Криволiнiйнi iнтеграли другого роду – I

доц. I.В. Орловський

доц. I.В. Орловський

1. Означення та основнi властивостi

Нехай на площинi Oxy задано неперервну криву AB

(або L), на якiй визначено функцiї P (x, y) та Q(x, y).
Розiб’ємо довiльним чином криву AB точками

A = M0 , M1 , M2 , . . . , Mn = B,
<
де Mk (xk , yk ), на n елементарних дуг Mk−1 Mk з дов-
<
жинами ∆lk , k = 1, n. На кожнiй дузi Mk−1 Mk обе-
ремо довiльну точку M̂k (x̂k , ŷk ) i складемо суму
n
X
P (x̂k , ŷk ) ∆xk , (1)
k=1

<
де ∆xk = xk − xk−1 є проекцiєю дуги Mk−1 Mk на вiсь Ox, k = 1, n.
Суму (1) називають iнтегральною сумою для функцiї P (x, y) по змiннiй x.

доц. I.В. Орловський

Перейдемо до границi в (1), при n → ∞ так, що λ = max ∆lk → 0. Якщо ця границя
k=1, n
iснує, скiнчена i не залежить анi вiд способу розбиття кривої AB на частини, анi вiд вибору
точок M̂k (x̂k , ŷk ) при кожному з цих розбиттiв, то її називають криволiнiйним iнтегралом по
координатi x (2-го роду) вiд функцiї P (x, y) по кривiй AB i позначають
 
P (x, y)dx або P (x, y)dx.
AB L
Таким чином,  n
X
P (x, y)dx = n→∞
lim P (x̂k , ŷk ) · ∆xk .
(λ→0 ) k=1
AB
Аналогiчним чином вводиться криволiнiйний iнтеграл вiд функцiї Q(x, y) по координатi y:
 Xn
Q(x, y)dy = n→∞
lim Q(x̂k , ŷk ) · ∆yk ,
(λ→0 ) k=1
AB
<
де ∆yk = yk − yk−1 є проекцiєю дуги Mk−1 Mk на вiсь Oy, k = 1, n.

доц. I.В. Орловський

Криволiнiйний iнтеграл 2-го роду загального вигляду визначається рiвнiстю
  
P (x, y)dx + Q(x, y)dy = P (x, y)dx + Q(x, y)dy.
AB AB AB
Для позначення криволiнiйного iнтеграла 2-го роду використовують також позначення
 
P (x, y)dx + Q(x, y)dy = F~ d~r,
AB AB

де F~ = P (x, y)~i + Q(x, y)~j, d~r = dx~ ~

 i + dy j.
Криволiнiйний iнтеграл 2-го роду P (x, y, z)dx + Q(x, y, z)dy + R(x, y, z)dz по просто-
AB
ровiй кривiй AB визначається аналогiчним чином.
Tеорема 1

Якщо функцiя P (x, y) та Q(x, y) неперервна в кожнiй точцi гладкої кривої AB, то
криволiнiйний iнтеграл 2-го роду P (x, y)dx + Q(x, y)dy iснує.
AB

доц. I.В. Орловський

Властивостi криволiнiйного iнтеграла 2-го роду

I
 
P (x, y)dx + Q(x, y)dy = − P (x, y)dx + Q(x, y)dy,
AB BA

тобто криволiнiйний iнтеграл 2-го роду змiнює свiй знак на протилежний при змiнi
напряму iнтегрування.

ДЗ. Записати властивостi лiнiйностi (II) та адитивностi(III) криволiнiйного iнтеграла 2-го роду

доц. I.В. Орловський

IV Якщо крива AB лежить у площинi перпендикулярнiй до осi Ox, то

 
 

P (x, y, z)dx = 0.  P (x, y)dx = 0.

AB AB

доц. I.В. Орловський

 

V Криволiнiйний iнтеграл по замкненiй кривiй позначається не залежить вiд
вибору початкової точки, а залежить лише вiд напряму обходу кривої.

