Відповіді та вказівки

7 клас
1. При яких значеннях a рівняння ax − 1010 = 1011 і 1011x = a − 1010x мають
спільний корінь?
Відповідь: при a = ±2021.
2. Задано квадрат ABCD. Всередині квадрата взято точку М так, що трикутник
AМD рівносторонній, а зовні квадрата взято точку К таку, що трикутник AKB
теж рівносторонній. Чи будуть точки K, М, С лежати на одній прямій?
Відповідь обгрунтуйте.
Відповідь: так. Вказівка: достатньо показати, що  KМС =1800
3. Відомо, що при деяких значеннях і виконується рівність Знайдіть
при цих самих значеннях і значення виразу
Відповідь: 2019.
Розв’язання.

4. У двох приміщеннях читалися слухачам лекції. Середній вік слухачів у першій

аудиторії був 20 років, у другій – 45 . Коли один учасник перейшов з однієї
аудиторії в іншу, середній вік збільшився у кожній кімнаті на 1 рік. Скільки
років було цьому слухачеві, якщо в першій групі було на 7 слухачів більше?

Відповідь: x=37 років.

Розв’язання. Нехай в першій аудиторії було n слухачів, а в іншій – m . Тоді
сумарні віки складають: 20 n та 45 m . Припустимо, що перехід відбувся з
першої аудиторії в другу. Тоді мають справджуватися умови:
20 n+ x=21( n+1) та 45 m−x=46 (m−1) ⇒ x−21=n та 46−x=m ⇒
( x−21 )−( 46−x )=n−m ⇒ 2 x−67=7 ⇒ x=37 . При пустимо, що перехід
відбувся з першої аудиторії в другу. Тоді мають справджуватися умови:
20 n−x=21(n−1 ) та 45 m+ x=46(m+1) ⇒ 21−x =n та x−46=m .
Маємо суперечність, бо x≤21 та одночасно x≥46 .

5. Заданий рівнобедрений трикутник ABC з вершиною у точці B . На основі AC

вибрана довільна точка D , відмінна від вершин A та C . На прямій AC
вибираємо таку точку E поза відрізком AC , для якої AE=CD . Доведіть, що
периметр Δ BDE більший за периметр Δ ABC .

Розв’язання. Позначимо на відрізку AC точку F , що задовольняє умову

AF= AE =CD . Тоді за кутом та двома прилеглими сторонами.
Проведемо промінь BA , на якому відкладемо відрізок AG=BA (рис. 1). Тоді
за рівними вертикальними кутами та прилеглими сторонами.
Тому GE=BF =BD . З одержаних рівностей трикутників маємо:
P BDE=BE+BD + DE=BE+ EG + EA+ AD >¿ ¿
.

6. На столі лежіть 2019 монет. Петрик та B

Василь грають в таку гру. Вони роблять
ходи по черзі. Розпочинає Петрик і він
кожним своїм ходом може взяти зі стола
будь-яку непарну кількість монет від 1 до
99 , Василь кожним своїм ходом може
взяти будь-яку парну кількість монет від 2
до 100 . Програє той, хто не може за цими
правилами зробити хід. Хто виграє при
правильній грі обох?
E A F D C
Відповідь: виграє Петрик.
Розв’язання. Петрик першим ходом бере 99
монет, на столі лишається 1920 . Після цього
стратегія Петрика така – якщо Василь бере
x монет, то Петрик бере 101−x монет. Тоді
після 19 таких парних ходів на столі
лишається 1920−19⋅101=1920−1919−1
монета. Але хід Василя, який хід зробити не G
може.
Рис. 1

8 Клас

1. Відомо, що Знайдіть числове

значення х.
Відповідь: 2020.
Розв’язання. Позначимо через n = 2020, тоді отримаємо наступну рівність:

Зн
ачить, x = n ⇔ x = n.
3 3

2. У файлі зберігаються 2019 одиниць та 2020 нулів. Програма читає з

файлу два довільних числа, видаляє, і записує на їх місце 0, якщо вони були
рівні, і 1, якщо ні. Програма запускається багаторазово. Наприкінці у файлі
залишається тільки одне число. Чому воно дорівнює: 0 або 1? Відповідь
обгрунтуйте.
Розв’язання. Незважаючи на те, що варіантів дії програми дуже багато, ми
можемо встановити відповідь однозначно. Що може прочитати програма за
кажний окремий запуск? Або 0 і 0 (і записати 0), або 0 і 1 (і записати 1), або 1 і
1 (і записати 0). У перших двох випадках сума всіх чисел у
файлі не змінюється, в останньому - зменшується на 2. У кожному
разі, парність цієї суми залишається без змін. На початку сума була
2019 * 1 +2020 * 0 = 2019 - непарна, значить, і в кінці буде непарна. Але
наприкінці залишається тільки одне число - воно і дорівнює сумі всіх -
тому воно непарне. А так як у файлі бувають тільки нулі й одиниці, то це 1.

3. Відрізки АВ і CD лежать на перпендикулярних прямих. Точки М, Р, N і Q

середини відрізків АС, ВD, ВС і AD відповідно. Знайдіть довжину відрізка QN,
якщо довжина відрізка MP = 4 см.

4. Три від’ємні числа x , y , z підібрано так, що виконуються рівності

і . Що більше: z чи x?
Відповідь: z<x . З наведених рівностей випливає:
. Так як число х від’єме,
то при множенні на воно зменьшується. Тому z < x .

5. На острові Брехунів і Лицарів розстановку по колу називають

правильною, якщо кожен, що стоїть в цьому колі, може сказати, що серед двох
його сусідів є представник його племені. Одного разу 2019 аборигенів утворили
правильну розстановку по колу. До них підійшов брехун і сказав: «Тепер ми
разом теж можемо утворити правильну розстановку по колу». Скільки лицарів
могло бути в початковій розстановці?

Відповідь: 1346.
Доведемо, що правильна розстановка по колу можлива тоді і тільки тоді, коли
лицарів, принаймні, в два рази більше, ніж брехунів. Дійсно, з умови задачі
випливає, що в такій розстановці сусідами кожного брехуна є два лицаря, а
серед сусідів будь-якого лицаря є хоча б один лицар. Тоді правильна
розстановка повинна виглядати так: група лицарів, брехун, група лицарів,
брехун, і так далі (в кожній групі не менше двох лицарів). Значить, при такій
розстановці лицарів хоча б в два рази більше, ніж брехунів. У зворотному
порядку: якщо лицарів в два рази більше, ніж брехунів, то робимо розстановку
виду ЛЛБЛЛБ ..., а лицарів, що залишилися (якщо вони є) поміщаємо між будь-
якими двома лицарями. Таким чином, якщо виконується така умова, то
правильна розстановка можлива. Нехай в правильній розстановці, зазначеної в
умови, стоять Л лицарів і Б брехунів, тоді Л ≥ 2Б. Брехун, який підійшов сказав
неправду, тому разом з ним правильна розстановка неможлива, а отже, Л ≤ 2Б +
1. Таким чином, Л = 2Б або Л = 2Б + 1. У першому випадку в початковій
розстановці лицарів, а другий випадок неможливий, так як число
не буде цілим.

6. Чотирикутник ABCD вписано в коло. Відомо, що O — точка перетину

його діагоналей, E — середина дуги BC, що не містить точок A і D. Доведіть,
¿
що якщо AO=AB, то EO AD.
Розв’язання. DCA=ABD (вписані, що спираються на одну дугу, див. рисунок
2). З того, щоо AB=AO, випливає, щоо ABD=AOB=COD. Значить,
трикутник CDO рівнобедрений з основою OC . Так як точка E — середина дуги
BC, то вона лежить на бісектрисах вписаних кутів BAC і CDB . Так як
трикутники BAO і CDO рівнобедрені, то AE_|_OB, DE_|_OC . Розглянемо
трикутник AOD . Дві його висоти лежать на прямих AE і DE, тобто E — точка
перетину висот трикутника. Значить, третя висота трикутника лежить на прямій
EO, тобто EO_|_AD.

