ВІДНОШЕННЯ.

ВЛАСТИВОСТІ ВІДНОШЕНЬ
ЛЕКЦІЯ 2 ДСДМ
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

2
3 ПОНЯТТЯ ВІДНОШЕННЯ. КОРТЕЖ

Кортеж – це послідовність
елементів, в якій кожен елемент
займає визначене місце:
(x1,x2,…,xn).
Число елементів кортежу
називають довжиною.
Кортеж довжиною 2
називають упорядкованою парою.
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

4 ДЕКАРТІВ ДОБУТОК МНОЖИН

Декартів добуток n множин X1X2...Xn – це множина упорядкованих

наборів з n елементів – (x1,x2,…,xn), в яких перший елемент належить множині X1,
другий – множині X2, … , n-й – множині Xn.
Декартів добуток XX...X, в якому одна і та ж множина X множиться n
раз сама на себе, називають декартовим степенем множини і позначають Xn.
Множина X2 називається декартовим квадратом множини X, множина X3
– декартовим кубом множини X.
n-арне відношення R на множинах X1, X2, …, Xn – це підмножина декартова
добутку цих n множин : RX1X2,…,Xn. Якщо упорядкований набір елементів
(x1,x2,…,xn) належить відношенню R, то стверджується, що елементи x1,x2,…,xn
знаходяться у відношенні R.
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

• При n=1 відношення R⸦M називають одномісним або унарним. Таке відношення часто
називають також ознакою або характеристичною властивістю елементів множини M. Кажуть,
що елемент a€M має ознаку R, якщо a€R і R⸦M. Наприклад, ознаки "непарність" і "кратність 7"
виділяють із множини N натуральних чисел унарні відношення R’ = {2k-1 | k€N }
і R” = {7k | k€N }, відповідно.
• Найбільш популярними в математиці є двомісні або бінарні відношення, на вивченні
властивостей яких ми зупинимось детальніше. Далі скрізь під словом "відношення" розумітимемо
бінарне відношення. Якщо елементи a,b € M знаходяться у відношенні R (тобто (a,b)€R), то це
часто записують у вигляді aRb. Зауважимо, що бінарні відношення іноді розглядають, як окремий
випадок відповідностей, а саме - як відповідності між однаковими множинами.
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

6 N-АРНЕ ВІДНОШЕННЯ
Бінарні відношення – це
відношення між елементами .
Приклад.
А={a1, a2, a3},B={b1, b2}, С={c1,c2}.
Приклад.
ABC={(a1, b1, c1), (a1, b1, c2), (a1, b2, c1),(a1,b2, c2),
(a2, b1, c1),(a2,b1, c2),(a2, b2, c1),(a2, b2, c2), X={2, 3}, Y={3, 4, 5}.
(a3, b1, c1),(a3, b1, c2),(a3, b2, c1),(a3, b2, c2)} .
X  Y= {(2, 3), (2, 4), (2, 5), (3,
R ABC 3), (3, 4), (3,5)}.
R1 = {(a1, b1, c1), (a2, b1, c1), (a2, b1, c2),(a3, b1, c1),
RXY
(a3, b1, c2), (a3, b2, c2)}
R2 = {(a2, b2, c1), (a2, b2, c2), (a3, b1, c1)}.

AB={(a1, b1), (a1, b2), (a2, b1),

(a2, b2), (a3, b1),(a3, b2)}
R AB
R3={(a2, b1), (a2, b2), (a3, b2)}.
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

7 Приклад.
Наведемо приклади бінарних відношень на різних множинах

1. Відношення на множині N натуральних чисел: R6 - відношення "симетричні відносно осі ординат",

