МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Дослідження та розрахунок природного освітлення

Методичні вказівки
до виконання лабораторної роботи
з дисципліни «Основи охорони праці та безпека життєдіяльності »
для студентів денної та заочної форм навчання усіх спеціальностей

Затверджено
на засіданні кафедри
цивільної безпеки.
Протокол № 9 від 27.04. 2017 р.
 Львів – 2017
Дослідження та розрахунок природного освітлення: методичні
вказівки до виконання лабораторної роботи з дисципліни «Основи охорони
праці та безпека життєдіяльності » для студентів денної та заочної форм
навчання усіх спеціальностей / Укл. Н.В. Ступницька, А.С. Романів, Н.М.
Витрикуш, Н.М. Параняк, О.С. Дацько – Львів: Видавництво Національного
університету “Львівська політехніка”, 2017 - 20 с.

Укладачі Ступницька Н.В., канд. техн. наук, доц.,

Романів А.С., канд. техн. наук, доц.,
Витрикуш Н.М., канд. техн. наук, ст. викл.,
Параняк Н.М., канд. техн. наук, асист.,
Дацько О.С. канд. техн. наук, доц.

Відповідальний за випуск Романів А.С., канд. техн. наук, доц.

Рецензент Качан С.І., к.ф.-м.н., доц.

Яцюк Р.А., к.т.н., доц.
 ВСТУП
Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм
людини в процесі праці, світлу відводиться одне із чільних місць. Адже
відомо, що майже 90% всієї інформації про довкілля людина отримує через
органи зору.
Недостатня або надмірна освітленість, нерівномірність освітлення в полі
зору втомлює очі, призводить до зниження продуктивності праці, при цьому
зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Надмірна
яскравість джерел світла може спричинити головний біль, розлад гостроти
зору, а світлові відблиски – тимчасове засліплення.
Забезпечення раціонального освітлення виробничих приміщень і
робочих місць надає позитивного психофізіологічного впливу на працюючих,
сприяє продуктивності праці, забезпеченню її безпеки, знижує рівень
втомлюваності і виробничого травматизму та зберігає високу працездатність в
процесі праці.
Існують науково розроблені міжнародні стандарти ISO щодо освітленості
робочих місць в залежності від виду діяльності та призначення приміщень:
• Офіси з використанням комп’ютерів – 500 лк
• Офіси великої площі – 750 лк
• Офіси з креслярськими роботами – 1000 лк
• Конференц-зали – 300 лк
• Сходи та ескалатори – 150 лк
• Коридори та холи – 100 лк
Раціональне освітлення повинно відповідати наступним умовам: бути
достатнім (відповідно до встановлених норм) для виконання заданої роботи,
бути рівномірним та постійним, щоб уникнути частої переадаптації органів
зору, не створювати глибоких тіней (особливо рухомих) на робочій поверхні,
не повинно бути засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від
інших предметів, що знаходяться в полі зору, напрямок світлового потоку
повинен відповідати зручному виконанню роботи, спектральний склад світла
повинен відповідати характеру роботи (ця вимога особливо суттєва для
забезпечення правильної кольоропередачі).
Тому сучасний фахівець будь якої спеціальності та кваліфікації повинен
знати види та системи освітлення, методи нормування та розрахунку рівнів
освітлення на робочих місцях, основні принципи роботи систем освітлення
для того, щоб створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає
характеру зорової роботи і встановленим нормам.
 Мета роботи: Ознайомлення з приладами та методикою визначення
фактичного та розрахункового значення природного освітлення та порівняння
результатів з нормативними значеннями.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Основні світлотехнічні характеристики
Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та
якісними показниками. До основних кількісних показників відносять:
світловий потік, сила світла, яскравість і освітленість.

