Розв’язки та відповіді до завдань ІІІ етапу Всеукраїнської

учнівської олімпіади з математики. Тернопіль. (2015 рік)

7 клас
2 1
1. Як від стрічки довжиною 3 м відрізати 2 м, не використовуючи
лінійки?
1 2 1 2
= − ⋅
Відповідь. 2 3 4 3 .

2. При яких цілих значеннях а рівняння а ||x|−x|=2 має тільки цілі

розв’язки ? Знайдіть ці розв’язки.
Розв’язання
a|x− x|=2 ;
1) При x≥0 , рівняння має вигляд: a⋅0=2. Рівняння не має коренів.
a|−x−x|=2;
2) При x≺0 , рівняння матиме вигляд a|−2x|=2. Звідки ax=−1 ,
x≺0 . Це рівняння має цілі розв’язки при a=±1 . При a=−1 , х = 1,
але х<0. При a=1 , х= -1.

Відповідь. х= -1, якщо а=1.

3. З вершини кута проведено промінь, перпендикулярний до його

бісектриси, який утворює зі стороною даного кута гострий кут, градусна
міра якого в 4 рази більша за даний кут. Знайдіть даний кут.
Відповідь. 20°.
4. У книжці «Як знаходити друзів та налагоджувати з ними контакти»
написано:
Замініть у слові інопланетянин однакові букви на однакові цифри, а різні
– на різні. Якщо отримане число виявиться простим, то ви обов’язково
його зустрінете! Бажаємо успіху!
Чи варто сподіватися на зустріч та знайомство з інопланетянином?
Відповідь обґрунтуйте .
Розв’язання
У слові інопланетянин буква н зустрічається 4 рази, а інші 9 букв – по
одному разу. Тому, якщо замінити різні букви різними цифрами, то будуть
використані усі 10 цифр по одному разу, та ще тричі – цифра, яка відповідає
букві н. Але сума всіх цифр від 0 до 9 дорівнює 45 , тобто ділиться на 3.
Отже і сума цифр отриманого числа буде ділитися на 3. За ознакою
подільності отримане тринадцяти цифрове число буде ділитися на 3, а тому
не може бути простим. Тому, не варто сподіватись на зустріч та знайомство
з інопланетянином.
 Відповідь. не варто сподіватись на зустріч.

Розв’язки та відповіді до завдань ІІІ етапу Всеукраїнської

учнівської олімпіади з математики. Тернопіль. (2015 рік)
8 клас

1. Розв’яжіть рiвняння x3 + 5x2 + 3x = 9.

Розв’язання
x3 +6 x 2−x 2 +9 x−6 x−9=0 ;
x( x 2 +6 x +9)−( x 2 +6 x +9 )=0 ;
( x+3)2⋅( x−1 )=0 ;
x=−3 ;
x=1 ,
Відповідь. х=1; х = - 3.
2. Велосипедист виїхав з готелю на прогулянку гiрською дорогою у
напрямку перевалу о 8.00. О котрiй годинi вiн повернувся цiєю ж дорогою
до готелю, якщо вiдомо, що рухаючись без зупинок, по рiвнинних
дiлянках вiн їхав зi швидкiстю 20 км/год, вниз – 30 км/год, а вгору – 15
км/год, i подолав вiдстань 50 км? Вiдповiдь обгрунтуйте.
Розв’язання
Нехай відстань, яку проїхав велосипедист по рівнинних ділянках
дорівнює S1 км, а відстань, яку він проїхав, рухаючись вниз – S2 км і
s1 s2 S3
t 1= t 2= t 3=
відстань, яку він проїхав, рухаючись вгору – S3. Тоді 20 ; 30 ; 15 .
s1 s 2 s 3 s3 s 2 s1 3 s 1 +2 s 2 + 4 s 3 + 2 s2 +4 s 2 +3 s 1 6 s 1 +6 s 2 +6 s3
t= + + + + + = = =
20 30 15 30 15 20 60 60
50
¿ =5( год )
10
Оскільки велосипедист виїхав о 8.00 год, а подорож тривала 5 годин, то
повернувся він о 13.00.
Відповідь. о 13.00 годині велосипедист повернеться до готелю.
3. Розв’яжіть систему рівнянь у цілих числах:

{ xy+z=2014,¿¿¿¿
Розв’язання
Віднімемо від другого рівняння перше. Отримаємо:
( x+ yz)−( xy+z)=2015−2014 ,
x−xy+ yz−z=1 ,
x(1− y )+z(1− y )=1 ,
( x−z)(1− y )=1 ,

Оскільки, х, у, z - цілі числа, то можливі два випадки:

 {(x−z)=1,¿¿¿¿ або
{ x−z=−1,¿¿¿¿
у=0, х=2015; z=2014; або у=2; тоді х=671; z=672.

Відповідь. у=0, х=2015; z=2014 або у=2; х=671; z=672.

4. У трикутнику АВС кут ВАС дорівнює 45°. На стороні АС взята точка Р

так, що АР : РС = 1 : 2 і кут ВРС дорівнює 60°. Знайдіть величину кута
АСВ.
Розв’язання
Проведемо СД ¿ ВР. Д з’єднаємо з А і встановимо, що АД=ДВ=ДС,
тоді ∠ АСВ=30 °+ 45 °= 75 ° .

5. Для клітчастої дошки розміром 10×10 розглядаються усі можливі

розфарбування 10 його клітинок, для яких у кожному рядку і кожному
стовпчику знаходиться лише одна пофарбована клітинка. Для кожного
розфарбування знаходиться прямокутник найбільшої площі зі
сторонами, що йдуть по лініях сітки, і який не містить жодної
пофарбованої клітинки. Якого найбільшого значення може набувати
площа цього прямокутника?
Розв’язання
Надалі розглядаємо прямокутники зі сторонами, що йдуть вздовж ліній
сітки. Нехай на дошці знаходиться прямокутник розміру А×В без помічених
клітинок (А- ширина, В – висота). У А стовпчиках, де лежить прямокутник,
має знаходитися А помічених клітинок (за умовою). З іншого боку, ці А
клітинок будуть знаходитися у рядках, відмінних від тих В рядків, що
містять даний прямокутник. Залишається (10-В) рядків, і маємо необхідною
умовою 10 – В ≥ А(інакше А помічених клітинок неможливо буде
розмістити у (10 - В) рядках по одній у кожному) . А + В ≤ 10 (те ж саме
одержали б, якщо би розглядали В рядків). За таких умов максимальну

площу буде мати прямокутник 5×5 (площа А(10-А) ≤

( 2 )
A +10−A 2
=25
за
нерівністю Коші, або як парабола гілками вниз). Нескладно побудувати
приклад (див. малюнок), де ця площа досягається.
 Розв’язки та відповіді до завдань ІІІ етапу Всеукраїнської
учнівської олімпіади з математики. Тернопіль. (2015 рік)
9 клас

1. Добуток тризначного числа на суму його цифр дорiвнює 3211.

Знайдіть всi такi тризначнi числа. Вiдповiдь обгрунтуйте.
Розв’язання. Нехай xyz=100 x+10 y+x – тризначне число, x + y + z – сума
його цифр. Оскiльки 3211 = 132 ·19, а сума цифр шуканого числа не може
перевищувати 27, то з рівності (100x + 10y + z) (x + y + z) = 132 ·19

