1

Практичне заняття №22

Системи лінійних диференціальних рівнянь

зі сталими коефіцієнтами
Розглянемо лінійну однорідну систему диференціальних рівнянь зі сталими
коефіцієнтами
 
y′ = Ay, (1)

( aij )
n
де A
= − матриця ЛОС (1) , aij ∈  .
i , j =1

Будемо шукати розв’язки ЛОС (1) у вигляді

 
y eλ t ⋅ v ,
=

де v − сталий вектор. Якщо підставити цю функцію в систему (1), маємо
 
λ ⋅ eλ t ⋅ v =A eλ t v
або
 
( A − λ E) v =
0.
Щоб отримана лінійна однорідна система мала ненульовий розв’язок
необхідно, щоб
det( A − λ E ) =
0.
Таким чином ми отримали характеристичне рівняння для системи (1),
коренями якого є власні значення матриці A . Кожному власному значенню λ k

відповідає власний вектор vk і розв’язок ЛОС
 λ t 
yk (=
t ) e k ⋅ vk .
Тоді загальний розв’язок лінійної однорідної системи (ЛОС) буде мати
вигляд
n
 
y заг . ЛОС
= (t ) ∑C
k =1
k ⋅ yk (t ) .

Зауваження. Якщо λ k ∈  ( є дійсним), то і відповідний розв’язок буде

дійсним.
Якщо λ k ∈  (є комплексним), то і відповідний розв’язок буде
комплексним.
 2

У цьому випадку, якщо взяти дійсну і уявну частини цього розв’язку, то

отримаємо вже дійсний розв’язок.
Якщо λ k − кратний корінь характеристичного рівняння, а власних
векторів отримали менше ніж кратність кореня, то розв’язок шукаємо у
вигляді
 λk t

y (t ) = e P(t ) ,

де степінь поліноміального вектору P (t ) дорівнює різниці кратності кореня
λ k та числа вже отриманих лінійно незалежних власних векторів.

Приклад 1. Розв’язати ЛОС

=x 2 x + y,

= y 3 x + 4 y.
Розв’язання. Маємо матрицю системи

2 1
A=
3 4 .
 
Розглянемо характеристичне рівняння ЛОС за формулою

det( A − λ E ) =
0,
тобто для вихідної ЛОС
2−λ 1
= 0.
3 4−λ

Якщо знайти визначник, то отримаємо

( 2 − λ )( 4 − λ ) − 3 =0,
λ 2 − 6λ + 5 =0.
Корені
λ1 = 1 і λ2 = 5

отриманого характеристичного рівняння є власними значеннями вихідної

матриці A .
 3

 α 
Знайдемо власний вектор v =   , який відповідає власному значенню λ ,
β 
за допомогою рівняння
 
( A − λ E) v =
0.

Якщо підставити власне значення λ1 = 1, то

 2 − 1 1  α   0   1 1  α   0 
 3   =   або    = 
 4 − 1 β   0   3 3  β   0 

і отримаємо систему

α + β = 0,

3α + 3β = 0.

Звідки β = −α .

Якщо взяти, наприклад, α = 1, β = −1, то отримаємо власний вектор

 1
v1 =   .
 −1

Тому перший розв’язок нашої системи дорівнює

 x1  t  1 
  = e  .
 y1   −1

Аналогічно для власного значення λ2 = 5 маємо, що

2−5 1  α   0   −3 1  α   0 
 3 =
 β   0  або  3 −1 β  =  0  ,
 4 − 5         

−3α + β =0,
звідки 
3α − β =0,

тобто, β = 3α і отримуємо другий власний вектор

 4

 1 
v2 =   .
 3

Тому ще один розв’язок нашої системи дорівнює

 x2  5t  1
  = e  .
 y2  3 

Отже, загальний розв’язок лінійної однорідної системи буде мати вигляд

x  x1   x2 
=
 y С1  + С 2 :
  y
 1 y
 2

x t 1  5t  1 
=
 y C1e  −1 + C 2 e  3
     

або в координатному вигляді

 x C1et + C2 e5t ,
=
 t 5t
де С1 , C2 − довільні сталі.
 y =
−C1e + 3C 2 e ,

 x C1et + C2 e5t ,
=
Відповідь:  t 5t
− загальний розв’язок даної ЛОС.
−C1e + 3C2 e ,
 y =

Приклад 2. Розв’язати ЛОС

 x= x − 3 y,

= y 3 x + y.

