МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
на тему “ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ ТА МЕТОДІВ У
ВИКЛАДАННІ ПРЕДМЕТІВ У ЗЗСО”
з дисципліни “Управління закладом освіти”

Студентки V курсу, група 512

спеціальності 014.04 Середня освіта
(Математика)
Дем’янчук Н. Г.
Керівник: академік НАПН України,
професор Будак В.Д.

Національна шкала _________________

Кількість балів: ____ Оцінка: ECTS __

Миколаїв 2023
 ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД

1.1 Огляд основних понять: інноваційні форми та методи викладання . . . . . . .
5
1.2 Аналіз досліджень та рекомендацій щодо використання інноваційних
підходів у викладанні предметів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
7

РОЗДІЛ ІІ. ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ І МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ

2.1 Інновації в Новій українській школі .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
9
2.2 Проєктна діяльність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. .
12
2.3 Проблемне
навчання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14
2.4 Використання інтерактивних технологій (інтерактивні дошки, віртуальна
реальність
тощо) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .16
2.5 Застосування цифрових ресурсів та онлайн-навчання . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
19

РОЗДІЛ ІІІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ ТА

МЕТОДІВ НА УРОКАХ В РІЗНИХ ПРЕДМЕТНИХ ОБЛАСТЯХ . . . . . . . . . . . .
21

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
 3
23
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
25

ВСТУП

Актуальність. Тема “Використання інноваційних форм та методів у

викладанні предметів у закладах загальної середньої освіти” є дуже актуальною в
сучасному освітньому контексті. Сучасний світ швидко змінюється, а це має
великий вплив на суспільство, ринок праці та самих учнів. Технологічний прогрес,
цифрові засоби комунікації, доступ до величезного обсягу інформації створюють
нові виклики та можливості для освіти. Використання інноваційних форм та методів
у викладанні дозволяє вчителям ефективніше передавати знання та навички учням.
Інноваційні підходи стимулюють активну участь учнів у навчальному процесі
мислення, розвивають їх критичне мислення, творчість, комунікативні та колективні
навички. Додатково, використання інноваційних форм та методів допоможе
забезпечити індивідуалізацію навчання, адаптувати його до потреб кожного учня,
розвинути його потенціал та цікавість у певній темі чи предметі. Інноваційні
технології можуть включати в себе використання комп'ютерних програм,
відеоматеріалів, інтерактивних дошок, онлайн-курсів та інших цифрових ресурсів.
Крім того, використання інноваційних форм та методів у викладанні сприяє
підготовці учнів до життя в цифровому суспільстві та ринку праці, де навички
самостійного навчання, проблемного мислення та співпраці є збільшенні [2].

Мета роботи виникає в тому, щоб дослідити, розробити та впровадити

новаторські підходи до навчання, спрямовані на покращення процесу освіти.
 4
Вказана мета обумовлює наступні завдання: розглянути та проаналізувати
фактори, що сприяють підвищенню рівня освітнього процесу, визначити сутність
поняття “інновації”, розкрити зміст та значення основних термінів у контексті
дидактики та педагогіки ЗЗСО.

Об’єктом дослідження було освітньо – виховний процес у ЗЗСО.

Предмет дослідження: використання інноваційних форм та методів у

викладанні предметів у ЗЗСО.

Перелік використаних методів дослідження:

1. Аналіз літературних джерел: проведено огляд наукових статей, книг,
педагогічних досліджень та інших джерел, що стосуються використання
інноваційних форм та методів у викладанні предметів у загальноосвітніх школах.
2. Спостереження: проведені спостереження за уроками, на яких
використовуються інноваційні форми та методи викладання. Це дозволяє отримати
конкретні відомості про те, які підходи застосовуються, як вони впливають на
активність та залучення учнів, які переваги і недоліки спостерігаються.
 5

