«Організація навчання учнів з

особливими освітніми
потребами на уроках
математики в 5-6 класах»

Виконала
Студентка 5 курсу, 1 МСОн групи ,
Федорчук Валентина Юріївна
Науковий керівник ;
Яценко Світлана Євгенівна
 Об'єкт дослідження – процес навчання
математики учнів 5-6 класів закладів
загальної середньої освіти.
 Предмет дослідження – методика навчання
розв’язування рівнянь учнів 5-6 класів під
час вивчення математики з урахуванням
умов інклюзивної освіти.
 Мета дослідження з’ясувати особливості
навчання математики учнів 5-6 класів в
умовах інклюзивної освіти та розробити
методичні рекомендацій навчання з
особливими освітніми потребами
 Зміст
 Вступ
 Розділ 1. Теоретичні основи проблеми дослідження
◦ 1.1 Інклюзивна освіта в Україні , її сутність , завдання та принципи
◦ 1.2. Професійні компетентності вчителя математики та його
асистента в інклюзивному класі
◦ 1.3. Освітні технології організації уроків математики в 5-6
інклюзивних класах
 Розділ 2. Методичні особливості навчання математики учнів з
особливими освітніми потребами в 5-6 класах
o 2.1. Модифікація та адаптація програми з математики у 5 – 6
класів
o 2.2. Використання традиційних методів навчання для
реалізації принципів інклюзивної освіти
o 2.3. Використання спеціальних засобів та технологій навчання
математики у 5 – 6 класах в умовах інклюзії
o 2.4. Особливості оцінювання навчальних досягнень учнів з
особливими освітніми потребами
 Висновок
 Список використаних джерел
 Поняття інклюзії (англ. inclusion, фр.
inclusif, лат. include) означає процес
активної участі всіх громадян у суспільних
відносинах, незалежно від їхніх фізичних,
інтелектуальних, культурних, мовних,
національних чи інших особливостей [1].
 Ідея інклюзії ґрунтується на цінностях

людського розмаїття та відмінностей між

людьми, виключає всі форми дискримінації
та відображає одну з головних
характеристик демократичного суспільства.
 Інклюзивна освіта - це комплексний процес
забезпечення рівного доступу до якісної
освіти шляхом врахування індивідуальних
особливостей у навчально-пізнавальній
діяльності та організації навчання дітей у
закладах освіти на основі використання
індивідуально-орієнтованих методів
навчання
 Таким чином, інклюзивна освіта вимагає

розробки та впровадження широкого

спектру освітніх стратегій та послуг для
того, щоб більш гнучко реагувати на
різноманітність конкретних ситуацій учнів.
Функції інклюзивної освіти
Сутність Характеристика
правова - -гарантування права дитини з особливими потребами на здобуття
. освіти у звичайному навчальному закладі за місцем проживання;
- виявлення та усунення чинників, що перешкоджають реалізації
права дітей з особливими потребами на рівну та доступну освіту.
соціалізація - засвоєння дітьми з ООП більш широких цінностей, соціальних
ролей та очікувань, які лежать в основі повсякденного життя, а
також тих, що пропагуються освітніми установами;
- розвиток людської особистості на основі засвоєння дітьми з ООП
знань, умінь і цінностей;
- інтегрування дітей з ООП у соціокультурний простір класу,
школи та держави
Виховна - формування в суспільстві позитивного і толерантного ставлення
до людей з ООП як до рівних;
- формування поваги і самоповаги у дітей з ООП, визнання їх
повноцінними членами суспільства.
Освітня -озброєння дітей з ООП необхідними знаннями, вміннями та
Інклюзивний освітній процес
1. Діти з особливими освітніми потребами
навчаються у звичайних закладах освіти та
отримують психолого-педагогічний супровід
2. Особливі освітні потреби дитини є основою
для планування освітнього процесу.
3. Освітні цілі визначаються відповідно до
ООП дитини
4. Для кожного учня з особливими освітніми
потребами складається індивідуальна
програма розвитку. За необхідності
розробляється індивідуальний навчальний
план.
5. Використовуються адаптовані стратегії та
методи оцінювання
6. Основним критерієм успішності
індивідуальні досягнення учнів з особливими
освітніми потребами
7. Успішність навчання оцінюється залежно від
прогресу розвитку дитини
8. Батьки беруть активну участь в освітньому
процесі та мають певні зобов'язання.
Традиційний освітній процес
1. Діти з особливими освітніми
потребами навчаються тільки в
спеціальних навчальних закладах або
вдома
2. Особливі потреби дітей не
враховуються в освітньому процесі
3. Всі діти мають однакові освітні цілі
4. Всі учні опановують єдиний
навчальний план протягом певного
періоду часу
5. Оцінювання однакове для всіх
6. Результати навчання оцінюються
шляхом порівняння із загальною
навчальною програмою на основі
є визначених критеріїв досягнень учнів.
7. Прогрес кожного учня визначається
шляхом порівняння з найкращими
результатами
8. Батьки є пасивними учасниками
освітнього процесу.
Вчителі інклюзивних класів повинні володіти такими основними навичками, необхідними для
успішної роботи з дітьми з особливими потребами в загальноосвітніх навчальних закладах
 - Обізнаність із соціальним, культурним, філософським, історичним та педагогічним