Розв’язання. Маємо матрицю системи

 1 −3 
A=
3 1 .
 
Розглянемо характеристичне рівняння ЛОС за формулою
 5

det( A − λ E ) =
0,
тобто для вихідної ЛОС
1− λ −3
= 0.
3 1− λ

Якщо знайти визначник, то отримаємо

(1 − λ )
2
+9=0,

λ 2 − 2λ + 10 =
0.

Комплексно-спряжені корені
λ1,2 = 1 ± 3i
отриманого характеристичного рівняння є власними значеннями вихідної
матриці A .

 α 
Знайдемо власний вектор v =   , який відповідає власному значенню λ ,
β 
за допомогою рівняння
 
( A − λ E) v =
0.

Якщо підставити власне значення λ1 = 1 + 3i , то

1 − (1 + 3i ) −3 α   0   −3i −3  α   0 
   =   або  3 −3i  β  =  0 
 3 1 − (1 + 3i )  β   0     

і отримаємо систему

−3i α − 3β =0,

3α − 3i β =0,

звідки β = −iα .

Якщо взяти, наприклад, α = 1, β = −i , то отримаємо власний вектор

 6

 1
v1 =   .
 −i 
 λ1t 
Розглянемо комплексний розв’язок y1 (=
t) e ⋅ v1 нашої системи

 x  (1+3i ) t  1   1  t  cos3t + i sin 3t 

 y =e =
 −i  ф. Ейлера e t
( cos3t + i sin 3t )  −i  =e  −i cos3t + sin 3t  .
       

Тоді дійсна і уявна частини цього розв’язку будуть розв’язками нашої

системи. Таким чином, отримуємо два розв’язки системи

 x1  t  cos3t   x2  t  sin 3t 
 =e  ,  =e  .
y
 1  sin 3t  y
 2  − cos3t 

Отже, загальний розв’язок лінійної однорідної системи буде мати вигляд

x  x1   x2 
=
 y С1  + С 2 :
  y
 1 y
 2

x t  cos3t  t  sin 3t 

= y C e
1   + C 2 e  − cos3t 
   sin 3t   

або в координатному вигляді

= x C1et cos3t + C2 et sin 3t ,

 де С1 , C2 − довільні сталі.
 y C1e sin 3t − C2 e cos3t ,
t t
=

=  x C1et cos3t + C2 et sin 3t ,

Відповідь:  t t
− загальний розв’язок даної ЛОС.
−C1e sin 3t + C2 e cos3t ,
 y =

Приклад 3. Розв’язати ЛОС

=x 2 x + y,

= y 4 y − x.
 7

Розв’язання. Маємо матрицю системи

 2 1
A=
−1 4 .
 
Розглянемо характеристичне рівняння ЛОС за формулою

det( A − λ E ) =
0,
тобто для вихідної ЛОС
2−λ 1
= 0.
−1 4−λ

Якщо знайти визначник, то отримаємо

( 2 − λ )( 4 − λ ) + 1 =0,
λ 2 − 6λ + 9 =0,

( λ − 3)
2
0.
=

Корені
λ1,2 = 3

отриманого характеристичного рівняння є власними значеннями вихідної

матриці A . Таким чином, чи одержали кратний корінь.

 α 
Знайдемо власний вектор v =   , який відповідає власному значенню λ ,
β 
за допомогою рівняння
 
( A − λ E) v =
0.

Якщо підставити власне значення λ = 3 , то

2−3 1  α   0   −1 1 α   0 
 −1 4 − 3  β  =  0  або  −1 1 β  =  0 
         

і отримаємо систему
 8

−α + β =0,

−α + β =0.

Звідки β = α .

