Professional Documents
Culture Documents
Укр мова для вступних екзаменів
Укр мова для вступних екзаменів
Харків
Видавнича група «Основа»
2010
УДК 81.161.2:373.3
ББК 74.268.1 (4 Укр)
Т31
Автор:
Тєлєжкіна О. О., кандидат філологічних наук, доцент кафедри українознавства та латинської мови
Національного фармацевтичного університету.
Р е ц е н з е н т и:
Бєляєва Т. В., кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови
Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди;
Турута Т. П., учитель-методист, учитель вищої категорії, учитель української мови та літератури
Сумської спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів № 29.
Тєлєжкіна О. О.
Т31 Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таб-
лицях. — Х. : Вид. група «Основа», 2010. — 172, [4] с.
(Серія «Експрес-підготовка»)
ISBN 978-617-00-0580-9.
У пропонованому посібнику у вигляді схем і таблиць пода-
ний матеріал усього шкільного курсу української мови відпо-
відно до вимог чинної програми. У доступній і зручній формі
наводиться матеріал з усіх розділів мови: фонетики, орфографії,
морфеміки, словотвору, лексикології, морфології, синтаксису,
пунктуації та стилістики. Крім того, подається блок схем «Мова
як комунікативна система», що сприятиме кращому засвоєнню
знань з української мови.
Для учнів загальноосвітніх шкіл, вчителів української мови
та літератури.
УДК 81.161.2:373.3
ББК 74.268.1 (4 Укр)
Навчальне видання
Серія «Експрес-підготовка»
Українська мова.
Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Головний редактор К. Ю. Голобородько
Редактор О. О. Маленко
Відповідальний за випуск Ю. М. Афанасенко
Технічний редактор О. В. Лєбєдєва
Коректор О. М. Журенко
Передмова �������������������������������������������������������������������������������������������������������������������� 8
3
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Правопис голосних і буквосполучень у прізвищах слов’янського походження (на місці ё (рос.)) ��� 36
Правопис голосних у прізвищах слов’янського походження (на місці и (рос.)) ������������������� 37
Правопис м’якого знака у прізвищах слов’янського походження �������������������������������������� 37
Правопис апострофа у прізвищах слов’янського походження ������������������������������������������� 37
Правопис географічних назв слов’янських та інших країн ����������������������������������������������� 38
Правопис апострофа у географічних назвах слов’янських та інших країн �������������������������� 39
Правопис м’якого знака у географічних назвах слов’янських та інших країн �������������������� 39
Правопис складених географічних назв різного походження �������������������������������������������� 39
Правопис слів іншомовного походження ������������������������������������������������������������������������ 41
Різновиди складноскорочених слів за способом творення ������������������������������������������������� 43
Способи запису поскладових абревіатур ������������������������������������������������������������������������� 43
Способи запису ініціальних абревіатур �������������������������������������������������������������������������� 43
Різновиди складноскорочених слів за сферою функціонування ����������������������������������������� 43
Правопис префіксів ����������������������������������������������������������������������������������������������������� 44
Правопис іменникових суфіксів ������������������������������������������������������������������������������������ 45
Правопис прикметникових суфіксів ������������������������������������������������������������������������������ 47
Правопис дієприкметникових суфіксів �������������������������������������������������������������������������� 48
Правопис дієприслівникових суфіксів ��������������������������������������������������������������������������� 48
Правила переносу слів із рядка в рядок ������������������������������������������������������������������������ 49
Алгоритм орфографічного аналізу ��������������������������������������������������������������������������������� 50
4
Зміст
5
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
6
Зміст
7
ПЕРЕДМОВА
Ми звикли до книг, у яких навчальний матеріал подається тільки у вигляді
тексту. Але ж інколи суцільний текст сприймати дуже складно або й взагалі
неможливо засвоїти те чи інше правило. Тому автор зробила спробу подати ма-
теріал з української мови у вигляді таблиць і схем, сподіваючись на те, що уза-
гальненість викладу допоможе швидше зорієнтуватися в теорії мови і засвоїти
необхідні теми.
У пропонованому посібнику подані теми всього шкільного курсу української
мови відповідно до вимог чинної програми Міністерства освіти і науки України.
У доступній і зручній формі наводиться матеріал з усіх розділів мови: фоне-
тики (класифікація голосних і приголосних звуків, їх чергування; подовження
та подвоєння приголосних, їх спрощення та уподібнення; особливості української
графіки; особливості складоподілу; особливості наголошування; алгоритм фоне-
тичного аналізу), орфографії (правила правопису основи слова; правопису власних
назв; правила переносу слів), морфеміки (основні поняття; алгоритм морфемного
розділу), словотвору (основні способи словотворення в українській мові; алгоритм
словотвірного аналізу), лексикології (різновиди лексики української мови за по-
ходженням, за вживанням, за стилістичним забарвленням, за співвідношенням
форми і змісту), морфології (особливості реалізації в мові повнозначних і служ-
бових частин; алгоритми морфологічного аналізу всіх частин мови), синтаксису
(функціонування різних синтаксичних структур, їх різновиди й особливості),
пунктуації (основні правила вживання розділових знаків у кінці речення, у прос
тому і складному реченні; правила оформлення чужої мови в реченні) та стиліс-
тики (основні функціональні різновиди української мови). У кожному розділі
подається визначення основних понять відповідної галузі мовознавчої науки, осно-
вні теоретичні питання, в тому числі й ті, що викликають немало труднощів під
час їх опрацювання. Крім того, до вашої уваги запропоновано блок схем «Мова
як комунікативна система» (поняття спілкування, функції і моделі спілкування,
тактика і стратегія проведення спілкування, вимоги до усного й писемного спіл-
кування, різновиди і жанри публічного мовлення, основні якості професійного
мовлення фахівця, невербальні засоби спілкування), що сприятиме кращому за-
своєнню знань з української мови й полегшенню їх практичного застосування.
Сподіваємося, що наша книга допоможе вам опанувати всі теми курсу укра-
їнської мови і буде вашим незамінним помічником і порадником у підготовці
до поточних занять, підсумкової атестації й іспиту.
8
Розділ 1.
МОВА ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА
ФОРМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ
Усна Писемна
НАУКОВА
Мовні явища на всіх рівнях науково досліджені й обґрунтовані
ОБҐРУНТОВАНІСТЬ
9
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Норма — об’єктивно вироблені, загальновизнані й загальноприйняті мовні засоби і правила їх використання
(словозміни, словотворення й утворення речень) у певний період розвитку літературної мови, що розгляда-
ються як зразок для мовлення всіх, хто користується цією мовою
ОСОБЛИВОСТІ НОРМИ
10
Розділ 1. Мова як цілісна система
ФУНКЦІЇ МОВИ
11
Розділ 2.
ФОНЕТИКА
Класифікацію звуків
Артикуляція — робота органів мовлення (губ, язика, м’якого піднебіння, голосових зв’язок), необ-
хідна для промовляння звука
Звук мови — це неподільна звукова одиниця людської мови, за допомогою якої розрізняється зна-
чення слів та їх частин
Звук мовлення — це найменша, неподільна мовна одиниця, матеріальний вияв звука мови
Голосні звуки — звуки, що творяться за допомогою голосу — музикальних тонів, які виникають
у результаті коливання голосових зв’язок під натиском струменя видихуваного повітря
Приголосні звуки — звуки, що творяться за допомогою шуму або шуму і голосу
Чергування звуків — закономірна взаємозаміна звуків в одній і тій самій морфемі у різних формах
слова або словах
Уподібнення приголосних (асиміляція) — часткова зміна приголосних унаслідок їх взаємодії при
близькому розміщенні
Розподібнення приголосних (дисиміляція) — заміна в слові одного з двох однакових чи подібних зву-
ків іншим, артикуляційно близьким
Спрощення приголосних — випадання одного звука із групи приголосних звуків для полегшення вимови
Склад — найменша звукова одиниця (звук або звукосполучення), яка вимовляється одним поштовхом
видихуваного повітря і виділяється у мовному потоці
Наголос — виділення одного складу у слові (не односкладовому) або слова у реченні за допомогою
посилення м’язового напруження
12
Розділ 2. Фонетика
13
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
14
Розділ 2. Фонетика
15
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ
Приголосні звуки, що чергуються Умови чергування Приклади
При творенні іменників козацький — козаччина,
із суфіксом -ин- турецький — Туреччина
-цьк- -чч-
АЛЕ
галицький — Галичина
При творенні іменників полтавський — Полтавщина, віск — вощина
-ськ-, -ск- -щ-
із суфіксом -ин-
При творенні іменників віск —вощанка, дошка — дощаний
-ск-, -шк- -щ-
із суфіксом -ан- (-ян-)
-ськ- -щ- При творенні іменників Ісько — Іщенко — Іщук
-зьк- жч- із суфіксом -енк-, -ук-
Кузько — Кужченко — Кужчук
При утворенні нового парубок — парубоцький — парубоцтво, ткач —
к, ч, ц +
-цьк- / -цтв- слова ткацький — ткацтво, молодець — молодець-
-ськ- / -ств-
кий — молодецтво
г, ж, з + Петербург — петербурзький, Париж — паризь-
-зьк- / -зтв-
-ськ- / -ств- кий, боягуз — боягузтво
х, ш, с + птах — птаство, товариш — товариський —
-ськ- / -ств-
-ськ- / -ств- товариство, Черкаси — черкаський
16
Розділ 2. Фонетика
ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ
Приголосні звуки, що чергуються Умови чергування Приклади
При творенні форми вузький / вузько — вужчий / вужче, дорогий /
г, ж з + -ш- -жч- вищого ступеня порів- дорого — дорожчий / дорожче,
няння прикметників дужий — дужчий / дужче
-щ- і прислівників
с + -ш- високий / високо — вищий / вище
При утворенні нового рік — річний — річниця,
к, ц + -н- -ч-
слова пшениця — пшеничний
д дж У дієслівних основах радити — раджу, гладити — гладжу
зд ждж при зміні форми слова
їздити — їжджу
з ж лазити — лажу
т ч летіти — лечу
к ч пекти — печу
г ж допомогти — допоможу
с ш носити — ношу
х ш колихати — колишу
ст щ мостити — мощу
б бл любити — люблю
в вл мовити — мовлю
п пл купити — куплю
м мл шуміти — шумлю
ф фл графити — графлю
При творенні дієслів вереск / верескнути — верещати,
-ск-, -ст- -щ-
другої дієвідміни та при простити — прощати
-зк- -жч- зміні форми слова
брязкіт / брязкотіти — бряжчати
Уживання у Уживання в
Між приголосними мій учитель, десь у лісах Між голосними Я була в Умані. Зайшла
в обласну раду.
На початку речення перед У вранішній свіжості від- На початку речення перед В очах його світилася ра-
наступним приголосним чувалися пахощі свіжого наступним голосним дість. В Яблунівці свято.
хліба.
Незалежно від поперед- Не спитавши броду, Після голосного перед Весело в траві виблис-
нього звука перед наступ- не лізь у воду. Прак- більшістю приголосних кували світляки. На печі
ним в, ф, льв, св, тв, хв тичний семінар відбувся (крім в, ф, льв, св, тв, в хаті сушили просо.
у Львівському універ- хв)
ситеті. Ми зустрілися
у хвилину смутку.
Чергування не відбувається
У словах, які вживаються лише з літерою в або лише взаємини, влада, вплив, увага, уява, умова
з літерою у
У власних назвах і запозичених словах Врубель, Вронський, Владимир; Удовенко, Урал, уні-
версал, утилізація
Запам’ятайте. У деяких словах при заміні початкового в на у змінюється їх значення: вдача — удача,
вклад — уклад, вправа — управа, вступ — уступ
17
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
18
Розділ 2. Фонетика
СПРОЩЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ
-ждн- -жн- тиждень — тижневий
д
-здн- -зн- проїзд — проїзний
-стн- -сн- вість — вісник; перстень — персня
т
-стл- -сл- лестощі — улесливий; щастя — щасливий
У словах кістлявий, хвастливий, хвастнути, пестливий, зап’ястний, хворостняк, шістнадцять літера т
зберігається
19
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
СПРОЩЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ
У прикметниках, утворених від запозичених іменників із кінцевим -ст-, буква т у групі приголосних -стн-
на письмі зберігається, хоча при вимові спрощується: аванпост — аванпостний, баласт — баластний, ком-
пост — компостний, контраст — контрастний, форпост — форпостний
-зкн- -зн- бризк — бризнути; брязк — брязнути
к
-скн- -сн- писк — писнути; тріск — тріснути
У словах випуск — випускний, виск — вискнути спрощення у групі приголосних -скн- не відбувається
ні при вимові, ні на письмі
-слн- л -сн- масло — масний; мисль — навмисно; ремесло — ремісник
ПОДВОЄННЯ ПРИГОЛОСНИХ
При збігу однакових приголосних
Умови подвоєння Приклади
Префікс + корінь відділити, віддати, роззброєння, піддати, оббити,
ввічливий, ззаду, роззява
Кінець першої основи + початок другої основи військкомат — військовий комісаріат, страйкком —
у складноскорочених словах страйковий комітет, юннат — юний натураліст
Корінь на -н- (-нь-) + суфікс -н-, -ник, -ниц- осінній, законний, письменник, годинник, віконниця,
Вінниця
Запам’ятайте. Подвоєння букви н зберігається перед суфіксом -ість- при творенні іменників та суфіксом -о-
при творенні прислівників: бездоганний — бездоганність, бездоганно; невпинний — невпинність — невпинно
Основа дієслова минулого часу на с + постфікс -ся пасся, розрісся, трясся
У буквосполученні НН
Суфікс -енн- зі збільшувано-підсилювальним зна- здоровенний, численний
ченням
Суфікс -нн- із підсилювальним значенням старанний
Суфікс -енн-, -анн- (-янн-) зі значенням можливості здійсненний, недоторканний, нездоланний, незлічен-
або неможливості дії ний, незрівнянний, несказанний, нескінченний
У прикметниках на -енн- старослов’янського похо- благословенний, блаженний, огненний, священний
дження
Запам’ятайте. 1) Буквосполучення -нн- зберігається в іменниках та прислівниках, утворених від таких при-
кметників: старанність, старанно; численність, численно. 2) Буква -н- не подвоюється у дієприкметниках:
здійснений, недоторканий, нездоланий, незлічений, вихований, зроблений та ін.
