ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Теоретичні засади проблеми розвитку пізнавальної активності
засобами мультиплікації в дітей дошкільного віку…………………………7
1.1. Аналіз психолого - педагогічних досліджень пізнавальної активності
дітей дошкільного віку…………………………………………………….7
1.2. Особливості впливу мультфільмів на дітей дошкільного віку…………16
1.3. Потенціал використання мультфільмів як засобу розвитку пізнавальної
активності в роботі з дітьми дошкільного віку………………………….22
Розділ 2. Емпіричне дослідження проблеми використання мультфільмів в
роботі з дітьми дошкільного віку……………………………………………..29
2.1 Діагностика рівня впливу мультфільмів на пізнавальний розвиток дітей
дошкільного віку……………………………………………………………..29
2.2 Методичні рекомендації для батьків щодо використання мультфільмів як
засобу розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного
віку……………………………………………………………………………34
Висновки..............................................................................................................36
Список використаних джерел………………………………………………..38
Додатки………………………………………………………………………….41
 2

ВСТУП
Питання виховання дітей дошкільного віку споконвіків було і залишається
актуальним. Сьогодні нагальною постає проблема, на які зразки опиратися
педагогам, батькам, добирати програми та форми роботи із прищеплення
дошкільникам пізнавальних норм та еталонів поведінки.
У Законі України «Про дошкільну освіту», національній доктрині розвитку
освіти України у ХХІ столітті, Базовому компоненті дошкільної освіти України
наголошено, що дошкільний вік є визначним періодом активного пізнання
довкілля, розвитку уміння планувати та здійснювати свою пізнавальну
діяльність, виявлення інтересу до взаємодії з новим матеріалом.
Формування пізнавальних навичок особистості необхідно починати з
дитячих років – для того, щоб у школі їх лише удосконалювати. Власне, тому
педагоги не мають права на помилку у пізнавальному вихованні дошкільників,
що надзвичайно важливо у сучасному глобалізованому, інформаційно-
заангажованому суспільстві.
Актуальність теми. Різні аспекти дослідження даної проблеми розкрито
в працях багатьох українських науковців: cутнicть пiзнaвaльнoї aктивнocтi (O.
Брeжнєвa, Д. Гoдoвiкoвa, C. Лaдивiр, Б. Мухaцькa, К. Щeрбaкoвa тa iн.), її
cтруктуру – види, типи, ocнoвнi фoрми прoяву, кoмпoнeнти, критeрiї, рiвнi тa
пoкaзники (Л. Буркoвa, К. Крутiй, М. Мaтюшкiн, О. Проскура тa iн.),
iндивiдуaльнe зрocтaння пiзнaвaльнoї aктивнocтi дiтeй (O. Бєлoвa, В. Кузьмeнкo
та ін.), зacoби її розвитку (Л. Aртeмoвa, Л. Вeнгeр, Т. Ткачук тa iн.).
Базові якості і основи особистості дитини формуються в період
дошкільного дитинства. З цієї причини особливо важливо саме в цей період
створити умови і передумови для гармонійного, повноцінного саморозвитку і
соціалізації дітей. Особливо важливим є врахування того факту, що дошкільник
розвивається не ізольовано, а в соціумі, для якого в сучасному світі характерний
безпосередній контакт і залучення в суспільну практику засобів масової
інформації, інформаційних технологій. Дитина прилучається до культури
суспільства через твори мистецтва. На додаток до класичних видів мистецтва у
 3

другій половині XX століття додався ще один вид мистецтва -

мультиплікаційний фільм.
Одним із шляхів оновлення сучасного освітнього процесу є практичне
використання мультфільмів, які стимулюють пізнавальну активність дітей і
сприяють ефективному засвоєнню ними навчального матеріалу, набуття вмінь і
навичок. Інформація, що отримується з мультфільмів, на відміну від
традиційного матеріалу в закладі дошкільної освіти, має низку привабливих для
дітей властивостей, зокрема: емоційна забарвленість, актуальність, доступність,
інтерактивність та динамічність тощо.
Останніми роками на телебаченні з'являється багато різноманітних
мультфільмів, як вітчизняного, так і закордонного, переважно американського,
виробництва. Засилля іноземних мультфільмів вітчизняним телебаченням,
викликає роздуми щодо їхнього впливу на розвиток і становлення психіки
підростаючого покоління. Викликають багато запитань нові технології
створення мультфільмів (комп'ютерна графіка, різні спецефекти тощо.). Якщо
старі лялькові і мальовані мультфільми, були природні, як у способі
виробництва, так і за сприйняттям і не завдавали шкоди психіці дитини, сучасні
мультфільми часто вже не несуть добра, світоспоглядання і порядності.
Динамічна картинка, різноманітні шоу, фільми та переживання героїв можуть
тримати увагу дитини впродовж дня.
Як зазначає Р. Силко, мультиплікація – це універсальна та
інтернаціональна мова спілкування дітей та дорослих усього світу.
Мультиплікація є дуже близькою до світу дитинства, бо в ній завжди присутня
гра, злет фантазії й немає нічого неможливого. Мультиплікація є універсальним
багатогранним засобом розвитку дитини у сучасному візуально насиченому
світі. Виразні засоби мультиплікації є найбільш природними для дитячого віку
стимуляторами творчої активності та розкутості мислення [18, с. 188].
Мультфільми приваблюють дітей з раннього віку через свою яскравість,
образність, простоту, ненав'язливість, доступність. Мультики близькі по своїх
розвиваючих, виховних можливостях казці, грі, живому людському
 4

спілкуванню. Персонажі мультфільмів демонструють дитині різні способи

взаємодії з навколишнім середовищем. Вони формують в неї первинні уявлення
про добро і зло, поняття позитивної та негативної поведінки. Через порівняння
себе з улюбленими героями дитина має можливість навчитися позитивно
сприймати себе та переймати найкращий досвід вияву моральних якостей. Події,
що відбуваються в мультфільмі, дозволяють підвищувати обізнаність, розвивати
мислення і уяву, формувати світогляд дитини. Таким чином, мультфільм – це
найефективний засіб виховання дитини .
Мультфільми, з одного боку, дають змогу відволікти чимось дитину на
певний час, а з іншого — виконують неабияку виховну, пізнавальну й
розвивальну функції. Мультфільм стає універсальною мовою, що допомагає
різнобічному розвитку дітей. Позитивний вплив анімації при правильному
підборі мультфільмів може стати прекрасним розвивальним посібником для
розвитку мислення, зростання творчого потенціалу у поєднанні із заняттями
малюванням, ліпленням героїв мультфільмів, ігровими прийомами,
удосконалення навичок спілкування та соціалізації. Вона здатна створювати
яскраві образи, нести благородні ідеї, виховувати смаки, формувати життєві
уявлення і погляди. Зміст і концепції телепередач, які дивляться діти, далеко не
завжди відповідають потребам процесу формування гармонійної особистості.
Тому на думку учених, перед вихователями стоїть важке завдання: змагатися з
“телевізійним магнітом” [19, с.76].

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально

перевірити педагогічні умови розвитку пізнавальної активності дітей
дошкільного віку засобами мультиплікації.
Означена мета дослідження зумовила необхідність вирішення наступних
завдань:
1) теоретично обгрунтувати понятття «пізнавальний розвиток»;
2) охарактеризувати особливості формування пізнавальної активності
дітей дошкільного віку;
 5

3) визначити рівень впливу мультфільмів на розвиток пізнавальної

активності дітей дошкільного віку;
4) сформулювати методичні рекомендації для батьків дітей
дошкільного віку щодо використання мультфільмів.
Об’єкт дослідження – процес розвитку пізнавальної активності дітей
дошкільного віку.
Предмет дослідження – педагогічні умови розвитку пізнавальної
активності дітей дошкільного віку засобами мультиплікації.
Основними методами дослідження є аналіз, синтез, порівняння,
класифікація, опитування, бесіда, які допоможуть визначити особливості
пізнавального розвитку дітей дошкільного віку, а також діагностувати рівень
впливу мультфільмів на пізнавальну активність дітей.
Структура та обсяг роботи. Робота складається із вступу, двох частин,
зокрема: теоретичної, яка включає один розділ і 3 підрозділи та практичної, яка
включає один розділ і 2 підрозділи, висновків, списку використаних джерел та
додатків.
 6

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ

ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЗАСОБАМИ МУЛЬТИПЛІКАЦІЇ В
ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1 Аналіз психолого-педагогічних досліджень пізнавальної

активності дітей дошкільного віку

Проблема пізнавальної активності дошкільників є однією з

найактуальніших у теорії і практиці дошкільного виховання, оскільки активність
є необхідною умовою формування розумових якостей дітей, їх самостійності та
ініціативності. Важливим завданням педагога є забезпечення ефективних умов
розвитку цілеспрямованої пізнавальної активності у дітей дошкільного віку,
оскільки, вона лише починає своє становлення.

