ПРИКЛАД РОЗВ’ЯЗАННЯ

ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ № 2

1. Знайдіть лінійну залежність векторів a (24; 2; 1) , b (2; − 19; 5) ,

c (− 1; 3; − 22 ) , d (50; − 54; − 110) .

Розв’язання.
Вектори a , b , c , d лінійно залежні, тому один з них є лінійною
комбінацією інших векторів, наприклад, d = x1a + x2b + x3c . Підставивши
координати векторів, отримаємо систему рівнянь:
24 x1 + 2 x2 − x3 = 50,

2 x1 − 19 x2 + 3 x3 = −54,
 x + 5 x − 22 x = −110 .
 1 2 3
Приведемо розширену матрицю системи до ступінчастого виду:
 24 2 −1 50   24 2 −1 50 
   
 2 − 19 3 − 54  − III ⋅ 2 ⇔  0 − 29 47 166  ⇔
1 5 
− 22 − 110  ⋅ 24 − I  
  0 118 − 527 − 2690  ⋅ 29 + II ⋅ 118
 24 2 −1 50   24 2 − 1 50 
   
⇔  0 − 29 47 166  ⇔  0 − 29 47 166  .
0 0 − 9737 − 58422  ⋅ (− 1 / 9737 )  0 0 1 6 

~
Будемо мати, що rangA = rangA = 3 = n = 3 ⇒ система сумісна і має єдиний
розв’язок. Запишемо систему, що відповідає отриманій ступінчастій матриці
і розв’яжемо її:
 50 − 2 ⋅ 4 + 6 48
 x1 = = = 2,
24 x1 + 2 x2 − x3 = 50, 
24 24  x1 = 2,
 166 − 47 ⋅ 6 − 116 
 − 29 x2 + 47 x3 = 166, ⇒  x2 = = = 4, ⇒  x2 = 4,
  − 29 − 29 x = 6.
 x3 = 6 x = 6  3
 3

Отже, лінійна залежність векторів a , b , c , d має вигляд: d = 2a + 4b + 6c .

2. Дано вектори a = −68m + 6n і b = 2m − 102n , де m = 3 , n = 5 ,

π
∠(m , n ) = . Знайти:
2
1) (− a + 2b )⋅ (2a + 8b ) ;
 ∧ 
2) cos a , b  (відповідь округліть до тисячних);
 
3) [− a + 2b , 2a + 8b ] ;
4) площу трикутника, побудованого на векторах a і b .
 Розв’язання.
1) Знайдемо вектори a і b : a = −68m + 6n , b = 2m − 102n .
Потім
− a + 2b = 68m − 6n + 2(2m − 102n ) = 68m − 6n + 4m − 204n = 72m − 210n ,
2a + 8b = 2(− 68m + 6n ) + 8(2m − 102n ) =
= −136m + 12n + 16m − 816n = −120m − 804n ,
(− a + 2b )⋅ (2a + 8b ) = (72m − 210n ) ⋅ (− 120m − 804n ) =
= −72m ⋅120m − 72n ⋅ 804m + 210m ⋅ 120n + 210n ⋅ 804n =
= −8640m ⋅ m − 57888n ⋅ m + 25200m ⋅ n + 168840n ⋅ n =
= −8640m ⋅ m − 32688m ⋅ n + 168840n ⋅ n =
 ∧ 
= −8640 m ⋅ m − 32688 m ⋅ n ⋅ cos m , n  + 168840 n ⋅ n =
 
π
= −8640 ⋅ 32 − 32688 ⋅ 3 ⋅ 5 ⋅ cos + 168840 ⋅ 52 = −8640 ⋅ 32 + 168840 ⋅ 52 = 4143240 .
2

2) Запишемо формулу для обчислення:

 ∧  a ⋅b
cos a , b  = .
  a ⋅ b
Обчислимо необхідні величини:
a ⋅ b = (− 68m + 6n ) ⋅ (2m − 102n ) = 2(− 34m + 3n ) ⋅ 2(m − 51n ) =
= 4(− 34m + 3n ) ⋅ (m − 51n ) = 4(− 34m ⋅ m + 3n ⋅ m + 34m ⋅ 51n − 3n ⋅ 51n ) =
= 4(− 34m ⋅ m + 1737m ⋅ n − 153n ⋅ n ) =
  ∧  
= 4 − 34 m ⋅ m + 1737 m ⋅ n ⋅ cos m , n  − 153 n ⋅ n  =
   
