ВСЕУКРАЇНСЬКА ОЛIМПIАДА З МАТЕМАТИКИ, III етап

25 сiчня – 26 сiчня 2020 року, м.Львiв

7 клас
1. На яку найменшу кiлькiсть рiвнобедренних трикутникiв можна розбити
трикутник з гострими кутами 15◦ i 60◦ .
Вiдповiдь: на три.
Розв’язок. Оскiльки трикутник рiзностороннiй (бо всi кути рiзнi), то роз-
бити його на два рiвнобедренi трикутники неможливо. Провiвши з вершини
тупого кута (∠ = 1050 ) два променi, якi дiлять його,починаючи вiд наймен-
шої сторони, на кути 60◦ , 30◦ i 15◦ , отримаємо розбиття даного трикутника
на три рiвнобедреннi.
2. В залежностi вiд значень a, знайти всi такi x, для яких виконується
2
рiвнiсть = a − 2020.
(a − 2018)x − 1
1
Вiдповiдь. x ∈ R при a = 2018, x = при a ∈/ {2018, 2020}, нема
a − 2020
таких x при a = 2020.
Розв’язок. Перепишемо рiвнiсть з умови у такому виглядi (a − 2020)(a −
2018)x = a − 2018. Тодi, a = 2018 =⇒ 0 · x = 0 =⇒ x ∈ R; a = 2020 =⇒ 0 · x =
1
2 =⇒ x ∈ ∅; a ∈/ {2018, 2020} =⇒ x = a−2020 .
203n + 1
3. Знайти всi такi цiлi числа n, що вираз є цiлим числом.
11n + 10

Вiдповiдь: n = −1.
Розв’язок. Легко бачити, що
2019
203n + 1 203 2019 203 − 11n+10
= − = .
11n + 10 11 11(11n + 10) 11
Для того, щоб вiдповiдний вираз був цiлим числом, чисельник останнього
2019
дробу повинен бути цiлим, а, отже, дрiб 11n+10 тим паче має бути цiлим
числом. Позаяк 2019 = 1·3·673, вираз 11n+10 повинен дорiвнювати одному
з перерахованих дiльникiв числа 2019 : ±1, ±3, ±673. По черзi прирiвнюючи
11n+10 до цих дiльникiв та знаходячи n, переконуємося, що лише рiвняння
11n + 10 = −1 має цiлий розв’язок n = −1. Перевiркою переконуємося, що
203·(−1)+1
11·(−1)+10 = 202 – цiле число.
4. З оптового складу товарiв потрiбно вивезти 17 контейнерiв вагою 420, 430,
450, 460, 470, 480, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 590, 700, 910, 920, 930 кг, вiдповiд-
но. Чи можна їх вивезти за 5 рейсiв автомобiля вантажопiдйомнiстю до 2
тонн?
Вiдповiдь: Так, можна.
Розв’язок. Нескладно побачити, що сума ваг будь-яких п’яти контейнерiв
бiльша за 2 тонни. А, оскiльки, 17 : 5 = 3 + 2 остача, то принаймнi в двох

1
рейсах потрiбно перевезти по 4 контейнери, найбiльша можлива загальна
вага яких дорiвнює 2 тонни. Такi умови на цi два рейси задовольняють,
наприклад, такi комбiнацiї контейнерiв 420 + 430 + 450 + 700 = 2000 i 460 +
470 + 480 + 590 = 2000. Для решти трьох рейсiв маємо, наприклад, такi
комбiнацiї 500+510+910 = 1920, 530+540+920 = 1990, 520+550+930 = 2000.
5. Знайдiть кiлькiсть натуральних чисел не бiльших за 2020, якi не дiляться
нi на 2, нi на 43, нi на 47.
Вiдповiдь: 1966.
Розв’язок. Зауважимо, що множину A натуральних чисел не бiльших за
2020, якi не дiляться нi 2, нi на 43, нi на 47, можна формально записати у
виглядi

A = {1, . . . , 2020} \ B, B := {x = 2k ≤ 2020 : k ≥ 1}∪

∪{x = 43k ≤ 2020 : k ≥ 1} ∪ {x = 47k ≤ 2020 : k ≥ 1} := A2 ∪ A43 ∪ A47 .

