Розв’язки та відповіді до завдань ІІІ етапу

Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики.

Тернопіль.
(2016 рік)
7 клас

1. До деякого трицифрового числа праворуч дописали одну цифру і від

одержаного числа відняли початкове. Виявилося, що різниця ділиться
на 9. Яку цифру дописали?
Розв’язання. Нехай abcx - трицифрове число, до якого праворуч
дописана цифра х, тоді abc - початкове число. Оскільки різниця кратна 9,
то abcx−abc=9 k . 1000 a+100 b+10 c+x −100 a−10 b−c=9 k .
900 a+ 90 b+9 c+ x=9 k ; 9(100 a+10 b+c )+x=9 k ; отже цифра х повинна бути
кратна 9. Можливо два випадки: х=0 або х=9.

2. Поїзд за 10 с проходить повз стовп, а за 25 с – через міст завдовжки 300м.

Знайдіть швидкість поїзда та його довжину.
Розв’язання. Нехай довжина поїзда х м , повз стовп потяг проходить за
10 с, тоді його швидкість х/10 м/с. Оскільки потяг за 25 с проходить
x+300 x x +300
=
через міст, то його швидкість 25 м/с. Маємо рівняння: 10 25 .
25 x=10 x+3000 .
х=200, отже довжина потяга 200м, швидкість 20 м/с.
3. Із квадратного аркуша паперу в клітинку, який містить цілу кількість
клітинок, вирізали по лініях квадрат, що містить цілу кількість клітинок
так, що залишилася 71 клітинка. Скільки клітинок було на початковому
аркуші паперу?
Розв’язання. Відповідь. 1296. Позначимо через m і n довжини сторін
аркуша паперу та вирізаного квадрата відповідно. Тоді можна записати:
m 2 −n2 =71 ; (m−n )(m+n )=71. Таким чином, значення виразів (m - n)
(m + n) - натуральні дільники числа 71. Оскільки 0≺m−n≺m+n і 71 –
просте число, то існує єдина можливість: m-n=1, m + n=71. Додаючи
отримані рівності, доходимо висновку: 2 m=72 ;m=36 .
4. У хлопчика є два рiзних пiсочних годинники на 7 хвилин i на 11 хвилин.
Йому потрiбно зварити на снiданок куряче яйце, яке вариться 10 хвилин.
Як вiдмiряти цей промiжок часу за допомогою даних пiсочних
годинникiв?
Розв’язання. Назвемо пiсочнi годинники: на 7 хв. — першим, а на 11 хв.
— другим. Якщо пiсочнi годинники "запустити" одночасно, то через 7 хв.
у першому годиннику завершиться вiдлiк часу, а у другого залишиться
ще 4 хв. Якщо у цей момент часу ми знову запустимо перший годинник,
то пiсля того, як другий годинник завершить свiй вiдлiк часу (останніх 4
хв.), у першого залишиться ще 3 хв. Розпочавши у цей момент часу
варiння курячих яєць, ми через 3 хв знову запустимо перший годинник i
 через 7 хв отримаємо потрiбний результат.
Розв’язки та відповіді до завдань ІІІ етапу
Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики.
Тернопіль.
(2016 рік)
8 клас

1. Із А до В виїхали одночасно два мотоциклісти. Перший весь шлях їхав

зі швидкістю 25 км/год, а другий першу половину шляху їхав зі
швидкістю 30 км/год, а другу – зі швидкістю 20 км/год. Котрий з
мотоциклістів прибув до В раніше?
s s s 1
+
Розв’язання. Потрібно порівняти дві величини: 25 і 40 60 або 5 і
1 1 5 5 5 1
+ = ≻ =
8 12 24 ; 24 25 5 , тобто час руху першого мотоцикліста менше часу
руху другого.
4 ax+27 x−3 4
= +
2
2. Розв’яжіть рiвняння a −9 a+3 a−3 для всіх значень параметра а.
Відповідь.
a−6
x=
3(a+1 ) , якщо a≠±3 , a≠−1 ; розв’язків немає, якщо a=±3 , a=−1 .

