ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ
ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ПОЧАТКОВІЙ
ШКОЛІ......................................................................................................................5
1.1. Сутність поняття «інноваційна освітня діяльність» вчителя
початкових класів...........................................................................................5
1.2. Опрацювання та застосування педагогічних інноваційних
технологій в початковій школі....................................................................11
1.3. Особливості використання та проведення деяких інноваційних
уроків.............................................................................................................18
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ
НАВЧАННЯ У ПРАКТИЦІ СУЧАСНИХ ПОЧАТКОВИХ ШКІЛ...................23
2.1. Використання ігрових прийомів навчання на уроках математики.........23
2.2. Технологія інтерактивного навчання учнів початкової школи на
уроках природознавства..............................................................................29
2.3. Розробки інноваційних уроків..................................................................34
ВИСНОВКИ...........................................................................................................41
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................................44

2
 ВСТУП

Актуальність дослідження. Оновлення форм організації навчально-

виховного процесу в Національній доктрині розвитку освіти визначено одним
із пріоритетних напрямів державної політики в освітній галузі. Потреби
життя, шкільна практика дають нове розуміння навчання. Суттєві зміни в
методиці навчання, які відбулися протягом останнього десятиліття, свідчать
про поступове усвідомлення широким учительським загалом нової філософії
освіти, необхідності орієнтації процесу навчання на розвиток особистості
учнів.
Докорінна зміна освітньої мети переорієнтовує процес навчання на
особистість дитини, його гуманізацію, загальнорозвивальний характер.
Особистісно-зорієнтоване навчання передбачає організацію навчання на
засадах глибокої поваги до особистості вихованця, врахування особливостей
індивідуального розвитку, ставлення до нього як до свідомого
відповідального суб’єкта навчально-виховної взаємодії.
Питання про використання інноваційних методів навчання в психолого-
педагогічній літературі посідають важливе місце, тому що вони відкривають
для дітей можливості співпраці, стосунків, пізнання довкілля.
У педагогічній науці інноваційна діяльність розуміється як
цілеспрямована педагогічна діяльність, заснована на осмисленні власного
педагогічного досвіду за допомогою порівняння і вивчення, зміни і розвитку
навчально-виховного процесу з метою досягнення більш високих результатів,
отримання нового знання, впровадження якісно іншої педагогічної практики.
Стосовно педагогічного процесу інновація означає введення нового в
цілі, зміст, методи і форми навчання та виховання, організацію спільної
діяльності вчителя та учня. У педагогічній літературі дано безліч
класифікацій і груп інновацій. Найвідоміші: інновації, спрямовані на
розробку нових форм, технологій і методів навчально-виховного процесу;

3
інновації, спрямовані на відпрацювання нового змісту освіти та нових
способів його структурування.
Аналіз останніх досліджень і публікацій учених показав, що основним
проблемам освітньої інноватики в сучасній теорії і практиці присвячено
низку праць науковців, зокрема: роботи І. Бома, Л. Ващенко, Л. Даниленко, П.
Дроб’язка, О. Дусавицького, Дж. Мейерса, А. Підласого, С. Подмазіна та ін.
Об’єктом роботи є інноваційній методи навчання у початковій школі.
Предмет дослідження - вплив інноваційних методів навчання на
навчально-виховний процес у початковій школі.
Мета курсової роботи дослідити особливості використання
інноваційних методів навчання, як особливої форми організації навчально-
пізнавальної діяльності учнів у сучасній початковій школі.
Мета передбачає виконання наступних завдань:
 розкрити сутність поняття «інноваційна освітня діяльність» вчителя
початкових класів;
 дослідити особливості застосування педагогічних інноваційних
технологій в початковій школі;
 окреслити методику використання ігрових прийомів навчання на
уроках математики;
 описати технологію інтерактивного навчання учнів початкової
школи на уроках природознавства;
 розробити конспекти інноваційних уроків.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, ми
використовували наступні методи дослідження: аналіз наукової, методичної
та психолого-педагогічної літератури, синтез, узагальнення та класифікація
теоретичних даних.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів,
висновків, списку використаної літератури.

4
 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ
ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У
ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

1.1. Сутність поняття «інноваційна освітня діяльність» вчителя

початкових класів
Освіта, отримана у початковій школі, служить базою, фундаментом для
подальшого освоєння знань. Основне завдання державного стандарту нового
покоління полягає в тому, щоб забезпечити дитину якісною освітою на
першому ступені навчання.
У сучасній початковій школі дитину недостатньо навчити тільки
читання, рахунку і письму. Її необхідно забезпечити новими вміннями - це
універсальні навчальні дії, що становлять основу уміння вчитися, а також
сформована свідома мотивація до навчання, самоорганізація і саморозвиток.
Необхідно створити такі умови, які дозволять підвищити у дітей інтерес
до навчання, навчити усвідомлювати, що залишилося незрозумілим, а в
кінцевому підсумку навчити вчитися. І тоді учень почне отримувати радість
від процесу самостійного пізнання і від результату своєї навчальної праці.
У вирішенні цих проблем провідна роль відводиться вчителеві.
Необхідно переглянути його роботу, освоїти нові методи навчання сучасного
молодшого школяра, по-новому поглянути на саму побудову уроку, форму
його проведення.
Відповідно інноваційність має характеризувати професійну діяльність
кожного вчителя. Нововведення (інновації) не виникають самі собою, а є
результатом наукових пошуків, аналізу, узагальнення педагогічного досвіду.
Проте інноваційна діяльність вчителя початкових класів потребує подальшого
детального обґрунтування й аналізу тому, що окремі її аспекти залишаються
недостатньо вивченими [14, с. 24].
Особливості професійної підготовки та діяльності вчителя початкової
школи були розкриті в дослідженнях: А.М. Алексюка, B. Будака,

5
С.У. Гончаренка, І.А. Зязюна, О.М. Івлєвої, Л.Г. Коваль, C.М. Мартиненко,
Н.Г. Ничкало, О.Я. Савченко, Г.С. Тарасенко, Л.Л. Хоружа, М.М. Фіцули, І.М.
Шапошнікової та ін. Як зазначає І.А. Зязюн: «сучасний педагог повинен
виконувати не роль «фільтра» для пропускання через себе навчальної
інформації, а бути помічником в роботі учня, перебираючи на себе роль
одного з джерел інформації»; «в ідеалі педагог стає організатором
самостійного навчального пізнання учнів, не головною діючою особою в
групі учнів, а режисером їхньої взаємодії з навчальним матеріалом, один з
одним та з учителем». А на думку В. Будака - «сьогодні суспільству потрібен
учитель самодостатній, індивідуально високорозвинений, щасливий, який
вміє створювати гуманні стосунки з дітьми, колегами та батьками» [1, с. 5].
Останнім часом багато науковців наголошують на тому, що сучасний
учитель повинен володіти інформаційно-комунікаційними технологіями і
використовувати їх у своїй діяльності. В. Ковальчук вважає, що «сучасний
учитель передусім має бути висококваліфікований і далекоглядний
професіонал, свідомий та відданий патріот України, тонкий психолог, котрий
володіє інформаційними та педагогічними технологіями» [8, с. 15]. Такі
вимоги зумовлені тим, що в умовах становлення і розвитку
високотехнологічного інформаційного суспільства постає необхідність
впровадження у навчально-виховний процес інформаційно-комунікаційних
технологій.
У педагогічній науці інноваційна діяльність розуміється як
цілеспрямована педагогічна діяльність, заснована на осмисленні власного
педагогічного досвіду за допомогою порівняння і вивчення, зміни і розвитку
навчально-виховного процесу з метою досягнення більш високих результатів,
отримання нового знання, впровадження якісно іншої педагогічної практики.
Стосовно педагогічного процесу інновація означає введення нового в
цілі, зміст, методи і форми навчання та виховання, організацію спільної
діяльності вчителя та учня. У педагогічній літературі дано безліч
класифікацій і груп інновацій. Найвідоміші: інновації, спрямовані на

6
розробку нових форм, технологій і методів навчально-виховного процесу;
інновації, спрямовані на відпрацювання нового змісту освіти та нових
способів його структурування.
Готовність до реалізації інноваційної діяльності може бути сформована
тільки в контексті цілісності її основних структурних компонентів -
мотиваційного, креативного, технологічного та рефлексивного. Дана
проблема потребує вирішення двоєдиного завдання - формування у педагога
готовності до сприйняття нового і розвитку вмінь діяти по-новому [20, с. 71].
Інноваційна діяльність багато в чому обумовлена неповторністю
особистості вчителя та учня, особливостями класу, школи і т.д. Завдання
керівника, вчителя в даних умовах полягає у використанні сучасних
психолого-педагогічних знань для розробки власної траєкторії освітньої
діяльності. Вирішенню цього завдання сприятиме зміна в підході педагога до
змісту освіти. Критерії готовності педагога до інноваційної діяльності:
- усвідомлення необхідності інноваційної діяльності;
- готовність до творчості;
- впевненість у тому, що прийняте до впровадження нововведення
принесе позитивний результат;
- узгодженість особистих цілей з інноваційною діяльністю;
- готовність до подолання творчих невдач;
- технологічна готовність;
- позитивна оцінка свого попереднього досвіду в світлі інноваційної
діяльності;
- здатність до професійної рефлексії [4, с. 25].
Треба відзначити, що становлення і розвиток інноваційних процесів
безпосередньо пов’язано з новим, більш якісним рівнем діяльності як
педагогів-вихователів, так і керівників школи, з підвищенням рівня їх
технологічності, володіння педагогічною технікою.
Необхідно враховувати, що процес включення педагога в інноваційну
діяльність зумовлений низкою суперечностей:

7
 - між репродуктивним характером підготовки педагога і необхідністю
продуктивної педагогічної діяльності;
- між індивідуальним характером попередньої навчальної діяльності та
нерозвиненістю групових форм організації навчання;
- між труднощами освоєння інноваційної діяльності і необхідністю
професійно-педагогічної взаємодії з метою вирішення завдань, що стоять як
перед школою, так і перед окремими педагогами;
- між прагненням забезпечити демократичний стиль відносин учителя й
учня та недостатнім розумінням позиції дитини [4, с. 29].
У дітей ХХІ століття ми зобов’язані виховати звичку до змін, навчити їх
швидко реагувати на зміну умов, добувати потрібну інформацію, різнобічно
аналізувати її.
Основні напрями інноваційної діяльності в початковій школі:
1. Формування сучасно-освіченої, моральної, активної людини, з
розвиненим почуттям відповідальності за долю країни.
2. Послідовне створення в школі здоров’язберігаючого освітнього
простору з обов’язковим використанням здоров’язберігаючих технологій.
3. Розвиток творчих здібностей учнів через класно-урочну систему і
систему додаткової освіти.
4. Широке впровадження нових форм і методів навчання, в тому числі
сучасних інформаційних технологій, для забезпечення можливості
індивідуального розвитку кожної дитини.
5. Розвиток системи виховної роботи на принципах добровільності,
свободи вибору і творчості.
Освітні завдання в даний час реалізуються різноманітними за формою
освітніми установами та методиками навчання. Широкий розмах набуває
використання нових технологій в освіті. Школа І ступеня постійно перебуває
в пошуках нових технологій.
Сучасні освітні технології, що використовуються вчителями на уроках:
• особистісно-орієнтоване навчання;

8
 • інформаційно-комунікаційні технології;
• проектно-дослідницька технологія;
• інтерактивні технології;
• технологія проблемного уроку;
• технологія роботи з портфоліо;
• здоров’язберігаючі технології;
• колективно-індивідуальна розумова діяльність;
• блочно-модульна технологія;
• розвивальна система Л. В. Занкова;
• ігрові технології [5, с. 4].
В останні роки відбувся стрімкий розвиток інформаційно-
комунікаційних технологій і розповсюдження їх в усі сфери життєдіяльності
людини. У системі освіти виникла проблема створення нової моделі
освітнього процесу і створення освітнього середовища, що відповідає
запитам сучасного суспільства, яка може бути вирішена за допомогою
впровадження та активного використання інформаційно-комунікаційних
технологій.
Підготувати урок з використанням тієї чи іншої технології не завжди
просто для вчителя. Найчастіше це вимагає великої кількості часу, підготовки
великої кількості матеріалу. Не завжди такий урок проходить гладко,
особливо в процесі випробування, коли шукаєш оптимальні варіанти
використання технологій в навчальному процесі, підбираєш їх відповідно до
вікових особливостей учнів, темою уроку, наявним матеріалом. Але, як
правило, урок, проведений із застосуванням технології, виправдовує себе,
тому що дозволяє максимально включити учнів в процес уроку, мотивує їх на
самостійну роботу і, що, напевно, найголовніше, дозволяє досягти якісного
засвоєння навчального матеріалу. Що, в свою чергу, призведе кожного
вчителя до реалізації головної мети - підвищення якості освіти учня, і
відповідно, сприятиме реалізації завдань стандартів нового покоління.

9
 Працюючи на уроці, в який вчитель включає ту чи іншу технологію, учні
використовують і вдосконалюють навички самостійної роботи, роботи з
текстом, мовної діяльності, вміння працювати в парі та групі. Безумовно, такі
навички більш сформовані в учнів середньої школи. Однак, ефективно
використовувати дані технології може і вчитель початкової школи.
Беручи участь в інноваційній діяльності, не можна йти до прагнення
освоїти неодмінно те, що вивчають сусіди з навколишніх шкіл для того, щоб
витримати конкуренцію в боротьбі за контингент учнів, за хорошу думку
батьків, керівників органів управління освітою; до прагнення перепробувати,
освоїти нове підряд, щоб таким чином знайти оптимальну ідею.
Потрібно враховувати, що всі ці підходи до нововведень в школі
загрожують серйозними витратами, такими, як колосальні перевантаження
дітей і вчителів, зниження успішності з тих предметів, які не охоплені
«експериментальною» роботою, оскільки освоєння неактуальної,
неоптимальної чужої ідеї, та ще освоєння неграмотне віднімає у вчителів,
охоплених цією діяльністю, всі сили і час, що неминуче призводить до
дестабілізації педагогічного процесу. Всі ідеї потрібно зважити і обговорити з
колегами, фахівцями [20, с. 34].
Розвивальне навчання не обіцяє учням легкого, безтурботного життя,
навпаки - яскравого, насиченого, інтенсивного. Адже без подолання
труднощів не можна виховати мислячої, самостійної людини! Спостереження
за учнями показують, що грамотно побудовані уроки не викликають у дітей
нервових перевантажень. Навпаки, позитивний настрій, інтерес до пізнання,
до думок один одного - все це зводить до мінімуму неминучу втому від
роботи і не викликає негативного ставлення до навчання. Спокійне і впевнене
самопочуття дитини в класі є основним показником здоров’язберігаючого
характеру навчання.
Готовність до інноваційної педагогічної діяльності вчителя формується
не сама по собі, а під час педагогічної практики. Сучасний педагог у

10
навчально-виховному процесі повинен намагатися вдосконалювати свою
роботу, використовувати нові форми, методи, засоби, прийоми на уроках.
Учитель, який здатний і готовий до здійснення інноваційної діяльності в
початковій школі, може досягнути результатів, коли він усвідомлює себе як
професіонал, має установку на творче сприйняття наявного інноваційного
досвіду і його необхідне перетворення.
Звичайно, що впровадження інноваційних освітніх технологій є
нелегкою справою навіть для досвідченого вчителя і потребує ґрунтовної
підготовки (підбір матеріалів, складання плану, підготовка наочного, ігрового
матеріалу, ретельне вивчення індивідуальних особливостей учнів класу та
ін.). Але той педагог, який прагне досягнути мети, розкрити всі здібності і
таланти своїх учнів, навчити їх вчитися, знаходити істину, обов’язково
шукатиме шляхи вдосконалення своєї методики [7, с. 57].
XXI століття - століття високих комп’ютерних технологій. Сучасна
дитина живе у світі електронної культури. Інноваційну діяльність вчителів
початкових класів треба спрямовувати на оволодіння інформаційно-
комунікаційними технологіями, щоб вчитель став для учнів координатором
інформаційного потоку. Вчителю необхідно оволодіти сучасними методиками
та новими освітніми технологіями, щоб спілкуватися на одній мові з
дитиною, а також для професійного й особистісного росту та
самовдосконалення.

1.2. Опрацювання та застосування педагогічних інноваційних

технологій в початковій школі
Однією з особливостей сучасної системи освіти є співіснування двох
стратегій організації навчання – традиційної та інноваційної.
Сучасна система навчання об’єктивно зумовлює переведення освітнього
процесу на технологічний рівень. При цьому можна і слід використовувати
особистісно-зорієнтовані інноваційні педагогічні технології. Ефективність їх
використання значною мірою залежить від того, як реалізується творчий
11
потенціал особистості учня. Тому мають змінитися пріоритети в діяльності
вчителя. Це зумовлює появу освітніх інновацій, покликаних істотно змінити
освітній процес.
Нині існує безліч педагогічних технологій. Але ми зупинимося на тих,
які найпоширеніші в роботі школи:
- нестандартні уроки,
- інтерактивні технології,
- проектні технології,
- комп’ютерно-інформаційні технології.
Актуалізація проблеми нестандартних уроків та їхнього впливу на
всебічний розвиток дитини пов’язана насамперед із загальновизнаним
фактом низького рівня об’єктивної та суб’єктивної готовності дітей до життя
за межами школи. Найчастіше у своїй практиці вчителі використовують:
урок-лекцію, урок-захисту ідей, урок-експедицію чи подорож, семінари,
аукціони, прес-конференції, диспути. Ознаками таких уроків є відсутність
послідовності елементів уроку, передбаченої загальноприйнятою типологією
уроків; колективні способи роботи; цікавість до навчального матеріалу;
значна творча складова; активізація пізнавальної діяльності; партнерські
взаємини; зміна ролі вчителя; нестандартні підходи до оцінювання.
Проведенню нестандартних уроків передує велика клопітка робота, адже
сам урок є результатом навчальної діяльності, яка відбувалася на стадії
підготовки до нього (написання рефератів, опрацювання додаткової
літератури, вивчення історичних матеріалів, проведення дослідів, збору
інформації, підготовка презентацій) [8, с. 28].
Нинішні педагогічні інновації пов’язані із застосуванням інтерактивних
методів навчання. Суть інтерактивних технологій у тому, що навчання
відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Вони найбільше
відповідають особистісно-зорієнтованому підходу в навчально-виховному
процесі. Адже під час їх застосування моделюють реальні життєві ситуації,
пропонують проблеми для спільного розв’язання, застосовують рольові ігри.

