1. Предмет та інструменти макроекономічного аналізу.
Макроекономічний зміст основних
Макроекономіка- це економіка з точки зору її цілісності. Уточнюючи предмет
макроекономіки, її можна визначити як науку про умови формування загальної
рівноваги, наслідки її порушення та засоби підтримання.
Інструменти: макроекономічні моделі
2. Макроекономічні моделі: зміст та класифікація
Макроекономічні моделі класифікуються за різними ознаками. Зокрема за ознакою
сфери застосування виділяють моделі пояснюючі та моделі прийняття економічних
рішень.
Пояснюючі моделі допомагають зрозуміти, як функціонує економіка в цілому чи її
складові, розкриваючи причинно- наслідкові або функціональні зв’язки процесів і
явищ.
Моделі прийняття економічних рішень будуються на основі пояснюючих моделей.
3. Макроекономічний кругообіг.
Макроекономічний кругообіг з урахуванням розподілу сукупних доходів на
споживану та заощаджувану частини за участі держави та іноземного сектору в
загадьному кругообігу зображено на схемі. 1. Схема втілює положення, що для
неперервного функціонування економіки повинна існувати відповідність: сукупні
доходи= сукупні витрати= продукту. 2. На схемі проілюстровано дві форми
перерозподілу доходів домашніх господарств: державні доходи , що утв в
результаті сплати податків, та інвестицій, джерелом яких є заощадження. 3.
Споживчі витрати домашніх господарств.
4. Сукупні доходи, витрати, попит і пропозиція: визначеність, структура та
взаємозв’язок.
Відповідність сукупних доходів і витрат є рівністю за означенням. Її називають
головним правилом будь-якої трансакції, виходячи з того, що доходи одних
суб’єктів економіки обов’язково передбачають витрати інших. Відповідність
сукупних витрат і сукупної пропозиції також впливає з об’єктивної логіки
економічних процесів, що представлена у загальній схемі економ кругообігу рухом
ств кінцевих товарів та послуг в один бік і відповідним рухом витрат споживачів у
протилежний.
5. Неокласична модель загальної рівноваги
У неокласичної моделі передбачається, що ціни є гнучкими, тобто можуть вільно
змінюватися, щоб врівноважити попит і пропозицію на всіх ринках. Насправді на
одних ринках ціни змінюються миттєво, а на інших вони можуть бути фіксованими
протягом декількох місяців або навіть років (наприклад , на ринку праці в разі
укладення трудових контрактів). З припущення про вільний зміні цін слід, що
неокласична модель описує стан загальної рівноваги з погляду довгострокового
аспекту розгляду.
6. Модель загальної рівноваги Л.Вальраса та можливості її застосув.
Модель загальної рівноваги Л.Вальраса за її революційність було названо
’’Великою хартією вольності’’.Як послідовник класичної теорії Вальрас виходив з
уявлень про саморегулювання економіки у процесі взаємодії попиту та пропозиції.
Можливості: можливості існування досконалої конкуренції; абсолютної
еластичності цін та повної мобільності ресурсів.
7. Пояснення загальної рівноваги за моделлю витрати- випуск
Модель “витрати-випуск” є кейнсіанською моделлю товарного ринку.
Визначальним у цій моделі є сукупний попит, який знаходить своє відображення
через сукупні витрати, і сукупна пропозиція, яка представлена реальним ВВП. В її
основі лежить пряма залежність між ВВП і сукупними витратами, тобто чим більші
сукупні витрати, тим більший ВВП.
Економічна рівновага – це рівновага між запланованими сукупними витратами і
ВВП. Тому в моделі “витрати-випуск” під сукупними витратами слід розуміти
заплановані сукупні витрати. 
8. Пояснення загальн рівноваги за моделлю ’’ін’єкції- вилучення’’
Щоб зрозуміти сутність методу «вилучення-ін’єкції», слід враховувати, що
джерелом сукупних витрат є дохід від реалізації ВВП. Але в процесі перетворення
сукупного доходу в сукупні витрати в економіці постійно відбуваються два
протилежних явища: з одного боку, вилучення, які зменшують витрати в економіці,
з іншого - ін’єкції, які збільшують ці витрати. Якщо розглядати економіку в цілому,