α 1,=
Якщо взяти, наприклад, = β 1 , то отримаємо власний вектор
 1
v1 =   .
1
Таким чином, для кратного кореня λ1,2 = 3 характеристичного рівняння
ми отримали тільки один власний вектор. І маємо один розв’язок

 x1  3t 1
  = e  .
 y1  1

Тому другий розв’язок шукаємо у вигляді 


y (t ) = eλ t P(t ) ,

де степінь поліноміального вектору P (t ) дорівнює різниці кратності кореня та

числа лінійно незалежних векторів. В нашому випадку маємо, що степінь P (t )
дорівнює 1 і

 x  3t   a t + b1 
3t  1
=
 y
 
e at (
+ b= e ) 
 a2t + b2 

або в координатному вигляді

= x (a1t + b1 )e3t ,

 3t
= y (a2t + b2 )e .

=x 2 x + y,
Якщо підставити цей розв’язок у вихідну ЛОС  з похідними
= y
 4 y − x ,

 x = 3(a1t + b1 )e3t + a1e3t = ( 3a1t + 3b1 + a1 ) e3t ,


 y = 3(a2t + b2 )e + a2 e = ( 3a2t + 3b2 + a2 ) e ,
3t 3t 3t

то отримаємо систему
 9

( 3a1t + 3b1 + a1 )=e3t 2(a1t + b1 ) e3t + (a2t + b2 ) e3t ,


( 3a2t + 3b2 + a2 )=e3t 4(a2t + b2 ) e3t − (a1t + b1 ) e3t ,

звідки
3a1t + 3b1 + a1= ( 2a1 + a2 ) t + 2b1 + b2 ,

3a2t + 3b2 + a2= ( 4a2 − a1 ) t + 4b2 − b1 ,

a1 = a2 ,

a=
1 b2 − b1 ,
a= b − b .
 2 2 1

Якщо взяти a=
1 a=
2 1 , b1 = 0 , тоді b2 = 1 .
  1
a v=
Зауваження. Можна було відразу брати вектор = 1  .
1
= x (a1t + b1 )e3t
І маємо ще один розв’язок  3t
нашої системи:
= y ( a2 t + b2 ) e

 x2 = te3t ,  x2  3t  t 
 або  =e  .
3t
 y2= (t + 1)e , y
 2  t + 1 

Отже, загальний розв’язок лінійної однорідної системи буде мати вигляд

x  x1   x2 
=
 y С1  + С 2 :
  y
 1 y
 2

3t  1 
x 3t 
t 
=
 y C1e 1 + C 2 e  
     t + 1
або в координатному вигляді
 x C1e3t + C2te3t ,
=
 3t 3t
де С1 , C2 − довільні сталі.
 y = C1e + C2 (1 + t )e ,

= x C1e3t + C2te3t ,

Відповідь:  3t 3t
− загальний розв’язок даної ЛОС.
 y = C1e + C 2 (1 + t ) e ,
 10

Приклад 4. Розв’язати ЛОС

 x = 4 x − y − z ,

 y =x + 2 y − z ,
 z = x − y + 2 z.


Розв’язання. Маємо матрицю системи

 4 −1 −1
=A  1 2 −1 .
 1 −1 2 
 
Розглянемо характеристичне рівняння ЛОС за формулою

det( A − λ E ) =
0,
тобто для вихідної ЛОС
4−λ −1 −1
1 2−λ −1 =
0.
1 −1 2−λ

Якщо знайти визначник, то отримаємо

( 4 − λ )( 2 − λ ) + 1 + 1 + ( 2 − λ ) − ( 4 − λ ) + ( 2 − λ ) =0,
2

( 4 − λ )( 2 − λ )
2
+2−λ =0,

( 2 − λ ) ( λ 2 − 6λ + 9 ) =
0,

( 2 − λ )( λ − 3)
2
0.
=

Корені
λ=
1 2, λ=
2 λ=
3 3

отриманого характеристичного рівняння є власними значеннями вихідної

матриці A .
 11

α 
  
Знайдемо власний вектор v = β , який відповідає власному значенню λ ,
 
γ 
 
за допомогою рівняння
 
( A − λ E) v =
0.

