ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор КЗО «СЗШ № 74» ДМР

_________________ З.А.Антіпова
« 27 » серпня 2021 року

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Комунального закладу освіти
«Середня загальноосвітня школа № 74»
Дніпровської міської ради
на 2021-2022 навчальний рік

СХВАЛЕНО
на засіданні педагогічної ради
комунального закладу освіти
«Середня загальноосвітня школа № 74»
Дніпровської міської ради
(протокол від 27.08. 2021 № 4)
Голова педагогічної ради,
директор
_______________ З.А.Антіпова

2021
 Структура освітньої програми

1. Пояснювальна записка

2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

3. Загальний обсяг навчального навантаження

4. Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями

5. Перелік варіантів типових навчальних планів та модельних програм

6. Форми організації освітнього процесу

7. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

8. Додатки
 1. Пояснювальна записка
Комунальний заклад освіти «Середня загальноосвітня школа № 74»
Дніпровської міської ради розташований за адресою: 49017, Дніпропетровська
область, м. Дніпро, вулиця Караваєва, б, 60.
Директор: Антіпова Зоя Анатоліївна.
Засновник: Дніпровська міська рада.
Рік заснування: 1954
Ліцензія: розпорядження голови облдержадміністрації від 08.02.2019 року
№ Р-62//0/3-19
За Cтатутом середня загальноосвітня школа № 74 є комунальним
закладом освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття
початкової та базової загальної середньої освіти. Статут закладу
(ідентифікаційний код 26458475) затверджений наказом управління
комунальної власності .
Освітня програма Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня
школа № 74» Дніпровської міської ради на 2021-2022 навчальний рік
розроблена відповідно:
 Конституції України (ст.53);
 Закону України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;
 розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. №988 «Про
схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування
загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;
 розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №903-р «Про
затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції
реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої
освіти «Нова українська школа»;
 постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №778 «Про
затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад»;
 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №87 «Про
затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»;
 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. №1392 «Про
затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої
освіти» (із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 7 серпня
2013р. №538);
 наказу МОН України від 11.09.2009 №854 «Про затвердження нової редакції
Концепції профільного навчання у старшій школі»;
 наказу МОН України від 08.10.2019 №1272 «Про затвердження типових
освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої
освіти»;
 наказу МОН України від 08.10.2019 №1273 «Про затвердження типових
освітніх програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти»;
 наказу МОН України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової
освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»;
 наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової
освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;
 наказу МОН України від 19.08.2016 №1009 «Орієнтовні вимоги до контролю
та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»;
 наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв
оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної
середньої освіти»;
 листа МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної
мови в освітній галузі»;
 листа Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 р. №1/9-190 «Щодо
скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»;
 наказу МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку
зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та
комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»;
 листа МОН України №1/9-322 від 18.05.2018 «Роз’яснення щодо порядку
поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах
повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей»;
 Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти,
затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'яУкраїни від 25.09.2020
№2205.
У 2021/2022 навчальному році в КЗО «СЗШ № 74» ДМР
функціонує19 класів, у яких навчається 538 здобувачів освіти.
Ліцензійний обсяг закладу – 600 учнів.
КЗО «Середня загальноосвітня школа № 74» ДМР має за мету створення
умов для отримання учнями широкої освіти і реалізації їх індивідуальних
творчих здібностей, інтересів і нахилів, розвитку умінь, навичок, які дозволяють
здобувачам освіти глибоко оволодіти предметами і в цілому загальнолюдською
культурою.
 Мета діяльності школи полягає у створенні умов для розвитку особистості
і творчої самореалізації кожного учня, його морального, інтелектуального,
фізичного, художньо-естетичного зростання, формування ключових
компетентностей. Заклад має виховати громадянина демократичного
суспільства, яке визнає освіченість, вихованість, культуру найвищими
цінностями, незмінними чинниками соціального прогресу. Нове покоління
людей повинно бути здатним ефективно працювати і навчатися протягом
життя, оберігати і примножувати цінності національної культури та
громадянського суспільства. 
Основними завданнями школи є:
- Безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з
одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня;
цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та
психології, використання інноваційних технологій навчання,
комп’ютеризація освітнього процесу;
 - підвищення якості освітньої діяльності школи та забезпечення їх
відповідності національним, європейським і міжнародним стандартам
і вимогам;
- різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її
задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення
інтересів і потреб;
- збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я
школярів; виховання школяра як громадянина України, національно
свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної
особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати
відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;
- формування у школярів бажання і уміння вчитися, виховання потреби
і здатності до навчання упродовж усього життя, вироблення умінь
практичного і творчого застосування здобутих знань;
- становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової,
загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної
компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу,
людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами
пізнавальної і практичної діяльності;
- виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх
життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до
свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;
- виховання школяра як людини моральної, відповідальної, з
розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу
і самої себе;
- запровадження в школі інноваційних підходів, форм, методів і засобів
навчання;
- забезпечення ефективної взаємодії та співпраці всіх учасників
освітнього процесу.
Заклад здійснює освітній процес українською мовою за денною формою
навчання в одну зміну, тривалість навчального тижня в закладі – 5 днів.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту»
освітній процес у закладі організовується в межах навчального року, що
розпочинається у День знань - 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і
закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

Перший семестр: 01.09.2021 - 24.12.2021 (76 навчальних днів)

Другий семестр: 10.01.2022 - 08.06.2022 (99 навчальних днів)

Тривалість канікул – 34 календарних дні:

Осінні канікули: 23.10.2021-31.10.2021

Зимові канікули: 25.12.2021-09.01.2022
Весняні канікули: 26.03.2022–03.04.2022
Літні канікули - з дня закінчення навчального року по 31 серпня.

З 1 вересня 2021 рокуна час дії карантинних обмежень установлено:

1. П’ятиденну тривалість навчального тижня.
2. Однозмінний режим роботи – 8.00 – 18.00
3. Навчальні заняття починаються о 8.30 і закінчуються о 17.10.
4. Тривалість уроків у:
- 1-х класах – 35 хвилин;
- 2-4 класах – 40 хвилин;
- 5-11 класах – 45 хвилин.

Розклад дзвінків

№ уроку Час проведення Перерва

1 урок 8.30 – 9.15 15
2 урок 9.30 – 10.15 20
3 урок 10.35 – 11.20 20
4 урок 11.40 – 12.25 15
5 урок 12.40 – 13.25 15
6 урок 13.40 – 14.25 10
7 урок 14.35 – 15.20 10
8 урок 15.30 – 16.15 10
9 урок 16.25 – 17.10

Організація харчування учнів

Час харчування Класи

09.05 – 09.35 1 – А, 1 – Б, 1 – В
10.05 – 10.30 2 – А, 2 – Б, 3 – А
11.10 – 11.40 3 – Б, 4 – А, 4 – Б
12.25 – 12.40 5 – А, 5 – Б, 6 – А, 6 – Б, 7 – А
13.25 – 13.40 7 – Б, 8 – А, 8 – Б, 9 – А, 9 – Б
14.00 ГПД 1-х класів
14.30 ГПД 2-х класів
15.00 ГПД 3-4-х класів

Режим роботи ГПД

У 2021 – 2022 навчальному році організована робота 4 (чотирьох) ГПД для учнів 1 –
4 класів у другу зміну з 12.00 до 18.00 г. в кількості 120 учнів.
 Для учнів 1-х класів

Час проведення Зміст роботи

12.00 –12.45 Методична робота. Виготовлення матеріалів до виховних
годин.
12.45 – 12.55 Взаємозв'язок з класоводами. Прийом та організація учнів.
12.55–13.05 Підготовка до обіду. Бесіди про культуру поведінки за
столом.
13.05 –13.30 Обід
13.30–15.00 Прогулянка на свіжому повітрі
15.00–15.30 Навчально-ігрові заняття
15.30–16.30 Виховні бесіди, конкурси, вікторини, робота з книгою тощо
16.30–17.15 Спортивна година. Ігри та розваги на свіжому повітрі
17.15–17.45 Заняття учнів за інтересами: настільні ігри, читання,
розфарбовування, малювання
17.45–18.00 Зустріч з батьками.