то в ній вилучення відбуваються у формі податків, заощаджень та імпорту, а
ін’єкції здійснюються у формі державних закупівель, інвестицій та експорту.
Рівновага в економіці забезпечується лише за умов, коли сума вилучень дорівнює
сумі ін’єкцій: Податки+заощадження+імпорт=державні
закупівлі+інвестиції+експорт.
9. Монетаристські погляди на загальну рівновагу
Теоретичну концепцію монетаризму розглядають як заперечення кейнісіанських
поглядів так звану контрреволюцію, здійснену засновником цього напряму М.
Фрідменом. Необхідність зміни поглядів на деякі економічні процеси
зумовлювалися реальними економічними подіями.
10. Зміст уявлень про рівновагу представників теорії раціональних сподівань
Теорія раціональних сподівань відмінна від інших пояснень загальної економічної
рівноваги запровадженням в аналізі чинника очікувань суб’єктів ринку. Причому
йдеться про раціональні сподівання. Раціональні сподівання- це сподівання
суб’єктів ринку, які сформовані ними на основі попереднього досвіду і наближають
дії цих суб’єктів до об’єктивних вимог ринку.
11. Зміст уявлень про рівновагу представників теорії “економіки пропозиції”
Економіка пропозиції- напрям економічної науки, представники якого теоретично
обґрунтували необхідність перенесення акценту з попиту на пропозицію при
вирішенні практичних проблем. Економіка пропозиції ґрунтується на таких
положеннях: Стимулювання сукупної пропозиції і, отже, економічного зростання у
довгостроковому періоді; зростання сукупної пропозиції як засобу обмеження
інфляції; зменшення податкового навантаження як засобу стимулювання
пропозиції праці, капіталу та інвестицій.
12. Система національних рахунків.
рахунків.
СНР- це спосіб національного рахівництва, за допомогою якого відображають
виробництво, утворення, розподіл, перерозподіл та використання доходу, зміну
майна, фінансування і кредитування у масштабах всієї економіки. Розрізняють
зведені національні рахунки, або ті, що характеризують економіку в цілому, і
національні рахунки за секторами, які відображають внесок кожного
інституційного сектору у виробництво, розподіл, перерозподіл та використання
продукту і доходу.
13. Методи розрахунку ВВП. Дефлятор ВВП
ВВП може розраховуватися трьома методами:1.За витратами, або методом
кінцевого використання; 2.За доходами, або розподільчим методом; 3.
Виробничим, або методом обрахунку доданої вартості. Дефлятор ВВП: ВВП
вимірюється у поточних і зіставних(незмінних) цінах. Залежно від способу
вимірювання отримуємо або номінальний, або реальний ВВП. Дефлятор ВВП
показує, у скільки разів номінальний продукт, виміряний у поточних цінах,
перевищував реальний продукт, обчислений у незмінних(зіставних) цінах за
досліджуваний період.
14. Макроекономічна рівновага і цикл. Види циклів
Макроекономічна рівновага- динамічне(змінюване) явищ. Важливим виявом
динаміки є економічні коливання, тому одне із завдань економічної науки-
пояснення природи та чинників економічних коливань. У найбільш широкому
значенні економічні коливання- чергування піднесень і спадів економіки, що
виявляються у зміні показників економічної активності. Цикл-це коливання, що має
певні ознаки: проходження певних фаз(спаду, нижньої точки, пожвавлення, піку) і
регулярність, або чітку періодичність. Види циклів: Короткі(3-4р)Кітчина;
Середні(7-11р)Жугляра; Довгі(48-60р)Кондратьєва.
15. Пояснення бізнес-циклів представниками різних шкіл
Існує багато пояснень бізнес-циклів, які можна умовно об’єднати у чотири напрями
за критерієм головної причини, якою пояснюється зміна напряму економічного
розвитку: перехід від піднесення до спаду чи від спаду до піднесення. За
Шумпером, існують дві фази, які віддаляють економіку від рівноваги,-піднесення і
депресія, і дві фази, що повертають економіку до рівноваги,-криза та пожвавлення.
Згідно з Хоутрі причиною криз є штучне звуження грошової пропозиції емісійними
