Методичні рекомендації Міжнародна

Міністерство освіти і науки України
Дніпровський національний університет

Кафедра міжнародної економіки і світових фінансів
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ
«МІЖНАРОДНА МІКРОЕКОНОМІКА»
Дніпро
2018
1
Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри міжнародної економіки і світових фінансів
Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара
Протокол № 9 від 25.06.2018 р.
Розглянуто та схвалено методичною радою факультету міжнародної економіки

Розглянуто та схвалено Вченою радою факультету міжнародної економіки

Методичні рекомендації до вивчення курсу «Міжнародна мікроекономіка» / Укл. Кра-

снікова Н.О. – Дніпро: Друкарня: «Сова». 2018. 72 с.
Наведено короткий зміст лекційного матеріалу; завдання для виконання

в аудиторії та вдома; питання для поглибленого вивчення та дискусії; тестові завдання та пи-
тання для екзамену.
Для студентів спеціальностей 292 Міжнародні економічні відносини, та 073 Менедж-
мент.
Укладач:
к.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки і світових фінансів Краснікова Наталія Олек-
сандрівна
Рецензенти:
д.е.н., професор, зав. кафедри економіки та управління національним господарством
Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Стеблянко І.О.
д.е.н., професор, зав. кафедри фінансів та банківської справи Дніпровського державного аг-
рарно-економічного університету Катан Л. І.
© ДНУ, кафедра міжнародної економіки і світових фінансів, 2018
2
ЗМІСТ
Вступ. Предмет і метод мікроекономіки 4

Тема 1. Теорія граничної корисності і поведінка споживача 4
Тема 2. Ординалістична теорія поведінки споживача 10
Тема 3. Моделювання поведінки споживача на ринку товарів 16
Тема 4. Ринковий попит. Еластичність 25
Тема 5. Виробництво 30
Тема 6. Витрати виробництва 36
Тема 7. Ринок досконалої конкуренції 42
Тема 8. Монополістичний ринок 49
Тема 9. Монополістична конкуренція та олігополія 55
Тема 10. Ринок факторів виробництва 60
Питання для підготовки до іспиту 67
Список рекомендованої літератури 70
3
ВСТУП. Предмет і метод мікроекономіки
Контрольні питання
1. Зміст та співвідношення термінів «політична економія», «економічна теорія»,

«мікроекономіка» та «макроекономіка».
2. Що вивчає мікроекономіка?
3. Економічні одиниці - об’єкти дослідження мікроекономіки.
4. Види економічних ресурсів та їх обмеженість.
5. Мета та завдання курсу “Мікроекономіка”.
6. Яким чином можна вирішувати проблему обмеженості ресурсів?
Тема 1.ТЕОРІЯ ГРАНИЧНОЇ КОРИСНОСТІ ТА ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧА
Економісти пояснюють споживчий попит концепцією загальної корисно-

сті й законом спадної граничної корисності.
Корисність відображає величину задоволення, що його отримує спожи-
вач, використовуючи товар.
Додаткове задоволення, отримане від споживання додаткової одиниці то-
вару, називають граничною корисністю (MU).
Загальна корисність набору (TU) - це сума показників граничних корис-
ностей усіх товарів у наборі.
Закон спадної граничної корисності говорить, що зі збільшенням спо-
живання певного товару гранична корисність від останньої спожитої одиниці
має тенденцію до зменшення.
Метою споживання постає отримання максимальної корисності або задо-
волення. Фактори, що обмежують споживання: дохід споживача та ціни това-
рів.
На вибір споживача впливають:
1) гранична корисність кожної одиниці товару;
2) кількість грошових одиниць, від яких необхідно відмовитись, щоб
отримати додаткову одиницю товару;
3) цінність часу для споживача.
Головна умова максимізації корисності така: споживач зі сталим доходом
за певних ринкових цін досягає максимального задоволення або корисності,
якщо гранична корисність останньої грошової одиниці, витраченої на певний
товар є така сама, як і гранична корисність останньої грошової одиниці, витра-
ченої на будь-який інший товар.
Це правило максимізації корисності можна записати, використовуючи
поняття граничних корисностей і цін (P) різних товарів, у вигляді формули
MU1/P1 = MU2/P2 = ….. = MUn/Pn,
де MU1 , MU2 , MUn - граничні корисності останніх із набору одиниць товарів.
Принцип максимізації корисності можна застосовувати щодо різних сфер
життя. У вигляді обмеження для отримання корисності можуть виступати не
4
тільки грошовий бюджет (вартість одиниці товару), а й бюджет часу (трива-
лість якоїсь дії) або бюджет калорій (кількість калорій в одиниці продуктів) і
т.ін.
Основні поняття
1. Корисність - utility.
2. Гранична корисність - marginal utility.
3. Загальна корисність - total utility.
4. Закон спадної граничної корисності - law of diminishing marginal utility.
5. Правило максимізації корисності - utility-maximizing rule.
Завдання
1. Марія Петрівна щонеділі купує буханки хліба та літри молока ціною

1грн та 80 коп. відповідно. У теперішній час вона купує таку кількість цих про-
дуктів, що гранична корисність їх останніх одиниць становить відповідно 80 та
70 ютилів. Чи можна сказати, що вона купує найкращий набір, тобто максимі-
зує корисність? Якщо ні, то яким чином їй необхідно перерозподілити свої до-
ходи між цими товарами.
Розв’язання
Необхідно перевірити набір хліба та молока, що їх купує Марія Петрівна,
за правилом максимізації корисності: гранична корисність останньої буханки
хліба, поділена на її ціну, повинна дорівнювати граничній корисності молока,
поділеній на його ціну:
80/1=80 і 70/0,8 = 87,5,
тобто рівняння не виконується: 80  87,8.
Таким чином, Марія Петрівна не максимізує корисність, купуючи такий
набір товарів. Їй можна запропонувати перерозподілити свої гроші на користь
молока, тому що його корисність на гривню більша, ніж у хліба.
2. Петро Іванович робить вибір між трьома товарами А, В та С (табл. 1.1).

Таблиця 1.1
Загальна корисність (ТU), яку отримує Петро Іванович
відпослідовного споживання товарів
Кількість товару Товар А Товар В Товар С
ТUa Тub ТUс
1 20 10 32
2 39 19 63
3 57 27 93
4 74 34 122
5 90 40 150
6 105 45 177
7 119 49 203
8 131 52 227
Ціни товарів А, В та С дорівнюють Ра= 2грн, Рb= 1грн, Pc=3грн. Дохід
Петра Івановича I=26грн. Визначте такий набір товарів, що буде забезпечувати
5
Петру Івановичу найбільшу корисність. Підрахуйте загальну корисність такого
набору.
Граничні корисності MUa, MUb, MUc розраховуються за формулою
MUn = Un - U(n-1),
де n - номер одиниці товару.
Заповнимо 3-тю, 6-у та 9-ту колонки табл. 1.2.
Таблиця 1.2
Гранична корисніть та гранична корисність 1 грн для товарів А, В та С
Од. ТUa MUa MUa ТUb MUb MUb/ ТUc MUc MUc/
товару /Pa Pb Pc
1 20 20 10 10 10 10 32 32 10.7
2 39 19 9.5 19 9 9 63 31 10.3
3 57 18 9 27 8 8 93 30 10
4 74 17 8.5 34 7 7 122 29 9.7
5 90 16 8 40 6 6 150 28 9.3
6 105 15 7.5 45 5 5 177 27 9
7 119 14 7 49 4 4 203 26 8.7
8 131 12 6 52 3 3 227 24 8.3
Щоб зробити граничні корисності порівнянними, необхідно розрахувати

величину граничних корисностей даних товарів у розрахунку на 1 грн та запов-
нити 4, 7, 10-ту колонки табл. 1.2.
За допомогою цих колонок робимо вибір товарів у споживчий кошик на
весь дохід споживача від найбільшої величини граничної корисності на 1 грн до
меншої. Записуємо назву товару, величину граничної корисності всієї одиниці
товару (в дужках) та ціну одиниці товару (через дефіс):
С(32) - 3 А(19) - 2
С(31) - 3 С(28) - 3
С(30) - 3 С(27) - 3
А(20) - 2 В(9) - 1
В(10) - 1 А(18) - 2
С(29) - 3
Отже, на свій дохід споживач може отримати: 3 одиниці товару А, 2
одиниці товару В та 6 одиниць товару С.
Загальна корисність такого набору дорівнює сумі граничних корисностей
одиниць товарів, що входять до набору.
Загальна корисність дорівнює 253.
Якщо споживач максимізує корисність від даного набору, то повинно ви-
конуватись рівняння
MUa/Pa = MUb/Pb = MUc/Pc,
де MUa, MUb , MUc - граничні корисності останніх з набору одиниць товарів
А,В та С. У такому випадку 18/2 = 9/1 = 27/3.
6
Правило виконується, таким чином, споживач максимізує корисність.
3. Покупець споживаючи банани ціною 0,7 грн за одиницю, отримує за-

доволення в розмірі 29 ютилей. Яку корисність в ютилях принесе йому спожи-
вання яблука ціною 0,35 грн за одиницю, якщо він знаходиться в стані рівнова-
ги.
4. А. Уявіть собі, що ви робите вибір між двома товарами Х та У (табл.
1.3)
Таблиця 1.3
Гранична корисність товарів Х та У
Од. товару MUX MUY
1 10 8
2 8 7
3 6 6
4 4 5
5 3 4
6 2 3
Скільки одиниць кожного товару вам необхідно купувати, щоб максимізувати
корисність, якщо Ваш дохід 9 грн, а ціни товарів Х та У дорівнюють відповідно
2 та 1 грн? Визначте отриману загальну корисність.
Б. Тепер уявіть, що за інших рівних умов ціна товару Х упала до 1 грн. У
якій кількості ви придбаєте товари Х та У в такому випадку?
В. Спираючись на дві комбінації ціни та кількості товару Х, побудуйте
криву попиту на товар Х.
5. Петро Іванович робить вибір між товарами А, Б, В та Г (табл. 1.4). Та-

кож він заощаджує якусь кількість грошей.
Таблиця 1.4
Гранична корисність одиниць товарів та заощаджень
Од. товару MUA MUБ MUB MUГ MU#
1 72 24 15 36 5
2 54 15 12 30 4
3 45 12 8 24 3
4 36 9 7 18 2
5 27 7 5 13 1
6 18 5 4 7 0.5
7 15 2 3.5 4 0.25
8 12 1 3 2 0.125
# - Заощадження.
Ціна товарів 18, 6, 4 та 24 грн відповідно. Дохід споживача 106 грн. Які товари
необхідно придбати для максимізації корисності? Визначте загальну корисність
набору.
6*. Нехай MUa = z = 10-x, а MUb = z = 21-у, де z - гранична корисність,
___________________
7
Тут і далі * позначені завдання підвищеної складності.
виміряна в ютилях; х - сума, витрачена на продукт А; у - сума витрачена на
продукт В. Припустимо, що споживач має 10 грн і хоче витратити їх на продук-
ти А та В, тобто х+у = 10. Як найкраще розподілити 10 грн між продуктами А і
В? Яку величину корисності принесе гранична гривня?
7*. Припустимо, що ви багатий і дуже товстий. Ваш лікар рекомендував

обмежити раціон 2 000 кілокалоріями на день. Яка ваша рівновага споживача
щодо їжі?
Питання для поглибленого вивчення та дискусії
1. Як можна врахувати економічну цінність часу, приймаючи рішення про спо-

живчий вибір?
2. Чому неправильне таке твердження: у стані рівноваги граничні корисності
всіх товарів повинні бути однаковими?
Тестові завдання
1. Круг чеддерського сиру коштує Карлу 40 дол., а вечір у Бродвей-шоу — 100

дол. (включаючи оплату за паркування автомобіля). Коли Карл максимізує ко-
рисність, гранична корисність від чеддерського сиру для нього складатиме 8 оди-
ниць. Таким чином, гранична корисність відвідання Бродвей-шоу для нього стано-
витиме:
а) 3,2;
б) 20;
в) 50;
г) 500;
д) не становить жодного з наведених показників.
2. Припустимо, що товари А та В мають ціни 50 і 80 грн відповідно і споживач
витрачає весь свій прибуток на придбання тільки цих товарів, він купує 5 од.
товару А і 8 од. товару В. Граничні корисності 5-ї од. товару А та 8-ї од. товару
В однакові. Тоді можна зробити висновок, що споживач:
а) знаходиться в рівновазі;
б) має купувати менше А і більше В;
в) має купувати більше А і менше В;
г) повинен знизити споживання і А і В;
д) повинен збільшити покупки обох товарів.
3. Загальна корисність - це:
а) рівень корисності, що досягається споживанням даного обсягу блага;
б) сума корисностей усіх можливих засобів використання даного блага;
в) рівень корисності, на який прагне вийти споживач;
г) рівень корисності, вище якого споживачу не дозволяє піднятися його
дохід.
8
4. Споживач витрачає 20 грн на тиждень на придбання товарів А та В:
А В
Ціна, грн 0,7 0,5
Кількість одиниць товару, що купуються 20 12
Загальна корисність 500 1000
Гранична корисність останньої одиниці товару 30 20
Щоб одержати максимальне задоволення, споживач повинен:
а) купувати менше товару А і більше товару В;
б) купувати ту ж кількість товару А і більше товару В;
в) купувати більше товару А і менше товару В;
г) купувати більше товару А і стару кількість товару В;
д) не змінювати структуру покупок, тому що він уже одержує максималь-
не задоволення.
5. Який із даних переліків значень загальної корисності ілюструє закон спадної
граничної корисності:
а) 200, 300, 400, 500;
б) 200, 450, 750, 1 100;
в) 200, 400, 1 600, 9 600;
г) 200, 250, 270, 280;
д) 200, 350, 450, 600.
6. Загальна корисність збільшується, коли гранична корисність:
а) зменшується;
б) збільшується;
в) збільшується повільно;
г) збільшується або зменшується, але являє собою додатню величину.
7. Щоб максимізувати корисність споживач повинен:
а) не купувати недоброякісні товари;
б) бути впевненим, що ціни всіх спожитих товарів пропорційні загальним
корисностям;
в) урівноважувати граничні корисності останніх одиниць спожитих това-
рів;
г) бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисно-
сті;
д) розподіляти дохід таким чином, щоб остання грошова одиниця, витра-
чена на купівлю якого-небудь товару, приносила б такий самий приріст
корисності, як і грошова одиниця, витрачена на купівлю іншого товару.
8. Ціна товару Х складає 1,5 грн. Ціна товару У - 1 грн. Якщо споживач оцінює
граничну корисність товару У в 30 ютелів і бажає максимізувати корисність від
покупки товарів Х та У, тоді він повинен прийняти граничну корисність товару
Х за:
а) за 15 ютелів;
б) 20 ютелів;
в) 30 ютелів;
г) 45 ютелів;
9
д) для відповіді недостатньо інформації.
Тема 2. ОРДИНАЛІСТИЧНА ТЕОРІЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА
Вибір споживача в ординалістичній теорії проводиться у три етапи:

1) вивчення уподобань споживача;
2) бюджетні обмеження споживача;
3) безпосередньо вибір споживача.
Основні припущення, покладені в основу теорії уподобань:
1) завершеність: із будь-яких двох ринкових кошиків споживач або віддає пе-
ревагу одному перед іншим, або ж йому байдуже, який із них вибрати;
2) транзитивність: із будь-яких трьох ринкових кошиків, якщо першому ко-
шику віддається перевага перед другим, а другому - перед третім, то першому
кошику також віддається перевага перед третім;
3) “більше - краше”: якщо один з кошиків містить більшу кількість кожного з
товарів, ніж інший, то віддадуть перевагу першому кошику.
Ринковий кошик - це список кількості кожної з груп товарів чи послуг.
Якщо харчові продукти (F) та одяг (С) - ті два товари, які треба оцінити, то ри-
нковий кошик - це просто опис кількості одиниць продуктів та одягу, доступної
споживачеві під час вибору цього кошика.
За наявності в ринковому кошику всього двох товарів ми можемо подати
вподобання споживача у формі графіка (рис. 1). Крива байдужості з’єднує всі
кошики, до яких споживач залишається байдужим, тобто які для нього рівні за
вподобаннями.
C C U3
U2
U
U1
Рис. 1 F Рис. 2 F
Для більш повного описання вподобань споживача використовують декі-
лька кривих байдужості - карту кривих байдужості (рис. 2). Кошику, який роз-
міщено на вищій кривій байдужості віддається перевага перед будь-яким із ко-
шиків на нижчій кривій, проте ми не знаємо наскільки більше задоволення він
дає. Тобто криві байдужості демонструють лише порядкове ранжирування упо-
добань.
Припущення про завершеність свідчить, що через кожен кошик прохо-
10
дить певна крива байдужості. Принципи транзитивності та “більше - краще” за-
свідчують, що споживчі криві байдужості не можуть перетинатися. Принцип
“більше - краще” вказує на те, що крива байдужості має прямувати похило до
низу.
У міру просування вздовж кривої байдужості ми бачимо, що споживач
готовий відмовитися від різної кількості одягу, щоб одержати додаткову
одиницю продуктів у різних ринкових кошиках. Ця кількість називається гра-
ничною нормою заміни (MRS)
MRS = - (C/F),
де C - зміна кількості одиниць одягу;

F - зміна кількості одиниць продуктів харчування.
Криві байдужості вгнуті всередину і в міру переміщення точки вздовж
них стають більш похилими. Це означає, що MRS при зростанні F зменшується.
Це явище називають спадною граничною нормою заміни.
Існують два протилежних випадки вподобань:
- за наявності абсолютних замінників криві байдужості - прямі лінії;
- за наявності абсолютно взаємодоповнюючих товарів криві байдужості утво-
рюють прямі кути.
Бюджетні обмеження графічно зображають за допомогою бюджетної лінії
(рис. 3). Бюджетна лінія містить усі споживчі кошики, вартість яких дорівнює
доходу споживача. Якщо позначити ціну товару С як Рс, ціну товару F як Pf, а
дохід споживача як I, то бюджетну лінію можна описати рівнянням
C Pc + F Pf = I.
Якщо розв’язати це рівняння відносно кількості одягу (С), отримаємо
С = I/Pc - (Pf/Pc) F,
де I/Pc - вертикальний перетин, а (Pf/Pc) - величина нахилу.

