Урок 1

ПРЯМІ ТА ПЛОЩИНИ В ПРОСТОРІ

Повторення, узагальнення та систематизація навчального матеріалу
з курсу геометрії 7–11 класів (підготовка до ЗНО)

1. Повтори основні навчальні одиниці, пов’язані з точками, прямими, площинами в

просторі та їх властивостями, за картами знань «Взаємне розміщення двох прямих у
просторі», «Паралельність прямих і площин у просторі», «Кут між прямими»,
«Перпендикулярність прямої та площини», «Перпендикуляр і похила», «Вимірювання
відстаней між фігурами», «Кут між прямою та площиною», «Двогранний кут. Кут між
площинами», «Перпендикулярні площини. Площа ортогональної проєкції многокутника».

2. Повтори інформацію в рамочках. Відтвори з пам’яті.

Площину в просторі визначають за

трьома точками, що прямою й точкою, двома прямими, що двома
не лежать на одній що не лежить на перетинаються паралельними
прямій прямій прямими
"

Взаємне розміщення прямих у просторі

Дві прямі в просторі Дві прямі в просторі є Дві прямі в просторі є

перетинаються, якщо паралельними, якщо вони мимобіжними, якщо не
вони мають лише одну лежать в одній площині й не існує площини, що містить
спільну точку. мають спільних точок. ці прямі.
3. Розглянь зразок розв’язування завдання та коментар до нього.
Зразок 1. (ЗНО 2012, 2 сесія, № 23)
На рисунку зображено куб ABCDA1B1C1D1 . Установи відповідність між
парою прямих та їхнім взаємним розміщенням.
Пара прямих Взаємне розміщення
1 АС і СС1 А прямі паралельні

2 AB1 і CD1 Б прямі мимобіжні

3 АС і CD1 В прямі перетинаються й утворюють прямий кут

4 AB1 і C1D Г прямі перетинаються й утворюють кут 45

Д прямі перетинаються й утворюють кут 60

Коментар
1 — В (Оскільки СС1   АВС  , то СС1  АС ).

2 — Б (Пряма AB1   АВ1С1  , а пряма CD1 перетинає цю площину. Отже, ці прямі мимобіжні).

3 — Д (Ці прямі перетинаються в точці С та є сторонами правильного трикутника АCD1 , його

сторони є діагоналями граней куба. Отже, кут між прямими дорівнює 60 ).
4 — А (Ці прямі паралельні як протилежні сторони паралелограма AB1C1D ).

Відповідь: 1 — В, 2 — Б, 3 — Д, 4 — А.

4. Пряма МВ перпендикулярна до площини АВС . АВCD —

прямокутник. Знайди кут між прямими:
а) МВ і АD ; б) АМ і СD ; в) АМ і ВС .

5. Пряма МВ перпендикулярна до площини АВС . АВCD — ромб. Знайди кут між

прямими МD і АС .
6. Повтори інформацію в рамочках. Відтвори з пам’яті.

Взаємне розміщення прямої та площини в просторі

Пряма та площина Дві прямі в просторі є Перпендикуляром, опущеним з

перетинаються, якщо вони
мають одну спільну точку
( називають слідом
прямої на площині ).
паралельними, якщо даної точки на дану площину,
вони лежать в одній є відрізок, що з’єднує дану
площині й не мають точку з точкою площини й
спільних точок. лежить на прямій, яка
перпендикулярна до площини.

— перпендикуляр до
площини .
— похила до площини .

Похилою, проведеною з даної точки до даної площини, є будь-який відрізок, що

з’єднує дану точку з точкою площини й не є перпендикуляром до цієї площини.
Відстань від точки до площини, що не містить цю точку, дорівнює довжині
перпендикуляра, опущеного з даної точки на дану площину.

7. Пряма МА перпендикулярна до площини АВС . Знайди кут між

прямою МВ та площиною АВС .

8. Пряма МА перпендикулярна до площини  . Знайди кут між

прямою МВ та площиною  .
9. Розглянь зразок розв’язування завдання та коментар до нього.
Зразок 2. (ЗНО 2014, основна сесія, № 18)
Відрізок АВ перетинає площину  в точці О . Проєкції відрізків АО
та ВО на цю площину дорівнюють 5 см і 20 см відповідно. Знайди
довжину відрізка АВ , якщо АО  8 см.
А 10 см; Б 22 см;
В 32 см; Г 40 см;
Д 52 см.
Коментар
Розглянемо рисунок до задачі. Відрізок АВ    О , АС   , ВК   , тож  АСК    ,

 САК     СК . Отже, відрізок ОС — проєкція АО на площину  , а відрізок ОК —

проєкція ВО на площину  . СО  5 см, ОК  20 см. Трикутники АОС та ВОК прямокутні та

подібні за гострим кутом ( АОС  ВОК як вертикальні). Із подібності трикутників маємо:
АО ОС АО  ОК
 . Звідси ОВ   32 см.
ОВ ОК ОС
Відповідь: В.

10. Дано АА1 — перпендикуляр до площини  , АВ та АС —

похилі. Знайди х .

11. Дано АА1 — перпендикуляр до площини  , АВ та АС —

похилі. Знайди х та у .
12. Повтори інформацію в рамочках. Відтвори з пам’яті.

Взаємне розміщення площин у просторі

Дві площини в просторі можуть:

перетинатися збігатися не мати спільних точок

Дві площини є паралельними, якщо вони не мають спільних точок або збігаються.

13. Точка М не належить площині  . Які з наведених тверджень є правильними?

І. Через точку М можна провести лише одну площину, паралельну площині  .
ІІ. Через точку М можна провести лише одну площину, перпендикулярну до площини  .
ІІІ. Через точку М можна провести лише одну площину, що перетинає площину  під кутом
45 .
А Лише І; Б лише ІІ;
В лише І і ІІІ; Г лише ІІ і ІІІ;
Д І, ІІ і ІІІ.