отримуємо двi системи рiвнянь

{100x+10y+z=169,¿¿¿¿ або

{100x+10y+z=247,¿¿¿¿
Вiднiмемо у першiй системi вiд першого рiвняння друге,
отримуємо 9·(11x+y) = 150, що неможливо, позаяк права частина
останньої рiвностi не дiлиться на 9. Аналогічно вiднiмемо вiд першого
рiвняння у другiй системi друге рiвняння, отримуємо, що 9·(11x + y) = 234
= 9 · 26 ⇔ 11x + y = 26 ⇔ x = 2, y = 4. Отже отримали єдине тризначне
число, яке задовільняє умову: 247.
2. Спростіть вираз: A3 +B 3 +3( A 3 B+ AB 3 )+6( A3 B2 + A 2 B3 ) , де А і
В – корені рівняння x 2 −x+ q=0 .
A+B=1,
За теоремою Вієта: AB=q . Тому:
A3 +B 3 +3( A 3 B+ AB 3 )+6( A3 B2 +A 2 B3 )=
¿(( A +B)3 −3 AB( A +B ))+3 AB(( A+B )2−2 AB)+6 ( AB )2 ( A+B)=
¿ 1−3 q +3 q(1−2 q )+6 q2 =1 .
Відповідь. 1.
|x| |y| 1
+ = y
3. Побудуйте графік рівняння: x y 2 .
Область визначення даної функції: (−∞;0)˅(0;+∞). Область значень
x y 1
+ = y
функції : (−∞;0)˅(0;+∞). Якщо х>0, у>0; то x y 2 ; y=4 .
x −y 1
+ = y
Якщо х>0, у<0; то x y 2 ; у=0 – але у≠0.
−x y 1
+ = y
Якщо х<0; у>0; то x y 2 ; у=0, але у≠0.
−x − y 1
+ = y
Якщо х<0; у<0; то x y 2 ; у=-4.
4. Точка O – центр описаного кола гострокутного трикутника ABC.
1
Пряма AO перетинає сторону BC в точцi D так, що OD = BD = 3 BC.
Знайдiть кути трикутника ABC. Вiдповiдь обґрунтуйте.
Розв’язання. Центр описаного кола- це точка перетину серединних
перпендикулярів, тому АК=КВ; ВМ=МС; AL=LC, KO, OM, OL – висоти
трикутників АВО; ВСО і АСО відповідно. АО=BO=CO=R. Проведемо
пряму AN так, що ВD=DN=NC. Розглянемо
DN, оскільки ОМ – серединний
перпендикуляр, то
1 1 1
DM =MN = DN = BD= NC
6 6 6 . Розглянемо
прямокутний трикутник MOD. У ньому
1 1
OD=BD= BC DM = BC
3 , а 6 , отже
∠ DOM=30 ° , як кут, що лежить навпроти
катета, удвічі меншого від гіпотенузи. Звідси
∠ MDO=60 ° . Розглянемо рівнобедрений трикутник BDO, BD=DO.
∠ODB=120° . Отже ∠OBD =∠ BOD=30° . Трикутник АОВ –
рівнобедрений . ∠ AOB =∠ AOD−∠ DOB=180 °−30 °=150 ° .
30 °
∠ BAO =∠ ABO= =15°
2 . Звідси :∠ ABC=45° . Δ BOC−
рівнобедрений , ОМ – висота і бісектриса . ∠ BOM=60 ° . ∠ AOC=90 ° .
Трикутник АОС - теж рівнобедрений. ∠OCA =∠OAC =45 ° . Тоді
∠ A=60 ° ; ∠C=75 ° .
Відповідь. ∠ A=60 °; ∠ B=45 ° ; ∠C=75 ° .
5. Двоє друзів, які живуть у різних місцях А і В, здійснили в один і той
же день прогулянку. Перший вийшов в 10 год 36 хв з А і прийшов в 16
год 21 хв у В. Другий вийшов в 10 год 30 хв із В і прийшов в 15 год 06 хв
в А. О котрій годині друзі зустрілись? (Друзі йшли однією дорогою)

3 23 4 m
m÷5 =m÷ =
Розв’язання . Якщо відстань АВ=m км, то: 4 4 23
3 23 5 m
m÷4 =m÷ =
(км/год) – це швидкість першого товариша; а 5 5 23
(км/год) – це швидкість другого. Прийнявши час зустрічі за х год ,
отримаємо:
3 4m 1 5m
( x−10 )⋅ +( x−10 )⋅ =m ,
5 23 2 23

4 x 53⋅4 5 x 21⋅5
− + − =1 ,
23 5⋅23 23 2⋅23

9x 949
=1+ ,
23 230

9 x 1179
= ,
23 230

90 x=1179,
x=13 ,1
Відповідь. О 13 годині 6 хвилин друзі зустрінуться.
 Розв’язки та відповіді до завдань ІІІ етапу Всеукраїнської
учнівської олімпіади з математики. Тернопіль. (2015 рік)
10 клас

√
1⋅2⋅4 +2⋅4⋅8+.. .+n⋅2 n⋅4 n
3

1. Обчисліть значення виразу: 1⋅3⋅9+2⋅6⋅18+. ..+ n⋅3 n⋅9 n для n=2015.

