Практичне заняття 1.

Тема: Методика ознайомлення дітей дошкільного віку з

творами образотворчого мистецтва

1. Поняття образотворчого мистецтва, його роль у розвитку базових

якостей особистості та творчих здібностей дітей дошкільного віку.
Образотворче мистецтво – це художнє відображення дійсності в
зорових образах.
Образотворче мистецтво в розвитку особистості. Розвиваються
пам'ять, просторові уявлення. Малювання та художня робота
допомагають у розвитку сенсорної моторики. Перед тим, як малювати
або ліпити предмет, дитина з ним знайомиться: визначає форму, колір,
розмір, знаходження в просторі.
Творчість дошкільника нерозривно пов’язана з роботою уяви,
пізнавальною й практичною діяльністю. Ще В.О. Сухомлинський
стверджував: витоки здібностей і обдарування дітей – на кінчиках їхніх
пальців. Іншими словами, чим більше майстерності в дитячій руці, тим
розумніша дитина.
Таким чином, образотворче мистецтво, виконуючи такі функції, як
освітня, експресивна, комунікативна, соціальна, терапевтично-діагностична,
відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку дошкільника.
1. Освітня функція мистецтва забезпечує розумовий розвиток
дитини. Спостереження за творами мистецтва є ефективним способом для
заохочення дитини до художньої діяльності. Освітня функція художнього
творіння пов'язана з освітнім впливом мистецтва, оскільки вплив творчості
підтримує когнітивний розвиток дитини. Це полегшує розуміння
просторових та колористичних відносин, розвиває здатність відтворювати
форми. Також образотворча діяльність тісно пов’язана із пізнанням
навколишнього середовища. Діти відтворюють у малюнку, ліпленні,
аплікації те, що раніше сприйняли, з чим вони вже знайомі. Здебільшого,
роботи створюються за уявленням або з пам’яті. Слід зазначити, що ці види
діяльності потребують розвитку зорової та зорово-моторної пам’яті,
утворення виразних зорових уявлень, що стимулює роботу уяви. Багато про
що діти дізнаються із розповідей, художньої літератури і повинні виразно
уявити собі те, про що дізнаються через слово, образи літератури, а нерідко й
самі вигадують теми і сюжети для малюнків. Отож, у процесі мистецької
діяльності уточнюються уявлення дітей про властивості та якості предметів.
У цьому беруть участь зір, дотик, рухи рук.
Під керівництвом вихователя діти поступово набувають здатності
аналізувати предмет, порівнювати предмети та їх частини за величиною,
формою, кольором і в той же час сприймати предмет в цілому .
Отож, образотворча діяльність сприяє розумовому вихованню та
розвиткові наочно-образного мислення.
 2. Мистецтво сприяє естетичному розвитку дошкільника. Відомо,
що малювання є найважливішим засобом естетичного виховання. Ще
художники Давньої Греції вважали, що навчання малювання необхідно не
тільки для багатьох практичних ремесел, але і є важливим для загальної
освіти і виховання. Специфіка занять з малювання, ліплення, аплікації та
конструювання дають широкі можливості для пізнання прекрасного,
розвитку у дітей емоційно-естетичного відношення до реальності.
Образотворча діяльність показує світ реально існуючої краси, формує
переконання, естетичний смак, впливає на поведінку.
Кожен вид зображуваної діяльності, крім загального естетичного
впливу, має свій специфічний вплив на дитину. Наприклад, малювання
впливає на розвиток відчуття кольору, вчить бачити красу у поєднання
різних кольорів та відтінків. Ліплення впливає на розвиток відчуття форми.
Дошкільник реально відчуває шматок глини, солоного тіста чи пластиліну,
може змінити його, самостійно надавши йому потрібну форму. Аплікація, в
свою чергу, підводить малюка до узагальнення форми і вираження її за
допомогою силуету. Конструювання допомагає навчити дитину поєднанню
різноманітних об’ємів і форм, що сприяє кращому розвитку конструктивної
творчості.
Отож, за умови дотримання всіх психолого-педагогічних вимог на
заняттях з образотворчого мистецтва у дітей, розвиваються їх творчі
здібності, що є одним із найважливіших завдань естетичного виховання.
3. Фізичний розвиток. Для створення малюнка, ліплення, аплікації
потрібно виявити зусилля, докласти праці, оволодіти навичками
користування ножицями,олівцем і пензлем, солоним тістом і пластиліном.
Правильне користування цими матеріалами та інструментами вимагає певної
затрати фізичних сил, трудових зусиль і навичок. Засвоєння вмінь і навичок
пов’язане із розвитком таких вольових якостей як увага, наполегливість,
витримка. У дітей виховується вміння працювати, досягати бажаних
результатів.
Дослідники зазначають, що в процесі творчості (під час малювання,
ліплення, аплікації) у дітей активно формується зорова пам'ять, розвивається
дрібна моторика кисті,пальців рук, що необхідно для подальшого навчання
письма у школі. Також під час занять виробляється правильна навчальна
постава, оскільки образотворча діяльність майже завжди пов’язана із
статичним положенням і певною визначеною позою.
Важливою є також участь малят у підготовці до занять і прибиранні
після них – це допомагає закріпленню навичок акуратності, привчає до
чистоти і порядку. В образотворчій діяльності поєднується розумова і
фізична активність. Ця діяльність є засобом розвитку свідомості,
цілеспрямованості і самостійності у виконанні роботи, наполегливості,
уміння довести справу до кінця, акуратності, уміння зайнятись корисною
справою.
4. Соціальна функція мистецтва і духовно-моральний розвиток
дитини. Мистецтво також відіграє важливу соціальну функцію. Малюк,
представляючи у своїх творах різних людей, їхні стосунки і ролі, в яких вони
з'являються, навчається називати і визнавати їх. Завдяки цьому дитина
збагачує знання про соціальні відносини в цілому, а також про стосунки з
близькими, однолітками та дорослими. Варто поговорити з дитиною про
представлені ситуації, міжособистісні відносини між людьми, зображеними
на малюнку.
Сучасне бурхливе навколишнє життя дає дітям багато вражень, які
потім, як у дзеркалі, знаходять відображення у дитячих малюнках,
аплікаціях, ліпленні. Роботи дітей набувають зацікавленого, активного,
емоційного характеру. Образотворча діяльність може бути використана для
виховання любові до усього кращого, справедливого, для поглиблення тих
почуттів, які у них виникають. У процесі творчості дитина знову пригадує ті
явища і події, які хоче передати, знову переживає ті почуття, які були
викликані даною подією. Якою б простою й недосконалою була робота
дитини, вона цінна тим, що зберігає в собі задуми, прагнення, почуття
маленького митця.
Важливою в моральному розвитку дитини є колективна робота на
заняттях з образотворчого мистецтва. Такі заняття сприяють вихованню
товариськості, дружніх взаємин, вмінню працювати разом і ділитись
матеріалами, що є дуже важливим в сучасному світі індивідуалів. Колективні
перегляди робіт привчають дітей бути уважними до роботи однолітків,
справедливо і прихильно їх оцінювати, радіти не лише за свої, а й за загальні
роботи [9, с.80].
5. Комунікативна функція мистецтва і самовираження дитини в
малюнку. Майже з самого початку людського життя мистецтво також було
функцією спілкування, що дозволяє виражати та передавати зміст, який не
може бути переданий усно. Це є важливим засобом комунікації для людей,
які не мають мови або освоєних його в обмеженому вигляді: хворі, інваліди,
а й діти. Функція зв'язку також пов'язана з проекцією, пов'язаною з дизайном
емоцій та бажань. Для педагогів, психологів чи батьків це може бути першим
важливим натяком на стан або проблеми дитини .
6. Діагностично-терапевтична функція мистецтва
забезпечує особистісний розвиток дитини. Художня робота дитини надає
безцінні діагностичні дані. Спосіб подачі фігури сім'ї, місце розташування
малюка проти однолітків найбільш часто обговорюються педагогами і
психологами і є цінною підказкою щодо функціонування дитини.
Дошкільнятам дуже важко говорити про свої проблеми та емоції. З одного
боку, це пов'язано з проблемами розпізнавання та називання емоцій, а з
іншого - з почуттям сорому. Тому часто, уявляючи складну ситуацію, власну
поведінку або почуття, дітям намалювати набагато легше, ніж про це
говорити. Дошкільники, як правило, не мають достатнього словника, щоб
вільно і точно розповісти свої емоції та почуття. Графічне подання стає
альтернативою словесному вираженню.
У таких випадках особливо важливо поговорити з дитиною про її
роботу. Те, що вона скаже, коли коментує свою роботу, може виявитися
настільки ж важливим, як сама робота. Дитина має можливість уточнити і
розширити вміст малюнка, а педагог може отримати додаткову інформацію.
Психологи використовують спеціальні тестові креслення в діагностичному
процесі, наприклад, тест Family Figure («Малюнок сім’ї»). Вони повинні
тлумачитися відповідно до певного ключа, який потребує фахової підготовки
фахівця. Проте, будь-яка людина, яка знає дитину та є її уважним
спостерігачем, спонтанний малюнок дитини може надати дуже важливу
інформацію і рекомендації з питань функціонування і проблем. Часто це
єдиний спосіб отримати цю інформацію. Саме тому, безумовно варто
цікавитись художньою творчістю дитини.
Окрім цього, під час заняття з образотворчої діяльності у дитини
розвивається чутливість, спостережливість, фантазія, уява, пам'ять та
концентрація, контроль власної уваги і самооцінка.
Висновки. Таким чином, дитяча творчість – це однин із найважливіших
засобів всестороннього розвитку, прояву художньо-творчих здібностей та
формування творчої особистості. Мистецтво допомагає формувати в дітей
емоційно-ціннісне ставлення до світу. Потреба в художній діяльності
пов’язана із бажанням дитини виразити себе, утвердити свою особисту
позицію. Важливою у цому є творча особистість самого педагога та
підтримка з боку сім’ї, розуміння того, що мистецтво – це не тільки візуально
привабливі речі, а частина духовної культури людства.

