НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
Навчально-науковий інститут лісового і
садово-паркового господарства

Кафедра лісівництва

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни «Лісівництво»
на тему: «Проектування рубок і заходів сприяння природному поновленню
лісу для майстерської дільниці Щорського лісництва
ДП «Корюківське ЛГ» Чернігівської області»

Виконав: студент 3 курсу 2 групи

Белінський М.В.
Перевірив: Лакида М.О.

Київ – 2018
 РЕФЕРАТ

Курсовий проект виконано за завданням по Щорськму лісництві

ДП «Корюківське ЛГ» Чернігівської області на тему з рубок догляду та рубок
головного користування.
Курсовий проект включає в себе: реферат, вступ, 4 розділи та список
використаної літератури. У вступі коротко висвітлено історію виникнення
лісівництва, як науки, її цілі та завдання. Перший розділ курсового проекту
ознайомлює нас з характеристикою природних і економічних умов ведення
лісового господарства.
В другому розділі висвітлено основні способи рубок головного
користування в експлуатаційних лісах, підібрані ділянки для проведення
суцільнолісосічної рубки і складних способів рубки. Керуючись «Правилами
рубок головного користування в лісах України» вибрані способи рубок,
обґрунтовано технологію двоприйоного рівноірно-поступового способу рубки,
заходи по збереженню підросту головних порід і сприяння його успішному
росту.
Мету рубок догляду за лісами описано в третьому розділі. Конкретно до
виданого завдання, з таксаційного опису кварталів Катюжанського лісництва
проведено набір ділянок для рубок догляду в соснових насадженнях на
десятиріччя з 2018 по 2028 рр. Проведено розрахунок щорічної лісосіки різними
запропонованими способами. Керуючись рекомендаціями «Правил проведення
рубок догляду», намічено ділянки під рубки догляду на 2019 рік. Обґрунтовано
їх підбір, строки і технологію проведення робіт.
В четвертому розділі проведено розрахунок технологічної собівартості 1
гектару рубок догляду за лісом.
 ЗМІСТ
Реферат…………………………………………………………………………
Вступ…………………………………………………………………………….
Розділ 1. Коротка характеристика природних та економічних умов ведення
лісового господарства……………………………………………….
Місцезнаходження лісництва…………………....…………………………
1.2.Природно-кліматичні умови……………….…………………………
1.3. Економічні умови ведення лісового господарства……………………
1.4. Типологічна характеристика лісового фонду…………………………
1.5. Короткий аналіз природних і економічних умов ведення лісового
господарства……………………………………………………………
Розділ 2. Проектування головних рубок у сосновому господарстві
2.1. Вибір та обґрунтування способів головних рубок……………………...
2.2. Проектування суцільно-лісосічних рубок……………………………....
2.3. Проектування несуцільних способів головних рубок…………………....
2.4. Заходи сприяння природному поновленню лісу……………………….…
2.4.1. Спеціальний обробіток ґрунту………………………………………...…
2.4.2. Підсів і підсадка лісу як доповнення підросту………………………….
2.4.3. Заходи щодо збереження підросту цінних порід……………………….
Розділ 3. Проектування рубок догляду за лісом у соснових насадженнях..
3.1 Загальні положення……………………………………………………….
3.2 Складання відомості рубок догляду за лісом……….………………...…
3.3. Обґрунтування організаційно-технічних показників (елементів) рубок
догляду за лісом………………………………………………………………….
3.4. Розрахунок щорічної лісосіки з рубок догляду за лісом…………...….
3.4.1. Спрощений спосіб розрахунку……………………………………...…
3.4.2. Уточнений спосіб розрахунку……………………………………...….
3.5. Розміщення щорічної лісосіки рубок догляду………………………….
3.6. Технологія рубок догляду за лісом…………………………………...…
Розділ 4. Собівартість рубок догляду за лісом……………………………...
4.1. Розрахунок технологічної собівартості рубок догляду за лісом………
Список використаних джерел інформації……………………………………..
 ВСТУП
В умовах України процеси лісопоновлення здійснюються переважно
штучним або комбінованим шляхом, тобто садінням лісових культур на
вирубках або введенням культурою головних порід з використанням
природного поновлення. У сучасних соціально-економічних умовах, що
склалися в 90-ті рр. ХХ ст., лісівники повинні більш широко використовувати
для поновлення лісу могутні сили природи. Тому потрібно гнучкіше
застосовувати такі способи головних рубок, які б дозволяли отримати в процесі
рубки лісу надійне природне його поновлення. Які фактори довкілля потрібно
при цьому враховувати, які способи та технології рубок стиглого лісу доцільно
застосовувати у тих чи інших умовах – ці питання на конкретних завданнях і
передбачається вирішувати при опрацюванні нашого курсового проекту з
лісівництва.
Ліси України за своїм економічним значенням і місцезнаходженням
виконують переважно захисні, водоохоронні, санітарно-гігієнічні і оздоровчі
функції і мають обмежене експлуатаційне значення.Рубки головного
користування в Україні повинні проводитись способами, які забезпечують
збереження захисних та інших корисних властивостей лісів при раціональному
використанні стиглої деревини. Для цього важливе значення має широке
застосування у виробництві складних способів рубок.Виключно важливе
значення для покращення якісного складу лісів, підсилення їх
середовищетвірної ролі та збільшення об’ємів заготівлі деревини мають рубки
догляду за лісом. За останні 30 років обсяг рубок догляду в Україні збільшився
на 35%, а доля участі проміжного користування в загальному об’ємі заготівлі
деревини досягла 60 відсотків. У сучасних умовах нова техніка, прогресивна
технологія, організація робіт на рубках догляду ще повільно впроваджується у
лісогосподарське виробництво.
 Метою даного курсового проекту є:
- вибір та обґрунтування способів головних рубок;
- проектування суцільно-лісосічних і складних способів головних рубок;
- розробка заходів сприяння природному поновленню лісу;
- проектування рубок догляду за лісом в дубових насадженнях на 2011 рік;
- організація проведення рубок догляду по квартально-блочному методу;
- проектування прогресивної технології проведення рубок догляду;
- визначення технологічної собівартості проведення 1 га догляду окремо
по освітленні, прочищенні, проріджуванні та прохідних рубках.
 РОЗДІЛ 1
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ ТА ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ
ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

1.1 Місцезнаходження лісництва

Щорське лісництво ДП «Корюківський лісгосп» розсташоване на території

трьох районів: Сновського,Корюківського та Городнянскького, Чернігівська
область. Зона Полісся.

Поштова адреса Димерського держлісгоспу: Київська область

Вишгородський район., с. Катюжанка.
В таблиці 1.1 приведено адміністративно – організаційну структуру
підприємства.

Таблиця 1.1
Адміністративно-організаційна структура та загальна площа
№ Адміністративний Загальна
Назва лісництв, місцезнаходження контор
ПП район площа, га
Андрониківське кв.37. вид.9
1 Корюківський 4782
Брецьке кв.68. вид. 18 Корюківський
2 4782
(біля с. Федорівка)
Єлінське кв.60 вид. 14 Корюківський
3 6607
(біля с. Ясногородка)
Корюківське кв.61 вид. 19 Корюківський
4 5877
(біля с. Катюжанка)
Новоборовицьке кв.45 вид.18 Корюківський
5 6119
(біля с. Кам’янка)
Тихоновицьке кв.5 вид. 1 Корюківський
6 6440
(біля с. Кам’янка)
Щорське кв.37 вид. 3 Корюківський
7 5437
(біля с. Литвинівка)
Всього: 40044
 1.2. Природно-кліматичні умови

Клімат м. Сновськ помірно-континентальний.

Таблиця 1.2
Кліматичні показники
Одиниця
Назва показника Значення Дата
виміру
1 .Температура повітря
- середньорічна градус + 7,0
- абсолютна максимальна градус + 39 липень
- абсолютна мінімальна градус -33 лютий
2.Кількість опадів за рік мм 620
3.Тривалість вегетаційного періоду днів 200
4.Останні заморозки 5.05
5.Перші приморозки 16.10
б.Середня дата замерзання рік 25.12
7.Середня дата початку паводку 17.03
8.Сніговий покрив: - потужність см 30-35
- час появи 10.12
- час сходження у лісі 22.03
9.Глибина промерзання грунту см 40-50
10.Напрям вітрів, які переважають, за Зх., Пд.-
порами року: Зх, Пн-Зх

11.Середня швидкість вітрів, які

м/с 3-5
переважають
12.Відносна вологість повітря % 50-60

. Для міста властиве тривале неспекотне, досить вологе літо та

порівняно коротка не сувора зима. Клімат помірно-континентальний з
достатньою кількістю опадів, теплим літом (+18°С, +19,5°С у липні) і
порівняно м'якою зимою (-6°С, –8°С у січні). Період з температурою понад
10°С – 150 - 160 днів на рік. Кількість опадів на рік – 500-600 мм. Стійкий
сніговий покрив утворюється у другій половині листопада або у першій
половині грудня. Середня висота снігового покриву 8-16 см. Максимальної
висоти 43-59 см сніговий покрив досягав у першій десятиденці березня 1987
року. Глибина промерзання ґрунту дуже різна і в найбільш холодні та
малосніжні зими (1986 рік) у північних та південно- східних районах ґрунт
промерзав на 140-150 см. В останні 10 років інколи стійкий сніговий покрив не
встановлювався, а ґрунт промерзав слабо, або навіть взагалі не промерзав.

Суми опадів в окремі роки складають від 400 до 850 мм. Найбільша добова
кількість опадів іноді досягає 100-140 мм. Річний розподіл напрямків вітру на
території області нерівномірний. Найчастіше повторюються західні та південні
вітри.

В холодний період року переважають вітри південно-західного та

південного напрямків, а в теплий – західного та північно-західного. Середня
річна швидкість вітру становить 3-4 м/с. За рік може спостерігатися до 20 днів
з максимальною швидкістю вітру 15 м/с і більше.

