ГЕОМЕТРІЯ

Розділ І. ПЛАНІМЕТРІЯ

§8. ТРИКУТНИКИ.

1. Трикутник і його основні елементи.

 Трикутником називають фігуру, яка складається з трьох точок, що не лежать на

одній прямій, і трьох відрізків, які сполучають ці точки.

Точки називають вершинами трикутника, а відрізки — сторонами. На малюнку

196 зображено трикутник АВС. Його вершинами є точки А, В і С, а сторонами
відрізки АВ, ВС і СА. Символом ∆ можна заміняти слово «трикутник».

Кутами трикутника АВС називають кути ВАС, АВС і ВСА. Часто їх позначають
однією буквою ∠A, ∠B і ∠C. Сторони трикутника також можна позначити малими
буквами латинського алфавіту а, b і с відповідно до позначення протилежних кутів.

Периметром трикутника називають суму довжин усіх сторін трикутника.

Периметр позначають буквою Р, наприклад, периметр трикутника АВС, позначають
так: P∆ABC. Маємо Р∆ABC = =АВ + ВС + СА.

Приклад. Одна із сторін трикутника на 3 см менша за другу і у 2 рази менша за

третю. Знайдіть сторони трикутника, якщо його периметр дорівнює 27 см.

Розв’язання. Позначимо довжину першої сторони трикутника — х см, тоді

довжина другої дорівнює (х + 3) см, а третьої — 2х см. За умовою х + (х + 3) + 2х = 27;
4х = 24; х = 6 см. Отже, перша сторона трикутника дорівнює 6 см, друга — 9 см, третя
— 12 см.

2. Види трикутників.

 Залежно від кутів розрізняють такі види трикутників: гострокутні, прямокутні,

тупокутні. У гострокутного трикутника всі кути гострі (мал. 197), прямокутний
трикутник має один прямий кут і два гострих (мал. 198), а тупокутний — один
тупий кут і два гострі (мал. 199).

Залежно від довжин сторін розрізняють такі види трикутників: різносторонній,

рівнобедрений, рівносторонній. У різносторонньому трикутнику довжини всіх
сторін різні.

Трикутник називають рівнобедреним, якщо в нього дві сторони рівні. Рівні

сторони рівнобедреного трикутника називають бічними сторонами, а його третю
сторону — основою. На малюнку 200 зображено рівнобедрений трикутник АВС, АВ
— його 2основа; АС і ВС — бічні сторони.

Трикутник, всі сторони якого рівні, називають рівностороннім (мал. 201).

Властивість рівнобедреного трикутника:

у рівнобедреному трикутнику кути при основі рівні.

На малюнку 200: ∠А = ∠B.

 Всі кути рівностороннього трикутника дорівнюють по 60°.

Ознака рівнобедреного трикутника: якщо в трикутнику два кути рівні, то він

рівнобедрений.

Легко зрозуміти, що якщо в трикутнику всі кути рівні, то він є

рівностороннім.

Приклад. Знайдіть бучну сторону рівнобедреного трикутника, якщо його

периметр дорівнює 14 см, а основа дорівнює 4 см.

Розв’язання (мал. 200). 

3.Ознаки рівності трикутників.

 Перша ознака рівності трикутників. Якщо дві сторони і кут між ними одного
трикутника дорівнює відповідно двом сторонам і куту між ними другого
трикутника, то такі трикутники рівні (мал. 202).

 Друга ознака рівності трикутників. Якщо сторона і два прилеглих до неї кути
одного трикутника дорівнюють відповідно стороні і двом прилеглим до неї кутам
другого трикутника, то такі трикутники рівні (мал. 203).

Третя ознака
рівності трикутників.
Якщо три сторони
одного трикутника відповідно дорівнюють трьом сторонам другого
трикутника, то такі трикутники рівні (мал. 204).

 Приклад.

Чому дорівнює градусна міра кута  С (мал. 205), якщо  ∠АDВ = ∠СDВ, 

∠АВD = ∠СВD, ∠А = 80°.

4  

Розв’язання. Сторона ВD є спільною стороною

трикутників АBD і СВD. За умовою ∠ADB = ∠СDВ
і ∠АВD = ∠СВD. Тому за другою ознакою рівності
трикутників ∆АВD = ∆СDВ. Рівними є всі відповідні

елементи цих трикутників:  C = ∠А = 80°.