Отже, оптимальний вибір споживача повинен відповідати двом умо-
вам:
1. Знаходитись на бюджетній лінії.
2. Надавати споживачеві найбільш привілейовану комбінацію товарів.
Цей найбільш привілейований кошик міститься на найвищій кривій бай-
дужості, яка відповідає вимогам бюджетних обмежень, тобто подається точкою
А, де бюджетна лінія та крива байдужості дотичні (рис. 4). У цій точці величина
нахилу лінії бюджету дорівнює величині нахилу кривої байдужості, або MRS =
Pf/Pc.
11
C C
U3
U2
A
U1
Рис. 3 F Рис. 4 F
1. Криві байдужості - consumer indifference curve.
2. Карта кривих байдужості - indifference map.
3. Гранична норма заміни - marginal rate of substitution.
4. Спадна гранична норма заміни - diminishing marginal rate of substitution.
5. Бюджетна лінія - consumer budget line.
6. Оптимальний вибір споживача - consumer equilibrium position.
Завдання
1. Порівняння величини нахилу бюджетної лінії та MRS дає нам напря-

мок уздовж бюджетної лінії, у якому прагне рухатись споживач.
А. Припустимо, що MRS = 5, а Pf/Pc = 3. Чи перебуває споживач у точці доти-
ку? Якщо ні, то якому ринковому кошику на бюджетній лінії віддасть перевагу
споживач - тому, що містить більше продуктів чи більше одягу?
Б. Припустимо, що MRS = 2, а Pf/Pc = 3. Чи перебуває споживач у точці доти-
ку? Якщо ні, то якому ринковому кошику на бюджетній лінії віддасть перевагу
споживач - тому, що містить більше продуктів чи більше одягу?
Якщо MRS  Pf/Pc, особа має купувати більше продуктів та менше одягу
(лінія бюджету похиліша, ніж крива байдужості). Якщо MRS  Pf/Pc, особа ку-
пуватиме менше продуктів та більше одягу (крива байдужості похиліша, ніж
лінія бюджету).
2. Для ілюстрації випадку з абсолютними взаємодоповнюючими товара-

ми накресліть бюджетну лінію та карту кривих байдужості. Якому ринковому
кошику споживач у першу чергу віддасть перевагу? Чому будь-який кошик ви-
явиться гіршим для споживача?
Щодо будь-якої бюджетної лінії найпривабливіший ринковий кошик має
перебувати в критичній точці згину кривої байдужості (рис. 5).
12
U2 U3
C
U1
Рис. 5 F
3. Для ілюстрації випадку з абсолютними замінниками накресліть бюдже-

тну лінію та карту кривих байдужості. Яким буде найбільш привілейований ри-
нковий кошик?
Якщо MRS Pf/Pc ,то особа зробить вибір на користь продуктів харчу-
вання (точка А на рис. 6). Якщо MRS  Pf/Pc, то особа зробить вибір на ко-
ристь одягу (точка В на рис. 7). Якщо MRS = Pf/Pc, то будь-який кошик на бю-
джетній лінії однаково придатний для споживання (рис.8).
С С С
B
F Рис. 7 F F
Рис.6 Рис. 8
4. Нехай для споживача характерні криві байдужості зі спадною гранич-
ною нормою заміни, що дотикаються до осі. Припустимо, що споживач не ку-
пує ніяких продуктів. Порівняйте MRS та цінове співвідношення при цьому ці-
новому рішенні.
Якщо F = 0, а C = I/Pc є найпривабливіший ринковий кошик, то MRS 
Pf/Pc у цій точці.
5. Студент щотижня отримує від батьків 20 грн на кишенькові витрати.

Накресліть бюджетну лінію студента щодо кожної з таких комбінацій:
а) PF= 0.5, PH=0.5;
б) PF= 0.5, PH=1;
13
в) PF= 1, PH=0.5;
г) PF= 0.4, PH=0.4.
6. Споживач має дохід - 300 грн на місяць і він має бути витрачений на
придбання двох товарів: Х за ціною 3 грн та У за ціною 5 грн. Складіть рівнян-
ня бюджетної лінії.
7. Споживач купує 4 од. блага Х та 9 од. блага У, має дохід 100 грн. Знай-
діть ціни товарів Х та У, якщо гранична норма заміщення товару У товаром Х
дорівнює 4 і, купуючи такий набір товарів, споживач максимізує корисність від
нього.
8. Ціна продуктів та одягу однакова - 10 дол. за одиницю. Споживач з рі-

внем доходу 400 дол. купує 25 од. продуктів та 15 од. одягу. Пізніше його рі-
вень доходу впав до 336 дол., ціна на продукти зменшилася до 8 дол. за одини-
цю, а ціна одягу зросла до 12 дол. за одиницю. Він купує 30 од. продуктів та 8
од. одягу. Чи зросте його добробут після зміни цін?
Питання й завдання для поглибленого вивчення та дискусії
1*. Чим принципово відрізняються оцінки корисності товару за концепцією

граничної корисності та концепцією кривих байдужості?
2. Зв’язок між загальною та граничною корисністю (накресліть криві).
3. Поясніть, чому одна й тільки одна крива байдужості може проходити через
будь-яку точку на карті байдужості. Чому дві криві байдужості ніколи не пере-
тинаються?
4. Поясніть, чому споживач не може досягнути стану рівноваги в тій точці, де
його бюджетна пряма перетинається з кривою байдужості? Що йому потрібно
для досягнення стану рівноваги?
5. Зобразіть криві байдужості для споживача, який споживає кожну з поданих
пар товарів за таких умов:
- пепсі й кока-кола досконалі замінники й дають однакове задоволення;
- я люблю піцу, але байдужий до води;
- мені завжди потрібні й лівий, і правий черевики;
- шоколад для мене смачний, а печиво шкодить моєму здоров’ю.
1. Виберіть, якому з припущень та вподобань суперечать опуклі криві індифе-

рентності:
а) завершеність;
б) транзитивність;
в) спадна гранична норма заміни;
г) усім трьом припущенням;
д) жодному з цих припущень.
14
2. Визначте, якому з припущень щодо уподобань суперечать криві індиферентнос-
ті, що перетинаються:
в) «більше—краще»;
г) усім трьом припущенням;
д) жодному з цих припущень.
3. Петро не може розрізнити напої «Дайєт Коук» та «Дайєт Пепсі». Ці товари :
а) абсолютні замінники;
б) абсолютні доповнювачі;
в) нетранзитивні;
г) необхідні;
д) жодне з наведених.
4. Іван обов'язково п'є мінеральну воду з малиновим сиропом. Смак цієї суміші для
нього відразливий доти, доки вона не містить рівно 1/8 унції малинового сиропу на
кожні 9 унцій мінеральної води. Ці товари для Івана :
а) абсолютні замінники;
б) абсолютні доповнювачі;
в) нетранзитивні;
г) необхідні;
д) жодне з наведених.
5. Лінію бюджету Марії задано рівнянням 15 F + 25 C = 900. Коли Марія вибирає свій
найулюбленіший ринковий кошик, вона купує 30 од. C. Вона, отже, також купує:
а) 10 од. F;
б) 30 од. F;
в) 50 од. F;
г) 60 од. F;
д) не купує жодної з наведених.
6. Кім купує лише «Дайєт Коук» та компакт-диски. Банка «Дайєт Коук» коштує 60 цен-
тів, а один КД коштує 12 дол. Вона може витрачати на ці два товари щотижня 18 дол.
Якщо Кім максимізує корисність, то її гранична норма заміни КД на «Дайєт Коук» ста-
новитиме:
а) 1/20;
б) 20/1;
в) 1/30;
г) 2/3;
д) жоден з наведених показників.
7. Виберіть, яке припущення щодо уподобань свідчить про те, що найбільш приві-
лейований ринковий кошик споживача знаходитиметься на лінії бюджету, а не ни-
жче від неї:
в) «більше-краще»;
г) спадна гранична норма заміни;
д) жодне з припущень цього не гарантує.
15
8. Якщо споживач обирає комбінацію, подану точкою, що лежить на площині, об-
меженій бюджетною лінією, то він:
а) максимізує корисність;
б) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє його бюджет;
в) не повністю використовує свій бюджет;
г) знаходиться в стані споживчої рівноваги.
Тема 3. МОДЕЛЮВАННЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА НА РИНКУ ТОВАРІВ
Головна мета використання ординалістичної моделі споживчої поведінки

— не стільки з'ясувати, що купує споживач (це, звичайно, залежить від його
уподобань), а як саме він реагує на зміни у своїх споживчих можливостях. Зміни
в рівні доходу та в цінах пересувають лінію бюджету та зміщують ці можливо-
сті у способи, які можна спрогнозувати. Для прогнозування відмінностей між
найбільш критичними точками на різних лініях бюджету можна скористатися
моделлю уподобань та вибору.
У разі зниження ціни продуктів від 2 до 1 дол. лінія бюджету обертати-
меться навколо своєї осі, зберігаючи той самий вертикальний перетин. Очеви-
дно, що окрема особа від цього виграє, оскільки для неї тепер виникають нові
можливості (а попередні можливості також залишаються доступними). За
будь-якого рівня споживання одягу можна купити більшу ніж раніше кіль-
кість продуктів харчування. Найбільш привілейований ринковий кошик змі-
нить своє положення від точки дотику кривої байдужості та лінії бюджету
C = (I - 2F) /Pc до точки дотику кривої байдужості та лінії бюджету C = (I -
1F)/Pc. Тепер покупець споживає більше продуктів і менше одягу.
Тепер уявімо, що ціна на продукти постійно зростає, тоді як ціни на одяг та
дохід залишаються постійними. Траєкторія всіх точок, які максимізують задоволення
споживача,— крива «ціна—споживання». Крива «ціна—споживання» та лінії
бюджету зображені на графіку, де відкладено кількості обох товарів, продуктів та
одягу (рис. 9). Крива попиту зображена на нижньому графіку на рис.9.
Зміна в рівні споживчого доходу спричиняє паралельний зсув лінії бюджету.
Найбільш привілейований ринковий кошик після того, як відбудеться зміна в дохо-
ді,— це точка дотику кривої байдужості та нової лінії бюджету. Траєкторія всіх
точок дотику, що максимізують задоволення споживача, являє собою криву спів-
відношення доходу та споживання. Подібно до кривої співвідношення «ціна—
споживання», крива «дохід—споживання» визначається відкладанням на кожній
осі кількостей продуктів та одягу (рис. 10). Також можна накреслити криву спо-
живання одного товару та доходу споживача; вона називається кривою Енджела.
Як правило, вертикальна вісь — це рівень доходу, а горизонтальна вісь — рівень
споживання. І криву Енджела, і криву «дохід—споживання» зображують за при-
пущення, що ціни - фіксовані; ці криві зміщуються в разі зміни ціни на будь-який із
товарів.
16
Рис. 9
За умови зростання доходу споживач може купити більше або менше то-
вару. Якщо споживання зростає разом з доходом, товар нормальний. Якщо спожи-
вання в разі зростання доходу зменшується, товар другорядний. Важливо визначити
діапазон доходу, у якому товар є нормальний або другорядний. Товар нормальний
у тій частині кривої Енджела, яка похило прямує вгору, і другорядний — у части-
ні, що відхилятиметься назад.
У разі зменшення ціни на товар відбуваються дві зміни. Лінія бюджету спожива-
ча проходить далі в напрямку назовні, і її нахил стає більш пологим. Перша зі
змін підвищує рівень добробуту споживача, оскільки тепер стають доступними
ринкові кошики з більшою кількістю товарів, ніж кошики попереднього вибору.
Друга зміна означає, що MRS за найбільш привілейованого ринкового кошика
буде відмінною. З рис. 11 бачимо, що коли ціна на продукти харчування дорівнює
Pf1, то споживач спочатку робить свій вибір у точці А. Тепер уявімо, що ціна на товар
17
падає до Pf2. Перед тим споживачеві були недоступні всі ринкові кошики, що пере-
бували в проміжку між старою та новою лініями бюджету. Оскільки «більше» озна-
чає «краще», усі ринкові кошики, що перебувають праворуч і вгору від кошика
А, повинні мати перевагу перед А. Таким чином, ми знаємо, що після зміни ціни
споживач придбає інший ринковий кошик. Щоб проаналізувати реакцію на зміну
ціни, ми можемо розглянути обидва ефекти окремо.
крива “дохід-
споживання”
Рис. 10
Ефект заміщення — це зміна в споживанні одного з товарів, яка відбува-

ється завдяки тому, що зменшення ціни на цей товар збільшує його відносну
привабливість і примушує споживача прагнути до придбання його в більшій кі-
лькості за умови, що ступінь задоволення залишається незмінним (точка перемі-
щується по тій самій кривій байдужості). Ефект заміщення завжди діє в напрямку,
протилежному до зміни ціни (переміщення від А до В на рис. 11-13).
Ефект доходу — це зміна в споживанні товарів, яка відбувається завдяки
тому, що зменшення ціни на один із товарів збільшує реальний дохід споживача
( відображає рух від однієї кривої байдужості до іншої). Ефект доходу від падін-
ня ціни для нормального товару має додатне значення, а для другорядного — ві-
д'ємне (перміщення від В до Д на рис. 11-13).
18
С С
I/Pc I/Pc
D
А D А
B В
I/Pf1 I/Pf2 F I/Pf1 I/Pf2 F
Рис. 11 Рис. 12
C
I/Pc
D
A
B
I/Pf1 I/Pf2 F
Рис. 13
Ми можемо визначити три види товарів відповідно до сумарного ефекту змі-
ни ціни та супутнього ефекту доходу (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Наслідки падіння ціни Pf
Вид товару Ефект замі- Ефект доходу Сумарний Рисунок
щення ефект
Нормальний додатний додатний додатний 11
Низькоякісний додатний від’ємний додатний 12
Товар Гіффена додатний від’ємний від’ємний 13
Розрив між загальною корисністю певного блага та його загальною ринко-

19
вою вартістю називається додатковою вигодою для споживача або споживчим
надлишком. Споживачі отримують додаткову вигоду в основному тому, що пла-
тять однакову суму за кожну одиницю товару, яку купують.
Графічно споживчий надлишок - це площа фігури, яка утворюється між
кривою попиту на товар і рівнем ринкової вартості товару.
1. Крива “ціна-споживання”- curve “price-demand”.
2. Крива “дохід- споживання”- curve “price- demand ”.
3. Ефект доходу - income effect.
4. Ефект заміщення - substitution effect.
5. Сумарний ефект - total effect.
6. Надлишок споживача - consumer surplus.
Завдання
1. Припустимо, що з усіх місцевих продуктів у магазини міста Н потрап-

ляють тільки телятина та свинина в однакових за масою упаковках. Жителі міс-
та Н цілком задовольняють свої потреби в м'ясі за рахунок цих товарів і розгля-
дають їх як замінники. Вони оцінюють корисність споживання телятини та
свинини таким чином, що можна виділити 3 варіанти споживання на місяць, за
кожного з яких жителям немає різниці, у якій комбінації телятини та свинини
вони будуть їх купувати (табл. 3.2).
Таблиця 3.2
Споживання телятини та свинини жителями міста Н
Рівень корисності Комбінація свинини / телятини, упаковки
І 20/6,5 8/7 4/7,5 2/8 1/10
ІІ 18/1,5 12/2 6/3 2/4,5 1/6
ІІІ 20/0,25 12/0,5 8/1 4/2 2/3
Який із запропонованих рівнів корисності можна оцінити як найвищий, а

який - як найнижчий? Побудуйте криві байдужості.
Припустимо, що половина мешканців міста Н працює на фабриці й отри-
мує приблизно однакову заробітну плату, яка дозволяє їм витрачати на спожи-
вання м’ясних виробів 360 грн на місяць. Побудуйте криву попиту такого спо-
живача на телятину за умов, що ціна на свинину дорівнює 20 грн (ціна телятини
змінюється: 40,80, 240 грн). Використайте для цього криві байдужості.
Скільки упаковок телятини побажає купити мешканець міста Н за ціною
160 грн?
За даними рівнів корисності побудуємо три криві байдужості (рис. 14),
чим вище крива, тим вищий рівень корисності вона описує. Тобто, у даному
випадку, найвищим буде І рівень корисності, а найнижчим - ІІІ.
Для того, щоб побудувати криву попиту на телятину необхідно знайти
декілька оптимальних комбінацій телятини й свинини для споживача за умови
зміни цін тільки на телятину. Це можна зробити за допомогою трьох бюджет-
20
них ліній, які описуються рівняннями:
20C + 40Т = 360;
20С + 80Т = 360;
20С + 240Т = 360,
де С і Т - це кількість упаковок свинини та телятини відповідно.
Таким чином ми можемо отримати три точки дотику бюджетної лінії до
кривої байдужості: А(8;4), В(3;6) та Д(0,5;12), перша координата яких демонст-
рує зміну в споживанні телятини (рис. 14).
Використовуючи три співвідношення ціни та кількості телятини: Е(8;40),
F(3;80) та G(0,5;240), ми можемо зобразити криву попиту на телятину одного
жителя міста Н (рис. 14), з якої видно, що за ціною 160 грн кожен мешканець
побажає придбати 1,5 упаковок телятини (точка К).
Св
18
В
А
1,5 4,5 9 Т
Рт
G
240
160 K
F
80
Е
40
Т
Рис. 14
2. Гранична норма заміни одягу продуктами для Карен становить 3/2 незале-
жно від того, скільки одиниць кожного товару вона в даний час споживає. Зобразіть
декілька її кривих індиферентності. Виведіть криву попиту на продукти харчуван-
21
ня, якщо дохід становить 100 дол., а Рс= 10 дол. Виведіть криву Енджела, якщо
Рс = 10 дол. та Рf = 3 дол.
Оскільки гранична норма заміщення завжди дорінює 3/2, можна зобразити
декілька кривих байдужості з такою нормою заміщення (рис. 15). Якщо 3/2 Pf/Pc,
то Карен споживатиме лише їжу, якщо 3/2  Pf/Pc - лише одяг.
Якщо I =100, а Pc = 10, то крива попиту (рис. 16) становить: F =0, якщо Рf15;
[0;6,67], якщо Рf=15; 100/ Рf, якщо Рf15.
Якщо Pf = 3, а Рс = 10, то Карен споживатиме лише їжу, а крива Енджела буде
віссю F.
C
15 C
10
15
6,33 10 F 6,33 F
Рис. 15
Рис. 16
3. Дані відомості про набори байдужості молока (М) та кефіру (К), які забезпе-
чують жителю міста Д різну корисність (табл. 3.3).
Таблиця 3.3
Корисність молока та кефіру
Рівень корисності U1 Рівень корисності U2 Рівень корисності U3
М К М К М К
10 0,5 9 3 10 13
6 1 6 4 4 14
4 2 3 6 2 15
2 4 1 9 1 16
1 6 0,5 12 0,5 20
Який із запропонованих рівнів корисності можна вважати найвищим, а
який - найнижчим? Побудуйте відповідні криві байдужості.
Усі жителі міста Д отримують приблизно однакову заробітну плату, яка
дозволяє їм витрачати на молочні продукти 90 грн на місяць. Побудуйте криву
попиту на кефір кожного з цих людей за умови, що ціна на молоко не змінюєть-
ся залежно від ціни на кефір і становить 10 грн за літр, а ціна кефіру: 5; 10 та 30
грн за літр. Використовуйте для цього криві байдужості.
Скільки кефіру на тиждень буде купувати житель міста Д ціною 15 грн за
літр? Як зміниться попит на кефір у разі зростання ціни на молоко до 15 грн за
літр? Проілюструйте відповідь за допомогою кривих байдужості.
22
4. Андерсони користуються тенісним кортом (табл. 3.4).
Таблиця 3.4
Показники попиту Андерсонів на користування
тенісним кортом
Ціна, Кількість,
грн/год год/тижд.
24 1
17 2
8 3
2 4
А. Який максимум вони готові сплатити за годину на тиждень; 2 години на
тиждень; 3 години на тиждень та 4 години на тиждень?
Б. Який їх споживчий надлишок, якщо ринкова ціна становить: 20 дол.;
15дол.; 7дол.?
В. Припустимо, що менеджери тенісного корту мають намір дозволити тені-
систам грати стільки, скільки вони забажають, за потижневу оплату та скасувати
погодинні ставки. Яким буде максимальний розмір тижневої суми, яку Андерсо-
ни будуть готові сплатити?
5. Артур споживає два види товарів: чай з льодом і цукор. Артур дуже перебі-
рливий і задовольниться своїм напоєм тільки тоді, коли останній містить дві
чайних ложки цукру на пінту чаю. Припустимо, що пінта чаю коштує 0,15 дол., а
Артур може витратити 4 дол. Яка крива його попиту на цукор та крива Енджела,
коли Рч= 0,15 дол. та Рц = 0,10 дол. (Рч — ціна чаю; Рц — ціна цукру).
1. Уявіть собі карту кривих байдужості споживання натурального апельсиново-