Теририторія належить до зони достатнього зволоження. Середня річна

відносна вологість повітря складає 75-80% (від 50-70% у липні-серпні до 80-
95% взимку). Протягом року спостерігається від 20 до 44 днів з відносною
вологістю повітря 30% і менше. Особливості фізико-географічного
розташування території Чернігівщини та сезонних атмосферних процесів над
нею обумовлюють виникнення таких небезпечних явищ погоди як сильний
вітер, хуртовини, ожеледь, тумани в зимовий період та сильні опади, грози,
град влітку. В окремих випадках вони набувають стихійного характеру і
завдають значних збитків галузям економіки. Низовинна моренно-зандрова
рівнина з висотами 100-150 м. над рівнем моря. Основні ухили складають 2-
4%. Мінімальні – 0- 1%.Переважаючий тип ландшафтів – лісові і лісостепові
низинно-рівнинні. Поєднання значних теплових ресурсів з достатнім
зволоженням і родючими грунтами сприяють поширенню деревних
широколистяних порід, лучної рослинності, для вирощування різних
сільськогосподарських культур. На території міста та навколишніх землях
добре ростуть садові дерева і ягідні чагарники, розвивається картоплярство,
овочівництво, вирощування буряків, зернових і олійних культур.

1.3 Економічні умови ведення лісового господарства

Щорське лісництво проводить рубки головного користування, рубки повязані з

веденням лісового господарства та вибірково-санітарні рубки. Також проводить
заходи по захисту лісу від пожеж. Серед таких заходів є постійне
спостереження пологу лісу та населених пунктів за допомогою камери, яка
розташована на вишці. Таке спостереження неодноразово давало можливисть
своєчасно реагувати на прояви загорання лісу не тільки на території
гослісфонду, а також лісів агролісгоспу та жилих будинків населенних пунктів
та своєчасно реагувати. Здійснюються заходи щодо захисту лісу від шкідників,
хвороб; проводить посадку лісових культур і догляд за ними. Основні види
робіт виконуються механізованими способами: тракторами, кущорізами і
бензопилами.

Також при Щорському лісництві створений погрузочний пункт, де відбувається

відгрузка вагонів як на внутрішній так і на зовнішній ринки. Це дозволяє
покращити ефективність транспортних задач при плануванні вивозки
лісопродукції з Новоборовичського, Єлінського, Тихоновичського та
Щорського лісництв.

1.4 Ґрунтово-гідрологічні умови

р. Снов довжина 253 км., басейн р. Десна, залягання прісних вод 500-
600 м. Грунти на території міста мають відносно однорідний характер.
Південна частина міста сформована дерново-слабопідзолистими оглеєво-
піщані грунти на давньоалювії, для яких характерний більш низький рівень
природної родючості. Ці грунти кислі, містять мало гумусу ( рН-4,5; гумус-
0,8%) та займають 25% території міста.

В східна та південна частині міста сформована дерново-

слабопідзолистими піщаними ґрунтами. Вони мають низький рівень природної
родючості (рН-5,9; гумус0,8%) та займають 40% території міста. 30% території
міста займають дерново-слабопідзолисті оглеєво-піщані в комплексі з
дерновими оглеєними грунтами.

Біля 5% території міста займають торфово-болотні ґрунти - ця група поєднує в

собі ґрунти надмірного зволоження. Формування болотних ґрунтів проходило
за участю болотної рослинності, яка відмираючи створила на поверхні грунту
шар торфу. Ці грунти вибірково можуть використовуватись для благоустрою і
озеленення міста. Глибина сезонного промерзання ґрунтів не перевищує 1,2 м.
1.5. Короткий аналіз природних і економічних умов ведення лісового
господарства
Місцево-кліматичні особливості району визначаються помірно-
континентальним кліматом і характеризуються теплим і вологим літом і м'якою
хмарною зимою. Значний вплив мають вологі повітряні маси, які приходять із
Атлантики, що викликає підвищену кількість атмосферних опадів, прохолодну
погоду влітку і потепління взимку. Також значний вплив мають маси повітря
арктичного походження, обумовлюють узимку значне похолодання, а навесні -
пізні заморозки, і незначну роль грають повітряні маси тропічного характеру.
Зима триває з кінця листопада до березня 1 , у різні роки ці дати є зсунутими.
Взимку формування метеоситуації на території району визначається
перебуванням її у північній частині відрогів області високого тиску, що
розповсюджується із Сибіру 2. Саме тому в цьому сезоні (переважно, у січні і
лютому) переважають західні і південно-західні вітри, які підтримують західно-
східне перенесення 3. Циклони, які час від часу рухаються на Поліссі, змінюють
вітровий режим, не порушуючи загального західно-східне перенесення,
оскільки вони найчастіше переміщуються із заходу на схід. Заток холодного
повітря в тиловій частині циклону викликає значні похолодання, що тривають
декілька днів.
Таблиця 1.2. Типологічна характеристика частини лісового фонду
Щорського лісництва ДП Корюківського ЛГ

Тип лісу за Б.Ф.Остапенком

Тип лісорослинних Характерний
умов за Алєксєєвим- S, га склад стиглих Назва Індекс
Погребняком деревостанів

Сухий сосновий
А1 – Сухий бір 1200 10Сз А1-Сз
бір
Свіжий сосново
В2 – Свіжий субір 2800 8Сз+Бп В2-СзБп
березовий субір

Вологий
В3 – Вологий субір. 630 10Сз В3-Сз
сосновий субір

Сирий сосново
В4 – Сирий субір 300 8Сз2Бп В4-СзБп
березовий субір
Свіжий дубовий-
С2 – Свіжий складний
250 8Сз1Дз сосновий С2-дС
субір.
сугрудок
Вологий сосново
С3 – Вологий сугрудок 400 8Сз3Ялз С3-СзЯлз
ялиновий сугруд
Разом: 5580 -
 РОЗДІЛ 2
ПРОЕКТУВАННЯ ГОЛОВНИХ РУБОК У
СОСНОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ

2.1. Вибір та обґрунтування способів головних рубок

Рубки головного користування – це вирубування стиглих деревостанів з

метою заготівлі деревини.
Головні рубки – це вирубування стиглих деревостанів з метою заготівлі
деревини, а також з метою заміни низькопродуктивних або малоцінних старих
насаджень на господарсько-цінні та високопродуктивні.
З таксаційного опису лісових насаджень, у таблицю 2.1, переписано
лісівницько таксаційні характеристики стиглих деревостанів, у складі яких
переважає сосна звичайна порода.
Вік рубки головного користування у експулутаційних деревостанах
рівнинних лісів у моєї породи згідно з завданням 81 р. і більше .
Виконую спрощений розрахунок щорічної лісосіки рубок головного
користування :
Sгол =65,3/10= 6.53 га – (таким чином визначив середньорічну норму
(розрахункову лісосіку) призначення рубок головного користування за площею
протягом наступних десяти років).
Таблиця 2.1

Лісівницько-таксаційна характеристика стиглих соснових

деревостанів

Запас
Склад дере- стовбурної Тип
№ № Площа воста- ну Вік, Пов- лісо- Під- Під-
деревини,
квар виді , га роки нота рос- лісок ріст
м3
- - лу лин
талу на
на 1 них
га виділі умо
в
7 8
1 2 3 4 5 6 9 10 11
 1,5 9СЗ1БП 90 0,55 290 0,44 В3
44 13

17 1,3 8СЗ1БП1ОС 95 0,4 260 0,34 В2

44
5СЗ3ВЛЧ2Б
45 2,6 90 0,65 300 0,78 В2 10КУ
3 П0ДЗ Л

45 6 0,7 10СЗ0ВЛЧ 110 0,5 360 0,25 В2 10ГРЗ

45 7 1,5 10СЗ0ВЛЧ 110 0,5 360 0,54 В2

45 13 1,0 10СЗ0БП0ОС 105 0,5 300 0,3 В2

10СЗ0ДЗ0БП
45 0,5 105 0,3 210 0,11 В2 10КУ
14 0ОС Л
10СЗ0ДЗ0БП
45 15 0,3 105 0,5 300 0,09 В2
0ВЛЧ

5СЗ3БП2ВЛ
45 16 2,0 90 0,7 300 0,6 В2
Ч

45 38 0,5 10СЗ0ВЛЧ 110 0,5 360 0,18 В2

10АКБ
46 3 3,5 7СЗ3БП0ОС 90 0,65 320 1,12 В2 (середній
)
9СЗ1БП0ДЗ0
46 4 4,7 90 0,7 420 1,97 В2
ВЛЧ0ОС

46 7 4,6 10СЗ 90 0,8 500 2,3 В2 10СЗ

9СЗ1ДЗ0БП0
46 8 2,9 90 0,7 400 1,16 В2
ВЛЧ

5КЛГ5А
46 2,5 10СЗ0БП 85 0,65 380 0,95 В2 10ГРЗ КБ
13
(середній
)
46 16 2,1 10СЗ0БП 90 0,65 390 0,82 В2 10ГРЗ 10КЛГ
(рідкий)
46 24 0,2 10СЗ0БП 110 0,6 380 0,08 В2 10КЛГ
 (дуже
густий)
47 2 10,8 10СЗ 82 0,75 380 4,1 В2

47 1,7 10СЗ 82 0,4 260 0,44 В2 10КЛГ

5
(густий)
47 1,8 10СЗ 95 0,6 380 0,68 В2 10КУ
9
Л
49 3 3,6 10СЗ 85 0,6 360 1,3 В2 10ЛЩ 10ДЗ
З (рідкий)
Разо 50,3
м

Вибіркові рубки- це рубки, під час яких вирубується під час яких
поступово вирубується частина дерев перестійного і стиглого віку.
Поступові (рівномірно-поступові, групово-поступові, смугово-поступові)
рубки - це рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за кілька
прийомів.
Суцільні - це рубки, під час яких весь деревостан вирубується повністю,
за винятком насінників, життєздатного підросту і молодняку, цінних і рідкісних
видів дерев та чагарників, що підлягають збереженню згідно з Правилами
відпуску деревини на пні у лісах України.
Таблиця 2.1
Класифікація способів головних рубок
Система рубок Спосіб рубок

Вибіркові Добровільно-вибірковий:
-слабкої інтенсивності (не більше 10% запасу)
-середньої інтенсивності (11-24% запасу)
-сильної інтенсивності (25-35% запасу)
Суцільні Суцільний:
-вузьколісосічний (ширина 50 і менше)
-середньолісосічний (ширина 51-100м)
-широколісосічний (ширина 101-200м)
Поступова Рівномірно-поступовий:
-дво-триприйомний
Смугово-поступовий:
-дво-триприйомний
Групово-поступовий:
 -три-чотириприйомний
Комбіновані -

