СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення педагогічної ради Наказ Криворізької гімназії №21 КМР

Криворізької гімназії № 21 КМР
(протокол № 1 від 31.08. 2023 року) від 01.09.2023 року № 01-03/134

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Криворізької гімназії № 21
Криворізької міської ради

на 2023-2024 навчальний рік

 2

Структура освітньої програми

І. Загальні положення............................................................................... 3
ІІ. Організація освітнього процесу.......................................................... 5
ІІІ. Освітня програма І ступеня (1-2 класи)............................................ 6
ІV. Освітня програма І ступеня (3-4 класи) …………………............ 13
V. Освітня програма ІІ ступеня (5-6 класи) ........................................ 22
VІ. Освітня програма ІІ ступеня (7-9 класи) ....................................... 40
Додатки ….............................................................................................. 51
 3

І. Загальні положення

Криворізька гімназія № 21
Криворізької міської ради

Юридична адреса: Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, 50084,

вул. Спаська 8 А, м.т. 0976680603
Директор: Миргородська Анжеліна Борисівна, педагогічний стаж 40 р.,
вчитель-методист, відмінник освіти
Загальна кількість учнів - 521 осіб. У школі 20 класи, із них 1- 4 класів
– 9 класів, 5-9 класи - 11 класів.
Головною метою роботи Криворізької гімназії № 21 КМР є забезпечення
реалізації права дітей на здобуття повної загальної середньої освіти.
Інфраструктурні складові навчального закладу: основна триповерхова
будівля.
Матеріально-технічну базу складають 34 нав. кабінетів, 2 кабінети фізики,
кабінети хімії, біології, методичний кабінет, учительська, кабінет
самоврядування, кабінет логопеда, консультаційний кабінет практичного
психолога, соціального педагога, 3 кабінети інформатики, слюсарня майстерня,
 4

столярна майстерня, кабінет обслуговуючої праці, спортивна зала, гімнастична

зала, зал ритміки, спальня, актова зала, кімната бойової слави, медпункт,
бібліотека, майданчик для спортивних ігор(волейбольний), майданчик з
нестандартним тренажерним обладнанням, шкільний стадіон, їдальня.
Криворізька гімназія № 21 КМР згідно закону України «Про освіту»
статті 9 розділу ІІ надає наступні форми освіти:

● інституційна (денна),

● індивідуальна (екстернатна, сімейна, педагогічний патронаж).

Забезпечує достатній рівень якості освіти, створює сприятливі умови для

збереження і зміцнення здоров’я учнів, виховує самодостатню особистість
через систему життєвого самоврядування, створює умови рівного доступу до
якісної освіти, впроваджує сучасні педагогічні технології навчання і
виховання, інноваційні методики.
У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації заняття проводяться
з використанням дистанційних технологій до поліпшення без пекової ситуації в
країні.
Пріоритетними освітніми напрямами роботи педагогічного колективу
визначено:

- застосування особистісно-зорієнтованого та компетентісного

підходу в освітньому процесі,
- впровадження інноваційних освітніх технологій,
- розвиток фізичного здоров’я школярів.
 5

Спортивно-оздоровча робота є важливою складовою процесу

повноцінного розвитку учнів. Акцент у вихованні робиться на позаурочну
діяльність, що дозволяє яскраво виявити творчість та ініціативу учнів та
педагогів, об’єднати зусилля школи і родини у вихованні школярів на
традиціях. Баскетбольна команда хлопців та дівчат багатократні переможці
кубка Гурова, районних, міських, обласних та всеукраїнських змагань.
Освітню програму Криворізької гімназії № 21 КМР на 2023-2024
навчальний рік складено відповідно до основних вимог

● Конституції України ст.53

● Закону України «Про освіту»

● «Про повну загальну середню освіту»

За Cтатутом Криворізької гімназії №21 КМР є комунальним закладом освіти

з структурним підрозділом початкова школа із навчанням українською мовою,
заснованим на власності територіальної громади міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області. Заклад освіти є учасником дослідно-
експериментальної роботи регіонального рівня «Розвиток громадянських
компетентностей в умовах закладів загальної середньої освіти».
Мова навчання – українська для 1-9 класів.
 6

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про повну загальну середню
освіту», Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти,
затвердженого МОЗ 25 вересня 2020 року № 2205року, 2023-2024 навчальний
рік у КГ № 21 КМР починається 1-го вересня 2023 року і закінчується
проведенням державної підсумкової атестації навчальних досягнень учнів до
28-го червня 2024 року.
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
І семестр – 1 вересня – 22 грудня 2023 року;
ІІ семестр – 10 січня – 31 травня 2024 року.
Впродовж навчального року проводяться канікули орієнтовно:
осінні – 23.10.2023 р. – 29.10.2023р.;
зимові – 25.12.2023р. – 09.01.2024р.;
весняні – 25.03.2024р. – 31.03.2024р.
Криворізька гімназія № 21 Криворізької міської ради навчається за
п’ятиденною формою навчання. Гімназія навчається в одну зміну (І зміна –
дистанційний режим).
Навчальні заняття розпочинаються: І зміна - 8.30
 7

ІІІ. Освітня програма

Криворізької гімназії №21
Криворізької міської ради
І ступеня (1-2 класи)

Освітня програма КГ № 21 КМР І ступеня (початкова освіта) розроблена

на основі Типової освітньої програм закладів загальної середньої освіти І
ступеня, на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету
Міністрів України від 21.02.2018 №87 (зі змінами, внесеними постановою
Кабінету Міністрів України від 24.07.2019р. )«Про затвердження Державного
стандарту початкової освіти» (1-2 класи), наказу МОН України від 12.08.2022
№ 743 «Типова освітня програма для 1-2 класів НУШ, розроблена під
керівництвом Савченко О.Я.».
Освітня програма початкової освіти КГ № 21 (далі - освітня програма)
окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти
єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових
 8

результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної

загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).
Освітня програма визначає:

- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і

можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за
вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх
вивчення (за першою Типовою освітньою програмою для закладів загальної
середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я.);
- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальної програми,
відповідно до кожної змістової лінії;
- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти
системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою
програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна
тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів,
дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів закладів
загальної середньої освіти складає 805 годин/навчальний рік; для учнів 2-х
класів 875 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у

навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі –
навчальний план) (Таблиця 1).
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого
рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами
за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження
учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх
галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту
початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони
охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є
 9

спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від

підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
У КГ № 21 передбачено варіант навчального плану початкової школи з
українською мовою навчання. Навчальний план містить інваріантну складову,
сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної
середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та
варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів
освітніх галузей, курс за вибором.
На основі навчального плану КГ № 21 складає на кожен навчальний рік
робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи
особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність
початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної
складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.
Освітню програму Криворізької гімназії № 21 Криворізької міської ради
Дніпропетровської області для І ступеня укладено за сьома основними
освітніми галузями.
Мовно-літературна освітня галузь (українська мова, англійська мова)
ставить за мету розвиток особистості дитини засобами різних видів
мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької
компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для
духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в
особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення
емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.
У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові
лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо
медіа», «Досліджуємо мовні явища».
Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні
предмети:
1 – 2 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти».
Математична галузь (математика) ставить за мету різнобічний
розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами
математичної діяльності, формування математичної й інших ключових
компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.
Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється
за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини»,
«Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними»,
«Математичні задачі і дослідження».
До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових
тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для
 10

вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми
самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів.
Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.
Громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна,
природнича освітні галузі («Я досліджую світ») можуть реалізовуватись
окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції
(тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих
уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного
використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів.
Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються
навчальні результати з інших освітніх галузей.
Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистісний
розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в
процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему
інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних
сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької
поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.
Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені
Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих
вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:
«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна
поведінка);
«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві;
моральні норми; навички співжиття і співпраці);
«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена
суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців
у світові досягнення);
«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей,
культур, звичаїв);
«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ
природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у
природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між
діяльністю людини і станом довкілля).
Інформатична освітня галузь (інформатика) починає реалізуватися з 2-
го класу та ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її
світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових
компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.
Технологічна освітня галузь (дизайн і технології) ставить за мету
розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної
 11

діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної

компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з
іншими, культурного й національного самовираження.
Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими
змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище»,
«Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій»,
«Середовище соціалізації».
Мистецька освітня галузь (мистецтво) ставить за мету всебічний
художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних
цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та
зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких
предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-
творчого самовираження в особистому та суспільному житті.
Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями:
«художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва»,
«комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення
загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної
мистецької освіти.
Мистецька освітня галузь реалізується через інтегровані предмети
вивчення за окремими видами мистецтва: «Музичне мистецтво»,
«Образотворче мистецтво», де відбудеться реалізації упродовж циклу
навчання всіх очікуваних результатів галузі.
Фізкультурна освітня галузь (фізична культура) ставить за мету
всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та
ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних
компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту,
фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і
патріотично налаштованих громадян України.

Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова

діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

 12

У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при

вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ
Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в
Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).
При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані
санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35
хвилин, 2 класах – 40 хвилин.
Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 (зі
змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2019р.)
«Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (зі години
фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого
навантаження учнів.
Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути
використаний на предмети інваріантної складової, на проведення
індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану
закладу освіти визначається закладом загальної середньої освіти самостійно,
враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних
освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та
кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів
освіти.