Для того, щоб навчання та виховання сприяло становленню гармонійно

розвиненої особистості, у дитині необхідно пробудити ключове джерело її
розумової діяльності – пізнавальну потребу, яка є витоком пізнавальної
активності і лежить в основі розвитку пізнавального інтересу дитини.

У Базовому компоненті дошкільної освіти (освітній напрям «Дитина в

сенсорно-пізнавальному просторі»), йдеться про те, що дитина повинна мати
пізнавальну мотивацію, базис логіко-математичних, дослідницьких знань,
набутих дитиною умінь і навичок (аналізу, порівняння, узагальнення, здійснення
самоконтролю), пізнавальний досвід, що накопичується і використовується в
різних видах дитячої діяльності. Також вказується, що для розвитку сенсорно-
пізнавальних, логіко-математичних та дослідницьких навичок дитини
необхідно використовувати різноманітні інтелектуальні ігри та книжки,
проводити з дитиною бесіди та розмови пізнавального змісту, планувати та
організовувати час для спільних сімейних справ, активно залучати дитину до
елементарних дослідів та експериментів, заохочувати до спільного аналізу
результатів дослідницької діяльності [1].
 7

„Активність” – найбільш загальна категорія в дослідженнях психічного

розвитку, пізнавальних і творчих можливостей особистості. Кожна наука
досліджує специфічні для неї закономірності розвитку, динаміку активності. У
системі пізнавальних процесів активність найбільш виразно виступає на трьох
істотно різних рівнях:

1) активність уваги, яка викликається новизною стимулу та розгортається в

систему орієнтовно-дослідницької діяльності;
2) дослідницька пізнавальна активність, яка викликається проблемною
ситуацією в навчанні, спілкуванні, професійній діяльності;
3) особистісна активність, що виражається у формі „інтелектуальної
ініціативи”, „надситуативної активності”, „самореалізації особистості”.

Кожен рівень становить основу для більш високого рівня й включається до

його складу, є необхідним для повноцінного прояву більш високих рівнів.
Розширюючи тлумачення цього терміну в лінгвістичній літературі,
знаходимо такі синонімічні ряди: „активний, діяльний, енергійний, ініціативний,
заповзятливий”; „активність, енергія, ініціатива, заповзятість”.
У психології поняття „пізнання” трактується як вища форма відображення
об'єктивної дійсності, процес вироблення дійсних знань. За рахунок
пізнавальних процесів ми маємо змогу сприймати світ, відображати його та діяти
в ньому.
Формування пізнавальної активності дошкільників здійснюється в
освітньому процесі, де розвиваються пізнавальні психічні процеси: відчуття,
сприймання, пам'ять, увага, уява, мовлення.
Проводячи аналіз психолого-педагогічних досліджень можна виокремити
декілька підходів до розуміння поняття «пізнавальна активність». У своїх працях
О. Савченко зазначає, що це ставлення особистості до сприймання, пізнання і
перетворення світу, що виявляється через запитання, прагнення мислити у
процесі сприймання, відтворення, розуміння та творчого застосування [16].
 8

У дослідженнях В. Лозової "пізнавальна активність" визначається як

властивість особистості, котра виявляється в її ставленні до пізнавальної
діяльності, передбачає стан готовності, прагнення до самостійної діяльності,
спрямованої на засвоєння індивідом соціального досвіду, накопичених людством
знань і способів діяльності, а також в якості цієї діяльності, яка здійснюється
шляхом вибору найбільш оптимальних способів для досягнення цілей пізнання
[11].

Т. Ткачук, у свої дослідженнях, розглядає пізнавальну активність як

самостійну ініціативну діяльність дитини, яка формується під впливом інтересу
та допитливості і зумовлена необхідністю розв’язання пізнавальних завдань, що
постають перед нею у конкретних життєвих ситуаціях [22].

К. Щербакова вважає, що пізнавальна активність є природним проявом

інтересу дитини до навколишнього світу, що характеризується чіткими
параметрами: увага й особлива зацікавленість [25].

Спільним для визначень вчених є те, що пізнавальний розвиток завжди

пов’язується зі сформованістю самостійності дитини, а саме, здатності без
допомоги дорослих визначати мету діяльності, планувати та організовувати її,
правильно оцінювати результати.

Пізнавальна активність дитини проявляється в її іграх, малюнках,

розповідях, та інших видах творчої діяльності. Дорослі повинні забезпечувати
умови для розвитку такої діяльності [5].

З поняттям «пізнавальна активність» тісно пов’язують поняття «навчальна

активність», що характеризує ступінь готовності дитини виконувати навчальні
завдання, намагання виконувати діяльність самостійно, свідоме виконання
завдань, прагнення підвищити свій освітній рівень [13, с.213- 214].

На думку К. Крутій, навчальна активність – це діяльний стан дитини, який

характеризується потягом до знань, розумовим напруженням та виявленням
вольових зусиль у процесі оволодіння знаннями. Навчальна активність на рівні
 9

спрямованості особистості означає глибоку переконаність дитини в необхідності

всебічного пізнання, а її вищий рівень носить перетворюючий характер [9].

Діти дошкільного віку ще нездатні самостійно сформулювати мету

навчально-пізнавальної діяльності. Це робить педагог. Здатність дітей
самостійно ставити мету діяльності найбільш успішно розвивається в таких
видах діяльності, де є матеріальний результат: вироблення іграшок та поробок з
паперу, природного матеріалу тощо. Умовами розвитку вміння формулювати
мету навчально-пізнавальної діяльності є її доступність розумінню дитини,
уявлення передбачуваного результату, посильність і близькість її досягнення.

Дослідженнями у галузі дошкільної освіти і дитячої психології (Л.

Буркова, Т. Кондратенко, С. Ладивір, М. Лісіна, Л. Лохвицька, М. Поддьяков, О.
Проскура, В. Суржанська, Г. Стадник, Т. Ткачук та ін.) доведено, що саме у
дошкільному віці відбувається інтенсивне становлення пізнавальної активності,
визначено її види, компоненти та критерії.

Рушійною складовою пізнавальної активності і її обов’язковим

компонентом є пізнавальний інтерес. Це вибіркова спрямованість особистості на
пізнання певного об’єкта, явища, діяльності тощо. Предметом пізнавального
інтересу для дитини є те, що вона вважає необхідним, значимим, цінним,
привабливим. Пізнавальний інтерес може бути ситуативним, що виникає у
процесі виконання певної дії та згасає з її завершенням, та стійким, що є відносно
постійною рисою особистості. Розвиток пізнавального інтересу
характеризується такими стадіями: цікавість, допитливість, власне пізнавальний
інтерес, теоретичний інтерес.

Розвиток пізнавального інтересу залежить від того, наскільки дитина

залучається до творчого дослідницького пошуку. Величезне значення для цього
процесу має грамотно побудована інтелектуально-дозвіллєва діяльність.

Дошкільник, на відміну від малюка, для якого питання є лише формою

спілкування, контакту з дорослим, постійно ставить дорослим запитання
 10

пізнавального характеру: „чому?”, „навіщо?”, „як?”. Він чекає від них відповіді,
домагається ясності, висловлює сумнів. У такої дитини формується питальне
ставлення до навколишнього світу.

Стійкість такого допитливого ставлення дитини до дійсності залежить від

того, чи культивують дорослі це ставлення до навколишнього або гасять його
своїм зневажливим ставленням до запитань дітей і небажанням відповідати на
них.

Проте, якщо вихователь підтримує запитання дитини, спонукає дитину

шукати вирішення проблеми, якщо своїми відповідями спрямовує думку дитини
на постановку та рішення нових посильних завдань, то формуються найцінніші
риси особистості – допитливість, цікавість, спостережливість. Ці якості
особистості надають активності дитини чітку пізнавальну спрямованість [5].

У своїх дослідженнях К. Крутій акцентує увагу на необхідності розвитку

різних видів пізнавальної активності: перцептивно-мнемічної, операційно-дієвої,
наочно-практичної, мотиваційної та творчо-пізнавальної [9, с. 12].