Нехай K(U ) позначає кiлькiсть елементiв множини U . Тодi,

K(A) = 2020 − K(B) та


K(B) = K A2 ∪ A43 ∪ A47 = K(A2 ) + K(A43 ) + K(A47 )−


−K(A2 ∩ A43 ) − K(A2 ∩ A47 ) − K(A43 ∩ A47 ) + K A2 ∩ A43 ∩ A47

На 2 дiляться 1010 чисел, тобто, K(A2 ) = 1010;

на 43 — 46, K(A43 ) = 46; K(A47 ) = 42, на 2 i 43 — 23, K(A2 ∩ A43 ) = 23,


K(A2 ∩ A47 ) = 21, K(A43 ∩ A47 ) = 0, K A2 ∩ A43 ∩ A47 = 0.
Отже, K(B) = 1010 + 46 + 42 − 23 − 21 = 1054 i, остаточно, K(A) = 2020 −
1054 = 1966.

c 2020, В.В.Бабенко, А.О.Куриляк, О.Б.Скаскiв

2
 ВСЕУКРАЇНСЬКА ОЛIМПIАДА З МАТЕМАТИКИ, III етап
25 сiчня – 26 сiчня 2020 року, м.Львiв
8 клас
1. Знайти всi цiлi значення a, при яких серед розв’язкiв рiвняння
x(a − 1)2 = (a − 1)(a + 2020) є цiлi числа.
Вiдповiдь. a ∈ {−2020, −46, −42, 0, 1, 2, 44, 48, 2022}. Розв’язок. Якщо a =
1, то рiвння перетворюється у тотожну рiвнiсть, а отже, має цiлi розв’язки.
a + 2020 2021
Нехай тепер a 6= 1. Тодi, x = = 1+ . Зауважимо, що 2021 = 1 ·
a−1 a−1
43·47, тому, x є цiлим числом лише у випадку a−1 ∈ {±1, ±43, ±47, ±2021}.
2. Знайдiть кiлькiсть натуральних чисел не бiльших за 2020, якi не дiляться
нi на 7, нi на 11, нi на 13.
Вiдповiдь: 1454. Розв’язок. Зауважимо, що множину A натуральних чи-
сел не бiльших за 2020, якi не дiляться нi на 7, нi на 11, нi на 13, можна фор-
мально записати у виглядi A = {1, . . . , 2020} \ B, B := {x = 7k ≤ 2020 : k ≥


1} ∪ {x = 11k ≤ 2020 : k ≥ 1} ∪ {x = 13k ≤ 2020 : k ≥ 1} := A7 ∪ A11 ∪ A13 .
Нехай K(U ) позначає кiлькiсть елементiв множини U . Тодi,
K(A) = 2020 − K(B) та


K(B) = K A7 ∪ A11 ∪ A13 = K(A7 ) + K(A11 ) + K(A13 )−


−K(A7 ∩ A11 ) − K(A7 ∩ A13 ) − K(A11 ∩ A13 ) + K A7 ∩ A11 ∩ A13 .
На 7 дiляться 288 чисел, тобто, K(A7 ) = 288; на 11 — 183, K(A11 ) =
183; K(A13 ) = 155, на 7 i 11 — 26, K(A7 ∩ A11 ) = 26, K(A7 ∩ A13 ) = 22,


K(A11 ∩ A13 ) = 14, на 7, 11 i 13 — 2 числа, K A7 ∩ A11 ∩ A13 = 2.
Отже, K(B) = 288 + 183 + 155 − 26 − 22 − 14 + 2 = 566 i, остаточно, K(A) =
2020 − 566 = 1454.
√
3. У прямокутному трикутнику ACB (∠C = 900 ) катет CB у 2 разiв
бiльший за катет CA. Знайти кут, пiд яким перетинаються медiани
AN i CM .
Вiдповiдь: 900 . Розв’язок. Нехай O – точка перетину медiан, CA = b, CB =
√ √ 1 1
b 2 за теоремою Пiфагора =⇒ AB = b 3. Тодi, OM = CM = AM =
√ 3 3
1 b 3  √2  2
2 2 2 2
AB = . За теоремою Пiфагора AN = CA + CN = b + =
6 6 2
2
3 2 2  2 2 3 2 b
 9 2
· b . Далi, AO = · AN i AO2 + OM 2 = · b + = · b = AM 2 .
2 3 3 2 12 12
Тому, за теоремою Пiфагора трикутник AOM – прямокутний.
4. Скiльки iснує таких положень стрiлок годинної i хвилинної на цифер-
блатi годинника вiд 0.00 до 12.00, що перестановка стрiлок мiсцями знову
дає допустиме положення стрiлок? Допустимим положення стрiлок нази-
ваємо таке положення, яке вiдображає реальний можливий час протягом
половини доби вiд 0.00 до 12.00.