обґрунтуванням залучення дітей з особливими освітніми потребами до загальноосвітнього

простору;
 - добирати методи та форми взаємодії з дітьми з особливими потребами, які позитивно впливають

на їхній розвиток, поведінку та результати навчання

 - виявляти, оцінювати та створювати сприятливе освітнє середовище для дітей з особливими

освітніми потребами
 - Розуміти важливість цілеспрямованого залучення сім'ї до роботи з дітьми.
 - Ефективно виявляти проблеми і конфлікти та знаходити шляхи їх вирішення разом з командою;
 - Розуміти основні бар'єри психологічного та фізичного розвитку учнів, уваги, втомлюваності,

темпу роботи, слуху, зору, моторики та загального фізичного розвитку під час навчально-виховного
процесу;
 - Адаптувати зміст навчальної програми, методи та матеріали до специфічних потреб дітей з

інвалідністю.
 - оволодіння сучасними освітніми методиками, які відповідають навчальним потребам усіх дітей;
 - Спрямування освітнього процесу на розвиток необхідних для життя навичок і компетенцій та

формування професійного досвіду, корисного для самостійного життя;

 - створення атмосфери довіри та позитивних емоцій на заняттях;
 - Використання комплексу методів і прийомів для корекції та компенсації недоліків психофізичного

розвитку;
 - Підтримувати впевненість дитини в собі, мотивацію до пізнавальної діяльності та запобігати

різним змінам у психічній діяльності, поведінці та загальному стані;

 - Створення демократичного навчального середовища в класі, сприяння встановленню дружніх

стосунків та згуртуванню колективу.

Функції асистента вчителя.
 - Спостереження з метою вивчення індивідуальних

особливостей, нахилів, інтересів і потреб дітей;

 - Участь в освітньому процесі дітей з особливими освітніми

потребами;
 - Участь у розробці індивідуальних освітніх програм.
 - Участь у розробці індивідуальних освітніх планів та

індивідуальних навчальних програм;

 - Адаптація освітнього середовища та матеріалів

відповідно до потенціалу дитини з особливими потребами

та з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку;
 - Оцінювання разом з учителем, чи досягнуті кінцеві

навчальні цілі, визначені в ІПР;

 - підготовка інформації для учасників засідання ПМПК на

основі спостережень за індивідуальними особливостями,

інтересами та потребами дитини;
 - надання інформації батькам та педагогічним працівникам

про особливості розвитку дітей з особливими освітніми

потребами
Обов'язки асистента вчителя
 - Організаційні: Допомога в організації навчального процесу в

інклюзивних класах. Забезпечення здорових і безпечних умов для

навчання, викладання та співпраці з іншими працівниками.
Ведення встановленої педагогічної документації;
 - Навчання та розвиток: У співпраці з класним керівником

надавати освітні послуги для задоволення освітніх потреб учнів.

Сприяти розвитку соціальної активності дітей, допомагати їм
виявляти та розкривати свої таланти, здібності та обдарування
через участь у науковій, технічній та художній творчості. Освітній
контекст створює атмосферу оптимізму та впевненості у
здібностях дитини та її майбутньому;
 - Діагностика: Спільно з групою фахівців, які розробляють

індивідуальну освітню програму, вивчають особливості діяльності

та розвитку дітей з особливими освітніми потребами та оцінюють
академічну успішність дитини;
 - Прогнозування: Беруть участь у розробці ІПР на основі вивчення

поточного та потенційного розвитку дитини;

 - Консультування: Бути в постійному контакті з батьками та

надавати їм необхідну консультативну підтримку.