Мал. 1. Види пізнавальної активності

У науковому доробку C. Лaдивiр [10], В. Лoзoвої [11] тa ін., ґрунтовно

подано рiвнi пiзнaвaльнoї aктивнocтi: твoрчий (виcoкий), iнтeрпрeтивний
(ceрeдній) та рeпрoдуктивний (низький). Так, хaрaктeризуючи твoрчий рiвeнь
 11

прoяву пiзнaвaльнoї aктивнocтi, науковці зaзнaчaють, щo дiти цього рівня

прaцюють тривaлий чac і зaдoвoлeнням, шукaють влacнi cпocoби дiй, caмocтiйнo
вирiшують пiзнaвaльнi зaвдaння. Дошкільники з iнтeрпрeтивним рiвнем
рoзвитку пiзнaвaльнoї aктивнocтi, прaцюють caмocтiйнo, мaють мeнш cтiйкий i
тривaлий iнтeрec дo пiзнaння, aлe пiдтримують рoбoту зa дoпoмoгoю пocтiйних
зaпитaнь дo пeдaгoгa. Стaрші дoшкiльники, з рeпрoдуктивним рiвнем рoзвитку
пiзнaвaльнoї aктивнocтi лeгкo вiдвoлiкaютьcя, мaють нecтiйкий iнтeрec дo
пiзнaння, вiд caмocтiйнoгo пoшуку вiдмoвляютьcя, викoнують зaвдaння зa
зрaзкoм чи під керівництвом педагога.

Діагностика рівнів пізнавальної активності потребує обґрунтування її

змістової структури, у якій можна умовно виділили три компоненти. (мал. 2,3)

Мал. 2. Компоненти пізнавальної активності

 12

Мал. 3. Структура пізнавальної активності

На думку В. Лозової, для визначення критеріїв активності необхідно

врахувати:

1. Види діяльності (пізнавальна, трудова, суспільна, ігрова), які

визначають специфіку виявлення активності.
2. Вольові зусилля особистості в досягненні мети, що дає змогу
вести мову про активність потенціальну і реалізовану.
3. Характер діяльності суб’єкта, тобто чому він віддає перевагу –
ініціативі, самостійності, творчості чи відтворенню, копіюванню.
4. Стійкість, всебічність, тривалість, динаміку вияву активності.

Ці фактори дали змогу вченій визначити наступні види і показники

пізнавальної активності: потенційна активність і реалізована активність, що
 13

включає репродуктивну, реконструктивну, творчу активність. Виконавська,

реконструктивна, творча активність у залежності від стійкості може бути:
ситуативною та постійною. Ступінь активності визначає уміння суб’єкта
максимізувати пізнавальні дії в тому чи іншому виді активності. Все це
дозволило автору дійти висновку, що ідеальна модель активності особистості
передбачає всебічність, стійкість, творчий характер виявлення на основі
позитивної мотивації [11, с. 30-33].

В. Суржанська у власних дослідженнях описує критерії, показники, рівні

та особливості пізнавальної активності дітей дошкільного віку :

1) пізнавальна активність проявляється з народження та інтенсивно

розвивається протягом усього дошкільного віку;
2) вона виявляється в різних видах діяльності, не характеризується
цілеспрямованістю пізнання в окремій галузі – дитину цікавить усе, що її
оточує;
3) пізнавальна активність дитини дошкільного віку яскраво виявляється в
постійних запитаннях, розмірковуванні, порівнянні, експериментуванні,
постановці та вирішенні найрізноманітніших дитячих проблем,
спрямованих на більш глибоке пізнання дитиною оточуючих предметів;
4) дитина дошкільного віку виявляє пізнавальний інтерес на рівні цікавості та
всеосяжної допитливості від „Що це таке?” до „Хочу все знати!”
5) ефективним чинником формування пізнавальної активності є створення
умов, в яких би дитина змогла виявити себе як суб'єкт власної діяльності,
взаємодії з дорослими та однолітками;
6) після 4–5 років пізнавальна активність набуває вигляд ініціативної
перетворюючої активності [20].

У свої дослідженнях, такі вчені як, Л. Божович, Д. Ельконін, І. Матіс,

стверджують, що пізнавальний розвиток неможливий без розвитку мотиваційної
сфери. Перше місце в ієрархії найбільш усвідомлюваних мотивів займають
широкі соціальні мотиви (самоствердження, самовдосконалення). На другому
 14

місці – вузькоособисті мотиви (благополуччя, престижу), серед яких перемагає

мотив ―хочу схвалення. Третє місце займають пізнавальні мотиви, пов’язані з
інтересом до процесу. Четверте місце займають негативні мотиви, серед яких
домінуючим є ―не хочу бути покараним. [23, с.2]

У дітей, які демонструють високі досягнення у навчанні яскраво виражена

мотивація досягнення успіху — бажання якісно, правильно і самостійно
виконувати завдання, досягати необхідного результату. Мотивація досягнення
успіху в сполученні із пізнавальними інтересами — найбільш цінний мотив, що
стимулює розвиток пізнавальної активності дітей.

Необхідність досягнення результату привчає дитину планувати свої дії,

керувати ними, розвиває її волю, вміння контролювати свою поведінку.

Спрямованість на результат діяльності розвиває працелюбність дитини,

без якої неможливо досягти успіху. Прагнення до визнання спонукає її до нових
досягнень, формує внутрішню налаштованість на певний вид діяльності [15].

У працях В. Лозової [11], Б. Мухацької [14], Т. Ткачук [22] та ін., визначено

основні напрями формування пізнавальної активності дітей дошкільного віку,
як-от: залучення дітей до різних видів діяльності; цілеспрямований розвиток
сприймання як початкового етапу образного пізнання дійсності через включення
різних аналізаторів для дослідження властивостей предмета; поєднання
пізнавальної діяльності на заняттях, різноманітних нерегламентованих видів
дитячої діяльності та самостійної пізнавальної діяльності; забезпечення
особистісної активності вихованців в освітньому процесі; індивідуалізація
взаємодії педагога з дітьми відповідно до рівнів пізнавальної активності.

Психолог С. Ладивір, наголошує на важливості створення розвивального

середовища для стимулювання дитячої допитливості. За його відсутності дитина
тривалий час може не звертатися до вихователя з пізнавальними запитаннями,
не проявлятиме ініціативу при виконанні завдань. Тому інформацію необхідно
надавати не тільки враховуючи її змістовність, але викликаючи емоційно
 15

позитивне ставлення до неї і доповнюючи її самостійною творчою

продуктивною діяльністю дітей [10, с. 25].

У працях Л. Виготського, П. Гальперіна, Г. Люблінської, В. Суржанської

виокремлено наступні особливості розвитку пізнавальної активності у
дошкільному дитинстві: наявність основ ініціативної перетворюючої активності;
можливість проявлятися у різних видах діяльності; прояв у запитаннях,
порівняннях, розмірковуваннях; намагання до експериментування та
елементарних дослідів; визначення цікавості та допитливості як показників
пізнавального інтересу; поєднання емоційного та інтелектуального ставлення до
явищ та предметів навколишнього світу; вираженість у пізнавальній активності
самостійності, самоконтролю та саморегуляції до кінця старшого дошкільного
дитинства [21, с. 8].

Отже, пiзнaвaльнa aктивнicть є бaгaтoгрaнним i cклaдним явищeм. У дітей

старшого дошкільного віку вона розвивається на основі пізнавальної потреби у
різних видах діяльності (ігрової, пізнавальної, дослідницької тощо), забезпечує
формування цілісного уявлення дитини про оточуючий світ та характеризується
наявною пізнавальною орієнтацією дитини, ініціативою, інтересом,
самостійністю та оригінальністю.

1.2 Особливості впливу мультфільмів на дітей дошкільного віку

Вже більш ніж півстоліття мультфільми органічно увійшли у наше життя і

є невід’ємною складовою дитинства. Мультиплікаційний фільм у рамках
буденної свідомості пересічного глядача сприймається як виключно продукт для
дітей, покликаний розважати та повчати дитячу глядацьку аудиторію. Скарбниця
світової мультиплікації невпинно поповнюється новими яскравими стрічками з
використанням сучасних засобів та можливостей комп’ютерної анімації.

Аналіз низки психолого-педагогічних і мистецтвознавчих досліджень (Л.І.

