(корекційний вплив інноваційних

педагогічних технологій
на розвиток пізнавальної діяльності учнів)

1
2022 рік
2
 ЗМІСТ
ВСТУП
І. КОРЕКЦІЙНИЙ ВПЛИВ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА
РОВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ...........................6
ІІ. СУЧАСНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИХОВАННЯ В
СПЕЦІАЛЬНІЙ ШКОЛІ
........................................……………………………………………...12
2.1.Технологія виховання духовної культури школяра в
спеціальній школі
............................……………………………………………………...13
2.2. Роль персоніфікованого (індивідуального) виховання учнів
спеціальної школи
.............................……………………………………………………..15
2.3. Інтерактивні технології виховання дітей з особливими
освітніми потребами
................................…………………………………………………...16
2.4. Роль розвивального виховання дітей з особливими освітніми
потребами
..............……………………………………………………………….21
2.5. Вплив колективних творчих справ на розвиток та корекцію
пізнавальної діяльності учнів спеціальної школи…………………
23
2.6. Технологія співробітництва у спеціальній школі
.........................................................................................……………..25
2.7. Вплив проектної технології на розвиток учнів спеціальної
школи
......…………………………………………………………………….26
2.8. Роль технології критичного мислення на розвиток та
корекцію пізнавальних процесів учнів
................................................................……………………………...30
2.9. ІКТ – технології в спеціальній школі
....................................................................…………………………...33
3
III. КОРЕКЦІЙНИЙ ВПЛИВ ПАРНОЇ І ГРУПОВОЇ РОБОТИ......35
ВИСНОВКИ................................................................................................40
ЛІТЕРАТУРА.............................................................................................44

ВСТУП
Навчання, виховання, корекція... Три головні
частини педагогічного процесу.
Термін «інновація» походить від латинської мови
і в перекладі означає оновлення, новина, змінювання
– це введення нового в цілі, зміст, методи і форми
навчання і виховання, в організацію діяльності
вихователя. Під інноваціями у вихованні розуміють
процес створення, поширення нових засобів
(нововведень) для роз’яснення тих педагогічних
проблем, які досі вирішувались по-іншому, а також
результат творчого пошуку оригінальних,
нестандартних розв’язань різноманітних
педагогічних проблем: оригінальні виховні ідеї, нові
виховні технології, форми і методи виховання.
Поряд з поняттям інновації у вихованні
вживається термін «інноваційні виховні технології»,
спрямовані на розвиток та корекцію духовних
4
здібностей учнів як вирішальних для розвитку
ціннісної системи людини.
Будь яка творча діяльність вихователя може бути
мистецтвом або технологією. Мистецтво засноване
на інтуїції, технологія - на закономірностях науки. З
мистецтва все починається, технологією –
закінчується, щоб потім все почалося спочатку.
Корекційний процес передбачає необхідність
застосування відразу декілька технологій, як
цілісної системи, що обслуговують різні його
сторони.
У роботі дуже важливо використовувати гнучкі
форми корекційної роботи. Корекційні методи
розкривають широкий спектр здібностей дитини.
Найбільш вдало це можна поєднати з
використанням технологій, які дозволяють
створювати невимушені ситуації спілкування і
максимально мотивувати дитину для спільної
діяльності, і водночас застосовувати корекційний
вплив на неї.

5
 І.
КОРЕКЦІЙНИЙ ВПЛИВ ІННОВАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ НА РОВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
У роботі з вихованцями застосовую інноваційні
методи виховання, технологію педагогічної
підтримки та партнерства, що дає позитивні
результати. Використовую наочні посібники та
ІКТ–комп’ютер, аудіо- і відео- носії,
мультимедійний пристрій. Корекційні заняття,
проектні технології створюють унікальні
передумови для розвитку та корекції пізнавальної
діяльності учнів. Уважна до рівня знань усіх учнів.
Свою роботу здійснюю на рівні сучасних вимог,
постійно дбаю про раціональну організацію
6
навчання і релаксації, здійснення навчально –
корекційного процесу. Для таких дітей
характерним є те, що в більшості з них можуть
переважати процеси збудження нервової системи
над процесами гальмування. Або спостерігається
інша картина, коли діти повільні, не сприймають
пояснень чи навіть демонстрування їх. Тому
корекційні заняття є також важливим фактором
розрядки і вираження емоцій. Заняття мають бути
привабливі для дітей – заохочувати докладати
зусиль, отримання нових вражень, відчуття
спроможності, інколи можна продовжити час або
вкоротити його, якщо в тому виникає необхідність і
обов’язково похвала, навіть при найменшому
досягненні. Важливим є створювати позитивну та
радісну атмосферу на занятті, не використовувати
довгих пояснень, краще показувати– це швидше і
зрозуміліше. Максимально залучаю всіх дітей до
ігор, вправ, навіть тих, які не виявляють бажання
брати безпосередню участь у грі. Учням, які не
можуть виконати поставлене завдання, я надаю
індивідуальну допомогу, а часто, для
заохочення і досягнення кінцевого результату,
індивідуальне завдання.
Для удосконалення мислення планую і
7
 проводжу спортивні ігри і фізичні вправи,
інсценівки. Готуємо з учнями виховні заходи на
різні тематики, які потребують підготовки та зусиль
зі сторони дітей, як в підготовці самого виступу,
так і в підготовці костюмів, декорацій. Така робота
вимагає певної відповідальності, тому кінцевий
результат приносить учням задоволення, гордість
за досягнуте.
В своїй інноваційній діяльності я активно
застосовую сучасні форми і методи роботи:
- інформаційно-масові (ток-шоу, інформаційні
вітальні, інтелектуальні ігри, подорожі до джерел
рідної культури, історії, держави і права);
- діяльнісно-практичні групові (творчі групи,
екскурсії, ігри-драматизації, настільні ігри, народні
ігри, огляди-конкурси, тренінги);
- інтерактивні (КВК, фестивалі, звіти гуртків);
- діалогічні (рольові ігри, ринги, міжрольове
спілкування, дискусії, диспути);
- індивідуальні (доручення, творчі завдання
тощо);
- наочні (презентації, виставки дитячої творчості,
книжкові виставки, стінгазети, тематичні стенди,
відеоролик тощо).