2. Види образотворчого мистецтва та їх характеристика.

Основні види образотворчого мистецтва:

- Живопис - найбільш популярний і прославлений в європейській культурі

вид образотворчого мистецтва, твори якого створюються за допомогою фарб,
що наносяться на будь-яку тверду поверхню. Основним виразним засобом
живопису є колір.

Найбільш поширені твори живопису, виконані на плоских або майже

плоских поверхнях, таких як натягнутий на підрамник полотно, дерево,
полотно, оброблені поверхні стін і т. д.
Живопис - це робота з рідкими матеріалами (барвники, замішані на різних
сполучних).
- Графіка - вид образотворчого мистецтва, в якому в якості основних
образотворчих засобів, званих графічними, використовуються властивості
образотворчої поверхні (частіше білого аркуша паперу) і тональні відносини
ліній, штрихів і плям.
Перші твори графіки - наскальні розписи.

У графіку основними засобами зображення служать світлий фон

паперу, лінія, контраст чорного і білого; колір має допоміжне значення.
Зображуючи що-небудь, художник-графік може обмежитися всього
декількома точними олівцевими лініями, а може і ретельно опрацювати
малюнок штрихуванням або тушевкою, показавши об'ємність предметів,
матеріал, з якого вони зроблені, підкреслити найдрібніші деталі.

- Скульптура - вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну

форму і виконуються з твердих матеріалів методом висікання, видалення
зайвого з початкової маси кам'яного або іншого блоку.
Скульптура - один з найдавніших видів мистецтва. Перші скульптурні
твори були ідолами, оберегами, зображували древніх богів. Скульптура може
бути величезною за розмірами, монументальною за характером і зовсім
маленькою, витонченою. Матеріалом для скульптури служать камінь, скло,
дерево, метал та інші тверді холодні матеріали, слухняні натхненню
скульптора, наповнюються змістом, теплотою, набувають бажаний вигляд.

- Архітектура - один з стародавніх видів мистецтва. З’явився як

необхідність людей створити собі умови для існування. Мистецтво
проектувати, будувати, оздоблювати будівлі називається архітектурою.
Архітектура пов’язує в собі три функції:
- практична сторона споруди;
- техніко-економічна сторона (особливості матеріалів і конструкції
споруди);
- художньо-естетична (задоволення естетичних потреб людей,
елементи архітектурних прикрас).

- Декоративно - прикладне мистецтво – вид мистецтва, що

обслуговує побутові й одночасно задовольняє естетичні потреби
людини, приносить красу в життя. Починаючи зі стародавнього часу,
людина, в створюваних виробах, не лише задовольняла свої утилітарні
потреби, але і творила "за законами краси". Часто таке мистецтво
називають – декоративно-ужитковим, тобто мистецтво створення
побутових предметів, які використовуються не лише в побутових
цілях, а й для прикрашання побуту. (Слово "декор" – означає
прикраса). Декоративно-прикладне мистецтво включає художню
обробку предметів побуту, їх художнє оформлення, внутрішнє
обладнання приміщення.

3. Процес становлення образотворчої діяльності дітей.

