Лекція

Тема: Індивідуальний навчальний план та його складові. Складання

індивідуального навчального плану
1. Мета: формувати у студентів розуміння поняття «індивідуальний
навчальний план», ознайомити з основними функціями індивідуального
навчального плану; переконати студентів у необхідності використання
індивідуального навчального плану у роботі з дітьми з ООП.
2. Методи, прийоми, засоби:
Методи, прийоми передачі та обміну словесною інформацію: розповідь,
репродуктивна бесіда, діалог.
Методи, прийоми розвитку мислительних дій: аналіз, синтез, порівняння,
узагальнення, міркування.
3. Наочність: таблиці.
4. Технічні засоби навчання: ноутбук.
5. Основні питання лекції:
1. Індивідуальний навчальний план як складова курикулуму.
2. Основні функції індивідуального навчального плану.
3. Необхідність використання індивідуального плану у роботі з дітьми з
особливими освітніми потребами.
4. Співпраця з батьками як з рівноправними членами команди.
6. Рекомендована література:
1. Будяк Л. В. Інклюзивне навчання в сільському загальноосвітньому
закладі. Черкаси, 2010.
2. Деніелс Е., Стаффорд Р. Залучення дітей з особливими потребами до
системи загальноосвітніх класів. К., 2000.
3. Діти з особливими потребами в початковій школі: поради батькам.
Книга 3, К., 2006.
4. Діти з особливими потребами у загальноосвітньому просторі:
початкова ланка. К., 2004.
 5. Діти з особливими потребами: поради батькам: Книга 1. К., 2004.
6. Засенко В., Софій Н. Інклюзивна освіта: стан і перспективи розвитку в
Україні: Науково-методичний збірник до Всеукраїнської науково-практичної
конференції в рамках реалізації проекту «Створення 3 ресурсних центрів для
батьків дітей з особливими освітніми потребами» за підтримки програми ІВРР -
ТАСІЗ Європейської Комісії, 2007.
7. Колупаєва А. Педагогічні основи інтегрування школярів з
особливостями психофізичного розвитку у загальноосвітні навчальні заклади. К.,
2007.
8. Колупаєва А., Софій Н., Найда Ю., Таранченко О., Сфімова С.,
Слободянюк Н., Луценко І, Будяк Л. Інклюзивна школа: особливості організації та
управління: Навчально-методичний посібник. К., 2009.
9. Софій Н., Кавун Ю. Посібник для батьків і педагогів з обстоювання та
захисту прав дітей з особливими освітніми потребами та громадської діяльності.
К., 2006.
Хід лекції:
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА (до 10 хв.)
1. Привітання.
- Доброго дня, шановні студенти. Я рада вас усіх бачити. Розпочинаємо
наше лекційне заняття.
2. Актуалізація опорних знань.
3. Повідомлення теми та мети лекції. Визначення основних питань
лекції.
- Темою нашого лекційного заняття є «Індивідуальний навчальний план та
його складові. Складання індивідуального навчального плану». І сьогодні ми
вивчимо такі чотири питання:
1. Індивідуальний навчальний план як складова курикулуму.
2. Основні функції індивідуального навчального плану.
3. Необхідність використання індивідуального плану у роботі з дітьми з
особливими освітніми потребами.
 4. Співпраця з батьками як з рівноправними членами команди.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА (70 хв)
1. Індивідуальний навчальний план як складова курикулуму.
Бесіда
- Як ви думаєте, що таке індивідуальний навчальний план? (відповіді
учнів)
- Для чого він потрібний?
- У чому полягає відмінність між індивідуальним навчальним планом та
індивідуальною навчальною програмою?
Основна мета загальноосвітнього навчального закладу, в якому
впроваджується інклюзивне навчання, - надання індивідуально-орієнтованої
педагогічної, психологічної та соціальної допомоги дітям, що мають особливі
освітні потреби. Відповідно першочерговим завданням є підвищення кваліфікації
педагогічних кадрів, які б запроваджували систему індивідуально-
диференційованого підходу на основі особистісно орієнтованої моделі освіти, яка
передбачає організацію навчальної діяльності з використанням індивідуальних
навчальних планів.
