Доронін В.Г.

Лигун А.О.
Кармазина В.В.
Косухіна О.С.

0
 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

В.Г.Доронін, А.О.Лигун, В.В.Кармазіна, О.С.Косухіна

ВИБРАНІ ГЛАВИ
ДИСКРЕТНОГО АНАЛІЗУ
Комбінаторика

Методичний посібник

Затверджено
Редакційно-видавничою секцією
науково-методичної ради ДДТУ
________ 2003 р., протокол № ___

ДДТУ
Дніпродзержинськ - 2003

1
УДК 519.1

В.Г.Доронін, А.О.Лигун, В.В.Кармазіна, О.С.Косухіна Вибрані глави

дискретного аналізу. Комбінаторика. - Методичний посібник для учнів
шкіл нового типу та студентів математичних та суміжних спеціальностей.
– Дніпродзержинськ: ДДТУ, 2003. - 68 с.

Посібник спрямований на поглиблене вивчення базових елементів

комбінаторики. Зокрема розглядаються: поняття множини, операції над
множинами, перестановки, розміщення, сполучення, принципи множення
та додавання, а також основні відомості стосовно біному Н’ютона. Значна
увага приділяється практичним застосуванням комбінаторики. Крім того, з
метою індивідуального засвоєння теоретичного матеріалу пропонується
значна добірка різноманітних задач. Посібник призначений для учнів сере-
дніх шкіл, ліцеїв, гімназій, студентів молодших курсів математичних та
суміжних спеціальностей та викладачів і може бути рекомендований як
методичне забезпечення для проведення факультативних занять. Матеріал
посібника наданий у вигляді, який сприяє подальшому вивченню курсу
„Дискретної математики” у вузах.

Затверджено
на засіданні кафедри ПМКМ
20.10. 2003 р., протокол № 2

Рецензент: С.Є.Самохвалов, доктор техн. наук, професор,

зав. кафедрою прикладної математики та комп’ютерного
моделювання

2
 ВСТУП

При розв’язку багатьох практичних задач приходиться вибирати із

деякої множини об’єктів ті, які мають ту або іншу задану властивість, роз-
ташовувати їх у певному порядку. Задачі такого роду, де приходиться пра-
цювати з комбінаціями об’єктів, відносяться до комбінаторних задач і
складають предмет вивчення розділу дискретної математики – комбінато-
рика, що має велике значення для теорії ймовірності, математичної логіки,
теорії чисел та ін.
Комбінаторика – розділ теорії множин, що вивчає скінченні мно-
жини.
У програмі по математиці для середніх загальноосвітніх шкіл, що ре-
комендована Міністерством освіти України, на розділ Х, “Елементи комбі-
наторики” пробного підручника для 10-11 класів середньої школи відведе-
но 8-9 годин.
Сама програма включає наступні теми розділу “Елементи комбінато-
рики”:
• Поняття множини
• Операції над множинами
• Перестановки, розміщення, сполучення
• Трикутник Паскаля
• Біном Ньютона
Наше викладання орієнтовано на 9 годин. Але в повному обсязі ма-
теріал може бути розглянутий з використанням додаткових (гурткових,
факультативних) занять.

3
1. ПОНЯТТЯ МНОЖИНИ. ОПЕРАЦІЇ НАД МНОЖИНАМИ

1.1. Множини, еквівалентність множин, включення множин

В повсякденному житті на кожному кроці нам доводиться мати спра-

ву з поняттям “сукупності”. Цьому поняттю дуже важливо дати чіткий
опис. Наприклад, можна говорити про сукупність шкіл міста, або сукуп-
ність літер будь-якого алфавіту і так далі. В цих прикладах слово “сукуп-
ність” можна замінити на слово “множина” або “набір”.
У математиці множиною називають будь-який набір або сукупність
різних об’єктів. Об’єкти із яких складається множина називають його еле-
ментами. Можна, наприклад, розглядати множину усіх дійсних чисел,
множину натуральних чисел, множину всіх учнів у даній школі, множину
жителів даного міста і т.ін.
Існує два основних способи завдання множини: перерахування та
описування. Множину можна задати, якщо перерахувати всі її елементи. А
можна задати множину описавши її елементи за допомогою характеристи-
чної властивості, що встановлює, які елементи належать, а які – не нале-
жать розглядаємій множині. Ясно, що перерахуванням можливо задати
лише скінчену множину, тобто множину, що складається з скінченого чис-
ла елементів. Скінчену множину, що складається з елементів
a1 , a 2 ,..., a n будемо позначати символом {a1 , a 2 ,..., a n } .
Введемо основні позначення: множини будемо позначати прописними
буквами A, B ,... , а їх елементи – малими a , b ,... . Твердження “елемент а на-
лежить множині А” символічно записують наступним чином: a ∈ A . Якщо
всі елементи, із яких складається А, входять і в В, то ми називаємо А під-
множиною В і пишемо A ⊂ B .
Наприклад, цілі числа утворюють підмножину у множині всіх дійсних
чисел. Інколи ми завчасно не знаємо, чи містить деяка множина (напри-
клад, множина коренів даного рівняння) хоча б один елемент. Тому доці-

4
льно ввести поняття пустої множини, тобто множини, що не містить жод-
ного елементу. Будемо позначати її ∅ .
Домовимося говорити, що дві множини А і В називаються рівними
якщо всі елементи першої множини є елементами другої множини, і, на-
впаки, всі елементи другої множини є елементами першої множини. По-
значається це так: А=В, і означає, що A ⊂ B і B ⊂ A .

1.2. Операції над множинами

Нехай А і В - довільні множини; їх сумою чи об'єднанням називаєть-

ся множина, що складається з усіх елементів, що належать хоча б одній із
множин А і В. Будемо її позначати C = A ∪ B .

Ця операція “додавання” множин задовольняє комутативному та асо-

ціативному законам:

A ∪ B = B ∪ A , A ∪ (B ∪ C ) = ( A ∪ B ) ∪ C . (1)
Перша з цих рівностей випливає з визначення суми. Друга є наслід-
ком того, що і A ∪ (B ∪ C ) і ( A ∪ B ) ∪ C є сукупність елементів, що

входять хоча б в одну з множин А, або в В, або в С. Тому можна розгляда-

ти і суму будь-якого числа множин A1 ∪ A2 ∪ ... ∪ An . Ясно, що це буде

множина, яку утворюють елементи кожної з множин A1 , A2 ,..., An і тіль-

ки вони (причому, загальні елементи увійдуть в неї лише по одному разу).
Але не треба плутати введене додавання множин із звичайним дода-
ванням чисел. Наприклад, нехай дано дві множини {1, 2, 3} і {2, 3, 4}.
Тоді, враховуючи, що якщо множини А і В мають загальні елементи, то
кожний з цих елементів входить у A ∪ B тільки один раз, будемо мати {1,
2, 3} ∪ {2, 3, 4}= {1, 2, 3, 4}. Отже, число елементів у сумі множин не обо-
в'язково дорівнює сумі елементів першої і другої множини, а може бути
менше її. Зокрема, додавання множин приводить до таких (незвичайних
для чисел) формул:

5
 A ∪ A = A , A ∪ A ∪ ... ∪ A = A .
Назвемо перетином множин А і В, множину, яка складається з усіх
елементів, що належать, як А, так і В. Перетин цих множин будемо позна-
чати C = A ∩ B .
Наприклад, {1, 2, 3} ∩ {2, 3, 4}= {2, 3}.
Якщо A1 , A2 ,..., An - деякі множини, то A1 ∩ A2 ∩ ... ∩ An є
множина, яка складається з елементів, що входять у кожну з множин
A1 , A2 ,..., An (тобто є загальними для цих множин). Перетин множин за-
довольняє комутативному та асоціативному законам:
A ∩ B = B ∩ A, A ∩ (B ∩ C ) = ( A ∩ B ) ∩ C (2)
Відзначимо, що A ∩ A = A , і тому A ∩ A ∩ ... ∩ A = A .
Операції об'єднання і перетину задовольняють дистрибутивним за-
конам:
A ∩ (B ∪ C ) = ( A ∩ B ) ∪ ( A ∩ C ), A ∪ (B ∩ C ) = ( A ∪ B ) ∩ ( A ∪ C )
(3)
Щоб довести, що деякі множини рівні, згідно визначення, треба встанови-
ти, що кожне з них є підмножиною іншої. Таким способом перевіримо,
наприклад, першу з рівностей (3). Нехай x ∈ A ∩ (B ∪ C ). Це означає, що
x ∈ A , і крім того, x ∈ B або x ∈ C . Але тоді x ∈ A ∩ B або x ∈ A ∩ C .
Значить, x ∈ ( A ∩ B ) ∪ ( A ∩ C ) .

Навпаки, нехай x ∈ ( A ∩ B ) ∪ ( A ∩ C ). Тоді x ∈ A ∩ B або

x ∈ A ∩ C . Значить, x ∈ A і, крім того, x ∈ B або x ∈ C , тобто
x ∈ B ∪ C . Значить, x ∈ A ∩ (B ∪ C ).
Порожня множина відіграє роль нуля в операціях над множинами:
A∪∅ = A , A∩∅ =∅ .

6
 Наочно операції над множинами можна ілюструвати, зображуючи
множини у вигляді кіл (іноді їх називають колами Ейлера) або інших фі-
гур на площині (рис.1 - 3).

Рис.1. A ⊂ B Рис.2. C = A ∪ B Рис.3. C = A ∩ B

Часто обмежуються розглядом усіляких підмножин однієї і тієї ж

множини, яку в цьому випадку називають основною чи універсальною мно-
жиною. Позначимо основну множину буквою Е. Для будь-якої множини А,
що належить основній множині Е, справедливі рівності:
A ∪ E = E , A ∩ E = A.
Множина елементів основної множини Е, що не належать множині А,
називається доповненням множини А до множини Е і позначається A . Об'-
єднання множини А та її доповнення A є основною множиною:
A ∪ A = E . Перетин множини зі своїм доповненням порожньо:
A ∩ A = ∅ . Доповнення пустої множини є основною множиною: ∅ = E ,
а доповнення основної множини порожньо: E = ∅ .

A
А

E
Рис.4

7
 На рис.4. основна множина Е схематично зображена у вигляді прямо-
кутника, його підмножина А заштрихована, не заштриховане доповнення
множини А до Е.
Для будь-яких підмножин А та В основної множини Е справедливі рі-
вності:

A ∪ B = A ∩ B,
(4)
A ∩ B = A ∪ B.
Доведемо першу рівність із (4). Друга доводиться аналогічно.

Нехай x ∈ A ∪ B . Це означає, що х не входить у A ∪ B , тобто

x ∉ A і x ∉ B . Тому x ∈ A і x ∈ B . Отже, x ∈ A ∩ B .
Навпаки, нехай x ∈ A ∩ B .Значить, x ∈ A і x ∈ B , тобто x ∉ A і

x ∉ B . Тому x ∉ A ∪ B . Звідки x ∈ A ∪ B .

Рис.5 Рис.6

Перша із рівностей (5) проілюстрована на рис.5 і 6. На рис.5 не заштрихо-

вано об’єднання A ∪ B , заштриховано його доповнення A ∪ B . На рис.6

множина A заштрихована вертикально, а множина B - горизонтально, по-
двійним штрихуванням визначено їх перетин A ∩ B . Залишається співс-

тавити цю область із заштрихованою областю A ∪ B на рис.5.

8
1.3. Знаходження числа елементів суми множин

Будемо позначати через N(А) кількість елементів множини А. Осно-

вна формула, якою користуються при знаходженні числа елементів суми
двох множин, наступна:
N ( A ∪ B ) = N ( A) + N ( B ) − N ( A ∩ B ) (5)

Дійсно, N ( A) + N (B ) це число, що ми одержуємо, перелічивши всі

елементи множини А, а потім – всі елементи множини В. Але в цьому ви-
падку загальні елементи (їх кількість N ( A ∩ B ) ) будуть перераховані дві-
чі, тому
N ( A) + N ( B ) = N ( A ∪ B ) + N ( A ∩ B ) .
Звідси і випливає рівність (5).

9
 2. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ КОМБІНАТОРИКИ

Приклад. Скількома способами можна розташувати на полиці три

книжки (позначимо їх буквами A, B та C)?
Розв'язок 1. Один із шляхів розв'язання цієї задачі полягає в наступ-
ному: випишемо всі можливі розміщення і порахуємо їх. Щоб жодне з
розміщень не було пропущено, перерахування всіх варіантів зручно пов'я-
зати з побудовою дерева (рис.7). Початкову точку чи вершину позначимо
через О. Рухаючись усіма можливими шляхами з точки О до правої край-
ньої вершини дерева, ми одержимо 6 розміщень, що перераховані в пер-
шому праворуч стовпці.
Книга на Книга на Книга на Можливі
першому місці другому місці третьому місці розміщення
В С АВС
А
С В АСВ
А ВАС
Початок С
В
О С ВСА
А
А
В САВ
С
В А СВА

Рис.7. Дерево для одержання числа розміщень трьох книжок на полиці

Зауважимо, що при побудові дерева враховується порядок об'єктів.