3. Добуток трицифрового числа на суму його цифр дорiвнює 3211. Знайдіть всi
такi трицифрові числа. Вiдповiдь обгрунтуйте.
Розв’язання. Нехай xyz=100 x+10 y+x – тризначне число, x + y + z – сума його
цифр. Оскiльки 3211 = 132·19, а сума цифр шуканого числа не може
перевищувати 27, то з рівності (100x + 10y + z) (x + y + z) = 132 ·19 отримуємо

двi системи рiвнянь

{100x+10y+z=169,¿¿¿¿ або {100x+10y+z=247,¿¿¿¿
Вiднiмемо у першiй системi вiд першого рiвняння друге, отримуємо 9(11x+y) =
150, що неможливо, позаяк права частина останньої рiвностi не дiлиться на 9.
Аналогічно вiднiмемо вiд першого рiвняння у другiй системi друге рiвняння,
отримуємо, що 9(11x + y) = 234 = 9 · 26 ⇔ 11x + y = 26 ⇔ x = 2, y = 4. Отже
отримали єдине тризначне число, яке задовільняє умову: 247.

4. Точка O – центр описаного кола гострокутного трикутника ABC. Пряма AO

1
перетинає сторону BC в точцi D так, що OD = BD = 3 BC. Знайдiть кути
трикутника ABC. Вiдповiдь обґрунтуйте.
Розв’язання. Центр описаного кола - це точка перетину серединних
перпендикулярів, тому АК=КВ; ВМ=МС; AL=LC, KO, OM, OL – висоти
трикутників АВО; ВСО і АСО відповідно. АО=BO=CO=R. Проведемо пряму
AN так, що ВD=DN=NC. Розглянемо DN, оскільки ОМ – серединний
1 1 1
DM =MN = DN = BD= NC
перпендикуляр, то 6 6 6 . Розглянемо прямокутний
1
OD=BD= BC DM = 1 BC
трикутник MOD. У ньому 3 ,а 6 , отже ∠ DOM=30 ° , як
кут, що лежить навпроти катета, удвічі меншого від гіпотенузи. Звідси
∠ MDO=60 ° . Розглянемо рівнобедрений трикутник BDO, BD=DO.
∠ODB=120° . Отже ∠OBD =∠ BOD=30° . Трикутник АОВ – рівнобедрений .
∠ AOB =∠ AOD−∠ DOB=180 °−30 °=150 ° .

30 °
∠ BAO =∠ ABO= =15°
2 . Звідси : ∠ ABC=45° . Δ BOC− рівнобедрений ,
ОМ – висота і бісектриса . ∠ BOM=60 ° . ∠ AOC=90 ° . Трикутник АОС - теж
рівнобедрений. ∠OCA =∠OAC =45 ° . Тоді ∠ A=60 ° ; ∠C=75 ° .

Відповідь. ∠ A=60 °; ∠ B=45 ° ; ∠C=75 ° .

5. Чи можна розставити у комірках таблиці 3×5 числа 1, 2,...,15 таким чином,

щоб:
а) суми чисел в усіх рядках були однакові , а також, щоб суми чисел в усіх
стовпчиках були однакові, але, можливо, відмінні від сум чисел у рядках;
б) суми чисел в усіх трьох рядках та усіх п’яти стовпчиках були однакові?

Відповідь: а) можна; б) не можна.

Розв’язання. а) Відповідна розстановка чисел показана на рисунку. Сума чисел

у кожному рядку дорівнює 40 , у кожному стовпчику дорівнює 24 .