R1 - відношення "менше або дорівнює",
тоді 4R19, 5R15, 1R1m для будь-якого m N ;
R2 - відношення "ділиться на",
тоді 4R23, 49R27, mR21 для будь-якого mN ;
R3 - відношення "є взаємно простими",
тоді 15R38, 366R3121, 1001R3612;
R4 - відношення "складаються з однакових цифр",
тоді 127R4721, 230R 4 302, 3231R 43213311.
2. Відношення на множині точок координатної
площини R2:
R5 - відношення "знаходяться на однаковій відстані
від початку координат",
тоді (3,2) R5 ( ,- ), (0,0)R 5 (0,0) ;
тоді (1,7)R6(-1,7)
і взагалі (a,b)R6(-a,b) для будь-яких a,bR ;
R7 - відношення "менше або дорівнює".
Вважаємо, що (a,b)R7(c,d), якщо a  c і b  d.
Зокрема, (1,7)R7(20,14), (-12,4)R7(0,17).
3. Відношення на множині студентів даного вузу:
R8 - відношення "є однокурсником",
R9 - відношення "є молодшим за віком від",
R10- відношення «бути другом".
Види відношень за властивостями
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

8 СПОСОБИ ЗАДАННЯ БІНАРНИХ ВІДНОШЕНЬ

 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

9 ПРИКЛАД
ДОДАТКОВО
A={2,3,5,7}; B={24,25,26};
AB={(2,24),(2,25),(2,26),(3,24), R – бінарні відношення на
множині A: RA2.
(3,25),(3,26),(5,24),(5,25), R=A2 –повне відношення.
R=Ø –пусте відношення.
(5,26),(7,24),(7,25),(7,26)} Якщо відношення включає в
RAB себе всі можливі пари елементів
виду (a, a) і не містить ніяких
R—“бути дільником”, інших пар елементів, тоді таке
відношення називають
R= {(2,24),(2,26),(3,24),(5,25)}
тотожнім (R=E).
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

10 СПОСОБИ ЗАДАННЯ БІНАРНИХ ВІДНОШЕНЬ

Матриця бінарного відношення - це квадратна матриця C порядку n, в

якій елемент cij, що стоїть на перетині i-го рядка і j-го стовпчика,
визначається так: cij = 1, якщо aiRaj, у противному разі cij = 0.
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

11 ПРИКЛАД
A={2,3,5,7}; B={24,25,26}; R— “бути дільником”
R={(2,24),(2,26),(3,24),(5,25)}
2 3 5 7
24 25 26
2 1 1
3 1
5 1 24 25 26
7

11
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

12 СПОСОБИ ЗАДАННЯ БІНАРНИХ ВІДНОШЕНЬ

 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

13 НАВЕДЕМО СПИСОК ВЛАСТИВОСТЕЙ, ЗА ЯКИМИ КЛАСИФІКУЮТЬ ВІДНОШЕННЯ.

Нехай R - деяке відношення на множині M .

• 1. Відношення R називається рефлексивним, якщо для всіх aM має місце aRa.
• 2. Відношення R називається антирефлексивним (іррефлексивним), якщо для жодного aM не
виконується aRa.
• 3. Відношення R називається симетричним, якщо для всіх a,bM таких, що aRb маємо bRa.
• 4. Відношення R називається антисиметричним, якщо для всіх a,bM таких, що aRb і bRa маємо a
=b.
• 5. Відношення R називається транзитивним, якщо зі співвідношень aRb і bRc випливає aRc.
• 6. Відношення R* називається транзитивним замиканням відношення R на M, якщо для a,bM
aR*b тоді і тільки тоді, коли у множині M існує послідовність елементів c1,c2,...,cn така, що c1=a,
cn=b і c1Rc2,c2Rc3,...,cn-1Rcn.
Вважаємо, що iM  R*.
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

РЕФЛЕКСИВНІСТЬ
14 R1 — “” НА МНОЖИНІ ДІЙСНИХ ЧИСЕЛ ЧИСЕЛ,
R2 — “МАТИ СПІЛЬНИЙ ДІЛЬНИК” НА МНОЖИНІ ЦІЛИХ ЧИСЕЛ.