Рис. 1. Схема кількісних показників освітлення

Світловий потік (F) – потік променевої енергії, що сприймається

органами зору як світло, тобто характеризує потужність променевої енергії.
Одиниця вимірювання світлового потоку - люмен (лм).
Сила світла – це одна з основних фотометричних величин. Джерела
світла випромінюють світловий потік у різних напрямках неоднаково. Сила
світла (I) характеризує величину світлової енергії, що переноситься в
певному напрямку за одиницю часу. Кількісно сила світла дорівнює
відношенню світлового потоку, що поширюється в певному тілесному куті, до
величини цього кута.
I = F/ω, кд.
(1)

За одиницю сили світла приймають канделу (кд).

 Яскравість – це відношення сили світла, випромінюваного поверхнею,
до площі її проекції на площину, що перпендикулярна до осі спостереження.
Іншими словами, яскравість – це густина світлового потоку (кд/м2). Зі всіх
фотометричних величин, яскравість безпосередньо пов’язана з зоровими
відчуттями, оскільки освітленість зображення предмета на рогівці ока
пропорційна яскравості предмета.
Освітленість (або інтенсивність світлового потоку) (Е) – відношення
потужності світлового потоку до площі освітлюваної поверхні. Одиниця
вимірювання освітленості – люкс (лк) – освітленість, що створюється
світловим потоком в 1 люмен (лм), який рівномірно розподілений на поверхні
площею 1м2 .

Е = F/S, лк.
(2)

Основні якісні показники зорових умов роботи визначають фон,

контраст між об’єктом і фоном, видимість, показник осліпленості,
коефіцієнти відбиття і т.д.
Коефіцієнт відбивання (ρ) - відношення світлового потоку, відбитого
від поверхні, до світлового потоку, що падає на неї, тобто характеризує
здатність поверхні відбивати падаючий на неї світловий потік.
Фон – це поверхня, яка прилягає до об'єкта розрізнення, на який він
розглядається. Фон вважається світлим при ρ>0,4, середнім при ρ=0,2...0,4 і
темним при ρ<0,2.
Контраст об'єкта з фоном (К) характеризується співвідношенням
яскравостей розрізняльного об'єкта та фону. Контраст вважається великим
при К > 0,5, середнім при К = 0,2...0,5 і малим при К < 0,2.
Видимість (V) характеризує здатність ока сприймати об'єкт при
освітленості від 0,1 до 100000 лк, залежить від освітленості, розміру даного
об'єкту, його яскравості, контрасту об'єкту з фоном, та визначається числом
порогових контрастів (тобто, найменшим розрізняльним контрастом).
Коефіцієнт пульсації освітленості (Кп) – критерій оцінки відносної
глибини коливань освітленості в результаті зміни в часі світлового потоку.
Об'єкт розрізнення – об'єкт, що розглядається, окрема його частина чи
дефект, які необхідно розпізнати в процесі роботи.
Найменший розмір об’єкта розрізнення – найменший розмір, який має
чітко розрізняти око під час виконання конкретної роботи (наприклад,
товщина ліній шрифту під час читання тексту чи товщина ліній креслення під
час його виконання, тощо).
Робоча поверхня - поверхня столу, верстату, частини обладнання, на якiй
здiйснюється робота та нормується або вимiрюється освітленість.
Умовна робоча поверхня - умовно прийнята горизонтальна поверхня,
розташована на висоті 0,8 м від підлоги.
Світловий клімат - сукупність умов природного освітлення в тій або
іншій місцевості (освітленість і кількість освітлення на горизонтальній і
різноорієнтованих за сторонами горизонту вертикальних поверхнях,
створюваних розсіяним світлом неба і прямим світлом сонця, тривалість
сонячного сяйва і альбедо підстилаючої поверхні) за період понад десять
років.
Нормування природного освітлення
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів:
Природне – це пряме або відбите світло сонця (небосхила), що освітлює
приміщення через світлові прорізи в зовнішніх відгороджуючих конструкціях.
Штучне – здійснюється електричними джерелами світла (лампами
розжарювання або газорозрядними) і призначене для освітлення приміщень у
темні години доби, або таких приміщень, які не мають природного освітлення.
Суміщене – одночасне поєднання природного і штучного освітлення.
Природне освітлення виробничих приміщень здійснюється:
- боковим світлом - одно- і двостороннє через світлопрорізи (вікна) у
зовнішніх стінах;
- верхнім світлом - через світлові ліхтарі - прорізи в перекриттях;
- комбінованим світлом - через світлові ліхтарі - прорізи в перекриттях
та вікна.
На рівень освітленості приміщення при природному освітленні
впливають наступні чинники: світловий клімат, площа та орієнтація світлових
отворів, ступінь чистоти скла в світлових отворах, пофарбування стін та стелі
приміщення, глибина приміщення, наявність предметів, що заступають вікно
як зсередини, так і ззовні приміщення. Природнє освітлення має ряд
недоліків: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду,
нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення, а при
незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.
У зв’язку з динамікою природного освітлення впродовж дня для
оцінювання природного освітлення приміщень використовують відносну
величину – коефіцієнт природного освітлення (е) – відношення природної
освітленості, що створюється в певній точці заданої площини всередині
приміщення світлом неба, безпосередньо або після відбиття (Евн – внутрішнє
освітлення) до освітлення, створеного світлом повністю відкритого небосхилу
(Езов – зовнішнє освітлення) в цей же час і виражається у відсотках.

