Типове завдання модульної контрольної роботи

1. Задано множини M={ a , b , c , d , e , f } , N ={ 1,2,3,4,5,6 } , і відношення C ⊆ M×N

. Визначити, чи є C всюди визначеною, функцінальною, сюр’єктивною, ін’єктивною,
бієктивною. Побудувати граф і матрицю C .
C={(a ,6 ),(b ,3),(c , 4 ),(d ,6 ),(e ,5 ), (f ,2) } .

1) Чи є всюди визначеною? Так

За означенням ∀ m∈ M існує n ∈ N є всюди визначеною
2) Чи є функціональною? Так
За означенням функціональне відношення не може містити різні упорядковані пари з
однаковим першим елементом, тому С є функціональним
3) Чи є сур’єктивною? Ні
Якщо відображення С: M → N є сюр’єктивним, то для будь-якого елемента n ∈ N
існує принаймні один прообраз m у множині N. Але в множині С немає пари з {1}
4) Чи є ін’єктивною? Ні
Якщо відображення C: M → N є ін’єктивним, то для довільного елемента n ∈ N може
існувати лише один прообраз у множині M
5) Чи є бієктивною? Ні
Відображення було б бієктивним, якщо С: M → N, то для будь-якого елемента y N ∈
існує і до того єдиний прообраз m ∈ M, але воно не сур’єктивним, тому і не є
бієктивним
6)

2. Довести або спростувати тотожність ( A ⊕ ( B∪C ) )−( Ā∩B )= B̄∩( A ⊕ C )

( A ÷ ( B ∪C ) ) ¿ Á ∩ B ¿= B́ ∩(A ÷ C)
´ ¿ ¿=( A ÷ ( B ∪ C ) ) ∩ ( A ∪ B́ )= ( (A\(B∪ C ¿)∪ ((B∪C)\A)
1) ( A ÷ ( B ∪C ) ) ∩ ( Á ∩B )
∩ ( A ∪ B́ )=¿
2)
3. Для відношення R= {(1,4 ),(2,6 ),(3,1),(3,5 ),( 4,2),(4,5 ),(5,3),(6,4 )} на множині
M={ 1,2,3,4,5,6 } знайти Pr 1 R , Pr 2 R , R−1 , R2 , R∘ R−1 , R−1 ∘ R , R3

4. На множині M={ 1,2,3,4,5,6 } задано відношення

R1 ={(1,4 ),(2,6 ),(3,1 ),( 4,2),(5,3),(6,5 ) } і R2 ={(1,3 ),(2,5),(3,6 ),( 4,2),(5,1),(6,4 ) }
Знайти відношення X на множині M , для якого виконується, зокрема:
R2 ∘ R1 ∘ X ∘R−1 −1
1 =R 2 .

5. На множині цілих чисел Z задано відношення F={( x , y ) | 3 x−2 y >0 } .

Визначити, чи є F рефлексивним, антирефлексивним, симетричним, антисиметричним,
транзитивним відношенням?

6. На множині M={ 1,2,3,4,5,6,7 } задано відношення

R= {(1,4 ),(2,6 ),(3,4 ),(6,2),(7,3) } . Побудувати еквівалентне замикання [ R ] .
 3m 3m−1 3m 3 m−1
7. Розв’язати систему рівнянь : A 2 n =8⋅A 2n ; 9⋅C 2 n =8⋅C 2n .
8. Знайти кількість усіх можливих букетів із 7 квіток, якщо відомо, що троянда в букеті може
зустрічатися 0, 1, 3 рази; тюльпан – 1, 3, 4 рази; гвоздика – 0, 1, 2, 3 рази; бузок – 1, 2, 3, 4
рази; гладіолус – 0, 1, 2 рази и півонія – 1, 2 рази. Інших квітів у букеті немає.

З колоди в 52 карти вибирають 5. Скільки існує варіантів вибору, якщо вибрано точно 1
десятку и точно 2 карти чорної масті.

Знайти кількість n -значних чисел, що діляться на 5, у записах яких є точно 4 дев’ятки і

хоч одна п’ятірка ( n>5 ).

