ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН РОЗВИТКУ

Вищетарасівської ЗОШ І-ІІІ ст.

на 2021-2024 роки

Доброго дня, шановна комісія, доброго дня, шановні

колеги. Вашій увазі пропонується проєкт концепції
розвитку Вищетарасівської ЗОШ І-ІІІст., що визначає
основні цілі, стратегію та специфіку діяльності навчального
закладу, визначає основні пункти щодо організації навчально-виховного
процесу.
Давайте сьогодні зізнаємося один одному чесно, чи часто ми чули
слова «Я хочу йти до школи»? Хтось скаже: «Деколи чув». І це тішить. Інші
задумаються. Але давайте будемо відверті – найчастіше ми чуємо: «не хочу
йти до школи», «там нудно», «там не цікаво». Після таких слів школа
перестає бути школою для дитини. Чому так? На мою думку, щоб школа
була привабливою для дитини, мала свій неповторний сформований образ
ми повинні позбавитися стереотипу, що центральна фігура в школі – це
вчитель. І врешті - врешт перейти до педагогіки, яка виховує активну,
самостійну, успішну особистість, ініціатора і проектувальника свого життя,
як прописано в Концепції Нової української школи, а для цього в школі все
повинно обертатися навколо дитини. Тому для досягнення цих цілей я б
для свого закладу обрала стратегічну ідею – розвиток соціально
компетентної особистості учня в умовах розбудови нової української
школи (НУШ).

Аналізуючи роботу Вищетарасівської ЗОШ і шукаючи

шляхи розвитку стратегічної ідеї, я намагалася знайти
відповіді на питання: Чи є школа привабливою на сьогодні
для дітей і батьків? Чи відповідає освітній простір школи
вимогам основних соціальних замовників освіти? Чи має
школа своє обличчя, свій позитивний імідж? Дозвольте привести декілька
тез, декілька спостережень із свого аналізу, які і лягли в основу
перспективного плану розвитку закладу.

1
Що ж потрібно зробити аби школа стала привабливою та успішною?

Виробляючи свою стратегію, школа в першу чергу повинна, як ядро

надати якісні освітні послуги. Але не можливо дати якісні освітні послуги
без забезпечення безпечного і комфортного клімату. І тільки у співпраці
із всіма представниками освітнього процесу: учнями, вчителями, батьками
це можна зробити; досягти подальшого розвитку іміджу закладу.
Поговоримо про безпеку. Тільки при умові, коли знаходишся у
безпеці, у безпечному просторі можна радіти навчанню,
впроваджувати інновації і досягати нових рівнів. Це не тільки
постійне дотримання здобувачами освіти та працівниками
закладу вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки,
правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, але це, звичайно:
- сприятливе психологічне середовище;
- це профілактика професійного вигорання;
- врівноважений режим роботи;
- навчання без шкільних стресів, навчання без страху;
- якісне харчування;
-безпечний підвіз.

Що ж треба зробити для досягнення цих цілей? Це, звичайно:

- врахування індивідуальних особливостей (як учнів, так і вчителів);
- активне застосування в освітньому процесі здоров’язберігаючих
технологій (Програма «Healthy Schools: заради здорових і радісних
школярів»- надзвичайно активна і допомагає нам реалізувати бгато
креативних ідей із залученням учнів до здорового способу життя);
- вивчення питання забезпечення сучасними можливостями в організації
харчування (впровадження системи НАССР);
- постійне підтримування безпечних умов для навчання та праці у
приміщенні та на території закладу освіти (реконструкція шкільного
порогу; реалізація проекту із водовідведення; застарілий шкільний автобус,
який потребує частого ремонту, ремонт шкільних вуличних туалетів,
заміна старої (дуже старої) підлоги в коридорах, встановлення
периметрового паркану навколо закладу ).

2
 Комфорт. Коли батьки приводять дитину до школи, вона
залишає свою зону комфорту. І, звичайно, ми маємо створити
таке середовище, яке б теж стало для неї комфортним і вона
могла б, і далі розвиватися. Тому своїм завданням я вбачаю
створення комфортних умов навчання, за яких здобувач освіти відчуватиме
свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить його
активним шукачем шляхів і засобів вирішення проблем та досягнення
власної мети.

