Untitled

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
МАКРОЕКОНОМІКА
ЗБІРНИК ЗАДАЧ
для студентів усіх форм навчання, які навчаються
з напряму 0501 “Економіка і підприємництво”
за спеціальностями 6.050100 “Фінанси”, “Оподаткування”,
“Управління персоналом і економіка праці”,
“Економіка підприємства”
Дніпропетровськ - 2007
Макроекономіка: Збірник задач для студентів усіх форм навчання.-
Дніпропетровськ, Дніпропетровська державна фінансова академія, 2007. – 72 с.
Збірник задач з дисципліни “Макроекономіка” розроблено відповідно до

програми навчальної дисципліни. Призначений для поглиблення теоретичних
знань та практичних навичок студентів як на практичних заняттях, так і під час
самостійного вивчення.
Автор: Т.В. Корягіна – старший викладач

кафедри економічної теорії
Дніпропетровської державної
фінансової академії
Рецензенти: О.В. Батура – д.е.н, професор,

кафедри гуманітарних та соціально-
економічних дисциплін
медичної академії
С.А. Корнієнко - к.е.н, доцент кафедри

економічної теорії Дніпропетровської
державної фінансової академії
Відповідальний за випуск: В.А.Табінський – к.е.н., завідувач

фінансової академії
Обговорено та схвалено
Вченою радою економічного факультету
Дніпропетровської державної фінансової
академії
Протокол № 5 від 26 березня 2007 р.
Розглянуто та схвалено на засіданні

Протокол №8 від 12 березня 2007 р.
2
ЗМІСТ
Зміст................................................................................................................... 3
Вступ ................................................................................................................. 4
Тема 1. Макроекономіка як наука................................................................... 5
Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків..... 9
Тема 3. Ринок праці.......................................................................................... 18
Тема 4. Товарний ринок................................................................................... 25
Тема 5. Грошовий ринок ............…................................................................ 32
Тема 6. Інфляційний механізм ………........................................................... 37
Тема 7. Споживання домогосподарств....….................................................. 39
Тема 8. Приватні інвестиції............................................................................. 43
Тема 9. Сукупні видатки та ВВП.................................................................... 46
Тема 10. Економічна динаміка..................................................................... 51
Тема 11. Держава в системі макроекономічного регулювання................... 57
Тема 12. Зовнішньоекономічна діяльність…............................................... 67
Бібліографічний список…………………………………………………… 72
3
ВСТУП
Становлення ринкових відносин в Україні вимагає підвищення рівня

підготовки фахівців економічного напрямку, які відіграють важливу роль у
соціально-економічних перетвореннях країни.
Макроекономіка є однією із важливих дисциплін, що формують
професійну підготовку фахівців, здатних працювати в умовах ринку.
У центрі уваги макроекономіки - причини та наслідки спільної діяльності
всіх агентів національної економіки, які знаходять своє відображення через такі
узагальнюючі категорії, як валовий внутрішній продукт, сукупні витрати,
зайнятість та безробіття, інфляція, державний бюджет, платіжний баланс,
валютний курс тощо.
Завдання макроекономічної науки полягає в тому, щоб на основі
економічного аналізу систематизувати, з'ясувати, узагальнити факти, які
стосуються механізму функціонування ринкового господарства в цілому, і
визначити основні ефективні напрямки (моделі) його розвитку на перспективу.
Саме це обумовлює об'єктивну необхідність і значущість набуття ґрунтовних
знань основних положень макроекономічної теорії майбутніми фахівцями.
Усвідомлення процесів і явищ, що відбуваються на макроекономічному рівні,
знання законів макроекономіки стає запорукою ринкових перетворень в
Україні, запорукою підприємницького успіху кожного суб'єкта ринкових
відносин.
У збірнику до кожної теми з навчальної дисципліни “Макроекономіка”
подано основні теоретичні положення, поняття, формули, рисунки, наведено
приклади розв’язання типових задач.
Структура збірника передбачає закріплення теоретичних знань та
розвиток практичних навичок студентів з дисципліни “Макроекономіка”.
4
ТЕМА 1. МАКРОЕКОНОМІКА ЯК НАУКА
В основі макроекономічного аналізу лежить найпростіша модель

кругових потоків.
Модель господарського кругообігу — це модель економічної системи, що
описує потоки товарів і послуг, якими обмінюються економічні суб'єкти,
збалансовані потоками грошових платежів.
У макроекономіці розрізняють два типи кількісних перемінних: запаси і
потоки.
Запас — показник, вимірюваний як кількість в конкретний момент часу,
на визначену дату.
Потік — величина, вимірювана як кількість за визначений період часу.
Наприклад, запас — майно споживача, потік — його доходи і витрати;
запас — кількість безробітних, потік — кількість тих, хто втрачає роботу; запас
— накопичений капітал в економіці, потік — обсяг інвестицій; запас —
державний борг, потік — дефіцит бюджету.
У теорії макроекономіки розрізняють три основні моделі кругообігу.
Модель кругообігу в закритій економіці, у якій беруть участь тільки дві
групи економічних суб'єктів: домашні господарства і фірми (рис. 1.1).
Ринки продуктів
Витрати на
Доходи фірм
споживання
Інвестиційні витрати
Фірми Фінансові ринки Домогосподарства

Заощадження
Інвестиційні
кошти
Ринки ресурсів
Витрати фірм Доходи факторів
на ресурси виробництва
Рис. 1.1. Модель господарського кругообігу в закритій економіці без

участі держави
У цій моделі відсутні держава і зовнішній світ, тобто передбачається

замкнута економічна система, де доходи одних економічних суб'єктів
показуються як витрати інших економічних суб'єктів. Наприклад, витрати
фірм на ресурси в той же час виступають як доходи домашніх господарств, а
потік споживчих витрат складає доход фірм від продажу готової продукції.
Модель припускає, що обсяг продажів фірм дорівнює обсягу доходів
5
домашніх господарств. Потоки «доходи-витрати» і «ресурс-продукція»
відбуваються одночасно в протилежних напрямках і постійно відновляються.
Щоб у даній моделі спостерігалася рівновага необхідно:
а) національний доход повинний дорівнювати витратам на його
придбання:
Y = споживчі витрати + планові інвестиції. Якщо ж крім запланованих
інвестиційних витрат існують непланові інвестиції, то економічна система
виходить з рівноваги;
б) дотримання тотожності інвестицій і заощаджень на фінансовому
ринку: І = S, оскільки витрати на ВВП і доходи, отримані в результаті його
виробництва, рівні.
Держава бере участь у регулюванні економіки трьома основними
способами (рис. 1.2.):
а) збирає податки і здійснює соціальні виплати визначеним категоріям
громадян: тим, хто «ще» не працює (наприклад, стипендії), і тим, хто «уже» не
працює (пенсії, дотації). Податки держава збирає і з підприємств, і з окремих
громадян, але в моделі кругообігу передбачається, що економічні суб'єкти
розділені по функціональному призначенню і власники фірм, що сплачують
податки, знаходяться в сфері домогосподарства. Тому домогосподарства
сплачують податки, одержують трансферти, різниця між ними утворить чисті
податки;
б) виступає як покупець на ринку благ, де здійснюються державні
закупівлі товарів і послуг. Державні закупівлі — це закупівлі на будівництво
і утримання шкіл, доріг, армії і державного апарату управління. Крім витрат на
товарному ринку держава здійснює витрати на оплату праці державних
службовців, тому ці витрати також входять у державні закупівлі;
в) впливає на економіку, регулюючи кількість грошей в економіці.
Державні витрати по закупівлі і податки, як правило, не збігаються по величині.
Різниця між чистими податками і державними витратами утворить
заощадження держави. Якщо заощадження держави - величина позитивна, то
вони складають бюджетний надлишок, якщо негативна - бюджетний дефіцит,
що може бути профінансований емісією грошей чи облігацій.
6
Ринки продуктів
Витрати на
Доходи фірм
споживання
Держ закупів
Інвестиційні витрати Уряд
Чисті
Держ займи податки
Фірми Домого
Фінансові ринки
Інвестиційні Заощадження
кошти
Ринки ресурсів
Витрати фірм
на ресурси
Доходи від факторів
виробництва
Рис. 1.2. Модель господарського кругообігу в закритій економіці за

участю держави
Заощадження держави, як і заощадження домогосподарств,

направляються в сектор майна.
Модель кругообігу за участю закордону.
Ще складніше стає модель, коли в неї вводиться іноземний сектор, що
замкнуту систему перетворює у відкриту економіку. Іноземний сектор
(зовнішній світ, закордон) зв'язаний з економічною системою трьома
способами:
а) через імпорт товарів і послуг;
б)через експорт товарів і послуг;
в) через міжнародні і фінансові організації.
Реальний і грошовий потоки відбуваються вільно, якщо сукупні витрати
домашніх господарств, фірм, держави і зовнішнього світу дорівнюють
сукупному обсягу виробництва.
Різниця між експортом і імпортом утворить чистий експорт, що
направляється на ринок благ, але не надходить у сектор майна.
Якщо експорт не покриває імпорту, то різниця повинна бути оплачена за
допомогою позик в іноземних фінансових чи посередників шляхом продажу
реальних чи фінансових активів іноземним покупцям. Такі операції
називаються чистим припливом капіталу.
Приплив капіталу — чиста величина, отримана за допомогою позик в
іноземних фінансових посередників, а також за допомогою продажу реальних
чи фінансових активів іноземним покупцям.
Відтік капіталу — чиста величина кредитів, виданих іноземним
позичальникам, і засобів, використаних для покупки реальних чи фінансових
активів в іноземних продавців.
7
У ринковій економіці витрати одного суб'єкта є доходом іншого
суб'єкта, і навпаки. У зв'язку з цим усі бюджети економічних суб'єктів
взаємозалежні, а в економіці країни виникає кругообіг грошей. З цих
позицій кругообіг являє собою сукупність бюджетів всіх економічних суб'єктів
у їхньому взаємозв'язку.
Задача 1.
Необхідно представити народногосподарський кругообіг у табличній

формі, якщо відомо, що за минулий рік у національному господарстві
відбулись наступні події:
а) ВВП країни склав 810 гр. од.;
б) держава виплатила заробітну плату службовцям — 135 гр. од.;
закупила споживчих благ— 105 гр. од.; здійснила валових інвестицій — 45 гр.
од.; трансфертних виплат домашнім господарствам — 30 гр. од.; виплатила
субвенції підприємцям — 30 гр. од.;
в) підприємці виплатили заробітної плати — 360 гр. од.; нарахували
амортизацію — 30 гр. од.; здійснили валових інвестицій - 195 гр. од.;
виплатили дивіденди — 90 гр. од.; виплатили податки на прибуток -12 гр. од.;
виплатили непрямих податків— 195 гр. од.;
г) домашні господарства виплатили заробітну плату домашнім
працівникам — 7 гр. од.; виплатили податків — 120 гр. од.
Розв'язання:
НАРОДНОГОСПОДАРСЬКИЙ КРУГООБІГ
До
Домашніх Сектору
Фірм Держави Всього
господарств майна
Від
- 360 + 90 = 195+12 =
Фірм 11 668
450 207
Домашніх
323 7 120 172 622
господарств
30+105 +45 30+ 135 =
Держави - 27 372
= 180 165
Сектору майна 195 – 30 = - 45 - 210
165
Всього 668 622 372 210 -
8
ТЕМА 2. МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ В СИСТЕМІ
НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ
Кожна країна певним чином інтегрована в світову економіку. Тому з

метою забезпечення необхідності міжнародних порівнянь результативності
економічної діяльності національних господарств виникає необхідність
застосування єдиних підходів до системи та методології обчислення
макроекономічних показників. Ця вимога реалізується з допомогою
спеціального міжнародного стандарту — «Системи національних рахунків»
(СНР). Вона затверджена ООН і рекомендується всім країнам для практичного
використання.
СНР спирається на низку макроекономічних показників, за допомогою
яких вимірюються результати функціонування національної економіки.
Первинним таким показником є валовий випуск, який відображає повну
ринкову вартість усіх товарів та послуг, вироблених у країні за певний період.
Але найбільше значення серед макроекономічних показників має валовий
внутрішній продукт (ВВП).
За своєю сутністю ВВП — це ринкова вартість кінцевої продукції або
додана вартість, створена резидентами всередині країни. Кінцевою продукцією
є лише та частка валового випуску, яка спрямовується на невиробниче
споживання, інвестування та експорт. Це означає, що при обчисленні ВВП із
валового випуску має відніматися проміжна продукція, яку використовують для
виробництва товарів та послуг і яка набирає форму матеріальних витрат.
Для обчислення ВВП використовують три методи: виробничий, метод
кінцевого використання (за витратами) і розподільчий метод (за доходами).
1. Виробничий метод
ВВП = Σ (ВВ - МВ) + (ПП - С), (2.1)
ВВ — валовий випуск окремих галузей;

МВ — матеріальні витрати окремих галузей;
ПП — продуктові податки;
С — субсидії;
2. Метод кінцевого використання (за витратами):
ВВП = С + Ig + G + Xn, (2.2.)
C - consumption – споживання, т.т споживчі витрати домашніх

господарств (населення)
Іg – investment gross— валові внутрішні інвестиції приватного сектора
економіки;
G – government purchases – державні закупки товарів і послуг з метою
задоволення загальносуспільних потреб;
9
Xn — чистий експорт, тобто різниця між експортом і імпортом товарів та
послуг (Xn = ЕXP – IM)
Валові інвестиції (Іg) складаються із двох елементів:
Ig = In + Аm, (2.3)
In - чисті інвестиції, тобто такі, які спрямовуються на приріст капіталу та
запасів;
А — амортизація, тобто інвестиції, які йдуть на відновлення зношеного
капіталу.
3. Розподільчий метод (за доходами):
ВВП = W + R + і + р + Аm + ІT, (2.4)
W — це нарахована грошова винагорода за працю робітників, яка

включає основну зарплату, додаткові виплати до заробітної плати, виплати на
соціальне страхування, пенсійні фонди.
R – визначає рентні доходи, які отримують домашні господарства за здані
в оренду землі, приміщення, житло та ін.
і – процент у вигляді доходів від грошового капіталу, заощаджуваного
домогосподарствами.
р — прибуток, який отримують власники одноосібних господарств,
товариств, корпорацій. Сюди відноситься: нерозподілений прибуток, податок
на прибуток, дивіденди, інші доходи
Аm — амортизація – це еквівалент величини знецінення основного
капіталу за рік.
ІT — непрямі податки встановлюються в цінах товарів та послуг, їх
розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів (акцизи,
мито, ПДВ).
Крім показника ВВП, що характеризує річний випуск кінцевої продукції і
послуг в економіці, в СНР є ряд похідних показників, які можуть бути
розраховані на основі ВВП. До таких показників слід віднести чистий
внутрішній продукт, національний доход, особистий доход, особистий
безподатковий доход та ін.
Чистий внутрішній продукт (ЧВП) розраховують як різницю між ВВП і
споживанням основного капіталу, тобто сумою амортизації поточного року (Аm);
ЧВП=ВВП-Аm (2.5)
Національний дохід (НД) — показує величину чистого доходу

суспільства. Він визначається сумою усіх цін факторів виробництва або доходів
власників економічних ресурсів у поточному році.
НД = ЧВП-ІТ (2.6)
або
НД = W + R + і + р (2.7)
10
До важливих макроекономічних показників також належить особистий
дохід та післяподатковий дохід.
Особистий доход (ОД) - складається із первинних доходів домашніх
господарств та їх вторинних доходів, які не зароблені, але отримані внаслідок
перерозподілу первинних доходів (соціальні трансферти).
ОД = НД – ВСФ – НЕРОЗПОДІЛЕНИЙ ПРИБУТОК – ПОДАТОК НА ПРИБУТОК + TR (2.8)
ВСФ — відрахування від заробітної плати до страхових фондів;

