МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Кафедра педагогіки і методики

початкової та дошкільної освіти

КУРСОВА РОБОТА

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ» В

УМОВАХ РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Виконала:
студентка групи ПОск-21
факультету педагогіки і психології
Рудик Ганна Іванівна

Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук,
доцент Жаркова І.І.

ТЕРНОПІЛЬ – 2023
ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1 . ОРГАНІЗАЦІЯ КУРСУ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»
ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ РОЗВИВАЛЬНОГО
НАВЧАННЯ…………………………………………………........7
1.1Сучасний урок як виклик часу………………………………..7
1.2Особливості розвивального навчання під час уроків «Я
досліджую світ» …………………………………………….......17
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ВИКОРИСТАННЯ УРОКІВ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»……...22
2.1 Конспект уроку «Я досліджую світ» 1 клас НУШ на тему:
«Як дізнатися що вже весна? Ознаки весни.»………………...22
2.2 Конспект уроку «Я досліджую світ» 2 клас НУШ на тему:
«Грунт. Будова та властивості грунту» ……………………….32

ВИСНОВКИ…………………………………………………….29
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………..…..45
ДОДАТКИ………………………………………………………48

2
 ВСТУП
Усе, що перебуває у взаємному зв’язку, має викладатися в
такому самому зв'язку... Усе, що пов'язано між собою, має
бути пов’язано постійно і розподілено пропорційно між
розумом, пам’яттю і мовою. Таким чином, усе, чого навчають
людину, повинно бути не розрізненим і частковим, а єдиним і
цілісним.
Ян Амос Коменський
За останні роки освіта в Україні значно змінилася. Такі
зміни мають безпосередній вплив на вчителів та на учнів.
Основна засада, на якій грунтується загальна орієнтація
навчальної роботи – скерованість на розвиток особистості. Це
означає, що центром педагогічних проблематик є не школа як
навчальний заклад, не навчальні програми і навіть не вчитель,
а учень. Система навчальної та виховної роботи спрямовується
на те, щоб виявити потенціал учня, створити сприятливі умови
для його розвитку в школі та подальшому самостійному житті,
створити умови для задоволення базових потреб дитини в
активності, інформації, розвитку її індивідуальності,
формувати в кожної дитини відчуття психологічної
захищеності, надати кожній дитині можливості
самоствердитися у найважливіших для неї сферах
життєдіяльності.
Для сучасного етапу розвитку початкової школи
характерним є ускладнення змісту освіти, зростання обсягу
необхідної інформації та зменшення часу, необхідного на її
засвоєння, а також формування у дітей цілісної картини світу.
Скерованість нинішньої освітньої системи на розвиток
особистості передбачає повагу до індивідуальної самобутності

3
кожної дитини і змушує вчителів використовувати особистісно
орієнтовані освітні технології. Це дасть змогу наблизити освіту
до потреб сьогодення. Чи достатньо для цього самого лише
вдосконалення існуючих предметів за рахунок доповнення
програм елементами нових знань? Можливо, є необхідність у
створенні нових курсів, здатних задовольнити потребу дитини
в адекватному освоєнні навколишньої дійсності, яка
безперервно змінюється й оновлюється.
Така необхідність особливо гостро відчувається в
початковій ланці освіти. І не тільки тому, що це визначальний
період формування учнівських вмінь, а й важливий етап
організованого і цілеспрямованого впливу на особистість
дитини. Для молодшого школяра характерна сила актуальних
потреб, загострена сприйнятливість навколишнього, прагнення
пізнати реальний мінливий світ у його зв’язках і
взаємозалежностях. Водночас пізнавальні можливості в цьому
віці обмежені. Адже дитина слабо володіє такими важливими
мислительними операціями, як осмислення побаченого,
диференціювання суттєвого й несуттєвого, класифікація,
доведення істини, судження тощо.
Урок в сучасних умовах повинен носити творчий
характер. Потрібно запозичувати все найкраще в досвіді
вчителів, шукати можливі більш ефективні підходи пояснення
нового і повторення вивченого матеріалу.
Засвоєння знань, формування умінь і навичок на уроці –
це нелегкий процес. Виникають різні задачі, шляхи, способи і
форми вивчення навчального матеріалу, щоб призводить до
багатогранності видів уроку, до різних його варіантів. Одним із
засобів вирішення цієї проблеми стало поєднання основ наук з
інтегрованими курсами, які можуть будуватися на основі
4
 повного злиття предметів, широкої міждисциплінарної
інтеграції, поєднання блоків знань з окремих предметів.
Обєктом дослідження курсової роботи є процес
організації уроку в умовах розвивального навчання як одного із
сучасних видів уроків.
Предметом дослідження є педагогічні умови
застосування розвивального навчання, їх прийоми проведення
та значення.
Мета дослідження полягає у вивченні особливостей
проведення уроків з «Я досліджую світ» в умовах
розвивального навчання.
Об’єкт, предмет та мета дослідження обумовили такі
завдання:
- вивчити розвивальні підходи в освіті;
- визначити механізм процесу розвивального навчання;
- здійснити дослідження основних вимог до розвивального
навчання;
- вивчити рівні інтеграції;
- описати етапи підготовки вчителя до проведення уроку із
використанням розвивального навчання;
- визначити доцільність використання розвивального навчання в
практиці сучасної школи.
Методи дослідження:
- теоретичні: аналіз наукової, психолого-педагогічної,
методичної літератури з обраної проблеми, порівняння,
систематизація, узагальнення.
- емпіричні: педагогічне спостереження; аналіз документів і
продуктів діяльності, узагальнення передового педагогічного
досвіду.
5
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох
розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

6
РОЗДІЛ I
1.1Сучасний урок як виклик часу.
Урок - дзеркало загальної педагогічної культури вчителя,
мірило його інтелектуального багатства, показник його
світогляду, ерудиції.
До хорошого уроку вчитель готується все життя.
Василь
Сухомлинський
Сучасна освіта розвивається в умовах, що зазнають постійних
змін. Змінюються пріоритети, ціннісні орієнтації, культурні
зразки, зростає інформатизація суспільства, яка дає доступ до
багатоманітності суджень, формується якісне освітнє
середовище. Разом з тим основною формою навчального
процесу в школі залишається урок, від якості якого залежить
реалізація основних засад Державного стандарту базової і
повної загальної середньої освіти.
Усе найголовніше та найважливіше для школяра відбувається
на уроці, оскільки за роки свого навчання він відвідує майже 10
тисяч занять. Гарна школа починається з уроку. Від нього
залежить усе: культура, доброзичливість у взаєминах між
учнями, вчителями і батьками. Час вносить корективи в
структуру й типологію уроку, у методи і засоби навчання,
однак авторитет самого заняття настільки високий і міцний, що
не підлягає сумнівам навіть найсміливіших критиків... Саме
тому ми звертаємося нині до уроку як основної форми
навчання зі спробою розглянути всю його багатогранність і
багатоаспектність як єдину процесуальну систему. Зрозуміло,
що уроки в умовах гуманізації навчання, в умовах

