Дніпропетровська область

м. Дніпро
Комунальний заклад освіти
«Середня загальноосвітня школа № 74»
Дніпровської міської ради

Рій: «Гайдамаки»
КНИГА ЗВИТЯГ
Електронна адреса сайту: shkoladnepr74.dnepredu.com

Сторінка в мережі Facebook:

www.facebook.com/profile.php?id=100022554004508

Керівник рою – Шевченко Оксана Климентівна –

учитель фізичного виховання
Адреса керівника, контактний телефон, e-mail:
м. Дніпро, вул. Орловська буд. 43, кв. 2
тел. 095 52150 38 e-mail:shevaoksana@gmail.com

Представник рою – Легкодух Вікторія Віталіївна –

учитель хімії і біології

КНИГА
ЗВИТЯГ
 ПАСПОРТ
Рою «Гайдамаки»

1. Регіон Дніпропетровська обл.

2. Район Новокодацький
3. Назва населеного пункту м. Дніпро
4. Повна юридична назва навчального (або іншого) закладу, при якому
організовано рій комунальний заклад освіти «Середня загальноосвітня школа
№ 74» Дніпровської міської ради
5. Поштова адреса 49064, м. Дніпро, вул. Караваєва, б.60
6. Контактні телефони 0955215038
7. E-mail: sz074@dhp.dniprorada.gov.ua, dnepr_074@i.ua
8. Сайт http://shkoladnepr74.dnepredu.com
9. Контакт у соцмережах
www.facebook.com/profile.php?id=100022554004508
10. Ройовий Григор Михайло Вадимович
11. Педагог-виховник Шевченко Оксана Климентівна, 0955215038

СКЛАД РОЮ

№ ПІБ учасника Дата Школа, Обов’язки Домашня адреса, Фото

(повністю) народження клас (ройова моб. телефон (3х4)
посада)
1 2 3 4 5 6 7
1. Григор 03.10.2008 СЗШ Ройовий вул. Кутузова, 6/8
Михайло № 74, м.т. 0675634495
Вадимович 6-А кл.

2. Ракітний 08.07.2008 СЗШ Осавул вул. В. Сидоренко,

Олексій № 74, 1/30
Антонович 6-А кл. м.т. 0932092078

2
3. Таран 18.04.2008 СЗШ Хорунжий пр. І.Мазепи, 40/41
Єгор № 74, м.т. 0972211467
Олександрович 7-Б кл.

4. Романов 24.06.2009 СЗШ Обозний вул. Караваєва 2а/38

Сергій № 74, м. т. 0966386407
Олександрович 6-Б кл.

5. Мамедова 01.05.2007 СЗШ Шафар вул. В. Сидоренка

Нармін № 74, 5/18
Яшар кизи 7-Б кл. м. т. 0632757852

6. Москаленко 01.10.2007 СЗШ Скарбник пр. І.Мазепи, 3/733

Анна № 74, м. т. 0980655610
Олександрівна 7-Б кл.

7. Дубина 24.12.2008 СЗШ Берегиня вул. Юркевича, 32/2

Каріна № 74, м.т. 0988212700
Артемівна 6-А кл.

8. Буровіцьких 06.03.2009 СЗШ Писар вул. Повітрофлотська,

Ангеліна № 74, 10/8
Сергіївна 6-Б кл. м. т. 0978544239

9. Бондарев 22.09.2009 СЗШ Довбуш вул.

Ростислав № 74, Військовоморська,
Валерійович 5-Б кл. 13/6
м. т. 0987512208

3
10. Яровий 17.10.2009 СЗШ Бунчужний пр. Металургів, 77
Глєб № 74, м. т. 0997076696
Олександрович 5-Б кл.

11. Бойко 23.02.2009 СЗШ Козачка вул. Новоорловська,

Марія № 74, 24а/34
Олександрівна 6-А кл. м. т. 0686963803

12. Гуцалюк 09.09.2008 СЗШ Козачка вул. В. Мерзленка,

Яна № 74, 8/16
Сергіївна 6-А кл. м. т. 0930758188

13. Міханькова 14.07.2009 СЗШ Козачка вул. Караваєва, 3/18

Юлія № 74, м. т. 0666756731
Олександрівна 6-Б кл.