АНТИРЕФЛЕСИВНІСТЬ
R1 — “” НА МНОЖИНІ ДІЙСНИХ ЧИСЕЛ,
R2 — “БУТИ СИНОМ” НА МНОЖИНІ ЛЮДЕЙ.
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

СИМЕТРИЧНІСТЬ
15 R — “=” НА МНОЖИНІ
1
ДІЙСНИХ ЧИСЕЛ,
R2 — “БУТИ РОДИЧЕМ” НА АНТИСИМЕТРИЧНІСТЬ
МНОЖИНІ ЛЮДЕЙ. R1 — “>” НА МНОЖИНІ
ДІЙСНИХ ЧИСЕЛ,
R2 — “БУТИ СИНОМ” НА
МНОЖИНІ ЛЮДЕЙ.
АСИМЕТРИЧНІСТЬ
R1 — “” НА ЧИСЛОВІ ОСІ,
R2 — “БУТИ ДІЛЬНИКОМ” НА
МНОЖИНІ ДІЙСНИХ ЧИСЕЛ.
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

16 ТРАНЗИТИВНІСТЬ

Відношення R називають транзитивним, якщо для будь-яких x1,x2,x3 з x1Rx2

і x2Rx3 слідує x1Rx3.
В графі, який задає транзитивне відношення R, для будь-якої пари дуг,
якщо кінець першої збігається з початком другої, існує третя дуга, що має
загальне початок з першої і загальний кінець з другої. Додавання векторів)
R — “” и “<” на множині дійсних чисел – транзитивні.
АНТИТРАНЗИТИВНІСТЬ
R1 — “перетинатися з” на множині відрізків,
R2 — “бути батьком” на множині людей.
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

17 ВИДИ ВІДНОШЕНЬ ЗА ВЛАСТИВОСТЯМИ

Приклад.
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

18

ОБЕРНЕНЕ
ВІДНОШЕННЯ
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

19 КОМПОЗИЦІЯ
ВІДНОШЕНЬ
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

20 ВИДИ ВІДНОШЕНЬ ЗА ВЛАСТИВОСТЯМИ

Відношення R на множині M називається толерантним (відношенням толерантності
або просто толерантністю), якщо воно рефлексивне і симетричне.

Відношення R на множині M називається відношенням еквівалентності

(або просто еквівалентністю), якщо воно рефлексивне, симетричне і транзитивне, тобто:
• а) aRa для всіх a  M (рефлексивність);
• б) якщо aRb, то bRa для a,bM (симетричність);
• в) якщо aRb і bRc, то aRc для a,b,cM (транзитивність).
Відношення R на множині M називається відношенням часткового (нестрогого) порядку, якщо воно рефлексивне, антисиметричне і
транзитивне, тобто
• а) aRa для всіх aM (рефлексивність),
• б) якщо aRb і bRa, то a = b (антисиметричність),
• в) якщо aRb і bRc, то aRc (транзитивність).
Множина M, на якій задано деякий частковий порядок, називається частково впорядкованою множиною. Елементи a,bM назвемо порівнюваними за
відношенням R, якщо виконується aRb або bRa.
Відношення R на множині M називається відношенням часткового (нестрогого) порядку, якщо воно рефлексивне, антисиметричне і
транзитивне, тобто
• а) aRa для всіх aM (рефлексивність),
• б) якщо aRb і bRa, то a = b (антисиметричність),
• в) якщо aRb і bRc, то aRc (транзитивність).
 Відношення R на множині M називається відношенням
Лекція 2. Відношення. Відповідності. еквівалентності (або просто еквівалентністю):
а) aRa для всіх a  M (рефлексивність);
б) якщо aRb, то bRa для a,bM (симетричність);
21 ВІДНОШЕННЯ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ в) якщо aRb і bRc, то aRc для a,b,cM (транзитивність).