14. Розглянь зразок розв’язування завдання та коментар до нього.

Зразок 3. (ЗНО 2014, пробне тестування, № 12)
На рисунку зображено куб АВCDA1B1C1D1 , ребро якого дорівнює 1 см.

Обчисли відстань від точки А до прямої В1С1 .

А 1 см; Б 2 см;
В 2 см; Г 3 см;
Д 1,5 см.
Коментар
Відстанню від точки до прямої є довжина перпендикуляра, проведеного з даної точки до

прямої. Пряма В1С1   ВВ1С1  , АВ   ВВ1С1  , ВВ1 — проєкція прямої АВ1 на площину ВВС
1 1,

ВВ1  В1С1 (як сторони квадрата). Тож за теоремою про три перпендикуляри АВ1  В1С1 , тобто
АВ1 — це відстань від точки А до прямої В1С1 . Оскільки ребро куба дорівнює 1 см, то

діагональ його грані АА1 В1 В становить 2 см.

Відповідь: В.

15. Задано дві мимобіжні прямі а і b . Скільки існує різних площин, які проходять через
пряму а та є паралельними прямій b ?
А Жодної; Б одна;
В дві; Г три;
Д безліч.

16. На рисунку зображено куб АВCDA1B1C1D1 . Укажи пряму, що

утворює з CD1 пару мимобіжних прямих.

А А1В ; Б C1D ;

В СВ1 ; Г АВ ;

Д CD .

17. У просторі задано паралельні прямі т і п . Які з наведених тверджень є правильними?

І. Існує площина, що містить обидві прямі т і п .
ІІ. Існує пряма, що перетинає обидві прямі т і п .
ІІІ. Існує точка, що належить обом прямим т і п .

А Лише І; Б лише ІІ;

В лише ІІ і ІІІ; Г лише ІІІ;
Д лише І і ІІ.

18. Пряма МА перпендикулярна до площини  . Знайди кут між

прямою МВ та площиною  .
19. Точка А належить площині  . Які з наведених тверджень є правильними?
І. Через точку А можна провести пряму, перпендикулярну до площини  .
ІІ. Через точку А можна провести площину, перпендикулярну до площини  .
ІІІ. Через точку А можна провести площину, паралельну площині  .

А Лише І; Б лише ІІ і ІІІ;

В лише ІІ; Г лише І і ІІ;
Д І, ІІ і ІІІ.

20. На рисунку зображено прямокутний паралелепіпед

АВCDA1B1C1D1 . До кожного початку речення (1–3) добери його
закінчення (А–Д) так, щоб утворилося правильне твердження.
Початок речення Закінчення речення
1 Пряма ВD А паралельна площині АВС
2 Пряма А1С1 Б належить площині АВС

3 Площина АВС1 В перпендикулярна до

площини АВС
Г паралельна прямій СD
Д перпендикулярна до прямої СD

21. На рисунку зображено куб АВCDA1B1C1D1 . Установи відповідність

між початком речення (1–3) та його закінченням
(А–Д) так, щоб утворилося правильне твердження.
Початок речення Закінчення речення

1 Точка С1 симетрична точці А1 А ААВ

1 1

відносно площини Б DDC

1 1

2 Пряма АD паралельна площині В А1В1С1

3 Пряма СС1 є прямою перетину Г АА1D1
площин ВВС
1 1 та Д ВВ1D1
І. Переглянь презентацію та повтори навчальні одиниці за
картами знань 30Г–38Г.

ІІ. Виконай тестові завдання.

1. На рисунку зображено куб АВCDA1B1C1D1 . Установи
відповідність між заданими кутами (1–4) та їхніми градусними мірами
(А–Д).
1 Кут між прямими АА1 і DC1 А 0

2 Кут між прямими ВD і А1C1 Б 30 

3 Кут між прямими АВ1 і А1D В 45

4 Кут між прямими ВВ1 і DD1 Г 60 

Д 90 

2. На рисунку зображено куб АВCDA1B1C1D1 . Установи

відповідність між парою прямих (1–4) та їхнім взаємним
розташуванням (А–Д).
Пара прямих Взаємне розташування
1 АС і СС1 А прямі паралельні

2 АВ1 і CD1 Б прямі мимобіжні

3 АС і CD1 В прямі перетинаються й утворюють прямий кут

4 АВ1 і C1D Г прямі перетинаються й утворюють кут 45

Д прямі перетинаються й утворюють кут 60 

ІІІ. Виконай у робочому зошиті.

Проведи з точки О до площини  перпендикуляр ОМ і похилу ОК . Знайди:
а) довжину похилої ОК , якщо ОМ  12 см, МК  16 см;
б) довжину перпендикуляра ОМ , якщо МК  12 см, ОК  15 см;
в) довжину проєкції МК похилої, якщо ОМ  9 см, ОК  15 см.
Урок 2
ПРИЗМА, ПАРАЛЕЛЕПІПЕД
Повторення, узагальнення та систематизація навчального матеріалу
з курсу геометрії 7–11 класів (підготовка до ЗНО)

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Повтори інформацію в рамочці. Відтвори з пам’яті.

Призмою є многогранник, поверхня якого є об’єднанням двох рівних

многокутників (основ призми), розміщених у паралельних площинах, і
паралелограмів (бічних граней), число яких дорівнює числу сторін
основи.

 Який з даних многогранників є призмою?

3. Повтори інформацію в рамочці. Відтвори з пам’яті.

Види призм
1. Пряма призма — призма, у якої бічні ребра перпендикулярні до основ.
2. Похила призма — призма, у якої бічні ребра не перпендикулярні до основ.
3. Правильна призма — пряма призма, в основі якої лежить правильний
многокутник. У такої призми всі бічні грані — рівні прямокутники.