Для учнів 2-х класів

12.00 – 12.30 Методичний час вихователя. Планування роботи. Виготовлення

матеріалів до загальнорозвиваючих занять. Самоосвіта
12.30 – 13.10 Взаємозв'язок вихователя ГПД з класними керівниками.
Відвідування уроків, спостереження за системою роботи
учителів, їх вимогами.
13.10 – 13.40 Прийом та організація учнів. Загальнорозвиваючі заняття на
свіжому повітрі: прогулянки, рухливі ігри, спортивні заняття
13.40 – 14.10 Бесіди про культуру поведінки за столом. Обід.
14.10 – 15.10 Загальнорозвиваючі заняття на свіжому повітрі: прогулянки,
рухливі ігри, спортивні заняття, корисна праця
15.10 – 15.40 Загальнорозвиваючі заняття: бесіди, конкурси, вікторини,
робота з книгою тощо
15.40 – 16.25 Самопідготовка (самостійне виконання домашніх завдань) (45
хвилин, згідно вимог)
16.25 – 16.45 Самостійна творча діяльність. Заняття учнів за інтересами:
настільні ігри, розфарбовування, малювання, читання
літератури
16.45 – 17.00 Індивідуальна робота з учнями.
Розвиток читацьких та обчислювальних навичок
17.00 – 18.00 Прогулянка на свіжому повітрі
18.00 Повернення дітей додому
Для учнів 3 – 4 класів

Час проведення Зміст роботи

13.10 – 13.30 Прийом та організація учнів. Хвилинка превентивного
пізнання. Загальнорозвиваючі заняття на свіжому повітрі:
прогулянки, рухливі ігри, спортивні заняття
13.30 – 14.00 Бесіди про культуру поведінки за столом. Обід

14.00 – 15.00 Загальнорозвиваючі заняття на свіжому повітрі:

прогулянки, рухливі ігри, спортивні заняття, корисна
праця
15.00 – 15.20 Загальнорозвиваючі заняття: бесіди, конкурси, вікторини,
робота з книгою тощо
15.20 – 16.30 Самопідготовка (самостійне виконання домашніх завдань)
3 клас – 1 год.10 хв., згідно вимог
15.20 – 16.50 Самопідготовка (самостійне виконання домашніх завдань)
4 клас – 1 год. 30 хв., згідно вимог
16.30 – 16.50 Самостійна творча діяльність. Заняття учнів за інтересами:
настільні ігри, розфарбовування, малювання, читання
літератури (3 клас)
16.50 – 17.00 Індивідуальна робота з учнями.
Розвиток читацьких та обчислювальних навичок
17.00 – 18.00 Прогулянка на свіжому повітрі
18.00 Повернення дітей додому

Керуючись наказом Міністерства освіти та науки України від 01.03.20014 р.

№ 162 години з фізичної культури, факультативи не враховуються при
визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
При вивченні навчальних предметів у 2021 – 2022 навчальному році
поділ класів на групи:
При вивченні англійської мови на дві групи: 1-А,1-Б, 2-і, 3-Б, 4-і, 5-Б, 7-і, 8-Б,
9-Б
При вивченні української мови на дві групи: 1-А,1-Б, 2-і, 3-Б, 4-і, 5-Б, 7-і, 8-Б,
9-Б
При вивченні інформатики на дві групи: 2-і, 3-і, 4-і, 5-і, 6-і, 7-і, 8-і, 9-і
При вивчення трудового навчання на дві групи: 5-Б, 7-і, 8-Б
У 2021 – 2022 навчальному році організована робота 6 спортивних секцій та
гуртків, які працюють за окремим розкладом з 13.00 до 19.00.
Режим дня в закладі підпорядкований створенню оптимальних умов для
здійснення успішної освітньої діяльності. Розклад уроків складається з
урахуванням динаміки працездатності учнів протягом дня, тижня, семестру,
чергування видів діяльності і раціонального розподілу навчального
навантаження.
Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації
випускників початкової та базової школи.