го соку та апельсинової газованої води як замінників один одного. Виходячи із
власних доходів та сучасної ціни напоїв, визначте свій стан споживчої рівнова-
ги. Прийміть ціну апельсинового соку незмінною, побудуйте криву Вашого ін-
дивідуального попиту на газовану воду. Проаналізуйте, як впливають на криву
Вашого індивідуального попиту через споживчу рівновагу такі фактори:
- Ваші доходи зросли таким чином, що Ви можете витрачати на спожи-
вання напоїв у 2 рази більше грошей;
- погіршення смаку апельсинового соку;
- збільшення ціни на газовану воду у 2 рази;
- падіння ціни на апельсиновий сік у 1,5 рази.
2. Яким чином зміниться споживчий надлишок унаслідок введення податків та
дотацій на товари?
3*. “Парадокс Гіффена” як виняток із закону попиту.
4*. Як впливають натуральні винагороди та пільги на поведінку споживача?
5. Скільки Ви максимально заплатили б, щоб відвідати кіно? Скільки витрачає-
те на фільм? Оцініть приблизно свою додаткову вигоду.
23
Тестові запитання
1. Ефект доходу має місце в таму випадку:

а) якщо доходи людей зменшуються, вони купують менше даного продукту;
б) здешевлення товарів приводить до того, що споживач може купити більше
даного продукту, не зменшуючи споживання інших товарів;
в) споживання деяких товарів скорочується в разі збільшеня доходів;
г) у всіх перелічених випадках.
2. Ефект заміщення - це збільшення попиту на товар, викликане:
а) зміною загального рівня цін на всі товари;
б) зміною у вподобаннях споживача, який вважає за краще купувати товари-
замінники;
в) зміною в реальному доході, через зниження цін на спожиті товари;
г) пропозицією нових замінників товару;
д) нема правильної відповіді.
3. Які з наведених пар товарів взаємодоповнюючі?
а) хот-доги та кури;
б) кока-кола та лимонад;
в) хот-доги та гірчиця;
г) кури та біфштекс;
д) усі наведені товари взаємодоповнюючі.
4. Якщо крива попиту на біфштекс нахилена донизу, яке з наведених тверджень
відповідатиме дійсності:
а) ефекти заміщення та доходу діють в одному напрямку;
б) ефекти заміщення та доходу діють в протилежних напрямках, проте
значення ефекту доходу більше;
в) ефекти заміщення та доходу діють у протилежних напрямках, проте
значення ефекту заміщення більше;
г) (а) та (б);
д) (а) та (в).
Питання 5 та 6 стосуються кривої попиту Галі на тенісні м'ячі (рис. 17).
5. Якщо тенісний м'яч коштує 3 грн, то величина споживчого надлишку для Га-
лі становить: Р
а) 0 грн;
б) 7грн; 6
в) 15 грн; 4
г) 22 грн;
д) 31 грн. 3
6. Якщо один тенісний м'яч 2
коштує 1,5 грн, то величина 1
Q
споживчого надлишку для 5 12
1 8 15
Галі становить:
а) 15грн; Рис. 17
б) 21 грн;
24
в)23 грн;
г) 39 грн;
д) кожна з наведених відповідей неправильна.
7. Щоб побудувати лінію «ціна-споживання», ми повинні:
а) змінювати дохід і досліджувати рівновагу споживача;
б) змінювати ціну одного з товарів і досліджувати рівновагу споживача;
в) змінювати дохід і ціни та досліджувати зміну рівноваги споживача;
г) змінювати ціни двох товарів і досліджувати зміну рівноваги споживача.
Тема 4. РИНКОВИЙ ПОПИТ. ЕЛАСТИЧНІСТЬ
Еластичність попиту за ціною Еd = (Q/P) (P/Q). Еластичність попиту

дає інформацію про зміну в сумі виручки, що виникає внаслідок зміни ціни. За
умов еластичного попиту падіння ціни спричиняє зростання сумарної виручки.
Якщо попит має одиничну еластичність, то в разі зниження ціни сумарна
виручка залишиться незмінною. Якщо попит нееластичний, то в разі зниження ціни
сумарна виручка зменшується.
Розрізняють точкову й дугову еластичність попиту та пропозиції. Еd =
(Q/P) (P/Q) - це точкова еластичність. Якщо функції попиту або пропозиції
прямі, то їх у загальному вигляді можна описати як: Qd = a - bP - рівняння попиту;
Qs = c + dP - рівняння пропозиції (a, b, c, d - константи). Тоді коефіцієнт точкової
еластичності попиту за ціною Ed = -b (P/Q), а коефіцієнт точкової еластичності
пропозиції - Es = d (P/Q).
Дугова еластичність дає нам альтернативний спосіб вибору. У разі зміни в
ціні від РІ до Р2 дугова еластичність
Ed12=[ ( Q 2 - Q 1 )/(P 2 -P 1 )] х[ [(P І +P 2 )/2]/ [( Q 1 + Q 2 )/2]].
Для розрахунку дугової еластичності використовують середній показник
старих і нових цін [(P І +P 2 )/2] та кількості [ ( Q 1 + Q 2 )/2]. Дугова еластичність
має таку властивість: її величина в разі зростання ціни від PІ до P2 така сама, як і в
разі падіння ціни від P2 до P І . У разі незначної зміни ціни між дуговою та точковою
еластичністю особливої відмінності немає. За істотних змін часто зручніше ко-
ристуватися дуговою еластичністю.
Попит споживачів має тенденцію коливатися, і причинами можуть бути
не лише ціна та дохід. Фактично в деяких випадках на рішення кожного з нас
щось придбати впливає вибір решти споживачів. Ланцюговий ефект вини-
кає тоді, коли зростання обсягів споживання інших осіб спричиняє зміщення
кривої попиту праворуч. Падіння ціни спонукає кожного із споживачів купу-
вати більше товару, навіть якщо решта споживачів купують ту саму кількість,
що й раніше, а крива попиту кожного із споживачів зміщується праворуч че-
рез те, що інші споживачі купують більшу кількість. Таким чином, порівняно
з кривою попиту, що утримує рівень споживання інших на фіксованому рівні,
крива ринкового попиту за ланцюгового ефекту буде похилішою.
Ефект снобізму виникає тоді, коли зростання рівня споживання то-
вару іншими особами спричиняє зміщення кривої попиту споживача ліво-
25
руч. Порівняно з кривою попиту, що фіксує рівень споживання інших осіб на
одному рівні, крива ринкового попиту за ефекту снобізму буде стрімкішою.
Ринковий попит - це сукупність кривих індивідуального попиту. Оскільки
під час побудови кривих попиту ціна відкладається на вертикальній осі, то крива
ринкового попиту - це сума по горизонталі кривих індивідуального попиту. Щоб
визначити ринковий попит за кожної ціни, необхідно додати кількість попиту кож-
ного споживача за однакової ціни.
1. Цінова еластичність попиту за ціною - price elasticity of demand.
2. Ланцюговий ефект -chain effect.
3. Ефект снобізму - snobbery effect.
4. Ринковий попит - market demand.
Завдання
1. Криві попиту трьох людей мають вигляд:

Q1= 4 - P;
Q2 = 4 - (4/9)P;
Q3 = 6 - (2/3)P.
Якщо тільки ці люди діють на ринку товару, то якою буде крива ринкового по-
питу. Накресліть та опишіть її за допомогою рівнянь.
Необхідно накреслити на одному графіку спочатку три прямі індивідуа-
льного попиту, а потім криву ринкового попиту (рис. 18). За ціною 9 грн не ку-
пується жодної одиниці товару. Крива ринкового попиту має заломлення при
Р=4. За такою ціною ринкова кількість товару, що купується, Q =Q2(4) + Q3(4)
= 2,2 + 3,3 = 5,5.
Якщо Р=0, то Q = Q1(0) + Q2(0) + Q3(0) = 4 + 4+ 6 = 14.
Якщо 9 Р 4,
то Q = 10 - (10/9)P;
якщо 4 Р,
то Q = 14 - (19/9)P
Рис. 18
26
2. На основі даних, наведених у табл. 4.1 виконайте такі завдання:
а) побудуйте графіки кривих попиту споживачів Х,У та Z відповідно;
б) заповніть останню колонку таблиці;
в) побудуйте графік кривої ринкового попиту.
Припустимо, що попит на цей товар з боку споживачів Х та У подвоївся, а з
боку споживача Z не змінився. Як це вплине на криві попиту споживачів, а та-
кож на криву ринкового попиту?
Таблиця 4.1
Вихідні дані
Ціна, Обсяг попиту за місяць, од.
грн Споживач Споживач Споживач Ринковий
Х У Z попит
6 0 0 1
5 0 0 2
4 1 1 3
3 2 3 4
2 3 5 5
1 4 7 6
0 5 9 7
3. Крива попиту Васі на ананаси має вигляд Q = 15 - 5 P. Крива попиту

Петі на ананаси - Q = 20 - 2 P. Якщо тільки ці люди споживають ананаси, то
якою буде крива ринкового попиту на ананаси.
4. Накресліть криву ринкового попиту трьох споживачів і опишіть її у ви-
гляді рівнянь, якщо криві індивідуального попиту споживачів:
Q1 = 7 - P; Q2 = 5 - P; Q3 = 5 - (5/7)P.
5. Накресліть криву ринкового попиту трьох споживачів і опишіть її у ви-
гляді рівнянь, якщо криві індивідуального попиту споживачів:
Q1 = 6 - P; Q2 = 8 - P; Q3 = 10 - P.
6. Зобразіть лінійну криву попиту. Пригадайте, що попит, еластичний у
верхній частині кривої попиту, становить одиницю в точці посередині кривої попи-
ту. Відкладіть значення ціни та відповідні кількості на кривій попиту. Площа якої
з геометричних фігур дає нам величину сумарної виручки? (Сума виручки дорів-
нює ціні, помноженій на кількість). Покажіть, як змінюється розмір цієї площі в
разі просування вниз по кривій попиту.
7. Розглянемо криву попиту Qd = 2000 - 40P. За P = 10 дол. розрахуйте
точкову еластичність попиту. За ціни P = 30 дол. визначте точкову еластичність
попиту. Якою є дугова еластичність для зростання ціни від 10 до 30 дол.? Пере-
конайтеся, що дугова еластичність у разі зменшення ціни від 30 до 10 дол. є одна-
кова.
8. На підставі наведених у табл. 4.2 даних обчисліть коефіцієнт цінової
еластичності попиту на всіх цінових діапазонах.
27
Таблиця 4.2
Попит на товар
Ціна за одини- 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
цю, грн
Обсяг попиту 85 70 60 48 40 34 29 25 21 16
за місяць, од.
Проаналізуйте одержані результати. Визначте ділянки еластичного та неелас-
тичного попиту на лінії попиту на товар.
9. Для кожного з товарів, указаних у табл. 4.3, обчисліть вплив подвоєння
ціни на величину попиту.
Таблиця 4.3
Показники еластичності деяких товарів
Товар Цінова еластичність
Томати 4,6
Зелений горох 2,8
Азартні ігри 1,9
Наркотики 1,5
Послуги таксі 1,2
Меблі 1,0
Кіно 0,87
Взуття 0,7
Юридичні послуги 0,61
Сигарети 0,51
Поїздка автобусом 0,2
Електроенергія в побуті 0,13
10. Сьогодні аренда звичайної квартири в місті Київ коштує студентам

300 грн щомісяця й орендується всього 15 тис. квартир. Київські університети
розглядають можливість збільшити кількість студентів.
Згідно з маркетинговими оцінками за існуючою ціною еластичність по-
питу на житло складає (- 1/3), а еластичність пропозиції 1/2.
Якщо попит на житло збільшиться на 20%, якими будуть нові рівноважна
ціна та кількість на ринку житла. Визначте точкову еластичність попиту за но-
вої рівноваги.
11. Визначте точкову еластичність середньої точки прямої попиту, що
описується рівнянням Qd = a - bP.
1. Подання попиту: аналітичне, табличне та графічне. Який характер має крива

попиту? Чому?
2. Поясніть особливості впливу на попит основних нецінових чинників.
3. Що означають поняття “абсолютно еластичний попит” та “абсолютно неела-
стичний попит”? Якого вигляду набуває їх графічне зображення?
28
4. Як оцінюється еластичність попиту за доходом?
5. У чому суть “перехресної” цінової еластичності попиту?
6. Якщо Ви підсумуєте однакові криві попиту для щоразу більшої кількості лю-
дей, то крива попиту стане горизонтальнішою. Чи означає це, що еластичність
попиту збільшується? Дайте грунтовну відповідь.
7. Якими можуть буту характерні риси попиту на такі речі, як сигарети або нар-
котики? Дослідження свідчать про те, що згубна звичка має типово низьку ела-
стичність попиту. Наприклад, оцінки попиту на сигарети дають цінову еласти-
чність приблизно 0,5. Припустимо, що пропозиція сигарет досконало еластична
й що за безподаткової рівноваги в 3 грн за пачку величина попиту становить
10млрд пачок на рік. Якби уряд накладав податок у розмірі 50 коп. за пачку, то
як впливав би цей захід на куріння сигарет і на ціну сигарет? Якими були б по-
даткові надходження? Покажіть це графічно.
1. Йосип щомісяця купує 10 кг цибулі ціною 0,75 грн за кг. Якщо ціна впаде до
0,5грн за кг, він купуватиме 30 кг цибулі. Звідси дугова еластичність попиту:
а) -1,33;
б) -2;
в) -2,5;
г) -6;
д) усі наведені відповіді неправильні.
2. Якщо заморозки у Флориді спричинять зростання ціни на апельсини та су-
марної виручки, одержаної виробниками, тоді крива попиту на апельсини:
а) нееластична;
б) має одиничну еластичність;
в) еластична;
г) нахилена вліво догори;
д) нескінченно еластична.
3. Яким чином будується лінія ринкового попиту за наявності даних про попит
індивідуальних споживачів:
а) шляхом підсумовування обсягів попиту при кожній ціні;
б) шляхом підсумовування цін при кожному обсязі;
в) береться максимальний попит одного зі споживачів;
г) як середнє арифметичне індивідуальних попитів.
4. Пропозиція товару описується рівнянням Q = 4P. Чи відрізняється еластич-
ність пропозиції ES1 при Р1 = 50 грн і ES2 при Р2 = 100 грн:
а) так і ES1 ES2;
б) так і ES2 ES1;
в) ні і ES1 =ES2=2;
г) ні і ES1 =ES2= 1;
д) не можна дати однозначну відповідь.
5. Товар можна віднести до якісного, якщо:
а) еластичність попиту за доходом дорівнює (-0,4);
29
б) еластичність попиту за ціною - 1,2;
в) перехресна еластичність попиту за ціною - (-0,7);
г) еластичність попиту за доходом - 1,5;
д) перехресна еластичність попиту за ціною дорівнює 0,2.
6. За ціною 10 грн за кілограм індивідуальна пропозиція картоплі на ринку
трьох виробників буде такою: А = 100кг, В = 120кг, С = 80кг. Загальна ринкова
пропозиція складає:
а) 120кг;
б) 100кг;
в) 300кг;
г) 320кг.
Тема 5. ВИРОБНИЦТВО
Функція виробництва має вигляд Q = F(K, L) й інформує нас про

максимальний обсяг (Q), який фірма може отримати за наявності цих конкретних
кількостей капіталу (K) і праці (L). Оскільки технічна неефективність (одержання
меншої кількості обсягу продукції за тих самих ресурсів) постає реальною можливі-
стю, припускаємо, що фірми функціонують ефективно.
За наявності двох ресурсів можна графічно зобразити ізокванти функції
виробництва (Q) за двома показниками (рис. 19). Так само, як крива байдужості
показує всі комбінації двох товарів, що дають споживачеві певний рівень задово-
лення, ізокванта ілюструє всі комбінації праці та капіталу, які дають однаковий
обсяг продукції. Можна порівняти рівні виробництва на різних ізоквантах за по-
рядковими показниками, на відміну від кривих байдужості, де рівень задоволен-
ня безпосередньо не визначається.
К К
C
Q=10
L
L
Рис. 19
Рис. 20
Якщо є можливість варіювати кількість двох ресурсів, перед фірмою постає