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД

1.1 Огляд основних понять: інновації, інноваційні форми та методи
викладання
Процес реформування освіти в Україні є спробою застосування нових форм
роботи у межах традиційної системи. У нормативно-правових актах чітко
визначено мету державної інноваційної політики: створення економічних,
організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й
використання науково-технічного потенціалу країни, відродження духовного
та інтелектуального потенціалу нації [1]. Формування інноваційної культури
населення розглядається як стратегічний пріоритетний напрям інноваційної
діяльності та державної інноваційної політики в Україні. Безперечно,
визначальне значення в цьому має освіта як процес і результат
засвоєння знань, розвитку, формування життєвих компетенцій.
Щоб розкрити сутність поняття “інноваційна педагогічна технологія” вдамося
до аналізу поняття “інновація”.
Термін інновація походить із латинської мови (“novatio”), що в перекладі
означає оновлення (або зміну), і префікс “in”, який перекладається з латинської “у
напрямку”. Якщо робити дослівний переклад, “Innovatio” - у напрямку змін,
оновлення. У цілісному розумінні поняття “innovation” вперше з’явилося в науково-
дослідницьких працях різних вчених ХІХ століття. У ХХ столітті остаточно був
введений даний термін в економічну науку.
 6
Інновацію можна розглядати як процес (масштабну або часткову зміну системи
і відповідну діяльність) і продукт (результат) цієї діяльності. Таким чином,
інноваційні педагогічні технології як процес - це “цілеспрямоване, систематичне й
послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів,
прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчальний процес від
визначення його мети до очікуваних результатів”. У значенні продукту діяльності
визначимо інновацію як оригінальні, новаторські способи та прийоми педагогічних
дій і засоби.
Сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується інтенсивними
пошуками нового в теорії та практиці навчання, в управлінні. В педагогіці виник
новий напрям – педагогічна інноватика, яка стає спеціальною галуззю наукового
знання, що характеризується певним змістом, принципами, тенденціями і
закономірностями розвитку.
Педагогічні інновації – це результат творчого пошуку оригінальних
нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем. Прямим продуктом
творчого пошуку можуть бути нові навчальні технології, оригінальні виховні ідеї,
форми та методи виховання, нестандартні підходи в управлінні. Побічним
продуктом інновацій, як процес творчої діяльності є зростання педагогічної
майстерності вчителя і керівника, рівня його культури, мислення, світогляду. Саме
інноваційні процеси є механізмом інтенсивного розвитку школи і педагогіки [4].
Інноваційні процеси зумовлюються рядом суперечностей, що відрізняються
джерелом, предметним походженням, складністю. Основна суперечність розвитку
системи освіти – невідповідність старих методів навчання, виховання і розвитку
учнів новим умовам життя. Неоднозначний розвиток науково-технічного прогресу,
нових форм господарювання, соціальні та екологічні стреси викликають
необхідність оновлення змісту, форм, методів і умов освіти.
Соціальне замовлення сучасного етапу розбудови нашої держави – це
особистість, здатна творчо засвоювати знання. Це, у свою чергу, вимагає нових
методів навчання, нестандартних форм виховання, індивідуального підходу до
 7
особистості, тобто більших витрат часу порівняно із традиційними, усталеними у
нашій школі. Ця суперечність також спонукає до пошуків інновацій/
Отже, зазначене вище надає можливість зробити висновок про те, що інновація
є основною формою розвитку сфери освіти, тоді як управління процесом інновації,
що включає створення умов для її відтворення, – основним механізмом, який
визначає її якість та якість освіти в цілому.

1.2 Аналіз досліджень та рекомендацій щодо використання інноваційних

підходів у викладанні предметів
Основним підходом до організації системи навчання в сучасній школі
залишається класно-урочна система, за якої провідною формою організації
навчальної роботи є урок. У дидактиці під уроком розуміють основну одиницю
освітнього процесу, чітко обмежену часовими рамками (45 хвилин), планом роботи
та складом учнів (класом). Стосовно процесу навчання урок відіграє інтегруючу
роль, оскільки відображає та поєднує такі його компоненти, як мета, зміст, методи,
засоби навчання, взаємодія вчителя та учнів. Незважаючи на широке визнання в
світі, класно-урочна система має багато недоліків. Найістотнішими з них є:
орієнтованість на середнього учня; часто висока складність навчання для слабких
учнів як за рахунок темпу, так і змісту навчання; неможливість повної реалізації в
навчальному процесі індивідуальних особливостей учнів. Тому у XX столітті до
уроку долучились такі форми, як консультації, заліки, семінари, практичні заняття
тощо.
В історії педагогіки було розроблено й апробовано такі варіанти класно-
урочної форми, як бел ланкастерська система взаємного навчання, батовська
система, маннгеймська система, лабораторна система (Дальтон-план). Водночас слід
зазначити, що навчання – це підготовка молодої людини до життя і громадської
активності [3]. Це вимагає активізації навчальних можливостей учня замість
переказування абстрактної, “готової” інформації, відірваного від їхнього життя і
 8
суспільного досвіду. Уроки повинні надати учням основні пізнавальні і
громадянські вміння, а також навички і зразки поведінки.
Уроки мають захоплювати учнів, будити в них інтерес та мотивацію, навчати
самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість
учнів значною мірою залежить від умінь та стилю роботи конкретного вчителя, від
форм і методів, які вчитель впроваджує у своїй педагогічній діяльності.
Метод навчання - взаємопов'язана діяльність педагога та учнів, спрямована на
засвоєння учнями системи знань, набуття вмінь і навичок, їх виховання та загальний
розвиток. У вузькому значенні метод навчання є способом керівництва
пізнавальною діяльністю учнів ,що має виконувати три функції: навчаючу, виховну
та розвиваючу. Він є складним педагогічним явищем, в якому поєднаний
гносеологічний, логіко-змістовний, психологічний, педагогічний аспекти.
Складовою методу навчання є прийом навчання.
Прийом навчання - сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють
досягненню мети конкретного методу.
Методи навчання мають забезпечити розвиток природних здібностей
особистості. При цьому вчитель повинен бути психічно готовим до роботи з дітьми
із різною обдарованістю.
Залежно від характеру взаємодії вчителя та учнів розрізняють пасивні, активні
й інтерактивні методи навчання.
Пасивні методи – це навчання, у процесі якого вчитель є головною дійовою
особою, яка керує ходом заняття, а учні виступають у ролі пасивних слухачів,
підпорядкованих директивам учителя. Хоча з огляду на ефективність засвоєння
навчального матеріалу, пасивні методи є малоефективними, однак вони мають деякі
плюси: відносно проста підготовка до заняття з боку вчителя, можливість викладу
великого обсягу навчального матеріалу за обмежений час, можливість працювати з
великою аудиторією.
Активні методи – це навчання, у процесі якого учні та вчитель взаємодіють
один з одним, і учні тут не пасивні слухачі, а активні учасники. Якщо пасивні
 9
методи припускають авторитарний стиль взаємодії, то активні методи переважно
акцентують на демократичному стилі [5].