9. Скласти таблицю істинності функції, заданої формулою:

f (x 1 , x 2 , x 3 )=( x 2|x 1 )⊕( x 1 x 3 ) . Обчислити значення функції:
f (x 1 , x 2 , x3 )=ψ 6 (ψ 7 (x 2 , x 1 ),ψ 14 ( x 3 , x 2 )) на наборі (1,0,0).
.
10. Довести, що об’єднання скінченої або скінченної сім’ї множин потужності континуум є
множиною потужності континуум.

Контрольні питання і завдання:

1. Дії над множинами, їх властивості.

2. Правило включення та виключення.
3. Формули для перестановок, сполучень, розміщень.
4. Поняття логічного висловлювання.
5. Булеві функції та логічні сполучники.
6. Поняття повної системи булевих функцій.
7. Диз’юнктивна та кон’юнктивна нормальні форми.
8. Булеві многочлени. Зображення булевих функцій булевими многочленами.
9. Критерій Поста повноти системи булевих функцій.
10. Відношення та дії над ними.
11. Відношення еквівалентності.
12. Відношення порядку.
13. Поняття орієнтованого і неорієнтованого графів. Зв’язки графів з бінарними
відношеннями.
14. Підграфи, повні підграфи. Доповнення підграфа.
15. Гомоморфізми та ізоморфізми графів.
16. Шляхи та цикли в графі. Зв’язні компоненти графа.
17. Степінь вершини. Степінь графа.
18. Відстань між вершинами у графі. Радіус і діаметр графа.
19. Зв’язки між числовими характеристиками графа.
20. Означення ейлерового графа. Критерій ейлеровості.
21. Означення гамільтонова графа. Ознаки гамільтоновості.
22. Циклове число графа, його властивості.
23. Центри графа. Властивості центрів дерева.
24. Двочасткові графи.
 Перелік питань до іспиту

1. Основні поняття теорії множин: множини, підмножини, операції над множинами, способи
подання множин.
2. Поняття самодвоїстої, лінійної, монотонної булевої функції.
3. Алгебра висловлювань. Основні закони. Формули алгебри висловлювань. Семантика
числення висловлювань.
4. Властивості функцій алгебри логіки. Реалізація булевих функцій формулами. Рівносильні
формули.
5. Декартів добуток множин. Властивості декартова добутку множин. Проекції векторів.
6. Поєднання (сполучення). Біном Ньютона.
7. Відповідності. Теорема Кантора.
8. Комбінаторика (розміщення, перестановки).
9. Теорема про функціональну повноту у сильному сенсі.
10. Поліном Жегалкіна.
11.Відображення і функції.
12. Правило суми і правило добутку. Приклади.
13. Відношення та їх властивості. Бінарні відношення.
14. Мова логіки предикатів (квантори, предикати).
15. Відношення еквівалентності, порядку.
16. Повні системи функцій. Теореми Поста про фукціональну повноту.
17. Алгебра Жегалкіна та її основні закони.
18. Теорема про функціональну повноту у слабкому сенсі.
19. КНФ. ДНФ. Інтервали. Покриття.
20. Замкнуті класи. Монтонні (немонотонні) функції. Лінійні (нелінійні) функції.
21. Основні закони булевої алгебри.
22. Еквівалентні перетворення.
23. Поняття логічної функції. Таблиці істинності. Нульарні, унарні, бінарні, тернарні логічні
функції.
24. Поняття несуттєвої змінної.
25. Булева алгебра. ДДНФ. ДКНФ.
26. Основні поняття та способи подання булевих функцій. Булеві функції однієї (двох і
більше) змінних.
27. Поля і кільця. Решітки. Приклади.
28. Суперпозиція. Замкнуті класи функцій. Тотожність функцій.
29. Доведення у логіці предикатів (метод інтерпретацій).
30. Поняття алгебраїчної системи на прикладі решітки.
31. Гомоморфізм. Ізоморфізм. Мономорфізм. Епіморфізм.
32. Замикання множин.
33. Поняття алгебраїчної системи на прикладі групи і напівгрупи.
34. Поняття потужності множини.
35. Властивості відношень.
36. Подання булевих функцій: диз’юнктивна нормальна форма, кон’юктивна нормальна
форма, алгебраїчна нормальна форма або поліном Жегалкіна.
37. Правило суми і добутку.
38. Відповідність між множинами : графіки, область визначень і значень, образ, прообраз,
обернена відповідність, композиція відповідностей.
39. Відношення порядку.
40. Ін’єктивні, сюр’єктивні та бієктивні функції.
41. Відношення еквівалентності.
42. Біноміальні коефіцієнти та їх властивості.
43.Множини та дії над ними. Формула включення та виключення.
44.Сполучення, розміщення, перестановки.
45. Логічні висловлювання, булеві функції та логічні операції.
46. Булеві многочлени.
47. Повні системи булевих функцій.
48. Критерій Поста повноти.