питання — якою комбінацією ресурсів найкраще скористатися, щоб мінізувати ви-
30
трати. Так само як MRS ілюструє прагнення споживача підбирати товари та оде-
ржувати рівноцінний для нього ринковий кошик, так гранична норма технічної
заміни (MRTS) ілюструє, як фірма може замінити один ресурс іншим та одержа-
ти той самий обсяг виробництва. MRTS дорівнює від'ємному нахилу ізокванти,
або -K/L (за умови, що Q — стала). MRTS також дорівнює відношенню гранич-
ної продуктивності праці до граничної продуктивності капіталу MPL/MPK. У міру
нарощування кількості праці та зменшення кількості капіталу впродовж ізокванти
опукла форма ізокванти свідчить про те, що величина MRTS зменшується.
Припускаємо, що фірма наймає ресурси на ринках з конкуренцією. Рі-
вень заробітної плати w — це вартість одиниці праці (людино-години), а оре-
ндна плата г — вартість одиниці капіталу (машино-години) . Орендна плата —
це альтернативна вартість одиниці капіталу. Для будь-якого рівня ресурсів су-
марні витрати (ТС) становлять ТС = wL + гК. Переписавши це рівняння, дістає-
мо К = ТС /г - (w/r) L. Для будь-якого заданого показника сумарних витрат ТС
можна провести ізокосту на графіку «праця—капітал». Незалежно від рівня
сумарних витрат вона має нахил (-w/r). Ізокоста з вищим рівнем витрат прохо-
дить далі від вихідної точки і є паралельна до лінії з нижчим рівнем витрат
(рис.20).
Оптимальним для виробника буде такий набір факторів виробництва,
який знаходитиметься в точці дотику ізокванти з ізокостою (рис. 21)
Якщо змінюється лише один фактор виробництва, наприклад L, для опи-
сання виробничого процесу використовують такі поняття:
▪ загальна продуктивність ТР або об’єм виробництва - це кількість продук-
ції, яка виготовляється за допомогою певної кількості одиниць праці;
▪ середня продуктивність праці APL- обсяг виробництва на одиницю праці.
APL дорівнює сумарному обсягу, поділеному на кількість трудових ресурсів:
АРL = ТР/L;
▪ гранична продуктивність праці MPL - являє собою додаткову кількість про-
дукції, що виникає від додавання одиниці праці: МРL = ТР/L.
Ці поняття можна зобразити за допомогою кривих (рис. 22).
За фіксованого рівня капіталу ми можемо бачити, що MPL у разі зростання
кількості робочої сили врешті-решт починає спадати. Це явище називається за-
коном спадної віддачі (ефективності). Спадна MPL зрештою спричиняє також
падіння рівня APL.
Коли кількості всіх ресурсів зростають пропорційно, ми описуємо величи-
ну наслідкових змін в обсязі виробництва, користуючись концепцією віддачі від
масштабів. Якщо подвоєння кількості всіх ресурсів спричиняє зростання обсягу про-
дукції більш як удвічі, то функція виробництва виявляє зростаючу віддачу від
масштабів. Якщо подвоєння всіх ресурсів приводить до точного подвоєння об-
сягу виробництва, то маємо справу з постійною віддачею від масштабів. На-
решті, якщо подвоєння всіх ресурсів спричиняє зростання обсягу виробництва
менш як удвічі, то ми одержуємо спадну віддачу від масштабів.
31
TP
K TP
AP
MP
MP
AP
K1 A
L1 L L
Виробничу функцію можна також описати за допомогою функції Кобба-

Дугласа. Функція виробництва Кобба—Дугласа має декілька важливих харак-
теристик, її можна записати у вигляді Q = АКL, де А — стала, яка залежить від
одиниць ресурсу та продукції на виході, а а і — сталі, якими вимірюється важли-
вість капіталу й праці в процесі виробництва. Сума коефіцієнтів а і  визначає тип
віддачі за обсягом: а +  > 1 за зростаючої віддачі за обсягом; а +  = 1 за постійної
віддачі за обсягом і а + < 1 за спадної віддачі за обсягом.
Для функції виробництва Кобба—Дугласа середня продуктивність праці
APL = Q/L = АКL/L = АКL-1. Якщо  < 1, то APL при зростанні L завжди спадає.
Гранична продуктивність праці MPL = dF/dL = АКL-1 = Q/L.
Гранична продуктивність капіталу, або функція МРк визначається подіб-
но диференціації функції виробництва за капіталом: МРк = аАК-1L = aQ/К.
MRTS — відношення граничних продуктивностей МРL/MPK . Для функції Кобба—
Дугласа MRTS = (Q/L)/( aQ/К) = K/ aL.
1. Функція виробництва - production function.
2. Ізокванта - isoquant.
3. Гранична норма технічної заміни - marginal rate of technical substitutions.
4. Рівень заробітної плати - wage.
5. Орендна плата - rental rate for machinery.
6. Ізокоста - isocost.
7. Загальна продуктивність - total product.
8. Середня продуктивність - average product.
9. Гранична продуктивність - marginal product.
10. Закон спадної віддачі ресурсу - law of diminishing returns.
11. Віддача від масштабів -returns to scale.
32
Завдання
1. F = K0.5 L0.5. За умов, що К фіксовано на рівні 25 од., виведіть взає-

мозв’язок величини MPL і APL та накресліть ці криві. Зробіть те саме, якщо
К=36. Визначте граничну норму технічного заміщення.
Підставляючи К=25 у функцію виробництва, одержуємо F(5,L) =5L 0,5.
Звідси APL = F(5,L)/L = 5L -0,5.
Гранична продуктивність праці визначається диференціацією відносно L
MPL = F(5,L)/ L = 2,5L -0,5.
Так само й у випадку, коли К =36.
2. Заповніть табл. 5.1.

Таблиця 5.1
Показники виробничої функції
L K Q AP MP
0 2 0 -
1 2 12
2 2 21
3 2 39
4 2 28
5 2 26
6 2 8
7 2 140 2
Накресліть криві АР, ТР та МР. Визначте залежності між ними.
3. Розгляньте подані в табл. 5.2 дані. Який ефект від масштабу виробниц-
тва в кожному з варіантів? Чи випадкове уповільнення темпів використання ре-
сурсів у виробництві? Доведіть це за допомогою обчислень.
Таблиця 5.2
Варіанти виробничих функцій
1 варіант 2 варіант
К, L, од. К, L, од.
од. 1 2 3 4 5 6 од. 1 2 3 4 5 6
1 100 156 173 200 224 245 1 100 119 132 141 149 156
2 156 200 245 282 316 346 2 119 141 156 168 178 186
3 173 245 300 346 387 423 3 132 156 173 186 197 206
4 200 222 346 400 447 490 4 141 168 186 200 211 221
5 224 316 387 447 500 548 5 149 178 197 211 224 234
6 245 346 423 490 548 600 6 156 196 206 221 234 245
4. Заповніть у табл. 5.3 пропущені значення граничних та середніх про-

дуктів
33
Таблиця 5.3
Потужність Загальний Граничний Середній
компресора продукт, барелів продукт продукт
на день
10000 86000
20000 114000
30000 134000
40000 150000
50000 164000
Нехай за допомогою нового матеріалу для труб можна збільшити вироб-
ництво на 20% щодо кожного рівня потужності. Зобразіть на графіку вихідну та
нову виробничі функції після технічних змін.
5. Числову виробничу функцію щодо пропускної здатності обчислюють
за формулою Q = 43 000 (H/10000)0,4(P/12)1,7, де Q - пропускна здатність у баре-
лях за день; Н - потужність; Р - діаметр нафтопроводу в дюймах. Обчисліть
граничний продукт додаткової потужності щодо приросту потужності на
10000од. та граничний продукт від додавання 12 додаткових дюймів труби.
6. Функція виробництва становить Q = F(K,L) =0,5L * K 0,5. Який тип від-
дачі від масштабів демонструє ця виробнича функція? Якщо К = 4, якою буде се-
редня та нетривала гранична продуктивність праці?
1. Еластичність заміщення факторів виробництва.

2. Поясніть таке твердження: “Якби не діяв закон спадної продуктивності, мож-
на було б виростити весь світовий обсяг картоплі на присадибній ділянці”.
3. Поясніть поняття виробничої функції. Опишіть виробничу функцію щодо
гамбургерів, концертів, стрижки волосся та освіти в університеті.
4. Розгляньте фірму, що виробляє пшеницю за допомогою праці й землі. Визна-
чте й протиставте спадну віддачу й зменшення віддачі, що зумовлено зростан-
ням масштабів виробництва. Поясніть, чому може бути спадна віддача щодо
одного фактора й стала щодо обох факторів.
5. Доведіть таке: якщо граничний продукт завжди зменшується, то середній
продукт завжди більший від граничного.
6. Чому крива сумарної продуктивності праці ніколи не прямує похило вниз?
1. Функція виробництва фірми ілюструє те, що:

а) треба виробляти для максимізації прибутку;
б) технічно здійсненне тоді, коли виробництво фірми ефективне;
в) здійсненне за наявності найпередовішої технології;
г) фірма фактично виробляє за заданих ресурсів;
д) усі наведені відповіді правильні.
34
2. Ізокванта функції виробництва ілюструє:
а) весь набір можливих рівнів виробництва за зміни кількості трудових
ресурсів;
б) весь набір можливих рівнів виробництва за зміни кількості капітальних
ресурсів;
в) усі комбінації праці та капіталу для виробництва одного й того самого
обсягу продукції;
г) усі комбінації праці та капіталу, які максимізують прибуток;
д) усі відповіді неправильні.
3. Гранична продуктивність праці дорівнює:
а) обсягу продукції, поділеному на кількість трудових ресурсів;
б) додатковій кількості продукції від останньої одиниці робочої сили;
в) кількості трудових ресурсів, поділеній на капітальний ресурс;
г) кількості трудових ресурсів, необхідній для останньої одиниці продук-
ції;
4. Спадна віддача означає, що:
а) у міру збільшення кількості капіталу в процесі виробництва за постій-
ної кількості трудових ресурсів МРк зменшується;
б) у міру зростання трудових ресурсів упродовж ізокванта MRTS збільшу-
ється;
в) у разі подвоєння кількості капіталу та праці обсяг виробництва зростає
менш ніж удвічі;
г) (а) і (в);
д) (а) і (б).
Питання 5, 6 і 7 стосуються табл. 5.4.

Таблиця 5.4
Трудові ресурси L, Капітальні ресурси K, Обсяг продукції Q
людино-години машино-години
35 40 210
36 40 252
37 40 266
5. Гранична продуктивність 36-ї людино-години становить:

а) 42;
б) 40;
в) 14;
г) 6;
6. Середня продуктивність праці 37 людино-годин становить:
а) 7;
б)7,2;
в) 14;
35
г) 6,65;
7. У проміжку між 35-ю і 37-ю людино-годинами трудових ресурсів:
а) MPL завжди перевищує APL;
б) APL завжди перевищує MPL;
в) спочатку MPL > APL, однак пізніше APL > MPL;
г) спочатку APL > MPL, однак пізніше MPL > APL;
д) необхідна додаткова інформація.
Тема 6. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА
У короткостроковому періоді фірма користується кількома фіксованими

ресурсами, і принаймні одним ресурсом, який можна змінювати з метою зміни-
ти обсяг виробництва. Крива сумарних витрат (ТС) ілюструє вартість вироб-
ництва, що асоціюється з кожним рівнем витрат виробництва. Виходячи з даної
кривої, можна знайти величину середніх сумарних витрат (АТС) - витрат на
одиницю продукції (АТС = ТС/Q) та граничних витрат (МС) - вартості додат-
кової одиниці продукції (рис. 23).
Сумарні витрати можна поділити на фіксовані (ТFC) - витрати фіксова-
них ресурсів, та змінні (TVC) - витрати на ресурси, кількістю яких у коротко-
строковому періоді можна варіювати (рис. 24). Отже, TC = TFC + TVC.
Середні змінні витрати (АVС) - це змінні витрати на одиницю продук-
ції, AVC = TVC/Q; тоді як середні фіксовані витрати (АFС) - фіксована вар-
тість, поділена на сумарний обсяг продукції, AFC = TFC/Q. Середні сумарні ви-
трати дорівнюють ATC = AFC + AVC.
TC
С С
MC
ATC
TVC
С AVC
TFC
AFC
Q Q
Нарешті, граничні витрати МС = ТС/Q= VC/Q.

У геометричному вираженні за будь-якого рівня виробництва МС слугує
нахилом лінії, дотичної до кривої сумарних витрат в точці, що відповідає цій
кількості Q.
36
У довгостроковому періоді фірма може змінювати рівні всіх своїх вхід-
них ресурсів. Отже, щоб визначити тривалі витрати, спочатку потрібно визна-
чити, як фірма робить вибір з-поміж різних комбінацій ресурсів у процесі виро-
бництва продукції. Ізокостні лінії ілюструють усі комбінації ресурсів, пов’язані
з даним рівнем сумарних витрат. Якщо припустити, що використовується лише
2 ресурси (праця та капітал) рівняння ізокости буде мати вигляд
ТC = wL + rK.
Оскільки ціни на ресурси фіксовані, лінії відносять до сім’ї паралельних.
Величини їх нахилу дорівнюють від’ємній величині відношення заробітної пла-
ти до орендної ціни капіталу (- w/r). Для будь-якого рівня виробництва фірма
мінімізує свої виробничі витрати, діючи в тій точці, де гранична норма техно-
логічного заміщення (МRTS) становить w/r. У графічному вираженні це точка
дотику ізокванти до ізокости.
Крива, що з’єднує всі точки, у яких фірма мінімізує витрати, слугує трає-
кторією розвитку економічної діяльності фірми. Вона вказує на те, яким чином
фірма вибиратиме для себе ресурси, щоб виробляти різні рівні продукції в дов-
гостроковому періоді.
Криві тривалих середніх сумарних витрат (LATC) часто мають U- по-
дібну форму, вони виявляють зростаючу віддачу за обсягом за низьких рівнів
виробництва. Якщо віддача за обсягом постійна щодо всіх рівнів виробництва,
то крива тривалих середніх сумарних витрат горизонтальна. В обох випадках
криві нетривалих середніх витрат (SATC) проходять вище від кривої тривалих
середніх витрат або дотичні до неї.
1. Сумарні витрати (ТС) - total cost.
2. Середні сумарні витрати (АТС) - average total cost.
3. Граничні витрати (МС) - marginal cost.
4. Середні змінні витрати (АVС) - average variable cost.
5. Середні фіксовані витрати (АFС) - average fixed cost.
6. Криві тривалих середніх сумарних витрат (LATC) - long run average total
cost.
7. Криві нетривалих середніх витрат (SATC) - shot run average total cost.
Завдання
1. Фірма з продажу нерухомого майна збирається взяти напрокат новий

ксерокс. Один із ксероксів коштує 200 грн орендної плати на місяць і 0,035 грн
за копію. Другий, більший, коштує 400 грн на місяць і 0,02 грн за копію. Фірма
робить 15 тис. копій щомісяця. Яку машину їй необхідно взяти напрокат? Ви-
значте найменшу кількість копій на місяць, для виготовлення якої необхідно
взяти більшу модель?
2. Функція сумарних витрат становить ТС = 300 + 3Q + 0,02Q2.

Визначте функції TFC, TVC, ATC, AVC,AFC, MC.
37
3. Для фірми характерні такі витрати:
Q TC TVC
100 7000 3000
101 7400 3400
102 1900 3900
Визначте середні постійні і змінні витрати, сумарні постійні витрати, сумарні
середні витрати, граничні витрати.
4. Функція сумарних витрат становить TC= Q3-8Q2+98Q.

Визначте функції TFC, TVC, ATC, AVC,AFC, MC, а також кількість, за якою
середні сумарні витрати є мінімальні.
Средні сумарні витрати мінімізуються в точці перетину кривих AVC та
MC (рис. 25), TC= Q3-8Q2+98Q. Звідси TFC=0 і TVC= Q3-8Q2+98Q.
Рис. 25
Визначимо ATC = Q2-8Q+98. Звідси AFC=0 і AVC = Q2-8Q+98.

MC=(Q3-8Q2+98Q)’ = 3Q2-16Q+98.
Мінімум ATC можна обчислити двома способами.
1 спосіб
Якщо ATC = MC,
то Q -8Q+98 = 3Q2- 16Q +98.
2
Тоді 2Q2 = 8Q і Q=4.