РОЗДІЛ ІІ. ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ І МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ

2.1 Інновації в Новій українській школі
Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки.
Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме
учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у
житті. Реформа НУШ розрахована на роки, адже неможливо швидко змінити
освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятків років. Проте зміни вже
розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були
невідворотними. Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий закон “Про
освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи. Як і 10, 20, 50 років
тому, пересічний український школяр здобуває в школі застарілі знання. За останні
роки цей обсяг дуже збільшився, як і значно зріс загальний інформаційний потік у
світі. Учні спроможні лише відтворювати фрагменти несистематизованих знань,
проте часто не вміють застосовувати їх для вирішення життєвих проблем. Спосіб
навчання в сучасній українській школі не мотивує дітей до навчання. Матеріал
підручників затеоретизований, переобтяжений другорядним фактологічним
матеріалом. Збільшується цифровий розрив між учителем і учнем. Багато педагогів
ще не вміє досліджувати проблеми за допомогою сучасних засобів, працювати з
 10
великими масивами даних, робити і презентувати висновки, спільно працювати
онлайн у навчальних, соціальних та наукових проектах тощо.
“Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і
соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до
життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до
самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого
вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності”. (Проєкт
Закону України “Про освіту” №3491-д від 04.04.2016р.)
Наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому
процесі та управлінні закладами освіти і системою освіти має стати інструментом
забезпечення успіху нової української школи. Запровадження ІКТ в освітній галузі
має перейти від одноразових проектів у системний процес, який охоплює всі види
діяльності. ІКТ суттєво розширять можливості педагога, оптимізують управлінські
процеси, таким чином формуючи в учня важливі для нашого сторіччя технологічні
компетентності.
Формула Нової української школи.
Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для
успішної самореалізації в суспільстві.
Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.
Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.
Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.
Наскрізний процес виховання, який формує цінності.
Нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути
компетентності для життя.
Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну
автономію.
Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх
дітей до якісної освіти.
 11
Сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і
технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального
закладу.
Освітню діяльність буде організовано з урахуванням навичок XXI століття
відповідно до індивідуальних стилів, темпу, складності та навчальних траєкторій
учнів: від комунікативних типів завдань (знайти спільну мову з друзями, учителями,
однокласниками, батьками, незнайомими людьми) до творчих (креативно-
інноваційних). У навчанні будуть враховані вікові особливості фізичного,
психічного і розумового розвитку дітей. Для цього запроваджується двоциклова
організація освітнього процесу на рівнях початкової та базової загальної середньої
освіти. Дітей навчатимуть справлятися зі стресом та напругою. Педагогічні задачі
вирішуватимуться в атмосфері психологічного комфорту та підтримки. Нова
українська школа буде розкривати потенціал кожної дитини. Буде забезпечено
неупереджене та справедливе ставлення до кожного учня, подолано будь-яку
дискримінацію [7]. Відзначатимуться зусилля й успіхи всіх учнів. Учителів
навчатимуть, як плекати в учнів та в собі гідність, оптимізм, сильні риси характеру
та чесноти. Учні матимуть свободу вибору предметів та рівня їхньої складності.
З’явиться можливість навчання в різновікових предметних або міжпредметних
группах. Будуть широко застосовуватися методи викладання, засновані на співпраці
(ігри, проекти – соціальні, дослідницькі, експерименти, групові завдання тощо).
Учні залучатимуться до спільної діяльності, що сприятиме їхній соціалізації та
успішному перейманню суспільного досвіду.
Отже, вже з 1 вересня 2018 року вчитися за новим стандартом почали усі
перші класи. Вчителям за якісну підготовку зафіксовано високу фінансову
мотивацію. Батьки мають приймати активну і безпосередню участь у співпраці з
учителем та в процесі навчання дитини. Учні “Нової української школи”
здобуватимуть знання за новою програмою, в розробці якої був використаний
досвід семи країн — Фінляндії, Сінгапуру, Ірландії, Шотландії, Франції, Канади та
Польщі. Основним пріоритетом нової системи освіти стане повага гідності учня і
 12
набуття компетенцій, а також збільшення свободи і підвищення мотивації в
діяльності вчителя [9].