банками. Згідно з Хаєком економіка без впливу грошей більше тяжіла б достійкої
рівноваги; За Гобсоном, величина заощаджень у капіталістичному суспільстві має
тенденцію до перевищення обсягу інвестицій. Афталіон пояснював цикл явищем,
що дістало назву “принцип акселерації”.
16. Моделі економічних коливань(мультиплікатора-акселератора, Калдора)
Модель мультиплікатора-акселератора пов’язує модифікацію коливань з тим, що
витрати впливають на обсяги виробництва за різних співвідношень показників i та
k. Із зростанням значень k посилюється тенденція до збільшення амплітуди
коливань і дедалі більшого відхилення від рівноважного стану.
Модель Калдора пояснює відхилення і наближення до стану рівноваги різними
співвідношеннями заощаджень і інвестицій за неоднакових рівнів доходів.
Досліджуючи ці співвідношення, автор моделі дійшов висновку про нестійкість
рівноваги за будь-якого рівня доходів.
17. Моделі ринку праці. Чинники попиту та пропозиції
Моделі ринку праці: рівень безробіття і макроекономічна рівновага. Чинники
Попиту: Заробітна плата, Попит на товари і послуги, Технічний прогрес.
Пропозиції: Заробітна плата, Раніше досягнутий рівень реального добробуту
населення, Схильність до праці, що формується під впливом соціальної
захищеності та рівня оподаткування особистих доходів, Рівень освіти,
Демографічна структура населення, що визначає рівень працездатних.
18.Природний рівень безробіття та загальна рівновага. Зміст закону Оукена
Природне безробіття означає, що в економіці досягнуто повної зайнятості, а ринок
праці перебуває у стані рівноваги. Рівновага на ринку праці формується під
впливом взаємодії чинників на боці попиту та пропозиції. До них належить: рівень
заробітної плати, попит на товари і послуги, тех.прогрес, соц.захищеність, рівень
оподаткування особ.доходів, демограф структура та рівень освіти. Закон Оукена-
визначає втрату ВВП через перевищення фактичним безробіттям свого природного
рівня.
19. Пояснюючі моделі безробіття(неокласична та кейнсіанська)
Існують два принципово відмінних трактування безробіття: неокласичне та
кейнсіанське. Неокласичне, що є своєрідною конкретизацією класичного, пояснює
безробіття жорсткістю заробітної плати, негнучкістю цін, хибністю економічних
передбачень суб’єктів ринку та надмірністю соц.гарантій у зв’язку з безробіттям.
Кейнсіанське трактування безробіття ґрунтується на ідеї недостатності
ефективного попиту. Так званий “розрив безробіття” є відносною нестачею
сукупного попиту, необхідного для використання всіх виробничих ресурсів і ств
продукту на рівні потенційно можливого.
20. Засоби державного регулювання безробіття
До активних заходів належать: • створення додаткових і нових робочих місць
шляхом реструктуризації економіки, розвитку приватного бізнесу, особливо малого
й середнього, створення умов для іноземного інвестування та для самозайнятості
населення тощо; • профорієнтація, підготовка й перепідготовка кадрів; • організація
громадських робіт; • посилення територіальної та професійної мобільності робочої
сили; • розвиток служби зайнятості тощо. До пасивних заходів належать: виплата
допомоги у зв'язку з безробіттям і надання допомоги членам сімей, які перебувають
на утриманні безробітних.
21. Зміст та вимірювання інфляції
Інфляція- це процес знецінення грошей та загальне підвищення цін на товари та
послуги внаслідок надмірної емісії та переповнення каналів обігу грошовою масою,
яка виявилась незабезпеченими матеріальними благами.
Інфляція може вимірюватися індексами Ласпейреса, Пааше та Фішера.
22. Макроекономічні наслідки передбачуваної та непередбачуваної інфляції.
Суспільні витрати передбачуваної інфляції є незначними, оскільки сам факт її
очікування означає можливість пристосування. Типовим засобом пристосування до
передбачуваної інфляції є індексація доходів.
Наслідки:1. Поява так званих ’’витрат меню’’ спричинені тим що в умовах