Варіативна складова навчального плану використовується на:

- курс за вибором «Уроки для стійкого розвитку»(при виділенні

коштів)

Освітня програма може мати корекційно-розвивальний складник для осіб

з особливими освітніми потребами. Для дітей з особливими потребами
тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.
 13

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх

навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних
школах тощо). Так, у закладах загальної середньої освіти за рішенням
педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати
їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у
позашкільних закладах.
Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону
України «Про повну загальну середню освіту».
Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним
навчальними тижнем.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному
стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках
кожної освітньої галузі.
Освітня програма має потенціал для формування у здобувачів таких
ключових компетентностей:
1) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та
однією з іноземних мов;
2) математична;
3) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
4) інноваційність;
5) екологічна;
6) інформаційно-комунікаційна;
7) здатність до навчання впродовж життя;
8) громадянські та соціальні компетентності;
9) культурна;
10) підприємливість та фінансова грамотність;
та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну
думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість,
ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння
конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення,
розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої
освіти.
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до
Закону України «Про освіту») з урахуванням досягнень попереднього етапу
розвитку здобувачів освіти.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова
школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний,
 14

інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого

самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави,
рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших
людей, збереження здоров’я.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття
базової середньої освіти за інших умов.
Основними формами організації освітнього процесу є:

- різні типи уроку,

- екскурсії,
- віртуальні подорожі,
- спектаклі,
- квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи

конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних
очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих
предметів.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються
на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження
їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-
оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру.
Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного
здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не
передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному
обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують
способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє
вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню
прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 1- 2-х класах підлягають
вербальному, формувальному оцінюванню.
 15

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток

дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати
досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми
й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й
ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання
відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути
максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості,
бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і
здібностях.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості
освіти.
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних
компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності;
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
- якість проведення навчальних занять;
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
- завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю
знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу
освіти;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня
педагогічних працівників.

Освітня програма початкової освіти КГ № 21 КМР передбачає

досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених
Державним стандартом.
Реалізація освітньої програми початкової освіти КГ № 21 КМР
забезпечує всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей,
компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних
психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток
самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя
в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в
основній школі.
 16

ІV. Освітня програма

Криворізької гімназії №21
Криворізької міської ради
І ступеня (3-4 класи)
Освітня програма КГ № 21 КМР І ступеня (початкова освіта) розроблена
на основі Типової освітньої програм закладів загальної середньої освіти І
ступеня, на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету
Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного
стандарту початкової освіти», листа МОН України від 22.05.2018 №1/9-332
щодо затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4-х класів
закладів загальної середньої освіти, наказу МОН України від 12.08.2022 № 743
«Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4-х класів
закладів загальної середньої освіти».

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-х класів закладів

загальної середньої освіти складає 910 годин/навчальний рік; для учнів 4-х
класів 910 годин/навчальний рік.
 17

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у

навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі –
навчальний план) (Таблиця 2).
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого
рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами
за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження
учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх
галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту
початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони
охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є
спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від
підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
У КГ № 21 передбачено варіант навчального плану початкової школи з
українською мовою навчання. Навчальний план містить інваріантну складову,
сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної
середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та
варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів
освітніх галузей, курс за вибором.
На основі навчального плану КГ № 21 складає на кожен навчальний рік
робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи
особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність
початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної
складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.
Освітню програму Криворізької гімназії № 21 Криворізької міської ради
Дніпропетровської області для І ступеня укладено за сьома основними
освітніми галузями.

Мовно-літературна освітня галузь

Українська мова
За типовою освітньою програмою, створеною колективом під
керівництвом О. Я. Савченко, мовно-літературна освітня галузь у 3 класі
реалізується через окремі предмети «Українська мова» і «Літературне
читання». Відведені у типовому навчальному плані на цю галузь 7 навчальних
годин рекомендуємо розподілити порівну на кожен предмет, по 3,5 години. Під
час складання розкладу радимо впродовж тижня планувати три уроки
української мови і три уроки читання. Сьомий урок на одному тижні
присвячувати розвитку мовлення, а на іншому – позакласному читанню.
 18

Уроки української мови у 3 класі необхідно спрямовувати на реалізацію

таких завдань: виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення
до української мови, формування пізнавального інтересу до рідного слова,
прагнення вдосконалювати своє мовлення; розвиток зв’язного мовлення, уяви,
пізнавальних здібностей, логічного, критичного та образного мислення
школярів; формування повноцінної навички письма, вміння брати участь у
діалозі, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;
дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових
лінгвістичних знань і норм української мови; залучення молодших школярів до
практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в
навчальних і життєвих ситуаціях.
Зміст та очікувані результати початкового курсу української мови
визначено за такими змістовими лініями: «Взаємодіємо усно», «Взаємодіємо
письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».
Літературне читання
Розвиток особистості молодшого школяра засобами різних видів
читацької діяльності; формування читацької, комунікативної та інших
ключових компетентностей; збагачення емоційно-ціннісного, естетичного,
соціального та пізнавального досвіду; розвиток образного, критичного і
логічного мислення та літературно-творчих здібностей; формування готовності
до вивчення української та зарубіжної літератури в закладі освіти ІІ ступеня
забезпечують уроки «Літературного читання».
Завданнями вивчення навчального предмета «Літературне читання» у 3
класі є ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики і жанрів;
– формування в учнів повноцінної навички читання як універсального
інструменту функціональної грамотності; розвиток інтересу і здатності до
самостійної читацької діяльності для задоволення різних потреб читача;
формування умінь опрацьовувати художні, науково-художні тексти;
оволодіння прийомами структурно-смислового і образного аналізу текстів
різних видів; розвиток образного, критичного, логічного мислення та
мовлення; формування умінь самостійної роботи з різними видами і джерелами
інформації; формування прийомів роботи з дитячою книжкою, періодичною,
довідковою літературою; формування вмінь безпечного і критичного
використання медіапродукції, здатності створювати медіапродукти і
спілкуватися за допомогою медіазасобів; розвиток уяви і здатності виявляти
себе у різних видах літературно-творчої діяльності.
У програмі навчального предмета «Літературне читання» визначено такі
змістові лінії: «Пізнаємо простір дитячого читання»; «Розвиваємо навичку
читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного»; «Взаємодіємо усно
 19

за змістом прослуханого»; «Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних

видів»; «Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою»; «Досліджуємо
і взаємодіємо з медіапродукцією»; «Перетворюємо та інсценізуємо прочитане;
створюємо власні тексти».
Реалізація змістових ліній програми з літературного читання здійснюється
у процесі особистісно зорієнтованої розвивальної читацької і комунікативної
діяльності учнів. Враховуючи потреби та інтереси молодших школярів у
пізнанні світу людей, природи, самопізнанні, залучаючи їх до вдумливого
читання найкращих дитячих книжок, текстів, різних видів учитель виховує
україномовну особистість, компетентного, критично мислячого читача, який
розуміє цінність книги, відчуває красу рідного слова, збагачує свій читацький,
мовленнєвий і пізнавальний досвід.
Математична освітня галузь
Зміст та очікувані результати навчання математики визначено за
такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні
фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні
задачі і дослідження».
Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 3
класі питань утворення чисел у межах 1000, їх послідовності, читання та
запису; формування уміння визначати одноцифрові, двоцифрові та трицифрові
числа та число 1000; формування навичок порівняння чисел у межах 1000,
виконання арифметичних дій додавання і віднімання у межах 1000; засвоєння
таблиці множення і ділення, ознайомлення з позатабличними випадками
усного множення і ділення; опанування досвідом вимірювання величин;
ознайомлення з прийомами оперування величинами; вироблення досвіду
застосування набутих умінь і навичок у різних життєвих ситуаціях.
Розглядаючи нові прийоми обчислень, варто використовувати всі ті
способи обчислень і властивості дій, з якими третьокласники вже знайомі.
Спеціальними вправами необхідно формувати в учнів уміння переносити
відомі їм прийоми додавання та віднімання (укрупненням розрядних одиниць,
частинами, порозрядно, округленням тощо) у нову ситуацію — на числа в
межах 1000. Наголошуємо, що не слід вимагати від учнів словесних
формулювань будь-яких властивостей; вони мають тільки пояснити кожний
крок в обчисленнях. Зауважимо, що контролю підлягає лише правильність
обчислень, а не застосування учнями всіх обчислювальних прийомів.
У 3-му класі учнів знайомлять з письмовим прийомом додавання та
віднімання у межах 1000. Підґрунтям для його засвоєння є порозрядне
додавання та віднімання. Звертаємо увагу на важливість процесу формування
вмінь письмово виконувати додавання і віднімання трицифрових чисел, адже
 20

