ГЕОМЕТРІЯ

Розділ І. ПЛАНІМЕТРІЯ

§1. НАЙПРОСТІШІ ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ НА ПЛОЩИНІ ТА ЇХ

ВЛАСТИВОСТІ.

1. Точка і пряма.

Геометрія — це наука про властивості геометричних фігур.

Планіметрія — частина геометрії, яка вивчає властивості геометричних фігур

на площині.

Площина є однією з основних геометричних фігур. Уявлення про частину

площини дає поверхня столу, шибки, стелі тощо. Площину і геометрії вважають
рівною та необмеженою; вона не має краю та не має товщини.

Основними геометричними фігурами на площині є точка і пряма. Точки

позначають великими латинськими буквами А, В, С, D... (мал. 134). Прямі можна
проводити за допомогою лінійки (мал. 135). При цьому зображують частину прямої,
а всю пряму уявляємо нескінченною в обидва боки. Прямі найчастіше позначають
малими латинськими буквами а, b, с.

На малюнку 136 зображено пряму а і точки А, В, С. Точки А і В лежать на прямій

а; говорять також, що точки А і В належать прямій а, або, що пряма а проходить
через точи
1 А і В. Точка С не лежить на прямій а, інакше кажучи, точка С не
належить прямій а, або пряма а не проходить через точку С.

Яка б не була пряма, існують точки, що належать цій прямій, і точки, що не

належать їй.

Для зручності замість слів «точка А належить прямій а» користуються записом

А∈а , а замість слів «точка С не належить прямій а» — записом С∉а.

Зауважимо, що через точки А і В не можна провести іншу пряму, яка не

збігається з прямою а.
 Через будь-які дві точки можна провести пряму, і до того ж тільки одну.

Пряму, на якій позначено дві точки, наприклад, А і В, можна замінити двома

буквами: АВ або ВА.

На малюнку 136 точка С не належить прямій АВ, це записують так С ∉ АВ.

Говорять також, що точки А, В і С не лежать на одній прямій.

На малюнку 137 точки Р, К і М лежать на одній прямій, причому точка К лежить

між точками Р і М.

З трьох точок на прямій одна і тільки одна, лежить між двома іншими.

2. Промінь.

 Проведемо пряму і позначимо на ній точку А (мал. 138). Ця точка ділить пряму
на дві частини, кожну з яких разом з точкою А називають променем, що виходить з
точки А. Точка А називається початком кожного з променів.

Промені позначаються двома великими латинськими буквами, перша з яких

означає початок променя, а друга — деяку точку на промені (наприклад промінь
ОК на малюнку 139).

Два промені, що мають спільний початок та доповнюють один одного до

прямої, називають доповняльними.

На малюнку 140 промінь ВС доповняльний для променя ВD, і навпаки, промінь

ВD є доповняльним для променя ВС.

 
 3. Відрізок.

  Відрізком називають частину прямої, яка складається з усіх точок цієї прямої,
що лежать між двома її точками, разом з цими точками. Ці точки називають
кінцями відрізка.

На малюнку 141 зображено відрізок АВ; точки А і В — його кінці.

На малюнку 142 точка К належить відрізку СD, а точка L не належить відрізку

СD.

3  

Для вимірювання відрізків необхідно мати одиничний відрізок (одиницю

вимірювання).

Одиницями вимірювання довжини є 1 мм, 1 см, 1 дм, 1 м, 1 к.

Кожний відрізок має певну довжину, більшу від нуля.

На малюнку 143 зображено відрізок АВ. Точка С ділить відрізок АВ на два

відрізки АС і СВ. При цьому АВ = АС + СВ.

Довжина відрізка дорівнює сумі довжин частин, на які він розбивається будь-
якою його точкою.

Довжину відрізка називають також відстанню між його кінцями.