В окремих словах
бовван, Ганна, лляний, овва, ссати, а також у похідних: бовваніти, Ганнин, виссати, ссавці
ПОДОВЖЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ
Умови подовження Приклади
Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються (на письмі позначаються двома буквами)
після будь-якого голосного перед наступним
Я, ю, і, є в усіх відмінках іменників середнього роду століття, століттю, у столітті; колосся, колоссю,
ІІ відміни (крім родового множини) та у похідних у колоссі; гілля — гіллястий — гіллячка — гілляччя
словах
Запам’ятайте. Якщо іменники середнього роду ІІ відміни у формі родового відмінка множини мають закін-
чення -ів — подовження зберігається: відкриття — відкриттів, почуття — почуттів та ін.
Якщо у формі родового відмінка множини іменники середнього роду ІІ відміни мають нульове закінчення —
подовження не зберігається: знань, знарядь, сторіч, угідь та ін.
Я, ю, і, є в усіх відмінках деяких іменників чолові- Ілля, Іллі, Іллю, Іллею; рілля, ріллю, ріллею;
чого і жіночого роду І відміни (крім родового мно- стаття, статті, статтю, статтею, але статей
жини із закінченням -ей)
20
Розділ 2. Фонетика
ПОДОВЖЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ
Умови подовження Приклади
Ю у формі орудного відмінка однини іменників жіно- мазь — маззю, піч — піччю, подорож — подорожжю,
чого роду ІІІ відміни з основою на один приголосний сіль — сіллю, міць — міццю
(крім губного та р)
Запам’ятайте. В іменниках жіночого роду ІІІ відміни, основа яких закінчується на два приголосні або на губ-
ний чи р, у формі орудного відмінка однини подовження не відбувається: радість — радістю, сміливість —
сміливістю; любов — любов’ю, матір — матір’ю та ін.
Я, ю у таких прислівниках зрання, навмання, спросоння; попідвіконню, попід-
тинню
Ю, є в особових формах теперішнього часу дієслова ллю, ллємо, ллєш, ллєте, ллє, ллють; виллю, на-
лити (литися) та у похідних ллєш, переллємо, зіллєте
Запам’ятайте. У словах кутя, попадя, свиня й у родових та відмінкових формах числівника третій — третя,
третє приголосні не подовжуються
В українській мові складовими звуками висту- У слові стільки складів, скільки у ньому
пають голосні голосних
Запам’ятайте. 1) Поділ слова на склади не пов’язаний ні з поділом на фонеми, ні з поділом на слово-
творчі частини (корінь, префікс, суфікс), ні з виділенням у слові його основи та закінчення.
2) Склад не виражає ніякого значення
21
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Наголос — виділення одного складу в слові (не односкладовому) або слова у реченні за допомогою
посилення м’язового напруження: голова, миска, блакитний
ФУНКЦІЇ НАГОЛОСУ
Виділення наголошеного
вітер, коричневий, зеленавий, хвилеподібний
складу у слові
Розрізнення граматич- весни (називний відмінок множини) і весни (родовий відмінок од-
них форм одного й того нини), вікна (називний відмінок множини) і вікна (родовий відмінок
самого слова однини); переносити (недоконаний вид) і переносити (доконаний вид)
Виділення найважливі- На столі лежали книги. На столі лежали книги. На столі лежали
шого слова у реченні книги.
22
Розділ 2. Фонетика
2 Поставити наголос
Назвати кількість звуків і кількість букв, вказати, чи відповідає кількість букв кількості звуків
5
(якщо такої відповідності немає, то пояснити її)
Графіка — це сукупність усіх графічних знаків, за допомогою яких усне мовлення передається на письмі
(букви, знак апострофа, знак наголосу, розділові знаки)
Буква — це умовний графічний знак звука, який лише позначає його, але не відтворює його природи
23
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Більшість букв позначає один звук: на позначення голосних звуків уживаються букви а, о, у, и, і, е;
на позначення приголосних звуків уживаються букви б, в, г, ґ, д, ж, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х,
ц, ч, ш, й
Уживання букви ь (м’який знак), яка звука не позначає, а передає м’якість попереднього приголос-
ного: льон — [л'он], промінь — [пром’ін'], здається — [здаjец'а]
Букви я, ю, є на початку слова, після голосного, після м’якого знака та апострофа передають
два звуки: [jа], [jу], [jе]: п’ять — [пjат'], б’ють — [бjут'], п’є — [пjе]; єнот — [jенот], ялинка —
[jалинка], юність — [jун'іс'т'], (двадцять тисяч) льє — [л'jе], маяк — [маjак], дієта — [д'іjета]
Букви я, ю, є у позиції після приголосного передають один звук і м’якість попереднього приголос-
ного [а], [у], [е]: буряк — [бур'ак], людина — [л'удина]
Буква ї завжди позначає два звуки [jі]: їжак — [jіжак], гаївка — [гаjіўка], під’їхати — [п’ідjіхати]
Буква щ завжди позначає два звуки [шч]: щасливий — [шчасливиĭ], хрещений — [хреишчениĭ],
щука — [шчука]
Буквосполучення дж та дз позначають один звук, якщо обидва належать до кореня: [бджола],
[дз'в’ін]
Для позначення м’якості, крім м’якого знака та літер я, ю, є, використовують букву і: [м’істо],
[в’ікно], [п’ід'іĭти]
24
Розділ 3.
ОРФОГРАФІЯ
@Схема
УЖИВАННЯ М’ЯКОГО ЗНАКА
Після м’яких приголосних у середині складу дьоготь, льон, пеньок, опрацьовувати, нігтьо-
перед о вий, сьомий
25
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
УЖИВАННЯ АПОСТРОФА
АПОСТРОФ ПИШЕТЬСЯ
АПОСТРОФ НЕ ПИШЕТЬСЯ
Перед я, ю, є, ї
26
Розділ 3. Орфографія
Прізвища, імена, імена по батькові, псевдо- Кажук Василь Богданович, Олег Ольжич, Леся
німи, прізвиська Українка, Лисий, Опецьок
Назви сортів рослин у спеціальній літера- Боровинка, Золотий ранет (яблуні), Лісова красуня,
турі Бера (груші)
Назви найвищих державних посад України Президент України, Голова Верховної Ради Укра-
і міжнародних посад їни, Генеральний Секретар ООН
27
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Назви вокзалів, станцій, портів, споруд, станція метро «Пушкінська», автостанція «Завод-
приміщень, будівель ська», вокзал «Курський», санаторій «Ялинка»
Назви вулиць, провулків, площ, вул. Соборна, пров. Короленка, майдан Свободи,
парків, скверів площа Незалежності, парк ім. В. Маяковського
28
Розділ 3. Орфографія
РАЗОМ
ЧЕРЕЗ ДЕФІС
29
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
РАЗОМ
внутрішньошкільний, загальноісторичний,
важкохворий
Прислівник + прикметник АЛЕ
абсолютно сухий, діаметрально протилежний,
біологічно активний, суспільно корисний
ЧЕРЕЗ ДЕФІС
фізико-математичний, історико-культурний,
Прикметник (суфікс -ико, -іко) + прикметник
політико-економічний
військово-морський, воєнно-стратегічний
Військово-, воєнно- + прикметник АЛЕ
військовозобов’язаний, військовополонений
30
Розділ 3. Орфографія
РАЗОМ
ЧЕРЕЗ ДЕФІС
ОКРЕМО
Прийменник + іменник (іменник зберігає зна- до речі, на мить, уві сні, на совість, на жаль,
чення) під боком, у стократ, до ладу
31
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
з ранку до ночі, раз у раз, сам на сам, час від
Іменник + іменник + прийменник
часу
ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ
РАЗОМ
ЧЕРЕЗ ДЕФІС
ОКРЕМО
ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ
РАЗОМ
ОКРЕМО
ЧЕРЕЗ ДЕФІС
32
Розділ 3. Орфографія
ПРАВОПИС ЧАСТОК
РАЗОМ
ЧЕРЕЗ ДЕФІС
-бо, -но, -то, -от, -таки — для виділення зна- ходи-бо, давай-но, тим-то, як-от, прочитав-
чення окремого слова таки
Запам’ятайте. Якщо між часткою і словом стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо
стільки ж то (зроблено), як би то (виконати)
Будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна- + при- будь-що, куди-небудь, казна-хто, хтозна-коли,
слівник / займенник бозна-що
Запам’ятейте. Частка таки пишеться окремо від слів, до яких належить, якщо займає препози-
цію таки прийшов, таки оглянув
ОКРЕМО
Хай, нехай (для творення форми наказового хай сонце ясно світить; нехай квітує рідний
способу дієслів) край
Же, ж (відіграє видільну роль у реченні) співай же зі мною; ти ж сам обіцяв
33
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
ПРАВОПИС ЧАСТКИ НЕ
РАЗОМ
ОКРЕМО
З усіма частинами мови при протиставленні не горе, а радість; не швидко, а поволі
34
Розділ 3. Орфографія
ПРАВОПИС ЧАСТКИ НІ
РАЗОМ
ОКРЕМО
Уживана для заперечення наявності предмета ні те ні се, ні туди ні сюди, ні живий ні мерт-
чи ознаки — стійкий зворот вий, ні на макове зерня
Уживана як повторюваний єднальний сполуч- ні до роботи, ні до розмови; ні писати, ні чи-
ник / підсилювальна частка тати
Прізвища власне українського походження передаються на письмі відповідно до вимови за загаль-
ними правилами правопису української мови: Стефанів, Карп’юк, Олексенко, Гусач, Степура, Убий-
вовк, Нетудихата, Гапчук
35
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
36
Розділ 3. Орфографія
У середині слів після приголосних, якщо Синев — Синєв (синий — синій), Васи-
прізвища утворені від імен і загальних назв, льєв — Васильєв (Василий — Василь),
спільних для української і російської мов Литвинов — Литвинов (литвин — литвин)
И
На початку слів Игнатьев — Ігнатьєв, Ивнев — Івнєв
І
У середині слів після приголосних, крім Гарин — Гарін, Филиппов — Філіппов, Ку-
ж, ч, ш, щ, ц прин — Купрін, Теплинский — Теплінський
У середині слів при роздільній вимові після Гурьин — Гур’їн, Ильинский — Ільїн-
приголосних (після апострофа і м’якого знака) ський
Ї
37
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
38
Розділ 3. Орфографія
М’ЯКИЙ
У кінці слова Севастополь, Тянь-Шань, Томель
ЗНАК
РАЗОМ
Назви, до складу яких входить числівник П’ятихатки, Семидуби, Дворічанське, Семико-
та іменник, з’єднані сполучним голосним зівка, Шестипілля, Тригір’я
39
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
ЧЕРЕЗ ДЕФІС
Назви, до складу яких входять два іменники Конча-Заспа, Рай-Оленівка, Буда-Голубиєвичі,
або іменник і прикметник без сполучного Буда-Гороб’ївська, Харків-Пасажирський,
голосного Новоград-Волинський, Запоріжжя-Грудувате
ОКРЕМО
Назви, до складу яких входить іменник та Кам’янка Бузька, Кам’янка Дніпровська, Кізя
прикметник Кудринецька
Назви, до складу яких входить порядковий Катеринівка Перша, Перше Залісся, Третя
числівник та іменник або прикметник Авеню
40
Розділ 3. Орфографія
41
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Е У середині слова після твердого приголосного речитатив, пегас, негатив, меценат, лекція
ПОДВОЄННЯ
У загальних назвах комісія, колектив, територія, група, шосе
нема
Запам’ятайте. Лише в деяких загальних назвах іншомовного походження зберігається подвоєння: аннали, бонна,
брутто, ванна, мадонна, манна, мотто, нетто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра
42
Розділ 3. Орфографія
ПОСКЛАДОВІ ІНІЦІАЛЬНІ
Спецпідрозділ — спеціальний підрозділ, пром- ВНЗ — вищий навчальний заклад, ХНАДУ — Хар-
фак — промисловий факультет, Укртелеком — ківський національний автодорожній університет,
українські телекомунікації МОЗ — Міністерство охорони здоров’я
Із великої букви, якщо ці слова вживаються на по- Із малої букви, якщо такі слова є родовими на-
значення одиничних понять звами
Самостійне ініціальне скорочення або скорочення Ініціальна абревіатура складається з кількох час-
з додаванням власної назви тин і становить єдине поняття
ХНУ імені В. Н. Каразіна — Харківський на- НТУ «ХПІ» — Національний технічний універси-
ціональний університет імені В. Н. Каразіна, тет «Харківський політехнічний інститут»,
ХНУРЕ — Харківський національний університет МІ УАНМ — Медичний інститут Української асо-
радіоелектроніки ціації народної медицини
При утворенні ініціальної абревіатури використовувалися частини складів окремих компонентів складеної назви
ЗАГАЛЬНОМОВНІ ГАЛУЗЕВІ
43
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ
З-
Переважно у тих словах, корінь яких
починається з голосного або поєднання зініціювати, з’єднання, зекономлений
голосного і приголосного
ЗІ- (ЗО-)
Перед коренем, що починається сполу-
ченням губного приголосного і йотова- зів’янути, зім’ятий
ного звукосполучення
44
Розділ 3. Орфографія
-ИНН(Я) (іменники
середнього роду зі значенням соняшничиння, бадилиння
збірності)
Уживаються в іменниках
кошеня, жабеня, цуценя,
-ЕН(Я), -ЄН(Я) середнього роду четвертої
гусеня
відміни
45
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
46
Розділ 3. Орфографія
офтальмологічний, хірур-
зичених основ
прикметни-
присвійних
Використо-
бабусин
творення
відміни
47
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
не наголошуються
Завжди пишуться з однією літе-
рою н
сказаний, писаний, зруба-
-Н-
ний
ників актив-
Уживаються
(-ЯЧ-) стоячий
ного стану
часу
-УЧ-
Від дієслів І дієвідміни ведучий, бажаючий
(-ЮЧ-)
-АЧИ
пишуться з и
для творення
часу; завжди
Уживаються
рішнього
-УЧИ
Від дієслів І дієвідміни ведучи, бажаючи, малюючи
(-ЮЧИ)
48
Розділ 3. Орфографія
Буквосполучення дж, дз, якщо вони познача- ку-ку-ру-дза, хо-джу (але під-звітний,
ють один звук під-живити)
49
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Розпізнати орфограму: встановити те, що в слові є написання, яке слід вибрати з ряду можливих:
1
з?ма, пів?яблука
Встановити тип орфограми: з’ясувати те, буквеною чи небуквеною є певна орфограма: зима —
2
буквена орфограма; пів’яблука — небуквена орфограма
Встановити вид орфограми, виділити орфограму: зима — написання букв е, и, які передають не-
3 наголошені е, и, що перевіряються наголосом; пів’яблука — вживання апострофа перед йотова-
ними після частинки пів
50
Розділ 4.
ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ
Лексика — це сукупність уживаних у мові слів, з якими пов’язані певні значення, закріплені у су-
спільному вжитку
Слово — це звук або сукупність звуків (розміщених у визначеному порядку), що має певне значення
й уживається в мові як самостійне ціле
Лексичне значення слова — це його співвіднесеність, зв’язок із певними явищами і закономірностями
реальної дійсності та поняттями про них
Складається зі звуків (має матеріальну основу) і йому притаманна певна внутрішня упорядкованість
звуків, його не можна розривати (слово втратить смислову цілість); має один наголос (тільки складні
слова мають побічний наголос)
Властива стійкість лексичного і граматичного значення (воно є спільним для носіїв мови: слово «зо-
шит» усі сприймають як назву одного й того самого предмета, слово «писати» — як назву однієї
й тієї самої дії, а слово «зелений» — як назву одного й того самого кольору)
Може поділятися на менші одиниці — морфеми (корінь, префікс, суфікс, закінчення, які вивчає мор-
феміка)
51
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
НОМІНАТИВНА КОМУНІКАТИВНА
Називає предмети і явища об’єктивної дійсності, пере- Може набувати різних граматичних форм і викону-
дає особливості фізичного і психічного стану людини вати різні синтаксичні функції
ПРЯМЕ ПЕРЕНОСНЕ
вогонь — розжарені гази, що виділяються під час го- викликати вогонь на себе — перебирати на себе
ріння й світяться сліпучим світлом; полум’я: Дубові найважче, першому наражатися на небезпеку;
дрова нарешті розгорілися, і в печі запалахкотів Його охопив вогонь пристрасті — пристрасть;
яскравий вогонь. Не дівка — вогонь — так говорять про того, хто
має дуже енергійну, запальну вдачу
ОДНОЗНАЧНЕ БАГАТОЗНАЧНЕ
52
Розділ 4. Лексикологія. Лексикографія
Назва матеріалу переноситься на назву речі золото на шиї й у вухах
Ім’я автора вживають замість назви його читав Симоненка, люблю Рильського, слу-
твору хаю Моцарта
СЛОВА
53
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Не викликає різночитань; усіма хліб, сіль, їжа, говорити, ходити, зеле-
НЕЙТРАЛЬНА
сприймається однаково ний, коротко
УСНО- Використовуються тільки у побуті нема де правди діти; багацько; у матері під
РОЗМОВНА в усних розмовах цицею плямкав губами (Остап Вишня)
54
Розділ 4. Лексикологія. Лексикографія
Закарпатська, Івано-Франківська,
усьо (усе), нєх (нехай), кирниця
Львівська, Чернівецька, Хмель-
ПІВДЕННО- (криниця), весіллє (весілля), була,
ницька, Вінницька, Тернопільська,
ЗАХІДНЕ люблю, мешти (черевики), чічка
північна частина Кіровоградської
(дівчина, квітка)
та Одеської областей
РІЗНОВИДИ ДІАЛЕКТИЗМІВ
55
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Синоніми — це слова, які мають одне й те саме значення, але по-різному описують одне й те саме
поняття, дію, предмет, явище
Омоніми — слова однакові за своїм звуковим складом, але різні за значенням
Пароніми — це слова, що мають подібне звучання і частковий збіг морфемного складу, але різне лек-
сичне значення
56
Розділ 4. Лексикологія. Лексикографія
Складнопідрядне і просте
води.— Мама сказала принести
ють ту саму думку
неускладнене речення
води
СИНТАК-
СИЧНІ
Як тільки зійде сонце, відразу роса
Складнопідрядне — складносу- пропаде.— Сонце зійде, і роса про-
рядне — безсполучникове паде.— Тільки-но сонце зійде —
роса пропаде
57
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
В антонімічні пари об’єднуються слова протилежного значення, але такі що мають якусь лексичну спільність
і належать до однієї частини мови
Прийменники
над (вікном) — під (вікном), за (мене) — проти (мене), до (мене) — від
(лише у сполученні з по-
(мене), до (обіду) — після (обіду)
внозначними словами)
58
Розділ 4. Лексикологія. Лексикографія
Об’єднують в антонімічні
гусак — гуска, лебідь — лебідка, тепер —
ЛЕКСИЧНІ пари слова з однаковими
тоді, сучасне — минуле, зустріч — розлука
і з різними коренями
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ
ведмідь на вухо наступив — тонке вухо,
Можуть виникати шляхом
голці ніде впасти — аж вітер гуляє, доля
встановлення антонімічних
зглянулася — доля обділила, байдики
відношень між двома фра-
бити — гнути спину зранку до світанку,
зеологізмами
на ножах — на короткій нозі
ПОВНІ Слова, які за своїм звуковим складом балка (яр з пологими схилами і час-
(ВЛАСНЕ і граматичною формою завжди одна- тина настилу) — балки — балці —
ОМОНІМИ) кові балку — балкою
Омографи сання, а звучання і зна- нок іменника біг), вищати (ставати вищим) —
чення у них різні вищати (верещати, скавчати)
59
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
ЛЕКСИЧНІ
Звукові пари, один із компонентів потри — по три, добою — до бою,
якої — повнозначне слово, а інший — цеглина — це глина, погас — по гас,
СИНТАКСИЧНІ поєднання повнозначного слова проте — про те, зате — за те,
зі службовим або з іншим повнознач- на пам’ять — напам’ять, вбік —
ним в бік, у гору — угору
комплекси, що ви-
СЛОВОТВОРЧІ
Утворилися від одного й того завод (підприємство) і завод (дія
самого твірного, але завжди механізму), загін (місце для ху-
вживалися з різним значенням доби) і загін (ділянка землі)
60
Розділ 4. Лексикологія. Лексикографія
61
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Пряме чи переносне значення слова (для переносного — вказати тип перенесення: метафора, мето-
6
німія, синекдоха)
12 Визначити, до якого шару лексики належить слово (активний чи пасивний; застаріле чи неологізм)
З’ясувати, до якої групи лексики за стилістичним обмеженням належить слово (термін, професіона-
13
лізм, жаргонізм, просторічне, застаріле, діалектизм, неологізм)
62
Розділ 4. Лексикологія. Лексикографія
Лексикографія — розділ мовознавства, об’єктом якого є вивчення принципів систематизації слів і фразеоло-
гічних зворотів та укладання їх у словники
СЛОВНИКИ
63
Розділ 5.
ФРАЗЕОЛОГІЯ
СКЛАД ФРАЗЕОЛОГІЇ
Фразеологізм — стійке сполучення слів, граматично організованих за моделлю словосполучення або
речення, яке характеризується семантичною злитістю компонентів, цілісністю значення й автоматич-
ним відтворенням у мові: і з сміху люди бувають, гуртом і батька легше бити
Ідіома — стійке словосполучення, що виражає єдине поняття і, втративши свою внутрішню форму,
іншою мовою дослівно не перекладаються: замилювати очі, море по коліна
Порівняння — вид простого тропа, в якому одне явище як поняття виявляється шляхом зіставлення
з іншим явищем: білий, як молоко; чистий, як сльоза
Прислів’я — виражений реченням народний вислів повчального змісту, що передає узагальнений су-
спільний досвід або формулює життєву закономірність: не плюй у колодязь — доведеться води напиться
Крилаті вислови — часто повторювані влучні словесні формули, джерело яких може бути встановлене:
варварські методи, неопалима купина
Афоризм — стійкий вислів, що в стислій формі виражає яку-небудь думку узагальнено: захочеш і бу-
деш; хто шукає, той знайде
Професійні вислови — стійкі словосполучення, що внаслідок переосмислення вийшли за межі мови про-
фесійних груп і набули образного звучання: увійти в роль; дати зелену вулицю; брати в шори
Вислови термінологічного характеру — термінологічні сполуки, що вийшли за межі своєї терміносис-
теми й набули переносного значення: питома вага, поставити наголос
64
Розділ 5. Фразеологія
Усталена конструкція словосполучення чи речення: тримай язика за зубами, заховала, як котове сало
Слова — компоненти фразеологізмів — втратили своє значення і всі разом виражають одне лексичне
значення: глек розбити (посваритися), раків пекти (червоніти), байдики бити (ледарювати)
Не створюються у процесі мовлення: вони автоматично відтворюються під час спілкування в міру по-
треби: «Вони пацають ногами, бовтаються, грім тріщить у них над головами, але їм те й за вухом
не свербить» (В. Винниченко).
У складі речення виступають основним членом речення: Од цариці прийшов указ лоби голити
(Т. Шевченко).
Надають тексту певного стилістичного забарвлення: Отож, як дурило уже зміцнів і огидло хлопцеві бай-
дикувати, він раптом, ні сіло ні впало, захотів навідатись до рідної хати, спакував у кишеню речі, до-
брого костура в руки взяв — і, як говорять, ноги на плечі та й пішов, куди знав (В. Симоненко).
Можуть формуватися у синонімічні та антонімічні ряди; синоніми: грати в мовчанку, ні пари з уст,
язик ковтнути, води в рот набрати — мовчати; антоніми: хоч греблю гати — як кіт наплакав, душа
в душу — як кіт із собакою
байдики бити, ні риба не всі дома і хата брати до уваги, заче- комплексна система,
ні м’ясо, терпець уві- на замку, загрібати пити за живе, родове мовчання — золото,
рвався жар чужими руками дерево ринкова економіка
65
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
ПЕРЕКЛАДИ
ПРОФЕСІОНАЛІЗМИ, ВИСЛОВИ
СТАЛІ ВИСЛОВИ З ІНШИХ МОВ
ЩО НАБУЛИ ВІДОМИХ ЛЮДЕЙ
З НАРОДНОЇ АБО ЗАПОЗИЧЕННЯ
МЕТАФОРИЧНОГО (АФОРИЗМИ,
МОВИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
ВЖИТКУ ЦИТАТИ)
БЕЗ ПЕРЕКЛАДУ
несказане лишилось
як з козла молока, зі швидкістю звука, несказанним, не бій-
дивитися крізь пальці
як кіт у маслі гірка пілюля тесь заглядати у слов-
ник
БІБЛІЙНІ ВИСЛОВИ
ТА ЄВАНГЕЛЬСЬКІ З АНТИЧНОЇ
ВИСЛОВИ КУЛЬТУРИ
66
Розділ 6.