Період дошкільного дитинства найбільш сприятливий для
художньо-творчого виховання та розвитку дитини. Один із
найближчих дитині дошкільного віку та найбільш природних для неї
видів діяльності – це образотворча діяльність.
Образотворча діяльність відкриває широкі можливості для
комплексного розвитку особистості дитини, так як задіює усі її сфери:
інтелектуальну, емоційно-чуттєву, мотиваційну, соціально-
комунікативну, поведінкову, діяльнісну, сфери свідомості та
підсвідомості тощо, а саме:
- Гедоністична функція полягає в тому, що різні види образотворчої
діяльності розважають дитину. Так, діти з раннього віку маніпулюють
різними зображувальними матеріалами (олівцем, фломастером,
глиною, фарбою тощо), і отримують задоволення. Зацікавлюють
дошкільнят різноманітні форми проведення занять: «подорожі»,
художньо-дидактичні ігри, «майстерні», комплексні та інтегровані
заняття. Використання дієвих методів та прийомів навчання, таких як:
розглядання творів мистецтва, милування природою, споглядання,
співтворчість вихователя та дітей, занурення, ігрові прийоми тощо,
підвищує інтерес дітей до образотворчої діяльності. Створенню
емоційного фону заняття сприяє застосування також засобів навчання:
різних видів мистецтва (музики, художньої літератури, мультиплікації,
театру тощо).
- Естетична функція виявляє себе у можливостях для розвитку
сенсорної сфери дитини-дошкільника. У процесі образотворчої
діяльності розвивається чутливість дитини до кольору, форми,
простору, фактури матеріалу, на основі чого формується власне
уявлення про красу як гармонію кольору, форми, звуків, ароматів
тощо, розвиваються естетичний смак та естетична культура.
- Просвітницька функція полягає у можливостях для саморозвитку
дитини до цінностей культури: ознайомлення з культурою народів
світу, з творами мистецтва, пізнання зображувально-виражальних
можливостей матеріалів, які дає нам природа. Для реалізації цієї
функції педагог подає дітям цікаву пізнавальну інформацію у формі
казок, віршів, історій про культуру, мистецтво, творчість,
зображувальні матеріали та приладдя.
- Виховна функція відкриває можливості для формування адекватної
позитивної Я-концепції дитини: розвиток організованості,
цілеспрямованості, творчості, самооцінки тощо, які сприятимуть
соціалізації дитини, гармонізації її стосунків із соціумом.
Образотворча діяльність є унікальним середовищем для виховання
дитини, тільки тоді, коли вихователь спілкується з дитиною на
рівних, створює ситуації морального вибору і навчає дитину
відповідати за свій вибір.
- Комунікативна функція вбачається у наявності можливостей
образотворчої діяльності для організації різних видів та форм, а
також систем спілкування, простих і складних комунікацій: дитина
– педагог – дійсність; матеріали – дитина; дитина – педагог – твір
мистецтва; дитина – педагог – «художник» тощо.
Комбінування систем комунікацій допомагає дитині набути
необхідного досвіду спілкування з оточуючим світом.
- Соціалізаційна функція полягає в тому, що дитина привласнює
суто
людські психічні характеристики і здібності, які виникають у
процесі історичного розвитку людства та фіксуються у предметах
 матеріальної та духовної культури. Для реалізації цього принципу
педагог ознайомлює дітей із соціальною дійсністю, творами
образотворчого мистецтва, художньою практикою.
- Евристична функція відкриває можливості для професійного
користування нею з метою розвитку креативної сфери особистості,
творчих здібностей. Це виявляється у свободі вибору (ідеї, задуму,
матеріалу, способу зображення, способу та форми вираження тощо).
- Сугестивна функція виявляє себе в тому, що в ній можна
допомогти дитині повірити в себе, свої можливості, виховати
впевненість у собі. Успіх залежить від стилю спілкування педагога з
дитиною, його ставлення до дитячих робіт, форми їхнього аналізу та
оцінки.
- Здоровʼязберігаюча функція полягає в можливостях оздоровлення
і терапії мистецтвом та творчим самовираженням. Педагогічна
технологія образотворчої діяльності ґрунтується на вихованні
оптимістичної налаштованості дитини на світ, на розкритті
можливостей природних знань для більш повного і точного
самовираження, свого власного світобачення. Образотворча
діяльність формує розвивальне предметне середовище. За умови
грамотного добору обладнання та матеріалів знімається напруження
у дітей, оптимізується емоційний настрій, полегшується процес
соціоемоційної взаємодії.
4. Своєрідність творчості в образотворчої діяльності дитини
дошкільного віку.
Розглядаючи розвиток мистецьких здібностей у процесі
образотворчої діяльності, можна виокремити такі характерні
особливості творчої діяльності дошкільників.
1. В основі художньої творчості дитини – трансформовані уявлення з
пережитих вражень навколишньої дійсності. Основи творчого
процесу складають утворення з пережитих вражень нової дійсності, яка
відповідає потребам самої дитини, іншими словами – «комбінування
старого в новому поєднанні» (Л.Виготський). У зв’язку з цим, вважає
він, якщо ми хочемо створити міцні основи для творчої діяльності
дитини, необхідно розширювати її досвід .
2. Відкритість. Творчість дитини є відкритою до світу, який дитина
сприймає з оптимізмом. Вона зорієнтована не на те, що треба, а на те,
що є можливим.
3. Обмеженість досвіду. Здавалося б, дитяча творчість повинна бути
біднішою. Однак, на відміну від дорослих, що мають більше елементів
для комбінації, але усвідомлено відтинають ті з них, які, згідно з їхнім
досвідом, є неможливими, діти легко комбінують непоєднувані речі, не
піддаючи критиці результат.
4. Своєрідність творчості дітей дошкільного віку полягає в тому, що у
них відсутній етап виношування задуму. Для дорослого початок
розв'язування проблеми (її усвідомлення, пошук підходів) – процес
важкий і болючий. Дитяча творчість обумовлена недосконалим
мисленням та малим життєвим досвідом. Дитина не сумнівається а
відразу творить. Вона легко й передусім практично починає діяти,
почасти навіть не зовсім осмислено, і ця діяльність, поступово
набуваючи більшої спрямованості, захоплює її пошуком та навіть дає
позитивний результат.
5. Загальний характер творення. У дитинстві творять всі, і реальна
проблема цього віку - не проблема творчості, а проблема її відсутності .
Відсутність творчості може бути наслідком жорсткої системи
виховання, придушення «Я» дитини. Особливо небезпечно, якщо це
станеться до «першого народження особистості» - приблизно в
трирічному віці.
6. Дослідницький характер творчості. Для дітей будь-яка творчість
пов'язана з дослідженням. Коли дитина малює яблуко, вона досліджує
форму і колір, вона експериментує з об'ємом і простором.
7. Незалежність, емоційність. Для дошкільників характерним є
варіативне мислення, коли дитина створює багато різновидів одного і
того ж рішення, але однаково прив'язана до кожного. Доросла
творчість, навпаки, передбачає саме відбір і відсів з позиції смаку,
прийнятого в суспільстві, безпосередній діалог з культурою, в якій ця
творчість народжується. Відсутність внутрішнього критика.
Самоаналіз творчості дорослого, «внутрішній критик» породжує
скутість, ускладнює діяльність. Дитячий самоконтроль є, але він
спрямований на процес творчості, а не на якість продукту. Внутрішній
критик не потрібний дошкільнятам, тому що їхня діяльність не
спрямована на створення суспільного продукту.
9. Суб'єктивність новизни відкриттів та продукту. Займаючись
діяльністю, дитина створює для себе суб'єктивно цінне, нове. При
цьому першорядне значення для неї має сам процес створення
продукту.
10. Незахищеність дитячої творчості. Доросла людина, створюючи
щось, не тільки дивиться на це на власний погляд, а й намагається
оцінити результат з точки зору інших людей. Саме тому багато
новаторських ідеї так ніколи і не реалізуються. Дитина, як зазначає
Є.І. Ніколаєва, дивиться на свою творчість виключно власним
поглядом і любить те, що створено. Згідно з дитячим егоцентризмом,
дитина впевнена, що дорослий бачить зроблене нею точно так само, як
і вона сама.
Р. Мей зазначає, що згодом, завдяки отриманому досвіду, дитина
в залежності від агресивності або доброзичливості найближчого
оточення, або продовжить творити, покращуючи свою майстерність,
або закриється від світу, перестане створювати і перетвориться в
типового дорослого, який критично дивиться на все незвичайне, все
знає і впевнений у своїй непогрішності. Таким чином, творча доля в
 індивідуальному розвитку визначається особливостями взаємодії
особистості з культурою.
Висновки. Отже, весь пізнавальний розвиток дитини проходить
виключно творчим шляхом. Дитина, як губка, вбирає враження життя,
накопичує матеріал і активно переробляє його. Творчість для будь-якої
дитини, це нормальний і постійний супутник дитячого розвитку. Тому
вихователям закладів дошкільної освіти в своїй роботі з дітьми слід
враховувати особливості структури творчих здібностей та мистецької
діяльності дошкільників для того щоб сформувати у них обдаровані та
непересічні особистості.