Приклад. Точка С належить відрізку АВ, довжина якого дорівнює 7,5 см.
Визначте довжини відрізків АС і СВ, якщо ВС коротший за АС у 2 рази.
 Розв’язання (мал. 143). Нехай довжина відрізка ВС = х см, тоді АС = 2х см.
Оскільки АВ + АС = СВ, то маємо рівняння 2х + х = 7,5. Розв’язуємо його: 3х = 7,5; х =
2,5. Отже, ВС=2,5 см; АС = 2 ∙ 2,5 = 5 см.

Точку відрізка, яка ділить його навпіл, тобто на два рівні відрізки, називають
серединою відрізка.

4. Ламана.

 Ламаною А1А2А3...Аn називають фігуру, яка складається з точок A1, А2, А3,...,Аn і

відрізків А1А2, А2А3,..., Ап-1Аn, що їх сполучають (мал. 144). Точки А1, А2,
А3,...,Аn називають вершинами ламаної, а відрізки А1А2, А2А3 , ..., Аn-1Аn, — ланками
ламаної.

Довжиною ламаної називають суму довжин її ланок. Довжина ламаної не менша

за довжину відрізка, що сполучає її кінці.
4

5. Кут.

  Кут — це геометрична фігура, яка складається з точки і двох променів, що

виходять з цієї точки.

Промені називають сторонами кута, а їх спільний початок — вершиною кута.

На малюнку 145 зображено кут з вершиною О і сторонами ОА і ОВ. Такий кут

можна назвати кутом О, або кутом АОВ, або кутом ВОА. У другому та третьому
варіанті назви кута буква О, що позначає вершину кута, ставиться посередині. Слово
«кут» можна замінити знаком  ∠, записавши кут так:  ∠O, або  ∠AOB, або  ∠BOA.

 
 Розгорнутий кут — це кут, сторони якого є доповняльними променями (мал.
146).

Кожний кут має певну градусну міру, більшу від нуля. Розгорнутий кут дорівнює
180°.

На малюнку 147 промінь ОК ділить АОВ на два кути: ВОК і КОА. Можна
помітити, що

Градусна міра кута дорівнює сумі градусних мір кутів, на які він розбивається
будь-яким променем, що проходить між його сторонами.

Приклад. Промені ОК і ОМ проходить між сторонами кута АОВ, який дорівнює

120°. ∠KOB = 80°, ∠AOM = 90°. Знайдіть градусну міру кута КОМ.

Розв’язання (мал. 148). 

Тоді 

 
 Розрізняють наступні види кутів. Кут називають розгорнутим, якщо його
градусна міра дорівнює 180°, прямим — якщо його градусна міра дорівнює
90°,  гострим — якщо він менший від прямого, тупим — якщо він більший від
прямого, але менший від розгорнутого (мал. 149).

6. Бісектриса кута.

  Бісектрисою кута називають промінь, який виходить з вершини кута,

проходить між його сторонами і ділить його на два рівні кути.

На малюнку 150 промінь ОР — бісектриса кута АОВ.

 
6

 
Приклад. Який кут утворює бісектриса кута 50° з продовженням однієї з його
сторін?

Розв’язання (мал. 151). 

Тоді, 

Властивість бісектриси кута: будь-яка точка бісектриси кута рівновіддалена від

сторін цього кута.
 На малюнку 152 промінь ОК — бісектриса кута АОВ; М ∈ ОК, МL і МN —
відстані від точки М до сторін кута. Тоді МL = МN.

§2. АКСІОМИ ПЛАНІМЕТРІЇ.

 Аксіоми планіметрії — це твердження про основні властивості найпростіших

геометричних фігур, прийняті як вихідні положення.

Нагадаємо деякі вже відомі нам аксіоми.

I. Яка б не була пряма, існують точки, що належать цій прямій, і точки, що не

належать їй.

II. Через будь-які дві точки можна провести пряму, і до того ж тільки одну.

III. З трьох точок на прямій одна і тільки одна лежить між двома іншими.

IV. Кожний відрізок має певну довжину, більшу від нуля.

V. Довжина відрізка дорівнює сумі довжин частин, на які він розбивається будь-
якою його точкою.

VI. Кожний кут має певну градусну міру, більшу від нуля. Розгорнутий кут
дорівнює 180°.
7
VII. Градусна міра кута дорівнює сумі градусних мір кутів, на які він розбивається
будь-яким променем, що проходить між його сторонами.