МОРФЕМІКА. СЛОВОТВІР
Морфеміка — розділ мовознавства, що вивчає будову слова, його внутрішню систему і структуру
Частина внутрішньої системи споріднених слів, яка виділяється під час їх зіставлення
Морфема і виконує словотворчу і словозмінну функцію; значуща частина слова (корінь, суфікс,
префікс, закінчення)
Корінь Спільна частина споріднених слів, яка виражає їх загальне значення: весна, весняний
Така значуща частина слова, яка утворює нові форми слова і служить для зв’язку
Закінчення
слів у реченні: зимов ий (повне) вечір (нульове), зимового вечор а, зимовим вечором
Афікс Будь-яка морфема, крім кореня і закінчення: префікс, суфікс, постфікс, інтерфікс
Частина похідної основи, яка стоїть перед коренем і служить для утворення слів
Префікс
із новим значенням або відтінком значення: прохід
Частина похідної основи, яка стоїть після кореня і служить для утворення слів
Суфікс
із новим значенням або новим відтінком у значенні: шкільний
Основа Частина слова (без закінчення), яка виражає його конкретне лексичне значення
Похідна Утворена від іншої основи за допомогою суфіксів і префіксів: садочок
Чиста Основа незмінних слів, при якій ніколи не буває закінчення: метро
67
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
1 Аналізоване слово
Визначити, змінюване чи незмінюване слово (утворити кілька словоформ, не змінюючи лексичного
2
значення слова)
Словотворче гніздо (ряд) Ряд спільнокореневих слів, розташований за послідовністю їх творення
Похідне слово Слово, яке утворилося на базі існуючого в мові слова
Словотвірне значення — це спільне узагальнене значення в похідних словах, що об’єднує їх із певним лексико-
семантичним розрядом слів і виявляється в одному словотвірному типі за допомогою певного словотворчого засобу
Словотвірний тип — клас похідних слів, що формується за такими ознаками: слова походять від однієї час-
тини мови, використаний один спосіб словотвору, однакове словотвірне значення, застосовано однаковий
словотворчий формат
68
Розділ 6. Морфеміка. Словотвір
префіксальний
фікса і суфікса при-береж-н-ий, без-умов-н-ий
і постфікса
механічний і математичний —
БЕЗАФІКСНІ
69
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Творення складноскорочених слів шляхом складання початкових частин слів, з яких склада-
ється назва
МОРФОЛОГО-СИНТАКСИЧНИЙ
Слово набуває нового значення, переходить із однієї частини мови в іншу, змінюючи свої синтак-
сичні функції і морфологічні ознаки
ЛЕКСИКО-СИНТАКСИЧНИЙ
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ
швець, гончар, коваль (назви людей за родом діяльності) — Швець, Гончар, Коваль (прізвища),
земля (ґрунт) — Земля (планета)
70
Розділ 6. Морфеміка. Словотвір
71
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
72
Розділ 6. Морфеміка. Словотвір
73
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
74
Розділ 6. Морфеміка. Словотвір
75
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
76
Розділ 6. Морфеміка. Словотвір
77
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
1 Аналізоване слово
4 Визначити словотвірний афікс (афікс, яким похідне слово відрізняється від твірного)
78
Розділ 7.
МОРФОЛОГІЯ
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ МОРФОЛОГІЇ
Морфологія — частина граматичного устрою мови, яка об’єднує граматичні класи слів (систему морфологіч-
них одиниць), притаманні їм морфологічні категорії і форми, а також правила їх функціонування
Граматичне значення — таке абстраговане поняття, яке оформляє лексичне значення слова й виражає
різні його відношення за допомогою граматичної форми
Граматична форма (словоформа) — різновиди одного й того самого слова, тотожні лексично, але проти-
ставлені граматичним значенням
До граматичних форм як засобів вираження граматичного значення належать закінчення, суфікси,
префікси, постфікси, наголос, службові слова, чергування звуків, суплетивізм, порядок слів, реду-
плікація, інтонація, синтаксичний зв’язок
Граматична категорія — найбільш узагальнені поняття, які об’єднують однорідні граматичні значення,
виражені різними мовними засобами; наприклад: однина і множина становлять категорію числа, докона-
ний / недоконаний вид — категорію виду
САМОСТІЙНІ СЛУЖБОВІ
ВИГУК
(ПОВНОЗНАЧНІ) (НЕПОВНОЗНАЧНІ)
79
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
ІМЕННИК
Іменник — самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої граматичними категоріями
роду, числа і відмінка
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ
КАТЕГОРІЯ
Вказує на кількісний вияв того, що позначає сам іменник
ЧИСЛА
КАТЕГОРІЯ Виражає відношення іменника до інших членів речення і вказує на його синтаксичну
ВІДМІНКА функцію
За характером відмінкових закінчень усі відмінювані іменники поділяються на чотири
КАТЕГОРІЯ
відміни. Іменники першої та другої відмін за системою відмінкових закінчень поділя-
ВІДМІНИ
ються на групи
80
Розділ 7. Морфологія
Назви, рід яких визначається синтаксично залежно від того, особі якої статі (чоловічої чи
жіночої) даються ці назви
Запам’ятайте. Назви осіб за фахом чи характером діяльності в українській мові належать до іменників чолові-
чого роду: староста, суддя, голова, учитель, секретар, лаборант, викладач, завідувач, директор, письменник
Запам’ятайте. В українській мові є такі іменники, що вживаються або тільки у формі однини, або тільки
у формі множини
81
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Назви якостей, властивостей із суфіксами білизна, чеснота, сліпота, пильність, доброчин-
-изн-, -от-, -ість, -ин-, -інь ність, давнина, глибина, височінь, далечінь
З АБСТРАКТНИМ ЗНАЧЕННЯМ
Назви дій станів, процесів, результату дії піднесення, поглинання, виробництво, молотьба,
із суфіксами -анн-, -енн-, -цтв-, -б-, -л- лічба, торгівля
ЗБІРНІ,
товариство, студентство, городина, сушняк, кін-
що позначають сукупність предметів, збірність
нота, професура, деканат, ботвиння, комашня
понять, які сприймаються як єдине ціле
Запам’ятайте. Речовинні іменники форму множини можуть мати тільки у термінологічних сполуках:
ефірні спирти, мінеральні води, тверді сири
НАЗВИ ОВОЧІВ, ФРУКТІВ, ЗБІЖЖЯ, ТРАВ пшоно, жито, ріпа, лепеха, морква, смородина
82
Розділ 7. Морфологія
Запам’ятайте. Іменники, що позначають парні предмети, сполучаються тільки зі збірними числівни-
ками: двоє щипців, троє саней
Місцевий на кому? на чому? (на) дівчині (на) заводі (у) селищі
Кличний — дівчино — —
83
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
ВІДМІНИ ІМЕННИКІВ
ПЕРША ВІДМІНА
Чоловічий рід Жіночий рід
Закінчення -а, -я
Тверда Основа на твердий приголосний касета, мета
Група
Чоловічий рід Іменники із суфіксом -яр (при від- школяр, скляр
мінюванні наголос із суфікса пере-
Мішана
ходить на закінчення)
Із закінченням -е при основі плече, явище
Середній рід
на шиплячий приголосний
ТРЕТЯ ВІДМІНА ЧЕТВЕРТА ВІДМІНА
Жіночий рід Середній рід
Іменники з нульовим іменник мати Іменники із закінченням -а, -я, в яких при відміню-
закінченням ванні з’являється суфікс -ат-, -ят-, -ен-
лоша — лошати, дівча — дівчати, теля — теляти,
радість, гордість, сіль, річ
гусеня — гусеняти
84
Розділ 7. Морфологія
Запам’ятайте. Граматичне поняття істоти / неістоти не збігається з поняттям живе / неживе у природі.
Назви сукупності осіб (група, натовп) та назви мікроорганізмів (мікроб, вірус) належать до неістот
Сполучаються з власне
кількісними числівни-
ками
Загальні назви людей, стілець, лялька,
КОНКРЕТНІ
тварин, предметів комп’ютер, людина
Мають форми однини
і множини
Не сполучаються
з власне кількісними
Назва сукупності од-
числівниками
накових чи подібних товариство, людство,
ЗБІРНІ
предметів, які сприйма- листя, бадилля
ються як одне ціле
Мають тільки форму
однини
85
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
-а / -я
Назви конкретних обчислюваних предметів, ножа, вікна, телевізора, ключа, диска, компаса,
що мають певні фізичні параметри рушника, скальпеля, пінцета (але трону)
Назви населених пунктів, географічні назви із при- Харкова, Києва, Лондона, Нью-Йорка (міста), Дінця,
свійними суфіксами -ов-, -ев- (-єв-), -ин-(-їн-) та з наго- Іртиша, Псла (річки), Сиваша (озеро), Дністра
лосом на закінченні (у родовому відмінку)
Назви часових проміжків місяця, тижня, вівторка, січня (але року, кварталу,
віку, тайму, ранку)
Терміни на позначення елементів будови чогось атома, протона, нейтрона, катода, рецептора
Назви геометричних фігур та їх частин трикутника, перпендикуляра, радіуса, квадрата, ко-
нуса
Терміни переважно суфіксального творення відмінка, присудка, префікса (але виду, роду, спо-
собу, складу)
Назви машин, апаратів та їх деталей автобуса, фільтра, капота, кардана, поршня
-у / -ю
Назви явищ природи грому, вітру, дощу, морозу, снігу, циклону, земле-
трусу, тайфуну, інею, шквалу, протягу, бурану
86
Розділ 7. Морфологія
Запозичені терміни на позначення фізичних і хіміч- каталізу, синтезу, імпульсу, електролізу
них процесів
Назви просторових понять і середовищ лісу, степу, яру (зменшені форми вживаються із су-
фіксом — ліска, рівка, майданчика), океану, кос-
мосу, простору (але берега, горба, пагорба, бугра,
провулка, острова, пустиря, хутора, хребта)
Назви абстрактних понять (почуттів, станів, процесів, розуму, інтелекту, болю, розпачу, подиву, спокою
властивостей, ознак) (але гріха, ривка, парадокса, стусана, стрибка)
Назви формацій і явищ суспільного життя контролю, бюджету, гуманізму, кворуму, феодалізму,
модернізму, ґатунку
Назви установ, закладів, організацій, промислових університету, деканату, відділу, технікуму, банку,
об’єктів та їх підрозділів закладу, кінотеатру, пансіонату, магазину
(але гастронома)
Географічні назви (країни, території, гори, озера, ост- Нілу, Бугу, Дунаю, Амуру, Байкалу, Китаю, Ал-
рова, річки (якщо закінчення ненаголошене)) жиру, Криму, Лаосу, Донбасу, Кавказу, Ельбрусу
Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин заводу, гуртожитку, вокзалу, будинку, поверху,
ґанку, шинку, даху, сараю (але балкона, гаража,
бліндажа, куреня, млина, хліва, бункера, монастиря,
маяка, флігеля)
Іменники позначають загальне поняття виріб з каменю (без зазначення його різновиду), під-
-у / -ю
або якийсь матеріал готовка інструменту (усієї сукупності інструментів)
87
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
-а / -я -у / -ю
стола столу
моста мосту
плода плоду
двора двору
плота плоту
ПЕРША ВІДМІНА
Тверда група М’яка група Мішана група
-о -е -є -ю -е
Тамаро, Панно, Володи- земле, воле, Ілле, Надіє, Мріє, Со- бабусю, доню, На- душе, круче
мирівно, Миколо, мамо, доле фіє, Наталіє талю, Лесю
сестро, добродійко
ДРУГА ВІДМІНА
Тверда група М’яка група Мішана група
-е -у -ю -е -у