Баженова, Г.Н. Козак, С.М. Ейзенштейн, М.І. Яновський), а також робіт ряду
 16

мультиплікаторів (Ю.Б. Норштейн, І.П. Іванов) дозволяють стверджувати:

мультфільм - один з найунікальніших інструментів впливу на дитину завдяки
своїм характеристикам [3].
У сучасному ЗДО метод показу мультфільмів та їх пояснення здебільшого
використовують у вихованні культури поведінки, навичок колективних взаємин
вихованців. Дітей систематично і в різних життєвих ситуаціях привчають до
пізнавальних способів поведінки: вітатися, прощатися, ввічливо просити про
послугу, дякувати, бережливо ставитися до іграшок, дидактичного матеріалу,
поважати роботу працівників дошкільного закладу тощо.
Вплив мультфільмів на формування особистості дитини дуже великий.
Саме в дошкільному віці, діти не усвідомлено копіюють і таким чином формують
свої неповторні манери поведінки в різноманітних ситуаціях, риси характеру,
особливості мислення.
Вже в перші тижні життя приглушений звук телевізора заколисує дитину, а
вже на 2-3 місяці вона повертає голову до світла екрану, та ще через 2 місяці
реагує на знайому заставку.
У півтора-два роки дитина жваво реагує на бурхливу зовнішню дію.
Потрібно намагатися не залишати дитину віч-на-віч з включеним телевізором.
Існує небезпека, що в дитини почне розвиватися не обґрунтоване відчуття
страху, чи складуться хибні уявлення про світ, так як у такому віці діти ще не
володіють інтелектуальними й емоційнішими засобами, щоб пояснити те, що
відбувається на екрані. Помилково думати, що 2-3 - річна дитина все розуміє,
лише тому, що впізнає того чи іншого персонажа. Лише за умови повторень і
коментарів батьків набутий досвід минулого і його контекст запам'ятовуються, і
знаходять сенс.
Починаючи з трьох років, діти віддають перевагу мультфільмам. Дитина із
задоволенням досліджує світ прекрасних принців, фей і розмовляючих тварин,
який підживлює мрії, фантазії і активно бере участь у іграх. У цьому віці починає
проявлятися статево-рольова приналежність. Проте, сучасні діти дедалі більше
ідентифікують себе із вигаданими персонажами і всі рідше з реальними людьми.
 17

Їх уяву більшою мірою захоплено світом вигаданих історій. У дошкільному віці

дітям подобаються персонажі-тварини. Проте, варто пам’ятати, що в цьому віці
вони ставляться до тварин, як до рівних собі.
Мультфільми приваблюють дітей цікавими образами героїв, дії яких
підкріплюються музичним супроводом і постійною зміною декорацій [6].
Фахівці виокремлюють кілька принципів дії механізму формування в дітей
культури поведінки під впливом мультиплікаційних фільмів, зокрема:
інформування - підвищення обізнаності дітей про довкілля, формування
первинних уявлень про добро і зло, еталони хорошої і поганої поведінки;
ідентифікація - засвоєння соціальних установок і цінностей шляхом зіставлення
себе з персонажами мультфільмів; імітація - копіювання поведінки, наслідування
героїв мультфільмів [9].
Дітям властиві наслідування й підвищене навіювання, що як позитивно,
так і негативно впливають на засвоєння норм і правил культури поведінки.
Проте, у зв’язку з недостатнім розвитком самосвідомості, малим життєвим
досвідом діти можуть наслідувати з мультфільмів, як схвальні, так і небажані
форми поведінки: грубість, хвалькуватість, недисциплінованість тощо. Моделі
поганої поведінки їх приваблюють, як магніт, хоча вони часто не бачать нічого
подібного вдома і, звичайно, тисячу разів чули від рідних, що так поводитися не
можна.
Ідентифікуючи себе з персонажем, діти його наслідують і засвоюють його
моделі поведінки, які часто бувають агресивними. За словами А. Бандури, одна
телевізійна модель може бути предметом наслідування для мільйонів.
Спираючись на поняття «підкріплення», А. Бандура описує три способи
проходження підкріпленого зразка для наслідування:
а) у випадку, якщо за допомогою спостереження моделі можуть виникати
нові реакції;
б) у випадку, коли наслідування моделі поведінки за винагородою або
покаранням може посилювати чи послаблювати стримування цієї поведінки;
 18

в) у випадку, коли наслідування моделі може сприяти актуалізації тих

зразків поведінки, які і раніше були відомі дитині [24].
В старшому дошкільному віці діти сприймають зміст програми за
сюжетними блоками. Як правило, їх захоплює масштабність, швидка зміна
темпу, гучна музика, дитячі голоси, тощо і часто це спрямовує їхню увагу повз
повільні сцени, в яких демонструються повчальні діалоги. Через це вони
здебільшого не здатні відтворити причинно-наслідковий зв'язок подій, що
розгортаються від початку історії до її завершення. Крім того, діти не розуміють
штучність сюжетів телевізійних передач, часто вірять, що герої дотримуються
своїх ролей і в реальному житті [7].
Неодноразово психологічні дослідження доводили негативний вплив
більшості сучасних мультфільмів на психіку дітей (Гордієнко Д.О., Коваленко
В.В та інші). Вчені в своїх дослідження, експериментально довели, що сучасні
мультфільми, зокрема американського та японського виробництва, підвищують
рівень тривожності дітей [4].
Також, в психолого-педагогічній літературі можна зустріти думки вчених
про те, що сучасні мультфільми формують деструктивні цінності та асоціальні
форми поведінки у дітей: неповагу до старших, вседозволеність, егоїзм,
руйнування цінностей дружби та любові, а також викликають агресію та
гіперактивність.
Таким чином, внаслідок наслідування, яке займає важливе місце у
розвитку, навчанні та вихованні дошкільників, в дітей формується культура
поведінки.
Отже, для правильного формування моральної свідомості дошкільникам
необхідно навчитись мислити альтернативно: «добро» і «зло», «добре» і
«погано». Тому дуже важливо, щоб улюблений герой був абсолютно
позитивним, а його вчинки абсолютно позитивними завжди і всюди. Відповідно,
якщо герой може в одних ситуаціям чинити позитивно, а в інших негативно,
якщо може бути і добрим, і злим одночасно, то у дошкільника не сформується
 19

система особистісних моральних уявлень і переконань, а отже, і не формується

позитивно спрямована особистість дитини.
Окрім впливу на моральну сферу дитини, мультфільми мають універсальні
дидактичні можливості: дають змогу здійснювати навчання мови і розвиток
мовлення в діалоговому режимі з урахуванням індивідуальних і вікових
можливостей дитини [9].
К. Л. Крутій вважає, що на заняттях з розвитку мовлення доцільним є
використання мультфільмів. Мовленнєві ситуації можуть бути різними.
Дорослий має продумувати подібні ситуації заздалегідь, щоб перетворити
спілкування в комунікативну ситуацію. У результаті відбувається не тільки
запам’ятовування нових слів, а і діалог. Найбільш цікавою формою залучення
дітей до діалогу та монологу є бесіда за змістом мультфільму. Проте, потрібно
пам’ятати, що не мультфільм пристосовується до заняття з дітьми, а робота на
занятті організовується над мультфільмом.
Існує низка медіадидактичних положень, які є підґрунтям для створення
навчальних відеофрагментів для дітей. Наприклад, відеофрагмент із
мультфільму має певну виховну й естетичну цінність. В основі відеофрагмента,
призначеного для розвитку навичок зв’язного мовлення, має бути комунікативна
ситуація. Використовується відеофрагмент уже знайомого дитині мультфільму
(переглядається під час вільної діяльності). Його сюжет має відповідати віковим
особливостям дитини. У роботі із сюжетним матеріалом дорослий має пам’ятати
про психологічний принцип настанов. Саме настанова допоможе перетворити
відчуття на цілеспрямоване спостереження, сприйняття, процес добору,
сортування та оцінки фактів [9].
Узагальнюючи все вище викладене, можна зробити висновок, що вплив
сучасної мультиплікаційної продукції на психічний розвиток і формування
особистості дітей є досить неоднозначним, а часто і негативним.
У психологічних дослідженнях О. О. Міненко, було розроблену програму
психологічного аналізу мультиплікаційної продукції для дітей, яка дає
психологам, педагогам, батькам можливість самостійного аналізу мультфільмів
 20

із подальшим прийняттям наукового психологічно обґрунтованого висновку

щодо корисності чи шкідливості цієї відеопродукції для психічного розвитку та
формування особистості дитини [12].

Дослідивши дану програму, можна виділити критерії добору

мультфільмів, які не чинитимуть негативного впливу на психіку дітей (мал. 4).