2.2 Проєктна діяльність

Проєкт як система діяльності існує рівно стільки часу, скільки потрібно для
отримання кінцевого результату. Концепція проєкту, однак не суперечить концепції
фірми або підприємства і цілком сумісна з нею. Більш того, проєкт часто стає
основною формою діяльності фірми. З філософської точки зору, діяльність – форма
активного, творчого ставлення людини до навколишнього світу та самої себе з
метою таких змін, перетворень, які б полегшували і прикрашали її життя. Треба
зазначити, що проєктна діяльність – конструктивна і продуктивна діяльність
особистості, спрямована на розв’язання життєво значущої проблеми, досягнення
кінцевого результату в процесі цілепокладання, планування і здійснення проєкту.
Проєктна діяльність належить до унікальних способів людської практики,
пов’язаної із передбаченням майбутнього, створенням його ідеального образу,
здійсненням та оцінкою наслідків реалізації задумів. Проєктування виступає як
творча, інноваційна діяльність, оскільки завжди спрямована на створення
 13
об’єктивно і суб’єктивно нового продукту. Оскільки проєктна діяльність має всі
якості діяльності, то в її структурі можна визначити такі компоненти, як: мотив,
мета, способи, засоби, предмет, результат [8]. Необхідними умовами проєктної
діяльності в ЗЗСО є:
1. Оцінка ідеї проєкту. На цьому етапі варто поставити запитання:
– Яка користь від такого проєкту?
– Чи вистачає у нас знань, умінь і людських ресурсів для реалізації проєкту?
– Чи не порушуємо ми нормативно-правову базу?
2. Чіткий план реалізації проєкту відповідно до поставлених цілей.
3. Вміння розпізнавати та управляти ризиками.
4. Вміння організовувати процеси виконання завдань проєкту та делегувати
повноваження для координації роботи окремих підрозділів.
5. Вміння складати кошторис проєкту, який враховував би необхідні матеріали,
інфляцію та не перевищував план.
6. Аналіз якості проміжних результатів, оцінювати їх та тримати на контролі
часові рамки реалізації проєкту.
7. Здатність вносити зміни в плани, коригувати виконання завдань на певних
етапах залежно від ситуації.
8. Закінчення проєкту. Підбиття підсумків.
Проєктна діяльність в загальноосвітніх школах (ЗЗСО) є одним з інноваційних
підходів до навчання, який активно використовується в сучасній педагогіці. Вона
передбачає організацію навчального процесу у формі проєктів, де учні спільно
здійснюють пошук, дослідження, планування та реалізацію конкретних завдань чи
проектів. Основна ідея проєктної діяльності полягає в тому, щоб навчити учнів
застосовувати знання, уміння та навички в реальних життєвих ситуаціях, сприяти їх
активній участі, самостійності, творчості та критичному мисленню. Вона сприяє
розвитку різних компетенцій учнів, таких як комунікаційні навички, робота в
команді, креативне мислення, проблемне розв'язування та самоорганізація.
 14