(3)

Нормоване значення КПО, еN, для будівель, розташованих в різних

районах слід визначати за формулою:

еN = ен . mN (4)

де ен - значення КПО (додаток А);

mN - коефіцієнт світлового клімату, який враховує особливості світлового
клімату, визначається залежно від регіону України та орієнтації світлових
прорізів за сторонами світу (таблиця 3);
Значення КПО нормується залежно від виду освітлення, розряду зорової
роботи або призначення приміщення. За одностороннього бокового
природного освітлення нормується мінімальне значення КПО в точці,
розміщеній на відстані 1 м від стіни, найвіддаленішої від світлових отворів,
на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і
умовної робочої поверхні (або підлоги).
При двосторонньому освітленні нормується мінімальний КПО в точці
посередині приміщення. При верхньому і комбінованому освітленні
нормується середнє значення КПО.
Нормовані значення КПО для виробничих приміщень, житлових,
громадських і допоміжних будівель наведено в ДБН В 2.5.-28-2006 „Природне
і штучне освітлення. Норми проектування” (додаток А).
Прилади для вимірювання освітленості
Для вимірювання освітленості та світлотехнічних величин застосовують
люксметри. Це прилади для вимірювання освітленості в приміщеннях
різного призначення, на робочих місцях, а також на відкритому просторі.
Люксметр працює згідно принципу внутрішнього фотоелектричного ефекту.
Це процес виникнення електропровідності в напівпровідниках під дією
електромагнітного випромінювання (на відміну від зовнішнього фотоефекту,
коли відбувається емісія електронів під дією світла). Коли світловий потік
потрапляє на напівпровідниковий фотоелемент, відбувається вивільнення
електронів в об’ємі напівпровідника і, як наслідок, – через фотоелемент
проходить електричний струм. Причому сила цього струму прямо
пропорційна інтенсивності світла, тобто освітленості фотоелемента, а
кінетична енергія фотоелектронів прямо пропорційна частоті світла. Такі
прості математичні залежності дозволяють виразити величину освітленості
кількісно. У перших аналогових люксметрах освітленість розраховувалась за
кутом відхилення стрілки гальванометра. Після винайдення селенового
фотодіода та вдосконалення вакуумних фотоелементів, електрична
фотометрія набула широкого застосування як в побутових так і в промислових
масштабах. Сучасні люксметри – це портативні цифрові прилади, з
рідкокристалічним екраном, на якому відображається результат вимірювання,
з високими ступенями захисту корпусу та чутливого елемента, а також з
набором додаткових функцій та можливостей. В дешевших моделях
люксметрів світлочутливий елемент може бути жорстко закріплений на
корпусі, що обмежує можливості використання приладу. Гнучке з’єднання
вимірювальної частини з приладом забезпечує можливості вимірювання у
важкодоступних місцях.
Завдяки використанню різних датчиків прилад може вимірювати сонячну
енергію, ультрафіолетове випромінювання, а також освітленість від різних
штучних джерел випромінювання.
Селеновий фотодіод є надзвичайно чутливим не тільки до видимого
випромінювання, але й до ультрафіолетових та інфрачервоних променів, які
не сприймаються людським оком. Тому в сучасних люксметрах широко
використовуються корегуючі світлофільтри, які відсікають ці області спектру
та наближають чутливість фотоелемента до чутливості людського ока. З
іншого боку, потрібно враховувати і те, що кожне джерело (лампа
розжарювання, люмінесцентна лампа, діодний світильник та ін.) має свій
спектр випромінювання, тому для кожного люксметра потрібно
використовувати свої коефіцієнти для різних типів ламп. Наприклад при
вимірюванні освітленості, що створюється люмінесцентними лампами,
вводять корегувальний коефіцієнт для ламп денного світла 0,88, а для ламп
білого світла – 1,15.
Використання різних оптичних сенсорів дозволяє вимірювати кількісні
значення таких фотометричних та радіометричних величин, як освітленість
(люкс, фут-кандела), яскравість (кд/м2), інтенсивність випромінювання (Вт/м2,
мкВт/см2) у видимій та ультрафіолетовій частині спектру, а також кількість
фотонів, прийнятих за одиницю часу на одиницю площі в діапазоні
фотосинтетично-активного випромінювання з довжиною хвилі від 400 до 700
нм (мкмоль/м2·с).
Для вимірювання просторових характеристик освітленості існують
насадки сферичної та циліндричної форми. Для підвищення точності
вимірювання освітленості при падінні світла під кутом теж можна
використовувати спеціальні насадки. У випадку слабких джерел світла, а
також коли необхідна особливо висока точність, варто скористатись
вакуумними фотоелементами.
Вибір люксметра залежить від необхідної точності і діапазону спектру
вимірювання.
В лабораторній роботі використовується прилад Люксметр DE-3350
призначений для швидкого і точного вимірювання освітленості в виробничих
і житлових приміщеннях, школах, лікарнях і може використовуватись як для
побутових так і професійних цілей та дозволяє вимірювати освітленість у
видимій частині спектру до 20 000 лк.
 Рис. 2. Опис цифрового люксметра
1. Дисплей (екран). 2. Перемикач включення/виключення живлення (POWER).
3. Перемикач утримання даних (HOLD). 4. Перемикач діапазонів (RANGE).
5. Перемикач зміни одиниць вимірювання люкс чи фут-кандел (LUX/FC).
6 Світлоприймач (світлочутливий датчик). 7. Кришка світлочутливого датчика.
8. З’єднувальний кабель.
2. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