§9. МЕДІАНА, БІСЕКТРИСА, ВИСОТА

ТРИКУТНИКА ТА ЇХ ВЛАСТИВОСТІ.

1. Медіана трикутника.

 Медіаною трикутника називають відрізок, що сполучає вершину трикутника із

серединою протилежної сторони.

На малюнку 206 відрізок АМ1 —

медіані трикутника АВС. Точку
М1 називають основою медіани. Будь-
який трикутник має три медіани. На
малюнку 208 відрізки АМ1, ВМ2 і СМ3 —
медіани трикутника АВС.

 
 Властивість медіан трикутника: у будь-якому трикутнику медіани
перетинаються в одній точці (вона називається центроїдом трикутника) і в цій точці
поділяються у відношенні 2:1, починаючи від вершини.

На малюнку 207 точка М — центроїд трикутника.

Довжину медіани трикутника mа проведену до сторони а, можна знайти за

формулою:

де b і с — сторони трикутника, між якими проходить медіана.

Приклад. Основа рівнобедреного трикутника дорівнює 4√ 2см, а медіана, що

проведена до бічної сторони — 5 см. Знайдіть довжини бічних сторін.

Розв’язання.
5 За умовою основа а = 4√ 2см, mа = 5 см. Позначимо бічні
сторони b = с = х.

Тоді маємо: 

 х = 6 (враховуючи х > 0 ). Отже, довжина бічної сторони 6 см.

2. Бісектриси трикутника.

 Бісектрисою трикутника називають відрізок бісектриси кута, що сполучає

вершину трикутника з точкою протилежної сторони.

На малюнку 208 відрізок АL1 — бісектриса трикутника АВС. Точку L1 називають

основою бісектриси АL1. Будь-який трикутник має три бісектриси. На малюнку 209
АL1, ВL2, СL3 — бісектриси трикутника.
  

Властивості бісектриси трикутника.

1. У будь-якому трикутнику бісектриси перетинаються в одній точці (вона

називається інцентром).

На малюнку 209 точка І — інцентр трикутника.

2. Бісектриса трикутника ділить протилежну сторону на відрізки, пропорційні

двом іншим сторонам.

На малюнку 208 АL1 — бісектриса трикутника. Тоді

Звідси слідує, що

Приклад 1. У трикутнику АВС: АВ = 6 см; АС = 12 см; АL1 — бісектриса. Більший

з відрізків, на які бісектриса АL1 ділить сторону ВС, дорівнює 6 см. Знайдіть ВС.

Розв’язання. Оскільки   

Тоді виходячи з умови L1С = 6 см, маємо 

Тоді 

Довжину бісектриси трикутника lа, проведеної до сторони а (мал. 208) можна

знайти за формулами:
 де b, с — сторони трикутника; b1 і с1 — відрізки сторони а, на які її ділить
бісектриса;

Приклад 2. Обчисліть бісектрису АL1 трикутника АВС, якщо АВ = 12 см; АС = 15

см; ВС = 18 см.

Розв’язання (мал. 208). Позначимо ВL1 = х, тоді L1С = 18 - х. За

властивістю бісектриси маємо 

Отже, ВL1 = 8 см; L1С = 10 см.

За формулою для обчислення довжини бісектриси маємо 

3. Висоти трикутника.
7
 Висотою трикутника називають перпендикуляр, проведений з вершини
трикутника до прямої, що містить його протилежну сторону.

На малюнку 210 відрізок АН1 — висота ∆АВС. Точку Н1 називають основою

висоти. Будь-який трикутник має три висоти. На малюнку 211 відрізки АН 1, ВН2,
СН3 — висоти гострокутного ∆АВС, на малюнку 212 ці відрізки — висоти
прямокутного ∆АВС з прямим кутом С, а на малюнку 213 ці відрізки — висоти
тупокутного трикутника із тупим кутом А.

 
  

Властивість висот трикутника: у будь-якому трикутнику три висоти або їх

продовження перетинаються в одній точці (її називають ортоцентром трикутника).

На малюнках 211 і 213 точка Н — ортоцентр трикутника, на малюнку 212

ортоцентр трикутника збігається із точкою С — вершиною прямого кута ∆АВС.

Способи знаходження довжини висот трикутника будуть розглянуті в наступних

параграфах.

8 4. Властивість медіани рівнобедреного трикутника.

