Асиміляції

приголосних звуків
у сучасній
українській
літературній мові
Найбільша кількість різноманітних комбінаторних виявів приголосних фонем виникає внаслідок
асиміляцій.

Комбінаторний варіант – звук, який ̆ вимовляється замість

головного вияву фонеми внаслідок змін, що відбуваються в
артикуляції під впливом звукового оточення.
Наприклад: губні приголосні вимовляють як напівм’які під
впливом наступного голосного [і]: то[бʼ]і.
АСИМІЛЯЦІЯ (лат. assimilatio – уподібнення) – вид комбінаторних змін
звуків: артикуляційне уподібнення звуків один до одного в межах
фонетичного слова.
Наприклад: у слові юність ([йу'ніс’т]) [с’] – це комбінаторний вияв
фонеми /с/ (/йуніст/), який виник в результаті часткової регресивної
асиміляції за м’якістю;
у слові безшовний (/безшовний/, [беижшо'ўниĭ]) звук [ж] є
комбінаторним виявом фонеми /з/. Він з’явився внаслідок сучасної
часткової регресивної асиміляції за місцем творення.
  Складається з трьох частин:
 екскурсії (від лат. excursio – вибігання
вперед) – активні органи мовлення
Артикуляція – займають позицію, необхідну для
робота органів утворення звука і починають його
мовлення, творення;
 витримки – центральна частина
спрямована на
творення звука, саме звучання звука;
творення звуків.
 рекурсії – (від лат. recursio – повертання
назад) – органи апарату мовлення
повертаються у вихідне положення.
Причини виникнення асиміляцій

Причини асимілятивних змін криються в особливостях артикуляції

звуків, яка складається з трьох частин: екскурсії, витримки й
рекурсії.
 У потоці мовлення рекурсія попереднього звука може
безпосередньо переходити в екскурсію наступного, що й зумовлює
різноманітні комбінаторні зміни, у т. ч. асиміляції.
 Історичні асиміляції
Історичні асиміляції відбулися в
попередні періоди розвитку
української мови і тепер, у сучасній
мові, уже закріплені у фонемному
складі слів і відображені в їхньому
ортографічному записі.
бъчєла бчєла бджола
[бч] [бǯ ]
бджола /бǯола/ [бǯола ] ⎜
Сучасні асиміляції
Сучасні асиміляції відбуваються в
потоці живого мовлення і не
закріплені у фонемному складі слів,
здебільшого не відображені в
їхньому ортографічному записі.
вокзал /вокзал/ [воґза⎜л]
Види асиміляцій приголосних звуків

за місцем
прогресивн за місцем і творення
а способом
за творення
напрямом за способом
творення
регресивна
за глухістю
за характером
змін
за дзвінкістю
повна
за обсягом
за м'якістю
часткова
Види асиміляцій приголосних звуків

прогресивн попередній звук впливає на наступний:

а бчєла бджола [бч] [бǯ ]

за
напрямом

наступний звук впливає на попередній:

регресивна пісня /пісна/ [п’і⎜с’на]
[сн] [с’н]

Для сучасної української мови характерною є регресивна асиміляція.

Види асиміляцій приголосних звуків

один звук повністю уподібнюється до іншого,

тобто обидва приголосні звуки стають якісно
повна однаковими і зливаються в один довгий:
принісши /принісши/ [приені'ш:и]
[сш]→[ш:]

за обсягом
відбувається не повне уподібнення, а
артикуляційне наближення одного звука до
іншого, звуки стають схожими між собою лише
часткова
за якимсь одним або кількома елементами
артикуляції: привізши /привізши/ [приев’і'жши]

[зш]→[жш]
Види асиміляцій приголосних звуків
за місцем
за місцем і творення
способом
творення за способом
творення
за глухістю
за характером
змін
за дзвінкістю

за м'якістю
 Асиміляція за дзвінкістю Притаманна сучасній українській мові

Парний глухий шумний приголосний під впливом наступного

парного дзвінкого шумного приголосного змінюється на дзвінкий.