Ще одна важлива аксіома — аксіома паралельності прямих або аксіома Евкліда

буде сформульована в §5.

§3. СУМІЖНІ ТА ВЕРТИКАЛЬНІ КУТИ.

1. Суміжні кути, їх властивості.

 Два кути називають суміжними, якщо одна сторона в них спільна, а дві інші
сторони цих кутів є доповняльними променями.

На малюнку 153 кути АОК і КОВ — суміжні.

 Властивість суміжних кутів: сума суміжних кутів дорівнює 180°.

 Приклад. Знайдіть міри суміжних кутів, якщо один з них на 50° більший за
другий.

Розв’язання (мал. 153). Нехай ∠KOB = х, тоді ∠AOK = х + 50°.

За властивістю суміжних кутів х + х + 50° = 180°; 2х = 130°; х = 65°.

Отже, ∠KOB = 65°, ∠AOK = 115°.

2. Вертикальні кути, їх властивості.

 Два кути називають вертикальними, якщо сторони одного кута є

доповняльними променями сторін другого.

На малюнку 154 промені АВ і CD перетинаються в точці К. Кути АКС і DKB —

вертикальні, кути AKD і СКВ теж вертикальні.

Властивість вертикальних кутів: вертикальні кути рівні.

Приклад. Два з чотирьох кутів, що утворилися при перетині двох прямих,

відносяться як 2:7. Знайдіть градусну міру кожного з кутів, що утворилися.

Розв’язання (мал. 154). Позначимо ∠AKC = 2х ; ∠AKD = 7х.

За властивістю суміжних кутів 2х + 7х = 180°; 9х = 180°; х = 20°.

Отже, 

3. Кут між прямими.

 Кутом між прямими, що перетинаються називають менший з кутів, що

утворилися при перетині цих прямих.

Наприклад, кут між прямими АВ і СD із прикладу попереднього пункту

дорівнює 40°. Зауважимо, що кут між прямими не перевищує 90°.

§4. ПЕРПЕНДИКУЛЯРНІ ПРЯМІ. ПЕРПЕНДИКУЛЯР І ПОХИЛА,

СЕРЕДИННИЙ ПЕРПЕНДИКУЛЯР.
 1. Перпендикулярні прямі.

 Дві прямі називають перпендикулярними, якщо вони перетинаються під

прямим кутом.

На малюнку 155 прямі а і b перпендикулярні. Перпендикулярність

прямих можна записати за допомогою знака  ⊥. Запис а ⊥ b означає, що прямі а
і b перпендикулярні.

Приклад. Прямі АВ, СD і MN перетинаються в точці О, причому АВ ⊥ СD  (мал.

156). Знайдіть ∠CON, якщо ∠МОВ = 155°.
9
Розв’язання. 

∠MOD = ∠MOB - ∠DOB =155° - 30°= 65°.  Кути CON і MOD вертикальні.

Тому ∠CON = ∠MOD = 65°.

2. Перпендикуляр і похила, відстань від точки до прямої.

  Перпендикуляром до прямої, проведеним із даної точки, називають відрізок

прямої, перпендикулярної до даної, один з кінців якого — дана точка, а другий —
точка перетину прямих. Довжину цього відрізка називають відстанню від точки
до прямої.

На малюнку 157 з точки А до прямої m

проведено перпендикуляр АВ. Точку В
називають основою перпендикуляра. Довжина
відрізка АВ — відстань від точки А до прямої m.

Нехай АВ — перпендикуляр, проведений з

точки А до прямої m, а К — довільна точка
прямої m, відмінна від В (мал. 158). Відрізок АК називають похилою, проведеною з
точки А до прямої m. Точку К називають основою похилої, а відрізок ВК проекцією
похилої.

Розглянемо властивості перпендикуляра і похилої.

1. Перпендикуляр, проведений з даної точки до прямої, менший від будь-якої похилої,

проведеної з цієї самої точки до прямої.