інфляції продавці змушені часто міняти цінникі, каталоги, що призводить до
додаткових витрат. 2. Існування так званих витрат зношеного взуття.
наслідки непередбачуваної інфл:автоматичний перерозподіл доходів, стягнення
інфляційного податку, зменшення реальних податкових надходжень, втрата
зацікавленості у інвестиційній діяльності, втрата цінами властивої їм ролі
природних регуляторів ринку.
23. Моделі інфляції попиту, грошей, витрат.
Інфляція попиту. Моделювання інфляції попиту базується на зміщенні праворуч
лінії АD, що адекватно збільшенню сукупного попиту.
Інфляція грошей- різновид інфляції попиту, за якої основною причиною
інфляційного зростання цін є збільшення грошової пропозиції в умовах
експансіоністської грошово- кредитної політики. Зростання грошової пропозиції
збільшує сукупний попит, що на графіку моделі АD-AS відобразиться зміщенням
лінії АD праворуч, а далі- зміщенням лінії АS ліворуч до рівня потенційного
виробництва.
Інфляція витрат- моделювання інфляції витрат базується на зміщенні ліворуч
лінії AS, що адекватно зменшенню сукупної пропозиції.
24. Інфляція періоду спаду
Якщо інфляція, пояснювана кейсіанцями та монетаристами, виникає за
економічного піднесення і надлишкового попиту, то при поясненні інфляції спаду
не можна обмежитися лише змінами в попиті, хоча початок цієї інфляції у
перехідних економіках пов’язаний саме із надлишковим сукупним попитом і
постійними інфляційними очікуваннями. Розгортання інфляції спаду відбувається
на тлі зменшення виробничих можливостей.
25. Зміст та інструменти дискреційної та автоматичної фінансової політики.
Дискреційна- передбачає зміну в податковій системі та програмі видатків
внаслідок цілеспрямованих дій уряду. Інструменти: Зміна ставок оподаткування,
скасування або запровадження нових податків чи податкових пільг, державні
інвестиційні проекти, трансферти обсяги яких нейтральні щодо розмірів доходів.
Автоматична- передбачає встановлення певної системи податків і видатків, яка
забезпечує автоматичні зміни надходжень і витрат без додаткового втручання
уряду. Інструменти: Податки, надходження за якими залежать від обсягів доходів;
Трансферти, що змінюються залежно від обсягів доходів і загальної економічної
кон’юнктури.
26. Пояснення наслідків фінансової політики за моделлю ’’кейнсіанського
хреста’’
27. Зміст моделі IS. Пояснення наслідків фінансового регулювання за моделлю
IS
Модель IS є продовженням кейнсіанської моделі у тому розумінні, що вона
спирається на кейнсіанський хрест, але дає можливість при аналізі наслідків
фінансової політики врахувати також змінні фінансового ринку. У моделі береться
до уваги взаємодія двох ринків: товарного і фінансового.
Функція IS- це сукупність точок, кожна з яких є варіантом поєднання ставки
відсотка та продукту, що одночасно забезпечує рівновагу на двох ринках.
28. Пояснення ролі податків як засобу фінансового регулювання.
Надлишковий податковий тягар.
Стягнення податків може відбуватися на різних етапах загального економічного
кругообігу, а саме: при отриманні доходів власниками ресурсів, на етапі придбання
товарів і послуг, при використанні майна, здійсненні зв’язків із зовнішнім
сектором. Різноманітність об’єктів оподаткування дає змогу державі наповнювати
бюджет завдяки поєднанню різних податків, керуючись критерієм економічної
соціальної доцільності.
Під втратами- надлишковим податковим тягарем- розуміють погіршення добробуту
громадян внаслідок стягнення податків.
29. Бюджет держави як засіб макроекономічного регулювання
Бюджет держави- це фінансовий документ у якому відображено надходження і
державні видатки. Усі елементи бюджету- складові надходжень і видатків, спосіб їх
балансування- мають певні макроекономічні наслідки. У макроекономічному
аналізі переважно розглядають консолідований бюджет, тобто такий, що охоплює
бюджети центрального і місцевих урядів.
30. Балансування державного бюджету. Структурний та циклічний дефіцит.