TR – соціальні трансферти.
Велике значення в макроекономічному аналізі має показник особистого
безподаткового доходу, або післяподаткового доходу. Він обчислюється як
різниця між особистим доходом і особистими податками (ОП):
DI = ОД – Тінд, (2.9)
де Т інд.—особисті податки (прибутковий податок, податки на особисте майно,

на спадщину та ін.).
Післіподатковий доход використовується на особисте споживання та
заощадження:
DI = C + S (2.10)
Відповідно до СНР для економіки України останнім часом розглядаються

нові показники: валовий національний доход (GNІ) і валовий національний
наявний доход (GNDI).
Валовий національний доход дорівнює ВВП плюс первинні доходи,
одержані резидентами за кордоном у вигляді оплати праці, відсотків,
дивідендів, неінвестованих доходів від прямих зарубіжних інвестицій, мінус
первинні доходи, передані резидентами за кордон:
GNІ = ВВП + YL – YM , (2.11)
де YL — первинні доходи, одержані з-за кордону;

YM — первинні доходи, передані за кордон.
Валовий національний наявний доход GNDI дорівнює валовому
національному доходу плюс поточні трансферти, одержані резидентами з-за
кордону, мінус поточні трансферти, передані за кордон:
GNDI = GNІ + TrL – TrM , (2.12)
де TrL — поточні трансферти, одержані з-за кордону;

TrM — поточні трансферти, передані за кордон.
Валовий національний наявний доход дорівнює сумі кінцевого
споживання та національних заощаджень.
11
Усі макроекономічні показники безпосередньо обчислюються в поточних
цінах, котрі, як правило, змінюються порівняно з цінами попереднього періоду.
Тому на рівень макроекономічних показників впливають як реальні зміни в
економіці, так і зміни цін. Щоб розмежувати вплив на ВВП фізичних обсягів
виробництва і цін, розрізняють номінальний ВВП (Yn) і реальний ВВП (Y).
Номінальний ВВП обчислюється в поточних цінах, до яких належать фактичні
ціни того періоду (року, кварталу, місяця), що аналізується. Реальний ВВП
обчислюється у постійних (незмінних) цінах, до яких відносять ціни базового
періоду. За базовий береться будь-який період, з яким необхідно зробити
порівняння показників за період який аналізується. У зв’язку з тим, що
протягом певного проміжку часу (наприклад, декілька років) спостерігається
зміна цін, то для розрахунку реального ВВП використовується показник
індексу цін (Ip). Його ще називають дефлятором ВВП.
Отже, реальний ВВП розраховується за такою формулою:
Y = (Yn / Ip) × 100% (2.13)
Задача 1.
За наступними даними (у млрд. грн.) розрахувати показники ВВП та

особистого доходу у розпорядженні:
трансфертні виплати - 4,0;
валові інвестиції - 16,2;
непрямі податки - 7,0;
особисті прибуткові податки - 2,6;
чистий експорт - 1,1;
нерозподілений прибуток корпорацій - 2,8;
амортизація - 7,9;
особисті споживчі витрати - 77,2;
податок на прибуток корпорацій - 1,4;
внески на соціальне страхування - 0,2;
державні закупівлі товарів і послуг - 8,5.
а) Виходячи з наведених даних можна розрахувати ВВП за витратами

(формула 2.2):
ВВП=С+Іg+G+Хn
Додаємо показники споживчих витрат (77,2), валових інвестицій (16,2),

державних витрат (8,5), чистого експорту (1,1).
Отримуємо ВВП=77,2+16,2+8,5+1,1=103.
Для розрахунку величини особистого доходу у розпорядженні необхідно

спочатку знайти чистий валовий продукт (ЧВП), національний дохід (НД),
особистий дохід (ОД):
12
ЧВП = ВВП - Am;
ЧНП = 103 – 7,9=95,1;
НД = ЧВП - IT;
НД= 95,1 – 7,0 = 88,1;
ОД = НД - ВСФ - нерозподілений прибуток - податок на прибуток + TR;
ОД = 88,1 - 0,2 - 2,8 -1,4 + 4 = 87,7.
Особистий дохід у розпорядженні дорівнює особистому доходу за
вирахуванням індивідуальних податків:
DI = 87,7 - 2,6 = 85,1.
Задача 2.
За даними таблиці 1.1 розрахувати обсяг ВВП по методу доходів та по

методу витрат.
Таблиця 2.1
Показники діяльності країни
Показник Сума, гр. од.
Відсоток за кредит 10
Валові інвестиції 55
Заробітна плата робітників і службовців 203
Нерозподілений прибуток 99
Непрямі податки 25
Ренті платежі власника орендного майна 20
Податки на прибутки корпорацій 48
Чистий експорт товарів та послуг 25
Державні закупки товарів та послуг 100
Чисті приватні інвестиції 40
Доходи від власності 23
Дивіденди 17
Споживчі витрати 280
При розрахунку ВВП по витратам додаються витрати всіх економічних

суб’єктів (домогосподарств, фірм, держави, закордонного сектора):
ВВП = С + Ig + G + Xn,
ВВПза витратами =280+55+100+25 = 460 (гр.од.).
Згідно з методом розрахунку ВВП за доходами необхідно знайти суму

первинних доходів, створених резидентами країни за рік. Для обчислення ВВП
за цим методом використовують формулу (2.4):
13
ВВП = W + R + і + р + Аm + ІT
ВВПза доходами =203+20+10+99+48+23+17+(55 – 40)+25 = 460 (гр.од.);
ВВПза витратами = ВВПза доходами.
Задача 3.
В минулому році ВВП країни склав 600 гр. од.; обсяг валових інвестицій
– 105 гр. од.; обсяг чистих інвестицій 50 гр. од.; непрямі податки – 5 гр. од.;
обсяг споживання домашніх господарств – 340 гр. од.; державні витрати – 90
гр. од.; відрахування від заробітної плати до страхових фондів – 7 гр. од.;
соціальні трансферти – 15 гр. од.; податок на прибуток – 8 гр.од.;
нерозподілений прибуток – 12 гр. од.; податок на спадщину – 9 гр.од.;
прибутковий податок – 6 гр.од.
Визначити:
а) національний доход;
б) чистий експорт;
в) післяподатковий дохід домашніх господарств та обсяги їхніх
заощаджень.
а) Спочатку необхідно знайти значення амортизаційних відрахувань із

формули 2.3:
Аm =Ig – In
Аm = 105 – 50 = 55 (гр. од.)
Знаходимо значення чистого внутрішнього продукту, виходячи із
формули 2.5.:
ЧВП=ВВП-Аm
ЧВП = 600 – 55 = 545 (гр.од.)
Національний дохід розраховується по формулі 2.6.:
НД = ЧВП-ІТ
НД = 545 – 5 = 540 (гр. од.)
б) чистий експорт можна знайти із формули розрахунку ВВП по методу

витрат (формула 2.2.):
ВВП = С + Ig + G + Xn
Xn= ВВП - С - Ig - G
Xn = 600 – 340 – 105 – 90 = 65 (гр.од.)
в) Особистий доход розраховується по формулі 2.8.:
ОД = НД – ВСФ – Нерозподілений прибуток – Податок на прибуток + TR,
14
ОД = 540 – 7 – 8 – 12 +15 = 528 (гр. од.)
Післяподатковий доход обчислюється як різниця між особистим доходом
і особистими податками (формула 2.9.):
DI = ОД – Тінд.
DI = 528 – 9 – 6 = 513 (гр. од.)
Післіподатковий доход використовується на особисте споживання та
заощадження. Звідси обсяг заощадження знаходиться по формулі:
S = DI – C
S = 513 – 340 = 173 (гр. од.)
Задача 4.
За прогнозними даними, у 2006 р. номінальний ВВП країни становитиме

198 млрд. грн., індекс цін (дефлятор ВВП) – 118 %.
Розрахувати очікувані темпи зростання реального ВВП і темпи інфляції у
2006 р., якщо відомо, що у базовому році номінальний ВВП становив 139,75
млрд. грн., а індекс цін ВВП – 112 %.
Реальний ВВП у базовому 2005 р. розраховується по формулі 2.13. і

становить:
ВВПр= =124,78 (млрд. грн.)
Реальний ВВП у поточному 2006 р. становитиме:
ВВПр= =167,8 (млрд. грн.)
Темпи приросту реального ВВП становлять:

Тп= =34,5%
Темп інфляції становить

π= =5,36 %
15
Задача 5.
Розрахуйте чистий внутрішній продукт та чистий експорт, якщо відомо,

що ВВП=600, валові інвестиції = 80, споживання = 390, чисті інвестиції = 30,
державні витрати = 140.
Відповідь: ЧВП = 550, Xn = -10.
Задача 6.
Розрахуйте величину реального доходу двох наступних років, якщо

відомо, що номінальний дохід в І році склав 7000 і збільшується на 10%
щорічно при щорічному зростанні цін на 7%. Що використовується інфлятор чи
дефлятор?
Відповідь: реальний дохід першого наступного року = 7196,26; реальний
дохід другого наступного року = 7398,03; у всі роки використовується дефлятор.
Задача 7.
Обчислити номінальний ВВП в аналізовану році за таких умов: у

базовому році реальний ВВП = 2500 грн., в аналізовану році реальний ВВП
збільшиться на 12%, а ціни – на 15%.
Відповідь: 3220 грн.
Задача 8.
Економічна діяльність країни за минулий рік характеризується

наступними показниками (в грошових одиницях): ВВП = 550; чисті інвестиції
особистого сектору = 80; державні закупки = 75; споживання домашніх
господарств = 220; надходження до державного бюджету прямих податків = 26;
непрямі податки = 18; субвенції підприємцям = 30; експорт = 240; імпорт = 205.
Визначити:
а) використовуваний доход домашніх господарств;
б) амортизаційний фонд;
в) стан державного бюджету.
16
Відповідь: а) 396 (гр. од.);
б) 140 (гр. од.);
в) дефіцит розміром 61 гр.од.
17
ТЕМА 3. РИНОК ПРАЦІ
На ринку праці домогосподарства в ролі найманих робітників пропонують

свою робочу силу (L), а підприємці як роботодавці задовольняють свій попит у
робочій силі. Залежно від співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили
формується зарплата (W) і певний рівень безробіття.
Головною умовою ефективного функціонування ринку праці є органічне
поєднання ринкового механізму з державним регулюванням зайнятості. Ринковий
механізм забезпечує вільний вибір місця працевлаштування і залежність зарплати
від попиту і пропозиції. Державне регулювання має створювати всім громадянам
сприятливі умови для реалізації їхнього конституційного права на працю,
забезпечувати рівні можливості у здобутті професії, гарантувати мінімальний
рівень зарплати та забезпечувати соціальний захист у разі тимчасової втрати роботи
та працездатності.
Серед перелічених функцій держави найскладнішою є створення умов для
реалізації кожним громадянином його права на працю, тобто забезпечення повної
зайнятості. Теоретичною основою державного регулювання зайнятості слугує
кейнсіанська теорія, згідно з якою усунення вимушеного безробіття має досягатися
з допомогою політики стимулювання сукупного попиту. Але така політика має і
негативні побічні наслідки. З одного боку, вона сприяє зменшенню безробіття, а з
іншого — породжує інфляцію. Отже, за зменшення безробіття суспільство мусить
розплачуватися інфляцією. Це означає, що між безробіттям та інфляцією існує
обернена залежність. Зазначений зв'язок між безробіттям (U) та інфляцією (π)
отримав своє узагальнення за допомогою кривої Філіпса (див. рис.3.1).
π
U1
π1
π2 U2
Рис.3.1. Крива Філіпса.

Крива Філіпса свідчить, що за зменшення безробіття від U2 до U1 інфляція
зростає від π1 до π2. Спираючись на криву Філіпса, можна зробити три висновки:
1) велике безробіття не може існувати одночасно з високою інфляцією: можливі
лише велике безробіття і низька інфляція або навпаки;
2) стимулювальна політика може забезпечити зменшення безробіття лише ціною
підвищення інфляції;
3) вибір співвідношення між безробіттям та інфляцією залежить від пріоритетів
уряду, тобто від того, вирішенню якої проблеми (зменшенню безробіття чи
зниженню інфляції) він віддає перевагу.
18
Стратегічною метою функціонування економіки є створення умов для
зростання життєвого рівня населення. Але в умовах ринку досягнення цієї мети
супроводжується виникненням надмірної нерівності в доходах домогосподарств.
Для визначення ступеня нерівності в доходах використовується крива Лоренця.
% доходу
100 Д
25
10
0 40 75 100 % сімей
Рис.3.2. Крива Лоренця
На рисунку бісектриса ОД відображає абсолютну рівність у доходах,
наприклад, 5% сімей отримує 5% доходу, 25% сімей — 25% доходу і т. д.
Насправді певному відсотку сімей відповідає інший відсоток доходу. Цю
ситуацію відображає крива Лоренця, тобто опукла крива ОД, яка відхиляється
від бісектриси і свідчить про існування певної нерівності в доходах.
На коливання рівня доходів впливає багато чинників: індивідуальні
здібності до праці, відмінності в освіті та рівні професійної підготовки,
спадщина від попередніх поколінь тощо. Диференціація доходів, з одного боку,
— важливий чинник стимулювання людей до праці; з іншого — породжує
проблему бідності, яка унеможливлює нормальний розвиток людини. Це
вимагає від держави здійснення політики соціального захисту населення.
Рівень зайнятості виявляється через рівень безробіття, який характеризує
співвідношення між чисельністю безробітних і чисельністю робочої сили.
Загальний рівень трудових ресурсів (R - resources) складається з двох
груп населення: працюючих та безробітних (F).
R=L+F (3.1)
Працюючі (L)– L (labor - праця)

Безробітні - F (free - незаняті)
Рівень фактичного безробіття (u) (u - unemployment - безробіття)
обчислюється як частка офіційно зареєстрованих безробітних (F) до загального
числа людей, які можуть і бажають працювати (R):
u= ×100% (3.2)
Природний рівень безробіття складається з фрикційного та структурного:
19
u*= uf + us (3.3)
Природна норма безробіття характеризує найкращий для економіки
резерв робочої сили, спроможний забезпечувати потенційний рівень ВВП.
Взаємозв’язок між коливаннями рівня безробіття та ВВП відбиває закон
Оукена.
Американський економіст А. Оукен на основі макроекономічного аналізу
(емпірично) дійшов висновку, згідно з яким: якщо фактичне безробіття
перевищує рівень природного безробіття на 1 %, то втрати ВВП складають 2,5
%. Це положення дістало назву закону Оукена.
Спираючись на закон Оукена, можна обчислити втрати ВВП від
надмірного (циклічного) безробіття. Таке обчислення можна розкласти на
декілька етапів.
Перший — обчислення відсотка відставання фактичного ВВП Ya від
потенційного ВВП Yp:
Δy = (u – u*)×2,5 (3.4)
де Δy — відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП (у
відсотках);
u і u* —рівень відповідно фактичного і природного безробіття;
2,5 — число Оукена.
Другий — розрахунок потенційного ВВП - Yp
Yp = ×100 (3.5)
Ya — це фактичний ВВП.
Третій — оскільки нам відомо Ya та Yp, то звідси втрати економіки від
циклічного безробіття будуть дорівнювати:
ΔY = Ya – Yp (3.6)
де ΔY — втрати ВВП від циклічного безробіття.
Задача 1.
За даними, наведеними в табл. 3.1, побудуйте криву Філіпса в
короткостроковому періоді.
Таблиця 3.1
Рівень безробіття,
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
%
Темп інфляції, % 52 40 28 20 13 10 6 7 1 -2 -3 -4
Проаналізуйте графік і дайте відповіді на такі запитання:

а) які процеси в економіці країни графічно відображаються
переміщенням по кривій Філіпса;
20
б) що показує відрізок кривої Філіпса, розташований
зліва від вертикальної лінії, яка виходить із точки природного рівня безробіття;
в) що показує відрізок кривої Філіпса, розташований
справа від цієї лінії;
г) що показує відрізок кривої Філіпса, який розташований нижче осі
абсцис;
д) яке зрушення кривої Філіпса відповідає цілям державного
регулювання економіки?
Розв’язання:
ї, %
ляці
інф
п
Тем
60
50
40
30
20 Крива Філліпса
10
0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
-10
Рівень безробіття, %
Аналіз побудованої кривої Філіпса дає можливість відповісти на

запитання так:
а) Інфляційне зростання цін при зменшенні безробіття і навпаки.
б) Зниження рівня безробіття порівняно з природним рівнем (u* = 6 %)
спричинює інфляційне зростання цін відносно рівня, який відповідає
природному безробіттю.
в) Підвищення рівня безробіття порівняно з природним рівнем
спричинює зменшення рівня цін відносно рівня, який відповідає природному
безробіттю.
г) Відрізок, який лежить нижче осі абсцис, відображає дефляцію.
д) Зміщення кривої Філіпса ліворуч відповідає цілям державного
регулювання економіки.
21
Задача 2.
Стан економіки характеризується функціями: Y=56N – 4N 2; попит

домашніх господарств на вітчизняні блага – С = 0,7Y; попит на інвестиції —
I=80 – 6і; попит домашніх господарств на гроші MD = 0,8Y + 240 – 2і; ціни
пропозиції праці wS =20 + N. В обігу знаходиться 256 гр. од.
Визначити:
1) рівень повної зайнятості;
2) яким буде рівноважний рівень цін і розмір кон'юнктурного безробіття,
якщо ефективний попит на блага такий, що підприємці згодні на реальну ставку
заробітної плати, що не перевищує 25 гр. од.?
При заданій виробничій функції функція ціни попиту на працю

визначається шляхом знаходження першої похідної від виробничої функції і
має вигляд:
Y/ = wD
wD =56 – 8N
При заданій функції ціни пропозиції праці повна зайнятість визначається
з рівності:
56 – 8N = 20 + N=> N* =4.
2) Але оскільки підприємці не згодні платити більше за одиницю праці,
то зайнятість визначиться з рівняння:
56 - 8N = 25;
N*=3,9.
Кон'юнктурне безробіття таким чином дорівнює: 4 – 3,9 = 0,1.
Рівень цін можна визначити з умови рівноваги на ринку праці, але для
цього треба знати величину НД і ставку відсотка. При заданій технології:
Y= 56×3,9 – 4× 3,92 = 157,56.
Тоді заощадження складуть S= 0,3×157,56 = 47,27.
З умови рівноваги на ринку благ виходить:
47,27 = 80 – 6і => і = 5,46;
Тоді 256/Р=0,8×157,56 + 240 – 2 ×5,46 => Р = 0,72.
Задача 3.
Чисельність населення країни дорівнює 50 млн. осіб; 12 млн. осіб — діти

до 16 років, 2 млн. осіб - люди, які перебувають у тривалій ізоляції; 15 млн. осіб
— вибули зі складу робочої сили (пенсіонери, студенти, домогосподарки); 3
млн. осіб — безробітні; 1 млн. осіб — працівники з неповним робочим днем, які
шукають кращу роботу. Розрахуйте:
а) чисельність робочої сили;
б) рівень безробіття.
22
Чисельність робочої сили становить: 50 – 12 – 2 – 15 = 21 млн. осіб.

Рівень безробіття дорівнює:
u= ×100 = ×100 = 14,29%.
Дані про працівників з неповним робочим днем є надмірними для цієї

задачі. Проте треба мати на увазі, що ці працівники входять до складу робочої
сили.
Задача 4.
Природний рівень безробіття в поточному році становив 6%, а фактичний

9%. Визначити:
а) величину відносного відхилення фактичного ВВП від потенційного за
умови, що коефіцієнт чутливості ВВП до динаміки циклічного безробіття
дорівнює 2,5;
б) якщо фактичний обсяг випуску в поточному році складе 600 млрд. дол.,
якими будуть втрати ВВП, обумовлені циклічним безробіттям?
а) Величину відносного відхилення реального фактичного ВВП від

потенційного можна знайти за допомогою закону Оукена. Для цього
обчислюємо відсоток відставання фактичного ВВП Ya від потенційного ВВП
Yp по формулі 3.4.:
Δy = (u – u*)×2,5
Виходячи з умов задачі, отримуємо:
Δy = (9 – 6)×2,5 = 7,5%.
Це означає, що внаслідок циклічного безробіття фактичний обсяг
виробництва скоротився відносно потенційного на 7,5%.
б) Для розрахунку втрати ВВП знаходимо спочатку потенційний ВВП – Yp

по формулі 3.5.:
Yp = *100,
Втрати ВВП внаслідок циклічного безробіття розраховуються по

формулі: 3.6.:
ΔY = Ya - Yp
Виходячи з умов задачі, отримуємо:
23
Yp= =648,6 (млрд. грн.)
ΔY=600 – 648,6= - 48,6 (млрд. грн.)
Таким чином, втрати ВВП, обумовлені циклічним безробіттям складуть
48,6 млрд. грн.
Задача 5.
Розрахуйте згідно із законом Оукена відносне відставання фактичного

ВВП від потенційного за таких умов: фактичне безробіття — 9 %, фрикційне
безробіття — 2 %, структурне безробіття — 4 %.
Відповідь: - 7,5 %.
Задача 6.
В останньому році економіка країни А характеризувалася такими

показниками: номінальний ВВП становив 200 млрд. євро, індекс цін ВВП —
135 %, циклічне безробіття — 4 %.
Згідно із законом Оукена розрахуйте втрати реального ВВП унаслідок
циклічного безробіття.
Відповідь: - 16,46 млрд. євро.
24
ТЕМА 4. ТОВАРНИЙ РИНОК
В основі економічного кругообігу лежить природне тяжіння ринку до

рівноваги між доходами і видатками. Щоб зрозуміти, як ринок забезпечує цю
рівновагу, звернімося до таких ринкових категорій, як сукупний попит і
сукупна пропозиція.
Сукупний попит (AD), як платоспроможний попит на реальний ВВП,
залежить від рівня цін на кінцеві товари та послуги. Між сукупним попитом і
ціною існує обернена залежність, і тому в графічній моделі крива сукупного
попиту набирає вигляду від’ємної похилої лінії. Графічно вплив різних
чинників (як цінових, так і нецінових) на сукупний попит відображається
зміщенням кривої сукупного попиту у відповідний бік.
Сукупна пропозиція (AS) — це пропозиція реального ВВП. На неї
впливають ціни і нецінові чинники.
Стосовно залежності сукупної пропозиції від ціни в теорії існує дві
моделі: класична і кейнсіанська. Графічно вони показані на рис.4.1 і 4.2.
Р AD1
AS Р AD1
AS
AD2 AD2
Р1
Р1
Р2 Р2
0 Yp Y 0 Yt Yp Y
Рис. 4.1. Класична модель Рис. 4.2. Кейнсіанська модель

В основі класичної моделі лежить положення про абсолютну гнучкість
цін і зарплати. Спираючись на це положення, прихильники класичної моделі
вбачають такий зв'язок між ціною і сукупною пропозицією. Якщо, наприклад,
сукупний попит падає порівняно з потенційним ВВП, то, з одного боку,
знижуються ціни; з іншого — одночасно падає попит на ринку праці та
адекватно зменшується зарплата. Унаслідок цих одночасних змін прибутковість
виробництва не змінюється. Тому у підприємств не виникає мотивації до
зменшення сукупної пропозиції. Вона залишається на рівні Yp, але при
адекватно нижчій ціні і зарплаті. Звідси — висновок класичної моделі: сукупна
пропозиція не залежить від цін. Тому на графіку крива AS набирає вигляду
вертикальної лінії, яка започатковується в точці потенційного ВВП.
Зв'язок між ціною і сукупною пропозицією в короткостроковому періоді
пояснює кейнсіанська модель. В її основі — положення про негнучкість
зарплати протягом короткострокового періоду. Це пояснюється існуванням
колективних угод між профспілками і підприємцями, а також небажанням
підприємці і зменшувати зарплату, щоб уникнути зниження мотивації до праці
та виникнення соціальних конфліктів. Отже, згідно з кейнсіанською моделлю, в
25
короткостроковому періоді гнучкими є лише ціни, а зарплата тимчасово не
змінюється.
Якщо, наприклад, сукупний попит падає відносно Yp, то, за логікою цієї
моделі, знижуються лише ціни, а зарплата тимчасово залишається стабільною.
За цих умов прибутковість виробництва зменшується, що стимулює
підприємців до скорочення сукупної пропозиції. Звідси — висновок моделі: в
короткостроковому періоді, протягом якого зарплата не змінюється, сукупна
пропозиція перебуває в прямій залежності від товарних цін. Тому на графіку
крива AS набирає вигляду додатної похилої лінії Це означає, що кейнсіанська
модель — це модель сукупної пропозиції для короткострокового періоду.
Тому, на горизонтальній ділянці, яка характеризує економіку в умовах
неповної зайнятості з високим циклічним безробіттям, збільшення сукупного
попиту не викликає зростання цін. За цих умов сукупна пропозиція
збільшується адекватно зростанню сукупного попиту. На висхідній ділянці, яка
відображає економіку в умовах неповної зайнятості з низьким циклічним
безробіттям, збільшення сукупного попиту викликає як зростання цін, так і
збільшення сукупної пропозиції. На вертикальній ділянці, яка характеризує
економіку в умовах повної зайнятості, при збільшенні сукупного попиту
сукупна пропозиція тимчасово збільшитися не може. Тому єдиним наслідком є
зростання цін.
В любому випадку спроможність ринкового механізму до відновлення
економічної рівноваги на умовах повної зайнятості не піддається часовому
визначенню. Тому шлях до неї лише з допомогою ринкового механізму може
бути невизначено тривалим і супроводжуватися великими економічними і
соціальними втратами. Щоб скоротити його тривалість і зменшити втрати,
необхідне державне втручання в економіку.
Задача 1.
Початково економіка знаходиться в стані довгострокової рівноваги і

характеризується таким чином: довгострокова крива AS вертикалана на рівні
Y=2800, короткострокова крива AS горизонтальна на рівні Р = 1, а крива AD
задана рівнянням Y=3,5× , де М = 800. Відбувся несприятливий шок
пропозиції, внаслідок чого ціни зросли до рівня 1,4, а потенційний рівень
випуску знизився до рівня Y=2500.
Визначити нові рівноважні значення Y і З у короткостроковому та
довгостроковому періодах, якщо уряд і Центральний банк не втручаються в
економіку, тобто крива AD залишається на попередньому рівні;
Початкова рівновага встановилася на рівні Y=2800, Р = 1, тобто в точці А,

де перетинаються криві AD, ASк, ASд (рис. 4.3.). Після шоку і зміщення цін до
рівня 1,4 короткострокова крива ASк зміститься вгору, а короткострокова
26
рівновага встановиться у точці В, де перетинаються AD і нова крива сукупної
пропозиції (ASк).
P
ASД ASД
AD
В ASK
1,4
1,12 С
A
ASK
1
2000 2500 2800 Y
Рис. 4.3. Модель "сукупний попит — сукупна пропозиція"
Координати точки В знаходимо з умови рівності попиту і пропозиції, для

чого в рівняння кривої AD підставимо нове значення рівняння цін Р=1. У такому
разі обсяг випуску складає:
Y=3,5× =2000.
Таким чином, координати короткострокової рівноваги в економіці, що
відповідає точці В, становлять (Y=2000; Р=1,4).
Довгострокова рівновага встановляється в точці С після зміщення кривої
ASд до рівня випуску Y=2500. для визначення координат С підставимо у
рівняння кривої AD нове значення Y:
2500=3,5× , Р=1,2
Координати довгострокової рівноваги у точці С: Y=2500, Р=1,12.
Задача 2.
На рис. 4.4 зображено криві сукупного попиту і сукупної пропозиції.

Крива сукупного попиту АD1 зміщується вліво до положення АD2.
a) Як вплине зміщення кривої сукупного попиту вліво на рівень цін?
б) Як вплине зміщення кривої сукупного попиту вліво на обсяг реального
ВВП? На скільки зміниться його обсяг?
в) Якщо виробництво товарів і послуг в економіці зменшиться на 25 %
(точка 3), як це вплине на рівень цін?
27
P
1.2 AS
1.0
1
0.8
2
3
0.6 AD1
0.4 AD2
0.2
60 80 100 120 140 160 180 200 220 240 260 Y
Зміщення кривої сукупного попиту АD1 вліво до положення АD2 приведе до:
а) зниження цін;
б) зменшення обсягу реального ВВП;
в) зменшення обсягу реального ВВП до 150 гр.од. і стабільності цін на
рівні 0,6.
Задача 3.
На рис. 3.5 зображено криву сукупного попиту АD.

1. Чому дорівнюватиме рівноважний рівень цін, якщо крива сукупної
пропозиції матиме вигляд вертикальної лінії при потенційному ВВП 140 млрд. грн?
2. Чому дорівнюватиме рівноважний ВВП, якщо крива сукупної
пропозиції матиме вигляд горизонтальної лінії при рівні цін 0,5?
1. Рівноважний рівень цін дорівнює 1,0.