12
Ефективність інтерактивних технологій залежить від уміння вчителя давати
завдання учням для попередньої підготовки, підбирати до уроку такі
інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до освоєння теми, на одному
занятті використовувати одну-дві інтерактивні вправи, здійснювати спокійне
глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема
акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в
інтерактивній вправі.
Досвід підказує, що фронтальні методи роботи, які створюють ілюзію
активності, поступаються місцем груповій, парній чи індивідуальній роботі,
оскільки така співпраця у навчанні виховує у школярів повагу до інших,
уміння дати оцінку роботи інших або висловити з цього приводу критичні
зауваження, змінити свою думку у разі переконливих аргументів інших
учасників спільної роботи, а це можливо при використанні інноваційних
технологій. Варто не забувати, що вчити всіх однаково не можна і тому
диференціація є одним із головних шляхів розв’язання цього завдання.
Диференціація належить до інтерактивного навчання (практика через
дію, навчання інших, негайне творче застосування набутих знань). Як писав
В. О. Сухомлинський «До кожного учня необхідно підійти, побачити його
труднощі, кожному необхідно запропонувати тільки йому призначене
завдання» [18]. Визначаючи шлях і прийоми диференціації навчальної
діяльності школярів вчителі дотримуються певних умов, що сприяють
ефективності використання індивідуальних, групових, колективних форм
роботи на уроці:
1. Матеріал диференціювати за ступенем складності, за мірою
самостійності, за обсягом роботи.
2. Варто об’єднувати дітей у групи довільно, групи не мають бути
постійними. Слід давати дітям самим обирати собі посильний вид роботи.
3. Використовувати диференційовані завдання систематично, майже на
кожному уроці, уникаючи стандарту.
4. Диференціація має проходити через різні етапи уроку.

13
 5. Диференціацію бажано як найширше застосовувати під час
фронтальної роботи, коли учні розв’язують загальні навчальні завдання.
6. Процес засвоєння слід супроводжувати постійним контролем якості
знань, умінь, навичок через самоперевірку, взаємодопомогу з наступною
взаємооцінкою, самооцінкою.
У своїй роботі педагоги застосовують і технологію «Розвиток
критичного мислення». Вона допомагає готувати дітей нового покоління, які
вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. В її основу
покладено ідеї Ж. Піаже та Л. Виготського щодо творчого співробітництва
вчителя і учня. При запровадженні цієї технології, знання учнів засвоюється
набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на
запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу та пошуку
її вирішень. Для впровадження цієї технології не потрібно ніяких додаткових
умов, що створюються у школах спеціально для опанування новітніх
технологій. Єдина необхідна умова для роботи за цією технологією – це
бажання вчителя працювати творчо, по-сучасному, що сприяє досягненню
найбільш позитивних результатів складного процесу навчання [13, с. 82].
Добре зарекомендували себе такі методики та прийоми роботи з
розвитку критичного мислення як «Мозкова атака», «Система позначок.
Поміч», метод «Вільне письмо», методика «Гронування», «Сенкан»,
«Кубування», «Кероване читання з передбаченням», методика
«Передбачення». Наші вчителі найчастіше використовують роботу в парах, в
групах, карусель, розігрування ситуацій за ролями, мікрофон, незакінчене
речення, мозковий штурм, дерево рішень, займи позицію, дебати.
Невід’ємною складовою інтерактивних технологій є застосування
комунікативних вправ, які виконують декілька функцій:
1. Навчальну - розвиток уміння сприймати інформацію різної
модельності.
2. Релаксаційну - усунення емоційного напруження, створення
сприятливої атмосфери на заняттях.

14
 3. Розвивальну - гармонійний розвиток особистісних якостей для
активізації резервних можливостей.
4. Виховну – психотренінг і психокорекція поведінки в ігрових моделях
життєвих ситуацій [9, с. 12].
Комунікативна діяльність допомагає зробити клас інтерактивною
групою, де учні почуваються впевнено, висловлюючи свої погляди та думки,
а також заохочують товаришів робити те саме. В результаті створюється
стимулююча, творча атмосфера. Багато видів діяльності можна
використовувати на етапах актуалізації, рефлексії, підбиття підсумків, а також
як розминку або під час ранкової зустрічі. Комунікативні вправи створюють
мотивацію пізнання самих себе, іншої людини, пізнання самих себе через
емоції, вчать розуміти свій емоційний стан виражати свої почуття і
розпізнавати почуття інших людей через міміку, жести, виразні рухи,
інтонацію. Вони дають змогу учням висловити свої труднощі, а учителю
зрозуміти, які труднощі є у дітей. Вчитель стає активним учасником (не
спостерігачем). Це сприяє покращенню взаємостосунків, зняттю напруги,
невимушеності поведінки.
Учні полюбляють такі вправи «Уяви себе», «Зазирни у дзеркало»,
«Додай речення», «Добре-погано», «Піднятий настрій», вітання
«Знайомство», «Що тобі скаже лялька?», «Тематичне інтерв’ю», «Тренуємо
емоції», «Скарбничка труднощів», «Насос і м’яч», «Скажи ведмедику добрі
слова», «Комплімент».
Виходячи з вищезазначеного, на практиці необхідно використовувати
інтерактивні форми в цілому, або ж взявши елементи, які більш доцільні до
певного класу. Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне
середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає
змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення,
зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізовувати
індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес
організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими

15
знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити
«відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних
засобів; навчаються співробітництву [20, с. 44].
Проектній технології в даний час відводиться чи не найбільше уваги.
Суть її – стимулювати інтерес учнів до певних проблем, які передбачають
володіння певною сумою знань через проектну діяльність, а саме розв’язання
однієї або цілої низки проблем; показати практичне застосування надбаних
знань – від теорії до практики.
Урок без інноваційних методів – це урок учорашнього дня. Відомо, що
тільки творчий учитель може виховати творчу особистість. А виховати
творчого вчителя і допомагають інноваційні форми і методи методичної
роботи, які передбачають моделювання реальних педагогічних ситуацій,
спільне розв’язання проблем на основі аналізу обставин; сприяють
створенню атмосфери і співробітництва, взаємодії; допомагають учителю
справжнім лідером дитячого колективу. Педагоги вчаться бути
демократичними, активно спілкуватися з іншими, критично мислити,
приймати продумані рішення.
Аналіз публікацій і власного досвіду дає підстави стверджувати, що
ефективними в молодшій школі можуть бути технології: «Мозковий штурм»,
«Рольові ігри», а також проектні і технології навчання.
Технологію «Мозковий штурм», наприклад, доцільно використовувати у
невеликих за чисельністю класах, де дітей ділять на три групи: «генератори
ідей», «аналітики», «відповідальні за рішення». Перші пропонують кілька
різних ідей щодо виконання поставленого завдання, другі – аналізують і
обговорюють запропоновані ідеї, треті –вибирають найбільш вдалу і
правильну ідею. Перші дві групи вибираються довільно, наприклад 1-1 і 2-й
ряд парт у класній кімнаті, але в третю групу варто, непомітно для інших,
відібрати сильніших учнів. Така технологія може бути використана на уроках
математики, праці, природознавства [21, с. 4].

16
 Проектна технологія також передбачає прояв творчості під час
виконання проекту. Ми пропонуємо застосовувати цю технологію у
поєднанні з технологією навчання у співпраці, а тому практикуємо групові
проекти для 3-4 учнів. Популярним у молодших школярів є створення
ілюстрованої книжки до казки. Учні знаходять казку, разом розбивають її на
фрагменти (ключові моменти), розподіляють порівну між собою і вдома
виконують ілюстрації до вибраних фрагментів. У школі знову разом
компонують «книжку», дотримуючись послідовності сюжету. Виконання
такого проекту розвиває навички працювати в команді, почуття
відповідальності за доручену справу.
Слід зазначити, що метод проектів при вмілому застосуванні досить
ефективний у роботі з учнями початкових класів. Переваги технології «метод
проектів»: розвиваються пізнавальні інтереси; використовуються різні форми
роботи: дискусії, робота з літературою, збір емпіричної інформації і т.ін.;
відбувається мотивування, з'являється задоволення від діяльності, учні бачать
результат своєї праці; відсутній формалізм знань; у випадку використання
групових проектів розвивається уміння співробітничати; встановлюється
зв’язок з життєвим досвідом; розвивається уміння ставити мету і
саморегуляція в діяльності [10, с. 5].
Крім інноваційних технологій в початковій школі з кожним роком все
ширше впроваджуються нетрадиційні форми навчання. Аналіз педагогічної
літератури дає можливість розглядати таку класифікацію нетрадиційних
форм відповідно до способу взаємодії суб’єктів навчального процесу: уроки-
мандрівки; віршовані (римовані) уроки; інтегровані уроки; уроки-теле- та
радіопередачі; уроки-дискусії; уроки-змагання; уроки-дослідження; уроки-
сюжетні замальовки. До нетрадиційних форм роботи на уроці можна віднести
такі: урок «Що? Де? Коли?», урок типу «КВК», урок-вікторина, урок-аукціон,
урок-екскурсія, урок-спостереження.