Дослідження природного освітлення в приміщенні

Провести вимірювання рівня природного освітлення в приміщенні

навчальної лабораторії, використовуючи люксметр DE-3350 (рис.2)
Порядок вимірювання:
1. Ввімкнути прилад натиснувши кнопку 2 («POWER»);
2. За допомогою перемикача 5 («LUX/FC») вибираємо одиниці
вимірювання освітленості (люкс);
3. Знімаємо кришку 7 із світлочутливого датчика 6 та повертаємо його в
сторону досліджуваного джерела світла;
4. Вибираємо діапазон вимірювання за допомогою перемикача 4
(«RANGE»);
5. Визначаємо зовнішню освітленість умовно відкритого небосхилу Езов,
прийнявши її вдвічі більшою. Під час вимірювання потрібно тримати
світлоприймач в горизонтальній площині на рівні робочої поверхні
безпосередньо біля вікна. Уникати падіння прямих сонячних променів.
6. Через 10-20 с. перемикачем 3 («HOLD») фіксуємо покази на дисплеї.
Скидаємо дані, повторно натиснувши перемикач 3.
7. Зробити послідовно вимір освітленості Евн в точках, які лежать на лінії,
що перпендикулярна стіні з віконними отворами та проходить в
горизонтальній площині на рівні робочої поверхні. Не затуляти собою світло.
Перший вимір провести на відстані 1 м від точки виміру Езов і далі через
кожен метр, тобто на відстані L = 1,2,3,4,5 та 6 м від вікна. Результати
вимірювань занести в таблицю 1.
8. Після закінчення вимірювань закриваємо кришкою світлочутливий
датчик та вимикаємо прилад.
9. Розрахувати фактичний КПО еф в кожній точці вимірювань за
формулою 3. Результати розрахунків еф занести в таблицю 1.
10. Встановити характеристику та розряд зорової роботи в аудиторії.
 11. Побудувати графіки еф = f(L) та ен = f(L) за зразком (рис. 3) та зробити
висновок про можливість розміщення робочих місць в заданому приміщенні
на відстані L від вікна.
12. Користуючись ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення»,
визначити нормативний КПО - ен для заданого виду приміщення для бокового
природного освітлення (додаток А, стовпчик №11).
Порівняти нормативний КПО - ен з фактичним КПО - еф в заданій точці
приміщення (на заданій відстані L від вікна).

