Professional Documents
Culture Documents
Історія розвитку гімнастики
Історія розвитку гімнастики
Педагогічні ідеї Руссо, Песталоці та інших великих діячів того часу зустріли
підтримку у буржуазної інтелігенції західноєвропейських країн.
Під час роботи проводяться фізкультпаузи (5-7 хв). Вони створюють умови
активного відпочинку, знижують втому тривало працюючих м'язів,
прискорюють відновлення працездатності.
Гімнастика після роботи (10-25 хв.). Мета цієї гімнастики полягає в тому,
щоб зняти залишкові явища від трудового процесу, сприяти відновленню сил
і найшвидшого переходу до іншого виду діяльності чи відпочинку. Засобами
гімнастики після роботи є найпростіші вправи, головним чином пов'язані з
розслабленням м'язів, з підвищенням кровообігу, що в свою чергу сприяє
видаленню з м'язів продуктів розпаду, що накопичилися під час роботи,
Визнаним видом спорту гімнастика стала в 1896 році, коли була включена в
програму перших сучасних Олімпійських ігор. Хоча сучасна програма
гімнастичних змагань визначилась далеко не відразу. До того ж проходили
вони незвичайно. Змагання гімнастів не рідко організовували на відкритому
повітрі. Не існувало спочатку і єдиних технічних вимог щодо гімнастичних
снарядів: дуже часто збірні команди приїжджали на міжнародні змагання з
власним «реквізитом».
Найкращі спортсмени:
Цей винятково жіночий вид спорту широкої популярності набув після 1961
року, коли на конгресі Міжнародної федерації гімнастики (FIG), було
схвалене рішення проводити міжнародні змагання з художньої гімнастики. У
1963 році при жіночому технічному комітеті Міжнародної федерації
гімнастики створили технічну комісію з художньої гімнастики. Відтоді
чемпіонати світу з цього виду спорту відбуваються регулярно. У програмі
Олімпійських ігор художня гімнастика з 1984 року.
Про художню гімнастику можна складати поеми. Вона — втілення грації,
пластики, краси, спритності. І терплячого, вдумливого ставлення до життя.
«До десятої години ранку 31 серпня 1972 року вона була просто 17-річною
дівчиною, що приїхала на Олімпіаду з білоруського міста Гродно. А тепер
Ольга Скорбут належить усьому світу...» Так писали газети про небачений
успіх учениці Рональда Книша. Як і Наталія Кучинську, Ольга Скорбут не
стала абсолютною олімпійською чемпіонкою, але симпатії публіки були на її
боці. Вперше виконані Ольгою петля на брусах і сальто на колоді мали ефект
бомби, що вибухнула. Але головне, чим підкорювала Скорбут глядачів, – це
безпосередність поведінки. Її радість після вдалого виступу і сльози після
падіння (впала з улюблених брусів у вирішальний момент багатоборства)
були настільки щирими, що байдужих не залишилося...
Від України в складі збірної СРСР чемпіонами Ігор стали киянка Стелла
Захарова і львів’янин Богдан Макуц.
Пекін-2008