Елементи комбінаторики

При розв’язуванні задач з теорії ймовірностей побудувати простір елементарних подій

(множину ) можна не завжди.
Для більшості прикладних задач така побудова пов’язана з виконанням великого обсягу робіт, а
нерідко й взагалі неможлива. Щоб обчислити ймовірність тієї чи іншої випадкової події для
певного класу задач із дискретним і обмеженим простором елементарних подій, необхідно вміти
обчислити кількість n усіх елементарних подій (елементів множини ) і число m елементарних
подій, які сприяють появі випадкової події.
Існує клас задач, в яких для обчислення n і m використовуються елементи комбінаторики:
переставлення, розміщення та комбінації. У комбінаториці оперують множинами однотипних
елементів.
При розв’язуванні задач в курсі теорії ймовірностей ми часто будемо використовувати методи
комбінаторики. Коротко можна сказати, що комбінаторика – це розділ математики, об’єктом
дослідження якого є сполуки різних елементів.
Задачі, в яких треба підрахувати число всіх можливих способів розташування окремих
предметів або число всіх можливих способів здійснення деякої дії, називаються комбінаторними.
Наприклад, скількома способами можна розмістити 100 студентів в аудиторії, де є 100 місць;
скількома способами можуть бути розподілені золота, срібна і бронзова медалі на чемпіонаті
країни з футболу, тощо.
Основні правила комбінаторики.
Правило суми: Якщо X та Y – дві скінченні множини, що не перетинаються, тобто не мають
спільних елементів, то кількість елементів, що міститься в об’єднанні цих множин, дорівнює
сумарній кількості елементів в кожній з них.
Іноді правило суми формулюють наступним чином:
Якщо деякий об’єкт x можна вибрати n способами, а об’єкт y – m способами, причому спосіб
вибору об’єкта x відрізняється від способу вибору y, то вибір “x або y“ можна здійснити n+m
способами.
Правило суми узагальнюється для довільної кількості k множин і його використовують разом із
правилом добутку.
Правило добутку: Нехай потрібно послідовно виконати k дій. Якщо першу дію можна
виконати n1 способами, другу – n2 способами, ...., k-у дію – nk способами, то всі k дій разом
можна виконати n1  n2    nk способами.
Приклад 1. Скільки тризначних чисел можна скласти із цифр 1,2,3,4,5 так, щоб при цьому
жодна з цифр не повторювалася?
Очевидно, першою цифрою числа може бути одна з п’ятьох вказаних цифр, тобто першу цифру можна
вибрати n1  5 способами. Друга цифра може бути вибрана n2  4 способами (бо вже вибрана перша
цифра). Третя цифра може бути вибрана n3  3 способами.
Отже, можна скласти n1·n2·n3=5·4·3=60 тризначних чисел.
Основні формули комбінаторики.
Комбінації з n елементів по k.
Нехай X – деяка множина, яка містить n елементів: X={x1, x2,..., xn}.Очевидно що із цієї множини
можна виділити підмножину, що не містить жодного елемента (порожню підмножину  ); можна
виділити підмножини, що містять по одному елементу; по два елементи, тощо.
Довільна k-елементна підмножина множини з n елементів називається комбінацією з n
елементів по k, причому порядок елементів в такій підмножині не суттєвий.
Кількість всіх k- елементних підмножин множини з n елементів дорівнює
n!
C nk  ,
k!(n  k )!
де n!=1·2·3···n.
За означенням вважають 0!=1.
 Наприклад, з множини {a,b,c,d} можна виділити такі двоелементні підмножини: {a,b}, {a,c},
{a,d}, {b,c}, {b,d}, {c,d}.
4! 4! 1  2  3  4
Отже, C 42     6.
2!(4  2)! 2!2! 1  2  1  2
Легко перевірити такі властивості числа комбінацій
Cnk  Cnnk ; Cnk  Cnk1  Cnk11 .
Приклад 2. Скількома способами можна вибрати 4 книги із 7, що стоять на полиці?
Очевидно, що тут мова йде про кількість 4-елементних підмножин множини із 7 елементів.
Отже,
7! 4!5  6  7
C74    35 .
4!3! 4!1  2  3
Впорядковані множини. Перестановки. Розміщення.
Множина з n елементів називається впорядкованою, якщо кожному її елементу поставлено у
відповідність деяке число (номер елемента) від 1 до n.
Очевидно, що множину, яка містить більше одного елемента, можна впорядкувати не єдиним
чином. Наприклад, множину {a,b,c} можна впорядкувати таким чином:
{a,c,b}, {b,a,c}, {b,c,a}, {c,a,b}, {c,b,a}.