Що таке комфорт? Це:

- Педагогіка партнерства
- Співпраця, співвідповідальність
- Співвідношення слів і дій
- Дотримання правил
- Відсутність ризику невизначеності
- Позитивний розвиток стосунків
- Універсальний дизайн та розумне застосування його

Що ж ми для цього будемо робимо?

- Розкривати внутрішнє «Я» в кожному: дитині, вчителю;
- Забезпечувати дотримання правил поведінки, етичних норм, поваги
до гідності, прав і свобод людини учасниками освітнього процесу в
закладі освіти;
- Планувати та реалізовувати програми щодо запобігання будь-яким
проявам дискримінації, булінгу в закладі;
- Здійснювати психологічний супровід (проведення психологічних
тренінгів, які навчатимуть справлятися із стресом та напругою);
- Реформування структури батьківських зборів (тренінги, майстер-
класи на свіжому повітрі);
- Проведення спільних заходів, спільна участь у проектах (учні, вчителі,
батьки);
- виконання вимог СанПіНу щодо дотримання норм теплового режиму
школи (модернізація опалення: викликана зростанням цін на
природний газ, електроенергію та інші види енергоносіїв,
необхідністю впровадження альтернативних видів опалення:
пелетне);

3
 - Облаштувати приміщення та територію закладу освіти для формування
інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього
простору з урахуванням принципів універсального дизайну (планую
створення та облаштування Зеленого класу на шкільному подвір’ї)
Є місця, які можна зробити затишними, які можна використати, як
проектну роботу для старшокласників. І тоді вони стануть більш
яскравішими (шкільні рекреації).

Якість освіти – ядро стратегії. І найголовніша людина, яка це

здійснює – це сучасний учитель. Який повинен сьогодні бути і
психологом, і фасилітатором, і тьютором, і коучем.
Освіта — найважливіше із земних
благ,
якщо вона найвищої якості.
Інакше вона абсолютно даремна.
Дж. Р. Кіплінг
Що ми маємо зробити?:
- Науковий характер освіти;
- Інтеграція з ринком праці;
- Нерозривний зв’язок зі світовою та національною історією, культурою,
національними традиціями;
- Виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського
народу, його історико-культурного надбання і традицій;
- Академічна доброчесність;
- Єдність навчання, виховання і розвитку;
- Компетентнісний підхід у навчанні.
Хотілося б особливо наголосити на цьому пункті, адже виходячи із
школи учень повинен отримати компетентнісні навички. А це-
- Особиста відповідальність за навчання
- Розвиток інноваційного, проектного та критичного мислення
- Міжкультурна компетентність
- ІТ та медіаграмотність

Для цього пропоную:

- Налагодження партнерства з вищими навчальними закладами
- Впровадження бонусно-заохочувальної системи (похвальні листи,
подарунки, бо спостерігається низька мотивація учнів до навчання, а
4
 вчителів – до участі у конкурсах професійної майстерності);
- Використання альтернативного навчання: майстер-класи, тренінги,
уроки на природі, музеях (що дозволить підняти результативність у
районних та обласних предметних олімпіадах та конкурсах);
- Застосування змішаного навчання «онлайн» і «офлайн» (готовність до
цього, як вчителів так і учнів);
- Впровадження спецкурсів підприємницької діяльності та фінансової
грамотності;
- Продовження поповнення закладу освіти відповідним навчальним
обладнанням, яке необхідне для реалізації освітніх програм
(недостатнє обладнання кабінетів фізики, хімії, біології, застарілі
наочні матеріали).

І тоді, звичайно, після дотримання всіх цих вимог школа матиме

свій імідж. Що таке імідж? У першу чергу це випускник
навчального закладу, а це особистість усебічно розвинена, здатна
до критичного мислення, з активною громадською позицією, яка
приймає відповідальні рішення і може конкурувати на ринку праці, здатна
навчатись впродовж життя. Результати роботи і дадуть імідж, а це:
- Якісне викладання і як результат: високі показники якості освіти
- Робота з випускниками
- Проведення спільних заходів з батьківською громадськістю
- Участь у проектах
- Дієвий сайт закладу
- Представництво у соціальній мережі
- Утвердження закладу, як школи, де основні зусилля спрямовуються не
на просту передачу знань від учителя до учня, а на формування
ключових компетентностей здобувачів освіти.

Наша мета полягає не в тому, щоб зробити себе

необхідними нашим дітям, а, навпаки, у тому, щоб
допомогти їм скоріше обходитися без нас
К.О.Конраді