17
 Технології навчання у грі, дискусії сприяють соціалізації учнів,
розвитку критичного мислення, дають змогу висловлювати власну позицію,
формують уміння відстоювати свою думку і чути інших учасників дискусії.
Інновації можуть бути різними за масштабом, за потенціалом, можуть
належати до різних складових навчально-виховного процесу, але, на наш
погляд вони можуть бути мотивовані й орієнтовані на конкретного вчителя,
який працює в конкретній школі з конкретними учнями [6, с. 3].
Різноманітність та велика кількість сучасних інноваційних педагогічних
технологій вимагає від учителя пильної уваги та відповідної підготовки до їх
вибору та впровадження в навчально-виховний процес. Інноваційна
діяльність передбачає у вчителя найвищого ступеня педагогічної творчості,
оскільки суть такої діяльності передбачає оновлення педагогічного процесу,
внесення прогресивного традиційну систему навчання й виховання.

1.3. Особливості використання та проведення деяких інноваційних

уроків
Бінарні уроки. Бінарний урок – нестандартна форма навчання з
реалізації міжпредметних зв’язків. Це творчість двох педагогів, яка
переростає у творчий процес учнів та формує в останніх креативну
компетентність.
Мета бінарного уроку – створити умови практичного застосування
знань, навичок та вмінь і надати можливість учням побачити
результативність своєї роботи.
Бінарним урокам притаманні значні педагогічні можливості: учні
одержують багатогранні знання про об’єкт вивчення, у них формуються
вміння переносити знання з однієї галузі в іншу, стимулюється аналітико-
синтетична діяльність, формуються уміння аналізувати і порівнювати складні
процеси і явища навколишнього світу, що забезпечує формування цілісного
сприйняття дійсності як передумови формування наукового світогляду.

18
 Ефективність бінарних уроків залежить від дотримання таких
педагогічних умов: правильного виділення міжпредметних багатопланових
об’єктів за допомогою аналізу навчальних програм; раціонально
організованої спільної роботи вчителів із підготовки уроку (вивчення
літератури, взаємне консультування, складання спільного плану заняття,
визначення глибини та об’єму розкриття навчального матеріалу,
послідовності його вивчення, вибір методів та засобів навчання);
узгодженості дій учителів та учнів під час уроку. Учитель повинен займати не
більше половини часу уроку, решта повинно припадати на учнів. Ведуть
такий урок два вчителі, рівновартісні на уроці; активізації пізнавальної
діяльності школярів на всіх етапах уроку; урізноманітнення форм навчальної
роботи та забезпечення наступності між ними [18, с. 52].
Віршовані (римовані) уроки. На жаль, у фахових виданнях для
початкової школи друкують дуже мало розробок віршованих уроків. А як би
стали у пригоді ці знахідки тим, хто не здатний бути поетом, але щиро хоче
опанувати ці нестандартні заняття.
Віршовані (римовані) - це такі нестандартні уроки, що проводяться у
віршованій формі. Всі етапи такого уроку, всі завдання, задачі, пояснення -
римовані тексти. Як правило, ці уроки підсумовують вивчені теми, тобто є
узагальнюючими (систематизуючими), їх структура подібна до структури
уроків узагальнення знань.
Важливо зазначити, що римовані уроки максимально зосереджують
увагу школярів, бо матеріал подається стисло - віршами, і не можна
пропустити основне, треба зуміти його чітко виділити й зробити певні
висновки. Такі нестандартні уроки стають справжнім святом для учнів і
вчителя.
Пропонується використовувати римовані заняття раз на місяць.
Спостереження показали, що після таких нестандартних уроків діти «грають
у рими», а деякі, за свідченням батьків, пробують самі «складати» вірші [10].
Інтегровані уроки. У сучасному педагогічному процесі значного

19
розвитку набула ідея міжпредметної інтеграції.
Інтегровані уроки ставлять за мету спресувати споріднений матеріал
кількох предметів навколо однієї теми. Діти розглядають якесь явище,
поняття з різних боків.
Аналіз чинних програм для чотирирічної початкової школи та вивчення
досвіду вчителів свідчить про широкі можливості для інтеграції навчального
матеріалу з окремих предметів. Як зазначає О. Савченко, такі нестандартні
уроки дають можливість учителеві разом із учнями опанувати значний за
обсягом навчальний матеріал, домогтися формування міцних, усвідомлених
міжпредметних зв’язків, уникнути дублювання у вивченні низки питань,
досягти цілісності знань [10].
Підготовка інтегрованих уроків передбачає:
• аналіз річного календарного планування;
• зіставлення матеріалу різних предметів для виділення тем, близьких за
змістом або метою використання;
• визначення завдань уроку;
• «конструювання» уроку.
Найбільш відповідальним етапом підготовки інтегрованого заняття, на
нашу думку, є визначення завдань уроку. З огляду на це, справедливим буде
виділення навчальної, розвивальної та виховної мети окремо для кожного з
предметів, що інтегруються.
Дидактичні особливості інтегрованих уроків чітко викладені в працях О.
Савченко [11]. У фаховій літературі останніх років можна знайти багато
розробок інтегрованих уроків. Вивчення значної кількості таких уроків та
власний досвід їх проведення дозволяють зробити висновок про наявність
певної структури такої форми уроку.
Перший етап проведення інтегрованого уроку - організаційний. Другий -
ознайомлення з темою та метою. На третьому етапі під час актуалізації
опорних знань учнів важливою є вступна бесіда, характерна особливість якої
- актуалізація знань з усіх інтегрованих предметів. Час її проведення має бути

20
не більше ніж 8-10 хвилин. Підготовка цього етапу уроку потребує від
класовода особливої уваги: бесіда повинна бути змістовною, лаконічною,
чіткою. Якщо уроки з різних предметів за однією темою проводяться окремо,
вступна бесіда триває вдвічі (втричі) довше. Саме тому, об’єднання змісту
навчальних дисциплін значно скорочує час на їх опанування і забезпечує
різнобічне сприймання предметів чи явищ, що є безперечною перевагою
інтеграції.
Наступні етапи інтегрованого уроку можуть проводитися по-різному,
залежно від теми й мети конкретного уроку [10].
Цікаво, що характерною особливістю початкової школи більшості
закордонних країн стало навчання за інтегрованими курсами. Варто
наголосити, що методика проведення інтегрованого уроку вимагає від
учителя високого професіоналізму та ерудиції. Якщо такі нестандартні уроки
відбуваються систематично, це значно впливає на розвиток пізнавальних
здібностей школярів. Савченко зазначає, що «змістовні, цілеспрямовані
інтегровані уроки вносять у звичайний плин шкільного життя новизну,
певною мірою знімають кордони предметного викладання і допомагають
дітям емоційно і системно сприйняти деякі поняття, явища» [10].
Уроки-дискусії. Відомо, що останні двадцять років триває пошук
ефективних методів та прийомів навчання, завдяки яким пасивна позиція
дитини має змінитися на активну.
Уроки-дискусії проводяться після вивчення певної теми, розділу
програми. Мета таких уроків - поглиблення й систематизація знань школярів
з предмета.
Такі нестандартні форми організації уроків обов’язково мають містити
підготовчий етап. Учням повідомляють тему диспуту, засідання, конференції.
Класовод ознайомлює їх з правилами культури спілкування.
Після обговорення правила затверджуються. Орієнтовні правила
культури спілкування Ці правила кожний учитель може доповнити,
враховуючи особливості дітей свого класу.

21
 Уроки-дискусії дають прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної
проблеми або зі складного питання та залучити дітей до активної роботи,
сприяють розвитку пізнавальних інтересів школярів, збагаченню лексичного
запасу, необхідного для висловлення своїх думок як усно, так і письмово.
Уроки групи «уроки-дискусії» розширюють також досвід спілкування, бо
особлива увага під час їх проведення приділяється саме формуванню вмінь
запитувати й відповідати. «Школа повинна вчити дитину не лише
відповідати, вона має навчити учня запитувати, оскільки вміння запитувати -
це здатність відділяти відоме від невідомого, визначати об’єкт пошуку; це
інструмент, за допомогою якого малий «дослідник» пізнає світ» [3, с. 25].
Ми розглянули лише деякі форми нестандартної роботи з учнями. Треба
сказати, що така робота багато в чому залежить від вчителя, як генератора
ідей в класі. Учні ж, у великій мірі, підтримують такі прагнення вчителя,
допомагають йому в організації таких занять.

