Дошкільна освіта – це цілісний процес, який спрямований на забезпечення

всебічного розвитку дитини відповідно до її нахилів, здібностей,

індивідуальних психічних і фізичних особливостей, культурних потреб,
формування моральних норм, набуття нею соціального досвіду.

Основною фігурою у виховній системі дошкільного навчального

закладу є вихователь.

Вихователь — посадова особа, яка займається вихованням дітей в

навчально-виховному закладі.

Вихователь — це, перш за все, педагог.

Професія вихователя належить до творчих видів діяльності, оскільки

професійна діяльність будь-якого педагога спрямовується на виховання
унікальної, неповторної особистості.

вихователь — це людина, яка:

1) любить, розуміє і поважає особистість дитини;

2) сприймає її такою, якою вона є;

3) має професійну освіту;

4) володіє педагогічною майстерністю;

5) має педагогічний такт;

5) прагне до самовдосконалення;

6) це добра і чуйна людина, яка багато знає, вміє, цікаво навчає.

Сучасний вихователь також повинен бути хорошим психологом.

Ефективність діяльності дошкільного навчального закладу залежить не лише

від програм навчання і виховання, а й від особистості педагога.

Тому вихователь має бути доброзичливим, відкритим у ставленні до

вихованців і батьків, уміти налагодити співробітництво з усіма учасниками
навчально – виховного процесу в повсякденному житті, оскільки побут дає
найбільше можливостей для розвитку малят. Перехід на особистісно –
орієнтовану модель дошкільної освіти потребує зміни ставлення вихователя
до занять. Заняття відповідно до Базової програми розвитку «Я у Світі» — це
зайнятість дітей протягом усього дня за інтересами у групі. Завдання
вихователя постачати дітям необхідний матеріал, підтримувати інтереси
дітей, допомагати, втілювати в життя задумане.

В.Сухомлинський відзначав « Хто такий талановитий вихователь»:

«Виховання — це людські стосунки. Хороший педагог – це насамперед

людина, яка любить дітей, знаходить радість у спілкуванні з ними, вірить у
те, що кожна дитина може стати доброю людиною, вміє дружити з дітьми,
бере близько до серця дитячі радощі і прикрощі, знає душу дитини, ніколи не
забуває, що він сам був дитиною».

"Кожне слово вихователя повинно нести в собі добро, справедливість, красу

– в цьому суть наших повчань. У цій справі немає дрібниць. Одне ваше слово
може зруйнувати в дитини віру у вас як вихователя, збентежити дитячу
душу".

"Найкращий учитель для дитини той, хто духовно спілкується з нею, забуває,
що він учитель, і бачить у своєму учневі друга, однодумця. Такий учитель
знає найпотаємніші куточки серця свого вихованця, і слово в його устах стає
могутнім знаряддям впливу на особистість, яка розвивається".

Спеціаліст повинен володіти: знаннями дошкільної педагогіки, дитячої

психології, вікової фізіології, дошкільної педіатрії та гігієни, правил охорони
життя і зміцнення здоров’я дітей, мети, завдань, принципів і змісту
виховання і навчання дітей; методів, засобів форм здійснення навчально-
виховного процесу; дитячих ігор, праці, художньо-творчої діяльності,
індивідуальних характеристик дітей; оптимальних умов організації
навчально-вихвного процесу; технології і методики організації простору
життєдіяльності дітей, який сприяв би становленню і розвитку мислення,
діяльності дошкільника.

Спеціаліст повинен вміти:

— аналізувати програмну і методичну літературу, передовий педагогічний

досвід; організовувати і планувати розвиток дітей у різних видах діяльності
(ігровій, навчальній, побутовій, трудовій, образотворчій, музичній та ін..);

— аналізувати педагогічні ситуації та явища, поведінку дітей і власні дії;

— діагностувати розвиток дітей і на цій основі здійснювати диференційоване

навчання і виховання, об’єктивно оцінювати наслідки власної діяльності;

— виготовляти дидактичні посібники і користуватися ними у різних формах

навчально-виховного процесу з метою його оптимізації;
— виховувати у дітей інтерес до духовних, історичних і культурно-
національних цінностей народу;

— здійснювати пропаганду педагогічних знань серед батьків і громадськості,

залучати батьків до участі в роботі дошкільного закладу;

— ефективно використовувати спадщину народної і класичної педагогіки; —

працювати в тісному контакті з помічником вихователя, музичним
керівником, керівником фізичного виховання, методистами, завідувачем
дошкільного навчального закладу.