Тому, ABC та ACB вважаються різними розміщеннями трьох книжок,
оскільки вони відрізні за порядком. Порядок – характерна риса розміщень;
зміна порядку у ньому приводить до іншого розміщення.
Розв'язок 2. На більш вдалий розв'язок цієї задачі наводить подальше
вивчення дерева. Міркуватимемо так.
У задачі потрібно заповнити три місця на полиці. Зобразимо їх на-
ступним чином:

10
На перше місце ми можемо помістити або A, або B, або C. Тому перше мі-
сце можна заповнити трьома способами:

(на дереві ця обставина ілюструється трьома гілками, що виходять із точки

О і ведуть до стовпця “Книга на першому місці”). Для заповнення другого
місця можна використовувати будь-яку із двох книг, що залишилися, тоб-
то:
3 2
Таким чином ми можемо заповнити перші два місця 3·2=6 способами
(замітимо, що саме 6 гілок дерева закінчуються на стовпці “Книга на дру-
гому місці”). Для кожного із 6 варіантів заповнення перших двох місць у
нас є тільки один варіант заповнення третього місця, оскільки залишається
єдина книга. Тому всі три місця ми можемо заповнити 6·1=6 способами
(замітимо, що саме 6 гілок дерева закінчуються на стовпці “Книга на тре-
тьому місці”). Можна зобразити кількість варіантів заповнення кожного з
трьох місць наступними чином:

3 2 1

Загальна кількість розміщень знаходиться множенням: 3⋅2⋅1= 6

2.1. Принцип множення

Нехай необхідно виконати одне за іншим якісь k дій. Якщо першу

дію можна виконати n1 кількістю способів, після чого другу дію можна
виконати n 2 кількістю способів, після чого третю дію можна виконати n3
кількістю способів, і так до k-ої дії, яку можна виконати n k кількістю спо-
собів, то всі k дій разом можуть бути виконані:

11
 n1 ⋅ n2 ⋅ n3 ⋅ ... ⋅ n k (6)
способами.
Дерево на рис.8 ілюструє принцип множення для n1 =2, n 2 =3, n3 =2.
Загальне число шляхів вздовж гілок дерева від початку до його пра-
вої крайньої вершини дорівнює: n1 ⋅ n 2 ⋅ n3 = 2 ⋅ 3 ⋅ 2 = 12

n1 n2 n3

Рис.8 Дерево, що ілюструє принцип множення

Приклад. Скільки чотирицифрових чисел можна скласти використо-

вуючи цифри 1,2,3,4,5 якщо: а) ніяка цифра не повторюється; б) припуска-
ється повторення цифр; в) числа повинні бути непарними і повторення
цифр не допускається?
Розв'язок. а) Нам треба заповнити чотири місця. На перше місце
можна поставити будь-яку з п'яти цифр. Потім, оскільки ніяку цифру не
можна використовувати більш одного разу, на друге місце можна постави-
ти будь-яку з чотирьох цифр, що залишилися. У такий же спосіб на третє
місце можна поставити одну з трьох цифр, що залишилися, а на четверте -
одну з двох. Отже, за принципом множення, усього можна скласти:
5⋅4⋅3⋅2=120
чотирицифрових чисел.

12
 б) Оскільки повторення цифр дозволяються, то тепер на кожне місце
можна поставити будь-яку з даних п'яти цифр. Отже, у цьому випадку мо-
жна скласти усього:
5⋅5⋅5⋅5 = 625
чотирицифрових чисел.
в) Якщо число непарне, то його остання цифра може дорівнювати
або 1, або 3, або 5. Тому на четверте місце можна поставити будь-яку з цих
трьох цифр. Після цього на місця, що залишилися, можна поставити чоти-
ри цифри, три цифри і дві цифри відповідно, бо ніяку цифру не можна ви-
користовувати більш одного разу. Отже, за принципом множення, кіль-
кість непарних чотирицифрових чисел без повторення цифр дорівнює:
4⋅3⋅2⋅3 = 72.
Зауваження. Якщо деяку дію (як у випадку (в) – заповнення четверто-
го місця) необхідно виконати по-особливому, не так, як інші, то доцільно
виконати її на початку. Однак, у більшості випадків, коли на виконання дій
не має вагомих обмежень, байдужий порядок у якому ці дії виконуються.

2.2. Принцип додавання

Розглянемо дві дії, перша з яких може бути виконана m способами, а

друга – n способами. Принцип множення стверджує: якщо після того як
перша дія виконана будь-яким із m способів, другу дію можна виконати
n способами, то обидві дії разом можуть бути виконані m ⋅ n способами.
Принцип множення відноситься до таких ситуацій, коли ми можемо вико-
нати спочатку першу дію, а потім другу.
Зовсім інша ситуація відбувається, коли мова йде про першу, або про
другу дії, але не про обидві дії разом.
Приклад 3. У нашому розпорядженні є три різних прапори. На пра-
порі-штоку підіймається сигнал, що складається не менш ніж із двох пра-

13
порів. Скільки різних сигналів можна підняти на прапорі-штоку, якщо по-
рядок сигналів у прапорі враховується?
Розв'язок. Умовимося першою дією вважати підйом на прапорі-
штоку двох прапорів, а другою дією - підйом трьох прапорів. За принци-
пом множення два прапори можна підняти 3·2=6 способами, аналогічно,
підняти три прапори можна 3·2·1=6 способами.
Оскільки ми повинні підняти лише один сигнал, то ним може бути
сигнал або із двох прапорів, або із трьох. Так що ми виконуємо або першу,
або другу дію, але не виконуємо їх разом, бо ці дії взаємно виключають
одна одну: вони не можуть бути виконані одночасно. Тому зрозуміло, що
загальна кількість сигналів дорівнює
6+6 = 12.
Принцип додавання. Якщо дві дії взаємно виключають одна одну,
причому одна з них може бути виконана M способами, а інша – N спосо-
бами, то яка-небудь одна із них може бути виконана M + N способами.

2.3. Вправи

1. Скількома способами можуть вісім чоловік стати в чергу до теат-

ральної каси?
Розв'язок. На перше місце може стати будь-хто із восьми чоловік,
тому перше місце можна заповнити 8 способами, на друге місце може ста-
ти будь-хто із семи чоловік, що залишилися, тобто друге місце можна за-
повнити 7 способами, третє місце займає будь-хто із шести чоловік, тому в
нас є 6 способів заповнення третього місця і т.д. За принципом множення
одержимо: 8 ⋅ 7 ⋅ 6 ⋅ ... ⋅ 2 ⋅ 1 = 40320 способів.
2. Скільки п’ятицифрових чисел можна скласти з цифр 2, 3, 4, 6, 7, 8,
якщо ніяку цифру не можна використовувати більш одного разу? Скільки
серед цих чисел буде парних? Скільки непарних?

14
 Розв'язок. На перше місце можна поставити будь-яку з наданих шес-
ти цифр (6 способів), на друге місце – будь-яку з п'яти цифр, що залиши-
лися (5 способів) і т.д. За принципом множення одержимо
6 ⋅ 5 ⋅ 4 ⋅ 3 ⋅ 2 = 720 чисел.
Якщо число парне, то його остання цифра повинна дорівнювати або
2, або 4, або 6, або 8. Тому спочатку заповнюємо останнє місце будь-якою
із цих чотирьох цифр. Після цього на місця, що залишилися, можна поміс-
тити будь-яку із п'яти цифр, будь-яку із чотирьох цифр, будь-яку із трьох
цифр, будь-яку із двох цифр, бо ніяку цифру не можна використовувати
більше одного разу.
Кількість парних п'ятизначних чисел без повторення дорівнює:
5 ⋅ 4 ⋅ 3 ⋅ 2 ⋅ 4 = 480 . Лишок становить 720 – 480 = 240 непарних чисел .
3. Позивні радіостанції повинні починатися з літери W. Скільком ра-
діостанціям можна присвоїти різні позивні, якщо позивні складаються з
трьох літер, які можуть повторюватися? Якщо позивні складаються з чоти-
рьох літер, що не повторюються?
Розв'язок. Позивні радіостанції складаються з трьох літер, з повто-
реннями. За умовою на першому місці повинна бути літера W, тоді другу
літеру можна вибрати (по кількості літер латинського алфавіту) 26 спосо-
бами і незалежно від цього, 26 способами можна вибрати третю літеру. За

принципом множення одержимо 26 ⋅ 26 = 26 2 = 676 трилітерних позивних.

Якщо позивний складається з чотирьох літер, що не повторюються,
то на друге місце можна поставити будь-яку з літер латинського алфавіту,
крім W (25 способів), на третє місце - будь-яку з 24 літер, що залишилися,
на четверте – будь-яку з 23 літер. Одержуємо 25 ⋅ 24 ⋅ 23 = 13800 чотирилі-
терних позивних.
4. У нас є три листи, кожен із яких ми можемо відправити по шести
різним адресам:
а) Скількома способами можна здійснити розсилку листів, якщо ніякі
два листи не можна посилати за однією адресою?

15
 б) Якщо за однією адресою дозволяється посилати більш ніж один
лист?
Розв'язок. а) Перший лист можемо послати за будь-якою із шести ад-
рес, другий – за будь-якою із п'яти адрес, що залишилися, і третій – за
будь-якою із чотирьох адрес, що залишилися. Користуючись принципом
множення одержимо 6 ⋅ 5 ⋅ 4 = 120 способів.
б) Кожен лист незалежно від інших можна послати за будь-якою із
шести адрес, тобто 6 способів. Користуючись принципом множення одер-
жимо 6 ⋅ 6 ⋅ 6 = 216 способів.

5. В автомобілі сім місць. Скількома способами сім чоловік можуть

сісти в автомобіль, якщо зайняти місце водія можуть тільки двоє з них?

Розв'язок. Зайняти місце водія можуть лише двоє, що здійснюється,

ясно, двома способами. Шість чоловік, що залишилися, потрібно розмісти-
ти на шести місцях. Це можна зробити 6 ⋅ 5 ⋅ 4 ⋅ 3 ⋅ 2 = 720 способами. Кори-
стуючись принципом множення одержуємо 2 ⋅ 720 = 1440 шуканих спосо-
бів розміщення.

6. У пасажирському потязі дев'ять вагонів. Скількома способами мо-

жна розташувати в потязі чотирьох чоловік за умови, що усі поїдуть у різ-
них вагонах?

Розв'язок. Перший пасажир може сісти в будь-який із 9 вагонів, дру-

гий – у будь-який із 8 вагонів, що залишилися і т.д. За принципом множен-
ня одержимо 9 ⋅ 8 ⋅ 7 ⋅ 6 = 3024 способів.

7. У класі 30 одномісних парт. Скількома способами можна розсади-

ти на них шість школярів?

Розв'язок. Перший школяр може зайняти будь-яку із 30 парт, другий

– будь-яку із 29 парт, що залишилися, і т.д. За принципом множення одер-
жимо 30 ⋅ 29 ⋅ 28 ⋅ 27 ⋅ 26 ⋅ 25 способів.

16
 8. Скількома способами серед 20 учнів класу можна вибрати “трику-
тник” групи: старосту, санітара і редактора стінної газети?

Розв'язок. Вибори організуємо так: спочатку виберемо старосту, по-

тім санітара, потім редактора стінної газети (хоча саме такий порядок не є
істотним). Кожний з учнів може бути обраний старостою, тому існує 20
можливостей обрати старосту. Після того, як староста вже обраний, ли-
шається 19 кандидатур для вибору санітара, а всього способів обрати пару
”староста - санітар” - 20 ⋅ 19 = 380 . Тепер обрати редактора стінгазети мо-
жна зробити 18 способами. Усього за принципом множення налічується
20 ⋅ 19 ⋅ 18 = 6859 способів вибрати “трикутник”.

9. Використовуючи 30 літер російського алфавіту, 10 голосних і 20

приголосних (тобто всі букви, окрім Й,Ь,Ъ), скільки можна скласти різних
п’ятилітерних “слів”, якщо в кожнім “слові” лише 2 голосних, і ті на 2-му і
4-му місцях? (Багато слів зовсім безглузді: шыцыщ, рюпюж, ...)

Розв'язок. Користуючись принципом множення одержимо

20 ⋅ 10 ⋅ 20 ⋅ 10 ⋅ 20 = 800 000 “слів”.

10. Дехто забув останні чотири цифри телефонного номера, пам'ятає

тільки, що всі цифри різні і серед них дев'ятка. Яке максимальне число но-
мерів йому доведеться набрати, якщо він спробує додзвонитися до абонен-
та? (мінімальне число – одиниця, якщо дуже повезе, можна відразу “по-
трапити” на потрібний номер)

Розв'язок. Перший спосіб. Якщо місце дев'ятки зафіксувати, скажемо,

поставити дев'ятку на перше місце, то одержимо 9 ⋅ 8 ⋅ 7 = 504 наборів з чо-
тирьох цифр (тому що існує 9 цифр відмінних від дев'ятки:
0,1,2,3,4,5,6,7,8). Враховуючи, що дев'ятку можна зафіксувати на будь-
якому із чотирьох місць, то всього одержимо 504 ⋅ 4 = 2016 наборів.

Другий спосіб. Загальне число наборів з чотирьох різних цифр дорів-

нює 10 ⋅ 9 ⋅ 8 ⋅ 7 = 5040 , а наборів, у яких немає дев'ятки існує

17
9 ⋅ 8 ⋅ 7 ⋅ 6 = 3024 . Отже виходить, що у 5040 - 3024 = 2016 наборах дев'ятка
є.