14. Лясковецька 22.11.2007 СЗШ Козачка вул. В. Мерзленка

Анастасія № 74, 8/12
Віталіївна 7-Б кл. м. т. 0978392929

15. Шерстюк 10.11.2008 СЗШ Козак вул. Новоорловська

Іван № 74, 18/15
Станіславович 6-Б кл. м. т. 0684649621

Список склав _________________ О. К. Шевченко

Дата заповнення паспорту 15.12.2020

Директор школи З. А. Антіпова

4
«СПАДОК»

5
 Сини мої, гайдамаки!
Світ широкий, воля —
Ідіть, сини, погуляйте,
Пошукайте долі.
«………………….»
Сини мої! орли мої!
Летіть в Україну —
Хоч і лихо зострінеться,
Так не на чужині…
Тарас Шевченко «Гайдамаки»
Згідно зі словником Брокгауза і Ефрона, слово «гайдамак» походить від
турецького «гайде» («геть», «пішов»), куди в свою чергу потрапив арабський
дієслівний корінь «гада» («бентежити», «турбувати»). В історіографії гайдамаки
вперше згадуються в першій половині XVIII століття як розбійники, що
господарювали в Київському і Брацлавському воєводствах. Проте гайдамацтво з
самого початку його зародження сприймалося не тільки і не стільки як
розбійницький рух — найчастіше це були масові виступи козаків Малоросії
проти польського панування.
Найбільшого розмаху гайдамацький рух набрав у 1768 р. Це повстання увійшло
в історію під назвою «Коліївщина» (від слів – кіл, колоти). Підсилили і
прискорили розвиток повстання незгоди й чвари серед польських шляхтичів та
вступ російських військ на Правобережжя. Під тиском царського уряду
польський король підписав з російським урядом трактат про зрівняння в
політичних правах з католиками православних і протестантів.
Центральною подією повстання 1768 р. був виступ під керівництвом М.
Залізняка та І. Ґонти і взяття їхніми загонами Умані – міцної фортеці, однієї з
ключових опорних точок польської шляхти у цьому регіоні, що стало
переломним моментом у розгортанн Коліївщини.

Гайдамаки біля Михайлівського собору

6
7
250 років тому у травні 1768 року почалося знамените гайдамацьке повстання –
Коліївщина. Ця подія увійшла не лише в історію, але й, завдяки Тарасу
Шевченку – в українську літературу.