22
 РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ
ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ПРАКТИЦІ
СУЧАСНИХ ПОЧАТКОВИХ ШКІЛ

2.1. Використання ігрових прийомів навчання на уроках

математики
Ефективними засобами збудження живого інтересу до вивчення
математики в початкових класах поряд з різними іншими методами є
нестандартні уроки. Основою нестандартних уроків є практична робота,
дидактична гра або інтриги, що зближує навчальну діяльність з основним
видом діяльності молодших школярів - грою. Вона переключає довільну
увагу дітей на навчальний процес, на розв'язування навчальної задачі.
Гра спонукає учнів до виконання більшої кількості математичних вправ,
сприяє набуттю більш міцних свідомих знань, умінь і навичок. Такі уроки
допомагають учителю урізноманітнювати роботу, знімають напруження від
звичної навчальної діяльності, переключають увагу школярів; вони є цінним
засобом виховання розумової активності дітей, що активізує психічні процес,
викликає в учнів живий інтерес до процесу пізнання. На таких уроках діти
долають більші труднощі та тренують свої сили. Як показує практика, новий
матеріал з математики, викладений в ігровій формі, з наступними
проведеннями практичної роботи дає кращі результати,ніж традиційна форма
викладення матеріалу.
Залежно від конкретної педагогічної мети уроку, його змісту,
індивідуальних психологічних особливостей дітей та рівня їхнього розвитку,
можна проводити сюжетно-рольові ігри з одним учнем, групою або всіма
учнями класу. Ці ігри організовують тоді, коли необхідно на практиці
показати, як правильно застосовувати знання.
У процесі проведення ігор у багатьох учнів підвищується інтерес до
навчального предмету. Навіть пасивні на уроках діти хочуть вступити в гру.
Ігри повніше реалізують підготовку учнів до практичної

23
діяльності,виробляють у них життєву позицію, привчають до колективних
форм роботи.
Ефективною є гра, що проводиться з настановою на перемогу. Система
підбиття підсумків гри передбачає: доброзичливе ставлення до учня;
позитивне оцінювання зусиль учня; детальний аналіз утруднень учня і його
помилок; конкретні вказівки, спрямовані на покращення досягнутого
результату [12, с.5].
Під час використання ігрового методу навчання необхідно
дотримуватись таких основних вимог:
 ігрове завдання повинно збігатися з навчальним;
 математичний зміст має бути посильним для кожної людини;
 підсумок гри має бути чітким і справедливим.
Таким чином, ігрові уроки є важливим засобом розвитку їхнього
інтересу до знань.
Готуючись до таких уроків, вчитель має продумати: які математичні
вміння і навички вони повинні формувати у дітей; які виховні завдання вони
мають реалізувати; який матеріал краще використати для уроку; чітко
визначити організацію проведення уроку; підбиття підсумків.
Вивчення математики завжди супроводиться значним розумовим
напруженням учнів. Рухливі ігри, нестандартні завдання запобігають
перевтомленню, підвищують працездатність, сприяють фізичному розвитку,
формує в них конкретні уявлення, полегшує оволодіння абстрактними
поняттями.
Призначення ігор різноманітне. Це й ознайомлення з новим матеріалом, і
закріплення, повторення радніших набутих знань. Доцільною формою гри є
змагання.
Можна провести гру «Забитий гол». На воротах, які прикріплюються на
дошці, розміщуємо м'яч з числом. Діти по черзі називають будь-який
приклад, результатом якого є дане число [15. с. 61].

24
 В першому класі доцільно провести гру «Назви сусіда» (даного числа).
Розвитку кмітливості, творчої уяви, логічного мислення, активності учнів
сприяють віршовані задачі. Наприклад:
5смерічок, 2 берізки
Зеленіють біля річки.
Поряд з ними є ожина...
Скільки всіх дерев, скажи-но?

Миколка з'їв 4 сливи,

6з'їла Настуся
Скільки слив з'їла бабуся?

Півень голосно кричить:

Сто душ можу розбудить!
Скільки півнів посадити,
Щоб душ двісті розбудити?

Якось бігло через ліс 8 кіз.

П'ять з них - білі—білі.
А останні — сірі—сірі.
Скільки бігло через ліс сірих кіз?
Формування учня самостійною, ініціативною, вдумливою особистістю
може бути успішним, коли вчитель зуміє зацікавити учнів.
Одним з най перспективніших шляхів виховання активних школярів та
озброєння їх необхідними вміннями та навичками є впровадження та раціона-
льне поєднання гри з навчанням.
Потрапляючи до школи, гра для дитини залишається важливим засобом
творчого пізнання життя. В процесі гри в учнів виробляється звичка зосеред-
жуватись, самостійно думати, розвивати увагу, спостережливість,
кмітливість. В грі всі діти займають активну позицію. Ігри на уроках
пов'язані з розвитком пізнавальних інтересів школярів, розвивають усне
мовлення та логічне мислення школярів.
Особливої ваги надається ігровим способам постановки цікавих
завдань,які за своєю суттю є конструктивними, потребують зіставлення
різних комбінацій.

25
 Ось ряд дидактичних ігор, які можна використовувати при вивченні
всього курсу математики, добираючи відповідні математичні завдання до
дидактичної мети уроку.
Добери множник
Зміст гри. Учитель в одній руці піднімає картку з одноцифровим
числом,наприклад 48. Учні піднімають картку з таким числом, яке в добутку з
числом 6 дорівнює 48. Отже, піднята картка з числом 8 є правильна.
В ігровій ситуації змагаються учні по рядах парт. В якому ряд і більше
правильно піднятих карток, з того ряду обирається ведучий, який виконує
роль вчителя.
Цікаві дії
Зміст гри. Учням пропонують записати трицифрове число (наприклад
168) і прочитати його навпаки (861), виконати віднімання (861 — 168 =
693).Прочитати утворений результат навпаки (396). Знайти суму двох
останніх чисел (693 + 396 = 1089). Результат можна сказати заздалегідь, тому
що будь-яке інше число, а не 432, привести того ж результату, якщо лише дві
крайні цифри різні. (Наприклад: 154; 461; 451 - 154 = 297; 792; 297 = 972
1089).
Футбол
Клас ділиться на дві команди. Учень з першої команди називає
довільний приклад і вказує учня з другої команди, який буде відповідати.
Якщо відповідь правильна, то гравець, який відбив «удар», дає завдання
першій команді. Якщо відповідь неправильна то «нападаюча» команда дає
правильну відповідь і хором говорить «Гол». Учень, якого викликали, може
звернутись за допомогою до одного з членів своєї команди. Перемагає
команда, яка заб'є більше «голів».
Естафета
Для гри клас ділять ні дві команди. На дошці записано стільки
прикладів,скільки є учнів. Приклади містять табличне множення і
ділення.,додавання та віднімання в межах 100. За сигналом перші учні ви-

26
ходять до дошки, розв'язують перші приклади, записують і швидко передають
крейду наступним гравцям, які розв'язують наступні приклади і т.д. Якщо
учень бачить помилку гравця своєї команди, то коли до нього дійде черга, він
може виправити неправильну відповідь і записати правильну. Після
розв'язування всіх прикладів, перевіряємо правильність виконання завдань
«суперниками» і визначаємо команду-переможця.
Кращий шифрувальник
Зміст гри. На дошці написано приклади для двох команд та прикріплено
карки з числами та буквами. Карток більше, ніж прикладів. Учні послідовно
розв'язують приклади, знаходять картку з відповіддю і виставляють її тим
боком, де записано букву. Розв'язавши приклади,читають зашифроване слово.
Перемагає та команда, яка перша прочитає слово [3, с. 67-68].
Де відбудеться стикування космічних кораблів
В космос в заданому напрямку запущено космічні кораблі. Поведуть
кораблі 3 льотчики-командири (3 учні від кожної команди по черзі). Всі інші
учні і від кожної команди по черзі). Всі інші учні-помічники командира.
Кожен корабель летить у заданому напрямку. Його шлях зашифрований
прикладами, зверху яких написані відповіді, один з них вказує напрям даного
корабля. Необхідно стрілками показати правильний шлях польоту кожного
космічного корабля. В заданому напрямку кораблі стикуються, стрілками
треба показати, де вони зустрінуться. Якщо учні будуть помилятися, то члени
команди повинні виправити свого командира. Політ покаже, хто стане
справжнім командиром. Учні від кожної команди по черзі виходять до дошки
і розв'язують по одному прикладу. Перемагає той екіпаж, який не зробить
жодної помилки і правильно вкаже місце стиковки кораблів.
Визнач маршрут літака
Зміст гри. Учитель викликає до дошки трьох учнів (пілотів) із кожного
ряду (команди). Вони ведуть літак по наміченому маршруту, який
зашифрований прикладами, до яких дані три відповіді, одна з них правильна,
інші — невірні. Пілоти повинні визначити маршрут правильно,показати

27
стрілками правильний шлях, розв'язуючи приклади знизу вверх. Кожна
команда допомагає своєму командиру правильно вибрати шлях руху літака,
якщо командир помиляється. В кінці гри називаються командирами ті учні,
які зуміли правильно провести літак по наміченому курсу.
Хто швидше затопить піч
Три доріжки ведуть до одного будинку, який намальований на дошці. На
кожній доріжці написане завдання. Виконання завдання починається знизу.
Завдання можуть виконувати по одному, два або більше членів команди.
Команда, яка виграє, малює дим, який іде із труби.
Хто більше збере ягід?
Зміст гри. На картках із зображенням ягід на зворотній стороні написані
завдання. Учні, обчислюючи їх записують відповіді на дошці, а картки
складають на купку. Коли всі завдання виконані, перевіряється правильність
їх обчислень і підводиться підсумок: у кого більше зібрано ягід, той і
переможець.
Хто швидше засіє поле?
На дошці накреслені геометричні фігури, які неважко розділити на
прямокутники, вказані розміри сторін. Учитель говорить: «Зараз весна.
Важливо не прогаяти час посіву зернових культур. Хто швидше обчислить
площу частин і фігури в цілому, той першим засіє своє поле. Він і може бути
переможцем. І так, приготувались, починаємо сіяти!
Поспішай, не помились
Зміст гри. Ведучий називає будь-яке число, а викликаний учень повинен
назвати число в 10 разів більше, наступний з ним в 100 разів більше, а
слідуючий в 1000 разів більше.
Наприклад вчитель називає число 510, далі 5100, наступний 51000. За
кожну правильну відповідь учні отримують очко. Виграє та команда, яка
набере найбільшу кількість очок [9, с. 13].
Кожен педагог повинен усвідомлювати, що проведення таких уроків -
справа, яка потребує значної підготовленості і виняткової творчості вчителя.

