1

Відбір команди міста Києва на IV (заключний) етап

Всеукраїнської математичної олімпіади

I тур

8 клас

1. Дійсні числа a, b, c, d задовольняють умову a2 + b2 + c 2 +d 2 =4 . Доведіть, що

тоді справджується нерівність: (a+2 )(b+2)≥cd .
Розв’язання. Перепишемо нерівність, розкривши там усі дужки: 2 ab+4 a+ 4 b+8≥2 cd ⇒
2 2 2 2 2 2
a + b + c +d + 2ab+ 4 a+4 b+4−2 cd ≥0 ⇔ (a+b+2) +(c−d ) ≥0 –
нерівність доведена.

2. У рівнобічній трапеції ABCD точка O – середина основи AD . Коло з центром

у точці O та радіусом BO дотикається до прямої AB . Нехай відрізок AC
перетинає це коло у точці K≠C , а точка M така, що ABCM – паралелограм.
Описане коло ΔCDM перетинає відрізок AC у точці L≠C . Доведіть, що
AK =CL .
Розв’язання. З умов задачі випливає, що
∠ CDM =∠ MAB =∠ BCM ,
тобто пряма BC дотикається до описаного
кола чотирикутника MLCD (рис. 1).
Звідси, з урахуванням того, що AB
дотикається до описаного кола Δ BCK ,
матимемо, що ∠ LMC =∠ LCB =∠ KBA . Зрозуміло також, що Рис. 1
∠ BAK =∠LCM , тому Δ ABK =ΔCML за стороною AB=CM та
прилеглими кутами, звідки й матимемо, що AK =CL .

3. Для натурального n≥2 є на площині n попарно різних кіл таких, що кожні два
кола перетинаються у двох точках і жодні три кола не мають спільної точки перетину.
З самого початку ми маємо по монеті у кожній точці перетину кіл. Два гравці, Перший
та Другий, роблять ходи по черзі,розпочинає Перший. Вони беруть монету зі стола з
такими обмеженнями – не можна взяти монету, що лежить на тому самому колі, з
якого була взята остання монета супротивником. Хто не може зробити ходу – програє
(це стосується й варіанту, коли монет просто не лишилося). Для яких n Другий має
виграшну стратегію?
Відповідь: для усіх n≥4 .
Розв’язання. Для n=2, 3 простим перебором неважко переконатися, що перемагає Перший.
Нехай тепер n≥4 , розглянемо P – правильний n -кутник з стороною 1 , а через S
позначимо множину усіх відрізків, що мають обидва кінця в вершинах P . То природною
інтерпретацією точок перетину кіл є множина S×{0; 1} . Наприклад, позначимо кола номерами як
 2

і вершини многокутника 1, 2, ..., n , то точки перетину кіл i≠ j відповідає елементам

(e i, j , 0) та
(e i, j , 1) , де через
e i, j позначений відрізок, що з'єднує вершини i, j .
Для розв’язання задачі достатньо поділити множну S×{0; 1} на групи по 2 елементи так, щоб,
якщо (e, ε ) та (e', ε ') два різні елементи з однієї групи, то то ребра e та e' не мають
спільних вершин. Якщо це вийде, то Другий гравець зможе собі забезпечити виграшну стратегію, бо
буде мати відповідь на хід Першого.
Покажемо, як отримати таке розділення на групи. Побудуємо бієкцію f : S→ S , для якого e

та f (e) є ребрами, що не мають спільних вершин. Тоді ми в одну групу поєднаємо елементи
(e, 0) та (f ( e), 1) . Така функція існує та може бути визначена геометрично: якщо e∈S та
4π
має дожину 1 , то ми повернемо її на кут n відносно центру P і отримаємо f (e) . Якщо
2π
e∈S та має дожину більшу за 1 , то аналогічним обертанням на кут n отримаємо образ
f (e) . Зазначимо, що все описане можна здійснити при n≥4 .

4. Том і Джеррі грають в гру, що складається з 4-х кроків.

Крок 1. Том записує зліва направо у рядок через кому деякі 2015 попарно різних
простих чисел у порядку зростання. Добуток цих чисел є результат Тома P .
Крок 2. Джері записує нижче натуральне число Q .
Крок 3. Том проводить вертикальну риску між деякими двома своїми вже записаними
на кроці 1 простими числами і обчислює добуток усіх чисел T , що опинилися лівіше
ріски.
Крок 4. Джері отримує свій результат як суму: D=T +Q .
Якщо результати Тома та Джері мають НСД більше 1 , то перемагає Том, інакше –
перемагає Джері. Хто має виграшну стратегію?
Відповідь: Джері має виграшну стратегію.
Розв’язання. Нехай Том записав такі числа на першому кроці:
p1 < p2 < .. .< p2015 , тоді
P= p1 p2 . .. p2015 qi = p1 p2 . .. pi , i=1, 2015 . Тепер Джері має
– результат Тома. Нехай
записати на кроці 2 таке число Q , для якого ( P , Q+q i )=1 ∀i . Покажемо, чому воно існує.
Виберемо цілі
rj ∀ j=1, 2015 такі, що
r j +q i ¿ 0 ( mod p j ) для кожного i=1, 2015 .
Нагадаємо, що якщо i≥ j , то
pj | qi , тому серед чисел
q1 , q 2 , ..., q2015 є н більше ніж j