(рис.2)

9 клас

1. Доведіть, що значення виразу не є квадратом

натурального числа. За означенням
Розв’язання. Помітимо, що 1009! · 1010! = (1009!)2 · 1010. Аналогічно
отримуємо, що 2019! · 2020! = (2019!)2 · 2020. Таким чином,
1009! · 1010! · 2019! · 2020! = (1009!)2 · (2019!)2 · 1010 · 2020 =
=(1009! · 2019! · 1010)2 · 2. Останній вираз не може бути квадратом
натурального числа, так як має вигляд 2a2 . Дійсно, припустимо, що має місце
рівність 2a2 = t2 . Тоді t парне; нехай t = 2s. Тоді, знаходимо, що 2a2 = 4s2 ,
тобто: a2 = 2s2 . Нова рівність аналогічна початковій: її точно так же можна
розділити пополам, і т. д. Але натуральні числа ділити пополам необмежене
число раз неможливо, а значить, ми прийшли до протиріччя.

2. Мікрокалькулятор «МК-2020» вміє здійснювати над числами, які занесені в

пам’ять, тільки три наступні операції: 1) переверяти, чи рівні обрані два числа;
2) додавати обрані числа; 3) за обраними числами a і b знаходити корені
2
рівняння x + ax+b=0 , а якщо корнів немає, то видавати повідомлення про це.
Результати всіх дій заносяться в пам’ять. На початку в пам’яті було записано
одне число x . Як за допомогою «МК-2020» дізнатися, чи дорівнює це число
одиниці?
В пам’яті є число x . Додамо його з собою, отримємо 2 x . Порівнюємо ці числа (
x і 2 x ). Якщо вони рівні, то x≠1 , в противному випадку знайдемо корені

рівняння y +2 xy +x=0 , тобто y 1 ,2 =−x± √ x −x . Якщо y 1 ≠ y 2 , то x≠1 , в

2 2

противному випадку x=1 .

3. Клітини дошки 2019×2019 пофарбовані у шаховому порядку, при цьому усі

кутові клітинки – чорні. Для кожної пари різнокольорових клітин розглядається
вектор, що йде з центра чорної клітини в центр білої. Чому може дорівнювати
сума усіх цих векторів?

Відповідь: нульовому вектору.

Розв’язання. Для кожної чорної клітини, що не розташована в центрі квадрата,
та довільної білої клітини, існує симетрична їм пара чорної та білої клітини
(рис. 3). Сума векторів цієї пари дорівнює нульовому вектору. Якщо чорна
клітина вибирається в центрі, то усі вектори,
що виходять з неї так само мають
симетричний вектор, сума яких також дає
нульовий вектор.

Рис. 3

4. Задано 3 поля, на одному з яких лежить стопка з 2020 монет, два інших –
вільні. За один хід дозволяється перекласти монету з верху будь-якої стопки на
вільне поле або на верх іншої стопки монет. За яку найменшу кількість кроків
монети вдасться перекласти у зворотному порядку на тому самому полі?

Відповідь: .
Розв’язання. Нехай ми маємо монет. Тоді спочатку покажемо як це можна
здійснити за 3 n−2 кроки. Поля позначимо через A , B та C і монети лежать на
полі A . Верхню монету кладемо на B , решту – на C . Далі верхню монету– на
A , решту окрім останньої перекладаємо на B і нарешті–усі монети на A .
Разом:
1+( n−1 )+1+(n−2)+1+(n−2)=3 n−2 .
Покажемо, що меншої кількості не вистачить. Припустимо, що було зроблене
менше ніж 3 n−2 ходи. Очевидно, що по 2 ходи кожна монета зобов'язана
зробити. Тоді за принципом Діріхле принаймні 3 монети зробили менше ніж по
3 ходи. Тоді знову за принципом Діріхле принаймні дві з цих трьох монет
побували окрім поля A на доковому полу, наприклад, B . Приберемо решту
монет і для цих трьох монет повторимо їхні ходи. Але стати у зворотному
порядку вони не зможуть. Таким чином і для усіх монет це неможливе.