Впорядковані множини вважаються різними, якщо вони відрізняються або своїми
елементами, або їх порядком.
Різні впорядковані множини, які відрізняються лише порядком елементів, називаються
перестановками даної множини.
Кількість перестановок n-елементної множини, тобто число способів, якими можна
впорядкувати дану n-елементну множину, дорівнює
Pn  n!.
Приклад 3. Скількома способами можна розмістити на полиці 5 книг?
Очевидно, що при кожній розстановці ми впорядковуємо множину із 5 елементів. Тому кількість
способів таких впорядкувань дорівнює
P5  1  2  3  4  5  120 .
Розглянемо впорядковані підмножини деякої n-елементної множини X. Саму множину X
вважаємо невпорядкованою, тому кожну її підмножину можна впорядкувати яким-небудь
можливим способом.
Впорядковані k- елементні підмножини множини з n елементів називаються розміщеннями з
n елементів по k
Різні розміщення з n по k відрізняються кількістю елементів або порядком елементів. Кількість
розміщень з n по k дорівнює
k!n!
Ank  k!C nk   n(n  1)(n  2)    (n  k  1).
k!(n  k )!
Дійсно, кількість всіх k- елементних підмножин множини з n елементів дорівнює C nk . Кожну
таку k- елементну підмножину можна впорядкувати Pk  k! способами. Таким чином, отримаємо
всі впорядковані k-елементні підмножини множини X, кількість яких обчислюється за основним
правилом комбінаторики
Ank  k!Cnk .
Приклад 4. Студент повинен здати 4 іспити протягом 7 днів. Скількома способами це можна
зробити, якщо одного дня здається один іспит?
Шукана кількість способів дорівнює кількості 4-елементних впорядкованих підмножин (днів
здачі іспитів) множини з 7 елементів, тобто
A74  7  6  5  4  840 способів.
Якби було задано, що останній іспит повинен здаватися 7-го дня, то тоді кількість способів
дорівнювала би
 4  A63  4  6  5  4  480.
Комбінації з повтореннями.
Комбінаціями з n елементів по k елементів з повтореннями називаються групи, що містять k
елементів, причому кожний елемент належить одному з n типів.
Наприклад, з трьох елементів a,b,c (три типи) можна скласти такі комбінації по два з
повтореннями aa, ab, ac, bb, bc, cc.
Кількість різних комбінацій з n елементів по k з повтореннями дорівнює
Cnk  Cnkk 1  Cnn1k 1 .
Приклад 5. Кісточки доміно можна розглядати як комбінації з повтореннями по два із семи
цифр: 0,1,2,3,4,5,6.
Кількість таких комбінацій дорівнює
8!
C72  C7221  C82   28.
2!6!
Приклад 6. Скількома способами можна вибрати три з дванадцяти букв:
А, А, А, Т, Т, Т, Г, Г, Г, Ц, Ц, Ц?
Тут маємо 4 різні букви (n=4): А, Т, Г, Ц; k=3. Тому
6!
C 43  C 4331  C63   20.
31  3!
Перестановки з повтореннями.
Нехай X–множина з n елементів. Вияснимо, якою кількістю способів множину X можна
представити як об’єднання k підмножин B1 , B2 ,..., Bk , що попарно не перетинаються і які містять
відповідно n1 , n2 ,..., nk елементів (n1  n2  ...  nk  n) .
n - елементні множини, які утворюються при цьому, називаються перестановками з
повтореннями.
n n!
Їх кількість дорівнює Pn (n1 , n2 ,..., nk )  C nn1  C nn2 n    C nk n n ...n  .
1 1 2 k 1 n1!n2 !  nk !
Приклад 7. Скількома способами можна поселити 8 студентів по трьох кімнатах: одномісній,
тримісній і чотиримісній?
Тут n =8, n1 =1, n 2 =3, n3  4.
Отже,
8! 4!5  6  7  8
P8 (1,3,4)   280.
1!3!4! 1  2  3  4!
Розміщення з повтореннями.
Нехай X–множина з n елементів. Складемо k-елементну впорядковану множину, яка містить
елементи множини X, причому деякі елементи з X можуть повторюватися. Така множина
називається розміщенням з повтореннями з n елементів по k.
Кількість всіх розміщень з повтореннями з n елементів по k дорівнює
Ank  n k .
Приклад 8. Скількома способами k пасажирів можуть розподілитися по n вагонах, якщо для
пасажира істотним є тільки номер вагона?
Очевидно,
Ank  n k .