б) Якщо припустити, що це можливо, то

позначимо цю спільну суму кожного рядка та
кожного стовпчика через s . Додамо усі 15 чисел по рядках, тоді ця сума стане
рівною 3 s , оскільки рядків рівно 3. Якщо тепер обчислити ту ж саму суму
чисел по стовпчиках, то вона дорівнює 5 s . Зауважимо, що ці суми повинні бути
однакові, бо при кожному підрахуванні кожне число з чисел 1, 2, ..., 15
додається рівно один раз. Таким чином 3 s=5 s , що неможливо для
натурального s .
 Розв’язки та відповіді до завдань ІІІ етапу
Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики.
Тернопіль.
(2016 рік)
9 клас

1. Молоді вчителі Віталій Іванович та Михайло Степанович протягом 1995

року виставляли учням оцінки з математики. Виявилось, що кількість оцінок
„5”, „4”, „3” та „2”, які виставив Віталій Іванович співпадає з кількістю
оцінок „4”, „3”, „2” та „5” відповідно, які виставив Михайло Степанович.
Крім того, сумарна кількість балів, що виставили усім учням кожний
вчитель, однакова. Чи могла кількість оцінок, що виставив протягом року
Віталій Іванович, дорівнювати 2016?
Розв’язання. Позначимо кількість оцінок 5; 4; 3; 2, що виставив Віталій
через x, y, z, t, тоді з умов задачі випливає така рівність:
5 x+4 y +3 z+2 t=4 x +3 y +2 z+5 t . Звідки маємо, що
x + y +z=3 t або x + y + z+ t=4 t . Неважко зрозуміти, що сумарна кількість
оцінок дорівнює x + y + z+ t і з останньої рівності вона кратна 4 і число 2016
має таку властивість. Тому відповідь позитивна.
|x +1| 2
x −2 x+1=a
x +1
2. Вкажіть кількість коренів рівняння залежно від значень
параметра а?
−( x +1) 2
x −2 x+1=a
( x +1) −x 2 −2 x +1=a
Розв’язання. Нехай х< -1, тоді ; . Нехай
x+1 2 |x +1| 2
x −2 x+ 1=a y= x −2 x+1
x >−1 x+1 2
x −2 x +1=a x +1
, тоді ; . Нехай . Ця
y=− x2 −2 x+1 x <−1 y=x 2 −2 x+1
функція набуває вигляду , якщо і , якщо
x >−1
.
Побудуємо графіки даної функції на вказаних проміжках. У першому
( a< 0)
випадку , отже вітки параболи
напрямлені вниз. Її вершина
−b 2
x 0= = =−1
2 a −2
.
 y 0 =−(−1 )2−2⋅(−1)+1=−1+2+1=2 a> 0
. У другому випадку , вітки параболи
−b
x 0= =1 y =0
2a 0
напрямлені вгору. Її вершина: , .

|x +1| 2
x −2 x+1=a
Розв’язками рівняння x +1 будуть абсциси точок перетину графіків
|x +1| 2
y= x −2 x+1
функцій x +1 та y= a .
При a ∈(0 ;2) є три розв’язки рівняння, при a ∈ { 0 }∩[2 ;4 ) є два розв’язки
рівняння; при a∈(−∞;0)∩[ 4;∞) є один розв’язок рівняння.
3. Точка O – центр описаного кола гострокутного трикутника ABC. Пр яма
1
AO перетинає сторону BC в точцi D так, що OD = BD = 3 BC. Знайдiть кути
трикутника ABC. Вiдповiдь обґрунтуйте.
Розв’язання. Центр описаного кола - це точка перетину серединних
перпендикулярів, тому АК=КВ; ВМ=МС; AL=LC, KO, OM, OL – висоти
трикутників АВО; ВСО і АСО відповідно. АО=BO=CO=R. Проведемо пряму
AN так, що ВD=DN=NC. Розглянемо DN, оскільки ОМ – серединний
1 1 1
DM =MN = DN = BD= NC
перпендикуляр, то 6 6 6 . Розглянемо
1 1
OD=BD= BC DM = BC
прямокутний трикутник MOD. У ньому 3 ,а 6 , отже
∠ DOM=30 ° , як кут, що лежить навпроти катета, удвічі меншого від
гіпотенузи. Звідси ∠ MDO=60 ° . Розглянемо рівнобедрений трикутник
BDO, BD=DO. ∠ODB=120° . Отже ∠OBD =∠ BOD=30° . Трикутник АОВ
– рівнобедрений . ∠ AOB =∠ AOD−∠ DOB=180 °−30 °=150 ° .
30 °
∠ BAO =∠ ABO= =15°
2 . Звідси : ∠ ABC=45° .
Δ BOC− рівнобедрений ,
ОМ – висота і бісектриса . ∠ BOM=60 ° . ∠ AOC=90 ° . Трикутник АОС -
теж рівнобедрений. ∠OCA =∠OAC =45 ° . Тоді ∠ A=60 ° ; ∠C=75 ° .
Відповідь. ∠ A=60 °; ∠ B=45 ° ; ∠C=75 ° .
 ( x+1)4 x−1 (x +1 )2
+ ≥
( x−1 )3 16 2( x−1)
4. Розв’яжіть нерівність: .
Розв’язання. Перепишемо нерівність таким чином:

( ) ¿0.
2

( )
1 ( x +1)
( x +1) 4
2
( x +1)21
( x−1) + − ≥0 ( x−1) 2−
( x−1) 16 2( x−1)
4 2
або ( x−1) 4
Оскільки квадрат невід’ємний, то розв’язком нерівності будуть значення
x >1 (оскільки x≠1 з ОДЗ), а також значення, при яких квадрат дорівнює
нулеві. Знайдемо їх.
1
( x +1) 2
− =0 x +1 1
( x−1 ) 4
2
або x −1
=± 2 . Звідси маємо два випадки.
2 x+ 2=x−1 x=−3 −2 x−2=x−1 x=− 13
звідки ; або звідки .
1
Відповідь: x ∈( 1 ; +∞ )∪{− 3 ; −3 }.

5. Натуральнi числа m та n такi, що число (2 n + 3m) дiлиться на 5. Доведiть, що

число (2m + 3n) також дiлиться на 5.

Розв’язання. Останні цифри чисел 2n та 3m повторюються з періодом 4. Для

першого це послідовність 2; 4; 8; 6, для другого – відповідно 3, 9,7,1. Для
того, щоб число 2n+3m ділилося на 5, потрібно, щоб були такі пари останніх
цифр: 2+3, 4+1; 8+7; 6+9, але тоді відповідні суми останніх цифр числа
2m+3n дають: 2+3, 6+9, 8+7, 4+1, тобто це число так само буде кратним 5, що
й треба було довести.
 Розв’язки та відповіді до завдань ІІІ етапу
Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики.
Тернопіль.
(2016 рік)
10 клас

1. Доведіть, що при додатних а і в (а ≠ в) виконується нерівність

b a+b a a
+ − + >4.
b−a a b−a b
b
b−a
+
a+b
a
−
a a b a
+ =2+ + >2+2=4
b−a b a b ( )
Розв’язання. .
2. Знайдіть найбільше значення параметра а при якому система рівнянь

{x2+y2=8, ¿ ¿¿¿ має розв’язком точно дві пари чисел ( x 0 ; y 0 ) .

Розв’язання.
{x2+y2=8, ¿ ¿¿¿ {x2+y2=(2 √2)2 , ¿ ¿¿¿
Система рівнянь буде мати розв’язком точно дві пари чисел (х0; у0), якщо
графіки дотикаються. OC =a= √ 8+8=4 ; a=4. ОА= 2√2.