2.2. Проектування суцільно-лісосічних рубок

Згідно з пунктом 2.7 Наказу « Про затвердження правил рубок головного
користування» від 23.12.2009 №364 (далі «Правила рубок головного
користування») суцільна система рубок – це заходи, під час здійснення яких
вирубується деревостан, за винятком дерев та чагарників, що підлягають
збереженню.
Суцільнолісосічні рубки — найстаріший спосіб суцільних рубок. Це
рубка лісу на невеликих площах — лісосіках. Суцільне рубання – рубання дерев
спеціального ( головного ) використання, коли весь деревостан на лісосіці
вирубують за один захід. Не вирубуються насінники, життєздатний підріст і
молодняк господарсько-цінних порід, цінні і рідкісні види дерев і чагарників,
занесених до Червоної книги України і плюсових дерев.
У разі коли основним способом лісовідновлення може бути тільки
створення лісових культур, проводяться суцільні рубки. Суцільні рубки
призначаються також у разі, коли їх проведення може забезпечити умови для
успішного природного лісовідновлення.При їх проведенні суворо дотримуються
правил, що забезпечують природне поновлення лісу, або створюють умови для
штучного поновлення вирубок.
Забороняється застосовувати суцільні рубки в насадженнях що ростуть на
грунтах, які вивітрюються. В експлуатаційних лісах суцільні рубки проводяться
у всіх лісах, крім насаджень на ерозійно нестійких грунтах. Суцільні рубки
призначаються також в лісах всіх категорій в м’яколистяних насадженнях при
відсутності в них підросту господарсько-цінних порід.
Розрахункова лісосіка за площею становить 1/10 площі стиглих насаджень
і дорівнює для мого лісництва 50,3/10 = 5,03 га .
 В таблиці 2.2. наводимо всі запроектовані на ревізійний період
насадження до суцільнолісосічної рубки згідно Правил рубок головного
користування в лісах України. Підставою для вибору саме цих насаджень є
відсутність підросту і можливості його появи, а основним способом
лісовідновлення є тільки створення лісових культур.
Таблиця 2.2

Таксаційна характеристика деревостанів, у яких проєктуються

суцільнолісосічні рубки

№ Запас
№ Площа Склад Вік,
кварталу виділу Повнота ,
, га деревостану років м3·га-1
1,5 9СЗ1БП 90 0,55 290
44 13
1,3 8СЗ1БП1ОС 95 0,4 260
44 17

45 2,6 5СЗ3ВЛЧ2БП0ДЗ 90 0,65 300

3

45 0,7 10СЗ0ВЛЧ 110 0,5 360

6

45 1,5 10СЗ0ВЛЧ 110 0,5 360

7

45 1,0 10СЗ0БП0ОС 105 0,5 300

13

45 0,5 10СЗ0ДЗ0БП0ОС 105 0,3 210

14

45 0,3 10СЗ0ДЗ0БП0ВЛЧ 105 0,5 300

15

45 2,0 5СЗ3БП2ВЛЧ 90 0,7 300

16

45 0,5 10СЗ0ВЛЧ 110 0,5 360

38
46 4,7 9СЗ1БП0ДЗ0ВЛЧ0ОС 90 0,7 420
4
2,9 9СЗ1ДЗ0БП0ВЛЧ 90 0,7 400
46 8

47 10,8 10СЗ 82 0,75 380

2

47 1,8 10СЗ 95 0,6 380

9
Правил рубок головного користування в лісах України (2009 р.) та коротко
обґрунтовуємо організаційно-технічні показники: напрямок лісосіки, напрямок
рубки, ширина, довжина і площа лісосіки, строк примикання, спосіб
примикання, довжина лісосічного ряду. На ділянці призначеній до суцільної
рубки (кв. 47, вид. 2) площею 10,8 га .
Напрямок рубки

Напрямок, у якому розміщується чергова лісосіка відносно

попередньої. У лісівництві завжди існувало золоте правило, згідно з яким
напрямок рубки повинен бути протилежним напрямку переважаючих вітрів.
Воно було основане на припущенні, що у цьому випадку зруб буде краще
засіватися насінням дерев, що утворюють стіну лісу. Однак таке
припущення не зовсім правильне, тому що у момент випадання насіння
більшості порід дмуть вітри не переважаючого напрямку. Наприклад, при
випаданні насіння сосни у лісах України, Білорусі спостерігаються
південно-східні вітри, а не переважаючі західні. Сухий вітер цього напрямку
сприяє швидкому розкриванню шишок і випаданню насіння. Екологічний
вплив стіни незрубаного лісу на зруб буде сильнішим, якщо рубку
спрямувати назустріч переважаючим вітрам. Та й сама стіна лісу буде
менше пошкоджуватися вітром.

Згідно з Правилами (п. 4.4.), напрямок рубки повинен

встановлюватися проти переважаючих чи небезпечних вітрів. При цьому
екологічний вплив стіни незрубаного лісу на поновлення лісу на зрубах
буде максимальним.

У регіоні мого лісгоспу вітри – західні . Напрям рубки буде Східний

Термін примикання лісосік

 Інтервал часу, після якого рубалась лісосіка, що примикає до зрубу, не
враховуючи року рубки на попередній лісосіці.

Правила головних рубок встановлюють термін примикання лісосік

відповідно до породного складу лісу. Згідно з Правилами (п. 2.7.), строк
примикання для хвойних лісів – 4 роки, дубових та букових – 3, інших
твердолистяних і м'яколистяних – 2 роки. У гірських ялинових лісах – 4
роки, дубових – 3 роки, грабових і м’яколистяних – 2 роки.

У моєму випадку 4 роки .

Спосіб примикання лісосіки

Порядок розміщення чергових лісосік у межах таксаційного кварталу.

Поступово склалися три основні способи примикання лісосік:
безпосередній, черезсмужний і кулісний.

При безпосередньому способі чергова лісосіка розміщується поряд з

попередньою, а наступна - третя - поряд з другою і т.д

Якщо чергова суцільна лісосіка розміщується через смугу лісу, яка у 2-3
рази ширша за неї, то такий спосіб примикання вважають кулісним.
Передбачається, що залишені смуги лісу будуть зрубані протягом 10 років
такими самими за шириною лісосіками, які примикатимуть одна до одної.
Відмінність рубок з кулісним примиканням полягає у тому, що при
черезсмужних рубках після першої фази залишається незрубаною половина
лісового насадження у кварталі, а при кулісному примиканні на останню
фазу рубки лишається 1/3 або 1/4 частина насадження. Недоліки кулісного
примикання такі ж самі, як і черезсмужного.

Згідно з Правилами (п. 3.4.), якщо основним способом лісовідновлення

буде створення лісових культур, застосовують безпосередній спосіб
примикання, а при природному лісовідновленні та у заплавних лісах –
черезсмужний.

У моєму випадку способом примикання лісосіки буде ( безпосередній ).

Шириною лісосіки

Вважають розмір найкоротшої її сторони. Від цього показника залежить

розмір майбутньої вирубки. Він впливає не тільки на швидкість
експлуатаційного освоєння таксаційного кварталу, а й на успішність поновлення
лісу на вирубках. Чим ширша лісосіка, тим більше мікроклімат вирубки буде
наближатись до умов відкритого простору, тим менший буде вплив стін лісу.
Отже, можна зробити висновок, що ширина лісосіки – найважливіший показник
суцільнолісосічних рубок. Він має теоретичне обґрунтування. Раніше ширина
лісосіки встановлювалась залежно від дальності засіву насіння стіною лісу.
Тепер ширина лісосіки обґрунтовується екологічним впливом стіни лісу на
вирубку. При цьому враховується зниження швидкості вітру, затінення вирубки
у полуденні часи, збереження снігового покриву від видування вітром,
зниження випаровування вологи з поверхні ґрунту та зменшення транспірації
рослинами. Екологічний вплив стіни лісу проявляється, перш за все, у зниженні
швидкості вітру, причому таке зниження спостерігається з підвітряного боку на
відстані до 15 висот деревостану.
Згідно з пунктом 3.2 Правил рубок головного користування в лісах
України приймаємо ширину лісосік 100 м. Згідно з 7 пунктом Правил рубок
головного користування в лісах України довжина лісосіки суцільних рубок не
повинна перевищувати 1 км в експлуатаційних лісах.

Максимальна площа лісосіки

 Згідно з Правилами (п. 2.7.), максимальна площа лісосіки в
експлуатаційних лісах: для хвойних – 3 га, інших деревостанів – 5 га; у лісах
інших категорій – 3 га. У гірських лісах максимальна площа лісосіки не
перевищує 1 га у категоріях лісів з особливим режимом лісокористування, а
в експлуатаційних лісах не перевищує 3 га.

Для мого варіанта – 2 га

Відстань між лісосіками одного року.

Згідно з Правилами (п. 2.7.), в одному кварталі допускається кілька

зарубів. Відстань між лісосіками одного року (відстань між зарубами або
довжина лісосічного ряду) в одному або суміжних кварталах повинна бути
не менше подвійної ширини лісосіки.

У моєму випадку 200м.

 2.3. Проектування несуцільних способів головних рубок
Поступова система рубок - це заходи, спрямовані на збереження та
використання попереднього поновлення і сприяння природному поновленню в
період між прийомами, під час здійснення яких передбачається вирубування
деревостану за кілька прийомів.

Групово-поступові рубки- це заходи, під час здійснення яких

деревостани розріджуються та вирубуються в кілька прийомів окремими
групами.

Вирубування дерев проводиться, як правило, в місцезнаходженнях куртин

підросту головних або господарсько цінних порід дерев.

Таблиця 2.3

Таксаційна характеристика деревостанів, у яких проєктуються

несуцільні (складні) способи рубок
№ № Склад
квар- ви- Площа, Вік, Запас, Спосіб
га деревос- років Повнота м3·га-1 рубки
талу ділу тану

7СЗ3БП0О Добровільно-
46 3,5 90 0,65 320
3 С вибірковий
середньої
інтенсивності

Добровільно-
46 4,6 10СЗ 90 0,8 500
7 вибірковий
середньої
інтенсивності

Добровільно-
46 2,5 10СЗ0БП 85 0,65 380
13 вибірковий
середньої
інтенсивності

Добровільно-
46 2,1 10СЗ0БП 90 0,65 390
16 вибірковий
середньої
інтенсивності
46 24 0,2 10СЗ0БП 110 0,6 380
Добровільно-
вибірковий
середньої
 інтенсивності

Добровільно-
47 1,7 10СЗ 82 0,4 260
5 вибірковий
середньої
інтенсивності

Добровільно-
49 3,6 10СЗ 85 0,6 360
3 вибірковий
середньої
інтенсивності

Відповідно до завдання я проводжу рівномірно поступову рубку у

кварталах № 46, виділі № 3; № 46, виділі № 7; № 46, виділі № 13; № 46, виділі
№ 16; № 46, виділі № 24; № 47, виділі № 5; № 49, виділі № 3 згідно Правил
рубок головного користування в лісах України (2009).
До організаційно-технічних показників добровільно-вибіркової
рубки належать:
1. Інтенсивність рубки - середня – 11–24 % (згідно п. 3.1 Правил);
2. Повторюваність рубки - 11–20 років, оскільки ми проводимо рубку
середньої інтенсивності (згідно п. 2.2 Правил);
3. Характер вибірки - фаутні, перестійні, стиглого віку, з уповільненим
ростом, а також дерева, що пригнічують підріст (згідно п. 2.2 Правил).
Повнота деревостану не повинна зменшуватись нижче 0,5 (згідно п. 2.2
Правил).