різних остач, які

rj не може приймати. А оскільки
j< p j , то шукане
rj знайдеться. З
китайської теореми про остачі існує натуральне число Q , для якого
Q≡r j (mod p j ) для
j=1, 2015 . За побудовою
rj числа
Q+qi має
бути взаємно простим з
pj для кожних i, j .
Звідси випливає, що ( P , Q+q i )=1 для кожного
i .

9 клас
 3

1. У прямокутному трикутнику ABC з гіпотенузою AB проведена бісектриса

BD . Точка E лежить на промені CB так, що AD =DE . Доведіть, що точки
A , B, D , E лежать на одному колі. Рис. 2

Розв’язання. Нехай точка F – проекція точки D на гіпотенузу AB , тоді DF=DC .

Оскільки AD =DE , то Δ ADF=Δ CDE , тому ∠ FAD =∠ CED . Далі є 3 варіанти.
1. ∠ ABC < 60° (рис. 2). Тоді у чотирикутнику ABED маємо, що ∠ BAD +∠ DEB=180 ° , і
твердження доведене.
2. ∠ ABC =60 ° . Тоді B=E і все очевидне.
3. ∠ ABC > 60° (рис. 3). Тоді точка E лежить з
точкою B на промені CB . Тоді з рівності
наведених прямокутних трикутників маємо, що
∠ BAD =∠ FAD =∠ CED =∠ BED .
Звідси й випливає, що чотирикутник AEBD –
вписаний. Рис. 3

2. Задані дійсні числа a1 , a2 , …, an , та b1 , b2 , …, bn , що задовольняють

умову: якщо
ai <a j , то bi ≤b j . Доведіть, що тоді для них справджується
нерівність:
n( a 1 b1 + a2 b2 + .. .+an bn )≥( a1 + a2 +. ..+ an )( b1 + b2 +. . .+ bn ) .
1
Розв’язання. Позначимо через
A= n ( a 1 +a2 +.. .+a n ) . Нерівність, що треба довести
перепишемо у вигляді:
1
a1 b 1 +a 2 b2 +. . .+ an b n ≥ n ( a1 +a 2 +. ..+a n )( b1 +b 2 +. ..+ bn )= A( b1 +b 2 +. ..+b n ) ⇔
b1 ( a1 −A )+ b2 (a 2− A )+. ..+b n (a n −A )≥0 .
b=bi bi ,
ai < A . Тоді
Позначимо через 0 – найбільше з усіх для яких
bi ( ai− A )≥b( ai − A ) . Якщо ai − A≤0 , то зрозуміло, то ( ai −A )(b i−b )≥0 за
побудовою, бо тут кожна дужка недодатна. Якщо
ai > A , то ai 0< A <ai ⇒
b=bi ≤bi
0 і
кожний множник добутку невід'ємний. Таким чином
b1 (a1 −A )+ b2 (a 2− A )+. ..+b n ( a n −A )≥b( a 1− A )+b( a2 −A )+. ..+b (an − A )=
=b ( a1 + a2 +. ..+ an −nA )=0 ,
що й треба було довести.

3. Задача 8.3.

4. Задача 8.4.

10 клас

1. Задача 9.1.

2. Задача 9.2.
 4

3. На площині нарисовані 2 n+1 пряма, жодні дві з яких не паралельні та не

перпендикулярні. Серед усіх трикутників, що утворилися, яка максимальна кількість
гострокутних?
1
Відповідь: 6
n (n+1)(2 n+1)
.
Розв’язання. Нехай нам задано 2 n+1 пряма описаного типу. Розглянемо деяку пряму L та
вважатимемо її віссю абсцис. Тоді інші 2n прямих розбиваються на дві групи – перші мають
додатний кут нахилу до додатного напряму осі абсцис, інші – від'ємний. Кількість прямих у кожній
групі позначимо через a та b відповідно. Кожні дві прямі з однієї групи утворюють тупокутний
трикутник разом з прямою L . Застосовуючи таку логіку до кожної з можливих прямих,
отримаємо, що кількість таких тупокутних трикутників щонайменше
1 1 1 1
C2a +C 2b = 2 ( a2 +b 2 )− 2 ( a+b )≥ 4 ( a+ b)2 − 2 ( a+b )=n 2−n .
Пр. цьому кожний тупокутний трикутник порахований двічі. Таким чином кількість гострокутних
трикутників не більше від
1 1
C32 n+1− 2 (2 n+1)(n 2−n)= 6 n(n+1 )(2 n+1) .
Ця величина досягається, якщо розглянути правильний (2 n+1) -кутник і прямі, що йдуть по його
сторонах.

