Чорноморський національний університет ім. П.

Могили
Кафедра ІІС секція прикладної та вищої математики
Модуль 2.3.2.
Тема: Закони розподілу та числові характеристики випадкових величин.

Викладач: доцент Брагінець О.В.

Методичні вказівки. Індивідуальне завдання №2

Зміст
Задача 1. ................................................................................................................................................ 2
Задача 2. .................................................................................................................................................... 4
Задача 3. .................................................................................................................................................... 6
Задача 4. .................................................................................................................................................... 8
Задача 5. .................................................................................................................................................... 9
I спосіб: ..................................................................................................................................................... 9
II спосіб ..................................................................................................................................................... 9
Задача 6 ................................................................................................................................................... 11
Задача 7. .................................................................................................................................................. 12
Задача 8. .................................................................................................................................................. 14
Задача 9. .................................................................................................................................................. 16
Задача 10. ................................................................................................................................................ 17
 2

Задача 1.
В кожному із 11 незалежних випробувань подія А відбувається з ймовірністю
0,31. Обчислити ймовірність Pn (К), де 0  K  K0 , K 0 – найімовірніше число успіхів.
Розв’язок:
n  p − q  k0  n  p + p , де q = 1 − p = 1 − 0,31 = 0,69

11 0.31 − 0.69  k0  11 0.31 + 0.31

2.72  k0  3.72 – єдине ціле число, що задовольняє нерівність є k0 = 3 , отже

0k 3
За теоремою Бернуллі:
Pn ( k ) = Cnk  p k  q n−k

11!
P11 ( 3) = C113  p3  q8 =  0.313  0.698  0.2525
3! 8!
За біномним розподілом:
n

 P ( k ) = P ( 0) + P (1) + ... + P ( n )
k =0
n n n

Pn ( 0  k  3) = P11 ( 0) + P11 (1) + P11 ( 2) + P11 ( 3)

P11 ( 0) = C110  p0  q11 = 0.6911  0.0169

11!
P11 (1) = C11
1
 p1  q10 =  0.31 0.6910 = 11 0.31 0.6910  0.0834
1!10!

11!
P11 ( 2 ) = C112  p 2  q9 =  0.312  0.699 = 55  0.0961 0.699  0.1874
2! 9!
11!
P11 ( 3) = C113  p3  q8 =  0.313  0.698 = 165  0.313  0.698  0.2525
3! 8!

Pn ( 0  k  3) = 0.069 + 0.0834 + 0.1874 + 0.2525  0.54

 3

Відповідь: 0,54
 4

Задача 2.
В кожному із 800 незалежних випробувань подія А відбувається з
ймовірністю 0,55. Знайдіть ймовірність того, що подія А відбудеться:
а) точно370 разів;
б) не більше, ніж 370 і не менше, ніж 320 разів;
в) більше, ніж 370 разів.
Розв'язок:

а) Оскільки в умові задачі n досить велике, для обчислення ймовірності того,

що подія А відбудеться точно 370 разів використаємо вокальну теорему Муавра-
Лапласса:
 ( )
Pn ( K )  , де  (  ) - функція Гауса
n pq

K − n p
= , оскільки p + q = 1, то q = 1− p = 1− 0.55 = 0.45
n pq

370 − 800  0.55 370 − 440

= =  −4.975
800  0.55  0.45 198
2
1 −
 ( ) =  2

2

Оскільки функція  (  ) - парна, то  ( − ) =  (  )

Отже, використовуючи таблицю значень функції Гауса  (  )  0.0001

0.0001
P800 ( 370 ) =  0.0000071
198

Відповідь: 0.0000071

k − n p
б) P800 ( 320    370) =  ( 2 ) =  ( 1 ) , де 1,2 знайдемо за формулою  =
n pq

З пункту а)  2 = −4.975 :
320 − 800  0.55 120
1 = =−  −8.528
800  0.55  0.45 198
 5

P800 ( 320    370) =  ( −4.975) −  ( −8.528) = − ( 4.975) +  (8.528) = −0.499997 + 0.499997 = 0

 ( − x ) = − ( x ) , оскільки функція непарна.