5. Форми роботи з ознайомлення дітей із творами образотворчого

мистецтва.
Такими формами є заняття і самостійна художня діяльність.
Заняття розглядаються як важлива форма роботи тому, що дають змогу
формувати знання у всіх дітей одночасно з урахуванням їх
можливостей.
Розрізняють два типи заняття: на тему запропоновану
вихователем ( засвоєння нового матеріалу, повторення пройденого)
центральне місце відводиться засвоєнню нового матеріалу. В мол. і сер
групах займають сприйняття дітьми словесних і наочних пояснень
вихователя і активне сприймання його дій. В ст. групі при сприйманні
завдання у формі аналізу натури або зразка, при визначенні
послідовності роботи, рішення питань кольору, форми, композиції і на
тему обрану дитиною (за задумом). Мета цих занять – розвиток
самостійності, ініціативи і творчих здібностей дітей який
виявлятиметься при виборі теми і прийомі зображення. При цьому
дитина може задовольнити свій інтерес до якого не буть предмета або
явища і крім того він не тільки творчо обдумує тему але і самостійно
працює над її реалізацією в малюнку, ліпленні, аплікації і т д.
Проведення таких занять дає можливість вихователю судити про
інтереси дітей, ступені розвитку їх творчих здібностей, оволодіння
образотворчими вміннями і навичками. Заняття на тему, вибрану
дитиною, тісно пов’язані з рішенням навчальної задачі. Новий
програмний матеріал на цих заняттях не дається, таким чином,
керівництво дитячою роботою на заняттях цього типу носить
індивідуальний характер, вказівки вихователя диктуються конкретно
темою, вибраною дитиною. Заняття по образотворчої діяльності
проводяться в першій половині дня коли можна забезпечити хороше
освітлення робочих місць. У мол групах заняття проводяться 10-15
хвилин, в ІІ мол групі – 15-20 хвилин, а в старшій гр.. – 20-25
хвилин. Підготовка до заняття починається з складання плану.
Визначивши тему і програмний матеріал, вихователь обдумує прийоми
і методи. При плануванні занять вихователь визначає, яка підготовча
робота повинна бути проведена з дітьми – спостереження, бесіда,
читання оповідання, знайомство з новою іграшкою і т.д. Напередодні
заняття вихователь готує необхідний матеріал для заняття. Деякі
матеріали готуються в день заняття: клейстер для накладання форм,
фарби. У мол. групі заняття починається з гри: входить лялька
(ведмедик, зайчик), вітається з дітьми, сідає на місце, з якого її бачать
всі діти. І діти або ліплять ляльці пригощання, або малюють їй стрічки.
У ст. групі заняття можна проводити з бесіди, в процесі якої будуть
задані, наприклад такі запитання: що ви бачили по дорозі додому? Де
були вчора? Що читали? Активній роботі дітей на занятті сприяє аналіз
натури підготовлений для дітей. Іноді організовується колективне
виконання завдання. Така форма роботи можлива у всіх вікових групах.
У ст гр. дітям дається загальна тема , над якою вони працюють
самостійно, розподіляють обов’язки, погоджують свої дії з товаришами,
уточнюють розміри, пропорції частин і компонують всі зображення
відповідно до задуму. В процесі заняття вихователь спостерігає за всією
групою дітей, але його вказівки носять індивідуальний характер. Форми
проведення аналізу можуть бути різними: вихователь показує малюнок
і пропонує оцінити, чи все в нім правильно, як виконано завдання, що
цікавого придумала дитина; одному з дітей дається доручення вибрати
кращу, на його думку роботу і обґрунтувати свій вибір. Дитина аналізує
малюнок, порівнюючи його з натурою, зразком, оцінює його.
Закріплення знань, умінь і навичок дітей по образотворчий діяльності
може проходити за бажанням дітей у вільний від занять час. В процесі
самостійної діяльності закріплюються різноманітні уміння дітей. У мол.
групі куточок створюється тоді коли діти набудуть елементарних
навичок в користуванні матеріалом, доводиться обмежуватися
олівцями. У сер. групі до олівців додається пластилін. Дітям ст. групи
всі матеріали, якими вони користуються на заняттях, лише з
незначними обмеженнями. Природний і інший додатковий матеріал
зберігається в доступних дітям ящиках з відділеннями. Всіма цими
матеріалами діти користуються у вільний від занять час і беруть його з
дозволу вихователя. В процесі роботи вихователь спостерігає за дітьми,
дає їм поради, стежить за тим, що почата робота була доведена до кінця.
Для перевірки вихователь в сер. і ст. групах може запитати кого - не
будь з них про послідовність і прийоми виконання роботи. У мол. групі
після пояснення і показу вихователеві слід нагадати з чого треба
починати роботу. У ст. групі запропонувати подумати, що
малюватимуть або ліпитимуть, що саме головне, як розташувати
предмети. Ігрові прийоми для мол. групи були вперше запропоновані
Е.А.Фльориною і надалі розроблялися А.А.Волковою, потім
Т.Р.Казаковою. Діти мол. групи вслід за вихователем спочатку
проводять рукою різні лінії в повітрі, а потім пальцем на папері,
доповнюючи рухи поясненнями. У сер. групі діти малюють плюшевого
ведмедика з натури. Навіть з дітьми 6 років можливе застосування
ігрових прийомів. Одним з основних практичних прийомів є вправи в
 освоєнні техніки, а іноді образотворчих умінь. У мол. групі ці вправи
непомітні для дітей. Малюючи доріжки, дощ, вони вправляються у
виконанні горизонтальних, вертикальних ліній. Діти ст. групи після
показу прийому штрихування пропонують намалювати контури
нескладного предмету (будинок, гриб, яблуко) і постаратися акуратно
закрасити його. Евристичний метод сприяє розвитку винахідливості,
активності. Педагог може використовувати різноманітні прийоми: рада,
заохочення, показ (але не повний) прийомів виконання завдання, показ
іграшки, нагадування іт.д. Треба поставити дитину в такі умови, щоб
він сам міг знайти шляхи виконання задуму.

6. Методи ознайомлення дітей з творами образотворчого мистецтва.