28
Справа, залучаючись до якої, вчитель повинен постійно шукати шляхи до
урізноманітнення змісту, методики організації та обладнання. Лише тоді ця
робота буде сприйматися учнями як захоплююча й така, що містить елементи
новизни.

2.2. Технологія інтерактивного навчання учнів початкової школи на

уроках природознавства
Використання інтерактивних методів навчання на уроках
природознавства відповідає особистісно-орієнтованому навчанню.
Інтерактивне навчання підвищує рівень знань учнів, формує вміння та
навички, розвиває комунікативну компетентність, надає можливості
спілкування в колективі.
Впровадження інтерактивних форм та методів у практику на уроках
природознавства у початкових класах потрібно починати з простих
(«Мозковий штурм», Коло ідей) та поступово переходити до більш складних
(«Діалог», «Метод моделювання ситуації» та ін.)
Серед інтерактивних методів навчання, орієнтованих на практику
виділяємо такі основні групи:
1. Методи, що використовуються для введення в тему уроку та
активізації роботи учнів: 1) метод «АБВ»; 2) Постав на голову; 3) мозковий
штурм; 4) Замальовування та записування ідей.
2. Методи розробки та поглиблення нового змісту навчання: введення
учнів в роботу на робочому місці; 2) проблемні ситуації; 3) робота в малих
групах; 4) креативні методи; 5) рольова гра; 6) бесіда за круглим столом.
3. Методи контролю мети навчання та завершення навчальної теми
уроку: 1) проблемні ситуації; 2) робота в малих групах; 3) креативні методи;
4) рольова гра; 5) бесіда за круглим столом; 6) метод шпаргалок.
Метод «АБВ» можна використовувати під час введення в нову тему
(наприклад, Земля в Сонячній системі. Сонце - найближча до Землі зірка.

29
Планети Сонячної системи) для активізації уваги учнів, пробудження в них
інтересу до вивчення новою матеріалу та контролю знань, роботи над темою.
Метод «Мозковий штурм» означає вільне висловлення ідей, думок на
задану проблемну тему (навіть, якщо вони фантастичні, неможливі в
реалізації), але без критики та обговорення. Ці ідеї фіксуються,
систематизуються й оцінюються (наприклад, при вивченні теми: «Глобус -
модель Землі. Південний і Північний полюси Землі. Екватор»). Умова
застосування методу: роботі беруть участь 5-7 учасників; група працює
півколом або в колі за одним столом; обов’язкова участь модератора;
тривалість: 15-45 хв.; кожна ідея фіксується учасниками або модератором;
відсутність критики або коментарів на адресу висловлюваних ідей. Метод
«Мозковий штурм» сприяє народженню значної кількості ідей при високій
активності у часників, розвиває комунікативні здібності учнів, надає їм
можливість самовиражатися та само реалізуватися [7, с. 10].
Робота за методом «Мозковий штурм» проводиться поетапно:
1-ий етап (10 хв.): привітання, створення невимушеної атмосфери,
взаємного представлення.
2-ий етап (5 хв.): входження в проблемну тему та початок подачі ідей на
її вирішення.
3-ій етап (20 хв.): ненав’язливе залучення до участі всіх учасників і
записування, навіть незначних, на перший погляд, висловлених думок.
4-ий етап (10 хв.): підведення підсумків - систематизація записаних ідеї,
визначення логічних ключових моментів у великому обсязі інформації,
формування основних положень із заданої теми.
Наприклад, при вивченні теми: «Форми земної поверхні України
(рівнини, горби, гори, яри)», ефективним буде використання методу
«Шпаргалок». Учні самостійно опрацьовують, структурують і записують
матеріал у формі «шпаргалок». Працюючи в малій групі, вони розповідають
про прочитане один одному, відкрито користуючись своїми «шпаргалками»,

30
щоб створити більшу «шпаргалку» і в такий спосіб прийти до створення
«шпаргалки» всієї теми.
Метод «шпаргалок» використовують з метою ефективного
запам’ятовування інформації. Метод «шпаргалок» проводиться в п’ять етапів;
1-ий етап (10 хв): вчитель вводить учнів у проблемну тему й пояснює
форму роботи: 1) велика тема ділиться на кілька основних частин, а кожна
частина ділиться на кілька розділів; 2) кожний розділ доручається для
опрацювання магій групі; 4) у малій групі створюється «шпаргалка» на
розділ.
2-ий етап (15 хв): вчитель формує кількість малих груп (2-3 особи), що
відповідає кількості розділів для формування «шпаргалки» розділу, дає час на
підготовку. Організовує презентацію малими групами підготовлених розділів
з використанням «шпаргалок».
3-ій етап (10 хв): вчитель формує малі групи по кількості частин в темі
для створення «шпаргалок» частин теми; організовує презентацію частин
теми із використанням «шпаргалок».
4-ий етап (5 хв): вчитель бере участь в обговоренні теми, коректує
розуміння учнями даної теми, допомагає створити «шпаргалку» для всієї
теми.
5-ий етап (5 хв): підбиття підсумків [7, с. 12].
При вивченні теми «Погода рідного краю в різні пори року (температура
повітря, опади, напрям вітру)» доцільним є використання методу «бесіда за
круглим столом». Бесіда проводиться за круглим столом у невимушеній
атмосфері й за змістом в основному визначається учнями. Вона зорієнтована
на якусь загальновідому тему без суворого переслідування мети досягнути
чіткого результату. Це особлива форма дискусійного навчання з
обговоренням. Мета даного методу полягає в сприянні розвитку соціальної
компетенції учнів через вільний обмін досвідом і думками та вироблення
толерантного ставлення до висловлювань і переконань інших.
Робота за даним методом проводиться у чотири етапи:

31
 1-ий етап (10 хв): ненав’язливе змістовне входження в розмову,
орієнтація на тему з боку викладача.
2-ий етап (10 хв): висловлювання думок (спонукання з боку викладача до
вільно висловлювання думок без елементів критики та оцінок).
3-ій етап (20 хв): ненав’язлива підтримка та координація вільної
комунікації з боку викладача, залучення до розмови усіх учнів.
4-ий етап (5 хв): підбиття підсумків, відзначення найцікавіших думок,
завершення роботи круглого столу.
Метод «Постав на голову» належить до креативної техніки вирішення
проблем. Полягає він у тому, що вчитель чітко формулює проблему («на
ногах»), наприклад, при вивченні теми «Рух Землі навколо Сонця. Зміна пір
року. Рух Землі навколо своєї осі. Зміна дня й ночі»: «Як ви думаєте, які
чинники впливають на зміну дня і ночі?» Після обговорення цього питання з
учнями, вчитель допомагає їм поставити проблему «на голову», наприклад:
«Як ви думаєте, які чинники не впливають на зміну дня і ночі?» [7, с. 13].
Робота за методом «Постав на голову» проводиться у три етапи:
1-ий етап (15 хв.): викладач чітко й однозначно формулює проблему («на
ногах»), а учні шукають шляхи її вирішення, фіксуючи отримані результати
на дошці або на картках.
2-ий етап (15 хв.): викладач повертає проблему на її протилежність
(«ставить на голову»), учні шукають шляхи її вирішення, фіксуючи отримані
результати на дошці або на картках.
3-ій етап (10 хв.): результати, отримані на 2-му етапі роботи,
перевертаються «з голови на ноги», їх звіряють з попередніми, що були
висунуті на 1-му етапі. Учні можуть порівняти шляхи вирішення проблеми й
прийти до найбільш оптимального результату.
Метод «Постав на голову» сприяє розвитку в учнів здібностей до
пошуку нестандартних підходів у вирішенні проблем, комунікативності,
формує самостійність мислення.

32
 Метод «Майстерні майбутнього» становить розробку моделей
майбутнього (доречним виявляється при вивченні теми «Населення Землі,
Охорона природи на Землі»). Даний метод має рад характерних лише для
нього особливостей: 1) майбутнє розглядається не як продовження сучасною,
а виходячи з перспективи обраного сценарію; 2) розробляються альтернативні
варіанти розвитку сучасності з метою здійснити вплив у напрямі бажаного
майбутнього.
Учням надається можливість уявити майбутнє таким, яким вони
бажають його бачити.
Робота за даним методом проводиться в п’ять етапів:
1-ийетап (5 хв): привітання та організація взаємною представлення.
Визначення теми заняття;
2-ий етап (10 хв): збір критичних зауважень та їх опрацювання.
3-ий етап (15 хв): збір креативних уявлень про майбутнє (гра фантазії) з
використанням методу мозковою штурму;
4-ий етап (10 хв): обмірковування можливостей реалізації фантазій на
практиці;
5-ий етап (5 хв): аналіз результатів і планування наступних дій.
Інтерактивні методи навчання в початковій школі визначаємо як:
а) інформаційні - способи діалогічної взаємодії з метою обміну
матеріальними або духовними цінностями;
б) пізнавальні - способи пізнавальної взаємодії з метою отримання нових
знань, їх систематизації, творчого вдосконалення професійних умінь та
навичок.
Сюди відносяться: ділові ігри, мозкова атака, синектичний метод.
Синектика («поєднання різнорідних елементів») - система методів
інтенсивної психологічної активізації процесів знаходження шляхів
вирішення проблемної ситуації; модель групового вирішення проблем за
допомогою метафоричного мислення [7].