Для активізації діяльності учнів з ООП в класі можна
використовувати такі прийоми:
 - Сигнальні картки під час виконання завдань. Вони

включають колірні знаки, картки зі знаками «плюс» і

«мінус» і т.д .
 -Робота на основі карток, до яких подано алгоритм

щодо виконання завдань, спрямованих на

активізацію пізнавальної та навчальної діяльності
дитини.
 -Використовувати відео, малюнки та

аудіоматеріали, щоб забезпечити використання

двох видів пам'яті - слухової та зорової.
 -Пояснювальні матеріали для урізноманітнення

видів діяльності, що використовуються на уроці.

 -Методи активного мислення, які можна

застосовувати індивідуально або в групах.

Урок математики в інклюзивному класі ( 5 клас ) на
тему « Додавання та віднімання натуральних
чисел»
Модифікація
та адаптація
програми з
математики у
5 – 6 класів
Принципи навчання математики у корекційних школах:
 - Навчання має бути цілісним і розвивати

індивідуальність кожного учня;

 - Навчання має бути розвивальним
 - Навчання має бути систематичним і системним.
 - Всі знання, які викладаються в школах, повинні бути

науковими;
 - Освіта базується на вікових особливостях дитини;
 - Навчання має ґрунтуватися на свідомості та

активності учнів;
 - Навчання має забезпечувати міцність знань, умінь і

навичок.
 -Принцип інтенсивності навчання.
 - Навчання передбачає індивідуальний підхід до

дітей у групах.
Найпростіша класифікація методів навчання - за способами
діяльності вчителя та учнів.
 До першої групи належать методи навчання, в яких викладач

відіграє провідну роль, такі як розповідь, бесіда та пояснення

вчителя.
У цьому випадку завдання учня - стежити за логікою міркувань,
розуміти і запам'ятовувати те, що викладається, і вміти це
відтворювати.
 До другої групи належать вправи, самостійні , експерименти,

практичні вправи, контрольні та тести.

Існує багато інших методів навчання.
 Наприклад:
 - Навчальна задача передачі знань виконується вчителем за

допомогою розповіді, пояснення, бесіди та демонстрації

наочних посібників;
 - Навчальні завдання, пов'язані з формуванням умінь і навичок

учнів, передбачають використання вправ і практичних методів;

 - При перевірці знань, умінь і навичок учнів застосовуються

поточне спостереження, усне опитування та письмові

контрольні роботи
 Для активізації діяльності учнів і учнів з особливими потребами на уроках
математики доцільне використання наступних прийомів:
 − застосування сигнальних карток, під час виконання завдань. Це можуть
бути кольорові сигнали, картки зі знаками «плюс» і «мінус» або іншими.
Картки можуть використовуватися і під час оцінювання дітьми своєї
діяльності, та під час вивчення нової теми, з метою перевірки засвоєного
матеріалу і виявлення прогалин в знаннях. Під час використання названих
карток можна бачити і контролювати роботу кожної дитини;
 − використання вставок на дошку під час виконання запропонованого
завдання. Така вставка полягає в прикріпленні дітьми своїх карток на
дошку, якщо відповідь на питання правильна. Дітям подобається цей
змагальний момент, адже є можливість виконати завдання швидше і краще
за інших;
 − робота за картками, які супроводжуються рекомендаціями щодо
виконання завдань, спрямованих на активізацію навчально-пізнавальної
діяльності дитини. Знаючи індивідуальні особливості учнів на картках
можна варіювати рівні складності вправ, рівень допомоги учням
(запропонування підказок);
 − використання відеоряду або ілюстративно-аудіального матеріалу. Такі
засоби актуалізують у дітей два види пам'яті: слухову і зорову, що дозволяє
покращити сприйняття навчального матеріалу;
 − прийом «аудіал», націлений на сприйняття дітьми повідомлення з
закритими очима, тобто на слух. Використовується даний прийом для
розвитку слухового сприйняття повідомлення, уваги і пам'яті, а також для
перемикання з активного виду діяльності на інший. Часто допомагає у
врівноваженні емоційного стану колективу.
дві моделі проведення завдань:
 1) Якщо в класі присутній асистент вчителя,
то здібні діти працюють самостійно,
консультуючись з учителем. Основна маса
дітей працює разом з учителем, роз’яснюючи
кожен етап розв’язання детально. Асистент
вчителя допомагає дітям з інклюзією.
 2) Якщо в класі, не передбачений асистент
вчителя, то або всі учні працюють самостійно,
вчитель консультує всіх за потреби, або здібні
учні пояснюють матеріал однокласникам (як
метод «перевернутого навчання»), а вчитель
працює окремо з дітьми з ООП.
 Використання формувального оцінювання дає
змогу оцінити особистісний поступ кожної
дитини окремо, не порівнюючи її з іншими
дітьми. З огляду на написане вище, розуміємо
що для того щоб оцінювати учнів з ООП треба
за основу брати основні критерії оцінювання і
у відповідності з особливостями кожного
окремо взятого учня коригувати критерії
таким чином, щоб оцінювання було
справедливим і не мало згубного впливу.
Змістовий компонент
Знання оцінюються за
 а) повнотою
 б) правильністю,
 в)логічністю,
 г)Усвідомленістю (розуміння, виділення