ATCmin=42-8х4 +98 = 16-32+98 =82.
2 спосіб
Будь-яка функція має мінімум у точці, у якій її похідна дорівнює 0.
Знайдемо ATC’(Q) = 2Q-8 = 0.
Тоді Q = 4,
звідси ATCmin=42-8х4 +98 = 16-32+98 =82.
38
5. Функція сумарних витрат становить ТС = 180000 + 30Q + 2Q2.
Визначте функції TFC, TVC, ATC, AVC,AFC, MC, а також кількість за якої се-
редні сумарні витрати є мінімальні.
6. Нехай Ви обмірковуєте таке питання: летіти літаком чи їхати автобу-
сом із Атланти до Нового Орлеану? Вартість поїздки літаком становить
100дол., політ триває 1 год. Автобусний квиток коштує 50 дол., переїзд триває
6 годин. Який найекономічніший спосіб подорожей: а) для ділової особи, час
якої коштує 40 дол. на год; б) для студента, час якого коштує 4 дол. на год; в)
для Вас? Покажіть, яким чином поняття альтернативної вартості вважається тут
вирішальним.
7. Припустимо, що у своїй кімнаті Ви загубили грошову купюру номіна-
лом у 100 грн. Як довго Ви шукатимете її, якщо оцінюєте свій час у 50 грн за
годину?
8. Припустимо, що Ви збираєтесь відкрити мале підприємство по вироб-
ництву столярних виробів. Придбання необхідного устаткування обійдеться
Вам у 50тис. грн власних коштів, які за альтернативного їх використання мо-
жуть щорічно Вам приносити 5 тис. грн доходу. Устаткування розраховано на
10 років роботи. Вам необхідно найняти 10 робітників, місячний фонд оплати
яких становитиме 2 100 грн. Крім того, за аренду виробничого приміщення Ви
щорічно сплачуватимете 4 тис. грн, а на закупівлю сировини й матеріалів та
оплату електроенергії витрачатимете 15 тис. грн. За Вашими підрахунками річ-
них дохід підприємства від продажу столярних виробів становитиме 69,3 тис.
грн. На аналогічному малому підприємстві Вам пропонують зайняти вакантну
посаду менеджера з річною оплатою в 4,2 тис. грн. Обчисліть розміри бухгал-
терського та економічного прибутку, які отримуватиме мале підприємство, ви-
ходячи з наведених вище даних.
9. На основі даних табл. 6.1 укажіть, яку з технологій вибере підприємст-
во:
а) припустимо, що створено нову технологію, яка передбачає використання
трьох одиниць праці, двох одиниць землі, семи одиниць капіталу й однієї оди-
ниці підприємливості. Якій технології віддасть перевагу виробник;
б) припустимо, що збільшення пропозиції робочої сили викликало зниження її
ціни до 1 грн. Як ця ситуація вплине на вибір підприємства?
Таблиця 6.1
Співвідношення ресурсів при різних технологіях виробництва
штучного каучуку
Ресурс Ціна одиниці Технологія виробництва,
ресурсу, грн одиниці ресурсів
І ІІ ІІІ
Праця 2 3 5 4
Землі 4 3 2 3
Капітал 2 5 4 5
Підприємливість 3 2 2 1
39
10. При w =20 і r = 40 проведіть ізокостні лінії щодо ТС = 200 та ТС =
300.
11. Середні фіксовані витрати становлять AFC (Q) = 100000/Q. Розрахуйте AFC при
Q = 100; при Q = 4000.
12. Середні змінні витрати становлять AVC(Q) = [30Q + 2Q2]/Q = ЗО + 2Q. Обчи-
сліть AVC при Q = 100; при Q = 4000.
13. Середні сумарні витрати становлять ATC (Q) =[100000 + 30Q +2Q2]/Q =
100000/Q + ЗО + 2Q. Обчисліть ATC при Q = 100; при Q = 400.
Питання для поглибленого вивчення та дискусії
1. Класифікація витрат виробництва.

2. Витрати на короткостроковому періоді часу.
3. Витрати на довгостроковому періоді часу.
4. Зв’язок між короткостроковими та довгостроковими витратами.
5. Принципи побудови траєкторії економічного розвитку фірми.
6. Негнучкість виробництва в короткостроковому періоді.
7. Поняття ізоквант.
8. Поняття рівноважного чи оптимального становища виробника та правила йо-
го знаходження.
9. Основні правила ринкових структур щодо кількості продукції, яку слід виро-
бляти для максимізації прибутків.
10. Поняття альтернативної вартості та його використання для вивчення витрат
виробництва.
11. Явні і неявні витрати виробництва та їх зв’язок з економічним та бухгалтер-
ським прибутком фірми.
1. Філліс хоче придбати два квитки на концерт. Ціна квитка 15 дол., проте, на
думку Філліс, їй доведеться постояти 30 хв у черзі, щоб придбати квитки. Якщо
її заробітна плата становить 16 дол. за годину, то альтернативна вартість обох
квитків:
а) 15;
б)30;
в) 38;
г) 46;
2. Якщо MC > AVC, то:
а) MC мають зростати з обсягом виробництва;
б) ATC мають зростати з обсягом виробництва;
в) AVC мають зростати з обсягом виробництва;
г) (а) і (в);
д) (а), (б) і (в).
40
4. Припустимо, що кількість капіталу відкладається на вертикальній, а кількість
трудових ресурсів — на горизонтальній осі. Якщо машино-години можна орендувати
за 8 дол. за годину, а працю наймати по ціні 32 дол. за годину, то величина на-
хилу ізокостної лінії становить:
а) -4;
б)-1/4;
в) -Ц, де Ц - ціна одиниці продукції;
г) -4Ц;
5. За постійної віддачі за обсягом тривалі середні сумарні витрати:
а) постійні;
б) дорівнюють тривалим граничним витратам;
в) дорівнюють нетривалим граничним витратам;
г) (а) і (б);
д) (а) і (в).
6*. Якщо MRTS перевищує співвідношення «заробітна плата — оренда» L/K, то
фірма, щоб мінімізувати витрати, має:
а) збільшити К і зменшити L;
б) зменшити К і збільшити L;
в) збільшити К і L;
г) зменшити К і L;
д) (б) та (г).
7. Неявні витрати - це:
а) витрати, що змінюються зі зміною обсягу виробництва;
б) вартість витрачених ресурсів, що являють собою власність фірми;
в) бухгалтерські витрати;
г) витрати, що не змінюються зі зміною обсягу виробництва.
8. Яке з цих тверджень відносно кривої короткострокових граничних витрат
МС хибне:
а) граничні витрати дорівнюють середнім витратам, коли середні витрати
набувають мінімального значення;
б) коли середні витрати скорочуються, граничні витрати менші середніх
витрат;
в) граничні витрати більші середніх витрат у тому випадку, коли обсяг
продукції більший оптимального;
г) на розмір граничних витрат не впливає зміна цін на фактори
виробництва;
д) граничні витрати не залежать від постійних витрат.
9. Постійні витрати фірми - це:
а) витрати на ресурси за цінами, що діяли в момент їх придбання;
б) мінімальні витрати виробництва будь-якого обсягу продукції при
наборі сприятливих умов виробництва;
в) витрати, що несе фірма навіть у тому випадку, якщо продукція не
виробляється;
г) неявні витрати;
д) немає правильної відповіді.
41
10. За будь-якого обсягу випуску загальні витрати фірми дорівнюють:
а) середнім загальним витратам мінус середні змінні витрати;
б) середнім змінним витратам, помноженим на розмір випуску;
в) середнім загальним витратам, помноженим на розмір випуску;
г) середнім неявним витратам плюс середні змінні витрати.
11. Яка з цих кривих ніколи не набуває U-подібної форми:
а) AVC;
б) MC;
в) AFC;
г) ATC;
д) LATC.
12. За короткостроковий період фірма виробляє 500 од. продукції. Середні
змінні витрати складають 2 грн, середні постійні витрати - 0,5 грн. Загальні
витрати складають:
а) 2,5 грн;
б) 1 250 грн;
в) 750 грн;
г) 1 100 грн;
д) недостатньо даних для визначення.
13. Якщо фірма збільшує витрати на ресурси на 10%, а обсяг виробництва
зростає при цьому на 15%, то в такому випадку:
а) спостерігається негативний ефект масштабу виробництва;
б) спостерігається позитивний ефект масштабу виробництва;
в) діє закон спадної продуктивності;
г) крива LATC спрямовується вгору;
д) фірма одержує максимальний прибуток.
Тема 7. РИНОК ДОСКОНАЛОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
Досконало конкурентна фірма - це така фірма, що може продавати весь

обсяг продукції за наявною ринковою ціною. Конкурентні фірми прагнуть мак-
симізувати прибуток.
Прибуток дорівнює сумарній виручці за вирахуванням сумарних витрат.
Сумарна виручка (TR) - це ціна за одиницю, помножена на обсяг збуту. Оскі-
льки конкурентна фірма не має впливу на ринкову ціну, кожна додаткова реалі-
зована одиниця продукції дає однакову суму додаткової або граничної виручки
(MR) фірми.
В умовах досконалої конкуренції крива попиту на продукцію окремої фі-
рми являє собою горизонтальну пряму. Ця пряма також одночасно є прямою
середньої виручки (AR) та прямою граничної виручки фірми (див.рис. 24).
Крива пропозиції конкурентної фірми - це частина кривої її граничних
витрат МС, що розташована вище за AVC (рис. 26).
Рівноважним станом для фірми вважається такий, за якого вона знахо-
диться в найкращому фінансовому стані: отримує найбільший прибуток або
42
(для конкурентної фірми) мінімізує збитки. Для конкурентної фірми стан, у
якому кількість товарів та послуг, що нею виробляється, визначається рівнян-
ням P = MR = MC, називається рівноважним.
P MC, S
d, AR, MR
Q
Рис.26
Якщо на ринку встановлюється така ціна на продукцію конкурентної фі-
рми, яка нижча за середні змінні витрати виробництва одиниці продукції, кон-
курентній фірмі вигідніше припинити виробництво й закритися. Точка перети-
ну кривих граничних та середніх змінних витрат називається точкою закриття
фірми (точка Е) (рис. 27).
рми, яка нижча за мінімальні середні сумарні витрати, але більша за мінімальні
змінні витрати, то кажуть, що фірма мінімізує свої збитки. Тобто вона може
продовжувати виробництво на короткостроковому періоді, покриваючи змінні
витрати виробництва й частково постійні витрати (точка А) (рис.27).
C C
MC MC
ATC
ATC B
P*
MR
L
A
P*
MR AVC
AVC
Q* Q Q*
Q
43
рми, яка дорівнює мінімальним середнім сумарним витратам, то фірма отримує
нульовий прибуток, тобто знаходиться в точці беззбитковості (точка L)
(рис.27).
рми, яка вища мінімальних середніх сумарних витрат, фірма буде максимізу-
вати свій прибуток (точка В) (рис. 26).
Конкурентна фірма знаходиться в стані довгострокової рівноваги, коли за
рівноважного обсягу випуску продукції ціна дорівнює граничним витратам, а
також мінімальним середнім сукупним витратам.
1. Сумарна виручка - total revenue.
2. Гранична виручка - marginal revenue.
3. Середня виручка - average revenue.
4. Максимізація прибутку - profit-maximizing case.
5. Точка закриття - close-down point.
6. Правило P = MR = MC - P = MR = MC rule.
Завдання
1. Граничні витрати конкурентної фірми мають вигляд МС= 3+2Q, серед-

ні змінні витрати АVС=3+Q, постійні витрати TFС=25.
Якщо ціна одиниці продукції дорівнює 13 грн, то який об’єм продукції
буде виробляти фірма і якою буде її максимальний прибуток.
Для виразу TC = TVC + TFC визначимо TVC = AVC х Q = 3Q + Q2.
Тоді TC = 3Q + Q2 + 25.
В умовах рівноваги конкурентна фірма буде виробляти такий об’єм про-
дукції, що відповідає умові MC = P.
У такому випадку 2Q + 3 = 13.
Отже, оптимальний об’єм виробництва Q* = 5.
Максимальний прибуток фірми при Р=13 дорівнює
= (P - ATC (Q*)) Q*.
Визначимо функцію АТС:
ATC = TC/Q = 3 + Q + 25/Q.
Отже,  = (P - (3 + Q* + 25/Q*)) Q* = (13 - (3 + 5 + 25/5)) 5 = 0.
У такому випадку максимальний прибуток фірми дорівнює 0, тобто фірма зна-
ходиться в точці беззбитковості.
2. Сумарні витрати за короткостроковий період фірми становлять ТС =
100 + 2Q + Q2. Знайдіть величину середніх сумарних витрат як функцію рівня
виробництва. Якщо ціна дорівнює 25, який обсяг продукції фірма вироблятиме
в короткостроковому періоді.
3. Граничні витрати фірми задані формулою MC = 10 + Q, а середні змін-
ні витрати AVC = 10 + Q/2. Якщо постійні витрати становлять 5000, а ринкова
44
ціна дорівнює 100, то яким буде максимальний прибуток фірми?
4. Вплив податку на одиницю продукції та зростання ціни на ресурс од-
наковий. Припустимо, сумарні витрати за довгостроковий період ТС = 300 + 5Q
+ 3Q2. Мінімальні середні сумарні витрати становлять 65 од. при кількості 10.
Потім фірма обкладається податком - за кожну вироблену одиницю вона спла-
чує 15 грн. Зобразіть нову криву граничних витрат. Які мінімальні середні су-
марні витрати? За якого обсягу виробництва вони мають місце? Якою є нова
крива пропозиції?
5. У табл. 7.1 подані дані про витрати на одиницю продукції для діючого
в умовах досконалої конкуренції виробника.
Таблиця 7.1
Витрати виробництва, грн
Q AFC AVC ATC MC
0 -
1 60 45 105 45
2 ЗО 42,5 72,5 40
3 20 40 60 35
4 15 37,5 52,5 30
5 12 37 49 35
6 10 37,5 47,5 40
7 8,57 38,57 47,14 45
8 7,5 40,63 48,13 55
9 6,67 43,33 50 65
10 6 46.5 52,5 75
а) при ціні продукту 32 грн, чи буде даний виробник діяти в короткостроковому
періоді? Чому "так" або чому "ні"? Якщо він функціонує, то який буде обсяг
виробництва, максимізуючий прибуток? Поясніть. Визначте суму економічного
прибутку або збитку на одиницю продукції.
б) дайте відповідь на запитання за умови, що ціна продукту дорівнює 40 грн;
55грн; 65 грн.
в) заповніть табл. 7.2 і обчисліть прибуток чи збитки на всіх рівнях обсягу ви-
робництва.
Таблиця 7.2
Пропозиція фірми в короткостроковому періоді
Ціна, Запропонована кількість, Прибуток чи збиток, грн
грн одна фірма 1500 фірм на одиницю на всю
кількість
36
32 -
35 5
40 6
45 7
55 8
66 9
45
Поясніть: Той відрізок кривої граничних витрат конкурентної фірми, який
лежить вище кривої її середніх змінних затрат, являє собою криву пропозиції в
короткостроковому періоді для фірми. Проілюструйте графічно.
6. Якою повинна бути рівноважна ціна товару на ринку, щоб підприємст-

во, функція витрат якого ТС=6+0,2502, отримувало нормальний прибуток, якщо
функція сукупного попиту на цей товар має вигляд Р=15-2Q?
7. Використовуючи наведені дані про діяльність малого підприємства, за-

повніть пропуски в табл. 7.3 і з'ясуйте по кожному варіанту, що доцільніше для
підприємства:
а) закритися;
б) збільшити обсяг виробництва для мінімалізації збитків;
в) зменшити обсяг виробництва для мінімалізації збитків;
г) збільшити обсяг виробництва для максимізації збитків;
д) зменшити обсяг виробництва для максимізації збитків;
є) нічого не змінювати.
Таблиця 7.3
Діяльність підприємства
Варіант Р Q ТR ТС ТFС ТVС АТС АVС МС
1 5 3,9 14,1 4,7 2
2 12,8 20 7,2 5 3,2
3 5 30 6 5 6
4 13,6 2 10 3 2,7
5 3 1,4 23,1 3,5 3
6 8 40 12 5 7
7 6 27 22,8 21 4
8 45,5 43,4 6,2 5,5 7
9 5 20 6 4,5 5
10 20 21,5 6,5 3 3,5
8. Припустимо, що ринковий попит на продукт визначається даними

табл. 7.4.
Таблиця 7.4
Ринковий попит
Ціна, грн за од. 26 32 38 41 46 55 66
Загальна кількість 17000 15000 13500 12000 10500 9500 8000
продукції, на яку
є попит
Використавши результати розв’язання задачі 5, визначте:

а) якою буде ціна рівноваги;
б) яким буде рівноважний обсяг виробництва для кожної фірми;
в) яким буде прибуток чи збиток на одиницю продукції.
46
9. Визначте точку “закриття” фірми, якщо функція її загальних витрат має
вигляд TC = 40 + 2Q - 0,5Q2 + 0,25Q3.
10. Ринок бензину в країні знаходиться в умовах досконалої конкуренції.

Попит на бензин описується рівнянням Qd = 200-20P. Середні витрати звичай-
ної бензоколонки дорівнюють ATC = 5 + (Q - 5)2. Яка кількість бензоколонок
повинна діяти в довгостроковому періоді.
1. Сформулюйте характерні риси ринку досконалої конкуренції.

2. Ринковий попит на продукцію фірми за умов досконалої конкуренції. Графі-
чне відображення попиту, середнього граничного й сукупного доходу підпри-
ємства.
3. Дайте визначення понять "сукупний дохід", "середній дохід", "граничний до-
хід".
4. Чому одні фірми максимізують прибуток, а інші -мінімізують збитки?
5. Чим визначається рівень випуску продукції, що дає максимальний прибуток
у короткостроковому періоді, якщо фірма діє в умовах досконалої конкуренції?
6. Яким чином короткострокова пропозиція фірми пов'язана з кривими її ви-
трат?
7. Строго кажучи, "чиста" конкуренція ніколи не існувала та, імовірно, і не буде
існувати. Навіщо тоді її вивчати?
8*. Діагностика рівноваги за Маршалом і Вальрасом.
9*. Чи завжди можливе встановлення рівноваги між попитом і пропозицією?
Поясніть за допомогою прикладів, проілюструйте графічно.
10. Крива ринкової пропозиції на тривалому інтервалі та її можливі конфігура-
ції (галузі з постійними, зростаючими, спадними витратами).
11*. Механізм підтримки тривалої рівноваги підприємства, галузі, ринку.
12*. Наслідки державного регулювання ринкового ціноутворення.
1. Конкурентна фірма працює в умовах кривої попиту, для якої еластичність за

ціною становить:
а) 0;
б) -1;
в) -;
г) еластичність за ціною кривої ринкового попиту;
2. Компанія «Сміт» виробляє прилади. Її мінімальні середні змінні витрати ста-
новлять 30 дол. за одиницю. Її мінімальні середні сумарні витрати складають 60
дол. за одиницю. За умови, що ринкова ціна становить 45 дол.:
47
а) компанії треба виробляти таку кількість, щоб мінімізувати середні су-
марні витрати;
б) їй треба негайно припинити виробництво;
в) їй треба залишитися в бізнесі, поки вона може покривати свої змінні
витрати;
г) їй слід виробляти таку кількість, щоб мінімізувати середні змінні вит-
рати.
3. У галузі з постійним рівнем витрат еластичність довгострокової галузевої
пропозиції дорівнює:
а) +∞;
б) 1;
в) 0;
г) необхідна додаткова інформація.
4. Якщо MC = 8 + 6Q, а ATC = 50 + ЗQ і P = 86, то фірмі слід виробляти в ко-
роткостроковому періоді й у довгостроковому періоді:
а) 13 і 12;
б) 12 і 0;
в) 13 і 0;
г) 12 і 12;
д) жодна з наведених пар.
5. Якщо MC = 8 + 6Q, а ATC = 50 + ЗQ і P = 98, то фірмі слід виробляти в ко-
роткостроковому періоді й у довгостроковому періоді:
а) 15 і 15;
б) 15 і 16;
в) 15 і 0;
г) 16 і 0;
д) жодна з наведених пар.
6. Якщо ціна дорівнює розміру граничної виручки фірми, то:
а) фірма максимізує прибуток;
б) фірма має справу з горизонтальною кривою попиту;
а) їй треба виробляти нульову кількість;
г) їй треба виробляти максимальну кількість;
д) (а) і (б).
Запитання 7 та 8 стосуються фірми в галузі з постійним рівнем витрат при
ATC = 2000/Q + 100 + 5Q, а MC = 100 + 10Q.
7. Ціна тривалої рівноваги дорівнює:
а) 100дол.;
б) 200дол.;
в) 300дол.;
г) 500дол.;
8. Попит на продукцію галузі щойно зріс. Якщо ринкова ціна спочатку зростає
до 500 дол., то кожна фірма в довгостроковому періоді вироблятиме:
а) 20 од.;
б) 50 од.;
48
в)88,7 од.;
г) 100 од.;
Тема 8. МОНОПОЛЬНИЙ РИНОК
Монополія виникає, коли за певних причин на ринку товару функціонує