• Сукупність множин { Bi | iI } називається розбиттям множини A, якщо Bi = A і BiBj=  для i  j. Множини Bi, iI є підмножинами
множини A і називаються класами, суміжними класами, блоками або елементами розбиття. Очевидно, що кожний елемент
aA належить одній і тільки одній множині Bi, iI.

• Припустимо, що на множині M задано відношення еквівалентності R. Виконаємо таку побудову. Виберемо деякий елемент aM і
утворимо підмножину SaR = { x | xM і aRx }, яка складається з усіх елементів множини M еквівалентних елементу a. Відтак,
візьмемо другий елемент bM такий, що bSaR і утворимо множину SbR = { x | xM і bRx } з елементів еквівалентних b і т.д.
Таким чином одержимо сукупність множин (можливо, нескінченну) { SaR, SbR,... }.

• Побудована сукупність множин { SiR | iI } називається фактор-множиною множини M за еквівалентністю R і позначається M/R.
Очевидно, що будь-які два елементи з одного класу еквівалентні між собою, у той час, як будь-які два елементи з різних класів
фактор-множини M/R нееквівалентні. Класи SiR називають класами еквівалентності за відношенням R. Клас еквівалентності,
який містить елемент x, часто позначають [x]R.

• Потужність фактор-множини |M/R| називається індексом розбиття, або індексом відношення еквівалентності R.

• Нехай R відношення еквівалентності на множині M. Відображення множини M на фактор-множину M/R, яке кожному елементу
xM ставить у відповідність клас еквівалентності [x]R, якому належить елемент x, називається канонічним або природним
відображенням множини M на фактор-множину M/R.

Рис. 52 розбиття множини, яка складається з 5 елементів

 Відношення R на множині M називається відношенням
Лекція 2. Відношення. Відповідності. часткового (нестрогого) порядку, якщо:
а) aRa для всіх aM (рефлексивність),
б) якщо aRb і bRa, то a = b (антисиметричність),

22 ВІДНОШЕННЯ ПОРЯДКУ в) якщо aRb і bRc, то aRc (транзитивність).

• Для позначення відношень порядку будемо використовувати знаки  і . Тобто для відношення порядку R замість aRb
будемо записувати a  b або b  a і читати "a менше або дорівнює b" або "b більше або дорівнює a" відповідно.
Очевидно, що  є оберненим відношенням до відношення . Порядок  іноді називають двоїстим порядком до .

• За кожним відношенням часткового порядку  на довільній множині M можна побудувати інше відношення < на M,
поклавши a < b тоді і лише тоді, коли a  b і a  b. Це відношення називається відношенням строгого порядку на
множині M.
• Зрозуміло, що відношення строгого порядку антирефлексивне, транзитивне, а також задовольняє умову так званої
сильної антисиметричності або асиметричності, тобто для жодної пари a,bM не може одночасно виконуватись a <
b і b < a.