2. Рівноважний ВВП дорівнює 240 гр.од.
28
P
AS
1.0
0.8
0.6
AD
0.4
0.2
60 80 100 120 140 160 180 200 220 240 260 Y

Задача 4.
Припустимо, що економіка країни функціонує на рівні потенційного

обсягу виробництва (Y*). Згодом унаслідок економічного шоку відбулося
зниження сукупного попиту.
Поясніть на моделі "сукупний попит — сукупна пропозиція", до яких
наслідків приведе зниження сукупного попиту при:
а) жорстких цінах;
б) гнучких цінах.
За жорстких цін (тобто при P0 = соnst;) і якщо ВВП = ВВПП, зниження

сукупного попиту приведе до зменшення реального ВВП (Y1 < Y*) (рис. 4.6, a).
За гнучких цін і якщо ВВП = ВВПП, зниження сукупного попиту приведе до
зменшення реального ВВП (Y1 < Y*) і зниження рівня цін (Р0 > P1) (рис. 4.6,б).
Ці твердження випливають із логічних побудов на моделях.
Задача 5.
Побудуйте модель АD — АS і визначте графічним методом рівноважний

обсяг реального ВВП і рівень цін, якщо динаміка сукупного попиту за
визначений період характеризується такими даними (ВВП – у млрд. євро, рівень
цін — в одиницях):
Y 500 1000 1500 2000 2500 3000
Р 1,4 1,0 0,7 0,5 0,3 0,28
29
а динаміка сукупної пропозиції визначається такими показниками:
У 500 1000 1500 2000 2500 3000
Р 0,45 0,76 1,11 1,52 1,98 2,5
LRAS
P P
LRAS SRAS
E0
E1 E0 SRAS
P0 P0
E1 AD
AD
P1
AD1
AD1
Y1 < Y* Y Y1 < Y* Y
а б
Рис. 4.6. Варіанти моделей "сукупний попит — сукупна пропозиція":
а — жорсткі ціни; б — гнучкі ціни.
Задача 6.
Сукупна пропозиція країни Б характеризується такими даними (табл. 4.1).
Таблиця 4.1
Рівень цін (Р), одиниці Реальний ВВП (Y), млрд. євро
2,5 5000
2,25 5000
2,15 5000
2,0 3900
1,8 3760
1,7 3700
1,5 3400
1,25 3000
1,25 2300
1,25 1500
1. В яких межах змінюється обсяг реального ВВП (Y) півень цін (Р) на
кейнсіанському відрізку кривої сукупної пропозиції АS?
2. В яких межах змінюється Y і Р на проміжному відрізку кривої АS?
30
3. В яких межах змінюється Р і У на класичному відрізку кривої АS?
Задача 7.
За даними табл. 4.2 і 4.3 побудуйте криві АS і АD 1, АD2 та АD3 (три

варіанти).
Визначте для кожного варіанта рівноважний обсяг реального ВВП і
рівноважний рівень цін.
Таблиця 4.2
Рівень цін, одиниці Вироблений реальний ВВП, млрд. євро
2,50 2000
2,25 2000
2,00 1900
1,75 1700
1,50 1400
1,25 1000
1,25 500
1,25 0
Таблиця 4.3
Рівень цін, % Реальний ВВП, розрахований за витратами, млрд. євро
1-й варіант 2-й варіант 3-й варіант
250 1400 1900 400
225 1500 2000 500
200 1600 2100 600
175 1700 2200 700
150 1800 2300 800
125 1900 2400 900
100 2000 2500 1000
31
ТЕМА 5.ГРОШОВИЙ РИНОК
Основними параметрами грошового ринку є грошова пропозиція і

грошовий попит. Вони являють собою реальну грошову масу і обчислюються
на основі ділення номінальної грошової маси (М) на ціни за формулами:
пропозиція — Мs=(M/P)s, попит — Md = (M/P)d. Крім того, важливим
параметром грошового ринку є ціна грошей, тобто відсоткова ставка.
Грошова пропозиція складається з різних форм грошових активів.
Залежно від рівня ліквідності всі вони об'єднуються зростаючим підсумком в
окремі грошові агрегати:
М0 = готівкові гроші (гроші поза банками);
М1= М0 + поточні депозити + кошти на розрахункових рахунках;
М2 = Ml + строкові депозити;
МЗ = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків.
Грошова пропозиція не залежить від відсоткової ставки, а може
змінюватися Національним банком згідно з цілями монетарної політики. Тому в
графічній моделі грошової пропозиції її крива набирає вигляду вертикальної лінії.
Грошовий попит — це попит на реальну грошову масу. Він включає
попит на гроші для угод і попит на гроші як активи.
Попит на гроші для угод показує, скільки грошей економічний агент
бажає мати на руках для того, щоб здійснювати повсякденні трансакції (угоди).
Найпростіша формула трансакційного попиту на гроші має вигляд:
MDТ= P×Q/v (5.1)
де M – кількість грошей, що перебувають в обігу; P - абсолютний рівень
D
цін; Q – реальний обсяг виробництва; v – швидкість обігу грошей.

Попит на гроші для угод дорівнює:
MDТ = ВВПр/v (5.2)
де ВВПр — реальний валовий внутрішній продукт.
Попит на гроші як активи (MDА) випливає з їхньої функції як засобу
заощадження. В цьому випадку гроші розглядаються як засіб збереження
вартості.
Попит на гроші для угод і попит на гроші як активи визначає загальний
попит на гроші. Отже, сукупний попит на гроші – це реальна грошова маса, яка
необхідна економічним суб’єктам для оплати угод та в якості активів, виходячи з
попереднього аналізую функцію грошового попиту можна записати таким чином:
MD = L(Y,i) = kY – hi (5.3)
де, k та h – коефіцієнти еластичності грошового попиту відповідно за
доходом та відсотковою ставкою.
Зростання цін на облігації викликає зниження відсоткової ставки, що
випливає з її формули:
n = (відсотковий дохід / ціна облігації) × 100, (5.4)
де відсотковий дохід є фіксованою величиною. Тому в разі зростання цін на
облігації відсоткова ставка падає.
32
За законом всі комбанки повинні мати обов’язкові резерви. Загальна
норма банківських резервів визначається відносно депозитних грошей (D) за
формулою:
rr = R/D (5.5)
Кредитні гроші (МС), які обчислюються як різниця між депозитними
грошима і банківськими резервами за формулою:
МС = D – R (5.6)
Здатність банківської системи на базі залучення грошей на свої депозити
створювати нові гроші, тобто збільшувати пропозицію грошей, вимірюється
депозитним мультиплікатором (md). Який знаходиться в оберненій
залежності від норми резервування:
md = 1/rr (5.7)
Якщо резервна норма встановлена, то спираючись на початковий приріст
депозитних грошей, можна обчислити приріст грошової пропозиції:
∆MS= ∆D × md (5.8)
Наведена модель грошової пропозиції відповідає спрощеним умовам її
формування, тому що в ній грошова пропозиція зводиться лише до депозитних
грошей, а вилучення з грошового обігу зводяться лише до банківських резервів.
У дійсності до складу грошової пропозиції входять як депозитні, так і
готівкові гроші, тобто:
MS = MB +D (5.9)
де MB— готівкові гроші.
За цих умов, певна частка грошей, що їх залучають комерційні банки,
вилучаються в формі готівки. З урахування цього зміна грошової пропозиції
визначається за формулою:
Щоб визначити модель грошової пропозиції з урахуванням усіх обставин,
визначимо два додаткових показники, що впливають на її величину.
Коефіцієнт готівки (cr) — це відношення готівкових грошей до
депозитних грошей:
cr = MB/D (5.10)
звідси MB = cr × D .
Грошова база (H) — це сума готівкових грошей та банківських резервів
(гроші високої ефективності):
H = MB + R (5.11)
З урахуванням цього зміна грошової пропозиції визначається за
формулою:
∆MS= ∆Н × mm (5.12)
mm – грошовий мультиплікатор, який визначається таким чином:
mm = (1+cr)/(rr+cr) (5.13)
Грошовий мультиплікатор показує на скільки грошових одиниць
змінюється грошова пропозиція за зміни грошової бази на одну грошову
одиницю. Легко помітити, що коли вилучення грошей у формі готівки відсутні,
тобто cr = 0, то грошовий мультиплікатор дорівнює депозитному.
33
Задача 1.
Загальні резерви комерційного банку становлять 220 млн. грн. Депозитні

внески дорівнюють 950 млн. грн. Обов'язкова норма резервування дорівнює
20%. Як зміниться пропозиція грошей, якщо банк використає надлишкові
резерви для кредитування?
За норми резервування 20% сума обов'язкових резервів Rr складе:

Rr= 950 × 0,2=190 (млн. грн.).
Надлишкові резерви становлять:
Rе = 220-190 = 30 (млн. грн.).
Якщо банк використає надлишкові резерви для кредитування, то
додаткова пропозиція складе (формули 5.7, 5. 8):
∆MS= ∆D × md,
md = 1/rr,
∆MS = 30 × 1/0,2 = 150 (млн. грн.).
Таким чином, якщо банк використає надлишкові резерви у сумі 30 млн.
грн. для кредитування, то пропозиція зросте на 150 млн. грн.
Задача 2.
Обов’язкова норма резервування дорівнює 20%. Комерційний банк

додатково резервує 5% від загальної кількості депозитів в якості надлишкових
резервів. Депозитні внески дорівнюють 100 млн. грн. Яку максимальну
величину коштів банк може надати у кредит?
За норми резервування 20% сума обов'язкових резервів Rr складе:

Rr= 100 × 0,2 = 20 (млн. грн.).
Надлишкові резерви становлять:
Rе = 100 × 0,05 = 5 (млн. грн.).
Загальні резерви складуть:
20 + 5 = 25 (млн. грн.).
Банк може надати у кредит наступну суму:
100 – 25 = 75 (млн. грн.).
Задача 3.
Економіка характеризується такими рівняннями:

С = 300 + 0,8Y,
І = 200 – 1500R,
34
Xn = 100 – 0,04Y – 500R,
Md = (0,5Y – 2000R) × P
За умов, що G = 200; t = 0,2; М = 550; Р = 1, розрахувати рівноважне
значення відсоткової ставки і доходу.
Для розрахунку рівноважних значень відсоткової ставки і доходу

необхідно вивести рівняння кривих IS, LM.
Для з’ясування рівняння кривої IS підставимо функції споживання,
інвестицій і чистого експорту у основну макроекономічну тотожність:
Y = C + Ig + G + Xn
Y = 300 + 0,8(Y – 0,2Y) + 200 – 1500R + 200 + 100 – 0,04Y -500R
Після алгебраїчних перетворень отримуємо:
Y = 2000 - 5000R → рівняння лінії IS.
Для з’ясування рівняння лінії LM будемо використовувати функцію
попиту на гроші, значення рівняння цін і номінальної грошової пропозиції:
=0,5Y – 2000R
= 0,5Y – 2000R
Після алгебраїчних перетворень отримуємо:
Y = 1100 + 4000R → рівняння лінії LM.
Дорівнюємо значення Y з рівнянь кривих IS і LM:
2000 – 5000R = 1100 + 4000R, розв’язуємо відносно R:
900 = 9000R; R=0,1, тобто 10% → рівноважне значення відсоткової
ставки.
Підставляємо значення відсоткової ставки в одне із рівнянь і знаходимо Y:
Y = 1100 + 4000×0,1 = 1100 + 400 = 1500.
Задача 4.
Уряд збільшує податки для скорочення дефіциту бюджету та зниження

інфляції. Використовуючи модель IS-LM, зобразити графічно, які заходи
необхідно провести Національному банку для того, щоб ставка відсотка
залишилась без змін.
Збільшення податків обумовлює скорочення сукупного попиту, що

графічно відбивається зміщенням кривої IS ліворуч до положення IS 1 (1). За
таких умов в економіці відбувається зниження відсоткової ставки і скорочення
ділової активності (2). Для стабілізації ставки відсотка Національний банк має
скоротити пропозицію грошей, що графічно відображається зміщенням LM
ліворуч до положення LM1 (3). Результатом відповідної монетарної політики
стане спад випуску на величину Y1 Y2 (4).
35
LM1
1 3 LM
R0
2
R1 IS
IS1
Y2 Y1
4
Задача 5.
У прогнозному періоді, відповідно до експансивної грошової політики

держави, необхідно збільшити грошову пропозицію на 500 тис. гр. од.
На скільки необхідно збільшити грошову базу, якщо відомо, що
коефіцієнт готівки складає 0,25, а норма фактичного резервування - 0,1.
Відповідь: 140,06 тис. гр. од.
Задача 6.
Норма обов'язкових резервів дорівнює 0,2. Надлишкові резерви відсутні.

Попит на готівку складає 50% від об'єму депозитів.
Сума резервів дорівнює 80 млрд. грн. Чому дорівнює пропозиція
грошей?
Відповідь: 600 млрд. грн.
Задача 7.
Нехай попит на готівку складає 10% від суми депозитів.

Норма резервування дорівнює 0,15. Якщо Національний Банк вирішує
розширити пропозицію грошей на 330 млрд. грн. На скільки він повинний
збільшити (зменшити) грошову базу?
Відповідь: збільшити на 75 млрд. грн.
36
ТЕМА 6. ІНФЛЯЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ
Інфляція — це приріст цін, викликаний надлишком грошей відносно до

випуску товарів та послуг. Отже, інфляція передусім характеризує приріст цін в
економіці. Вона вимірюється за допомогою індексу цін.
В залежності від складу кошику розрізняють три види індексів цін:
 індекс споживчих цін;
 індекс цін виробництва;
 дефлятор.
Підвищення індексу цін у поточному році порівняно з попереднім указує
на інфляцію, а зменшення індексу цін — на дефляцію.
Показником інфляції є темп інфляції.

Для обчислення темпу інфляції (π) застосовують два методи.
Перший — на основі індексу цін базового періоду. В цьому випадку
інфляція показує відсоток приросту цін в аналізованому періоді (році) стосовно
базового періоду (року):
π = Ір – 100, (6.1)
де Ір — індекс цін аналізованого періоду (року);
100 — індекс цін попереднього періоду (року).
Другий — на основі індексу цін попереднього періоду.
В цьому випадку інфляція показує відсоток приросту цін в аналізованому
періоді (році) стосовно попереднього періоду (року):
π= ×100%, (6.2)
Ір — індекс цін аналізованого періоду (року);
Ір(-1)— індекс цін попереднього періоду (року).
Задача 1.
Розрахуйте темп інфляції для поточного року за таких умов: у

попередньому році номінальний ВВП становив 165 млрд. грн., реальний ВВП —
128 млрд. грн.; у поточному році очікується одержати номінальний ВВП 200
млрд. грн. при індексі цін ВВП 142 %.
Індекс цін ВВП розраховується по формулі:
Ір = ×100
Індекс цін ВВП у попередньому році становив:
37
Ір = ×100 = 128,9%
Темп інфляції у поточному році дорівнюватиме:
π= ×100 = ×100 = 10,16%.
Задача 2.
Економіка країни А характеризувалася в останні два роки такими

макроекономічними показниками: у попередньому році номінальний ВВП
становив 5000 млрд. дол., реальний ВВП — 4800 млрд. дол.; у поточному році
очікується одержати номінальний ВВП 5400 млрд. дол., реальний ВВП — 5050
млрд. дол.
Розрахуйте темп інфляції у цій країні для умов поточного року.
Відповідь: 2,6%.
Задача 3.
Обчисліть індекс споживчих цін, якщо у базовому році видатки типової

сім'ї становили (гр. од.):
продукти харчування — 50000;
одяг—10000;
взуття — 5000;
житло —30000;
транспортні видатки — 6000;
книги —2000;
відпочинок та розваги — 3000.
У даному році ціни зросли на ( %):
продукти харчування — 2;
одяг — 3;
взуття — 2;
житло — 5;
транспорт— 1;
книги — 4;
відпочинок та розваги — 6.
Відповідь: 1,03.
38
ТЕМА 7. СПОЖИВАННЯ ДОМОГОСПОДАРСТВ
В даній темі розглядається лише відкрита економіка, в якій присутня

держава і зовнішня торгівля. За цих умов згідно з методом видатків ВВП
визначається як сума приватного споживання та інвестування за формулою:
Y = С + Іg + G + Xn (7.1)
Споживання відображає видатки домогосподарств на купівлю споживчих

товарів та послуг. Воно є основним компонентом сукупних видатків економіки.
Тому важливо визначити, від чого залежить його величина.
Існує багато чинників, від яких залежить величина споживання. Проте
основним є наявний дохід (дохід у розпорядженні) - DI. У межах приватної
економіки закритого типу він складається із особистого наявного доходу
(наявного доходу домогосподарств) і наявного доходу підприємств.
Особистий наявний дохід — це така частина сукупного доходу, яка
залишається після відрахувань на відновлення основного капіталу
(амортизація) та утворення нерозподіленого прибутку: особистий наявний
дохід = ВВП - амортизація - нерозподілений прибуток. Наявний дохід
підприємств — це така частка валового корпоративного прибутку, яка
залишається після сплати дивідендів: наявний дохід підприємств = валовий
корпоративний прибуток - дивіденди = амортизація + нерозподілений
прибуток. Якщо до особистого наявного доходу додати наявний дохід
підприємств, то наявний дохід приватної економіки буде дорівнювати
сукупному доходу, тобто ВВП. Одна його частина спрямовується на
споживання, інша - на заощадження. Це дає підстави записати таку формулу:
DI = C + S, (7.2)
DI = Y – T + TR (7.3)
де DI — наявний дохід приватної економіки, S — приватні заощадження;
T - податки, TR - трансферти.
Приоритетним напрямом використання наявного доходу є споживання.
Тому заощадження — це та частина наявного доходу, яка залишається після
здійснення витрат на споживання:
S = DI – С. (7.4)
Вимірювання залежності споживання і заощадження від наявного доходу
здійснюється з допомогою коефіцієнтів схильності до споживання і
заощадження.
У динамічному аналізі застосовуються коефіцієнти граничної схильності
до споживання та заощадження, які визначають за формулами:
MPC = с/ = ∆C / ∆DI (7.5)
MPS = s = ∆S / ∆DI
/
(7.6)
Звернімо увагу на важливу властивість: сума коефіцієнтів граничної,
схильності завжди дорівнює одиниці тобто:
MPC + MPS = 1 (7.7)
39
Це зумовлено тим, що за даного наявного доходу будь-яка зміна
споживання компенсується протилежною зміною заощаджень. І навпаки.
Крім наявного доходу на споживання і заощадження впливають інші
чинники. До них можна віднести такі: багатство, ціни, очікування, споживча
заборгованість, відсоткова ставка. Споживання, яке не залежить від доходу, а
змінюється під впливом інших чинників, називають автономним (Со). Наявність
цього показника дає підстави записати функцію споживання, як:
C = Со+ с/ × DІ (7.8)
Задача 1.
Функція споживання має вигляд: C=0,7Y + 60. Визначити функцію