аякже /айакже/ [айа'ґже] [кж] → [ґж]
осьде /ос´де/ [о'з´де] [с´д] → [з´д]
лічба /лічба/ [ліǯба'] [чб] → [ǯб]
молотьба /молотба/ [молодба'] [тб]→[дб]
Вишгород /вишгород/ [ви'жгород] [шг] → [жг]
футбол /футбол/ [фудбо'л] [тб] → [дб]
екзотика /екзотика/ [еиґзо'тиека] [кз] → [ґз]
фейсбук /фейсбук/ [феĭзбу'к] [сб] → [зб]
Тбілісі /тбілісі/ [дб’ілі'сі] [тб] → [дб]
бейсбол /бейсбол/ [беĭзбо'л] [сб]→ [зб]

як день /йак ден´/ [йаґ ⏝де'н´] [кд] →[ґд]

 Парні шумні приголосні
Дзвінкі Глухі

[б] [п]
[д] [т]
[д] [т]
[ʒ] [ц]
[ʒ] [ц]
[з] [с]
[з] [с]
[ǯ] [ч]
[ж] [ш]
[ґ] [к]
[г] [х]
 Не беруть участи в уподібненні за дзвінкістю

 сонорні приголосні ([в] [м] [р] [р] [л][ л] [н] [н] [й])

 безпарний глухий [ф]

молитва /молитва/ [моли'тва]

шрифт /шрифт/ [шри'фт]

мислитель /мислител/ [миесли'теил]

бобслей /бобслей/ [бобсле' ĭ ]

Вроцлав /вроцлав/ [ўро'цлаў ]

Збереження дзвінкости приголосних
 у префіксах: чере[з]сідельник, ві[д]плата, пі[д]кріпити;
 у середині слів: ка[з]ка, сте[ж]ка;
 у кінці слів: горо[д], при[з].
 Не характерна для сучасної української літературно мови

Асиміляція за глухістю
Відбувається у таких випадках

 у префіксі з- та прийменнику з перед наступним глухим приголосним: зсув /зсув/([с:у' ў]), з

фарбою [сˬфа'рбойу];

 у префіксі роз- перед наступним глухим приголосним (крім [с], [с]): розпитати ([роспиета'ти],
розталий ([роста'лиĭ]);

 у словах вогко, легко, кігті, нігті, дігтяр і похідних приголосний [г] зазнає уподібнення до
наступного глухого і вимовляється як [х]: вогко ([во'хко]), нігті ([ні'хті]), полегкість
([поле'хк’іс’т]), дьогтю ([до'хту]).
Асиміляція за глухістю
 у префіксі з- перед глухими приголосними:

зсипати /зсипати/ [с:и'пати‫[ ]׀‬зс] → [с:]

зцементувати /зцементувати/ [сцеиме ‫׀‬нтува'ти] [зц] → [сц]

скинути /зкинути/ [ски'нути] [зк] → [ск]

сфотографувати /зфотографувати/ [сфотографува'ти] [зф] → [сф]

 На письмі відображене це уподібнення у префіксі з-, якщо корінь

починається буквами к, п, т, ф, х.
 Асиміляція за глухістю

 Прийменник з перед наступним глухим приголосним

оглушується:
з казки /з казки/ [сˬка'зки] [зк] → [ск]
 У прийменнику із такої асиміляції немає:
із казки /із казки/ [ізˬка'зки]
Асиміляція за глухістю
У префіксі роз- кінцевий з перед наступними глухими приголосними (крім [с], [с])
при нормальному і швидкому темпі мовлення зазнає асиміляції за глухістю:
розпитати /розпитати/ [роспиета'ти] [зп] → [сп]
розказали /розказали/ [росказа'ли] [зк] → [ск]
При повільному темпі мовлення така асиміляція не відбувається.