11. Із 12 кандидатів тренер відбирає п'ятьох і складає з них баскетбо-

льну команду. Два кандидати можуть грати центровими, четверо – тільки в
захисті, а інші тільки в нападі (передбачається, що команда складається з
одного центрового, двох захисників і двох нападаючих). Скількома спосо-
бами тренер може скласти команду?

Розв'язок. Для формування команди необхідно виконати наступні дії:

- вибрати одного центрового з двох кандидатів;

- незалежно від першої дії вибрати двох захисників з чотирьох кан-

дидатів;

- незалежно від першої та другої дії вибрати двох нападаючих із ше-

сти кандидатів.

Користуючись принципом множення, потрібно перемножити кіль-

кість способів, якими може здійснитися перша, друга та третя дії. Першу
дію можна зрозуміло здійснити двома способами. Другу дію - кількістю
двоелементних підмножин чотирьохелементної множини. Впорядкованих
пар всього існує 4 ⋅ 3 = 12 (4 способи – перше місце, 3 способи – друге).
Серед них кожна підмножина зустрінеться двічі (відрізняючись порядком).
Значить, шукана кількість способів виконання другої дії становить
4⋅3
= 6 . Міркуючи аналогічно попередньому, третю дію можна виконати
2
6⋅5
=15 способами. Отже, налічується 2 ⋅ 6 ⋅ 5 = 180 способів скласти ко-
2
манду.

12. Із цифр 1,2,3,4,5 складаються різні числа, кожне з який містить не

менш ніж три цифри. Скільки таких чисел можна скласти, якщо повторен-
ня цифр заборонені?

18
 Розв'язок. Число, що складається, може містити три, чотири або п'ять
цифр. Якщо число трьохзначне, то першу цифру можемо вибрати п'ятьма
способами, другу – чотирма способами, третю – трьома способами. За
принципом множення можемо скласти 5 ⋅ 4 ⋅ 3 = 60 тризначних чисел. Як-
що число чотиризначне, то, діючи аналогічно, одержуємо 5 ⋅ 4 ⋅ 3 ⋅ 2 = 120
чотиризначних чисел. Чисел складених з п'яти цифр буде
5 ⋅ 4 ⋅ 3 ⋅ 2 ⋅ 1 = 120 . За принципом додавання всього налічується 60 + 120 +
120 = 300 потрібних чисел.

13. П'ять хлопчиків і п'ять дівчаток сідають у ряд на 10 разом поста-

влених стільців, причому хлопчики сідають на непарні місця, а дівчатка на
парні. Скількома способами вони можуть це зробити?

Розв'язок. Хлопчиків можна розсадити на п'яти місцях

5 ⋅ 4 ⋅ 3 ⋅ 2 ⋅ 1 = 120 способами. Незалежно від цього дівчаток можна розса-
дити також на п'яти місцях 5 ⋅ 4 ⋅ 3 ⋅ 2 ⋅ 1 = 120 способами. Необхідне розмі-
щення хлопчиків і дівчаток на 10 місцях можна здійснити, згідно принци-
пу множення, 120⋅120 = 14400 способами.

14. Скількома способами три різних подарунки: А, В та С, можна

вручити деяким трьом з 15 осіб, якщо а) ніхто не повинен одержати більше
одного подарунка? б)якщо подарунок А повинна одержати певна особа?

Розв'язок. а) Подарунок А можна вручити комусь з 15 осіб, тобто 15

способами, подарунок В можна вручити комусь із 14 осіб, що залишилися,
тобто 14 способами, подарунок С – 13 способами.

Відповідь на а): 15 ⋅ 14 ⋅ 13 = 2730 .

Розв'язок. б) Подарунок А одержує певна особа. Тоді подарунок В

можна вручити будь-кому із 14 осіб, що залишилися – 14 способів, пода-
рунок С - 13 способів.

Відповідь на б): 14 ⋅ 13 = 182 .

19
 15. Енциклопедія складається з дев'яти томів. Скількома способами її
можна поставити на полицю в довільному порядку, але так, щоб книги ен-
циклопедії не стояли разом у порядку слідування їх номерів?

Розв'язок. Розташувати томи енциклопедії на полиці можна

9 ⋅ 8 ⋅ 7 ⋅ ... ⋅ 2 ⋅ 1 способами. Із них лише один спосіб буде відповідати пра-
вильному порядку. Відповідь: 9 ⋅ 8 ⋅ 7 ⋅ ... ⋅ 2 ⋅ 1 − 1 .

16. а) Скільки існує п'ятизначних чисел?

б) Скільки серед них таких, що починаються цифрою 2 і закінчу-

ються цифрою 4?

в) Скільки таких, що не містять цифру 5?

г) Скільки таких, що діляться на 5?

Розв'язок. а) Першу цифру п'ятизначного числа можна вибрати 9

способами (від 1 до 9). Будь-яку іншу цифру незалежно від інших можна
вибрати 10 способами. За принципом множення одержимо

9 ⋅ 10 ⋅ 10 ⋅ 10 ⋅ 10 = 9 ⋅ 10 4 = 90000 чисел.

б) Якщо число починається цифрою 2 і закінчується цифрою 4, то в

ньому залишається визначити другу, третю і четверту цифри. Кожну з них
незалежно від інших можемо вибрати 10 способами. Одержуємо

10 3 = 1000 чисел.

в) Якщо число не містить цифри п'ять, то першу цифру можна виб-

рати 8 способами (1,2,3,4,5,6,7,8,9), а будь-яку іншу із тих чотирьох, що за-

лишилися – 9 способами. Виходить 8 ⋅ 9 ⋅ 9 ⋅ 9 ⋅ 9 = 8 ⋅ 9 4 = 52488 чисел.

г) Число ділиться на 5, якщо воно закінчується цифрами 5 або 0, тоб-

то є два способи вибору останньої цифри. Так, як першу цифру можна ви-
брати 9 способами, а кожну з трьох цифр, що залишилися – 10 способами,

то існує 9 ⋅ 10 ⋅ 10 ⋅ 10 ⋅ 2 = 9 ⋅ 10 3 ⋅ 2 = 18000 п'ятизначних чисел, що діляться

на 5.

20
 17. У забігу беруть участь 5 хлопчиків. Скількома способами можуть
розподілитися два перших місця?

Розв'язок. Перше місце може зайняти один з п'яти хлопчиків, друге –

один із чотирьох, що залишилися. Таким чином перше і друге місце мо-
жуть розподілитися 5 ⋅ 4 = 20 способами.

18. Скільки упорядкованих пар символів ( x, y ) можна утворити, як-

що на місце х можна поставити або а, або в, або с, а на місце у – або 1, або
2, або 3, або 4? Намалюйте дерево, на якому показана множина усіх мож-
ливих пар символів.

Розв’язок. х можна замінити 3 способами, бо замість х підставляємо

три символи, у можна замінити чотирма символами, тобто 4 способами.
Користуючись принципом множення одержимо 3 ⋅ 4 = 12 . Шукане дерево
зображено на рис.9.
(a,1)
(a,2)
(a,y)
(a,3)
(a,4)
(b,1)
(b,2)
(x,y) (b,y)
(b,3)
(b,4)
(c,1)
(c,2)
(c,y)
(c,3)
(c,4)
Рис.9.

19. Скільки різних підмножин, враховуючи порожню підмножину та

всю множину, можна виділити з множини, що містить 9 елементів? Із
множини, що містить n елементів?

21
 Розв'язок. а) Із множини, що містить 9 елементів можна виділити 2 9
підмножин.

б) При формуванні підмножини з множини, що містить n елементів,

над кожним елементом, незалежно від інших можна виконати дві дії –
включити або не включити його в підмножину. За принципом множення,

таким чином, одержуємо 2 n підмножин.

20. Скількома різними способами із восьми книг можна відібрати де-

кілька, але не менше однієї?

Розв'язок. Вирішивши для кожної з 8 книг питання, вибирається вона

чи ні (2 способи), отримаємо певну їх підмножину. Тому з принципу мно-

ження випливає, що з восьми книг відібрати декілька можливо 2 8 спосо-

бами. Із них тільки в одному випадку не відбирається ні однієї книги (по-
рожня підмножина). Всі інші способи нас влаштовують. Отже, відповідь:

2 8 − 1 = 255 .

21. Скільки сигналів можна підняти на щоглі, маючи чотири прапори

різних кольорів, якщо кожен сигнал повинен складатися не менш ніж із
двох прапорів? (Порядок прапорів у сигналі не суттєвий!)

Розв'язок. У нас є 4 прапори (множина з 4 елементів). Для кожного з

них виникає питання про те, чи включати його в сигнал (підмножину) чи

ні. Всього так можна скласти 2 4 сигналів (підмножин). Із них буде одна
підмножина без елементів (порожня) і чотири підмножини по одному еле-
менту. Інші будуть мати не менш ніж два елементи. Отже, справджується

відповідь: 2 4 − 5 = 11 .

22. Скільки існує перестановок із повтореннями з n об'єктів по r ?

Вважається, що є принаймні по r екземплярів кожного з n об'єктів.

22
 Розв'язок. Об'єкт на кожній з r позицій у потрібній перестановці не-
залежно від інших можна вибрати n способами. Отже, за правилом мно-

ження, відповіддю на питання є n r .

23. Дехто, виходячи з вагону потяга, знайшов у себе в кишені чоти-

ри монети номіналом 5, 10, 25 та 50 центів. Скількома способами він може
дати на чай носію?

Розв'язок. Число способів дорівнює числу не порожніх підмножин

чотирьохелементної множини (оскільки необхідно якусь монету все-таки
дати носію). Із задачі 19 випливає, що число способів дорівнює:

2 4 − 1 = 15 .

23
 3. ПЕРЕСТАНОВКИ, РОЗМІЩЕННЯ, СПОЛУЧЕННЯ

3.1. Перестановки із n елементів

Добуток усіх натуральних чисел від 1 до n позначається n! (чита-

ється “ n факторіал”). Таким чином,

n! = n ⋅ (n − 1) ⋅ (n − 2) ⋅ ... ⋅ 3 ⋅ 2 ⋅ 1 = n ⋅ (n − 1)!

Для зручностей, окремо визначають, що 0!= 1 . Зокрема ми одержуємо:

1!= 1 ⋅ 0!= 1,
2!= 2 ⋅ 1 = 2 ⋅ 1! = 2 ,
3!= 3 ⋅ 2 ⋅ 1 = 3 ⋅ 2! = 6 ,
4!= 4 ⋅ 3 ⋅ 2 ⋅ 1 = 4 ⋅ 3!= 24 ,
5! = 5 ⋅ 4 ⋅ 3 ⋅ 2 ⋅ 1 = 5 ⋅ 4!= 120 .
Перестановкою із n різних об'єктів по n називається впорядковане
розміщення всіх цих об'єктів у деякому порядку. “Переставити” множину
об'єктів – розташувати її об'єкти у деякому певному порядку.
Теорема 1 (число перестановок із n різних об'єктів по n). Число всіх
перестановок із n різних елементів по n дорівнює n! .

Доведення. Теорема доводиться безпосереднім застосуванням

принципу множення. Почнемо наші n об'єктів розміщувати на n місцях.
На перше місце можна поставити будь-який з n даних об'єктів ( n спосо-
бів). Після того як перше місце вже зайняте, на друге місце можна поста-
вити будь-який з n -1 об'єктів, що залишилися (( n -1) спосіб). Аналогічно
третє місце можна заповнити (n − 2 ) = (n − 3 + 1) способами і т.д., отже
останнє n місце можливо заповнити числом способів, який дорівнює
(n − n + 1) = 1 .

24
 За принципом множення всі n місць можливо заповнити числом
способів, який дорівнює

n ⋅ (n − 1) ⋅ (n − 2) ⋅ ... ⋅ 3 ⋅ 2 ⋅ 1 = n!

Теорему доведено.

n
Позначимо через Pn (пишуть і просто Pn ) число всіх перестановок

із n різних об'єктів по n . На підставі теореми 1 справджується формула

Pnn = Pn = n! (7)

3.2. Розміщення із n елементів по r

Нехай E n - множина, яка містить n елементів, r – натуральне чис-

ло, r ≤ n Перестановка елементів із E n по r (спрощено перестановка із n

елементів по r ) називається розміщенням (упорядкованою підмножи-
ною) із n елементів по r елементів, що належать E n ; число всіх таких пе-

r
рестановок позначається Аn .

r
Теорема 2. Для числа Аn всіх перестановок з n різних об'єктів по r

має місце формула:

n!
Аnr = (r ≤ n ).
(n − r )!
Доведення. Щоб утворити необхідну нам перестановку, треба запо-
внити r місць, вибираючи для цього об'єкти з множини в n об'єктів. На пе-
рше місце можна поставити будь-який із n об'єктів (n способів). Після цьо-
го у розпорядженні залишиться n-1 об'єктів і кожний із них можна поста-
вити на друге місце. Тому друге місце можна заповнити n − 1 = (n − 2 + 1)

25
способами. Аналогічно, третє місце можна заповнити (n − 3 + 1) способа-
ми і т.д. Нарешті, r-е місце можна заповнити (n − r + 1) способами. За
принципом множення всі r місць можна заповнити

Аnr = n ⋅ (n − 1) ⋅ (n − 2 ) ⋅ ... ⋅ (n − r + 1) (8)

способами.