На малюнку 158: АВ < АК.

2. Якщо дві похилі, проведені до прямої з деякої точки рівні, то рівні їх проекції.

На малюнку 159: АВ ⊥ m, АL = АК. Тому LВ = ВК.

3. Якщо дві похилі, проведені до прямої з даної точки, мають рівні проекції, то вони рівні
між собою.

На малюнку 159: АВ ⊥ m, LВ = ВК. Тому АL = АК.

4. Якщо з даної точки проведено до прямої дві похилі, то більша похила має більшу
проекцію на цю пряму.

На малюнку 160: АВ ⊥ m, АN > АМ. Тому ВN > МВ.

5. Якщо з даної точки проведено до прямої дві похилі, то більшою з них є та, яка має
більшу проекцію на дану пряму.
10
На малюнку 160: АВ ⊥ m, ВN > МВ. Тому АN > АМ.

 Приклад. 3 однієї точки до прямої проведено дві рівні похилі. Проекція однієї з
похилих дорівнює 5 см. Знайдіть відстань між основами похилих.

Розв’язання (мал. 159). За умовою АL = АК і LВ = 5. Тоді ВК = LВ = 5 і LК = 5 + 5 =

10 (см).
 3. Серединний перпендикуляр.

Серединним перпендикуляром до відрізка називають пряму, яка проходить через

середину відрізка і перпендикулярна до нього. На малюнку 161 пряма l —
серединний перпендикуляр до відрізка АВ.

Властивість серединного перпендикуляра:

кожна точка серединного перпендикуляра до відрізка рівновіддалена від кінців цього

відрізка.

На малюнку 162 точка Р — довільна точка серединного перпендикуляра до

відрізка АВ — прямої l. Тоді РА = РВ.

11

§5. ПАРАЛЕЛЬНІ ПРЯМІ. ОЗНАКИ ТА ВЛАСТИВОСТІ ПАРАЛЕЛЬНИХ

ПРЯМИХ.

1. Паралельні прямі.

 Дві прямі на площині називають паралельними, якщо вони не перетинаються.

На малюнку 163 прямі а і b паралельні. Паралельність прямих записують за
допомогою знака ‖. Запис а‖b означає, що прямі а і b паралельні.

 Здавна істинною вважають таку аксіому, що виражає основну властивість

паралельних прямих.

VIII. Через точку, що не лежить на даній прямій, можна провести тільки одну
пряму, паралельну даній.

Цю аксіому називають аксіомою паралельності прямих або аксіомою Евкліда.

 2. Кути, утворені при перетині двох прямих січною.

 Пряму називають січною відносно прямих а і b, якщо вона перетинає їх у двох
точках (мал. 164).

При перетині прямих а і b січною с утворилося вісім кутів, позначених на

малюнку 164. Деякі пари цих кутів мають спеціальні назви: внутрішні односторонні
кути: 4 і 5; 3 і 6; внутрішні різносторонні кути: 4 і 6; 3 і 5; відповідні кути: 1 і 5; 2 і 6; 3 і
7; 4 і 8. 12

3. Ознаки паралельності прямих.

 Ознака (у геометрії) — це теорема, яка стверджує, що при виконанні певних

умов можна встановити паралельність прямих, рівність фігур, належність фігур до
певного класу тощо.

Ознака паралельності прямих. Якщо при перетині двох прямих січною відповідні
кути рівні, то прямі паралельні.

На малюнку 165: с — січна для а і b. Якщо ∠1 = ∠5 або ∠2 = ∠6 або ∠3 = ∠7
або ∠4 = ∠8, то а‖b.

Наслідок 1. Якщо при перетині двох прямих січною внутрішні різносторонні

кути рівні, то прямі паралельні.

На малюнку 165: с — січна для а і b. Якщо ∠3 = ∠5 або ∠4 = ∠6, то а‖b.

Наслідок 2. Якщо при перетині двох прямих січною сума внутрішніх

односторонніх кутів дорівнює 180°, то прямі паралельні.

