Тема уроку. Подільність націло та її властивості.

1. Нагадайте, які числа називають натуральними, цілими?

2. Що ви можете пригадати про парні та непарні числа?
3. Що означає запис a: b = c?
4. Як називають кожен з елементів цієї рівності?
5. Що означають математичні записи a ⋮ b, ab , abcd ?
Зауваження: у всіх формулах даної теми передбачається, що всі числа
належать множині цілих чисел.
Означення: Ціле число a ділиться на ціле число b, якщо існує таке ціле
число c, що
Іншими словами, а ділиться на b, якщо їх частка с знову ж таки є цілим
числом. Те ж саме відношення подільності a на b може бути виражене іншими
рівнозначними термінами: b ділить a; b – дільник a; a є кратним для b. З
означення подільності зрозуміло, що число 0 ділиться на будь-яке ціле число, в
тому числі й на 0, але жодне з чисел, відмінних від нуля, на нуль не ділиться.
Очевидно також, що будь-яке ціле число a ділиться на a, -a, 1, -1. Ці числа
називаються невласними або тривіальними дільниками числа a. Інші ж
дільники, якщо вони існують, називаються власними чи нетривіальними.
Позначення: a ⋮ b
Наприклад: 6 ⋮ 2, -9 ⋮ 3
Властивості: Наприклад:
1. a ⋮ а, при а≠0 5⋮5
2. 0⋮ а, при а≠0 0⋮5
3. Якщо a ⋮ b, то m*a ⋮ b Якщо 10 ⋮5, то 2*10 ⋮5. Дійсно 20 ⋮5
4. Якщо a ⋮ b, b⋮с, то a ⋮ с Якщо 12 ⋮ 6, 6 ⋮ 3, то 12 ⋮ 3
5. Якщо a ⋮ b, m ⋮ n, то а*m ⋮ Якщо 4 ⋮ 2, 9 ⋮ 3, то 4*9 ⋮ 2*3. Дійсно 36 ⋮ 6
b*n
6. Якщо a ⋮ с, b ⋮ с, то (а±b) ⋮ с Якщо 4 ⋮ 2, 10 ⋮2, то (4+10) ⋮ 2 і
(4-10) ⋮ 2. Дійсно 14 ⋮2 і -6 ⋮2

IV. Практичне застосування матеріалу

Виконання вправ
№ 8.1. a ⋮ 5, тому a=5k; тоді 8∙a=8∙5k=40k ⋮ 40; отже a⋮ 40.

№ 8.3.

№ 8.5.

1
№ 8.8.

№ 8.12. Довести, що (abc + bca + cab ) ⋮ 111

Доведення: Розглянемо вираз в дужках і розпишемо його за десятковими
розрядами, отримаємо: 100а+10b+с+100b+10с+а+100с+10а+b=
=111а+111b+111с = 111(а+b+с). З властивості 3 слідує, що добуток
ділиться на 111, а отже (abc + bca + cab ) ⋮ 111. Що й треба було
довести.
№ 8.15.

З властивостей
подільності випливає спосіб розв´язування рівнянь в цілих числах.
Наприклад, розв´яжіть у цілих числах рівняння х2-4xy+3y2=3.
Намагаємося розкласти ліву частину рівняння на множники:
х -4xy+4y - y =3; (x-2y) -y =3; (x-3y)(x-y)=3, тоді рівняння рівносильне системі
2 2 2 2 2

рівнянь:
{x−3
x− y=3 ; { x− y=1 ; { x− y=−3 ; { x− y=−1 ;
y=1 , x−3 y=3 , x −3 y =−1 , x−3 y=−3 ,

{x=4
y=1 ; { y=−1; { y=−1 ; { y =1;
, x=0 , x=−4 , x=0 ,

Відповідь: (4; 1), (0; -1), (-4; -1), (0; 1).

№ 8.20.

2
V. Підсумок уроку. (що дізналися, чого навчилися)
VI. Домашнє завдання.
Опр. П.8; розв. № 8. 2; № 8.9; № 8.13; № 8.21(1;2)

№ 8.2.

№ 8.9.

№ 8.13.

3
№ 8.21(1;2).

Тема уроку. Ділення з остачею. Конгруенції та їх властивості.

1. Що означають математичні записи a ⋮ b, ab , abcd ?
2. Які властивості подільності націло? При виконанні яких номерів
домашньої роботи ви їх застосовували?
(№ 8. 2; № 8.9; № 8.13перевірити)
3. При розв’язуванні яких рівнянь застосовуються ці властивості?
(№ 8. 21перевірити)

№ 8. 30.

