Упровадження в освітньо-виховний процес інноваційних здоров'язбережувальних технологій дає

змогу зміцнити й зберегти психічне, фізичне, соціально-моральне, духовне й інтелектуальне здоров'я

малюків.

Однією з таких інноваційних технологій є арт- терапія.

Арт-терапія (від англ. art - мистецтво; терапія, лікування, піклування) - особлива форма психотерапії,
заснована на мистецтві, передусім на художній діяльності.

Основною метою арт-терапії є формування високого життєвого тонусу й гармонійних відносин із

навколишнім світом, підтримка емоційного й фізичного здоров'я, розкриття творчого потенціалу.

Арт-терапія спонукає більш яскраво й тонко виражати почуття, сприяє творчому самовираженню.

У творчості дитина може виявити себе набагато яскравіше, ніж у процесі буденного мовлення чи
письма. Таким чином розвивається креативність дітей.

Креативність (від англ. create - створювати, англ. creative - творчий) творчі здібності, готовність
індивіда до створення принципово нових ідей, що відхиляються від традиційних схем мислення.

В арт-терапії використовуються елементарні художні засоби, вона не потребує творчого досвіду (А. Л.
Венгер, «Проективний метод»).

За допомогою мистецтва дитина може обережно, але глибоко поринути всередину себе, дослідити й
трансформувати те, що приховане в несвідомому, звільнитися від омани й пізнати себе справжню.

Арт-терапія особливо важлива для дітей. Радикальна за своєю природою, вона спрямована на
максимальну реалізацію творчих здібностей, пізнання свого призначення. Це аж ніяк не намагання
всіх дітей зробити художниками, співаками або акторами.

Арт-терапія дає змогу:

 розвивати в дитині когнітивні навички; спонтанність, удосконалювати увагу, пам'ять,

мислення;
 вивчити свій життєвий досвід з незвичайного ракурсу;
 навчитися спілкуватися, використовуючи образотворчі, рухові, звукові засоби;
 самовиражатися, приносячи задоволення собі й іншим;
 розвивати цінні соціальні навички;
 засвоїти нові ролі й виявити латентні риси особи, спостерігати, як зміна поведінки впливає на
оточення;
 підвищувати самооцінку;
 розвивати навички ухвалення рішень;
 розслабитися, виплеснути негативні думки й почуття;
 зайнятися образотворчим мистецтвом, музикою тощо, реалізувати свої здібності.

Існує багато видів арт-терапії: кольоротерапія, піскова терапія, ізотерапія, музикотерапія,

казкотерапія тощо. Усі вони не мають обмежень і протипоказань і дуже ефективні в роботі з дітьми.

Психічне здоров'я й емоційна рівновага - це найважливіші складові гармонійного розвитку

особистості.

Саме тому зараз у вихованні й навчанні так багато уваги приділяють творчому й етичному вихованню
малюків. Арт-терапія метод сприятливої психологічної дії, спрямований на відновлення й підтримку
душевного балансу, а також на гармонійний розвиток особистості дитини. Це один із
найефективніших і найкоректніших психологічних методів, оскільки в його основі лежить не лише
медична практика, а й багатогранна художня творчість: малювання, візуалізація, ліплення,
кінестетика, музика, аудіальний розвиток, література тощо.

Арт-терапія в дитячому садку - це шлях до психологічного здоров'я дитини. Різноманітні заняття

мистецтвом сприяють розвитку творчих здібностей дитини, формуванню в неї правильного світогляду
й позитивного світосприймання. У процесі дитячої творчості розкривається внутрішній світ дитини.
Психологічна підтримка, формування високого життєвого тонусу й гармонійних відносин із
навколишнім світом, розвиток взаєморозуміння між дітьми, між дитиною й дорослими - основна
мета арт-терапії. У такий оригінальний і цікавий спосіб дитина навчається самовираженню, умінню
керувати своїми відчуттями, переживаннями, емоціями. Таким чином, заняття арт-терапією
спрямовані на підтримку емоційного й фізичного здоров'я дітей.

Внутрішній світ дитини справді багатий, по-cвоєму неповторний і унікальний. Тому головне завдання
- повною мірою розкрити потенціал, закладений у дитині природою й розвинути її творчі здібності.
Арт-терапія - це емоційний, естетичний, духовний і етичний розвиток особистості і, як результат,
уміння жити в гармонії із самим собою й отримувати задоволення від кожної миті життя.

Досвід роботи з дітьми дошкільного віку дає змогу визначити умови, дотримання яких робить арт-
терапію успішнішою й цікавішою. Працювати з дітьми можна і в групі, і індивідуально. Групові й
індивідуальні заняття різняться і метою, і прийомами роботи. Є задачі, що ефективно розв'язуються в
ході зустрічей віч-на-віч - зняття емоційної напруги, подолання негативізму, корекція страхів,
усунення бар'єрів, що виникли в наслідок гіперсоціалізованого стилю виховання в сім'ї тощо. А група
однолітків дає змогу задовольнити потребу у взаємодії з дітьми, навчитися враховувати думку інших і
боронити свою, виявляти активність, стримувати агресію тощо.

Добрі результати спостерігаються, коли дитина спочатку проходить курс індивідуальної корек- ції
емоційно-особистісних особливостей, а потім включається в групу, проте така тривала робота
потрібна не всім дітям.

Головною особливістю арт-терапії є те, що заняття проходять в захопливій ігровій формі, у

невимушеній і затишній атмосфері, безпечних умовах, що сприяють самовираженню й спонтанності,
що спонукає дитини до нових способів активності й допомагає їх закріпити.

Вибір матеріалу під час занять повинен бути індивідуальним. Одна дитина радше погодиться
малювати фарбами, інша виявить цікавість до пісочниці. Як свідчить практика, молодші дошкільники
частіше вибирають пісок, а діти старшого дошкільного віку - гуаш, проте це вибір особистий, і
психологу бажано мати напохваті різні матеріали. Спектр засобів створення зображень дуже
широкий: акватуш, малювання сипкими продуктами або засушеним листям, малювання пальцями й
долонями, пульверизатором тощо. Трохи фантазії - і на піску, приклеєному до паперу, розквітнуть
квіти, у повітря злетить феєрверк із дрібних папірців, плями фарби перетворяться на метеликів, на
небачених тваринок. Діти відчують свій успіх, адже вони зможуть перемогти злих чудовиськ, спалити
свої страхи, помирити іграшки.

Арт-терапія охоплює велике розмаїття методів, прийомів і засобів. Однак досвід свідчить про
ефективність і доцільність використання в корекційно-розвивальній роботі з дітьми насамперед таких
прийомів, як казкотерапія й метод "Екран" (або робота з вікнами).