Мал. 4. Критерії добору мультфільмів

На жаль, сучасні педагоги лише нещодавно почали усвідомлювати,
задумуватися над тим, що на дошкільнят найбільше впливають улюблені всіма
ними мультиплікаційні фільми. Тому сьогодні необхідно детально продумати їх
добір, час і місце показу, спосіб з’ясування їх глибоко змісту з подальшим
поясненням та обговоренням.
 21

1.3 Потенціал використання мультфільмів як засобу розвитку

пізнавальної активності в роботі з дітьми дошкільного віку
Важливими завданнями дошкільної освіти є активізація пізнавальної
активності дитини, її самостійності та ініціативності. Значні можливості для
реалізації вищеозначених завдань мають мультфільми. На жаль, значна кількість
сучасних мультфільмів негативно впливають на формування у дітей соціальних
установок і цінностей. Тож надзвичайно гостро нині постала необхідність
здійснення соціального контролю ціннісного змісту мультфільмів.
Аналіз досліджень та публікацій останніх років свідчить, що проблема
використання мультфільмів в роботі з дітьми стає центром уваги зарубіжних та
вітчизняних представників педагогіки (О. Куніченко, О. Кравчишина, Н.
Череповська) та психології (О. Вознесенська, Л. Найдьонова, Г. Онкович та ін.).
Мультфільми – це сучасний і дієвий засіб навчання і виховання, що
виконує освітню, розвивальну і виховну функції, які діють в органічній єдності.
Вони сприяють формуванню у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до
того, що може стати їх новим джерелом, удосконаленню пізнавальних умінь і
навичок. На думку науковців (Л. Артемова, Н. Гавриш, О. Запорожець та ін.)
мультфільми підвищують ефективність сприймання дітьми навчального
матеріалу, урізноманітнюють навчальну діяльність, вносять у неї елемент
цікавості. Проте мультфільми займають далеко не перше місце у використанні,
чим знижується їх пізнавальна та навчальна цінність.
Слід зауважити, що мультфільми як втілення метафор і алегорій, при
супроводі їх перегляду дорослими, зможуть пояснити дитині в доступній формі
безліч досить абстрактних понять, причинно-наслідкових зв'язків, а головне - за
допомогою образів допомогти дитині побачити світ людських взаємин.
Мультфільми мають універсальні дидактичні можливості:
1) дають змогу візуалізувати інформацію;
2) розвивають мовлення в діалоговому режимі з урахуванням
індивідуальних і вікових можливостей дітей;
3) проектують на екран різні ситуації;
 22

4) є сполучною ланкою між смисловою і звуковою сторонами слова та

полегшують запам'ятовування сюжету;
5) дають змогу створити мовленнєве середовище;
6) дають приклади норм соціальної поведінки;
7) дають змогу контролювати сприймання та засвоєння інформації,
вносити свої корективи у процес навчання;
8) полегшують засвоєння нової інформації дітьми дошкільного віку;
9) мають естетичну цінність.

Оволодіти необхідними знаннями, уміннями і навичками дитина зможе

лише тоді, коли сама виявлятиме до них інтерес, і в тому разі, коли вихователь
зуміє зацікавити її. Тому мультфільми мають добиратися так, щоб їх зміст
передбачав формування не лише елементарних уявлень, а й розвиток
пізнавальних процесів та пізнавальної активності (поєднуючи два елементи –
пізнавальний та ігровий (або розважальний)).
За переконанням професорки Н. Гавриш [2], мультфільмам притаманна
багатофункціональність, зокрема: формування базових засад особистості,
збагачення емоційно-чуттєвої сфери, адаптаційна функція, мотиваційна,
розвивальна, виховна, дидактична, коригуюча, компенсаторна та інші. О.
Жорник зазначає, що використання мультиплікаційних засобів допомагає
сформувати пізнавальну самостійність – якість особистості, що проявляється у
готовності власними силами здійснити цілеспрямовану пізнавальну діяльність.
Узагальнюючи погляди науковців, щодо потенціалу використання
мультфільмів як засобу розвитку дітей дошкільного віку, можна виділити його
функції. (мал. 5).
 23

Мал. 5. Функції мультфільму як засобу розвитку дітей дошкільного віку

Науковець С. Семчук зазначає, що для реалізації пізнавальної моделі

використання мультфільмів важливо виділити характерні особливості цього
процесу, як-от: усвідомлення сенсу сприйнятого медіаконтенту та творчу
активність особистості, як мету і результат використання мультфільмів.
Усвідомлення сенсу сприйнятого медіаконтенту можливо тільки за умови
активізації послідовних розумових операцій: свідомий відбір із подальшим
критичним осмисленням [17].
Використання мультфільмів в роботі з дітьми має ряд переваг, зокрема:
здійснення полісенсорного сприйняття матеріалу; поєднання аудіо-, відео- і
анімаційних ефектів в єдиному продукті сприяє компенсації об’єму інформації,
що отримується дітьми з інших джерел; активізація зорових функцій, окомірних
можливостей дитини; яскравість і привабливість мультфільмів прискорюють
запам’ятовування матеріалу, роблять його осмисленим і довгостроковим.
Наявність позитивних емоційних реакцій у процесі використання мультфільмів
 24

сприяє корекції і розвитку психічних процесів. Мультфільми є ефективним

засобом роботи під час фронтальних та індивідуальних занять, що дозволяє
побудувати освітній процес на основі психологічно коректних режимів
функціонування уваги, пам’яті, гуманізації змісту навчання і педагогічної
взаємодії.
Наявність емоційних реакцій (почуття, мова, жести, рухова активність)
відображає чуттєве сприйняття дитиною мультфільмів. Так, психологи
висловлюють думку, що в ході використання мультфільмів діти починають
включати в процес управління своїми емоціями слова, що веде до осмислення і
прояву таких емоцій, як симпатія, співчуття тощо. Таким чином, емоції
допомагають сприймати інформацію і реагувати на неї, тим самим впливаючи на
пізнавальну активність дітей.
Використання мультфільмів в освітньому процесі передбачає широкий
спектр прийомів роботи з дітьми. Наприклад, використання на занятті
«наскрізного» персонажа перетворює «звичайне» спілкування в комунікативну
ситуацію. У результаті відбувається не тільки запам’ятовування нової
інформації, а і діалог між дитиною та персонажем, який викликає в неї цікавість
у спілкуванні з цим героєм. Цікавим прийомом є порівняння двох-трьох
екранізацій одного і того ж літературного твору. Сучасним прийомом є робота з
використанням стоп-кадру або відеоряду (відповіді на запитання, озвучування
мікросюжетів, коментування, вибірковий опис дій і ситуацій, розігрування
діалогів тощо). Зазначені методичні прийоми сприяють активізації інтересу дітей
до мультфільмів [9].

Методика використання мультфільмів структурно містить 3 етапи роботи.

(мал. 6).
 25

Мал. 6. Етапи роботи з мультфільмом

На кожному етапі дітям пропонуються спеціальні завдання, розв’язання

яких потребує від них значної концентрації уваги.
Пропедевтичний (підготовчий) етап передбачає введення дітей у сюжетну
лінію. Готуючи дітей до перегляду, варто провести коротку бесіду відповідного
змісту і лексичну роботу, зокрема, ознайомити з новими словами.
Переглядовий етап. Вміщує безпосередній перегляд мультфільму
(фрагменту), в ході якого педагогу необхідно давати коментарі, зосереджувати
увагу дітей на деталях. У роботі із сюжетним матеріалом дорослому необхідно
пам'ятати про психологічні принципи установки. Саме установка допоможе
перетворити відчуття в цілеспрямоване сприймання, процес добору фактів, їх
сортування та оцінювання. Тому перед початком демонстрації мультфільму
вихователь має ясно і точно сформулювати мету перегляду.
Перегляд мультфільму має тривати до 15 хв. Після перегляду доцільно
провести короткий словесний опис змісту або бесіду, обговорити поведінку, дії
героїв, щоб впевнитись, що діти правило розуміють зміст мультфільму — до 5
хв. Потім доцільно використати прийоми на активізацію та закріплення знань –
до 5 хв. (мал. 7)
На заключному, рефлексивному етапі дошкільнята висловлюють свої
враження від побаченого, слід активізувати мовлення на фоні максимальної
«включеності» кожної дитини в сюжет.
 26

К. Крутій у структурі заняття з використанням мультфільмів виділяє 4

етапи:
1) комунікативний – ознайомлення з новими словами;
2) пізнавальний – сприйняття мультфільму, розвиток умінь
сприйняття інформації;
3) перетворювальний – розуміння основного змісту;
4) рефлексивний (оцінний) – розвиток мовних і мовленнєвих навичок
і умінь усного мовлення [9].