2.3 Проблемне навчання

Проблемне навчання (Problem-Based Learning) – це метод навчання, в якому
реальні складні проблеми використовуються як освітній інструмент. Навчання, що
ґрунтується на вирішенні завдань, стимулює застосовувати навички критичного
мислення та вирішення проблем за обмежений час і надає справжній досвід, який
сприяє активному процесу вивчення, допомагає систематизувати знання та
природно інтегрує навчання в школі й реальне життя.
Джерелами ситуацій для проблемного навчання можуть бути публікації з газет
та журналів, описи з книг чи записи з професійних щоденників, сюжети з
телебачення чи інтернет-каналів.
До проблемного навчання входять такі напрями як дослідження випадків (case
studies), рольові ігри (п’єси, інсценізації та інше) та симуляції (імітації певних
процесів та явищ).
Спільні риси проєктного та проблемного навчання:
 15
1) залучення до навчального процесу реальних проблем і ситуацій;
2) ґрунтуються на справжніх освітніх цілях;
3) включають проміжну (поетапну) та підсумкову оцінку роботи;
4) учень – у центрі навчальної діяльності, а вчитель – керівник навчального
дослідження;
5) є внутрішньо привабливими та мотиваційними;
6) часто є мультидисциплінарними;
7) допомагають відпрацювати навички співпраці, вирішення проблем та
застосовувати критичне мислення в процесі роботи.
Та водночас між проєктним навчанням та проблемним навчанням є суттєва
різниця: проблемне навчання фокусується на проблемі й процесі її вирішення, а для
проєктного навчання основна мета – отримати кінцевий продукт.
Проблемне навчання можна інкрустувати в будь-який предмет, але для цього,
звичайно ж, вчителю потрібно додатково попрацювати творчо. Хоча основні
проблеми відрізнятимуться між дисциплінами, існують деякі спільні
характеристики:
1) Проблема повинна стимулювати учнів шукати глибшого розуміння
концепцій чи теорій.
2) Проблема повинна вимагати, щоб учні приймали обґрунтовані рішення та
захищали їх.
3) Проблема повинна містити такі завдання, щоб для їх вирішення учням
необхідно було пов’язати її з попередніми курсами / знаннями.
4) Якщо проблему вирішують у групах, вона має бути такого рівня
складності, щоб стимулювати учнів об’єднатися задля досягнення мети.
5) Якщо проблема передбачає багатоетапність вирішення, то початкові
кроки мають бути цікавими та відкритими, щоб мотивувати учнів до дослідження.
Проблемне навчання в середній та старшій школі
Важливим аспектом навчання в середній та старшій школі є пошук справжніх
проблем, в яких учні приміряють конкретні ролі, отримують обов’язки, і які справді
цікаві в їхньому віці.
 16
Робота зі справжніми проблемами допомагає учням продумати етичні аспекти
питань, які вони, можливо, не розглядали раніше. Одного разу учням цієї ж школи
дали завдання зібрати інформацію, що стосується ВІЛ/СНІДу, а потім навчити
інших. Вчителька розповідає, що побачила, як її клас відчув сильне зобов’язання
навчати інших, щоб зменшити страх навколо цієї хвороби. Вона була здивована та
вражена зрілістю і співпереживанням учнів до ВІЛ-позитивних людей, а також їхнім
бажанням у майбутньому активно надавати знання з цього питання своїм
одноліткам. Це набагато ефективніше, ніж просто перечитати брошури та книги про
цю хворобу.
Численні дослідження підтверджують ефективність застосування проблемного
навчання як у початковій, так і в середній та старшій школі. Але на кожному етапі
розвитку учнів мають ставитися реальні проблеми, в яких вони здатні досягнути
успіху, і ці завдання справді повинні корелювати з віком школярів.

