Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

Інститут прикладної математики та фундаментальних наук (ІМФН)

Кафедра прикладної математики

МАТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ (ч.1)

Практичне заняття 19

Розробив: к.т.н., асистент

Ліснічук Андрій Євгенович.

Львів
 14. Теореми Ролля, Лагранжа та Коші
10 Теорема Ролля
(про корені похідної):
Якщо
1) функція f ( x) визначена і неперервна на [a; b] ;
2) f ( x) має скінченну похідну f '( x) всередині цього відрізка;
3) f (a)  f (b) ,
то існує по меншій мірі одне число c з інтервалу (a; b) таке, що
f '(c )  0 .

20 Теорема Лагранжа
(формула скінченних приростів):
Якщо
1) функція f ( x) визначена і неперервна на [a; b] ;
2) f ( x) має скінченну похідну f '( x) на (a; b) ; то
f (b)  f (a )  (b  a ) f '(c) , де a  c  b .

30 Теорема Коші
(узагальнена теорема про середнє значення в диференціальному численні)

Якщо
1) функції f ( x) і g ( x) визначені й неперервні на [a; b] ;
2) f ( x) і g ( x) мають скінченні похідні f '( x) і g '( x ) на (a; b) ;
3) f '2 ( x)  g '2 ( x)  0 при a  x  b ;
4) g (a )  g (b) , то
f (b)  f (a) f '(c)
 , де a  c  b .
g (b)  g (a) g '(c)
 Приклади розв’язування типових завдань
Приклад 19.1. Перевірити справедливість теореми Ролля для функції
f ( x)  ( x  1)( x  2)( x  3) .

Розв’язання:

1) функція f ( x) визначена і неперервна на [1;3] , як многочлен третьої степені;

2) f ( x) диференційовна на [1;3] ;
3) f ( x)  0 у точках x  1 , x  2 , x  3 цього ж відрізка.
Отже, на відрізах [1; 2] і [2;3] для функції f ( x) виконані всі умови теореми
Ролля. Існує по меншій мірі дві точки інтервалу (1;3) , в яких f '( x)  0 .
f ( x)  ( x 2  3x  2)( x  3)  x3  6 x 2  11x  6 ,
f '( x)  3x 2  12 x  11 .
3 x 2  12 x  11  0 ,
1 1
c1  2  , c1  2  .
3 3
Звідси 1  c1  2 і 2  c2  3 ,
такі що f '(c)  0 .

Геометричний зміст теореми Ролля: в точках x  c1 і x  c2 дотичні до графіка

функції y  f ( x) паралельні осі абсцис.
 Приклад 19.2. Функція f ( x)  1  3 x 2 дорівнює нулю при x1  1 і x2  1 , але
тим не менше f '( x)  0 при 1  x  1 . Пояснити нібито протиріччя з теоремою
Ролля.
Розв’язання:

1) функція f ( x) визначена і неперервна на [1;1] , як композиція елементарних

функцій;
2) але f ( x) не має похідної в точці x  0 (тобто в середині інтервалу (1;1) є
точка, в якій функція не диференційовна). Дійсно
f ( x)  f ( x0 ) 1  3 x 2  (1  0)  3 x2 1 1 1
lim  lim  lim  lim 3      f  '( x) ;
x  x0 x  x0 x 0 x x 0 x x 0 x 3 (0) 0
f ( x)  f ( x0 ) 1  3 x 2  (1  0)  3 x2 1 1 1
lim  lim  lim  lim 3      f  '( x) .
x  x0 x  x0 x 0 x x 0 x x 0 x 3 (0) 0
Односторонні похідні різні, до того ж дорівнюють  , тому протиріч немає,
на [1;1] умова 2) теореми Ролля не виконується.

Дотичні до графіка f ( x)  1  3 x 2 в точці x  0 не є паралельними до осі абсцис

Ox , а співпали з віссю ординат Oy .
 Приклад 19.3. Знайти функцію    ( x, x) таку, що
f ( x  x )  f ( x )  x  f '( x  x ) ( 0    1 ), якщо
1
а) f ( x)  ax 2  bx  c , a  0 ; в) f ( x)  ;
x
б) f ( x)  x3 ; г) f ( x)  e x .

Розв’язання:

Функції а) – г) на своїх областях визначення задовольняють усім умовам

теореми Лагранжа, тому до них застосуємо формулу скінченних приростів.

а) f ( x)  ax 2  bx  c , a  0 .
a( x  x)2  b( x  x)  c  (ax 2  bx  c)  ax 2  2axx  a(x) 2  bx  bx  c  ax 2  bx  c 
 1 
 2axx  a(x)2  bx  x  (2a  x  a  x  b)  x  (2a   x   x   b)  x  (2a   x    x   b) ,
 2 
1
звідси   .
2

б) f ( x)  x3 .
( x  x)3  x3  x3  3x 2 x  3x(x)2  (x)3  x3  x  (3x 2  3xx  (x) 2 )  3x  ( x  x) 2 ,
1
 x  xx  (x ) 2  x 2
звідки   3 ( x  0 , x  0 ).
x

1
в) f ( x)  .
x
1 1 x  x  x x x
   2  2 ,
x  x x x( x  x) x  xx ( x  x)2
x  x 
2

звідки    1   1 ( x( x  x)  0 ).
x  x 
 

г) f ( x)  e x .
x x (ex  1)e x (ex  1)e x
e x x  e x  (ex  1)e x  (e  1)e x  x  x ln x
 x(ex  1)e x ln x  x  e x  x ,
x x e
1 ex  1
звідки   ln .
x x
 Приклад 19.4. Пояснити, чому теорема Коші:
а) неправильна для функцій f ( x)  x 2 і g ( x)  x3 , x  [1;1] ;
б) правильна для функцій f ( x)  x 2  x і g ( x)  x3 , x  [1;1] . В цьому випадку
знайти точку c .
Розв’язання:
Перевіримо умови теореми Коші для випадку а)

1) функції f ( x) і g ( x) визначені й неперервні на [1;1] ;

2) f ( x) і g ( x) мають скінченні похідні f '( x)  2 x і g '( x)  3x 2 на (1;1) ;
3) але f '2 (0)  f '2 (0)  (2  0)2  (3  02 )2  0 в точці x  0 з (1;1) .
умова в точці x  0 порушена, тому теорема Коші для функцій f ( x)  x 2 і
g ( x)  x3 на [1;1] невірна.

Перевіримо умови теореми Коші для випадку б)

1) функції f ( x) і g ( x) визначені й неперервні на [1;1] ;

2) f ( x) і g ( x) мають скінченні похідні f '( x)  2 x  1 і g '( x)  3x 2 на (1;1) ;
3) f '2 ( x)  f '2 ( x)  0 при 1  x  1 ;
4) 1  g (1)  g (1)  1 .
Всі умови теореми Коші виконані. Знайдемо точку c таку, що
f (1)  f (1) f '(c)
 , де 1  c  1 .
g (1)  g (1) g '(c)
(12  1)  ((1) 2  1) 2  0 2  c 1
 1 ,
1  (1)
3 3
11 3  c2
3c 2  2c  1 ,
3c 2  2c  1  0 ,
D  (2) 2  4  3  (1)  4  12  16   4  ,
2

24
c1   1 (не задовольняє заданому проміжку);
23
24 1
c2   .
23 3
1
Отже отримали c   .
3
 1
Геометричний зміст: дотичні до обох графіків функцій в точці x   є
3
1
паралельними, тобто їх спільний кутовий коефіцієнт: k  .
3