8
 У планах роботи вихователя передбачено ці та
інші інноваційні підходи до виховної діяльності
учнів.
Варто
зауважити, що
визначені
технології не
застосовуються
окремо у
виховному
процесі, а існують у взаємодії, що підвищує
організацію життєдіяльності колективу, пропаганду
моральних цінностей, пошук та виконання корисних
справ, збагачення знаннями про рідний край,
національну культуру. Головне – це діяльність,
спрямована на розвиток та корекцію творчих
здібностей, виховання патріотичних та
інтернаціональних почуттів, формування вмінь і
навичок толерантного спілкування, стимулювання
пізнавального інтересу до мови, історії, літератури,
культури.
Мета інноваційного виховання спрямована на
розвиток особистості, проектування і становлення
унікального образу його життєдіяльності,

9
зацікавленості кожного у виявленні свого життєвого
досвіду, прояву своєї індивідуальності.
Головною рушійною силою інноваційної виховної
діяльності є вихователь, який:
 Має творчі здібності;
 Готовий до пошуку;
 Ініціативний;
 Активний;
 Креативний;
 Компетентний;
 Здатний до
організації своєї професійної діяльності на
інноваційному рівні;
 Враховує індивідуальні, вікові та
психофізіологічні особливості учнів.
 Хоче відкрити дітям можливості творчого
розвитку;
Ефективнiсть виховної роботи вихователя
залежатиме від вибраних ним технологiй, форм i
методiв.
Класифікація інноваційних виховних технологій:
 Технологія виховання успішної особистості;
 Персоніфіковане (індивідуальне) виховання;
 Технологія інтегрованого виховання;
10
  Проектна, ігрова технологія;
 Технологія саморозвитку особистості;
 Виховання на основі систематичного підходу;
 Розвивальне виховання;
 Колективні творчі справи.
 Технологія критичного мислення
У період стрімкого розвитку інформаційних та
телекомунікаційних технологій, у часи переходу до
високотехнологічного інформаційного суспільства,
в якому якість людського потенціалу, рівень
освіченості й культури всього населення набувають
вирішального значення, важливим аспектом стає
застосування цих технологій у роботі вихователя.
Використання комп’ютерних технологій у
виховній роботі дозволяє формувати, розвивати та
коригувати в учнів такі компетентності:
саморозвиток та самоосвіту, інформаційну,
комунікативну, полікультурну, а умови залучення
прикладних комп’ютерних програм, ще й
компетентнісну продуктивну творчу діяльність
Використання ІКТ – не самоціль, не данина моді.
Це – потреба часу. Сучасному суспільству потрібна
компетентна особистість, здатна брати активну
участь у розвитку економіки, науки, культури. Тому
сьогодні у шкільній освіті на перший план
11
висувається завдання створення сприятливих умов
для виявлення і розвитку здібностей учнів,
задоволення їхніх інтересів та потреб, розвитку
навчально-пізнавальної активності та творчої
самостійності. Зреалізувати дане завдання зможе
тільки той вихователь, який має високу фахову та
методичну підготовку, володіє ІКТ.
Таким чином, пошук та впровадження мною
ефективних засобів виховання в аспекті
інноваційної діяльності скеровує виховний процес
на створення системного підходу до організації
виховної діяльності та відображає сучасний зміст
виховання в Україні.