7
співробітництва (вчитель - учень) потребують величезної
підготовчої праці, великих знань, якщо хочете, готовності
душі.
Урок - це не лише форма організації освітньої діяльності у
вигляді співпраці вчителя і учнів, але й творча робота
учителя.3,67Передумови для впровадження педагогічних
технологій створюють основні структурні елементи уроку:
тема і мета уроку; актуалізація опорних знань та життєвого
досвіду учнів; завдання уроку; мотивація навчально-трудової
діяльності учнів.
Сучасний урок суттєво відрізняється від своїх попередників. У
його основі лежить такий підхід до навчання, який
зорієнтований на розвиток особистості кожного учня; урок,
який ґрунтується на самостійній діяльності учнів, їх
самоорганізації, колективній навчальній діяльності.
Виокремлюють такі проблеми сучасного уроку:

«Таблиця 1.1» Проблематика сучасного уроку

Результати численних науково-педагогічних досліджень
свідчать, що школярі виявляють високий рівень у відтворенні
фактологічного матеріалу, уміють застосувати його у

8
стандартній ситуації. Нетрадиційна ж постановка проблеми
значно знижує результативність відповідей учнів. Щодо вміння
інтегрувати знання та застосовувати їх для отримання нових,
з’ясування явищ, процесів, вирішення ситуативних проблем, то
тут результати учнів ще нижчі. Отже, щоб реалізувати вимоги
ДСПО, урок має стати новим, сучасним!
Сучасний урок - такий, на якому вчитель вміло використовує
усі можливості для активного розумового росту учня,
глибокого і свідомого засвоєння знань, формування моральних
підвалин. І якщо раніше вчитель просто формував нові знання,
то тепер слід так організувати навчальний процес, щоб учень
сам дійшов потрібного висновку. .3,69
Сучасний урок - це урок, який відповідає потребам часу і
суспільства.
На тепер виділяють такі критерії сучасного уроку:
✵ Можливості самореалізації учня. Учень не просто вивчає
матеріал, а використовує власний потенціал, виявляє і розвиває
свої здібності. Саме через самореалізацію учень освоює
особистістю значущі знання. Однак він повинен розуміти,
навіщо і для чого вивчає цей предмет.
✵ Відкриття нового. Відкривати можна суб’єктивно або
об’єктивно нове, але не будь-яку інформацію, а те нове, що
відповідає особистісним навчальним потребам, цілям, місії
учня в кожній конкретній темі, що вивчається. Нове
відкривається не тільки для учня, а й для вчителя. Творчий,
евристичний урок завжди не схожий на інші. Попередній план
уроку може бути одним для різних класів у паралелі, однак
результати учнів - завжди різні. У цьому і полягає сенс

9
учительського «успіху» - дати можливість кожному проявити
себе «по-своєму», вивчаючи ті самі питання.
✵ Створення навчальної продукції. Принцип продуктивності
в освіті - основа успіху людини в житті. Якщо учень навчився
на уроках створювати освітню продукцію (проекти, моделі,
плани, схеми тощо), він у майбутньому зможе бути корисним
людям, мати роботу. Якщо ж під час навчання учню не
пропонується нічого створювати, а тільки вивчати готові
правила, закони і закономірності, знайомитись з готового
інформацією, то підготувати його до реального життя
неможливо. Сьогодні суспільство потребує не «вічних
студентів», а діяльнісних, творчих людей. Саме тому навчання
має стати не ціллю, а засобом. До того ж учні більше люблять
робити щось самі, аніж дивитися чи слухати про те, як це
зробили інші. Дайте їм можливість створювати на уроці
освітню продукцію!
✵ Розвиток компетентностей. Якщо прийняти обов’язковим
критерієм сучасного уроку освітню продукцію учнів, то
необхідно навчити створювати її. Урок має бути таким, щоб
учні стали компетентними в освітніх галузях, які вивчають,
мали досвід отримання реального результату.
Нагадаємо, компетентність - внутрішня якість учня, тоді як
компетенція - із зовні задана норма.6,83
У кожному навчальному предметі, реально чи потенційно,
формуються ключові та предметні компетенції, які дають
можливість стати успішним у заданих галузях.
Компетентнісний підхід змінює цілі й спрямування шкільного
навчання: від передачі знань і вмінь предметного змісту до
виховання розвинутої особистості із сформованими життєвими

10
компетентностями. Він формується не стільки на інформуванні
учня, скільки на вміння розв’язувати проблеми, що виникають
у пізнанні й поясненні явищ дійсності, у практичному житті,
під час професійного вибору, у способі розв’язувати проблеми
життєвого самовизначення.
Сучасний урок, зорієнтований на реалізацію компетентнісного
підходу в навчанні, має вирішувати ряд завдань. Це зокрема:
✵ підвищення рівня мотивації учнів;
✵ використання суб’єктивного досвіду, набутого учнями;
✵ ефективне і творче застосування набутих знань та досвіду
на практиці;
✵ формування в учнів навичок здобувати, осмислювати та
використовувати інформацію з різних джерел;
✵ підвищення рівня самоосвітньої та творчої активності
учнів;
✵ створення умов для інтенсифікації освітнього процесу;
✵ наявність контролю, самоконтролю та взаємоконтролю за
процесом навчання;
✵ формування моральних цінностей особистості;
✵ розвиток соціальних та комунікативних здібностей учнів;
✵ створення ситуації успіху.
Комунікації. Сучасний урок не може залишатися
монологічним. Діалог, робота в групах, колективні проекти - це
те, чого потребує учень уже сьогодні, а не в майбутній
професії. Якщо ми хочемо допомогти учневі бути успішним,
ми не можемо виключити з уроку питання формування
комунікативної компетентності.
Метапредметний урок. Основна світоглядна ідея
метапредметного підходу - навчити учнів мислити. Зміст
11
існуючих навчальних предметів унеможливлює розвиток
самостійного мислення. Метапредмети поєднують ідею
предметності й водночас надпредметності, ідею
рефлексивності стосовно предметності. Вивчаючи традиційні
предмети, учень здебільшого просто запам’ятовує
найважливіші визначення понять. Метапредметні завдання
сприяють тому, що учень розмірковує, простежує походження
найважливіших понять, які визначають певну предметну галузь
знання. Він ніби заново відкриває ці поняття. Як результат -
перед ним розкривається процес виникнення того чи іншого
знання. У такий спосіб учень «перевідкриває» відкриття, уже
здійснене в історії, відновлює й виділяє форму існування
певного знання. Але це тільки перший рівень роботи учня.
Виконавши завдання на різному навчальному матеріалі, він
робить предметом свого усвідомленого ставлення вже не
визначення поняття, але сам спосіб своєї роботи з цим
поняттям на різному предметному матеріалі. Створюються
умови для того, щоб учень почав рефлектувати власний процес
роботи: що саме він здійснив, як він мисленнєво діяв, коли
відновлював
поняття. І тоді учень виявляє, що, незважаючи на різні
предметні матеріали, він виокремив одні й ті ж знання.
Урок соціального обліку. Як учителю, так і учневі доводиться
жити не лише за власним бажанням і можливостями. Треба
враховувати зовнішні чинники, навчатися знаходити
компроміси, досягати найбільшого з можливого, співвідносити
власну місію із зовнішніми обставинами, не втрачаючи при
цьому власного сенсу і мети.
Практичний досвід показує, що ідеальної моделі навчання не
існує. Учителю варто знайти раціональне співвідношення між
12
репродуктивною і творчою діяльністю учнів на уроці. З одного
боку, на уроці учні мають свідомо проходити всі етапи -
розуміти, чого на даний момент досягли, а чого ні, і що для
цього треба ще зробити. З іншого боку, учитель, віддаючи
учням ініціативу, робить для цього відповідні методичні кроки
(повідомляє мету і завдання уроку, підсилює мотивацію тощо),
які не лише створюють умови для активної та свідомої
діяльності учнів, а й приводять усіх учасників освітнього
процесу до запланованого результату.
Отже, можна стверджувати, що діяльність учителя в умовах
сучасної освіти має бути чітко структурованою та
спланованою. У зв’язку з цим розглянемо типи та структурні
елементи уроків , а також відповідні вимоги до їх проектування
(див. табл.).