єдиний виробник - монополіст, який в змозі задовольнити загальний попит
платоспроможних споживачів даного товару.
Чистий монополіст - єдиний продавець на ринку. Отже, крива попиту, з
якою він має справу, є ідентична кривій ринкового попиту. Якщо фірма наро-
щує свій обсяг збуту, то ціна, яку вона одержить за весь обсяг продукції, упаде.
Оскільки її крива попиту похило прямує донизу, гранична виручка менша від
ціни (рис. 29). Монополіст максимізує прибуток на короткостроковому періоді,
вибираючи такий обсяг виробництва, за якого гранична виручка дорівнює гра-
ничним витратам. Ціна, яку монопольна фірма встановлює на свою продукцію,
визначається висотою кривої попиту в точці випуску, що дає максимум прибут-
ку. Оскільки гранична виручка менша від ціни, то ціна, яку призначає фірма,
більша від граничних витрат (рис. 30).
Монополія, яка максимізує прибуток у довгостроковому періоді, збільшує
обсяг виробництва до тих пір, доки не буде випускати таку кількість товару, за
якої б досягалась рівність граничного доходу й довгострокових граничних ви-
трат.
Монопольна влада фірми на ринку вимірюється за допомогою індексу
Лернера, L = (P - MC)/P. Коли фірма максимізує свій прибуток L = -1/Ed,
де Ed - еластичність попиту за ціною на продукцію фірми.
Унаслідок того, що монополія може маніпулювати обсягом виробництва
та ціною продукції, для неї не існує певної кривої пропозиції.
P
P
TR
MC
P*
AR
d, AR
MR
MR
Q* Q Q
Рис. 29
Рис. 30
Цінова дискримінація - це форма ціноутворення, за якої монополія
49
встановлює різні ціни на однаковий товар для різних покупців залежно від умов
продажу, причому різниця в цінах не обумовлюється різницею у витратах.
Здійснюючи цінову дискримінацію, монопольна фірма, з одного боку, перероз-
поділяє частину споживчого надлишку на свою користь, а, з іншого боку - пев-
ною мірою виправляє основний недолік монополії - зменшення пропозиції.
1. Чиста монополія - pure monopoly.
2. Цінова дискримінація - price discrimination.
Завдання
1. Крива попиту монополіста має вигляд Q= 500 - P, граничні витрати

описуються рівнянням MC = 2Q. Визначте та накресліть криву граничних ви-
трат, а також ціну та об’єм виробництва, що максимізують прибуток монополі-
ста.
Сумарна виручка (TR) монопольної фірми дорівнює TR = Q x P(Q).
Гранична виручка (MR) монопольної фірми - це зміни в сумарній виручці в ра-
зі зміни продажів на одну додаткову одиницю, таким чином,
MR = TR’(Q) = P + Q P’(Q),
де P’(Q) - похідна функції попиту на продукцію монополіста.
Отже, для того щоб визначити MR, необхідно переписати рівняння попи-
ту відносно Р:
Р = 500 - Q.
Тоді
TR = (500 - Q) Q = 500Q - Q2;
MR = (500 - Q) - Q = 500 - 2Q.
Фірма-монополіст максимізує прибуток, виробляючи таку кількість про-
дукції, за якої МС = MR. Ціна визначається з кривої попиту (рис. 31).
Рис. 31
50
МС = MR.
Звідки 2Q = 500 - 2Q.
Отже, 4Q = 500, Q* = 125.
Тоді P* = 500 - Q* = 500 - 125 = 375.
2. За даними табл. 8.1 обчисліть сукупну й граничну виручку на всіх рів-

нях обсягу виробництва для фірми, що працює в умовах монополії. Поясніть:
а) за яких обсягів випуску продукції сукупна виручка сягатиме свого максиму-
му;
б) як зміниться сукупна виручка підприємства залежно від цінової еластичності
попиту на продукцію; які значення при цьому приймає гранична виручка.
Порівняйте значення граничної виручки та ціни на всіх рівнях обсягу ви-
робництва. Проілюструйте розв’язання задачі графічно.
Таблиця 8.1
Характеристика випуску продукції
Обсяг випуску продук- Ціна за одиницю, грн
ції, шт.
1 9,2
2 8,5
3 7,7
4 7,0
5 6,2
6 5,5
7 5,0
8 4,5
9 3,5
10 3,0
11 2,0
12 1,5
13 0,5
14 0,0
3. Обчисліть сукупну й граничну виручку скориставшись такими даними

табл. 8.2.
Таблиця 8.2
Попит на товар
Ціна, грн 7,00 6,50 6,00 5,50 5,00 4,50 4,00 3,50 3,00 2,50
Обсяг попиту 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
за тиждень, од.
Виконайте завдання:
а) накресліть лінії попиту, сукупної й граничної виручки, поясніть їх взаємозв'-
язки;
б) поясніть, чому гранична виручка четвертої одиниці продукту складає
51
3,50грн, хоча ціна дорівнює 5,00 грн;
в) визначте еластичний та нееластичний відрізки лінії попиту. Який узагаль-
нюючий висновок можна зробити стосовно зв'язку між граничною виручкою та
еластичністю попиту.
4. Монополіст виробляє продукцію, відомості про яку подані в табл. 8.3.

Таблиця 8.3
Попит та середні витрати на продукцію монополіста
Ціна за одиницю, грн Обсяг попиту Середні витрати на одиницю
на тиждень, продукції, грн
од. АFС АVС
100 1 60,00 45,00
83 2 30,00 42,00
71 3 20,00 40,00
63 4 15,00 37,50
55 5 12,00 37,00
48 6 10,00 37,50
42 7 8,57 38,57
37 8 7,50 40,63
33 9 6,67 43,33
29 10 6,00 46,50
А. Обчисліть сукупну й граничну виручку та визначте максимізуючі прибуток
монополіста, ціну й обсяг виробництва; якого рівня досягає прибуток;
проілюструйте рішення графічно.
Б. Порівняйте сукупну виручку й сукупні витрати підприємства. Якби це
підприємство могло займатись досконалою ціновою дискримінацією (приз-
начати кожному покупцю максимально прийнятну ціну), яким був би рівень
обсягу виробництва, прибутку?
5. Монополіст продає 400 од. продукції за 20 грн за одиницю. Еластич-

ність попиту становить (-2). Чи прагнутиме ця фірма продати додаткову одини-
цю за 19,5 грн, якщо вона може зробити це, не знижуючи ціну на перші 400 од.?
6. Функція витрат монополіста має вигляд ТС = 3Q2. А крива попиту -

Р= 1200 - Q. Які ціна та обсяг виробництва максимізують прибуток. Що роби-
тиме монополіст, якого обкладено податком у сумі 50 тис. грн. Яка верхня межа
ціни максимізуватиме сумарний надлишок?
7. Що робитиме монополіст за умов, зазначених у завданні 6, якщо йому

доведеться сплачувати податок у сумі 40 грн на одиницю? Які в нього прибутки
сьогодні? Припустимо натомість, що мова йде про конкурентну галузь при QD =
=1200 - P QS = P/6. Якою є сфера оподаткування в розмірі 40 грн за одиницю?
Порівняйте результат з вашою відповіддю.
52
8. Фірма-монополіст визначила, що за існуючого попиту на її продукцію
функція залежності середньої виручки від об’єму пропозиції описується рів-
нянням AR = 10 - Q. Якщо середні витрати фірми дорівнюють AТC = (16+
+Q2)/Q, то який прибуток отримує фірма, коли знаходиться в рівновазі в корот-
костроковому періоді?
9. Продаючи обладнання за ціною 120 грн за одиницю, фірма-монополіст

максимізує свій прибуток. Якщо цінова еластичнійсть попиту за вказаною
ціною дорівнює (-1,5), то які при цьому граничні витрати та гранична виручка?
1. Які особливості монопольного ринку? Які його основні ознаки?

2. Дайте характеристику бар'єрам, що запобігають появі конкурентів на моно-
полізованому ринку? Яким чином кожен з них може привести до створення мо-
нополії чи олігополії?
3. Чим відрізняються криві попиту в умовах монополії і досконалої конкурен-
ції? Чому? Яке значення цих відмінностей?
4. Яким чином цінова еластичність попиту впливає на поведінку монополіста?
5. У чому суть правила "великого пальця" для ціноутворення? Виведіть його з
умови рівності граничних витрат і граничної виручки.
6. Цінова дискримінація: поняття, умови, види.
7*. Механізм максимізації прибутку фірмою-монополістом у тривалому часо-
вому інтервалі.
8*. Вплив держави на функціонування монополії.
9. "Плюси" і "мінуси" стратегії цінової дискримінації на прикладі діяльнос-
ті авіакомпанії, що встановлює різні ціни на квитки для різних категорій авіапа-
сажирів.
10*. Надлишок споживача, надлишок виробника й чисті втрати для суспільства
за умов монополії.
1. Монополіст ніколи не вироблятиме таку кількість, щоб еластичність попиту

за ціною перевищувала (-1), тому що:
а) Р > МС;
б) МR > MC;
в) MR < 0;
г) P < ATC;
д) він часто прагнутиме виробляти продукцію в точці, де попит нееласти-
чний.
2. Які з наведених чинників слугують джерелами монопольної влади?
а) патенти;
б) авторські права;
в) економія на масштабах;
53
г) урядові ліцензії;
д) усі вказані чинники.
3. Якщо граничні витрати становлять 40 дол., а еластичність попиту (-5), моно-
поліст установить ціну, що максимізує прибуток:
а) 200дол.;
б) 80дол.;
в) 73,33дол.;
г) 50дол.;
д) жодна з наведених сум.
Запитання 4, 5 та 6 стосуються випадку з корпорацією «Звіфт». Остання
користується монополією на ринку приладів у країні Х. Її постійні середні
змінні витрати становлять 5 дол. на одиницю, а фіксовані витрати відсутні. Фі-
рма має криву попиту P(Q) = 85 - 2Q, де P вимірюється в доларах.
4. Корпорації слід виробляти продукцію в обсязі:
а) 42,5 од.;
б) 40 од.;
в) 20 од.;
г) 10 од.;
5. Фірмі треба призначити ціну за одиницю в розмірі:
а) 45дол.;
б) 5дол.;
в) 85дол;.
г) 10дол.;
6. За обсягу виробництва, що максимізує віддачу, вона одержуватиме прибуток:
а) 1700;
б) 1600;
в) 800;
г) 400;
7. Монопсонія - це така ринкова структура, за якої:
а) товар однорідний, вхідні бар'єри на ринок відсутні, є два продавці й ба-
гато покупців;
б) є багато покупців і продавців, вхідні бар'єри відсутні, продукт
різниться з погляду покупців;
в) на ринку є багато продавців і один покупець, товар однорідний;
г) на ринку є один продавець і декілька покупців.
8. В умовах монополії:
а) граничний виторг дорівнює ціні;
б) граничний виторг менший ціни;
в) граничний виторг більший ціни;
г) граничні витрати дорівнюють ціні.
9. Досконала цінова дискримінація має місце в тому випадку, коли:
54
а) на всі одиниці однорідного товару встановлюється конкретна ціна, що
дорівнює ціні пропозиції;
б) на кожну одиницю однорідного товару встановлюється своя ціна таким
чином, що надлишок цілком залишається в покупців;
в) на кожну одиницю однорідного товару встановлюється своя ціна, яка
дорівнює ціні попиту, і весь надлишок вилучається монополістом;
г) установлюється n цін так, що всі одиниці товару, за якими ціна попиту
перевищує визначений рівень цін, реалізуються за деякою ціною Р1.
10. Функція загальних витрат монополіста ТС = 100 + 3Q, функція попиту на
продукцію монополіста Р= 200 - Q. Граничний виторг від виробництва 20-ї
одиниці продукції дорівнює:
а) 3600;
б) 3400;
в) 180;
г) 400;
д) усі попередні відповіді неправильні.
11. Функція загальних витрат монополіста має вигляд ТС = 200 + 30Q. Функція
попиту на її продукцію Р = 60 - 0,2Q. Фірма максимізує прибуток за ціною:
а) 40;
б) 88;
в) 45;
г) 62;
12. Коли фірма в умовах монополістичної конкуренції знаходиться в рівновазі в
довгостроковому періоді, то:
а) Р=МС і Р більше мінімуму АТС;
б) MR = МС і Р менше мінімуму АТС;
в) МR = МС і Р дорівнює мінімуму АТС;
г) МR = МС і Р більше мінімуму АТС;
д) МR більше МС і Р більше мінімуму АТС.
Тема 9. МОНОПОЛІСТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ ТА ОЛІГОПОЛІЯ
Між ідеальними моделями досконалої конкуренції та монополії знахо-

диться цілий спектр ринкових структур, серед яких найцікавіші - монополісти-
чна конкуренція та олігополія.
На ринках з монополістичною конкуренцією кожна з багатьох невели-
ких фірм виробляє товар, який відрізняється від продукції її конкурентів (ди-
ференційований товар), існує вільний вхід до ринку. Криві попиту на товар
будь-якої фірми мають від’ємний нахил. Таким чином, виробники мають де-
який контроль за ціною своїх товарів. Кількість товару, за якого прибуток фір-
ми максимальний, визначається перетином кривих граничних витрат та гранич-
ної виручки, а ціна задається кривою попиту.
Вільний вхід до ринку нових виробників приводить до того, що в довго-
строковому періоді на таких ринках установлюється рівновага, за якої ціна до-
55
рівнює середнім загальним витратам, і кожна фірма отримує тільки нормальний
прибуток (нульовий економічний прибуток). Але ціна перевищує граничні ви-
трати й мінімально можливі в довгостроковому періоді середні витрати. Це
означає, що фірми в монополістичній конкуренції оперують з надлишковими
потужностями.
На олігополістичних ринках конкурують тільки декілька виробників, а
вхід у галузь нових фірм ускладнений або неможливий.
Головна риса такої ринкової структури полягає в існуванні олігополісти-
чного взаємозв’язку. Кожна фірма, що працює в умовах олігополії, повинна
враховувати можливу реакцію конкурентів при визначенні ціни та об’єму випу-
ску.
Олігополістичний взаємозв’язок може набувати різних форм. Цінові вій-
ни на ринках олігополії можуть привести до того, що ціни знизяться до рівня
конкурентної рівноваги. Щоб уникнути небажаного впливу цінової війни на
доходи, фірми можуть домовитись про створення картелю з метою спільної
максимізації прибутків шляхом обмеження об’ємів випуску та фіксації цін. На
практиці картелі виявляються нестабільними.
Теоретично розроблено ряд формальних моделей, що поясняють ринкову
поведінку олігополій залежно від того, як прогнозують фірми реакцію своїх су-
перників. Загальної теорії олігополії не існує.
1. Олігополія - oligopoly.
2. Монополістична конкуренція - monopolistic competition.
3. Цінова війна - price war.
4. Диференційований товар - prodact differentiation.
5. Картель - cartel.
Завдання
1. На олігопольному ринку оперують дві фірми, що випускають однорід-

ний товар. Обидві фірми володіють рівними частками ринку й установлюють
однакові ціни на товар. Застосовуючи теоретичні положення дуополії Курно та
використовуючи дані з табл. 9.1, визначте:
а) яка ціна на товар буде встановлена на ринку;
б) який обсяг випуску вибере кожна фірма;
Таблиця 9.1
Попит на товар і витрати кожної фірми
Ціна, грн Обсяг попиту, Обсяг випуску, Загальні витрати,
од. од. грн
10 5 5 45
9 6 6 47
8 7 7 50
7 8 8 55
6 9 9 65
56
в) чи з'являться на ринку в довгостроковій перспективі нові фірми;
г) чи в кожної фірми є стимул встановити на свій товар ціну нижчу, ніж у кон-
курента, який саме.
2*. Припустимо, що на ринку оперують дві фірми (X та У), кожна з яких
може досягати "високого" й "низького" рівня обсягів виробництва продукції.
Наведена в табл. 9.2 матриця демонструє можливі результати (прибуток) тих чи
інших рішень, що приймаються фірмами. Приймаючи рішення за фірму X, дай-
те відповіді на запитання:
а) якщо фірма Х вибирає "високий" рівень обсягу виробництва, то за якого рів-
ня випуску фірми У її прибуток є максимальний;
б) якщо фірма У вибирає "низький" рівень обсягу виробництва, то за якого рів-
ня випуску прибуток Вашої фірми є максимальний;
в) якщо фірма У вибирає "високий" рівень випуску, то за якого обсягу вироб-
ництва прибуток Вашої фірми є максимальний;
г) у якому випадку Ви вирішите дотримуватися “низького” рівня випуску;
д) припустимо, Ви дійшли до згоди з конкурентом про те, що обидві фірми бу-
дуть дотримуватись “низького” рівня виробництва. Які дії ви можете ініціюва-
ти, щоб бути впевненим у дотриманні погоджених умов з фірмою У?
Таблиця 9.2
Результати діяльності фірм
Стратегія фірми У
“низький випуск” “високий випуск”
Х У Х У
“низький 15 15 2 20
Стратегія випуск”
фірми Х “високий 20 2 8 5
випуск”
3. Компанії «Ейбл Меньюфекчуринг» та «Бетер Беторс» — конкуренти на