5. Нехай O – внутрішня точка квадрата ABCD зі стороною AB=1, для якої

2 2 2 2
виконується рівність AO + BO +CO + DO =2 . Доведіть, що O – центр квадрата.

Вказівка. Нехай x і y - відстані від точки O до сторін AD і AB відповідно. За

допомогою теореми Піфагора виразимо через ці числа шуканий вираз і
перетворимо його до виду:

( ) ( )
1 2 1 2
AO 2 +BO 2 +CO 2 +DO 2 =4 x− +4 y− +2.
2 2
Як видно з останнього виразу, що воно дорівнюватиме 2 тільки, якщо обидва
1
x= y =
квадрата дорівнюють нулю, тобто, якщо 2 . А це і було потрібно довести.

10 клас

1. Обчисліть значення виразу:

Відповідь: 2020.
Розв’язання. Позначимо через n = 2020, тоді отримаємо наступну рівність:

2. Відомо, що y=f (x ) непарна і періодична з періодом 4, причому

f(x) = x4 – 2x3 при x ∈ [0; 2]. Обчисліть суму f(1) + f(2) + ... + f(2020).
Розв’язання. Оскільки за умовою f(x) = x4 – 2x3 при x ∈ [0; 2], тому f(0) = 0, а
f(1) =–1, f(2) = 24 – 2∙23 = 0. А оскільки f(x) непарна функція, то f(–x) = –f(x),
тобто f(–1) = – f(1) = 1. Враховуючи тепер, що f(x) — періодична з періодом 4,
будемо мати, наступне: f(3) = f(3 – 4) = f(–1) = 1, f(4) = f(0+4) = f(0) = 0,
f(5) = f(1+ 4)= f(1)= –1, f(6) = f(2+4) = f(2) = 0,..., f(2016) = f(0 + 4∙504) = f(0) = 0,
f(2017) = f(1 + 4∙504) = f(1) = –1, f(2018) = f(2 + 4∙504) = f(2) = 0,
f(2019) = f(3 + 4∙504) = f(3) = 1, f(2020) = f(0 + 4∙505) = f(0) = 0.
Таким чином, маємо (f(1) + f(2) + f(3) + f(4)) + (f(5) + f(6)+ f(7) + f(8)) +... +
+ (f(2017) + f(2018) + f(2019)+ f(2020)) = (–1 + 0 + 1 + 0) + ( – 1 + 0 + 1+0) +... + +
(–1 + 0 + 1 + 0) = 0.
Відповідь: 0.

3. Доведіть нерівність:
Розв’язання. Використаємо відому нерівність - її можна довести
м.м.і.:

4. На відрізку AB вибрана точка C , далі на відрізках AC та CB як на

діаметрах побудовані кола. Пряма BM дотикається першого кола в точці M , а
пряма AN дотикається другого кола в точці N . Позначимо через α =∠ NAB та
β =∠ ABM . Знайдіть значення величини 3 sin α sin β +sin α +sin β .
Відповідь: 1 .
Розв’язання. Позначимо центри кіл через O та I (рис. 4), а радіуси через R та
r відповідно. Якщо провести радіуси OM та IN у точки дотику, то легко
r R
зрозуміти, що sin α = 2 R+r , sin β= R +2r . Далі маємо, що
3 Rr +Rr +2 R 2+ Rr+2 r 2
3 sin α sin β +sin α +sin β= ( r+2 R3 )(RrR+2 r ) + R+2r
R
+ r +2r R = 2 2 =1
Rr + 4 Rr +2 R + 2r .