3. Назвемо натуральне число цікавим, якщо серед його дільників є два

простих числа. Чи можуть 18 підряд записаних натуральних чисел бути
цікавими?
Розв’язання. Припустимо, що знайшлось 18 цікавих, що йдуть підряд
чисел. Серед них знайдеться 3 числа, що діляться на 6. Нехай ці числа: 6n,
6(n+1) і 6(n+2). Оскільки ці числа цікаві, і в розкладі кожного з них на
прості множники входять 2 і 3, інших простих дільників у них не може
бути. Дальше, тільки одне із трьох натуральних чисел, що йдуть підряд n,
n+1, n+2 може ділитися на 3. Отже, інші два є степенями числа 2. Але
пари степенів двійки, які відрізняються не більше, ніж на 2 – це тільки
(1;2) і (2;4). Тому n≤2. Однак, тоді серед наших 18 чисел є просте число
13 (так як 6n ≤ 13 ≤ 6(n+2)) , що не є цікавим. Одержали протиріччя.
∠ BAC=100 °
4. У рівнобедреному трикутнику АВС , відрізок ВР – бісектриса.
Доведіть, що АР + РВ=ВС.
 ∠ BAC=100 0
Розв’язання. Оскільки - тупий , то АВ =АС.
0
∠ ABC =∠ ACB=40 ∠ ABP =∠ PBC=20 °
. . Відкладемо на промені ВС
∠ PMB=80 °
відрізок ВМ=ВР. З рівнобедреного трикутника ВРМ . Отже,
∠ PAB +∠ PMB=180 °
, тобто точки А, В, М, Р лежать на одному колі.
∠ ABP =∠ PBC
Звідси АР=РМ, оскільки , отже РМ=МС. Таким чином,
ВС=ВМ+МС=РВ+МР=ВР+АР.

5. На дошці записаний вираз **...∗¿ ¿, що складається з непарної кількості

зірочок. Андрій та Олеся грають у таку гру: вони по черзі (Андрій
перший) замінюють будь-яку ще не замінену зірочку будь-якою цифрою
(на перше місце не можна ставити цифру 0). Якщо в решті вийде число,
що кратне 11, то перемагає Андрій, якщо ні, то – Олеся. Хто переможе
при правильній грі?
Розв’язання.
Відповідь: Олеся перемагає.

Розв’язання. Стратегія Олесі така. Якщо Андрій міняє деяку зірочку окрім
першої на якусь цифру c , то Олеся міняє на таку ж цифру c будь-яку (окрім
першої) зірочку, яка стоїть на місці іншої парності. Якщо тепер останнім
кроком Андрій замінює першу зірочку на якусь цифру d≠ 0 , тоді маємо, що
різниця між сумою цифр на парних позиціях та на непарних дорівнює d , і це
число не кратне 11 , тому й одержане число не кратне 11 .

Якщо Андрій не останнім ходом замінює першу зірочку на цифру d≠ 0 , то

Олеся замінює довільну зірочку на парній позиції на число d−1 . Далі
притримується раніше описаній стратегії. Тоді перед останнім ходом різниця
між цифрами, що стоять на непарних місцях та цифрами на парних місцях
дорівнює 1 . Далі просто Андрій останнім ходом ставить цифру на непарну
позицію, і досягти, що ця різниця стала кратною 11 (тобто бути рівним 0 або
11 ) не зможе.
 Розв’язки та відповіді до завдань ІІІ етапу
Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики.
Тернопіль.
(2016 рік)
11 клас

( x+1)4 x−1 (x +1 )2
+ ≥
( x−1 )3 16 2( x−1)
1. Розв’яжіть нерівність: .
1
Відповідь: x ∈( 1 ; +∞ )∪{− 3
; −3 }.

Розв’язання. Перепишемо нерівність таким чином:

( ) ¿0.
2

( )
1 ( x +1)
( x +1) 4
2
( x +1)21
( x−1) + − ≥0 ( x−1) 2−
( x−1) 16 2( x−1)
4 2
або ( x−1) 4
Оскільки квадрат невід’ємний, то розв’язком нерівності будуть
значення x >1 (оскільки x≠1 з ОДЗ), а також значення при яких
квадрат дорівнює нулеві. Знайдемо їх.
1
( x +1) 2 x +1 1
− =0 =±
( x−1 ) 4 2
або x −1 2 . Звідси маємо два випадки.