2.4. Заходи сприяння природному поновленню лісу

Заходами сприяння природному поновленню лісу прийнято вважати такі
дії, які направлені на появу самосіву та підросту деревних порід або на
збільшення його кількості, збереження, що забезпечить заміну стиглих
насаджень при їх рубці молодим поколінням лісу.
Заходи сприяння природному поновленню намічаються на ділянках вибраних
під складні способи головних рубок, де можлива поява підросту. До них
належать
1) самостійні лісогосподарські заходи:

– спеціальний обробіток ґрунту;

– догляд за підростом господарсько цінних порід;

– огорожа площі з природним поновленням лісу;

– заборона випасу худоби;

– створення найпростіших лісових культур у місцях, де

природне поновлення лісу відсутнє.

2) супутні головним рубкам:

– застосування певного способу головної рубки;

– сезон проведення рубки;

– застосування технології головної рубки, яка забезпечує

високу збереженість підросту;

– обробіток поверхні ґрунту в процесі трелювання зрубаних

дерев;

– залишення насінників;

– очищення місць рубок від порубкових решток

Заходи сприяння природному поновленню проводжу лише в тих ділянках

де є складні способи головних рубок, де можлива поява підросту господарсько-
ціних порід, провожу у кварталі 40 а саме:
- вибір способу і сезону рубки і залишення на вирубці джерел засівання;
( зимовий)
 - регулювання обробітку поверхневого шару ґрунту на лісосіках у
процесі механізованого трелювання деревини;
- використання з метою поновлення очищення лісосік;
- організація лісосічних робіт, що забезпечує високе збереження
підросту;
- спеціальний частковий (або суцільний) обробіток ґрунту під пологом
насадження;
- найпростіші способи культур з метою доповнення підросту;
- заходи із заглушення паросткової здатності небажаних порід;
- заборона випасу худоби та інші.
У кожному конкретному випадку застосовують ті чи інші заходи
сприяння природному поновленню лісу.

2.4.1. Спеціальний обробіток грунту

Обробіток ґрунту з метою сприяння природному поновленню лісу

проводиться на 30–60 % площі насадження такими способами:
 1) здирання лісової підстилки за допомогою покривоздирачів ПЛД-
1,2 та ПДН-1 на незадернілих і слабозадернілих ґрунтах;

Спеціальний обробіток грунту потрібно проводити перед

випаданням насіння або відразу після його випадання (у дубових
насадженнях – вересень-жовтень; у соснових насадженнях – пізно
восени або на початку весни). При ранньому обробітку поверхня ґрунту
може покритися опадом, ущільнитись або покритися трав'яною
рослинністю, що буде заважати процесу поновлення лісу. Для лісових
насаджень, у яких проєктується проведення несуцільних рубок
необхідно призначити конкретні способи обробітку ґрунту (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Способи спеціального обробітку грунту у насадженнях, де
проєктуються несуцільні (складні) способи рубок
Склад Спосіб
№ № Площа, Вік, Запас, обробітку
кварталу виділу га деревос- років Повнота м3·га-1
тану ґрунту
Здирання лісової
підстилки за
допомогою
3,6 10СЗ 85 0,6 360 покривоздирачів
49 3
ПЛ- 1,2 та ПДН-1
на незадернілих і
слабозадернілих
ґрунтах
Роблю розрахунок відстані дерев одне від одного на основі даних про
запас стовбурної деревини, середню висоту та діаметр. Поділивши запас на
середній об’єм стовбура, можна отримати кількість дерев на 1га площі, а також
встановити площу, яка припадає на одне дерево.
Розраховую кількість дерев на гектар :
площа 3.9 га.
Запас на 1 га – 360 м3, середній діаметр – 58 см, середня висота – 32 м.
По сортиментним таблицям встановлено, що об’єм одного дерева становитиме
V =3,85 м3. Поділивши запас на середній обʼєм стовбура, можна отримати
кількість дерев на одному гектарі площі:
 шт .дерев, де:

М – запас на 1 га;
V – об’єм одного дерева.
Визначаю площу, яка припадає на одне дерево:

м2.

Прийнявши умовно рівномірне розміщення дерев на площі (хоча вони

частіше розміщені біогрупами), можна встановити відстань між деревами, яка
приблизно дорівнюватиме діаметру круглої площі, що припадає на одне дерево.
Отже, діаметр цієї площі можна визначити за формулою площі круга:

S = πD2/4 звідки, .

Отримавши середню відстань між деревами виконую підбір трактора та

агрегата за (шириною трактора і знаряддя для обробітку поверхні ґрунту), який
проектується для сприяння природному поновленню.
Підійде для роботи в даних природних умовах – трактор ЛХТ-100, а з ним
агрегат ПЛД-1,2.

2.4.2 Підсів і посадка лісу як доповнення підросту

Підсів і підсадка частковими лісовими культурами розглядаються як

заходи сприяння природному поновленню лісу, тобто його доповнення.
При природному поновленні лісу його кількість може бути недостатньою
для відновлення ділянки природним шляхом, а частина площі через ряд причин
може залишитися без підросту. У таких випадках доцільно провести його
доповнення господарсько цінними породами.
У намічених насадженнях під складні способи рубок проектую здійснити
підсадку сосни на 10- 15 % площі.
Часткову підготовку грунту роблю за допомогою трактора ДТ-75 та
дискового плуга РЛД-2 шириною 2 м під пологом насадження. Садіння культур
будемо здійснювати вручну дворічними сіянцями сосни звичайної. Через 2-3
роки після вирубки материнського деревостану, коли з’являється підріст сосни
близько 1м висотою, висаджую рядковим способом сіянці сосни.

2.4.3. Заходи по збереженню підросту цінних порід

При сучасних механізованих лісозаготівлях зберегти підріст

головної породи важко, але можливо. Процес природного поновлення
лісу зележить від технічних засобів, які використовуються при
лісозаготівлі, від організації технологічних процесів і культури
лісосічних робіт.
До технологій головних рубок, які забезпечують збереженість
підросту на 60–70 % належать:
1) костромська технологія на підкладочне дерево, яка була
розроблена Г.В. Денисовим;
Я вибрав сааме її.
 Схема костромської технології розробки пасіки (розроблена
Г.В. Денисовим):

1 – трелювальний трактор; 2 – трелювальний трос з чокерами; 3 –

підкладочне дерево; 4 – повалені і зачокеровані дерева; 5 – трелювальний
волок

За костромською технологією лісосіку поділяють на пасіки шириною 35- 50 м,

залежно від висоти деревостану. Спочатку розрубується волок, а потім рубка
ведеться з дальнього від магістрального волоку кінця у напівпасіках
неширокими 9-метровими смугами. Перші дерева доводиться валити на ліс, але
потім, коли з’являється невеликий простір, дерева звалюють у бік зрубу.
Спочатку валять під кутом 45° до волока товсте підкладочне (наскрізне) дерево,
комлева частина якого повинна бути біля волока. На підкладочне дерево
окоренками та вершинами до волоку валять ще 5-6 дерев. Повалені дерева
чокеруються (чіпляються спеціальними тросами) за окоренки і витягуються на
волок по підкладочному дереву, яке чокерується останнім. Всі дерева з кронами
трактор трелює, не сходячи з волока, окоренками вперед. Така технологія
дозволяє зберегти непошкодженим дрібний підріст висотою до 0,5 м на 60-
70 %, особливо, якщо рубку вести взимку за наявності снігового покриву. При
такій технології середній і крупний підріст не зберігається. Це головний недолік
костромської технології. З середини 60-х років застосування її почали
зменшувати, бо з’явилися інші технології, які краще зберігають як дрібний, так і
середній та крупний підріст.

Для рівнинних умов розроблені технологічні схеми із застосуванням

бензиномоторних пилок і трелювальних тракторів не тільки для
суцільнолісосічних рубок, а й для складних способів рубки.
 РОЗДІЛ 3
ПРОЕКТУВАННЯ РУБОК ДОГЛЯДУ ЗА ЛІСОМ У СОСНОВИХ
НАСАДЖЕННЯХ