«Таблиця 1.2» Типи уроків

Оскільки урок - це не лише форма організації навчально-
виховної діяльності у вигляді співпраці учнів та учителя, а й
творча робота вчителя, то, очевидно, варто зазначити лише
основні структурні елементи уроку, які створюють передумови
для впровадження педагогічних технологій навчання. Серед
цих елементів є такі:
13
✵ повідомлення теми і мети уроку;
✵ актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів;
✵ формулювання завдань уроку;
✵ мотивація навчально-трудової діяльності учнів;
✵ рефлексія учнів.
Переважна більшість учителів заздалегідь готує план
майбутнього уроку. Це дозволяє їм добре підготуватися,
уникнути незрозумілих пояснень і непотрібних пауз,
систематизувати всі етапи майбутнього уроку, осмислити,
«перетравити» весь обсяг запланованої роботи. Навіть опора на
багаторічний досвід не є ефективнішою у викладацькій
практиці, ніж це просте правило.
План уроку зазвичай складається з певної кількості етапів..
Кожен з них послідовно розкривається як окрема частина
освітнього процесу, доповнена коротким текстом. Створення
такого документа є важливим кроком у підготовці вчителя до
уроку.
Сценарій чи план-конспект уроку? Що є спільним, а що -
відмінним? Конспект уроку - докладний і повний виклад змісту
та ходу уроку, що відображає спільну діяльність вчителя та
учнів.
Сценарій - слово, що насамперед нагадує нам про кіно й театр.
Словник іншомовних слів визначає його як текст,
«адаптований і призначений для кіновиробництва або
сценічного виконання». Сценарій містить чіткі вказівки щодо
реалізації та редагування фільму.
СЦЕНÁРІЙ

14
1. Літературний твір, який служить основою для створення
фільму, визначає його ідейно-художній зміст, образи,
розгортання подій, жанр; кіносценарій.
2. Список дійових осіб п'єси, опери, балету і т. ін.
3. Список дійових осіб п'єси із зазначенням порядку та часу їх
виходу на сцену.
Сценарій уроку побудований аналогічним чином. Учитель є
режисером, який, хоча й має виглядати природно і діяти
миттєво, насправді рухається за певним планом. Сценарій
уроку містить інформацію про організацію занять і докладний
опис їх виконання. Сценарій характеризується докладним
планом дій, а також певною гнучкістю, яка дає вчителю
можливість вносити зміни в ході подальшої роботи.
Що містить сценарій уроку? Фактично те, що ми пишемо у
сценарії (у т.ч. і форма запису), залежить від нас. Однак ми
маємо зберегти деякі фіксовані елементи, тобто інформацію,
яку не можна пропустити (загубити чи уникнути) у сценарії:
1. Основна мета, яка визначає наші прагнення та освітні
завдання.
2. Тема уроку.
3. Конкретні цілі для досягнення певних компетентностей
учнів, а саме:
✵ запам'ятовування (учень знає);
✵ розуміння (учень розуміє);
✵ застосування (учень може).
4. Методи.
5. Навчальні посібники (у т. ч. робочі зошити учнів) -
дидактичні засоби мають виконувати допоміжну роль.
6. Опис уроку з визначенням тривалості окремих етапів:
15
✵ попередній етап;
✵ основний етап;
✵ заключний етап;
7. Резюме.
Під час підготовки до уроку вчитель розв’язує низку завдань,
серед яких, крім традиційного визначення змісту практичної
діяльності, провідними є визначення теми, мети та завдань.
Сучасний урок НУШ - це насамперед урок, на якому створено
реальні умови для інтелектуального, соціального, морального
становлення особистості учня, що дозволяє досягти високих
результатів у навчанні. .11,22
Змінюються цілі та зміст освіти, з’являються нові засоби і
технології навчання, але які б не відбувалися реформи, урок
залишається головною формою навчання.
Нова українська школа пропонує вчителю наповнювати уроки
осмисленими знаннями, уміннями, навичками, цінностями;
пропонує створювати умови для зародження і пробудження
компетентностей. Але найголовніше й беззаперечне - сучасний
урок має бути наповнений особистістю вчителя.