3
Вiдповiдь: таких положень 143. Розв’язок. Якщо x i y положення у
хвилинних подiлках вiдповiдно годинної i хвилинної стрiлок на циферблатi,
x y
то − = m має бути цiлим числом, бо це кiлькiсть повних годин вiд
5 60
y
положення стрiлок опiвночi. Але тодi цiлим числом має бути i число −
5
x 60(12m + n) 60(12n + m)
= n. Звiдси x = , y = , де m i n набувають
60 143 143
цiлих значень вiд 0 до 11. Але m = n = 11 задає положення x = y = 60, що
збiгається з положенням x = y = 0. Тому таких положень 12 · 12 − 1 = 143.
5. Етап маршруту раллi Париж-Дакар проходить через пустелю шириною
766 кiлометрiв. Автомобiль може перевозити лише одну цистерну бензину,
вмiсту якої вистачає на 500 км. На початку етапу бiля краю пустелi є нео-
бмежений запас бензину, а кiнцевий пункт розташований на протилежному
боцi пустелi. У пустелi заправок немає i, тому екiпажу у процесi руху до-
зволяється робити запас бензину у довiльному мiсцi i довiльних об’ємiв, а
також повертатися за бензином на початок етапу. Якої найменшої кiлько-
стi цистерн бензину вистачить екiпажу, щоб подолати пустельний етап вiд
початку до кiнця?
Вiдповiдь: три цистерни. Розв’язок. Покажемо, як можна подолати пу-
стельний етап, використавши 3 цистерни. Нехай A — точка з необмеже-
ним запасом бензину. Точки B i C розташованi у пустелi такi, що AB =
100, AC = 266. Схема руху така:
1) Спочатку рухаємося за маршрутом A → B → A i залишаємо в точцi B
бензин на 300 км. Це можна зробити, бо вмiсту цистерни вистачає на 500
км, а довжина маршруту A → B → A дорiвнює 200 км.
2) Спочатку з другою цистерною рухаємося A → B, заправляємося там на
100 км., далi B → C i залишаємо там бензину на 168 км, потiм C → B. за-
правляємося там на 100 км, i нарештi B → A. Довжина цього другого рейсу
532 км, а витрата бензину 500+100+100=532+168. 3) З третьою цистерною
перетинаємо пустелю. A → B i заливаємо в т. B бензину на 100 км, далi
B → C (у цистернi залишається бензину на 334 км) i заливаємо бензину на
166 км та долаємо останнiй вiдтинок у 500 км.
Переконаємось тепер, що для подолання пустелi двох цистерн не достатньо.
Позначимо через D точку таку, що AD = x. Оскiльки цистерн лише двi, то
маршрут руху повинен бути A → D → A → D → кiнцева точка маршруту.
У точцi D можемо залишити бензину на 500 − 2x км, при цьому повиннi
виконуватись такi нерiвностi 500 − x + a ≤ 500, a ≤ 500 − 2x (для того,
щоб в точцi D можна було використати запас), 500 − x + a ≥ 766 (для того,
щоб можна було подолати останню дiлянку маршруту A → D → A → D →
кiнцева точка маршруту). З першої нерiвностi маємо a ≤ x, а з третьої тодi
отримаємо 500 ≥ x − a + 766 ≥ 766, що неможливо.

c 2020, В.В.Бабенко, А.О.Куриляк, О.Б.Скаскiв

4
 ВСЕУКРАЇНСЬКА ОЛIМПIАДА З МАТЕМАТИКИ, III етап
25 сiчня – 26 сiчня 2020 року, м.Львiв
9 клас
1. Нехай a, b, c – сторони деякого трикутника. Довести, що
(b + c − a) · (c + a − b) · (a + b − c) ≤ abc,
а також, що рiвнiсть виконується лише при a = b = c.
Розв’язок. Зауважимо, що

(b + (c − a)) · (b − (c − a)) = b2 − (c − a)2 ≤ b2 ,

(c + (a − b)) · (c − (a − b)) = c2 − (a − b)2 ≤ c2 ,
(a + (b − c)) · (a − (b − c)) = a2 − (b − c)2 ≤ a2 .