3.1. Загальні положення

Догляд за лісом – система лісогосподарських заходів, спрямованих на

вирощування стійких, високопродуктивних, господарсько цінних дерев та
покращення корисних функцій лісу.
Згідно пункту №7 постанови Кабінету міністрів України «Про поліпшення
якісного складу лісів» від 12 травня 2007 р. № 724, рубки догляду проводяться
шляхом періодичного вирубування дерев, подальше збереження яких у складі
насаджень недоцільне, згідно з технологічними картами на ділянках з
попередньо підготовленою мережею технологічних коридорів (трелювальних
волоків) та доріг для пересування транспорту тощо.
Проводяться рубки догляду з моменту створення насадження і
закінчуються, як правило, за один клас віку до головної рубки.
Рубки догляду застосовують у всіх групах лісів:
 у чистих насадженнях – для регулювання густоти і підвищення
якості деревостану;
 в мішаних – щоб запобігти небажаній зміні порід, а також з метою
формування деревостану потрібного складу.
Тому перед доглядом у кожному окремому насадженні слід, насамперед,
встановити, яким має бути це насадження у віці стиглості, в якому напрямі слід
проводити догляд і до чого прагнути в результаті його проведення.
Згідно пунктів 8-13 цих же правил:
Рубки догляду можуть бути таких видів: освітлення, прочищення,
проріджування, прохідна рубка.
 Рубки освітлення формують деревостани бажаного складу та густоти,
забезпечують таку участь головної породи в деревостані, яка відповідає
конкретним лісорослинним умовам та призначенню створюваного деревостану.
Рубки прочищення забезпечують склад і рівномірне розміщення дерев
головної породи на площі, формують оптимальну структуру майбутнього
деревостану, регулюють кількісне співвідношення окремих порід.
Рубки проріджування створюють умови для формування стовбура і
крони кращих дерев (головна увага приділяється якості і структурі деревостану,
формується другий ярус у складних деревостанах).
Прохідні рубки призначені для збільшення приросту кращих дерев,
підвищення товарності деревостанів та скорочення строків вирощування
технічно стиглої деревини, поліпшення складу, структури та підвищення
стійкості деревостану.
Відбір дерев для рубок освітлення і прочищення провадиться лише на
спеціально закладених пробних ділянках, що є еталоном для здійснення догляду
на всій площі.
Для рубок проріджування та прохідних рубок відбір дерев провадиться на
всій ділянці з урахуванням рівномірного розміщення кращих дерев.
Рубки проріджування при повноті деревостану 0,7, а прохідні рубки — 0,8
і нижче не проектуються.
Згідно пунктів № 14 і 15 постанови Кабінету міністрів України «Про
поліпшення якісного складу лісів» від 12 травня 2007 р. № 724:
Інтенсивність зріджування деревостану під час проведення рубок догляду
залежить-від типу лісу, складу, віку і бонітету насадження, а також цілей
лісовирощування і може бути:
 слабкою — вирубування до 15 відсотків запасу деревостану;
 помірною — 16—25;
 сильною — 26—35;
  дуже сильною — більш як 35 відсотків запасу деревостану.
Повторюваність окремих видів рубок догляду залежить від стану
насадження. Якщо стан насадження потребує частішої повторюваності рубок,
інтенсивність зріджування буде меншою і навпаки.
Рекомендуються такі строки повторюваності рубок догляду: для
освітлення і прочищення — 3—5 років, проріджування — 5—10, прохідних
рубок — 10—15 років. У мішаних і складних насадженнях повторюваність
частіша. Конкретні строки повторюваності встановлюються під час
лісовпорядкування.
Під час рубок догляду вилучаються сухостійні, всихаючи, дуже ослаблені
дерева внаслідок пошкодження шкідниками і хворобами, стихійного лиха,
антропогенного та іншого шкідливого впливу за умови, що їх вирубування не
призведе до зменшення повноти нижче ніж 0,5.

Під час рубок догляду застосовується переважно комбінований метод

рубки, який поєднує принципи низового та верхового догляду. В основу цього
методу покладено поділ дерев за їх господарськими і біологічними ознаками на
три категорії:
кращі (цільові);
допоміжні (корисні);
ті, що підлягають вирубуванню.

3.2. Складання відомості рубок догляду за лісом

Відомість рубок догляду складається виходячи з аналізу наявних у

майстерській дільниці лісництва деревостанів, у складі яких переважає головна
порода.
 Складено відомість рубок догляду для перспективного і поточного їх
планування (табл. 3.1.), Для вказаних у завданні насаджень на основі
таксаційних описів при складанні відомості рубок догляду на майбутній
десятирічний період заношу усі ділянки, які потребують того чи іншого виду
рубок догляду, а для освітлень і прочищень, крім ділянок першої черги, також і
перспективні (ділянки другої черги).
До ділянок першої черги (які потребують рубки) належать чисті
молодняки з повнотою більше 0,8 та мішані – з повнотою 0,7 і більше, якщо
участь другорядних порід у складі деревостану становить більше 2 одиниць і
можливе заглушення головних порід.
Насадження, що потребують проріджувань проектують з повнотою
більше 0,7, а прохідних рубок – з повнотою більше 0,7 у соснових лісах
штучного походження.
До ділянок другої черги (перспективні) належать чисті молодняки з
повнотою 0,8 і менше та мішані з повнотою 0,7 і менше, якщо участь
другорядних порід у складі деревостану не перевищує 2 одиниць і випадання
головної породи є неможливим.
У відомості рубок догляду графи 1-10 заповнюються з таксаційних
описів. Графа 11 (відсоток вибірки запасу) визначається на основі аналізу
лісівницько-таксаційних показників насадження кожної ділянки, виходячи з
передбачуваного зниження повноти за один прийом рубки. Оптимальна повнота
(або зімкнутість) після рубки в залежності від лісівницько-таксаційних
показників наведена у додатку М для соснових. Наприклад, якщо повнота
деревостану до рубки складала 0,9, а її потрібно зменшити до 0,6, то відсоток
зрідження становитиме: (( 0,9 – 0,6)/ 0,9 ) ·100 % = 33,3 %. У графі 12 вказано
запас деревостану, який намічається до рубки і визначається за процентом
вибірки. Наприклад, запас деревостану на ділянці (графа 10) складає 150 м3 , а
відсоток вибірки (графа 11) складає 33,3 %, то запас деревостану на ділянці,
який намічено до рубки становить: (150·33,3)/100=50,0 м3 .
Для перспективних ділянок графи 11 і 12 не заповнюються. Для кожного
виду рубок догляду підсумовується площа (графа 3), запаси деревостанів на
ділянках (графа 10) та запаси деревостанів, які намічено до рубки (графа 12).
 Таблиця 3.1

Відомість рубок догляду за лісом на період з 2022 по 2032 роки для соснової господарської секції
Коропського лісництва ДП «Борзнянське лісове господарство»

Номер
Клас Середня
Боні- тет

Повнота
віку висота, м Запас деревостану,
Запас деревос- тану на
м3 ділянці, який намічено
ви- Пло- Склад до рубки
квар- ді- ща, га деревостану Вік, Середній
талу лу- ТЛУ на на ділян-
роки діаметр, см
1 га ці
% м3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Освітлення (ділянки, які потребують рубки)
І 1,5
44 7 0,8 6Сз2Бп1Влч1Дз І/7 В2 0,7 5 4 14,3 0,6
-
І 1 0,8
44 8 1,0 10Сз І/6 3 2,4 25 0,6
В2 -
І
2 0,7
45 30 1,4 5Сз3Бп2Ос0Влч І/6 С3 5 1 14,3 0,1
2
Разом - 3,2 - - - - - - 3,8 34,2 1.3
Проріджування
II
4 4 1,4 9СЗ1БП IV/40 13 0,8 160 224 25 56,0
В2 14

4 10 2,2 9СЗ1БП III/22 II 8 0,8 60 132 25 33,0

10
 В2

II
28 8 0,6 10СЗ0БП III/25 8 0,7 70 42 14,3 6,0
В2 8

II
10
29 8 2,2 10СЗ0ЯЛЕ0БП III/27 0,75 110 242 20 48,4
12
В2

І
33 13 3,0 9СЗ1БП III/25 10 0,8 110 330 25 82,5
A2 10

І 16
34 2 1,4 10СЗ0ЯЛЕ0БП IV/38 0,9 260 364 33,3 121,2
18
A2

І
34 3 2,7 8СЗ2БП IV/40 16 0,85 250 675 29,4 198,5
A2 18

І 16
34 6 6,1 10СЗ0БП IV/40 0,8 250 1525 25 381,3
18
A2

І
35 4 2,7 10СЗ IV/40 15 0,9 240 648 33,3 215,8
В2 16

І 14
35 6 0,8 10СЗ IV/36 0,7 170 136 14,3 19,4
18
A2

35 7 2,0 10СЗ IV/40 І 16 0,9 260 520 33,3 173,2

 В2
16
15
35 9 0,3 8СЗ2БП III/29 Іa 0,9 240 72 33,3 24,0
В2 18

35 16 3,1 10СЗ0БП IV/33 III 9 0,85 105 325,5 29,4 95,7

В2 10
13
35 17 3,0 10СЗ0БП III/30 І 0,9 180 540 33,3 179,8
В2 14

II 7
37 9 4,1 10СЗ0БП III/22 0,8 70 287 25 71,8
10
A2
10
37 10 7,6 9СЗ1БП III/25 І 0,7 100 760 14,3 108,7
В2 12

II 8
38 5 12,0 10СЗ0БП III/23 0,7 70 840 14,3 120,1
8
A2
II 8
40 1 2,9 8СЗ2БП III/24 0,8 70 203 25 50,8
10
В2
Разом 58,1 7865,5 25,2 1986,0

Прохідні рубки
І
45 18 2,2 5СЗ3ДЗ2БП VII/65 23 0,75 300 660 6,6 43,6
В2 28

Іa
45 22 15,7 6СЗ2ДЗ2БП0ВЛЧ VII/65 25 0,8 300 4710 12,5 588,8
B2
28
46 14 0,1 4СЗ6БП VII/70 Іa 26 0,7 280 28 14,3 4,0
32
 C2

Іa 24
48 10 2,0 7СЗ2БП1ДЗ0ВЛЧ VII/62 0,8 310 620 12,5 77,5
В2 28

Іa
48 12 0,2 10СЗ VII/62 26 0,7 360 72 14,3 10,3
B3 28
Іa 22
48 14 12,9 8СЗ2КЛГ0ДЗ VI/57 0,7 290 3741 14,3 535,0
B2 32

Іa
48 17 0,4 10СЗ VII/70 27 0,7 390 156 14,3 22,3
B2 32
І 18
48 20 2,6 8СЗ2БП0ЯЛЕ V/46 0,75 220 572 6,6 37,8
22
B2

Іa
49 9 13,9 9СЗ1БП V/48 21 0,7 290 4031 14,3 576,4
В2
24
І 19
49 10 4,1 9СЗ1БП V/49 0,7 230 943 14,3 134,8
24
B2

Разом 54,1 15533 13,0 2030,4

Середньозважений відсоток вибірки при рубці освітлення – 34,2% (дуже сильна);

Середньозважений відсоток вибірки на проріджуванні – 25,2% (помірна);
Середньозважений відсоток вибірки на прохідній рубці – 13% (слабка).
При встановленні відсотку вибірки по запасу ми спиралися на «Правила рубок, пов’язаних з веденням лісового
господарства».
 3.3. Обґрунтування організаційно–технічних показників
(елементів) рубок догляду за лісом

До організаційно-технічних показників рубок догляду належать:

початок рубок догляду та їх закінчення, ступінь (інтенсивність)
зріджування деревостану, повторюваність рубки, метод і спосіб рубки.
Показники встановлюються з урахуванням регіональних особливостей
лісових насаджень, екологічних умов, лісівничих особливостей
деревних порід, типу лісу, початкової і кінцевої мети догляду. При
цьому необхідно керуватися вимогами Правил поліпшення якісного
складу лісів (дод. К) та Інструкції з рубок формування і оздоровлення
лісів (дод. Л).
У курсовому проєкті організаційно-технічні показники повинні
бути встановлені та описані для кожного виду рубок догляду:
1)Освітлення 44 кв., 8 виділ:
– початок рубок догляду – 6 років;
– інтенсивність зріджування – 14,3% – слабка інтенсивність;
– повторюваність рубки – 5 років;
– метод рубки- комбінований;
– спосіб рубки - лінійний.
2)Проріджування 4 кв., 10 виділ:
– інтенсивність зріджування – 25% - помірна інтенсивність;
– повторюваність рубки – 10 років;
– метод рубки- комбінований;
– спосіб рубки - лінійний.
3)Прохідна рубка 49 кв., 10 виділ:
– інтенсивність зріджування – 14,3% - слабка інтенсивність;
– повторюваність рубки – 15 років;
– метод рубки - комбінований;
– спосіб рубки - лінійний;
– закінчення рубок догляду - за один клас віку до настання віку
стиглості деревостану.
Початок рубок догляду залежить від складу деревостану,
інтенсивності росту та походження деревостану. У мішаних
молодняках рубки догляду починають з появою пригнічення головних
порід другорядними, а у чистих – з настанням диференціації дерев за
висотою і появою відпаду та вростанням крон одна в одну. При
встановленні першого приходу з рубкою догляду в конкретних
насадженнях необхідно керуватися Інструкцією з рубок формування і
40
оздоровлення лісів (дод. Л). Для соснових і дубових насаджень цей
показник наведено у додатках М, Н. Закінчуються рубки догляду за
один клас віку до настання віку стиглості деревостану.
Ступінь (інтенсивність) зріджування визначає міру впливу
рубок догляду на деревостан. У лісівництві при проведенні рубок
догляду виділяють такі ступені зріджування: слабкий з вибіркою до
15 % запасу; помірний або середній, коли вирубується 16-25 % запасу;
сильний з вибіркою 26-35 % запасу; дуже сильний з вибіркою понад
35 % запасу. Інтенсивність зріджування встановлюють як середній
відсоток вибірки за запасом для кожного виду рубок догляду з
табл. 3.1.
Повторюваність рубок догляду встановлена Правилами
поліпшення якісного складу лісів (дод. К), згідно з якими вона
становить: для освітлення і прочищення – 3-5; проріджування – 5-10;
прохідних рубок – 10-15 років.
Для насаджень лісництва в курсовому проєкті слід обґрунтувати
середні періоди повторюваності з кожного виду рубки догляду. Вони і
будуть використані при розрахунку щорічних лісосік рубок догляду.
При цьому необхідно мати на увазі, що з впровадженням у
виробництво поквартально-блочної форми організації рубок догляду

41
за лісом у масштабі лісництва доцільно передбачити період
повторюваності з кожного виду рубок догляду, який має кратність 5
рокам.
Способи рубок догляду. При проведенні рубок догляду видалення
дерев може проводитися такими способами: селективним, стрічковим,
стрічково-селективним, лінійним, лінійно-селективним, коридорним,
біогруповим. При лінійному способі суцільно вирубують дерева лише у
певних рядах.
Методи рубок догляду. У мішаних насадженнях, як правило, у
молодняках при освітленні і прочищенні, коли головна порода
заглушується другорядними, переважно вирубуються останні, які
займають верхню частину намету. У цьому випадку середній діаметр
дерев, що вирубуються, буде більшим, ніж у дерев, які залишаються на
корені.
Під час рубок догляду у лісах України застосовується, переважно,
комбінований метод, який поєднує принципи низового та верхового
методів. При цьому вибірка дерев з нижньої і верхньої частин намету
деревостану є, приблизно, однаковою. В основу цього методу покладено
розподіл дерев на три категорії за їх господарськими і біологічними
ознаками: кращі дерева (цільові); допоміжні дерева (корисні); дерева,
які потрібно зрубати.

42
 3.4 Розрахунок щорічної лісосіки з рубок догляду за лісом

Розрахункова лісосіка рубок догляду – це середньорічна норма

призначення рубок догляду у господарській секції за площею. Базовим
матеріалом для її розрахунку на найближче десятиріччя є відомість рубок
догляду.
Проведення рубок догляду за лісом щорічно планується за площею з
орієнтовним визначенням кількості деревини, що вирубується окремо для
кожного виду рубок.
При лісовпорядкуванні щорічні лісосіки розраховую для кожної
госпсекції у масштабі лісництва. З метою зменшення обсягу обчислень у
курсовому проєкті виконують розрахунок лісосік у масштабі майстерської
дільниці. Виконую розрахунок щорічних лісосік для кожного виду рубок
догляду двома способами: спрощеним (звичайний) і уточненим, який
запропонував П.М. Мегалінський (1966).

3.4.1 Спрощений спосіб розрахунку

Розрахунок лісосік за площею виконують для кожного виду рубок
догляду. Для цього необхідно суму площ ділянок, які потребують рубки
для кожного виду рубок догляду з таблиці 3.1 (графа 3) поділити на
середній прийнятий термін повторюваності:
Sn , an
Qn =

Освітлення (3.3):

Проріджування (3.4):

Прохідна рубка (3.5):

де: qn – щорічна лісосіка за площею, га;

43
 Sn – загальна площа насаджень, які потребують догляду (крім
ділянок другої черги для освітлення і прочищення), га;
аn – середній прийнятий термін повторюваності, роки;
n – вид рубок догляду (для освітлень n=1, для прочищень n=2, для
проріджувань n =3, для прохідних рубок n = 4).
Розглянутий спосіб розрахунку щорічних лісосік призводить до грубих
помилок. По-перше, не враховуються ділянки насаджень, які в даний момент
(момент лісовпорядкувння) не потребують догляду, але через деякий час
(протягом десятирічного ревізійного періоду) будуть мати потребу в ньому.
Такі ділянки ми назвали перспективними, а лісовпорядники – ділянками другої
черги. По-друге, спрощений спосіб розрахунку лісосік не враховує перехід
насаджень з віком з одного виду рубок догляду в інший протягом періоду, який
планується.
З метою усунення негативних наслідків спрощеного розрахунку щорічних
лісосік, доцентом кафедри загального лісівництва УСГА П.М. Мегалінським
був запропонований досконаліший спосіб (1966), який ми називаємо уточненим.

3.4.2 Уточнений спосіб розрахунку

Основним недоліком спрощеного розрахунку щорічної лісосіки за
рубками догляду є припущення про незмінність протягом ревізійного періоду
площі насаджень, що потребують того чи іншого виду догляду. П.М.
Мегалінським встановлена частка площі, яка переходить у наступний вид рубок
догляду і за станом потребує їх. Запропонований спосіб розрахунку лісосік
також враховує перспективні ділянки, виділені для освітлень та прочищень, які
поступово протягом ревізійного періоду переходять у такі, що потребують
рубки.
У загальному вигляді формула розрахунку щорічної лісосіки за площею,
запропонована П.М. Мегалінським, має вигляд:

44
 ,

де qn – розрахункова щорічна лісосіка за площею;

Sn – площа насаджень, що потребують даного виду рубок догляду;
tn – період у роках, протягом якого проводиться даний вид рубок;
Sn-1 і tn-1 – аналогічні показники для попереднього виду рубок догляду;
аn – прийнятий середній період повторюваності.
Величина t1 при освітленні дорівнює 10 рокам (крім тополевих,
білоакацієвих і вербових насаджень). При прочистках t 2 рівне 10, а при
проріджуваннях t3 = 20 рокам для дубових, ясенових, букових, як і для хвойних.
Для інших листяних t3 дорівнює 10 рокам.
При прохідних рубках t4 необхідно розрахувати. Для цього
встановлюється вік, в якому вони припиняються. З середини класу віку, в якому
дані насадження вважаються стиглими, необхідно відняти один період
повторюваності. Це і буде вік припинення прохідних рубок. Різниця між віком
закінчення і початок прохідних рубок дає величину t4. Наприклад, прохідні
рубки з періодом повторюваності 15 років проводяться в соснових насадженнях,
які визнаються стиглими у ІХ класі віку (середній вік становить 85 років).
Починаються прохідні рубки після 40 років. Отже, t4 = 85 – 15 – 40 = 30
років.Для освітлення немає попереднього виду рубок догляду. Вони
поповнюються за рахунок тих молодняків, які створюються на ділянках після
головних рубок. Якась частка цих насаджень протягом ревізійного періоду
потребує першого виду рубок догляду – освітлення. Ця площа представляє
частину щорічної лісосіки головних рубок у даній госпсекції, що дорівнює:
K · Sгол,
де: Sгол – щорічна лісосіка головних рубок за площею (у нашому випадку
становить 102,1 га); К – коефіцієнт, який вказує, яка частина щорічної лісосіки

45
буде поповнювати площі молодняків, що потребують освітлень.Коефіцієнт К
можна визначити, як відношення площі молодняків, що потребують освітлень,

до загальної площі їх до 10-річного віку (включно). Як правило К 0,4. У

даному випадку К=0,6.