ІІ. СУЧАСНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

ВИХОВАННЯ В СПЕЦІАЛЬНІЙ ШКОЛІ
Технологія виховання – це строго обґрунтована
система педагогічних засобів, форм і методів, їх
етапність, націленість на вирішення конкретного
виховного завдання.
Під інноваціями у вихованні розуміють процес
створення, поширення нових засобів для
розв’язання тих педагогічних проблем, які досі
вирішувалися по-іншому, а також пошук
12
оригінальних, нестандартних розв’язань
педагогічних проблем: оригінальні виховні ідеї, нові
виховні технології, форми і методи виховання.
Поряд з поняттям інновації у вихованні
вживається термін «інноваційні виховні
технології», спрямовані на розвиток та корекцію
духовних здібностей учнів.
Мета інноваційного виховання спрямована не на
засвоєння учнями прийнятих у суспільстві
цінностей, норм, відношень та зразків поведінки, а
перш за все на розвиток особистості учня,
зацікавленості кожної дитини у виявленні свого
життєвого досвіду, прояву своєї індивідуальності,
створення для дітей і дорослих ситуацій вибору та
успіху, побудові діалогічних форм спілкування.
2.1.Технологія виховання духовної культури
школяра в спеціальній школі
Найважливіше завдання вихователя у вирішенні
проблеми духовно-морального виховання полягає у
формуванні людини-патріота, людини-громадянина.
Уже учень повинен глибоко усвідомлювати, що
наша Батьківщина –
це Україна. Діти
повинні знати все
про свою рідну
13
землю, про її звичаї, традиції, національну та
державну символіку, минуле та сучасне свого краю.
Моральний розвиток дитини починаться в сім'ї,
продовжується в школі і неповинно зупинятися ні
на одному життєвому етапі.
Завдання даної технології:
 формувати людину-патріота, людину –
громадянина, що любить свою Батьківщину –
Україну; рідну землю; родину, поважає звичаї та
традиції свого народу; національні державні
символи, минуле і сучасне свого краю, зберігає
мовну культуру, турбується про людей похилого
віку; менших за себе.
 виховувати моральні звички, сприяти набуттю
соціального досвіду.
Здійснюються через такі форми і методи:
 бесіди,години спілкування
 диспути
 тематичні ранки

14
 
зуст
рі чі з

ветеранами, волонтерами
 заочні подорожі, екскурсії
 спортивні олімпіади
 через спілкування з однолітками та педагогами
 ІКТ, презентації

2.2. Роль

персоніфікованого (індивідуального) виховання

учнів спеціальної школи
(індивідуальні бесіди, доручення, творчі завдання,
звіти, індивідуальна робота тощо);

15
 Значну увагу приділяю індивідуальній роботі з
учнями. Можна виділити такі основні напрями цієї
роботи:
 Вивчення та корекція індивідуальних
особливостей учнів, створення в класному колективі
умов для прояву і розвитку та корекції реальних і
потенційних можливостей учнів, задоволення
соціально цінних і особистісно значущих інтересів
та потреб учнів;
 вивчення та врахування в роботі стану
фізичного та
психічного
здоров’я учнів;
 розв’язання

питання
соціальної
адаптації учнів в
умовах дитячого
та педагогічного колективу;
 надання індивідуальної допомоги учням, які

мають проблеми в адаптації до життєдіяльності

класу, відносинах з вихователем та іншими членами
колективу навчального закладу, виконанні норм і
правил поведінки у школі та поза її межами;
 взаємодія з батьками, адміністрацією,соціально-

16
психологічною таіншими службами навчального
закладу з метою проектування індивідуальної
траєкторії розвитку учнів, педагогічної підтримки
суспільно корисних ініціатив учнів, корекції
відхилень в інтелектуальному, моральному та
фізичному становленні їх особистості.

2.3. Інтерактивні технології виховання дітей з

особливими освітніми потребами
Інтерактивне виховання – це специфічна форма
організації та корекції пізнавальної діяльності. Вона
має на меті створення комфортних умов навчання і
виховання, за яких учень відчуває свою успішність,
інтелектуальну спроможність, що робить
продуктивним сам процес навчання і виховання.
Сутність інтерактивного виховання полягає в тому,
що освітній процес відбувається за умов постійної
взаємодії всіх учнів. Це співнавчання,
взаємонавчання, де вихователь і учень є
рівноправними суб’єктами навчання і виховання.
Вихователь виступає в ролі організатора, лідера
групи.
Організація інтерактивного виховання передбачає
моделювання життєвих ситуацій, спільне
розв’язання проблем. При організації інтерактивних
17
методів навчання до роботи включається слухова і
зорова пам’ять, збільшується шанс задовольнити
потреби різних учнів, чий спосіб сприйняття
матеріалу може суттєво відрізнятися. Проте
активації зорової і слухової пам’яті недостатньо.
Понад 2400 років тому Конфуцій наголошував:
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу, я пам’ятаю.
Те, що я роблю, я розумію.
А саме під час інтерактивного навчання учні
критично мислять, проводять дискусії,
сперечаються, приймають рішення, емоційно
спілкуються між собою, розв’язують різні проблеми.
Щоб подолати ускладнення в застосуванні
інтерактивних
технологій і
перетворити
боки їх на
сильні,
потрібно
пам’ятати:
 Інтерактивні технології потребують певної
зміни всього життя класу, а також значної кількості
часу для підготовки як учнів, так і педагога.