2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою

програмою
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти,
який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Метою
початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей,
компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних
психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток
самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя
в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в
основній школі. Початкова освіта здобувається з шести років (відповіднодо
Закону України «Про освіту»). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального
року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти
цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року
не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти
цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо
їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.
Базова середня освіта здобувається після здобуття початкової освіти.
Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року
повинні розпочати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального
року.Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття
базової середньої освіти за інших умов.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття
початкової, базової середньої освіти за інших умов. Зарахування учнів до
проєктного класу (науково-педагогічний проєкт «Інтелект України»)
відбувається відповідно до чинного законодавства на підставі заяв батьків або
осіб, які їх замінюють. Згідно із Законом України «Про освіту» початкова освіта
в Проєкті розпочинається, як правило, із шести років. Діти, яким на 1 вересня
поточного навчального року виповнилося сім років, можуть навчатися в
проєктних класах цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного
навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття
початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх
замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття
початкової освіти в Проєкті з іншого віку (Закон України «Про освіту», стаття
12). До здобуття другого (основного) циклу початкової освіти в Проєкті
допускаються переважно учні, які здобували початкову освіту на першому
(адаптаційно-ігровому) циклі у 1–2-х класах Проєкту.
 3. Загальний обсяг навчального навантаження
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів складає
3495 годин/навчальний рік: для учнів 1 класів – 805 годин/навчальний рік, для
2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний
рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. Загальний обсяг навчального
навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає
5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х
класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний
рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260
годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у
навчальному плані школи (додатки1,2,3,4,5).
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру кожного
рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами
за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження
учнів. Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового
навчального плану Державного стандарту через окремі предмети та охоплює
інваріантну та варіативну складову.
Інваріантна складова забезпечує реалізацію змісту освіти на рівні
стандарту та, залежно від обраного профілю навчання, розрахована на
формування у кожного учня ключових компетентностей; варіативна складова
поділена на блоки: поглиблене вивчення предметів, додатковий час на
предмети інваріантної складової, курси за вибором та індивідуально-групові
заняття.
Розподіл годин між окремими курсами здійснюється за відповідними
навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки
України.
У 2021/2022 навчальному році у зв’язку з продовженням упровадження
впрактику діяльності КЗО «СЗШ № 74» ДМР всеукраїнського науково-
педагогічного проєкту «Інтелект України» та відповідно до Державного
стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 30.09.2020 № 898), у1–4-х класах початкової школи використано надану
Державним стандартом можливість здійснення повної або часткової інтеграції
різних освітніх галузей.
З огляду на цілі та завдання дослідно-експериментальної роботи,
що здійснюється на всеукраїнському рівні в межах Проєкту, до інваріантного
складника змісту початкової освіти в 1–4-хпроєктних класах уведено
інтегрований курс «Я пізнаю світ».
Мовно-літературна освітня галузь у 1-А, 2-А, 3-А, та 4-А класах
реалізується через навчальний предмет «Українська мова»
(по 6 годин на тиждень) таінтегрований курс «Я пізнаю світ» (по 1 годині
на тиждень); у 1-Б та 1-В — через навчальний предмет «Українська мова.
Навчання грамоти» (7 годин на тиждень); у 2-Б, 3-Б, 4-А та 4-Б класах — через
навчальний предмет «Українська мова. Читання» (по 7 годин на тиждень).
 Іншомовна освіта як органічна складова мовно-літературної освітньої
галузі представлена предметом «Іноземна мова (англійська)». За рахунок годин
варіативного складника навчального плану з метою підвищення рівня
сформованості предметних компетентностей здобувачів освіти в1-А класі
на 1 годину збільшено кількість годин предмета «Іноземна мова (англійська)»
(по 3 години на тиждень). У 2-х, 3-х та 4-х класах іншомовна освітня галузь
реалізується через навчальний предмет «Іноземна мова (англійська)»
(по 3 години на тиждень).
Мета і завдання математичної освітньої галузі реалізуються через
навчальний предмет «Математика» у 1-А (3 години на тиждень)
та інтегрований курс «Я пізнаю світ» (1 година на тиждень); у 1-Б та 2-Б
класах — навчальний предмет «Математика» (по 4 години на тиждень). За
рахунок годин варіативного складника навчального плану з метою підвищення
рівня сформованості предметних компетентностей здобувачів освіти в2-А
класі на 1годину збільшено кількість годин предмета «Математика». У 2-А та
3-А класах математична освітня галузь реалізується через навчальний предмет
«Математика» (по 4 години на тиждень) та інтегрований курс «Я пізнаю світ»
(по1 годині на тиждень); у 3-Б,4-А та 4-Б класах через навчальний предмет
«Математика» (по 5 годин на тиждень).
Мета і завдання мистецької освітньої галузі реалізується через
інтегрований курс «Мистецтво» в 1-А, 2-А, 3-А класах (по 1 годині на тиждень)
та інтегрований курс «Я пізнаю світ»
(по 1 годині на тиждень); у 1-Б,1-В, 2-Б, 3-Б,4-А та 4-Б класах — через
навчальний предмет «Музичне мистецтво» (по 1 годині на тиждень),
«Образотворче мистецтво» (по 1 годині на тиждень).
Фізкультурна освітня галузь реалізується через навчальний предмет
«Фізична культура» у 1-А, 2-Ата 3-Акласах (по 2 години на тиждень)
та інтегрований курс «Я пізнаю світ» (по 1 годині на тиждень); у 1-Б,1-В,
2-Б, 3-Б,4-А та 4-Б класах — через навчальний предмет «Фізична культура»
(по 3 години на тиждень). Уведення до інтегрованого курсу «Я пізнаю світ»
однієї години фізкультурної освітньої галузі в1-А, 2-Ата 3-А
класах не лише забезпечує належний рівень рухової активності здобувачів
освіти, а й дає можливість інтегровано реалізувати здоров’язбережувальну мету
освіти завдяки систематичному виконанню різноманітних вправ для
психологічного розвантаження, зняття перевтоми, а також для профілактики
найпоширеніших відхилень у здоров’ї молодших учнів, зокрема порушення
зору, постави тощо.
Мета і завдання громадянської й історичної, інформатичної,
природничої, соціальної і здоров’язбережувальної, технологічної освітніх
галузей реалізуються в 1-А, 2-А та 3-А класах через інтегрований курс
«Я пізнаю світ» (по 4 години на тиждень), а також під час вивчення всіх інших
навчальних предметів, що викладаються за навчальними програмами та
навчально-методичними комплектами до них, розробленими авторським
колективом Проєкту. Водночас у 3-А класі мета й завдання інформатичної
освітньої галузі реалізуються також у процесі вивчення навчального предмета
«Інформатика» (1 година на тиждень); у 3-Б,4-А та 4-Б класах— через
інтегрований курс «Я досліджую світ» (по 3години на тиждень) без урахування
технологічної та інформатичної освітніх галузей, які реалізуються через
навчальний предмет «Трудове навчання. Дизайн і технології» у 1-Б— 1 година
на тиждень; у 2-Б класі — 2 години на тиждень; у 3-Б,4-А та 4-Б класах
технологічна освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Трудове
навчання. Дизайн і технології» по 1 годині на тиждень, інформатична освітня
галузь — через навчальний предмет «Інформатика» (по 1 годині натиждень).
У 2021/2022 навчальному році 5–9 класи працюватимуть за Державним
стандартом базової загальної середньої освіти, затвердженим постановою
Кабінету Міністрів України від23.11.2011 № 1392 (у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 01.09.2020).
Освітня галузь «Мови і література» реалізується через навчальні
предмети «Українська мова» в 5-А, та 6-А проєктних класах
(по 4 години на тиждень), у 7-А, 8-А та 9-Апроєктних класах
(по 3 години на тиждень), у 5-Б та 6-Б класах (по 3,5 години на тиждень),
у 7-Б (2,5 години на тиждень), у 8-Б та 9-Б класах (по 2 години на тиждень);
«Українська література» у 5-А, 6-А, 7-А, 8-А та 9-А проєктних класах (по 1,5
години на тиждень), у 5-Б, 6-Б, 7-Б, 8-Б та 9-Б класах (по 2 години на тиждень);
«Зарубіжна література» у 5–9 класах (по 2 години на тиждень); «Іноземна мова
(англійська)» у 5-А, 6-А, 7-А, 8-А та 9-А класах (по 5 годин на тиждень), у 5-Б,
6-Б, 7-Б, 8-Б та 9-Б класах (по 3 години на тиждень).
Освітня галузь «Математика» реалізується через навчальний предмет
«Математика» у 5-А та 6-А класах (по 6 годин на тиждень). А в 5-Б та 6-Б
класах по 4години. Мета і завдання математичної освітньої галузі реалізуються
через навчальні предмети «Алгебра» в 7-А, 8-А та 9-А класах (по 3,5 години на
тиждень), у 7-Б, 8-Б та 9-Б класах (по 2 години на тиждень) та «Геометрія» у т
7-А, 8-А та 9-А класах (по 2,5 години на тиждень), у 7-Б, 8-Б та 9-Б класах (по 2
години на тиждень).
Освітня галузь «Природознавство» реалізується через навчальні предмети
«Природознавство», «Біологія», «Географія», «Фізика», «Хімія».
Предмет «Природознавство» в проєктних класах рівня базової середньої
освіти розподілено на два: «Природознавство. Моя планета Земля», який
є пропедевтичним для вивчення системних курсів біології і географії
в 6–9 класах, та «Природознавство. Твої фізичні відкриття», що
є пропедевтичним для курсів фізики, хімії і астрономії. У 5-А класі
«Природознавство. Моя планета Земля» (2 години на тиждень).У 5-Б класі
викладається навчальний предмет «Природознавство» (1 година на тиждень); у
6–9 класах — навчальний предмет «Біологія» (по 2 години на тиждень); у 6–8
класах — «Географія» (по 2 години на тиждень), у 9-х класах (по 1,5 години на
тиждень). У 7–8 класах викладається навчальний предмет «Фізика» (по 2
години на тиждень), у 9-х класах (по 3 години на тиждень); у 7-А, 8-х, та 9-х
класах — навчальний предмет «Хімія» (по 2 години на тиждень), у 7-Б класі
(1,5 години на тиждень інваріантної та 0,5 години на тиждень виділено з годин
варіативної складової навчального плану).
 Також за рахунок годин інваріантної складової введено інтегрований курс
«Навчаємося разом» (по 2 години на тиждень — у 5–6-х проєктних класах та по
1 годині на тиждень у 7–9-х проєктних класах). У межах курсу «Навчаємося
разом» інтегрується матеріал навчальних предметів «Етика» (5–6 класи),
«Основи здоров’я» (5–9 класи), «Підприємництво та фінансова грамотність»(9
клас), «Мистецтво» (9 клас).
Мета і завдання освітньої галузі «Мистецтво» реалізується через
інтегрований курс «Мистецтво» у 5-А,6-А, 7-А, 8-х класах (по 1 годині
на тиждень), у 9-А класі за рахунок інтегрованого курсу «Навчаємося разом».
Внесення до інтегрованого курсу «Навчаємося разом» годин освітньої галузі
«Мистецтво» у 9-А проєктному класі забезпечує належний рівень формування
у здобувачів освіти як предметної мистецької компетентності, так
і міжпредметної естетичної. Однією з ключових особливостей Проєкту
є ціннісне насичення кожного уроку. Реалізація такого принципу
спрямовується, зокрема, на формування культурної компетентності в учнів
проєктних класів. Дієвим засобом є хвилинки релаксації культуротворчої
спрямованості, які проводять на одному або декількох уроках кожного
предмета впродовж навчального дня.
Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується через навчальні
предмети «Історія України(Вступ до історії)» в 5-Б класі (1 година
на тиждень); «Вступ до історії» у 5-А класі (1 година на тиждень)
та у 6-А класі (2 години на тиждень); «Всесвітня історія. Історія України» в 6-Б
класі (2 години на тиждень); «Історія: Україна і світ» у 7-А
(2 години), у 8-А та 9-А класах (по 3,5 години на тиждень); «Історія України» в
7-Б класі ( година на тиждень), у 8-Б та 9-Б класах (по 1,5 години на тиждень);
«Всесвітня історія» в 7-Б, 8-Б та 9-Б класах (по 1 годині
на тиждень); «Основи правознавства» в 9-Б класі (1 година на тиждень),
«Правознавство» в 9-Б (1 година на тиждень).
Освітня галузь «Технології» реалізується через навчальні предмети
«Інформатика» у 5–7-х класах (по 1 годині на тиждень), у 8–9-х класах
(по 2 години на тиждень), «Трудове навчання» в 5-Б та 6-Б(по 2 години на
тиждень), а в 7-Б, 8-Б та 9-Б класах (по 1 годині на тиждень). З метою реалізації
цілей і завдань Проєкту до річного навчального плану в 5-А, 6-А, 7-А, 8-А та 9-
А класах уведено інтегрований курс «Технології», у 5-А, 6-А, 7-А, класах (по
1годині на тиждень),у 8-А та 9-Акласах (по 0,5 години на тиждень).
Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується через
навчальні предмети «Фізична культура» у 5–9 класах (по 3 години на тиждень),
«Основи здоров’я» у 5-Б, 6-Б, 7-Б, 8-Б та 9-Б класах (по 1 годині на тиждень),
інтегрований курс «Навчаємося разом» в 5-А та 6-А класах ( по 2 години на
тиждень) а в 7-А, 8-А та 9-А класах (по 1 годині на тиждень).Уведення до
інтегрованого курсу «Навчаємося разом» годин освітньої галузі «Здоров’я і
фізична культура» навчального предмета «Основи здоров’я» у проєктних
класах забезпечує належний рівень формування у здобувачів освіти свідомого
ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу
життя, навичками безпечної для життя і здоров’я поведінки, позитивного
мислення та емоційного інтелекту, психологічної установки на навчання як
вирішального засобу розвитку особистості та досягнення успіхів вусіх сферах
діяльності, становлення учня як суб’єкта життєдіяльності.
У 1-А, 2-А, 3-А, 5-А, 6-А,7-А, 8-А та 9-А класах — учасниках Проєкту
вивчення предметів та інтегрованих курсів «Я пізнаю світ», «Навчаємося
разом», «Українська мова», «Українська література» (5–7 проєктні класи),
«Зарубіжна література» (5–7 проєктні класи), «Природознавство. Моя планета
Земля», «Природознавство. Твої фізичні відкриття», «Географія», «Біологія»,
«Фізика», «Хімія», «Математика», «Алгебра», «Геометрія», «Вступ до історії»
(5 клас), «Еврика» здійснюється за навчально-методичними комплектами,
розробленими авторськими колективами під керівництвом доктора
педагогічних наук, професора І. В.Гавриш.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому
формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки
здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи
здоров'я".Частина навчального навантаження з фізичної культури в 1б,1в, 2б,
3б, 4а, 4б класах (1 година на тиждень) буде використовуватися на вивчення
окремого навчального предмету «Хореографія», що забезпечує рухову
активність учнів.
Вивчення всіх інших предметів, що входять до річного навчального плану
рівнів початкової та базової середньої освіти, здійснюється за типовими
навчальними програмами.
Річний навчальний план КЗО «СЗШ № 74» ДМР містить інваріантну
складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, у якій
передбачено вивчення курсу за вибором,а саме:у 5-А, 6-А, 7-А та 8-А класах з
метою розвитку логіки та евристичного мислення здобувачів освіти за рахунок
годин варіативної складової річного навчального плану передбачено вивчення
учнями курсу «Еврика» (по 0,5 години на тиждень).
За рахунок годин варіативної складової (для 1–9-х класів) річного
навчального плану з метою підвищення рівня сформованості предметних
компетентностей здобувачів освіти збільшено кількість годин:
- у 1-А класі — «Іноземна мова (англійська)» (1 година на тиждень);
- у 2-А та 3-А класі — «Я пізнаю світ» (по 1 годині на тиждень);
- у 3-Б, 4-А класі — «Я досліджую світ» (по 1 годині на тиждень);
- у 7-Б класі — «Хімія» (0,5 годин на тиждень).
За рахунок годин інваріантної складової річного навчального плану
у 2021/2022 навчальному році будуть викладатися інтегровані курси,
передбачені освітніми програмами: у 1-А класі— «Я пізнаю світ» (8 годин
на тиждень) та «Мистецтво» (2 години на тиждень, з яких
1 година в межах інтегрованого курсу «Я пізнаю світ»); у 1-Б та 1-В класах—
«Я досліджую світ» (по 3 години на тиждень) та «Трудове навчання. Дизайн
і технології» (по 1 годині на тиждень), «Українська мова. Навчання грамоти»
(по 7 годин на тиждень); у 2-А та 3-Акласах — «Я пізнаю світ» (по 9 годин на
тиждень) та «Мистецтво» (по 2 години на тиждень, з яких
по 1 годині в межах інтегрованого курсу «Я пізнаю світ»); у 2-Б, 3-Б, 4-А
та 4-Б класах — «Я досліджую світ» (по 3 години на тиждень) та «Українська
мова. Читання» (по7 годин на тиждень); у 2-Б класі — «Трудове навчання.
Дизайн і технології» (2 години на тиждень); у 3-Б, 4-А та 4-Б класах —
«Трудове навчання. Дизайн і технології» (по 1 годині на тиждень); у 5-А, 6-А, 7-А,
8-х класах — «Мистецтво» (по1годині натиждень); у5-А класі —
«Природознавство» (2 години на тиждень); у 5-Б ,6-Б класах — «Трудове
навчання» (по 2 години на тиждень) та у 7-Б,8-Б,9-Б (по 1 годині натиждень); у
5-А, 6-А, 7-Акласах — «Технології» (по 1 годині натиждень);у 8-А та 9-А—
«Технології» (по 0,5 години на тиждень); у 5-А класі — «Історія України
(Вступ до історії)» (1 година натиждень), у 6-А класі— «Вступ до історії»
( 2 години на тиждень), у 6-Б класі — «Всесвітня історія. Історія України»
(2 години на тиждень), у 7-А класі— «Історія: Україна і світ»
( 2 години на тиждень), у 8-А та 9-А класах — «Історія: Україна
і світ» (по 2,5 години на тиждень).
Для уникнення перевантаження здобувачів освіти буде враховано їхнє
навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних
школах тощо) з відповідних предметів (мистецтво, фізична культура та ін.),
протокол засідання педагогічної ради КЗО «СЗШ № 74» ДМР від 27.08.2021
№ 4, затверджений наказом КЗО «СЗШ № 74» ДМР від 27.08.2021 № 92.
Години предметів інваріантної та варіативної складових річного
навчального плану, що позначені дробовим числом (0,5; 1,5; 2,5; 3,5),
викладатимуться впродовж навчального року: ціла частина — щотижнево,
дробова (0,5 години) — по 1 годині через тиждень.
У відповідності до Пояснювальної записки до Типових навчальних планів
для основної школи загальноосвітніх навчальних закладів гранично допустиме
навантаження у 1 класах складає 23 години, у 2 класах - 25 годин, у 3-4 класах
- 26 годин, у 5-А класі - 31 годину, у 5-Б - 30 годин, у 6-А класі - 34 години, у 6-
Б - 33 години, у 7-А класі - 35 годин, у7-Б – 33,5 годин,в 8-А,9-А,9-Б класах – 36
годин, у 8-Б – 34,5 години, що не перевищує допустимої сумарної кількості
годин тижневого навантаження учнів, встановленої Санітарним регламентом
для закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОЗ України
від 25.09.2020 року № 2205.
Години фізичної культури не враховані при визначенні гранично
допустимого навантаження.
Навчальні плани школи спрямовані на задоволення освітніх запитів і
потреб учнів та їх батьків. При складанні навчального плану враховано
реальний стан навчально-методичного та кадрового забезпечення освітнього
процесу в закладі.
Такі структура та зміст навчального плану спрямовують організацію
освітнього процесу в закладі на розкриття та розвиток творчих здібностей
учнів, створюють умови для майбутнього професійного самовизначення та
самореалізації, а також формуванню та реалізації життєвих планів учнів.
 4. Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному
стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної
освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування
ключових компетентностей учнів початкових класів:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і
письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано
пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова,
усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного
самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних
життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та
іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в
різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі,
культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання
іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння
навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих
математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів
та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань,
усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і
суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що
передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати
нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати,
формулювати припущення і робити висновки на основі проведених
дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та
дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання
змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування
знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу,
забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити
професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у
справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи
екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної
поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи
важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає
опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування,
здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-
комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і
навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного
навчального середовища, отримання нової інформації з метою
 застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних
навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати
самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,
справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу
життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають
співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в
житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в
конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації,
цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як
громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і
збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів
мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв)
шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження
особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають
ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння
організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення
етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя
ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з
розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та
системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати
позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики,
приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Результати навчання в 5-9 класах повинні робити внесок у формування таких
ключових компетентностей учнів:

№ Ключові
з/п Компоненти
компетентності
1 Спілкування Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему;
державною (і міркувати, робити висновки на основі інформації,
рідною — у разі поданої в різних формах (у текстовій формі,
відмінності) таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти,
мовами пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і
письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою;
доречно та коректно вживати в мовленні
термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно
та зрозуміло формулювати думку, аргументувати,
доводити правильність тверджень; уникнення
невнормованих іншомовних запозичень у
спілкуванні на тематику окремого предмета;
 поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та
лаконічних формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять,
формулювання властивостей, доведення правил,
теорем
2 Спілкування Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем
іноземними і ситуацій, визначених чинною навчальною
мовами програмою; розуміти на слух зміст автентичних
текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних
жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
здійснювати спілкування у письмовій формі
відповідно до поставлених завдань; використовувати
у разі потреби невербальні засоби спілкування за
умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно
взаємодіяти з іншими усно, письмово та за
допомогою засобів електронного спілкування.
Ставлення: критично оцінювати інформацію та
використовувати її для різних потреб; висловлювати
свої думки, почуття та ставлення; адекватно
використовувати досвід, набутий у вивченні рідної
мови та інших навчальних предметів, розглядаючи
його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною
мовою; обирати й застосовувати доцільні
комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;
ефективно користуватися навчальними стратегіями
для самостійного вивчення іноземних мов.
Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова
література, мультимедійні засоби, адаптовані
іншомовні тексти.
3 Математична Уміння: оперувати текстовою та числовою
компетентність інформацією; встановлювати відношення між
реальними об’єктами навколишньої дійсності
(природними, культурними, технічними тощо);
розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту;
будувати і досліджувати найпростіші математичні
моделі реальних об'єктів, процесів і явищ,
інтерпретувати та оцінювати результати;
прогнозувати в контексті навчальних та практичних
задач; використовувати математичні методи у
життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для
повноцінного життя в сучасному суспільстві,
 розвитку технологічного, економічного й оборонного
потенціалу держави, успішного вивчення інших
предметів.
Навчальні ресурси: розв'язування математичних
задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні
життєві ситуації
4 Основні Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у
компетентності довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і
у природничих процеси; послуговуватися технологічними
науках і пристроями.
технологіях Ставлення: усвідомлення важливості природничих
наук як універсальної мови науки, техніки та
технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в
сучасних інформаційних технологіях
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм,
які ілюструють функціональні залежності результатів
впливу людської діяльності на природу
5 Інформаційно- Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та
цифрова складати алгоритми; визначати достатність даних для
компетентність розв’язання задачі; використовувати різні знакові
системи; знаходити інформацію та оцінювати її
достовірність; доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та
джерел її отримання; усвідомлення важливості
інформаційних технологій для ефективного
розв’язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова
графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6 Уміння вчитися Уміння: визначати мету навчальної діяльності,
впродовж життя відбирати й застосовувати потрібні знання та
способи діяльності для досягнення цієї мети;
організовувати та планувати свою навчальну
діяльність; моделювати власну освітню траєкторію,
аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати
результати своєї навчальної діяльності; доводити
правильність власного судження або визнавати
помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та
цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у
пізнанні світу; розуміння важливості вчитися
впродовж життя; прагнення до вдосконалення
результатів своєї діяльності.
 Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої
траєкторії
7 Ініціативність і Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві
підприємливість проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати
оптимальні рішення; використовувати критерії
раціональності, практичності, ефективності та
точності, з метою вибору найкращого рішення;
аргументувати та захищати свою позицію,
дискутувати; використовувати різні стратегії,
шукаючи оптимальних способів розв’язання
життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність,
упевненість у собі; переконаність, що успіх команди
– це й особистий успіх; позитивне оцінювання та
підтримка конструктивних ідей інших.
Навчальні ресурси: завдання підприємницького
змісту (оптимізаційні задачі)
8 Соціальна і Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути
громадянська інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на
компетентності основі доказів; аргументувати та відстоювати свою
позицію; ухвалювати аргументовані рішення в
життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді,
виділяти та виконувати власну роль в командній
роботі; аналізувати власну економічну ситуацію,
родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі
послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити
споживчий вибір, спираючись на різні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне
ставлення до інших незалежно від статків,
соціального походження; відповідальність за спільну
справу; налаштованість на логічне обґрунтування
позиції без передчасного переходу до висновків;
повага до прав людини, активна позиція щодо
боротьби із дискримінацією.
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою
самовираження у думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи
сфері культури національні та культурні особливості
співрозмовників та дотримуючись етики спілкування
і взаємодії; враховувати художньо-естетичну
складову при створенні продуктів своєї діяльності
(малюнків, текстів, схем тощо).
 Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до
культурного розмаїття у глобальному суспільстві;
усвідомлення впливу окремого предмета на людську
культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси: математичні моделі в різних
видах мистецтва
10 Екологічна Уміння: аналізувати і критично оцінювати
грамотність і соціально-економічні події в державі на основі різних
здорове життя даних; враховувати правові, етичні, екологічні і
соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як
інтерпретації результатів вирішення проблем можуть
бути використані для маніпулювання.
Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного
окремого предмета та екології на основі різних
даних; ощадне та бережливе відношення до
природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання
санітарних норм побуту; розгляд порівняльної
характеристики щодо вибору здорового способу
життя; власна думка та позиція до зловживань
алкоголю, нікотину тощо.
Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання
соціально-економічного, екологічного змісту; задачі,
які сприяють усвідомленню цінності здорового
способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і

підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та
громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх
предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній
ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
«Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і
фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності
застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна
спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних
видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а
також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише
показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості
перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.
Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в
освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме:
змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних.
Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує
 рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації
навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають
досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних
компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно
враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально
значимими над предметними темами, які допомагають формуванню в учнів
уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані
знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію освітнього середовища – зміст та цілі наскрізних тем
враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного
середовища навчання;
- окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета
проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання,
реалізуються надпредметні, між класові та загальношкільні проекти.
Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і
залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно
той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною
темою;
- предмети за вибором;
- роботу в проектах;
- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізні лінії ключових компетентностей:

Наскрізна
Коротка характеристика
лінія
Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності

та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні
питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення
важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з
реальними даними про використання природних ресурсів, їх
збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку
бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології,
формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми,
критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього
середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
 Сприятиме формуванню відповідального члена громади і
суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування
Громадянська відповідальність
суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через
колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі,
проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває
в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних
способів діяльності і думок.
Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога
більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на
виховання порядності, старанності, систематичності,
послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя
покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного
ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних
досягнень.
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно
стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і
Здоров'я і безпека

формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і
охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем
дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто
звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і
здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук
оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні
викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив,

здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному
середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних
аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень,
інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних
завдань щодо планування господарської діяльності та реальної
оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету,
формування економного ставлення до природних ресурсів.

5. Перелік варіантів типових навчальних планів

та модельних навчальних програм

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи,
що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість
забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених
готовністю до здобуття освіти.
Програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного
комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових
результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.
Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень,
забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, їх інтеграцію та логічну
послідовність вивчення, які будуть подані в рамках навчальних планів:
- Для 1а, 2а, 3а класів - за Типовим навчальним планом 1-4 класів
закладів загальної середньої освіти, які працюють за науково–
педагогічним проектом «Інтелект України», згідно наказу МОН
України від 03.02.2021 № 140 « Про внесення змін до наказу
Міністерства освіти і науки України від 02 листопада 2016 року №
1319 та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів
Міністерства освіти і науки України»(додаток 2);
- Для 1б, 1в, 2б класів - за типовою освітньою програмою,
розробленою під керівництвом Савченко О. Я., згіднонаказу МОН
України від 08.10.2019 року № 1272 «Про затвердження типових
освітніх та навчальних програм для 1 – 2 – х класів закладів загальної
середньої освіти»;
- Для 3б,4а,4б класів - за типовою освітньою програмою,
розробленою під керівництвом Савченко О. Я. згіднонаказу МОН
України від 08.10.2019 року № 1273 «Про затвердження типових
освітніх програм для 3 – 4 класів закладів загальної середньої освіти».
Освітня програма базової середньої освіти окреслює організацію закладом
єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових
результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної
загальної середньої освіти
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня
освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за
роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.
Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей
Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він
охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну
складову.
Варіативна складова навчального плану визначена на основі побажань
учнів та їх батьків, з урахуванням особливості організації освітнього процесу та
індивідуальних освітніх потреб учнів та використовується на підсилення
предметів інваріантної складової, запровадження курсів за вибором, що
розширюють світоглядне спрямування:
- Для 5а, 6а, 7а, 8а, 9а класів за Типовим навчальним планом 5-9
класів закладів загальної середньої освіти, які працюють за науково–
педагогічним проектом «Інтелект України», згідно наказу МОН
України від 03.02.2021 № 140 « Про внесення змін до наказу
 Міністерства освіти і науки України від 02 листопада 2016 року №
1319 та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів
Міністерства освіти і науки України» (додаток 3);
- Для 5б, 6б,7б,8б,9б класів - за типовою освітньою програмою закладів
загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта)
затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від
20.04.2018 № 405 (таблиця 1, українська мова навчання ).
Освітню програму укладено за освітніми галузями.Логічна послідовність
вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Освітня галузь Предмети, через які реалізується
Початкова школа
Мови і літератури Навчання грамоти (1 клас), українська мова(2-
4 класи),читання (2класи, літературне читання
(3-4 класи), англійська мова (1-4 класи)
Математика Математика (1-4 класи)
Природнича
Соціальна і
Я досліджую світ (1-4 класи)
здоров'язбережувальна
Громадянська та історична
Мистецька Музичне мистецтво (1-4 класи), образотворче
мистецтво (1-4 класи)
Технологічна Дизайн і технології (1 класи), інформатика (1-
4 класи)
Фізкультурна Фізична культура (1-4 класи), хореографія (1-4
класи)
Основна школа
Мови і літератури Українська мова (5-9кл.), українська
література (5-9 кл.), англійська мова (5-9кл.),
зарубіжна література (5-9кл.)
Суспільствознавство Вступ до історії (5а,6а кл.),Історія України
(5б,6б,7б,8б,9бкл.), історія: Україна і світ
(7а,8а,9а кл.) всесвітня історія (7б,8б,9бкл.),
правознавство (9а кл),основи правознавства
(9бкл.), навчаємось разом (5а,6а,7а,8а,9а кл.)
Мистецтво Музичне мистецтво (5б,6б,7бкл.),
образотворче мистецтво (5б,6б,7бкл.),
мистецтво (5а,6а,7а, 8-9кл.)
Математика Математика (5-6 кл.), алгебра (7-9кл.),
геометрія (7-9кл.)
Природознавство Природознавство (5бкл.),Природознавство.
Моя планета Земля (5а кл), Природознавство.
Твої фізичні відкриття ( 5а,6а кл.) біологія
(6-9 кл.), географія (6-9кл.), фізика (7-9 кл.),
 хімія (7-9кл.)
Технології Технологіїї (5а,6а,7а,8а,9а кл.)Трудове
навчання (5б,6б,7б,8б,9бкл.), інформатика (5-
9кл.)
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я (5б,6б,7б,8б,9бкл.), фізична
культура (5-9кл.)