друже, пане, ди- сину, батьку, діду, лікарю, вчителю, хлопче читачу, слухачу,
ректоре, Вікторе, тату добродію, Анатолію, товаришу, (Семене)
Павле, Петре, Василю Павловичу, (Олек-
Олеже сію) Миколайовичу
ТРЕТЯ ВІДМІНА
-е
Любове, Нінеле, радосте
88
Розділ 7. Морфологія
відносинам, окулярам,
Такі іменники у називному відмінку мають
-АМ Ромнам, Сумам, ревнощам,
закінчення -и, -а, а після шиплячих — -і
любощам
ДАВАЛЬНИЙ
ВІДМІНОК
= Називний
фінанси, гроші, окуляри
відмінок
ЗНАХІДНИЙ
ВІДМІНОК
= Родовий
Для назв людей дітей, людей
відмінок
= Називний
Для деяких назв свійських тварин кури і курей, гуси і гусей
відмінок
89
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Іменники, що мають тільки форму множини відмінюються так само, як і іменники першої, другої та третьої
відмін
Називний канікули груди харчі ножиці вуста вуса
Родовий канікул грудей харчів ножиць вуст вусів
Давальний канікулам грудям харчам ножицям вустам вусам
Знахідний канікули груди харчі ножиці вуста вуса
Орудний канікулами грудьми харчами ножицями вустами вусами
Місцевий (на) канікулах (на) грудях (на) харчах (на) ножицях (на) вустах (на) вусах
Невідмінювані іменники — такі іменники, що, вступаючи у зв’язки з іншими словами у реченні, не зміню-
ють своїх закінчень ні за відмінками, ні за числами
Запозичені іменники жіночого роду на приголосний мадемуазель, мадам, Жизель, Катрін, Мішель
У формі однини чи множини виражається синтаксично: за допомогою прийменників і різних відмінкових
форм, узгоджених із незмінюваними іменниками
після виступу маестро (називний відмінок) вкло- я прочитала цікаве інтерв’ю (форма однини) із про-
нився гостям; сьогодні славному маестро (даваль- фессором; цей журналіст завжди готує цікаві
ний відмінок) подарували багато квітів інтерв’ю (форма множини)
90
Розділ 7. Морфологія
Невідмінювані слова на позначення осіб чоловічої статі належать до іменників чоловічого роду,
а слова, що позначають особу жіночої статі — до жіночого роду
Невідмінювані слова на позначення назв тварин належать до іменників чоловічого роду (крім імен-
ника цеце (муха), що належить до жіночого роду)
Невідмінювані слова на позначення неживих предметів належать до іменників середнього роду
Невідмінювані іменники на позначення географічних назв належать до тієї форми роду, що й загальна
назва, яку вони замінюють
Чилі (країна) брала участь у змаганнях, омріяне Сочі (місто) і прекрасний Сочі (курорт), попу-
лярна «Нью-Йорк таймс» (газета)
Рід незмінюваних абревіатур визначається за родом опорного слова, яке входить до складу наймену-
вання, позначеного скороченням
СТО — станція технічного обслуговування (жіночий рід), АТ — артеріальний тиск (чоловічий рід)
ВІДМІНЮВАННЯ ПРІЗВИЩ
1. Прізвища, що мають закінчення іменників I відміни, відмінюються, як відповідні іменники I відміни твер-
дої чи м’якої групи
Називний Стрига Нетудихата Гмиря
Родовий Стриги Нетудихати Гмирі
Давальний Стризі Нетудихаті Гмирі
Знахідний Стригу Нетудихату Гмирю
Орудний Строгою Нетудихатою Гмирею
Місцевий (на) Стризі (на) Нетудихаті (на) Гмирі
2. Прізвища, що мають закінчення іменників II відміни, відмінюються, як відповідні іменники твердої
чи м’якої групи
Називний Рибачук Швець Столій Бенедьо Хомченко
Родовий Рибачука Швеця Столія Бенедю Хомченка
Давальний Рибачуку (-ові) Швецю (-еві) Столію (-єві) Бенеді Хомченку (-ові)
Знахідний Рибачука Швеця Столія Бенедю Хомченка
Орудний Рибачуком Швецем Столієм Бенедею Хомченком
Місцевий (на) Рибачуку (на) Швецю (на) Столію (-єві) (на) Бенеді (на) Хомченку
(-ові) (-еві) (-ові)
Прізвища, які вживаються на позначення осіб жіночої статі і закінчуються на приголосний та -о (-енко) зали-
шаються незмінними
91
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
ВІДМІНЮВАННЯ ПРІЗВИЩ
3. Прізвища прикметникового типу на -ий, -ій відмінюються, як відповідні прикметники твердої чи м’якої
групи чоловічого та жіночого роду
Називний Циліцинський Хатній Блаватська Безверхня
Родовий Циліцинського Хатнього Блаватської Безверхньої
Давальний Циліцинському Хатньому Блаватській Безверхній
Знахідний Циліцинського Хатнього Блаватську Безверхню
Орудний Циліцинським Хатнім Блаватської Безверхньою
Місцевий (на) Циліцинському (на) Хатньому (на) Блаватській (на) Безверхній
4. Прізвища прикметникового типу із суфіксами -ов-, -ев- (-єв-), -ів- (-їв-), -ин-, -ін- (-їн-) відмінюються
за такими зразками
Називний Гуторов Стефанів Степанишин Ананьїн
Родовий Гуторова Стефаніва (-ова) Степанишина Ананьїна
Давальний Гуторову Стефаніву (-ову) Степанишину Ананьїну
Знахідний Гуторова Стефаніва (-ова) Степанишина Ананьїна
Орудний Гуторовим Стефанівим Степанишиним Ананьїним
(-овим)
Місцевий (на) Гуторові (-у) (на) Стефаніву (на) Степанишині (-у) (на) Ананьїні (-у)
(-ову)
Називний Горова Буняєва Лучина Копитіна Афанасьїна
Родовий Горової Буняєвої Лучиної Копитіної Афанасьїної
Давальний Горовій Буняєвій Лучиній Копитіній Афанасьїній
Знахідний Горову Буняєву Лучину Копитіну Афанасьїну
Орудний Горовою Буняєвою Лучиною Копитіною Афанасьїною
Місцевий (на) Горовій (на) Буняєвій (на) Лучиній (на) Копитіній (на) Афанасьїній
ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕН
1. Імена, які в називному відмінку однини мають закінчення -а (-я) відмінюються, як відповідні іменники
I відміни твердої чи м’якої групи
Називний Микола Ольга Ілля Софія Мотря Наталя
Родовий Миколи Ольги Іллі Софії Мотрі Наталі
Давальний Миколі Ользі Іллі Софії Мотрі Наталі
Знахідний Миколу Ольгу Іллю Софію Мотрю Наталю
Орудний Миколою Ольгою Іллею Софією Мотрею Наталею
Місцевий Миколі Ользі (на) Іллі (на) Софії (на) Мотрі (на) Наталі
Кличний Миколо Ольго Ілле Софіє Мотре Наталю
2. Чоловічі імена, які в називному відмінку однини закінчуються на приголосний та -о, відмінюються,
як відповідні іменники II відміни твердої, м’якої чи мішаної групи
Називний Федір Павло Андрій Ігор Тиміш
Родовий Федора Павла Андрія Ігоря Тимоша
Давальний Федору (-ові) Павлові Андрію (-єві) Ігорю (-еві) Тимошу (-еві)
Знахідний Федора Павла Андрія Ігоря Тимоша
Орудний Федором Павлом Андрієм Ігорем Тимошем
Місцевий (на) Федорі Павлові Андрієві Ігореві Тимошеві
Кличний Федоре Павле Андрію Ігоре Тимоше
92
Розділ 7. Морфологія
ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕН
3. Жіночі імена, які в називному відмінку однини закінчуютьcя на приголосний, відмінюються, як відповідні
іменники III відміни
Називний Нінель Любов
Родовий Нінелі Любові
Давальний Нінелі Любові
Знахідний Нінель Любов
Орудний Нінеллю Любов’ю
Місцевий (на) Нінелі (на) Любові
Кличний Нінеле Любове
93
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
94
Розділ 7. Морфологія
1. У складних географічних назвах, що утворилися шляхом поєднання іменника з прикметником або імен-
ника з іменником (які можуть існувати в такій формі як самостійні одиниці) відмінюються обидві частини
відповідно до свого типу відмінювання
Називний Білгород-Дністровський Буда-Вовчківська Буда-Варовичі
Родовий Білгорода-Дністровського Буди-Вовчківської Буди-Варовичів
Давальний Білгороду- Буді-Вовчківській Буді-Варовичам
Дністровському
Знахідний Білгород-Дністровський Буду-Вовчківську Буду-Варовичів
Орудний Білгородом- Будою-Вовчківською Будою-Варовичами
Дністровським
Місцевий (у) Білгороді- (у) Буді-Вовчківській (у) Буді-Варовичах
Дністровському
2. У складних географічних назвах, що утворилися шляхом поєднання іменника з прикметником, іменника
з іменником, прикметника з прикметником або прикметника з іменником (перший складник яких не може
у такій формі вживатися як самостійна одиниця) відмінюється тільки друга частина
іменник із прикметником іменник з іменником
Називний Павло-Іванівське Катерино-Платонівка Подо-Калинівка
Родовий Павло-Іванівського Катерино-Платонівки Подо-Калинівки
Давальний Павло-Іванівському Катерино-Платонівці Подо-Калинівці
Знахідний Павло-Іванівське Катерино-Платонівку Подо-Калинівку
Орудний Павло-Іванівським Катерино-Платонівкою Подо-Калинівкою
Місцевий (у) Павло-Іванівському (у) Катерино-Платонівці (у) Подо-Калинівці
прикметник із прикметником прикметник з іменником
Називний Кам’яно-Кострувате Зноб-Трубчевська Кам’яно-Зубилівка
Родовий Кам’яно-Коструватого Зноб-Трубчевської Кам’яно-Зубилівки
Давальний Кам’яно-Коструватому Зноб-Трубчевській Кам’яно-Зубилівці
Знахідний Кам’яно-Кострувате Зноб-Трубчевську Кам’яно-Зубилівку
Орудний Кам’яно-Коструватим Зноб-Трубчевською Кам’яно-Зубилівкою
Місцевий (у) Кам’яно-Коструватому (у) Зноб-Трубчевській (у) Кам’яно-Зубилівці
-Е (-Є) -І -О -У (-Ю) -А
Душанбе,
Малі, Міссурі, Гродно, Мехіко,
Зимбабве, Баку, Катманду Нікарагуа, Айова
Сент-Луї Порто-Ріко
Туапсе
-И ІМЕНІ КОГОСЬ
імені Тараса
Алмати
Шевченка
95
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
1 Словоформа у реченні
2 Частина мови
3 Початкова форма
4 Питання іменника
Лексичне значення (власна чи загальна назва, назва істоти чи неістоти, конкретне чи абстрактне
5
значення, збірне, речовинне)
8 Особливості правопису
96
Розділ 7. Морфологія
ПРИКМЕТНИК
Прикметник — самостійна частина мови, що передає непроцесуальну ознаку предмета, виражену граматич-
ними категоріями роду, числа і відмінка
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ
ВІДМІНОК Знахідний якого? який? чийого? чий? гарний / гарного, батьків / батькового
Знахідний якого? який? чийого? чий? (на) гарному (-ім), батьковому (-ім)
Запам’ятайте. Рід, число, відмінок прикметника залежать від роду, числа, відмінка іменника, з яким
він сполучається
97
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
ВИЩИЙ НАЙВИЩИЙ
Проста форма
Початкова форма прикметника + -ш- / -іш- Най- + початкова форма прикметника + -ш- / -іш-
Складена форма
98
Розділ 7. Морфологія
1 Словоформа у реченні
2 Частина мови
4 Питання прикметника
Граматичні ознаки (рід, число, відмінок (визначається за граматичними ознаками того іменника,
9
який пояснюють))
11 Особливості правопису
99
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
ЧИСЛІВНИК
Числівник — самостійна частина мови, що позначає абстрактне число, кількість однорідних предметів, кіль-
кість частин від цілого або місце предмета в ряду однорідних при лічбі
РОЗРЯДИ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Кількісні скільки?
Порядкові котрий?
Запам’ятайте. Усі порядкові числівники, крім числівників перший, другий, утворюються від коре-
нів відповідних кількісних числівників: три — третій, п’ять — п’ятий
РОЗРЯДИ ЗА БУДОВОЮ
100
Розділ 7. Морфологія
Однина Множина
Усі числівники
ВІДМІНОК
Знахідний
Називний Родовий
скільки? скількох?
скільки? котрий? скількох? котрого?
котрий? котрого?
Місцевий
Орудний Давальний
(на) скількох?
скількома? котрим? скільком? котрому?
(на) котрому?