33
 Окрім зростання рівня знань, в учнів розвивається логічне мислення,
зв’язне мовлення, пам’ять, увага, здатність до самостійного пошуку
інформації, самоаналізу та аналізу думок інших, учні вчаться давати короткі,
лаконічні відповіді, слухати інших, з повагою ставитися до думки
однокласників, формується вміння спілкуватися в колективі, вміння
товаришувати та допомагати, з’являється вмотивованість навчання,
зацікавленість предметом.
Використання інтерактивних методів навчання на уроках
природознавства в початковій школі допомагає досягнути триєдиної мети
навчання: навчальної, розвивальної та виховної. При використанні
інтерактивних методів навчання на уроках природознавства рівень знань
учнів якісно та кількісно поліпшується.

2.3. Розробки інноваційних уроків

Тема: Письмо малої і великої букви "б". Урок-мандрівка. Українська
мова. 1-й клас.
Мета: закріплювати навички зображення вивчених букв; розвивати
вміння писати під диктовку, здійснювати звуко-літерний аналіз слів;
виховувати культуру поведінки.
Обладнання: паперові квіти з буквами, слова з диктанту-"блискавки",
напис "Будь ласка, просимо до нас у королівство", звукові схеми слів здоба,
булка, банан, ковбаса, малюнки бублика, барабана, бандури, бубна, завдання в
групах, індивідуальні картки, м’ячик, іграшковий мікрофон.
ХІД УРОКУ
І. Організація класу. Оголошення теми й мети уроку.
Нам дзвінок сповістив:
Час за парти сідати,
Уважними бути,
Урок починати.
Наш урок сьогодні - казка,
Тож, послухай, будь ласка,
Королівство букви "Б"
34
 Вже запрошує тебе.
Сьогодні ми помандруємо до королівства букви "Б". А чому саме до
цього королівства?
Правильно, тому, що зараз ми вивчаємо букву "Б", вчимося з нею читати
й писати склади, слова, речення.

II. Актуалізація опорних знань. Каліграфічна хвилинка.

Прокладемо собі доріжку, написавши велику й малу букви "Б".
Навколо нашої доріжки ростуть чудові квіти. Намалюймо до кожної
квіточки листочок на планшетці.
На паперових квітках написані друковані літери, учні на планшетках
пишуть писані.
III. Засвоєння знань.
Формування елементарних навичок на основі застосування знань у
стандартних умовах.
Раптом спалахнула блискавка, прогримів грім і почався дощ. Щоб
дістатися до королівства, ми повинні написати диктант-"блискавку". Я
показуватиму слово, написане на аркуші паперу, і швидко ховатиму його, а ви
маєте його прочитати й записати.
Бук, Бім, біб, зуби.
На дороговказах дощ змив верхню частину букв. Щоб продовжити
мандрівку, ми маємо відновити те, що було там написано. (Королівство букви
"Б")
Нарешті ми прийшли до воріт королівства, а там такий напис: "Будь
ласка, просимо до нас у королівство". Що означають слова "будь ласка"? Коли
ми їх вживаємо? (Це слова ввічливості. Ми вживаємо їх, коли звертаємося до
когось із проханням)
Складіть речення, вживаючи ці слова. Списування з друкованої основи.
Перепишіть у зошит напис з воріт королівства.
У цьому незвичайному королівстві багато слів містить букву "Б". Тому

35
спочатку ми завітали на базар. Ввічливі мешканці запропонували нам здобу,
булку, банан, ковбасу. А купиш все це можна, дібравши до цих слів звукові
схеми. І поясніть, будь ласка, що таке "здоба"? (Це вироби із солодкого
тіста)
На базарі ми зустріли хлопчика, ім’я якого теж починається буквою "Б".
Відгадайте, як його звуть?
Запишімо в зошит речення про те, що купив Борис. Письмо речення під
диктовку: "Борис купив білу скатертину".
Пройдемося вулицями королівства. Вони теж незвичайні. Кожна вулиця
схожа на якусь букву.
Фізкультхвилинка.
Станьте так, як буква "Б".
А тепер, як буква "В".
Букву "А" ви покажіть,
Букву "У" зобразіть.
Ще покажемо букву "І".
І ці вулиці малі
Довели нас до будинку.
Зайдімо в нього на хвилинку.
IV. Творче застосування знань, умінь, навичок.
А завітали ми до королівського палацу. На порозі нас гостинно зустрів
сам король.
Ось нарешті і король Королівства букви "Б". Він привітно, як годиться,
До гри запрошує тебе.
Король пропонує нам погратися у гру "Продовж слово".
Учитель кидає м’ячик учням, називаючи склади: ба, бу, бе, бі, би, бо.
Учні продовжують слово, кидаючи у відповідь м’яч учителю.
А чудова королева також полюбляє ігри. Тож, і ви часу не гайте, в гру
"Знайди пару" пограйте. Королева пропонує вам знайти пари слів:
Бурий молоко
Біле ведмідь
Блакитна блуза
бордова незабудка

36
 Що означає слово "бурий"? (Темно-коричневий)
А "бордова"? (Темно-червона)
А що означають слова "блуза" і "незабудка"?
Незабудка - квітка, блуза - жіночий одяг.
Учні називають пари слів, дві з них записують.
А до принца і принцеси ми піднімемося сходами, які прикрашає
картинна галерея.
Гімнастика для очей.
Подивіться вгору, вниз, вправо, вліво.
А зараз напишемо малюнковий диктант. (Бублик, барабан, бандура,
бубон)
Серед цих слів знайдіть "зайве". (Це слово "бублик", тому що інші слова
- назви музичних інструментів).
Дуже радо на порозі
Нас принцеса зустрічає.
Вона зовсім невеличка,
Букви, як і ви, вивчає.
Та не може нічого
Зі складами зробить.
Ви подумайте трішки
І принцесі поможіть.
Учні в групах читають речення, де в словах переставлені склади,
виправляють переставлення.
Вийшло речення: "На лузі росте верба". Запишіть його на дошці і в
зошити.
Принц - розумник,
Він - всезнайко,
Хоче перевірить вас:
Скільки букв і скільки звуків
У написаних словах?
Учні виконують диференційовано завдання, написане на картках.
Учитель швидко перевіряє його. Кілька учнів у цей час зачитують свої слова
й називають кількість букв і звуків у них.
Мешканцям королівства сподобалося, як ви працювали. Вони вирішили
37
відкрити вам свою таємницю: назвати найдорожчий скарб королівства.
Книгу цю дуже відому
Знає кожен школяр.
Ця найкраща в світі книжка
Називається... (буквар).
Із Букваря починали своє навчання ваші тата й мами, бабусі й дідусі.
Тож, і ви шануйте й бережіть цю книжку.
V. Підсумок уроку.
В королівстві побували,
Дуже гарно працювали.
А тепер скажіть, будь ласка,
Що сподобалося в казці?
Гра "Мікрофон" [16].

"Урок-подорож до зимового лісу з використанням інтерактивних

методів навчання"
Мета: учити додавати двоцифрові числа; розвивати логічне мислення,
уміння аналізувати, класифікувати, узагальнювати; виховувати охайність,
самостійність, інтерес до математики, дбайливе ставлення до природи.
Обладнання: таблиця «Годівниця»; картки; три пластмасові ялинки;
ТЗН – діафільм; геометричний матеріал; шишки.
ХІД УРОКУ
І. Організація учнів класу
Девіз уроку:
«Математика наука
Точна і серйозна,
І прожить без неї, діти.
Нам ніяк не можна!
Учитель. Який день тижня, число? Сходні ми з вами будемо
подорожувати до зимового лісу. Роботи на уроці буде багато. Тому ви повинні
швидко думати, чітко відповідати, каліграфічно писати.
Тільки ми дійшли до лісу, а назустріч нам сніговичок. Допоможемо йому
порахувати шишки, які лежать під сосною.

38
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Усний рахунок. Перевірка сигнальними картками.
2. Робота з картками (4 учня).
3. Порівняти числа:
30 * 12
31 * 93
23 * 9
1 м * 100 см
4. Порівняти відрізки.
5. Число 98 > 86.
6. Назви сусідів чисел: 13, 22, 48.
7. Задача.
Пара коней пробігла 40 км. Скільки км пробіг один кінь?
Перевірка карток.
Підсумок.
Діти за правильні відповіді одержують сніжинки.
8. Робота в зошитах.
Хвилинка каліграфії.
Написання цифри 8 і 3.