16
1.2 Особливості розвивального навчання під час уроків «Я
досліджую світ»
Завжди і всюди брати разом те, що пов’язано одне з одним.
Ян Амос Коменський
Ключова зміна для учнів, яка задекларована у Концепції Нової
української школи, стосується підходів до навчання та змісту
освіти. Щоб набувати компетентностей, школярі повинні
навчатися за діяльнісним підходом із одночасним
впровадженням розвивального та інтегрованого навчання.
Державний стандарт початкової освіти метою із завданням
навчання вбачає «всебічний розвиток дитини, її талантів,
здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до
вікових та індивідуальних психофізичних особливостей і
потреб, формування цінностей, розвиток самостійності,
творчості та допитливості.» .25,1
Нині відбувається переорієнтація навчання, замість засвоєння
готових знань, необхідно розвивати творчі здібності дитини, її
здатність мислити.Сучасне суспільство України потребує
активну ,творчу особистість , яка вміє нестандартно мислити ,
синтезувати та порівнювати інформацію ,
обґрунтовувати свою думку. Упровадження інтегрованих
курсів у Нову українську школу (НУШ) сприяє вирішенню цих
завдань. Метою громадянської та історичної освітньої галузі є
формування громадянської та інших ідентичності та готовності
до зміни шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним
життям. 22,3Використання на уроках «Я досліджую світ»
творчих завдань з елементами інтерактивних технологій
сприяють формуванню мотивації молодших школярів до
17
навчання. Застосування розвивальних творчих вправ залучає
учнів не тільки відтворювати набуті знання, вміння й навички,
але й сприяє головним чином розвитку пізнавальної
активності, творчих здібностей та формує компетентності
учнів. Центральним аспектом цього процесу є розвиток
творчого мислення школяра, зокрема під час роботи над
розвивальними творчими вправами, задовольняє низку
вимог:реалізує пізнавальну потребу молодшого школяра,що
грунтується на природних інстинктивних реакціях
«дослідницькій» «ігровій», потреб у враженнях, спілкуванні,
самореалізації самоактуалізації; втілює єдність змістовного,
почуттєво-емоційного та операціонального в пізнавальній
діяльності; відповідає основним критеріям: понятійності,
самостійності, гнучкості, iгровій комбінаторності; opiєнтує не
на результат, а на спосіб дії. Роботу над розвивальними
творчими вправами здійснюють поетапно за допомогою
дослідницьких, ігрових, творчо-прикладних дій, під час яких
розвиваються та поєднуються операційне та образно-
асоціативне мислення. Розвивальні творчі вправи спрямовані
на розвиток: фонематичного слуху; мнемонічних процесів
(пам'яті); уваги; творчої уяви; мислення.22,4
Важливим засобом формування цілісної уяви про навколишній
світ є інтеграція різноманітної інформації в рамках вивчення
окремих соціо-культурних тем/проблем. Створення єдиного
для навчальних предметів тематичного простору дозволяє
уникнути дублювання інформації у змісті різних навчальних
дисциплін та, водночас, розглянути аналогічний матеріал
одночасно з різних боків, за допомогою різних дидактичних
засобів. Цим забезпечуються збалансованість у сприйманні
інформації різних освітніх галузей, емоційно комфортна
18
атмосфера навчальних занять. Інтеграція програмового змісту
створює передумови для різнобічного розгляду базових понять,
явищ, більш широкого охоплення змісту, формування в учнів
системного мислення, позитивного емоційного ставлення до
процесу пізнання, водночас створює можливості раціонального
використання робочого часу.
Особливості викладання курсу «Я досліджую світ» полягає у
дидактико-методичній організації навчання, а саме в його
зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень,
знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. 22,4 Сама
назва курсу зорієнтовує вчителя на організацію дослідницької
діяльності учнів.
Реалізація курсу «Я досліджую світ» передбачає включення
учнів у практику виконання різноманітних завдань
дослідницького характеру, як-от:
✵ дослідження-розпізнавання (Що це? Яке
воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис,
порівняння з іншими предметами, явищами; спільне - відмінне,
до якого цілого воно належить);
✵ дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним
відбувається? Для чого призначене?);
✵ дослідження-пошук (запитування, передбачення,
встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій;
встановлення причинно-наслідкових зв'язків
(Чому? Яким чином? Від чого залежить? Із чим
пов’язано?), здогадка, висновок-узагальнення).
Під час вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ» учні
молодшого шкільного віку мають не лише засвоювати та

19
 відтворювати знання, а вміти ними оперувати для розв’язання
завдань творчого характеру.У розумінні В. Суржанської, творчі
завдання – «це завдання, які передбачають самостійний пошук
способів для досягнення поставлених результатів, спрямовані
на розвиток пізнавальних інтересів, посилення активності,
відкриття
суперечностям». Розвитку нового завдяки утрудненням і
творчих здібностей сприяють інтерактивні методи, здатні
максимально розвинути таланти та здібності дітей. Для
розвитку креативних здібностей під час вивчення курсу «Я
досліджую світ» варто використовувати інтерактивні ігри:
симуляції̈, театралізації, драматизації̈, які допоможуть дітям
розширити соціальний досвід.
Місце творчих вправ у структурі уроку залежить від багатьох
факторів:
o Рівня підготовки учнів;
o Дидактичної мети;
o Характеру навчального матеріалу;
o Часу, відведеного до вивчення теми.
Творча самостійна діяльність школярів - це сучасна потреба.
Сьогодні як ніколи потрібні люди творчі, креативні, здатні
ламати звичні стереотипи. Модернізація змісту освіти
передбачає використання інноваційних освітніх технологій та
нових методичних підходів, що не сприятимуть накопиченню
учнями знань і вмінь, а спонукатимуть школярів до
перенесення їх у нову ситуацію, до активної творчої діяльності,
неординарного розв’язання проблемних завдань.
Початкова школа може і повинна зробити щось важливіше й
суттєвіше, ніж просто навчити читання, письма та лічби. Саме
20
стимулювання інтелектуальної активності в період формування
особистості будь-якої дитини має таке ж вагоме значення для
його подальших успіхів, як і природні здібності.
Отже, введення уроків «Я досліджую світ» із використанням
розвивального навчання може більшою мірою, ніж традиційне
предметне навчання, сприяти становленню ерудованої
особистості, що володіє цілісним світоглядом, здатністю
самостійно систематизувати наявні в неї знання та
нетрадиційно підходити до вирішення різних життєвих
проблем.

21
 Розділ ІІ
2.1 Конспект уроку «Я досліджую світ» 1 клас НУШ
1 клас НУШ за типовою освітньою програмою для
закладів середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я.
Підручник «Я досліджую світ» Н.М. Бібік, Г.П. Бондарчук

Тема. Як дізнатися що вже весна? Ознаки весни.

Мета:
 збагатити знання учнів інформацією про ознаки весняної пори;
 вчити помічати їх в природі;
 розвивати уяву, фантазію, спостережливість;
 виховуватиу дітей інтерес до весняних явищ у природі,
бережливе ставлення до довкілля.
Обладнання: відеоматеріали, презентація, картинки весни,
таблички з назвами пір року (осінь, зима, весна, літо);
коробочки із малюнками.
Література: підручник 1 клас «Я досліджую світ» Н.М. Бібік,
Г.П. Бондарчук
https://shkola.in.ua/1225-ya-doslidzhuyu-svit-1-klas-
bibik-2018-chastina-2.html
https://vseosvita.ua/library/urok-ak-upiznati-vesnu-
kurs-a-doslidzuu-svit1-klas-nus-za-tipovou-osvitnou-programou-
dla-zakladiv-zagalnoi-serednoi-osviti-pid-kerivnictvom-savcenko-
o-170659.html