❖ Відповідно до принципу структурування освіти навчальний план, як
основна складова курикулуму, повинен враховувати особливості психічного
розвитку дітей; базові основи загальної освіти, на яких будуються всі
загальноосвітні й спеціальні програми; сукупність освітніх галузей; відповідність
їх тим знанням, які необхідні дітям з порушеннями розвитку для соціалізації;
взаємодія й взаємозамінність педагогів.
Основною умовою с обґрунтування й запровадження в навчальний процес
навчального плану з гнучкою варіативною структурою його шкільного
компонента, що враховує загальні закономірності психічного розвитку дітей,
котрі нормально розвиваються, і дітей з порушеннями розвитку, а також модально
неспецифічні закономірності розвитку, пов'язані з тими якостями, які
спостерігаються у всіх групах дітей з порушеннями розвитку, зокрема:
 ❖ у плануванні навчальних заходів і розробці програм та планів необхідно
враховувати уповільнення темпу вікового розвитку, зміну строків переходу від
одного психологічного віку до іншого;
❖ під час розробки навчальних програм і планів уроку важливо розглядати
сповільненість швидкості прийому й переробки інформації, яка надходить;
❖ необхідно пам'ятати про зниження загальної психічної й, зокрема,
пізнавальної активності, що зумовлює звуження запасу знань у цілому, уявлень
про навколишній світ і про себе;
❖ у навчальних технологіях враховується диспропорційність між
спрямованою й спонтанною сторонами розвитку;
❖ враховується недорозвинення всіх або деяких форм предметної
діяльності (звертається увага на незрілість мотиваційної сфери, недостатність
окремих мислительних операцій, недостатність контролю за їхнім протіканням
тощо);
❖ під час розробки навчального плану необхідно пам'ятати про порушення
мислення й мовлення у всіх групах дітей з порушеннями розвитку, а також
недостатності словесного опосередкування поведінки й психічної діяльності
загалом;
❖ варто зважати на те, що причина збідніння соціального досвіду -
різноманітні утруднення у сфері спілкування, що спричиняють порушення темпу
формування вищих психічних функцій;
❖ потрібно враховувати деформацію соціальної ситуації розвитку, системи
відносин дитини з найближчим оточенням. Розроблення навчального плану
відбувається згідно чотирьох моделей здобуття освіти неповносправними. Перша
модель характеризується тим, що учні одержують цензову освіту, співвідносну з
освітою здорових дітей, і в ті ж терміни, що і в масовій школі; друга модель
означає одержання цензової освіти з подовженням терміну навчання; третя
модель відображає нецензову освіту; четверта - одержання нецензової,
індивідуалізованої, реабілітаційної освіти.
 Таким чином, учням з порушеннями психофізичного розвитку надається
можливість здобуття освіти, що відповідає їхньому інтелектуальному потенціалу.
При цьому особливий акцент робився на особистісну орієнтацію навчання,
оскільки вона характеризується суб'єктно-суб'єктивною взаємодією, що вимагає
створення умов для вияву продуктивно-творчої активності учнів. При організації
навчального процесу перевага надавалася індивідуальногруповій формі діяльності
з врахуванням готовності й здібностей особистості.
Діяльність учня оцінюється не лише з позиції набутих знань, а перш за все -
з позиції прогресивного розвитку. Якісна оцінка діяльності суб'єктів допускається
не як виняток, а як система. Особистісно-орієнтоване навчання передбачає
встановлення демократичного стилю взаємовідносин між учителем та учнем у
руслі педагогіки підтримки.
В умовах освітньої інтеграції перспективна технологія колективного
способу навчання, яка передбачає чотири форми організації: колективну, групову,
парну, індивідуальну. Групова й парна форми роботи дозволяють об'єднати учнів
за здібностями, створити адекватний освітній простір з урахуванням їхнього рівня
психофізичного розвитку, а відтак, і можливостей научуваності.