Трикутна Чотирикутна П’ятикутна Шестикутна

4. За таблицею повтори формули обчислення площі бічної поверхні, повної поверхні та
об’єму призми.
Формули обчислення площі бічної поверхні, повної поверхні та об’єму призми
Похила призма Пряма призма
Площа S бічн  Pпер  l , Sбічн  Pосн  H ,
бічної де Pпер — периметр перпендикулярного де Pосн — периметр основи призми,
поверхні
перерізу, H — висота.
l — довжина бічного ребра.
Площа Sповн  Sбічн  2  Sосн . Sповн  Sбічн  2  Sосн .
повної
поверхні
Об’єм V  S пер  l ; V  Sосн  H , V  Sосн  H ,

де Sпер — площа перпендикулярного де Sосн — площа основи призми,

перерізу, H — висота.
l — довжина бічного ребра.

5. Знайди об’єм правильної трикутної призми, усі ребра якої дорівнюють 3.

6. Основою прямої трикутної призми є прямокутний трикутник з катетами 3 та 5. Об’єм

призми дорівнює 30. Знайди її бічне ребро.

7. Основою прямої трикутної призми є прямокутний трикутник з катетами 6 та 8, висота

призми дорівнює 10. Знайди площу повної поверхні цієї призми.

8. Знайди площу повної поверхні прямої призми, в основі якої лежить ромб з діагоналями 3
та 4. Бічне ребро призми дорівнює 5.
9. Повтори основні навчальні одиниці з теми «Паралелепіпед».
Паралелепіпед — призма, основа якої паралелограм. ABCDA1 B1C1 D1 —

паралелепіпед.
Протилежні грані паралелепіпеда — грані паралелепіпеда, які не
мають спільних вершин.

Об’єм паралелепіпеда
V  H1  S1  H 2  S 2  H 3  S3

Будь-яку пару протилежних граней можна вважати основами, залежно від цього можна
розглядати три висоти ( Н1 , Н 2 , Н 3 ).

Площа поверхні паралелепіпеда

Площа поверхні паралелепіпеда дорівнює подвоєній сумі площ трьох
граней паралелепіпеда, які мають спільну вершину.


S  2 S ABCD  S AA1D1D  S ABB1 A1 

Прямий паралелепіпед — паралелепіпед, бічні ребра якого

перпендикулярні до основ.

Площа бічної поверхні прямого паралелепіпеда

Площу бічної поверхні прямого паралелепіпеда можна обчислити за
формулою S  2  a  b  c , де a , b — сторони основи, с — бічне ребро.

Прямокутний паралелепіпед — прямий паралелепіпед, основи якого

прямокутники.
Три ребра прямокутного паралелепіпеда, які виходять з однієї вершини,
називають його вимірами.
АВ , AD , АА1 — виміри прямокутного паралелепіпеда.

Площа поверхні прямокутного паралелепіпеда

Площу поверхні можна обчислити за формулою
S  2  ab  bс  ас  , де a , b , с — виміри прямокутного паралелепіпеда.
 Об’єм прямокутного паралелепіпеда
Об’єм прямокутного паралелепіпеда дорівнює добутку трьох його вимірів.
V  abс

Куб — прямокутний паралелепіпед, усі виміри якого рівні.

Площа поверхні куба

Площа бічної поверхні куба: S бічн  4 а 2 , площа повної поверхні куба:

S  6 а 2 , де а — ребро куба.

Об’єм куба
V  a 3 , де а — ребро куба.

d3
V , де d — діагональ куба.
3 3

10. Діагональ куба дорівнює 12 . Знайди його об’єм.

11. Установи відповідність між перерізами геометричних тіл (1–4) та

їхніми назвами (А–Д).
Переріз Назва перерізу
1 Діагональний переріз А круг
правильної шестикутної призми
2 Переріз циліндра площиною, Б коло
що перетинає його твірну й
перпендикулярна до неї В шестикутник
3 Переріз конуса площиною,
що проходить через його вершину Г прямокутник
та хорду основи
4 Переріз сфери площиною, що Д трикутник
проходить через дві різні точки сфери

12. Знайди площу поверхні прямокутного паралелепіпеда, якщо

його ребра дорівнюють 5, 6 та 7.
13. Гранню паралелепіпеда є ромб зі стороною 1 та гострим кутом 60 .
Одне з ребер паралелепіпеда утворює із цією гранню кут 60 та дорівнює 2.
Знайди об’єм паралелепіпеда.

14. Дерев’яний брусок має форму прямокутного паралелепіпеда з вимірами 10 см, 20 см та

80 см. Скільки лаку потрібно для того, щоб один раз покрити ним усю поверхню цього бруска,
якщо на 1 м2 витрачається 100 г лаку?
А 0,52 г; Б 26 г;
В 52 г; Г 160 г;
Д 520 г.

15. Знайди об’єм правильної трикутної призми, усі ребра якої

дорівнюють 3.

16. Ребра прямокутного паралелепіпеда, які виходять з однієї вершини,

дорівнюють 3, 4 та 5. Знайди площу його поверхні.

17. Два ребра прямого паралелепіпеда, які виходять з однієї вершини, дорівнюють 3 та 4.
Площа поверхні цього паралелепіпеда дорівнює 52. Знайди третє ребро, яке виходить з тієї
самої вершини.
І. Переглянь презентацію та повтори навчальні одиниці за
картами знань 7Г–8Г.

ІІ. Виконай у робочому зошиті.

1. Два ребра прямокутного паралелепіпеда, які виходять з однієї
вершини, дорівнюють 1 см та 2 см. Площа поверхні паралелепіпеда дорівнює 2 см2. Знайди
його діагональ.

2. Гранню паралелепіпеда є квадрат зі стороною 1. Одне з ребер паралелепіпеда утворює із

цією гранню кут 60 та дорівнює 3 . Знайди об’єм паралелепіпеда.

3. Основою прямої призми є трикутник, довжини сторін якого відносяться як 2 : 3 : 4.

Обчисли площу бічної поверхні цієї призми, якщо площа найменшої бічної грані дорівнює
12 см2.
А 42 см2; Б 54 см2;
В 60 см2; Г 84 см2;
Д 108 см2.