Зробити висновок:
- чи відповідає освітленість у вказаних точках заданим умовам зорової
роботи;
- чи достатньо природного освітлення для виконання лабораторних робіт.

Рис. 3. Графіки фактичного еф та нормативного ен рівнів

природного освітлення (приклад)
Таблиця 1
Результати вимірювань природного освітлення
№ Відс Зовні Внутріш К Хара Найме Розр Норм
робо тань шя ня П ктери нший яд оване
чого ,м освітл освітлені О, стика розмір зоро значе
місця еність, сть, % зоров обєкта вої ння
Е Евн, лк ої розрізн робо КПО,
зов, лк робо ення, ти %
ти мм
 Методи розрахунку природного освітлення
Завданням розрахунків природного освітлення є визначення необхідної
площі світлових прорізів.

Метод відносної площі світлових прорізів

Найпростішим методом розрахунку природної освітленості є метод
відносної площі світлових прорізів, який застосовується для попередньої
оцінки можливості виконання робіт певного зорового розряду.
Відносна площа світлових прорізів (α) — це відношення площі вікон до
площі підлоги приміщення, що освітлюється:

𝑆вік
α= 𝑆підл
• 100% (5)

де Sвік — сумарна площа вікон у приміщенні, м2;

Sпідл — площа підлоги у цьому ж приміщенні, м2.

Перевірочний розрахунок природного освітлення приміщення виконують

у такій послідовності:
1. Обчислюють сумарну площу вікон (світлових прорізів) Sвік.
2. Обчислюють площу підлоги у приміщенні Sпідл.
3. Обчислюють відносну площу світлових прорізів α та порівнюють її з
рекомендованим значенням (табл. 2).
Таблиця 2
 Рекомендовані значення відносної площі світлових прорізів α для
виробничих приміщень

Розряд зорової роботи Вид робіт за ступенем точності α, %

II Дуже високої точності 16–20
III Високої точності 14–16
IV Середньої точності 12–14
V Малої точності 10–12
VI Грубі 8–10

Метод коефіцієнта природного освітлення

Складові природної освітленості

Освітленість робочої поверхні всередині приміщення створюється
кількома складовими, що можна подати у вигляді рівняння
Eвнутр = Eзовн + Eвідб +Eбуд, (6)

де Езовн — освітленість, яка створюється дифузним світлом неба, що

потрапляє через світловий отвір безпосередньо на робочу поверхню;
Евідб — освітленість, яка створюється за рахунок відбивання світла від
стін, стелі, підлоги;
Ебуд — освітленість, яка створюється за рахунок відбивання світла від
будівлі, розташованої напроти вікна.
При розрахунку природного освітлення необхідно враховувати всі три
складові освітленості. Розрахунок бокового природного освітлення
приміщення здійснюється за формулою:

𝑆вік е𝑁КзηвКбуд
𝑆підл
100 = τзаг𝑟1
(7)

де Sвік, Sпідл — площа відповідно вікон та підлоги;

еN — нормоване значення КПО;
Кз — коефіцієнт запасу;
ηв — світлова характеристика вікон;
Кбуд — коефіцієнт, що враховує затінення вікон розташованими напроти
будівлями;
τзаг — загальний коефіцієнт світлопропускання світлових прорізів;
 r1 — коефіцієнт, що враховує підвищення КПО завдяки світлу, яке
відбивається від поверхонь приміщення. Саме цей коефіцієнт враховує
складову загального природного освітлення Евідб.