 Важливою є наступна властивість медіани рівнобедреного трикутника.

У рівнобедреному трикутнику медіана, проведена до основи, є також

бісектрисою і висотою.

На малюнку 214 зображено рівнобедрений трикутник АВС із основою ВС; AN -

медіана трикутника. Тоді виходячи з властивості: АN є також висотою і бісектрисою.

 На основі розглянутої властивості можна зробити висновки:

 Висота рівнобедреного трикутника, проведена до основи, є медіаною і
бісектрисою; бісектриса рівнобедреного трикутника, проведена до основи, є
медіаною і висотою.

Приклад. У рівнобедреному трикутнику АВС з основою ВС проведено висоту

АN. Знайдіть її довжину, якщо периметр трикутника АВN дорівнює 30 см; а
периметр трикутника АВС - 36 см.

Розв’язання, (мал. 214) 1) AN - висота рівнобедреного трикутника, що проведена

до основи, тому АN є також медіаною. Отже, ВN = NC.

2) Оскільки 

3) У 

§10. СУМА КУТІВ ТРИКУТНИКА.

 Однією з найважливіших у курсі геометрії є наступна теорема про суму кутів

трикутника: сума кутів трикутника дорівнює 180°.

Розглянемо приклади задач.

9
Приклад 1. Знайдіть кути при основі рівнобедреного трикутника, якщо кут при
вершині дорівнює 70°.

Розв’язання. Нехай АВС - рівнобедрений трикутник з основою АВ (мал. 200), 

С = 70°. Тоді 

Приклад 2.

Знайдіть кути ∆АВС, якщо ∠А : ∠В : ∠С = 2 : 3 : 4.

Розв’язання. Позначимо ∠А = 2х, ∠В = 3х, ∠С = 4х. Тоді 2х + 3х + 4х = 180°; 9х =

180°; х = 20°. Маємо ∠А = 2 ∙ 20° = 40°; ∠В = 3 ∙ 20° = 60°; ∠С = 4 ∙ 20° = 80°.

Приклад 3. Знайдіть кути ∆АВС , якщо ∠А + ∠В = 130°; ∠В + ∠С = 150°.

Розв’язання. Оскільки ∠A + ∠В = 130°, а ∠А + ∠В + ∠С = 180°, то ∠С = 180°
-130° = 50°. Тоді ∠В = 150° - 50° = 100°, а ∠А = 130° - 100° = 30°.

Приклад 4. У трикутнику АВС провели бісектрису АL1 (мал. 208). Знайдіть

градусну міру кута АL1С, якщо ∠B = 60°; ∠C = 40°.

Розв’язання.
 §11. ЗОВНІШНІЙ КУТ ТРИКУТНИКА.

 Зовнішнім кутом трикутника називають кут, суміжний з кутом цього

трикутника.

На малюнку 215 кут ВАК - зовнішній кут трикутника АВС.

10
Важливими є
наступні
властивості зовнішнього кута трикутника.

1. Зовнішній кут трикутника дорівнює сумі двох внутрішніх кутів, не суміжних з

ним.

На малюнку 215: ∠ВАК = ∠B + ∠C.

2. Зовнішній кут трикутника більший від будь-якого внутрішнього кута, не

суміжного з ним.

На малюнку 215: ∠ВАК > ∠С; ∠ВАК > ∠В.

3. Сума зовнішніх кутів трикутника, взятих по одному при кожній вершині, для
будь-якого трикутника дорівнює 360°.

На малюнку 216: ∠1 + ∠2 + ∠3 = 360°.

Приклад 1. Один із зовнішніх кутів трикутника дорівнює 120°. Знайдіть

внутрішні кути трикутника, не суміжні з ним, якщо один з них на 20° більший за
інший.

Розв’язання (мал. 215). 1) За умовою ∠ВАК = 120°. Позначимо ∠C = х, тоді ∠B

= x + 20°.
 2) За властивістю зовнішнього кути маємо х + х + 20° = 120°; 2х = 100°; х = 50°.

3) Отже, ∠C = 50°; ∠B = 70°.

Приклад 2. Внутрішні кути трикутника відносяться, як 4 : 6 : 5. Знайдіть

відношення зовнішніх кутів трикутника, не знаходячи їх величин.