Мотиваційне аранжування навчальних занять, діалогічна взаємодія учителя
з учнем і учнів між собою, система оцінювання, за якої діти не порівнюються
один з одним, а визначається динаміка зростання кожного учня, - підсилює
емоційно-вольовий компонент навчального процесу. Як підтвердили результати
дослідження, ставлення учня до матеріалу, що вивчається, стає зацікавленішим,
з'являється віра у власні сили, наполегливість в досягненні результату. Процес
навчання стає для учня з порушеннями психофізичного розвитку привабливішим,
доступнішим і зрозумілішим. Корекційні цілі в навчальному процесі мають
позитивний характер. Не стільки усуваються відхилення, скільки створюються
передумови для успішного навчання. Форми корекції визначаються причинами
виникнення утруднень у процесі навчання, які впродовж певного часу
усуваються.
 Індивідуальний навчальний план (ІНП) - найбільш важливий документ для
дітей з особливими освітніми потребами. ІНП описує забезпечення для учнів та
вміщує такі розділи:
 загальне визначення інформації про учнів;
 теперішній рівень функціонування з описом останнього розміщення;
 рекомендації комітету, який оцінює учнів;
 інструктивні цілі й об'єкти з поділом їх оцінювання;
 визначення модифікацій класних кімнат.
Також в ІНП повинні бути включені інші забезпечення, необхідні для учня.
ІНП повинен бути детально описаний. У випадку, коли учень переїжджає в інший
район, новий вчитель повинен отримати ІНП і дізнатися, що саме необхідно для
навчання й розвитку вихованця.

2. Основні функції індивідуального навчального плану.

ІНП є засобом зв'язку та виконує декілька функцій. Одна з них -
повідомляти про особливості й умови навчання всіх, хто пов'язаний з жиггям і
розвитком учня, особливо батьків. До обговорення ІНП повинні бути залучені
батьки, учні, вчителі або інші особи, обізнані з особливими потребами учня, а
також представники відділу освіти. За допомогою ІНП батьки дізнаються про
навчальні заходи, освітні послуги, види допомоги, які надаються дитині. Батьки
повинні ознайомитися з тим, що дитина вивчає, які методики застосовуються та
який час на це відведений. Таким чином вони пов'язані з рішенням щодо
навчального забезпечення, яке буде проводитися. Батьки не можуть диктувати
вимоги щодо того, як, де і хто виконуватиме заходи, хоча працівники повинні
прислухатися до їх побажань та знань про індивідуальні особливості дитини.
Ознайомившись з ІНП, батьки повинні розуміти:
 ❖ чому їхня дитина потребує особливого навчання;
❖ хто буде проводити навчання;
❖ де відбуватиметься навчання;
❖ тривалість навчання;
❖ програма оцінювання;
❖ скільки часу їхня дитина проводитиме в спеціальному класі;
❖ які заходи здійснюватимуться для дитини, наприклад, професійна та
фізична терапія, надання порад, консультацій, перевезення. Читаючи ІНП батьки
повинні чітко розуміти, хто проводить навчання, яка його тривалість кожного дня,
а також визначити, чи потрібна особлива консультація для дитини чи будь-яка
інша допомога. ІНП відіграє важливу роль у відборі працівників, які
забезпечуватимуть виконання положень плану.
Директорові навчального закладу необхідно вивчити розділи ІНП і
впевнитись у тому, що всі заходи описані належним чином. Якщо вповноважена
перевірка перегляне програми для учиш і особливими потребами, то насамперед
вона звертає увагу, чи є ІНП учня. Ознайомлюючись з ІНП, перевірка визначає:
❖ чи с всі необхідні розділи, які вимагаються законом;
❖ чи є зв'язок між цілями й об'єктами програми;
❖ чи є відповідні знання про дітей з особливими навчальними потребами
складовою частиною команди та інше.