Праву частину формули (8) можна привести до більш зручного ви-

гляду, домноженням на 1 = (n − r )! (n − r )!, після чого одержимо:

n!
Аnr = , (9)
( n − r )!

що і треба було довести.

Формула (9) справджується для будь-яких натуральних r , r ≤ n .

При r=n формула (9) (враховуючи, що 0!= 1 ) визначає, що

Аnn = Pnn = n!, що збігається з результатом теореми 1 (формула (7)).

Приклад. Скільки п’ятилітерних слів можна утворити з літер, що

складають слово “трикутник”? (Таке “слово” не обов'язково може бути
словом якої-небудь мови).

Розв'язок. Завдання полягає в тому, щоб знайти число перестановок

із 11 літер по 5. Це число дорівнює

5
А11 = 11 ⋅ 10 ⋅ 9 ⋅ 8 ⋅ 7 = 388080 .

Приклад 5. Скільки різних перестановок можна одержати, якщо

брати по п'ять карт із колоди в 52 карти?

Розв'язок. Використовуючи теорему (2) ми одержуємо, що шукане

число дорівнює

5
P52 = 52 ⋅ 51 ⋅ 50 ⋅ 49 ⋅ 48 = 311 875 200

26
 Зауваження. Варто враховувати порядок карт. Тому набір із двійки,
трійки, четвірки, п’ятірки і шістки черв відрізняється від набору з двійки,
трійки, п’ятірки, четвірки і шістки черв.

3.3. Сполучення із n елементів по r

Приклад. Скількома способами можна відібрати три книги з чоти-

рьох, позначених А, В, С, D, якщо порядок не має значення?

Розв'язок. Число розміщень із чотирьох різних книг по три дорівнює

А43 =4⋅3⋅2=24. У перестановках, зрозуміло, порядок книг враховується.

В нас інша задача: нам потрібно зробити вибір трьох книг з A, B, C,

D без врахування їх порядку. Ясно, що існує тільки чотири потрібних на-
борів: {A, B, C}, {A, B, D}, {A, C , D}, {B, C , D}. Ми не записали тут, напри-
клад, набір {A, C , B} , оскільки він відрізняється від вибору {A, B, C } лише
порядком.
Кожен набір трьох книг у отриманому списку назвемо сполученням з

3  4
4 по 3. Загальне число таких сполучень позначається C 4 або   ,
3 
і кожне з них читається “число сполучень із чотирьох по три”. Порахував-
ши сполучення в списку, бачимо, що

 4
С 43 =   = 4 .
 3
Зауваження 1. Підкреслимо наступну різницю між розміщеннями і
сполученнями: в розміщеннях порядок елементів враховується, у сполу-
ченнях порядок елементів не враховується. По змісту задачі ми повинні
зрозуміти чи йдеться в ній про розміщення, чи про сполучення. Висновок
залежить від відповіді на питання: “Враховувати порядок об’єктів чи ні?”
27
Наприклад, якщо ми розставляємо три книги на полицю, природно розгля-
дати ABC і ACB як різні розташування, а тому враховувати їх порядок.
Отже, тут потрібно розглядати розміщення. Але якщо ми одбираємо три
книги для недільного читання, то набори книг ABC і ACB не варто відріз-
няти, а тому порядок книг не треба враховувати. Отже, цього разу потрібно
залучати сполучення.

Ще пояснення. Два чоловіки X і Y можуть розташуватися один за

одним двома способами: XY і YX. Але ці ж два чоловіки можуть утворити
деяку комісію з двох осіб тільки одним способом, оскільки комісії XY і YX
збігаються. Порядок враховується в черзі, у комісії ж, де всі члени рівно-
правні і немає голови, порядок не грає ролі.

Зауваження 2. Під час обговорення вище приведеного прикладу мо-

жна було використовувати мову множин, говорячи про вибірку трьох кни-
жок, як про підмножину з трьох елементів, що виділена з множини
{A,B,C,D}. Отже, у множині з чотирьох елементів є рівно чотири триеле-
ментних підмножини.

Нехай E n - множина, яка містить n елементів. Число r ціле,

0 ≤ r ≤ n . Сполучення є набір об'єктів, в якому порядок об’єктів не врахо-

вується. Сполученням елементів із E n по r (або просто сполученням із n

елементів по r) називається невпорядкована підмножина із r елементів,

що належать E n . Загальне число всіх таких сполучень позначається через

n
C nr чи   .
r 

r n
Іншими словами, множина із n елементів має C n чи   , r-
r 
елементних підмножин.

28
 r
Теорема 3 (число сполучень із n елементів по r). Число C n всіх спо-

лучень із n елементів по r визначається наступною формулою:

r n n!
C n =   = . (10)
 
r r! ( n − r )!

Доведення. Щоб отримати перестановку із n по r треба виконати

дві дії:

r
а) взяти сполучення із n по r ( C n способів);

б) впорядкувати це сполучення ( r! способів)

Отже, за принципом множення,

C nr ⋅ r! = Аnr .

Звідси одержуємо необхідну формулу

r Аnr n!
Cn = = . (11)
r! (n − r )!⋅ r!

Теорема доведена.

Наслідок. Число сполучень із n елементів по n-r дорівнює числу спо-

лучень із n елементів по r.

Дійсно,

 n  n! n
  = =   . (12)
 n − r  (n − r )!⋅ r!  r 
Воно й не дивно, бо яким би чином ми не відбирали r об'єктів із n, ми
при цьому автоматично залишаємо відібраними (n-r) інших об'єктів.

Приклад. Колода гральних карт нараховує 52 різні карти. Скількома

способами можна здати 13 карт на руки одному гравцю?

29
 Розв'язок. Шукана кількість способів, якими можна відібрати 13 карт
із колоди в 52 карти, знаходиться за формулою (11).

 52  52!
  = = 635 013 559 600 .
 
13 13! ⋅ 39!

3.4. Вправи

3 1 7 2
1. Чому дорівнює A9 , Am , A7 , Ak ?

3 1 7 2
Розв'язок. A9 = 9 ⋅ 8 ⋅ 7 = 504 , Am =m, A7 =7!, Ak = k ⋅ (k − 1) .

0
2. Обчисліть An і поясніть результат.

r
Розв'язок. Величина An означена лише для натуральних r , n : r ≤ n .
Отже, користуватися формулою (9) при r = 0 безпідставно. Формальна

0 n!
спроба дає An = = 1. До речі, формулу (8), яка еквівалентна формулі
n!
(9), у випадку r = 0 неможливо використати і формально.

3. Скільки “слів” можна утворити з літер слова “фрагмент”, якщо

слова повинні складатися:

а) з восьми літер;

б) із семи літер;

в) із трьох літер?

Розв'язок. (Словом тут називається будь-яке розміщення літер). Усі

8 7
літери слова “фрагмент” різні, тому: а) A8 =40 320; б) A8 =40 320;в)

A83 =8⋅7⋅6=336.

4. Студенту необхідно здати чотири іспити протягом десяти днів.

Скількома способами можна скласти йому розклад?

30
 Розв'язок. Можливі два випадки: а) в один день не можна здавати
більш одного іспиту; б) в один день можна здавати більш одного іспиту. У
випадку а) це задача про розміщення чотирьох елементів на 10 місцях, от-
4
же, налічується A10 = 10 ⋅ 9 ⋅ 8 ⋅ 7 способів скласти розклад.

У випадку б) кожен із чотирьох іспитів незалежно від інших можна

здавати в будь-який з десяти днів, тобто 10 способами. Таким чином, цього

разу є 10 4 способів скласти розклад.

5. Музичний концерт складається з трьох пісень і двох скрипкових

п'єс. Скількома способами можна скласти програму концерту так, щоб він
починався і закінчувався виконанням пісні і щоб скрипкові п'єси не вико-
нувалися підряд?

Розв'язок. Вимагається такий порядок пісень і п'єс у концерті: пісня-

п'єса-пісня-п'єса-пісня. Щоб скласти програму концерту необхідно викона-
ти дві дії: а) розташувати три пісні на трьох місцях – це можна зробити ші-
стьма способами; б) незалежно від цього, розташувати дві п'єси на двох мі-
сцях – 2 способи. Звідси, за принципом множення, число способів скласти
програму концерту дорівнює 6⋅2 =12.

6. Довести, що число трилітерних “слів”, які можна утворити з літер,

що складають слово “гіпотенуза”, дорівнює числу всіх можливих переста-
новок літер, що складають слово “призма”.

Розв'язок. Слово “гіпотенуза” складається з 10 різних літер. Із них

3
можна скласти A10 = 10 ⋅ 9 ⋅ 8 = 720 трилітерних “слів”. Слово “призма”

складається з 6 різних літер. Число їх перестановок P6 = 6!=720, що і по-

трібно довести.

7. Скільки існує різних автомобільних номерів, що складаються з

п'яти цифр: а) якщо перша з них не нуль? б) якщо номер складається з од-
нієї літери за якою стоять чотири цифри, що відрізняються від нуля?

31
 Розв'язок. а) Першу цифру п'ятизначного номера можна вибрати 9
способами, будь-яку іншу цифру можна вибрати 10 способами. Користую-

чись принципом множення одержуємо 9 ⋅ 10 4 різних автомобільних номе-

рів, що складаються з п'яти цифр.

б) Якщо номер починається з літери, то її можна вибрати 26 спосо-

бами (26 літер латинського алфавіту), а кожну з чотирьох цифр номера не-
залежно від інших можна вибрати 9 способами (від 1 до 9), то всього буде

налічуватися 26 ⋅ 9 4 таких автомобільних номерів.

8. Пасажирський потяг складається з двох багажних, чотирьох плац-

картних і трьох купейних вагонів. Скількома способами можна сформува-
ти потяг, якщо багажні вагони повинні знаходиться на початку, а купейні –
наприкінці.

Розв'язок. Потрібний потяг буде сформуровано, якщо послідовно ви-

конані три дії:

а) розташувати два багажні вагони (виконується P2 = 2! = 2 спосо-

бами);

б) за багажними вагонами розташувати чотири плацкартних вагони

(виконується P4 = 4! = 24 способами);

в) вслід за плацкартними вагонами розташувати три купейні вагони

(виконується P3 = 3! = 6 способами);

Тепер ясно, що за принципом множення, сформувати потяг можливо

2⋅24⋅ 6=288 різними способами.

9. Три дороги з'єднують міста А та В, чотири дороги з'єднують міста

В та С. Скількома способами можна зробити поїздку із А в С через В та
повернутися в А також через В?

Розв'язок. Для здійснення такої поїздки необхідно:

32
 а) проїхати із А в В (3 способи);

б) проїхати із В в С (4 способи);

в) проїхати із С в В (4 способи);

г) проїхати із В в А (3 способи).

Отже, за принципом множення, поїздку можливо здійснити 3⋅4⋅4⋅3=144 рі-

зними способами.

10. Скількома способами можна розставити на полиці 7 книг, якщо

а) дві певні книги повинні завжди стояти поруч;

б) ці дві книги не повинні стояти поруч?

Розв'язок. Ясно, що довільно розмістити 7 книг на полицю можна

7!=5040 способами.

а) Для того, щоб дві конкретні книги стояли поруч, необхідно вико-
нати наступні три операції:

- вибрати позицію для двох виділених книжок (6 способів);

- розмістити ці дві книги на обраних місцях ( P2 = 2! = 2 способи);

- розмістити 5 книг, що залишилися, на 5 місцях, що залишилися

( P5 = 5! = 120 способів).

Отже, за принципом множення, розміщення книг на полиці з вимо-

гою (а) можна здійснити 6⋅2⋅120 = 1440 способами.

Ясно, що решта розміщень книг задовольняє умові (б). Отже, налічу-

ється 5040 – 1440 = 3600 способів розташувати книги, згідно вимозі (б).

11. У геометрії многокутники часто позначаються літерами, постав-

леними у їх вершин:

а) скількома способами можна позначити трикутник, використовуючи лі-

тери латинського алфавіту?

33
б) скількома способами можна позначити п'ятикутник?

в) десятикутник?

3 5 10 26!
Розв'язок. а) A26 =26⋅25⋅24; б) A26 =26⋅25⋅24⋅23⋅22; в) A26 = .
10!
12. Скільки п'ятилітерних слів можна утворити, використовуючи для
цього 10 різних літер, якщо:

а) ніяку літеру не можна використовувати в одному слові більш од-

ного разу;

б) повторення літер дозволяється? Скільки в цьому випадку зустрі-

неться слів, у яких насправді є повторення?

5
Розв'язок. а) A10 = 10 ⋅ 9 ⋅ 8 ⋅ 7 ⋅ 6 ; б) літеру на кожнім з п'яти місць

можна незалежно від інших вибрати 10 способами. Виходить 10 5 слів. У

5
5
A10 з них немає повторень літер. В останніх (10 5 - A10 ) словах повторення

є.

 9  9   m   k   5
13. Чому дорівнюють  ,  ,  ,  ,   ?
 3  6   3   1   5
Розв'язок.