Перелік навчальних програм

Інваріантна складова
Найменування навчальних програм Наявніст Ким Рік
навчальних дисциплін ь (так/ні) затверджено затвердженн
я
Початкова школа. Міністерств
Типова освітня програма для 1-2-х о освіти і
класів науки
(автор Савченко О.Я.) Так України 2019
наказ від
08.10.2019
№1272
Початкова школа. Міністерств
Типова освітня програма для 3,4-х о освіти і
класів науки
(автор Савченко О.Я.) Так України 2019
наказ від
08.10.2019
№1273
Початкова школа.
Освітня програма початкової школи Лист
накуково-педагогічного проекту Міністерств
«Інтелект України. а освіти і
Цикл І, адаптаційно-ігровий (1–2 класи) Так науки 2021
Цикл ІІ, основний (3‒4 класи) України від
(авторський колектив -Гавриш І.В., 07.04.2021
Єресько О.В., Щербаков О.Ф., Доценко № 1/9-188
С.О., Семихат Н.В., Калиновська Г.А.)
Хореографія. ЛистІМЗО
Хореографія. Програми курсів за від 02.07.19
Так 2019
вибором ЗНЗ. Типових навчальних №22.1/12-Г-
планів. 1-4 класи. Автор А.П.Тараканова 528
Українська мова. Так Міністерств 2017
Українська мова. 5–9 класи. Програма о освіти і
для загальноосвітніх навчальних науки
закладів. України
наказ №804
 від
07.06.2017
Навчальна програма з української мови
для учнів 5–9-х класів, що працюють за Наказ
науково-педагогічним проєктом МОН
«Інтелект України», Так України від 2021
(авторський колектив Гавриш І. В., 03.02.2021
Семихат Н. В., Дроф’як С. М., № 140
Новожилова Н. М.)
Українська література. Міністерств
Українська література. 5–9 класи. о освіти і
Програма для загальноосвітніх науки
навчальних закладів. Так України 2017
наказ №804
від
07.06.2017
Українськалітература. 5–9 класи.
Наказ
Експериментальна навчальна програмадл
МОН
я закладів  загальної  середньої  освіти,
Так України від 2021
що працюють  за  науково-
03.02.2021
педагогічним проєктом  «Інтелект 
№ 140
України»
Зарубіжна література. Міністерств
Зарубіжна література. 5-9 класи. о освіти і
Програма для загальноосвітніх науки
навчальних закладів. Так України 2017
наказ №804
від
07.06.2017
Зарубіжна література.
Експериментальна навчальна програма Наказ
для закладів  загальної  середньої  МОН
освіти, Так України від 2021
що працюють  за  науково- 03.02.2021
педагогічним проєктом  № 140
 «Інтелект  України».5-9 класи.
Англійська мова. Міністерств
Навчальні програми з іноземних мов для о освіти і
загально-освітніх навчальних закладів і науки
Так 2016
спеціалізованих шкіл із поглибленим Українинака
вивченням іноземних мов 1-4 класи. з №826 від
14.07.2016
Англійська мова. Так Міністерств 2017
Навчальні програми з іноземних мов для о освіти і
загально-освітніх навчальних закладів і науки
спеціалізованих шкіл із поглибленим України
вивченням іноземних мов 5-9 класи. наказ №804
від
07.06.2017
Математика Міністерств
Математика. 5-9 класи. Програма для о освіти і
загальноосвітніх навчальних закладів. науки
Так України 2017
наказ №804
від
07.06.2017
Математика Рекомендова
Навчальна програма для закладів но
загальної середньої освіти, Міністерство
які працюють за науково-педагогічним м освіти і
проєктом «Інтелект України»,5–9 класи науки
Так 2019
України
(лист No
1/11-11050
від
13.12.2019)
Інформатика. Міністерств
Інформатика. 5-6 класи. Програма для о освіти і
учнів загальноосвітніх навчальних науки
закладів. Так України 2017
наказ №804
від
07.06.2017
Інформатика. Міністерство
Інформатика. 7-9 класи. Програма для освіти і науки
учнів загальноосвітніх навчальних України
Так 2015
закладів. наказ № 585
від
29.05.2015
Історія України. Всесвітня історія. Міністерств
Історія України. Всесвітня історія. 5-9 о освіти і
класи. Навчальна програма для науки
загальноосвітніх закладів. Так України 2017
наказ №804
від
07.06.2017
Вступ до історії (пропедевтичний Так Наказ МОН 2019
курс)5-6 кл. Експериментальна від
навчальна програма для 07.06.2017
загальноосвітніх навчальних закладів, № 804,
які працюють за науково-педагогічним зізмінами, у
проектом «Інтелект України», несенимиві
(авторський колективГавриш І.В., дповідно до
Аркуша О. Г., Боарь М. С., Мудрий М. наказу
М., Пастушенко Р. Я., Хлипавка Л. М.) МОН № 236
від
21.02.2019
року.
Історія: Україна і світ . 7-9 кл.
Експериментальна навчальна програма
для загальноосвітніх навчальних Наказ
закладів, які працюють за науково- МОН
педагогічним проектом «Інтелект Так України від 2019
України», (авторський колектив Гавриш 03.02.2021
І. В., Аркуша О.Г., Боарь М. С., Мудрий № 140
М. М., Пастушенко Р. Я., Хлипавка Л.
М., )
Правознавство. Міністерство
Навчальна програма з основ освіти і науки
правознавства для 9 класу Так України лист
2008
загальноосвітніх навчальних закладів. № 11/1-
1969від
21.05.2008
Географія. Міністерств
Географія. 6-9 класи.Навчальна о освіти і
програма для загальноосвітніх науки
навчальних закладів. Так України 2017
наказ №804
від
07.06.2017
Географія.
Навчальна програма з географії для
Наказ
учнів 6–9 класів, які працюють
МОН
за науково-педагогічним проектом
Так України від 2019
«Інтелект України», (авторський
03.02.2021
колектив Гавриш І. В., Гога С. С.,
№ 140
Грінченко О. І., Садкіна В. І., Цацко О.
П.)
Природознавство. Так Міністерств 2017
Природознавство. 5 клас. Програма для о освіти і
загальноосвітніх навчальних закладів. науки
України
 наказ №804
від
07.06.2017
Природознавство. 5-6 кл.
Експериментальна навчальна програма
для загальноосвітніх навчальних Наказ
закладів, які працюють за науково- МОН
педагогічним проектом «Інтелект Так України від 2018
України», (авторський колектив Гавриш 03.02.2021
І. В., Єресько О. В., Калиновська Г. О., № 140
Грінченко О. І., Сухов Р. В.)

Біологія. Міністерств
Біологія. 6-9 класи. Навчальна програма о освіти і
для загальноосвітніх навчальних науки
закладів. Так України 2017
наказ №804
від
07.06.2017
Фізика. Міністерств
Фізика. 7-9 класи. Програма для о освіти і
загальноосвітніх навчальних закладів. науки
Так України 2017
наказ №804
від
07.06.2017
Хімія. Міністерств
Хімія. 7-9 класи. Програма для о освіти і
загальноосвітніх навчальних закладів. науки
Так України 2017
наказ №804
від
07.06.2017
Хімія.Експериментальна навчальна
Наказ
програма з хімії для учнів 7–9 класів, які
МОН
працюють за науково-педагогічним
Так України від 2019
проектом «Інтелект України»,
03.02.2021
(авторський колектив Гавриш І. В.,
№ 140
Макєєв С. Ю., Зубова Т. М.)
Навчальна програма інтегрованого курсу Так Наказ 2021
«Навчаємося разом» для учнів 5–9-х МОН
класів, що працюють за науково- України від
педагогічним проєктом «Інтелект 03.02.2021
України», (авторський колектив Гавриш № 140
І. В., Щербакова О. О., Холтобіна О. У.,
ЩербаковО. Ф.)
Фізична культура. Міністерств
Навчальна програма з фізичної культури о освіти і
для загальноосвітніх навчальних науки
закладів. 5 - 9 класи. Так України 2017
наказ №804
від
07.06.2017
Трудове навчання. Міністерств
Навчальна програма з трудового о освіти і
навчання для загальноосвітніх науки
закладів.5-9 класи. Так України 2017
наказ №804
від
07.06.2017
Експериментальну навчальну програму Наказ
«Технології» для учнів 5–6-х класів МОН
закладів загальної середньої освіти, що Так України від 2021
працюють за науково педагогічним 03.02.2021
проєктом «Інтелект України» № 140
Мистецтво. Міністерств
Мистецтво. 5-9 класи. Навчальна о освіти і
програма для загальноосвітніх науки
навчальних закладів. Так України 2017
(авт. Л. Масол та ін.) (оновлена), наказ №804
від
07.06.2017
Основи здоров'я. Міністерств
Основи здоров’я. 5-9 класи. Програма о освіти і
для загальноосвітніх навчальних науки
закладів. Так України 2017
наказ №804
від
07.06.2017