Особистісні якості вихователя:

— здатність до рефлексії (самоаналізу) і контролю результатів педагогічної

діяльності, співробітництва з

дитиною на засадах гуманізації, розвитку її особистості;

— здатність до емоційної і моральної підтримки дитини, прагнення до

емоційної близькості у спілкуванні з нею, спрямування на психологічний
комфорт і своєчасний розвиток особистості;

— бажання поповнювати знання, займатися самонавчанням самовихованням

для вдосконалення своєї педагогічної майстерності;

— здатність виявляти і враховувати у вихованні інтереси дітей та їхнє право

на повагу.

У діяльності вихователя виділяють такі основні функції:

виховна функція – формування гармонійно розвиненої особистості, відбір

ефективних форм і методів, спрямованих на формування у дитини ставлення
до природи, навколишнього світу, інших людей і самої себе, інтересу та
культури пізнання;

освітня функція – збагачення дитини певними знаннями, вміннями та

навичкамив ігрові та спеціально організованій навчальні діяльності, а також
у побутовій і трудовій діяльності;

охорона і зміцнення здоров’я дітей – є важливою і специфічною функцією

вихователя ДНЗ – враховуючи слабку опірність організму дитини до хвороб,
вихователь повинен створити умови для фізичного розвитку дітей, вживати
заходів щодо їх загартування, зміцнення здоров’я. Для цього він повинен
добре знати анатомію дитячого організму, засоби загартування і фізичного
розвитку дитини.
Крім різнобічних спеціальних знань і знань методики нав-чальновиховної
роботи з дітьми, вихователь має володіти і спеціальними вміннями і
навичками. Він повинен вміти малювати, майструвати, робити прості
іграшки з паперу, картону, пластиліну, виготовляти нескладні посібники для
занять. Вихователю потрібно знати багато вірпгів, казок, бути достатньо
ерудованим, щоб відповідати на невичерпні запитання своїх вихованців. Щоб
успішно працювати з дітьми, він мусить володіти музичною грамотою,
вивчити сольфеджіо, ритміку, вміти співати, танцювати.

Специфічною і важливою функцією вихователя дошкільного закладу

є охорона і зміцнення здоров’я дітей. Враховуючи слабку опірність організму
дитини до хвороб, вихователь повинен створити умови для фізичного
розвитку дітей, вживати заходів щодо їх загартовування, зміцнення здоров’я.
Для цього він повинен добре знати анатомію дитячого організму, засоби
загартовування і фізичного розвитку дитини, реалізовувати останні у
дошкільному закладі та проводити відповідну роботу серед батьків, які часто
погано підготовлені з цього важливого напряму виховання.

У завдання вихователя входить також формування в дітей культурно

гігієнічних навичок, зокрема, звички вмиватися і мити руки перед їжею,
охайно одягатися, акуратно їсти, прибирати постіль.

Педагогічна діяльність вихователя ДНЗ визначається передусім високими

моральними якостями, відповідальністю за долю дітей, їх виховання,
навчання і розвиток.

Любов до дітей, яка включає в себе чуйне, доброзичливе і терпляче

ставлення до них, має бути притаманна педагогу, який працює з різними
віковими контингентами дітей, але особливо високого розвитку вона повинна
досягати у вихователя дошкільного закладу. Дошкільнята через свою
непристосованість до життя і звичку до постійної опіки батьків та інших
членів сім’ї просто не можуть перебувати у дитячому садку, якщо не
відчувають доброзичливого, чуйного і ласкавого ставлення вихователя.

Високої педагогічної майстерності досягають лише вихователі, в яких чуйне,

доброзичливе ставлення до дітей поєднується з умінням справляти вольовий
тиск на них, виявляти вимогливість, а іноді й суворість. Якщо у вихователя,
загалом м’якої, доброї людини, слабо розвинуті вольові якості, він не може
добиватися хорошої дисципліни дітей під час навчальних занять, ігор та
інших навчаль-новиховних заходів. Доброта, чуйність у поєднанні з добре
розвинутими вольовими якостями є необхідною умовою роботи вихователя
дошкільного закладу.

Сучасний вихователь – це…

Професія вихователя належить до творчих видів діяльності, оскільки

професійна діяльність будь – якого педагога спрямовується на виховання
унікальної, неповторної особистості.

Ефективність дошкільного закладу залежить не лише від програм навчання

і виховання, а й від особистості педагога. Безперечно вихователь повинен
бути високо ерудованим з сучасним світоглядом, з об'єктивною самооцінкою,
мати педагогічний такт, високо розвинуті професійні якості. Бути психолого
– педагогічно досвідченим та вміти працювати з дітьми.

Вихователь є основною фігурою в організації навчально – виховного

процесу дошкільного закладу. Тож якими якостями слід оволодіти, щоб стати
успішним, високо – професійним педагогом?
 Сучасний вихователь – це фахівець, який сьогодні працює в системі
дошкільної освіти, володіє педагогічними технологіями, що відповідають
новим суспільним цілям та рівню розвитку науки про дитину.