101
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
102
Розділ 7. Морфологія
103
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
1 Словоформа у реченні
2 Частина мови
3 Початкова форма
4 Питання числівника
9 Особливості правопису
10 Зв’язок з іменниками
104
Розділ 7. Морфологія
При буквено-цифровому позначенні порядкових числівників граматичні закінчення визначаються таким чином
ЗАЙМЕННИК
Займенник — самостійна частина мови, яка не називає предмети, їхні ознаки чи кількість, а лише вказує
на них
РОЗРЯДИ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Зворотний себе
105
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
106
Розділ 7. Морфологія
ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ
ОСОБОВІ
Називний я ми ти ви він (воно) вона вони
Родовий мене нас тебе вас його / її / у неї їх / у них
у нього
Давальний мені нам тобі вам йому їй їм
Знахідний мене нас тебе вас його її їх
Орудний мною нами тобою вами ним нею ними
Місцевий (на) мені (на) нас (на) тобі (на) вас (на) ньому (на) ній (на) них
Запам’ятайте. При відмінюванні особових займенників у формі непрямих відмінків у них з’являється
інша основа. При творенні прийменникової форми у займенниках III особи з’являється приставний н:
до нього, при ньому, на ній, за ними; форма орудного відмінка і без прийменника має приставний н:
ним, нею, ними
ЗВОРОТНИЙ ПРИСВІЙНІ
Називний — мій (моє) моя мої ваш наш їхній
Родовий себе мого моєї моїх вашого нашого їхнього
Давальний собі моєму моїй моїм вашому нашому їхньому
Знахідний себе мій (мого), мою мої (моїх) ваш наш їхній
моє (вашого) (нашого) (їхнього)
Орудний собою моїм моєю моїми вашим нашим їхнім
Місцевий (на) собі (на) моєму (на) моїй (на) моїх (на) вашому (на) нашому (на) їхньому
Запам’ятайте. Так само відмінюються займенники твій (твоя, твоє, твої), свій
(своя, своє, свої). Займенники ваш (ваша, ваше, ваші), наш (наша, наше, наші)
відмінюються, як прикметники твердої групи, займенник їхній (їхня, їхнє, їхні)
відмінюється, як прикметник м’якої групи.
ВКАЗІВНІ ОЗНАЧАЛЬНІ
Називний той (те) та ті весь (увесь), все (усе) вся (уся) всі (усі)
Родовий того тієї тих всього (усього) всієї (усієї) всіх (усіх)
Давальний тому тій тим всьому (усьому) всій (усій) всім (усім)
Знахідний той (того), ту ті (тих) весь (увесь) / всього всю (усю) всі(усі) /
те все(усе) всіх (усіх)
Орудний тим тією тими всім (усім) всією (усією) всіма
(усіма)
Місцевий (на) тому (на) тій (на) тих (на) всьому (на) всій (усій) (на) всіх (усіх)
(усьому)
Запам’ятайте. Аналогічно відмінюються займенники Запам’ятайте. Аналогічно відмінюються займенники
такий (така, таке, такі), цей (ця, це, ці). всякий, самий, інший, кожний (кожен), жодний
Займенник стільки відмінюється, як числівник два (жоден)
ПИТАЛЬНІ І ВІДНОСНІ
Називний хто що який чий скільки
Родовий кого чого якого чийого скількох
Давальний кому чому якому чийому скільком
Знахідний кого що який (якого) чий (чийого) скільки
(скількох)
Орудний ким чим яким чиїм скількома
Місцевий (на) кому (на) чому (на) якому (на) чийому (на) скількох
107
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ
ЗАПЕРЕЧНІ ТА НЕОЗНАЧЕНІ
Запам’ятайте. У заперечних та неозначених займенниках відмінюється лише займенникова частина,
а приєднана частка залишається незмінною
1 Слоформа у реченні
2 Частина мови
4 Початкова форма
5 Питання займенника
9 Особливості відмінювання
108
Розділ 7. Морфологія
ДІЄСЛОВО
Дієслово — самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета, виражаючи це значення за допомо-
гою граматичних категорій виду, стану, способу, часу й особи, і відповідає на питання що робить предмет?
або що з ним робиться?
ГРАМАТИЧНІ ФОРМИ
109
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
110
Розділ 7. Морфологія
ДІЄПРИКМЕТНИК
Дієприкметник — особлива дієслівна форма, що виражає процесуальну ознаку і поєднує ознаки дієслова
та прикметника
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ
Активний
Чоловічий намальований потемнілий,
(об’єкт сам
пишучий
виконує дію)
Стан
Рід
Жіночий намальована
Пасивний
(дію вико- замкнений, писаний,
нують над палений
об’єктом)
Середній намальоване
Час
Називний
згірклий
який? згорілий,
Доконаний списаний, змелений,
проколений
Родовий
Вид
згірклого
якого?
стоячий, пишучий,
Недоконаний
Давальний писаний, колений
згірклому
якому?
Відмінок
Орудний
згірклим
яким?
Місцевий
(на) згірклому
(на) якому?
111
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
112
Розділ 7. Морфологія
ДІЄПРИСЛІВНИК
Дієприслівник — особлива незмінна дієслівна форма, яка, поєднуючи ознаки прислівника і дієслова, вказує
на додаткову дію і пояснює основну, виражену дієсловом
Теперішній
Час
Запам’ятайте. Вид дієприслівника залежить від виду дієслова, яке було твірним
113
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
1 Слоформа у реченні
2 Частина мови
4 Початкова форма
5 Питання дієслова
Стан Час
Дієвідміна
(активний, пасивний) (теперішній, минулий)
Вид
Перехідне чи неперехідне Час (теперішній, минулий)
(доконаний, недоконаний)
Вид Вид
Спосіб творення
(доконаний, недоконаний) (доконаний, недоконаний)
10
Спосіб
Рід, число, відмінок Правопис
(дійсний, умовний, наказовий)
11
12
13
14
114
Розділ 7. Морфологія
ПРИСЛІВНИК
Прислівник — незмінна самостійна частина мови, яка характеризує дію, стан чи ознаку предмета
Означальні
Характеризують
Кількісно- дію, стан чи ознаку скільки? як багато? мало, багато, дуже,
означальні з боку кількості та якою мірою? чимало, небагато
міри вияву
Обставинні
з якою метою?
Мети Указують на мету дії навмисно, наперекір
для чого?
115
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
1 Слоформа у реченні
2 Частина мови
5 Питання прислівника
9 Правопис
ПРИЙМЕННИК
Прийменник — незмінна службова частина мови, яка уточнює граматичне значення іменника і виражає
зв’язки між словами у словосполученні та реченні
РОЗРЯДИ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ
Прості (первинні) в, на, до, від, у, при, з, за, над, через, між, по
Похідні (вторинні)
РОЗРЯДИ ЗА БУДОВОЮ
116
Розділ 7. Морфологія
117
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
1 Аналізоване слово
2 Частина мови
Значення в реченні (просторове, часове, причинове, мети, міри, межі, порівняння, способу дії, при-
3
значення, напрямку та ін.)
6 Правопис
118
Розділ 7. Морфологія
СПОЛУЧНИК
Сполучник — незмінна службова частина мови, яка служить для зв’язку членів речення, предикативних
частин складних речень і речень у тексті
РОЗРЯДИ ЗА БУДОВОЮ
і, а, але, або, та, бо, чи щоб, якщо, ніби, якби тому що, через те що
РОЗРЯДИ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Сурядності
а, але, та (= але), зате, проте, або, чи, або... або, то... то,
і, й, та (= і), не тільки, а й
однак, все ж не то... не то, чи то... чи то
Підрядності
Часові коли, як, доки, поки, відтоді як, як тільки, перш ніж, з того часу як
Причинові бо, тому що, через те що, у зв’язку з тим що, оскільки, адже
119
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
1 Аналізоване слово
2 Частина мови
Група за значенням (1. Єднальний, протиставний, розділовий; 2. Причини, мети, умови, допусту,
4
часу, наслідку, з’ясувальний, порівняльний)
8 Правопис
ЧАСТКА
Частка — службова частина мови, що служить для семантичного поєднання в реченні його різнорідних чле-
нів, утворення деяких морфологічних категорій, надання висловлюванням і його частинам додаткових смис-
лових, модальних та емоційно-експресивних відтінків, необхідних у комунікативному процесі
РОЗРЯДИ ЗА БУДОВОЮ
Прості Складені
ні, то, хай, хіба, чи, лише хоч би, ще б пак, не тільки
СЛОВОТВОРЧІ ЧАСТКИ
будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна-, аби-, де-, -сь, не-, ні-, б, би, же, ж, то-, от-, таки-
120
Розділ 7. Морфологія
ФОРМОТВОРЧІ ЧАСТКИ
хай, нехай
би, б
ФРАЗОВІ ЧАСТКИ
СМИСЛОВІ
МОДАЛЬНІ
Власне модальні
навряд чи, ба, ну, чи не
(сумнів, припущення, невпевненість)
ЕМОЦІЙНО-ЕКСПРЕСИВНІ, ЕМОЦІЙНО-ПІДСИЛЮВАЛЬНІ
121
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
1 Аналізоване слово
2 Частина мови
6 Функція у реченні
122
Розділ 7. Морфологія
ВИГУК
Вигук — особлива частина мови, що виражає почуття, емоції, волевиявлення, елементи думки мовця,
не називаючи їх
РОЗРЯДИ ЗА БУДОВОЮ
Первинні Вторинні
Такі, що в сучасній мові не мають зв’язку Такі, що співвідносяться з іншими частинами
з тими частинами мови, від яких утворилися мови, від яких вони утворилися
ба, ага, фу, ох, ну, тю, геть, ич оце, ой нене, боже-боже, рятуй, так
РОЗРЯДИ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ
Питомі Запозичені
ах, о (з індоєвропейської), ага (з праслов’янської), ура (тур.), алло (англ.), браво (італ.), марш
ох (з давньоруської), цур, пек, тьфу, цить, ач, ей (франц.), пас (франц.), шабаш (давньоєвр.)
РОЗРЯДИ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
123
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
1 Аналізоване слово
2 Частина мови
124
Розділ 8.
СИНТАКСИС
Синтаксис — розділ науки про мову, що вивчає будову словосполучень і речень, смислові відношення в них
та засоби їх вираження
Складне речення — речення з кількома синтаксичними центрами, між якими існують змістові
зв’язки, виражені лексично, граматично та інтонаційно
125
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Підмет Присудок
Граматично незалежний головний член речення, Головний член речення, що означає дію, стан
що означає предмет, про який говориться в ре- або ознаку підмета і граматично йому підпоряд-
ченні ковується
УЗГОДЖЕННЯ КЕРУВАННЯ
Повне Безприйменникове
пізня осінь, наш товариш, дев’ятий розділ, декламувати вірш, подати сніданок, зустріти
вишивана сорочка друга
Неповне Прийменникове
місто Черкаси, викладач Шимко, доцент Щер- турбуватися про дітей, грати на бандурі, працю-
бакова вати у фірмі
ПРИЛЯГАННЯ
126
Розділ 8. Синтаксис
ІМЕННИКОВІ ПРИКМЕТНИКОВІ
підпис батька, уривок твору вищий за інших, вродливіший за мене
місто зблизька
ЗАЙМЕННИКОВІ ПРИСЛІВНИКОВІ
127
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
ДІЄСЛІВНІ
Дієслово + кількісний числівник (непрямий від- Дієслово (особова форма) + дієслово (неозначена
мінок) форма)
128
Розділ 8. Синтаксис
ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ
ЗА ЕМОЦІЙНИМ ЗАБАРВЛЕННЯМ
Окличне Неокличне
Плекаймо мову — неоціненний Божий дар! Мова — пресвята Богородиця нашого народу.
Двоскладне Односкладне
Поширене Непоширене
Повне Неповне
Марія щоразу з легким сумом згадувала той зна- Ранні пташки росу п’ють. Пізні — сльози
менний у її житті день. ллють.
Ускладнене Неускладнене
129
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
БЕЗОСОБОВЕ
НОМІНАТИВНЕ
Іменник у формі називного відмінка Рання весна. Веселе птаство.
(НАЗИВНЕ)
130
Розділ 8. Синтаксис
ПРОСТИЙ ПІДМЕТ
ІМЕННИК Так протікали дні мого відпочинку серед безлюддя, тиші і чистоти.
Питальний Що сталося?
ЗАЙМЕННИК
А на дальній вулиці хтось уже співає
Неозначений
колядку.
ДІЄПРИК-
Визволені не можуть забути своїх визволителів.
МЕТНИК
131
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
СКЛАДЕНИЙ ПІДМЕТ
Означено-кількісний числівник
+ іменник у формі називного від- Минуло два тижні.
мінка
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
Збірний числівник + іменник Квочці під крила вмощувалося
З КІЛЬКІСНИМ
у формі родового відмінка трійко курчат.
ЗНАЧЕННЯМ
Неозначено-кількісний числівник
Кілька студентів не склали залік
+ іменник у формі родового від-
з історії.
мінка
НЕПОДІЛЬНІ
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ Байдики бити — улюблене заняття нероб.
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
132
Розділ 8. Синтаксис
Інфінітив + дієслово зі значенням початку / Надворі почало розвиднятися. Після серйозної
кінця, тривалості дії травми брат облишив займатися футболом.