Пiсля перемножування цих рiвностей, отримаємо, що

2
(b + c − a) · (c + a − b) · (a + b − c) ≤ (abc)2 .

З передостаннiх трьох нерiвностей бачимо, що рiвнiсть можлива лише у

випадку a = b = c.
2. В залежностi вiд значення параметра a знайти всi значення x, для яких
виконується нерiвнiсть
1
> 404.
2|x − a| − 5



Вiдповiдь: x ∈ a − b; a − 2, 5 ∪ a + 2, 5; a + b , b = 2021/808.
1
Розв’язок. ОДЗ: 2|x−a|−5 6= 0 ⇐⇒ x ∈ / {a+2, 5; a−2, 5}. Далi, >
2|x − a| − 5
808|x − a| − 2021
404 ⇐⇒ < 0, а 808|x − a| − 2021 = 0 ⇐⇒ x ∈ {a − b; a + b},
2|x − a| − 5
b = 2021/808. Зауважимо, що b > 2, 5 i за методом iнтервалiв негайно отри-
маємо вiдповiдь.
Вiдзначимо, що шлях звичайного аналiзу нерiвностi є не складнiший.
3. Нехай x, y такi, що x2 + y 2 = 8y − 14. Знайти найбiльше i найменше
можливi значення виразу |x − 4| + |y|.
Вiдповiдь: min = 6, max = 10.
Розв’язок. Позначимо x0 = x − 4. Тодi, задача зводиться до вiдшукання
найбiльшого i найменшого значення виразу |x0 |+|y|, коли (x0 +4)2 +(y−4)2 =
2. Вираз |x0 |+|y| := t набуває сталих значень на сторонах кожного квадрата
з центром у точцi (x0 , y) = (0; 0) i дiагоналями, одна з яких є вiдрiзком [−t, t]
на осi Ox0 , а друга є вiдрiзком [−t, t] на осi Oy. Оскiльки коло розташова-
не у другiй координатнiй чвертi, то найменше i найбiльше значення цього
виразу досягатиметься, коли сторона квадрата, рiвняння якої y − x = t,

5
дотикатиметься до кола (x0 + 4)2 + (y − 4)2 = 2. Очевидно, що точки доти-
ку є точками перетину кола з прямою y = −x0 , бо вона перпендикулярна
до сторони квадрата, а тому проходить через точки дотику. Пiдставляючи
y = −x0 у рiвняння кола, отримуємо двi точки (x0 , y) ∈ {(−3, 3), (−5, 5)}.
Отже, найменше значення виразу |x − 4| + |y| = |x0 | + |y| дорiвнюватиме 6,
а найбiльше – 10.
4. За допомогою лише циркуля подiлити коло iз заданим центром на 12
однакових частин. Побудову обгрунтувати.
Розв’язок. Розхилом, що дорiвнює радiусу кола дiлимо його на шiсть
рiвних √дуг AB, BC, CD, DE, EF i F A. Позначимо радiус кола r. Тодi
AC = r 3. Розхилом AC робимо засiчки з точок A i D i позначаємо
√ точку
M . Вiдстань M O вiд точки M до центра O кола дорiвнює r 2 i є стороною
вписаного в коло квадрата, тому засiчка розхилом M O зточки A дiлить
пiвколо, а, отже, i дугу BC навпiл.
5. У гранiтному кар’єрi видобули 35 каменiв вагою 490, 495, 500, . . . , 655, 660
кг, вiдповiдно. Чи можна їх вивезти з кар’єру за 11 рейсiв автомобiля ван-
тажопiдйомнiстю до 2 тонн?
Вiдповiдь: Нi, не можна.
Розв’язок. Розв’язок. Нескладно побачити, що сума ваг будь-яких п’яти
каменiв бiльша за 2 тонни. А, оскiльки, 35 : 11 = 3 + 2 остача, то принаймнi
в двох рейсах в сумi потрiбно перевезти 8 каменiв, найменша можлива за-
гальна вага яких дорiвнює 490+495+500+505+510+515+520+525 = 4060
кг > 2 × 2 тонни.

