Заняття

Тема: Аксіоми планіметрії. Основні факти та теореми планіметрії.

. Геометрія - це наука про просторову форму й кількісні характеристики

предметів реального світу.

Інші характеристики предметів навколишнього середовища вивчають інші шкільні

дисципліни. Якщо під час вивчення предмета реального світу не враховувати його
характеристики, крім просторової форми і кількісних вимірів, то отримаємо абстрактний
об'єкт, який називають геометричною фігурою.
Слово «геометрія» - грецького походження, що в перекладі українською мовою
означає землемірство (назва походить від вимірювань на місцевості). Геометрія, яку
вивчають у школі, називається евклідовою за ім'ям давньогрецького вченого Евкліда.
Шкільна геометрія складається з двох частин: планіметрії і стереометрїі. З
планіметрією ви ознайомилися в основній школі, а стереометрію вивчатимете зараз.
Планіметрія - це розділ геометрії, у якому вивчаються геометричні фігури на площині
(рис. 1.1). Стереометрія - це розділ геометрії, у якому вивчаються фігури в просторі.

Рис. 1.1
Геометричні фігури - це абстрактні фігури, які нагадують предмети, що нас
оточують. Щоб відрізняти одну геометричну фігуру (чи поняття) від іншої, їх описують у
вигляді твердження, яке називають означенням.
Означення - це твердження, яке описує істотні властивості предмета (поняття), що дає
змогу відрізнити його від інших. Як з'ясувалося, означити всі геометричні фігури
неможливо. Наприклад, точка, пряма, площина. Їх називають неозначуваними, або
початковими (з яких усе починається), або основними, як називали їх у планіметрії.

В планіметрії основними фігурами є точка і пряма, а основними відношеннями –

«належати», «лежати між», «накладання».

Вони вводяться без означень. Використовуючи ці поняття, ми даємо означення іншим

фігурам (променю, відрізку, куту тощо) та відношенням (рівності, подібності,
паралельності тощо). Так само, кілька перших тверджень приймають як істинні без
доведень. Їх називають аксіомами.
Всі інші твердження доводять, спираючись на аксіоми, означення понять та раніше
доведені теореми.

Аксіоми планіметрії

I. Аксіоми належності точок і прямих на площині

1. Яка б не була пряма, існують точки, що належать цій прямій, і точки, які не належать їй.

2. Через будь-які дві точки можна провести пряму, і тільки одну.

II. Аксіоми вимірювання

1. Кожен відрізок має певну довжину, виражену додатнім числом.

2. Довжина відрізка дорівнює сумі довжин частин, на які розбивається відрізок будь-якою
своєю точкою.

3. Кожен кут має певну величину (градусну міру), виражену додатнім числом.

4. Величина розгорнутого кута становить 180°.

5. Величина кута дорівнює сумі величин кутів, на які розбивається даний кут променем,
що виходить з вершини даного кута і проходить між його сторонами.

III. Аксіоми відкладання

1. Яка б не була півпряма, на ній від її початку можна відкласти відрізок заданої довжини,
і тільки один.

2. Яка б не була півпряма, від неї в задану півплощину можна відкласти кут із заданою
градусною мірою, і тільки один.

IV. Аксіоми взаємного розташування точок на прямій і площині

1. Які б не були три точки прямої, одна і тільки одна з них розташована між двома
іншими.

2. Пряма розбиває площину на дві півплощини.

3. Якщо на площині проведена пряма і кінці відрізка належать одній з півплощин, то цей
відрізок не перетинає пряму.

4. Якщо на площині проведена пряма і кінці відрізка належать різним півплощинам, то

цей відрізок перетинає пряму.

V. Аксіома паралельності

Через точку, що не належить прямій, можна провести пряму, паралельну даній, і тільки
одну

Кути
Два кути називаються суміжними, якщо в них одна сторона спільна, а дві інші сторони є
доповняльними променями (мал. 1).

Сума суміжних кутів дорівнює 180°.

Два кути називаються вертикальними, якщо сторони одного кута є доповняльними

променями сторін другого (мал. 2).

Вертикальні кути рівні.

Властивості паралельних прямих

Якщо дві паралельні прямі перетинає третя (мал. 3), то:

1) сума внутрішніх односторонніх кутів дорівнює 180°: ∠1 + ∠2 = 180°;

2) внутрішні різносторонні кути рівні: ∠1 = ∠3;

3) відповідні кути рівні: ∠1 = ∠4.

Трикутники

Залежно від міри кутів, трикутники поділяють на гострокутні, тупокутні й прямокутні.

Залежно від довжин сторін трикутники поділяють на різносторонні, рівнобедрені й

рівносторонні.
Трикутники

Трикутники
Ознаки рівності й ознаки подібності трикутників

Означення вписаних і описаних трикутників та їх властивості

Паралелограм
Паралелограм ABCD (мал. 6):
1) AD || BC, AB || DC;
2) AD = BC, AB = DC;
3) ∠ A = ∠ C, ∠ B = ∠ D;
Прямокутник
Прямокутник ABCD (мал. 7):
1) усі властивості паралелограма;
4) AO = OC, BO = OD; 2) ∠ A = ∠ В = ∠ С = ∠ D = 90°;
5) ∠ A + ∠ B = 180°, ∠ A + ∠ D = 180°.
Площа паралелограма: S = ah. 3) АС = ВD.

Площа прямокутника: S = ab.

Ромб Квадрат
Квадрат ABCD (мал. 9): усі властивості
паралелограма, прямокутника, ромба.
Площа квадрата: S = a2.

Трапеція Властивості вписаних і описаних

чотирикутників
1) у вписаному чотирикутнику MNKP
(мал. 11): ∠ M + ∠ P = 180°, ∠ N + ∠ K =
180°;
2) в описаному чотирикутнику ABCD
(мал. 11): AB + CD = AD + BC.
 Многокутники Правильні многокутники

Тестове завдання
Із вершини прямого кута АЕD, зображеного на рисунку,
проведено два промені ЕС і ЕF так, що
, . Обчисліть величину кута СЕF.

А Б В Г
7° 17° 9° 12°