він сприяє закріпленню знань табличних випадків додавання і віднімання

одноцифрових чисел, знань нумерації трицифрових чисел, засвоєнню
особливостей десяткової системи числення та буде міцною основою для
успішного оволодіння умінням виконувати ці дії на множині будь-яких
багатоцифрових чисел.
До ключових умінь з математики, якими мають оволодіти у 3 класі,
відносять уміння ділити з остачею та виконувати перевірку ділення з остачею.
Зазначимо, що ділення з остачею є підґрунтям до оволодіння учнями
прийомом письмового ділення. Тому діти мають вправлятися в діленні з
остачею упродовж вивчення всієї теми «Позатабличне множення та ділення:
усні прийоми». Особливістю формування прийомів позатабличного множення
та ділення в учнів 3 класів є те, що спочатку вводяться правила, що є
теоретичною основою цих прийомів обчислення, а потім — діти знайомляться
з відповідним прийомом. Вимогами програми передбачено, що учні 3-го класу
мають оволодіти обчислювальною навичкою позатабличного множення та
ділення.
Роботу з формування обчислювальних навичок доцільно наповнювати
дослідженнями залежності результату арифметичної дії від зміни одного із її
компонентів. Таким чином забезпечується усвідомлене застосування прийомів
обчислення, розвивається швидкість обчислень, уміння здійснювати прикидку
результату тощо.
У ході формування обчислювальних навичок учителю необхідно стежити
за мовленням дітей, зокрема за правильністю вживання назви виразу та
відмінювання числівників, що запобігатиме помилкам під час читання виразів
із багатоцифровими числами та при написанні числівників у текстах.
Розширення змісту поняття числа відбувається за рахунок уведення
звичайних дробів з чисельником 1 – частинами. Ця тема має вивчатися на
наочній основі з використанням великої кількості практичних вправ з поділу
геометричних фігур на рівні частини та виділення однієї з цих частин.
Порівняння частин за величиною також відбувається на наочній основі. Діти
мають знати і застосувати у обчисленнях правила знаходження частини від
числа та числа за величиною його частини. Ця тема є підґрунтям для вивчення
звичайних дробів в 4-му та 5-му класі.
Природнича, громадянська та історична, соціальна і
здоров’язбережувальна освітні галузі
Інтегрований курс «Я досліджую світ»
Зміст природничої, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та
історичної, технологічної, інформатичної освітніх галузей у третьому класі
об’єднуються, утворюючи інтегрований курс «Я досліджую світ», для якого
 21

типовим навчальним планом встановлено тижневе навантаження 3 год.

Змістове забезпечення цього курсу представлено в першій частині підручників
«Я досліджую світ», що створені для реалізації типової освітньої програми,
розробленої під керівництвом О. Я. Савченко.
Проблема міжпредметної інтеграції є одним із чинників змін в початковій
освіті, що зумовило скорочення переліку предметів, орієнтацію на формування
ключових та предметних компетентностей, цінностей, урахування потреб і
можливостей учнів.
Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені
Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники освітніх
галузей в їх інтегрованому змісті. Типовою освітньою програмою
інтегрованого курсу для третього класу визначено особистісний поступ
молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі
засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему
інтегрованих знань про природу і суспільство, світоглядних орієнтацій,
формування ключових компетентностей, необхідних для життя та
продовження навчання, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та
соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують
здатність учнів розв’язувати практичні завдання.
Компетентнісний підхід передбачає не лише достатній обсяг інформації
про об’єкт пізнання, його якість, але й забезпечення дослідницької активності
учнів у виявленні причинно-наслідкових зв’язків; надання переваги знанням,
які можна здобути самостійно, застосовувати набутий досвід у нових
ситуаціях.
Якщо у першому циклі (1-2 класи) початкової освіти надається перевага
ігровим методам навчання, то у другому циклі (3-4 класи) має ширше
застосовуватися діяльнісний підхід на інтегровано-предметній основі.
Новий ступінь навчання в 3-му класі базується на результатах, отриманих
у другому класі. Опрацювання програмового змісту ґрунтується на частково-
пошуковому методі навчання, який спрямований на розв’язання стрижневого
завдання предмета, пов’язаного із формуванням способів навчально-
пізнавальної діяльності учнів; мисленнєвих дій та операцій; вироблення уміння
розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі.
Чільне місце у реалізації інтегрованого курсу відводиться творчим
завданням, які передбачають застосування знань у незнайомій ситуації
(включають вправи з елементами пошукової й дослідницької діяльності, з
елементами творчості).
 22

Широко мають застосовуватися завдання, спрямовані на формування

навичок самостійної роботи учнів з інформацією, засвоєння норм етичного,
естетичного, морального ставлення до людей та природи.
В основу навчання має бути покладено діяльнісний підхід, який
покликаний змістити акценти в освіті на активну діяльність. Діяльнісний підхід
– є цілеспрямованою системою, націленою на результат, який може бути
досягнутий тільки у тому випадку, коли буде зворотній зв’язок. Тому у
навчанні даного курсу перевага надається практичним роботам,
демонстраційним і лабораторним дослідам, спостереженням в природі,
екологічному моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних
завдань, а також практичній діяльності з охорони природи.
Технологічна та інформатична освітні галузі
Інтегрований курс «Дизайн і технології». Інформатика
Зміст технологічної та інформатичної освітніх галузей реалізують через
інтегрований курс «Дизайн і технології» та навчальний предмет
«Інформатика».
Змістове забезпечення інтегрованого курсу «Дизайн і технології» та
предмета «Інформатика» представлено в підручниках «Я досліджую світ», що
реалізують типову освітню програму, розроблену під керівництвом О. Я.
Савченко, таким чином: інтегровано в обох частинах підручника – у
підручниках авторських колективів М. С. Вашуленка та ін.; Т. Г. Гільберг та
ін.; І. І. Жаркової та ін.; інтегровано в другій частині підручника – у
підручниках авторських колективів М. М. Корнієнко та ін..; В. В. Вдовенко та
ін.; Н. В. Морзе та ін.
Технологічна освітня галузь має забезпечувати цілісний розвиток
особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності,
формування ключових та проєктно-технологічної компетентностей, необхідних
для розв’язання життєвих проблем, культурного й національного
самовираження.
Завдання освітньої галузі спрямовані на формування допитливості,
цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво; сприяння
розвитку естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в
праці, декоративно-ужитковому мистецтві; набуття досвіду поетапного
створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму
до його втілення в різних матеріалах; вироблення навичок раціонального
використання матеріалів, безпечного застосування традиційних та сучасних
технологій; формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і
результати проєктно-технологічної діяльності та свій життєвий простір.
Змістові лінії, за якими структурована програма інтегрованого курсу
«Дизайн і технології», відображають завершений цикл проєктно-технологічної
 23

діяльності: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище

проєктування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».
Мистецька освітня галузь
Зміст мистецької освітньої галузі може реалізовуватися як
через інтегрований курс «Мистецтво», так і через окремі предмети за
видами мистецтва: образотворче мистецтво і музичне мистецтво. Вибір
здійснюється з урахуванням фахової підготовки кадрового складу педагогічних
працівників школи та погоджується педагогічною радою. За умови обрання
закладом загальної середньої освіти окремого викладання через окремі
предмети, в освітній програмі школи зазначаються окремі навчальні предмети:
«Мистецтво: образотворче мистецтво», «Мистецтво: музичне мистецтво», – на
які відводиться по 1 годині на тиждень.
Засадничим нормативним документом для закладів загальної середньої
освіти є Типові освітні програми, які через очікувані результати навчання
конкретизують, чого саме мають навчитися здобувачі освіти на певному циклі
навчання.
Для досягнення визначених програмою результатів навчання вчитель
самостійно може визначати тематику навчання, мистецький контент (художній
матеріал), обсяг годин на вивчення окремої теми, поурочний розподіл
опанування кожної теми, технології навчання тощо. Зазначимо, що мистецькі
твори для сприймання та виконання учнями мають відповідати критеріям їх
високої художньої якості, цікавості для учнів і відповідності їх віку.
Вищеозначене педагог відображає у календарно-тематичному плані на
навчальний рік, відповідно до якого він здійснює навчання здобувачів освіти.
Необхідною умовою реалізації завдань мистецької освітньої галузі є
дотримання інтегративного підходу у навчанні, який може розглядатися у
декількох значеннях:
(у вузькому) через узгодження програмового змісту в межах галузі між
різними навчальними предметами (за умови автономного викладання
«Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво»);
(у широкому) через узгодження предметів мистецької освітньої галузі із
змістом інших освітніх галузей (наприклад, сприймання музичного твору,
мультфільму тощо на заняттях з вивчення мови), за умови дидактичної
доцільності і коректності використання того чи іншого матеріалу.
Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх
навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних
школах тощо). Так, у закладах загальної середньої освіти за рішенням
педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати
 24

їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у

позашкільних закладах.
Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону
України «Про повну загальну середню освіту».
Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним
навчальними тижнем.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному
стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках
кожної освітньої галузі.
Освітня програма має потенціал для формування у здобувачів таких
ключових компетентностей:
1) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та
однією з іноземних мов;
2) математична;
3) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
4) інноваційність;
5) екологічна;
6) інформаційно-комунікаційна;
7) здатність до навчання впродовж життя;
8) громадянські та соціальні компетентності;
9) культурна;
10) підприємливість та фінансова грамотність;
та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну
думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість,
ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння
конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення,
розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої
освіти.
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до
Закону України «Про освіту») з урахуванням досягнень попереднього етапу
розвитку здобувачів освіти.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова
школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний,
інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого
самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави,
рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших
людей, збереження здоров’я.
 25

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття

базової середньої освіти за інших умов.
Основними формами організації освітнього процесу є:

- різні типи уроку,

- екскурсії,
- віртуальні подорожі,
- спектаклі,
- квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи

конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних
очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих
предметів.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються
на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження
їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-
оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру.
Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного
здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не
передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному
обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують
способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє
вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню
прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 3-4-х класах підлягають
формувальному та підсумковому оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток
дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати
досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми
й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й
ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання
відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути
максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості,
 26

бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і

здібностях.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості
освіти.
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних
компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності;
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
- якість проведення навчальних занять;
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
- завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю
знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу
освіти;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня
педагогічних працівників.