4. Знайди площу повної поверхні куба, діагональ якого дорівнює 2 3 см.

А 8 см2; Б 16 см2;
В 20 см2; Г 24 см2;
Д 36 2 см2.
Урок 3
МНОГОГРАННИКИ (ПРИЗМА, ПІРАМІДА)

Повторення, узагальнення та систематизація навчального матеріалу

з курсу геометрії 7–11 класів (підготовка до ЗНО)

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Прочитай текст. Пригадай усе, що ти знаєш про піраміду, її види та властивості.

Пірамідою є многогранник, що складається з многокутника й точки,
яка не належить площині цього многокутника, та всіх відрізків, що
сполучають цю точку із точками даного многокутника.
Многокутник ABCDF — основа піраміди;
точка S — вершина піраміди;
SA , SB , SD , SF — бічні ребра піраміди;
AB , BC , CD , DF , AF — ребра основи піраміди;
SAB , SBC , SCD , SDF , SAF — бічні грані піраміди.
Висотою піраміди є перпендикуляр, проведений з вершини піраміди до площини її основи.
SO   ABC  ;

SO  H ;
Sбічн  S SAB  S SBC  S SCD  S SDF  S SAF ;

Sповн  Sосн  Sбічн ;

1
Vпір  Sосн  H .
3
Властивості піраміди
1) Якщо всі бічні ребра піраміди однаково нахилені до площини
основи (або всі бічні ребра піраміди рівні), то вершина піраміди
проєктується в центр кола, описаного навколо основи піраміди
(і навпаки).

2) Якщо всі бічні грані піраміди однаково нахилені до площини

основи, то вершина піраміди проєктується в центр кола, вписаного в
основу піраміди (і навпаки). Для такого виду пірамід істинною є
формула Sосн  Sбічн  cos  , де  — кут нахилу всіх бічних граней до площини основи.

3) Якщо лише одна бічна грань піраміди перпендикулярна до площини

основи, то висотою піраміди є висота цієї грані.

4) Якщо дві суміжні бічні грані піраміди

перпендикулярні до площини основи, то висотою
піраміди є їхнє спільне бічне ребро.

Правильною пірамідою є піраміда, в основі якої лежить правильний многокутник, а висота

піраміди проєктується в центр її основи.

Властивості правильної піраміди

1) У правильній піраміді всі бічні ребра рівні й однаково нахилені до площини основи.
2) Усі бічні грані правильної піраміди — рівні рівнобедрені трикутники, однаково нахилені до
площини основи.
3) Апофемою є висота бічної грані піраміди.
4) Площу бічної поверхні правильної піраміди обчислюють за формулою: Sбічн  Pосн  l , де

Pосн — периметр основи піраміди, l — апофема.

3. Спробуй свої сили!
1) Скільки граней у піраміди, яка має 12 ребер?
А 4; Б 6;
В 7; Г 12;
Д 13.

2) На рисунку зображено розгортку піраміди, що складається з квадрата,

сторона якого дорівнює 10 см, і чотирьох правильних трикутників. Визнач
площу бічної поверхні цієї піраміди (у см2).

А 100 3 ; Б 100;

В 400 3 ; Г  
100  1  3 ;

Д 200.

3) Яку найменшу кількість граней може мати піраміда?

А 3; Б 4;
В 5; Г 6;
Д 9.

4) Бічні грані правильної чотирикутної піраміди нахилені до площини основи під кутом 60 .
Знайди площу повної поверхні цієї піраміди, якщо ребро основи дорівнює 6 см.
А 36 см2; Б 72 см2;
В 108 см2; Г 90 см2;
Д 54 см2.

5) Розгортку якого з наведених многогранників зображено на рисунку?

А Б В Г Д
4. Розглянь зразки розв’язування завдань та коментарі до них.
Зразок 1. (ЗНО 2017, додаткова сесія, № 19)
Визнач площу бічної поверхні правильної трикутної піраміди, довжина сторони якої дорівнює
10 см, а довжина бічного ребра — 13 см.

А 180 см2; Б 15 69 см2;

В 30 69 см2; Г 360 см2;

Д 390 см2.
Коментар
Бічна поверхня правильної трикутної піраміди складається з трьох
однакових рівнобедрених трикутників з основою 10 см та бічною
стороною 13 см. Висоту QM рівнобедреного трикутника AQC ,
проведену до основи, знайдемо з прямокутного трикутника AQM за

теоремою Піфагора: QM  132  52  12 см. Отже, площа однієї

1
бічної грані піраміди дорівнює S  10 12  60 см2. Тоді площа
2
бічної поверхні піраміди дорівнює 60  3  180 см2.
Відповідь: А.

Зразок 2. (ЗНО 2010, 2 сесія, № 35)

Основою піраміди є прямокутний трикутник, гіпотенуза якого дорівнює 4 3 см, а гострий

кут — 30 . Усі бічні ребра піраміди нахилені до площини її основи під кутом 45 . Знайди об’єм
піраміди (у см3).
Коментар
Побудуємо задану піраміду. Нехай SABC — задана піраміда.
Оскільки всі бічні ребра однаково нахилені до площини
основи, то вершина піраміди проєктується в центр кола,
описаного навколо прямокутного трикутника, що лежить у її
основі, тобто на середину гіпотенузи. Отже, SO — висота
піраміди, O — центр кола, описаного навколо основи. Об’єм
1
піраміди знайдемо за формулою V  S ABC  SO . Площу
3
1
основи знайдемо за формулою площі прямокутного трикутника SABC  AC  BC  sin 30 .
2
 3 1 1
AC  4 3 , BC  AC  cos30  4 3   6 см. SABC   4 3  6   6 3 см2. Висоту піраміди
2 2 2
знайдемо з прямокутного трикутника SOC . SO   ABC  , SC — похила до  ABC  , OC —

проєкція похилої SC на площину ABC . Отже,   SC,  ABC    SCO  45 . Тож прямокутний


трикутник SOC з гострим кутом 45 є рівнобедреним, тобто

1 1 1
OC  SO  AC   4 3  2 3 см. V   6 3  2 3  12 см3.
2 2 3
Відповідь: 12 см3.

