You are on page 1of 20

Освіта як складна динамічна система:

проектування та організація освітнього


простору у відповідності до суспільних
запитів

Виконали: студентки груп Іна-51 та


Іна-52
Плотиця Соломія, Ольга Щирба,
Наталія Крупа, Надія Петринка,
Мирослава Лукашук,
Наталія Бикова, Світлана Баран
План
1. Поняття освіти.
2. Організація освітнього простору у школах.
3. Організація освітнього простору у ВУЗах (за статею
І. С. Нечітайло).
4. Проектування інформаційно-освітнього
середовища навчальних закладів у сучасному
суспільстві (за статею О.М. Топузова).
ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ ТА МЕТА

Об'єкт: організація освіти як складної динамічної


системи.

Предмет: вивчення процесу та системи організації


освітнього простору у відповідності до суспільних
запитів.

Мета: дослідити уклад системи освіти, як складної


динамічної системи, виділити основні принципи
проектування та організації освітнього простору у
відповідності до суспільних запитів.
АКТУАЛЬНІСТЬ

1. Науково-дослідницька робота студентів, що полягає у


розвитку творчого мислення, індивідуальних здібностей,
дослідних навичок студентів, дозволяє здійснювати підготовку
ініціативних фахівців, розвиває наукову інтуїцію, творчий підхід
до сприйняття знань і практичне застосування їх для вирішення
завдань і наукових проблем.

2. Питання правильної організації освітнього простору,


як вагомого фактору з безпосереднім впливом на доступність та
ефективність освіти.
ЗАВДАННЯ
1. Дослідити систему освіти та принципи її категоризації.
2. Ознайомитися з принципами проектування та організації
освітнього простору у відповідності до суспільних запитів.
3. Визначити вплив освітнього простору на ефективність
навчання.
4. Порівняти якісну та неякісну організацію освітнього
простору та, підсумовуючи результати порівняння,
визначити вплив на сприйняття інформації та її засвоєння.
МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Теоретичні методи: метод теоретичного аналізу


джерел щодо розвитку систем, принципів (вивчення
наукової літератури та нормативно-правових актів).
2. Математичні та статистичні методи.
3. Емпіричні: метод бесіди як спосіб пізнання
педагогічних явищ через безпосереднє спілкування з
особами.
1. Поняття освіти
Поняття освіти – досить складне й багатоаспектне. В загальному
значенні освіта – це процес і результат засвоєння людиною
систематичних знань, умінь і навичок, розвиток розуму та почуттів,
формування світогляду та пізнавальних інтересів.
Освіта прискорює процес розвитку й становлення людини як особистості,
забезпечує формування її духовності, світогляду, ціннісних орієнтацій і
моральних принципів. Її завданням є формування суб'єкта, здатного
побачити проблеми, суперечності цього світу.
Освіта є одним із найбільш оптимальних способів входження людини у
світ науки та культури, оскільки саме в процесі здобування освіти людина
засвоює культурні цінності.
Міжнародна стандартна класифікація освіти (МСКО 2011)
виділяє 9 рівнів освіти:
0 — Освіта для дітей молодшого віку;
1 — Початкова освіта;
2 — Базова середня освіта;
3 — Повна середня освіта;
4 — Подальша невища освіта;
5 — Вища освіта короткого циклу;
6 — Бакалаврат чи його еквівалент;
7 — Магістратура чи еквівалент;
8 — Докторантура чи еквівалент.
2. Організація освітнього простору
у школі
Освітній простір - це безпечне та доступне освітнє середовище із
застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних засобів.

До освітнього простору належать матеріальні засоби освіти:


архітектура та інтер'єр шкільної будівлі, меблювання та обладнання,
різноманітне навчальне приладдя тощо.

Освітній простір уміщує:


• виховний,
• розвивальний,
• навчальний,
• педагогічний простори тощо.
Для розвитку освітнього процесу є необхідним не тільки
вдосконалення навчальних програм та засобів навчання, а й зміни
в організації та дизайні освітнього простору.

Нова українська школа працює на


засадах особистісно-орієнтованої
моделі освіти, максимально враховує
права дитини, її здібності, потреби та
інтереси, цим критеріям повинен
відповідати й освітній простір.

Створення сучасного освітнього середовища, важливим є тим, що


його завданням є сприяти творчому розвитку й мотивації учнів до
навчання.
Організація освітнього простору навчальних кабінетів здійснюються
через організацію 8 осередків:

 Осередок навчально-пізнавальної діяльності з відповідними


меблями.
 Змінні тематичні осередки, у яких розміщують дошки/стенди тощо.
 Осередок для гри, обладнаний настільними іграми, інвентарем для
рухливих ігор.
 Осередок художньо-творчої діяльності з поличками для зберігання
приладдя та стендом для змінної виставки дитячих робіт.
 Куточок живої природи.
 Осередок відпочинку з килимом для сидіння та гри, стільцями,
кріслами-пуфами, подушками з м’яким покриттям.
 Дитяча класна бібліотечка.
 Осередок учителя, оснащений столом, стільцем, комп’ютером,
полицями/ящиками, шафами для зберігання дидактичного матеріалу
тощо.
3. Організація освітнього простору
у ВУЗах за статею І. С. Нечеєва
• Освітній простір вищого навчального закладу
багатовимірний. Насамперед, він визначається як
соціальний простір, тобто простір соціальної
взаємодії суб’єктів освітнього процесу.