Розв’язання. В и н е с е м о з а д у ж к и з к о ж н о г о д о д а н к а
чисельника число 8, а з кожного доданка знаменника –
число 27. Одержимо:

√ √ √
3
3 1⋅2⋅4 +2⋅4⋅8+.. .+n⋅2 n⋅4 n 3 8( 1+ 8+.. .+n ) 3 8 2
= = =
1⋅3⋅9+2⋅6⋅18+. ..+ n⋅3 n⋅9 n 27 ( 1+8+. ..+n 3 ) 27 3 .
2
Відповідь. 3 .
2015
2. Доведіть нерівність: 1⋅2⋅3⋅4⋅. ..⋅2015< 1008 .
Доведення. Дана нерівність еквівалентна нерівності:
2015
√1⋅2⋅3⋅.. .⋅2015< 1008 . Скористаємось нерівністю Коші. Тоді:
2015 1+ 2+3+.. . .+ 2015 1 1+2015
√1⋅2⋅3⋅4⋅. ..⋅2015≤ = ⋅ ⋅2015=1008
2015 2015 2
Рівність у нерівності Коші досягається за умови рівності всіх доданків.
2015
Оскільки: 1≠2≠3≠. . .≠2015 , то √ 1⋅2⋅3⋅.. .⋅2015< 1008 . Або
1⋅2⋅3⋅4⋅. ..⋅2015< 10082015 .

3. Розв’яжіть систему рівнянь:

{|xy|+1=|x|+|y|, ¿ ¿¿¿
Розв’язання

{|xy|+1=|x|+|y|, ¿ ¿¿¿ ¿
¿
або |y|−1=0
x=±1 або y=±1
x= y +2 y=x −2
х=1, у=1-2=-1; (1; -1)
х= -1, у= -1 – 2 = -3; (-1; -3)
у=1; х=3; (3;1)
у=-1; х=- 1 +2=1; (1; -1).
Відповідь. (1; -3); (1; -1); (3; 1).
4. Гострокутний трикутник АВС вписано в коло. Дотичні, проведені до
кола в точках В і С, перетинаються в точці Р. Точки D і E – основи
перпендикулярів, опущених із точки Р на прямі АВ і АС відповідно.
Доведіть, що точка перетину висот трикутника ADE є серединою відрізка
ВС.

Розв’язання. Нехай М – середина ВС. Трикутник ВРС – рівнобедрений,

бо ВР = РС (відрізки дотичних). Отже медіана РМ є висотою.
∠ PMC =∠ PEC =90 ° , то чотирикутник МСЕР – вписаний, значить
∠ MEP =∠ MCP . СР – дотична до кола, тому ∠ MCP =∠BAC .
Одержимо, що
∠ MEP =∠ BAC . Отже, ∠ MEA +∠ BAC=(90 °−∠ MEP )+∠ BAC =90 ° .
Звідси: ME¿ AB. Аналогічно, MD¿ AC, а це означає, що M – точка
перетину висот трикутника ADE.
5. У кубі розміром 11 × 11 × 11 зовнiшнiй шар одиничних кубиків
пофарбовано у жовтий колір, наступний шар, що дотикається до
цього зовнішнього жовтого фарбується у блакитний, наступний шар
– знову у жовтий і так далі. Знайти загальну кількість жовтих та
блакитних одиничних кубиків.
Розв’язання. Легко збагнути, що усього буде 6 шарiв, достатньо
розглянути серединний перерiз куба, що проходить через центр великого
кубика та паралельно до однієї з граней. Тодi зовнiшнiй жовтий шар має
ширину 11, наступний блакитний – 9, наступний жовтий має ширину 7,
наступний блакитний – 5, далi жовтий шар шириною 3 i останнiй (шостий
шар) блакитний має ширину 1, звiдки очевидно, що цей шар складається з
одного центрального одиничного кубика. А далi просто будемо
проводити обчислення, починаючи з середини.
5-й шар, жовтий, шириною 3, має 33- 13 = 26 кубикiв.
4-й шар, блакитний, шириною 5, мiстить 53 – 33 = 98 кубикiв.
3-й шар, жовтий, шириною 7, мiстить 73 – 53 = 218 кубикiв.
2-й шар, блакитний, шириною 9, мiстить 93 – 7 3 = 386 кубикiв.
Нарештi, зовнiшнiй шар, жовтий, шириною 11, мiстить 11 3 – 93 = 602
кубики.
Остаточно, блакитних : 1 + 98 + 386 = 485 кубикiв,
а жовтих 602 + 218 + 26 = 846 кубикiв.
 Розв’язки та відповіді до завдань ІІІ етапу Всеукраїнської
учнівської олімпіади з математики. Тернопіль. (2015 рік)
11 клас