За допомогою ІНП директор може перевірити, чи забезпечують учню з
особливими навчальними потребами вільну, відповідну загальну освіту. Остання
вагома функція ІНП - оцінювання. Цілі ІНП можуть визначати успішність учня.
3. Необхідність використання індивідуального плану у роботі з дітьми з
особливими освітніми потребами.
Розробка індивідуального навчального плану
Перед зустріччю щодо обговорення ІНП необхідно виконати багато
підготовчої роботи. Присутнім на, обговоренні ІНП необхідно володіти знаннями
про те, що включається в ІНП, проглянути документи і ставити уточнюючі
запитання членам команди, бути готовим відповідати на всі поставленні питання
в ході роботи. Директор має бути добре проінформований про ІНП, а особливо -
про навчання учня з особливими потребами, котрий навчається у його школі.
При складанні ІНП необхідно:
1. Переглянути інформацію від викладацького колективу. Звернути увагу на
тестування й навчальні проблеми, які були у минулому. Додатково
проаналізувати успішність учня з навчального журналу. Визначити сильні
сторони учня і, спираючись на них, формувати основу ІНП.
2. Переговорити з учителями, аби дізнатися про навчальну успішність учня.
3. За умови, що є попередні ІНПни для цього учня, переглянути їх.
Особливо необхідно звертати увагу на мету, цілі й об'єкти попередніх ІНПів.
4. Порівняти їх з робочим звітом про виконану роботу. За можливості
обговорити з учителями, які здійснювали попередні ІНПни, та визначити
рекомендації успішних, вдалих і невдалих рішень.
5. Обговорити з сучасними й колишніми вчителями все, що було зроблено
для цього учня, та проблеми, які виникали. Маючи таку інформацію, можна
зрозуміти й визначити суть навчальної програми, яку повинен отримати учень.
6. Визначити й закріпити вчителів та працівників, які будуть залучені до
роботи з учнем. Встановити норми кількості учнів з особливими потребами в
класі. Визначити, хто з учителів у школі найбільш підходить до навчальної
роботи цього учня.
7. Визначити зручний для батьків час, і зробити все можливе, щоб залучити
їх до роботи. Деякі батьки цього не бажають, але інші погоджуються брати
активну участь у процесі. ІНП є зв'язком між батьками та школою, тому
необхідно не тільки залучати батьків до роботи, але також зазначати в документі
всі спроби співпраці.
8. Визначити час, зручний для вчителів з особливої освіти, які найбільш
підходять для реалізації плану. Необхідна також присутність учителя для
вирішення, що можна, а що не можна робити з класом та який час відведений на
це.
 9. Необхідно спостерігати за учнем у класі. Занотувати його навчальну та
громадську діяльність, як він чи вона долає труднощі, які взаємовідносини з
іншими учнями тощо.
10.Забезпечувати можливості для спостереження особам, обізнаним з
особливими потребами учнів, які можуть бути залучені до виконання ІНП. Ці
особи знайомитимуться з учнями після зустрічі щодо ІНП, проте це допоможе їм
подати рекомендації при створені ІНП.
11.Варто переконатися у тому, що батьки знають, що вони можуть
запрошувати на зустріч людей, які обізнані з потребами їхньої дитини та можуть
допомогти при створені ІНП.
Підготовка та вимоги до підписання ІНП
Під час зустрічі всі учасники разом створюють ІНП. Крім того, варто
переконатися, що прослухали всі ідеї. Необхідно додержуватися таких важливих
пунктів під час зустрічі:
• Учасники не повинні відчувати тиск, бути скованими, напруженими.
• Терміни й абревіатури не повинні використовуватися, а використані
необхідно пояснити згідно з контекстом.
• Ідеї, які виникли, не повинні осуджуватися, бути догмами, обов'язковими,
обмеженими.
• Потрібно занотовувати все, про що говориться.
