ШІСТДЕСЯТНИЦТВО

ЯК СУПРОТИВ ВЛАДІ.
ПІДГОТУВАЛА ТКАЧ ВАСИЛИНА
СТУДЕНТКА 2 КУРСУ МДТЕК
СПЕЦІАЛЬНОСТІ МЕНЕДЖМЕНТ
ПЛАН:

 Шістдесятники;
 Характерні риси шістдесятництва;
 Причини формування культурницького опозиційного руху;
 Внутрішнє ‘духовне підпілля’;
 Основу руху Шістдесятництва склали;
 Ліна Костенко.
ШІСТДЕСЯТНИКИ
Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги»
радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд КПРС – Комуністичної партії Радянського Союзу, – що засудив культ особи Сталіна й
узяв курс на десталінізацію).
Чи не найважливішою подією українського суспільно-політичного життя періоду " відлиги " стала поява нового покоління
талановитих літераторів та митців, які одержали назву "шістдесятників" . Вони виступали за оновлення тодішнього суспільства,
протестували своєю творчістю проти пануючої задушливої атмосфери, вимагали припинити втручання партії у справи літератури й
мистецтва, боролися за справжні культурні цінності, провідну роль української мови, національну свободу, людську гідність.
Характеризуючи шістдесятництво, один із його представників Валентин Мороз зазначав: "То було молоде покоління, яке пішло в
університети, яке могло вже подумати про щось інше, а не тільки про елементарні умови існування..."
Своєрідним організаційним осередком руху шістдесятників став київський клуб творчої молоді "Сучасник", що виник у 1959 р. під
егідою міського комсомолу. Його очолив Л.Танюк, а найактивнішими учасниками були А.Горська, М.Коцюбинська, М.Вінграновський,
І. Драч та ін. Серед основних форм їхньої багатогранної діяльності були: відродження різдвяних вертепів; організація різноманітних
мистецьких гуртків; пошук місць масових поховань сталінських жертв; вечори пам'яті відомих діячів: Т.Шевченка, І.Франка,
Л.Українки, М.Куліша, Л.Курбаса; виступи у пресі тощо.
ХАРАКТЕРНІ РИСИ ШІСТДЕСЯТНИЦТВА:

• критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;

• відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;
• єдність традицій і новаторства;
• витончений інтелектуалізм, естетизм.
ПРИЧИНИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНИЦЬКОГО
ОПОЗИЦІЙНОГО РУХУ:

• Монопольна влада компартійної верхівки

• Обмеження керівництвом СРСР державного статусу УРСР
• Гальмування державним чиновництвом національно- культурного розвитку
• Сподівання, що реалізація рішень XX з'їзду КПРС дасть можливість оновити радянське суспільство
ВНУТРІШНЄ ‘ДУХОВНЕ ПІДПІЛЛЯ’:

Рух шістдесятників виразно протримався ледве одне десятиліття. Вже 17-го грудня 1962 на
спеціально скликаній нараді-зустрічі творчої інтелігенції з керівництвом держави їх гостро
розкритикували. Після внутрішнього перевороту в КПРС та відставки Хрущова восени 1964 тиск
державної цензури на інтелігенцію різко посилився.
Рух «шістдесятників» було розгромлено або загнано у внутрішнє «духовне підпілля» арештами 1965
— 72 pp. У цьому процесі частина шістдесятників без особливого опору перейшла на офіцпозиції (В.
Коротич, І. Драч, В. Дрозд, Є. Гуцало та ін.), а інші взагалі перестали друкуватись (Б. Мамайсур, В.
Голобородько, Я. Ступак). На початку 1970-х літературний рух шістдесятників цілковито зник, лише в
творчості кількох поетів і прозаїків (Ліна Костенко, Валерій Шевчук) збереглися прикмети
літературного оновлення, ними започаткованого.
 ОСНОВУ РУХУ
ШІСТДЕСЯТНИЦТВА
СКЛАЛИ:
Поети: Василь Симоненко, Микола
Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус,
Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван
Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген
Гуцало, Валерій Шевчук.
• Термін шістдесятництва стосується також представників інших літературних родів та жанрів —
прозаїків Є.Гуцала, В.Дрозда, В.Міняйла, Гр. Тютюнника, Вал. Шевчука та ін.,
• Літературних критиків та літературознавців: І.Дзюбу, І.Світличного, Михайлини Коцюбинської,
В.Іванисенка та ін.,
• Публіцистів: В.Чорновола, Ю.Бадзя та ін.
• Художники: Алла Горська, Опанас Заливаха, Віктор Зарецький, Галина Севрук, Людмила Семикіна;
• Перекладачі: Григорій Кочур, Микола Лукаш;
• Кінорежисери: Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко;
• Режисери: Лесь Танюк.
 Народилася 19 березня 1930р. в м. Ржищеві під Києвом в
учительській родині. Батька переслідували КДБ та перед
війноюю У 1936р. родина перебралася до Києва. Ще
школяркою почала відвідувати літературну студію при
журналі «Дніпро». У 1946р. були опубліковані її перші вірші.
Провчившись деякий час у Київському педагогічному
інституті, у 1952р. стає студенткою Московського
літературного інституту. Незабаром виходять перші збірки.