c 2019, В.В.Бабенко, А.О.Куриляк, О.Б.Скаскiв

6
 ВСЕУКРАЇНСЬКА ОЛIМПIАДА З МАТЕМАТИКИ, III етап
25 сiчня – 26 сiчня 2020 року, м.Львiв
10 клас
1. Нехай S площа трикутника 4ABC зi сторонами a, b, c. Довести, що
1p
S≤ (a + b + c) · abc,
4
а також, що рiвнiсть виконується лише при a = b = c.
p
Розв’язок. Потрiбно
p довести 4S ≤ (a + b + c) · abc. Скористаємося фор-
мулою Герона S = p(p − a)(p − b)(p − c), де 2p = (a + b + c). Тодi,
p
4S = 2p(2p − 2a)(2p − 2b)(2p − 2c) =
p
= (a + b + c) · (b + c − a) · (c + a − b) · (a + b − c).

Отже, достатньо довести, що (b+c−a)·(c+a−b)·(a+b−c) ≤ abc. Подальший

розв’язок є розв’язком задачi 1 за 9-ий клас.
(b + (c − a)) · (b − (c − a)) = b2 − (c − a)2 ≤ b2 ,
(c + (a − b)) · (c − (a − b)) = c2 − (a − b)2 ≤ c2 ,
(a + (b − c)) · (a − (b − c)) = a2 − (b − c)2 ≤ a2 .
Пiсля перемножування цих рiвностей, отримаємо, що

2
(b+c−a)·(c+a−b)·(a+b−c) ≤ (abc)2 . З передостаннiх трьох нерiвностей
бачимо, що рiвнiсть можлива лише у випадку a = b = c.
2. Дано трапецiю ABCD, BCkAD, BC = 6, E — точка перетину дiагоналей
трапецiї. Вiдстань вiд точки E до сторони AD дорiвнює 8. Знайдiть площу
трикутника ABE.
Вiдповiдь: 24. Розв’язок. Позначимо AD = a, а через b = EF – вiдстань
вiд точки E до основи BC. Оскiльки 4AED ∼ 4CEB, то a6 = 8b =⇒
ab = 48. Зауважимо, що S4ABC = S4DCB = S, бо мають спiльну сторону
i однаковi висоти, проведенi до неї. Тодi, S4ABE = S − S4BCE = S4DCE ,
тому,
1
1

S4ABE = S4ABE + S4DCE = SABCD − S4BCE − S4AED =
2 2
1a + 6 1 1  1 ab

= (b + 8) − b6 − 8a = + 3b + 4a + 24 − 3b − 4a = 24.
2 2 2 2 2 2

3. В залежностi вiд значень параметрiв a, b знайти всi значення x, для яких

1
виконується нерiвнiсть < 404.
2|x − a| − 5b
 
Вiдповiдь: x ∈ R \ a − 1/808, a + 1/808 , якщо b = 0; x 6= a, якщо b =
 
−1/2020; x ∈ R, якщо b < −1/2020; x ∈ R \ a − a1 , a + a1 , якщо −1/2020 <
b < 0; x ∈ (−∞, a − a1 ) ∪ (a − 2, 5b, a + 2, 5b) ∪ (a + a1 , +∞), якщо b > 0,
a1 = (2020b + 1)/808.