log 64 ( x−3)+log 2 5
1. Знайдіть значення х, якщо 4 =50 .
Розв’язання.
log 64 ( x−3)+log 2 5
4 =50 ⇔2 log 64 ( x−3 )+2 log 2 5=1+2 log 2 5⇔
¿
⇔2 log 64 ( x−3)=1⇔¿ {( x−3 ) =64 , ¿ ¿ ¿
2

¿
Відповідь. х=11.

2. Доведіть, що якщо α – гострий кут, то

( 1+
1
sin α )( 1+
1
cos α).> 5.

Розв’язання.
1 1
(1+ )(1+ )>5 .
sin α cos α
1 1 1 1 1 1 1 1
(1+ )(1+ )=1+ + + =1+ + + =
sin α cos α cos α sin α cos α sin α sin α cos α 1
(2 sin α cos α )
2
1 1 2
=1+ + + .
sin α cos α sin 2 α
sin α≤1
cos α≤1
1 1 2
≥1 ≥1 ≥2
то sin α ; cos α ; sin 2 α . Оскільки sin ɑ і cos ɑ не можуть
одночасно дорівнювати 1, то рівність не досягається, тому
1 1 2
1+ + + ≻5
sin α cos α sin 2 α .

3. Знайдіть всі трійки дійсних чисел x; y; z, які задовольняють рівності

x= |
√ 1− y
√
| y= z+ 1 z= 1 2
1+ y , 2 , 1+ x . √
Розв’язання. І з т р е т ь о ї р і в н о с т і в и д н о , щ о z ≤ 1 ( о с к і л ь к и
1+ x 2≥1 ) . Т о м у у ≤ 1 ( з д р у г о ї р і в н о с т і ) , а з н а ч и т ь у
першій рівності модулі не мають значення, тобто

першу рівність можна замінити наступною:

x=
√ 1− y
1+ y .
 Підставимо значення х2 в третю рівність, отримаємо

z=
√ 1+ y
2 .

І можливий хід міркувань : Нехай

f (a )=
√ 1+ a
2 , f(a)
з р о с т а ю ч а н а в с і й о б л а с т і в и з н а ч е н н я . Т о д і z=f ( y ) ; а
y=f ( z ) . Я к щ о п р и п у с т и т и , щ о z≠ y , т о б т о я к е с ь і з ч и с е л
більше, ми отримаємо, що функція f(a) з більшим
аргументом приймає менше значення - протиріччя її
зростанню. Отже z=у. Врахувавши, що у і z – додатні

числа, знаходимо із рівняння:

y=
√ 1+ y
2 значення у (та z).
Т а к , y=z =1 , т о д і х = 0 . Ш у к а н а т р і й к а – ( 0 ; 1 ; 1 ) .
ІІ можливий хід міркувань : (Без розгляду функцій)
1 1+ y
z2= =
1+ z 1− y 2 z− y
y 2= 1+ y 2 −z 2=
2 ; 1+ y . Отже, 2 , тобто
1 y+1
( y−z )( y+z + )=0 y 2=
2 . Звідси маємо y=z. Тоді 2 . Звідки
1
−
y1= 2 ( не задовольняє), y2=1. Остаточно отримуємо:
y=z=1; х=0. Отже: (0;1;1)

4. У гострокутному трикутнику АВС проведено висоти АА 1, ВВ1 і СС1 .