18
  Краще ретельно підготувати кілька
інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто
проводити похапцем підготовлені «ігри».
 Використовувати спочатку прості інтерактивні
технології, а потім складні.
 На одному занятті можна використовувати
одну-дві інтерактивні вправи.
 Використання інтерактивних технологій
удосконалює фаховий рівень вихователя.

Провідні педагоги сучасності розрізняють

такі форми організації інтерактивного навчання:
1. Фронтальна («Мікрофон», «Мозковий штурм»,
«Дерево рішень», «Критичне мислення», «Експрес-
опитування», «Асоціативний кущ»)
2. Кооперативна (робота в парах і групах)

19
 3. Інтерактивні ігри («Рольова гра», «Спрощене
судове
засідання»)
4. Технології
навчання в
дискусії (метод
«Прес», «Обери
позицію»)
У своїй педагогічній практиці стараюся
використовувати всі форми організації.
Серед фронтальних інтерактивних методів
найчастіше використовую такі технології:
«Мозковий штурм», «Метод «Прес», «Експрес-
опитування», «Мікрофон», «Асоціативний кущ»,
«Займи позицію», «Критичне мислення».
Найпростішою, на мою думку, формою
організації інтерактивного навчання є робота в
парах. Наприклад, для перевірки знань таблички
множення і ділення я дуже часто використовую цей
метод. Але для цього потрібно, щоб в класі панувала
чесність. Ще широко використовую такі види робіт
в парах:
 «Інтерв’ю» (визначення ставлення сусіда по
парті до тексту, твору)

20
  «Щоденник подвійних нотаток»
(проаналізувати разом ситуацію, проблему)
Використовуючи таку форму організації, як
робота в групах, досвідчені педагоги рекомендують
утворювати групи з різнорідним складом учнів,
включаючи туди сильних, середніх і слабких учнів.
Група може бути сформована від 3-5 учнів, але не
більше. У таких групах стимулюються творче
мислення й інтенсивний обмін ідеями. Учні
приділяють більше часу, коли висловлюють власну
точку зору, можуть обговорити проблему
детальніше й учаться розглядати питання з різних
сторін.
Найпоширенішими технологіями роботи в
групах учнів
вважаю:
 «Ажурна
пилка»
(підготовлені
групи
пояснюють матеріал одна одній)
 «Акваріум» (одна із груп сідає в центр класу,
утворює своє маленьке коло і обговорює
запропоновану вихователем проблему вголос, а всі
інші слухають, не втручаючись).
21
  «Навчаючи, вчуся»
Технологію «Ажурна пилка» використовую на
самопідготовці з української літератури,
математики.
Технологію «Акваріум» найчастіше
використовую на самопідготовці з української мови
і літератури, природознавства.
Технологію «Карусель» використовую рідко,
тому що вона потребує чіткої організації і
створюються проблеми з дисципліною. Але в цієї
вправи є свої позитивні сторони: опитано всіх учнів
класу і це зробили самі ж учні. Використовую цю
технологію іноді на самопідготовці з української
мови (при повторенні правил).

2.4. Роль розвивального виховання дітей з

особливими освітніми потребами
Розвивальне
виховання передбачає
знаходження, розвиток
та корекція в дитині
можливих здібностей.
Учень повинен стати частиною процесу навчання.
Вихователь зобов’язаний підштовхнути його до
самостійного вивчення якого-небудь нового для
22
нього матеріалу. Відповідно з розвиваючим типом
виховання, дитина повинна бути розумним, у нього
повинні бути таланти до чого-небудь. Вихователю
важливо не забувати, що розвиваючи розум і
таланту дитини варто прищеплювати так само і
норми етики і моралі.
Завдання даної технології:
Знаходження і розвиток в дитині можливих
здібностей та задатків. Відповідно до цього(не
кожна) дитина
повинна бути
розумна і у неї
повинні бути
таланти до чогось.
Через такі форми
і методи:
 театралізовані (інтерактивні) вистави, спортивні
олімпіади
 Інтелектуально-пізнавальні ігри
(“Найрозумніший”)
 Турніри (мистецькі, літературні, спортивні)
(Турнір лицарів)
 Майстер-класи ( “ Модульне орігамі”,
“Писанки“)
 Вікторини
23
  Презентації (“Світ моїх захоплень”,“Таланти
нашого класу“)

2.5. Вплив колективних творчих справ на

розвиток та корекцію пізнавальної діяльності
учнів спеціальної школи
Колективні творчі справи – це перш за все
повноцінне життя учнівського та педагогічного
колективу і в той же час їх спільна боротьба за
покращення навколишнього життя. В цьому житті, в
цій боротьбі педагоги виступають як старші друзі
дітей, діючи разом з ними і попереду них.
Завдання даної технології:
Формувати особистість в процесі роботи на
користь інших людей. Організовувати певний спосіб
життя колективу.