 π 
 2 
( )
= 4 − 34 ⋅ 32 + 1737 ⋅ 3 ⋅ 5 ⋅ cos − 153 ⋅ 52  = 4 − 34 ⋅ 32 − 153 ⋅ 52 = −4 ⋅ 4131 = −16524

,
a = (− 68m + 6n )2 = 4(− 34m + 3n )2 =
=2 (− 34)2 m ⋅ m − 204m ⋅ n + 9n ⋅ n =
 ∧ 
= 2 1156 m ⋅ m − 204 m ⋅ n ⋅ cos m , n  + 9 n ⋅ n =
 
π
= 2 1156 ⋅ 32 − 204 ⋅ 3 ⋅ 5 ⋅ cos + 9 ⋅ 52 = 2 1156 ⋅ 32 + 9 ⋅ 52 = 2 10629 ,
2
b = (2m − 102n )2 = 4(m − 51n )2 =

= 2 m ⋅ m − 102m ⋅ n + 512 n ⋅ n =
 ∧ 
=2 m ⋅ m − 102 m ⋅ n ⋅ cos m , n  + 2601 n ⋅ n =
 
 π
= 2 32 − 102 ⋅ 3 ⋅ 5 ⋅ cos + 2601⋅ 52 = 2 32 + 2601⋅ 52 = 2 65034 .
2
Підставимо в формулу, отримаємо
 ∧  − 16524 − 4131
cos a , b  = = ≈ −0,157 .
  2 10629 ⋅ 2 65034 10629 ⋅ 65034

3) Скористаємося знайденими в пункті 1) векторами, будемо мати:

[− a + 2b , 2a + 8b ] = [72m − 210n , − 120m − 804n ] =
= − 72 ⋅120[m ⋅ m ] + 210 ⋅ 120[n ⋅ m ] − 72 ⋅ 804[m ⋅ n ] + 210 ⋅ 804[n ⋅ n ] =
 ∧ 
= − 72(1154[m ⋅ n ]) = 83088 [m ⋅ n ] = 83088 ⋅ m ⋅ n ⋅ sin m , n  =
 
π
= 83088 ⋅ 3 ⋅ 5 ⋅ sin = 83088 ⋅ 3 ⋅ 5 = 1246320 .
2

4) Запишемо формулу площі трикутника, підставимо вихідні дані,

будемо мати:
1 1
S ∆ = [a , b ] = [− 68m + 6n , 2m − 102n ] =
2 2
1
= [4(− 34m + 3n , m − 51n )] = 2 [− 34m + 3n , m − 51n ] =
2
= 2 − 34[m ⋅ m ] + 3[n ⋅ m ] + 1734[m ⋅ n ] − 153[n ⋅ n ] = 2 1731[m ⋅ n ] =
 ∧  π
= 3462 [m ⋅ n ] = 3462 ⋅ m ⋅ n ⋅ sin m , n  = 3462 ⋅ 3 ⋅ 5 ⋅ sin =
  2
= 3462 ⋅ 3 ⋅ 5 = 51930 (кв. од.)

3. По координатах A(− 12; 34; − 24 ) , B (− 2; − 3; − 1) , C (2; 3; − 4 ) для

вказаних векторів знайти:
1) скалярний добуток векторів a = −2 AB + 6 BC і b = 2 AC − CB ;
2) модуль векторного добутку векторів a і b (відповідь округліть до
десятих);
3) координати точки М, яка ділить напрямлений відрізок АВ у
відношенні 34 : 4 ;
4) перевірити, чи ортогональні вектори a і b ;
5) перевірити, чи колінеарні вектори a і b ;
6) перевірити, чи компланарні вектори a , b і c = (0,1,2 ) ;
7) обчислити об’єм тетраедра з вершинами в точках A, B, C и
D (0,0,34 ) (відповідь округліть до одиниць).

Розв’язання.
1) Знайдемо координати необхідних векторів:
AB(− 2 + 12; − 3 − 34; − 1 + 24) = (10; − 37; 23) ,
− 2 AB = −2(10; − 37; 23) = (− 20; 74; − 46) ,
 BC (2 + 2; 3 + 3; − 4 + 1) = (4; 6; − 3) , 6 BC = 6(4; 6; − 3) = (24; 36; − 18) ,
a = −2 AB + 6 BC = (− 20; 74; − 46) + (24; 36; − 18) = (4; 110; − 64) ;
AC (2 + 12; 3 − 34; − 4 + 24) = (14; − 31; 20) , 2 AC = 2(14; − 31; 20) = (28; − 62; 40) ,
CB(− 2 − 2; − 3 − 3; − 1 + 4) = (− 4; − 6; 3) ,
b = 2 AC − CB = (28; − 62; 40) − (− 4; − 6; 3) = (32; − 56; 37 ) .
Тепер знайдемо скалярний добуток:
a ⋅ b = (4; 110; − 64) ⋅ (32; − 56; 37 ) = 4 ⋅ 32 + 110 ⋅ (− 56) − 64 ⋅ 37 =
= 128 − 6160 − 2368 = −8400 .