Приклади розрахунків
Приклад 1
Умова. Роботи якого зорового розряду і відповідно для цього розряду
найменшим розміром об’єкта розрізнення можна запланувати у виробничому
приміщенні площею 58 м2 з однобічним природним освітленням, яке
забезпечується 3 вікнами розміром 2×1,5 м кожне?
Розв’язання.
1. Визначаємо сумарну площу вікон (світлових прорізів):
Sвік = 3 · 2 · 1,5 = 9 м2.
2. Площа підлоги у приміщенні Sпідл = 58 м2.
3. За формулою (5) визначаємо відносну площу світлових прорізів:
𝑆вік 9
α= 𝑆підл
• 100% = 58
• 100 = 15, 5%

За даними табл. 2 визначаємо, що у приміщенні можна запланувати

виконання зорової роботи високої точності, що відповідає ІІІ розряду зорової
роботи. За даними додатку А встановлюємо, що найменший розмір об’єкта
розрізнення для цього розряду становить 0,3–0,5 мм.

Приклад 2
Умова. Визначити нормативне значення коефіцієнта природного
освітлення для виробничого приміщення ІІІ розряду зорової роботи
розташованого у Львові, з однобічним природним освітленням, що
забезпечується вікнами розташованими на південний захід.
Розв’язання. 1. За даними додатку А для виробничого приміщення ІІІ
розряду зорової роботи визначаємо нормоване значення коефіцієнта
природного освітлення: ен = 2,0 %.
2. Для IV поясу світлового клімату (м. Львів) та орієнтації вікон на
південний захід за даними табл. 3 знаходимо коефіцієнт світлового клімату:
mN = 0,85.
3. Нормоване значення за формулою:
еN = ен · mN = 2,0 · 0,85 = 1,7 %.
Таблиця 3
 Значення коефіцієнта світлового клімату (при боковому освітленні)

Коефіцієнт світлового клімату mN за

Орієнтація світлових прорізів за поясу світлового клімату
сторонами горизонту Уся територія
АР Крим (V)
України (IV)
Північ 0,9 0,85
Північний схід, Північний захід 0,9 0,85
Схід, Захід 0,85 0,80
Південний схід, Південний захід 0,85 0,80
Південь 0,85 0,75
3. ВИСНОВОК.

Таблиця 4
Варіанти завдань

Місце Площа
Орієнтація Кількіст Розмір вікон,
№ розташування приміщення,
вікон ь вікон а×в, м
приміщення м2
1 Львів Півн. схід 48 3 2×1,5
2 Київ Півд. захід 30 2 2×1
3 Ялта Схід 26 2 1×1,5
4 Тернопіль Південь 42 3 2×1
5 Рівне Північ 30 2 2×1,5
6 Івано-Франківськ Півн. схід 65 4 2,5×1
7 Чернівці Півн. захід 36 2 1×1,5
8 Одеса Північ 52 3 2×1,5
9 Алушта Захід 20 2 1,5×0,8
10 Запоріжжя Півд. схід 62 3 2,5×1,5