Особливість даної технології:

24
 Між вихователем і учнем складаються в процесі
діяльності суб’єктивно-об’єктивні взаємини, в силу
яких і педагог і учень рівною мірою почуваються
відповідальними.
Здійснюємо через такі форми і методи:
 Засоби дружньої виховної турботи
(переконання,
привчання, дружня
повага, довіра,
схвалення,
секретнийд оговір”)
 Співдружність
старших і молодших колективів
 Виховні засоби (колективні творчі ігри, творчі
свята, спартакіади)
 Трудові десанти
 Акції
 Робота з батьками
Принципи КТС: без примусу, пріоритет
успішність учня,
право дитини на
помилку, вільний
вибір, власна
точка зору)

25
 Колективна творча справа – це спільний пошук
кращих рішень життєво важливих завдань спільно з
дітьми і дорослими. При організації виховних
заходів враховую принцип «зміни ролей» і
залучення всіх учнів до виконання таких
організаційних дій, що сприяють їх особистісному
розвитку і готують до майбутньої самостійної
діяльності.

2.6. Технологія співробітництва у спеціальній

школі
Технологія співробітництва виробляє такі
прийоми, за яких
кожен учень
відчуває себе
особистістю,
відчуває увагу
вихователя
особисто до нього. Це проявляється і в тому, що
ніхто не образить дитини підозрою у нездатності,
всі захищені у своєму класі, у своїй школі.
Технологія співробітництва передбачає, що діти
відкрито, довірливо ставляться до дорослих – у
школі і в сім’ї. Для цього потрібні не єдині вимоги,

26
як прийнято говорити, а доброзичливі, товариські
стосункиз дітьми.
Дана технологія ефективно впливає на те, що
стирається межа між вихователем-керівником та
учнем-підлеглим, а з’являється можливість
допомогти віднайти точки перетину інтересів
вихователь-наставник та учень-партнер.
Завдання даної технології:
Технологія співробітництва виробляє такі
прийоми, за яких кожен учень відчуває себе
особистістю,
відчуває увагу
вихователя
особисто до нього.

2.7. Вплив проектної технології на розвиток

учнів спеціальної школи
Керівником проекту стає вихователь, а учні –
безпосередніми його учасниками. Користь методу
проектів дуже велика. Сам процес проектної
діяльності позитивно впливає на розвиток та
корекцію учня і на різні сфери педагогічної
діяльності:

27
  знання перестають бути метою, а стають
засобом освіти;
 пошук розв’язку практичних завдань актуалізує
необхідність набуття знань;
 поєднанні пізнавальної, дослідницької і
перетворювальної діяльності учнів підвищується
рівень засвоєння навчальних умінь;
 матеріал сприймається цілісно та з орієнтацією
на створення певного продукту;
 школярі отримують нові, нетрадиційні для
школи знання, вміння та навички;
 школярі виходять зі звичного дидактичного
середовища, виконуючи завдання, в яких відсутній
єдиний правильний розв’язок;
 користування знаннями та вміннями
відбувається на рівні міжпредметних зв’язків;
 пошук необхідної інформації спонукає
школярів до систематичної роботи з довідковою
літературою.
Велике значення для розвитку та корекції
пізнавальних процесів мають зовнішні та внутрішні
мотиви учня. Досвід роботи та педагогічні
спостереження дають підставу стверджувати, що у
переважної більшості школярів яскраво виражені
зовнішні мотиви, які виявляються в їхній
28
допитливості, прагненні бути дорослими, активному
сприйнятті всього нового й незвичного. Ці мотиви
спонукають учнів до участі у процесі реалізації
проекту. Але внутрішніми мотивами залишаються:
почуття обов’язку, бажання вчитися, любов до
книги, пізнавальні інтереси, потяг до самоосвіти,
прагнення до успіху.
Проектна діяльність успішно поєднується з
дослідницькою, тому що діти – природні
дослідники, невтомні й старанні, спостережливі й
допитливі. Потрібно тільки використовувати ці
особливості для
цілеспрямованого
розвитку та корекції
спеціальних знань і вмінь,
необхідних у проектній
діяльності, а саме:
1)рефлексивні вміння:
 уміння осмислювати завдання, для виконання
якого бракує знань,
 відповідати на
запитання: «Чого
потрібно навчитися для

29
виконання поставленого завдання?»,побачити
проблему;
2)пошукові
(дослідницькі)
уміння:
 висувати
гіпотези,
 знаходити
способи їх
перевірки,
 самостійно знаходити відсутню інформацію;
3)комунікативні вміння:
 вступати в діалог,
 ставити запитання,
 висловлювати свою точку зору,
 брати інтерв’ю;
4)розвиток умінь і навичок експериментування;
5)презентаційні вміння і навички:
 навички монологічного мовлення,
 артистичні вміння,
 використання різних засобів наочності під час
виступу,
 уміння відповідати на незаплановані запитання.