По-перше, необхідно переконатися, що батьки розуміють визначення та цілі
ІНП. Потрібно пояснити батькам, що це - індивідуальна програма навчання тільки
для їхньої дитини, що учень з такими ж особливими навчальними проблемами
може мати інші цілі та об'єкти.
По-друге, пояснити батькам, що мета зустрічі спланувати спеціальну
навчальну програму для їхньої дитини.
По-третє, повідомити батькам, що чекають від них як членів команди;
важливе значення відомостей про дитину, відомі лише їм, які вони вважають
важливою складовою плану. Батькам необхідно знати: якщо визначені
компоненти плану не дають результату, буде організована інша зустріч для
уточнення, удосконалення ІНП.
Представте батькам усіх присутніх на зустрічі, які відіграють велику роль у
навчанні їхньої дитини. Якщо у батьків виникають питання, вони можуть
поставити їх у будь-який час. Якщо ви представляєте проект ІНП батькам, то
поясніть їм, що проект є чорновим варіантом, і якщо у них є рекомендації чи
доповнення, вони можуть їх внести в програму.
На зустрічі щодо ІНП слід розглянути такі питання:
❖ Чи має учень проблеми зору?
❖ Чи має учень проблеми слуху?
❖ Чи не заважає поведінка учня його/її навчанню або іншим?
❖ Чи потребує учень допоміжні технічні пристосування та механізми?
❖ Чи потрібна учню служба перевезення?
❖ Чи потрібно учневі віком 14 років та старше дотримуватися ІНП?
❖ Чи навчається учень у старших класах?
❖ Чи потребує учень адаптивного фізичного навчання?
❖ Чи потрібне учневі особливе забезпечення?
❖ Який теперішній рівень учнівської діяльності?
❖ В якій навчальній сфері необхідна допомога учневі?
❖ Чи є соціальні та емоційні сфери, в яких учень потребує підтримки?
❖ Скільки часу проведе учень, відвідуючи заняття?
❖ Якщо ж учень не відвідуватиме заняття, то як він/вона взаємодіятиме зі
здоровими однолітками?
❖ Коли буде ІНП оцінений?
Кожен ІНП має оцінюватися щороку. Батькам також потрібно знати, як їхня
дитина досягає цілей ІНП, як і батькам дітей без особливих навчальних потреб.
Тобто, якщо інші діти у школі одержують табель з успішності після кожної
четверті, то й учні з особливими навчальними потребами повинні отримувати
його відповідно до успішності виконання ІНП.
 Іноді батьки можуть прийти на зустріч і запитати: «Де мені розписатися?»
Такі батьки не хочуть витрачати час на зустріч. Вони довіряють районному
відділу освіти або були неодноразово присутні на такій зустрічі й не мають
бажання зустрічатися з тими самими людьми. Яка б не була причина, батьків
треба підбадьорювати, заохочувати якомога довше затриматися на зустрічі, аби
шкільний колектив переконався у тому, що батьки розуміють, що відбувається.
З іншого боку, можуть бути батьки, краще обізнані із законом особливої
освіти, ніж представники освіти. Необхідно пам'ятати, що батьки бажають тільки
всього найкращого своїм дітям. Якщо ви відповіли на всі поставленні питання,
поспілкувалися з усіма, хто причетний до розвитку дитини, розумієте звіт
викладацького колективу, то ви добре підготувались. Мета ІНП - працювати з
потребами учня, які описані у звіті викладацького колективу.
Поміркуйте щодо місця зустрічі. Деякі батьки прагнуть тримати все якомога
конфіденційно, а для інших це не є проблемою. Переконайтеся, що для учасників
підготовлено зручні стільці та свіжу воду, після кожної години роботи буде
організована перерва. Кімната не повинна мати предмети, які відвертають увагу,
тобто телефон, ксерокс тощо. Але, якщо є особи, котрі не можуть бути присутні
на зустрічі, проте могли б брати участь по телефону, встановіть телефон з
гучномовцем. Забезпечте приміщення дошкою чи папером, аби учасникам легше
було висловити свої думки. Важливо записувати зустріч. Це забезпечить вас
точною інформацією про те, що там відбулося.
