Лекцiя 8.

Криволiнiйний iнтеграл першого роду

Роздiл 8.1. Поняття криволiнiйного iнтеграла першого роду (за довжиною дуги)
8.1.1. Означення криволiнiйного iнтеграла першого роду
8.1.2. Фiзичний та геометричний змiст криволiнiйного iнтеграла першого роду
8.1.3. Умови iснування криволiнiйного iнтеграла першого роду
8.1.4. Властивостi криволiнiйного iнтеграла першого роду
Роздiл 8.2. Обчислення криволiнiйного iнтеграла першого роду
8.2.1. Обчислення криволiнiйного iнтеграла першого роду для плоских кривих
8.2.2. Криволiнiйний iнтеграл першого роду для просторових кривих

Короткий змiст
У цiй лекцiї:

- розглянуто криволiнiйний iнтеграл першого роду — узагальнення поняття

визначеного iнтеграла на випадок, коли областю iнтегрування є деяка крива,
наведено геометричний та фiзичний змiст криволiнiйного iнтеграла першого роду i
його властивостi;

- наведено формули обчислення криволiнiйного iнтеграла першого роду для рiзних

способiв задання кривої на площинi i в просторi.
 1

8.1.Поняття криволiнiйного iнтеграла першого роду (за довжиною дуги)

8.1.1.Означення криволiнiйного iнтеграла першого роду
Узагальнимо поняття визначеного iнтеграла на випадок, коли областю iнтегрування є
деяка крива.

Означення 1. Криву AB, що задана параметричними рiвняннями

(
x = x(t),
α≤t≤β
y = y(t),

називають гладкою, якщо функцiї x(t), y(t), x0(t), y0(t) неперервнi на вiдрузку [α; β], при-
чому

[x0(t)]2 + [y0(t)]2 > 0, t ∈ [α; β]

Якщо для скiнченної скiнченної кiлькостi точок похiднi не iснують, або одночасно
дорiвнюють нулю, то криву називають кусково-гладкою.

Нехай на площинi Oxy задана гладка або кусково-гладка крива AB, в точках якої
визначена неперервна функцiя f (x, y) (рис.1).

Рис. 1:

Довiльно розiб’ємо криву точками A = A0 , A1 , ..., An−1 , An = B на n елементарних дуг,

на кожнiй дузi Ai−1 Ai виберемо довiльну точку Mi (ξi ; ηi ), i = 1, n, i складемо суму
n
X
σn = f (ξi ; ηi )∆li , (1)
i=1

де ∆li - довжина дуги Ai−1 Ai . Суму (1) називають iнтегральною сумою для функцiї f (x, y)
за довжиною дуги кривої. Нехай λ = max1≤i≤n ∆li - найбiльна з довжин елементарних дуг
Ai − 1Ai .

Означення 2. Якщо iснує скiнченна

 2
Pn
lim i=1 f (ξi ; ηi )∆li ,
λ−→0

яка не залежить нi вiд способу розбиття кривої AB на елементарнi дуги, нi вiд вибору
точок Mi (ξi ; ηi ) ∈ Ai−1 Ai , то цю границю називають криволiнiйним iнтегралом першого
роду (або криволiнiйним iнтегралом за довжиною дуги) вiд функцiї f (x, y) вздовж кривої
R
AB i позначають f (x, y)dl.
AB

Таким чином,
Z n
X
f (x, y)dl = lim f (ξi ; ηi )∆li . (2)
λ−→0
AB i=1

В разi iснування границi (2) функцiю f (x, y) називають iнтегровною на кривiй AB,
криву AB називають контуром iнтегрування, A - початковою, B - кiнцевою точками iн-
тегрування.
8.1.2. Фiзичний та геометричний змiст криволiнiйного iнтеграла першого
роду
З’ясуємо фiзичний змiст криволiнiйного iнтеграла першого роду. Якщо вздовж нео-
днорiдної матерiальної кривої AB розподiлено масу з лiнiйною густиною γ(x, y), то

m = lim ni=1 f (ξi ; ηi )∆li =

P R
γ(x, y)dl,
λ−→0 AB

тобто з фiзичної точки зору криволiнiйний iнтеграл першого роду вiд невiд’ємної функцiї
вздовж деякої кривої дорiвнює масi цiєї кривої.
Розглянемо геометричний змiст криволiнiйного iнтеграла першого роду. Нехай на пло-
щинi Oxy задана деяка крива AB, на якiй визначена неперервна функцiя f (x, y) ≥ 0.
Розглянемо цилiндричну поверхню, твiрнi якої мають довжину f (x, y) i паралельна осi
Oz, а напрямна збiгається з кривою AB ⊂ Oxy (рис.2).