2.4 Використання інтерактивних технологій (інтерактивні дошки,

віртуальна реальність тощо)
Використання інтерактивних технологій у навчанні стає все більш популярним
в наш час. Інтерактивні дошки, віртуальна реальність та інші технології можуть
бути використані як у позаурочній діяльності, так і у процесі викладання предметів.
Інтерактивні дошки - це спеціальні екранні дошки, які дозволяють викладачам і
учням створювати та відображати інформацію на їх поверхні. Вони дозволяють
викладачам більш ефективно викладати матеріал та створювати інтерактивні уроки,
а учням - більш зручно сприймати та запам'ятовувати інформацію. Віртуальна
реальність - це технологія, що дозволяє створювати іммерсивне оточення, яке може
бути використане у навчальному процесі. Віртуальна реальність може бути
використана для створення віртуальних лабораторій, віртуальних екскурсій та
інших навчальних матеріалів. Використання цих технологій дозволяє зробити
процес навчання більш цікавим та зручним для учнів, підвищити їхню мотивацію та
 17
зацікавленість у навчанні. Викладачі можуть створювати більш ефективні уроки та
забезпечувати більш ефективний контроль за процесом навчання [10].
Види інтерактивних дошок:
● для малювання (Draw Note, Scribblar, CoSketch);
● для зберігання нотаток (Conceptboard, Scrumblr);
● для організації спільної роботи (Realtimeboard, Twiddla, Popplet, Rizzoma,
Padlet, Linoit, Educreations);
● для створення інтерактивних плакатів (Wikiwall, Glogster).
Існує чимало способів використання інтерактивних дощок під час
дистанційного навчання. Зазвичай їх застосовують для організації групової або
проєктної роботи, для проведення “мозкового штурму”, для узагальнення та
систематизації знань або ж для рефлексії. Ще такі дошки зручні для розміщення
навчальної інформації.
Коротко про інтерактивні дошки:
1. Padlet. Це інструмент для спільної роботи під час дистанційки, створений
для обговорення ідей, проєктів і концепцій. Він чудово підходить для організації
інтерактивної роботи, а також для додавання навчальних матеріалів на самостійне
опрацювання. У цьому онлайн-ресурсі є можливість запрошувати учнів для
внесення правок, доповнень або відстежень результатів. Інтерактивна дошка може
використовуватися індивідуально та колективно. У падлети (блокноти) можна
завантажувати різні типи файлів: зображення, посилання, документи, музику чи
відео. Дошку можна відправити поштою, експортувати в PDF чи зображення або
поширити в соціальні мережі.
2. Jambord. Цю дошку зручно використовувати для обговорення проєктів,
створення нотаток, рефлексії, мозкового штурму чи для індивідуальних проєктів.
Ще дошка стане помічником під час обміну ідеями для вирішення певного завдання,
а також для виконання домашніх завдань на дистанційній платформі.
3. Linoit. Це віртуальна дошка оголошень, яка пропонує різноманітні
шаблони та дозволяє публікувати нотатки, відео та документи. Чудово підходить
для створення нотаток та інструкцій для виконання завдань і для проведення
 18
рефлексії. Можна організувати творчі види робіт: розподіли, об'єднай, напиши своє
враження тощо.
4. Twiddla. Дошка призначена для спільної роботи учнів. На ній можна
розміщувати тексти, ілюстрації, математичні формули та геометричні параметри,
вбудовувати документи. Також дошка дає можливість спілкуватися за допомогою
чату та звуку.
5. Miro (RealtimeBoard). Сервіс містить набір шаблонів, які допомагають
структурувати навчальний матеріал. Чудово підходить для проведення мозкового
штурму. Є можливість завантажувати документи, таблиці та зображення. Можна
малювати схеми та графіки.
6. IDroo. У цій інтерактивній дошці є набір інструментів для малювання та
введення математичних формул. Тут можна змінювати колір та шрифт тексту. На
дошці можна працювати одночасно кільком користувачам.
7. Conceptboard. Сервіс зручний для ведення проєктів (звичайних та
соціальних). На дошку можна додавати зображення та документи, малюнки, нотатки
тощо. В інтерфейс вбудований чат, де зручно вести дискусії.
8. Groupboard. Ця дошка підходить для ведення онлайн-уроків в режимі
реального часу. Тут можна залишати нотатки та малювати. Є лазерний покажчик.
Можна робити скриншоти дошки. Максимально допустима кількість учасників (у
безкоштовній версії) – 10.
9. Drawchat. Зручний безкоштовний сервіс, на якому не потрібно
реєструватися. Дошка має доступ до вебкамери та мікрофону. Є вбудований
відеочат.
10. Limnu. Цей ресурс найбільш наближений по стилю до реальної маркерної
дошки. Є доступ із будь-якого браузера або через мобільний додаток.
11. Classroomscreen. У цьому онлайн-ресурсі є можливість змінювати тло, а
також запускати таймер під час виконання учнями певних завдань. Є всі необхідні
інструменти для проведення онлайн-заняття. Цей онлайн-ресурс може стати
непоганою альтернативою шкільній дошці.
 19
Таким чином, проаналізувавши сучасні методи і форми проведення уроків,
можна зробити висновок, що на даний період розвитку освіти, навчально-виховний
процес вимагає поєднання декількох різних методів і форм роботи, використання
творчого підходу до кожного з них, а також подальшу розробку нових навчально-
виховних інновацій.