Точки X і Y – середини відрізків СА 1 і АС1 . Відомо, що XY=ВВ1.
Доведіть, що існують дві сторони трикутника АВС, відношення
довжин яких дорівнює √ 2.
Доведення. Точка М – середина АС;
МХ||АА1 (середня лінія трикутника АА1С); МY||СС1(МY – середня лінія
∠ MXB =∠ MYB=90 °
трикутника АСС1); то . Отже, чотирикутник MXBY
– вписаний в коло і ВМ – діаметр описаного кола. За теоремою синусів
для ∆XBY:
xy xy
=BM =sin XBY
sin XBY ; ВМ = 2R; BM ;
BB1
=sin XBY
За умовою: xy=BB 1 , то BM . З другої сторони, ВВ1 і ВМ – катет
і гіпотенуза в прямокутному трикутнику ВВ 1М, тому
BB 1
=sin BMC=sin BMA
BM , отже, sin ABC=sin XBY =sin BMA . Звідси,
 ∠ ABC =∠ BMA , або ∠ ABC=180 °−∠ BMA =∠ BMC . У першому
випадку трикутник АВС і трикутник АМВ – подібні (за рівністю двох
AC AB AB 2 AB
= = =
кутів). Тому AB AM 0 , 5 AC AC ; AC =2 AB ; AC= AB √ 2 . Якщо ж
2 2

∠ ABC =∠ BMC , то аналогічно одержуємо, що АС=ВС√2.

5. В олімпіаді з математики взяли участь 30 учнів. Їм було

запропоновано 8 задач. Спочатку журі перевірило роботи учасників,
виставивши по кожній задачі оцінку «розв’язано» чи «не розв’язано».
Потім для кожної задачі було визначено її вартість – натуральне
число, що дорівнює кількості учасників, які її не розв’язали. Сума
вартостей усіх задач, розв’язаних тим чи іншим учнем, склала його
підсумкову оцінку. З’ясувалося, що Назар одержав оцінку, нижчу за
всіх інших. Яку найбільшу оцінку він міг одержати?

Розв’язання. Нехай Назар набрав n балів. Тоді будь-який з решти 29

учасників набрав щонайменше n+1 балів. Загальна кількість балів,
набраних усіма учасниками, буде не меншою від T =n+29 (n+1)=30 n+29
. З іншого боку, якщо саме k учасників розв’язали деяку задачу, то
загальна кількість балів за цю задачу дорівнює k (30−k ) . Оскільки:
k ((30−k )≤15(30−15 )=15 2 , то маємо, що T ≤8⋅152 . Звідси випливає, що
29
n+ ≤60
30 n+29≤8⋅15 2=2⋅302 . Отже, 30 , тобто n≤59 . Покажемо тепер,
що n не може дорівнювати 59. Припустимо супротивне. Нехай n=59.Тоді
знайдеться 7 задач, за кожну з яких набрано 15 2 балів. Водночас загальна
кількість балів, набраних за восьму задачу, дорівнює 14 ·16=224. Робимо
висновок, що задачу розв’язали або 14, або 16 учасників. Тоді, будь-який
з учасників, хто розв’язав восьму задачу, набрав або 15k+14 , або
15k+16 балів. Водночас, точно один учасник набрав 59 балів, а інші
набрали 60 балів. Але це неможливо. Отже, n≤58. Залишається показати,
що значення n=58 досягається. Якби кожен з учасників розв’язав точно
чотири задачі, які позначаються знаком «+» у таблиці, то всі учасники
набрали б по 60 балів. Тепер припустимо, що 30-й учасник розв’яже ще
сьому і восьму задачі, позначені знаком «х» в таблиці. Тоді 15-й учасник
набере 58 балів, 30-й учасник набере 88 балів, а кожен з решти учасників
– по 59 балів.
Відповідь. 58.

Номер Номери задач Σ

учасника 1 2 3 4 5 6 7 8
1 + + + + 59
… + + + + 59
14 + + + + 59
15 + + + + 58
16 + + + + 59
… + + + + 59
29 + + + + 59
30 + + + + х х 88