7
Розв’язок. ОДЗ: 2|x − a| − 5b 6= 0 ⇐⇒ x ∈ / {a + 2, 5b; a − 2, 5b} (b ≥ 0), x ∈ R
(b < 0).
1 808|x − a| − 2020b − 1
Далi, < 404 ⇐⇒ > 0, а якщо 2020b + 1 >
2|x − a| − 5b 2|x − a| − 5b
0, то 808|x − a| − 2020b − 1 = 0 ⇐⇒ x ∈ {a − a1 ; a + a1 }, a1 = (2020b + 1)/808.
 
i) b = 0 =⇒ |x − a| > 1/808 ⇐⇒ x ∈ R \ a − 1/808, a + 1/808 .
ii) b < 0 =⇒ |x − a| > a1 , a1 := (2020b + 1)/808
a) 2020b + 1 = 0 ⇐⇒ b = −1/2020 =⇒ x 6= a,
b) 2020b + 1 < 0 ⇐⇒ b < −1/2020 =⇒ x ∈ R,
c) 2020b + 1 > 0 ⇐⇒ b > −1/2020 =⇒ |x − a| > a1 =⇒
 
x ∈ R \ a − a1 , a + a1 ,
iii) b > 0 =⇒ a1 > 2, 5b i за методом iнтервалiв отримуємо, що x ∈ (−∞, a −
a1 ) ∪ (a − 2, 5b, a + 2, 5b) ∪ (a + a1 , +∞), a1 = (2020b + 1)/808.
4. Нехай x, y такi, що |x −p
y| + |x + y| = 10. Знайти найбiльше i найменше
можливi значення виразу x2 + y 2 − 14y + 49.
Вiдповiдь: min = 2, max = 13.
Розв’язок. Рiвняння |x − y| + |xp+ y| = 10 задає на плошинi квадрат зi
сторонами x = ±5, y = ±5. Вираз x2 + y 2 − 14y + 49 набуває сталого зна-
чення, що дорiвнює радiусу кола, у точках (x, y) кола з центром у точцi
(0; 7), яка розташована зовнi квадрата. Тому, найменше значення виразу
досягатиметься, коли коло дотикається до сторoни y = 5 квадрата i до-
рiвнюватиме 2, а найбiльше, коли коло проходитиме через найвiддаленiшi
вершини квадрата: вершину (−5; −5) та (5; −5), – i дорiвнюватиме 13.
5. Знайти всi такi значення x, y. для яких виконується рiвнiсть
x2 + 2x sin xy + 1 = 0.
 π

Вiдповiдь. (x, y) ∈ ± 1, − + 2πn : n ∈ Z .
2
2 2
Розв’язок. (x + sin xy) + 1 − sin2 xy = 0, (x + sin xy) + cos2 xy = 0, а
це можливо, лише коли x + sin xy = 0 i cos xy = 0. Але тодi sin xy = ±1 i
π
x = ∓1. Далi sin(∓y) = ±1 i y = − + 2πn, де n ∈ Z. Розв’язки рiвняння
2
π

± 1, − + 2πn , n ∈ Z.
2

c 2020, В.В.Бабенко, А.О.Куриляк, О.Б.Скаскiв

8
 ВСЕУКРАЇНСЬКА ОЛIМПIАДА З МАТЕМАТИКИ, III етап
25 сiчня – 26 сiчня 2020 року, м.Львiв
11 клас
1. В залежностi вiд значень параметра a розв’язати нерiвнiсть
(x2 − ax) log3 (x − 2)2 ≤ 0.



 [a, 0] ∪ [1, 2) ∪ [2, 3), якщо a ≤ 0,

[0, a] ∪ [1, 2) ∪ [2, 3), якщо 0 < a ≤ 1,



Вiдповiдь. x ∈ [0, 1] ∪ [a, 2) ∪ [2, 3), якщо 1 < a ≤ 2,

[0, 1] ∪ [a, 3), якщо 2 < a ≤ 3,





[0, 1] ∪ [3, a], якщо a > 3.
Розв’язок. Знаходимо коренi лiвої частини нерiвностi x ∈ {0, a, 1, 3} i в за-
лежностi вiд значень параметра a 9 разiв розв’язуємо за методом iнтервалiв
нашу нерiвнiсть.
Iнакше,
( наша нерiвнiсть рiвносильна
( до двох систем нерiвностей
2 2
(x − ax) ≤ 0, (x − ax) ≥ 0,
2
або ⇐⇒
log (x − 2) ≥ 0 log3 (x − 2)2 ≤ 0.
 3(  (
x ∈ [0, a], a > 0, x ∈ (−∞, 0] ∪ [a, +∞), a > 0,

 

[a, 0], a ≤ 0, або (−∞, a] ∪ [0, +∞), a ≤ 0,
 
x ∈ (−∞, 1] ∪ [3, +∞)
 x ∈ [1, 3] \ {2}.