Стала однією з найактивніших учасниць шістедяситників.
Збірку «Зоряний інтеграл» заборонили цензурою. Однак
письменницю не арештували. Вона продовжувала писати і
згодом, у 1977р, знову друкувалися твори. Отримала
Державну премію України ім. Шевченка, премію фундації
Антоновичів, премія Франчески Петрарки та медаль Святого
Володимира. Стала лауреатом Міжнародної літературно-
мистецької премії ім. Теліги, професором Києво-
Могилянська академії. У 90-х роках перестала брати участь у
громадському житті, відмовилася від звання Героя України.
Лише в період «помаранчевої революції» у 2004р. на деякий
час повернулась до громадського життя.
ШІСТДЕСЯТНИЦТВО БЕЗСУМНІВНО ВВАЖАЄТЬСЯ ОДНИМ З НАЙЦІКАВІШИХ ЯВИЩ
УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ СЕРЕДИНИ ХХ СТ. РОЗГЛЯНЕМО КОРОТКІ БІОГРАФІЧНІ ДАНІ ЛІНИ
КОСТЕНКО У ПЕРІОД ШІСТДЕСЯТНИКІВ. КЛУБУ
В ЛІТЕРАТУРУ ЛІНА КОСТЕНКО ПРИХОДИТЬ У ПІСЛЯКУЛЬТІВСЬКУ ДОБУ НА ХВИЛІ
«ХРУЩОВСЬКОЇ ВІДЛИГИ» РАЗОМ З ТАКИМИ ПОЕТАМИ-«ШІСТДЕСЯТНИКА­МИ», ЯК І. ДРАЧ, Б.
ОЛІЙНИК, Т. КОЛОМІЄЦЬ, В. СИМОНЕНКО, М. ВІНГРАИОВСЬКИЙ.
ЛІНА КОСТЕНКО НАЛЕЖАЛА ДО ПОКОЛІННЯ ДІТЕЙ ВІЙНИ. ВОНА МАЛО РОЗПОВІДА ПРО
СВО ДИТИНСТВО, І ЛИШЕ В ПОЕЗІЯХ ПРОСКАКУЮТЬ РЯДКИ ПРО «БАЛЕТНУ ШКОЛУ»
ЗАМІНОВАНОГО ПОЛЯ ТА «ДИТИНСТВО, ВБИТЕ НА ВІЙНІ». СХОЖЕ, ЦЯ ПЕЧАТЬ ВІЙНИ
ЛИШИЛАСЯ НА ДУШІ Й ДОЛІ ЛІНИ КОСТЕНКО НА ВСЕ ЖИТТЯ. А ЩЕ – НА ПОЧАТКУ 60-Х
БУЛА АКТИВНА УЧАСТЬ У РОБОТІ ТВОРЧОЇ МОЛОДІ, НАВКОЛО ЯКОГО ГУРТУВАЛИСЯ
ДЗЮБА, СВЕРСТЮК, СВІТЛИЧНИЙ, ГОРСЬКА, ТАНЮК, СИМОНЕНКО ТА БАГАТО ІНШИХ
МОЛОДИХ МИТЦІВ. УЖЕ ПЕРШІ АКЦІЇ КТМ – ПОСТАНОВКИ ВИСТАВ ЗА ТВОРАМИ
НАПІВЗАБОРОНЕНИХ МИКОЛИ КУЛІША ТА БЕРТОЛЬДА БРЕХТА, ВЕЧОРИ МОЛОДОЇ ПОЕЗІЇ,
ВЕЧОРИ ПАМ ЯТІ ЛЕСЯ КУРБАСА ТА ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА, ПОЕТИЧНІ АКЦІЇ БІЛЯ ПАМ
ЯТНИКА ШЕВЧЕНКОВІ – ОДРАЗУ ПОТРАПИЛИ «НА ОЛІВЕЦЬ» ДО «КОМПЕТЕНТНИХ ОРГАНІВ».
8 КВІТНЯ 1963 РОКУ НА ІДЕОЛОГІЧНІЙ НАРАДІ СЕКРЕТАР ЦК КПУ З ІДЕОЛОГІЇ СКАБА
ВІДКРИТО ДАВ СИГНАЛ ДО ПОГРОМУ МОЛОДИХ: «ФОРМАЛІСТИЧНІ ВИКРУТАСИ ЗІ СЛОВОМ
НЕМИНУЧЕ ПРИЗВОДЯТЬ ДО ЗАТЕМНЕННЯ ІДЕЙНО-ХУДОЖНЬОГО ЗМІСТУ ТВОРУ. А ЩО
СПРАВА САМЕ ТАКА, СВІДЧАТЬ ДЕЯКІ ТВОРИ МОЛОДИХ ПОЕТІВ ВІНГРАНОВСЬКОГО, ДРАЧА,