M
N

A O C I B
Рис. 4

5. В опуклому 2019-кутнику усі сторони та діагоналі пофарбовано в один з k

кольорів. Довільні три вершини многокутника задають такий трикутник, що
принаймні дві його сторони мають однаковий колір. Знайдіть усі значення k ,
при яких таке розфарбування можливе.
Покажемо, що максимальне можливе значення . Доведення
проведемо методом математичної індукції для n –кутника і покажемо, що
k =n−1 . База при n=3 – очевидна. Нехай твердження доведено для деякого n
. Доведемо для n+1 . Припустимо, що нам вдалося за правилами окрасити
сторони та діагоналі опуклого n+1 - кутника не менше ніж в (n+1 ) колір.
Розглянемо деяку вершину A цього багатокутника та вилучимо її і усі відрізки,
якими вона з’єднана з іншими точками. За припущенням індукції, той n -
кутник, що залишився, можна пофарбувати не більше як в (n−1) колір. Але
тоді принаймні два відрізки, що виходять з вершини A мають два „нові”
кольори: n− й та (n+1 )− й. Візьмемо ці відрізки в якості сторін трикутника,
тоді третій відрізок цього трикутника пофарбовано в один з перших (n−1)
кольорів, а це суперечить умові розфарбування (n+1 ) –кутника.
Покажемо тепер, як досягти потрібного розфарбування. Перенумеруємо
усі вершини числами від 1 до 2019, а кольори від 1 до 2018, і фарбуємо таким
чином. Для вершини, що має номер k ≥2 усі відрізки, що її з’єднують з
вершинами з меншими номерами фарбуємо кольором (k −1) . Тоді використано
як раз 2018 кольорів. Умови задачі виконуються, оскільки для будь-якого
трикутника можна розглянути вершину, що має найбільший номер, тоді ця
вершина з’єднана з двома іншими відрізками однакового кольору.
Для того, щоб реалізувати будь-яку іншу кількість кольорів, що не
перевищує , достатньо просто об’єднати декілька різних кольорів в один.
Відповідь: .

11 клас

1. Порівняйте три числа: A=11 , та

.

Відповідь: .
Розв’язання. Оскільки для натуральних n справджується нерівність log n+1 n<1 ,
то очевидно, що C< 1 . Для числа B маємо, що B⋅C=1 , звідки B >1 , а також
⇔

2. Знайдіть усі такі функції , що для усіх

задовольняють рівність: .

Відповідь: f ( x )=0 та .
2
Розв’язання. Покладемо x= y =0 і будемо мати, що f (0)=( f (0 ) ) . Звідки
маємо дві можливості. Якщо f ( 0)=0 , то покладемо y=0 і будемо мати, що ∀ x
f ( x )=0 – перший розв’язок. Якщо f (0)=1 , то покладемо знову y=0 і будемо
мати, що звідки тобто
(бо ) – другий розв’язок.

3. Послідовність додатних чисел задовольняє нерівностям

 для всіх натуральних n . Довести, що .
За умовою a 2 >0 , тому a 1− a1 >0 , отже 0< a1 <1 . Доведемо методом
2

1
a n<
математичної індукції, що при n≥2 виконується нерівність n . При n=2
1 1
a 2≤a1⋅( 1−a 1 ) ≤ <
маємо 4 2 . Нехай для всіх n таких, що 2≤n≤k виконується
1
a n<
нерівність n . Розглянемо n=k +1 . Маємо
1
2
a k +1≤ak −a k= a k −
k ( 2
)(
1
k
1 1
k k)( 1
)(
− a k− 2 + − 2 = ak − ⋅ 1−ak − + 2 .
k k)(
1 k −1
k )
1 1 2 k −1 1 1
a k < ; ak + ≤ ≤1; < a <
Але k k k k2 k +1 , тому k +1 k +1 , що і потрібно було
показати.

2
4. Вершини призми пофарбовані у кольори так, що кожне бічне ребро має
вершини різних кольорів. Розглянемо усі відрізки, що з’єднують вершини
призми та не є її бічними ребрами. Доведіть, що кількість таких відрізків, що
мають вершини різних кольорів рівна кількості відрізків, що мають вершини
однакових кольорів.