 Перед [с], [с] асиміляція у префіксі роз- не відбувається незалежно від темпу
мовлення:
розсипати /розсипати/ [розси'пати]
Асиміляція в префіксах і темп мовлення

повільний темп нормальний темп швидкий темп

мовлення мовлення мовлення

[сцеиме⎪нтува│ти] [сцеиме⎪нтува│ти] [сцеиме⎪нтува│ти]

[розпиеса│ти] [роспиеса│ти] [роспиеса│ти]
[розси'пати] [розси'пати] [розси'пати]
[безпа│рниĭ] [безпа│рниĭ] [беспа│рниĭ]

[в’ідпиеса│ти] [в’ідпиеса│ти] [в’ідпиеса│ти]

 з у префіксі
роз-

перед
глухими (не перед [с],
шиплячими), [с])
крім [с], [с]

нормальний повільний
темп – [з]: завжди [з]:
темп – [с]:
ро[з]садити
ро[с]питати ро[з]питати
Уподібнення за глухістю г у словах легко,
вогко, кігті, нігті , дігтяр і похідних
ле[х]ко Але
немає
ле[х]кий ле[х]ковик уподібнення
ле[г]енький
ле[х]коважний
ле[г]ший

кі[х]тик
кі[х]ті кі[г]оть
кі[х]тистий
 Асиміляція за м’якістю
Приголосні [д], [т], [з], [с], [ʒ], [ц], [л], [н] під впливом м’яких цієї ж
групи ([д], [т], [з], [с], [ʒ], [ц], [л], [н]) пом’якшуються, тобто парний
твердий приголосний (крім [р]) перед парним м’яким (крім [р]) стає
м’яким.

волинський /волинский/ [воли'н’скиĭ] [нс] → [н’с]

сьогодні /согодні/ [сого'д’ні] [дн] → [д’н]
сніг /сн´іг/ [с’н´і'г] [сн] → [с’н]
гілці /гілц´і/ [г’і'л’ц´і] [лц] → [л’ц]
тліти /тл´іти/ [т’л´і'ти] [тл] → [т’л]
кузня /кузн´а/ [ку'з’н´а] [зн] → [з’н]
для нього /дла ного/ [д’лаˬно'го] [дл] → [д’л]
Передньоязикові щілинні [з], [с] та зімкнено-щілинні
[ʒ], [ц] перед пом’якшеними губними [в’], [м’] можуть
пом’якшуватися, однак непослідовно

світ /світ/ [с’в’і'т] [св’] → [с’в’]

цвях /цвах/ [ц’в’а'х] [цв’] → [ц’в’]
сміх /сміх/ [с’м’і'х] [см’] → [с’м’]
цвіль /цвіл/ [ц’в’і'л] [цв’] → [ц’в’]
цвіт /цвіт/ [ц’в’і'т] [цв’] → [ц’в’]
свято /свато/ [с’в’а'то] [св’] → [с’в’]
дзвякати /ʒвакати/ [ʒ’в’а'кати] [ʒв’] → [ʒ’в’]
Таке уподібнення є у всіх спільнокореневих словах

[с’в’]ітити [с’м’]ішити

[с’в’]ітло [с’м’]ішний

[с’в’]іт [с’в’]ічка у[с’м’]ішка

[с’м’]іх
[с’в’]ітлий
[с’м’]іятися
[с’в’]ітанок
на[с’м’]іх
 сміх світ свій дзвін
[с’м’]іх [с’в’]іт [св’]ій [ʒв’]ін

сміху світу свого дзвону

Асиміляції за місцем і способом творення

за місцем творення свистячі перед шиплячими

за місцем творення
за способом творення
за способом творення
за місцем і способом творення
за місцем і способом творення
шиплячі перед свистячими
[д], [т] перед шиплячими
[д], [т] перед свистячими
[д], [т] перед свистячими
[д], [т] перед шиплячими
Свистячі приголосні перед наступними шиплячими стають Асиміляція за місцем творення
шиплячими
Свистячі Шиплячі

зжати /зжати/ [ж:а'ти] [зж] → [ж:] [з] [з] [ж]