Освітня програма початкової освіти КГ № 21 КМР передбачає

досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених
Державним стандартом.
Реалізація освітньої програми початкової освіти КГ № 21 КМР
забезпечує всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей,
компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних
психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток
самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя
в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в
основній школі.

V. Освітня програма
Криворізької гімназії №21
Криворізької міської ради
ІІ ступеня (5-6-і класи)
 27

Організація освітньої діяльності в 5-6-х класах Криворізької гімназії №21

Криворізької міської ради у 2023-2024 навчальному році здійснюватиметься
відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню
освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування
загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року,
схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від14.12.2016 №988
Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898.

Метою повної загальної середньої освіти відповідно до Закону України

«Про освіту» є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка
здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має
прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до
свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової
діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується
через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній
людині для успішної життєдіяльності.
Освітня програма Криворізької гімназії №21 Криворізької міської ради
для 5-6-х класів складена на основі Типової освітньої програми, затвердженої
наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02. 2021 р. № 235 «Про
затвердження Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної
середньої освіти».

Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньої

програмою

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть

розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до гімназії, що
забезпечує здобуття відповідного рівня базової загальної середньої освіти,
досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової
освіти, що підтверджено відповідним документом встановленого зразка
(свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти учня /
учениці).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких

предметів за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне
оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення
оцінювання наказом керівника закладу освіти створюють комісію,
затверджують її склад (голову та членів комісії), а також графік проведення
оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання
рівня навчальних досягнень складають за формою згідно з додатком 2 до
Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти,
 28

затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016

року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня
2019 року № 955 та 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314, 19 квітня
2021 року за № 528/36150.

Навчальний план для 5-6-х класів з визначеним переліком предметів та

інтегрованих курсів на 2023-2024 н.р.
(Таблиця № 3)

Перелік модельних навчальних програм та навчальних програм згідно з

переліком предметів та інтегрованих курсів, визначеним навчальним
планом
Модельні та/або навчальні програми спрямовані насамперед на
реалізацію вимог Державного стандарту базової середньої освіти,
Криворізька гімназія №21 Криворізької міської ради під час формування
переліку даних програм враховувала низку чинників, а саме: особливості та
потреби учнів в досягненні обов’язкових результатів навчання, потенціал
педагогічного колективу, ресурсне забезпечення закладу освіти, навчально-
методичний супровід конкретних модельних програм, наявність
внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків між програмами різних
предметів та курсів для реалізації ключових компетентностей.
Під час вибору модельних навчальних програм для освітньої програми
педагоги г8імназії ставили акцент на раціональне використання навчального
часу. Сформована з окремих модельних та/або навчальних програм освітня
програма закладу є цілісним комплексом, кожен компонент якого реалізує
свої функції у тісному взаємозв’язку з іншими компонентами для формування
цілісної компетентної особистості. Ці взаємозв’язки будуть реалізовані не
лише на рівні базових знань з окремих предметів, а й на рівні досягнення
очікуваних результатів та видів діяльності. Перелік модельних та/або
навчальних програм в освітній програмі охоплюють досягнення учнями
результатів навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх
галузей.
Педагоги гімназії здійснили вибір модельних навчальних програм з-
поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки
України» (Наказ МОН №795 від 12 липня 2021 року), схвалені на педагогічній
раді гімназії від 31.08.2023 року, протокол №1.
 29

Перелік модельних навчальних програм

для учнів 5 -6-х класів
Криворізької гімназії №21 Криворізької міської ради

Освітня галузь Модельна навчальна програма

Автор(и)
Назва програми
Модельна навчальна авт. Заболотний Наказ МОН
Мовно-
програма О. В., від12.07.2021р.
літературна
«Українська мова. 5-6 Заболотний В. № 795
(українська мова)
класи» для закладів В., Лавринчук В.
загальної середньої П., Плівачук К.
освіти В., Попова Т. Д.
Модельна навчальна авт. Архипова Наказ МОН
Мовно-
програма В.П., Січкар С. від12.07.2021р.
літературна
«Українська І., Шило С Б. № 795
(українська
література. 5-6
література)
класи» для закладів
загальної середньої
освіти
Модельна навчальна Авт.. Наказ МОН
Мовно-
програма «Зарубіжна від12.07.2021р.
літературна Ніколенко О.М.,
література. 5-6 № 795
(зарубіжна Ісаєва О.О.,
класи» для закладів
література) Клименко Ж.В.,
загальної середньої
освіти Мацевко-
Бекерська Л.В.,
Юлдашева Л.П.,
Рудніцька Н.П.,
Туряниця В.Г.,
Тіхоненко С.О.,
Вітко М.І.,
Джангобекова
Т.А.)
Модельна навчальна (авт. Редько В. Наказ МОН
Мовно-
програма «Іноземна Г., Шаленко О. від12.07.2021р.
літературна
мова. 5-9 класи» для П., Сотникова С. № 795
(англійська мова)
закладів загальної І., Коваленко О.
середньої освіти Я., Коропецька І.
Б., Якоб О. М.,
Самойлюкевич І.
В., Добра О. М.,
 30

Кіор Т. М.).
авт. Істер О.С. Наказ МОН
Математична Модельна навчальна
від12.07.2021р.
програма «Математика.
№ 795
5-6 класи» для закладів
загальної середньої
освіти
Модельна навчальна авт. Коршевнюк Наказ МОН
Природнича
програма «Пізнаємо Т.В. від12.07.2021р.
природу» 5-6 класи № 795
(інтегрований курс)»
для закладів загальної
середньої освіти
Модельна навчальна авт.. Запотоцький
Наказ МОН
програма «Географія С.П., Карпюк Г.І.,
від 12.07.2021
6-9» для закладів ГладковськийР.В.,
№ 795
загальної середньої Довгань А.І.,
освіти Совенко В.В., (у редакції
Даценко Л.М., наказу
Назаренко Т.Г., Міністерства
Гільберг Т.Г., освіти і науки
Савчук І.Г., України від
Нікитчук А.В., 11.04.2022 №
Яценко В.С., 324)
Довгань Г.Д.,
Грома В.Д.,
Горовий О.В.
Модельна навчальна авт. Бурлака О.
Наказ МОН
Громадянська та
програма «Вступ до В., Власова Н.С.,
від12.07.2021р.
історична освіта
історії України та Желіба О. В.,
№ 795
громадянської освіти. Майорський В.
5 клас» для закладів В., Піскарьова І.
загальної середньої О., Щупак І. Я.
освіти
Модельна навчальна авт. Хитра З.М., Наказ МОН
Соціальна та
програма «Здоров’я, Романенко О.А.) від12.07.2021р.
здоров’язбережна
безпека та добробут. № 795
5-6 класи .
(інтегрований курс)»
для закладів загальної
середньої освіти
 31

Модельна навчальна Авт.. Ашорттіа Наказ МОН

Соціальна та
програма «Етика. 5-6 Є. Д., Бакка Т. від12.07.2021р.
здоров’язбережна
класи» для закладів В., Желіба О. В., № 795
загальної Козіна Л. Є.,
середньої освіти Мелещенко Т. В,
Щупак І. Я.

Технологічна Модельна навчальна авт. Ходзицька І. Наказ МОН

програма «Технології. Ю., від12.07.2021р.
5-6 класи» для Горобець.О.В., № 795
закладів загальної Медвідь О. Ю.,
середньої освіти Пасічна Т. С.,
Приходько Ю.
М.

Інформатична Модельна навчальна авт. Морзе Н.В., Наказ МОН

програма. Барна О.В. від12.07.2021р.
«Інформатика. 5-6 № 795
клас» для закладів
загальної середньої
освіти
Модельна навчальна
Мистецька авт. Масол Л.М., Наказ МОН
програма
Просіна О.В. від12.07.2021р.
«Мистецтво. 5-6
№ 795
класи» (інтегрований
курс) для закладів
загальної середньої
освіти

Модельна навчальна
Фізична культура Педан О.С., Наказ МОН від
програма «Фізична
культура. 5-6 класи» Коломоєць Г.А., 10.08.2021р.
для закладів загальної Боляк А.А. № 898
середньої освіти

На основі модельної та/або затвердженої педагогічною радою

навчальної програми предмета (інтегрованого курсу) вчитель складає
 32

календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей

учнів класу.

Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем

у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних
джерел тощо.

Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного

планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування
очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність
розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми
уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати
кількість годин на вивчення окремих тем.

Автономія вчителя забезпечується академічною свободою, включаючи

свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-
педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів
навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та
впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і
технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання

5. Опис форм організації освітнього процесу

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та
здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та
інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.
Безпечне освітнє середовище забезпечує:
 наявність безпечних умов навчання та праці;
 комфортну міжособистісну взаємодію, сприяючи емоційному
благополуччю учнів, педагогів та батьків;
 відсутність будь-яких проявів насильства та наявність достатніх
ресурсів для їх запобігання;
 дотримання прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та
соціальної безпеки кожного учасника освітнього процесу.
Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих
предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу
Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами,
внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002 наказом
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012 наказом
Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016) 5-і класи можуть ділитися на
 33

групи під час проведення практичних занять з інформатики з використанням

комп’ютерів.
У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації заняття проводяться
з використанням дистанційних технологій до поліпшення без пекової ситуації в
країні.