Він повинен вміти працювати в умовах ринку , розуміти що тільки високий

професіоналізм, творчість, ініціатива допоможуть йому знайти своє місце та
само реалізуватися в професії.

Слово педагог походить з грецької:падай – діти, гогос – водіння. Звідси й

термін – педагогіка.

Педагог, вихователь, який прагне позитивно впливати на дитину, має

багато знати, бути творчою і водночас терплячою людиною, здатною до
самовдосконалення. В.Сухомлинський сказав про це так «Виховання – це
багатогранний процес постійного духовного збагачення та оновлення – і тих,
хто виховується, і тих, хто виховує».

Вихователь мусить бути доброзичливим, відкритим у ставленні до

вихованців і батьків, уміти налагодити співробітництво з усіма учасниками
навчально – виховного процесу в повсякденному житті, оскільки побут дає
найбільше можливостей для розвитку малят. Перехід на особистісно –
орієнтовану модель дошкільної освіти потребує зміни ставлення вихователя
до занять. Заняття, на мою думку, відповідно до Базового компоненту та
програм - це зайнятість дітей протягом усього дня за інтересами у групі.
Завдання вихователя постачати дітям необхідний матеріал, підтримувати
інтереси дітей, допомагати, втілювати в життя задумане.

Вихователь повинен постійно працювати над підвищенням фахового рівня,

володіти мистецтвом спілкування з людьми і дітьми. Сучасний вихователь
володіє почуттям гумору. Саме він знадобиться в скрутну хвилину і додасть
оптимізму в разі невдачі.
 В сучасних умовах вихователь повинен мати найвищий рівень фахової
підготовки та високий інтелектуально – креативний потенціал. Вихователь –
впевнена в собі людина, яка вміє поводитися в товаристві, не викликаючи
своїми вчинками, поведінкою та зовнішнім виглядом зневаги до себе,
людина, яка дотримується чотирьох основних правил спілкування:
ввічливість, природність, гідність і тактовність.

Важливим в особі вихователя є його зовнішній вигляд - це скромна сукня,

зручний стильний одяг і взуття, яке б не заважало виконувати всі режимні
моменти в роботі з дітьми. Вихователь – це чарівна жінка, сучасна, гарна.
Енергійна, тобто жінка – свято, яка завжди мусить бути у формі, усі двадцять
чотири години на добу. Жодного послаблення, жодного випадку відсутності
зачіски, стриманого макіяжу і зі смаком дібраних прикрас.

Джерелом натхнення, що живить вихователя, є діти, вона живе ними. Саме

діти, яких вона так любить, дають вихователю невичерпну енергію,
життєлюбність і позитивне мислення.

Вихователь веде здоровий спосіб життя, займається спортом, захоплюється

музикою, мистецтвом. Про місію вихователя – педагога, його професійне
кредо можна говорити гарно й багато, а можна сказати лаконічно і ємко.

Сміливих ідей ,професійного натхнення , приємних вражень від праці ,

вірність до справи , кольрових відкритів для себе. Отже , –"Справжній
вихователь повинен бути попередником між школою, з одного боку, і життям
і наукою – з другого". Ушинский К.Д.

"Коли вчителі будуть привітні та ласкаві, не будуть відштовхувати від себе

дітей своїм суворим поводженням, а будуть приваблювати їх своєю
прихильністю, манерами і словами... Коли вчителі будуть ставитися до учнів
з любов’ю, тоді вони легко завоюють їх серце так, що дітям буде приємніше
бути в школі, ніж вдома".

Я. А. Коменський.
"Майстерність вихователя не є якимось особливим мистецтвом, що вимагає
таланту, але це спеціальність, якої треба навчитись, як треба навчати лікаря
його майстерності, як треба навчати музиканта".

А. С. Макаренко.

"Виховання дітей потребує найсерйознішого тону, найпростішого і щирого.

В цих трьох якостях полягає найвища правда вашого життя. Щонайменша
брехливість, легковажність прирікають виховну роботу на невдачу".

А. С. Макаренко.

"Виховувати - не значить говорити дітям хороші слова, наставляти і повчати

їх, а передусім самому жити по-людськи. Хто хоче виконати свій обов’язок у
вихованні дітей, той повинен розпочати виховання із самого себе".

О. М. Острогорський.

"Вихователь! – якою величною має бути тут душа. Справді, щоб творити
людину, необхідно самому бути або батьком, або більше, ніж людиною".

Ж. -Ж. Руссо.

ЦЕ ТОЙ, ХТО РОЗКРИВАЄ ПОТЕНЦІАЛ УЧНІВ, А НЕ ПРИМУШУЄ

ЇХ ВЧИТИСЯ .