5. Бічні ребра трикутної піраміди взаємно перпендикулярні, кожне з

них дорівнює 3. Знайди об’єм піраміди.

6. Діагональ основи правильної чотирикутної піраміди дорівнює

8 см, а бічне ребро — 5 см. Знайди об’єм піраміди.

7. Висота правильної чотирикутної піраміди дорівнює 3 см, а бічне ребро — 5 см. Визнач
косинус кута між бічним ребром і площиною основи.
4 1
А ; Б ;
5 5
3 4
В ; Г ;
5 3
3
Д .
4

8. Апофема правильної чотирикутної піраміди дорівнює 10 см, а її висота — 8 см. Знайди

довжину сторони основи піраміди.

А 12 см; Б 6 3 см;
В 4 см; Г 6 см;
Д 6 2 см.

9. Об’єм куба ABCDA1B1C1D1 дорівнює 216 см3. Обчисли об’єм

піраміди D1 ACD (у см3).

І. Переглянь презентацію та повтори навчальні одиниці за
картами знань 7Г, 9Г.

ІІ. Виконай у робочому зошиті.

1. Сторона основи правильної чотирикутної піраміди дорівнює 6 см, усі її бічні грані
нахилені до площини основи під кутом 60 . Визнач площу бічної поверхні цієї піраміди.

А 72 см2; Б 24 3 см2;

В 48 3 см2; Г 72 3 см2;
Д 144 см2.

2. Сторони основи правильної чотирикутної піраміди дорівнюють 6 см, а бічні ребра —

5 см. Знайди площу повної поверхні піраміди.

3. У трикутній піраміді МАВС (точка М — вершина піраміди) бічні грані МАС і МВС
перпендикулярні до площини основи АВС . Точка К — основа висоти МК даної піраміди.
Укажи можливе положення точки К у площині АВС .

А Б В Г Д
Урок 4
ТІЛА ОБЕРТАННЯ: ЦИЛІНДР

Повторення, узагальнення та систематизація навчального матеріалу

з курсу геометрії 7–11 класів (підготовка до ЗНО)

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Пригадай усе, що ти знаєш про циліндр, його елементи та властивості.

Циліндром (круговим циліндром) є тіло, що складається з
двох кругів, які не лежать в одній площині й суміщаються
паралельним перенесенням, і всіх відрізків, що сполучають
відповідні точки цих кругів.
Круги називають основами циліндра. Основи циліндра рівні.

Пряма, що проходить через центри основ, є віссю циліндра.

Відрізки, що сполучають відповідні точки основ, називають
твірними циліндра. Твірні циліндра паралельні його осі. Радіусом циліндра є радіус його
основи. Висотою циліндра є відстань між площинами його основ.
Циліндр є тілом обертання. Якщо твірні циліндра перпендикулярні до основ, то циліндр
називають прямим.
Циліндр утворюється в результаті обертання прямокутника
навколо його сторони як осі.
ABCD — прямокутник, AB — вісь утвореного циліндра.
Площу бічної поверхні циліндра обчислюють за формулою:
Sбічн  2 RH , де R — радіус основи циліндра, H — висота
циліндра.
Площу повної поверхні циліндра обчислюють за формулою:
S повн  2 S осн  S бічн  2 R 2  2 RH , Sповн  2 R  R  H  .

Об’єм циліндра дорівнює V   R 2 H .

Перерізи циліндра площиною

Якщо січна площина паралельна основам циліндра, його перерізом
є круг, рівний основам.
Осьовий переріз циліндра — переріз, який проходить через його вісь.
Осьовим перерізом циліндра є прямокутник, дві сторони
якого є діаметрами основ циліндра, а дві інші — його
твірними.
Перерізом циліндра площиною, паралельною його осі, є
прямокутник. Дві сторони прямокутника — твірні
циліндра, а дві інші — паралельні хорди основ.

3. Спробуй свої сили!

1) На рисунку зображено розгортку циліндра. Знайди його об’єм.
А 9 см3; Б 15 см3;
В 30 см3; Г 36 см3;

Д 45 см3.

2) Лист заліза, що має форму прямокутника ABCD ( AB  50 см), згортають так, щоб отримати
циліндричну трубу (див. рис. а і б). Краї AB і CD зварюють між собою без накладання одного
краю на інший. Обчисли площу бічної поверхні отриманого
циліндра (труби), якщо діаметр його основи дорівнює 20 см.
Вибери відповідь, найближчу до точної. Товщиною листа заліза
та швом від зварювання знехтуй.
А 1 570 см2; Б 3 150 см2; Рис. а Рис. б
2 2
В 5 240 см ; Г 6 300 см ;
Д 1 000 см2.

3) Укажи формулу для обчислення H циліндра, площа якого дорівнює S , а об’єм — V .

S V
А H ; Б H ;
V S
V
В H  VS ; Г H ;
3S
3V
Д H .
S
4) Площа поверхні циліндра дорівнює 92 , а площа його бічної поверхні — 56 . Визнач
площу основи цього циліндра.
А 6 ; Б 18 ;
В 13 ; Г 48 ;
Д 36 .

4. Розглянь зразки розв’язування завдань та коментарі до них.