4. Нехай k – натуральне число, доведіть, що існує натуральне число l з такою

властивістю: якщо n та m натуральні та взаємно прості з числом l числа такі,
m n
що m ≡n (mod l ) , то m≡n ( mod k ) .

Розв’язання. Доведемо ММІ, що l=k ! , для k =1 – це очевидно. Треба довести твердження

задачі для деякого k , у припущенні що для усіх менших значень k воно справджується. Нехай
n та m натуральні та взаємно прості з числом l=k ! числа такі, що mm≡n n (mod k !) .
Ми хочемо довести, що m≡n ( mod k )
k >1 , то ϕ( k )<k , де ϕ – функція Ейлера
. Якщо
– кількість натуральних чисел, що не перевищують k та взаємно прості з ним. Тоді (ϕ(k )) ! | k !
m n
та m ≡n (mod ϕ(k ) !) . За припущенням індукції m≡n ( mod ϕ( k )) . Оскільки
(m, k !)=1 та ϕ( k )<k , то (m, ϕ( k))=1 .
Скористаємося відомим фактом: якщо є два взаємно прості числа b, c , то існує натуральне число
s , для якого bs≡1 (mod c) . Тому знайдемо таке натуральне число a , для якого
am≡1 (mod ϕ(k )) . Оскільки m≡n ( mod ϕ( k )) , то am≡an≡1 (mod ϕ(k )) . З останньої
конгруенції маємо, що існує таке натуральне x , що am≡xϕ( k )+1 . Тоді маємо, що
an
mam=mxϕ (k )+1 =( mϕ( k ))⋅m≡m ( mod k ) . Аналогічно n ≡n (mod k) . Згадаємо, що
m n m n
m ≡n (mod k !) ⇒ m ≡n (mod k ) ⇒ , таким mam≡nan (mod k) чином
am an
m≡m ≡n ≡n (mod k ) , що завершує індукційний перехід та твердження задачі.

11 клас

1. Периметр трикутника ABC дорівнює 8 . Точки D та E вибрані на сторонах

 5

AB та AC відповідно таким чином, що DE||BC та DE дотикається до

вписаного в Δ ABC кола. Яке найбільше значення може мати довжина відрізку DE
?
Відповідь: 1 . A
Розв’язання. Оскільки Δ ABC ~ Δ ADE , то
можемо записати таке співвідношення: ,
DE
BC
AF
= AH DF E
де AH =h – висота Δ ABC та AF – висота
Δ ADE (рис. 4). Введемо такі позначення: S –
площа Δ ABC , r – радіус вписаного кола та
периметр P=8 . Нехай a=BC , тоді з формул
площі матимемо, що
2S
AF⋅a a( h−2 r ) a( a − P )
4S
B H Рис. 4
C
DE= = = 2S
=
AH h
a
P−2a
P Pa−2 a2 2 a2
= 1 = =a− → max
P P
a .
P
Максимум досягається при
a= 4 =2
⇒ DE max=1 . Неважко порахувати, що це значення
досягається на рівнобедреному трикутнику з основою 2 та бічними сторонами по 3 .

2. Знайдіть усі многочлени P( x) з дійсними коефіцієнтами, що задовольняють такі

дві умови:
 P(2017 )=2016 ;
2 2
 ∀x ( P( x)+1) =P( x +1) .

Відповідь: P( x)=x−1 .
Розв’язання. Визначимо такий многочлен Q( x )=P( x )+1 , тоді для нового многочлена мають
справджуватися вже такі умови:
 Q(2017 )=2017 ;
2 2
 Q( x +1)=(Q( x )) +1 .

Визначимо таким чином послідовність ( xn) : x 0=2017 , x n+1 =x 2n +1 , n≥0 . Неважко

ММІ показати, що Q( x n )=x n , оскільки
Q( x n+1 )=Q (x 2n +1)=(Q( x n ))2 +1=x 2n +1=x n+1 .

Оскільки
( x n )↑ , то два многочлена Q( x) та x співпадають в нескінченній кількості точок, а
тому вони тотожно рівні.

3. Задача 10.3.

4. Задача 10.4.