2) Спочатку знайдемо векторний добуток векторів a і b :

i j k
[a , b ] = 4 110 − 64 = i 110 − 64 − j 4 − 64 + k 4 110 =
− 56 37 32 37 32 − 56
32 − 56 37
= 486i − 2196 j − 3744k .
Тепер знайдемо модуль векторного добутку векторів a і b :
[a , b ] = 4862 + (− 2196)2 + (− 3744)2 ≈ 4367,6 .

3) Скористаємося формулою ділення відрізка в даному відношенні в

координатній формі:
34 17
x A + xB − 12 + ⋅ (− 2 )
4 2 − 24 − 34 58
xM = = = =− ,
34 17 2 + 17 19
1+ 1+
4 2
34 17
yA + y B 34 + ⋅ (− 3)
4 2 68 − 57 11
yM = = = = ,
34 17 2 + 17 19
1+ 1+
4 2
34 17
z A + z B − 24 + ⋅ (− 1)
4 2 − 48 − 17 65
zM = = = =− .
34 17 2 + 17 19
1+ 1+
4 2
 58 11 65 
Отже, M  − , , −  .
 19 19 19 

4) Вектори a і b ортогональні, якщо a ⋅ b = 0 . Враховуючи

результат обчислень пункту 1), отримаємо a ⋅ b = −8400 ≠ 0 . Отже вектори a
і b не є ортогональними.

5) Вектори a і b колінеарні, якщо [a , b ] = 0 . Враховуючи результат

обчислень пункту 1), отримаємо [a , b ] = 486i − 2196 j − 3744k ≠ 0 . Отже
вектори a і b не є колінеарними.
 6) Вектори a , b і c = (0,1,2 ) компланарні, якщо ab c = 0 .
Обчислимо мішаний добуток:
4 110 − 64
32 − 56 37 = −9684 ≠ 0 ,
0 1 2
отже, вектори a , b і c = (0,1,2 ) не є компланарними.

7) Для обчислення об’єму трикутної піраміди знаходимо

координати векторів AB , AC і AD , які збігаються з ребрами піраміди, що
виходять з вершини A: AB(10; − 37; 23) , AC (14; − 31; 20) , AD(12; − 34; 58) .
Знайдемо мішаний добуток цих векторів:
10 − 37 23
(AB, AC , AD ) = 14 − 31 20 = −7592 .
12 − 34 58
1
Оскільки об’єм піраміди дорівнює частині об’єму паралелепіпеда,
6
побудованого на векторах AB , AC і AD , то V ≈ 1265 (куб. од.).

4. Дано координати вершин ∆ABC : A(34; − 24 ) , B(− 3; − 1) , C (3; − 4 ) .

Знайти:
1) рівняння і довжину сторони AC (відповідь округліть до десятих);
2) рівняння медіани mC ;
3) рівняння висоти hB , опущеної з вершини B ;
4) довжину висоти hB (відповідь округліть до десятих);
5) точку перетину медіани mC і висоти hB ;
6) кут між стороною AC і медіаною mC (у градусах, відповідь
округліть до одиниць);
7) рівняння прямої, що проходить через вершину B паралельно
стороні AC .

Розв’язання.
1) Складемо рівняння сторони AC як рівняння прямої за двома
точками:
x − 34 y + 24
АС: = ,
3 − 34 − 4 + 24
x − 34 y + 24
= ,
− 31 20
20( x − 34 ) = −31( y + 24 ) ,
20 x − 680 = −31y − 744 ,
20 x + 31 y + 64 = 0 – загальне рівняння сторони AC .
Довжину сторони AC знайдемо як відстань між двома точками:
AC = (3 − 34)2 + (− 4 + 24)2 = (− 31)2 + 202 ≈ 36,9 (од.).
 2) Медіана mC ділить сторону АВ навпіл, тому координати точки М –
 34 − 3 − 24 − 1   31 25 
середини АВ будуть: M  ,  , M  , −  . Тепер складемо
 2 2  2 2
рівняння медіани як рівняння прямої за двома точками:
x −3 y+4
mC : = ,
31 25
−3 − +4
2 2
x−3 y + 4
= ,
25 17
−
2 2
x−3 y + 4
= ,
25 − 17
− 17( x − 3) = 25( y + 4) ,
− 17 x + 51 = 25 y + 100 ,
− 17 x − 25 y − 49 = 0 або 17 x + 25 y + 49 = 0 – загальне рівняння медіани mC .