2 x+ 2=x−1 x=−3 −2 x−2=x−1 x=− 13

звідки ; або звідки .
∠ BAC=100 °
2. У рівнобедреному трикутнику АВС , відрізок ВР – бісектриса.
Доведіть, що АР + РВ=ВС.
∠ BAC=100 0
Розв’язання. Оскільки - тупий , то АВ =АС.
∠ ABC =∠ ACB=400 ∠ ABP =∠ PBC=20 °
. . Відкладемо на промені ВС
∠ PMB=80 °
відрізок ВМ=ВР. З рівнобедреного трикутника ВРМ . Отже,
∠ PAB +∠ PMB=180 °
, тобто точки А, В, М, Р лежать на одному колі.
∠ ABP =∠ PBC
Звідси АР=РМ, оскільки , отже РМ=МС. Таким чином,
ВС=ВМ+МС=РВ+МР=ВР+АР.
 n2 m3
m+ n m+ n
3. Про цілі числа m і n відомо, що – ціле. Доведіть, що число
також ціле.
m 2−n2 m2 n2 n2
m−n= = −
m+n m+ n m+ n m+ n
Розв’язання. . Число ціле за умовою,
2
m
m+ n
число m - n також ціле, тому також ціле. А значить, цілим є й число
2 3
m m
m⋅ =
m+ n m+ n
.
cos12 x=5 sin 3 x+9 tg 2 x+ctg 2 x.
4. Розв’яжіть рівняння
2
Розв’язання. Рівняння рівносильне cos12 x−5 sin 3 x=(3 tgx−ctgx ) +6 .
Ліва частина через обмеженість косинуса і синуса не може приймати
значення більше 6. Права ж частина не може приймати значення менші 6.
Отже обидві частини дорівнюють 6. Тому одночасно виконуються умови:
3 tgx−ctgx=0 ; cos12 x=1 ; sin3x= -1. Із першого рівняння отримуємо
1
2 tg 2 x=
3 tg x −1=0 ; 3.
π
x=± + πm
6 , де m ∈ z
π π
+ πm + πn
Підставимо отримані розв’язки у вигляді: х 1=- 6 ; m∈ Z та х2= 6 ,
n Z в друге та третє рівняння. Переконуємось, що задовольняють тільки
∈

π
x=− +2 πl
m=2l, l∈ Z та n=2k-1, k∈ z . Остаточно 6 , l∈ Z, або
5π
x=− +2 πk
6 , k∈ z .
5. На аркуші в клітинку виділено квадрат 2015×2015. Два гравці по черзі
зафарбовують у жовтий колір одиничні відрізки, які є межами одиничних
квадратів, що розташовані всередині чи на межі виділеного квадрата та не
були зафарбовані. Перемагає той гравець, після ходу якого вперше
з’являється одинична клітинка, усі чотири сторони якої зафарбовані у
жовтий колір. Хто перемагає у цій грі при правильній грі обох – той, хто
починає чи той, хто ходить другим?
Розв’язання. Відповідь. Той, хто ходить другим.
Другий гравець притримується такої стратегії у своїх ходах:
1) Якщо він своїм ходом може пофарбувати останню сторону якої-небудь
клітини, він це робить і тим самим перемагає.
2) На весь хід першого другий відповідає центральносиметричним
чином, на рисунку 2 позначено відповідні центральносиметричні ходи.
Таким чином маємо, що по-перше гра обов’язково закінчиться
перемогою одного із гравців; по-друге другий гравець завжди може
зробити хід, який задовольняє наведеній вище стратегії. Якщо
припустити, що виграє перший гравець, то він своїм ходом фарбує
четвертий відрізок у деякого одиничного квадрата. Припустимо, що це
відрізок АВ (рисунок 1). Перед цим був хід другого, він повинен був
зафарбувати один з відрізків ВС, СD та DА. Якщо він їх не фарбував,
то вони вже зафарбовані, а тому він повинен сам зафарбувати своїм
ходом відрізок АВ та закінчити гру на попередньому ході. Таким
чином, він зі своєї стратегії повинен фарбувати один з відрізків ВС,
СD та DА. Але це означає, що центральносиметричний квадрат до
' ' ' ' ' ' ' '
A B C D після ходу першого має зафарбованими сторони B C , C D
' '
та A D . Тому другий повинен (відповідно до стратегії) зафарбувати
' '
відрізок A B і виграти гру, а не фарбувати один з відрізків ВС, СD,
DА. Неважко переконатись, що й для центрального квадрата стратегія
спрацьовує.

Рисунок 2