9 9 ⋅ 8 ⋅ 7 9 ⋅ 8 ⋅ 7
  = = = 84 ;
 
3 3! 6

9 9 ⋅ 8 ⋅ 7 ⋅ 6 ⋅ 5 ⋅ 4 9 ⋅ 8 ⋅ 7 ⋅ 6 ⋅ 5 ⋅ 4 9 ⋅ 8 ⋅ 7
  = = = = 84 ;
 
6 6 ! 6 ⋅ 5 ⋅ 4 ⋅ 3 ⋅ 2 3 ⋅ 2

 m  m ⋅ (m − 1) ⋅ (m − 2) m ⋅ (m − 1) ⋅ (m − 2)
  = = ;
 
3 3! 6

k   5 5!
  = k ;   = = 1.
1  
5 5! ⋅ 0!
34
 n
14. Покажіть, що   =1 і поясніть це мовою вибору об'єктів із
0
множини.

n n!
Розв'язок.   = = 1. Вибрати нуль елементів із n можна тільки
0  n! ⋅ 0!
одним способом.

n Pn4
15. Знайдіть n з наступних рівнянь: а)   = 45 ; б) = 60 ;
 2  n − 1
 
 3 

n  n 
в)   =   .
  
8 12
Розв'язок.

 n  n (n − 1)
а)   = = 45,
 
2 2

тоді n 2 − n − 90 = 0, коренями цього квадратного рівняння є

n1 = 10 та n 2 = −9 ,

але другий корінь не підходить, бо n ≥ 2 .

Відповідь: n = 10 .

Аn4 n(n − 1)(n − 2)(n − 3)

б) = = 6n = 60, n = 10.
 n − 1  ( n − 1)( n − 3)( n − 3)
 
 3  3!

Відповідь: n = 10 .

n n! n n!
в)   = ,   = ,
 
8 8! (n − 8 )!  
12 12! (n − 12 )!

35
 1 1
= ,
8! (n − 8)! 12! (n − 12)!

8! (n − 8)! = 12! (n − 12)!,

(n − 8)! 12!
= ,
(n − 12)! 8!
(n − 12)! (n − 11) (n − 10)(n − 9) (n − 8) 8!⋅ 9 ⋅ 10 ⋅ 11 ⋅ 12
= ,
(n − 12)! 8!

(n − 11) (n − 10) (n − 9) (n − 8) = 9 ⋅ 10 ⋅ 11 ⋅ 12 .
Вираз у лівій частині розглядається як функція від n на множині всіх
n∈N, n ≥ 12 , яка буде зростаючою. Тому це рівняння не може мати більш
одного розв'язка. Очевидно, що n = 20 є розв'язком.

Відповідь: n = 20 .

16. Скількома способами із восьми чоловік можна обрати комісію,

що складається з п'яти членів?

5 8! 8⋅7⋅6 8⋅7⋅6
Розв'язок. C8 = = = = 56 .
5! ⋅ 3! 3! 6

17. Підрядчику потрібно чотири теслі, а до нього з пропозицією сво-

їх послуг звернулося десять. Скількома способами він може вибрати серед
них чотирьох?

4 10! 10 ⋅ 9 ⋅ 8 ⋅ 7
Розв'язок. C10 = = = 210 .
4! ⋅ 6! 4!

18. Скількома способами можна відібрати декілька фруктів із семи

яблук, чотирьох лимонів і дев'яти апельсинів? (Вважаємо, що фрукти од-
ного виду не розрізняються).

36
 Розв'язок. Яблука можна вибрати вісьма способами (від 0 до 7), ли-
мони – п'ятьма способами (від 0 до 4), а апельсини – десятьма способами
(від 0 до 9).

Відповідь: 8 ⋅ 5 ⋅ 10 = 400 .

19. На колі вибрано десять точок:

а) скільки можна провести хорд із кінцями в цих точках?

б) скільки існує трикутників із вершинами в цих точках?

Розв'язок.

а) Хорда визначається двома точками. Можна провести стільки хорд,

2 10 ⋅ 9
скільки існує пар різних точок, тобто C10 = = 15 .
2
б) Будь-які три різних точки з даних десяти можуть бути вершинами
трикутника, якими він однозначно визначається. Тому існує

3 10 ⋅ 9 ⋅ 8
C10 = = 120 трикутників з вершинами в даних точках.
3!
20. а) Скількома способами з дев'яти книг можна відібрати чотири?

б) Скількома способами можна це зробити, якщо в число відібраних книг

повинна входити деяка певна книга? в) Скількома способами можна віді-
брати чотири книги так, щоб певна книга не входила в їх число?

4 9⋅8⋅7 ⋅6 9⋅8⋅7 ⋅6
Розв'язок. а) C 9 = = = 126 .
4! 24
б) Якщо одна книга вже вибрана, то потрібно вибрати три книги з 8,

3 8⋅7⋅6
що залишилися, а це C8 = = 56 способів.
3!
8⋅7⋅6⋅5
в) Чотири книги потрібно вибрати з восьми C84 = =70
4!
способами.

37
 21. Компанія з двадцяти чоловіків ділиться на три групи. У першу
групу входять три чоловіки, у другу – п'ять і в третю – дванадцять. Скіль-
кома способами це можна зробити? (Відповідь записати у вигляді добутку
співмножників, не підраховуючи його).

3
Розв'язок. Спочатку виділяємо групу з трьох чоловік C 20 способа-

5
ми. Потім із тих 17, що залишилися, виділяємо групу з 5 чоловік C17 спо-

собами. Залишається група з дванадцяти чоловік. Усе це можна здійснити

3 5 20! 17! 20!

C 20 ⋅ C17 = ⋅ = способами.
3! ⋅ 17! 5! ⋅ 12! 3! ⋅ 5! ⋅ 12!

22. Скількома способами можна відібрати декілька книг (не менш

однієї) з пачки, що містить чотири однакові кулінарні книги і вісім однако-
вих романів?

Розв'язок. Кулінарні книги виберемо 5 способами (від 0 до 4), рома-

ни – 9 способами (від 0 до 8). Одержимо 45 способів. Серед них є вибір
нуль кулінарних книг і нуль романів. Інші 44 способи задовольняють умові
задачі.

23. Випишіть символи, що позначають число сполучень із 20 елеме-

нтів по 4 і число сполучень із 100 елементів по 98. Підрахуйте їх числові
значення і визначте, яке з них більше.

4 20! 98 100!
Розв'язок. C 20 = = 4845 < C100 = = 4950 .
16! ⋅ 4! 2! ⋅ 98!

24. Скількома способами можуть два продавці книг розподілити між

собою 300 екземплярів однієї книги, 200 екземплярів другої і 100 екземп-
лярів третьої, якщо ніякий продавець не повинний одержати всіх книг?
(Відповідь записати у вигляді добутку співмножників, не розраховуючи
його).

38
 Розв'язок. Екземпляри першої книги розподілили 300 способами,
другої – 200, третьої – 100 способами. Одержуємо 300 ⋅ 200 ⋅ 100 способів,
серед яких є два розподілення, що не задовольняють умові задачі: перший
продавець одержує всі книги чи другий продавець одержує усі книги. Та-
ким чином, питанню задачі відповідають 300 ⋅ 200 ⋅ 100 - 2 способи.

25. У передвиборній боротьбі за дві однакові посади виступають 6

кандидатів. Кожен виборець може занести у свій бюлетень або одного кан-
дидата, або двох. Скількома способами можуть бути заповнені бюлетені?

Розв'язок. Одного кандидата можна внести в бюлетень 6 способами.

Подальший розв'язок залежить від того, чи важливий порядок, у якому за-
носяться два кандидати. Якщо важливий, то їх можна занести в бюлетень

6⋅5=30 способами. Якщо ні, то – C 62 = 15 способами. У відповіді одержимо

відповідно 36 або 21 спосіб.

26. 20 пасажирів збирається зробити поїздку в двоповерховому авто-

бусі, що вміщає 12 пасажирів внизу і 8 нагорі. При цьому 4 пасажира не
бажають їхати внизу, а 5 пасажирів – нагорі. Скількома способами їх мож-
на розмістити в автобусі, якщо: а) порядок розміщення пасажирів по міс-
цях як внизу, так і нагорі не враховується; б) порядок враховується?

Розв'язок. а) Після того, як розміщені 4 пасажира нагорі і 5 внизу, за-

лишається 11 пасажирів і 7 вільних місць внизу і 4 нагорі. Залишається ві-
4
дібрати 4 з 11, які розташовуються нагорі. Це можна зробити C11 спосо-
4
бами. Отже, відповідь на перше запитання задачі: C11 способами.

б) Розмістимо 4 пасажирів на восьми місцях вгорі. Це можна зробити

8!
способами. Далі, розмістимо 5 пасажирів на 12 місцях внизу. Це можна
4!
12! 12!
зробити = способами. Залишається 11 пасажирів, яких можна
(12 − 5)! 4!

39
розташувати на 11 місцях, що залишилися, 11! способами. Отже, відповідь
8! 12!
на друге запитання задачі: ⋅ ⋅ 11! способами.
4! 7!

27. Скількома способами дехто може вибрати три подарунки з десяти

різних предметів?

3 10 ⋅ 9 ⋅ 8
Розв'язок. C10 = = 120 способів.
3!

28. На залізниці 50 станцій. На кожнім квитку друкуються назви ста-

нцій відправлення і прибуття. Скільки різних квитків можна надрукувати?
Те ж питання, якщо кожен квиток можна використовувати в будь-якому
напрямку, тобто байдуже з якої із двох позначених у квитку станцій ви
відправляєтеся.

2 2
Розв'язок. а) P50 = 2450 квитків; б) C50 = 1225 квитків.

29. Скількома способами можна розподілити 15 різних предметів

між трьома людьми, позначеними А, В і С, якщо А повинний одержати 2
предмети, В – 3 предмети і С – 10 предметів?

2
Розв'язок. Виберемо два предмети для А. Це можна зробити C15

способами. З 13 предметів, що залишилися, виберемо 3 предмети для В. Це

3
можна зробити C13 способами. С одержить інші 10 предметів. Отже, зага-
2 3
льна кількість розподілів предметів становить C15 ⋅ C13 ⋅ 1.

30. На площині знаходяться 20 точок, із яких ніякі три не лежать на

одній прямій. Через кожну пару точок проводиться пряма. Скільки таких
прямих можна провести?

Розв'язок. Оскільки ніякі три точки не лежать на одній прямій, то

прямих можна провести стільки, скільки існує неупорядкованих пар з да-
2
них точок, тобто C 20 = 190 .

40
 31. У просторі дані 4 точки, що не належать одній площині . Скільки
площин можна задати, вибираючи різні трійки даних точок?

Розв'язок. Площин існує стільки, скільки неупорядкованих трійок із

заданих точок. Площини, проведені через такі трійки, будуть різні (тому
що ніякі 4 точки не належать одній площині). У такий спосіб можна прове-

сти C 43 = 4 площини.

32. Скількома способами можна розташувати в ряд m предметів

першого типу і n предметів другого типу так, щоб між будь-якими двома
предметами першого типу було не менше k предметів другого типу (пе-
редбачається, що n ≥ k (m − 1)).

Розв'язок. Кожне розташування предметів, що нас цікавить (позна-

чаючи предмети першого типу через 1, а предмети другого типу через 0),
має вигляд:

 
 
p :=  01
,4
02
,...,
4 0, 1, 0,
3 123 123 0,...0, 1, 0,0,...0, 1,...,1, 0
1, 0
424,...,0, 1, 0,
3 123  , 0,...,0
 k місць km 
 0 k1 k2 km −1

де k 0 + ... + k m = n , k j ≥ k ( j = 1,2,..., m − 1).

Поставимо йому у відповідність нове розташування наступного ви-
гляду:

 
 
ρ :=  01
,4
02
,...,
4 0, 1, 0,
3 123 1230 ,...0, 1, 0, 0,...0, 1,...,1, 0
1 ,0
424,...,
30, 1,0, 0,...,0 .
 k місць (k − k ) (k −k ) (km−1 −k ) 
 0 1 2 
Ця відповідність взаємно однозначна: по одному з розташувань друге бу-
дується однозначно і навпаки. Отже, загальні кількості тих і інших розта-
шувань збігаються. Підрахуємо кількість нових розташувань. Враховуючи,
що розташування ρ , по-перше, займає m + n − k (m − 1) місць, по-друге,
визначається вибором із них m місць під одиниці, дістаємо висновку: всіх

41
 m
різних розташувань цього типу налічується C . Рівно стільки
m + n − k (m −1)
ж і розташувань, що нас цікавлять.

33. Вісім хлопчиків водять хоровод, потім до них приєднуються 5

дівчаток . Скількома способами дівчатка можуть встати в коло, якщо ніякі
дві дівчинки не повинні стояти поруч? (Тут варто враховувати порядок,
тому що всі деталі різні).

Розв'язок. Зафіксуємо одного з хлопчиків і випишемо підряд, хто

знаходиться в колі праворуч: хлопчик дівчинка. Одержимо послідовність із
семи букв М та п'яти букв Д, у якій ніякі дві букви Д не стоять поруч, тоб-
то між ними є хоча б одна буква М. Скористаємося результатом задачі №
20 (5 предметів першого типу, 7 предметів другого типу). Одержимо

C55+7 −4 = C85 розташувань. Розташування такого виду визначає місця для

дівчаток. Залишається розташувати п'ять дівчаток на 5 місцях – 5! спосо-
8!
бів. У такий спосіб одержимо C85 ⋅ 5! = способів.
3!