3) Висота hB – це перпендикуляр до сторони АС, тому її нормальний

вектор колінеарний до напрямного вектора прямої АС, тобто nh (− 31, 20) .
Складемо рівняння висоти hB за точкою та нормальним вектором:
− 31( x + 3) + 20( y + 1) = 0 ,
− 31x − 93 + 20 y + 20 = 0 ,
− 31x + 20 y − 73 = 0 або 31x − 20 y + 73 = 0 – загальне рівняння висоти hB .

4) Довжину висоти hB знайдемо як вершини В від сторони АС, тобто

за формулою відстані від точки до прямої. Будемо мати:
20 ⋅ (− 3) + 31 ⋅ (− 1) + 64 27 27
d= = = = 0,7 (од.).
2 2 400 + 961 1361
20 + 31

5) Точку перетину медіани mC і висоти hB знайдемо як розв’язок

системи рівнянь цих прямих:
17 x + 25 y + 49 = 0, 17 x + 25 y = −49,
 або 
 31x − 20 y + 73 = 0 31x − 20 y = −73.
Розв’яжемо цю систему за формулами Крамера:
17 25 − 49 25
∆= = −1115 , ∆1 = = 2805 ,
31 − 20 − 73 − 20
17 − 49
∆2 = = 278 ;
31 − 73
∆ 2805 561 ∆ 278 278
x= 1 = =− , y= 2 = =− .
∆ − 1115 223 ∆ − 1115 1115
 561 278 
Отже, точка перетину має вигляд  − ;− .
 223 1115 
 6) Знайдемо кут між стороною AC і медіаною mC за формулою:
 ∧   ∧  n AC ⋅ nmC
cos AC , mC  = cos n AC , nmC  =
   .
    n AC ⋅ nmC
Підставимо відповідні значення, отримаємо:
 ∧  20 ⋅ 17 + 31 ⋅ 25 1115
cos AC , mC  = = ≈ 0,9997 ,
2 2 2 2 1361 ⋅ 914
  20 + 31 ⋅ 17 + 25
∠( AC , mC ) ≈ 1o .

7) Шукана пряма паралельна до сторони АС, тому її нормальний

вектор колінеарний до нормального вектора прямої АС, тобто nh (20, 31) .
Складемо рівняння прямої за точкою В та нормальним вектором:
20( x + 3) + 31( y + 1) = 0 ,
20 x + 60 + 31y + 31 = 0 ,
20 x + 31y + 91 = 0 – загальне рівняння шуканої прямої.

5. Дано чотири точки: D(0; 0; 2 ) , A(34; − 24; 1) , B(− 3; − 2; 1) ,

C (2; 3; − 4 ) . Знайти:
1) рівняння ребер AB , AD , BD ;
2) рівняння граней ABC , ABD ;
3) рівняння висоти H D , опущеної з точки D на площину ABC ;
4) довжину висоти H D (відповідь округліть до десятих);
5) косинус кута між ребрами AB і AD (відповідь округліть до
тисячних);
6) синус кута між ребром AD і гранню ABC (відповідь округліть до
тисячних);
7) косинус кута між гранями ABC і ABD (відповідь округліть до
тисячних);
8) рівняння прямої, що проходить через точку C перпендикулярно
площині ABD ;
9) рівняння площини, що проходить через точку C перпендикулярно
прямій BD .

Розв’язання.
1) Складемо рівняння ребер як рівняння прямої за двома точками:
x − 34 y + 24 z −1
AB : = = ,
− 3 − 34 − 2 + 24 1 − 1
x − 34 y + 24 z − 1
= = ;
− 37 22 0
x − 34 y + 24 z − 1
AD : = = ,
0 − 34 0 + 24 2 − 1
x − 34 y + 24 z − 1
= = ;
− 34 24 1
 x + 3 y + 2 z −1
BD : = = ,
0 + 3 0 + 2 2 −1
x + 3 y + 2 z −1
= = .
3 2 1

2) Складемо рівняння грані ABC за трьома точками:

x − 34 y + 24 z −1
− 3 − 34 − 2 + 24 1 − 1 = 0 ,
2 − 34 3 + 24 − 4 − 1
x − 34 y + 24 z − 1
− 37 22 0 = 0,
− 32 27 −5
x − 34 y + 24 z − 1
22 0 − 37 0 − 37 22
− 37 22 0 = ( x − 34) − ( y + 24) + ( z − 1) =
27 − 5 − 32 − 5 − 32 27
− 32 27 −5