Зразок 1. (ЗНО 2013, 2 сесія, № 20)
Для розігрівання в мікрохвильовій печі рідких страв використовують посудину у формі
циліндра, радіус основи якого дорівнює 9 см. Посудину ставлять на горизонтальний диск у
формі круга й накривають кришкою, що має форму півсфери (див. рис. а). Радіус півсфери
дорівнює 12 см і є меншим за радіус круга. Укажи найбільше з
наведених значень, якому може дорівнювати висота посудини, якщо
посудина не торкається кришки.
А 3 см; Б 5 см;
В 6 см; Г 7 см; Рис. а
Д 8 см.
Коментар
Розглянемо осьовий переріз утвореної комбінації геометричних тіл (див.
рис. б). Прямокутник ABCD — осьовий переріз циліндра.
OA  OD  r  9 см — радіус основи циліндра.
Рис. б
Півколо є осьовим перерізом півсфери, радіус якої R  12 см.
Висоту циліндра знайдемо з прямокутного трикутника AOB за теоремою Піфагора:
AB 2  OB 2  OA2  12 2  9 2  144  81  63 . AB  63 , 7  63  8 . Оскільки циліндр не повинен
торкатися півсфери, то найбільше значення висоти дорівнює 7.
Відповідь: Г.

Зразок 2. (ЗНО 2008, основна сесія, № 25)

У склянку циліндричної форми, ущерть наповнену водою, поклали металеву
кулю, що дотикається до дна склянки та стінок. Визнач відношення об’єму
води, яка залишилась у склянці, до об’єму води, яка вилилася з неї.
А 1:  ; Б 2:;
В 1: 2 ; Г 2:3;
Д 1: 3 .
Коментар
Розглянемо задану комбінацію геометричних тіл, що складається із циліндра та вписаної в
нього кулі. Для спрощення обчислень радіус кулі позначимо через х . Радіус кулі дорівнює
радіусу основи циліндра, а висота циліндра — діаметру кулі, оскільки куля дотикається до
основ та бічної поверхні циліндра. Отже, об’єм води, яка була в склянці, дорівнює об’єму
циліндра: Vцил   x 2  2 x  2 x3 . За законом Архімеда, коли в склянку занурили кулю, вона

4
витиснула той об’єм води, який дорівнює Vкулі   x3 . Тоді об’єм води, яка залишилась у
3
4 2
склянці, дорівнює Vзал  Vцил  Vкулі  2 x3   x3   x3 . Знайдемо відношення об’єму води, яка
3 3
залишилась у склянці, до об’єму води, яка вилилася з неї.
2 3
Vзал 3
x 1
  .
Vкулі 4  x 3 2
3
Відповідь: В.

5. У ємність циліндричної форми, у якій знаходиться 6 дм3 води,

опущено деталь. При цьому рівень рідини в ємності піднявся в 1,5 раза.
Чому дорівнює об’єм деталі? Подай відповідь у дм3.

6. Циліндр, радіус основи якого дорівнює 4 см, а

висота — 12 см, перетнули площиною, паралельною
його основі (див. рис. а). Утворилося два циліндри
(див. рис. б). Визнач суму площ повних поверхонь
утворених циліндрів. Рис. а Рис. б
А 96 ; Б 108 ;
В 128 ; Г 144 ;
Д 160 .
7. На рисунку зображено циліндр, радіус основи якого дорівнює
6, а висота — h . Чотирикутник ABCD — осьовий переріз цього
циліндра. До кожного початку речення (1–4) добери його закінчення
(А–Д) так, щоб утворилося правильне твердження.

Початок речення Закінчення речення

1 Периметр чотирикутника А h3
ABCD дорівнює 36, якщо
2 Площа чотирикутника ABCD Б h  3, 5
дорівнює 42, якщо
3 Об’єм циліндра дорівнює В h4
108 , якщо
4 Площа бічної поверхні Г h  4, 5
циліндра дорівнює 48 , якщо
Д h6

8. Знайди об’єм V частини циліндра, зображеного на рисунку,

яку відтинають від циліндра прямим двогранним кутом. У відповідь
V
запиши .

І. Переглянь презентацію та повтори навчальні одиниці за
картою знань 10Г.

ІІ. Виконай у робочому зошиті.

1. Довжина кола основи циліндра дорівнює 18 см. Визнач площу бічної поверхні цього
циліндра, якщо його висота дорівнює 7 см.
А 126 ; Б 207 ;
В 252 ; Г 288 ;
Д 567 .

2. Воду, яка знаходиться в циліндричній посудині на рівні

12 см, перелили в циліндричну посудину у два рази більшого
діаметра. На якій висоті буде знаходитися рівень води в цій новій
посудині? Подай відповідь у см.

3. Установи відповідність між вимірами циліндра (1–3) та правильним щодо нього

твердженням (А–Д).
Виміри циліндра Твердження
1 Радіус основи дорівнює 6, А циліндр утворено в результаті
а висота — 4 обертання прямокутника зі
2 Радіус основи дорівнює 2, сторонами 4 та 6 навколо
а висота — 6 більшої сторони
3 Радіус основи дорівнює 4, Б площа основи циліндра
а висота — 6 дорівнює 12π
В твірна циліндра дорівнює 4
Г площа бічної поверхні циліндра
дорівнює 24π
Д об’єм циліндра дорівнює 48π
Урок 5
ТІЛА ОБЕРТАННЯ. КОНУС

Повторення, узагальнення та систематизація навчального матеріалу

з курсу геометрії 7–11 класів (підготовка до ЗНО)

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Пригадай усе, що ти знаєш про конус, його елементи та властивості.

3. Рівнобедрений трикутник ABC , основа AB якого дорівнює 2√5, а
висота CH — 6, обертається навколо прямої CH . Знайди об’єм V тіла
V
обертання. У відповідь запиши .

Sбічн    R  r  l
5. Розглянь зразки розв’язування завдань та коментарі до них.
Зразок 1. (ЗНО 2012, 2 сесія, № 10)
Зразок 2. (ЗНО 2017, основна сесія, № 24)

6. Об’єм конуса дорівнює 64 см3. Через середину висоти цього конуса паралельно його
основі проведено площину. Утворений переріз є основою меншого конуса, вершина якого
збігається з вершиною заданого. Знайди об’єм меншого конуса.
А 32 см3; Б 16 см3;
В 12 см3; Г 8 см3;
Д 4 см3.