30
 Відповідно до мети діяльності, на мою думку,
вихователі можуть широко використовувати такі
види проектів:
 ігрові,
 інформаційні,
 творчі.
У своїй практиці я практикую інформаційні і
творчі проекти.

2.8. Роль технології критичного мислення на

розвиток та корекцію пізнавальних процесів
учнів
Серед інноваційних технологій, які
використовуються, яка є дуже близькою по своїй
сутності до інтегрованого навчання, є технологія
формування критичного мислення. Вона
зобов’язує до:
 ведення дискусій та участі в них усіх учнів
класу;
 виявлення власної думки учня; корекція
висловлювати
власні думки;
 пов’язування
нової інформації з
уже вивченою;
31
  навчання учнів критично розмірковувати на
основі вже вивченого;
 вміння поєднувати колективну та індивідуальну
роботу.
В середовищі педагогів – практиків, перевага у
цій технології надається методу «Асоціативного
куща (гронування)». Даний метод передбачає не
висловлювання ідей та інформації з минулих тем, а
представлення образів, емоцій, почуттів. І коли
запас слів вичерпано, вихователь пропонує
встановити зв’язки між словами, наголосивши, що
немає правильних чи неправильних асоціацій – усі
вони індивідуальні!
Один з базових методів у формуванні критичного
мислення – гра «Шість капелюхів», яка вчить
критично
мислити та
аналізувати
інформацію.
«Шість
капелюхів»
можуть стати корисною практикою, адже даний
метод можна застосовувати чи не до кожної

32
життєвої ситуації, оскільки це допомога у
формуванні об’єктивної позиції.
Ключові характеристики критичного
мислення
Свобода та самостійність (здатність висловити
ідею незалежно від інших).
Інформація для нього – відправна, а не кінцева
точка для розвитку (щоб народити зважену думку
потрібно опрацювати величезну кількість
матеріалів).
Починається з постановки питань та проблем,
які потрібно
вирішити
(перший крок до
того, аби
навчити учнів
критичному
мисленню полягає в тому, щоб допомогти їм
розгледіти безкінечну кількість питань навколо).
Використовує переконливу аргументацію (коли
дитина знаходить власне вирішення і підкріплює
його розумними доказами, коригується мислення,
пам'ять).
Є соціальним процесом (будь-яка думка
перевіряється і відточується тоді, коли ми ділимося
33
нею з іншими; коли ми сперечаємось, обговорюємо,
заперечуємо і обмінюємося думками з іншими – ми
поглиблюємо свою позицію).
Методичні стратегії розвитку КМ
Критичне мислення розвивається через
застосування різних методичних стратегій
Евокація Осмислення Рефлексія
 Мозкова Інтерактивна  Дискусія в
атака; система парі;
 Прогнозування; позначок  Графічний
 Читання в « Чомусики»; лідер;
парах;  Питання  Таблиця
 Читання в один одному; термінів і
групах;  Джигсоу; понять;
 « Знайдіть  Таблиця;  Есе;
відповідь на…»;  Аргумент  Дебати;
 Дискусія; и на картках; « Мені, це
 Гронування; Критичне потрібно..
 Кубування читання.
Порушення
послідовності.
2.9. ІКТ – технології в спеціальній школі
Використання
інформаційно-
комунікативних
технологій у
34
виховному процесі стало однією і знайпоширеніших
технологій.
Досить популярною серед вихователів та учнів
школи стала така форма роботи як комп’ютерна
презентація. Надзвичайно емоційно проходять
заходи присвячені шевченківським дням, предметні
тижні, свята з використанням аудіовізуальних
матеріалів та комп’ютерних презентацій.
Традиційно проводяться години спілкування,
щодо виховання свідомих патріотів, звикористанням
мультимедіа, які допомагають "розбудити" почуття:
щирість, співчуття, доброту, подив тощо. Я маю
можливість використовувати на виховних годинах
свої розробки.
Використання ІКТ –
не самоціль, неданина
моді. Це потреба часу.
Завдання даної
технології:
Використання ІКТ у
виховній роботі дозволяє
формувати і розвивати в учнів такі компетентності:
— саморозвиток і самоосвіту;
— інформаційну, комунікативну культуру;
35
 — про залученні ППЗ–творчу діяльність.
III. КОРЕКЦІЙНИЙ ВПЛИВ ПАРНОЇ І
ГРУПОВОЇ РОБОТИ
Працюючи інноваційно, я віддаю перевагу
груповим формам та методам навчання і
виховання учнів. Адже в освітній діяльності, під час
інтегрованих занять, вони займають особливе
місце, оскільки учні стають невід'ємною частиною
згуртованого дитячого колективу і завдяки своїм
індивідуальним можливостям починають відчувати і
співпрацювати з однолітками. Вони зацікавленні в
підтримці дружніх стосунків з ровесниками.
Працюючи в команді, учень має можливість
проявляти ініціативу, корегувати план своїх дій,
переконувати, нести відповідальність за себе і
команду. Зрозуміло, що роль вихователя при цьому
по-особливому ефективна в плані дієвого
співробітництва. Таким чином, групові форми
роботи сприяють піднесеню рівня можливостей
учнів, сприяють активізації освітнього процесу.
Головна мета групової і парної роботи –
розвиток та корекція мислення учнів. Як в кожній
грі, тут існують свої правила. Правила можуть бути
опрацьовані заздалегідь і використовуватись в
подальшій роботі. Правила можуть опрацьовуватись
36
тут і зараз, тобто тільки для роботи над конкретним
завданням. Правила можна доповнювати,
змінювати. Але складати і опрацьовувати їх треба
разом з учнями. «Положення про групову і парну
роботу» затверджуються колективно і потім вся
робота підпорядковується цим правилам. Наведу
приклади таких правил:
 Починайте висловлюватись спочатку за
бажанням, а потім по черзі.
 Дотримуйтесь правил активного слухання,
головне не перебивайте один одного.
 Обговорюйте ідеї, а не особистості, які
висловили цю ідею.
 Утримуйтесь від
оцінок та образ
учасників групи.
 Намагайтеся
дійти спільної думки,
хоча в деяких
випадках у групі може
бути особлива думка і вона має право на існування.
На початкових етапах учнів роботи в малих
групах особливо ефективна технологія роботи в
парах. Її можна використовувати для досягнення
будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення,
37
перевірки знань. За умов парної роботи всі діти
отримують можливість говорити, висловлюватись.
Робота в парах дає учням можливість подумати,
обмінятися ідеями з партнером і потім озвучити це
перед класом. Ця форма роботи сприяє сприяє
розвитку та корекції навичок спілкування, вміння
висловлюватись, переконувати, вести діалог,
дискусію. Така співпраця не дає можливості
ухилитись від виконання завдання.
Найчастіше на самопідготовках і виховних
годинах можна використовувати такі види роботи в
парах:
o гра
«Незнайко»
(один учень
читає, інший
виправляє
помилки);
o «Інтерв’ю» (узяти інтерв’ю і визначити
ставлення партнера до заданого тексту, статті і т. д.);
o «Взаємні запитання» (протестувати та оцінити
один одного);
o «Щоденник подвійних нотаток»
(проаналізувати разом проблему, вправу чи