Мал.7. Ігрові прийоми використання мультфільмів

 27

Слід зазначити, що використання мультфільмів на заняттях не є розвагою

для дітей, а навчальним матеріалом, який спонукає до роздумів, аналізу
поведінки та образів героїв. Тому працівникам дошкільних закладів необхідно
організовувати перегляд мультиплікацій у першу половину дня. У цей час
дошкільники більш активні, бадьорі й готові до сприйняття інформації.
Крім тематики та вікової специфіки під час використання мультфільмів в
роботі з дітьми дошкільного віку необхідно враховувати ще тривалість та
відстань між екраном й очима дитини (не менше двох метрів), оскільки тривалий
перегляд мультфільмів може негативно впливати на дитину, а саме:
− випромінювання від екрану телевізора, хоча воно і не перевищує
санітарних норм, має кумулятивний (накопичувальний) ефект і при тривалому
сидінні біля телевізора здійснює негативний вплив на імунну систему, систему
кровотворення і т.д.;
− мерехтіння яскравих кольорових плям негативно впливає на зоровий
апарат дитини загалом, на функціонування серця і мозку, оскільки частоти
мерехтінь можуть збігатися з частотами коливань серця, електричних коливань,
супроводжуючих діяльність серця і мозку людини;
− швидка зміна зображень впливає на емоційний стан дитини.

Отже, багатофункціональність мультфільмів, з одного боку, відкриває

широкий діапазон можливостей для вдосконалення освітнього процесу та
розвитку особистості дитини. З іншого боку, це вимагає від педагогів, які
використовують мультиплікаційні засоби, ретельного планування і чіткого
розуміння цілей і завдань своїх занять. Це дозволить уникнути негативних
наслідків різних девіацій функцій мультфільмів.
 28

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ

ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТФІЛЬМІВ В РОБОТІ З ДІТЬМИ
ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1 Діагностика рівня впливу мультфільмів на пізнавальний

розвиток дітей дошкільного віку

Дослідження було розпочато з анкетування. (див. Додаток А)

В анкетуванні брали участь батьки дітей дошкільного віку (10 осіб).
За результатами дослідження, проведеного з батьками стосовно їх дітей,
було виявлено, що 100% дітей люблять дивитися мультфільми.
Серед улюблених мультфільмів були названі такі: «Фіксики» (31,5%),
«Маша і Ведмідь» (26,9%), «Смішарики» (15,1%), «Корисні підказки» (11,7%),
«Софія Прекрасна» (6,2%), «Тачки» ( 5, 2%), «Уроки тітоньки Сови» (3,4%).
(мал. 8)

"Уроки тітоньки
Сови" 3,4%
"Тачки" 5,2%
"Софія
Прекрасна" 6,2%
"Фіксики" 31,5%

"Корисні
підказки" 11,7%

"Смішарики"
15,1%

"Маша і
Ведмідь" 26,9%

Мал. 8. Улюблені мультфільми

На запитання як часто дитина дивиться мультфільми 85% батьків

відповіло, що кожного дня, 10% на вихідних, 5% іноді.
 29

Стосовно часу, який діти проводять за переглядом мультфільмів відповіді

батьків були дещо суперечливими. (мал. 9)
7

0
до 30 хв до 1 год до 3 год більше 3 год

Мал. 9. Час перегляду мультфільмів

На запитання де саме дитина дивиться мультфільми, відповіді батьків

розділились майже порівну. 45% батьків зазначили, що діти дивляться
мультфільми вдома на телевізорі, а 55% - на комп’ютері та інших гаджетах.

70% опитуваних відповіли, що поведінка дитини після перегляду

мультфільму значно змінюється (стає агресивнішою, дратівливою, вередує,
намагається маніпулювати, повторює дії з мультику), 20% батьків, зазначили, що
змін в поведінці дитини не спостерігали, і лише 10% запевняють, що поведінка
дитини змінюється лише після самостійного перегляду мультфільму дитиною.

Більшість батьків, а саме 80%, зазначили, що діти в своїх іграх наслідують

героїв улюблених мультфільмів, повторюють вислови, які найчастіше
зустрічаються у мультфільмах, а також часто просять купити їм іграшку
улюбленого персонажа. 10% батьків лише зрідка чують від дитини вислови з
мультфільму, а 10% зазначили, що діти зовсім не грають в персонажів
мультфільмів.
 30

Анкетування дало можливість побачити, що 85% батьків не обговорюють

з дитиною зміст переглянутого мультфільму, а отже недооцінюють рівень
впливу мультфільмів на розвиток дітей дошкільного віку. Лише 15%
зазначають, що обговорення мультфільмів є обов’язковим, оскільки в кожному
мультфільмі знайдеться сцена, яка потребує пояснення або акцентування уваги
дитини.

Зробивши обробку та аналіз анкетування проведеного з батьками, було

виявлено мультфільми, які найчастіше дивляться діти, що дало змогу провести
їх детальний аналіз.

«Фіксики» - мультфільм про маленьких чоловічків, які живуть в приладах

та ремонтують все, що ламається. У центрі серіалу - сім’я Фіксиків: мама, тато,
братик і сестра. Стосунки в сім’ї є дружніми, що позитивно позначається на
статево-рольових уявленнях дітей дошкільного віку. В кожній серії мультфільму
Фіксики лагодять та пояснюють механізм дії різних приладів. Психологи
вважають, цей мультфільм корисним для пізнавального розвитку дітей
дошкільного віку. Причому, мультфільм є набагато глибшим ніж здається з
першого погляду. Цей мультфільм сприятиме формування у дитини морально-
етичних норм, а також норм культури поведінки.

Мультфільм «Маша і Ведмідь» подобається не тільки дітям, а й їх батькам.

Проте, в ньому зображений класичний приклад мазохізму, де жертвою є Ведмідь,
а роль маленького садиста виконує Маша. Ідентифікуючи себе з Машею, дитина
відчуває внутрішнє задоволення від того, що домінує над дорослими. Таким
чином здійснюється маніпулювання емоціями дорослих.

Маша своєю поведінкою ніби вимагає "Що ще таке зробити, щоб мене
зупинили"? Це позитивна, природна, але в цілому деструктивна дитина.

Спробувати на собі роль Маші, коли існує повна вседозволеність, бажає

кожна дитина, і в цьому успіх мультфільму. Часто в ролі Ведмедя жертвами
частіше бувають батьки, або бабусі-дідусі, які все дозволяють і все прощають
 31

своїх дитині. Також цьому може сприяти ліберальний тип виховання в сім’ї.
Маша поводить себе спонтанно, але зовсім не приймає правил, які необхідні для
нормальних стосунків у сім’ї чи суспільстві. Тому, рано чи пізно, враховуючи
популярність та заразливість поведінки Маші, діти наслідуватимуть головну
героїню і будуть робити все всупереч батькам.

Регулярний перегляд цього мультфільму може зробити з малюка

некерованого егоїста! Адже Маша постійно знущається над своїми домашніми
тваринами, ведмеді, вовки, іншими мешканцями лісу. І ці витівки, як правило,
залишаються безкарними! Більше того, у дітей, а особливо у дівчаток,
“формується стереотип, що вони мають право вимагати все що завгодно, а інші
повинні їм потурати”. Адже діти гумор не розуміють, а сприймають все, що
відбувається в мультику, за модель поведінки. Проблеми виникнуть і пізніше –
при пошуку партнера: вже доросла дівчина буде шукати поступливого, який
безмовно терпить всі її примхи і вибрики супутника життя, схожого на Ведмедя.
І навряд чи такого відшукає. Тому, психологи, не рекомендують перегляд цього
мультфільму дітям до 10 років.

В мультфільмі «Смішарики» модель світу зображена позитивно, десь

перекликається з «Вінні-Пухом». Проте може виникнути проблема з
ідентифікацією персонажів, потрібно включити фантазію і вгадати, що за звір,
наприклад, Пін і Копатич. Загалом в героїв спостерігаються позитивні риси
характеру, негативних немає, або ж вони позбуваються їх.. Теми розглядаються
цікаві, але розв'язки не спостерігається. Також є важливим той момент, що
жіночий персонаж в мультику Нюша (Хрюша) зображений досить негативно, як
домінуючий тип жінки. Якщо герої чоловічої статі спокійні, розсудливі,
інтелектуального спрямування, то Нюша намагається всіма керувати, тобто
виступає певним образом-антиподом. Можна стверджувати, що здорової
жіночої моделі тут не показано. Загалом, ідея мультфільму хороша, але для
дитячого сприйняття вона не до кінця продумана.
 32

У мультфільмі “Корисні підказки” у дотепній, іронічній та легкій для

запам’ятовування формі розглядаються «несерйозні» дитячі проблеми. Дітей
вчать ставити будь-які запитання, експериментувати, розмірковувати, приймати
рішення і діяти у несподіваних або ж складних ситуаціях.