6. Оцінювання навчальних досягнень учнів

Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати
навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження
об’єктивного оцінювання результатів навчання.
В оцінюванні навчальних досягнень учнів важливо розрізняти поточне
формувальне оцінювання (оцінювання для навчання)
та підсумкове оцінювання (семестрове, річне). Поточне формувальне
оцінювання здійснюється з метою допомогти учням усвідомити способи
досягнення кращих результатів навчання. Підсумкове оцінювання
здійснюється з метою отримання даних про рівень досягнення учнями
результатів навчання після завершення освітньої програми або окремих
освітніх компонентів.
Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі
навчання на основі такого алгоритму діяльності вчителя:
 формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних
цілей на певний період (заняття, тиждень, період, відведений для вивчення
теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані
результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та
критерії оцінювання;
 інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде
визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального
семестру та року;
 надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних
досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має
бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним;
 створення умов для формування вміння учнів аналізувати
власну навальну діяльність (рефлексія);
 корегування освітнього процесу з урахуванням результатів
оцінювання та навчальних потреб.
 34

У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та

взаємооцінювання зручно використовувати інструменти з орієнтованого
переліку.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК
ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ

№ Назва Опис інструмента

1 Аналіз Перевірка рівня навчальних досягнень за допомогою
портфоліо портфоліо учня. Портфоліо – це підібрані учнем роботи із
зазначенням дати, призначення яких – розповісти історію
учнівських досягнень або поступу. Портфоліо зазвичай
містить особисті роздуми учня з поясненнями, чому обрано
ту чи ту роботу і як саме вона показує досягнення цілей
навчання
2 Відповідь Учні одночасно усно реагують на певну репліку. Це може бути
хором відповідь на запитання,
висловлення згоди чи незгоди із запропонованим твердженням
, повторення сказанного вчителем тощо
3 Візьми і Спільна групова робота, яку використовують, щоб поділитися
передай думками або зібрати інформацію від кожного учасника групи;
учні записують відповіді, потім передають вправо, додають
власну відповідь на іншому аркуші і продовжують, доки їхній
папірець обійде всю групу і знову повернеться до них.
Потім обговорюють результати в групі
4 Внутрішнє / Учністають у два кола, внутрішнє та зовнішнє, обличчям одне
зовнішнє до одного. Учні, що стоять навпроти, ставлять одне одному
коло запитання по темі, які вони попередньо написали. Зовнішнє
коло рухається і утворюються нові пари. Потім
процедура повторюється
5 Газетний Вигадайте газетний заголовок, який може бути написаний до
заголовок теми, яку ми вивчаємо. Передайте основну ідею події
6 Гра в кубик Покажіть 6 запитань до уроку. Об’єднайте учнів у групи по 4.
У кожної групи є один кубик. Кожен кидає кубик та
відповідає на запитання з відповідним номером. Якщо номер
випав більш ніж один раз,
учень може доповнити попередню відповідь або кинути кубик
ще раз. Відповіді можна записувати
7 Доповни Письмова перевірка розуміння стратегії, коли
думку учн ізаповнюють пропуски у пропонованому твердженні
8 Есе Питання для есе на одну хвилину– це конкретне питання з
 35

«хвилинка» орієнтацією на очікуваний(і) результат(и) навчання, на яке

можна відповісти за одну-дві хвилини
9 Запис у Учні записують у свій журнал або зошит розуміння предмету,
журнал поняття або те, що вони вивчили на уроці. Вчитель
переглядає записи, щоб дізнатися чи зрозумів учень певну
тему, урок, поняття або вивчене
10 Записні Інструмент для учнів для відстежування навчального поступу:
книжки куди я рухаюся? де я зараз? як туди дістатися?
учнів
11 Збір ідей Учитель ставить запитання або дає завдання.
Учні самостійно відповідають на аркуші паперу, зазначаючи
не менше трьох думок / відповідей / тверджень. Учні, що
завершили, встають. Вчитель звертається до певного учня і
просить його поділитися записаними ідеями.
Учні викреслюють пункти,
попередньо озвучені однокласниками і сідають, коли в них на
аркушах закінчилися всі записані ідеї, незалежно від того, чи
вони були озвучені саме ними.
Вчитель продовжує опитувати учнів, доки сядуть усі
12 З-Х-В та Учні відповідають групами, в парах або індивідуально на
ЗХВ+ запитання «Що ми вже знаємо?» (З), «Що ми хотіли б
дізнатися?» (Х) та «Що вже вивчили за темою?» (В). Плюс (+)
просить учнів класифікувати отримані знання за
допомогою концептуальної карти або наочної схеми, яка
відображає ключову інформацію. Потім кожен учень записує
короткий підсумок (на один абзац) про вивчене
13 Картка на Це письмові відповіді учнів на запитання на картках, які
вихід учням роздають наприкінці уроку, після завершення певного
виду роботи, теми тощо
14 Концептуаль Будь-яка можлива форма схематичної наочності, яка
на карта допомагає учням побачити взаємозв'язки між поняттями за
допомогою побудованих схем ключових слів, що позначають
такі поняття
15 Лідер за Учні об’єднуються в групи по чотири і кожному члену
номером групи присвоюється номер. Учитель ставить питання /
проблему і всі чотири учні її обговорюють. Вчитель називає
номер і відповідний учень у кожній групі відповідає
16 Найзаплутан Це варіант однохвилинки. Можна дати учням трохи більше
іший (або часу для відповіді на запитання. Запитайте (в кінці уроку
найясніший) або під час паузи, яка утворилася після пояснення теми):
момент «Який найбільш заплутаний момент»
сьогоднішнього заняття?» або
 36

«Що вам здалося незрозумілим у понятті «_________»?

17 Перевірка Учитель надає учням поширені або передбачувані помилкові
неправильно твердження з певної теми, щодо певного принципу або
го розуміння процесу і запитує, чи згодні вони з цим чи ні та чому. Учні
мають дати аргументовані відповіді. Перевірка
неправильного розуміння може також застосовуватися у
формі тесту з декількома варіантами відповіді або гри
«правильно-неправильно»
18 Перефразува Учні мають висловити власними словами основну ідею уроку
ння чи щойно поясненої теми
19 Підбиття Форма роздумів одразу після певного виду роботи
підсумків
20 Підказка за Учні мають сформулювати думку на основі підказки-аналогії:
аналогією (певне поняття, принцип або процес) ________ виглядає як
_______________тому що ___________________
21 Підсумок А- Кожному учневі в класі присвоюється окрема літера алфавіту,
Б-В а він обирає слово, яке починається на цю літеру та пов'язане
з вивченою темою
22 Підсумок або Учитель час від часу роздає картки й просить учнів писати з
питання на обох сторін за такими правилами:
картках (Один бік) на підставі вивченого (теми, розділу), опишіть
основну велику ідею, яку ви зрозуміли, у формі короткого
висновку.
(Другий бік) запишіть те, що ви ще не повністю зрозуміли у
вигляді твердження або запитання
23 Підсумок Учнів просять написати підсумкове речення, яке відповідає на
одним запитання «хто», «що», «де», «коли», «чому», «як»
реченням щодо певної теми
24 Підсумок Учні мають обрати з-поміж наведених варіантів
одним (або запропонувати самостійно) слово, яке
словом найкраще підсумовує тему
25 Подумай – Учні обдумують відповідь самостійно, записують її,
запиши – об’єднуються в пари та обговорюють відповідь із партнерами,
обговори в а потім озвучують її всьому класу
парі –
поділися
26 Подумай – Вчитель ставить учням запитання.
розкажи в Учні самостійно формулюють відповіді протягом визначеного
парі часу, потім повертаються кожен до свого партнера та
надають йому відповідь. Вчитель викликає декілька пар на
вибір, які озвучують свої відповіді у класі
27 Пригадай – За дві хвилини учні повинні пригадати та назвати у
 37

підсумуй – правильному порядку найважливіші ідеї, отримані на

запитай – попередньому занятті; за дві хвилини підсумувати ці пункти
пов’яжи за 2 одним реченням, записати одне основне запитання, на яке
хвилини вони хочуть отримати відповідь та знайти
(ППЗП2) одну прив'язку цього матеріалу до основної теми предмету чи
курсу
28 Рішення- Учитель висловлює певну думку, потім просить учнів зайняти
рішення сторону, що відповідає їхній думці з цієї теми і поділитися
аргументацією.
Учні можуть змінювати сторону після обговорення
29 Самооцінюв Процес, під час якого учні збирають дані про власне
ання навчання, аналізують що саме відображує їхні успіхи в
досягненні навчальних цілей та планують наступні кроки
30 Семінар за Учні ставлять питання одне одному з
Сократом певного важливого питання або теми.
Питання ініціюють розмову, яка триває як серія відповідей та
додаткових запитань
31 Сигнали Учні на прохання вчителя показують визначені сигнали
руками рукою, щоб повідомити про рівень розуміння певного
поняття, принципу або процесу:
«Розумію ______ і можу пояснити»
(наприклад, великий палець вгору).
«Ще не зовсім розумію _______»
(наприклад, великий палець вниз).
«Не впевнений щодо ______»
(наприклад, помахати рукою)
32 Скажи щось Учні по черзі обговорюють у
групі певний прочитаний розділ або переглянуте відео
33 Сортування Учням дають набір словникових термінів, які вони сортують
слів за заданими або створеними ними категоріями
34 Спінер ідей Учитель створює спінер, розділений на 4 сектори з написами
«Спрогнозуй», «Поясни», «Підсумуй», «Оціни».
Після пояснення нового матеріалу вчитель крутить спінер та
просить учнів відповісти на
запитання залежно від місцязупинки спінера. Наприклад,
спінер зупиняється на секторі «Підсумуй»,
тоді вчитель може сказати: «Назви ключові поняття, про
які щойно йшлося»
35 Спостережен Учитель готує протокол спостереження із переліком учнів у
ня класі, де буде зазначено, за якими сааме очікуваними
результатами він буде спостерігати. Рухаючись класом,
він спостерігає за учнями, коли вони працюють, і
 38