2.6 Застосування цифрових ресурсів та онлайн-навчання

Застосування цифрових ресурсів та онлайн-навчання є актуальною темою в
сучасній освіті. Ця тема стосується використання інформаційно-комунікаційних
технологій (ІКТ) та Інтернету для поліпшення процесу навчання та сприяння
доступності знань. Застосування цифрових ресурсів охоплює використання
різноманітних електронних матеріалів, таких як відеоуроки, електронні підручники,
веб-сайти, мультимедійні презентації та інші цифрові ресурси, які можуть бути
використані для покращення якості навчання. Це дозволяє учням отримувати доступ
до актуальної та розширеної інформації, використовувати інтерактивні елементи
для засвоєння матеріалу та розвивати навички самостійного навчання. Онлайн-
навчання включає в себе використання спеціальних платформ, веб-сайтів або
програм, які дозволяють вчителям та учням здійснювати навчання та спілкування в
 20
онлайн-режимі. Це може включати веб-конференції, відеоуроки в реальному часі,
взаємодію через форуми та чати, електронна здача завдань та оцінювання. Онлайн-
навчання забезпечує гнучкість у часі та місці навчання, дає можливість розвивати
комунікативні та технологічні навички учнів, а також сприяє доступності навчання
для учнів з різних регіонів або з обмеженими можливостями. Застосування
цифрових ресурсів дозволяє також відстежувати прогрес учнів та забезпечити
індивідуальний підхід до навчання [12].
Онлайн-ресурси, які може використовувати будь-який вчитель, з будь-якого
предмету:
● Онлайн-конструктор LearningApps дозволяє створювати інтерактивні
навчальні матеріали та цікаві завдання у вигляді тестів, кросвордів, вікторин, пазлів
тощо. В разі необхідності можна користуватися напрацьованою базою завдань по
всім шкільним дисциплінам різних рівнів складності.
● Онлайн-сервіс Classtime дозволяє проводити тестування у реальному часі
та одночасно аналізувати активність і успішність учнів. Для створення онлайн-
тестів знадобиться декілька хвилин. Діти можуть працювати самостійно або в
команді, вирішуючи ігрові ситуації чи командні місії.
● Для візуалізації контенту слід застосувати сервіс Canva зі зручним та
багатофункціональним інтерфейсом, який адаптований українською мовою. На
платформі міститься велика кількість шаблонів, за допомогою яких можна
оформити яскраві презентації, комікси, логотипи тощо.
● На платформі Online Test Pad можна створювати інтерактивні завдання у
вигляді тестів, логічних ігор, кросвордів, квестів тощо.
● Сервіс Kahoot! призначений для ігрової форми навчання. Він дозволяє
перевіряти розуміння навчального матеріалу, проводити дискусії, голосування та
анкетування. Зручний інтерфейс адаптований українською мовою.
● Для створення анкетування чи опитування серед учнів або батьків
зручним у роботі є сервіс Survio. Результати можна представити у вигляді діаграм
чи графіків.
 21
● Для роботи над спільним навчальним проєктом зручним у користуванні є
сервіс Trello. Широкий функціонал дозволяє всім учасникам брати активну участь
та відповідати за окремий етап роботи. В реальному часі можна відстежувати
виконання кожної частини проєкту.
У підсумку, застосування цифрових ресурсів та онлайн-навчання є важливими
елементами сучасної освіти. Вони дозволяють зробити навчання більш доступним,
ефективним та зручним для учнів, а також забезпечують індивідуальний підхід до
навчання та розвитку.

РОЗДІЛ ІІІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ ТА

МЕТОДІВ НА УРОКАХ В РІЗНИХ ПРЕДМЕТНИХ ОБЛАСТЯХ
Застосування інноваційних форм та методів навчання в різних предметних
областях може забезпечити ефективне засвоєння матеріалу, стимулювати творчість
та активну участь учнів [11]. Нижче наведено приклади практичного застосування
інноваційних форм та методів у деяких предметах:
1. Математика:
● Використання інтерактивних дошок для візуалізації математичних
концепцій, проведення демонстрацій та спільного розв’язування задач.
● Використання онлайн-ігор та математичних програм для практичного
застосування навичок у розв’язуванні завдань.
2. Хімія:
 22
● Використання віртуальних лабораторій для безпечного проведення
хімічних експериментів та спостережень.
● Використання мультимедійних презентацій та відеоматеріалів для
візуалізації процесів та концепцій хімії.
3. Література:
● Організація круглих столів та дискусій на основі сучасних технологій,
таких як відеоконференції, для аналізу та обговорення літературних творів.
● Використання цифрових ресурсів, які містять текстовий матеріал,
аудіокниги та відеозаписи, для розширення доступу до літературних творів та
дослідження їх контексту.
4. Біологія:
● Використання віртуальних екскурсій та 3D-моделей для вивчення
різноманітності живих організмів та їхньої будови.
● Використання мобільних додатків та інтерактивних ресурсів для
вивчення біологічних процесів та екосистем.
5. Історія:
● Створення інтерактивних історичних карт та ліній часу для візуалізації
хронології подій та їх зв'язків.
6. Фізика:
● Використання програм для моделювання та візуалізації фізичних
експериментів, наприклад, експериментів зі звуком, термодинаміки або ядерної
фізики.
● Використання інтерактивних дошок для демонстрації фізичних явищ,
малювання схем, графіків та анімацій.
● Створення презентацій з використанням відео, анімацій та інтерактивних
елементів для наглядності та залучення уваги учнів.
● Проведення фізичних експериментів з використанням сучасного
обладнання, такого як сенсори, лазери, мультимедійні засоби.
7. Українська мова:
 23
● Використання мобільних додатків та інтернет-ресурсів для практики
вимови, слухання та читання в мові.
● Використання спеціалізованих програм та веб-сайтів для вивчення
граматики, лексики та інших аспектів мови.
● Організація рольових ігор та драматизацій, під час яких учні відтворюють
реальні комунікативні ситуації та використовують мову для взаємодії.
Це лише кілька прикладів інноваційного застосування у різних предметах.
Важливо пам'ятати, що кращі методи навчання будуть залежати від конкретного
контексту, потреб учнів та доступних ресурсів. Розвиваючи інноваційний підхід до
навчання, можна створити стимулююче та змістовне навчальне середовище, яке
сприятиме ефективному засвоєнню знань та розвитку учнів.

