3.

Інклюзія — це процес включення людей з інвалідністю в активне суспільне

життя. Інклюзія— процес включення всіхгромадян в соціумі. І
насамперед тих, що мають труднощі у фізичному чи розумовому
розвитку. Він передбачає розробку і застосування тих методів, які
зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь
суспільному житті.

дитиназ особливими освітніми потребами - особа, яка потребує додаткової постійної чи

тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту.

Інклюзивне навчання– це комплексний процес забезпечення рівного

доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом
організації їх навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей
таких дітей»

Інклюзивне навчання означає, що всі учні можуть навчатися в

школах за місцем проживання, в загальноосвітніх класах, в яких
в разі необхідності їм буде надаватися підтримка, щоб всі учні без
виключення навчалися і проводили час разом.
Інклюзивна освіта дозволяє:
— Розвивати індивідуальні сильні сторони і таланти дитини.
— Приймати всіх дітей без виключення в загальноосвітню
шкільну систему і суспільство.
— Працювати над досягненням індивідуальної мети беручи участь
в житті громади та їхнього класу.
— Залучати батьків в процес навчання і життя школи.
— Розвивати культуру поваги і належності до школи. Мати
можливість навчатися і поважати різні здібності інших.
— Створювати дружні стосунки з іншими дітьми
— Позитивно впливати на школу, громаду та поважати
різноманіття та включення на більш широкому рівні.

ООП- Це ДИТИНА, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової

підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на
освіту.
Визначено, що категорія дітей з особливими освітніми потребами включає: дітей з
вадами слуху, дітей з порушеннями зору, з порушеннями мовлення, інтелекту, дітей з
порушеннями опорно-рухового апарату, з затримкою психічного розвитку, зі складними
недоліками розвитку, тяжкими порушеннями мовлення, із проблемами соціального
змісту.
Стаття 19. Освіта осіб з особливими освітніми потребами
1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування створюють умови для
забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття
ними освіти на всіх рівнях освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб,
можливостей, здібностей та інтересів.
 2. Держава забезпечує підготовку фахівців для роботи з особами з особливими
освітніми потребами на всіх рівнях освіти.
3. Для навчання, професійної підготовки або перепідготовки осіб з особливими
освітніми потребами застосовуються види та форми здобуття освіти, що враховують їхні
потреби та індивідуальні можливості.
4. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти
створюють особам з особливими освітніми потребами умови для здобуття освіти нарівні з
іншими особами шляхом належного фінансового, матеріально-технічного забезпечення
що враховує індивідуальні потреби та можливості таких осіб, визначені в індивідуальній
програмі розвитку.
5. Навчання, виховання та розвиток осіб з особливими освітніми потребами у
закладах дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти здійснюються за рахунок
коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством,
у тому числі з урахуванням потреб дитини, визначених в індивідуальній програмі
розвитку.
6. Зарахування осіб до спеціальних закладів освіти, переведення з одного типу
закладу до іншого та відрахування таких осіб здійснюються у порядку, встановленому
центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
7. Категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами Кабінету
Міністрів України з урахуванням міжнародних норм і стандартів.
Стаття 20. Інклюзивне навчання
1. Інклюзивне навчання здобувачів освіти базується на принципах недискримінації,
врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього
процесу всіх його учасників.
Організація інклюзивного навчання у закладах освіти на відповідних рівнях освіти
здійснюється відповідно до порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.
2. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків заклад
освіти утворює інклюзивний клас та/або групу в обов’язковому порядку.
Спеціальний клас та/або група утворюється керівником закладу освіти за
погодженням із засновником цього закладу освіти або уповноваженим ним органом.
Заклади освіти створюють умови для навчання осіб з особливими освітніми
потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх
індивідуальних потреб і можливостей.
Заклад освіти відповідно до законодавства організовує та/або забезпечує надання
особам з особливими освітніми потребами психолого-педагогічних та корекційно-
розвиткових послуг, а також допоміжних засобів для навчання.
3. З метою проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дітей,
надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, а також забезпечення
психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами органи
місцевого самоврядування утворюють інклюзивно-ресурсні центри.
4. Будівлі, споруди і приміщення закладів освіти та інклюзивно-ресурсних центрів
повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами і
стандартами.
 5. Проектування, будівництво та реконструкція будівель, споруд, приміщень закладів
освіти та інклюзивно-ресурсних центрів здійснюються з урахуванням принципів
універсального дизайну та/або розумного пристосування.

 Дітей з особливими освітніми потребами (можливість не відлучатися від

сім’ї, як у випадку інтернатних закладів; можливість взаємодії з однолітками,
бачити різні моделі поведінки своїх однолітків на відміну від спеціальних
закладів освіти, доступ до ресурсів місцевої громади тощо)
 Решти дітей (розуміння багатоманітності, можливість отримати
відповідний досвід – наприклад: вивчити окремі елементи жестової мови
(якщо у класі є дитина, яка нею користується), взаємодії з дитиною, яка
пересувається в інвалідному кріслі та ін.
 Батьків дітей з особливими освітніми потребами (реалізація їхнього
бажання бачити свою дитину, «як усі»; можливість брати участь у прийнятті
рішень щодо навчання своєї дитини (як член команди); можливість
спілкування з іншими батьками тощо).
 Батьків інших дітей (розширити своє розуміння інклюзивної освіти,
можливість підтримати інших батьків)
 Педагогів (в інклюзивному класі педагог, працюючи з дітьми з особливими
потребами, урізноманітнює свій педагогічний арсенал: набуває нових знань і
навичок (співпрацюючи з іншими фахівцями, батьками, читаючи додаткову
літературу, спілкуючись з колегами)

— Розвивати культуру поваги і належності до школи. Мати

можливість навчатися і поважати різні здібності інших.
— Створювати дружні стосунки з іншими дітьми

ви можете використовувати наступні рекомендації для поліпшення процесу

навчання та допомоги учням досягти свого потенціалу:

1. Індивідуалізуйте навчання: кожна дитина з особливими потребами унікальна, тому

необхідно створювати індивідуальні плани навчання для кожного учня. Важливо
враховувати потреби, здібності та інтереси кожної дитини, щоб допомогти їм
досягти успіху.
2. Використовуйте різноманітні методи навчання: різні діти мають різні стилі
навчання, тому варто використовувати різноманітні методи, такі як візуальні
матеріали, аудіо- та відеоматеріали, ігри, рольові ігри тощо, щоб допомогти учням
засвоювати матеріал.
3. Підтримуйте розвиток соціальних навичок: діти з особливими потребами можуть
мати проблеми з соціальною адаптацією, тому варто використовувати методи
навчання, які допоможуть розвивати соціальні навички, такі як робота в групах,
взаємодія з іншими дітьми та співпраця.
4. Залучайте батьків та опікунів: співпраця з батьками та опікунами може допомогти
забезпечити індивідуальні потреби кожної дитини. Важливо включати батьків у
процес навчання та давати їм засоби для підтримки навчання дитини вдома.
5. Забезпечуйте позитивне середовище: діти з особливими потребами можуть
відчувати себе відокремленими та ізольованими, тому важливо бути вічливими з
ними,ніколи не кричати та намагатися допомогти дитині знайти колектив де їй буде
добре