Варіативна складова
Найменування навчальних програм Клас Ким затверджено Рік
навчальних дисциплін затверджен
ня
Курс за вибором «Цифрова та 1б Лист ІМЗО від
медіаграмотність» (35 год) 29.03.2018 №221 2018
/12-Г-184
Курс за вибором «Уроки стійкого 1в Лист ІМЗО від 2019
розвитку «Моя щаслива планета» (35 02.07.2019 №221 /
год) 12-Г-528
Курс за вибором «Фінансова абетка» (35 2б Лист МОНУ від
год) 20.05.2015 №1/11- 2015
7119
Курс за вибором «Маленькі українці 4б Лист ІМЗО від
подорожують країнами Євросоюзу» (35 02.07.2019 №221 / 2019
год) 12-Г-528
Курс «Еврика» (17 год) 5а,6а
, Наказ МОН
7а,8а України від 2021
, 03.02.2021 № 140
9а
Курс за вибором «Пізнаємо природу» 5б,
(35 год) 6б Наказ Міністерства
освіти і науки 2021
України від
12.07.2021 № 795)
Курс за виборомУкраїнознавство (35 5б,
год) 6б, лист МОН України
від 10.08.2020 № 2021
7б
1/11-5310
Курс за вибором «Основи 8б, Лист №1/11-9777
2017
медіаграмотності» (35 год) 9б від 27.09.2017 р
Курс за вибором «ІРК. 5б, Затверджена
Дніпропетровщина»(17 год) 6б Вченою радою
ДОІППО від 26
вересня 2016
року (протокол №
7 від 26.09.16 р.) 
Програма
носить статус
регіональної 2016
програми,
відповідаєвимогам
Державного стандарту
в редакції 2011 р. і є
чинною на 2021-2022
навчальний рік та на
момент дії
Державного стандарту
(2011).
Курс за вибором «Я-моє здоров’я-моє 5б Лист ДНУ «ІМЗО»
життя» (35 год) від 16.08.2016 2016
№21.1/12-Г-579
Курс за вибором «Юний географ 6б, лист ІМЗО від 2020
-краєзнавець» (35 год) 7б, 10.03. 2020 №
 8б,
22.1/12-Г-168
9б,
Курс за вибором «Історія українського 8б Лист ДНУ «ІМЗО»
козацтва» (35 год) від 27.06.2017 2017
№21.1/12-Г-280
Курс за вибором«Видатні постаті 9б Лист Міністерства
України середини XVI-XVIII ст» освіти і науки
України від
2016
29.08.2016 № 1/11-
11414

6. Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

 формування компетентностей;
 розвитку компетентностей;
 перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
 корекції основних компетентностей;
 комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії,
віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі,
брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група,
уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок,
відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім
уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує
виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до
змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій
самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті
компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях
практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням
надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній
діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих
предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання
експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів)
повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу,
учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова
конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в
узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія
припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження
процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку
може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-
практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки
якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей.
Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з
метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей
виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з
виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття
практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій
освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби,
проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому
числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні
виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне
застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів
(можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для
виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-
уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу,
виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та
розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних
вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи
конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних
очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
За необхідності у закладі здійснюється організація дистанційного
навчання. Умовами для його організаціїє тимчасове (не більше 14 днів)
здобуття освіти для осіб, які не можуть відвідувати навчальні заняття з
поважних причин, та для класів, у яких перевищено епідеміологічний поріг
захворюваності на ГРВІ.
З метою забезпечення в гімназії єдиних підходів до створення
електронного освітнього середовища освітній процес під час дистанційного
навчання організовується через сервіси Classroom, МЕЕТ, JAMboard.
Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання може
передбачати навчальні (у тому числі практичні, лабораторні) заняття, вебінари,
онлайн форуми та конференції, самостійну роботу, дослідницьку, пошукову,
проєктну діяльність, навчальні ігри, консультації та інші форми організації
освітнього процесу.
Організація освітнього процесу має забезпечувати регулярну та змістовну
взаємодію суб’єктів дистанційного навчання, з використанням форм
індивідуальної та колективної навчально-пізнавальної діяльності учнів, а також
здійснення ними самоконтролю під час навчання. Отримання навчальних
матеріалів, спілкування між суб’єктами дистанційного навчання під час
навчальних та корекційно-розвиткових занять, що проводяться дистанційно,
забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації в
синхронному або асинхронному режимі.
Педагогічні працівники самостійно визначають режим (синхронний або
асинхронний) проведення навчальних занять. При цьому не менше 30 відсотків
навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти,
забезпечується в синхронному режимі.
Для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з
поважних причин (стан здоров’я, відсутність доступу (обмежений доступ) до
мережі Інтернет або технічних засобів навчання, зокрема дітей із сімей, які
перебувають у складних життєвих обставинах, багатодітних, малозабезпечених
сімей тощо), заклад освіти забезпечує використання інших засобів комунікації,
доступних для учнів за особистою заявою батьків/офіційних представників
(телефонний, поштовий зв'язок тощо).
Заклад освіти забезпечує регулярне відстеження результатів навчання
учнів, а також надання їм підтримки в освітньому процесі (за потреби).
Оцінювання результатів навчання учнів проводяться за видами
оцінювання, визначеними спеціальними законами, і відповідно до критеріїв,
визначених Міністерством освіти і науки України. Оцінювання результатів
навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням
можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій.
Перевірка робіт учнів відбувається в термін, вказаний учителем. Якщо
робота на перевірку надана невчасно, її перевірка здійснюється тільки за
згодою вчителя. Вчитель має право за певними видами робіт здійснювати
вибіркову перевірку надісланих учнями виконаних завдань.
Облік навчальних занять і результатів навчання учнів під час
дистанційного навчання здійснюється відповідно до законодавства. Організація
освітнього процессу під час дистанційного навчання здійснюється з
дотриманням вимог законодавства про освіту, захист персональних даних, а
також санітарних правил і норм (щодо формування розкладу навчальних
занять, рухової активності (фізкультхвилинок), вправ для очей, тривалості
виконання завдань для самопідготовки у позанавчальний час). Дистанційне
навчання організовується для учнів, які не мають медичних протипоказань до
занять з комп’ютерною технікою.
Облік навчальних занять і результатів навчання під час дистанційного
освітнього процессу здійснюється відповідно до законодавства (у классному
журналі, свідоцтвах досягнень). За рішенням педагогічної ради для організації
дистанційного навчання може використовуватися електронний розклад занять,
електронний класний журнал/щоденники.