133
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Дієслово-зв’язка + іменник у формі родового відмінка без прийменника та пояснюючого його прикметника
Дієслово-зв’язка + іменник у формі знахідного відмінка без прийменника (із залежним словом або
без нього)
Дієслово-зв’язка + іменник у формі непрямого відмінка з прийменником (із залежним словом або
без нього)
Дієслово-зв’язка + прикметник у формі називного чи орудного відмінка (із залежним словом або
без нього)
Дієслово-зв’язка + дієприкметник у формі називного або орудного відмінка (із залежним словом
або без нього)
134
Розділ 8. Синтаксис
ДОДАТОК
ПРЯМИЙ
Іменник, займенник в усіх інших відмінкових формах із прийменниками і без них,
а також у формі знахідного та родового відмінка з прийменником
НЕПРЯМИЙ
135
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
ОЗНАЧЕННЯ
УЗГОДЖЕНЕ
Порядковий числівник На давньому фото наш перший курс ще такий веселий.
НЕУЗГОДЖЕНЕ
ПРИКЛАДКА
136
Розділ 8. Синтаксис
ОБСТАВИНА
Прислівник Прислівник
Староста горою стоїть за свою групу. Садок ріс на волі в глибокій долині.
ЧАСУ МЕТИ
Коли? з якого часу? до якого часу? доки? Для чого? з якою метою?
Прислівник Прислівник
Колись і я виберуся на гостину до своїх кумів. Я навмисно все це влаштувала.
Іменник у формі родового відмінка з прийменни- Іменник у формі знахідного відмінка з прийменни-
ком і без нього ком
Вони простояли під вербою до світанку. Чумаки стали табором на нічліг.
137
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
ПРИЧИНИ ДОПУСТУ
Він зозла жбурнув камінь у річку. Усупереч усім й усьому він став переможцем.
3 Знайти граматичну основу і встановити: двоскладне чи односкладне (якщо односкладне — вказати тип)
Установити тип речення за наявністю другорядних членів, які поширюють головні члени (поши-
4
рене чи непоширене)
Визначити тип речення за наявністю усіх членів речення чи їх пропуску у мовному потоці (повне
6
чи неповне)
Дати характеристику всіх членів речення і визначити, чим вони виражені (головні члени: різновид
7
підмета, різновид присудка; другорядні члени групи підмета, другорядні члени групи присудка)
138
Розділ 8. Синтаксис
СКЛАДНОСУРЯДНІ РЕЧЕННЯ
Із протиставними або зіставними а, але, та (=але), Під ногами була безодня, але Соломія
відношеннями між частинами проте, однак вхопилася за кущ очерету і вилізла.
Із розділовими відношеннями або... або, то... то, Або ти лишаєшся зі мною, або я йду
між частинами чи... чи, не то... не то від тебе назавжди.
СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ
ІЗ ПІДРЯДНИМИ ОЗНАЧАЛЬНИМИ
який, що, де, куди, звідки, коли, Я знайшла книгу, яка була мені
який?
наче, неначе, ніби, як, щоб дуже потрібна.
ІЗ ПІДРЯДНИМИ З’ЯСУВАЛЬНИМИ
що, як, щоб, наче, ніби, мов, хто, Батьківська хата — це те, що за-
що?
який, чий, котрий, де, куди, як, коли вжди згадується, сниться.
ІЗ ПІДРЯДНИМИ ОБСТАВИННИМИ
Способу дії
Порівняльні
як саме? як, наче, неначе, ніби, нібито, Батько був такий розгніваний, аж
подібно до чого? мов, немов, немовби, що чорний, ніби насувала чорна хмара.
Міри і ступеня
139
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Місця
Часу
коли? відколи? коли, поки, доки, як, як тільки, Стару дитячу колиску берегли
доки? з якого часу? з того часу, відтоді як, після того як доти, доки люди жили в оселі.
Умови
Мети
Причини
Наслідку
Не можуть матері захистити своїх дітей від війни, тому війни спрямовані
тому, так що
проти матерів.
ДОПУСТОВІ
140
Розділ 8. Синтаксис
З ОДНОТИПНИМИ ЧАСТИНАМИ
За дубами сонечко сяє, пташки у ліщині виспі- Червонясто лягало сонце за обрій, сизі
вують, квітки рябіють у траві. присмерки обволікали навколишність.
Зіставні Протиставні
Небо синіше од моря, море синіше од неба. Вони не загинули — вони живуть і нині.
Пояснювальні Коментуючі
Від маминих рук завжди випромінювали якісь Павлина присіла поруч, підібгавши під себе
пахощі: пахло гарячим, щойно випеченим хлі- ноги, мабуть, усі жінки в селі сідали так, шви-
бом. денько й легко.
Уточнювальні Допустові
Там був звичай: кожен гість садив дерево. Мене сварили, гнобили, я все витримала.
Умовно-наслідкові Причиново-наслідкові
Часові Мети
Прийде осінь — у засіках буде хліб золотий. Тепер заспівуй — розрадиш душу мою.
Доповнюючі
141
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Назвати вид речення за характером зв’язку складових частин і синтаксично-смисловими відношен-
5
нями між ними (складносурядне)
Виконати аналіз кожної складової частини складносурядного речення (за схемою аналізу простого
7
речення)
142
Розділ 8. Синтаксис
Назвати вид речення за характером зв’язку складових частин і синтаксично-смисловими відношен-
5
нями між ними (складнопідрядне)
З’ясувати, до чого відноситься підрядна частина (до слова, словосполучення головної частини чи
7
всієї головної частини), на яке питання відповідає, яку займає позицію
Виконати аналіз головної і підрядної частини складнопідрядного речення (за схемою аналізу прос-
9
того речення)
143
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
5 Назвати вид речення за характером зв’язку складових частин (складне безсполучникове)
Виконати аналіз кожної складової частини складного безсполучникового речення (за схемою ана-
8
лізу простого речення)
144
Розділ 8. Синтаксис
4 Указати основний спосіб зв’язку складових частин (із різними видами зв’язку)
Назвати вид речення за характером зв’язку складових частин (складне багатокомпонентне речення
5
з різними видами зв’язку)
Виконати аналіз кожної складової частини складного багатокомпонентного речення (за схемою ана-
7
лізу простого речення)
145
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Спосіб передачі чужої мови, при якому мовець або автор тексту повністю збері-
ПРЯМА гає її лексичні, синтаксичні та стилістичні особливості, тобто відтворює її дослівно:
МОВА І кожна статуя, колона, малювання, мережка, різьба і навіть цегла незримими
устами промовляє: «Мене створив єгипетський народ» (Леся Українка).
Спосіб передачі чужої мови, при якому відтворюється тільки її зміст, без збереження
НЕПРЯМА
лексичних, синтаксичних та стилістичних особливостей: Технократ вважає, що
МОВА
з Баглая міг би вийти путящий інженер (Олесь Гончар).
Такий спосіб передачі чужої мови, який поєднує особливості прямої та непрямої
мови: А коли все оце сталось, так просто й непомітно, я не почув тиші: її глушили
НЕВЛАСНЕ
чужі голоси, дрібні, непотрібні слова, як тріски і солома на весняних потоках…
ПРЯМА
…Одна знайома дама п’ятнадцять літ слабувала на серце… трах-тарах-тах…
МОВА
трах-тарах-тах… Дивізія наша стояла тоді… трах-тарах-тах… Ви куди їдете?
Прошу білети… трах-тарах-тах… трах-тарах-тах… (М. Коцюбинський).
Дослівне відтворення фрагмента іншого тексту зі збереженням усіх його граматич-
них та стилістичних особливостей: Олесь Гончар так відгукнувся в пресі на публі-
ЦИТАТА кації Євгена Гуцала: «Його серії статей про витоки, підґрунтя московського ве-
ликодержавництва я вважаю явищем. Публіцистика свідчить про усвідомлення
наших проблем».
146
Розділ 9.
ПУНКТУАЦІЯ
КРАПКА
Ставиться в кінці розповідного або спонукального речення, вимовленого без окличної інтонації
Тієї самої ночі відбулася у гетьманських покоях нарада (Б. Лепкий); Цілий день учора проблукав
у полі, з вітром навздогінки бігав навмання (В. Чумак).
ТРИ КРАПКИ
А Конончук держав у руках шматок хліба, що його дав Фавст з Поділля, і ридав… (Г. Косинка);
Твої губи — розтулена рана… (В. Сосюра).
ЗНАК ПИТАННЯ
Як я ставлюся до теперішніх літературних організацій? (Остап Вишня); Довгочасності красо не-
зглибна, невже ж тобою не п’яніти? (Б.-І. Антонич).
ЗНАК ОКЛИКУ
Яблука доспіли, яблука червоні! (М. Рильський); Ні слова про спокій! Ні слова про втому! (В. Еллан-
Блакитний).
147
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Той садок, і закохані зорі, і огні з-під опущених вій… (В. Со-
Між однорідними членами,
сюра); [Поете!] Будь собі суддею, І в ночі тьми і самоти
з’єднаними двома чи більше сполуч-
Спинись над власною душею, І певний суд вчини над нею,
никами
І осуди, і не прости (М. Рильський).
Проси, проси чого хочеш. Усе тобі віддам, усе. Тільки про-
При повторенні слова
сти, прости; Я жду тебе, жду, жду (М. Куліш).
АЛЕ Кома після вигуку не ставиться, якщо інтонаційно він належить до наступного звертання:
Ой матінко-мамо, не клич його в сни… (Б. Олійник).
АЛЕ Кома перед порівняльним зворотом не ставиться, якщо порівняння виражене сталим фразеологіч-
ним зворотом: Він стояв переді мною білий як стіна
148
Розділ 9. Пунктуація
Орлицею на бій летіла ти, добросердна, а не зла (М. Драй-
Хмара); Без знання акцентуаційних норм, тобто правил
Для виділення відокремлених при-
наголошування, неможливо виробити навички правильної
кладок
вимови; Під благовістям райдуги цієї Стоїть він, сіроокий
чоловік (М. Бажан).
149
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Якщо підмет виражений іменником або Рожеві вечори — час тихого смеркання (І. Багря-
власне кількісним числівником ний); П’ять та п’ять — десять;
у називному відмінку, а дієслово-зв’язка Ти — вся любов. Ти — чистота, Довірливість благо-
пропущене словенна (М. Вінграновський).
Якщо один із них виражений інфіні- Сиротою жити — сльози лити (З народної твор-
тивом чості).
Сонце — в плечі (М. Драй-Хмара); Життю — ні кінця ні начала (Б. Олійник).
ПІСЛЯ ПЕРЕЛІКУ (якщо такий іде після узагальнювального слова, але не закінчує речення)
Вони напливають — ці шуми, і думи, і гомони, й тони (М. Бажан); Душа дозріє, сповниться
відразу Подвійним смаком — меду і полину (О. Теліга).
150
Розділ 9. Пунктуація
Між частинами складного безспо- Поминув сосняк, пішов дубиною; в дубині вечеряли дятли,
лучникового речення, якщо вони по- наїдаючись, видно, на зиму (М. Вінграновський); Білі акації
ширені або в середині їх уже є розді- будуть цвісти в місячні ночі жагучі; промінь морями заллє
лові знаки золотий річку, і верби, і кручі… (В. Сосюра).
151
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
152
Розділ 9. Пунктуація
153
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Свого часу Олександр Довженко писав: «Єдина країна в світі, де не виклада-
лася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимось забо-
А: «П».
роненим, ворожим і контрреволюційним, — це Україна. Другої такої країни
на земній кулі нема».
У ПРОЗОВОМУ ТВОРІ
У ДРАМАТИЧНОМУ ТВОРІ
154
Розділ 10.