Рис. 2:

Тодi площина зображеної цилiндричної поверхнi дорiвнює

S = lim ni=1 f (ξi ; ηi )∆li =

P R
f (x, y)dl,
λ−→0 AB
 3

8.1.3. Умови iснування криволiнiйного iнтеграла першого роду

Вiзьмемо на кривiй AB за параметр довжину дуги l, що вiдраховується вiд початкової
точки A. Тодi криву AB задають рiвнянням
(
x = x(l),
0 ≤ l ≤ l◦ (3)
y = y(l),

де l◦ - довжина кривої AB.

Рiвняння (3) називають натуральними рiвняннями кривої AB. Функцiя f (x, y), що за-
дана на кривiй, при переходi до натуральних рiвнянь стане функцiєю змiнної l : f (x(l), y(l)).
Позначимо через li (i = 1, 2, ..., n) значення параметра l, що вiдповiдає точцi Mi , тодi iнте-
грувальна сума (1) набуде вигляду
n
X
f (x(li ), y(li ))∆li . (4)
i=1

Бачимо, що (4) - це iнтегральна сума для визначеного iнтеграла

Rl◦
f (x(l), y(l))dl.
0

Оскiльки iнтегральнi суми (1) та (4) рiвнi, то рiвнi мiж собою i iнтеграли, що їм вiд-
повiдають. Тобто
Z Zl◦
f (x, y)dl = f (x(l), y(l))dl. (5)
AB 0

Таким чином, криволiнiйний iнтеграл (2) iснує за умов iснування визначеного iнтеграла
в правiй частинi рiвностi (5). Сформулюємо теорему.

Теорема 1. Якщо функцiя f (x, y) неперервна вздовж гладкої кривої AB, то iснує криво-
лiнiйний iнтеграл
R
f (x, y)dl.
AB

8.1.4. Властивостi криволiнiйного iнтеграла першого роду

З формули (5) випливає, що властивостi криволiнiйного iнтеграла першого роду ана-
логiчнi властивостям визначеного iнтеграла. Сформулюємо основнi з них.
Властивостi
R R
1) (Нормованiсть). 1 · dl = dl = l,
AB AB
де l - довжина дуги кривої AB.

2) (Незалежнiсть вiд напрямку кривої iнтегрування). Криволiнiйний iнтеграл першо-

го роду не залежить вiд напрямку шляху iнтегрування, тобто
R R
f (x, y)dl = f (x, y)dl.
AB BA
 4

3) (Лiнiйнiсть). Якщо для кожної з функцiй f (x, y) i g(x, y) iснує криволiнiйний iнте-
грал вздовж кривої AB, то для функцiї αf (x, y) + βg(x, y), де α, β - довiльнi сталi,
також iснує криволiнiйний iнтеграл по кривiй AB, причому
R R R
[αf (x, y) + βg(x, y)]dl = α f (x, y)dl + β g(x, y)dl.
AB AB AB

4) (Адитивнiсть). Якщо крива AB = AC ⊂ CB i для f (x, y) iснує криволiнiйний

R R
iнтеграл по AB, то iснують iнтеграли f (x, y)dl, f (x, y)dl, причому
R R R AC CB
f (x, y)dl = f (x, y)dl + f (x, y)dl.
AB AC CB

5) (Збереження знаку). Якщо f (x, y) ≥ 0 на кривiй AB, то

R
f (x, y)dl) ≥ 0.
AB

6) (Оцiнка модуля iнтеграла). Якщо функцiя f (x, y) iнтегровна на кривiй AB, то фун-
кцiя |f (x, y)| також iнтегровна на AB i справедлива нерiвнiсть
 
R  R
 f (x, y)dl) ≥ 0 ≤ |f (x, y)|dl.
 
AB AB

7) (Теорема про середнє). Якщо функцiя f (x, y) неперервна на кривiй AB, то на цiй
кривiй iснує точка (ξ, η) ∈ AB така, що

R
f (x, y)dl = f (ξ, η) · l
AB

де l - довжина кривої AB.

Зауваження 1. Властивiсть 2 означає, що межi iнтегрування в криволiнiйному iн-

тегралi першого роду завжди треба брати вiд меншого до бiльшого значення змiнної,
оскiльки за означенням ∆li - довжина дуги, тому ∆li > 0.
У визначеному iнтегралi величина ∆xi може бути як додатною, так i вiд’ємною. У
зв’язку з чим
Rb Ra
f (x)dx = − f (x)dx
a b

8.2. Обчислення криволiнiйного iнтеграла першого роду

8.2.1. Обчислення криволiнiйного iнтеграла першого роду для плоских кри-
вих
Формула (5), яка зводить криволiнiйний iнтеграл до звичайного, не є зручною для
обчислення, бо не завжди можна легко знайти натуральнi рiвняння кривої (3). Тому на-
ведемо формули обчислення криволiнiйних iнтегралiв першого роду для рiзних способiв
задання кривої.
 5

1. Нехай крива AB задана параметричними рiвняннями

(
x = x(t),
α≤t≤β
y = y(t),

причому точцi A вiдповiдає значення t = α, а точцi B −t = β. Припустимо, що функцiї x(t)