заощадження, якщо ставка податку t = 0,2, а трансферти TR = 150.
Функція заощадження знаходиться таким чином:

S = Y– T + TR – C.
Але перед тим, як знаходити функцію заощадження, необхідно у функції
споживання врахувати сплачені податки Т та отримані трансферти TR таким
чином:
С = С0 + с/(Y – T + TR),
С = 60 + 0,7 (Y – 0,2Y + 150),
C = 60 + 0,7×0,8Y + 0,7×150,
С = 0,56Y + 165.
Підставляємо отримане значення функції споживання у формулу, по якій
знаходиться функція заощадження:
S = Y – 0,2Y + 150 – 0,56Y – 165,
S = 0,24Y – 15.
Задача 2.
Споживання домашніх господарств характеризується функцією

С = 0,7Y + 20, ставка податку складає 25 %.
Визначте рівноважний обсяг доходу. Якими будуть при рівновазі обсяги
споживання та заощадження. Покажіть графічно.
Проаналізуйте, як змінюється по мірі зростання доходу середня норма
споживання.
Знаходимо функцію споживання, з урахуванням сплати податків:

С = С0 + с/(Y – T),
С = 20 + 0,7 (Y – 0,25Y),
С = 20 + 0,525 Y.
40
Умова рівноваги за даних умов задачі: С = Y.
Тобто 20 + 0,525 Y = Y => Y = 42,1; С = 42,1; S = 0.
C, S
Y=C
E
42,1 S
20
S=0
42,1 Y
- 20
Рис. 7.1. Споживання та заощадження за умови рівноваги
Середня норма споживання APС = , згідно правилу Кейнса, по мірі

зростання доходу зменшується.
До точки рівноваги, наприклад, при Y = 40

APС = =1,025
В точці рівноваги, наприклад, при Y = 42,1

APС = =1
Після точки рівноваги при Y = 50

APС = =0.925
Задача 3.
Ринок благ характеризується функціями: С = 0,75Y +120; I = 250.

Ставка прибуткового податку — 15 %, трансфертні виплати складають 20 гр. од.
Визначити, як зміниться національний доход при окремому та одночасному
збільшенні інвестицій на 20 % і збільшенні заощаджень на 30 гр. од.
41
Умова рівноваги: Y = C + I
Перетворюємо функцію споживання відповідно до умови, враховуючи
сплачені податки та отримані трансферти:
С = 0,75(Y – 0,15Y + 20)+ 120 = 0,6375Y + 135;
Y = 0,6375Y + 135 + 250 => Y* = 1062,1 – початкова рівновага.
При збільшенні інвестицій на 20 % вони складатимуть I= 300.
Функція заощаджень при збільшенні заощаджень на 30 гр. од. буде мати
вигляд:
S = 0,25Yi – 120 + 30;
С = 0,75Yi + 90 => C = 0,75 (Y – 0,15Y + 20) + 90 = 0,6375Y + 105
При окремій дії збільшення інвестицій рівновага буде:
Y = C + I + ΔI => Y = 0,6375Y + 135 + 300 => Y * = 1200 — національний
доход зростає.
При окремій дії збільшення заощаджень:
Y = C – ΔC + I => Y = 0,6375Y + 105 + 250 => Y* = 979,31 - національний
доход зменшується, що пояснюється «парадоксом заощаджень».
При одночасному збільшенні інвестицій і заощаджень:
Y = C – ΔC + I + ΔI => Y = 0,6375Y + 105 + 300 => Y * = 1117,24 —
національний доход зростає, тобто сильніше подіяло збільшення інвестицій, ніж
збільшення заощаджень.
Задача 4.
Споживання домогосподарств характеризується даними: функція

споживання — С = 80 + 0,7Y, ставка податку складає 20 %, загальний доход —
1000 гр. од.
Визначити, наскільки зміниться обсяг заощаджень, якщо автономне
споживання зросте на 5 гр. од.
Відповідь: обсяг заощаджень зменшиться на 5 гр. од.
Задача 5.
Яким повинен бути національний доход, щоб при автономному споживанні

200 гр. од., граничній схильності до споживання с/ = 0,7, податковій ставці t = 20
% задовольнити попит підприємств на інвестиції в об'ємі 240 гр. од.?
Відповідь: 1000 гр. од.
42
ТЕМА 8. ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ
Вагомим чинником сукупних видатків є інвестиції. У короткостроковому

періоді вони впливають на рівень виробництва через зміни в сукупному попиті.
У довгостроковому періоді вони впливають на виробництво через процес
капіталоутворення, що змінює рівень потенційного ВВП.
Мотиваційним чинником інвестиційного попиту є чистий прибуток, який
інвестори очікують отримати від інвестування. Вихідною базою для його
кількісної оцінки є дохід від інвестування Чистий прибуток менший за дохід від
інвестування на величину затрат, пов’язаних із сплатою відсотків за
використання інвестиційних коштів, і податку на прибуток. Зазначене можна
виразити такою формулою:
NP = (GP – ТР) – І×r (8.1)
де NP — очікуваний чистий прибуток;
GP - валовий прибуток, отриманий від реалізації інвестиційного проекту;
ТР - податок на прибуток;
(І×r) – затрати на інвестиції, які пов’язані зі сплатою відсотків за
використання інвестиційних коштів.
r - реальна відсоткова ставка, яка обчислюється як різниця між
номінальною відсотковою ставкою (n) та очікуваною інфляцією (π) за
формулою:
r=n-π (8.2)
Вплив інвестицій на сукупний попит (ВВП) відображається в теорії

мультиплікатора. Суть мультиплікативного впливу інвестицій на ВВП полягає у
тому, що інвестиції впливають на ВВП не пропорційно, а помножено, тобто
мультиплікативно. Це означає, що при зміні інвестицій на одну грошову
одиницю ВВП змінюється більше ніж на одиницю.
Мультиплікатор інвестицій — чисельний коефіцієнт, що показує
залежність зміни доходу від зміни автономних інвестицій. Якщо відбудеться
приріст обсягу інвестицій (наприклад, збільшаться державні асигнування на
суспільні роботи в умовах спаду економіки), то доход збільшиться на величину,
що у m раз більше, ніж приріст інвестицій, тобто
ΔY = me × ΔI, (8.3)
або
ΔY = me ×ΔЕ, (8.4)
де ΔY — приріст доходу, ΔІ, ΔЕ – приріст інвестицій або сукупних
видатків; me — мультипликатор (множник). Відповідно:
me = (8.5)
Оскільки мультиплікатор знаходиться в прямій залежності від граничної
схильності до споживання (с/) і в зворотній залежності від граничної схильності
до заощадження (s/), то
43
me = = (8.6)
В умовах інфляції добуток me×ΔЕ, відображає приріст номінального

ВВП, який у певних пропорціях розподіляється між приростом реального ВВП і
приростом цін. Тому номінальний ВВП в аналізованому періоді становитиме
Yb + me×ΔЕ. Після його дефлювання і зіставлення з реальним ВВП базового
періоду можна визначити приріст реального ВВП, викликаний початковим
приростом сукупних видатків в умовах інфляції:
ΔY = ×100 – Yb (8.7)
Задача 1.
В умовах приватної економіки закритого типу Уb = 2000 грн., а інвестиції

початково зросли на 50 грн. Розрахувати зміну реального доходу, якщо при
цьому ціни зростуть на 5 %, а с/=0,75.
Приріст реального доходу в умовах інфляції розраховується по формулі 4.14:
ΔY = - Yb
Мультиплікатор витрат розраховується таким чином:

me = = =4
Підставляємо значення у формулу приросту реального доходу:
ΔY = ×100 – 2000 = 95,24 (грн.)
Задача 2.
У базовому році автономні інвестиції становили 2000 млрд. грн.,

коефіцієнт еластичності інвестицій до реальної відсоткової ставки b – 0,6,
реальна відсоткова ставка r – 20%. В аналізованому році автономне
інвестування збільшилось на 40 млрд. грн., а реальна відсоткова ставка
зменшилась на 5%.
Обчисліть приріст інвестицій в аналізованому році.
44
Обсяг інвестицій у базовому році становить:

І1 = Іа – b rб = 2000 – 0,6×20 = 1988 (млрд. грн.)
Обсяг інвестицій в аналізованому році становить:

І2 = Іа – b rа = 2000 + 40 – 0,6×(20 – 5) = 2031 (млрд. грн.)
Приріс інвестицій:
а) в абсолютних величинах:
ΔІ/ = І2 – І1 = 2031 – 1988 = 43 (млрд. грн.)
б) у відсотках:
ΔІ/= = = 2,16%.
Задача 3.
В економіці без держави і закордону функції заощаджень та інвестицій

мають вигляд: S = 0,8Y – 10; I = 10 – 2i.
Виведіть за таких умов рівняння рівноваги на ринку благ та побудуйте
графік. Як зміниться макроекономічна рівновага, якщо буде введена постійна
ставка прибуткового податку 13 %?
Відповідь: рівняння початкової рівноваги: Y = 25 – 2,5i;
рівняння рівноваги після введення податку: Y = 28,7 – 2,9i.
Задача 4.
Для умов країни А інвестиційна функція задана рівнянням (млн. грн.):

I = 1000 – 40r,
де r – реальна відсоткова ставка.
Визначте обсяг інвестицій, якщо номінальна відсоткова ставка і дорівнює
10%, темп інфляції π становіть 2 %.
Відповідь: 680 млн. грн.
45
ТЕМА 9. СУКУПНІ ВИДАТКИ ТА ВВП
Для розуміння рівноваги або нерівноваги в економіці слід розрізняти

фактичні і заплановані сукупні витрати. Економічна рівновага — це рівновага
між запланованими сукупними витратами і ВВП. Тому в моделі «витрати—
випуск» під сукупними витратами слід розуміти заплановані сукупні витрати.
Оскільки згідно з нашим припущенням сукупні витрати дорівнюють С + Іg, то
для моделі «витрати—випуск» базовим є таке рівняння:
Е = С + Іg = ВВП (9.1)
Згідно з цим рівнянням, ВВП — вироблений продукт, а С + Іg — сукупні

витрати.
Співвідношення між сукупними витратами і ВВП — це співвідношення
між планами покупців і продавців, які, як правило, не збігаються. Якщо вони не
збігаються, то виникають незаплановані зміни в товарних запасах.
Так, коли Е < ВВП, виникає перевиробництво, яке супроводжується
незапланованим збільшенням товарних запасів.
І навпаки, коли Е > ВВП, виникає недовиробнинтво, яке супроводжується
незапланованим зниженням товарних запасів.
Інвестиції в товарні запаси виконують балансуючу роль в економіці.
Якщо величина сукупних витрат недостатня порівняно з ВВП, то відбувається
незаплановане збільшення інвестицій в товарні запаси; якщо сукупні витрати
перевищують ВВП, то відбувається незаплановане зменшення інвестицій в
товарні запаси. Це дає підстави модифікувати формулу:
Е ± І/ = ВВП (9.2)
де ± І/ — незаплановані інвестиції в товарні запаси; (+)- збільшення, (-) —

зменшення інвестицій в товарні запаси. Е ± І/ — фактичні сукупні витрати (Еф).
Отже рівноважний ВВП — це такий обсяг виробництва якому відповідають
сукупні витрати, достатні для закупки всієї продукції, виробленої в поточному
періоді.
У моделі «вилучення-ін’єкції» рівноважний ВВП — це такий ВВП,
який забезпечується в умовах рівноваги між заощадженнями та
інвестиціями. Це означає, що плани домогосподарств стосовно заощаджень
збігаються з планами підприємств стосовно інвестицій. Тому умовою рівновага
на товарному ринку є рівновага між заощадженнями і запланованими
інвестиціями, тобто S = I.
Але фактичні інвестиції (І ± І/) завжди балансуються із заощадженнями за
рахунок незапланованих інвестицій. Тобто, незаплановані інвестиції є
вирівнюючим елементом, який постійно приводить у відповідність фактичні
інвестиції та заощадження. Такий висновок кореспондується із методом
46
“витрати—випуск”, згідно з яким фактичні сукупні витрати завжди дорівнюють
ВВП, що досягається за рахунок незапланованих інвестицій в товарні запаси:
Е ± І/ = ВВП (9.3)
Рецесійний розрив — це величина, на яку фактичні сукупні витрати повинні

початково збільшитися, щоб забезпечити досягнення потенційного ВВП.
В умовах рецесійного розриву економіка потенційно втрачає,
недовиробляє певну величину ВВП.
Величина рецесійного розриву (необхідного початкового приросту
сукупних витрат (+ ΔЕ) визначається за формулою (в умовах стабільних цін):
+ ΔЕ = (9.4)
де ВВПп - ВВПф — реальний приріст ВВП, необхідний для досягнення
ВВП потенційного; me – мультиплікатор витрат.
Інфляційний розрив — це величина, на яку фактичні сукупні витрати
повинні початково зменшитися, щоб усунути інфляційний надлишок за умов
повної зайнятості.
Розрив називається інфляційним тому, що він викликає в економіці
інфляційний надлишок ВВП. Величину інфляційного розриву (- ΔЕ) —
необхідного початкового зменшення сукупних витрат — можна визначити за
формулою (без урахування цінового фактора):
- ΔЕ = (9.5)
де ВВПп - ВВПф — інфляційне зменшення ВВП за умов повної
зайнятості.
Задача 1.
Яким має бути рівноважний ВВП в умова приватної закритої економіки,

щоб при автономному споживанні С 0 = 40 і граничній схильності до
споживання с'= 0,6 попит на автономні інвестиції Іа дорівнював 150 млрд. грн.
Використовуючи основну макроекономічну тотожність Y = С + І для

приватної закритої економіки і функцію споживання С = С0 + с'Y, напишемо
рівняння рівноважного ВВП:
Y = С + I = С0 + с'Y + І;
Y = 40 + 0,6 Y + 150;
0,4Y = 190;
У = 475 млрд. грн.
47
Задача 2.
В умовах приватної економіки закритого типу споживання дорівнює 1000

млрд. євро, заощадження — 550 млрд. євро, незаплановані інвестиції — 150
млрд. євро.
Обчислити рівноважний ВВП.
В умовах макроекономічної рівноваги

I = S = 550 млрд. євро;
У = С + І + I = 1000 + 550 + 150 = 1700 млрд. євро.
/
Задача 3.
Економіка країни А перебуває в стані рівноваги, який характеризується