З урахуванням викладеного П.М. Мегалінським запропоновані такі
формули розрахунку лісосіки за площею для окремих видів рубок догляду за
лісом:

 для освітлення:

га;

 для проріджувань: ;

га

 для прохідної:

га;

Хоча рубки догляду і плануються за площею насаджень, які потребують

щорічного догляду, для виконання робіт потрібно знати кошти. Для визначення
цих коштів необхідно обчислювати щорічну лісосіку за масою деревини, яка
буде вирубуватися щороку. Застосувавши відповідні норми виробітку,
визначають величину прямих затрат, які і потрібно передбачити при плануванні

46
рубок догляду.Щорічна лісосіка за масою (запасом деревини, що підлягає
вирубці) може бути визначена наступним чином.При розрахованому
середньому відсоткові вибірки запасу для даного виду рубки розрахунок лісосік
здійснюють за такою формулою:

де - щорічна лісосіка за запасом;

- щорічна лісосіка за площею;
Мn – загальний запас на ділянках, що потребують даного виду рубок
догляду;
Sn – площа ділянок, що потребують догляду;
Рn – середній процент вибірки запасу.
В нашому випадку:
 для освітлення: ;

 для проріджувань: ;;

 для прохідної:

3.5. Розміщення щорічної лісосіки рубок догляду

47
 У межах розрахункової щорічної лісосіки з кожного виду рубок догляду
підбираються ділянки лісових насаджень - окремими таксаційними виділами
або їх частини для проведення рубок догляду у найближчому році.
При цьому ми користуємося даними отриманими при розрахунку лісосік
уточненим способом. При підборі окремих ділянок для проведення рубок
догляду потрібно дотримуватися певної послідовності. У першу чергу потрібно
призначати до рубок догляду мішані насадження, особливо, якщо склад
деревних порід свідчить про можливе заглушення головної породи
другорядними, а також більш повнотні деревостани та вищими класами
бонітетів.
При розміщенні щорічних лісосік рубок догляду бажана концентрація
ділянок в одному або в суміжних таксаційних кварталах, що дає можливість
провести рубки догляду за єдиною технологічною схемою.Призначені до рубки
догляду ділянки лісу на найближчий рік заносяться у відомість рубок догляду за
формою таблиці
Таблиця 3.2
Відомість ділянок насаджень соснової госпсекції,
які заплановані під рубки догляду на 2022 рік
№№ Склад порід Запас,
Пло- Бонітет/ Повнота
№ кв. виді- до рубки / після Вік м3
ща, га ТЛУ
лів рубки
1 2 3 4 5 6 7 8
Освітлення
І
44 7 0,8 6Сз2Бп1Влч1Дз І/7 В2 0,7 4
І 0,8
44 8 1,0 10Сз І/6 В2 2,4
І
45 І/6 0,7
30 1,4 5Сз3Бп2Ос0Влч С3 1

Всього: - 3,2 - - - - 3,8

Прорідження
38 5 12,0 10СЗ0БП III/23 II 0,7 840

48
 A2
Всього: - 12 - - - - 840
Прохідна
Іa
48 14 12,9 8СЗ2КЛГ0ДЗ VI/57
B2 0,7 3741

Всього: - 12,9 - - - - 3741

3.6. Технологія рубок догляду за лісом

Догляд за лісом із застосуванням механізмів і машин потребує не тільки
використання нових способів, а й розробки відповідних технологій рубок
догляду. При цьому повинні враховуватися типи лісу, цільове призначення
деревостанів і режим їх догляду, а також наявність технічних засобів у
підприємства та шляхи використання деревини. У насадженнях штучного
походження технологічними волоками (коридорами) служать розширені
міжряддя, а у насадженнях природного походження для них використовують
стежки, лісові дороги та ін. Величина майданчиків не повинна перевищувати 0,2
га, а загальна площа технологічних коридорів при проріджуваннях і прохідних
рубка < – 15% площі ділянки, площа навантажувальних майданчиків на
ділянках до 10 га – 4%.
Технологія лінійних рубок. Вирубку рядів слід починати з дальнього від
магістрального волока або просіки кінця, звалюючи дерева від себе. Після
завершення вирубування дерев у першому ряду переходять на наступний, а у
попередньому формуються пачки зі зрубаних дерев. Сформовані пачки
трелюються малогабаритним трактором типу Т-25, який обладнаний
гідрозахватом.

Технологічна схема лінійної рубки догляду зображена на рис. 3.2.

49
 Рис. 3.2. Технологічна схема лінійного догляду в молодняках:
1 – трактор з трелювальним пристроєм; 2 – кладь хворосту; 3 – дерева, що
ростуть; 4 – зрубані дерева; 5 – пеньки; 6 – трелювальний волок; 7 –
магістральний волок; 8 – навантажувальний майданчик.
При гіршому рості догляд доцільно починати з вирубки кожного шостого
ряду, здійснювати лінійну рубку у три прийоми. Таким чином, після закінчення
лінійної рубки за такою схемою залишаться ряди на відстані 3-4 м один від
одного. Подальший догляд за такими насадженнями необхідно проводити за
селективним принципом з видаленням у рядах гірших дерев.
Переваги технології лінійної рубки:
 не потрібна вимітка дерев, що будуть вирубуватися;
 дозволяють механізувати не тільки процес звалювання дерев, а
найголовніше – процес видалення зрубаних дерев за межі ділянки;
 не призводять до підвищення пошкоджень деревостану снігом і не
викликають помітного зниження приросту деревостану у жердняковому віці.
До недоліків лінійних рубок слід віднести:
 необхідність вирубування кращих дерев, які опинилися у намічених
для вирубування рядах;
 при несвоєчасних прийомах рубки у дерев може формуватись
однобока крона, що знижує їх стійкість до сніголаму.

Середньопасічна технологія. застосовується при проріджуваннях і

прохідних рубках. Трелювальні волоки шириною 3-4 м прокладають через 31-60

50
м. Якщо волоки були влаштовані при догляді за молодняками, то їх можна
використовувати через один. Дерева звалюють верхівками на волок
бензиномоторною пилкою під гострим кутом до волока – 30-40°. Це запобігає
розвороту хлиста при формуванні пачки, значно зменшує пошкодження
підросту, залишених дерев у насадженні та шкідливий вплив на ґрунт.
Трелювання лісопродукції відбувається хлистами, напівхлистами або
сортиментами – трактором типу МТЗ з трелювальним пристроєм або лісовою
лебідкою на верхній склад (рис. 3.4)

Рис. 3.3. Технологічна схема розробки лісосіки при проріджуваннях і

прохідних рубках:
1 – верхній склад; 2 – магістральний волок; 3 – пасічний технологічний
коридор; 4 – напрямок звалювання; 5 – напрямок трелювання;
6 – закруглення технологічного коридору; 7 – повалене дерево;
8 – трелювальний трактор; 9 – лісовозна машина; 10 – штабель хлистів

51
 Рис. 3.3- Технологічна схема розробки лісосік проріджування і прохідних
рубок за середньопасічною технологією:
1 - верхній склад; 2 - магістральний волок; 3 - пасічний технологічний
коридор; 4 - напрямок трелювання; 5 - закруглення технологічного коридору; 6 -
повалене дерево; 7 - трелювальний трактор; 8 - штабель хлистів.

52
 РОЗДІЛ 4
Собівартість рубок догляду за лісом

4.1. Розрахунок технологічної собівартості рубок догляду за лісом

Для розрахунку собівартості рубок догляду використовується набір
ділянок в обсязі щорічної лісосіки на найближчий рік. Призначені до рубки
ділянки заносять у відомість за формою таблиці 4.1.Підраховуючи затрати на
проведення рубок догляду за лісом, необхідно пам’ятати, що вони
складаються із затрат на відведення ділянок під рубки та на їх проведення. У
курсовому проекті затрати праці і коштів установлюються без витрат на
трелювання деревини.Для розрахунків собівартості потрібно запам’ятати
кілька понять і навчитися користуватися нормами виробітку, витяг з яких
наведено у додатках.
Норма виробітку – це обсяг роботи, який необхідно виконати за певний
час (наприклад, зміну). Це планова продуктивність праці.
Тарифна ставка – розмір оплати за одиницю відпрацьованого часу
(годину, зміну).
Відрядна розцінка – розмір оплати за одиницю виконаної роботи (м3,
тощо).
Щоб скористатися нормою виробітку і розцінками, необхідно знати, які
деревні породи будуть вирубуватися. Тому у відомості (табл.4.1 графа 3)
вказується основна порода, яка вирубується, або кілька їх з приблизною
часткою участі в запасі, який вирубується.При розрахунку витрат на
проведення проріджувань і прохідних рубок, крім породи необхідно
встановити середній об’єм дерев, що вирубуються. Спочатку встановлюється
об’єм середнього дерева до рубки насадження за середньою висотою і
діаметром з використанням сортиментних таблиць, який заноситься у графу
14. Середній об’єм дерев, які вирубуються не завжди відповідає об’єму
середнього дерева до рубки. Для приблизних розрахунків можна
скористатися такими притримками:

53
 - при переважній вибірці дерев з нижньої частини пологу у хвойних
насадженнях середній об’єм дерев, що вирубуються дорівнює 0,7, а у
мішаних – 0,8 від середнього об’єму до рубки;
- при переважній вибірці дерев з верхньої частини пологу середній
об’єм дерев, що вирубуються для всіх насаджень у 1,2 рази більший від
об’єму середнього дерева до рубки;
- при однаковому поєднанні верхової та низової вибірки середній об’єм
дерев, що вирубуються, дорівнює об’єму середнього дерева до рубки.
Для освітлень і прочищень графи 14 і 15 (таблиці 4.1) не
заповнюються.
Якщо під проріджування і прохідні рубки призначено більше як по 5
ділянок, то для кожного з цих видів доцільно вирахувати середні об’єми
дерев, що вирубуються.
Розрахунок технологічної собівартості 1 га рубок догляду здійснюється
за формою таблиці 4.2.
Встановлені раніше запаси, які вибираються (див. таблиця 4.1),
необхідно розподілити для кожного виду рубок догляду за сортиментами.
Такий розподіл проводиться на основі даних, зібраних П. М. Мегалінським і
В. С. Наконечним окремо для хвойних і листяних насаджень. Для освітлень і
прочисток об’єм сортиментів необхідно виразити також у складових метрах
кубічних, оскільки норми виробітку на ці види рубок догляду застосовуються
в цих одиницях. Перерахунок щільних метрів кубічних у складові
виконується на основі коефіцієнтів наведених у додатках.З кожного виду
рубок догляду визначаються затрати на відведення лісосік під рубки. Для
цього можна скористатися такими притримками: середній тарифний фонд
зарплати на відведення 1 га під освітлення і прочистки береться в розмірі 5
гривень, а під проріджування і прохідні рубки – 10 гривень.Сума зарплати
визначається за відповідними розцінками наведеними в додатках.