Якщо підставити власне значення λ1 = 2 , то

 4 − 2 −1 −1  α   0   2 −1 −1 α   0 
 1 2 − 2 −1  β  =
 0  або  1 0 −1 β  =0
         
 1 −1 2 − 2      1 −1 0  γ   0 
  γ   0      

і отримаємо систему
2α − β − γ =0,

α − γ =0,
α − β = 0.


Звідки α= β= γ .

Якщо взяти, наприклад, α= β= γ= 1, то отримаємо власний вектор

1

v1 = 1
1
 

і перший розв’язок нашої системи дорівнює

 x1  1
  2t  
 y1  = e 1 .
z  1
 1  

Для λ2 = 3 (кратного кореня характеристичного рівняння) маємо, що

 4 − 3 −1 −1  α   0  1 −1 −1 α   0 
 1 2 − 3 −1  β  =
 0  або 1 −1 −1 β  =
 0 ,
         
 1 −1 2 − 3     1 −1 −1 γ   0 
  γ   0      
 12

звідки α= β + γ

і для власного значення λ2 = 3 отримуємо два власних вектори

1 1
 
v2 = 1  і v3 =  0  ,
0 1 
   

звідки ще два розв’язки системи мають вигляд

 x2  1   x3  1 
  3t     3t  
 y2  = e  1  ,  y3  = e  0  .
z  0 z  1 
 2    3  

Отже, загальний розв’язок лінійної однорідної системи (ЛОС) буде мати

вигляд
 x  x1   x2   x3 
 y  =С  y  + С  y  + С  y  :
  1 1 2 2 3 3
  z  z  z 
z  1  2  3

x  1 1  1 
 y  =C e 2t 1 + С e3t 1  + С e3t  0 
  1   2   3  
z   1 0 1 
       

або в координатному вигляді

 x = C1e 2t + ( C2 + C3 ) e3t ,
 2t 3t
= y C1e + C2 e , де С1 , C2 , C3 − довільні сталі.
 2t 3t
= z C1e + C3e ,

 x = C1e 2t + ( C2 + C3 ) e3t ,
 2t 3t
Відповідь: = y C1e + C2 e , − загальний розв’язок даної ЛОС.
 2t 3t
=  z C1e + C3e ,
 13

Приклад 5. Розв’язати ЛОС

 x = 2 x − y − z ,

 y = 2 x − y − 2 z ,
 z = 2 z − x + y.


Розв’язання. Маємо матрицю системи

 2 −1 −1 
=  2 −1 −2  .
A
 −1 1 2 
 
Розглянемо характеристичне рівняння ЛОС за формулою

det( A − λ E ) =
0,
тобто для вихідної ЛОС
2−λ −1 −1
2 −1 − λ −2 =0 .
−1 1 2−λ

Якщо знайти визначник, то отримаємо

− (1 + λ )( 2 − λ ) − 2 − 2 + (1 + λ ) + 2 ( 2 − λ ) + 2 ( 2 − λ ) =
2
0,

− (1 + λ ) ( 4 − 4λ + λ 2 ) + 5 − 3λ =0,

4 − 4λ + λ 2 + 4λ − 4λ 2 + λ 3 − 5 + 3λ =
0,

λ 3 − 3λ 2 + 3λ − 1 =0,

( λ − 1)
3
0.
=
Кратний корінь
λ=
1 λ=
2 λ=
3 1

отриманого характеристичного рівняння є власним значенням вихідної

матриці A .
 14

α 
  
Знайдемо власний вектор v = β , який відповідає власному значенню λ ,
 
γ 
 
за допомогою рівняння
 
( A − λ E) v =
0.