34. Міська рада складається з мера і 6 старійшин. Скільки різних ко-

місій можна сформувати з членів міської ради, якщо кожна комісія склада-
ється з 4 чоловік, у наступних випадках: а) мер входить у кожну комісію;
б) мер не входить ні в жодну комісію.

Розв'язок. У випадку а) для формування комісії потрібно вибрати 3

чоловіки з 6. Це досягається C 63 = 20 способами.

У випадку б) для формування комісії потрібно вибрати 4 чоловіки з

6. Це може бути зроблено C 64 = 15 способами.

35. а) Скільки чотирилітерних “слова” можна утворити з літер слова

«сапфір»? б) Скільки з них не містить літери «р»? в) Скільки таких, що по-
чинаються з літери «с» і закінчується літерою «р»?

42
 Розв'язок. У випадку а) мова йдеться про вибір 4 літер з 6 з ураху-
6!
ванням порядку. Це можна здійснити А64 = = 360 способами.
2!

Аналогічно, у випадку б) для складання слова налічується

5!
А54 = = 120 способів.
1!

Насамкінець, у випадку в) залишається вибрати 2 літери з 4 з ураху-

4!
ванням порядку. Це здійснюється А42 = = 12 способами.
2!

36. Для участі в команді тренер відбирає 5 хлопчиків із 10. Скількома

способами він може сформувати команду, якщо а) 2 певних хлопчика по-
винні ввійти в команду; б) немає ніяких обмежень на формування коман-
ди?

Розв'язок. а) Щоб сформувати таку команду залишається вибрати 3

хлопчики із 8, що залишилися. Це можна зробити C83 = 56 способами.

5
б) C10 = 252 способами.

37. Дехто має 8 різних пар рукавичок. Скількома способами він мо-
же відібрати одну рукавичку для правої руки й одну для лівої руки так,
щоб вони не належали одній парі?

Розв'язок. Рукавичку для правої руки можна вибрати 8 способами.

Якщо вона вже обрана, то рукавичку для лівої руки, відповідно умові зада-
чі, можна вибрати 7 способами. Тому вибір можна здійснити 8 ⋅ 7 = 56 спо-
собами.

38. У рамку проектора одночасно вставляються 4 діапозитиви, які

проектуються на 4 екрана. При цьому кожен діапозитив можна поставити 4
способами, і тільки один з них є правильним. Скільки існує способів по-
ставити діапозитив так, щоб принаймні один з них не був правильно по-
ставлений?

43
 Розв'язок. Уставити 4 діапозитиви можна 4 4 = 256 способами. З них
тільки в одному всі діапозитиви поставлені правильно. Отже, умові відпо-
відає 255 способів.

39. Скільки чисел, що знаходяться в межах від 1000 до 9999, містять

цифру 3?

Розв'язок. Між числами 1000 і 9999 всього існує 8999 чисел. Підра-
хуємо, скільки з них не містять цифру 3. Першу цифру для такого числа
можна вибрати 8 способами (усі крім 0 і 3). Будь-яку із 3 цифр, що зали-
шилися, можна вибрати 9 способами (усі, крім 3). Таким чином, існує

8 ⋅ 9 3 = 5832 чисел не менших 1000 і не більших 9999, що не містять цифру

3. Інші 9000-5832=3168 чисел містять цифру 3.

40. Скільки слів, що складаються з двох голосних і двох приголос-

них, можна утворити з літер слова «функція»?

Розв'язок. Щоб утворити потрібне слово треба послідовно виконати

наступні три дії:

а) вибрати два місця з чотирьох ( C 42 = 6 способів);

б) на обраних місцях розмістити 2 голосних із 3 ( А32 = 6 способів);

в) на вільних місцях розмістити 2 приголосні із 4 ( А42 = 12 способів).

Отже, за принципом множення, питанню задачі задовольняють

C 42 ⋅ А32 ⋅ А42 = 432 слова.

41. Десять крісел поставлені в ряд: а) скількома способами на них

можуть сісти два чоловіки? б) скількома способами ці два чоловіки можуть
сісти поруч? в) скількома способами вони можуть сісти так, щоб між ними
було принаймні одне порожнє крісло?

2 10! 10!
Розв'язок. а) А10 = = = 10 ⋅ 9 = 90 способами.
(10 − 2)! 8!
44
 б) Виберемо 2 місця, на які сядуть два чоловіки – 9 способів (1 і 2, 2 і
3, … 9 і 10). Розмістимо двох чоловік на двох місцях – 2 способами. Таким
чином одержимо 9 ⋅ 2 = 18 способів.

Ясно, що решта 90-18=72 способи відповідають питанню в).

42. Скільки існує діагоналей в опуклого 20-кутника? Скільки сторін

має опуклий многокутник, у якому можна провести 35 різних діагоналей?

Розв'язок. Знайдемо кількість діагоналей у опуклого n-кутника.

n( n − 1 )
Усього існує Cn2 = відрізків, що з'єднують вершини n-кутника. З
2
n( n − 1 ) n( n − 3 )
них n - це сторони. Інші −n = – діагоналі. Таким чином
2 2
20 ⋅ 17 n( n − 3 )
20-кутник має =170 діагоналей. Якщо в n-кутнику 35 = ді-
2 2
3 ± 17
агоналей, то n 2 − 3n − 70 =0; n = , n1 = 10 , n 2 = −7 (не задовольняє
2
умові). Таким чином, 35 діагоналей містить опуклий 10-кутник.

43. Підприємство може запропонувати роботу по одній спеціальності

чотирьом жінкам, по другій спеціальності п’яти чоловікам і по третій –
трьом працівникам незалежно від їхньої статі. Скількома способами можна
заповнити всі ці місця, якщо є 18 претендентів на них, серед яких 8 жінок і
10 чоловіків.

Розв'язок. Вакантні місця на підприємстві заповнені, якщо послідов-

но виконуються наступні дії:

а) на першу спеціальність вибрано 4 жінки з 8 ( C84 способів);

5
б) на другу спеціальність вибрано 5 чоловіків із 10 ( C10 способів);

в) на третю спеціальність вибрано 3 людей із 9 ( C 93 способів).

Отже, за принципом множення, вакансії підприємства можливо задоволь-

45
нити C84 ⋅ C10
5
⋅ C 93 способами.

44. Скількома способами можна розкласти в один ряд 13 різних карт,

якщо певні 10 карт повинні йти в заздалегідь обраному порядку?

Розв'язок. Щоб утворити потрібний розклад карт зарезервуємо (під

10
10 карт) 10 місць з 13 ( C13 способів), потім розкладемо на цих місцях об-

рані десять карт в обраному порядку (один спосіб), накінець, на трьох ві-

льних місцях розкладемо три карти, які залишились ( А33 способів). Отже,

за принципом множення, число розкладів, що нас цікавить, дорівнює

10
C13 ⋅ 1 ⋅ А33 .

45. Знайти число різних способів, щоб можна виписати в один ряд
шість плюсів і чотири мінуси.

Розв'язок. Необхідно вибрати 6 місць із 10, розташувати на них плю-

си, а на тих 4 місцях, що залишилися – мінуси. Це можна зробити
4 10!
C10 = = 210 способами.
4! 6!

46. Скільки різних маршрутів може обрати пішохід, вирішивши

пройти дев’ять кварталів, - з них п’ять на захід і чотири на північ?

Розв'язок. Будемо позначати напрямок першими буквами: З – якщо

на захід, П – якщо на північ. Очевидно, маршрутів стільки, скільки «слів»,

що складаються з п'яти букв З та чотирьох букв П, тобто C 94 = 126 .

47. Пацюк біжить по лабіринту, який побудований так, що спочатку

він повинен вибрати одні з двох дверей. За кожними з них його очікує три
двері, а за кожними з них – по чотири. Пройшовши які-небудь двері, па-
цюк не може повернуться через них назад. Скількома різними шляхами
пацюк може пройти лабіринт від початку до кінця?

Розв'язок. За принципом множення: 2 ⋅ 3 ⋅ 4 = 24 .

46
 4. БІНОМ НЬЮТОНА

4.1. Трикутник Паскаля

Теорема (Правило Паскаля).

 n + 1  n   n 
  =   +   для 1 ≤ r ≤ n .
 r   r − 1  r
Доведення. Це правило можна довести, замінивши символи їх вира-
зами через факторіали та виконавши необхідні спрощення. Нижче приво-
диться інший варіант доведення, пов'язаний із змістом символів, що вхо-
дять у формулу.

Кількість сполучень без повторень по r елементів які можна виділити

 n + 1
з даної множини n+1 об'єктів, дорівнює   . Розглянемо деякий ви-
 r 
значений об'єкт цієї множини. Якщо він входить у сполучення, то інші r -1
 n 
об'єктів можна відібрати серед n об'єктів, що залишилися,   спосо-
 r − 1 
бами. Якщо ж цей об'єкт не входить у сполучення, то r об'єктів можна віді-

n
брати серед n об'єктів, що залишилися,   способами. Загальне число
r  
сполучень одержується додаванням числа сполучень, що містять розгляну-
тий об'єкт, з числом сполучень, у яких його нема, оскільки ніякий інший
випадок не можливий. Тому загальна кількість сполучень з n+1 елементів
по r дорівнює

 n   n   n + 1
  +   =  
 r - 1    
r r 

47
Теорема доведена.

Правило Паскаля дає нам простий спосіб побудови таблиці значень

n
  , що відома під назвою трикутника Паскаля. У таблиці показана час-
r
тина трикутника Паскаля для значень n від 0 до 10. Рядки таблиці відпові-
дають значенням n, стовпці – значенням r. Перші й останні еле-

r
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
n

0 1

1 1 1

2 1 2 1

3 1 3 3 1

4 1 4 6 4 1

5 1 5 10 10 5 1

6 1 6 15 20 15 6 1

7 1 7 21 35 35 21 7 1

8 1 8 28 56 70 56 28 8 1

9 1 9 36 84 126 126 84 36 9 1

10 1 10 45 120 252 252 210 120 45 10 1

n n
менти будь-якого рядка дорівнюють 1, тому що   =   = 1.
0    
n

48
 Будь-який інший елемент таблиці, згідно з правилом Паскаля, дорів-
нює сумі елемента, що знаходиться безпосередньо над ним, і елемента, що
знаходиться над ним ліворуч.

4.2. Біноміальні коефіцієнти

Вирази для цілих додатних ступенів біному (a + x ) , такі, як

(a + x )2 = a 2 + 2ax + x 2 ,
(a + x )3 = a 3 + 3a 2 x + 3ax 2 + x 3
часто використовуються в алгебрі. Звісно, ми завжди можемо їх знайти
звичайним множенням. Але цей спосіб зі зростанням показника ступеня,
нажаль, веде до значних технічних ускладнень. Навіть після того, як одер-
жавши за допомогою множення, що

(a + x )4 = a 4 + 4a 3 x + 6a 2 x 2 + 4ax 3 + x 4 ,
5
ми приступимо до розвинення виразу (a + x ) , стає шкода, що в нашому
розпорядженні поки що немає більш зручного методу, ніж метод простого
множення многочленів.

Теорема (про біноміальну формулу). Якщо n – ціле додатнє число,

то справджується формула Ньютона:

 n  n  n  n −1 n n n

(a + x )n =  a +  a x +  a n − 2 x 2 + ... +  a n −r x r + ... +   x n .
0 1  2 r n

(13)

Доведення: Ясно, що кожен одночлен у шуканому розвиненні для

n −r r
(a + x )n має вигляд: a x , де r = 0,1,2,..., n . Довільно фіксуємо r .

49
 n−r r n
Тепер, якщо встановимо, що одночленів a x налічується саме   , то
r
n−r r
цим (див.(13)), доведення завершиться. Дійсно, одночлен a x отриму-
ється вибором із r біномів–співмножників змінної x і із (n − r ) біномів-
співмножників, що залишилися, вибором a . Цей вибір, ясно, можна здій-

n n−r r
снити   різними способами. Отже, всього одночленів a x налічу-
 
r
n
ється саме   , що й було потрібно.
 
r

Зауважимо, що біноміальну формулу Ньютона можна записати так:

n n
(a + x ) n
= ∑  r a
n−r r
x , (14)
r =0 

n
а коефіцієнти   у них часто називають біноміальними коефіцієнтами.
r  
Ще один вид біноміальної формули.

n n n n(n − 1)  n  n(n − 1)(n − 2)

Оскільки   = 1,   = n,   = ,   =
0  1   2   2!  3 3!

і т.д., то біноміальну формулу можна переписати в наступному вигляді:

(a + x )n = a n + na n−1 x + n(n − 1) a n−2 x 2 + n(n − 1)(n − 2) a n−3 x 3 + ...

2! 3!

n(n − 1)...(n − r + 1) n−r r

... + a x + ... + nax n−1 + x n . (15)
r!
Звідси, очевидно, отримаємо біноміальну формулу для різниці:

50
(a − x )n = a n − na n−1 x + n(n − 1) a n−2 x 2 − n(n − 1)(n − 2) a n−3 x 3 + ...
2! 3!

n(n − 1)...(n − r + 1) n−r r

...(− 1)r a x + ... + (− 1)n x n . (16)
r!
Знаки в цьому розвинені чергуються.