22
 https://naurok.com.ua/rozrobka-25-tizhnya-
integrovanogo-kursu-ya-doslidzhuyu-svit-u-1-klasi-na-temu-vesna-
17109.html
https://www.youtube.com/watch?v=kNWwid8OAVM
https://www.youtube.com/watch?v=yF9tY8eBcZU

Хід уроку:
І.Організаційна частина.
1. 1Ранкове коло
Доброго ранку!
Доброго дня!
Ми зустрічаємось в школі щодня.
В коло стаємо,
Беремось за руки.
Дружно ми йдемо усі до науки!
- Сьогодні на уроці ми продовжимо дізнаватися таємниці
Довкілля.
Щоб наша робота була успішною, маю для вас сюрприз.
Відгадайте, що лежить у мене в долоні. Це є в кожного. Це
нічого не коштує, але дає нам так багато. Це те, без чого
вихована людина не може обійтися. Вона приносить щастя в
дім, від неї стає всім тепліше. Її не можна купити. Вона забирає
в нас лише одну мить, але залишається в пам’яті назавжди. Це
….(усмішка).
Тож усміхнімося: це принесе щастя, удачу. Усмішка зігріє нас
своїм теплом.
Давайте кожний із вас передасть свою усмішку своєму сусідові
і побажає щось хороше на цілий день.

23
- Марійко, бажаю тобі гарного настрою та успіху на уроках.

1.2 Хвилинка спостереження.

1. Яка сьогодні пора року?
2. Який сьогодні день?
3. Яке число і місяць?
4. Яка тривалість дня і ночі?
5. Яким стало небо? Чи змінився його колір?
6. Які явища природи ви спостерігали йшовши до школи?
ІІ. Актуалізація опорних знань.
2.1 Загадки про весну.
Тане сніжок,
Зеленіє лужок,
День прибуває –
Коли це буває?
(Навесні)

Ясне сонечко пригріло,

Розігнало довгі сни,
В рівчаках заклекотіло –
Все діждалося …
(Весни)

Гостя нова завітала –

Холод-сніг увесь прогнала
І дарує залюбки
Лісу трави і квітки.
(Весна)
- За допомогою яких слів ви зрозуміли, що відгадка «весна»?
24
 2.2 Анаграма.
- Зараз ваше завдання полягає в тому, що вам потрібно
розставити цифри у порядку зростання. Так ви зможете
утворити потрібне нам слово.

(березень)

(квітень)

- А тепер в порядку спадання.

(травень)

- Скажіть будь ласка, що ж це за слова такі? Як їх можна назвати

одним словом?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
3.1 Розгляд ілюстрацій про весну.
- Отже, зараз я показуватиму картинки, а вам потрібно назвати
пори року, яка зображена на ній. І сказати чому саме ця пори
року, а не інша.

25
3.2 Повідомлення теми і мети уроку.
-Сьогодні на уроці будемо багато цікавого та нового
дізнаватися про весну та її ознаки.
IV. Вивчення нового матеріалу.
4.1 Робота за підручником. (с.44-45)

26
 Бесіда.
- Розгляньте малюнки. Що ви бачите на них?
- Хто і чим займається на малюнку?
- Як ви думаєте чому саме їх розміщено на сторінці про весну?
- Чи можемо ми назвати те, що зображено на малюнках
ознаками весни?
- А якою погода буває навесні?
4.2 Фізкультхвилинка.
(відео)
4.3 Розповідь.
- У давнину українці вірили, що птахи, повертаючись з вирію,
приносили на своїх крилах весну. Умовним початком весни
вважається день Явдохи (14 березня), який збігався з
початком нового року у слов’ян.
На початку весни з вирію до нас на батьківщину повертаються
наші птахи.
Вони привертають увагу жвавою поведінкою, характерною
для всіх птахів весняної пори. Приліт йде не абияк, а в
чіткому порядку: першими до нас весною прилітають ті птахи,
які відлетіли від нас останніми восени; останніми – ті, що
відлетіли першими.
Одними з перших повертаються з півдня граки. Ще сніг не
зійшов, ще можливі заморозки, а граки вже тут. Вони – перші
вісники весни.
- Слідом за граками прибувають шпаки і жайворонки. Це буває
вкінці березня – на початку квітня. В середині квітня
прилітають білі лелеки, гуси, зозулі, в травні – іволги, стрижі,
солов’ї та багато інших птахів.

27
 Пташки, як ізбирають на землі зерна чи клюють бруньки –
зяблики, щогли, коноплянки, прилітають раніше. Мухоловки,
горихвістки, ластівки, дрімлюгичекають, коли вилітають мухи,
комарі, метелики.
4.4 Прикмети про птахів.
- Зараз на сторінці 45 ми з вами зачитаємо прикмети про птахів,
після чого вашим завданням буде з´єднати ці прикмети.

V. Первинний контроль сформованості компетенцій учнів.

5.1 З´єднай прикмети.

5.2 Вправа «Питання – відповідь».

28
- Що навесні блакитне,високе, чисте? (небо)
- Що в небі легке, біле, пухнасте? (хмара)
- Що навесні гріє, світить, припікає? (сонце)
- Що з даху звисає, капає, тане? (бурулька)
- Що навесні темніє, тане і водою стікає? (сніг)
- Що навесні біжить, дзюрчить, співає? (струмок)
(на презентації зображений малюнок до кожної ознаки)

5.3 Вправа на увагу «Що змінилося?»

- Розгляньте будь ласка весняний пейзаж. Зараз вам потрібно
закрити очі, а я в цей час зміню щось в цьому пейзажі, коли ви
відкриєте очі вам потрібно сказати що саме змінилося.
(презентація)
5.4 Фізкультхвилинка.
- Діти уявіть себе журавликом, що повертається додому із
теплих країв. Під звуки мелодії «журавлі» летять до рідної
землі. Коли музика стихне «журавлики» завмирають і стоять
нерухомо.

VI. Закріплення, систематизація та узагальнення знань.

6.1Вправа «Асоціативний кущ»

- З чим у вас асоціюється слово «весна»? (Прилітають пташки,
розквітаюсь перші весняні квіти ,тощо). Давайте разом
складемо асоціативний кущ.
6.2 Вправа «Чорний ящик»
-Діти, то що ж відбувається у природі навесні?
- Зараз я підходитиму до когось із вас, а вам потрібно наосліп
витягнути картинку та розказати все те, що ви знаєте про
29
об’єкт, який на ньому зображено та які зміни відбуваються із
ним навесні.
6.3. Гра «Знайди помилку»
• Навесні дні стають коротшими, а ночі довшими.
• Сніги розпускаються.
• Сонечко тане.
• З’являються перші весняні бурульки.
• На деревах набухають квіти.
• Птахи прокидаються від зимового сну.
• Звірі повертаються з теплих країв.
Діти спочатку слухають речення, потім, виправляючи помилки,
називають правильно ознаки весни.
• Навесні дні стають довшими, а ночі коротшими.
• Листочки розпускаються.
• Сніг тане.
• З’являються перші весняні квіти.
• На деревах набухають бруньки.
• Звірі прокидаються від зимового сну.
• Птахи повертаються з теплих країв.
6.4 Гра «Назви зайве слово»
Березень, січень, квітень, травень.
Ведмідь, їжак, журавель, білка.
Лелека, ворона, ластівка, лебідь.