«Уроки тітоньки Сови» – анімаційний навчальний мультсеріал. Головна

героїня – тітонька Сова, яка разом зі своїми помічниками знайомить дітей з
різними галузями знань, основами етикету, естетики та безпеки поведінки.
Захоплюючі «уроки» привернуть увагу дитини. Розважаючись із героями
мультфільмів, дитина одночасно отримає корисні знання, вивчить літери
абетки. Мультфільми направлені на розвиток пізнавальної сфери дітей.

Пропозиція намалювати улюбленого героя, на якого діти прагнуть бути

схожими, реалізована з такими результати: хлопчики прагнуть бути схожими на
супергероїв, виокремлюючи такі якості, як мужність, сила, хоробрість. Хлопці
люблять мультфільми, в яких перемагає сильніший, причому він не завжди є
позитивним героєм. Дівчата ж називали фізіологічні якості – краса, довге
волосся, гарна фігура. Також дівчата виокремлювали вміння красиво одягатися,
доброту та розум. Для дівчат прикладом для наслідування є прекрасні принцеси,
феї (наприклад, Софія Прекрасна).

Таким чином, простежується вплив на дітей ґендерних стереотипів –

загальноприйнятих консервативних оцінювань норм поведінки, схематизованих,
спрощених уявлень про образи жінок та чоловіків, стандартизованих стійких
суджень щодо моделей їхнього поводження та рис характеру. Діти називали
виключно жіночими якостями доброту, красу, ніжність, турботливість,
скромність, а виключно чоловічими – силу, цілеспрямованість, сміливість.

Образи жінки та чоловіка, хлопчика та дівчинки, які діти спостерігають у

мультфільмах, впливають на створення ідеалів краси, поведінки. Намагання
досягти бажаного ідеалу в майбутньому може спричинити небажані наслідки.
 33

Отже, можна зробити висновок, що найчастіше діти дошкільного віку

дивляться такі мультфільми, як «Фіксики», «Маша і Ведмідь», «Смішарики»,
«Корисні підказки», «Софія Прекрасна», «Уроки тітоньки Сови» та «Тачки».
Більшість мультфільмів мають пізнавальний характер. А от мультфільм «Маша
і Ведмідь» психологи не рекомендують для перегляду дітьми дошкільного віку.

2.2 Методичні рекомендації для батьків щодо використання

мультфільмів як засобу розвитку пізнавальної активності дітей
дошкільного віку

Значна частина батьків занепокоєна посиленим інтересом дітей до

телебачення, зокрема мультфільмів, що відволікає їх від навчання та
різноманітних корисних видів діяльності. Пропоновані рекомендації розроблено
із врахуванням результатів дослідження, викладених вище.

Рекомендації батькам щодо перегляду мультфільмів дітьми:

– Домовлятись про графік перегляду дитиною мультфільмів.

– Не допускати перебування дитини перед екраном телевізора, монітором
комп'ютера більше 2 годин на добу.
– Не дозволяти дитині переглядати мультфільми, що орієнтовані на дорослу
аудиторію.
– Намагатися частіше переглядати з дитиною її улюблені мультфільми.
Після спільного перегляду обов’язково обговорювати з дитиною побачене.
З’ясувати, які висновки зробила для себе дитина після перегляду
мультфільму, її ставлення до головних героїв, як дитина оцінює вчинки героїв
мультфільму. Важливо зрозуміти, що дитина думає, що відчуває, як вона
вчинила б на місці позитивних та негативних персонажів. Це навчить дитину
аналізувати вчинки та розуміти почуття й емоції інших людей [8].
– Після обговорення можна запропонувати дитині намалювати героїв
мультфільму. При цьому слід звернути увагу на зображення емоцій героїв.
 34

– Дізнайтеся, які мультфільми любить дивитися ваша дитина найбільше.

Скористайтеся інтернетом, аби дізнатися про даний мультфільм якомога
більше. Таким чином, ви можете попередити перегляд дитиною
низькопробної телепродукції.
– Намагатися не використовувати телевізор «для фону» або тоді, коли
дитину нема чим зайняти.
– Переконуйте дитину власним прикладом. Не проводьте перед телевізором
увесь свій вільний час. Майте хобі та привчайте дитину до розумного
проведення вільного часу.
– Виділіть один день без телевізора для всієї родини. Проведіть цей час
разом, займіться з дитиною тим, що їй особливо цікаво, або що вона давно
пропонувала, а вам не вистачало часу.
– Батьки, в першу чергу, несуть відповідальність за моральне та психічне
здоров’я своїх дітей.
– Не допускайте дитячої самотності, того, щоб кращим другом дитини став
телевізор, мультиплікаційні герої, а не сім’я. Від того, скільки уваги ви
приділяєте дитині, як часто цікавитесь особистим життям, вникаєте в її
проблеми, залежить її вибір.
– Дбайте про своїх дітей!
 35

ВИСНОВКИ
У сучасній психології та дошкільній педагогіці з’ясовують питання
використання мультфільмів та їх впливу на пізнавальну активність дітей
дошкільного віку.
На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури
визначено сутність поняття «пізнавальна активність» стосовно дітей
дошкільного віку як самостійну, ініціативну діяльність дитини, спрямовану на
пізнання навколишньої дійсності (зокрема, мультфільмів) й зумовлену
необхідністю розв’язати завдання, що постають перед нею у різних ситуаціях.
З’ясовано, що основними проявами пізнавальної активності є увага, емоційне
ставлення, інтерес до предмета, бажання детальніше дізнатися про нього.
Доведено, що мультфільми є сучасним та дієвим засобом розвитку пізнавальної
активності дітей завдяки таким характеристикам: динамічність, яскравість,
інтерактивність, інтенсивність зміни подій чи образів, наявність постійно діючих
героїв, можливість прожити певний проміжок часу з улюбленим персонажем,
елемент «загадки», багатосерійність, механізм «емоційного маятника»,
надмірний позитив, короткі та доступні для розуміння слогани тощо.
Аналіз психолого-педагогічної літератури дав змогу визначити особливості
сприйняття дітьми дошкільного віку сучасних мультфільмів, як-от: субсенсорне
сприймання, сенситивність сприйняття, наївний реалізм, труднощі в сприйнятті
просторово-часових і причинно-наслідкових зв’язків явищ реального життя,
ідентифікація юного глядача з привабливим для нього героєм, труднощі в
рефлексії, відсутність життєвого і естетичного досвіду.
Підсумовуючи, можна ще раз зазначити, що мультфільми – це не лише
важливий вид мистецтва, а й ефективний розвивальний виховний засіб, який дає
змогу набагато цікавіше розв’язувати різні освітні завдання у роботі з дітьми
дошкільного віку. Тому перелік мультфільмів для дітей різного віку має бути
ретельно відсортованим, внесеним до сучасних програм ЗДО і строго керованим
вихователем.
 36

Саме мультфільми можуть як допомогти так і завадити батькам у вихованні

дитини. Тому рекомендовано дітям здійснювати їх перегляд з батьками, з
обов'язковими коментарями та обговоренням побаченого. Або після перегляду
мультфільму дитиною, провести обговорення, дізнатись, що сподобалось дитині,
а що ні.
Перед тим як увімкнути дитині мультики, батьки повинні задуматись над
тим, чи варто дивитись цей мультфільм дитині, визначити для себе чого він може
її навчити. Батьки повинні підходити до цього як до вибору іграшки для дитини,
головне щоб вона була корисна, виконувала виховну, пізнавальну функції.
Мультики повинні сприйматись дитиною максимально свідомо і батьки повинні
допомогти їй в цьому, адже вже з ранніх років для маленької дитини важливо
вміти орієнтуватись у великому потоці зовнішньої інформації та вчитись
користуватись нею.
Отже, можна зробити висновок, що після проведення анкетування з
батьками, було виявлено, що поведінка дітей після перегляду мультфільмів у
70% змінювалась. Діти ставали дратівливими, часом агресивними, надмірно
емоційними. Батьки повинні приділяти дитині в день як мінімум 15 хвилин,
протягом яких вони будуть активно цікавитися справами дитини. Мультфільм
може бути як позитивним так і негативним фактором впливу на дитячу психіку.
Мультфільми повинні сприйматись дитиною максимально свідомо і саме батьки
повинні допомогти їй в цьому. У більшості мультфільмів, які дивляться діти
дошкільного віку можна спостерігати прояви агресії в персонажів або сюжет не
має виховної чи розвиваючої функції. Тому батьки мають дотримуватись
рекомендацій щодо перегляду мультфільмів їхніми дітьми, які полягають в
обговоренні побаченого, зображенні героїв на малюнку після мультфільму. Це
допоможе розвивати уяву, мислення дитини, формувати моральні норми
поведінки.
 37

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Базовий компонент дошкільної освіти України / Під наук. керівн.