7. Діаметр основи конуса дорівнює 6 см, а площа його бічної поверхні — 24π см2. Знайди
довжину твірної конуса.
А 2 см; Б 4 см;
В 6 см; Г 8 см;
Д 12 см.

8. Об’єм тіла, утвореного в результаті обертання рівнобедреного трикутника навколо

висоти, проведеної до його основи, дорівнює 320π см3. Обчисли довжину бічної сторони цього
трикутника (у см), якщо його основа дорівнює 16 см.

9. Ромб зі стороною 2 та гострим кутом 60° обертається навколо прямої, яка містить його
V
меншу діагональ. Знайди об’єм тіла обертання. У відповідь запиши .

I. Переглянь презентацію та повтори навчальні одиниці за
картою знань 11Г.

ІІ. Виконай у робочому зошиті.

1. Прямокутник ABCD, у якого АВ = 4, AD = 3, обертається навколо
прямої AD. Знайди площу S поверхні тіла обертання.

2. Установи відповідність між тілом обертання, заданим умовою (1–

4), та формулою (А–Д) для обчислення його об’єму V.
1
1 Квадрат зі стороною а обертається А V   a3
3
9
навколо прямої, що проходить через Б V  a3
16
2
сторону цього квадрата (рис. а) В V   a3
3
2 Прямокутний рівнобедрений Г V   a3
трикутник із катетами а обертається Д V  2 a 3
навколо прямої, що проходить через
катет цього трикутника (рис. б)
3 Прямокутний рівнобедрений трикутник
із катетом а обертається навколо прямої,
що проходить через вершину гострого
кута цього трикутника перпендикулярно
до одного з його катетів (рис. в)
3
4 Круг, радіус якого дорівнює а , обертається
4
навколо прямої, що проходить через центр
цього круга (рис. г)

Рис. а Рис. б Рис. в Рис. г

УРОК 6
ТІЛА ОБЕРТАННЯ. СФЕРА. КУЛЯ
Повторення, узагальнення та систематизація навчального матеріалу
з курсу геометрії 7–11 класів (підготовка до ЗНО)

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Спробуй свої сили!

3. Пригадай усе, що ти знаєш про сферу, кулю, їх елементи та властивості.

4. Спробуй свої сили!
5. Розглянь зразки розв’язування завдань і коментарі до них.
Зразок 1. (ЗНО 2018, додаткова сесія, № 6)
Зразок 2. (ЗНО 2013, 1 сесія, № 17)

Зразок 3. (ЗНО 2019, пробне тестування, № 32)

6. Радіуси двох куль дорівнюють 6 та 8. Знайди радіус кулі,

площа поверхні якої дорівнює сумі площ поверхонь даних куль.
7. Площа більшого круга дорівнює 1. Знайди площу поверхні кулі.

8. У куб із ребром 6 см вписано кулю. Знайди об’єм V кулі.

V
У відповідь запиши .


9. Радіуси трьох кіл дорівнюють відповідно 3 см, 4 см та 5 см. Знайди радіус кулі, об’єм
якої дорівнює сумі їх об’ємів.

10. Навколо кулі описано циліндр, площа бічної поверхні якого

дорівнює 9 см. Знайди площу поверхні кулі.

11. У правильну чотирикутну піраміду вписано сферу, площа якої дорівнює 36π см2. Бічна
грань піраміди нахилена до площини її основи під кутом 60°. Знайди об’єм піраміди (у см3).

12. Свинцеву кулю радіуса 5 см переплавили в кульки однакового розміру, радіус кожної з
яких дорівнює 1 см. Скільки таких кульок отримали? Втратами свинцю під час переплавлення
знехтуй.
А 125; Б 50;
В 25; Г 10;
Д 5.
I. Переглянь презентацію та повтори навчальні одиниці за
картою знань 12Г.

ІІ. Виконай у робочому зошиті.

1. Прямокутний паралелепіпед описано навколо сфери радіуса
2 см. Знайди його об’єм.

2. Об’єм кулі дорівнює 36π см3. Знайди її діаметр.

А 3 см; Б 24 см;
В 6 см; Г 18 см;
Д 12 см.

3. Скільки потрібно взяти мідних кульок радіуса 2 см, щоб з них можна було виплавити
кулю радіуса 6 см?
Урок 7
СИСТЕМА КООРДИНАТ НА ПЛОЩИНІ ТА В ПРОСТОРІ

Повторення, узагальнення та систематизація навчального матеріалу

з курсу геометрії 7–11 класів (підготовка до ЗНО)

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Пригадай усе, що ти знаєш про прямокутну систему координат.

3. Спробуй свої сили!

1) Дано чотири точки: А (1; 2; 3), В (0; 1; 2), С (0; 0; 3) та D (1; 2; 0). Які із цих точок лежать:
а) у площині Оху; б) на осі Оz; в) у площині Оуz?
2) Точка С лежить на осі Ох прямокутної системи координат і знаходиться на відстані 5 від
точки А (–2; 4). Відрізок АС перетинає вісь Оу. Знайди координати точки С.
А (1; 0); Б (0; 1);
В (–5; 0); Г (0; 0);
Д (3; 4).

4. Повтори, як знайти координати середини відрізка та відстань між точками на

площині та в просторі.

5. Знайди відстань від точки А (1; 2; 3) до: а) координатних площин; б) осей координат;
в) початку координат.

6. Дано відрізок АВ. Координати кінця відрізка А (2; 3; –1) та середини цього відрізка
С (1; 1; 1). Знайди координати кінця відрізка В (х; у; z).

7. Вершини трикутника АВС мають координати А (3; 4; 1), В (0; 4; 2), С (3; 1; 0).
а) Доведи, що трикутник АВС рівнобедрений.
б) Обчисли координати основи висоти AD.

8. Знайди на осі Оу точку М (0; у; 0), рівновіддалену від точок А ( 4; 2; 6) та В (2; 4; 6).