• З іншого боку, за довільним відношенням строгого порядку < на множині M

однозначно можна побудувати відповідне відношення часткового (нестрогого)
порядку , поклавши a  b тоді і тільки тоді, коли a < b або a = b, a,bM.
• З огляду на такий простий зв’язок між відношеннями часткового (нестрогого)
і строгого порядку можна обмежитись вивченням лише одного з цих порядків,
наприклад, .
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.
23 ВІДНОШЕННЯ ПОРЯДКУ
• Нехай M частково впорядкована множина і A деяка непорожня підмножина множини M.
Верхньою гранню підмножини AM у множині M називається елемент bM такий,
що a  b для всіх aA.
Елемент b називається найбільшим елементом множини M, якщо b - верхня грань множини
M. Елемент c частково впорядкованої множини M називається нижньою гранню підмножини
AM, якщо c<a для будь-якого aA.
Елемент c називається найменшим у множині M, якщо c - нижня грань самої множини M.
Таким чином, вважається, що найбільший і найменший елементи, а також верхня та нижня
грані (якщо вони існують), є порівнюваними з усіма елементами даної множини M або
підмножини A відповідно.
• Елемент xM називається максимальним у множині M, якщо не існує елемента aM
такого, що x<a. Відповідно, елемент nM називається мінімальним у множині M, якщо не існує
елемента aM такого, що a<n. Очевидно, якщо в частково впорядкованій множині M існує
найбільший елемент, то він же є єдиним максимальним елементом множини M. Аналогічно,
найменший елемент множини M - єдиний мінімальний елемент даної множини.
• Лінійно впорядкована множина (ланцюг) M називається цілком упорядкованою множиною,
якщо кожна непорожня підмножина AM має найменший елемент. Відповідний порядок
називається повним.
• Множина M, на якій задано деякий частковий порядок, називається частково
впорядкованою множиною. Елементи a,bM назвемо порівнюваними за відношенням R, якщо
виконується aRb або bRa.
• Частково впорядкована множина M, в якій будь-які два елементи є порівнюваними між
собою, називається лінійно впорядкованою множиною або ланцюгом. Відповідне відношення R,
задане на лінійно впорядкованій множині, називається лінійним (досконалим) порядком. Таким
чином, відношення R на множині M називається відношенням лінійного порядку, якщо воно
рефлексивне, антисиметричне, транзитивне і для будь-якої пари елементів a,bM виконується
aRb або bRa.
• Лінійно впорядкована множина (ланцюг) M називається цілком упорядкованою множиною,
якщо кожна непорожня підмножина AM має найменший елемент. Відповідний порядок
називається повним.
• Якщо M - частково впорядкована множина, то множина L усіх її ланцюгів (тобто лінійно
впорядкованих підмножин множини M) є також частково впорядкованою за відношенням
теоретико-множинного включення. Максимальні елементи множини L називають
максимальними ланцюгами множини M.
• Нехай A і B - частково впорядковані множини і f - відображення з A в B. f називається
монотонним відображенням, якщо з x1x2 випливає f(x1)f(x2) для будь-яких порівнюваних
елементів x1,x2A. Якщо f є взаємно однозначною відповідністю між A і B, f і f -1 - монотонні
відображення, то f називається ізоморфізмом частково впорядкованих множин A і B, а
множини A і B називаються ізоморфними.
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

24 ВІДНОШЕННЯ В БД
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

25 ВИДИ ЗВ’ЯЗКІВ
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

26 ЖИТТЯ))
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

27 НОРМАЛІЗАЦІЯ БД
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

28 ВИДИ ВІДОБРАЖЕНЬ
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

29 МНОЖИННІ ОПЕРАЦІЇ В БД
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

30 ТЕОРЕТИКО МНОЖИННІ
ОПЕРАЦІЇ РЕЛЯЦІЙНОЇ АЛГЕБРИ
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

31 ДЕКАРТОВИЙ ДОБУТОК
ВІДНОШЕНЬ В БД
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

32 ПРИКЛАДИ ЗАВДАНЬ
 Лекція 2. Відношення. Відповідності.

ПОДУМАЙТЕ…
33 • З дев’яти однакових на вигляд монет виділити одну фальшиву
(легшу за справжні) за два зважування.

• Відомо, що бікфордів шнур горить нерівномірно, але згорає рівно за 1 хвилину. Чи можна за
допомогою двох таких шнурів відміряти рівно 45 секунд? Як? Прохання дотримуватися
техніки безпеки.
• Один чоловік залишив трьом синам сімнадцять верблюдів. Першому синові він заповів
половину всіх верблюдів. Другому він заповідав третину, а третьому - дев'яту частину. Як
поділити?

• Є 100 купок монет по 100 монет у кожній. Одна з купок складається з фальшивих монет,
кожна з яких на 1 г легша від справжньої. Маса справжньої монети 10 г. Яку найменшу
кількість зважувань на терезах з електронним табло треба зробити, щоб знайти купку
фальшивих монет?