В дошкільному закладі дитина знайомиться з різноманітними
видами зображувального мистецтва: живопис, графіка, скульптурою,
творами декоративно-прикладного мистецтва. Ознайомлення дітей
дошкільного віку із зображувальним мистецтвом відбувається на
різних заняттях.
Починаючи з раннього віку пропонують дітям розглянути
картини, а особливо в сер. та ст. групах
- ст. гр. живопис М. Приймаченко, Саврасова «Граки прилетіли»
- до свята матері «Дівчина в намисті», Дівчинка добре одягнена і її
розглядає: «маленька дівчинка на цій картині розшита сорочка, яку
вишивала мама». Вчимо різні розписи.
- з творами декоративно прикладного мистецтва;
- прості елементи; крапки, зиг - заги; кольори: жовтий, темно –
коричневий, коричневий, зелений, червоний.
Заняття – основна форма роботи у всіх вікових групах,
тривалість чітко не визначена. Через ознайомлення з зображувальним
мистецтвом діти здобувають уявлення про прекрасне.
Роздивляючись картину або скульптуру, діти цікавляться тим, що
зображено, впізнають знайомі предмети і явища, знайомляться з тими
які раніше не знали. Педагог виховує у дітей інтерес до творам
мистецтва, викликає увагу до них. Поступово виховує у дітей
естетичне сприйняття. Одним із прийомів за допомогою якого можна
зацікавити дитину 3-4 років , це запропонувати йому поставити себе на
місце тієї дитини яка зображена на картині. Дитина з захопленням
починає розповідати про самого себе. Можна запропонувати дітям
ігровий прийом – «хто більше побачить на картині якихось предметів?»
Розгляд супроводжується бесідою.
Старші дошкільники можуть уявляти, здогадуватись які фарби
обрав художник. Важливо повторити розгляд картини. В ст групах
можна порівнювати 2 картини (Рання і пізня весна). Потім іде бесіда по
картині, а потім активне вираження своїх вражень. При аналізуванні
героя вихователь затримується на вираженні його характерних,
індивідуальних рис, ставить дітям запитання для того щоб направити
 увагу на виявлення та оцінка вчинку, окремих властивостей характеру,
а також опис його зовнішності.
Після роботи добре зробити виставку картин. Роздивляючись
картини діти роблять висновки: які картини їм більше подобаються, які
краще пам’ятають.
При ознайомленні з декоративно-прикладним мистецтвом
використовують інші прийоми. Перш за все діти повинні знати
використання цих предметів наприклад «Куманець». Вихователь
пропонує дітям знайти у візерунку однакові елементи, вказати як вони
повторюються, відмітити однакові кольори. На занятті вихователь
використовує іграшку, кольорові кульки, чашечки, башточки з кілець,
які використовують як дид матеріал.
В навчальному закладі використовуються слідуючи форми і
методи ознайомлення дітей з мистецтвом:
1) Розглядання окремих творів або спеціально підібраних картин,
скульптур, ілюстрацій, творів декоративно-прикладного мистецтва.
Для заняття підбираються твори одного якого-небудь виду мистецтва –
картини, скульптура або твори декоративно-прикладного мистецтва.
2) В дитсадку в груповій кімнаті або в залі роблять виставку художніх
творів на одну тему з одного виду зображувальної діяльності: естампи,
ілюстрації, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво.
3) З старшими дітьми проводяться екскурсії в музеї або на виставки.
4) ) Заохочується самостійне розглядання дітьми творів мистецтва в
дитсадку і поза ним. Вихователь вислуховую розповіді про побачене.

7. Структура і методика проведення заняття з образотворчої

діяльності дітей дошкільного віку.
Заняття відбувається за такою структурою:
- Організаційний момент. Метою його є пробудження інтересу дітей до
змісту заняття. Охоплює він такі аспекти, як формулювання мети, пояснення
шляхів її досягнення;
- Основна частина заняття. Педагог послідовно формулює дітям навчальні
завдання, організовує самостійну їхню діяльність, спрямовану на вирішення
завдань;
- Підведення підсумків. Метою його є самостійний аналіз і самоаналіз дітей,
з'ясування шляхів використання здобутих знань у діяльності після заняття,
окреслення можливостей пізнавальної діяльності на наступних заняттях.
Головні вимоги до занять ґрунтуються на загально дидактичних
принципах навчання. Передусім слід чітко визначати навчальні, розвивальні,
виховні завдання, методи і прийоми, передбачений програмою зміст заняття.
їх вибір залежить від його мети. Особливо важливою є оптимізація виховної
роботи на заняттях, на зміст якої впливає вік і рівень розвитку дітей.
Образотворче мистецтво визначає три типи занять:
І тип – заняття, на яких даються нові знання, а також формуються нові
навички та уміння.
 ІІ тип – заняття на закріплення раніше набутих знань і умінь.
ІІІ тип – заняття на самостійне застосування дітьми набутих знань, умінь і
навичок.
На заняттях першого типу вихователь використовує натуру або зразок
для наслідування, показує способи зображення, дає пояснення, ставить
запитання.
На заняттях другого типу – використовує натуру, кілька зразків,
частковий показ, пояснення, запитання, художнє слово, ігрові прийоми.
Основними прийомами на заняттях будуть запитання, вказівки,
нагадування. За допомогою запитань вихователь дізнається про задуми дітей,
про способи реалізації цих задумів тощо.
Таким чином,заняття образотворчою діяльністю сприяють
сенсорному розвитку дітей, формують мотиваційно-ціннісну сторону їх
продуктивної діяльності, сприяють диференціації сприйняття, дрібних
рухів руки, що в свою чергу, впливає на розумовий і мовленнєвий
розвиток дитини.

Практичне завдання
1. Складіть періодизацію розвитку образотворчої діяльності дітей
раннього та дошкільного віку за схемою.

Назва етапу чи Віковий період Коротка характеристика

стадії розвитку ОД
І етап – до починається з того моменту, коли до рук
зображувальний дитини вперше потрапляє будь-який
період (має 4 стадії зображувальний матеріал — папір, олівець,
розвитку) глина, кубики тощо. У цей період ще немає
Ранній вік зображення предмета і навіть немає прагнення
та бажання щось зобразити. Це нанесені на
папір каракулі. Дехто з учених (Мухіна В. та
ін.) характеризують дозображувальний період
як стадію каракуль, впродовж якої проходить
оволодіння олівцем як предметом діяльності.
- каракулі як результат вільного
маніпулювання олівцем;
І стадія - каракулі як результат вільного
маніпулювання олівцем, але при
ІІ стадія наступних візуальних асоціаціях з
реальними предметами і називання
словом цих асоціацій ( в цьому разі
графічна побудова набуває значення
знаку);
ІІІ стадія - каракулі як попередньо планований
знак реального предмета, який не
містить зображення (слід зазначити,
що черговість II і III стадії умовна);
ІV стадія - каракулі як специфічний для
зображувальної діяльності знак —
 графічна побудова, яка відтворює
загальні риси зображувального
предмета.
ІІ етап – Діяльність набуває творчого характеру. Тут
зображувальний можна поставити завдання систематичного
період навчання дітей.
Зображувальний період характеризується
розвитком:
• здібності зображати форми предметів,
передавати пропорційні співвідношення між
їхніми частинами та між предметами;
• уміння передавати рухи;
• уміння передавати просторові
співвідношення (композиція);
• уміння передавати кольори та відтінки.
Ранній вік Діти здатні зображати предмети і явища без
опертя на геометричні еталони (наприклад,
коло, квадрат, прямокутник).
Середній Діти зображають спераючись на основні
дошкільний геометричні еталони.
Старший Зображають форми більш точно, наближено
дошкільний вік до життєвих, передаючи відхилення від
геометричних еталонів (наприклад, циліндр —
загострений, звужений, розширений, сплюще-
ний тощо).
Просторове Певного розміщення всі предмети набувають
співвідношення тоді, коли їхній зв'язок наперед визначений
змістом. На смужці «землі» діти об'єднують
кілька предметів. Таке розміщення
називається «фриз». З розвитком змісту
ускладнюється і фризове розміщення
4 – 5 років Малює смужку неба, а внизу — землю,
покриту травою, піском (подвійний фриз).
5 – 6 років Здатна усвідомити і навчитися передавати
простір складнішими прийомами, що
відповідають дійсності — зображають
широкою смужкою землю і небо, які
зливаються лінією горизонту. Предмети
розміщуються внизу, посередині і вгорі арку-
ша. Перспективних змін за просторових
переміщень предметів діти передавати не
можуть, оскільки це пов'язано з оволодінням
складними зображувальними вміннями. Якщо
дитина усвідомить, що предмети зменшуються
в міру віддалення, можна запропонувати їй
розміщувати їх вище і нижче на широкому
просторі аркуша.
Колірні Розвиток здібності передавати колір
співвідношення. Старший починається з оволодіння самим кольором
дошкільний вік незалежно від його зв'язку із зафарбовуванням
предмета.
Пізніше з розвитком відчуття кольору взагалі
 дитина вчиться використовувати його для
розфарбовування предметів, застосовуючи
яскраві декоративні поєднання.
Старші дошкільнята прагнуть до реального
розфарбовування з використанням різних
відтінків та передаванням через колір свого
ставлення до зображуваного.