VII. Рефлексія.

7.1 Метод «Шість капелюхів що мислять»

Білий. Які звуки ми чуємо навесні?
30
Червоний. Який настрій приносить весна?
Чорний. Яка небезпека може чатувати після танення снігу?
Жовтий. Чи добре, що завдяки весні пробуджується
природа?
Зелений. Які роботи виконують люди навесні?
Синій. Кому ви можете розказати вивчене на
сьогоднішньому уроці?

VIII. Підведення підсумків.

8.1Вправа «Веселка»
Кожен колір – позиція, з якої можна висловити думку про
урок:
Червоний колір – «Тепер я можу...»
Оранжевий – «Я навчився...»
Жовтий – «Було складно...»
Зелений – « У мене вийшло...»
Блакитний- « Було цікаво...»
Синій – «Мене здивувало...»

31
 2.2 Конспект уроку «Я досліджую світ» 2 клас НУШ
2 клас НУШ за типовою освітньою програмою для
закладів середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я.
Підручник «Я досліджую світ» Н.М. Бібік, Г.П. Бондарчук
Тема. «Грунт. Будова та властивості грунту»
Мета.
 Розширювати та уточнювати знання дітей про грунт, його
будову, властивості, значення для живих організмів;
 Розвивати навички дослідницької роботи, мислення,
спостережливість, зв’язне мовлення, уяву, пам'ять.
 Виховувати бережливе ставлення до природи, інтерес до
вивчення предмета, дружні взаємовідносини в колективі.

Обладнання: мультимедійний комплекс та відеоматеріали до

уроку; обладнання для проведення дослідів (у групах); ємкості
з водою та грунтом; цеглинки Lego.
Література: підручник 2 клас «Я досліджую світ» Н.М. Бібік,
Г.П. Бондарчук
https://4book.org/uchebniki-ukraina/2-klass/ya-doslidzhuyu-svit-
2-klas-bibik-1-chastina-2019
https://naurok.com.ua/
https://vseosvita.ua/library/urok-grunt-znacenna-gruntu-75381.html
https://vseosvita.ua/library/urok-a-doslidzuu-svit-na-temu-grunt-
106815.html
https://www.youtube.com/watch?v=cqa59baDNXU
https://www.youtube.com/watch?v=_ldShp1NiRI

Хід уроку

32
 І.Організаційна частина.
1. 1Ранкове коло
Добрий день, мої малята!
Щоб хотілось працювати,
На всі боки поверніться,
Посмішками поділіться.
Настрій на урок взяли,
Працювати почали.
1.2 Створення настрою
Подивіться один на одного, посміхніться, побажайте успіхів!
Наші очі уважно дивляться і все …..(бачать)
Наші вуха уважно слухають і все……(чують)
Голова гарно…..(думає
1.3 Хвилинка спостереження.
- Давайте з початку уроку трішки поспілкуємося. Але не
забуваємо головної умови – говорити не одним словом, а
цілими реченнями.
- Яке сьогодні число?
- Який місяць?
- Який день тижня?
- Який сьогодні день: похмурий чи ясний?
- Яке небо: похмуре чи ясне?
- Чи є сьогодні опади? Які саме?
- Який сьогодні вітер: слабкий чи сильний?
- Що змінилося порівняно з минулим тижнем?
- Молодці, діти! Ви сьогодні були спостережливі і дуже гарно
поділилися своїми знаннями з друзями. Бажаю вам так
працювати і далі.
33
 ІІ. Актуалізація опорних знань.
2.1 Природнича розминка «Чи вірити ви?»
1. Гірські породи створила людина.
2. Більшість гірських порід на Землі перебувають у рідкому
стані.
3. Газоподібна гірська порода – це нафта.
4. Корисні копалини належать до живої природи.
5. Корисні копалини – це гірські породи, які
використовуються людьми.
6. Корисні копалини не вичерпуються.
7. Корисні копалини використовуються людьми в усіх галузях
її життя.
(на презентації, якщо правильно то речення стане зеленим
кольором, якщо ні – то червоним)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
3.1Загадка
- Щоб дізнатися тему нашого уроку, ми з вами розгадаємо
загадку.
УВЕСЬ СВІТ ГОДУЮ, А САМА НЕ ЇМ.
ВСЕ ТЕРПЛЮ І ДОБРОМ УСІМ ПЛАЧУ.
Якщо дітям важко відгадати загадку, даю підказку. Ось ви
малюєте дерево. З чого воно росте? Із землі. Тому відгадка –
земля.
3.2 Вправа «Асоціативний кущ»
— Земля… що ви уявили, коли почули це слово?
Відповіді учнів. (Планета, земна поверхня, земля під ногами.)
- Слово «земля» - багатозначне. Це назва нашої планети, на
якій ми живемо. Це суходіл, як протиставлення водному і

34
 повітряному просторові. Земля – це країна, держава і взагалі
якась велика територія.

3.3Ребус
- Розгляньте і розгадайте ребус. У ньому зашифрована тема
нашого уроку.

3.4 Повідомлення теми і мети уроку.

— Видатний чеський письменник Карел Чапек якось помітив,
що «людина по суті зовсім не думає про те, що в неї під
ногами. Завжди мчить…. Іноді – погляне, які прекрасні
хмарки у неї над головою…. І жодного разу не подивиться собі
під ноги, не похвалить: який прекрасний ґрунт!»
— На уроці ми не просто похвалимо ґрунт, але дізнаємось
багато цікавого про його склад. Як він впливає на властивості
ґрунту і від чого залежить родючість.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
4.1Розповідь
Утворення ґрунту - складний і довготривалий процес. З
часом гори руйнуються і розсипаються на уламки каміння. На
каміння спочатку селяться дуже невибагливі рослини -
лишайники. Після їх відмирання між камінням накопичується
трохи перегною. Якщо туди потрапляє насіння, з нього

35
 виростають рослини, селяться тварини.
Уламки каміння з часом стають все меншими, а перегною
стає все більше. Так поступово з твердого каміння утворюється
пухкий шар земної поверхні, на якому ростуть рослини.
Земля прекрасна в різні пори року: і взимку, і влітку, і
восени, і весною. Людина використовує родючі землі для
вирощування рослин. А ґрунт можна порівняти з тоненькою
плівкою, що вкрила сушу нашої величезної планети. Але без
цієї плівки не було б на суші ні рослин, ні тварин, ні людей.
- Уявіть, що ґрунту раптом не стало. Чи змогли б жити на Землі
люди?
- Ось чому народна мудрість говорить: «Ґрунт – дорожчий за
золото». Бо без золота люди змогли б прожити, а без ґрунту –
ні.
4.2 Робота з таблицею.