робить необхідні записи та позначки в

протоколі спостереження
36 Тестування За
допомогою тестування вчитель перевіряє опанування учнями
фактичної інформації, понять.
Орієнтовні типии тестових завдань:
Декілька правильних варіантів
Правильно/Неправильно
Коротка відповідь
Знайди відповідність
Розширена відповідь
37 Трикутна Учні дають вчителеві зворотний зв'язок, показуючи колір, що
призма відповідає рівню розуміння
(червоний,
жовтий,
зелений)
38 Усне Учитель пропонує учням відповісти на запитання,
опитування наведені нижче:
Чим це _________схоже на/ відрізняється від_________?
Які характерні риси/ елементи________________?
Як іще можна показати/ проілюструвати________?
У чому полягає головна ідея, ключова концепція, мораль
_____________?
Як _________стосується ________________?
Які ідеї / деталі можна додати до_______________?
Наведіть приклад ___________________?
Що не так з___________________?
Який висновок ви могли б зробити з__________________?
Які висновки можна зробити з___________?
На яке питання ми намагаємося відповісти? Яку проблему ми
намагаємося вирішити?
Щови можете сказати про ____________________?
Що може статися, якщо _______________ ?
Які критерії можна взяти для оцінки ________________?
Які докази підтверджують____________________?
Як ми можемо довести / підтвердити ______________?
Як це можна розглядати з точки зору_______________?
Які альтернативи ____________________ слід розглянути?
Який підхід/ стратегію ви могли б використати для _____?
39 Учнівська Бесіда з кожним учнем особисто для перевірки рівня
конференція розуміння
40 Хрестики- Набірвидівроботи, з якихучнісамостійноможутьобиратиті, що
 39

нулики можутьпродемонструватиїхнєрозуміння теми. Набір

представлений у виглядісітки з дев'ятиквадратів, схожої на
дошку для гри в хрестики-нулики,
можнапопроситиучнівобирати так, щобзрештоюзакреслити
«три підряд». Завданняможутьвідрізнятися за змістом,
процесом та результатом і можуть бути
адаптованізалежновідглибинизнань
41 Хто Робота в парі – слухач і ведучий. Обидвазнаютькатегорію
швидше? (тему), однакведучийстоїть спиною до дошки / екрану.
З'являються слова на задану тему, слухач даєпідказки, а
ведучийнамагаєтьсявгадати слово. Пара,
яказавершилапершою, встає
42 Швидкий Попросітьучніввідповісти за 2-10 хвилин на
запис відкритізапитанняаботвердження
43 Шкала Учитель наводить 3-5 тверджень, які явно не є
Лайкерта істиннимиабопомилковими, але дещоспірними. Мета полягає
в тому, щобдопомогтиучнямподумати над текстом, а
потімобговоритийого з однокласниками. Наприклад,
«Герой (ім'я) не повинен бувробити (щосаме).»
повністюпогоджуюся
не погоджуюся
погоджуюся
повністюпогоджуюся
44 3-2-1 Учні виконують такі варіанти завдань, визначаючи за
прочитаним текстом:
три речі, яківидізналися, два цікаві факти, одне питання,
щозалишилося;
три ключові слова, дві відмінності між _, один вплив на _;
три важливі факти, дві цікаві ідеї, одне уявлення про себе як
учня;
три нові терміни, дві нові ідеї, одна річ, яку потрібно
обдумати;
три питання до тексту (незнайомі слова або незрозумілі ідеї),
два прогнози за текстом (що станеться далі, враховуючи вже
прочитане), знайдіть один зв'язок у тексті (з тим, що вивже
знали або випробували)
45 Трихвилинн Трихвилинна пауза дає змогу учням зупинитися, обміркувати
а пауза певні представлені явища та ідеї, прив'язати їх до вже
наявних знань або досвіду та попросити роз'яснень.
Я змінив(ла) ставлення до....
Я більшедізнався(лася) про...
Мене здивувало...
 40

Я почувався(лася)...
46 Є питання, в Учитель робить два набори карток. Перший
кого є набір маєзапитання за певнимрозділомнавчання. У другому
відповідь? наборімістятьсявідповіді. Учитель роздаєкартки з
відповідямиучням, а потімвінабоученьзачитуєкласупитання
на картці. Всіучніперевіряютьсвоїкартки з відповідями,
щобзнайтиправильну

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів,

інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента навчального плану.
Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на
ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових
результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним
стандартом.
Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів,
визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання
здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання
результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.
Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають
результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів
обов’язкового освітнього компонента навчального плану.
Семестрове оцінювання здійснюється з урахуванням різних видів
навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки
особистих навчальних досягнень учня.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих
семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від
оцінок І та ІІ семестрів. Для визначення річної оцінки потрібно врахувати
динаміку особистих досягнень учня протягом року.
Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до
п.3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх
навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки
України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення
семестрової оцінки батьки (особи, які їх заміняють) учнів, які виявили бажання
підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані,
звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення
відповідного оцінювання, у якій пояснююють причину та необхідність його
проведення.
Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і
порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що
погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення
щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним,
при цьомускоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.
 41

У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результат, запис у колонку

«Скоригована» у класному журналі не робиться. За результатами оцінювання
керівник закладу освіти видає відповідний наказ.
Коригування річної оцінки здійснюється шляхом коригування семестрової
оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п 9-10 Порядку переведення учнів
закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом
Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами).
Оцінка результатів навчання є конфіденційною інформацією, яку
повідомляють лише учневі, його батькам (іншим законним представникам).
Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування,
проміжного оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному
оцінюванні, зокрема для вироблення навчальних цілей на наступний період,
визначення труднощів, що постали перед учнем та коригування освітнього
процесу.
7. Критерії та шкала оцінювання
Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом
базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й
передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для
відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для
оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно керуватися такими
категоріями критеріїв:
- розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням
знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
- комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних
технологій);
- планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і
графічною інформацією;
- рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.
Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати
дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших
осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля,
дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем /
ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної
діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої
навчальної діяльності.
Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання можна
застосовувати Орієнтовну рамку оцінювання навчальних досягнень здобувачів
базової середньої освіти . У даній Орієнтовній рамці оцінювання навчальних
досягнень навчальні досягнення учнів характеризують за чотирма рівнями:
початковий, середній, достатній, високий.
ОРІЄНТОВНА РАМКА ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
 42

Рівні Початкови Середній Достатній Високий рівень

Категорії й рівень рівень рівень 10 – 12 балів
1 – 3 балів 4 – 6 балів 7 – 9 балів
критеріїв

Планування Учень/ Учень / Учень / учениця Учень / учениця

та учениця учениця самостійно або самостійно або під
здійснення самостійно самостійно під опосередкованим
навчального або з або з опосередкованим керівництвом
пошуку, допомогою допомогою керівництвом учителя чи інших
аналіз вчителя чи вчителя чи учителя або осіб:
текстової інших осіб: інших осіб: інших осіб:
планує й успішно
та планує й планує й планує й успішно здійснює
графічної здійснює здійснює здійснює навчальний
інформації навчальний навчальний навчальний пошук, не
пошук; пошук; пошук, не обмежуючись
опрацьовує ставить обмежуючись навчальним
текстову запитання до навчальним матеріалом;
та/або змісту матеріалом; ставить запитання
графічну навчального ставить на з’ясування
інформацію матеріалу; уточнювальні причинно-
опрацьовує запитання; наслідкових
й використовує зв’язків;
інтерпретує інформацію з використовує
текстову кількох джерел; інформацію з
та/або опрацьовує й різних джерел;
графічну логічно опрацьовує й
інформацію інтерпретує логічно
без текстову та/або інтерпретує
істотних графічну текстову та/або
змістових і інформацію; графічну
логічних інформацію;
неточносте порівнює
й інформацію з аналізує й
кількох джерел порівнює
інформацію з
різних джерел;
критично оцінює
надійність джерел
а й достовірність
інформації
 43

Комунікація Учень / Учень / Учень / учениця Учень / учениця

, зокрема з учениця учениця створює створює
використан створює створює деталізовані усні деталізовані усні й
ням короткі короткі усні й письмові письмові
інформацій усні й й письмові повідомлення; повідомлення;
но- письмові повідомлен
висловлює висловлює й
комунікацій повідомлен ня; власну думку й логічно
них ня; відтворює наводить обґрунтовує
технологій відтворює почуту або приклади на її власну думку,
почуту або прочитану підтвердження; наводить
прочитану інформацію презентує приклади на її
інформацію без результати навча підтвердження;
, істотних льної діяльності, творчо презентує
допускаюч змістових зокрема з результати
и істотні та/або використанням навчальної
змістові логічних ІКТ (за умови діяльності,
та/або неточносте доступності) зокрема з
логічні й; використанням
неточності презентує ІКТ (за умови
результати доступності)
своєї
навчальної
діяльності