54
55
 Таблиця 4.1

Відомість ділянок для проведення рубок догляду на 2022 р. у насадженнях майстерської дільниці
Коропського лісництва ДП «Борзнянське лісове господарство»

Запас, який
Запас, виру- бується Серед-
Таблич-
м3 Основна ній
№ квар- Вік, Боні- ний
№ Склад Н, м порода, об’єм
Площа, га

талу ро- ків тет серед-

Повнота
виділу деревостану на що виру- дерев,
на ній об’єм які
ТЛУ діл % м3 бується
1 дерева, м3 виру-
Д, см ян-
га буються,
ці
м3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Освітлення

І 1,5 0
І/7 14,
44 7 0,8 6Сз2Бп1Влч1Дз В2 - , 54 0,6 Бп - -
3
7
І 1 0,8
44 8 1,0 10Сз І/6 3 2,4 25 0,6 - - -
В2 -
І
2 0,7
45 30 1,4 5Сз3Бп2Ос0Влч І/6 С3 5 1 14,3 0,1 Бп - -
2
3,
Разом - 3,2 - - - - - - 34,2 1.3
8
Проріджування
II
4 4 1,4 9СЗ1БП IV/40 13 0,8 160 224 25 56,0 Сз 0,101 0,07
В2 14

4 10 2,2 9СЗ1БП III/22 II 8 0,8 60 132 25 33,0 Сз 0,037 0,03

 В2
10
II Сз
28 8 0,6 10СЗ0БП III/25 8 0,7 70 42 14,3 6,0 0,023 0,02
В2 8

II Сз
10
29 8 2,2 10СЗ0ЯЛЕ0БП III/27 0,75 110 242 20 48,4 0,064 0,05
12
В2

І Сз
33 13 3,0 9СЗ1БП III/25 10 0,8 110 330 25 82,5 0,043 0,03
A2 10

І 16 Сз
34 2 1,4 10СЗ0ЯЛЕ0БП IV/38 0,9 260 364 33,3 121,2 0,18 0,13
18
A2

І Сз
34 3 2,7 8СЗ2БП IV/40 16 0,85 250 675 29,4 198,5 0,18 0,13
A2 18

І 16 Сз
34 6 6,1 10СЗ0БП IV/40 0,8 250 1525 25 381,3 0,18 0,13
18
A2

І Сз
35 4 2,7 10СЗ IV/40 15 0,9 240 648 33,3 215,8 0,16 0,11
В2 16

І 14 Сз
35 6 0,8 10СЗ IV/36 0,7 170 136 14,3 19,4 0,18 0,13
18
A2

І Сз
35 7 2,0 10СЗ IV/40 16 0,9 260 520 33,3 173,2 0,17 0,12
В2 16
 15 Сз
35 9 0,3 8СЗ2БП III/29 Іa 0,9 240 72 33,3 24,0 0,20 0,14
В2 18

35 16 3,1 10СЗ0БП IV/33 III 9 0,85 105 325,5 29,4 95,7 Сз 0,043 0,03
В2 10
13 Сз
35 17 3,0 10СЗ0БП III/30 І 0,9 180 540 33,3 179,8 0,101 0,07
В2 14

II 7 Сз
37 9 4,1 10СЗ0БП III/22 0,8 70 287 25 71,8 0,037 0,03
10
A2
10 Сз
37 10 7,6 9СЗ1БП III/25 І 0,7 100 760 14,3 108,7 0,064 0,05
В2 12

II 8 Сз
38 5 12,0 10СЗ0БП III/23 0,7 70 840 14,3 120,1 0,026 0,02
8
A2
II 8 Сз
40 1 2,9 8СЗ2БП III/24 0,8 70 203 25 50,8 0,037 0,03
10
В2
7865,
58, 25,2 1986,0
Разом 5
1
Прохідні рубки
І Сз
45 18 2,2 5СЗ3ДЗ2БП VII/65 23 0,75 300 660 6,6 43,6 0,69 0,49
В2 28

Іa Сз
45 22 15,7 6СЗ2ДЗ2БП0ВЛЧ VII/65 25 0,8 300 4710 12,5 588,8 0,69 0,49
B2
28
Іa Сз
46 14 0,1 4СЗ6БП VII/70 26 0,7 280 28 14,3 4,0 0,92 0,64
C2
32
Іa 24 Сз
48 10 2,0 7СЗ2БП1ДЗ0ВЛЧ VII/62 0,8 310 620 12,5 77,5 0,69 0,48
В2 28
 Іa Сз
48 12 0,2 10СЗ VII/62 26 0,7 360 72 14,3 10,3 1,13 0,79
B3 28
Іa 22 Сз
48 14 12,9 8СЗ2КЛГ0ДЗ VI/57 0,7 290 3741 14,3 535,0 0,83 0,58
B2 32

Іa Сз
48 17 0,4 10СЗ VII/70 27 0,7 390 156 14,3 22,3 1,13 0,79
B2 32
І 18 Сз
48 20 2,6 8СЗ2БП0ЯЛЕ V/46 0,75 220 572 6,6 37,8 0,34 0,24
22
B2

Іa Сз
49 9 13,9 9СЗ1БП V/48 21 0,7 290 4031 14,3 576,4 0,45 0,32
В2
24
І 12 Сз
49 10 4,1 9СЗ1БП V/49 0,7 230 943 14,3 134,8 0,28 0,20
24
B2

1553
Разом 54,1 13,0 2030,4
3
 Сума зарплати визначається за відповідними розцінками наведеними в
додатках. Проведення освітлень і прочищень необхідно здійснювати
моторизованими інструментами ранцевого типу, наприклад, „Секор – 3”.
При застосуванні норм виробітку і розцінок на проріджування і прохідних
рубках, які проводяться механізованим способом, необхідно віднести сосну,
кедр, осику, липу і вільху до групи хвойних і м’яколистяних порід; дуб, бук,
граб, в’яз, ясен, клен – до групи твердолистяних; і березу – до хвойних і
м’яколистяних порід за нормами на вирубування, а обрізку сучків, трелювання,
розкряжування – до групи твердолистяних порід за нормами на останні роботи.
Сума заробітної плати на відведення лісосік та проведення рубок догляду
складає розмір тарифної зарплати.
При механізованій заготівлі деревини на рубках догляду необхідно
враховувати кількість машино-змін мотокущорізів і бензопил. Якщо до складу
комплексної бригади на проріджуванні та прохідній рубці входить 5 чоловік
(звалювальник, помічник звалювальника і 3 лісоруби), то кількість машино-
змін бензопил дорівнюватиме п’ятій частині відпрацьованих людино-днів;
якщо ж до складу комплексної ланки на догляді за молодняками входить 2
чоловіки (моторист „Секор-3” і лісоруб), то кількість машино-змін
мотокущорізу дорівнюватиме половині відпрацьованих людино-днів. Машино-
зміна бензопил і мотокущорізу вітчизняного виробництва приблизно дорівнює
25 гривень, а зарубіжних – 35 гривень.
Загальну суму зарплати з кожного виду рубок догляду ділять на площу і
таким чином встановлюють собівартість 1га догляду. Собівартість 1 га., рубок
наведена у таблиці 4.2.
 Таблиця 4.2

Розрахунок технологічної собівартості 1 га рубок догляду в Коропському лісництві ДП «Борзнянське

лісове господарство» на 2022 рік

Дерев

Вартість 1 га догляду, грн

на Послуги допоміжно
Об’єм, Заробітна плата,

Необхідно людино- днів

порода обслуговуючих
щіл. м3 грн Всього

Розцінка за 1 м3, грн

, що виробництв

Всього витрат, грн

Сорти- тарифної

Норма виробітку, м3
вирубу
менти зарплати,
вирубується, м3

є-
грн
Площа, га

Запас, що

ться
Середн
за Кількість Вартість
ій Об’єм, за
відве машино- машино-
об’єм скл. м3 заготівлю
дення змін змін
хлиста,
м3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Освітлення
Хмиз 0,48
довжиною 4,8 7,30 0,65 11,8 57,80
9
до 2,0 м
Бп Хмиз 12 79,95 0,39 39 118,95 148,69
0,8 0,6
довжиною 0,12
8,72 0,12 9,95 10,15
понад 1,02
2,0 м
Бп Хмиз 0,48 7,30 0,65 11,8 15 57,07 82,22 0,39 39 121,22 121,22
1,0 0,6 довжино 4,8 9
ю до 2,0
м
Хмиз 0,12 10,15
8,72 0,12 9,95
 довжино 1,02
ю до 2,0
м
Бп Хмиз 0,08 7,30 0,11 11,8 9,51
довжино 0,8 9
ю до 2,0 28,00
1,4 0,1 м 21 32,21 0,07 7 39,21
Хмиз 0,02 1,70
8,72 0,02 9,95
довжиною 0,17
до 2,0 м
Проріджування
Ділові 2,4 9,3 38,8 111,55
круглі лісо- 4 5 6
8,4
матеріали
довжиною
до 2,5 м
Ділові 2,70 25,76 35,41 694,03
круглі лісо-
19,6
матеріали
довжиною
2,5-8,0 м
1,4 Сз/0,07 56,0
Дров’яні 2,52 14,49 37,66 28 421,80 1255,38 16,49 4947 6202,38 4430,27
11,2
круглі лісо-
матеріали
Хмиз
5,6
довжиною
до 2,0 м
Хмиз
5,6
довжиною
понад 2,0 м
Відходи 5,6

2,2 Сз/0,03 33,0 Ділові 5,0 1,6 5,6 56,3 44 281,50 1273,54 5,87 1743 3016,54 1371,15
круглі лісо- 8 2 0
матеріали
довжиною
2,5 м
Ділові 1,86 15,18 50,91 588,01
круглі лісо-
11,55
матеріали
довжиною
2,5-8,0 м
Дров’яні 1,74 8,54 54,55 360,03
6,6
круглі лісо-
матеріали
Хмиз
3,3
довжиною
до 2,0 м
Хмиз
3,3
довжиною
понад 2,0 м
Відходи 3,3
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Свириденко В. Є., Бабіч О. Г., Киричок Л. С. Лісівництво.

Підручник./ За ред. В. Є Свириденка – К.: Арістей, 2004. – 544с.
2. Свириденко В. Є., Бабіч О. Г., Киричок Л. С. Практикум з
лісівництва: навчальний посібник./ За ред. В. Є Свириденка – К.: Арістей,
2006. – 416с.
3. Правила рубок головного користування в лісах України. – К.:
Мінлісгосп України, 2009. – 17с.
4. Правила рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства та
інших рубок. – К.: Мінлісгосп України, 1996. – 10с.
5. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и
Молдавии. – К.: Урожай, 1982 – 560с.
6. Сортиментные таблицы для таксации молодняков и
средневозрастных древостоев. – К.: УСХА, 1993. – 464с.
7. Курсове проектування з лісівництва. Методичний посібник для
студентів лісогосподарського факультету спеціальності 7.130401 – „Лісове
господарство”/ Укладачі: Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. 5-те
видання перероблене і доповнене. К.: 2008.