Після зустрічі важливо, щоб усі, хто працюватиме з учнем, підписали ІНП.
Проте найважливіше - переконатися, що ІНП створений, аби забезпечити учневі
всі його потреби.
Обов'язково переконайтеся, що учителі не розглядають зустріч як
батьківські збори або покарання, а як перевірку прогресу учня. Зміни, які
неотрібно зробити, потребують додатковий час та забезпечення, щоб належно
задовольнити потреби учня. Наступні пункти - це кроки, які необхідні після
зустрічі, щоб забезпечити виконання ІНП:
 Переконайтеся, що батьки отримали завірену копію ІНП.
  Забезпечте копіями ІНП вчителів, які працюватимуть над його
виконанням.
 Переговоріть з усіма вчителями, які працюють над виконанням ІНПів
кожного учня щомісячно. Перевірте, чи відповідає робота потребам учня.
 Щонайменше кожних 9 тижнів обговорюйте із вчителями, чи робить
учень прогрес щодо виконання цілей ІНП.
 Переконайтеся, що батькам посилають відомості про успішність учня
з особливими навчальними потребами так само часто, як учні в школі отримують
табелі.
 Якщо ж учень не виконує цілі ІНП, або треба внести якісь зміни,
необхідно організувати іншу зустріч якомога швидше.
4. Співпраця з батьками як з рівноправними членами команди
Як було вже зазначено, ви повинні зробити все можливе, аби залучити
батьків до співпраці. Якщо проводите зустріч без батьків, то необхідно
задокументувати всі спроби залучення батьків до роботи. До рекомендованої
документації входять:
1. Запис зроблених телефонних дзвінків, ким і коли здійснені, які були
результати.
2. Копії листів чи запрошень, надісланих батькам, з описом відповідальних
моментів.
3. Запис візитів додому та до робочих місць батьків учня. Якщо ви не
можете зв'язатися з батьками по телефону чи вони не відповідають на листи, тоді
відвідайте їх, запишіть час, дату, з ким розмовляли, те, чому не відвідується
зустріч. Переконайтесь, що батьки розуміють те, що відбуватиметься на зустрічі.
Відведіть час, аби впевнитися, що батьки розуміють процес, термінологію, де їхня
дитина буде навчатися та з якою метою.
Існує багато причин, чому батьки не підписують ІНП. Можливо, вони не
довіряють спеціальному навчанню, не бажають, аби їхня дитина навчалася поза
школою, або вони хочуть, щоб було проведено більше ніж заплановано районним
відділом. Такого не трапляється часто, проте, якщо це сталося, дотримуйтесь
наступних інструкцій:
Якщо батьки не підписують ІНП, ви маєте декілька варіантів. Пам'ятайте
важливий момент, що у батьків може бути вагома причина, чому вони не
підписують ІНП. По-перше, дізнайтесь, чому вони відмовились підписувати ІНП.
Ця причина може допомогти у здійсненні наступного кроку.
Якщо батьки відмовляються підписувати ІНП, то:
по-перше, повідомте батькам, що навчальна команда на зустрічі дасть
відповідь, чому їхню дитина має особливі навчальні проблеми;
по-друге, поясніть, що мета зустрічі – створити навчальну програму для
дитини. Якщо батьки незадоволені результатами зустрічі, скажіть, що вони мають
право самостійно оцінювати загальношкільні проблеми, якими переймається їхня
дитина.
Якщо батьки відмовляються підписувати ІНП, бо не хочуть, щоб їхня
дитина навчалася в «спеціальному» класі, поясніть їм причину та проаналізуйте
структуру того, як проводиться навчання для учнів з особливими потребами.