Т. Шевченко «Гайдамаки», Харків, 1918 рік

На початку травня гайдамацькі загони збиралися в урочищі Холодний Яр

неподалік Чигирина, а у другій половині місяця вони вирушили у похід по
Правобережній Україні.
Звичайно, гайдамаки не були військово-політичною силою на рівні з козацтвом
XVII століття. Державотворчою силою вони аж ніяк не були, у них не було такої
еліти, котру мало козацтво в часи Хмельницького. Але для того, щоб очолити
соціальний вибух Правобережної Київщини і Східного Поділля, їхніх сил було
цілком достатньо.
8
Пам’ятник ватажку українського гайдамацького руху, одному з керівників
Коліївщини (1768) Івану Гонті, в районному центрі Христинівка, Черкаської
області, 24 жовтня 2009 року.
Місто Гуляйполе є одним з найвідоміших історичних міст Подніпров’я. Вже
більш як два століття розташовується воно по обидвох берегах річки Гайчур
(Гайчул) на сьогоднішній день маючи статус міста районного підпорядкування,
і, водночас, абсолютно незпівставиму з ним історичну відомість, навіть не
всеукраїнського, а, без перебільшення, світового масштабу. Отримало воно її в
1917-1921 рр. в якості політичного та військового центру махновського руху. Та
й до цих подій даний населений пункт задніх не пас. На початку XX ст. площа
села була найбільшою з усих населених пунктів Олександрівського повіту [9, с.
103]. В лютому 1921 р. Гуляйполе саме вже було проголошено центром
однойменного повіту і отримало статус міста. 3 1923 по 1938 р. знову мало
статус села, з 1938 р. було знову поновлене в якості міста. В 1923-1931, 1935-
1962, 1965-2006 рр. було та є районним центром.
А тепер про «гайдамак». Відразу зрозуміло, що тут ми маємо справу не з
класичними гайдамаками коліївських часів, які з якихось причин переселилися
9
на Лівобережний Південь. Також, на нашу думку, перші насельники Гуляйпілля,
в своїй більшості не були й класичними розбійниками та втікачами кріпаками.
Тут ми зтикаємося з проявом того явища, яке узагальнено можна назвати
«постзапорозьким гайдамацтвом», неорганізованим стихійним опором
російським окупантам залишків запорозького козацтва, взагалі населення
запорозьких Вольностей. Адже після зруйнування Січі в 1775 р. в заслання,
еміграцію та переселення подалися далеко не всі колишні запорожці.
Аналогічних гуляйпільському випадків знайдеться при бажанні доволі. Не
будемо ідеалізувати цю спільноту, цілком вірогідно, що перебуваючи в ізоляції,
приймаючи до свого складу приблудних маргіналів, не маючи, ні політичного
керівництва, ні зв’язків, ні, зрештою, історичної перспективи свого буття вона
справді поступово деградувала, скочуючись до кримінальних дій, але при всьому
цьому в її діях проглядається і певна правильність, потяг за будь-яку ціну
захистити від колонізації шматок незораного запорозького степу, пов’язаний з
ним спосіб життя, традиції, звичаї.
Головною трагедією цих постзапорозьких спільнот стало те, що розбійниками їх
почали вважати українські переселенці, а гайдамаки стали вважати останніх
колаборантами москалів і зросійщених поміщиків. Земельно-територіальні
інтереси розсварили ці соціальні групи швидко і безповоротно.
Традиційне козацьке військове здобичництво стало в очах українських селян
розбоєм, а право вільного поселення і займанщини посяганням на історичну
традицію. Немаючи народної підтримки постзапорозьке гайдамацтво зникло
досить скоро. Цілком можливо, що пригайчурська громада була одним з
останніх його проявів.
Особливістю історії досліджуваного міста є й та обставина, що його
найменування протягом історичного існування мало кілька варіантів написання і
вимови, які до того ж протягом довгого часу
використовувалися паралельно. А саме: Гуляй-Поле, Гуляйполь та Гуляйполе.
Назва поселення Гуляйполь, яка нагадує традиційні для українського Півдня
назви містечок (Мелітополь, Маріуполь, Нікополь) відмерла ще в другій
половині XIX ст. [14, с. 20]. Назви Гуляй-Поле і Гуляйполе паралельно
використовувалися навіть в офіційних випадках до 1920 р. Додамо, що місцеві
жителі традиційно вимовляють назву свого міста з наголосом на першому складі
слова. В суперництво двох варіантів написання назви несподівано втрутилася
політика. Махновські повстанці вперто називали свою «столицю» Гуляй-Полем,
що викликало відповідну реакцію у їхніх ворогів, що стали величати містечко не
інакше як Гуляйполем. Це добре помітно як по «білогвардійській», так і по
«червоній» пресі.
Після придушення повстання репресіям були піддані не лише прихильники
анархістської доктрини, але й «махновська» назва міста, яке з тих часів і до
сьогодні офіційно величається Гуляйполем. Варто також згадати і про народну
жартівливу назву цього населеного пункту - Махноград, що масово вживається і
на початку XXI ст. Принаймні, якщо в якомусь навколишньому районному
10
центрі ви просите в касі квиток до Махнограда, то в касирів не виникають жодні
сумніви, щодо того, в який саме населений пункт ви збираєтесь. Київський
історик В. Волковинський вважає, що назва «Махноград» була офіційно дана
махновцями в жовтні 1919 р. після звільнення містечка від денікінців. Навряд,
що подібний інцидент мав місце насправді. Історик, схоже, просто не помітив
іронії з якою завжди вимовляється ця назва, а по-друге, подібна назва Гуляйполя
почала зустрічатися ще в першій половині 1919 р., коли власне і виникла
територія «вільного району», чи то пак - “Гуляйпільської республіки”, яка, в
свою чергу, потребувала такого свого атрибуту як «столиця». В цій ситуації,
доречі, можна побачити новітній прояв старої української традиції. Свого часу
гетьманські резиденції, невеликі міста Чигирин, Батурин чи Глухів теж
претендували на звання козацької столиці спираючись на фактор своєї
близькості до глави держави. Так само і Гуляй-Поле, як Батьківщина Н. Махна
претендувало на роль, принаймні, регіональної «столиці», хоча в цей час
махновці контролювали більші за розмірами міські центри, що мали залізничне
сполучення, приазовські порти, врешті-решт губернський Катеринослав.
З усього вищенаведеного можна зробити слідуючі висновки. Роком
заснування міста, хоча б на альтернативній основі, з обмовками, можливо
вважати не 1785 чи 1786, а 1770 рік. А першими його насельниками - козацьке
населення Вольностей війська Запорозького. Першопочаткової назви даного
населеного пункту на сьогодні не встановлено, а існуюча виникла як описова для
місцевості вже згодом зі зміною населення і статусу пригайчурського поселення
в 1786 р.

11
 Бібліографічний опис для цитування:
Чоп В. М. Гайдамаки Гуляйполя / Чоп В. М. // Козацька спадщина: Альманах
Інституту суспільних досліджень. - 2006. - 3. - С. 234-239

Чоп В. М.