КОСТЕНКО». НОВУ ПОЕТИЧНУ КНИЖКУ ЛІНИ КОСТЕНКО «ЗОРЯНИЙ ІНТЕГРАЛ», ЯКА МАЛА
ПОБАЧИТИ СВІТ 1963 РОКУ, БУЛО РОЗСИПАНО, ТАКА Ж ДОЛЯ СПІТКАЛА ЧЕРЕЗ ДЕСЯТЬ
РОКІВ І ЗБІРКУ «КНЯЖА ГОРА»: АВТОРКА НЕ ПОГОДИЛАСЯ ПОМІНЯТИ ТАМ АНІ СЛОВА
ЛІНА КОСТЕНКО ПОСІДАЄ ВИНЯТКОВЕ МІСЦЕ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ОСТАННІХ
ЧОТИРЬОХ ДЕСЯТИЛІТЬ НЕ ЗАВДЯКИ РАДИКАЛЬНИМ ТВОРЧИМ ЕКСПЕРИМЕНТАМ, НЕ З
ОГЛЯДУ НА ЗАЙНЯТУ ПОЛІТИЧНУ ПОЗИЦІЮ ЧИ "ПРОВОКАТИВНИЙ" СТИЛЬ ЖИТТЯ -
ЕЛЕМЕНТИ, З ЯКИХ КРИТИКИ ЗВИКЛИ СКЛАДАТИ ПОРТРЕТ МИТЦЯ І СТВОРЮВАТИ ЙОМУ
ПОХВАЛЬНУ ГРОМАДСЬКУ ОПІНІЮ. ЛІНА КОСТЕНКО Є ВИДАТНОЮ ПОСТАТТЮ
УКРАЇНСЬКОГО КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ ЗАВДЯКИ СВОЇЙ СИЛЬНІЙ ОСОБИСТОСТІ,
ПРИНЦИПОВОМУ ЗАПЕРЕЧЕННЮ ПОЗИЦІЇ ПРИСТОСУВАНСТВА, ЯКА ХАРАКТЕРИЗУЄ
БАГАТЬОХ РАДЯНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ, ЗДАТНОСТІ МОВЧАТИ В ЧАС, КОЛИ ЦЕ МОВЧАННЯ
ОЗНАЧАЛО ВІДМОВУ ВІД СПОКУС ОБЛАШТУВАТИ СВОЄ ЖИТТЯ ЦІНОЮ ПОСТУПОК. БУЛА
ОДНІЄЮ З ПЕРШИХ І НАЙПРИМІТНІШИХ У ПЛЕЯДІ МОЛОДИХ УКРАЇНСЬКИХ ПОЕТІВ, ЩО
ВИСТУПИЛИ НА МЕЖІ 1950—1960-Х РОКІВ. ПЕРІОД «ШІСТДЕСЯТНИКІВ» СТВОРИВ НОВІТНІ
СТИЛІ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ, ЗМУСИВ ТВОРИТИ ЩОСЬ НОВЕ, АТИПОВЕ, ЩОСЬ
АВАНГАРДНЕ, АЛЕ, ЯК І ЗАВШЕ, БЕЗЖАЛЬНЕ ТА МАКСИМАЛЬНО КРИТИЧНЕ ЩОДО ВЛАДИ
ТА ТОДІШНЬОГО РЕЖИМУ.
У 70-ТІ РОКИ ЛІНА КОСТЕНКО ПОТРАПИЛА У «ЧОРНИЙ СПИСОК», СКЛАДЕНИЙ ОСОБИСТО
СЕКРЕТАРЕМ ЦК КПУ З ІДЕОЛОГІЇ МАЛАНЧУКОМ. ЛИШЕ ПІСЛЯ ЙОГО ВІДХОДУ В 1977 РОЦІ У
СВІТ ВИХОДИТЬ ЗБІРКА ВІРШІВ «НАД БЕРЕГАМИ ВІЧНОЇ РІКИ», А ЧЕРЕЗ ДВА РОКИ –
СПЕЦІАЛЬНОЮ ПОСТАНОВОЮ ПРЕЗИДІЇ СПУ – ІСТОРИЧНИЙ РОМАН У ВІРШАХ «МАРУСЯ
ЧУРАЙ», ЩО ПРОЛЕЖАВ БЕЗ РУХУ ШІСТЬ РОКІВ. РОМАН ОДРАЗУ Ж СТАВ ПОДІ Ю,
ВОСЬМИТИСЯЧНИЙ НАКЛАД РОЗІЙШОВСЯ ЗА КІЛЬКА ДНІВ, ТАК САМО, ЯК І ПОВТОРНЕ
СТОТИСЯЧНЕ ПЕРЕВИДАННЯ В СЕРІЇ «РОМАНИ ТА ПОВІСТІ» (ВИДАВНИЦТВО «ДНІПРО»),
ЗДІЙСНЕНЕ ЧЕРЕЗ ТРИ РОКИ. А ВИКОНАННЯ ЦІ Ї ДРАМИ НАРОДНИМИ АРТИСТКАМИ НІЛОЮ
КРЮКОВОЮ ТА ГАЛИНОЮ МЕНКУШ У 1981 РОЦІ ВИЛИЛОСЯ В СУД НАД «БУРЖУАЗНЫМИ
НАЦИОНАЛИСТКАМИ»: КОСТЕНКО І КРЮКОВУ ЗВИНУВАТИЛИ У СПРОБІ «ОРГАНИЗАЦИИ
НАЦИОНАЛИСТИЧЕСКОГО ВОССТАНИЯ». У 1987 РОЦІ «МАРУСЮ ЧУРАЙ» І ЗБІРКУ
«НЕПОВТОРНІСТЬ» ЛІНИ