ринку калькуляторів, які використовують болільники на іподромах з метою ви-
значення стратегій ставок, фіксовані витрати виробництва калькуляторів кож-
ної з фірм становлять 100 дол., а граничні витрати — 10 дол. Попит на товар
даної галузі визначається за формулою Qd = 900 - 5P, де P — ринкова ціна. Як-
що кожна фірма має вирішити, скільки калькуляторів виробляти, і торгує ними,
не знаючи виробничих рішень свого конкурента, то якими будуть рівноважні
ціна та кількість? Обчисліть прибутки обох фірм.
4*. Ринок ресторанних гамбургерів у невеличкому місті — це дві фірми.
Товар недиференційований, а крива попиту має вигляд Q(P) = 200 - 2P. Постій-
ні середні сумарні витрати фірми № 1 становлять 4 дол. на одиницю продукції,
а постійні середні сумарні витрати фірми № 2 — 7 дол. на одиницю. Якщо оби-
дві фірми вибирають ціни одночасно, то яка рівновага Бертрана? Скільки про-
даватиме кожна фірма і яким буде прибуток кожної фірми?
5. Припустимо, що Саудівська Аравія, лідер ОПЕК, погоджується з тим,
що інші країни-члени ОПЕК можуть продавати будь-яку кількість нафти, але за
ціною, яку вона встановлює (країни ОПЕК приймають такі умови). Функція по-
57
питу на нафту має вигляд P = 88 - 2Q, де P - ціна одного бареля нафти, Q -
об’єм попиту (у млн барелів) на день. Об’єм пропозиції нафти з боку інших
країн -членів ОПЕК (Qr) визначається функцією Qr = 0,6 P. Граничні витрати
виробництва нафти в Саудівській Аравії МС = 15.
А. Яку кількість нафти повинна здобувати Саудівська Аравія, щоб максимізу-
вати свій прибуток?
Б. Яку ціну на нафту вона встановить?
В. Яку кількість нафти будуть здобувати за такою ціною всі країни ОПЕК ра-
зом?
6. Припустімо, що галузь складається з двох фірм. Функція попиту на
продукт галузі має вигляд P = 10 - 0,6 (Q1 + Q2). Функції загальних витрат пер-
шої та другої фірми мають вигляд TC1 = 5,2 Q1, TC2 = 0,5 Q2, де Q1 - об’єм ви-
пуску першої фірми; Q2 - об’єм випуску другої фірми; Р - ціна продукту. Визна-
чте рівновагу дуополії - ціну продукту та об’єм випуску кожної фірми. Який
прибуток галузі взагалі?
7. Фірма здійсняє виробництво сигарет та діє в умовах монополістичної
конкуренції. Функція граничної виручки фірми має вигляд МС = 10 - 2 Q, а зро-
стаюча частина кривої довгострокових граничних витрат LMC = 2Q - 2. Якщо
мінімальне значення довгострокових середніх витрат (LATC) дорівнює 6, то
який надлишок виробничої потужності має фірма?
1. Які особливості олігополістичного ринку? Які його основні ознаки та причи-

ни існування олігополії?
2. Охарактеризуйте бар'єри входження в олігополістичну галузь.
3. Дуополія. Модель Курно: договірна й конкурентна рівновага.
4. Свідоме суперництво: олігополістичні цінові війни.
5. Картель та інші форми олігополістичних угод.
6. Основні моделі оліголістичного ціноутворення.
7. Поняття й розповсюдження монополістичної конкуренції.
8. Диференціація продукту та її форми.
9. Яка цінова еластичність попиту на продукцію монополістичного конкуре-
нта та як вона впливає на його поведінку?
10.Ринково-продуктова стратегія підприємства (вибір ціни й обсягу виробницт-
ва) в умовах монополістичної конкуренції.
11.Суть і передумови розвитку нецінової конкуренції. Реклама: докази на її ко-
ристь і проти.
12.Порівняльна оцінка ефективності основних ринкових структур.
13. Інтерпретації дуополії: моделі Вертана, Еджуорта, Штакельберга.
14. Олігополія з погляду теорії ігор. "Дилема ув'язнених" - приклад некоопера-
тивної гри з ненульовою сумою.
15. Формування підприємством-олігополістом політики стабілізації цін і
маневрування капітальними витратами.
16. Наслідки нецінової конкуренції для споживачів.
58
1. У великій міській зоні роздрібна торгівля меблями найповніше характеризу-

ється як:
а)абсолютно конкурентна;
б) олігополія;
в) монополістично конкурентна;
г) ринок з домінуючою та конкурентними малими фірмами;
2. У невеликому місті роздрібна ціна торгівлі меблями найповніше характери-
зується як:
а) абсолютно конкурентна;
б) олігополія;
в) монополістично конкурентна;
г) ринок з домінуючою та конкурентними малими фірмами;
д) усі варіанти неправильні.
3. У галузі з монополістичною конкуренцією фірми одержують за довгостроко-
вий період рівноваги нульовий прибуток, оскільки:
а) кожна фірма виробляє продукцію мінімальних середніх витрат;
б) крива попиту дотична до кривої АТС для кожної фірми;
в) продуктивність кожної фірми надто мала порівняно з обсягом продук-
ції;
г) (а) і (б);
д) (б) і (в).
4. За наявності однорідних товарів сумарний обсяг у рівновазі Курно:
а) дорівнює монопольному обсягові виробництва;
б) менший від монопольного обсягу виробництва;
в) більший від конкурентного обсягу виробництва;
г) перебуває в проміжку від монопольного обсягу до конкурентного обся-
гу продукції;
5. У моделі зігнутої кривої попиту кожна фірма впевнена, що:
а) конкуренти наслідуватимуть усі цінові зміни;
б) конкуренти наслідуватимуть лише зниження цін;
в) конкуренти підтримуватимуть обсяг продукції на постійному рівні;
г) конкуренти підтримуватимуть ціну на постійному рівні;
6. У моделі домінуючої фірми:
а) одна фірма вибирає ціну для максимізації сумарних галузевих прибут-
ків;
б) одна фірма вибирає ціну з метою витіснити конкурентів із ринку;
в) малі фірми вибирають такі обсяги виробництва, щоб ціна перевищува-
ла їх граничні витрати;
59
г) домінуюча фірма вибирає власний обсяг виробництва, щоб граничні
витрати дорівнювали ціні;
7. Картель діятиме успішніше, якщо:
а) попит менш еластичний;
б) виробничі витрати учасників картелю однакові;
в) кожен член картелю виробляє приблизно таку саму кількість, що й ін-
ші;
г) (б) і (в);
д) усі відповіді правильні.
8. Ламана попиту при олігополії означає:
а) розрив у графіку граничного виторгу;
б) розрив у графіку граничних витрат;
в) що ціна не повинна бути вище граничного прибутку;
г) формальна змова у визначенні ціни.
9. Фірма-олігополіст використовує у виробництві товару Х 16 верстатів
продуктивністю 100 од. товару на місяць. Кожний верстат обслуговує 4
робітника. Нехай місячний попит на товар Х у січні склав 1 200 одиниць, а в
лютому - 1400 одиниць. Що робитиме фірма:
а) у січні задіє 12 верстатів і 48 робітників, а в лютому 14 верстатів і 48
робітників;
б) у січні задіє 16 верстатів і 48 робітників, а в лютому - 16 верстатів і 56
в) у січні задіє 12 верстатів і 48 робітників, а в лютому - 14 верстатів і 56
г) у січні задіє 16 верстатів і 64 робітники і в лютому - 16 верстатів і 64
робітники.
Тема 10. РИНОК ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА
Попит на фактори виробництва похідний від попиту на товари та послу-

ги, які виробляються за допомогою цих факторів. У зв’язку з цим попит на пра-
цю визначається продуктивністю конкретного виду праці та рівнем цін на про-
дукти, у виробництві яких він використовується.
В умовах, коли праця - єдиний змінний фактор, попит окремої фірми на
нього визначається значенням граничного продукту в грошовому вираженні
(MRPL). На конкурентному ринку продукту він визначається вартістю гранич-
ного продукту праці.
Крива попиту на працю MRPL. Фірма максимізує прибуток за такого
об’єму випуску продукції, коли досягається рівність MRPL граничним витра-
там на працю (MRCL) або значенню ставки заробітної плати (W). Правило
MRPL = MRCL застосовується для визначення рівня витрати фірми на працю.
Зміни попиту на працю залежать від змін попиту на продукт, вироблений
за допомогою цього виду праці, інновацій, що приводять до збільшення проду-
ктивності праці, рівня цін на ресурси-замінники та доповнювальні ресурси.
60
В умовах, коли всі фактори виробництва змінні, діє правило максиміза-
ції прибутку фірмою. Воно полягає в тому, що ціна кожного ресурсу дорівнює
його граничному продукту в грошовому виразі. Це правило включає в себе пра-
вило максимізації витрат (рівність співвідношень між граничними продуктами
й цінами на всі ресурси).
Крива ринкової пропозиції праці має додатний нахил. Вона також може
набувати форму кривої, що виинається у зворотному напрямку, коли за певного
рівня ставки заробітної плати додатний нахил кривої змінюється на від’ємний.
Це пов’язано з тим, що робітник робить вибір між роботою та відпочинком. Зі
збільшенням розміру оплати праці збільшується ціна відпочинку. За умови ни-
зьких ставок заробітної плати ефект заміщення примушує робітників заміщува-
ти відпочинок роботою. При високих ставках вплив ефекту доходу стає силь-
нішим, ніж вплив ефекту заміщення. Це примушує робітника більше часу при-
ділити відпочинку й скоротити пропозицію своєї праці.
Заробітна плата - це ціна, що сплачується за використання одиниці праці.
На конкурентному ринку конкретного виду праці рівноважний рівень ставки
заробітної плати визначається разом із рівнем зайнятості на перетині кривих
попиту та пропозиції даного виду праці. В умовах монопсонії крива граничних
витрат на працю розташована вище кривої пропозиції праці, тому що монопсо-
ніст мусить сплачувати більш високу ставку заробітної плати, що необхідно для
залучення додаткової робочої сили, усім робітникам. Тому, керуючись прави-
лом MRPL = MRCL , щоб отримати більший прибуток, він наймає менше робіт-
ників, ніж в умовах досконалої конкуренції.
Ще одним фактором виробництва постає капітал - вироблене благо, яке
використовують у подальшому процесі виробництва. У найзагальнішому розу-
мінні інвестування в капітал становить відкладене споживання. Завдяки відкла-
денню споживання сьогодні й відповідному виробництву устаткування або бу-
дівництву споруд суспільство збільшує споживання в майбутньому. Саме це за-
безпечує науково-технічний прогрес, розвиток непрямих опосередкованих ме-
тодів виробництва, що дають додатну норму прибутку.
Активи індукують потоки доходів у майбутніх періодах. За допомогою
обчислення поточної вартості можна перетворити потік доходів в окрему вар-
тість сьогодні. Формула для обчислення поточної вартості така:
V = N1/(1+i) + N2/(1+i)2 + …..+ Nt/(1+i)t+…….
де N - доходи, що отримають у майбутньому;
V- поточна вартість;
t - кількість періодів;
і - ставка процента.
Заощадження та інвестиції передбачають скоріше очікування майбутньо-
го споживання, ніж поточного. Тому ощадливість взаємодіє з чистою продук-
тивністю капіталу, щоб визначити процентні ставки, норму прибутку на капітал
та розмір капіталу. Кошти, або фінансові активи, потрібні для купівлі капіталу,
дають домашні господарства, готові пожертвувати поточним споживанням за-
ради доходу, що забезпечить розширення споживання в майбутньому. Попит на
капітал створюють фірми, які мають різноманітні інвестиційні проекти. За умов
61
тривалої рівноваги процентна ставка залежить від взаємодії між чистою проду-
ктивністю капіталу та готовністю домашніх господарств пожертвувати спожи-
ванням сьогодні для збільшення споживання завтра.
1. Похідний попит - derived demand.
2. Граничний продукт у грошовому вираженні - marginal revenue product.
3. Граничні витрати на працю - marginal resource cost.
4. Правило MRPL = MRCL - MRPL = MRCL rule.
5. Правило максимізації прибутку - profit-maximizing combination of resources.
6. Монопсонія - monopsony.
7. Конкурентний ринок праці - competitive labor market.
Завдання
1. Проаналізуйте, який вплив матимуть наведені явища на еластичність

ресурсу "С", що використовується для виробництва товару “X”? Там, де спо-
стерігається невизначеність результату, укажіть причини такої невизначеності:
а) розширення попиту на продукт "X";
б) зростання цін на ресурсозамінник "Д";
в) збільшення кількості видів ресурсів, що здатні замінювати "С" у виробницт-
ві"Х";
г) викликане технічним прогресом оновлення основного капіталу, з яким взає-
мозв'язаний "С" у виробництві;
д) зниження ціни на взаємодоповнюючий ресурс "Е";
е) зниження еластичності попиту на продукт "X" через падіння конкуренції на
ринку продукту.
2. За умов досконалої конкуренції працю й капітал можна придбати від-
повідно за 1 та 3 грн (табл. 10.1).
Таблиця 10.1
Продуктивність праці ї капіталу
K, од. МРK L, од. МРL
1 24 1 11
2 21 2 9
3 18 3 3
4 15 4 7
5 9 5 6
6 6 6 4
7 3 7 1
8 1 8 0,5
Продукція, що вироблена за допомогою цих ресурсів, реалізується на ринку по

1 грн за одиницю. Визначте:
а) яким буде співвідношення праці й капіталу, що забезпечить найменші витра-
ти при виробництві 80 од. продукції;
62
б) яке поєднання праці й капіталу забезпечить фірмі максимальний прибуток,
чому;
в) який обсяг продукції буде вироблений завдяки досягненню умови, зазначеної
в пункті (б), яким буде економічний прибуток;
г) якщо фірма використовує оптимальне поєднання факторів виробництва, як
вказано в пункті (б), то чи гарантує воно одночасно й мінімальні витрати?
3. Використовуючи поняття ефекту заміщення та ефекту випуску продук-

ції, поясніть, як зниження ціни на ресурс "А" може викликати підвищення по-
питу на ресурсозамінник "В". Якщо "С" і "Д" - комплементарні ресурси й
використовуються лише в певних пропорціях, то який вплив матиме підвищен-
ня ціни ресурсу "С" на попит ресурсу "Д"?
4. Припустимо, що рівні оплати праці й зайнятості початково однакові
для менеджерів-чоловіків і жінок, але пропозиція праці менеджерів-жінок
більш еластична, ніж пропозиція праці менеджерів-чоловіків. Чи приведе це до
диференціації заробітної плати між чоловіками та жінками, якщо попит на їх
працю зростає однаково? Дайте пояснення з використанням графіків щодо двох
ринків:
а) чоловічої праці;
б) жіночої праці.
5. На підставі даних про попит на працю й пропозицію праці щодо фірми,
яка наймає працівників в умовах конкуренції та реалізує свою продукцію на
конкурентному ринку:
а) визначте сукупні й граничні витрати фірми на трудові ресурси;
б) побудуйте криві попиту і пропозиції праці;
в) поясніть якою буде врівноважена ставка заробітної плати й рівень зайнятості;
г) побудуйте нову криву попиту фірми на працю, якщо вона продає продукцію
на ринку в умовах недосконалої конкуренції і, хоча може реалізувати 20 од. ва-
ртістю 23 грн за кожну, але повинна знижувати ціну на 1 грн, щоб реалізувати
граничний продукт кожного наступного робітника; порівняйте одержану криву
з кривою, яку отримали, відповідаючи на пункт (б);
д) побудуйте графік пропозиції праці для даної фірми, виходячи з припущення,
що вона є монополістична і, хоча може найняти першого робітника на ставку,
що дорівнює 90 грн, їй потрібно підвищити ставку заробітної плати на 20 грн
для залучення кожного наступного робітника; побудуйте новий графік гранич-
них витрат на працю та поясніть його взаємодію з графіком пропозиції праці;
є) визначте врівноважену ставку заробітної плати й рівень зайнятості, виходячи
з нових графіків попиту на працю і пропозицію праці; чому вони відрізняють-
ся від одержаних раніше результатів?
6. Визначте доцільність інвестицій у будівництво заводу в сумі 10 млн
грн. Будівництво здійснюватиметься протягом одного року. Завод випускатиме
вентилятори в кількості 8 000 од. на місяць. Витрати на одиницю продукції -
42,5 грн, а відпускна ціна - 52,5 грн за штуку. Припустимо, що через 20 років
завод постаріє і може бути проданий на злом за 1 млн грн. Чи можна такі капі-
таловкладання вважати вдалими при ставках процента 4% і 9%?
63
7. Визначте ефективний варіант інвестиції, якщо за першим варіантом
прибуток складає 300 тис.грн: 150 тис.грн у цьому році й 150 - через рік; за дру-
гим варіантом прибуток складає 350 тис.грн: 50 тис.грн у цьому році й по 150 в
наступні 2 роки при ставці 5%.
8. Оцініть вигоду придбання фірмою нового верстата за таких умов: верс-
тат коштує 16 000 грн і приносить 4 000 грн щорічного доходу протягом 4 ро-
ків. По закінченні цього терміну верстат можна продати за 8 000 грн. Норма
проценту 10% річних. Чи буде вигідною ця покупка за умов:
1) 12% річних;
2) 18% річних?
9. Студент має 100 грн і вирішує: зберегти їх чи потратити. Якщо він пок-
ладе їх у банк, то через рік отримає 112 грн. Інфляція складає 14% у рік. Визна-
чте:
а) номінальну процентну ставку;
б) реальну процентну ставку;
в) раціональний вибір студента;
г) як вплинуло б на вибір зниження темпів інфляції до 10% при незмінній номі-
нальній процентній ставці?
10. Припустимо, що гранична норма окупності інвестицій у сумі 800 дол.
дорівнює 12%. Якщо ринкова ставка процента з капіталу 10%, чи буде вигідно
позичати для фінансування інвестиції? Що повинна зробити фірма-інвестор для
максимізації прибутку з інвестицій?
11. Граничний дохід від річної інвестиції дорівнює 5 000 дол. Якщо вар-
тість інвестиції дорівнює 4 500 дол., підрахуйте внутрішню норму її окупності.
12. Припустимо, що Вам пообіцяли виплатити 10 000 грн через 3 роки.
Виходячи з того, що ставка позичкового процента, яку Ви можете одержати,
складає 12%, підрахуйте поточну вартість цих 10 000 грн.
1. Аналіз залежності між ринком товару та ринком ресурсу щодо обсягів та цін,
її графічне подання.
2. Виробнича функція, витрати виробництва та попит на фактори виробництва.
3. Особливості поведінки підприємства-покупця на монопсонічному та
олігопсонічному ринках факторів виробництва.
4. Умова довгострокової рівноваги підприємства з урахуванням похідного по-
питу.
5. Обгрунтування вибору робітника щодо праці і відпочинку: інструментарій
ординалістської теорії корисності.
6. Ефекти "доходу" й "заміщення" при зміні заробітної плати.
7. Дискримінація на ринках робочої сили.
8.Прийняття рішень на монополістичних ринках факторів виробництва.
9. Дайте характеристику капіталу як фактора виробництва довготривалого ко-
ристування.
64
10. Які відмінності формування та використання основного та оборотного капі-
талу підприємства?
11. Яку роль відіграє фактор часу в оцінці основного капіталу?
12. Ставка процента та її вплив на обсяг і структуру капітальних товарів.
13. Поняття часової переваги як економічної категорії.
14. Приклади практичного застосування принципу дисконтування.
15. Ринки факторів виробництва в умовах централізовано регульованої та рин-
кової економіки.
16. Загальна рівновага на конкурентних ринках факторів виробництва.
1. Той факт, що попит на економічний ресурс А - похідний, означає, що попит