Зауваження. Біноміальна формула (14) може бути розповсюджена на

n
від’ємну і дробову ступінь n . А саме, (a + x ) при x < a зображується у

цьому випадку у вигляді нескінченного ряду:

(a + x )n = a n + na n−1 x + n(n − 1) a n−2 x 2 + n(n − 1)(n − 2) a n−3 x 3 + ...

2! 3!
4
Приклад. Розкрити дужки у виразі (2 + x) .

Розв'язок. Використовуючи формулу (14), одержимо

4⋅3 2 2 4⋅3⋅ 2
(2 + x) 4 = 2 4 + 4 ⋅ 2 3 x + 2 x + 2 ⋅ x3 + x 4
1⋅ 2 1⋅ 2 ⋅ 3
= 16 + 32 x + 24 x 2 + 8 x 3 + x 4 .

2 5
Приклад. Розкрити дужки у виразі (1 − 2 x ) .

Розв'язок. З формули (14) випливає

(1 − 2 x ) = [1 + (− 2 x )]
2 5 2 5
(
= 1 + 5 − 2x 2
) +
5⋅4
1⋅ 2
(− 2x )
2 2
+

+
5⋅4⋅3
(
1⋅ 2 ⋅ 3
3
− 2x 2 + )
5⋅ 4⋅3⋅ 2
1⋅ 2 ⋅ 3 ⋅ 4
4
( 5
) (
− 2 x 2 + − 2x 2 = )
2
= 1 − 10 x + 40 x 4 − 80 x 6 + 80 x 8 − 32 x10 .

51
 Зауваження. У цьому розвиненні знаки членів чергуються, оскільки
другий член бінома від’ємний. З аналогічної причини будуть чергуватися
n
знаки у розвиненні для ( a − x) .

n n n n n

Приклад. Доведіть, що   +   +   + ... +   = 2 .
0      
1 2  
n

Розв’язок. Оскільки формула (13) придатна для всіх значень a і x, ми

можемо покласти в ній a = x = 1. Це дає

(1 + 1)n = 
n n n n
 +   +   + ... +   .
 0  1  2 r
Рівність доведена.

Властивості розвинення біному:

1. Число членів розвинення біному на одиницю більше показника степені

біному.
2. Сума показників степенів а та b кожного члена розвинення дорівнює по-
казнику степені бінома, тобто ( n − r ) + r = n .

3. Загальний член розвинення (позначимо його через Tr +1 ) має вигляд

Tr +1 = C nr a n − r b r , r = 0,1...n .

r n−r
4. C n = C n , r = 0,1...n .

n − (r − 1)
5. C nr = C nr −1 ⋅ , r = 1,2,3,..., n .
r
6. Якщо показник бінома парний, то у розвиненні бінома середній член
має найбільший біноміальний коефіцієнт, а якщо показник біному непар-
ний, то у розкладі є два середніх члена з однаковим найбільшим коефіцієн-
том.

52
 n
7. Сума всіх біноміальних коефіцієнтів дорівнює 2 , де n - показник бі-
ному.
8. Сума біноміальних коефіцієнтів, що стоять на парних місцях, дорівнює
сумі коефіцієнтів, що стоять на непарних місцях

C n0 + C n2 + C n4 + ... = C 1n + C n3 + C n5 + ... = 2 n −1 .
r r −1 r
9. C n = C n −1 + C n −1.

4.3. Вправи

1. Скільки доданків входить у розвинення для (m + n )100 ? Випи-

шіть три перших члени цього розвинення без їх коефіцієнтів, розташовую-
чи їх по зростанню ступеню n?

Розв'язок. У розвинення для (m + n)100 входить 101 доданок; три пе-

рших члени m100 , 100m 99 n, 495m 98 n 2 .

2. У розвинені для (1 + x)1000 , розташованому по зростанню ступе-

нів, знайдіть: а) 200-й член; б) коефіцієнт при 375 члені; в) коефіцієнт при

x 625 .

199 199 374 625

Відповідь. а) C1000 x ; б) C1000 ; в) C1000 .

3. У розвинені за зростаючими степенями x для ( a + x )100 випишіть

без спрощень: а) 50-й член; б) 20-й член; в) який член містить x 60 .

49 51 49 19 81 19 60 40 60
Відповідь. а) C100 a x ; б) C100 a x ; в) C100 a x .

4. Використаємо біноміальні формули для наближеного обчислення:

53
 1.00210 = (1 + 0.002)10 ≈ (1 + 10 ⋅ 0.002) = 1.02;
0.997 20 = (1 − 0,003)20 = 120 − 20 ⋅ 119 ⋅ 0,003 + ... ≈ 0.94;
1.004 5 = (1 + 0.004) 5 ≈ 1 + 5 ⋅ 0.004 = 1 + 0.02 = 1.02;

0.999810 = (1 − 0,0002 )10 ≈ 1 − 10 ⋅ 0.0002 = 0.998;

9.09 = 9 ⋅ 1.01 = 3 1.01 ≈ 3 ⋅ 1.005 = 3.015;
3 8.024 = 3 8 ⋅ 1.003 = 23 1.003 ≈ 2 ⋅ 1.001 = 2.002;

3 3 3 3
 600 4  25 4  1 4
600 4 =  625 ⋅  = 1251 −  = 125 ⋅ 1 −  ≈
 625   625   25 
 3 
≈ 125 ⋅ 1 −  = 125 ⋅ 0.97 = 121.25;
 100 

3
( ) ( ) (
8 − 24 x 2 = 3 8 1 − 3 x 2 = 2 ⋅ 3 1 − 3 x 2 = 2 1 − 3 x 2 )1 3 ≈ 2(1 − x 2 )..
5. Нехай n – парне число. Використовуючи формулу (16) доведемо
наступну рівність:

n n n n n n n  n 

  +   +   + ... +   =   +   +   + ... +   .
 0  2  4  n 1  3  5  n − 1

Доведення. Покладаючи у формулі (15) a=1, x=1, одержимо:

n n n n n

  −   +   − ... +   (−1) r + ... +   = 0 .
 0 1  2 r n

Тут члени з непарними нижніми індексами у сполученнях мають

знак « – », а з парними – знак « + ». При перенесені членів з непарними
нижніми індексами в праву частину, одержимо необхідне.

6. Доведіть, що якщо n x < 1 , то формула (1 + x) n ≈ 1 + n x має похи-

бку, меншу ніж (n x )2 .

1 1
(Вказівка (*): ≤ при r ≥ 1 ).
r! 2 r −1

54
 Доведення. За біноміальною формулою (13) при a = 1 отримаємо на-
ступну рівність

n
(1 + x )n = 1 + n x + r r
∑ Cn x .
r =2

n
Отже, ясно, що похибка нашої наближеної формули становить ∑ C nr x r
r =2

Лишається крок за кроком її оцінити, скориставшись, зокрема, наведеною

вказівкою (*):

n n n Cr r n n(n − 1)...(n − r + 1)
r r r r n r
∑ nC x ≤ ∑ nC x = ∑ n x = ∑ nx ≤
r
r =2 r =2 r =2 n r =2 n r ⋅ r!

n n x r (*) n n x r r −2 r
2 n nx 2 n−2 n x
≤ ∑ ≤ ∑ = (n x ) ∑ = (n x ) ∑ <
r! r −1 r −1 r +1
r =2 r =2 2 r =2 2 r =0 2

r
2 ∞ nx ∞ 1
< (n x ) ∑ < (n x )2 ∑ = (n x )2 .
r +1 r +1
r =0 2 r =0 2

55
 5. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ’ЯЗАННЯ
У цьому розділі наведені індивідуальні завдання.. Більшість з них
можливо розглядати як подальше вивчення властивостей розглянутих по-
нять або як застосування комбінаторних методів.
1. На площині n точок розміщено так, що жодні три з них не лежать на
одній прямій. Скільки різних прямих можна провести через ці точки?
2. Скільки різних діагоналей можна провести у n -кутнику?
3. У просторі взяли п «червоних» і т «синіх» точок, причому так, що жодні
чотири з них не лежать в одній площині:
a) скільки є відрізків, у яких один кінець — червона точка, а другий —
синя?
б) скільки є відрізків з червоними кінцями, з синіми кінцями?
в) скільки є трикутників, у яких усі вершини червоні? усі вершини сині?
дві вершини червоні і одна синя?

г) скільки є тетраедрів, у яких усі вершини червоні? три вершині черво-

ні і одна голуба? дві вершини червоні і дві голубі?
4. На одній стороні трикутника взяли п точок, на другій — т точок і на
третій k точок, причому жодна з них не збігається з вершиною трикутни-
ка:
а) скільки є трикутників з вершинами в цих точках?
б) скільки є чотирикутників з вершинами в цих точках?
5. Прямі l1 , l 2 , l 3 паралельні і не лежать в одній площині. На l1 взяли п то-
чок, на l 2 - m точок, на l 3 - k точок:
а) скільки є трикутників з вершинами в цих точках?
б) скільки є тетраедрів з вершинами в цих точках?
6. На півколі взяли п точок, а на діаметрі, який стягує це півколо, m точок,
причому жодна з цих n + m точок не є кінцем діаметра:
а) скільки трикутників з вершинами в цих точках?
б) скільки чотирикутників з вершинами в цих точках?
7. Кожну сторону квадрата поділили на n частин:
56
 а) скільки трикутників з вершинами в точках поділу?
б) скільки чотирикутників з вершинами в точках поділу?
8. На колі взяли п точок. Скільки опуклих многокутників, вершини яких
лежать у цих точках?
9. Кожну сторону правильного шестикутника поділено на п-1 рівних час-
тин. Скільки прямокутників з вершинами в точках поділу, в яких є сторо-
ни, паралельні сторонам шестикутника?
10. На площині проведено п прямих, жодні три з яких не мають спільної
точки і жодні дві не паралельні:
а) у скількох точках попарно перетинаються ці прямі?
б) на скільки частин вони ділять площину?
в) скільки серед цих частин обмежених і скільки необмежених?
г) скільки трикутників, усі три сторони яких лежать на цих прямих?
11. У просторі проведено п площин так, що жодні чотири з них не прохо-
дять через спільну точку, жодні три не проходять через спільну пряму і
жодні дві не паралельні:
а) уздовж скількох прямих попарно перетинаються ці площини?
б) скільки тетраедрів, грані яких лежать у проведених площинах?
в) на скільки частин ці площини розтинають простір?
г) скільки серед цих частин не обмежених і скільки обмежених?

12. На площині проведено п кіл так, що кожні два з них перетинаються і

жодні три не мають спільної точки. На скільки частин ділять площину ці
кола?
13. Коло поділено на п однакових частин. Скільки не рівних між собою
правильних многокутників, вершини яких лежать у точках поділу?
14. Коло поділено на 100 однакових частин:
а) скільки не рівних між собою правильних многокутників з вершинами
в точках поділу?
б) скільки всього правильних многокутників з вершинами в точках по-
ділу?

57
15. Скільки різних (не рівних між собою) трикутників, сторони яких вимі-
рюються цілими числами з проміжку (n ,2n ) ? Скільки серед них рівнобед-
рених трикутників і скільки рівносторонніх?
16. Опуклий n -кутник має таку форму, що жодні три його діагоналі не
мають спільної точки, яка лежить всередині n -кутника (діагональ — це
відрізок, який сполучає дві несуміжні, тобто не сполучені стороною, вер-
шини многокутника):
а) у скількох точках всередині n -кутника перетинаються попарно його
діагоналі?
б) скільки є трикутників, утворених діагоналями n -кутника?
в) на скільки частин діагоналі розтинають внутрішню частину n -
кутника?
17. Скільки різних п’ятизначних чисел можна скласти з цифр 0,1,2,3 і 4,
якщо в кожному числі жодна з цифр не повторюється?
18. Скільки є трицифрових натуральних чисел, у десятковому запису
яких немає парних цифр? Знайти суму всіх таких чисел.
19. Скільки є трицифрових натуральних чисел, у десятковому запису
яких немає непарних цифр? Знайти суму S усіх таких чисел.
20. Скільки є п'ятицифрових натуральних чисел, десятковий запис яких мі-
стить цифру 0?
21. Скільки є п'ятицифрових натуральних чисел, у десятковому запису
яких немає двох або більше однакових цифр, які стоять поряд?
22. Скільки є шестицифрових натуральних чисел, десятковий запис яких
містить три парні і три непарні цифри?

23. Скільки є шестицифрових натуральних чисел, які мають парну суму

цифр?
24. Скільки є шестицифрових натуральних чисел, які не містять цифри 0 у
десятковому запису і діляться на 9?
25. Скільки п'ятицифрових натуральних чисел, які діляться .на 3, можна
написати, використавши цифри 1, 2, 3, 4, 5, б?