Якщо батьки не підписують ІНП, вважаючи, що ви недостатньо дбаєте про
те, що потрібно для навчання їхньої дитини, поясніть їм раціональне виконання
ваших рекомендацій. Якщо існує непогодженість з батьками, пам'ятайте, що вони
мають право на клопотання, скаргу тощо, таке ж право маєте і ви.
Залучення до роботи учнів
Учні віком від 14 років повинні бути залучені до створення ІНП. Чому саме
з 14-літнього віку? Це вік, коли слід розпочати створення перехідного плану, як
частини учнівського ІНП. Перехідний план - це перелік кроків та цілей,
спеціальних методик для учня після середньої освіти.
Вимагається залучати учні до обговорення перехідних забезпечень. Це
стосується учнів віком 14-15 років, в деяких випадках - молодших учнів.
Аналіз основних компонентів індивідуального навчального плану
Складові учнівського ІНП:
 рівень розвитку учня;
  розписані на рік цілі;
 встановлення рівнів і термінів виконання об'єктів;
 спеціальна програма навчання та споріднені заходи, які проводитимуться
для учня;
 час, відведений для співпраці між учнями з особливими потребами та без
них;
 терміни початку проведення заходів і приблизний термін виконання;
 якщо учень віком 14 років або старше,
- визначення перехідних заходів;
 як батьки будуть повідомлені про прогрес учня.
Теперішній рівень характеристики учня - перший компонент ІНП. Якщо
учасники погоджуються з нинішнім рівнем розвитку учня, то визначення
щорічних цілей та об'єктів набагато легший. В характеристиці учня повинен бути
описаний навчальний рівень та рівень поведінки учня так, щоб учасники
зрозуміли, чому необхідний ІНП для цього учня.
Нема помилки у використанні таких термінів, як навчання учнів з
особливими потребами чи розумова відсталість. Проте не слід використовувати
ці визначення, коли слухач не розуміється на термінології.
Описуючи нинішній рівень розвитку учня, вкажіть пункти, які є засобами,
що допомагають учням. Часто учні з особливими потребами є мінливими, не
стабільними. Тому опишіть рівень розвитку так, щоб викладачі іншої школи
могли все зрозуміти, прочитавши ІНП, зробити такі висновки:
• Я дійсно знаю рівень розвитку цього учня; знаючи це, буде простіше
здійснювати учнівський ІНП.
• Особи, які проводили зустріч щодо ІНП, дійсно були обізнані з
інформацією про її/його розвиток.
Звідки ж береться інформація щодо рівня розвитку учня? Її подає
безпосередньо викладацький колектив, а також попередні класні керівники.
Також це можна дізнатися із спостережень учнів того ж класу.
 Цілі на рік. Хороша рекомендація - мати ціль для вирішення кожної
проблеми. Річні цілі є загальними, в яких учень може потребувати допомогу з
таких питань, як читання, математика чи письмо.
Річні звіти займають друге місце після справи щодо зустрічі відносно ІНП,
тому їх слід розглянути та узгодити з іншими учасниками. Цілі на рік
визначаються не тільки навчальною командою, а також попередніми й
теперішніми вчителями, за допомогою спостережень та встановлених батьками
потреб.
Встановлений рівнів і термінів виконання об'єктів
Після визначення рівня розвитку учня та цілей на рік визначте рівні й
терміни виконання об'єктів для здійснення цих цілей.
Важлива частина об'єктів - приєднання процедур, критеріїв, програм,
завдяки яким вчителі та батьки дізнаються, в чому дитина робить успіхи. Вони
можуть змінюватися протягом навчального курсу, якщо об'єкти та рівні швидко
досягнуто, або не досягнуто. Причиною щомісячних зборів може бути внесення
змін до ІНП, якщо необхідно, не очікуючи кінця навчального року.
Кожен ІНП вміщує спеціальні заходи. До цього списку повинні входити: а)
служби щодо навчання, спеціально призначеного для учня; б) споріднені служби
для покращення навчання учня; в) підтримки та модифікації, необхідні в
навчальному процесі. Повинно бути встановлено кількість відведених годин на
тиждень і кінець виконання заходів.