Відповідь: 0

в) Оскільки взагалі проводиться 800 випробувань, то нас цікавить проміжок

від 370 до 800.
Аналогічно пункту б.
P800 ( 370    800) =  ( 2 ) =  ( 1 )

800 − 800  0.55

2 =  25.58
800  0.55  0.45

1 = −4.975

 ( 25.58) = 0.499997

 ( −4.975) = − ( 4.975) = −0.499997

P800 ( 370    800) = 0.499997 + 0.499997 = 0.999994

Відповідь: 0.999994
 6

Задача 3.
В схемі Бернуллі ймовірність появи події А дорівнює 0,41. Знайдіть
ймовірність того, що подія відбудеться:
а) точно 320 разів;
б) точно 290 разів;
в) не менше, ніж 350 і не більше, ніж 290 разів;
г) менше, ніж 335 разів.

Розв'язок:
а) за теоремою Локальної теореми Муавра-Лапласа.
 ( )
Pn ( K )  ,де функція  (  ) – функція Гауса
n pq

K − n p
=
n pq

q = 1 − p = 1 − 0.41 = 0.59
320 − 510  0.41
=  9.98
510  0.41  0.59

 ( 9.98) = 0.0001

0.0001
P510 ( 320 )   9 10−6
510  0.41  0.59

Відповідь: 9 10−6

б) аналогічно пункту а:
K − n p 290 − 510  0.41
= =  7.28
n pq 510  0.41 0.59

 ( 7.28) = 0.0001

0.0001
P510 ( 290 ) =  9 10−6
510  0.41  0.59

Відповідь: 9 10−6

в) P510 ( 290    350) =  ( 2 ) −  ( 1 ) , де 1 = 7.28

 7

K − n  p 350 − 510  0.41

2 = =  12.67
n pq 510  0.41 0.59

P510 ( 290    350) =  (12.67 ) −  ( 7.28) = 0.499997 − 0.499997 = 0

Відповідь: 0

г) За інтегральною теоремою Муавра-Лапласа

P510 ( −    335) =  ( 2 ) −  ( 1 )

335 − 510  0.41

2 =  11.34
510  0.41  0.59

 (11.34) = 0.499997

 ( − ) = − ( + ) = −0.499997

P510 ( −    335) = 0.499997 + 0.499997 = 0.999994

Відповідь: 0.999994
 8

Задача 4.
На телефонній станції помилкове з'єднання відбувається з ймовірністю
0,0008. Знайдіть ймовірність того, що серед 4800 з'єднань має місце:
a) Точно 1 помилкових з'єднань;
b) Менше ніж 7 помилкових з'єднань;
c) Більше ніж 4 помилкових з'єднань.

Розв'язок:

а) Оскільки ймовірність появи події А досить маленька, використовуємо

теорему Пуассона:
k  −
Pn ( k )  , де  = n  p = 4800  0.0008 = 3.84
k!
За таблицею значень функції Пуассона: P (1) = 0.073263
b) За Пуассонівським розподілом:
P ( 0  k  7 ) = P ( 0 ) + P (1) + P ( 2 ) + P ( 3) + P ( 4 ) + P ( 5) + P ( 6 ) + P ( 7 ) =
= 0.018316 + 0.073263 + 0.146525 + 0.195367 + 0.195367 + 0.156293 + 0.104194 + 0.05954  0.949
Відповідь: 0.949

с)
P ( k  4 ) = 1 − P ( 0  k  4 ) = 1 − ( P ( 0 ) + P (1) + P ( 2 ) + P ( 3) + P ( 4 ) ) =
= 1 − ( 0.018316 + 0.073263 + 0.146525 + 0.195367 + 0.195367 ) = 1 − 0.628838  0.371

Відповідь: 0.371
 9

Задача 5.
В кожному з 500 незалежних випробувань, подія А відбувається із
k
ймовірністю 0,84. Знайти ймовірність того, що відносна частота цієї події
n
відрізняється за абсолютною величиною від ймовірності 0,84 не більше, ніж на
0,0054>0 (0,0108>0).
Розв'язок:
I спосіб:
Використовуємо перетворену теорему Лапласса:
k   n 
P1  − p  1  = 2    1  = 2   ( 1 )
n   p  q 