9. У прямокутній системі координат у просторі зображено

прямокутний паралелепіпед ABCDA1B1C1D1, вершина В якого збігається
з початком координат, а вершини А, С і В1 належать осям Ох, Оу і Оz
відповідно. Вершина D1 має координати (4; 8; 12). До кожного початку
речення (1–4) добери його закінчення (А–Д) так, щоб утворилося
правильне твердження.
 Початок речення Закінчення речення
1 Серединою відрізка ВС є точка А (0; 8; 12)

2 Вектор ВА має координати Б (4; 0; 0)
3 Точка, що належить відрізку DD1 і В (4; 8; 0)
віддалена від точки D на 4 одиниці, Г (0; 4; 0)
має координати Д (4; 8; 4)
4 Точка С1 має координати

10. Повтори формули рівняння кола та сфери.

11. У координатній площині Oху зображено п’ять точок: O, N, L, M,

K. Коло із центром в одній із цих точок дотикається до осі ординат у
точці М. У якій точці знаходиться центр цього кола?
А У точці O; Б у точці N;
В у точці М; Г у точці L;
Д у точці K.

12. Точка С лежить на осі Oх прямокутної системи координат і знаходиться на відстані 5 від
точки А (–2; 4). Відрізок АС перетинає вісь Oу. Знайди координати точки С.
А (1; 0); Б (0; 1);
В (–5; 0); Г (0; 0);
Д (3; 4).
I. Переглянь презентацію та повтори навчальні одиниці за
картами знань 39Г–43Г.

ІІ. Виконай у робочому зошиті.

1. Дано чотири точки: А (0; 0; 4), В (–1; 2; 0), С (5; 0; 1), D (2; 5; 3). Які із цих точок лежать:
а) у площині Оху; б) на осі Оz; в) у площині Оуz?

2. Знайди відстань від точки В (–2; 3; 4) до: а) координатних площин; б) осей координат;
в) початку координат.

3. Знайди на осі Оу точку Р (0; у; 0), рівновіддалену від двох точок М (–2; 3; 1) та
D (2; 5; 0).

4. Доведи, що чотирикутник АВСD з вершинами А (1; 3; 2), В (0; 2; 4), С (1; 1; 4), D (2; 2; 2)
є паралелограмом.
Урок 8
ВЕКТОРИ НА ПЛОЩИНІ ТА В ПРОСТОРІ

Повторення, узагальнення та систематизація навчального матеріалу

з курсу геометрії 7–11 класів (підготовка до ЗНО)

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Пригадай усе, що ти знаєш про вектори на площині та в просторі.

3. Дано чотири точки: А (2; 7; –3), В (1; 0; 3), С (–3; –4; 5), D (–2; 3; –1). Укажи серед
     
векторів AB , BС , DC , AD , AC та BD рівні.

4. Пригадай усе, що ти знаєш про координати вектора на площині та в просторі.

5. Дано ABCDA1B1C1D1 — прямокутний паралелепіпед.

АВ = 3, ВС = 4, СС1 = 5.
  
а) Назви вектори, рівні векторам AB , BС , CС1 .
    
б) Знайди довжини векторів AD , AА1 , АD1 , AC та BD1 .
6. Повтори умови колінеарності векторів.

Вектори та колінеарні, якщо їх відповідні координати пропорційні.

На площині: .

У просторі: .

7. Розглянь зразок розв’язування завдання.

 
Зразок . Знайди суму значення х та у, при яких вектори a (4;3;  х ) та b ( у;15;30) колінеарні.
Розв’язання
  4 3 х
Якщо вектори a та b колінеарні, то їх відповідні координати пропорційні, тобто  
у 15 30
4 3 4 15 3 х
або  , звідси у   20 і  , тобто х = –6.
у 15 3 15 30
Тож х + у = –6 + 20 = 14.
Відповідь: 14.

 
8. Визнач, при яких значеннях a та b вектори m ( a; 2;5) та n (3; b; 4) колінеарні.

9. Повтори все про скалярний добуток векторів.

  
10. Знайди скалярний добуток векторів a (2; 4;1) та b(3;5; 7) .

11. Допиши розв’язання завдання.

 
При якому значенні z вектори a (4; 0; 2) та b( 6;8; z ) є перпендикулярними?
Розв’язання
   
Якщо a  b , то a  b  a1b1  a2b2  a3b3  0 .
Тоді ____________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________

12. За картою знань 26Г повтори операції над векторами.

Виконай у робочому зошиті.

 
13. Знайди кут між векторами a (2; 2; 0) та b(3; 0; 3) .
a1b1  a2b2  a3b3
Підказка. Застосовуй формулу cos   .
a12  a22  a32  b12  b22  b32

14. У трикутнику MNK задано координати його вершин: М (2; –1; 0), N (3; – 2; 1), К (0; 1; 4).
Знайди косинус кута N.
15. Перевір себе!
Вектори в просторі
  
1) Знайди AB . 2) Чи рівні вектори АВ і CD ? 3) Дано ABCD —
паралелограм. Знайди
координати вершини С.


4) Чи колінеарні вектори АВ і 5) Чи перпендикулярні 6) Доведи, що пряма АВ
  
CD ? вектори АВ і CD ? перпендикулярна
до площини ADC.

   
7) Знайди cos  . 8) Дано а  1 , b  2 . 9) Дано: а  2 , b  3 .
     
Знайди: а  b ,  
Знайди a  c b  c .
   
а  b , 2а  3b .
I. Переглянь презентацію та повтори навчальні одиниці за
картами знань 39Г–43Г.

ІІ. Виконай у робочому зошиті.

1. Дано чотири точки: А (–5; 0; 3), В (2; 3; –2), С (–1; 0; –5), D (–8; –3; 0). Укажи серед
     
векторів AB , AС , AD , BC , BD та CD рівні.

 
2. При яких значеннях m та n вектори a ( m; n; 2) та b(6;9;3) будуть коленіарними?

 
3. При якому значенні m вектори a ( m; 2; 3) та b( 2;3;8) будуть перпендикулярними?