Споріднені служби. Споріднені служби сприяють покращенню навчального
процесу. До них належать перевізні служби, допомога логопеда, спортивні
заняття тощо.
Встановлення співпраці між учнями з особливими потребами та без них
Кожний учнівський ІНП повинен вміщувати пункт, в якому передбачено час
для співпраці між учнями з особливими потребами та без них. Це нова вимога,
яку було запропоновано декілька років тому, аби обдумати та встановити участь
дітей з особливими потребами у різних заходах. До таких заходів належать
позанавчальна діяльність, екскурсії, дошкільна та післяшкільна діяльність.
 Дати початку проведення заходів та приблизний термін виконання
Необхідно, щоб ІНП був затверджений протягом 10 днів після проведення
зустрічі, хоча цей термін може змінюватися через невідкладні поїздки батьків,
вихідні дні та інші обставини. Якщо це трапилось, вам потрібно задокументувати,
чому відкладається написання ІНП і якнайшвидше вирішити цю проблему.
Якщо дитина переїхала у ваш район з ІНП, використовуйте його, поки не
затвердите власний. Вам необхідно переглянути та переробити ІНП через
відмінність навчальної будівлі та колективу. Новий ІНП слід написати протягом
тижня після отримання попереднього. Ви не можете змінити заплановане
навчання через те, що він чи вона відвідує вашу школу. Ви не можете прийняту
дитину, яка отримували спеціальне навчання, відправити відвідувати звичайні
заняття з частковою допомогою.
ІНП повинен містити терміни виконання запланованих заходів. Часто
зустрічається такий термін, як «останній день навчального року». Щорічно слід
переглядати ІНП, а деякі ІНП написані на весь календарний рік. Завжди
вирішуйте та занотовуйте в ІНП, що потрібно для учня під час проведення
відповідних служб.
Додаткові визначення перехідного періоду
Якщо учневі виповнюється 14 років протягом року виконання ІНП, мають
бути включені пункти про те, що слід зробити, аби підготовити учня до навчання
у старших класах. Тут важливо врахувати:
❖ Високий рівень безробіття осіб з особливими навчальними потребами.
❖ Усвідомлення того, що учні з особливими навчальними потребами
закінчують загальну освіту та переходять до системи, де права й підтримка для
них обмежені.
❖ Розуміння того, що учні з особливими навчальними потребами завжди
отримують бажані результати при влаштуванні на роботу та досягненні інших
аспектів успішного життя.
Слід розглянути наступні пункти:
 1. Під час останнього року навчання батьки та вчителі повинні
розмірковувати про майбутнє дитини після закінчення школи.
2. Обдумати, хто буде відповідальний за подальшу роботу з дітьми з
особливими потребами.
Повідомлення батьків. Ще один важливий компонент ІНП - повідомлення
батьків про навчальні результати дитини. Повідомляйте батьків про успішність
дитини з особливими проблемами так часто, як ви повідомляєте інших батьків.
Тобто, якщо інші діти у школі одержують табель з успішності після кожної
четверті, то й учні з особливими навчальними потребами повинні отримувати
його відповідно до успішності виконання ІНП.
Приклад таблиці успішності досягнення цілей ІНП можна розмістити у
відповідному пункті ІНП. За допомогою цієї таблиці ми бачимо результати
виконання цілей.
Важливе подальше покращення ІНП як метод відповідальності. Якщо певна
ціль ІНП не виконана до встановленого терміну і прогресу не спостерігається, то
це повинно спонукати до прийняття рішень, де слід переглянути ІНП. Зустрічі
відбуваються переважно зі спеціалізованими викладачами, щоб розглянути цілі
ІНП та етапи їх досягнення.
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА (5 хв.)
Бесіда
- Чи все вам було зрозумілим з лекції?
- То що таке індивідуальний навчальний план і для чого він потрібний?
- На наступний раз семінар. План семінару ви отримали. Дякую за
увагу. До побачення.