Розв’язання (мал. 216). 1) ∠CAB : ∠CBA : ∠АСВ = 4 : 6 : 5, тому позначимо:

§12. НЕРІВНІСТЬ ТРИКУТНИКА.

 Важливою є властивість, яку називають нерівність трикутника:

кожна сторона трикутника менша за суму двох інших сторін.

На малюнку 217: а < b + с; b < а + с; с < а + b.

11
 

Звідси можна зробити висновок: а > b - с і а > с - b.

Узагальнюючи це отримаємо: а > |b - с|. Отже, кожна сторона трикутника менша

за суму двох інших сторін, але більша від модуля їх різниця.

Приклад 1. Дві сторони трикутника дорівнюють 0,8 см і 1,6 см. Якою є довжина
третьої сторони, якщо вона виражається цілим числом сантиметрів?

Розв’язання. Нехай невідома сторона дорівнює а см. Тоді 1,6 - 0,8 < а < 1,6 + 0,8 або
0,8 < а < 2,4. Оскільки а - ціле число, то а = 1 (см) або а = 2 см. Отже, третя сторона
трикутника може дорівнювати 1 см або 2 см.
 Приклад 2. Периметр рівнобедреного трикутника дорівнює 48 см, а дві його
сторони відносяться, як 2 : 5. Знайдіть сторони трикутника.

Розв’язання. Позначимо сторони трикутника, відношення яких 2 : 5, 2х см і 5х см.

Оскільки невідомо, яка з них є основою, а яка бічною стороною, то розглянемо два
випадки.

1. Основа рівнобедреного трикутника дорівнює 5х см, а бічна сторона - 2х см.

Тоді друга бічна сторона також дорівнює 2х см. Але в цьому випадку не виконується
нерівність трикутника. Справді, 2х + 2х < 5х. Цей випадок неможливий.

2. Основа рівнобедреного трикутника дорівнює 2х см, а бічна сторона - 5х см.

Тоді друга бічна сторона також дорівнює 5х см. У цьому випадку нерівність
трикутника виконується.

Отже, за умовою задачі маємо рівняння: 2х + 5х + 5х = 48, 12x = 48, х = 4 см. Основа
трикутника дорівнює 2 ∙ 4 = 8 (см), а бічна сторона: 5 4 = 20 (см).

§13. СЕРЕДНЯ ЛІНІЯ ТРИКУТНИКА ТА ЇЇ ВЛАСТИВОСТІ.

 Середньою лінією трикутника називають відрізок, який сполучає середини двох

її сторін.

На малюнку 218 КL - середня лінія трикутника АВС.

12
Властивість середньої лінії трикутника:

Середня лінія трикутника, яка сполучає середини двох сторін, паралельна третій
стороні і дорівнює її половині.

На малюнку 218: 

 
 Приклад 1. Периметр трикутника дорівнює 30 см. Знайдіть периметр
трикутника, вершини якого - середини сторін даного.

Розв’язання (мал. 219). 1) За умовою Р∆ABC = 30 см.

Приклад 2. Периметр трикутника, який утворений середніми лініями даного

трикутника дорівнює 30 см, а сторони даного трикутника відносяться, як 4:5:6.
Знайдіть сторони даного трикутника.

Розв’язання (мал. 219). 1) Використовуючи попередню задачу, маємо Р ∆ABC =

2 ∙ Р∆KLN = 2 ∙ 30 = 60 (см).

2) Позначимо сторони даного трикутника АВС : АС = 4х; ВС = 5х; АВ = 6х. Тоді 4х

+ 5х + 6х = 60; 15х = 60; х = 4 см.

3) Маємо АС = 4 ∙ 4 = 16 (см), ВС = 5 ∙ 4 = 20 (см), АВ = 6 ∙ 4 = 24 (см).

§14. КОЛО, ОПИСАНЕ НАВКОЛО ТРИКУТНИКА. КОЛО, ВПИСАНЕ В

13 ТРИКУТНИК.

1. Коло, описане навколо трикутника.

 Коло називають описаним навколо трикутника, якщо воно проходить через усі
вершини трикутника.

При цьому трикутник називають вписаним у коло.

На малюнку 220 коло описано навколо ∆АВС.

Центром кола, описаного навколо трикутника, є точка перетину серединних

перпендикулярів до його сторін.

На малюнку 220 центр описаного навколо

трикутника АВС кола - точка О є точкою перетину
серединних перпендикулярів до сторін трикутника
АВ, АС і ВС.