2. Аналіз розділу художньо – естетичного розвитку програми

дошкільного виховання «Українське дошкілля»

Вікова група Короткий зміст з ознайомлення дітей з різними видами

мистецтва
Ранній вік, Малювання - навчати емоційно сприймати твори
3-й рік життя образотворчого мистецтва, пізнавати в зображеннях знайомі
явища, предмети, казкових персонажів; емоційно відгукуватися
під час розгляду виробів декоративно – ужиткового мистецтва;
класифікувати на зображеннях, ілюстраціях людей,
орієнтуватися у видах їхньої діяльності.
Ліплення – ознайомлювати дітей з глиною, її властивостями.
Вчити прийомам ліплення. Вчити знаходити у виробі подібність
до зразка.
Аплікація (без наклеювання) – вчити викладати елементарні
аплікації з різних геометричних форм.
Молодший Малювання – вчити орієнтуватися на площині аркуша,
дошкільний правильно тримати олівець і пензель, малювати регулюючи
вік, натиск. Вчити створювати у площині різної форми та на готових
4-й рік життя силуетах нескладні орнаменти.
Ліплення – вчити ліпити форми знайомих предметів, а також
ліпити фігури, що складаються з кількох частин.
Аплікація – ознайомлювати з процесом наклеювання. Вчити
розміщувати і наклеювати готові форми, чергувати їх за
кольором і величиною.
Середній Малювання – розвивати емоційну чутливість до творів
дошкільний образотворчого мистецтва. Виховувати повагу до майстрів
вік, декоративно – ужиткового мистецтва, розуміти складність
5 – й рік життя процесу їхньої праці. Спонукати використовувати у роботі
інноваційні техніки малювання. Формувати почуття коьору,
ритму.
Ліплення – вдосконалюємо навички, вчимо прищипувати,
відтягувати, вдавлювати, примазувати. Вчимо дотримуватися
пропорцій, характерних особливостей та будови
зображувальних предметів.
Аплікація – вчити елементарних прийомів вирізання.
Вдосконалюємо навички наклеювання предметів,
диференціювати і називати геометричні форми, ритмічно
розкладати та наклеювати їх.
Старший Малювання – поглибити знання про різні види та жанри
дошкільний образотворчого мистецтва. Удосконалювати навички малювання
вік, з натури, пам’яті, уяви. Розвивати фантазію, вміння побачити і
 6- й рік життя «прочитати» абстрактне зображення у техніках симетричного
відбитку. Спираючись на знання про лінію горизонту, повітряну
перспективу, вчити створювати пейзажі, картини подій із життя,
а також казково – фантастичного характеру.
Ліплення – вчити ліпити з натури. Заохочувати створювати
самостійно сюжетні композиції.
Аплікація – ознайомлювати дітей із вирізанням симетричних
форм шляхом складання паперу навпіл, кількох однакових форм
– з гофрованого паперу; силуетним вирізанням та обривною
аплікацією.

3. Конспект заняття – розвага «В картинній галереї»

Програмовий зміст:
Показати дітям барвисту красу образотворчого мистецтва.
Познайомити дітей з жанрами живопису: пейзаж, натюрморт, портрет.
Продовжувати вчити відчувати і розрізняти теплі і холодні кольори.
Збагачувати враження дітей від творчого мистецтва музикою,
поетичним словом. Розвивати чуттєве сприйняття мистецтва й емоційну
чутливість. Виховувати культуру споглядання, милування творами
мистецтва, художній смак і почуття естетичної насолоди.
Обладнання: мольберти, репродукції картин: Перепльотчиков «В зимовому
лісі», Хруцький «Фрукти і плоди», портрет Т.Г.Шевченко.
Плоскостні квіти холодних кольорів, художнє слово: Суріков «Зима»,
Коломієць «Водить маляр олівцем», папір, маркери для малювання портрету,
іграшка – щіточка.
Попередня робота: розгляд осінніх пейзажів, розгляд портрета Т. Г.
Шевченко, малювання автопортретів. Знайомство з теплими і холодними
кольорами. Вивчення віршів Т. Г. Шевченко, пісні «Песня о картинах».

Хід заняття – розваги.

В гості до дітей приходить Королева Крижинка і запрошує до картинної
галереї.
В театральній студії дітей зустрічає Незнайка, він не знає де опинився.
Королева Крижинка пояснює, що це картинна галерея і пропонує розглянути
репродукції.
Діти підходять до пейзажу «В зимовому лісі» Перепльотчикова та
відповідають на запитання:
- Що це?
- Хто малює картини?
- Як називається картина, на якій зображена природа?
- Яка пора року зображена на картині?
Гра – дослід «Чи є на картині білий колір?»
Гра – уява «Перенесення до картини» (розповідь своїх вражень).
Королева Крижинка пропонує намалювати зимовий пейзаж рухами і словами
(вірш Сурікова «Зима».
Королева Крижинка запрошує до натюрморта Хруцького «Фрукти і плоди».
Незнайка не розуміє слова «натюрморт»
Гра – інтонування зі словом «натюрморт».
Королева Крижинка пропонує гру – змагання «Склади натюрморт».
Незнайка звертає увагу дітей на те, що залишилася ще одна картина –
портрет.
Королева Крижинка запитує у дітей, як називається країна, де вони живуть,
як називаються люди та звертає увагу на те, що на картині зображений
великий український поет і художник Т. Г. Шевченко.
Діти читають вірші поета.
Незнайка просить намалювати його портрет.
Гра – самомасаж обличчя «Водить маляр олівцем»
Гра – змагання «Домалюй портрет».
Незнайка просить дітей нагадати, як називається кожна з картин.
Діти співають пісню «Песня о картинах».
 Конспект заняття з образотворчої діяльності для дітей старшого
дошкільного віку