Бюджет держави- це фінансовий документ у якому відображено надходження і
державні видатки. Усі елементи бюджету- складові надходжень і видатків, спосіб їх
балансування- мають певні макроекономічні наслідки. У макроекономічному
аналізі переважно розглядають консолідований бюджет, тобто такий, що охоплює
бюджети центрального і місцевих урядів.
Циклічний дефіцит- результат дії автоматичних фінансових стабілізаторів і тому
він є проявом автоматичної фінансової політики. Структурний дефіцит- він
пов’язаний з активними діями уряду, спрямованими на зменшення витрат і
збільшення надходжень до бюджету, а тому є проявом дискреційної фінансової
політики.
31. Дефіцит бюджету та державний борг
За певного рівня доходу досягається балансування бюджету з нульовим сальдо.
При ств продукту, меншого від природнього рівня що буває за економічного спаду,
видатки перевищують надходження і виникає дефіцит бюджету. Державний борг
- це загальна сума, на певний момент, непогашених позик, отриманих державою
для фінансування дефіциту бюджету та інші визначені законодавством цілі,
невиплачених відсотків за обслуговування цих позик, а також наданих гарантій за
зобов'язаннями інших державних структур.
32. Макроекономічні наслідки фінансування дефіциту бюджету з різних
джерел.
1. Дефіцит одних періодів перекриваються профіцитами інших так, що у
довгостроковому періоді досягається нульове сальдо бюджету. 2.Фінансування за
рахунок емісії. 3. Боргове фінансування за рахунок внутрішніх позик держави.
4.Боргове фінансування за рахунок зовнішніх позик держави.
33. Зміст та інструменти грошової політики
Грошовою називають політику впливу на основні макроекономічні параметри
через пропозицію грошей. Кількісна та структурна відповідність попиту на гроші і
пропозиції грошей визначає макроекономічні наслідки грошового регулювання
економіки. Для розкриття змісту грошової політики необхідно розглянути складові
та чинники пропозиції грошей. Складові: готівкові гроші, депозитні гроші,
швидкість обігу грошей.
Інструменти: грошова база, що змінюється під впливом емісії, та обов’язкова норма
банківського резервування. Не менш важливими інструментами є операції
центрального банку на відкритому ринку, облікова ставка відсотка, власне
побудова банківської системи.
34. Чинники попиту та пропозиції на грошовому ринку
Динаміка кожної з цих частин попиту на грошовому ринку визначається різними
чинниками. Оскільки попит на гроші для угод визначається тим, що гроші
економічним суб'єктам потрібні для купівлі і платежів (торговельних угод), то чим
більше в економіці виробляється товарів та послуг, тим більше покупок
здійснюється і тим самим має бути більший попит на гроші для здійснення цих
угод. Отже, попит на гроші залежить насамперед від обсягу виробництва
номінального валового національного продукту: чим він більший, тим більше
потрібно грошей для торговельних угод, і навпаки. На макроекономічному рівні на
формування пропозиції грошей впливає обсяг фактичної грошової маси в обігу. Ця
фактична грошова маса в обігу становить природну межу пропозиції грошей.
Розширити пропозицію грошей понад цю межу може лише додаткова емісія
грошей Національним банком України.
35. Засоби грошової політики. Макроекономічні наслідки їх застосування.
1) засоби прямого впливу: грошова емісія; встановлення межі кредиту НБУ, який
надається урядові та банківським установам; пряме регулювання позичкових
операцій банків.
2) засоби опосередкованого впливу
36. Неокласичні уявлення про роль грошової політики. Кількісна теорія
грошей та монетаризм.
Існують різні уявлення про наслідки грошової політики, що представлені окремими
теоріями грошей: кількісною теорією, монетаризмом, кейнсіанською теорією
грошей, моделлю LM і портфельною теорією грошей. Вони різняться логікою
обгрунтування наслідків грошової експансії. У кількісній теорії грошей береться до