1. Чоп В. М. Гайдамаки Гуляйполя // Козацька спадщина: Альманах

Інституту суспільних досліджень. - 2006. - 3. - C. 234-239.
2. Чоп В. М. Запорозьке козацтво та махновське повстанство: пошуки
традицій та історичних паралелей // Козацька спадщина: Альманах
Інституту суспільних досліджень. - 2005. - 2. - C. 136-139.

12
«ЗДОБУТКИ»

13
Ми – сучасні козаки,
Робимо все залюбки,
«Гайдамаки» - школи рій!
Зберігаємо дух свій!
Наші м’язи, мов сталеві,
Голоси в нас металеві,
А серця горять вогнем,
До мети своєї йдем!
Наш девіз!
Це не тільки наша гра –
Формула життя – «Джура»!
Наша мета:
- знати історію рідного краю, козацтва, гайдамаків, визвольного руху
України;
- шанувати героїв України, що життя віддали за її свободу;
- гартували себе, бути сильними, влучними, стати справжніми козаками,
захищати Батьківщину;
- вести здоровий спосіб життя, не питии, не палити, вживати здорову їжу,
займатися спортом, активним дозвіллям;
- плекати справжню дружбу, допомагати слабшим, все вирішувати
козацьким колом.
Ми, джури 74-ої школи живемо у славетному Ново-Кодацькому районі
Дніпра. У давнину тут була козацька паланка, на честь якої стоїть на березі
Дніпра пам’ятний знак. А ще пишаємося тим, що у Свято-Миколаївському
Кодацькому храмі, що стоїть вже понад 200 років, зберігалася важлива козацька
святиня - Самарська ікона Пресвятої Богородиці!
Як ми живемо? Вивчаємо козацькі традиції, побут, пісні, одяг наших
пращурів. Свої зустрічі ми починаємо словами: «Людям всім допомагаймо!
Добрі справи починаймо!
«Нас турбує милосердя»:
- Рій «Гайдамаки» провів велику інформаційну кампанію по класах та
організував збір теплих речей, круп, сухого корму та ліків для тварин, які
знаходяться в притулку «Друг». Ми не вперше співпрацюємо з цим
притулком, за роки нашого знайомства у нас склались дійсно дружні
стосунки (світлини 1, 2, 3, 4, 5, 6)

14
Світлина 1. «Запалити» дітей бажанням допомогти тваринам з притулку –
потрібен талант. І його вдало виявили Михайло, Ангеліна, Юля, Яна і Каріна.
Світлина 2. Ось так реагуємо на підтримку зі сторони учнів!

15
Світлина 3. Все необхідне для тварин зібрано, залишилось тільки дочекатись
волонтерів притулку «Друг»

16
Світлина 4. Навіть дорослим важкувато завантажувати машину, то що вже
казати про нас? Так, ми намагались не відставати.

17
Світлина 5. Навіть дорослим важкувато завантажувати машину, то що вже
казати про нас? Так, ми намагались не відставати.

18
Світлина 6. У нас все вийшло!

19
-Напередодні таких улюблених Різдвяних свят не залишили без уваги дітей, які
знаходяться на лікуванні у Дніпровській міській дитячій клінічній лікарні № 6
від COVID – 19. Хоча нас до лікарні і не впустили, але нам вдалось таки
пригостити дітей, які хворіють, смаколиками (світлини 7, 8, 9, 10)

Світлина 7.

Світлина 8. Фасуємо подарунки до лікарні

20
Світлина 9. Ми радіємо своїй роботі. Як же приємно роботи добрі справи!

21
Світлина 10. Тепер смаколики направлено до дітей. Смачного! Не хворійте!

22
- До дня народження нашої школи (9 жовтня 2020 р.) всі класи прийняли
участь у конкурсі «Кращий квітковий вазон – школі» і дарували вазони з
квітами, а рій «Гайдамаки» підійшов до подарунку творчо: висадили кущі
хризантем на шкільному подвір’ї. За лопати, граблі та відра з водою взялись:
Григор Михайло, Романов Сергій, Лясковецька Анастасія (світлини 11, 12).

Світлина 11
23
Світлина 12. Подарунки – завжди приємно! А прикрашати шкільний двір – ще
приємніше!