Розв’язання. Нехай основа призми має вершин. Кількість усіх відрізків, що

n
1
з’єднують дві вершини призми дорівнює 2
⋅2 n(2 n−1 ) . Тому відрізків, які ми
2
розглядаємо (без бічних ребер) усього n(2 n−1)−n=2(n −n) .
Нехай на верхній основі a вершин мають жовтий колір, тоді b=n−a вершин
блакитного кольору, і з точністю до навпаки на нижній основі. Порахуємо
відрізки з кінцями на різних основах з різними за кольором кінцями. Усього
2 2
жовтого кольору на верхній основі a , з блакитними на верхній – b . Звідси
2 2
треба відняти бічні ребра, тому разом a +b −n . В основах різні кольори
мають рівно ab відрізків, на двох основах -- 2 ab . Тому разом відрізків з
2
вершинами різного кольору рівно (a+b) −n=n2 −n -- рівно половина.

5. Відрізок PQ паралельний площині α, в якій лежить прямокутник KLMN,

причому KL=a, PQ=3a. Всі сторони прямокутника KLMN і відрізки KP, LP, NQ,
MQ, PQ дотикаються деякої кулі. Знайти радіус цієї кулі.

Відповідь.
Пояснення до побудови рисунка:
1) За умовою куля дотикається сторін прямокутника KLMN. Це можливо, якщо
прямокутник KLMN є квадратом. Отже, куля дотикається сторін квадрата
KLMN. Частина кулі «просідає» і розташована під площиною KLMN, частина -
над цією площиною. Враховуючи те, що PQ || KLMN, приходимо до висновку
про те, що над площиною KLMN розташовується велика частина кулі. Тоді

точки K, L, M, N знаходяться нижче площини екватора кулі. Дотичні KP і NQ,

що перетинають цю площину, будуть складати зі стороною KN квадрата тупі
кути. Аналогічні міркування у відношенні дотичних LP і MQ. Отже, PQ || KN і
відрізок PQ дотикається кулі в його полюсі, причому цей полюс ділить відрізок
PQ навпіл.
2) Нехай Р1-Р4 - точки дотику кулі зі сторонами квадрата KLMN, Q 1-Q4 - точки
дотику кулі відповідно з відрізками PK, PL, QM, QN. Так як відрізки дотичних
до кулі, проведені з однієї точки, рівні, то PQ 1 = PQ2 = 1,5а; KQ1 = KP1 = KP4 =
=0,5а; LQ2 = LP1 =LP2 = 0,5а; QQ4 = QQ3 = 1,5а; NQ4 = NP3 = NP4 = 0,5а; MQ3=
=MP2 = MP3 = 0,5а;
3) Тому трикутники PKL і QNM - рівні трикутники, а PР 1 і QР3 - висоти цих
трикутників.
4) Тоді площина PР1Р3, проходячи через пряму PQ, паралельну площині KLMN,
перетне площину KLMN по прямій Р1Р3 || PQ;
5) Отже, PQ || KN і чотирикутник KPQN (аналогічно чотирикутник LPQM) -
рівнобічна трапеція. Основи цих трапецій рівні а і 3а, бічні сторони рівні 2а.

З'ясуємо, як розташовується центр кулі. Центр кулі розташовується на

прямій, що проходить через центр О1 кола, вписаного в квадрат KLMN і
перпендикулярній площині цього квадрата. Так як площині KLMN і PР 1Р3Q
перпендикулярні, то ця пряма і, отже, центр О кулі належать площині PР 1Р3Q.
Таким чином, центр кулі - точка О - належить відрізку О 1Т (Т – точка дотику
відрізка PQ з кулею).
 Шуканий радіус кулі можна знайти як радіус кола, описаного навколо ТР 2Р4,
попередньо знайшовши площу цього трикутника, наприклад за формулою

Герона. Таким чином, .