38
експеримент, сформулювати підсумок, дати
відповіді на запитання вихователя).
Для організації роботи в парах використовують
такий алгоритм:
1. Запропоновують
учням завдання
(завдання для
невеличкої дискусії
чи аналізу ситуації)
2. Об’єднують
учнів у пари,
визначають, хто з
них буде говорити першим. Краще зразу визначити
час на висловлення кожного в парі і спільне
обговорення. Це допомагає досягти згоди щодо
відповіді або рішення.
3. По закінченні часу на обговорення кожна пара
представляє результати роботи, обмінюється своїми
ідеями та аргументами з усім класом. За потребою
це може бути початком дискусії або іншої
пізнавальної діяльності.
Співпраця в парах готує дітей для подальшої
роботи в групах. Групова робота – це унікальна
організація виховної години. Вона забезпечує
взаємодію між учнями і робить непрямим керування
39
вихователя. Він виступає організатором початку і
кінця роботи: формулює завдання, спільну
інструкцію по його виконанню, разом з учнями
приймає участь оцінки результатів. Етап спільної
оцінки допомагає формуванню самооцінки і
самоконтролю школярів. Дуже важливо, що
оцінюється робота всієї групи, а не окремих учнів.
Помилки дітей обговорюються тільки в групі.
Робота учнів перетворюється із індивідуальної
діяльності кожного учня в співпрацю. Учні
вимушені навчитися домовлятися швидко, не
враховуючи особисті інтереси. Поступово учень
починає відчувати клас частиною свого світу, він
зацікавлений у підтриманні дружніх стосунків. Ця
форма роботи має велике значення для формування
самостійності школяра. Працюючи в команді, учень
має можливість проявляти ініціативу (вибрати
завдання, порадити, як організувати роботу);
вчитися планувати свої дії, переконувати, нести
відповідальність за себе і команду.
Велике значення має процес розподілу дітей
класу на групи. Дуже часто вихователь об’єднує
дітей в групи з урахуванням їх особистих
можливостей. Відомо, що слабкому учню потрібні
не стільки сильні, скільки терплячі і доброзичливі
40
партнери. Школяру з високою активністю потрібен
партнер здібний слідкувати за ходом міркувань.
Об’єднання дітей «по бажанню» не завжди дає
продуктивний результат. Тому що особисті
відношення стають головними в розподілі доручень
і організації роботи. Досвідчені методисти
утворюють групи з різнорідним складом учнів,
включаючи туди сильних, слабких і середніх. У
таких групах стимулюються творче мислення й
інтенсивний обмін ідеями.
За технологією застосувань парну і групову
роботу можна поділити на слідуючі види:
 збирання інформації з певної теми;
 інтенсивна перевірка обсягу й глибини знань;
 розвиток вмінь аргументувати власну позицію