уваги лише ф-ція грошей як засобу обігу та визнається зміна номінальних величин-
сукупного попиту та продукту. Зміст теорії відображає Кембріджське р-ня:
M=k*P*Y. Монетаризм - макроекономічна теорія, згідно з якою кількість грошей в
обігу є визначальним фактором розвитку економіки. Одне з головних напрямків
неокласичної економічної думки.
37. Кейнсіанські уявлення про можливості грошового регулювання економіки.
Кейнсіанці вважають грошову політику менш впливовою порівняно з фінансовою.
Кейнсіанські уявлення показують результативність грошової політики спираючись
на уявлення про обмеженість впливу змін ставки відсотка на попит на гроші та
інвестиції.
38. Зміст моделі LM. Пояснення наслідків грошового регулювання економіки
за моделлю LM.
Модель LM є продовженням кейнсіанської теорії грошей у тому сенсі, що вона так
само спирається на теорію “надання переваг ліквідності”. Модель LM уможливлює
пояснення наслідків грошового регулювання з урахуванням взаємодії грошового і
товарного ринків, а також з урахуванням двох елементів попиту на гроші: для
здійснення угод та як активів. Зміст моделі відображає р-ня: Y=1/k*M/P+h/k*i.
Модель LM дає підстави для висновку, що вплив зміни кількості грошей на приріст
продукту опосередкований грошовим мультиплікатором і коефіцієнтом
еластичності попиту на гроші за обсягом продукту.
39. Зв’язок грошової та фінансової політики. Модель IS-LM.
Модель IS-LM дає змогу пояснити загальну економічну рівновагу через взаємодію
товарного, фінансового та грошового ринків. Рух економіки до цієї рівноваги
розглядається як послідовне подолання надлишкового попиту(пропозиції) грошей і
скорочення(збільшення) незапланованих інвестицій. Модель IS-LM
використовують для аналізу взаємодії грошової і фінансової політики. Це
забезпечується поєднанням двох функцій на одному графіку і їх зміщенням за
правилами, викладеними під час окремого розгляду моделей IS та LM. Взаємодія
цих політик передбачає різні наслідки, зокрема можливість підсилення однією
політикою негативних наслідків іншої.
40. Зміст соціальної політики
Соц.політика- це політика реалізації принципів соц.справедливості, що передбачає
державний перерозподіл доходів на користь бідніших верств суспільства і
забезпечення прийнятих державою стандартів життя для всіх. Здійснення заходів
соц.політики пов’язане з нагромадженням соц.капіталу.
Визначаючи зміст соц.політики, передусім наголошують на її причетності до
створення умов більшої зайнятості і забезпечення визнаних державою життєвих
стандартів споживання, доступності освіти, медицини тощо. Центральною у
соціальні політиці є проблема бідності та перерозподілу доходів з метою їх
вирівнювання.
41. Межа державного втручання у перерозподіл доходів.
Існують нижня і верхня межа державного втручання в перерозподіл доходів.
Нижня межа втручання визначається межею бідності. Критеріями досягнення
верхньої межі є настання таких змін: зменшення загальної ефективності, дефіцит
бюджету, скорочення пропозиції праці з відповідним зростанням загального рівня
заробітної плати і цін, зменшення заощаджень та інвестицій, бюрократизація
апарату загально-державного управління.
42. Роль держави в організації ринку праці та перерозподілі доходів.
Макроекономічні наслідки перерозподілу доходів.
Участь держави у відтворенні робочої сили, зокрема у сприянні перекваліфікації та
ефективній зайнятості, запобігає втратам ВВП. Забезпечуючи підвищення рівня
кваліфікації, держава одночасно стимулює нагромадження людського капіталу.
Перерозподіл доходів на користь найбідніших соціальних верств. Сприяє
зростанню загальних витрат і забезпеченню кращих умов реалізації продукту в
поточному періоді. Забезпечення мінімально нормальних умов життя для всіх
членів суспільства. Запобігає соціальній нестабільності. У такий спосіб
створюються кращі загальні умови економічного зростання, обмежується процес
виключення і забезпечується нагромадження соціального капіталу.