Виконання Учень / Учень / Учень / учениця Учень / учениця

практичних учениця учениця самостійно або самостійно або під
завдань та самостійно самостійно під опосередкованим
розв’язання або з або з опосередкованим керівництвом
повсякденни допомогою допомогою керівництвом учителя чи інших
х проблем із вчителя або вчителя чи учителя чи інших осіб:
застосуванн інших осіб: інших осіб: осіб: застосовує знання,
ям знань, виконує виконує застосовує що охоплюються
що навчальну навчальну знання, що навчальним
охоплюють дію на рівні дію із охоплюються матеріалом, для
ся копіювання застосуванн навчальним виконання
навчальним зразка її я знань, що матеріалом, у практичних
матеріалом виконання; охоплюють типових завдань та/або
розпізнає, ся ситуаціях на рівні розв’язання
називає навчальним свідомого повсякденних
окремі матеріалом, вибору, а саме: проблем у
об’єкти за зразком; формулює нетипових
 44

вивчення може проблемні ситуаціях на рівні

порівняти питання, свідомого вибору,
окремі пропонує а саме:
об’єкти можливі способи формулює
вивчення виконання проблемні
завдання або питання, висуває
розв’язання гіпотези;
проблеми;
успішно виконує
складаєплан для завдання або
виконання / розв’язує
розв’язання проблему
відповідно до відповідно до
інструкцій та/або інструкцій;
успішно виконує
окремі етапиобґрунтовує
такого виконання обраний спосіб
/ розв’язання; розв’язання /
виконання, спира
може аналізувати ючись на знання й
та порівнювати досвід;
об’єкти вивчення
може
класифікувати й
узагальнювати
об'єкти вивчення

Рефлексія Учень / Учень / Учень / учениця Учень / учениця

власної учениця учениця самостійно або самостійно або під
навчально- розпізнає самостійно під опосередкованим
пізнавальної помилки, або з опосередкованим керівництвом
діяльності логічні або допомогою керівництвом учителя чи інших
змістові вчителя чи учителя чи інших осіб
неточності інших осіб: осіб : аналізує
в розпізнає й успішно результати власної
результатах виправляє виправляє окремі навчальної
навчальної окремі помилки й робить діяльності із
діяльності помилки та часткові застосуванням
після того, робить уточнення в критеріїв
як на них часткові результатах власн оцінювання,
вказує уточнення в ої навчальної успішно виправляє
вчитель результатах діяльності; помилки й робить
навчальної визначає окремі уточнення;
 45

діяльності труднощі, що визначає

виникають у труднощі, що
процесі власної виникають у
навчально- процесі власної
пізнавальної навчально-
діяльності й пізнавальної
можливі шляхи їх діяльності, та
подолання можливі шляхи їх
подолання

З першого семестру 5-го класу підсумкове та проміжне оцінювання

результатів навчання учнів заклад освіти буде здійснювати оцінювання за 12 –
бальною шкалою.

VІ. Освітня програма

Криворізької гімназії №21
Криворізької міської ради
ІІ ступеня (7-9 класи)

Освітня програма КГ № 21КМР ІІ ступеня (базова середня освіта)

розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої
освіти ІІ ступеня, розробленої на виконання Закону України «Про освіту» та
постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392
«Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної
середньої освіти», затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018р. №405
«Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої
освіти ІІ ступеня», наказом МОН України від 19.02.2021 № 235 «Про
затвердження Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної
середньої освіти».
 46

Освітня програма КГ №21 КМР базової середньої освіти (далі - освітня

програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації
закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення
учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом
базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).
Освітня програма визначає:
- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і
можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором
тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які
натепер подані в рамках навчальних планів (таблиця 4);
- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних
програм, затверджених наказом МОН України від 07.06.2017 року №804 та від
23.10.2017 року №1407, перелік яких наведено в таблиці 18; від 19.02.2021 №
235 «Про затвердження Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів
загальної середньої освіти» пропонований зміст навчальних програм, які мають
гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на
офіційному веб-сайті МОН);

- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти

системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою

програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна
тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів
закладів загальної середньої освіти складає:
для 7-х класів – 1225 годин/навчальний рік,
для 8-х класів – 1260 годин/навчальний рік,
для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у
навчальних планах КГ № 21 КМР (далі –навчальний план).
 47

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого

рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами
за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження
учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх
галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі
предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному
рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від
підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається КГ
№ 21 КМР самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу
та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень
навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в
навчальних планах закладу освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

- підсилення предметів інваріантної складової. Розподіл годин на
вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем
самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який
погоджується директором школи чи його заступником. Вчитель зазначає
проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на
підсилення якого використано зазначені години;
- запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють
обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування;

- індивідуальні заняття та консультації.

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через

запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір
для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку
наскрізних умінь тощо.
 48

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як

інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку
фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани КГ №

21 КМР містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним
варіантом навчальних планів цієї освітньої програми.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань гімназії. Тому

формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки
здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи
здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної
складових навчальних планів.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» закладом освіти
сформовано самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових
особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального
закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.
Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх
навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних
школах тощо).
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються
відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється
відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128
«Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних
закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних
загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп
загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на
групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних
закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002
року за № 229/6517 (зі змінами).
 49

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада

2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної
загальної середньої освіти» та наказом МОН України від 19.02.2021 № 235
«Про затвердження Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів
загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при
визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним

навчальним тижнем.

КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному
стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках
кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у
формування ключових компетентностей учнів.

№ Ключові Компоненти
з/п компетентності

1 Спілкування державною Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему;

(і рідною — у разі міркувати, робити висновки на основі інформації,
відмінності) мовами поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях,
діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і
перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно
висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно
вживати в мовленні термінологію з окремих предметів,
 50

чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку,

аргументувати, доводити правильність тверджень;
уникнення невнормованих іншомовних запозичень у
спілкуванні на тематику окремого предмета;
поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних
формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять, формулювання
властивостей, доведення правил, теорем

2 Спілкування іноземними Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і

мовами ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;
розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і
розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із
різним рівнем розуміння змісту; здійснювати
спілкування у письмовій формі відповідно до
поставлених завдань; використовувати у разі потреби
невербальні засоби спілкування за умови дефіциту
наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з
іншими усно, письмово та за допомогою засобів
електронного спілкування.
Ставлення: критично оцінювати інформацію та
використовувати її для різних потреб; висловлювати свої
думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати
досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших
навчальних предметів, розглядаючи його як засіб
усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й
застосовувати доцільні комунікативні стратегії
відповідно до різних потреб; ефективно користуватися
навчальними стратегіями для самостійного вивчення
іноземних мов.
Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова
література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні
тексти.

3 Математична Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією;

 51

компетентність встановлювати відношення між реальними об’єктами

навколишньої дійсності (природними, культурними,
технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема
практичного змісту; будувати і досліджувати
найпростіші математичні моделі реальних об'єктів,
процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати
результати; прогнозувати в контексті навчальних та
практичних задач; використовувати математичні методи
у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для
повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку
технологічного, економічного й оборонного потенціалу
держави, успішного вивчення інших предметів.
Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і
обов’язково таких, що моделюють реальні життєві
ситуації

4 Основні компетентності Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у

у природничих науках і довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і
технологіях процеси; послуговуватися технологічними пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук
як універсальної мови науки, техніки та технологій.
усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних
інформаційних технологіях
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які
ілюструють функціональні залежності результатів
впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційно-цифрова Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та

компетентність складати алгоритми; визначати достатність даних для
розв’язання задачі; використовувати різні знакові
системи; знаходити інформацію та оцінювати її
достовірність; доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел
її отримання; усвідомлення важливості інформаційних
 52

технологій для ефективного розв’язування математичних

задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків
та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися Уміння: визначати мету навчальної діяльності,

впродовж життя відбирати й застосовувати потрібні знання та способи
діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та
планувати свою навчальну діяльність; моделювати
власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати,
коригувати та оцінювати результати своєї навчальної
діяльності; доводити правильність власного судження
або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та
цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні
світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя;
прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої
траєкторії

7 Ініціативність і Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві

підприємливість проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати
оптимальні рішення; використовувати критерії
раціональності, практичності, ефективності та точності, з
метою вибору найкращого рішення; аргументувати та
захищати свою позицію, дискутувати; використовувати
різні стратегії, шукаючи оптимальних способів
розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість
у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий
успіх; позитивне оцінювання та підтримка
конструктивних ідей інших.
Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту
(оптимізаційні задачі)
 53

8 Соціальна і громадянська Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути

компетентності інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на
основі доказів; аргументувати та відстоювати свою
позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих
ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та
виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати
власну економічну ситуацію, родинний бюджет;
орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі
чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись
на різні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне
ставлення до інших незалежно від статків, соціального
походження; відповідальність за спільну справу;
налаштованість на логічне обґрунтування позиції без
передчасного переходу до висновків; повага до прав
людини, активна позиція щодо боротьби із
дискримінацією.
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку,

самовираження у сфері аргументувати та вести діалог, враховуючи національні
культури та культурні особливості співрозмовників та
дотримуючись етики спілкування і взаємодії;
враховувати художньо-естетичну складову при створенні
продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем
тощо).
Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до
культурного розмаїття у глобальному суспільстві;
усвідомлення впливу окремого предмета на людську
культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах
мистецтва

10 Екологічна грамотність і Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-

здорове життя економічні події в державі на основі різних даних;
враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні
 54

наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації

результатів вирішення проблем можуть бути використані
для маніпулювання.
Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного
окремого предмета та екології на основі різних даних;
ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів,
чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту;
розгляд порівняльної характеристики щодо вибору
здорового способу життя; власна думка та позиція до
зловживань алкоголю, нікотину тощо.
Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання
соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які
сприяють усвідомленню цінності здорового способу
життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і

підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та
громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх
предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній
ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
«Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і
фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності
застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є
засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих
предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні
шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними
темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в
цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних
ситуаціях.