= ( x − 34 ) ⋅ (− 110 ) − ( y + 24 ) ⋅185 + ( z − 1) ⋅ (− 295) =

= −110 x + 3740 − 185 y − 4440 − 295 z + 295 = −110 x − 185 y − 295 z − 405 ,
− 110 x − 185 y − 295 z − 405 = 0 ,
22 x + 37 y + 59 z + 81 = 0 – рівняння грані ABC .
Аналогічно зробимо для грані ABD :
x − 34 y + 24 z − 1
− 3 − 34 − 2 + 24 1 − 1 = 0 ,
0 − 34 0 + 24 2 − 1
x − 34 y + 24 z − 1
− 37 22 0 = 0,
− 34 24 1
x − 34 y + 24 z − 1
22 0 − 37 0 − 37 22
− 37 22 0 = ( x − 34) − ( y + 24) + ( z − 1) =
24 1 − 34 1 − 34 24
− 34 24 1
= ( x − 34 ) ⋅ 22 − ( y + 24 ) ⋅ (− 37 ) + ( z − 1) ⋅ (− 140 ) =
= 22 x − 748 + 37 y + 888 − 140 z + 140 = 22 x + 37 y − 140 z + 280 ,
22 x + 37 y − 140 z + 280 = 0 – рівняння грані ABD .

3) Висота піраміди H D , опущена з вершини D , це перпендикуляр до

грані ABC , тому її напрямний вектор колінеарний до нормального вектора
грані ABC , тобто a H D (22, 37, 59 ) . Складемо рівняння висоти H D за точкою
D та напрямним вектором a H D (22, 37, 59 ) :
x−0 y−0 z−2
HD: = = ,
22 37 59
 x y z−2
= = – канонічне рівняння висоти піраміди H D .
22 37 59

4) Довжину висоти H D знайдемо як відстань вершини D від грані

ABC за формулою відстані від точки до площини. Будемо мати:
22 ⋅ 0 + 37 ⋅ 0 + 59 ⋅ 2 + 81 199 199
d= = = ≈ 2,7 (од.).
2 2 2 484 + 1369 + 3481 5334
22 + 37 + 59

5) Знайдемо косинус кут між ребрами AB і AD за формулою:

a ⋅a
cos AB, AD  = cos a AB , a AD  = AB AD =
∧ ∧

    a AB ⋅ a AD
− 37 ⋅ (− 34 ) + 22 ⋅ 24 + 0 ⋅ 1 1786
= = ≈ 0,997 .
(− 37 )2 + 222 + 02 ⋅ (− 34)2 + 242 + 12 1853 ⋅ 1733

6) Знайдемо синус кута між ребром AD і гранню ABC за формулою:

a AD ⋅ n ABC
sin  AD, ABC  = sin a AD , n ABC  =
∧ ∧
=
    a AD ⋅ n ABC
− 34 ⋅ 22 + 24 ⋅ 37 + 1 ⋅ 59 199
= = ≈ 0,065 .
(− 34)2 + 242 + 12 ⋅ 22 2 + 37 2 + 59 2 1733 ⋅ 5334

7) Знайдемо косинус кут між гранями ABC і ABD за формулою:

n ⋅n
cos ABC , ABD  = cos n ABC , n ABD  = ABC ABD =
∧ ∧

    n ABC ⋅ n ABD
22 ⋅ 22 + 37 ⋅ 37 + 59 ⋅ (− 140) 6407
= = ≈ 0,599 .
22 2 + 37 2 + 59 2 ⋅ 22 2 + 37 2 + (− 140)2 5334 ⋅ 21453

8) Шукана пряма перпендикулярна площині ABD , тому її напрямний

вектор колінеарний до нормального вектора площини ABD , тобто
n ABD (22, 37, − 140 ) . Складемо рівняння прямої за точкою С та напрямним
вектором:
x −2 y −3 z + 4
= = – канонічне рівняння шуканої прямої.
22 37 − 140

9) Шукана площина перпендикулярна прямій BD , тому її

нормальний вектор колінеарний до напрямного вектора прямої BD , тобто
a BD (3, 2,1) . Складемо рівняння площини за точкою С та нормальним
вектором:
3 ⋅ ( x − 2 ) + 2 ⋅ ( y − 3) + 1 ⋅ ( z + 4 ) = 0 ,
3x − 6 + 2 y − 6 + z + 4 = 0 ,
3 x + 2 y + z − 8 = 0 – загальне рівняння шуканої площини.