головного; відтворення та застосування на

практиці).
Операційно-організаційний компонент

Для учнів з ООП ці уміння коригуються, в залежності

від ситуації та індивідуальної програми розвитку.
Уміння оцінюються за показниками:
 вміння виконувати дії, завдання в різних умовах

новизни (за зразком, аналогічні, відносно нові);

 самостійність виконання завдання, надана

допомога (практична – спільне виконання дії з

вчителем, показ дії; вербальна – повторний
інструктаж, аналіз, пояснення завдання, запитання,
підказка, вказівка; загальна – стимулювання,
підтримка, схвалення, активізація уваги);
 виправлення помилок (за допомогою вчителя,

самостійно);
 правильність виконаної роботи;
Емоційно-мотиваційний
компонент
Ставлення оцінюється за:
 а) характером і силою (байдуже,

недостатньо виразне позитивне,

зацікавлене, виразне позитивне);
 б) дійовістю (від споглядального

(пасивного) до дійового);
 в) сталістю (від епізодичного до сталого).
 Характеристики змістового, операційно-
організаційного та емоційно-
мотиваційного компонентів навчально-
практичної діяльності дитини покладаються
в основу визначення рівнів досягнень з
математики (І – початковий, ІІ – середній, ІІІ
– достатній, ІV – високий) та критеріїв
оцінювання навчальних досягнень,
відповідних їм оцінок у балах.
ВИСНОВКИ
Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:
 Інклюзія стала реальним явищем сучасної школи. Вчителі мають оволодіти базовими
знаннями, уміннями та навичками, необхідними для успішної роботи з дітьми з
особливими потребами у загальноосвітніх навчальних закладах.
 Впровадження інклюзивної освіти в нашій країні зумовлює потребу у професійній та
психологічній підготовці значної кількості фахівців. Успішність навчання дітей з
особливими освітніми потребами в інклюзивному закладі безпосередньо залежить від
компетентності як вчителя загальноосвітньої школи, здійснення ним ефективної
педагогічної діяльності,
 Асистенти вчителя бачать усю навчальну програму, планують повсякденну діяльність та
майбутнє учнів, відстежують прогрес у галузі інтелектуальної власності, вносять відповідні
коригування у роботу зі учнями відповідно до докладного спостереження та аналізу всіх
учасників інтегрованої освіти.
 Математика володіє широкими можливостями з розвитку інтелекту школяра. Від побудови
навчально-виховної діяльності на уроці і від місця, яке займає в ньому учень, залежить не
тільки продуктивність пізнавального процесу, а й розвиток його особистості. Урок в
інклюзивному класі, де є діти з обмеженими можливостями здоров'я, повинен припускати
велику кількість використання наочності для спрощення сприйняття матеріалу.
 На уроках математики можлива диференціація завдань, тобто, всі завдання повинні мати
різні рівні складності. При вирішенні і складанні завдань учням можуть пропонуватися
різні картинки, за якими їм потрібно скласти і вирішити задачу. Оформленням діти
займаються самостійно, проте вчителю необхідно ретельно стежити за роботою учнів.
 Діти з особливими потребами складають велику й різноманітну групу за видами порушень
здоров’я. Тому пошук і використання активних форм, методів і прийомів навчання є
необхідним для покращення ефективності навчання.