500
1 = 0.0054  = 0.0054  60.99  0.33
0.84  0.16

500
 2 = 0.0108  = 0.0108  60.99  0.66
0.84  0.16

Використовуючи таблицю значень функції Лапласа

P1 = 2  ( 0.33) = 2  0.1293  0.259

P2 = 2  ( 0.66) = 2  0.2454  0.49

II спосіб
k   k 
P1  − p  1  =  − 0.84  0.0054 
n   500 

Звідси:
k
−0.0054  − 0.84  0.0054
500
k
0.8346   0.8454
500
417.3  k  422.7
Отже, P ( 417.3  k  422.7 ) ; використовуючи інтегральну теорему Муавра-Лапласа:

P ( 417.3  k  422.7 ) =  ( 2 ) −  ( 1 ) , при k1 = 417.3 ; k2 = 422.7

 10

K − n p
=
n pq

q = 1 − p = 1− 0.84 = −0.16
417.3 − 500  0.84 2.7
x1 = =− = −0.33
500  0.84  0.16 67.2
422.7 − 500  0.84 2.7
x2 = = = 0.33
500  0.84  0.16 67.2

P ( 417.3  k  422.7 ) =  ( 0.33) −  ( −0.33) =  ( 0.33) +  ( 0.33) = 0.1293 + 0.1293  0.259

 11

Задача 6
Випадкова величина Х задана законом розподілу:
X 13 17 21 29
P 0.111 0.143 0.496 0.25
Знайдіть інтегральну функцію розподілу F(x) випадкової величини Х і
побудуйте графік. Знайдіть математичне сподівання М(Х), дисперсію D(X),
середньоквадратичне відхилення.
Розв'язок:
Використовуючи закон розподілу дискретної величини:
1) x  13 F ( x ) = 0

F (13) = P ( x  13) = 0 , за формулою інтегральної випадкової величини:

2)13  x  17 , F ( x ) = p1 = 0.111

3)17  x  21, F ( x ) = p1 + p2 = 0.111 + 0.143 = 0.254

4) 21  x  29 , F ( x ) = p1 + p2 + p3 = 0.111 + 0.143 + 0.496 = 0.75

5) x  29 , F ( x ) = p1 + p2 + p3 + p4 = 0.111 + 0.143 + 0.496 + 0.25 = 1

Графік розриву в точках, які співпадають із значеннями даної величини.

n
M ( X ) =  pi  xi = 13  0.111 + 17  0.143 + 21 0.496 + 29  0.25 = 1.443 + 2.431 + 10.416 + 7.25 = 21.54
i =1

D ( X ) = (169  0.111 + 289  0.143 + 441 0.496 + 841 0.25) − 21.542 = 489.072 − 463.97  25.1

 = 25.1  5.01
 12

Задача 7.
Випадкова величина X задана функцією щільності ймовірності
0, 𝑥 ≤ 0,
𝑥
𝑓(𝑥) = { , 0 < 𝑥 ≤ √24,
12
0, 𝑥 > √24.

Знайдіть функцію (інтегральну) розподілу F(x) випадкової величини X.

Побудуйте графіки функцій f(x) і F(x). Обчисліть числові характеристики M(X),
D(X), σ(X), моду та медіану.

0 0
1)  f ( x ) dx =  0dx = 0
− −

X 0 x
x x2 x2
2)  f ( x ) dx =  0dx +  dx = 0 + =
− − 0
12 24 24
24
+ 0 24 +
x x2
3)  f ( x ) dx =  0dx +  dx +  0dx = + 0 =1
− − 0
12 24
24 0

0, x0
 2
x
F ( x) =  , 0< x  24
 24
1, x> 24
 13

( )
3
 24
24
x2 x3 24 2 24
M ( X ) =  x 2 f ( x ) dx − M 2 ( X ) =  dx = = =
- 0
12 36 0 36 3

 24
4  24 x 4
24
x3 32 4
D( X ) =  x f ( x ) dx − M ( X ) = 
2 2
dx − = − =
− 0
12 9 48 0 3 3