Тема. Різновиди портрету

Мета.
Закріпити знання дітей про жанри живопису (натюрморт, портрет, пейзаж).
Познайомити з різними видами портрету (дитячий, автопортрет, груповий,
сімейний). Вчити дітей уважно розглядати обличчя, міміку, позу, щоб
зрозуміти внутрішній стан, настрій людини, його соціальну характеристику.
Розвивати зв’язне мовлення та зорове сприйняття.
Попередня робота: знайомство з жанрами живопису через розглядання
репродукцій картин, бесіди за їх змістом.
Матеріал: репродукції картин української художниці Євгенії Гапчинської,
добірка картин для дидактичної гри «Четвертий зайвий».
Хід заняття:
Психогімнастика «Привітання»
Доброго ранку, рідний наш дім!
Доброго ранку дітям усім!
Доброго ранку сонечку ясному!
Вітаємо всіх у садочку прекрасному!
Вліво – вправо обернемося,
Один одному всміхнемося!
Бесіда про картинну галерею:
- Діти, сьогодні я вас запрошую до картинної галереї. Хто мені нагадає, що
таке картинна галерея? (приміщення, в якому на стінах висять картини). Як
називається людина, яка в картинній галереї розповідає про картини?
(екскурсовод). Давайте тепер разом пригадаємо, як треба поводитися в
картинній галереї:
 говорити пошепки;
 ходити спокійно, не тупати ногами;
 картини руками не торкати;
 уважно слухати екскурсовода.
- Підкажіть мені, будь ласка, як називають людину, яка малює картини?
(художник),
А якщо картини пише жінка, як ми її назвемо? (художниці). Сьогодні ми з
вами потрапили на виставку сучасної української художниці Євгенії
Гапчинської. Я пропоную вам зараз походити і розглянуту її картини, тільки
не забувайте про правила поведінки у галереї.
(діти розглядають картини, можуть тихенько між собою перемовлятися). А
тепер давайте разом з вами спробуємо придумати назви до її картин
( вихователь показує картину, а діти пропонують назву і порівнюють з
назвою автора).

- Діти, проходьте будь ласка і сідайте на стільчики. Чи сподобалися вам

картини Євгенії Гапчинської? Як називається картина, на якій зображено
людину? (портрет). А якщо на картині зображено природу, як ми її назвемо?
(пейзаж). А якщо на картині зображено квіти, овочі чи фрукти? (натюрморт).
Я бачу, що ви добре знаєте жанри живопису, тому пропоную вам пограти в
цікаву гру.
Дидактична гра «Четвертий зайвий»
Вихователь показує дітям одночасно чотири картини, три з яких належать до
одного жанру, а одна до іншого. Діти повинні назвати зайву картину і
пояснити, чому саме.
Бесіда «Види портретного живопису»
- В якому жанрі виконано картини Євгенії Гапчинської? Хто на них
зображений ? А ви знаєте, що портрети бувають різні, в залежності від того,
хто на них зображений. Якщо на картині зображена дитина, то портрет
називається … як? (дитячий) Якщо на портреті зображена група людей, як
його можна назвати? (груповий) А якщо на портреті зображена ціла сім’я?
(сімейний). А ще існують картини, які називаються «автопортрет». Як ви
думаєте, хто на ньому зображений? На такому портреті зображений автор
портрету, тобто художник малює сам себе; він дивиться в дзеркало на себе і
малює. Діти, якщо кожен з вас намалює себе, як буде називатися ваша
робота? А тепер давайте знову пройдемо до нашої галереї.
Фізхвилинка
Дружно встаньте, потягніться.
Одне одному всміхніться.
Вправо, вліво поверніться.
Раз – присіли, два – присіли.
І тихенько разом сіли.
Вправа «Визнач жанр картини»
- Діти, буду показувати вам картини, а ви маєте визначити, яка ця картина за
жанром.
Вихователь указкою показує на картини, діти визначають жанр і доводять,
чому саме так вважають. Наприкінці вихователь запитує, чи є серед картин
автопортрет Євгенії Гапчинської і пропонує довести правильність своєї
відповіді. Діти сідають на стільчики;
вихователь виставляє на мольберт дві картини Є. Гапчинської «Хлібчик з
салом» і «Хор імені Верьовки».
- Діти подивіться на ці картини, до якого жанру належить кожна з них?
Давайте уважно подивимося на ці картини і з’ясуємо, чим вони
відрізняються. ( груповий і просто портрет; одна дівчина і цілий хор; дівчина
просто стоїть, а хор співає тощо ). А тепер давайте з’ясуємо, що між ними
спільного (на картинах зображені дівчата, дівчата - українки, на всіх білі
блузки, барвисті спідниці, червоні намиста, на головах вінки з маків,
троянд та калини та різнокольорових стрічок тощо).
Допоміжні запитання до дітей:
- Як вдягнені дівчата?
- Які в них прикраси?
- З яких квітів зроблено вінки?
- Яку пісню співає хор, сумну чи веселу? Як ви здогадалися?
Вправа на емпатію
- Діти, якби ви співали сумну пісню, який би вираз обличчя у вас був,
покажіть. А якби пісня була весела? (діти демонструють різні вирази
обличчя).
Складання розповіді за картиною за допомогою схеми
- Діти, а тепер я пропоную вам розповісти про будь яку з цих картин за
схемою.
Послухайте, яка розповідь вийшла у мене: «На картині зображено дівчину в
українському національному вбранні. На ній біла блуза, барвиста спідниця;
на шиї в неї червоне намисто. Її голову прикрашає віночок з троянд, маків та
калини. У дівчини спокійне і привітне обличчя».
Дітей можна викликати по-одному, або парами (один розповідає про одяг, а
другий – про настрій тощо).
Контрольно-оціночні дії
Наприкінці заняття вихователь звертається до дітей з запитаннями:
- Діти, на виставці якої художниці ми з вами опинилися?
- Чи сподобалися вам її картини? Яку її картину ви б хотіли повісити в нашій
групі?
- Що нового і цікавого ви розповісте у вечорі своїм батькам?
- Яке завдання для вас було найцікавішим? А виконання якого завдання
викликало у вас труднощі?
- Наприкінці заняття давайте кожен з вас оцінить свою роботу на занятті
(діти обирають фішки і пояснюють оцінку власної діяльності).
 Конспект заняття з образотворчої діяльності для дітей старшого
дошкільного віку

Тема. В гостях у Феї живопису

Мета: Продовжувати формувати знання про види і жанри творів

образотворчого мистецтва. Згадати жанр-натюрморт. Вчити розуміти
естетичну цінність натюрморту, бачити красу поєднання форм і кольору,
порівнювати і знаходити подібності й розходження в манері виконання,
використання виразних засобів у змісті. Навчити дітей в підборі епітетів,
порівнянь, уміння виділяти колір і його відтінки. Вчити дітей "блукати" по
картині, вміти спілкуватися з дорослими, відкривати дитині гамму нових
відчуттів, емоційних відтінків.
Розвивати творчість при виконанні натюрморту в різних видах ізо-
діяльності ( малюванні, аплікації з листя, аплікації з тканини, виконання
мозаїки).
Матеріал : картини Хруцького "Квіти і плоди" і Е. Білокур "Півонії", чарівна
паличка, дзвіночок, зал, прикрашений картинами, фарби, пензлики; осінні
листочки,заготівлі тканини ,дрібно-нарізана папір для мозаїки ,заготівлі з
тіста ,гуаш,акварель,ножиці,клей,серветки.