[с] [с] [ш]
Пазьчин /пазчин/ [па'жчиен] [зч] → [жч]
[ʒ] [ʒ] [ǯ]
занісши /занісши/ [зані'ш:и] [сш] → [ш:] [ц] [ц] [ч]

Онисьчин /онисчин/ [они'шчиен] [сч] → [шч]

з джерела /з ǯерела/ [жˬǯе‫׀‬реила'] [зǯ] → [жǯ]

розджовхався /розǯовхавса/ [рожǯо'ўхаўса] [зǯ] → [жǯ]

І розджовхався хан, усе причіпки шукав (Л. Костенко)

 У середині слова, у префіксах (крім з- та роз-), у прийменниках (крім з)
дзвінкі свистячі ([з], [з], ([ʒ], [ʒ] не втрачають дзвінкости і змінюються
в [ж], [ǯ ]:

привізши /привізши/ [приев’і'жши] [зш] → [жш]

безшовний /безшовний/ [беижшо'ўниĭ] [зш] → [жш]

із шелестом /із шелестом/ [іж ⏝ ше'леистом] [зш] → [жш]

 ґедзь же /ґеʒ же/ [ґе'ǯ⏝ же] [ʒж] → [ǯж]

Гедзь же полетів кудись.
 У префіксі та прийменнику з та префіксі роз-

• [з] перед глухим шиплячим → [ш]:

зчистити /зчистити/ [шчи' стиети] [зч] → [шч]

розшити /розшити/ [рош:и'ти] [зш] → [ш:]

з чеком /з чеком/ [ш⏝ че'ком] [зч] → [шч]

• [з] перед дзвінким шиплячим → [ж]:

зжитися /зжитиса/ [ж:и'тиеса] [зж] → [ж:]

з джемом /з ǯемом/ [ж⏝ ǯе' мом] [зǯ] → [жǯ]

розжарити /розжарити/ [рож:а' риети] [зж] → [ж:]

 Асиміляція за місцем творення
Шиплячі приголосні перед наступними
свистячими стають свистячими
бачся /бачс´а/ [ба'ц’с´а] [чс´] → [ц’с´]
берешся /берешса/ [беире'с:а] [шс´] → [с´:]
зважся /зважса/ [зва'з’са] [ жс´] → [з’с´]
у книжці [у книжці/ [уˬкни'з’ці] [ жц´] → [з’ц´]
між зернятами /між зернатами/ [м’із:еирна'тами‫ [ ]׀‬жз] → [з:]

 Дзвінкі шиплячі ([ж], [ǯ]) ніколи не втрачають дзвінкости:

запорожці – /запорожц´і/ [запоро'з’ці] [жц´] → [з’ц´]

кембриджський /кембриǯс´кий/ [ке'мбри е ʒ’с´киĭ] [ǯс´] → [ʒ’с´]

Шиплячий перед м’яким свистячим → м’який (напівм’який) свистячий:

дошці /досц´і/ [до'с’ц´і] [шц´] → [с’ц´]

качці /качц´і/ [ка'ц´:і] [чц´] → [ц´:]

смієшся /смійешс´а/ [с’м’ійе'с´:а] [шс´] → [с´:]

Відбувається уподібнення за місцем творення і м’якістю.
 Асиміляція за місцем і
Зімкнено-проривні звуки [д], [т], [д], [т] перед способом творення
наступними свистячими приголосними зазнають
асиміляції за місцем і способом творення і змінюються
у звуки [ʒ], [ц], [ʒ], [ц]

квітці /квітці/ [кв’і'ц:і] [тц´] → [ц´:]

здається /здайетса/ [здайе'ц:а] [т′с′] → [ц′:]

віддзвеніти /відʒвеніти/ [в’іʒ:веині'ти] [дʒ] → [ʒ:]

від села /від села/ [в’і ʒˬсеила'] [дс] → [ʒс]

порадься /порадса/ [пора'ʒ  са] [дс´] → [ʒс´]