Легко зрозуміти, що серединні перпендикуляри до

сторін трикутника перетинаються в одній точці.

 
 Загальні формули для знаходження радіуса описаного кола будуть розглянуті у
наступних параграфах. В цьому параграфі дамо формулу для обчислення радіуса
кола описати навколо прямокутного трикутника:

Центром кола, описаного навколо прямокутного трикутника, є середина

гіпотенузи, а радіус кола дорівнює половині гіпотенузи.

На малюнку 221 коло описане навколо прямокутного трикутника АВС з

гіпотенузою АВ. Радіус описаного кола R = AB/2.

 
14
Приклад. Гіпотенуза прямокутного трикутника дорівнює 12 см. Знайдіть
довжину кола, описаного навколо цього трикутника.

Розв’язання (мал. 221). 1) Радіус кола 

2) Довжина кола С = 2πR = 2π ∙ 6 = 12π (см).

2. Коло, вписане у трикутник.

 Коло називається вписаним у трикутник, якщо воно дотикається до всіх його

сторін.

При цьому трикутник називають описаним

навколо кола.

На малюнку 222 коло вписане у трикутник

АВС.

Центром кола, вписаного у трикутник, є

точка перетину бісектрис цього трикутника.
 На малюнку 222 центр кола, вписаного у трикутник АВС, є точка І - точка
перетину бісектрис трикутника (або бісектрис кутів трикутника).

Формули для знаходження радіуса вписаного кола будуть розглянуті в одному з

наступних параграфів.

Приклад. Медіана рівнобедреного трикутника, що проведена до основи

дорівнює 12 см, бічна сторона відноситься до основи, як 3:2. Знайдіть радіус кола,
вписаного у трикутник.

Розв’язання. 1) Нехай у ∆АВС (АВ = ВС) вписане коло; ВК

= 12 см - медіана трикутника. Тоді ВК є також висотою і
бісектрисою. Оскільки центр вписаного кола - точка І є
точкою перетину бісектрис трикутника, то І ∈ ВК.

2) Оскільки АВ : АС = 3 : 3, позначимо АВ = 3х, АС = 2х. К -

середина АС, тому АК = AC/2 = 2x/2 = х.

3) АІ - бісектриса трикутника АВС. За властивістю

бісектриси: AB/AK = BI/IK.

4) Позначимо шуканий радіус кола ІК = 2 см. Тоді

ВІ = 2- r. Маємо 

Отже,
15радіус вписаного кола дорівнює 3 см.
 КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТ № 3.

1. Знайти найбільший кут ∆АВС, якщо ∠А + ∠В = 110°, ∠В + ∠С = 120°.

 2. У трикутнику два кути дорівнюють 70° і 80°. Знайти кут між прямими, яким
належать висоти, проведені з цих кутів.

3. Один із зовнішніх кутів трикутника дорівнює 150°. Знайти внутрішні кути

трикутника, не суміжні з ним, якщо один з них у 2 рази менший за інший.

16

4. Два зовнішніх кута трикутника дорівнюють 140° і 150°. Знайти третій

зовнішній кут трикутника.

 5. Внутрішні кути трикутника відносяться як 1 : 2 : 3. Знайти відношення

зовнішніх кутів трикутника.

6. Із запропонованих наборів відрізків визначити той, з якого не можливо скласти

трикутник.
  7. Дві сторони трикутника дорівнюють 2,3 см і 1,2 см. Якою може бути довжина
третьої сторони, якщо вона виражається цілим числом сантиметрів.

 8. Периметр рівнобедреного трикутника дорівнює 36 см, а дві його сторони

відносяться, як 1:4. знайти меншу сторону трикутника.

 9. Периметр трикутника, вершинами якого є середини даного трикутника,

дорівнює 12 см. Знайти периметр даного трикутника.

17

 10. Навколо прямокутного трикутника описано коло, довжина якого 6πсм.

Знайти гіпотенузу прямокутного трикутника.

 11. У трикутнику АВС провели бісектрису СК, ∠А = 20°, ∠B = 100°. Знайти

градусну міру кута СКВ.

12. Висота рівнобедреного трикутника, що проведена до основи дорівнює 15 см, а

бічна сторона відноситься до основи як 2:1. знайти (у см) радіус кола, вписаного в
трикутник.