7. Опис та інструменти системи внутрішнього

забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних

компонентів: кадрове забезпечення освітньої діяльності, навчально-методичне
забезпечення освітньої діяльності, матеріально-технічне забезпечення освітньої
діяльності,якість проведення навчальних занять, моніторинг досягнення учнями
результатів навчання (компетентностей), системи оцінювання навчальних
досягнень учнів.
Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом:
- моніторингу якості проведення навчальних занять;
- моніторингу досягнення учнями результатів навчання (компетентеостей);
- проведення контрольних, тематичних зрізів учнів;
- участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня;
- участі у Всеукраїнських та міжнародних інтелектуальних конкурсах та
турнірах;
- складання та захисту наукових проєктів;
- участі в роботі Малої академії наук;
- аналізу результатів участі учнів у ДПА .
Важливим компонентом освітнього процесу в початкових класах є
оцінювальна діяльність, що здійснюється на засадах компетентнісного,
діяльнісного, суб'єкт-суб'єктного підходів та передбачає партнерську взаємодію
вчителя, учнів та їхніх батьків. Основними функціями оцінювання є
мотиваційна, діагностична, коригувальна, прогностична, розвивальна,
навчальна, виховна та управлінська.
Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і
підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання
результатів навчання учнів у других класах здійснюється вербально.
Формувальне оцінювання, метою якого є відстеження особистісного
розвитку учнів, процесу опанування ними навчального досвіду як основи
компетентності, забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку особистості, є
невід'ємним складником освітнього процесу та здійснюється постійно.
Формувальне оцінювання передбачає організацію учителем діяльності
учнів щодо усвідомлення ними цілей та очікуваних результатів навчання,
способів їх досягнення та визначення подальших навчальних дій щодо
покращення досягнень за результатами зворотного зв'язку.
Застосування формувального оцінювання уможливлює розв'язання таких
освітніх завдань:
- підтримання бажання вчитися та прагнути максимально можливих
результатів;
- сприяння оптимальному темпу здобуття освіти учнів;
- формування в учнів упевненості у собі, усвідомлення своїх сильних
сторін;
- формування в учнів рефлексивного ставлення до власних помилок і
розуміння їх як невід'ємних етапів на шляху досягненняуспіху;
- забезпечення постійного зворотного зв'язку щодо сприйняття та
розуміння учнями навчального матеріалу;
- здійснення діагностування особистісного розвитку та навчальних
досягненьучнів на кожному з етапів навчання.
 Об'єктами формувального оцінювання є процес навчання учнів, а також
результат навчальної діяльності на певному етапі навчання.
Провідна роль у формувальному оцінюванні належить критеріям, за якими
воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим
залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного виду роботи та виду
діяльності учнів.
Орієнтирами для визначення критеріїв формувального оцінювання є
вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей учнів
початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до
певного циклу навчання (1-2 класи та 3-4 класи), і очікувані результати,
зазначені в освітній програмі закладу загальної середньої освіти.
Під час здійснення формувального оцінювання важливо не протиставляти
дітей один одному. Стимулом розвитку має бути співвідношення роботи
(відповіді, дії тощо) з тим, як дитина працювала раніше. Доцільно акцентувати
увагу лише на позитивній динаміці досягнень учнів, враховувати, що
оцінюється не учень, а його робота. Про складнощі у навчанні необхідно
говорити з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної
зневаги до дитини та передумови булінгу.
Індивідуальні особливості дитини можуть впливати на її темп здобуття
освіти, внаслідок чого вона може досягати визначених для певного етапу
навчання очікуваних результатів раніше або пізніше, тому календарно-
тематичне планування освітнього процесу має бути гнучким і динамічним,
зорієнтованим на сприяння поступу учнів за індивідуальною траєкторією
навчання та розвитку.
Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:
- педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами
діяльності учнів;
- аналізу учнівських портфоліо, попередніх навчальних досягнень учнів,
результатів їхніх діагностичних робіт;
- самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
- оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
- застосування прийомів отримання зворотного зв'язку щодо сприйняття та
розуміння учнями навчального матеріалу («Світлофор»,
«Мікрофон», «Вихідний квиток» тощо).
У початкових класах вчителі дотримуються алгоритму діяльності під час
організації формувального оцінювання та використовують інструментарій
формувального оцінювання, що було запропоновано у:
- Методичних рекомендаціях щодо орієнтовних вимог до оцінювання
навчальних досягнень учнів першого класу, затверджених наказом
Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 № 924;
- Методичних рекомендаціях щодо оцінювання навчальних досягнень
учнів другого класу, затверджених наказом Міністерства освіти і
науки України від 27.08.2019 № 1154;
 - Методичних рекомендаціях щодо оцінювання навчальних досягнень
учнів третіх та четвертих класів НУШ, затверджених наказом
Міністерства освіти і науки України від 16.09.2020 № 1146;
- Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання
учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджених
наказом МОН України від 13.07.2021 № 813.
Підсумкове тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів початкових
класів здійснюється протягом навчального року за результатами опанування
ними теми, кількох тем, розділу програми тощо. Підсумкове завершальне
оцінювання здійснюється в кінці навчального року з метою визначення освітніх
завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого
навчання.
Підсумкове завершальне оцінювання навчальних досягнень учнів
передбачає узагальнення інформації про їхній навчальний поступ протягом
навчального року, при цьому не передбачає проведення окремих діагностичних
робіт. Результати підсумкового завершального оцінювання учитель визначає на
основі власних педагогічних спостережень, результатів тематичного
оцінювання, аналізу учнівських портфоліо та фіксує у Класному журналі і
свідоцтвах досягнень.
Свідоцтво досягнень заповнюється вчителем двічі на рік. У жовтні
заповнюється лише його перша частина, у травні - перша і друга частини.
У свідоцтві досягнень учитель фіксує розгорнуту інформацію про
навчальний поступ учня/учениці у школі протягом навчального року з усіх
предметів вивчення за показниками, які відповідають визначеним типовою
освітньою програмою очікуваним результатам навчання, та надає рекомендації
щодо подальшого навчання. Документ підписують учитель і батьки. Оригінал
свідоцтва досягнень надається батькам, а його завірена копія зберігається в
особовій справі учня в школі.
Інформація про формувальне та підсумкове оцінювання результатів
навчання учня є конфіденційною. Вона обговорюється лише під час
індивідуальних зустрічей учителя з учнем/ученицею та його/її батьками або
консультацій з фахівцями, які беруть участь у розробленні індивідуальної
траєкторії розвитку учня.
Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів відбувається за 12-
бальною системою відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень
учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства
освіти і науки України від 05.05.2008 року № 371, та Критеріїв оцінювання
навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти,
затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
від 13.04.2011 року № 329. Критерії, що розробляються вчителями спільно з
учнями для оцінювання різних видів завдань, для різнх занять або навчальних
тем розміщуються в навчальних кабінетах або ж оголошуються перед
початком виконанням робіт. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з
усіх предметів розміщені на офіційному сайті школи.
 Якість проведення навчальних занять
Урок – це логічно закінчений, цілісний, обмежений визначеними
тимчасовими рамками етап освітнього процесу.
У ньому представлені всі основні елементи освітнього процесу: цілі та задачі,
зміст, форми, технологія, методи, засоби, контроль та оцінювання, тобто вся
організаційна структура. Якість уроку залежить від правильного визначення
кожного з цих компонентів та їх раціонального поєднання.
Вибудовуючи урок, наші педагоги визначають не тільки те, яка навчальна
інформація чи способи дії повинні бути засвоєні, а й на якому рівні вони мають
бути засвоєні на конкретному уроці. Але оскільки урок - це ланка цілісного
навчального, розвивального та виховного процесу, відтак, не на кожному
уроціосновний його змістможе бути засвоєний на всіх трьохрівнях:
сприйняття, осмислення й запам'ятовування;
застосування знань і навичок за зразком;
застосування знань і навичок у новій ситуації.
Сучасний зміст освіти та закономірності процесу навчання в цілому та
засвоєння, зокрема, визначають ряд неодмінних вимог до уроку, які необхідно
враховувати.
1. Урок передбачає не тільки виклад матеріалу, змісту, а й завдання, що
припускають застосування засвоєння навчальної інформації на практиці.
2. Частина цих знань отримується учнями у процесі самостійного пошуку
шляхом рішення пошукових задач наскільки пошук таких знань доступний для
учнів відповідного віку, настільки важливі способи діяльності, які
ученьопановує у процесі пошуку.
3. Виклад навчального матеріалу на уроці є варіативним за своєю
структурою. В одних випадках викладається готова інформація у формі
пояснення та за допомогою ілюстрацій. В інших випадках матеріал вивчається
шляхом постановки вчителем проблеми та розкриття шляхів її доказового
рішення.
Виклад навчальноїі нформації може бути у формі розповіді, лекцій,
читання підручника, перегляду фільмів тощо. Характер викладу визначається
внутрішньою структурою, способом побудови цілісного уроку - від
пояснювально-ілюстративного до проблемного.
Одна з основних вимог до уроку – його науковість, неодмінною умовою
науковості змісту уроку є ознайомлення учнів із доступними для них методами
науки.
Істотною стороною уроку є індивідуалізація навчання. Це, по-перше,
використання навчального матеріалу різного ступеня складності, що враховує
інтереси та можливості різних категорій учнів, оскільки складний матеріал
може виявитись не під силу деяким учням для активного засвоєння, але
повинен бути зрозумілий усім. Це, по-друге, доручення учням завдань для
самостійної роботи різного ступеня складності, але в такій системі, щоби слабкі
та середні учні могли поступово переходити від менш важких завдань до більш
складних. Це, по-третє, повернення учнів зі слабкою навченістю до більш
складних завдань попередніх тем після вивчення наступних, коли завдання
можуть бути вирішені на новому рівні підготовки.
4. Жоден урок не вирішує всіх задач навчання, розвитку та виховання
учнів. Він є частиною теми, курсу, навчального предмета та взагалі процесу
навчання, освіти. Важливо завжди усвідомлювати, яке місце він займає в
системі навчального предмета, які його дидактичні, виховні та розвивальні цілі.
Урок – логічна одиниця теми, розділу, курсу, педагогічний здобуток, і тому він
повинен відрізнятися цілісністю, внутрішнім взаємозв'язком частин, єдиною
логікою розгортання діяльності вчителя й учнів.
Дотримуючись основних вимог до уроку, учитель вносить як у здійснення
цих вимог, так і у сполучення компонентів уроку своє педагогічне мистецтво,
свій методичний почерк, що залежить як від характеру класу, так і від власних
індивідуальних рис.
5. На уроці здійснюється розвиток навчальних компетентностей учнів за
допомогою відтворення академічних знань учнями, вправ у вміннях і навичках,
шляхом виконання завдань на застосування академічних компетентностей у
нестандартній ситуації.
6. Освітній процес тупиковий без кількоразового повторення змісту
академічних знань і навчальних умінь. Форма повторення може бути різною, у
залежності від цілей уроку та його змісту.
7. На уроках проводиться систематичне та планомірне оцінювання рівня
навчальних досягнень учнів. Головний критерій якості уроку - не застосування
тих чи інших видів роботи учнів чи використаних учителем методик, а
навченість учнів, досягнення цілей уроку. Культура вчителя, його
інтелектуальний і моральний рівень є однією з головних умов ефективності
уроку.
Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей)

Форми і методи моніторингу Очікувані результати

досягнення
учнями результатів навчання
Моніторингові роботи з предметів Рівень знань учнів з предметів
інваріантної складової інваріантної складової
Результати семестрового та річного Успішність учнів за результатами
оцінювання семестрового та річного оцінювання
Результативність участі учнів у Рівень обдарованості школярів
предметних олімпіадах,
різнорівневих конкурсах та інших
тематичних заходах
Класно-узагальнюючий контроль Стан вивчення предметів
інваріантної складової
Аналіз стану навченості та Підвищення рівня навчальних
вихованості учнів певного класу досягнень учнівта кваліфікаційна
допомога вчителю
 Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
 оновлення методичної бази освітньої діяльності;
 контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю
знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
 моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу
освіти;
 створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного
рівня педагогічних працівників.