Хід заняття
Вихователь:
- Діти,ви любите казки?
А в яких казках є феї,чарівники?
А які ви знаєте чарівні казки?
- Ой, діти, ви нічого не помічаєте? Якийсь вітерець подув і чимось запахло?
( запах трав : м'яти, липи, ромашки і інших)
- Ой, хто мене торкається? Нікого немає ( діти оглядають групу, сідають, але
нікого не бачать).
- Так знову ж чіпає.
( Звучить дзвіночок, потім музика).
- Ви чуєте звуки? Що це? Хто б це міг бути?
(Входить Фея).
Фея:
- Здрастуйте, діти!
(Діти вітаються).
Вих.:
- Це ти мене чіпала?
Фея:
- Так, я літала зі своєю сестрою - осінню , ми додавали останні штрихи
осіннього пейзажу. Випадково я заглянула у вікно і побачила вас. Мені дуже
захотілося познайомитися з вами. Я - Фея живопису. Я наказую кольором і
його відтінками. У моєму царстві "малюють" художники свої картини. А ви
хотіли б побувати в моєму царстві? А на чому можна відправитися туди?
(Відповіді дітей).
- У вас такий гарний килим, давайте перетворимо його в килим-літак і
полетимо на ньому. Зараз дістану чарівну паличку. Ой, я, здається, забула
чарівну паличку. Що ж робити?
Вих.:
- Не переживай, Фея, у нас є чарівна паличка, ми її тобі подаруємо.
Фея:
- Дякую, вам! Тепер давайте встанемо на килим, змахнемо чарівною
паличкою і скажемо чарівні слова:
"Чари, чари чаклунські,
Диво зробіть зараз,
Нехай килим полетить
Разом з дітлахами».
Ось килим почав підніматися. Ми полетіли. Ми пролітаємо над містом. Що
ви бачите?
(Відповіді дітей)
Вих.:
- Ми піднялися високо, стає холодно. Давайте погріємось, потремо руки,
щоки, спинки один одному.
Фея: - Ми вже прилетіли. А ось і моє царство. Я запрошую вас у свої
володіння.
(Діти заходять в царство Феї, де бачать фарби, пензлики, малюнки, картини).
Вих.:
- Ой, як у тебе тут цікаво!
(дзвенить дзвоник)
Вих.:
- Знову цей дзвін.
Фея:
- Це мій чарівний дзвоник. Він хоче розповісти нам, що приготував
сюрприз. Давайте подивимося.
(відкривається картина).
Вих.:
- Діти, а ми вже знайомилися з цією картиною. Давайте пригадаємо, як
вона називається?
Фея:
- Вірно, це картина відомого російського художника Хруцького "Квіти і
плоди". Давайте сядемо, і ви розкажете мені про цю картину.
(Діти сідають на лавку).
-З яких елементів складається цей натюрморт?
- Що бачите на передньому плані?
- Які тони використовував художник? Який основний тон?
- Чому задній план написаний темними фарбами?
- Що найбільше приваблює вас в натюрморті?
(Дзвенить дзвоник).
Фея:
- Дзвіночок хоче, щоб ви пограли.
-Я знаю цікаву гру. Давайте пограємо:
" 1,2,3 - піднімися,
1,2,3 - посміхнися,
1,2,3 - відвернися,
Вправо, вліво,нахилися,
На носочках потягнись
і вперед ти повернись".
(Поки діти грали, Фея поставила ще одну картину Е. Білокур "Півонії". Діти
після гри помічають цю картину).
Фея:
- А це мій сюрприз. Вдивіться. Ця картина написана олійними фарбами.
Давайте підійдемо і понюхаємо. Вона навіть ще пахне. Це теж натюрморт.
Намалювала цю картину українська художниця Олена Білокур і назвала її
"Півонії".
Щоб побачити всю красу картини, її потрібно дивитися здалеку. Давайте
відійдемо і сядемо. Вдивіться ще раз. (Діти дивляться 1-2 хв.)
- А що ж привернуло вас в цьому натюрморті?
(Діти відповідають, а вихователь доповнює відповіді дітей, як тонко,
майстерно намальовані кавун, півонії, морква).
- Чому вам сподобалися квіти?
(Вислухавши відповіді дітей, вихователь доповнює своєю розповіддю:
Е. Білокур майстерно зуміла передати ніжність кольорів. У дитинстві вона
вирощувала біля будинку велику кількість квітів. Е. Білокур так сильно
любила квіти, що навіть розмовляла з ними, як з живими, ділилася з ними
своїми радощами і печалями і ніколи їх не зривала, не хотіла псувати цю
красу. Малювала квіти живими або по пам'яті.
Півонії намальовані на картині з такою любов'ю, що дивлячись на них
здається, ніби вони живі. На пелюстках можна роздивитися всі прожилки).
- Чим тебе приваблює кавун?
(Кавун намальований розрізаним зверху і це дає можливість побачити його
ніжно-рожеву м'якоть, "відчути" його запах).

- Чим приваблює морква?

(Морква доповнює натюрморт, робить його ще більш виразним. Морква
своїм яскравим помаранчевим кольором "говорить" нам про те, що вона
свіжа, стигла, так і хочеться її спробувати, адже вона не тільки гарна, але і
смачна, солодка, соковита, а ще й корисна, в ній багато вітамінів).
- Діти, скажіть, а коли достигає морква, кавун? (восени). А коли
зростають півонії? (навесні).
Значить Е.Білокур малювала кавун, моркву з натури, а півонії - по пам'яті.
Художниця чудово зіставила квіти і кавун. Ми бачимо, що пелюстки півоній
по колірній гамі поєднуються з м'якоттю кавуна. І все це виразно виглядає на
темному фоні.
- Подивіться уважно на картину, що ще ви помітите? Що це за ягоди?
А навіщо Е. Білокур доповнила букет півоній ягодами калини? Пам'ятаєте,
що ми знаємо про калину?
(Калина - це символ України. Недарма в народі кажуть: "Без калини немає
України". Про калину ми знаємо пісні, легенди, вірші.
Е. Білокур у своєму натюрморті відобразила українську природу,
український побут народу.
Е. Білокур ніде не вчилася, але свої картини вона малювала майстерно. Вона
була художником "від Бога". Вона картини відчувала серцем.
- Діти, подивіться на картину Хруцького і на картину Білокур. У них є якась
схожість. Чим вони схожі?
А чим вони відрізняються?
- Діти, вам сподобалися картини?
А ви хотіли б, щоб все це ожило?
- У нас є чарівна паличка, вона нам допоможе оживити картини: "1,2,3 -
все що на картині оживи!"
Все стало справжнім. А ви хочете що-небудь взяти собі?
Тоді ви повинні не тільки взяти, але і розповісти,що у вас в руках.
- А тепер, Фея живопису, ми запрошуємо тебе у свою майстерню, де ти
подивишся, як ми будемо творити свої шедеври.
(Діти сідають за столи і починають свої роботи).
- Які гарні вийшли у вас роботи, не схожі одна на одну. Мені так
сподобалися ваші натюрморти, що я вирішила їх оживити ( вносить свіжі
фрукти, овочі).