Двоетапна асиміляція
 1) звук [т′] перед [с′] змінився на [ц′] в результаті часткової регресивної
асиміляції за місцем і способом творення;
 2) у новоутвореному звукосполученні [ц′с′] відбулася прогресивна повна
асиміляція за способом творення: [ц′с′] → [ц′:]:

дивиться /дивитса/ [ди'виец′:а]

одягається /одагайетса/ [одага'йеіц′:а]

[т′с′] → [ц′с′] → [ц′ц′] → [ц′:]

 [ц′:]
– комбінаторний вияв фонем /т′/ і /с′/, який виник в результаті
двоетапної асиміляції.
 Асиміляція за місцем і
Зімкнено-проривні приголосні [д], [т], [д], [т] способом творення
уподібнюються до наступних шиплячих і
стають шиплячими [ǯ], [ч]

відживити /відживити/ [в’іǯжиеви'ти] [дж] → [ǯж]

під шафою /під шафойу/ [п’іǯˬша'фойу] [дш] → [ǯш]
будь же /буд же/ [бу'ǯˬже] [дж] → [ǯж]
багатший /багатший/ [бага'чшиĭ] [тш] → [чш]

отчий /отчий/ [о'ч:иĭ] [тч] → [ч:]

 [д], [д ] перед будь-яким наступним шиплячим змінюється в [ǯ]:

підживити /підживити/ [п’іǯжиеви'ти] [дж] → [ǯж]

відчути /відчути/ [в’іǯˬчу'ти] [дч] → [ǯч]

солодший /солодший/ [соло'ǯшиĭ ] [дш] → [ǯш]

 [т],[ т] перед глухими шиплячими змінюється в [ч]:

кетчуп /кетчуп/ [ке'ч:уп] [тч] → [ч:]

 [т], [т ] перед наступним дзвінким шиплячим змінюється в [ǯ]:

отже /отже/ [о'ǯже] [тж] → [ǯж] (регресивна часткова асиміляція за місцем

і способом творення та дзвінкістю)
Історична асиміляція за місцем і способом творення
Значна кількість слів (наприклад, знання, зілля, насіння, життя
тощо) відображає наслідки історичної асиміляції за місцем і
способом творення звука [й] попереднім приголосним.
Зокрема, у слові знання (/знанна/, [знан:а']) відбито наслідки
історичної повної прогресивної асиміляції за місцем і способом
творення:
звук [й], який був на місці сучасного звука [н], уподібнився до
попереднього звука: [нй]→[нн]→[н:] (/нн/).
Звук [н] фонематизувався, і тепер на фонологічному рівні у цьому
слові є дві однакові фонеми, які реалізуються в одному довгому
звукові.
 Опис асиміляції

 Важкість (/важкіст´/, [ва'жк’іс’т′]) – відбувається сучасна часткова

регресивна асиміляція за м’якістю : [ст´] → [с’т´]
 Спитати (/зпитати/, [спита'ти]) відбувається сучасна часткова регресивна
асиміляція за глухістю, засвідчена в ортографічному записі слова: [зп]→[сп].
 Розповісти (/розповісти/, [роспов’істи']) – відбувається сучасна регресивна
асиміляція за глухістю: [зп]→[сп].
 Дігтяр (/д′ігт′ар/, [д′іхт′а'р]) – відбувається сучасна часткова регресивна
асиміляція за глухістю і місцем творення: [гт´]→[хт′].
 Зціджений (/зц´іǯений/, [с’ц′і'ǯеиниĭ]) – відбувається сучасна часткова
регресивна асиміляція за глухістю і м’якістю: [зц´] → [с’ц´].
 Молодший (/молодший/, [моло'ǯшиĭ ]) – відбувається сучасна часткова
регресивна асиміляція за місцем і способом творення: [дш] → [ǯш].
 Квітці (/квітці/, [кв’і'ц:і]) – відбувається сучасна повна регресивна
асиміляція за способом творення і м’якістю: [тц´] → [ц´:]
Дякую за увагу!