СТИЛІСТИКА
Стилістика — розділ науки про мову; лінгвістичне вчення про функціонування й використання мови
Стилістична норма — це норма використання слова чи форми у певному стилі і з певним стилістич-
ним значенням
Порушення стилістичної норми — невідповідність мовних засобів і прийомів обраному стилю, змісту
і формі висловлювання
Стиль — сукупність мовних засобів і прийомів, вибір яких зумовлений змістом, характером і метою
висловлювання
Функціональний стиль — це різновид мови (суспільно усвідомлений внутрішньо цілісний спосіб ви-
користання мови, принцип відбору і комбінування мовних засобів), що характеризується співвіднесе-
ністю з певною сферою суспільно-виробничої діяльності мовців
СТИЛІСТИЧНІ НОРМИ
Правильний підбір лексичних засобів відповідно до призначення і завдань обраного функціонального стилю
155
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Офіційно-діловий стиль
Дипломатичний
Підстилі Законодавчий
Адміністративно-управлінський
Міжнародні угоди — конвенції, повідомлення — комюніке, ноти, протоколи
Жанри Закони, укази, постанови, статути
Накази, інструкції, розпорядження, довідки, заяви, звіти
Офіційне спілкування в державно-політичному, громадському, економічному
Сфера використання
житті; законодавство; адміністративно-господарська діяльність
Регулювання ділових відносин мовців у державно-правовій та суспільно-вироб-
Функціональне призначення
ничій сферах; обслуговування громадських потреб людей у типових ситуаціях
Регулювально-наказовий характер; документальність; стабільність; стислість;
Основні ознаки
чіткість; висока стандартизація висловів; сувора регламентація тексту
Загальновживана лексика нейтрального значення; суспільно-політична термі-
нологія; адміністративно-канцелярська термінологія; обов’язкові стандартні
Мовні засоби мовні звороти; відсутність емоційно-експресивної лексики; відсутність мовної
індивідуальності автора; переважання простих неускладнених та двокомпо-
нентних складних речень; регламентоване розміщення і побудова тексту
Науковий стиль
Власне науковий
Підстилі Науково-популярний
Науково-навчальний
Монографії, наукові статті, наукові доповіді, повідомлення
Виклад наукових даних для нефахівців — книги, статті у неспеціальних
Жанри
журналах
Підручники, тексти лекцій, навчальні посібники
Сфера використання Наукова діяльність, освіта
Систематизація знань про світ; повідомлення про результати досліджень;
Функціональне призначення доведення теорій; обґрунтування гіпотез, класифікацій; роз’яснення явищ;
представлення наукових даних суспільству
Інформативність; поняттєвість; предметність; об’єктивність; логічна послідов-
Основні ознаки ність; узагальненість; однозначність; точність; лаконічність; переконливість;
аргументованість; установлення і пояснення причиново-наслідкових зв’язків
Однозначна загальновживана лексика нейтрального значення; абстрактна
Мовні засоби
лексика; наукова термінологія; наукова фразеологія
Художній стиль
Епічний
Ліричний
Підстилі
Драматичний
Комбінований
Епопея, романи, повісті, оповідання
Поезія, пісня, балада
Жанри
Драми, комедії, трагедії, трагікомедії, водевіль
Ліро-епічний твір, драма-феєрія, усмішка
Індивідуальна творча діяльність, колективна творча діяльність, література,
Сфера використання
різні види мистецтва, культура, освіта
Вплив засобами художнього слова через систему образів на розум, почуття і волю
Функціональне призначення
читачів; формування ідейних переконань, ідейних якостей, естетичного смаку
Образність, поетичність, естетика мовлення, експресія, зображуваність,
Основні ознаки
суб’єктивність сприйняття світу
Активне вживання різноманітної лексики, відмінної за походженням, функ-
ціонуванням та стилістичним забарвленням; емоційно-експресивна лексика;
Мовні засоби
різні види синонімів, антонімів, омонімів, фразеологізмів; повна свобода син-
таксичного конструювання; використання тропів та стилістичних фігур
156
Розділ 10. Стилістика
Публіцистичний стиль
Власне публіцистичний
Підстилі Художньо-публіцистичний
Науково-публіцистичний
Статті у газетах, журналах, виступи на телебаченні, радіо
Жанри Памфлети, фейлетони, нариси
Науково-критичні статті, огляди
Громадсько-політична діяльність; суспільно-культурна діяльність; виробнича
Сфера використання
діяльність; навчання
Вирішення суспільно-політичних питань; активний вплив на читачів, переко-
Функціональне призначення нання їх у справедливості певної ідеї; спонукання до творчої діяльності; про-
пагування прогресивних ідей, вчень, знань, здорового способу життя
Спрямованість на новизну; динамічність; актуалізація сучасності; інформатив-
Основні ознаки ність; поєднання логізації та образності; документально-фактологічна точність;
декларативність; переконливість; доступність
Мовні засоби Поєднання елементів наукового, офіційно-ділового та художнього стилів
Розмовний стиль
Сфера використання Усі сфери життя людини
Функціональне призначення Обслуговування щоденних життєвих потреб усіх громадян суспільства
Значна сфера поширення; побутування переважно в усній формі; лаконічність;
Основні ознаки стислість синтаксичних конструкцій; продуктивність різноназивання та бага-
тоназивання
Розгалужена лексика; лексика оцінювального, емоційного, вольового нази-
Мовні засоби вання; використання різних видів інтонації; модуляція голосу; емфатичне
розтягування звука; використання художніх засобів
Епістолярний стиль
Родинно-побутове, інтимно-товариське та приватно-ділове листування, щоден-
Різновиди
ники, мемуари, записники, нотатки, календарі
Сфера використання Побут, інтимне життя, дружні відносини
Функціональне призначення Обслуговувати дистантне (тільки писемна форма — листи) спілкування людей
Спрямованість на новизну; динамічність; актуалізація сучасності; інформатив-
Основні ознаки
ність; переконливість; доступність
Звертання до адресата, повторення назв адресата, подеколи з набуттям пози-
Мовні засоби тивної чи негативної суб’єктивної оцінки, синтаксис листів залежить від інди-
відуальності його автора
Конфесійний стиль
Жанри Євангеліє, молитва, проповідь, духовна бесіда, видіння, літургія
Церкви, монастирі, скити, теологічні навчальні заклади, молитовні будинки,
Сфера поширення
релігійні громади
Зберігати і продовжувати культові ритуали, об’єднувати віруючих одним по-
Функціональне призначення
чуттям віри в Бога
Урочистіть, піднесеність, благозвуччя, символізм, стандартність і стійкість
Основні ознаки
стильової норми
Маркована лексика (стилістеми Ісус, Великдень, причастя, провидіння тощо);
загальновживані вирази, що набули сакрального значення (випити чашу до
Мовні засоби
дна, хліб і вино), старослов’янізми, переважання розповідних стандартно стій-
ких синтаксично повних простих і складних речень різної будови
157
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Поетична лексика
Поетичний
Евфоніка
синтаксис
Синонімія Полісемія Тропи
Арготизми Перифраз
Фразеологізми Алегорія
Оксюморон
Символ
* За книгою Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. — К., 2001. — С. 246.
158
Розділ 11. Мова як комунікативна система
Розділ 11.
МОВА ЯК КОМУНІКАТИВНА СИСТЕМА
МОВА МОВЛЕННЯ
Код із розгалуженою будовою мовних знаків Процес, дія, реалізація коду
159
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
ІНТИМНО-
Стосунки між подружжям, батьками й дітьми, родичами
СІМЕЙНЕ
160
Розділ 11. Мова як комунікативна система
ФУНКЦІЇ СПІЛКУВАННЯ
Потреба у спілку-
Необхідно повідомити або дізнатися інформацію, вплинути на співбесідника
ванні
Планування змісту
Людина уявляє, що саме буде говорити
спілкування
161
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Взаємне інформування з налагодженням спільної Зміна самого типу відносин, який склався між
діяльності комунікантами
Психологічні Соціальні
Говорить один учасник спілку- Розмовляють два учасники спіл- Розмовляють троє і більше учас-
вання кування ників
162
Розділ 11. Мова як комунікативна система
Наявність значних за розміром уривків, що складаються з пов’язаних між собою повідомлень,
які мають індивідуальну композиційну будову і відносну смислову завершеність
Швидкий обмін репліками без попереднього обмірковування та їх смислова взаємозалежність
НАЙВАЖЛИВІШІ ОЗНАКИ
163
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Реактивна роль учасників комунікації змінюється: від позиції адресата до позиції адресанта
Суттєве значення соціальних ролей учасників комунікації, етикетних правил проведення полілогу
Ця стратегія спілкування побудована на основі взаємодії людей, професійний комунікатор завжди
отримує зворотний зв’язок і за необхідності може змінити власну поведінку
1 КАЛІБРУВАННЯ
2 НАЛАШТУВАННЯ
164
Розділ 11. Мова як комунікативна система
СТРАТЕГІЇ СПІЛКУВАННЯ
ТАКТИКА СПІЛКУВАННЯ
Техніка спілкування
Реалізація у конкретній ситуації комунікативної стратегії
на основі володіння техніками і знання правил спілкування
Сукупність конкретних комунікативних
умінь говорити і слухати
СТИЛІ СПІЛКУВАННЯ
Зворотний зв’язок
Декодування
передавання
Відправник
Інформація
Одержувач
інформації
Кодування
мотиви
Задум,
Канал
мета,
Знакові системи
165
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
Вироблення навичок
Чітка робота мовних органів, спрямованих на творення звуків
артикуляції звуків
Оперування орфоепічними
нормами Бездоганно оперувати нормами вимови
ПРАВИЛЬНІСТЬ ТОЧНІСТЬ
ЛОГІЧНІСТЬ ДОХІДЛИВІСТЬ
КОМУНІКАТИВНА ДОЦІЛЬНІСТЬ
АКУСТИЧНІ
Екстралінгвістика Паралінгвістика
паузи, логічні наголоси, кашель, зітхання, сміх, плач темп мовлення, тон, тембр, діапазон, висота гучності,
манера мовлення, спосіб артикуляції
ОПТИЧНІ
Кінесика Проксеміка Графеміка Зовнішній вигляд
міміка, постава тіла, відстань між мовцями, почерк, специфіка під- фізіономіка, тип і ви-
жести, хода, дистанція, вплив тери- рядкових і надрядкових міри тіла, стиль одягу,
контакт очима торії, вплив орієнтацій, знаків, специфіка розмі- прикраси, зачіска, кос-
просторове розміщення щення розділових знаків, метика, предмети особис-
співбесідників символіка скорочення того вжитку
166
Розділ 11. Мова як комунікативна система
ТАКТИЛЬНО-КІНЕСТЕЗИЧНІ
Такесика
потискування рук, поцілунки, дотики, поглажування, плескання
ОЛЬФАКТОРНІ
Запахи
запах тіла, запах косметики
ТЕМПОРАЛЬНІ
Хронеміка
час очікування початку спілкування; час, проведений разом у спілкуванні; час, протягом якого триває пові-
домлення мовця
Форма співробітництва, яка використовується для вивчення двох різних точок зору
ДИСПУТ
з певної проблеми з метою встановлення істини
167
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
ЦЕРКОВНО-
Проповідь, офіційна церковна промова
БОГОСЛОВСЬКЕ
СОЦІАЛЬНО-
Ювілейна промова, привітання, жалобна промова, промова на прийомі
ПОБУТОВЕ
7 Виголошення виступу
9 Ведення дискусії
10 Аналіз виступу
168
Розділ 11. Мова як комунікативна система
ДЕДУКТИВНИЙ ІНДУКТИВНИЙ
Продукт мовлення
169
Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях
ЦІЛІСНІСТЬ
Єдність змістової цілісності (єдність ідеї, теми, змісту), комунікативної цілісності (єд-
ність мети, намірів мовного спілкування) та структурної і формально-граматичної ціліс-
ності (єдність мовленнєвих жанрів, узгоджуваність форм)
ЗВ’ЯЗНІСТЬ
Композиційно-структурна Стилістична
ЧЛЕНОВАНІСТЬ
ЛІНІЙНІСТЬ
ІНФОРМАТИВНІСТЬ
СТРУКТУРНО-СМИСЛОВА ЗАВЕРШЕНІСТЬ
170
Розділ 11. Мова як комунікативна система
Милозвучність, виразність
171
ЛІТЕРАТУРА
1. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. — К.:
ВЦ »Академія», 2004. — 344 с.
2. Білецький А. О. Про мову і мовознавство. — К.: АртЕк, 1996. —
224 с.
3. Блик О. П. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія: Посібник для
вчителів. — К.: Радянська школа, 1998. — 128 с.
4. Богдан М. М., Власенко В. В., Конторчук Г. К. Сучасна українська
літературна мова: лексичний, фонетичний і граматичний аналізи. —
Житомир: Поліграфічний центр ЖДПУ, 2001. — 134 с.
5. Вихованець І. Р., Городенська К. Г., Грищенко А. П. Граматика укра-
їнської мови. — К., 1982.
6. Волкова Н. П. Професійно-педагогічна комунікація. — К.: ВЦ »Ака-
демія», 2006. — 256 с.
7. Горпинич В. О. Морфологія української мови: Підручник. — К.: ВЦ
«Академія», 2004. — 336 с.
8. Горпинич В. О. Словник географічних назв України. — К.: Довіра,
2001. — 528 с.
9. Дорошенко С. І. Загальне мовознавство. — К.: Центр навчальної лі-
тератури, 2006. — 290 с.
10. Дудик П. С. Стилістика української мови: Підручник. — К.: ВЦ
«Академія», 2005. — 368 с.
11. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літератур-
ної мови. Ч. 1. — К.: Вища школа, 1972. — 402 с.
12. Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилістика української
мови: Підручник. — К.: Вища школа, 2003. — 462 с.
13. Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови. —
К.: ВЦ »Академія», 2007. — 360 с.
14. Словник труднощів української мови / За ред. С. Я. Єрмоленко. —
К.: Радянська школа, 1989. — 336.
15. Сучасна українська мова / За ред. О. Д. Пономарева. — К.: Либідь,
2008. — 488 с.
16. Тєлєжкіна О. О. Українська мова: Навчально-практичний довід-
ник. — Х.: Ранок, 2010. — 400 с.
17. Український правопис. — Стереотипне видання. — К.: Наукова
думка, 2008. — 288 с.
18. Шевченко Л. Ю., Різун В. В., Лисенко Ю. В. Сучасна українська мова:
Довідник. — К., 1993. — 336 с.
172
Для нотаток
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
Для нотаток
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
Для нотаток
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
Для нотаток
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������
�����������������������������������������������������������������������������������������������