43. Оцінка нерівності розподілу доходів. Модель кривої Лоренца

Для вимірювання розподілу доходів між різними верствами суспільства у світовій
практиці використовують низку показників. Оскільки нижня межа державного
втручання в перерозподіл доходів пов’язана з бідністю, то саме з її вимірювання
переважно розпочинається кількісна оцінка розподілу доходів та загального рівня
добробуту.
Модель кривої Лоренца дає змогу графічно зобразити розподіл доходів між
різними групами суспільства та проілюструвати зміни: поглиблення, або навпаки,
зменшення нерівності розподілу. Умови моделі: 1)Крива будується в координатах:
частка населення-частка доходів. 2) при побудові використовують кумулятивний
принцип: кожна точка кривої відображає сукупний доход відповідної кількості
груп.

44. Інструменти державного перерозподілу доходів та макроекономічні

наслідки застосування окремих інструментів
Розподіл доходів, який є підставою для посилення або послаблення державного
втручання, оцінюють за різними показниками. Серед них: рівень бідності;
коефіцієнт диференціації доходів; коефіцієнт Джині; індекс рівня людського
розвитку. Основними чинниками застосування є: створення умов для стабільного
загального економічного зростання, що в свою чергу призведе до розв’язання
проблеми бідності за рахунок більшої ефективнішої зайнятості.

45. Оцінка відкритості національної економіки

Для оцінки міри відкритості національної економіки використовують різні
показники. Серед них: Частка експорту у створеному продукті та імпорту в
сукупних доходах. Перший показник ілюструє, яка частина ВВП реалізується за
рахунок витрат іноземних споживачів, а другий- яка частина внутрішніх доходів
витрачається на придбання товарів іноземного виробництва. Частка чистого
зовнішнього торговельного обороту(чистого експорту) в сукупних витратах, або
частка загального зовнішнього торгового обороту у ВВП. Використання цих
показників дає змогу нівелювати відносні обмеження показників експорту та
імпорту.

46. Платіжний баланс України. Основні тотожності платіжного балансу

Платіжний баланс країни є відображенням усієї сукупності реальних(рух товарів,
послуг, доходів і трансфертів) та фінансових(рух капіталів) потоків у відносинах
країни із зовнішнім світом. Він складається з двох основних частин: 1)Рахунка
поточних операцій; 2)Рахунка руху капіталів та фінансового рахунка. У свою
чергу, обидві його частини мають власні складові. Основні тотожності платіжного
балансу описуються такими рівняннями: CAB+KAB=0; CAB+KAB=BP; BP=-ΔR.

47. Модель Манделла-Флемінга та оцінка наслідків державного регулювання

Модель Манделла-Флемінга дає змогу пояснити наслідки фінансової, грошової та
зовнішньоторговельної політики за плаваючого та фіксованого валютних курсів.
Плаваючий валютний курс обмежує можливості впливу бюджетно-податкової та
зовнішньоторговельної політики на випуск. Водночас він забезпечує стимулюючий
вплив грошової політики. Фіксований виключає стимулюючий вплив грошової
політики і водночас забезпечує такий вплив на випуск бюджетно-податкової та
зовнішньоторг політики.

48. Зміст та чинники економічного зростання. Модель Кобба-Дугласа та її

можливості у поясненні економічного зростання.
Економічне зростання оцінюється показником річного приросту ВВП, що
визначається так: ty=Δy/y. Ця формула дає змогу оцінити економічне зростання,
але не містить відповіді на питання, що спричинило зміни у обсягах ВВП. Модель
Кобба-Дугласа використовується для розрахунку очікуваних темпів зростання
продукту. В аналізі чинників економічного зростання виділяють два підходи:
маржиналістський і структуралістьський. Маржиналістський підхіж продовжує
неокласичну традицію і акцентує на класифікації та визначенні ієрархії чинників
зростання. Структуралістський підхід розглядає як найважливішу причину зміни
структури економіки і зосереджує увагу вивченні цих змін.

49. Модель економічного зростання Харрода-Доммара

Модель Харрода-Домарра продовжує кейнсіанську традицію. При поясненні
економічного зростання у ній акцентується на двох чинниках: схильності до
заощаджень та співвідношенні капіталу і доходу. Формула за якою оцінюється
економічне зростання: ty=s/k.

50. Модель економічного зростання Р.Солоу

Модель Р.Солоу пояснює економічне зростання через такі змінні, як
капіталоозброєність праці(k), що залежить від заощаджень(s) та зношування
капіталу(σ), приріст населення(n) і технічний прогрес(E). Пояснення економічного
зростання в моделі Солоу охоплює два етапи: перший- аналіз чинників стійкої
рівноваги, другий- аналіз неперервного економічного зростання. Стійка рівновага
розглядається як наслідок формування стійкої капіталоозброєності праці.