Поиск по файлам Go

Вузы Предметы Пользователи

Заказать работу

Добавил:Upload
Опубликованный материал нарушает ваши
авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Житомирский государственный
университет им. Ивана Франко
Предмет: [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл: SEMINAR_5_lexikologiya.doc
Скачиваний: 60
Добавлен: 14.02.2016
Размер: 190.46 Кб
►
Скачать
Содержание

Пузырьĸи - на Яндеĸс.Играх.
► Реклама
Лопайте пузырьĸи не на плёнĸе, а в
игре! Собирайте цветные цепочĸи…
и побеждайте.

yandex.ru ПЕРЕЙТИ

1/8 Следующая >

СЕМІНАР 5.

СЛОВНИКОВИЙ СКЛАД МОВИ

1. Словниковий склад мови.

Активна і пасивна лексика.
Соціально-територіальна
диференціація лексики:
загальновживана лексика та
лексика обмеженого вживання
(архаїзми, неологізми,
діалектизми, екзотизми, терміни,
жаргонізми \ сленг).

2. Поняття, класифікація та
призначення жаргону (сленгу).

3. Класифікація табу. Евфемізми ти

дисфемізми.

4. Диференціація лексики за
функціональними стилями.
Нейтральна та типова лексика
для різних функціональних
стилів.

5. Хронологічний розподіл
словникового складу мови:
неологізми, історизми, архаїзми.

6. Класифікація лексики за її
походженням: рідна, запозичена.
Причини та шляхи її
запозичення. Пуризм та
ставлення до нього. Проблема
єдності лексико-граматичного
ладу мови: «своє» і «чуже» у
лексиці та граматиці;
ксенолексика (система
іншомовних запозичень) і
ксенограматика (граматика
іноземних слів).

Словниковий склад мови

Лексико-семантична система мови має
польовий характер, тобто її структура
організована за принципом поля, в якому є
центр із його ядром і периферія. Польова
структура лексико-семантичної системи
передбачає неоднорідний і нерівноцінний її
склад. До лексико-семантичної системи
мови належать слова, різні за їх
семантикою, функціями, важливістю,
використанням у мовленні, територіальним
поширенням, стійкістю в часі, стилістичною
характеристикою, походженням тощо.

До центра лексико-семантичної системи

належать найбільш необхідні слова, на
периферії знаходяться рідковживані і не
всіма вживані слова. Отже, за соціальною
важливістю лексику поділяють на активну й
пасивну.

Активна лексика – частовживані (вpони ж і

загальновживані) слова. Цю лексику
використовують усі носії мови незалежно
від професії, освіти, місця проживання
тощо: в, і, на,я, бути, що, він, ви, ти, ми,
цей, весь, все, свій, який, такий, один,
сказати, тільки, ще, говорити, наш,
знати, рік, великий, інший, час, новий, йти,
люди, перший, рука, життя, бачити,
треба, дуже, день, хотіти (саме в такому
порядку за спадом частот наводять частотні
словники найчастотніші слова мови).

До активної лексики належать такі

тематичні групи: назви спорідненості, назви
частин організму людини і тварин, назви
свійських і широковідомих диких птахів,
назви риб, рослин, явищ природи, часових
понять, жител та їх частин, предметів і
процесів харчування, одягу, взуття, по-
чуттів, кольору, смаку, розміру, чисел, усі
займенники й широковживані службові
слова.

Серед активної лексики виділяється

основний словниковий фонд – ядро
словника, найбільш необхідні слова.
Критеріями основного словникового фонду
є три ознаки: ці слова вживаються 1)
завжди (в часі), 2) всіма, 3) у всіх випадках.
Основний словниковий фонд дуже стійкий,
майже не змінюється. За даними
американського вченого М. Сводеша, за
1000 років змінюють свою семантику чи
зникають із мови 20% слів основного
словникового фонду.

Пасивна лексика – це рідковживані слова,

якими переважно є застарілі слова, слова,
які тільки-но з'явилися в мові (неологізми),
а також терміни, діалектизми, екзотизми
та жаргонізми.

Термін (від лат. terminus – межа, границя) –

спеціальне слово або словосполучення, яке
служить точним позначенням понять якоїсь
галузі науки.

Терміни характеризуються такими

ознаками:

1) системністю (кожен термін належить до

якоїсь терміносистеми і своє значення
отримує саме в цій системі);

2) наявністю дефініції (термін не тлумачать,

а визначають);

3) тенденцією до моносемантичності (в
межах свого термінологічного поля, тобто в
межах певної науки, термін повинен мати
тільки одне значення);

4) відсутністю експресії;

5) стилістичною нейтральністю.

Діалектизми – слова, які вживають на

певній території: вуйко "дядько по матері",
стрий "дядько по батькові", нанашко
"хрещений батько", шваґер "шурин", бара-
боля, крумплі "картопля", блават
"волошки", жалива "кропива", вивірка
"білка", клювак "дятел", гейби "ніби", чень
"може, може-таки", бігме "їй-богу"; рос.
корец (ковш), клукать (искать), лыбиться
(улыбаться), баз (літературне двор), кочет
(петух), гутарить (говорить); нім.
Schlachter (північне), Metzger (південне),
Metzler (рейнське) – діалектні назви
м'ясника, який у літературній мові
позначається словом Fleischer.

Екзотизми (від гр. exоtikos "чужий,

іноземний") – слова, які позначають
властиві іншим народам або країнам
поняття: чалма "мусульманський головний
убір", мінарет "башта біля мечеті для
заклику мусульман молитися", ікебана
"мистецтво складання букетів, поширене в
Японії, а також сам букет, складений за
принципами ікебани", корида "бій на великій
арені кінних бійців із розлюченими биками;
традиційне видовище, поширене в Іспанії і
в деяких країнах Латинської Америки".

Жаргонізми (від фр. jargon), або сленгові

слова (чи вирази), – слова, властиві
розмовній мові людей, пов'язаних певною
спільністю інтересів.

Отже, з погляду вживання лексику

поділяють на загальнонародну (вживається
всіма незалежно від соціального стану і на
всій території поширення певної мови) і
соціально та територіально обмежену.

1/8 Следующая >

Соседние файлы в предмете

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

SEMINAR_1.doc 43

seminar_14_-_fin_rezultati.doc 1

SEMINAR_2.doc 78

SEMINAR_3_FONETIKA.doc 78

SEMINAR_4.doc 91

SEMINAR_5_lexikologiya.doc 60

Shabloni_SPF Журналістика.doc 0

Shelest_utrennih_zvyozd.doc 85

shkola_l_der_v.doc 314

Sleng.doc 10

Social pedagogy and social work.docx 1

Помощь Обратная связь Вопросы и предложения

Пользовательское соглашение

Политика конфиденциальности