Залишається в залежностi вiд значень параметра a записaти вiдповiднi пе-
ретини множин.
2. В залежностi вiд значень параметрiв a, c знайти кiлькiсть розв’язкiв рiв-
няння p p √
3 3 3
ax3 + 3ax + c + −ax3 + 3ax − c = 6ax.

Вiдповiдь: при a = 0 безлiч розв’язкiв; при a 6= 0 i c ∈ (−2|a|, 2|a|) – п’ять;

a 6= 0 i c ∈ (−∞, −2|a|) ∪ (2|a|, +∞) – три; при a 6= 0 i |c| = 2|a| – чотири.
Розв’язок. 1. Зауважимо спочатку, що при a = 0 рiвняння перетворюється
в тотожну рiвнiсть, тому x ∈ R.
2.1. Нехай тепер a 6= 0. Знову нескладно переконуємося, що x = 0 є розв’яз-
ком
√ для довiльних значень
√ c. Позначимо
u ax + 3ax + c, v = −ax + 3ax − c. Тодi, u3 + v 3 = 6ax,
3 3 3 3

(u + v)3 = u3 + v 3 =⇒ (u + v)uv = 0.
2.2. Рiвнiсть u + v = 0 знову дає лише розв’язок x = 0.
2.3. Рiвнiсть u = 0 дає ax3 +3ax+c = 0. Оскiльки (ax3 +3ax+c)0 = 3a(x2 +1)
i має сталий знак, тому, функцiя y = ax3 + 3ax + c – строго зростає, а отже,
отримуємо точно один розв’язок.

9
2.4. Рiвнiсть v = 0 дає ϕ(x) := ax3 − 3ax + c = 0.
2.4.i. Зауважимо, що ϕ0 (x) = (ax3 −3ax+c)0 = 3a(x2 −1) = 0, звiдки x = ±1.
Тому, якщо a > 0, то в точцi x = −1 максимум, у точцi x = 1 мiнiмум, а
при a < 0 навпаки – в точцi x = −1 мiнiмум, а у точцi x = 1 максимум.
2.4.ii. Зауважимо тепер, що ϕ(−1) := 2a + c i ϕ(1) := −2a + c. Звiдси,
якщо a > 0 i ϕ(−1) := 2a + c > 0, ϕ(1) := −2a + c < 0 (тобто, при
c ∈ (−2a, 2a), a > 0), то отримуємо ще три розв’язки. Подiбно, якщо a < 0,
ϕ(−1) := 2a + c < 0, ϕ(1) := −2a + c > 0 (тобто, при c ∈ (2a, −2a), a < 0), то
отримуємо також три розв’язки.
2.4.iii. Якщо a > 0 i ϕ(−1) := 2a + c > 0, ϕ(1) := −2a + c > 0 або
ϕ(−1) := 2a + c < 0, ϕ(1) := −2a + c < 0 (тобто, при c ∈ (2a, +∞), a > 0
або при c ∈ (−∞, −2a), a > 0), то отримуємо один розв’язок. Подiбно,
якщо a < 0, ϕ(−1) := 2a + c < 0, ϕ(1) := −2a + c < 0 або ж ϕ(−1) :=
2a + c > 0, ϕ(1) := −2a + c > 0 (тобто, при c ∈ (−∞, 2a), a < 0 або при
c ∈ (−2a, +∞), a < 0), то також отримуємо один розв’язок.

2.5. У випадку c = 2a маємо x3 − x + 2 = 0 i нескладно переконуємося,

що коренi даного рiвння є x = 1, x = −2, тобто коренiв – два, подiбно у
випадку c = −2a маємо x3 − x − 2 = 0 i нескладно переконуємося, що коренi
даного рiвння є x = −1, x = 2, тобто, коренiв знову два.
3. Знайти всi дiйснi значення x, якi задовольняють рiвняння:
 