такими макроекономічними показниками (млрд. грн.): потенційний ВВП
становить 3500, фактичний реальний — 2800, споживчі витрати населення
зросли на 1380, безподатковий дохід населення зріс на 1970.
Розрахуйте величину рецесійного розриву, якщо ціни за час його усунення
ціни зростуть на 10 %.
Гранична схильність до споживання дорівнює:

с/ = = =0,7;
Гранична схильність до заощадження становить:
s/ = 1 – c/ = 1 – 0,7 = 0,3;
Величина рецесійного розриву в умовах інфляції розраховується по
формулі:
+ ΔЕ =
Мультиплікатор витрат становить:

me = = =3,33;
Рецесійний розрив становить:
+ ΔЕ = = 315,32 (млрд. грн.)
Задача 4.
48
Економіка характеризується такими даними: С=100+0,8У; І=50.
Визначити:
а) рівноважний рівень доходу;
б) рівноважний рівень споживання і заощаджень;
в) якщо рівень випуску буде становити 800, то яким буде незапланований
приріст запасів продукції?
г) якщо інвестиції збільшаться до 100, то як зміниться рівноважний
випуск? Яке значення мультиплікатора витрат?
а) Початковий рівноважний рівень випуску може бути знайдений

унаслідок розв'язання рівняння:
У=Е,
де Е = С+І, звідси:
У=100+0,8У+50;
У – 0,8У=150;
0,2У=150;
У=750.
б) У рівновазі дотримується рівність заощаджень і інвестицій, тобто

рівноважний рівень заощаджень S=I=50.
Рівноважний рівень споживання становить С = У – S = 750 – 50 = 700
(рівноважний рівень споживання може бути знайдений і з функції споживання
С=100+0,8×750=700).
в) Якщо фактичний рівень випуску буде становити 800, а рівноважний

750, то незапланований приріст запасів продукції складе: 800-750=50.
г) Якщо інвестиції збільшаться з 50 до 100, то рівноважний випуск

збільшиться на величину:
ΔУ=ΔІ×me,
де: ΔУ - приріст рівноважного випуску; ΔІ - приріст рівноважних

інвестицій; me - мультиплікатор витрат.
За умови зростання інвестицій У=100+0,8У+100=1000 приріст
рівноважного випуску ΔУ = 1000 – 750 =250.
Мультиплікатор витрат me= ΔУ/ΔІ
me=250/50=5.
Задача 5.
Нехай функція споживання має вигляд (млрд. євро)

С = 200 + 0,6 Y, S = 500.
Визначте:
49
а) початковий рівноважний ВВП;
б) рівноважний ВВП, якщо інвестиції збільшуються на 100;
в) мультиплікатор інвестицій.
Відповідь: а) 1750 млрд. євро;
б) 2000 млрд. євро;
в) 2,5.
Задача 6.
За попередній період економіка характеризується функціями:

S = 0,2Y – 100, I = 300, ЕXP = 100, IMP = 0,1Y.
Держава ввела постійну ставку прибуткового податку 10 % і всі зібрані
податки витрачались державою на купівлю благ. Визначте рівновагу.
Відповідь: Y = 1758,7.
Задача 7.
Функція заощаджень домашніх господарств має вигляд:

S = 0,3Y- 20. Інвестиційний попит складає 40.
Визначте двома способами: за допомогою умовної рівноваги на ринку
благ та за допомогою мультиплікатора — як зміниться національний доход,
якщо домашні господарства збільшать свої заощадження на 20.
Відповідь: ΔY = - 66,67.
Задача 8.
Економіка країни перебуває в стані макроекономічної рівноваги і

характеризується такими показниками (млрд. євро): фактичний номінальний
ВВП дорівнює 1200, потенційний — 1100, споживчі витрати зросли на 700,
безподатковий дохід населення країни зріс на 933.
Розрахувати інфляційний розрив в економіці.
Відповідь: - ΔЕ = - 25 млрд. євро.
50
ТЕМА 10. ЕКОНОМІЧНЕ З ДИНАМІКА
Важливою особливістю економіки, яка спирається на ринкові відносини,

є її нестабільність. Розвиток ринкової економіки протягом останніх двох
століть засвідчує, що зростання виробництва періодично чергується з його
падінням. У роки падіння ВВП безробіття зростає, ціни падають, а
прибутковість зменшується. У роки зростання ВВП підвищується рівень
зайнятості населення, зростають ціни і збільшуються прибутки. Такі коливання
в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних (ділових) циклів,
які складаються із чотирьох фаз:
1) криза (або падіння);
2) депресія (або застій);
3) пожвавлення;
4) піднесення (або зростання).
Основними показниками економічного зростання є абсолютне збільшення
продукту або його збільшення на душу населення. Обсяг продукту (Y) залежить
від кількості виробничих факторів (або ресурсів) та рівня технічного прогресу.
До основних виробничих факторів належать капітал (К) та праця (L).
Для вимірювання та оцінки економічного зростання використовують
показники абсолютного приросту, темпів приросту реального обсягу випуску в
цілому та на душу населення. Останній показник є більш точним для оцінки
економічного зростання, що важливе, перш за все, як основа зростання
добробуту населення, засобу вирішення багатьох соціально-економічних
проблем.
ΔY t = Y t - Y t - 1 (10.1)
Δy t = (ΔY t /Y t - 1 )×100, (10.2)

Крім капіталу і праці, на економічне зростання впливає технічний прогрес.
Для вимірювання його впливу на продукт Солоу запропонував застосовувати
показник сукупної продуктивності факторів, який модифікує виробничу
функцію таким чином: Y = AF(K, L), де А — сукупна продуктивність факторів.
З урахуванням усіх факторів темп приросту продукту визначається за
формулою:
, (10.3)
де ΔY/Y, ΔК/К, ΔL/L, ΔА/A — темп приросту відповідних показників, а —
частка капіталу в продукті; (l-а) — частка праці в продукті.
Оскільки вплив сукупної продуктивності факторів безпосередньо ідентифікувати
неможливо, то він визначається за залишковим принципом, тобто відніманням із
загального темпу приросту того внеску, що його робить капітал та праця:
(10.4)
51
З огляду на це внесок сукупної продуктивності факторів у зростання
продукту (ΔА/А) дістав назву «залишок Солоу».
Залежність економічного зростання від його факторів описується з
допомогою певних моделей. Найбільш показовою серед них є модель Солоу.
Вона ґрунтується на низці передумов, серед них головними є такі:
1. Цільовою функцією моделі є зростання не загального обсягу продукту, а
його виробництва на одного працюючого, тобто збільшення продуктивності
праці. Тому в даній моделі абревіатура спирається на малі букви, які
відображають певні показники в розрахунку на одного працюючого:
продуктивність праці — у = Y/L;

(10.5)
капіталоозброєність праці — k = K/L;
(10.6)
інвестиції — i = I/L.
(10.7)
Крім того, враховуємо, що s — норма заощаджень, d — норма амортизації.
2. Продуктивність праці залежить від її капіталоозброєності. Це положення
реалізується на основі перетворення виробничої функції: Y=F(K, L). Якщо
обидві частини цього рівняння поділити на L, то отримаємо:
(10.8)
У наведеній формулі Y/L=y, a F[K /L, L/L)=f(k). Звідси виробнича функція
набирає такого вигляду: у = f(k).
3. Капіталоозброєність ставиться в залежність від трьох факторів: запас
капіталу, приріст населення, технічний прогрес.
4. Інвестиції дорівнюють заощадженням, тобто: і = s × у = s ×f(k). Виходячи із
наведених передумов, визначається вплив окремих факторів на
капіталоозброєність і, як наслідок, на економічне зростання.
Формула стійкої капіталоозброєності:
Δk=0=s/f(kx)-(d+n+g)× kx (10.9)
де n – темп приросту населення,
g – темп приросту ефективності праці,
kx - стійка капіталоозброєність.
Головний висновок моделі Солоу полягає в тому, що лише технічний
прогрес забезпечує постійне зростання обсягу продукту на душу населення і
тому є постійним чинником зростання життєвого рівня населення. Цей
висновок випливає із формули продуктивності праці з незмінною
ефективністю:
. (10.10)
Звідси обсяг продукту в розрахунку на одного працюючого зростає згідно
з коефіцієнтом ефективності праці: y×E=Y/ L. Ця формула, у свою чергу,
52
пояснює абсолютне збільшення продукту за рахунок зростання продуктивності
праці: Y = y(L× E).
Ключовими елементами моделі Домара-Харрода є величина заощаджень
узагалі і схильність до заощадження зокрема. Величина заощаджень, за інших
однакових умов, залежить від: ціни або процента, доходу; суспільних
передбачень.
Функція економічного зростання у моделі Домара-Харрода має вигляд:
Gr=ΔY/Y= I/k / I/s/ = s//k (10.11)
де s/ - гранична схильність до заощадження;

k - частка приросту капіталу у прирості продукту (внесок капіталу у
збільшення продукту).
Задача 1.
Економіка країни характеризується виробничою функцією

Y = A×K ×L . Темп зростання капіталу становить 3%, а чисельності зайнятих
0,4 0,6
2%. Продуктивність виробничих факторів зростає з темпом 1,5% за рік. Як

зміниться обсяг виробництва?
В неокласичній моделі зростання використовується виробнича функція

типу Y = AF (K,L). Обсяг виробництва залежить від внеску факторів
виробництва K,L, а також від технології. Виробнича функція має постійну
віддачу від масштабу, тобто збільшення від факторів у певному ступені
призводить до відповідного зростання випуску. Зміни випуску можна
представити так:
ΔY = F(K,L) ×ΔA + MPK×ΔK+MPL×ΔL
де MPK та MPL – граничні продуктивності відповідних факторів.
Поділимо даний вираз на Y = AF (K,L):
= +α +(1-α) ,
де α- частка капіталу, а (1- α) – частка праці у доході, А – загальна
продуктивність факторів.
У наведеній функції Y = A×K0,4×L0,6, показники ступеня є одночасно і
частками факторів у доході, тобто:
= +0,4 +0,6 .
З урахуванням наявних даних:
= 1,5%+0,4×3% + 0,6×2% = 3,9%
Таким чином випуск зростає із темпом 3,9% за рік.
53
Задача 2.
В країні А відношення приросту капіталу до приросту продукту (k)

становить 3, а в країні Б 2,7.
Гранична схильність до заощаджень (s') в країні А дорівнює 0,2, в країні Б
– 0,25.
Використовуючи модель Домара—Харрода, визначте темпи
економічного зростання в цих країнах.
Загальна формула Домара—Харрода для визначення темпів економічного

зростання має вигляд;
=
де s' — схильність до заощадження; k — відношення приросту капіталу
до приросту продукту (реального ВВП). Тоді темпи економічного зростання в
країні А становлять:
= 0,067, або 6,7%,
у країні Б:
= 0,0926, або 9,26 % .
Отже, темпи економічного зростання в країні Б у 1,38 рази вищі, ніж у

країні А.
Задача 3.
Виробнича функція Кобба-Дугласа для умов країни A має вигляд

Y = А×К0,3 ×L0,7.
Якщо загальна продуктивність факторів зростає з темпом 2 %, темп
зростання обсягу виробництва дорівнює 5,9 %, а капітал зростає з темпом 6 %
за рік, то якими темпами має бути збільшена чисельність зайнятих у
виробництві?
Відповідно до заданої виробничої функції Кобба-Дугласа

Y = А×К0,3 ×L0,7
рівняння приросту обсягів виробництва залежно від темпу вказаних у задачі
факторів виробництва матиме вигляд:
= +0,3 +0,7 .
Відповідно до умови задачі:
54
5,9%=2%+0,3×6%+0,7 .
Звідки:
= = 3%.
Задача 4.
Відповідно до моделі Р. Солоу обчисліть капіталоозброєність, за якої

забезпечується критичний обсяг інвестицій, якщо економіка країни
характеризується такими показниками: норма амортизації (d) становить 0,18,
норма заощаджень (s) — 0,25, приріст населення (n) — 0,02, вартість основного
капіталу (К) — 2564 млн. євро, чисельність працюючих (L) — 25,17 млн. осіб.
Відповідно до моделі Р. Солоу, критична величина інвестицій

забезпечується за такої умови:
s×f(k)=(d+n)×k.
Визначимо капіталоозброєність праці:
k= = =101,87 євро/особу.
Величина капіталоозброєності, за якою забезпечується критична
величина інвестицій, дорівнює:
f(k)= = = 81,5 євро/особу.
Задача 5.
У країні А гранична продуктивність капіталу дорівнює 0,2, а в країні В — 0,33.

Гранична схильність до заощадження в країні А дорівнює 0,2, в країні В — 0,23.
Визначте:
а) відповідно до моделі Домара темпи приросту реального виробництва в
кожній країні;
б) темпи приросту реального виробництва в країні А відносно темпу
приросту в країні В.
Відповідь: а) в країні А - 4%; в країні В – 7,6%;
б) 0,526.
Задача 6.
У країні А за минулий рік темпи економічного зростання становили 5,8%,

приросту основного капіталу — 8 %, приросту населення країни — 2 %, а
частка капіталу у валовому внутрішньому продукті країни становила 0,35 %.
55
Обчисліть темп приросту сукупної продуктивності факторів виробництва
("залишок Солоу").
Відповідь: 1,7%.
Задача 7.
Економіка країни характеризується такими макроекономічними

показниками: валовий внутрішній продукт становить 2720 млн. грн.,
чисельність зайнятих у виробництві — 18,7 млн. осіб, вартість основного
капіталу — 5625 млн. грн., норма амортизації — 0,1.
Обчисліть норму заощаджень, за якої забезпечується стійкий рівень
капіталоозброєності.
Відповідь: 0,207.
56
ТЕМА 11. ДЕРЖАВА В СИСТЕМІ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ
У сучасній економіці держава виконує активну роль. В економічному

кругообігу вона виконує три функції: здійснює на відповідних ринках
закупівлю ресурсів та продуктів і несе пов’язані з цим витрати; забезпечує
домогосподарства і підприємства суспільними благами, тобто фінансує освіту,
охорону здоров’я, науку, культуру, армію тощо; отримує від домогосподарств і
підприємств податки, за рахунок яких фінансуються суспільні блага.
У моделі економічного кругообігу податки називаються чистими
оскільки вони відображають кінцевий результат фінансових відносин між
урядом і суб'єктами приватного сектора економіки з одного боку, уряд отримує
від них податки (АТ), з іншого — здійснює зворотні платежі у формі
трансфертів (ТR), до яких належать субсидії, виплати у зв'язку з безробіттям,
пенсії тощо. Отже, в остаточному підсумку уряд отримує лише чисті податки:
Тn = AT - TR. (11.1)
Держава вносить суттєві зміни в параметри економічної рівноваги.
Розглянемо її вплив згідно з моделлю «видатки—випуск». Пригадаймо, що в
межах приватної закритої економіки сукупні видатки дорівнюють сумі
приватного споживання та приватних інвестицій: Е=С+І. З появою держави
сукупні видатки доповнюються державними закупівлями: E=C+І+G. Тому
економічна рівновага визначається за формулою:
Y=C+I+G. (11.2)
Наведена модель відрізняється від її аналога в умовах приватної закритої

економіки не лише державними закупівлями, а й кількісною визначеністю
приватного споживання. Це зумовлено тим, що з появою держави суттєво
трансформується функція споживання.
У межах приватної закритої економіки DI = Y. Тому функція споживання
визначається так: С = С° +с/ × Y. З урахуванням держави з'являються, з одного
боку, податки та інші прирівняні до них відрахування державі, з іншого —
державні трансферти приватному сектору. Перші зменшують наявний дохід
приватної економіки, інші — збільшують його. Оскільки податки переважають
трансферти, то у підсумку наявний дохід зменшується на величину чистих
податків: DI=Y-Tn. За цих умов трансформується функція споживання:
С = С° + с/ ×(Y – Тn) (11.3)
Функцію чистих податків можна записати так: Тn = t × Y , де t - коефіцієнт

податків (середній або граничний), який відображає відношення між чистими
податками і доходом (Tn/Y або ΔTn/ΔY). Звідси функція споживання
модифікується
57
С = С° + с/ × Y ×(1 - t) (11.4)
Отже, поява податків і трансфертів зменшує споживання за будь-якого
рівня доходу.
З урахуванням держави вилучення в економіці доповнюються чистими
податками, а ін’єкції – державними закупівлями. Внаслідок цього формула
економічної рівноваги в моделі «вилучення - ін’єкції» набуває вигляду:
S + Tn = I + G. Одночасно трансформуються і заощадження.
У строщеній моделі заощадження зводиться до приватних за формулою
S = Y – C. З урахуванням держави вони зменшуються на величину чистих податків:
S = Y – Tn - C (11.5)
Якщо в модель економічної рівноваги підставити нове значення

приватних заощаджень і перенести державні закупівлі в ліву частину рівняння,
то отримаємо кінцевий вираз моделі економічної рівноваги:
(Y – Tn - C) + (Tn - G) = I (11.6)
де (Y – Tn - G) - приватні заощадження, (Tn - G) – державні заощадження.