41
 ВИСНОВКИ
Сучасний світ змінюється з кожним днем, стає
все більш прогресивнішим і цивілізованішим,
удосконалюються сучасні технології. Тому ми,
вихователі, повинні змінювати підходи до
викладання форм і методів навчання і виховання.
Ми маємо не тільки встигати за сучасною ерою
«комп’ютеризації і механізації», а в деякій мірі і
випереджувати.
Сучасний учень, на мою думку, повинен:
- привикати до більш самостійного здобуття
знань,
- знаходити шляхи оволодіння необхідною
інформацією,
- прагнути до пізнавальної діяльності,
- вміти ставити і вирішувати нові і складні
проблеми,
- володіти комп’ютером і користуватись
інтернетом.
Кожна дитина повинна «себе знайти» в сучасній
школі. Якщо вона досконало не володіє або слабо
володіє знаннями і вміннями з якогось предмету, то
потрібно прививати любов до якогось виду
42
діяльності. Вихователь повинен виявити і
стимулювати творчі здібності учня.
В сучасній школі повинні викорінюватись такі
риси, як закомплексованість, недовір’я,
безініціативність. Кожна дитина повинна брати
активну участь у виховному процесі. Вона повинна
відчувати себе потрібною і не приниженою.
Навчання і виховання має бути невимушеним і
цікавим. Школа повинна стати фундаментом для
вибору професії в майбутньому. Кожна дитина має
самовиразитися в школі, а самореалізуватися в
житті.
Я вважаю, що саме всьому цьому і сприяють
інноваційні технології в сучасній педагогічній
освіті. Впровадивши в свою педагогічну діяльність
сучасні інноваційні технології, а зокрема,
інтерактивні форми навчання, метод проектів,
інформаційно-комунікативні технології (ІКТ), можу
сказати, що значно підвищився інтерес учнів. У
процесі роботи кожна дитина розкривається як
неповторна індивідуальність, виконує свою
функцію. Такі інтерактивні форми організації, як
кооперативні і технології навчання в дискусії, і
метод проектів, значно згуртовують учнівський
колектив, сприяють розвитку та корекції
43
ініціативності, впевненості, толерантності. А якщо
дитина буде навчатися з цікавістю, то звичайно і
підвищиться якість навчання.
Основною метою своєї педагогічної діяльності
вважаю формування школяра як особистості і
позитивними моральними якостями.
Таким чином, варіативність використання
інноваційних технологій в корекційно-
розвивальному процесі дозволяє збільшити
ефективність роботи, формує усвідомлене
ставлення до процесу.
Використання різних технологій на заняттях
стимулює зацікавленість дітей, спонукає до
кращого засвоєння матеріалу, урізноманітнює
прийоми і методи корекційного впливу.
Виховний процес, як і вся діяльність педагога- це
щоденна творчість та знаходження нових методів
впливу на дитину. Тому, я як вихователь,
намагаюсь знайти шляхи підвищення ефективності
своєї роботи завдяки використанню новітніх
технологій.

44
 ЛІТЕРАТУРА
1. Інноваційні технології навчання:
Навч. посібн. для студ. вищих технічних навчальних
закладів / [Кол. авторів; відп. ред. Бахтіярова Х.Ш.;
наук. ред. Арістова А.В.; упорядн. словника
Волобуєва С.В.]. – К. : НТУ, 2017. – 172 с.
2. Нагорна О. Б. Особливості корекційно-
виховної роботи з дітьми з особливими освітніми
потребами: навчально-методичний посібник / О. Б.
Нагорна. – Рівне, 2016. – 141 с.
3. Мариновська О. Науково-методичний
супровід освітніх інновацій / О. Мариновська //
Освітні інновації та передовий педагогічний досвід в
закладах освіти Івано-Франківської області : наук.-
метод. зб. / упоряд. : З. Болюк, Р. Зуб’як,
О. Мариновська та ін. ; за заг. ред. Болюк З.,
Мариновської О., Зуб’яка Р. – Івано-Франківськ :
ОІППО, 2007. – С. 84−125.
4. Стаття «Сучасні технології» («Початкова
освіта», №32, серпень, 2008 рік )
5. Стаття «Загальні поняття про інтерактивні
технології» ( «Початкова освіта», №37, жовтень, 2011
рік )

45
 6. Коваленко О.Є. Методичні основи технології
виховання: / О.Є. Коваленко.- 2007
7. https://nice2020.jimdofree.com/%D0%BF2/

46