ІІІ. Робота над новим матеріалом

Підняли голови, побачили хмаринку. А на хмаринці – тема нашого уроку.
1. Пояснення вчителя за таблицею.
34 + 52 = 30 + 50 + 4 + 2
30 + 4 50 + 2
2. Вивчення правила на с. 65 підручника.
3. Вправи 344, 345.
4. Самостійна робота.
Вправа 346.
Фізкультхвилинка
На землі сніжок лежить.
39
 Зайчик по сніжку біжить,
Мерзнуть вушка, мерзнуть лапки,
Без калошок і без шапки.
Розв’язування задач.
5. Задача 348
1) 36 + 42 = 78 (д).
2) 78 + 11 = 89 (д).
Відповідь: 89 дітей.
6. Цікаві вправи.
А це хто загубив рукавичку?
Та це ж дідусь із казки «Рукавичка». Звірі розбіглись, а нам залишили
цікаві завдання в рукавичці.
Відгадування ребусів:
40А – сорока
100лиця – столиця
3вога – тривога
7Я – сім’я
Мі100 – місто
Розв’язування задач
Ми вийшли на лісову галявину. Повісили годівницю.
Для чого потрібно допомагати пташкам взимку?
Пташки знищують шкідливих комах і цим захищають дерева.
Задача
Повісили діти в саду годівницю.
Туди при летіли: 4 синиці,
10 ворон і 6 снігурів,
Сорока весела і 2 горобці.
Хто з вас хутчіше нам відповість,
Скільки пташок в годівниці тій їсть?
4 + 10 + 6 + 1 + 2 = (пт).
Задача
40
 1 синиця за сезон оберігає від комах 20 дерев. Скільки дерев оберігають
2 синиці?
20 + 20 = 40 (д).
8. Робота над геометричним матеріалом (ТЗН).
Ми підійшли до будиночка лісника. З яких геометричних фігур
складається будиночок, дерева? (Кадр діафільму.)
Обчисліть периметр будинку, коли 1 сторона його 3 м.
Р = 3 + 3 + 3 + 3 = 12 (м).
Скоро Новий рік. Звірі теж люблять це свято. Давайте їм прикрасимо
ялинку. За це нам білочка подарує подарунки.
Виходять 3 учні від кожного ряду. Розв’язують приклади. Відповіді
шукають на новорічній іграшці, вішають на ялинку.
Той ряд переможець, який першим закінчить розв’язувати приклади.
31+23=54 42+25=67 52+21=73
17+41=58 16+32=48 15+24=39
24+1=25 27+1=28 37+1=38
49–9=40 40–30=10 90–20=70
Білочка дякує дітям за прикрашені ялинки. Роздає горішки. Передає від
Діда Мороза запрошення на Новорічне свято.
Ми повертаємося з лісу додому.
IV. Підсумок уроку
Ось і пролунав дзвінок,
Закінчився наш урок.
За роботу по заслузі,
Щиро дякую вам, друзі! [19]
Працюючи на уроці, в який вчитель включає ту чи іншу технологію, учні
використовують і вдосконалюють навички самостійної роботи, роботи з
текстом, мовної діяльності, вміння працювати в парі та групі. Безумовно, такі
навички більш сформовані в учнів середньої школи. Однак, ефективно
використовувати дані технології може і вчитель початкової школи.

41
 ВИСНОВКИ

Завдання сучасної дидактики - створення відповідного навчального

(освітнього) середовища, здатного забезпечити умови здобуття освіти,
надання можливості кожній особистості реалізувати свої нахили, потреби та
здібності; формування творчої, освіченої, всебічно розвиненої особистості,
конкурентоспроможної в нових економічних умовах.
Інноваційна діяльність є специфічною і досить складною, потребує
особливих знань, навичок, здібностей. Впровадження інновацій неможливе
без педагога-дослідника, який володіє системним мисленням, розвиненою
здатністю до творчості, сформованою й усвідомленою готовністю до
інновацій. Педагогів-новаторів такого типу називають педагогами
інноваційного спрямування, їм властиві чітка мотивація інноваційної
діяльності та викристалізувана інноваційна позиція, здатність не лише
включатися в інноваційні процеси, але й бути їх ініціатором.
Завдяки старанням педагогів-новаторів нових орбіт сягало мистецтво
навчання і виховання, їм належать різноманітні відкриття. На новаторську
педагогічну практику зорієнтовано і немало представників науки, які свої
авторські програми реалізують у закладах освіти не як експериментатори, а
як учителі й вихователі. У новаторській педагогіці багатогранно втілена
творча сутність навчально-виховного процесу. Якщо наукова педагогіка
розвиває загальні закономірності і теоретичні проблеми виховання, то
новаторська творить ефективні педагогічні технології.
Перед кожним із нас два шляхи: жити минулими заслугами, закриваючи
очі на кардинальні зміни у світі, прирікаючи своїх учнів (і власних дітей) на
життєвий неуспіх, або пробувати щось змінити у своєму ставленні до
новітніх освітніх технологій. Гарно про це сказав І. Підласий: "Можна
бездумно тужити за втраченими ідеалами, скаржитись на падіння духовності
та вихованості, втрату людяності й моральності, загалом на життя і зовсім

42
незвичну школу, але хід подій вже не повернути. Погрожувати поїздові, що
стрімко віддаляється від перону, дозволено лише дітям".
Проте підготувати урок з використанням тієї чи іншої технології не
завжди просто для вчителя. Найчастіше це вимагає великої кількості часу,
підготовки великої кількості матеріалу. Не завжди такий урок проходить
гладко, особливо в процесі випробування, коли шукаєш оптимальні варіанти
використання технологій в навчальному процесі, підбираєш їх відповідно до
вікових особливостей учнів, темою уроку, наявним матеріалом. Але, як
правило, урок, проведений із застосуванням технології, виправдовує себе,
тому що дозволяє максимально включити учнів в процес уроку, мотивує їх на
самостійну роботу і, що, напевно, найголовніше, дозволяє досягти якісного
засвоєння навчального матеріалу. Що, в свою чергу, призведе кожного
вчителя до реалізації головної мети – підвищення якості освіти учня, і
відповідно, сприятиме реалізації завдань стандартів нового покоління.
Таким чином, одним з найважливіших стратегічних завдань на
сьогоднішньому етапі модернізації освіти України є забезпечення якості
підготовки спеціалістів на рівні міжнародних стандартів. Розв'язання цього
завдання можливе за умови зміни педагогічних методик та впровадження
інноваційних технологій навчання.

43
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Будак В.Д. Якість педагогічної освіти - майбутнє України / В.Д. Будак //

Технології неперервної освіти: проблеми, досвід, перспективи розвитку:
збірник статей. - Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2002. - С. 3-6.
2. Гордуз Н. Нестандартні форми навчання молодших школярів на уроках
рідної мови // Початкова школа. - 2003. - № 4. С. - 1 - 4.
3. Досяк І.М. Нестандартні уроки з використанням інноваційних технологій. 1
- 4 класи. - Х.: Основа, 2007. - 160 с.
4. Зязюн І.А. Інтелектуально творчий розвиток особистості в умовах
неперервної освіти // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки,
перспективи: монографія / за ред. І. А. Зязюна. - К.: Віпол, 2000. - 636 с.
5. Интерактивное обучение: новые подходы // Відкритий урок. - 2002. - №5. -
С. 4-6.
6. Карасик А. Структура і методика інтерактивного уроку в початковій школі
// Початкова освіта. - 2005. - № 7. - С. 2 - 5.
7. Карпець Л. Інтерактивні форми роботи на уроках «Я і Україна» //
Початкова освіта. - 2007. - № 4. – С. 10- 16.
8. Ковальчук В.Ю. Модернізація професійної та світоглядно-методологічної
підготовки сучасного вчителя / В. Ю. Ковальчук. - К., 2006. - 34 с.
9. Козак Т.П. Урок математики з використанням інноваційних технологій //
Початкове навчання та виховання. - 2006. - № 6. - С. 12 - 14.
10.Комар О. Інтерактивні технології - технології співпраці // Початкова
школа. - 2004. - № 9. - С. 5 - 7.
11.Коротун І. Інтерактивні техніки і технології групової роботи на уроках //
Початкова освіта. - 2007. - № 4. - С. 21 - 23.
12.Новиченко О. З досвіду використання інтерактивних технологій //
Початкова освіта. - 2007. - № 41. - С. 4 - 5.
13.Побірченко Н., Коберник Г. Інтерактивне навчання в системі нових
освітніх технологій // Початкова школа. - 2004. - № 10. - С. 8 - 10.

44
14.Пометун О. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика /
О.Пометун, Л.І.Пироженко. - К.: Вид-во А.С.К., 2002. - 136 с.
15.Пометун О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання: наук-метод,
посібник/ О.Пометун, Л. Пироженко. - К.: Вид-во А.С.К., 2004. - 192 с.
16.Савченко О.Я. Дидактичні особливості інтегрованих уроків // Початкова
школа. - 2012. - №1. - С.2-8.
17.Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. - К., 2007. - 256 с.
18.Сучасні шкільні технології. Ч.1 / Упоряд.: І. Рожнятовська, В. Зоц. - К.:
Ред. загальнопед. газ., 2004. - 112 с.
19.Тарадюк Н.В. Інноваційні технології: креативно-виховний аспект / Н.В.
Тарадюк, О.П. Панасюк. - Луцьк: Твердиня, 2009. - 164 с.
20.Телянчук В.П. Інноваційні технології в початковій школі / В.П. Телянчук,
О.В. Лесіна. - Х.: Видавнича група «Основа», 2008. - 233 с.
21.Урок і виховний захід у контексті сучасних педагогічних технологій
навчання // Розкажіть онуку. - 2008. - № 10. - С. 3 - 9.
22.Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посіб. для студ. вищих пед. закл. освіти.
-К.: Академія, 2003. - 528 с.

45