Доведення
Дiйсно, з одного боку,
  
= + ,
AnCmA AnC CmA
а з iншого боку,
  
= + .
CmAnC CmA AnC
З отриманих рiвностей легко бачити, що
 
= .
AnCmA CmAnC

доц. I.В. Орловський

3. Зв’язок мiж криволiнiйними iнтегралами 1-го i 2-го роду

Tеорема 2
Нехай AB кусково-гладка крива,а функцiї P (x, y) та Q(x, y) неперервнi вздовж кривої
AB i вектор
~τ = (cos α; sin α)
є ортом дотичної до кривої у точцi M (x, y), напрям якого спiвпадає з напрямом руху
вiд точки A до точки B (α є кутом мiж вiссю Ox i вектором ~τ у точцi M (x, y)). Тодi
справедлива рiвнiсть
   
P (x, y)dx + Q(x, y)dy = P (x, y) cos α + Q(x, y) sin α dl.
AB AB

доц. I.В. Орловський

Зауваження
Для просторової кривої також справджується це твердження i

P (x, y, z)dx + Q(x, y, z)dy + R(x, y, z)dz =
AB
  
= P (x, y, z) cos α + Q(x, y, z) cos β + R(x, y, z) cos γ dl,
AB

де α, β, γ є кутами мiж ортом дотичної i вiдповiдними координатними осями Ox, Oy, Oz.

доц. I.В. Орловський

4. Обчислення криволiнiйного iнтеграла 2-го роду

I. Параметричне задання кривої iнтегрування

Нехай плоску криву AB задано параметричними рiвняннями


x = x(t);
AB : t ∈ [tA , tB ],
y = y(t),

де функцiї x(t), y(t) є неперервно-диференцiйовними на [tA , tB ], причому точцi A вiдповiдає

значення параметра t = tA , а точцi B – t = tB , i функцiї P (x, y) та Q(x, y) є неперервними
на кривiй AB. Тодi,

 tB  
P (x, y)dx + Q(x, y)dy = P (x(t), y(t)) · x0 (t) + Q(x(t), y(t)) · y 0 (t) dt.
AB tA

доц. I.В. Орловський

У випадку, коли просторова крива AB задано параметричними рiвняннями

 x = x(t);
L: y = y(t); t ∈ [tA , tB ],
z = z(t),


де функцiї x(t), y(t), z(t) є неперервно-диференцiйовними на [tA , tB ], причому точцi A

вiдповiдає значення параметра t = tA , а точцi B – t = tB , i функцiї P (x, y, z), Q(x, y, z),
R(x, y, z) є неперервними на кривiй AB. Тодi,

P (x, y, z)dx + Q(x, y, z)dy + R(x, y, z)dz =
AB
tB 
= P (x(t), y(t), z(t)) · x0 (t) + Q(x(t), y(t), z(t)) · y 0 (t) + R(x(t), y(t), z(t)) · z 0 (t) dt.
tA

доц. I.В. Орловський

 II. Явне задання кривої iнтегрування

Нехай плоску криву AB задано явно рiвнянням y = y(x), x ∈ [a, b], де функцiя y(x)
є неперервно-диференцiйовною на [a, b], i функцiї P (x, y) та Q(x, y) є неперервними на
кривiй AB. Тодi,

 b  
P (x, y)dx + Q(x, y)dy = P (x, y(x)) + Q(x, y(x)) · y 0 (x) dx.
AB a

доц. I.В. Орловський

5. Формула Остроградського-Грiна

Нехай на площинi Oxy задано замкнену область D з межею L. Вважають, що межу L областi
D орiєнтовано у додатному напрямi ( вiд’ємному нарпямi ), якщо пiд час руху вздовж L
область D розташована лiворуч (праворуч) вiдносно кривої L.
Криволiнiйний iнтеграл вздовж додатно орiєнтованого контуру L позначають як
 
P dx + Qdy або P dx + Qdy,
L+ L

а вздовж вiд’ємно орiєнтованого контуру L позначають як

 
P dx + Qdy або P dx + Qdy,
L− L

доц. I.В. Орловський

Tеорема 3
∂P
Якщо функцiї P (x, y) i Q(x, y) неперервнi й мають неперервнi частиннi похiднi та
∂y
∂Q
у замкненiй однозв’язнiй областi D обмеженiй кусково-гладкою кривою L, то
∂x
вiрною формула Остроградського — Ґрiна
   
∂Q ∂P
P dx + Qdy = − dxdy,
∂x ∂y
L D

доц. I.В. Орловський

Лiтература

[1] Алєксєєва, I. В., Гайдей, В. О., Диховичний, О. О., Федорова, Л. Б. Математика в

технiчному унiверситетi. (Т. 3). К.: КПI iм. Iгоря Сiкорського, 2021
[2] Дубовик В.П., Юрик I.I. Вища математика, - К.: Вища школа, 1998.
[3] Письменный Д.Т. Конспект лекций по высшей математике, 2 часть. - М.: Рольф,
2000.

доц. I.В. Орловський