Сума приватних та державних заощаджень дорівнює національним
заощадженням. Отже, економічна рівновага за методом “вилучення — ін'єкції”
— це рівновага між національними заощадженнями та інвестиціями.
З метою регулювання економіки держава здійснює фіскальну політику,
шляхом зміни державних доходів та витрат.
Слід розрізняти дискреційну та автоматичну фіскальну політику. В основі
дискреційної політики лежить цілеспрямоване застосування державних
закупівель і чистих податків. Зазначені фіскальні засоби впливають на дохід
мультиплікативно. Але слід брати до уваги, що в умовах змішаної економіки
закритого типу виникає складний мультиплікатор видатків, який, крім
заощаджень, враховує ще один канал вилучень — податки у формі чистих
податків (Т). При цьому вилучення у формі податків відбуваються автоматично
в разі зміни доходу як податкової бази згідно з граничним коефіцієнтом
податків (t). У разі врахування заощаджень і автоматичних чистих податків
вилучення збільшуються і становлять величину 1 – с/ × (1 - t). Звідси випливає
формула складного мультиплікатора видатків:
або
(11.7)
Мультиплікатор податків завжди менший мультиплікатора видатків
пропорційно граничній схильності до споживання. Це дає підстави перейти до
мультиплікатора податків (mt):
(11.8)
Використовуючи наведені мультиплікатори, можна обчислити вплив на
дохід державних закупівель або чистих податків, які змінюються дискреційнo,
58
тобто за рахунок зміни податкових ставок або рівня трансфертів. Державні
закупівлі належать до автономних видатків і впливають на реальний ВВП
безпосередньо. Якщо ΔG = ΔAЕ, то приріст реального ВВП визначається так:
ΔY=ΔG×me (11.9)
Особливість чистих податків, які змінюються дискреційне, поляґає в
тому, що вони не є компонентом автономних видатків, а впливають на ВВП
опосередковано через автономне споживання. Між чистими податками і
автономним споживанням існує обернений зв’язок: ΔTn×с/=-ΔС. Якщо ΔTn×с/
= - ΔАE=-ΔС, то вплив чистих податків на реальний ВВП можна визначити за
формулою:
ΔY=-ΔTn×c/×me=-ΔTn×mt (11.10)
Порівнюючи дві останні формули, слід звернути увагу на знаки. Вони

свідчать про те, що між G і Y існує пряма залежність, а між Тn і Y— обернена.
Крім автономного застосування фіскальних засобів держава може
застосовувати їх одночасно. Тоді зміна доходу визначається за формулою (при
стабільних цінах):
ΔY=ΔG×me-ΔTn×mt (11.11)
Підсумковий результат у цьому варіанті залежить від співвідношення між
зміною G і Т з урахуванням того, що мультиплікатор видатків є вищим від
мультиплікатора податків. Але якщо державні закупівлі й чисті податки
змінюються за умов збалансованого бюджету, тобто коли ΔG = ΔТn, то
результатом такої політики буде певний приріст доходу, оскільки ΔG > ΔТn×с/ .
Досі фіскальна політика розглядалася без урахування її бюджетних
наслідків. Тепер слід урахувати бюджетну функцію фіскальної політики, тобто
визначити, з якими наслідками для державного бюджету фіскальна політика
виконує стабілізаційну функцію в економіці.
Бюджетна діяльність держави має бути різною залежно, від фази
економічного циклу. Так, під час скорочення виробництва ефективною
(доцільною) є стимулювальна фіскальна політика, яка викликає бюджетний
дефіцит або збільшує його рівень. Під час інфляційного зростання ефективною
є стримуюча фіскальна політика, яка викликає скорочення бюджетного
дефіциту або виникнення бюджетного профіциту.
Проте на стан державного бюджету впливають також циклічні коливання
в економіці. Під час спаду виробництва автоматично скорочуються податкові
надходження в бюджет, а за його зростання — вони збільшуються. Тому, щоб
визначити ефективність фіскальної політики, треба розмежувати вплив на
державний бюджет фіскальних заходів і циклічних коливань.
Стан державного бюджету визначається з допомогою бюджетного сальдо
(BS), яке можна обчислити як різницю між чистими податками і державними
закупівлями:
BS=Tn - G. (11.12)
59
Слід розрізняти фактичне, потенційне і циклічне бюджетне сальдо.
Фактичне бюджетне сальдо характеризує стан державного бюджету в
умовах фактичного рівня зайнятості і тому обчислюється на базі фактичного
доходу за формулою:
BS = Y×t - G, (11.13)
де t - середній коефіцієнт податків, a Y×t — фактичні податкові

надходження до бюджету. Таке бюджетне сальдо відображає вплив на
державний бюджет як фіскальної політики, так і циклічних коливань.
Вплив циклічних коливань на стан державного бюджету можна
нейтралізувати, якщо як податкову базу використати потенційний дохід (Yp).
Завдяки цьому можна обчислити потенційне бюджетне сальдо за формулою:
BSp =Yр×t - G . (11.14)
Воно показує, яким могло б бути бюджетне сальдо, коли б економіка

функціонувала в умовах повної зайнятості.
Якщо економіка перебуває в умовах неповної зайнятості, то державний
бюджет втрачає певну величину доходів. Ці втрати відображає циклічне
бюджетне сальдо, яке обчислюється за формулою:
BSс= BS - BSр. (11.15)
Задача 1.
У змішаній рівноважній економіці закритого типу маємо умови: Y =

2300у.г.о., C = 1500 у.г.о., T = 380 у.г.о., TR = 120 у.г.о., G = 80 у.г.о. Чому
дорівнюють національні інвестиції?
У змішаній економіці закритого типу рівновага досягається, якщо

національні заощадження дорівнюють національним інвестиціям, тобто:
Sпр+ Sд= Ін, або (Y – T + TR – C) + (T – TR – G) = Ін
Обсяг національних інвестицій становить:
Ін = (2300 – 380 + 120 – 1500) + (380 – 120 – 80) = 540 + 340 = 880 у.г.о.
60
Задача 2.
Економіка країни перебуває у стані рівноваги за умови, що споживання

домашніми господарствами визначаються функцією (млрд. грн.) С = 150 + 0,7Y;
I=150, G = 250, t = 0,25. Визначте:
а) рівноважний ВВП;
б) мультиплікатор витрат;
в) мультиплікатор витрат з урахуванням ставки податків.
a) Рівноважній ВВП визначається за формулою:

Y=C+I+G
Y = 150 + 0,7 (Y – 0,25Y) + 150 + 250;
Y – 0,525Y = 550;
Y = 1157,9
б) мультиплікатор витрат визначається по формулі:
me =
me = = 3,33
в) мультиплікатор витрат з урахуванням ставки податків визначається по
формулі:
me =
me = = 2,1
Задача 3.
Змішана рівноважна економіка закритого типу характеризується такими

макроекономічними показниками (млрд. євро): Y = 2200; G = 360; Т = 470;
Iн = 1100.
Визначте приватні заощадження.
У змішаній економіці закритого типу рівновага досягається, якщо

національні заощадження дорівнюють національним інвестиціям, тобто:
Sпр+ Sд= Ін, або (Y – T – C) + (T – G) = Ін
Звідси приватні заощадження дорівнюють:
Sпр= Ін – (T – G);
Sпр= 1100 – (470 – 360);
Sпр= 990.
Задача 4.
61
макроекономічними показниками (млрд. євро):
Y = 2300; С = 1300; Т = 350; Iн = 750.
Розрахуйте обсяг державних закупівель.
Відповідь: 250 млрд. євро.
Задача 5.

макроекономічними показниками (млрд. євро):
Y = 3000; Iн = 500;
С = 1600; Т = 100; G = 800.
Розрахуйте приватні і державні заощадження.
Відповідь: приватні заощадження = 1300 млрд. євро;
державні заощадження = - 700 млрд. євро (заборгованість).
Задача 6.
Економіка країни характеризується такими даними (млрд. євро): приватні

заощадження дорівнюють 220, податки — 850, державні витрати — 730.
Визначте обсяг національних інвестицій, за якого економіка країни зможе
досягти рівноважного стану.
Задача 7.
Нехай у гіпотетичній економіці, де с/=0,8; спостерігається

серйозний криза. На скільки уряд повинний збільшити свої витрати,
щоб перемістити криву сукупного попиту вправо на 25 млрд. дол.?
Яке зменшення податків сприяє аналогічному росту сукупного попиту?
Приріст сукупного попиту під впливом зміни державних витрат

розраховується по формулі:
+ Δ Y = +Δ G × me
Звідки зміна державних витрат розраховується по формулі:
+Δ G = + Δ Y/me
Мультиплікатор витрат становить:
me = = 5;
Зміна державних витрат дорівнює:
62
ΔG= 5 (млрд. дол.).
Приріст сукупного попиту внаслідок зміни податків обчислюється за

такою формулою:
+ Δ Y = - Δ T × mt
Звідки зміна податків розраховується по формулі:
ΔТ=-
Мультиплікатор податків розраховується по формулі:

mt=с/ × me.
mt=0,8 × 5 = 4.
Зміна податків становить:
ΔТ=- = - 6,25 (млрд. дол.).
Задача 8.
Відомо, що гранична схильність до заощадження складає 0,25 і в

економіці функціонує система 20%-го пропорційного оподаткування прибутків.
До яких змін у розмірі рівноважного рівня випуску приведуть:
а) збільшення державних витрат на 10 млн. грн.;
б) збільшення автономних податків на 15 млн. грн.;
в) зниження трансфертів на 10 млн. грн.
а) Якщо уряд збільшить витрати на 10 млн. грн., то приріст рівноважного

обсяг випуску буде становити:
Δ Y = Δ G × m e,
me =
де me – мультиплікатор державних витрат, з урахуванням вилучень у
вигляді податків.
Виходячи із умови задачі, отримуємо:
me = = =2,5
Δ Y=10×2,5=25 (млн. грн.).
б) Приріст рівноважного випуску під впливом зміни автономних податків

розраховується по формулі:
+ Δ Y = - Δ Tn × mt ,
де mt – мультиплікатор податків.
63
mt=с/ × me.
Значення мультиплікатора податків буде становити:
mt = 0,75 × 2,5=1,875.
Δ Y = (-15) × 1,875 = - 28,125 (млн. грн.).
Таким чином, при збільшенні податків на 15 млн. грн., зменшення
рівноважного випуску буде становити 28,125 млн. грн..
в) Чисті податки розраховуються як різниця між загальною масою

отриманих державною податкових находжень та наданими державою
трансфертами:
Тn = ТА – ТR.
Таким чином, ящо відбулося зниження трансфертів на 10 млн. грн., то це
призвело до збільшення чистих автономних податків на 10 млн. грн., тобто
Δ Tn= 10 млн. грн.
Δ Y = (-10) × 1,875 = - 18,75 (млн. грн.).
Задача 9.
Економіка характеризується такими даними: С=20+0,8(Y-Т+TR)

(споживання); І=60 (інвестиції); Т=40 (податкові надходження); TR=10
(трансферти); G=30 (державні витрати).
Визначити:
а) рівноважний рівень доходу;
б) якщо уряд збільшить витрати до 40 з метою стимулювання економіки,
як зміниться рівноважний рівень доходу; яким буде значення мультиплікатора
видатків; як зміниться сальдо бюджету?
в) якщо уряд збільшить податки до 50 при рівні G =30, як зміниться
рівноважний рівень доходу; яким буде значення мультиплікатора видатків; як
зміниться сальдо бюджету?
г ) якщо уряд збільшить витрати до 40 і податки до 50 як зміниться
рівноважний рівень доходу; як зміниться сальдо державного бюджету?
а) Для розрахунку рівноважного рівня доходу підставимо значення С, I, G,

T, TR у основну макроекономічну тотож6ність і розв’яжемо її відносно У:
Y=С+I+G
Y = 20+0,8(Y-40+10)+60+30;
Y = 20 + 0,8Y – 0,8×30+90;
0,2Y=86;
Y=430.
б) Якщо уряд збільшить витрати до 40 (на 10), то приріст рівноважного

доходу буде становити:
64
ΔY = ΔG × me,
me =
де me – мультиплікатор державних витрат, без урахування вилучень у
вигляді податків.
Виходячи із умови задачі, отримуємо:
me = = =5
Δ Y=10×5=50.
Таким чином, при збільшенні витрат на 10 од., приріст рівноважного
доходу буде становити 50 од.
До проведення фіскальної експансії бюджет був збалансований:
G+TR=T
30+10=40.
Після проведення фіскальної експансії виник дефіцит бюджету у розмірі
10, тому що державні видатки збільшились на 10, а податкові надходження не
змінились: (30+10)+10 ≠ 40
в) Приріст рівноважного доходу під впливом зміни податкових
надходжень розраховується по формулі:
+ Δ У = - Δ T × mt ,
де mt – мультиплікатор податків.
mt=с/ × me.
Значення мультиплікатора податків буде становити:
mt = = =4.
Δ У = (-10) × 4 = - 40.
Таким чином, при збільшенні податків на 10 од., зменшення рівноважного
доходу буде становити 40 од.
Після проведення фіскальної рестрикції виник бюджетний надлишок у
розмірі 10, адже державні видатки і трансферти становлять 40, а податкові
надходження збільшились до 50.
г) Якщо уряд збільшить витрати до 40 і одночасно зростуть податки до

50, то:
У = 20 + 0,8(У – 50+10) +60 + 40;
У = 20 + 0,8У – 0,8×40 +100;
0,2У = 88;
У = 440.
Таким чином рівноважний дохід зріс на 10 од. (440 – 430). Або цей
розрахунок можна здійснити виходячи із формули:
Δ У = +Δ G × me - Δ Tn × mt
Δ У = 10 ×5 – 10×4 = 10.
65
При проведення такої фіскальної політики бюджет буде збалансованим:
G+TR=T → 40+10=50.
Задача 10.
Уряд збирається збільшити державні витрати на 15 млрд. грн. в економіці

з повною зайнятістю ресурсів. Рівноважний рівень доходу становить 500 млрд.
грн., гранична схильність до споживання дорівнює 0,75, чисті податкові
надходження в держбюджет автономні. На скільки необхідно збільшити чисті
податкові надходження в бюджет для того, щоб уникнути надлишкового росту
сукупного попиту і підтримати стабільність рівня цін.
Відповідь: 20 млрд. грн.
Задача 11.
Уряд ухвалив рішення знизити податки на 200 млн. грн.; гранична