На малюнку 165: с — січна для а і b. Якщо ∠4 + ∠5 = 180° або ∠3 + ∠6 = 180°, то

а ‖ b.
 Приклад. Чи є паралельними прямі АВ і MN на малюнку 166?

Розв’язання. ∠BCD = ∠ACK (як вертикальні), ∠BCD = 30°. Оскільки 30° + 150° =

180°, тo сума внутрішніх односторонніх кутів BCD і CDN дорівнює 180°. Тому, за
наслідком 2, АВ ‖ MN.

4. Властивості паралельних прямих.

 Розглянемо властивості паралельних прямих.

1. Дві прямі, паралельні третій прямій, паралельні одна одній.
13
На малюнку 167: а‖b і b‖ с. Тому а ‖ с.

2. Відповідні кути, утворені при перетині паралельних прямих січною, рівні.

На малюнку 165: а‖b , с — січна. Тому ∠1 = ∠5, ∠2 = ∠6, ∠3 = ∠7, ∠4 = ∠8.

3. Внутрішні різносторонні кути, утворені при перетині паралельних прямих

січною, рівні.

На малюнку 165: а‖b , с — січна. Тому ∠3 = ∠5, ∠4 = ∠6.

4. Сума внутрішніх односторонніх кутів, утворених при перетині паралельних

прямих січною, дорівнює 180°.

На малюнку 165: а‖b , с — січна. Тому ∠4 + ∠5 = 180°, ∠3 + ∠6 = 180°.

Приклад 1. Знайдіть кут х на малюнку 168.

Розв’язання. Оскільки внутрішні односторонні кути, утворені при перетині

січною с прямих а і b, рівні (обидва по 60°), то а‖b . Відповідні кути, утворені при
перетині січної d паралельних прямих а і b, рівні. Тому х = 110°.

Приклад 2. На малюнку 169 АВ ‖ CD. Знайдіть градусну міру кута СМА.

 
  

Розв’язання. 1) проведемо через точку М пряму KL, паралельну до прямої

АВ. ∠KMA = ∠MAB = 30° (внутрішні різносторонні кути при паралельних
прямих KL і АВ і січній AM).

2) За властивістю 1 паралельних прямих маємо КL ‖ СD.

3) ∠КМС = ∠DCM = 70° (внутрішні різносторонні кути при паралельних прямих

КL і СD і січній СМ).

4) Тоді ∠СМА = ∠СМК + ∠КМА = 70° + 30° = 100°.

14
 КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТ № 1.

 1. Точка К належить відрізку АВ, довжина якого дорівнює 12 см. Відрізок КВ у 3
рази коротший за відрізок АК. Знайти довжину відрізка АК.

2. Промені ОK і ОL проходять між сторонами прямого кута АОВ, ∠АОL =

80°, ∠ВОК = 50°. Знайти градусну міру кута KОL.

3. Якою не може бути назва кута, зображеного на малюнку.

15

4. Кут між бісектрисою кута і продовженням однієї з його сторін дорівнює 110°.
Знайти градусну міру даного кута.

5. Один із суміжних кутів на 10° менший за інший. Знайти градусну міру

меншого із суміжних кутів.
  

6. Два з чотирьох кутів, що утворися при перетині двох прямих відносяться як 4:5.
Знайти кут між прямими.

7. Чому дорівнює кут між бісектрисами вертикальних кутів?

8. Прямі АВ і СD перпендикулярні (малюнок) і перетинаються в точці О, 

ВОК = 160°. Знайти градусну міру кута DОL.
16

9. Один з кутів, які утворились при перетині двох паралельних прямих січною,
дорівнює 40°. Якому значенню із запропонованих може дорівнювати один з решти
семи кутів.

 
17
 10. Знайти значення кута х за даними малюнка.

11. Точки А, В і С лежать на одній прямій, АВ = 7 см, ВС = 5 см. Якою найменшою

(у см) може
18 бути відстань між точками А і С?

12. На малюнку прямі АВ і СВ паралельні. Знайти градусну міру кута АМС.