Контрольні питання.
1. Які види природного освітлення існують?
2. Від яких факторів залежить природне освітлення?
3. Що таке коефіцієнт природного освітлення?
4. Як нормується освітленість у виробничих приміщеннях?
5. В яких одиницях оцінюється освітлення?
6. В яких одиницях вимірюється коефіцієнт природного освітлення?
7. Назвіть розряди зорових робіт?
8. В чому полягає розрахунок природного освітлення?
 Список літератури
1. ДБН В 2.5.-28-2006 „Природне і штучне освітлення. Норми
проектування”.
2. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи
охорони праці: Навч. посіб. — 4-те вид., допов. — Львів, 2000. — 350
с.
3. Практикум з охорони праці: Навч. посіб. / В. Ц. Жидецький, В. С.
Джигирей, В. М. Сторожук та ін. — Львів, 2000. — 350 с.
4.
http://simvolt.ua/suchasn-lyuksmetri-nadyniy-kontrol-osvtlenost-za-bud-ya
kih-umov.html
 Додаток А
Нормативні значення величини КПО та штучного освітлення для приміщень промислових підприємств
Характеристика Найме Розряд Підроз-р Контраст Характе- Штучне освітлення Природне
зорової нший зорової яд об'єкту з освітлення
ристика
або роботи зорової фоном
роботи фону
еквіва роботи
лентн Освітленість, лк КЕО, ен1%
ий
розмір при системі при При при
об'єкт комбінованого системі верхньо- бічному
у загально- му або освітленн
освітлення
розріз го комбіно-в і
нення, освітлен- аному
мм ня освітлен-
всього в т.ч. від ні
загальног
о

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
 Малий Темний 5000 500
а
4500 500 —
Малий Середній 4000 400 1200
б
Середній Темний 3500 400 1000
Малий Світлий 2500 300 750
в Середній Середній
Великий — —
Темний 2000 200 600
Найвищої Менше
І Середній Світлий 1500 200 400
точності 0,15
Великий
Світлий
Великий
Середній 1250 200 300

— —
Дуже високої Від 0,15 II а Малий Темний 4000 400 —
точності до 0,3
3500 400
включно

б Малий Середній 3000 300 750

Середній Темний
2500 300 600

в Малий Світлий 2000 200 500

Середній
Середній
Темний
Великий 1500 200 400
г Середній Світлий 1000 200 300
Великий Світлий
Великий Середній
750 200 200
Високої точності Від 0,3 а Малий Темний 2000 200 500
до 0,5
IIІ 1500 200 400
включно
б Малий Середній 1000 200 300
Середній Темний
750 200 200
— —
в Малий Світлий 750 200 300
Середній Середній
Великий Темний
600 200 200
г Середній Світлий
Великий Світлий
400 200 200
Великий Середній
Середньої точності Понад ІV а Малий Темний 750 200 300
0,5 до 1,0
б Малий Середній 500 200 200
Середній Темний
в Малий Світлий
Середній Середній
400 200 200
Великий Темний

г Середній Світлий
Великий Світлий 4 1,5
— — 200
Великий Середній
Малої точності Понад V а Малий Темний 400 200 300
1,0 до 5

б Малий Середній
Середній Темний
— — 200

в Малий Світлий
Середній Середній
Великий Темний 3 1
— — 200

г Середній Світлий
Великий Світлий
— — 200
Великий Середній

Груба (дуже малої Більше 5 VI Незалежно від

точності) характеристик фону і
— — 200 3 1
контрасту об'єкту з
фоном

Робота з Більше 5 VII Незалежно від — — 200 3 1

матеріалами, що характеристик фону і
світяться, і контрасту об'єкту з
виробами в гарячих фоном
цехах
Загальне VIII
спостереження за
ходом виробничого
процесу : а Теж саме — — 200 3 1
- постійне
- періодичне при б _”_ — — 100 1 0,3
постійному
перебуванні людей в
приміщенні;
періодичне при
періодичному
перебуванні людей в
приміщенні;
Загальне
спостереження за
інженерними
комунікаціями

періодичне при в __ — — 50 0,7 0,2

періодичному
перебуванні людей в
приміщенні;
Загальне г _”_ — — 20 0,3 0,1
спостереження за
інженерними
комунікаціями
 Дослідження та розрахунок природного освітлення

Методичні вказівки
до виконання лабораторної роботи
з дисципліни «Основи охорони праці та безпека життєдіяльності »
для студентів денної та заочної форм навчання усіх спеціальностей

Укладачі Ступницька Н.В., канд. техн. наук, доц.,

Романів А.С., канд. техн. наук, доц.,
Витрикуш Н.М., канд. техн. наук, ст. викл.,
Параняк Н.М., канд. техн. наук, асист.,
Дацько О.С. канд. техн. наук, доц.