схильність до споживання дорівнює 0,75, а граничний коефіцієнт податків —
0,33.
На яку величину уряд повинен зменшити державні закупівлі, щоб у
короткостроковому періоді реальний ВВП не змінився?
Відповідь: 150 млн. грн.
Задача 12.
В умовах неповної зайнятості уряд країни збільшив державні закупівлі на

20 млрд. євро, а чисті податки — на 10 млрд. євро за умов, коли с' — 0,8, t =
0,25. Визначте, чому дорівнює приріст реального ВВП?
Задача 13.
Потенційний ВВП України в 2000 р. становив 220 млрд. грн., фактичний

— 180 млрд. грн., середній коефіцієнт чистих податків — 0,35, державні
закупівлі — 25 млрд. грн.
Чому дорівнює циклічне бюджетне сальдо?
Відповідь: - 14 млрд. грн.
66
ТЕМА 12. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Всі результати зовнішньоекономічної діяльності країни відображаються в

спеціальному статистичному документі — платіжному балансі. Він складається
з двох розділів. Основним розділом є рахунок поточних операцій (СА), який
поділяється на три підрозділи:
1) баланс товарів та послуг, що відображає співвідношення між експортом
та імпортом товарів та послуг;
2) доходи, що показують співвідношення між отриманими та сплаченими
доходами у формі зарплати, дивідендів та відсотків,
3) поточні трансферти, що відображають співвідношення між отриманими
та сплаченими пенсіями, грошовими переказами. дарунками та іншими
трансфертами.
Другий розділ — рахунок операцій з капіталом та фінансовий рахунок або
скорочено — рахунок капітальних операцій (КА). Він відображає
співвідношення між припливом та відпливом капіталу у формі капітальних
трансфертів, нематеріальних активів, інвестицій та кредитів.
Крім цих двох розділів, платіжний баланс включає також автономну
статтю під назвою «Помилки та упущення» (ЕО). Вона відображає сальдо
статистичних неточностей, які виникають під час ідентифікації
зовнішньоекономічних операцій, викликаних часовими та вартісними
розбіжностями між митною та банківською статистикою. Сальдо цієї статті
дорівнює різниці між сальдо СА та КА. Рівновага платіжного балансу
забезпечується на умовах, коли сальдо СА дорівнює сальдо КА з протилежним
знаком з одночасним урахуванням сальдо статті «Помилки та упущення». Це
можна виразити формулою:
ВР = СА + КА + ЕО. (12.1)
Платіжний баланс завжди є рівноважним. Якщо створюються умови для

порушення його рівноваги, то вона відновлюється через статтю «Резервні
активи», яка входить до складу КА. Так, в умовах виникнення дефіциту
платіжного балансу може мати місце таке співвідношення: - СА > КА + ЕО.
Тоді з метою усунення дефіциту платіжного балансу сальдо КА додатно
збільшується за рахунок використання іноземних (міжнародних) активів, що за
статтею «Резервні активи» відображається зі знаком «плюс». Це означає, що
зміни в статті «Резервні активи» прирівнюються до операцій імпортного типу.
Іншими словами, використання іноземних активів країни на покриття дефіциту
платіжного балансу розцінюється як імпорт (приплив) капіталу.
Якщо валютний курс зростає, то потрібно менше національної валюти для
купівлі кожної одиниці іноземної валюти. Проте кінцевою метою валютного
обміну є купівля іноземних товарів. Щоб визначити купівельну спроможність
національної валюти, слід враховувати не лише валютний курс, а й ціни. З цією
метою розрізняють два види валютного курсу: номінальний і реальний.
67
Номінальний курс (е) — це курс, який обчислюється через кількість
іноземної валюти, на яку фактично обмінюється національна валюта,
наприклад, 1 дол. США = 5 грн. Реальний курс (еr) додатково враховує
співвідношення між іноземними та внутрішніми цінами. У формі прямого
котирування реальний валютний курс визначається за формулою:
, (12.2)
де Рf , Рd — відповідно іноземні та внутрішні ціни.

Реальний курс валюти відображає співвідношення між цінами окремого
товару (або ринкового кошика) тих країн, що перебувають у торговельних
відносинах. У формі прямого котирування реальний валютний курс — це
коефіцієнт, який показує відношення іноземних цін до внутрішніх цін,
виражених з допомогою спільної грошової одиниці (у даному разі
внутрішньої). Крім цін, на реальний валютний курс впливає номінальний курс
валюти. Чим нижчий номінальний курс гривні (вища гривнева оцінка долара),
тим більший коефіцієнт реального курсу валюти і вища
конкурентоспроможність вітчизняних товарів. Отже, між номінальним
валютним курсом і конкурентоспроможністю вітчизняних товарів теж існує
обернений зв'язок.
Особливим варіантом визначення валютного курсу є концепція паритету
купівельної спроможності (ПКС). В її основі лежить закон єдиної ціни, за яким
ціна певного товару на всіх національних ринках має бути однаковою, оскільки
різниця між ними усувається валютними курсами. Чим вища національна ціна,
тим нижчий курс національної валюти. І навпаки.
Отже, згідно з ПКС валютний курс відбиває співвідношення між
внутрішніми та іноземними цінами і визначається за формулою
Е =Pd/Pf, (12.3)
де Pf, Рd— ціни окремих товарів в іноземній та національній валютах, або

ціни ринкового кошика у відповідних валютах.
Залежно від режиму формування валютного курсу розрізняють два його

види: фіксований і плаваючий. Фіксований курс — це твердий курс, який
держава офіційно оголошує і зобов'язується підтримувати. Різновидом
фіксованого курсу є валютний коридор. Плаваючий курс — це курс, який
вільно формується ринком під впливом попиту і пропозиції. Різновидом
плаваючого курсу є керований плаваючий курс.
Щоб врахувати вплив імпорту на мультиплікатор, слід спиратися на
граничну схильність до імпорту (q), яка визначається за формулою:
q= /ΔY. (12.4)
68
Тоді мультиплікатор видатків набирає вигляду:
. (12.5)
Задача 1.
Економіка характеризується такими даними:

1. Експорт товарів 19650 грн.
2. Імпорт товарів 21758 грн.
3. Громадяни країни отримують дохід у вигляді відсотків від
іноземних інвестицій 3621грн.
4. Країна сплачує іноземним інвесторам відсотковий доход
1394 грн.
5. Витрати громадян на туризм становлять 1919 грн.
6. Доходи країни від туризму 1750 грн.
7. Однобічні трансферти країни 4174 грн.
8. Притік капіталу у країну 6612 грн.
Розрахувати сальдо поточного рахунку, фінансового рахунку і платіжного
балансу. Як зміняться офіційні валютні резерви країни?
Сальдо поточного рахунку = (експорт товарів + експорт послуг туризму

+факторні доходи із-за кордону) - (імпорт товарів - імпорт послуг + виплати
відсотків іноземним інвесторам + однобічні трансферти) =
(19650+1750+3621) (21758+1919+1394+2388) = - 2438 грн.
Сальдо капітального рахунку = (притік капіталу - відтік капіталу) =
6612-4174 = 2438 грн.
Сальдо платіжного балансу = сальдо поточного рахунку + сальдо
капітального рахунку = - 2438 + 2438 = 0.
У зв'язку з тим, що дефіцит поточних операцій фінансується за рахунок
чистого притоку капіталу, то величина офіційних валютних резервів країни не
зміниться.
Задача 2.
Україна здійснює зовнішньоекономічну діяльність з іншими країнами

світу. У минулому році загальний дохід населення збільшився на 530 млн. грн.
Із кожної гривні споживчих витрат на імпортні товари витрачається 0,25 грн.
Гранична схильність до споживання населення дорівнює 0,75, граничний
коефіцієнт податків — 0,20.
Обчисліть мультиплікатор витрат у відкритій економіці.
69
Приріст безподаткового доходу населення дорівнює

530 - (530 × 0,2) = 424 млн. грн.
Приріст споживчих витрат становить
424 × 0,75 = 318 млн. грн.
Приріст імпорту дорівнює
318 × 0,25 = 79,5 млн. грн.
Гранична схильність до імпорту становить:
79,5 : 424 = 0,187.
Мультиплікатор витрат за умов відкритої змішаної економіки країни
становить:
me =
me = = 1,7
Задача 3.
У минулому році вартість певного набору продуктів у США становила 6

тис. дол., а у Німеччині — 9 тис. євро.
Визначте паритет купівельної спроможності долара до марки.
Паритет купівельної спроможності долара до марки становить:
= 0,667 дол./євро.
Задача 4.
Середньорічний темп приросту цін у країні А склав 10%, а в

країні В — 12%. Номінальний курс обміну національної валюти країни
А на національну валюти країни В підвищився в плині роки на 8%.
Як змінили реальний обмінний курс національної валюти країни А
на національну валюту країни В?
Відповідь: + 6%.
Задача 5.
У країні А на частку вітчизняних товарів доводиться 80%

сукупного споживання. Рівень цін на вітчизняні товари дорівнює 1,2
національних грошових одиниць, а рівень цін на імпортні товари,
виражений в одиницях іноземної валюти, складає 0,8,
70
Національний обмінний курс: е = 2,5. Чому дорівнює національний
валютний курс? Якої величини досягне рівень споживчих цін на вітчизняні й
імпортні товари в національній валюті країни А.
Відповідь: е = 0,4; р = 1,36.
Задача 6.
У базовому році вартість споживчого кошика в Україні рівнялася 1000 грн., а

в США — 500$. У аналізованому році інфляція в
Україні рівнялася 20%, а в США — 4%. Чому дорівнює курс гривні
у формі прямого котирування відповідно до паритету купівельної спроможності?
Відповідь: 1$ = 2,3 грн.
71
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
Основна література
1.1.Долан Э.Дж., Линсдей Д. Макроэкономика: Пер. с англ. / Под общ. ред.

Б. Лисовика. – С-Пб.: АОЗТ "Литера плюс", 1994. – 405 с.
1.2.Макконелл К.Р., Брю С.Л. Макроекономіка: Пер. с англ. / Гл ред. Т.
Панчишин. - Львів: Просвіта, 1992. – 672 с.
1.3.Макроекономіка. Под общ.ред. А.А.Покотілова. - Дн-ск, 1998. – 185 с.
1.4.Панчишин С. Макроекономіка: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2001. –
616с.
1.5.Радіонова І. Макроекономіка та економічна політика. Підручник для
студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.:
Таксон, 1996. – 240 с.
1.6.Солонінко К.С. Макроекономіка: Навчальний посібник для студентів
економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. - К.: ЦУЛ,
2002. – 320 с.
Додаткова література
1.7.Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка. Навчальний посібник.

– К.: Атака, 2002. – 368 с.
1.8.Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег. - М.: Прогресс,
1978
1.9.Макроекономіка. Підручник за ред. А.Г.Савченко.- К.: Либідь, 1995.
1.10. Менкью Н.Г. Макроэкономика. -М., 1994.
1.11. Основи економічної теорії. /За ред. С.В. Мочерного.-
Тернопіль:Тарнекс,1993 7. Геблер І. Макроекономіка. Навч.посібник. -
К.: НМК ВО, 1993.
1.12. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка:
Підручник. – К.: Либідь, 1999. – 288 с.
1.13. Самуельсон П., Нордхауз В. Макроекономіка. - К.: Основи, 1995.
1.14. Современная экономика. Учебное пособие под общ. ред. О.Ю.
Мамедова. - Ростов-на-Дону,1997.
1.15. Селищев А.С. Макроэкономика. – СПб.: Питер, 2000. – 448 с.
1.16. Экономика. Учебник под общ. ред. А.С. Булатова. - М.: БЭК, 1994.
1.17. Экономическая теория. Учебник по общ. ред. А.И. Добрынина.- С.-
Пб.,1997.
72
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ
МАКРОЕКОНОМІКА
ЗБІРНИК ЗАДАЧ
Дніпропетровськ – 2007
73

Untitled

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Untitled

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

Збірник задач з дисципліни “Макроекономіка” розроблено відповідно до

Автор: Т.В. Корягіна – старший викладач

Рецензенти: О.В. Батура – д.е.н, професор,

С.А. Корнієнко - к.е.н, доцент кафедри

Відповідальний за випуск: В.А.Табінський – к.е.н., завідувач

Розглянуто та схвалено на засіданні

Тема 1. Макроекономіка як наука................................................................... 5

Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків..... 9

Тема 3. Ринок праці.......................................................................................... 18

Тема 4. Товарний ринок................................................................................... 25

Тема 5. Грошовий ринок ............…................................................................ 32

Тема 6. Інфляційний механізм ………........................................................... 37

Тема 7. Споживання домогосподарств....….................................................. 39

Тема 8. Приватні інвестиції............................................................................. 43

Тема 9. Сукупні видатки та ВВП.................................................................... 46

Тема 10. Економічна динаміка..................................................................... 51

Тема 11. Держава в системі макроекономічного регулювання................... 57

Тема 12. Зовнішньоекономічна діяльність…............................................... 67

Становлення ринкових відносин в Україні вимагає підвищення рівня

В основі макроекономічного аналізу лежить найпростіша модель

Фірми Фінансові ринки Домогосподарства

Рис. 1.1. Модель господарського кругообігу в закритій економіці без

У цій моделі відсутні держава і зовнішній світ, тобто передбачається

Рис. 1.2. Модель господарського кругообігу в закритій економіці за

Заощадження держави, як і заощадження домогосподарств,

Необхідно представити народногосподарський кругообіг у табличній

Кожна країна певним чином інтегрована в світову економіку. Тому з

ВВП = Σ (ВВ - МВ) + (ПП - С), (2.1)

ВВ — валовий випуск окремих галузей;

ВВП = С + Ig + G + Xn, (2.2.)

C - consumption – споживання, т.т споживчі витрати домашніх

ВВП = W + R + і + р + Аm + ІT, (2.4)

W — це нарахована грошова винагорода за працю робітників, яка

Національний дохід (НД) — показує величину чистого доходу

ВСФ — відрахування від заробітної плати до страхових фондів;

де Т інд.—особисті податки (прибутковий податок, податки на особисте майно,

Відповідно до СНР для економіки України останнім часом розглядаються

GNІ = ВВП + YL – YM , (2.11)

де YL — первинні доходи, одержані з-за кордону;

GNDI = GNІ + TrL – TrM , (2.12)

де TrL — поточні трансферти, одержані з-за кордону;

За наступними даними (у млрд. грн.) розрахувати показники ВВП та

а) Виходячи з наведених даних можна розрахувати ВВП за витратами

Додаємо показники споживчих витрат (77,2), валових інвестицій (16,2),

Для розрахунку величини особистого доходу у розпорядженні необхідно

За даними таблиці 1.1 розрахувати обсяг ВВП по методу доходів та по

При розрахунку ВВП по витратам додаються витрати всіх економічних

Згідно з методом розрахунку ВВП за доходами необхідно знайти суму

ВВПза доходами =203+20+10+99+48+23+17+(55 – 40)+25 = 460 (гр.од.);

ВВПза витратами = ВВПза доходами.

а) Спочатку необхідно знайти значення амортизаційних відрахувань із

б) чистий експорт можна знайти із формули розрахунку ВВП по методу

в) Особистий доход розраховується по формулі 2.8.:

ОД = НД – ВСФ – Нерозподілений прибуток – Податок на прибуток + TR,

За прогнозними даними, у 2006 р. номінальний ВВП країни становитиме

Реальний ВВП у базовому 2005 р. розраховується по формулі 2.13. і

ВВПр= =124,78 (млрд. грн.)

Реальний ВВП у поточному 2006 р. становитиме:

ВВПр= =167,8 (млрд. грн.)

Темпи приросту реального ВВП становлять:

Темп інфляції становить

Розрахуйте чистий внутрішній продукт та чистий експорт, якщо відомо,