Тема 3. Попит домогосподарства.

1. Вплив доходу на споживання домогосподарства. Криві Енгеля.

2. Вплив зміни ціни блага на обсяги його споживання. Побудова кривої
попиту. Індивідуальний та ринковий попит.
3. Еластичність попиту.
1. Збільшення доходу при фіксованих цінах зміщує бюджетну лінію вправо і
робить можливим придбання товарних наборів, які раніше були недоступними.
При зниженні доходу – ситуація протилежна. Зсув бюджетної лінії приводить
до нової точки рівноваги, тому що при кожному рівні доходу споживач обирає
найбільш корисний набір благ. Якщо ми з’єднаємо усі точки рівноваги, які
відповідають різним величинам доходу, то отримаємо криву "дохід-
споживання".
Крива «дохід - споживання» - це крива, яка відображає зміну у споживанні двох
благ при зміні доходу і утворюється шляхом поєднання точок оптимуму за
даної зміни.

Суперіорні (вищі) блага - обсяг споживання яких збільшується при збільшенні

доходу.
Інферіорні (нижчі) блага - обсяг споживання яких зменшується при збільшенні
доходу.
На основі кривої "дохід-споживання" можна побудувати криву Енгеля, яка
відображає залежність між грошовим доходом споживача і кількістю товару,
що він купує, за незмінних цін та уподобань.
Однак для деяких груп товарів криві можуть зростати із прискоренням. Ці
залежності відомі як закони Енгеля.
Перший закон Енгеля наголошує, що за умов зростання доходів сім’ї та при
незмінних цінах на всі блага частка сімейного бюджету, що витрачається на
продукти споживання має тенденцію до зменшення.
Другий закон Енгеля наголошує, що споживання освітніх, юридичних,
медичних послуг та послуг, пов’язаних із відпочинком, має тенденцію зростати
швидше, ніж зростають доходи.
2. Крива «ціна – споживання» показує функціональну залежність між обсягом
споживання кожного блага та його ціною; вона сполучає всі точки рівноваги
споживача, пов’язані зі зміною ціни одного з благ. На основі кривої «ціна-
споживання» будується крива індивідуального попиту.
Крива індивідуального попиту, по-перше, демонструє дію закону попиту (тобто
обернену залежність між ціною блага та обсягом попиту на нього);
по-друге, відображає зміну рівня корисності споживача (чим нижчою є ціна,
тим вищий рівень добробуту вона забезпечує споживачеві), оскільки зі
зниженням ціни одного з благ споживач переміщується на все вищі криві
байдужості.
По-третє, у кожній точці кривої попиту споживач максимізує корисність,
оскільки кожна її точка є точкою оптимуму споживача на певному рівні
корисності.
По-четверте, у міру зниження ціни блага гранична норма заміщення благ
зменшується. Це зменшення MRS відповідає інтуїтивному відчуттю споживача,
що відносна цінність блага зменшується в міру нарощування його споживання,
тобто тут справджується закон спадної граничної корисності.
Індивідуальний попит – це бажання і здатність індивіда придбати певний обсяг
товару за певними цінами.
Ринковий попит – це агрегований індивідуальний попит, це бажання і здатність
усіх індивідів придбати певний обсяг товару за певними цінами.
3. Еластичність попиту - ступінь зміни попиту на певну продукцію під впливом
зміни ціни на неї.
Еластичність попиту за ціною показує, на скільки відсотків зміниться обсяг
попиту, якщо ціна зміниться на один відсоток.

Взаємозамінні товари — це товари, які здатні задовольняти одну й ту ж саму

потребу незалежно один від одного. (Наприклад, потребу в жирах можна
задовольнити або соняшниковою олією, або маргарином.)
Взаємодоповнюючі товари — це такі товари, споживання одного з яких
обов’язково потребує споживання інших. (Наприклад, використання корисних
властивостей автомобіля неможливе без використання мастил, бензину,
гальмівної рідини тощо.)
Для товарів-субститутів зростання ціни одного товару зумовлює зростання
обсягу попиту на інший (парний) товар. Для товарів-комплементів зростання
ціни одного товару супроводжується спадом попиту на інший (споріднений)
товар.
Перехресна еластичність попиту – це чутливість споживчого попиту на
товар А до змін, що відбулись в ціні спорідненого товару Б.
Коефіцієнт перехресної еластичності попиту — це відношення відсоткової
зміни попиту на товар А до відсоткової зміни ціни товару В.

Для товарів-субститутів обсяг попиту на товар А змінюється прямо

пропорційно зміні ціни на товар В: ЕОА/в > 0.
Для товарів-комплементів обсяг попиту на товар А знаходиться в оберненій
залежності від зміни ціни на товар В: Е<0
Для незалежних товарів (які не є спорідненими) коефіцієнт перехресної
еластичності має нульове значення, тобто Е в = 0.
Еластичність попиту за доходом показує ступінь зміни попиту на товар,
зумовлений зміною доходу споживача.
Дослідження еластичності попиту за доходом вимагає аналізу структури
товарів з позиції поділу їх на нормальні та нижчі.
Нормальні товари — це товари, попит на які зростає в міру зростання доходів
споживачів.
Нижчі товари — це товари, попит на які в міру зростання доходів споживачів
зменшується (неякісні товари; послуги щодо ремонту одягу та взуття тощо).

Для нормальних товарів Е > 0, для нижчих — Е < 0.