ЛЕКЦІЯ 19

§30. Геометричні застосування визначеного інтеграла

§31. Економічні застосування визначеного інтеграла

30.1. Обчислення площі плоскої фігури у прямокутних координатах

30.2. Обчислення площі криволінійного сектора в полярних координатах
Визначений інтеграл за відрізком та невластиві інтеграли мають різноманітні
застосування в математиці та фізиці.

30.1. Обчислення площі плоскої фігури у прямокутних

координатах
1. Нехай функція y f (x ) неперервна й невід’ємна на відрізку y
y f (x )
[a;b ], a b, (рис. 30.1). Тоді площу криволінійної трапеції A
B
aABb знаходять за формулою
b
S f (x )dx .
a O a b x
Рис. 30.1. Площа криволінійної
трапеції
2. Нехай функція f від’ємна на відрізку [a;b ], a b. Тоді крива y f (x ) розташована під віссю
b
Ox і f (x )dx 0.
a

Площа криволінійної трапеції

b
S f (x )dx .
a
3. Нехай функція f змінює свій знак переходячи через точку c
(a;b), тобто частина криволінійної
трапеції aABb розташована над віссю Ox , а частина — під віссю Ox . Тоді площа всієї фігури

b
S f (x ) dx .
a
 4. Нехай функції f та g f (x ) g(x ) на
неперервні та
y y f (x )
відрізку [a;b ], a b, причому криві y f (x ) та A

y g(x ) перетинаються в точках A та B (рис. 30.2.). Тоді B

площу фігури, обмеженої цими лініями знаходять за формулою
y g(x )
b
S ( f (x ) g(x ))dx . O a b x
a
Рис. 30.2. Площа фігури

У найзагальнішому випадку, коли криві y f (x ) та y g(x ) можуть перетинатись на відрізку

[a;b ], міняючись місцями, приміром, g(x ) f (x ), x [a;c ] та f (x ) g(x ), x [c;b ], площу
фігури обчислюють за формулою

b
S f (x ) g(x ) dx .
a

Приклади

1)Приклад. Знайдімо площу фігури, обмеженої параболами

2 2
y 4x x та y x 4x 6.
Знайдімо абсциси точок A та B перетину заданих парабол (рис. 30.3). Для цього розв’язуємо
рівняння

4x x2 x2 4x 6;
x2 4x 3 0 xA 1, x B 3.

A S B

O 1 3 x
Рис. 30.3
Шукана площа

3 3
2 2 8
S [4x x (x 4x 6)]dx (8x 2x 2 6)dx .
3
1 1

5. Нехай криву задано в параметричній формі рівняннями:

 x x (t ),
y y(t ),
де функції x (t ), y(t ) неперервні, причому x (t ) має неперервну похідну x (t ) на відрізку [t1; t2 ].
Площу криволінійної трапеції, обмеженої кривою, заданою параметричними рівняннями, знаходять
за формулою

t2 t2
S y(t )dx (t ) y(t )x (t )dt .
t1 t1

Приклади

1)Приклад. Обчислімо площу фігури, обмеженої еліпсом (рис.

30.4)
x a cos t,
0 t 2 (a, b 0).
y b sin t,
y
b

a O ax

b
Рис. 30.4
Завдяки симетрії еліпса щодо координатних осей достатньо обчислити площу фігури, що
розташована в І чверті, тобто

S 4S1.
Знайдімо нові межі інтегрування:

x 0 a cos t 0, t 0; t ;
2 2
x a a cos t a, t 0; t 0.
2
Отже,
 0 0 2

S 4 b sin t( a sin t )dt 4ab sin2 tdt 4ab sin2 tdt

2 2 0
1!!
4ab ab.
2 2!!

6. У деяких випадках для обчислення площ плоских фігур зручніше користуватися формулами, у яких
інтегрують за змінною y . У цьому разі змінну x уважають функцією від y :

x g(y ), y
d
де функція g(y ) однозначна, неперервна й невід’ємна на
відрізку [c; d ] осі Oy (рис. 30.5). x g(y )
Площу криволінійної трапеції, обмеженою прямими
y c, y d, віссю Oy і кривою x g(y ) знаходять за c
формулою
O x
d
Рис. 30.5. Площа криволінійної
S g(y )dy. трапеції
c

Приклади

1)Приклад. Обчислімо
площу фігури, обмеженої кривою
2
x 2 y y (парабола) і віссю ординат.
Межі інтегрування знайдімо як точки перетину параболи з віссю ординат: при x 0 дістаємо
рівняння 2 y y2 0, з якого знаходимо y1 c 2, y2 d 1. Отже, шукана
площа

1
9
S (2 y y 2 )dy .
2
2
30.2. Обчислення площі криволінійного сектора в полярних
координатах
Нехай криву задано в полярній системі координат рівнянням B
( )
( ),
де функція неперервна й невід’ємна на відрізку [ ; ] (рис. 30.6).
Фігуру, обмежену кривою ( ) і двома променями, що утворюють S
A
з полярною віссю кути та , називають криволінійним сектором.

O p
Рис. 30.6 Криволінійний
сектор
1. Щоб знайти площу криволінійного сектора OBA, розбиваємо його на n довільних частин
променями (рис. 30.7)

0
, ,...,
1 n 1
, n
.
Позначаємо кути між цими променями через B ( )
, ,..., . ˆ2
1 2 n
2 ˆ1
1
2. Беремо довільний кут ˆk [ k 1
; k
] і обчислюємо A

k
( ˆ k ). Розгляньмо круговий сектор з радіусом k
і 1

центральним кутом k
площею
O p

1 2 1 2 Рис. 30.7. Площа криволінійного

Sk k k
( ˆk ) k
. сектора
2 2
3. Побудувавши такі кругові сектори в усіх частинах криволінійного сектора OBA, дістаємо фігуру,
що складається з n кругових секторів, площа якої

n
1 n 2
Sn Sk ( ˆk ) k
.
k 1 2k 1
4. Ділитимемо кут AOB на все дрібніші і дрібніші частини так, щоб max k
0. Тоді
1 k n
одержана фігура все менше й менше відрізнятиметься від криволінійного сектора OBA, і тому
природно вважати площею криволінійного сектора OBA число
 n
1 2
S lim Sn lim ( ˆk ) k
.
12
max 0 max 0
n
k
n
k k

1 2
Сума Sn є інтегральною сумою для функції ( ), неперервної на відрізку [ ; ], завдяки
2
неперервності функції ( ). Отже, ця сума, коли max k
0, має границю і дорівнює
1 k n

1 2
( )d .
2
5. Площу криволінійного сектора OBA знаходять за формулою

1 2
S ( )d .
2

Приклади

1)Приклад. Знайдімо площу фігури, обмеженої кардіоїдою

a(1 cos ), a 0 (рис. 30.9).

O p

Рис. 30.9.
Шукана площа

a2
S 2S1 2 (1 cos )2d 4a 2 cos4 d t
2 2 2
0 0
2
3!! 3 a2
8a 2 cos4 tdt 8a 2 .
2 4 !! 2
0
§31. Економічні застосування визначеного інтеграла