НАСКРІЗНІ ЛІНІЇ
 55

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем
враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища
навчання;
- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета
проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються
надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів
при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту
окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл
пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

- предмети за вибором;
- роботу в проектах;
- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна Коротка характеристика

лінія

Екологічна Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та

безпека й екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань
сталий збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості
розвиток сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з
реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження
та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого
ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню
 56

критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати

перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі
уроки на відкритому повітрі.

Громадянсь Сприятиме формуванню відповідального члена громади і

ка суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування
відповідаль суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну
ність діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка
поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до
співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше
позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності,
старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності.
Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні
толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних
досягнень.

Здоров'я і Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційностійкого

безпека члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати
навколо себе безпечне життєве середовище.
Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і
охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього
руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на
проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем,
знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і
розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних
емоцій.

Підприємли Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність

вість і успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі,
фінансова забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових
грамотність питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування,
кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань
щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних
 57

можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного

ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна

спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних
видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а
також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише
показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості
створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його
на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення
проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів
діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та
реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних
зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і
організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес
учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови
для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду.
Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в
нові ситуації.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої
освіти.
Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття
початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного
навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього
ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття
базової середньої освіти за інших умов.

ОСВІТНІ ГАЛУЗІ

Освітню програму для Криворізької гімназії №21 КМР укладено за такими

освітніми галузями :
 58

● Мови і літератури

● Суспільствознавство

● Мистецтво

● Математика

● Природознавство

● Технології

● Здоров’я і фізична культура

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Організація освітнього процесу в закладі здійснюється відповідно новим

формам і методам сучасної освіти. Основними формами організації освітнього
процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари,
конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки,
інтегровані уроки, проблемний урок, освітні подорожі, наукові пікніки тощо.
Пошук інновацій зосереджений на проведенні нестандартних уроків.

Типи уроків:
 59

● комбіновані (змішані) уроки;

● уроки засвоєння нових знань;

● уроки формування навичок і вмінь;

● уроки узагальнення і систематизації знань;

● уроки практичного застосування знань, навичок і умінь;

● уроки контролю і корекції знань, навичок і вмінь.

Нестандартні уроки:

● Прес-конференції;

● Ділові ігри;

● Уроки-конкурси;

● Уроки-семінари;

● Інтегровані уроки;

● Уроки-екскурсії;

● Уроки-квести.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім

уроку в 7-9 класах проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма
організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних
робіт відповідно до змісту предметів природничо-математичного циклу, менш
регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в
експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні
можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Функцію
перевірки або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-
 60

практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких

звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також
можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього
процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять
виміри та звітують за виконану роботу. З метою цілеспрямованого
ознайомлення учнів із об'єктами та спостереження процесів, відновлення та
систематизації раніше отриманих знань для учнів 7-9 класів організовуються
оглядові екскурсії.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та
розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних
вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи
конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних
очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих
предметів.

ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ

ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

1.1. Оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- поповнення навчальних кабінетів методичними посібниками для вчителя,
роздатковим та дидактичним матеріалом для учнів.
1.2. Контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю
знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
Згідно з графіком, здійснюється контроль за станом виконання навчальних
планів та освітньої програми. Звертаємо увагу на всі питання, які
характеризують стан виконання навчальних планів та освітньої програми, а
саме:
• відповідність кількості проведених уроків запланованій;
 61

• стан виконання практичної частини програми;

• стан підготовки до уроків;
• стан поурочного й тематичного оцінювання;
• стан оцінювання контрольних, лабораторних, практичних робіт;
• стан ведення та оцінювання робочих учнівських зошитів;
• рівень навчальних досягнень учнів із предмета;
• організація роботи з подолання прогалин у знаннях учнів;
• стан повторення програмового матеріалу;
• об’єктивність оцінювання навчальних досягнень учнів.
Розробляється пам’ятка проведення співбесіди та доводиться до відома
вчителів. На співбесіду потрібно представити:
• календарне планування;
• класні журнали;
• зошити для контрольних, лабораторних, практичних тощо робіт;
• робочі учнівські зошити;
• поурочні плани;
• підготовлену вчителем коротку усну інформацію про стан виконання
календарного плану в кожному класі.
Правильне календарне планування — запорука якісного виконання
навчальної програми.
Плануються форми перевірки якості виконання навчальних програм з усіх
предметів (контрольні роботи, тести, співбесіди з учнями, графічні перевірки)
1.3. Моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу
1) Психодіагностика «Учитель-учень»;
2) Соціальна паспортизація класів та школи;
3) Складання бази даних пільгових та облікових категорій;
4) Заняття з елементами тренінгу «Соціалізація особистості»;
5)Заняття з елементами тренінгу «Особистісного розвитку»
6) Заняття з учнями «групи ризику» та учнями СЖО «Соціалізація поведінки,
спілкування».
7) Психодіагностика «Адаптація учнів до нових умов навчання»;
8) Психодіагностика «Профіль», «Тип мислення»;
9) Тренінги «Як захистити себе від ВІЛ», «Ми за здоровий спосіб життя»;
10) Заняття з елементами тренінгу «Підвищення психосоціальної
стресостійкості у дітей».
1.4. Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного
рівня педагогічних працівників.
- курси підвищення кваліфікації
- участь педагогів у методичних заходах різних рівнів.
 62

Додатки
Додаток 1

Таблиця 1
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
КГ № 21 на 2023/2024 навчальний рік
(початкова школа за Савченко О.Я.)

Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у

класах
1 2
Інваріативна складова укр. мова укр. мова
навчання навчання
Українська мова 7 7
Іноземна мова 2 3
Математика 4 4
Я досліджую світ 3 3
Образотворче мистецтво 1 1
Музичне мистецтво 1 1
Дизайн і технології 1 1
Інформатика - 1
Фізична культура 3 3

Разом 19+3 21+3

Варіативна складова: 0 0
Гранично допустиме навчальне
навантаження на одного учня 20 22
 63

Всього 22 24

Таблиця 2

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
КГ № 21 на 2023/2024 навчальний рік
(початкова школа за Савченко О.Я.)

Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у

класах
3 4
Інваріативна складова укр. мова укр. мова
навчання навчання
Українська мова та 7 7
література
Іноземна мова 3 3
Математика 5 5
Я досліджую світ 3 3
Образотворче мистецтво 1 1
Музичне мистецтво 1 1
Дизайн і технології 1 1
Інформатика 1 1
Фізична культура 3 3

Разом 22+3 22+3

Варіативна складова: 0 0
 64

Гранично допустиме 23
навчальне навантаження 23
на одного учня

Всього 25 25

Таблиця 3

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
КГ № 21 на 2023-2024 навчальний рік (5 - 6 класи)

Кількість годин на тиждень у класах

Навчальні предмети 5–А 5–Б 6–А 6–Б 6–В
(дод.1) (дод.1) (дод.1) (дод.1) (дод.1)
Інваріативна укр. укр. укр. укр. укр.
складова мова мова мова мова мова
навчан навчан навчан навчан навчан
ня ня ня ня ня
Українська мова 4 4 4 4 4
Українська література 2 2 2 2 2
Зарубіжна література 1,5 2 1,5 1,5 2
Іноземна мова 3,5 3 3,5 3,5 3
Математика 5 5 5 5 5
Пізнаємо природу 2 2 2 1,5 1,5
 65

Географія - - 2 2 2
Здоров’я, безпека та 1 1 1 1 1,5
добробут
Етика 0,5 0,5 0,5 0,5 1
Вступ до історії 1 1 2 2 2
України та
громадянської освіти
Інформатика 1,5 1,5 1,5 1

Технології 2 2 2 2 2
Музичне мистецтво 1 1 1 1 1
Образотворче 1 1 1 1 1
мистецтво
Фізична культура 3 3 3 3 3
Разом 26+3 26+3 29+3 29+3 29+3
Варіативна складова : 0 0 0 0 0
Гранично допустиме 28 28 31 31 31
навчальне
навантаження на
одного учня
Всього 29 29 32 32 32

Таблиця 4
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
КГ № 21 на 2023-2024 навчальний рік (7 – 9 класи)

Кількість годин на
тиждень у класах
Навчальні предмети
7 8 9
(дод1) (дод.1) (дод.1)
Інваріативна укр. укр. укр.
складова мова мова мова
навчан навчан навчан
ня ня ня
Українська мова 2,5 2 2
Українська література 2 2 2
Іноземна мова 3 3 3
 66

Зарубіжна література 2 2 2
Історія України 1 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1 1
Основи правознавства - - 1
Музичне мистецтво 1 - -
Образотворче 1 - -
мистецтво
Мистецтво - 1 1
Математика - - -
Алгебра 2 2 2
Геометрія 2 2 2
Біологія 2 2 2
Географія 2 2 1,5
Фізика 2 2 3
Хімія 1,5 2 2
Трудове навчання 1 1 1
Інформатика 1 2 2
Основи здоров’я 1 1 1
Фізична культура 3 3 3
Разом 28+3 28,5+3 30+3
Варіативна складова : 0 0 0
Гранично допустиме 32 33 33
навчальне
навантаження на
одного учня
Всього 31 31,5 33