• Для того, щоб освітній простір вищого навчального


закладу функціонував ефективно, необхідно, щоб у
ньому була розгорнута палітра соціальних відносин, які
створюють умови соціалізації.
Складові освітнього простору ВНЗ

1) Матеріальна база, що забезпечує умови навчання.


2) Інформаційний простір, що реалізується через змістове
наповнення всіх видів діяльності студента.
3) Кадровий потенціал робить можливим залучення студентів з
першого курсу до самостійних пошуків у професійній сфері, що
сприяє формуванню дослідницького характеру їхньої подальшої
роботи.
4) Психологічний клімат, що забезпечує комфортність простору
особистості кожного з учасників освітнього процесу.
• Освітня програма є “центром тяжіння”, ядром освітнього
простору ВУЗу. При цьому під освітньою програмою не
треба розуміти тільки відповідний, офіційно визнаний
документ. Для того щоб освітня програма сприяла процесу
соціалізації та формувала “позитивні” (з соціологічної
точки зору) ідентичності, не достатньо лише прописати в
документах, які знання, в якому обсязі та в якій
послідовності мають засвоїти ті, хто навчається.

Отже, у проектуванні та організації освітнього простору


ВНЗ треба обов’язково прагнути до того, щоб цей простір
був не тільки “інформаційним”, а, насамперед, простором
соціальним – тобто простором соціальних відносин.
4. ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО
СЕРЕДОВИЩА НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У
СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ за статею Топузова О.М.
Мета статті – висвітлити проектування інформаційно-освітнього
середовища в навчальних закладах сучасного суспільства, його структуру
та змістове наповнення, концептуальні підходи до побудови SMART-моделі
закладу освіти, переваги запровадження управлінських інформаційних
систем, ІТ, програмного забезпечення, безкоштовних соціальних
інструментів для освіти.
Автор вважає, що у процесі проектування інформаційно-освітнього
середовища доцільно використовувати такі засоби навчання як:
– геймифікація (gamification) освітнього, наукового та
дослідницького процесу з використанням методів, характерних для
комп’ютерних ігор;
– мультимедійні та інтерактивні технології для моделювання і
прогнозування виучуваних процесів і явищ, експериментів
(тренажери, телеприсутність, віртуальні лабораторії, віртуальна
реальність, доповнена реальність тощо);
– соціальні медіа для сумісного формування і використання
колективного знання (соціальні мережі, блоги, теги, вікіпроекти,
соціальні мультимедіа, соціальні пошукові системи та сервіси
закладок, соціальні геоінформаційні системи, багатокористувацькі
мережеві ігри, віртуальні світи тощо).
Для функціонування сучасного інформаційно-освітнього
середовища навчального закладу та управління навчанням
необхідним є принцип мобільності через:
 надання персоніфікованого доступу до інформаційних і
довідкових ресурсів за допомогою мобільних засобів;
 організацію розподіленого онлайн-доступу до контенту;
 забезпечення академічною мобільністю учнів, студентів,
учителів, викладачів і науковців;
 використання мобільних пристроїв як засобу ідентифікації
та платіжного інструменту, мобільне геопозиціонування.
Висновок
В результаті дослідження питання «Освіта як складна динамічна
система: проектування та організація освітнього простору у
відповідності до суспільних запитів» студентами було досягнуто
поставленої мети, а саме дослідити уклад системи освіти, як складної
динамічної системи, виділити основні принципи проектування та
організації освітнього простору у відповідності до суспільних запитів.

Завдяки аналізу наукових статей були розкриті питання про


організацію освітнього простору у вищих навчальних закладах та про
проектування інформаційно-освітнього середовища навчальних
закладів у сучасному суспільстві.

Усі поставлені завдання були виконані. Студенти дослідили систему


освіти та принципи її категоризації, ознайомилися з принципами
проектування та організації освітнього простору відповідно у
відповідності до суспільних запитів тощо.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. І. С. Нечітайло, стаття «ОСВІТНІЙ ПРОСТІР


ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ:
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ З ПОЗИЦІЇ
СОЦІОЛОГІ
2. Топузова М.О., стаття "ПРОЕКТУВАННЯ
ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У СУЧАСНОМУ
СУСПІЛЬСТВІ”
3. Матеріали з інтернет ресурсу: https
://uk.wikipedia.org/

You might also like