та y(t) неперервнi на вiдрузку [α; β] разом зi своїми похiдними x0(t) та y0(t) виконується
нерiвнiсть [x0(t)]2 + [y0(t)]2 > 0, t ∈ [α; β].
Тодi диференцiал дуги кривої обчислюється за формулою
p
dl = (x0(t))2 + (y0(t))2 dt, (6)

а криволiнiйний iнтеграл
Z Zβ p
f (x, y)dl = f (x(t), y(t)) (x0(t))2 + (y0(t))2 dt. (7)
AB α

2. Якщо крива AB в декартових координатах задана явним рiвнянням

y = y(x), a ≤ x ≤ b,

причому функцiя y(x) неперервно диференцiйовна на [a; b] i точцi A вiдповiдає значення

x = a, а точцi B − x = b, то, обираючи x за параметр, одержуємо формулу для обчислення
криволiнiйного iнтеграла першого роду для явно заданої кривої
Z Zb p
f (x, y)dl = f (x, y(x)) (1 + (y0(x))2 dx. (8)
AB a

3. Розглянемо криву AB, яка задається рiвнянням в полярних координатах

ρ = ρ(ϕ), ϕ1 ≤ ϕ ≤ ϕ2 ,

функцiя ρ(ϕ) неперервна на [ϕ1 ; ϕ2 ] i має неперервну похiдну ρ0(ϕ), значення ϕ1 вiдповiдає
точцi A, а значення ϕ2 - точцi B. Декартовi координати x; y виражаються через полярнi
координати ρ, ϕ за формулами (
x = ρ cos ϕ,
y = ρ sin ϕ
Тодi диференцiал дуги кривої має вигляд
p
dl = (ρ(ϕ))2 + (ρ0(ϕ))2 dϕ,

а для обчислення криволiнiйного iнтеграла маємо формулу

Z Zϕ2 p
f (x, y)dl = f (ρ(ϕ) cos ϕ, ρ(ϕ) sin ϕ) (ρ(ϕ))2 + (ρ0(ϕ))2 dϕ. (9)
AB ϕ1
 6
p
Приклад 1. Вивести формулу dl = (ρ(ϕ))2 + (ρ0(ϕ))2 dϕ диференцiала дуги кривої в
полярних координатах.
Нехай крива AB задана рiвнянням ρ = ρ(ϕ) Якщо в рiвностях
(
x = ρ cos ϕ,
y = ρ sin ϕ

якi описують зв’язок мiж полярними i декартовими координатами, параметром вважати

кут ϕ, то криву AB можна задати параметрично
(
x = ρ(ϕ) cos ϕ,
y = ρ(ϕ) sin ϕ

Тодi (
x0ϕ = ρ0(ϕ) cos ϕ − ρ(ϕ) sin ϕ,
y0ϕ = ρ0(ϕ) sin ϕ + ρ(ϕ) cos ϕ,
а з формули (6) маємо
p p
dl = (x0ϕ )2 + (y0ϕ )2 dϕ = (ρ0(ϕ) cos ϕ − ρ(ϕ) sin ϕ)2 + (ρ0(ϕ) sin ϕ + ρ(ϕ) cos ϕ)2 dϕ =
p
(ρ(ϕ))2 + (ρ0(ϕ))2 .•

8.2.2. Криволiнiйний iнтеграл першого роду для просторових кривих

Означення i властивостi криволiнiйного iнтеграла першого роду, якi сформульованi
для плоских кривих, переносяться i на випадок просторової кривої AB.
Нехай кусково-гладка крива AB задана параметричними рiвняннями

 x = x(t),


y = y(t), α ≤ t ≤ β,


 z = z(t),

функцiя f (x, y, z) визначена i неперервна на кривiй AB, точцi A вiдповiдає знчення t = α, а

R
точцi B − t = β. Тодi iснує приволiнiйний iнтеграл f (x, y, z)dl i справджується формула
AB

Z Zβ p
f (x, y, z)dl = f (x(t), y(t), z(t)) (x0(t))2 + (y0(t))2 + (z0(t))2 dt. (10)
AB α

dl
R
Приклад 2. Обчислити криволiнiйний iнтеграл x2 +y 2
, де
L

 x = a cos t,


L: y = a sin t, 0 ≤ t ≤ 2π.


 z = at,

Для обчислення криволiнiйного iнтеграла першого роду вздовж просторової кривої

застосуємо формулу (1). Знайдемо похiднi
 7

x0t = −a sin t, y0t = a cos t, z0t = a.

Тодi
√ √ √
dl = x02t + y02t + z02t dt = a2 sin2 t + a2 cos2 t + a2 dt = a 2dt.

Отже,
R dl
R2π √
a 2
√
2
R2π √
2 2π
x2 +y 2
= a2 sin2 t+a2 cos2 t
= a
dt = a
.•
L 0 0