4 2
 ( X ) = D( X ) = =
3 3
'
 x 1
M0 ( X ) : f ( x) =   =
'

 12  12

Функція зростає на проміжку 0; 24 

M0 ( X ) : f ( )
24 =
24
12

M 0 ( X ) = 24

1
F ( x) =
2

x2 1
=
24 2

x2 = 12

x = 12

M e = x = 12
 14

Задача 8.
Випадкову величину X задано інтегральною функцією розподілу:

0, x0
x

F ( x) =  , 0< x  k
k
1, x>k

Знайдіть функцію щільності ймовірності розподілу ймовірності f(x)

випадкової величини X. Побудуйте графіки функцій f(x) і F(x). Обчислить числові
характеристики випадкової величини X, а саме: M(X), D(X), σ(X).
Розв’язок:

F(x):

f ( x) = F ' ( x)
'
 x 1
f ( x) =   =
n k

Звідси функція щільності розподілу ймовірностей:

0, x0
1

f ( x) =  , 0< x  k
k
0, x>k
 15

f(x):

b
M ( X ) =  xf ( x ) dx
a

𝐷(𝑋) = ∫ 𝑥 2 𝑓(𝑥)𝑑𝑥 − 𝑀2 (𝑋)

𝑎

 = D( X )

Мода шукається аналогічно до задачі 7.

 16

Задача 9.
Випадкова величина X розподілена за нормальним законом N (10;4). Знайдіть
ймовірність того, що ця випадкова величина набуває значення:
А) в інтервалі 8;9
Б) менше за 9;
В) більше за 12.
Яке відрізняється від свого середнього значення за модулем не більше ніж на
1.
Розв’язок:
  −   −a 
P (  X   ) =    − 
     

 9 − 10   8 − 10 
P (8  X  9 ) =    −  =  ( −0.25) −  ( −0.5) = − ( 0.25) +  ( 0.5) = −0.0987 + 0.1915  0.
 4   4 

Оскільки функція Лапласа – непарна, то  ( − x ) = − ( x )

 9 − 10 
б ) P ( −  x  9 ) =    −  ( − ) =  ( −0.25) +  ( + ) = −0.0987 + 0.499997  0.401
 4 

 12 − 10 
в) P (12  X  + ) =  ( + ) −    = 0.499997 − 0.1915  0.308
 4 
 17

Задача 10.
Задано випадкову величину Х, яку розподіллено за нормальним законом,
і точки -9, -4, 1, 8, 14, х6 = на числовій осі. Знайти ймовірність того, що
випадкова величина Х набуває значення в отриманих шести інтервалах числової
осі. ( a = 0;  = 7 )
Розв'язок:
Знайдемо ймовірність того, що нормальна розподілена величина Х прийме
значення на кожному з інтервалів числової прямої з точками -9, -4, 1, 8, 14.
  −a   −a
P (  X   ) =    − 
     

 −9 − 0 
1) Р ( −  X  −9 ) =    −  ( − ) =  ( −1.29 ) +  ( + ) = −0.4015 + 0.499997  0.098
 7 

 −4 − 0   −9 − 0 
2) P ( −9  X  −4 ) =    −  =  ( −0.57 ) −  ( −1.29 ) = − ( 0.57 ) +  (1.29 ) = −0.2157 + 0.4015  0.186
 7   7 

 1− 0   −4 − 0 
3) P ( −4  X  1) =    −  =  ( 0.14 ) +  ( 0.57 ) = 0.0557 + 0.2157  0.271
 7   7 

8−0   1− 0 
4) P (1  X  8) =    −  =  (1.14 ) −  ( 0.14 ) = 0.3729 − 0.0557  0.317
 7   7 

 14 − 0  8−0
5) P (8  X  14 ) =    −   =  ( 2 ) −  (1.14 ) = 0.4772 − 0.3729  0.104
 7   7 

 14 − 0 
6) P (14  X  + ) =  ( + ) −    = 0.499997 −  ( 2 ) = 0.499997 − 0.4772  0.023
 7 