58
26. Скільки чотирицифрових натуральних чисел, які діляться на 4, можна
написати, використавши цифри 1, 2, 3, 4, 5?
27. Обчислити суму всіх трицифрових натуральних чисел, які можна запи-
сати цифрами 1, 2, 3, 4.
28. Скільки чотирицифрових натуральних чисел, які діляться на 25, можна
записати, використавши цифри 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8? Скільки серед цих чисел
таких, у яких усі цифри різні?
29. Скільки є п'ятицифрових натуральних чисел, у десятковому запису
яких кожна наступна цифра менша від попередньої?
30. Скільки є п'ятицифрових натуральних чисел, у десятковому запису
яких кожна наступна цифра більша від попередньої?
31. Скільки є п'ятицифрових натуральних чисел, у десятковому запису
яких не всі цифри різні?
32. Скільки є п'ятицифрових натуральних чисел, десятковий запис яких мі-
стить цифру 1 (одну або більше)?
33. Скільки є чотирицифрових натуральних чисел, десятковий запис яких
містить не менше як три різні цифри?
34. Скількома способами з множини {1,2,3,...,2n } можна вибрати три чис-
ла, які утворюють арифметичну прогресію з додатною різницею?
35. Скільки є десятицифрових натуральних чисел, сума цифр яких дорів-
нює трьом?
36. Знайти суму цифрових усіх п’ятизначних чисел, записаних цифрами
1,4,6,7 та 8?
37. Скількома способами можна розподілити 6 різних предметів між трьома
особами так, щоб кожна особа отримала по два предмети?
38. Скільки можливо випадків при виборі двох олівців і трьох ручок з 5 різ-
них олівців і 5 різних ручок?
39. Скільки різних дільників має число 3570?
40. Скільки різних добутків, кратних 10, можна дістати з чисел 7, 2, 11, 9, 5
і 3?

59
41. Скільки можна побудувати трикутників, якщо за їхні вершини брати
вершини десятикутника?
42. Скількома способами можна розставити чотири книжки з алгебри і три
з геометрії, щоб усі книжки з геометрії стояли підряд?
43. Скільки можна скласти різних неправильних дробів, чисельниками і
знаменниками яких є числа: 3, 5, 7, 13 і 17?
44. Скільки можна скласти різних дробів, чисельниками і знаменниками
яких є числа: 3, 5, 7, 13, 17 і 19?
45. Скількома способами можна посадити за круглим столом шість осіб,
якщо неістотно, хто на якому місці сидить, але істотно, хто кому буде лі-
вим і правим сусідом?
46. У класі p хлопчиків і q дівчаток:
а) скількома способами можна обрати редколегію класної стінгазети з
трьох учнів з умовою, щоб серед них обов'язково були хлопчики і дівчат-
ка?
б) скількома способами учнів класу можна вишикувати в колону по
одному так, щоб усі дівчатка стояли на чолі колони?
в) скількома способами можна вишикувати всіх учнів у колону по од-
ному так, щоб жодні дві дівчинки не стояли безпосередньо одна за одною?
г) скількома способами вишикувати учнів класу в колону по одному
так, щоб усі дівчатка стояли поряд?
47. Число 3 можна чотирма способами записати у вигляді суми натураль-
них чисел: 3=1+1+1, 3=2+1, 3=1+2, 3=3. Скількома способами можна запи-
сати так натуральне число n ?
48. Група студентів налічує 25 чоловік. Із них 15 люблять математику, 10 -
фізику, 8 - не люблять ні математики, ні фізики. Скільки студентів люблять
і математику, і фізику?
49. На зборах студентів-відмінників були як студенти другого, так і студе-
нти третього курсу. Всі вони або любителі прози, або любителі поезії. Сту-
дентів-хлопців було 16, а любителів прози - 24. Студентів-дівчат буде рів-

60
но стільки, скільки хлопців любителів прози. Скільки студентів було на
зборах?

50. У групі із 100 студентів англійською мовою володіють; 28 чоловік, ні-

мецькою - 30, французькою - 42, , англійською і німецькою - 8, англійсь-
кою і французькою - 10; німецькою і французькою - 5, а всіма мовами во-
лодіють 3 студенти. Скільки студентів не знають жодної з мов.
51. На кафедрі математики працює сім викладачів. Скількома способами
можна скласти комісію з трьох чоловік для прийому "хвостів”?

52. Розв’язати рівняння C x4 = 5 .

3
53. Розв’язати рівняння C x5+1 = Ax3 .
8

54. Розв’язати рівняння C 44x( x++91) = 5 A43x + 7 .

55. Розв’язати рівняння C xx++83 = 5 Ax3+ 6 .

7
56. Розв’язати рівняння C xx+−14 = Ax3+1 .
15

57. Розв’язати рівняння C 22x( x+−31) = 4 A23( x +1) .

58. Розв’язати рівняння 30C xx−−39 = 19 Ax4− 4 .

59. Розв’язати рівняння 12C 1x + C x2+ 4 = 162 .

60. Розв’язати рівняння 12C xx+−31 = 55 Ax2+1 .

61. Розв’язати рівняння Ax2− 2 + C xx − 2 = 101 .

Ax4 Px − 4
62. Розв’язати рівняння = 42 .
Px − 2
Px + 2
63. Розв’язати рівняння = 132 .
Axn Px − n

Axn++11 Px −n
64. Розв’язати рівняння = 90 .
Px −1

61
 Axn++22 Px − n
65. Розв’язати рівняння = 110 .
Px

66. Розв’язати рівняння A7x = xA7x −1 .

67. Розв’язати рівняння C x7 = C x5 .

68. Розв’язати рівняння C xx++31 = C xx+−11 + C xx+1 + C xx − 2 .

69. Розв’язати рівняння 11C 2xx = 6C 2xx++11 .

C 2nn+1 16
70. Розв’язати рівняння = .
C 2nn−+11 29

 A y −3 : A y − 2 = 1 : 7
 5x 5x
71. Розв’язати систему рівнянь  .
C 5yx−3 : C 5yx− 2 = 4 : 7

 A 3 x : A 3 x −1 = 8
 2y 2y
72. Розв’язати систему рівнянь  .
3x 3 x −1
C 2 y : C 2 y = 8 : 9

 A y −3 : A y − 2 = 1 : 8
 x x
73. Розв’язати систему рівнянь  .
y −3 y −2
C x : C x = 5 : 8
C y = C y + 2
74. Розв’язати систему рівнянь  x x
.
2
C x = 153

C n− 2 + 2n = 9
 n
75. Розв’язати систему рівнянь  .
2 2
 n+1
3C − 2 An = n

C n−1 = 6
 n+1
76. Розв’язати систему рівнянь  .
n−2 2
 n−1
C = n − 13

 A 2 − C 1 = 79
n
 n−1
77. Розв’язати систему рівнянь  C 2 .
n +1 4
 =
 C n3 5

62
 C 3
 n +1 = 6
 C n4 5
78. Розв’язати систему рівнянь  .
n +1
 C 2n 2
 n −1 =
 C 2n +1 3

n−k k
79. Довести тотожність C nk +1 = Cn .
k +1

80. Довести тотожність C 50 + C 51 + C 52 = C 53 + C 54 + C 55 .

81. C 60 + C 61 + C 62 = C 64 + C 65 + C 66

82. n − C 1n (n − 1) + C n2 (n − 2 ) − ... + (− 1)n C nn = 0

83. C n2 + 2C n3 + ... + (n − 1)C nn = (n − 2 )2 n −1 + 1

84. 1 − 10C 12n + 10 2 C 22n − 10 3 C 23n + ... − 10 2n −1 C 22nn −1 + 10 2n = 81n

85. C n0 + C 1n+1 + C n2+ 2 + ... + C nk+ k = C nk+ k +1

86. C n0 + 2C 1n + 2 2 C n2 + ... + 2 n C nn = 3 n

87. Ank+3 = (n + 3)(n + 2 )Ank−−12

88. Ank−−11 ⋅ Pn − k = nPn −1

p −1
89. Показати, що сума C 1p + C 2p + ... + C p ділиться на p , де p - просте

число.

90. Знайти коефіцієнт: а) при x 5 в розкладі (1 + x )7 ; б) при x17 в розкладі

(1 + x 5 )7 .
( )n
91. У розкладі бінома x3 x − 2 знайти член, що містить x 4 , якщо кое-
фіцієнт третього члена дорівнює 90.
92. Знайти показник степеня бінома, якщо відношення сьомого від початку
n
 1 
члена розкладу  3 2 +  до сьомого члена від кінця розкладу дорівнює
33
 

63
0,1(6).
n
1 
93. У розкладі бінома  + z  коефіцієнт четвертого члена так відно-
z 
ситься до коефіцієнта шостого члена, 5:18. Знайти в цьому розкладі член,
що не залежить від z .
6
94. Знайти x , якщо п’ятий член розкладу бінома  x + x −1  дорівнює .
5
  9
20
95. Знайти член розкладу бінома  a + 4 a  , що містить a 7 .
 

96. При якому значенні x третій член розкладу бінома x + x lg x ( )5 дорівнює

1000000?

97. Коефіцієнти п’ятого, шостого і сьомого членів розкладу бінома (1 + x )n

утворюють арифметичну прогресію. Знайти n .
98. При якому значенні x третій член розкладу бінома
6
 x −1 4 
 2 2 +  дорівнює 240?
4− x 4 
 

99. У розкладі бінома 1 + 2 ( )20 знайти член, який більший як від попере-
днього, так і від наступного.

100. При якому значенні k член Tk +1 розкладу бінома 1 + 3 ( )100 є біль-

шим як від попереднього, так і від наступного?
n
 1 
101. Який член розкладу бінома  z z +  містить z 5 , якщо сума всіх
3z
 
біноміальних коефіцієнтів цього розкладу дорівнює 128?
102. Визначити число різних (не подібних між собою) членів розкладу

(x1 + x 2 + x3 + ... + x n )9 .
n
 
103. Знайти п’ятий член розкладу бінома  3 2 − 2 −1  , якщо останній
 

64
член цього розкладу дорівнює 33 9 ( )−log 8 .3

104. Знайти x , y і z , якщо відомо, що другий, третій і четвертий члени роз-

кладу ( x + y ) z відповідно дорівнюють 240, 720 і 1080.

(
105. Знайти найбільший член розкладу бінома 1 + 2 )50 .
101
106. Знайти найбільший член розкладу бінома ( 2+ 3) .
n
1 2
107. При якому значенні n розкладу бінома  x +  за спадними степе-
5 5
нями x десятий член розкладу має найбільший коефіцієнт?

108. Коефіцієнти четвертого і шостого членів розкладу бінома (1 + x )n +1

дорівнюють один одному. Знайти n .

109. Знайти значення показника k в розкладі бінома (1 + x )k , якщо коефі-

цієнти п’ятого і дев’ятого членів дорівнюють один одному.
n
1 3 
110. Знайти показник бінома  a − b  , якщо в розкладі його сума всіх
4 5 
показників степенів числа b дорівнює 36.
111. При якому значенні x коефіцієнт четвертого члена розкладу бінома

(a + b )lg x − 2 дорівнює показнику бінома?

112. Сума біноміальних коефіцієнтів розкладу (1 + x )n + (1 + x )n +1 дорів-

нює 1536. Знайти коефіцієнт при x 6 .

113. Коефіцієнт при z в третьому члені розкладу бінома (1 + 2 z )n дорівнює

114. Знайти член розкладу, який має найбільший коефіцієнт.
n
 1 
115. У розкладі бінома  x5 x +  біноміальний коефіцієнт третього
 x x
члена на 27 більший від біноміального коефіцієнта другого члена. Знайти
член, що не містить x .

65
 n
 1
116. Знайти член розкладу бінома  x 2 +  , який не містить x , якщо су-
 x
ма перших трьох коефіцієнтів цього розкладу дорівнює 46.

117. Знайти член розкладу бінома (3 x + 2 )7 з найбільшим коефіцієнтом.

(
118. Знайти два середніх члени розкладу a 3 + ab )21.

66
 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. М.Холл Комбинаторика, М. «Мир», 1970.

2. Н.Я. Виленкин Популярная комбинаторика, М. «Наука», 1975.

3. Ежов И.И., Скороход А.В., Ядренко М.И. Элементы комбинаторики. М.,

«Наука», 1977.

4. Новиков Ф.А. Дискретная математика для программистов. – СПб.: Пи-

тер, 2002.

67
 ЗМІСТ

Вступ 3
1.Поняття множини. Операції над множинами. 4
1.1. Множини, еквівалентність множин, включення множин 4
1.2. Операції над множинами 5
1.3. Знаходження числа елементів суми множин 9
2. Основні принципи комбінаторики 10
2.1. Принцип множення 11
2.2. Принцип додавання 13
2.3. Вправи 14
3. Перестановки, розміщення, сполучення 24
3.1. Перестановки із n елементів 24
3.2. Розміщення із n елементів по r 25
3.3. Сполучення із n елементів по r 27
3.4. Вправи 30
4. Біном Ньютона 47
4.1. Трикутник Паскаля 47
4.2. Біноміальні коефіцієнти 49
4.3. Вправи 53
5. Завдання для самостійного розв’язування 56
Рекомендована література 67

68
 НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ВИДАННЯ

Василь Георгійович Доронін

Анатолій Олександрович Лигун
Валентина Василівна Кармазіна
Олена Станіславівна Косухіна

ВИБРАНІ ГЛАВИ ДИСКРЕТНОГО АНАЛІЗУ

КОМБІНАТОРИКА

Методичний посібник
українською мовою

Підписано до друку __________________________________

Формат ______________ Обсяг ___________________ др.арк.
Тираж ______________ прим. Замовлення № ______________
51918, м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпробудівська,2.

69