Якщо підставити власне значення λ = 1, то

 2 − 1 −1 −1  α   0   1 −1 −1  α   0 
 2 −1 − 1 −2  β  = 0  або
 2 −2 −2  β  =
0
         
 −1 2 − 1     −1 1 1  γ   0 
 1  γ   0      

і отримаємо систему

α − β − γ = 0,

2α − 2 β − 2γ = 0,
−α + β + γ = 0,


тобто α= β + γ

і для власного значення λ = 1 отримуємо два власних вектори

1 1
     
v1 = 1  і v2 =  0  ,
0 1 
   

звідки два розв’язки системи мають вигляд

 x1  1   x2  1 
  t    t 
 y1  = e 1  ,  y2  = e  0  .
z  0 z  1 
 1    2  

Третій розв’язок системи будемо шукати у вигляді

 
y (t ) = eλ t P(t ) ,
 15

де степінь поліноміального вектору P (t ) дорівнює різниці кратності кореня та

числа лінійно незалежних векторів. В нашому випадку маємо, що степінь P (t )
 t 

(
y (t ) e at + b
дорівнює 1 і = )
 x et (a1t + b1 ),
=
 t
 y e (a2t + b2 ),
=
 t
 z e (a3t + b3 ).
=

 x = 2 x − y − z ,

Якщо підставити цей розв’язок в нашу систему  y = 2 x − y − 2 z , отримаємо
 z = 2 z − x + y.


 et (a1t + b1 + a1 ) =2 et (a1t + b1 ) − et (a2t + b2 ) − et (a3t + b3 ),


 t
 e (a2t + b2 + a2 ) = 2 et (a1t + b1 ) − et (a2t + b2 ) − 2 et (a3t + b3 ),
 t
 e (a3t + b3 + a3 ) = 2 et (a3t + b3 ) − et (a1t + b1 ) + et (a2t + b2 ),
звідки
a1t + b1 + a1= ( 2a1 − a2 − a3 ) t + 2b1 − b2 − b3 ,

a2t + b2 + a2= ( 2a1 − a2 − 2a3 ) t + 2b1 − b2 − 2b3 ,

a3t + b3 + a3 =( −a1 + a2 + 2a3 ) t + 2b3 − b1 + b2 ,

a1 − a2 − a3 = 0,
b − b −b = a1 ,
1 2 3

2b1 − 2b 2 −2b3 = a2 ,
b3 − b1 + b2 =
a3 .

Якщо додати до другого рівняння четверте, отримаємо, що

0.
a1 + a3 =

Якщо друге рівняння помножити на 2 і відняти отримане рівняння від

третього, то
a2 = 2a1 .
Отже,
a1 = 1, a2 = 2, a3 = −1 .
 16

Тоді маємо, що
1,
b1 − b 2 −b3 =

звідки

b=
1 1, b=
2 b=
3 0

 x et (a1t + b1 )
=
 t
 y e (a2t + b2 ) нашої системи дорівнює
і третій розв’язок=
 t
 z e (a3t + b3 )
=

 x et (t + 1),
=  x3   t + 1
   t 
 y3  = e  2t  .
t
 y = 2e t , або
 z = −et t , z   −t 
  3  

Отже, загальний розв’язок лінійної однорідної системи (ЛОС) буде мати

вигляд
 x  x1   x2   x3 
 y  =С  y  + С  y  + С  y  :
  1 1 2 2 3 3
z z  z  z 
   1  2  3

x 1  1   t + 1
 y  = C et 1  + С et  0  + С et  2t 
  1   2   3  
z  0 1   −t 
       

або в координатному вигляді

 x = ( C1 + C2 + C3 (t + 1) ) et ,

= y ( C1 + 2C3t ) et , де С1 , C2 , C3 − довільні сталі.

 z ( C2 − C3t ) e ,
t
=

 x = ( C1 + C2 + C3 (t + 1) ) et ,

Відповідь: = y ( C1 + 2C3t ) et , − загальний розв’язок даної ЛОС.

 z ( C2 − C3t ) e ,
t
=
 17

ДЗ Розв’язати ЛОС:

1.
 x= x + y,

= y 3 y − 2 x.

2.
=x 3 x − y,

= y 4 x − y.

3.
 x =y − 2 x − 2 z ,

 y =x − 2 y + 2 z , ( λ1 = 3, λ2 = λ3 = −1)
 z = 3 x − 3 y + 5 z.


4.
 x =y − 2 z − x,

= y 4 x + y, ( λ1 = 1, λ2 = λ3 = −1)
 z = 2 x + y − z.