2x
2 arctg x + arcsin = π.
1 + x2

Вiдповiдь. x ∈ [1, +∞). Розв’язок. Позначимо u = arctgx. Тодi u ∈

2x 2 tg u
− π2 , π2 . Вiдповiдно, x = tg u та


= = sin(2u), тобто, рiвня-
( 1 + x 2 1 + tg2 u
2u + arcsin(sin(2u)) = π, де 2u ∈ (−π, π),
ння зводиться до системи
x = tg u.
За означенням арксинуса: arcsin(sin(2u)) = 2u, якщо u ∈ − π4 , π4 ,


arcsin(sin(2u)) = −π−2u, якщо u ∈ − π2 , − π4 , arcsin(sin(2u)) = π−2u, якщо u ∈

π π

= 4u, якщо u ∈ − π4 , π4 , 2u+arcsin(sin(2u)) =


4 , 2 , тобто, 2u+arcsin(sin(2u))
−π, якщо u ∈ − π2 , − π4 , 2u + arcsin(sin(2u)) = π, якщо u ∈ π4 , π2 .



Отже, початкове рiвняння перетворюється у тотожну рiвнiсть лише у ви-

падку, коли u ∈ π4 , π2 ⇐⇒ arctg x ∈ π4 , π2 . Отже, π4 ≤ arctg x < π2 .



Звiдси, x ≥ 1.
4. На дошцi записано три числа a, b, c, якi є довжинами сторiн деякого три-
кутника. За один крок дозволяється замiнити трiйку чисел a, b, c (порядок
яких не iстотний) на трiйку a1 , b1 , c1 за правилом:
p p p
a1 = 2b2 + 2c2 − a2 , b1 = 2a2 + 2c2 − b2 , c1 = 2b2 + 2a2 − c2 .

10
Чи
√ можна за√скiнченну √ кiлькiсть крокiв з трiйки 5, 7, 10 одержати трiйку
201 · 32020 , 16 · 32021 , 91 · 32021 ?
Вiдповiдь:
√ √ √Так, можна. Розв’язок. Якщо (a, b, c) = (5, 7, 10), то (a1 , b1 , c1 ) =


48, 201, 273 . Зауважимо тепер, що вказане перетворення замiняє сто-
рони трикутника їхнiми подвоєними медiанами (тобто, a1 = 2ma1 , b1 =
2mb1 , c1 = 2mc1 ), а за допомогою нескладних викладок переконуємося,
що дворазове застосування цього перетворення дає трикутник подiбний до
початкового з коефiцiєнтом подiбностi 3. Застосовуючи перетворення 2021
раз, отримаємо потрiбну трiйку чисел.
5. Розв’язати рiвняння x2 + 2x sin(xy) + tg2 (xy) = 0.
Вiдповiдь. (x, y) ∈ 0, y) : y ∈ R . Розв’язок. x2 +2x sin(xy)+tg2 (xy) =

2 2
= (x + sin xy) +1−sin2 xy+cos−2 (xy)−2 = (x + sin xy) +cos2 xy+cos−2 (xy)−
2 = 0. Зауважимо, що cos2 xy + cos−2 (xy) − 2 ≥ 0. Тому, задане рiвняння
рiвносильне до системи x+sin xy = 0 i cos2 xy+cos−2 (xy) = 2 ⇐⇒ cos xy = 1.
Але тодi sin xy = 0 i x = 0. Далi, cos(0 · y) = 1 для всiх y.
6. Число tg π2−2020 – рацiональне чи iррацiональне?

Вiдповiдь. Число – iррацiональне. Розв’язок. Доведемо спочатку, що

n
tg x – рацiональне =⇒ tg 2x – рацiональне. Справдi, якщо tg x = m , де n, m
2 tg x 2nm n1
– натуральнi числа, то tg 2x = = 2 = – рацiональне.
1 − tg2 x m − n2 m1
Припустимо тепер, що задане число є рацiональним. Тодi,
tg π2−2020 – рацiональне =⇒ tg π2−2019 – рацiональне =⇒ tg π2−2018 –

π π 2 tg π8
рацiональне =⇒ . . . =⇒ tg – рацiональне. Але, 1 = tg = . Звiд-
8 4 1 − tg2 π8
√
ки, tg2 π8 + 2 tg π8 − 1 = 0, тому, tg π8 = 2 − 1 – iррацiональне число. Супе-
речнiсть.

c 2020, В.В.Бабенко, А.О.Куриляк, О.Б.Скаскiв

11