36
- Розгляньте таблицю. Ви бачите кілька шарів землі, різних за
кольором і товщиною. Верхній шар темного кольору – це
ґрунт. Під ним залягає світлий шар – пісок. Потім – глина. Ще
нижче – каміння. Верхній пухкий шар землі, на якому ростуть
рослини називається ґрунт.
4.2 Робота за підручником (с.94-95)

Бесіда за малюнком.

37
- Кого ви бачите на малюнку?
- Де вони знаходяться?
- Кого б ви ще додали до цього малюнка?
- А що ми бачимо із рослин?
4.3 Фізкультхвилинка.
(відео)
4.4Перегляд відео.
- Що вам сподобалося у відео? Що найбільше запам’яталося?
- Від чого залежить урожай рослин?
Запам’ятайте діти: урожай рослин залежить від родючості
ґрунту.
Найродючіший ґрунт – чорнозем. А наша Батьківщина Україна
багата на чорноземи.
V.Первинний контроль сформованості компетенцій учнів.
5.1 Практична робота. Робота в групах.
- Ми побуваємо зараз з вами у ролі дослідників. Але спочатку
обєднаємося у групи. Кожна група буде робити дослід і
давати висновки.(Діти беруть кольорові листочки дерев)
- Листочки яких дерев ви тримаєте у руках?(Діти називають:
клена, дуба, берези). Отже, тапер ви об’єднаєтеся у три
групи – за назвами дерев: клен, дуб, береза.
Дослід 1 .
Візьміть грудочку ґрунту і вкиньте у склянку з водою і
уважно подивіться, що буде відбувається. Тож, що ми бачимо у
стаканчику? (З грунту виходять бульбашки)
- Хто може пояснити, що ж це таке? (Повітря)
Висновок. У грунті є повітря.
Дослід 2.

38
 Наберіть ложку приготованого грунту, вкиньте у воду та
розмішайте ґрунт у воді. Почекаємо поки грунт осяде і вода
зверху стане прозорою. Що ви помітили у розташуванні і
кольорі грунту?
- Так, він ліг пластами, шарами, як у торті. На самому дні
світлий - пісок. Трохи вище буде глина. А зверху – грунт.
- Скажіть, а якого кольору ґрунт? (чорного)
- Так, він чорного кольору завдяки перегною.
- А що ж таке перегній? Перегній – від слова «перегнивати»,
тобто рослини і тварини перегнивають і утворюють грунт.
- А як ваші батьки на своєму городі покращують урожай? Що
вони добавляють у грунт?
5.2Фізкультхвилинка.
VI.Закріплення, систематизація та узагальнення знань.
6.1Гра «Правда чи неправда».
(використання цеглинок Lego)
Я буду говорити твердження. Якщо воно правдиве – показуєте
зелену цеглинку, якщо неправдиве – червону.
 Ґрунт – верхній, родючий шар землі.
 У ґрунті ростуть рослини.
 Птахи живуть у ґрунті.
 Чим менше в ґрунті перегною,тим вищий урожай.
 Перегній надає ґрунтові чорного кольору.
 У ґрунті немає води та повітря.
 Черв’яки живуть у ґрунті.
 Перегній надає ґрунтові чорного кольору.
 Перегній – це відмерлі рештки рослин і тварин.
 В Україні немає чорноземів.(-)

39
 Якщо ґрунт буде поживним він дасть нам багатий урожай.
 Всі люди повинні берегти ґрунт.
6.2 Складаємо вежу «Склад грунту».
(використання цеглинок Lego)
- Перед вами – 6 цеглинок. Вам треба пояснити, що означає
кожна цеглинка у грунті? (Ж.-пісок, Ор. – глина, С. – вода, Г.-
повітря, Черв.- перегній, З.- рослини)
Відповідно до цього скласти вежу у правильній послідовності.
VІІ. Рефлексія.
7.1 Сенкан
1. Грунт.
2.Чорний,коричневий.
3.Копають, переробляють, використовують.
4.Являється частино земної поверхні.
5.Земля.
7.2 Бесіда.
 Про що дізналися на уроці?
 Що найбільше запам’яталося?
 Що таке ґрунт?
 З чого складається ґрунт?
 Чому ґрунт має темний колір?
VIІI.Підведення підсумків.

- З яким настроєм ви завершуєте цей урок?

Зараз в кожного з вас на парті є квіточка оживіть її
намалювавши їй обличчя. В цьому вам допоможуть смайлики.

40
ВИСНОВКИ
Сучасна українська освіта має відповідати запитам з боку
суспільства та особистості, потребам економіки, а також
світовим тенденціям. Час змінюється, змінюються діти,
змінюються їхні запити, пізнавальні інтереси, їхні можливості,
потреби, змінюються завдання і цілі сучасної шкільної освіти.
Виникає потреба в удосконаленні освітніх програм, які
визначатимуть мету, завдання навчання молодших школярів, у
забезпеченні освітнього процесу сучасним технічним,
дидактичним матеріалом, у розробках новітніх технологій,
використанні ефективних методів і прийомів організації
успішного освітнього процесу відповідно до вимог часу.
Очевидним постало завдання розпочати системну
трансформацію освітньої сфери, головна мета якої - нова
висока якість освіти на всіх рівнях: від початкової школи,
основу якої створює дошкілля, - до закладів вищої освіти.
Сучасна освіта спрямована на пошук та розробку сучасних
технологій, необхідних для збереження природних ресурсів і
переорієнтацію діяльності людини в напрямку їх збереження.
Під час вивчення природничих дисциплін доцільно розглядати
переваги впровадження у виробництво нових
ресурсозберігаючих і екологічно орієнтованих технологій .
У зміст
інтегрованого
курсу включено
41
екологічні, економічні, соціальні й історичні проблеми,
спрямовані на розвиток в учнів знань, умінь, навичок,
цінностей і досвіду, які вчать їх самостійно приймати рішення
для поліпшення якості життя без екологічної загрози для
майбутнього планети, у тому числі країни, окремих її регіонів і
своєї місцевості.
У центрі навчання знаходиться учень як особистість, тому
навчання має задовольняти пізнавальні інтереси і потреби
учня, беручи до уваги не тільки вікові, а й індивідуальні
особливості кожного. Звичайно, в умовах масового навчання
неможливо створити підручник, який буде спрямований на
кожного учня особисто. Реалізація особистістю орієнтованого
підходу у навчальному процесі лягає на плечі вчителя і стає
першочерговим завданням.
Сьогодні в методичному арсеналі кожного вчителя є сучасні
методи і прийоми, елементи різних технологій навчання. Вони
відіграють важливу роль в організації самостійної,
продуктивної, навчально-практичної, творчої діяльності учнів
на уроці і в позаурочний час для вирішення навчальних та
реальних екологічних проблем. У цих умовах найбільш
актуальними стають такі технології, як інформаційно-
комунікаційні, проектна, проблемно-діалогова, модульна,
технологія співпраці, кейс-технологія, а також сучасні
технології оцінювання результатів навчання школярів [
Один з напрямків удосконалення навчання в початковій школі
- організація і проведення уроків із використанням
розвивального навчання.
Плануючи та організовуючи уроки спрямовані на розвиток
особистості, доцільно враховувати такі умови:

42
✵ правильно визначити головну мету уроку, яка
відображатиме його специфіку - інтегративність;
✵ вибрати зі змісту предметів ті відомості, які потрібні для
реалізації мети;
✵ установити велику кількість зв’язків у змісті навчального
матеріалу (внутрішньопредметних, міжпредметних,
транспредметних);
✵ здійснити ретельний відбір методів і засобів навчання, а
також визначити оптимальне навантаження різними видами
діяльності учнів на уроці.
Перевагами інтегрованого навчання є пожвавлення
навчального процесу, економія та правильний розподіл
навчального часу, позбавлення перевтоми та непотрібних
повторень.
Потреба у проведенні інтегрованих уроків пояснюється низкою
причин, зокрема: інтегроване навчання розвиває
інтелектуальний потенціал самих учнів, спонукає до активного
пізнання навколишньої дійсності, до осмислення і знаходження
причинно-наслідкових зв’язків, до розвитку логіки, мислення,
комунікативних здібностей. Форма проведення інтегрованих
уроків нестандартна, цікава. Використання різних видів роботи
впродовж уроку підтримує увагу учнів на високому рівні, що
дозволяє говорити про достатню ефективність уроків.
Інтеграція дає можливість для самореалізації, самовираження,
творчості вчителя, сприяє розкриттю та розвитку здібностей
учнів.
Отже, орієнтація української освіти на розвивальне навчання
дасть змогу насамперед позбавитися споживацького ставлення
до освіти, відірваності її від суспільних реалій, проблем.

43
Завдяки такому навчанню, дитина матиме зацікавленість до
навчання, а також до того що її оточує.
Таке навчання зорієнтоване на розвиток особистості учня, на
формування готовності учня до реального життя, до його
швидких змін, до творчого мислення, критичного аналізу
навколишнього світу й себе в ньому, до постійного оволодіння
новими видами діяльності й спілкування. Втілення ідей
розвивального навчання в сучасній педагогічній науці і
практиці спрямовується так, щоб поряд із формуванням знань,
умінь і навичок забезпечувався розвиток мотиваційного
компонента навчання і розвивалась культура, здоров’я
учасників навчально-виховного процесу.
Тому нині постає потреба у визначенні резервів підвищення
ефективності навчального процесу на засадах розвивального
навчання, компетентнісного підходів і розкритті механізмів їх
використання з метою цілісного сприйняття навчального
матеріалу, формування системного мислення, позитивного
емоційного ставлення до пізнання.
У процесі вивчення предмета «Я досліджую світ» у молодших
школярів має сформуватися цілісний погляд на навколишнє
природне і соціальне середовище, місце в ньому людини.

44
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Богданова І.М. Професійна підготовка майбутніх вчителів
на основі застосування інноваційних технологій. Автореферат
дисертації на здобуття наук. ступенядоктора пед. наук. – К.:
Либідь. 1998. -22с.
2. Буркова Л. Гіпотетична побудова моделі адаптивної
експертної системи освітніх інновацій. Рідна школа.- №9. с. 10-
12.
3. Гавриш І. В. Інноваційні процеси – невід'ємна ознака
освітнього українського сьогодення. Теорія і практика упр. соц.
системи: психологія. педагогіка, соціологія. - 2—1.- № 1 .- с.
66-71.
4. Гуманкова О.П. Заглиблюючись у світ науки. // Іноземні
мови в навчальних закладах. 2003. -№1. с. 100-103.
5. Дьяченко В.К. Новая дидактика. М.: Пед..... России. 2002.
-227с.
6. Кравченко Г. Ю. Інноваційний процес у сучасній школі.
Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. /
Харків. держ. пед. ін-т ім. Г. С. Сковороди. За заг. ред. В. І.
Євдокимова, О. М. Микитюка. – Харків, 2002. – Вип. 17. – с.
18-21.
7. Ксензова Г.Ю. Перспективные школьные технологии. -М.:
2001. -76с.
8. Махмутов М.И. Современный урок. –М. 1984.

45
 9. Мельникова С.И., Яворская Л.Н. Игровые формы учебных
занятий. –Х.:ХГУ, 2001. – 50с.
10. Онищук В.А. Урок в современной школе. –М.:
Просвещение, 1988, -150с.
11. Побірченко Н. Інноваційні підходи до підготовки
майбутніх вчителів у контексті реформування системи вищої
педагогічної освіти. Рідна школа.- 2003.-№3. с. 5-7.
12. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології
навчання: теорія, практика, досвід. –К., 2002. -135с.
13. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. –К.: Вища
школа,1997, -415с.
14. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии.
М.: Народное образование, 1998, -360с.
15. Смирнов С.А. Педагогіка. –М., 2002, -204с.
16. Суровцева Р. Ф. Проблема інноваційної діяльності в
педагогічній теорії та практиці. Наука і освіта. - 2001.- № 6.- с.
116-120.
17. Фальтус Р. Приготуватися до роботи в групах. // Робота в
групах. Вибрані статті. Переклад з польської – Варшава, 1994, -
с.7-14.
18. Хутірський А.В. Современная дидактика. – С.-
Петербург, 2001, -533с.
19. Чорная Н.М. Дидактические иммитационно-
моделирующиє игры в современной школе и педагогике
США. //Диссертация на соискание степени канд. пед. наук.
20. Щербань П.М. Національне спрямування навч.-вих.
процесу закладів освіти. //Рідна школа, 2001, - №5. с. 10-13.
21. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів:
теорія і методика. –К.: Партнер, 1997, -193с.
46
 22. Маджарова С. Є., Іванова Г. М. Розвиток творчих
здібностей учнів на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую
світ». Trends in science and practice of today , 2021. № 5. С. 288.
23.https://osvitoria.media/experience/integrovane-navchannya-
dosvid-ta-problemy- polshhi
24. http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-
serednya/metoduchni.html
25. http://dano.dp.ua/attachments/ article/303/Державний%
20стандарт%20початкової%20освіти.pdf

47
48
ДОДАТОК 1

49
ДОДАТОК 2

50
51
52
53