Піроженко Т. О., авт. кол-в: Байєр О.М., Безсонова О.К., Брежнєва О.Г.,
Гавриш Н. В., Загородня Л. П. та ін. 2021. 37 с.
2. Гавриш, Н. В. Діти і соціум: особливості соціалізації дітей дошкільного та
молодшого шкільного віку. (Монографія). Луганськ: АльмаМатер, 2006.
368 с.
3. Гарбар С. В. Вплив мультиплікаційних фільмів на формування культури
поведінки дітей старшого дошкільного. URL:
https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/123456789/12678/1/%D0%A1%D1%82
%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F.pdf
4. Гордієнко Д.О., Коваленко В.В. Вплив анімаційних фільмів на рівень
тривожності дітей молодшого шкільного віку. Вісник ДНУ. Серія
«Педагогіка і психологія». Вип. 18. Т. 20. Дніпропетровськ : 2012. С. 57–65
5. Карабаєва І. І. Формування пізнавальної спрямованості дошкільників на
оточуючу дійсність. Актуальні проблеми психології. Збірник наукових
праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2011. Т.
4 (7). 2011. С. 155-165.
6. Коваленко В.В. Про використання мультиплікаційних фільмів у роботі з
молодшими школярами [Електронний ресурс] / В.В. Коваленко / ІІ
Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених «Наукова
молодь - 2014». URL:
https://conf.iitlt.gov.ua/Images/Files/tezu%20Kovalenko_111_1418766985_fil
e.doc.
7. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток
особистості. К., 1989. 607 с.
8. Котова-Олійник С.В. Методичні рекомендації з організації та проведення
гендерних відеоклубів. / С.В. Котова-Олійник, О.Л. Остапчук. Житомир:
Видво ЖДУ ім. І. Франка, 2012. С. 34-35.
 38

9. Крутій К.Л. Медіадидактичні особливості використання мультфільмів як

засобу навчання мови і розвитку зв’язного мовлення дошкільників.
Наукові записки. Серія: Педагогіка. 3, 63-78.
10.Ладивір С. О. Пізнавальна активність старших дошкільнят: індивідуальні
особливості. Дошкільне виховання. № 11. 2006. С. 3-6.
11.Лозова В. І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності
школярів. Харків: «ОВС», 2006. 164 с.
12. Міненко О. О. Психологічний аналіз сучасних продуктів анімаційних
мультфільмів та їх вплив на психічний розвиток дітей. Проблеми сучасної
психології: Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного
університету імені Івана Огієнка, Інститут психології імені Г. С.
Костюка Національної академії освіти Науки України.Випуск 41.
Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2018. С.188–205.
13. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навч. Посібник 3-тє видання, доповнене. К.,
2001. 608 с.
14. Мухацька Б. Стимулювання пізнавальної активності дітей у дитячому
садку. (Дис. д-ра пед.. наук. Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова). Київ.
2001. 41 с.
15. Павелків Р. В., Цигипало О. П. Дитяча психологія. Київ. 2005. 400 с.
16. Савченко О. Я. Взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей у
контексті формування у молодших школярів уміння вчитися. Імідж
сучасного педагога. 2012. № 6. С. 3-6.
17. Семчук, С. І. Особливості впливу засобів масової інформації на
соціалізацію дітей дошкільного віку. (Дис. канд. пед. наук). Держ. закл.
«Південноукр. нац. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського», Одеса. 2010. 21 с.
18. Силко Р. М. Мульт-терапія як технологія виховання дітей. Активна мульт-
терапія. Вісник. Серія : Педагогічні науки. 2014. № 120. С. 188–190.
19. Слюсаренко Н., Мороз Н. Телебачення як засіб формування моральної
особистості. Молодь і ринок. 2005. № 3 (13). С.74-78.
 39

20. Суржанська В. А. Творчі завдання і проблема розвитку пізнавальної

активності старших дошкільників. Засоби навчальної та науково-дослідної
роботи: Зб. наук. праць. Х.: ХДПУ, 1998. Вип. 6. С. 197-199.
21. Суржанська, В. А. Творчі завдання як засіб формування пізнавальної
активності старших дошкільників (Дис. канд. пед. наук; Інститут проблем
виховання АПН України). Київ. 2004. 19 с.
22. Ткачук, Т. А. (2004). Розвиток пізнавальної активності дітей дошкільного
віку у спілкуванні з вихователем (Дис. канд. психол. наук. Нац. пед. ун-т
імені М. П. Драгоманова). Київ. 21 с.
23. Федорова М. А. Пізнавальна активність як складова формування
моральних цінностей в учнів початкових класів. Нові технології навчання.
Науково-методичний збірник. Київ-Вінниця. 2011. № 69. С. 116-120.
24.Чорна Л. Чи дивитися дитині телевізор? К. : Дошкільне виховання, 2003.
С. 21–23.
25. Щербакова К. Дошкільне виховання. 1990. Т. 11. 8-9 с.
 40

ДОДАТКИ
Додаток А
Шановні батьки!
Будемо вдячні за відповіді на наші запитання!

1. Чи любить Ваша дитина дивитися мультфільми?

2. Назвіть улюблений мультфільм Вашої дитини.
3. Як часто Ваша дитина дивиться мультфільми?
4. Скільки часу протягом дня Ваша дитина дивиться мультфільми?
а) до 30 хвилин;
б) від 30 хвилин до 1 години;
в) від 1 години до 3 годин;
г) більше 3 годин;
5. Де Ваша дитина дивиться мультфільми?
а) по телевізору ;
б) по комп’ютеру ;
в) кінотеатрі ;
6. Чи змінюється поведінка Вашої дитини після перегляду мультфільмів? Як
саме?
7. Чи грає Ваша дитина в героїв мультфільмів? В яких саме?
8. Чи обговорюєте Ви з дитиною зміст переглянутого мультфільму?

Дякуємо за відповіді!
 41

Додаток Б
Конспект бесіди за мультфільмом «Як стати відповідальним?»
Мета: навчати дітей передбачати результати своєї діяльності, їх значення для себе і
тих, хто поряд; формувати почуття відповідальності за свої вчинки, досягати
поставленої мети; вдосконалювати вміння логічно мислити та висловлювати свою
думку; виховувати доброзичливість, людяність.

Обладнання: іграшковий ведмедик

Хід:
(діти сидять на подушечках, вихователь вносить іграшкового ведмедика)

І. Вступна частина

- Дітки, до нас у гості прийшов ведмедик і він підготував для вас сюрприз. Як ви
думаєте що це?
- Ведмедик підготував нам дуже цікавий мультик.
- А ви любите дивитись мультики? А які мультики є вашими улюбленими?
- Давайте ми з вами подивимось про що нам хоче розповісти ведмедик. Дивіться
уважно, а особливу увагу зверніть на те, яке слово найчастіше зустрічається у
мультику.

ІІ. Основна частина

(перегляд мультфільму)

- Дітки, ви уважно дивились мультфільм? Про кого він? Як звали хлопчика (Хтось).
А чому хлопчика звали Хтось?
- Чого не вистачало хлопчикові? (відповідальності). Де він її шукав? (під ліжком, у
шафі).
- Що подарував чарівник Хтосеві? (годинник).
- А ви звернули увагу на те, яке слово зустрічалось найчастіше? (відповідальність).
А ви знаєте що це таке відповідальність? (так/ні)
- Відповідальність – це коли ми знаємо і розуміємо, що буде після того як ми
робимо якийсь вчинок. І якщо це поганий вчинок то ми маємо бути готовими
понести покарання за нього.
- Підніміть руку хто вважає себе відповідальним?
- Молодці. І нікому з вас не потрібний чарівний годинник?
 42

- А за що ви відповідаєте вдома? (застеляю ліжко, допомагаю мамі, витираю пил,

поливаю рослинки). Молодці!
- А наш хлопчик Хтось зміг стати відповідальним? (так)
- А вам зустрічались такі Хтосі?
- Що ви б порадили їм щоб стати відповідальними?
 виконувати посильні домашні обов’язки;
 не відкладати справи на потім;
 якщо важко зробити велику справу зразу то поділити її на кілька менших;
 робити правильно навіть коли нас ніхто не бачить;
 допомагати батькам тощо.
ІІІ. Заключна частина

- Ведмедику дуже цікаво чи вам сподобався мультик?

- Ви б хотіли щоб він ще приходив до нас у гості?
- Дітки, ви молодці. Ведмедик дуже щасливий що ви всі такі відповідальні, а не
маленькі Хтосики. Всі ваші «маленькі справи» за які ви відповідаєте допоможуть
вам досягати ваших мрій і здійснювати все те що ви б хотіли!