на ресурс А залежить від:
а) ціни ресурсу;
б) продуктивності ресурсу;
в) попиту на товар Х, у виготовленні якого використовується ресурс А;
г) ціни ресурсів-замінників;
д) ресурсу В, що доповнюючий до ресурсу А.
2. Нехай фірма купує ресурси А і В на цілком конкурентному ринку, виробляє
та реалізує товар Х також на цілком конкурентному ринку. Якщо МРа =36, а
МРв = 12, і Ра = 180грн, а Рв=60 грн, то чому повинна дорівнювати ціна товару
Х у випадку максимізації фірмою прибутку:
а) 5 грн;
б) 10грн;
г) 25 грн;
д) 3 грн.
3. Яка сьогоднішня дисконтна цінність 20 дол., що будуть отримані через 4 ро-
ки за ставки 11%:
а) 18,02дол.;
б) 4,50дол.;
в) 13,17 дол;.
г) 13,89дол.;
4. Яка сьогоднішня дисконтна цінність вічної облігації з щорічними виплатами
300 дол. за ставки 6%?
а) 300дол.;
б) 283,01 дол.;
в) 319,15дол.;
г) 5 000 дол.;
5. Поточна ставка становить 8%. Яка рівноважна ціна облігації, що дає 140 дол.
у процентах і 1 000 дол. у основній виплаті в кінці року?
а) 1 000дол.;
б) 925,93дол.;
65
в) 1 140дол.;
г) 1 055,56дол.;
6. Який з наведених факторів слугує джерелом недиверсифікованого ризику для
інвестора, що купує акцію компанії, яка зводить будинки в прибережній смузі?
а) дощі під час сезону продажу;
б) ураган, що знищує результати досягнутого;
в) несподіване підвищення цін на будматеріали;
г) криза;
7. Очікується, що реальна ціна на мінеральні ресурси в майбутньому зросте,
тому що:
а) існує інфляція;
б) гірничодобувна промисловість має повільні темпи технологічного
вдосконалення;
в) для компенсації власникам шахт, за необхідності відкласти продаж ру-
ди, підвищити ціни;
г) у цій галузі швидше, ніж в інших, зростають рівні зарплат;
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ
1. Характеристика мікросистеми як суб'єкта ринкових відносин.

2. Поняття малих економічних суб’єктів.
3. Поняття типового стану індивіда в теоріях споживання.
4. Поняття корисності блага; сукупна та гранична корисність; принцип спадної
граничної корисності.
5. Фактори, що впливають на вибір споживача в кординалістичній теорії.
6. Правило максимізації корисності.
7. Крива байдужості та її властивості.
8. Гранична норма заміщення в ординалістичній теорії споживання.
9. Бюджетне обмеження вибору споживача та його зміни під впливом зміни
доходів і цін.
10.Ефекти доходу й заміщення товарів як обгрунтування закону попиту.
11.Залежність споживання благ від зміни доходу споживача. Лінія Енгеля.
12.Залежність споживання від варіацій цін на блага. Побудова ліній "ціна-
споживання" та ліній попиту.
13.Визначення ефектів доходу та заміщення щодо різних благ.
14.Зміст поняття "попит". Індивідуальний і ринковий попит. Закон попиту й об-
грунтування його дії.
15.Аналіз змін у попиті й величині (обсязі) попиту. Чинники попиту.
16.Цінова еластичність попиту: суть, зміни, чинники.
66
17.Вплив зміни цін на сукупну виручку товаровиробників за умов різної елас-
тичності попиту.
18.Еластичність попиту за доходом.
19.Перехресна еластичність попиту: поняття, методи обчислення й сфери вико-
ристання.
20.Мікроекономічна модель підприємства. Поняття виробничих факторів.
21.Поняття й параметри виробничої функції. Способи задання виробничої фун-
кції.
22.Короткостроковий та довгостроковий періоди часу в економіці.
23.Поняття сукупного, середнього та граничного продукту: визначення, криві
та їх взаємодія.
24.Віддача (продуктивність) змінного фактора виробництва: поняття, зако-
номірності зміни.
25.Характеристика виробничої функції з двома змінними факторами - ізокван-
ти.
26.Гранична норма технологічного заміщення факторів виробництва.
27.Концепція витрат "утрачених можливостей". Поняття й склад альтернатив-
них витрат.
28."Економічний" та "бухгалтерський" підходи до визначення витрат та прибу-
тку підприємства.
29.Поняття "нормальний прибуток", "чистий економічний прибуток".
Вплив зміни їх кількісних значень на ділову активність підприємців.
30.Витрати виробництва в короткостроковому періоді: їх види, криві, взаємо-
дія.
31.Принцип неухильного зростання граничних витрат: сутність, графічна інте-
рпретація, значення в діяльності підприємства.
32.Ізокоста: поняття, графічна побудова, зміна положення під впливом варіацій
цін виробничих факторів.
33.Обгрунтування рівноваги виробника на основі спільного аналізу виробничої
функції та витрат.
67
34.Негнучкість короткострокового періоду часу з точки зору виробництва.
35.Обгрунтування розширення виробничої діяльності підприємства. Графічна
побудова траєкторії розвитку економічної діяльності фірми.
36.Витрати виробництва в довгостроковому періоді.
37.Ефект масштабу: його види, чинники що визначають, характер взаємодії
кривих короткострокових та довгострокових витрат виробництва.
38.Поняття "пропозиція". Індивідуальна й ринкова пропозиція.
39.Закон пропозиції й обгрунтування його дії.
40.Аналіз змін у пропозиції та величині (обсязі) пропозиції. Чинники пропози-
ції.
41.Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.
42.Реакція ринку на одночасні одно- та різнонаправлені зміни попиту і пропо-
зиції.
43.Правила ринкових структур.
44.Сутність і взаємозв'язок показників середньої та граничної виручки з ціною
продукції за умов досконалої конкуренції.
45.Стратегія поведінки конкурентної фірми за певних витрат виробництва та
варіацій ринкових цін на її продукцію в короткостроковому періоді.
46.Рівновага фірми в довгостроковому періоді за умов досконалої конкуренції.
47.Ефективність ринків досконалої конкуренції.
48.Поняття й види монополій.
49.Сутність і взаємозв'язок показників середньої та граничної виручки з ціною
продукції за умов монополії.
50.Визначення ціни й обсягу виробництва фірмою-монополістом в коротко-
строковому періоді.
51.Цінова дискримінація: поняття, умови, види.
52.Мета проведення цінової дискримінації. Абсолютна цінова дискримінація.
53.Економічна ефективність монополії.
54.Визначення ціни й обсягу виробництва в короткостроковому періоді за умов
монополістичної конкуренції.
68
55.Нецінова конкуренція на ринку монополістичної конкуренції.
56.Механізм установлення рівноваги підприємства в довгостроковому
періоді за умов монополістичної конкуренції.
57.Олігополістична структура ринку й взаємообумовленість дій партнерів.
58.Ціноутворення за олігополії: загальна характеристика.
59.Можливі варіанти поведінки фірм за умови олігополістичного ринку. “Ла-
мана” крива попиту на продукцію олігополіста.
60.Причини жорсткості цін на продукцію олігополістів.
61.Фактори виробництва: їх роль та оцінка.
62.Виробнича функція, витрати виробництва та попит на фактори виробництва.
63.Мобільність економічних ресурсів.
64.Причини різниці цін на ресурси.
65.Принцип максимізації загальної вигоди.
66.Трансфертне винагородження та економічна рента, що отримують власники
факторів виробництва.
67.Умова максимізації прибутку при використанні економічних ресурсів.
68.Визначення попиту на ресурс.
69.Чинники, що визначають попит на ресурс.
70.Еластичність попиту на ресурси.
71.Оптимальне співвідношення ресурсів.
72.Праця як фактор виробництва: особливості, попит на працю та її пропозиція.
73.Ринок праці в умовах недосконалої конкуренції.
74.Капітал - фактор виробництва довготривалого користування.
69
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Введение в современную экономику/ Николаев В.П., Пухтаевич Г.А., Фи-

лалеев В.А., Хомяков Л.Н. - К.: Знание, 1992. -144 с.
Гальперин В.М., Игнатьев С.И.,Моргунов В.И. Микроэкономика: В 2т./
Под ред. В.М.Гальперина. - С.Пб.: Эконом. шк., 1994. -Т.1. - 349с.
Гамільтон Дж. Методичний посібник до “Мікроекономіки” Роберта
С.Піндайка та Деніела Л.Рубінфельда / Пер. з англ. А.Олійник та Р.Скільський.
- К.: Основи, 1996. - 223с.
Гребенников П.И., Леусский А.Й., Тарасович Л.С. Микроэкономи-
ка. / Общ.ред. Л.С.Тарасевича. - С.Пб.: Изд-во С.Пб. УЗФ, 1996. - 352 с.
Долан Э.Дж., Линдсей Д. Микроэкономика/ Пер.с англ. В.Лукашевича и
др.; Под общ.ред. Б.Лисовика и В. Лукашевича.- С.Пб.: Эконом.шк., 1994. -
448с.
Долан Э.Дж., Линдсей Д. Рынок: микроэкономическая модель/ Пер. с
англ. В.Лукашевича и др.; Под общ.ред. В.Лисовика и В.Лукашевича. - С.Пб.:
Эконом.шк., 1992. - 496 с.
Иохин В.Я. Экономическая теория: введение в рынок и микроэкономиче-
ский анализ: Учебник. -М.: ИНФРА, 1997. - 521 с.
Лившиц А.Я. Введение в рыночную экономику: Курс лекций. -М.: МП
ТПО "Квадрат", 1991. - 225 с.
Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика:
В 2 т.: Пер.с англ. 2-го изд. - М.: Республика, 1992. -Т.1. - 399 с.; Т.2. - 400 с.
Максимова В.Ф. Микроэкономика. Учебник. - Изд.3-е, перераб. и допол-
нен. - М.: Соминтэк, 1996. - 328 с.
Маршалл А. Принципы политической экономии: В 3 т.: Пер.с англ. - М.:
Прогресс, 1983.
Микро- макроэкономика: практикум / Под общ. ред. Ю.А.Огибина.-
С.Пб.: Литера плюс, 1994. -432с.
Мікроекономіка: Опорний конспект лекцій/ Базилевич В., Лук’янов В.,
Писаренко Н., Квіцинська Н. - К.: Четверта хвиля, 1997. - 248с.
70
Милль Дж.С. Основи политической экономии: В 3 т.: Пер. с англ. - М.:
Прогресс, 1980.
Нуреев Р.М. Основи экономической теории: Микроэкономика: Учебн.
для вузов. - М.: Высш. шк., 1996. - 447 с.
Пиндайк Р., Рубинфельд Д. Микроэкономика: Сокр. пер. с англ. / Нау-
чн.ред. А.Т.Борисович, В.М.Полтерович и др.- М.: Экономика; Дело.- 1992. -
510с.
Протас В.Ф. Микроэкономика: структурно-логические схемы:
Учеб.пособие для вузов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996. -168с.
Райхлин Э. Основы экономической теории. Микроэкономическая теория
рынков продукции. - М.: Наука, 1995. - 347 с.
Семюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Мікроекономіка / Пер. з англ. -
К.: Основи, 1998. - 676с.
Теория фирмы / Под ред. В.М.Гальперина. - С.Пб.: Эконом. шк., 1995.-
534 с.
Фель У., Оберендер П. Основы микроэкономики: Пер. с нем. 6-го изд. под
ред. А.П.Наливайко. - К.: Укртиппроект. -1997.-354с.
Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика: Пер. с англ. 2-го изд. -
М.: Дело ЛТД, 1995. - 864 с.
Хайман Д.Н. Современная микроэкономика: анализ и приложения: В
2 т.: Пер.с англ. - М.: Финансы и статистика, 1992. - Т.1. - 384 с.; Т.2. - 384 с.
Хейне П. Экономический образ мышления. - М.: Новости, 1991. -704 с.
Хомяков Л.К., Николаев В.П. Введение в современную экономику - К.:
Знание, 1992. - 100 с.
Экономика: Учебник для экон. акад., вузов и фак./ Под ред. А.С.Булатова.
- М.: Изд-во БЕК, 1995. - 604 с.
Экономическая теория. Задачи, логические схемы, методические матери-
алы: Учебник для вузов / Под ред. А.И.Добрынина, Л.С. Тарасевича. - С.Пб.:
Питер Ком, 1999.-448с.
71
Навчальне видання
Укладач:
Краснікова Наталія Олександрівна
Методичні рекомендації до вивчення курсу

«Міжнародна мікроекономіка»
____________________________________________________________________ Друк лазерний.

Ум. друк. арк. 6,2 Папір офсетний. Обл. – вид. 12,56
Підписано до друку 28.09.2018 Формат 60х84/16.
Наклад 100 пр. Зам. № 621
49000, м. Дніпро, Друкарня «Сова»
72

Методичні рекомендації Міжнародна

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Методичні рекомендації Міжнародна

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство освіти і науки України

Дніпровський національний університет

Розглянуто та схвалено методичною радою факультету міжнародної економіки

Розглянуто та схвалено Вченою радою факультету міжнародної економіки

Методичні рекомендації до вивчення курсу «Міжнародна мікроекономіка» / Укл. Кра-

Наведено короткий зміст лекційного матеріалу; завдання для виконання

© ДНУ, кафедра міжнародної економіки і світових фінансів, 2018

Вступ. Предмет і метод мікроекономіки 4

1. Зміст та співвідношення термінів «політична економія», «економічна теорія»,

Тема 1.ТЕОРІЯ ГРАНИЧНОЇ КОРИСНОСТІ ТА ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧА

Економісти пояснюють споживчий попит концепцією загальної корисно-

1. Марія Петрівна щонеділі купує буханки хліба та літри молока ціною

2. Петро Іванович робить вибір між трьома товарами А, В та С (табл. 1.1).

Щоб зробити граничні корисності порівнянними, необхідно розрахувати

3. Покупець споживаючи банани ціною 0,7 грн за одиницю, отримує за-

5. Петро Іванович робить вибір між товарами А, Б, В та Г (табл. 1.4). Та-

7*. Припустимо, що ви багатий і дуже товстий. Ваш лікар рекомендував

Питання для поглибленого вивчення та дискусії

1. Як можна врахувати економічну цінність часу, приймаючи рішення про спо-

1. Круг чеддерського сиру коштує Карлу 40 дол., а вечір у Бродвей-шоу — 100

Вибір споживача в ординалістичній теорії проводиться у три етапи:

де C - зміна кількості одиниць одягу;

Якщо розв’язати це рівняння відносно кількості одягу (С), отримаємо

де I/Pc - вертикальний перетин, а (Pf/Pc) - величина нахилу.

1. Порівняння величини нахилу бюджетної лінії та MRS дає нам напря-

2. Для ілюстрації випадку з абсолютними взаємодоповнюючими товара-

3. Для ілюстрації випадку з абсолютними замінниками накресліть бюдже-

5. Студент щотижня отримує від батьків 20 грн на кишенькові витрати.

8. Ціна продуктів та одягу однакова - 10 дол. за одиницю. Споживач з рі-

Питання й завдання для поглибленого вивчення та дискусії

1*. Чим принципово відрізняються оцінки корисності товару за концепцією

1. Виберіть, якому з припущень та вподобань суперечать опуклі криві індифе-

Тема 3. МОДЕЛЮВАННЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА НА РИНКУ ТОВАРІВ

Головна мета використання ординалістичної моделі споживчої поведінки

Ефект заміщення — це зміна в споживанні одного з товарів, яка відбува-

I/Pf1 I/Pf2 F I/Pf1 I/Pf2 F

Розрив між загальною корисністю певного блага та його загальною ринко-

1. Припустимо, що з усіх місцевих продуктів у магазини міста Н потрап-

Який із запропонованих рівнів корисності можна оцінити як найвищий, а

Питання й завдання для поглибленого вивчення та дискусії

1. Уявіть собі карту кривих байдужості споживання натурального апельсиново-

1. Ефект доходу має місце в таму випадку:

Тема 4. РИНКОВИЙ ПОПИТ. ЕЛАСТИЧНІСТЬ

Еластичність попиту за ціною Еd = (Q/P) (P/Q). Еластичність попиту

1. Криві попиту трьох людей мають вигляд:

3. Крива попиту Васі на ананаси має вигляд Q = 15 - 5 P. Крива попиту

10. Сьогодні аренда звичайної квартири в місті Київ коштує студентам

Питання й завдання для поглибленого вивчення та дискусії

1. Подання попиту: аналітичне, табличне та графічне. Який характер має крива

Функція виробництва має вигляд Q = F(K, L) й інформує нас про

Якщо є можливість варіювати кількість двох ресурсів, перед фірмою постає

Виробничу функцію можна також описати за допомогою функції Кобба-

1. F = K0.5 L0.5. За умов, що К фіксовано на рівні 25 од., виведіть взає-

2. Заповніть табл. 5.1.

Накресліть криві АР, ТР та МР. Визначте залежності між ними.

4. Заповніть у табл. 5.3 пропущені значення граничних та середніх про-

Питання й завдання для поглибленого вивчення та дискусії

1. Еластичність заміщення факторів виробництва.

1. Функція виробництва фірми ілюструє те, що:

Питання 5, 6 і 7 стосуються табл. 5.4.

5. Гранична продуктивність 36-ї людино-години становить:

Тема 6. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА

У короткостроковому періоді фірма користується кількома фіксованими