24
«Нас гартує українське». А сучасне українське – це не тільки вишиванки,
тризуб і прапор. Це – пам’ять про героїв Майдану, дотичність до війни на сході,
любов до історії та нашого міста, яке живе, оновлюється, стає молодіжною
столицею. Це нові пісні, що лунають в душі рідною мовою…
Рій «Гайдамаки» став організатором та активним учасником Тижня рідної мови,
який пройшов 15 по 19 лютого 2021 року. Протягом Тижня пройшли заходи:
- Перша улюблена іграшка дитинства… У кожного з нас вона своя й,
скоріше за все, найсучасніша. Нажаль, ми забули про традиційні народні
іграшки – добрі, веселі, яскраві. Вони, звичайно, не виблискують так, як
глянцева холодна пластмаса, зате мають у собі набагато більше – частинку
душі цілого народу. Тому майстер – клас з виготовлення української
іграшки був дуже доречний і пізнавальний. Ляльки-мотанки, іграшки з
тіста, дерев’яні іграшки, іграшки з сиру – це результат дитячої фантазії і
творчості. А хто був самим активним? Буровіцьких Ангеліна та Бондарев
Ростик. (світлини 13, 14, 15).

Світлина 13. Ангеліна дуже серйозно підійшли до створення ляльки – мотанки. А

як же? Вона з рою «Гайдамаки», а значить – приклад в усьому.

25
Світлина 14. Дружнім дівочим колективом робота йде весело і легко.

Світлина 15. Іграшки з сиру? Ростислав може навчити.

26
 - Екскурс до старовинної оселі «Українська хата». З чого почати? Мабуть,
заглянемо до неї… Ми низько вклоняємося святій українській берегині –
українській хаті. Так, берегині, бо саме хата заклала в нас чесноти правди і
гідності, зберегла українську мову, вишиванку, тепло печі, вранішній запах
свіжоспеченого хліба і віру в Бога. Екскурс у минувщину був
неперевершений!!! Дякуємо екскурсоводам Григору Михайлу та Гуцалюк
Яні (світлини 16, 17, 18)

Світлина16.

27
 Світлина 17. Завдяки цікавій екскурсії джурівців Яни і Михайла учні школи мали
змогу доторкнутися до минувшини, побачити на власні очі рушники і
витинанки, вбрання,мисник, розпис на глиняному посуді, дерев’яне приладдя,
меблі, піч, тин, глечики та макітри, власноруч спробувати у дії прядку.

28
Світлина 18. Наприкінці дня не гріх використати таку красу і як фотозону.

29
 - Пізнавально – розважальний захід «Смачна кухня в Україні споконвіку і
донині» провели Мамедова Нармін, Таран Єгор і Ракітний Олексій
(світлини 19, 20).

Світлина 19.

30
Світлина 20. Сьогодні багато модної реклами кухонь різних країн світу. А ми
рекламуємо своє…рідне…українськ
31
-Напередодні Новорічних свят 22 грудня 2020 року рій «Гайдамаки» ініціював
та провів фестиваль «ГогольFest», на якому було багато пісень, театралізованих і
гумористичних міні-вистав та змагань: «Шинок «У Пацюка», «Солохине
зіллячко», змагання за черевички для Оксани тощо. І батьки і діти дякували
Шерстюку Івану, Міханьковій Юлі, Буровіцьких Ангеліні, Дубині Каріні,
Григору Михайлу , Гуцалюк Яні, Тарану Єгору за яскравий, гучний, веселий,
музично-спортивний захід (світлини 21, 22, 23, 24, 25)

Світлина 21. Ангеліна і Іван – як завжди неперевершені! І знову перемога в

квесті на «ГогольFestі»!

32
Світлина 22. Уривок повісті Гоголя «Ніч перед Різдвом» пройшов «на ура!»

Світлина 23. Інсценізація уривків зі збірки «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»

була вдалою. Тож наші джури ще й актори талановиті!

33
Світлина 24. Були сумніви, що Сергій Романов не дістане черевичок Оксани?
Звісно, ні. Це ж Сергій!

34
Світлина 25. Шкода, що не встигли зробити світлину, як Ангеліна та Юля
вправно влучили варениками Пацюку прямо в рот. Але встигли зробити фото
переможців. Молодці, дівчата!

Не зважаючи на короновірус, локдауни, ізоляцію, маски, вакцини, дистанційне

навчання ми вважаємо благочинну діяльність не менш важливою та значущою,
ніж навчання, гарна поведінка, успіхи у спорті, участь у змаганнях і конкурсах.
Бо в змаганнях перевіряється наша сила і спритність, а у благодійності – чистота
серця, здатність творити добро та можливість бути Людиною.
Сподіваємося, що наш рій стане справжнім осередком молодіжних ініціатив,
дієвих проектів та добрих справ.
Честю роду дорожімо!
Україні послужімо!
Суперечок не буває
Серед нас ніколи.
Спорт і гідність нас єднає!
І козацтво школи!

35