ВИСНОВКИ
Використання інноваційних форм та методів у викладанні предметів у
загальноосвітніх школах є надзвичайно актуальним і перспективним підходом до
покращення якості навчання. Інноваційні підходи дозволяють залучити учнів до
активної пізнавальної діяльності, розвивати їх творчість та критичне мислення, а
також стимулювати їх інтерес до навчання. Слово “інновація” має багатомірне
значення, оскільки складається з двох форм: власне ідеї та процесу її практичної
реалізації. Сутнісною ознакою інновації є її здатність впливати на загальний рівень
професійної діяльності педагога, розширювати інноваційне поле освітнього
середовища у навчальному закладі. Як системне утворення інновація
 24
характеризується інтегральними якостями: інноваційний процес, інноваційна
діяльність, інноваційний потенціал, інноваційне середовище [13].

Застосування інноваційних форм та методів у викладанні дозволяє

використовувати сучасні технології, інтерактивні матеріали та ресурси, що сприяє
покращенню якості уроків та залученню учнів до активного спілкування,
дослідження та практичної діяльності. Проєктна діяльність, використання
інтерактивних дошок, віртуальної реальності, цифрових ресурсів та онлайн-
навчання - це лише декілька прикладів інноваційних підходів, які можуть бути
успішно впроваджені в загальноосвітніх школах. Ці методи допомагають зробити
навчання більш захопливим, ефективним та зорієнтованим на індивідуальні потреби
учнів. Впровадження інноваційних форм та методів викладання вимагає підготовки
та підтримки вчителів, оновлення навчальних програм та інфраструктури шкіл.
Однак, переваги, які вони надають, виправдовують зусилля, оскільки допомагають
створити стимулююче та інноваційне навчальне середовище, сприяють розвитку
ключових компетенцій учнів та підготовці їх до сучасного світу.

Отже, використання інноваційних форм та методів у викладанні предметів у

загальноосвітніх школах є важливим кроком до покращення якості навчання та
створення сприятливого середовища для розвитку учнів, їх творчих здібностей та
інтелектуального потенціалу. Інновації в освіті – це процес творення,
запровадження та поширення в освітній практиці нових ідей, засобів, педагогічних
та управлінських технологій, у результаті яких підвищуються показники (рівні)
досягнень структурних компонентів освіти, відбувається перехід системи до якісно
іншого стану.

В результаті опрацьованої інформації були досягнуті поставлені завдання:

розглянуті та проаналізовані фактори, що сприяють підвищенню рівня освітнього
процесу, визначено сутність поняття “інновації”, розкрито зміст та значення
основних термінів у контексті дидактики та педагогіки ЗЗСО.
 25

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бушуєва Н. С., Ярошенко Ю. Ф., Ярошенко Р. Ф. Управління проєктами та
програмами організаційного розвитку : навчальний посібник. Київ : Самміт-Книга
2010. 198 с.
2. Використання інтерактивних методів навчання [Електронний ресурс] / О. М.
Ковальова, Н. А. Сафаргаліна-Корнілова, Н. М. Герасимчук, О. А. Кочубей. – 2016.
3. Десятов Т. М., Коберник О. М., Тевлін Б. Л., Чепурна Н. М. Наука
управління загальноосвітнім навчальним закладом : навчальний посібник. Харків :
“Основа”, 2003. 240 с.
4. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. / І. М.
 26
Дичківська. – Київ : Академвидав, 2004. 352 с.
5. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; гол. ред. В. Г. Кремень. –
Київ : Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.
6. Запровадження корекційних, розвивальних програм в умовах
загальноосвітніх навчальних закладів : інформаційно-методичний збірник /
[упорядкув. К. М. Муліка]. — Полтава : ПОІППО, 2009. 100 с.
7. Освітні технології : навч.–метод. посіб. /О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко та ін.;
за заг. ред. О. М. Пєхоти. Київ : А.С.К., 2001. 256 с.
8. Освіта України в умовах воєнного стану. Інноваційна та проєктна діяльність:
Науково-методичний збірник/ за загальною ред. С. М. Шкарлета. Київ-Чернівці
“Букрек”. 2022. 140 с.
9. Пилипенко В., Коваленко О. Особистісно орієнтовані технології в школі.
Xарків: Основа, 2007. 160 с.
10. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання:
Наук.-метод, посібник. Київ: А.С.К., 2004. 192 с.
11. Сиротенко Г. О. Шляхи оновлення освіти: науково-методичний аспект.
Харків, 2003. 94 с.
Інтернет-ресурси:
12. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-

shkola-compressed.pdf
13. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/metodichni

%20recomendazii/2020/metodichni%20recomendazii-dustanciyna%20osvita-2020.pdf