Основна література

1. Андерсен Дж. Дискретная математика и комбінаторика. – Москва – С.Петербург – Киев:

Вильямс, 2003 – 958 с.
2. Бардачов Ю.М., Соколова Н.А., Ходаков В.Є. Дискретна математика. – Київ: Вища школа,
2002. – 287 с.
3. Бондаренко М.Ф., Білоус Н.В., Руткас А.Г. Комп’ютерна дискретна математика:
Підручник. – Харків: Компанія СМІТ”, 2004. – 480 с.
4. А.И.Белоусов, С.Б.Ткачев. Дискретная математика. – Москва: Изд-во МГТУ им. Баумана,
2001. – 744 с.
5. Виленкин Н.Я. Комбинаторика. – Москва: Наука, 1969. – 328 с.
6. Гаврилов Г.П., Сапоженко А.А. Сборник задач по дискретной математике. – Москва:
Наука, 1977. – 368 с.
7. Горбатов В.А. Основы дискретной математики. – Москва: Высшая школа, 1986. – 476 с.
8. Зыков А.А. Основы теории графов. – Москва: Наука, 1987. – 382 с.
9. Капітонова Ю.В.та ін. Основи дискретної математики. – Київ: Наукова думка, 2002. – 578
с.
10. Кузнецов О.П., Адельсон-Вельский Г.М. Дискретная математика для инженера. – 2-е
изд. – Москва: Энергоатомиздат, 1988. – 480 с.
11. Кук Д., Бейз Г. Компьютерная математика. – Москва: Наука, 1990. – 384с.
12. Куратовский К., Мостовский А. Теория множеств. – Москва: Мир, 1970. – 416 с.
13. Липский В. Комбинаторика для программистов. – Москва.: Мир, 1988. – 214 с.
14. Нефедов В.Н., Осипова В.А. Курс дискретной математики. Москва: Изд-во МАИ, 1992.
– 264 с.
15. Новиков Ф.А. Дискретная математика для программистов. – Санкт-Петербург: Питер,
2002. – 304 с.
16. Оре О. Теория графов. – Москва: Наука, 1968. – 352 с.
17. Трохимчук Р.М. Основи дискретної математики: Практикум. – Київ: МАУП, 2004. –
168 с.
18. Харари Ф. Теория графов. – Москва: Мир, 1973. – 304 с.

Додаткова література

1. Березина Л.Ю. Графы и их применение: Пособие для учителей. – Москва.: Просвещение,

1979. – 143 с.
2. Виленкин Н.Я. Популярная комбинаторика. – Москва: Наука, 1975. – 208 с.
3. Кофман А. Введение в прикладную комбинаторику. – Москва: Наука, 1975. – 480 с.
4. Лекции по теории графов // В.А.Емеличев, О.И.Мельников, В.И.Сарванов, Р.И.Тышкевич.
– Москва: Мир, 1990. – 384 с.
5. Сачков В.Н. Комбинаторные методы дискретной математики. – Москва: Наука, 1977. –
320 с.
6. Яблонский С.В. Введение в дискретную математику. – Москва: Наука, 1986. – 384 с.