№ 8.35.

4
 Ділення одного натурального числа на інше ціле не завжди виконується.
Тому розглядають більш загальну дію — ділення з остачею.
Поділити натуральне число a на натуральне число b з остачею —
означає подати число a у вигляді a=b·q+r, де a∊Z, b∊N. Число q при цьому
називається неповною часткою, якщо остача не дорівнює нулю, а число r —
остачею від ділення a на b. Наприклад, при діленні числа 27 на 6 неповна частка
дорівнює 4, а остача – 3. Щоб знайти ділене при діленні з остачею, потрібно
неповну частку помножити на дільник і до здобутого добутку додати остачу.
Ділення з остачею завжди виконується, про що свідчить наведена теорема
(теорема про ділення з остачею).
Теорема 9.1 Нехай a∊Z, b∊N, тоді існують цілі числа q і r такі, що
a=bq+r, де 0 ≤ r < b.
Цими вимогами q і r визначаються однозначно.

№ 9.1. Знайти частку

і остачу від ділення
числа а на число в
а в
253 19
8 13
-26 3
-1 7

Теореми 9.2 та 9.3 Ознака конгруентності.

<=>
Поняття «конгруентності» чисел широко використовується в задачах на
пошук остачі від ділення та доведенні кратності.

Цілі числа a і b називаються конгруентними за модулем m (m∊ N ¿ ,

якщо остачі при діленні їх на число m рівні: a≡ b(mod m).

Наприклад, 5≡3 (mod 2), тому що 5=2·2+1 та 3=2·1+1.

56≡ 0(mod 7), 10≡−2( mod 3).

5
 Властивості конгруенцій.
Якщо а b (mod m), 5 ≡ 2 (mod 3), Два цілих числа, які
с  b (mod m) 5 ≡ 8 (mod 3) . конгруентні третьому
то а  с (mod m). Отже, 8 ≡ 2 (mod 3). за модулем m,
У конгруенції будь-яке
число можна замінити конгруентні між собою
конгруентним йому. за цим самим
модулем.
Якщо а b (mod m), 5 ≡8 (mod 3) . До обох частин
то а+с  b +с (mod m) Отже, 7 ≡ 10 (mod 3). конгруенції можна
додавати одне і те
саме число.
Якщо а b (mod m), 5 ≡ 8 (mod 3) . Обидві частини
то а∙с  b∙с (mod m) Отже, 10 ≡16 (mod 3). конгруенції можна
множити на одне і те
саме число.
Якщо а  b (mod m). 5 ≡ 2 (mod 3), Конгруенції за одним і
c  d (mod m). 7 ≡ 13 (mod 3) тим самим модулем
то аc  bd (mod m). __________________ можна почленно
12≡ 15 (mod 3) додавати або
віднімати
Якщо а  b (mod m). 5 ≡ 2 (mod 3), Конгруенції за одним і
c  d (mod m). 7 ≡ 13 (mod 3) тим самим модулем
то а∙c  b∙d (mod m). __________________ можна почленно
35≡ 26 (mod 3) множити

Якщо 5 ≡ 2 (mod 3), .                  Обидві

 а  b (mod m), _______________ частини конгруенції
то 25≡ 4 (mod 3) можна піднести до
аk  bk (mod m), одного й того самого
степеня, показник
якого є ціле
невід'ємне число.

Практичне застосування матеріалу

Завдання 1.
Перевірити істинність конгруенцій двома способами:
1. на основі означення;
2. на основі ознаки.
1)38 ≡ 13(mod 5)
6
 1. 38=5∙7+3; 13=5∙2+3; отже, 38 ≡ 13(mod 5)
2. 38-13=25; 25 ⋮ 5, отже, 38 ≡ 13(mod 5)
2)24 ≡ -8(mod 9)
1. 24=9∙2+6; -8=9∙(-1)+1; отже, 24≡ -8(mod 9)- хибна
2. 24-(-8)=32; 32не ⋮ 9, отже, 24≡ -8(mod 9)- хибна

3)11 ≡ 96(mod 17)

1. 11=17∙0+11; 96=17∙5+11; отже, 11 ≡ 96(mod 17)
2. 11-96=-85; -85 ⋮ 17, отже, 11 ≡ 96(mod 17)
№ 9.15. замість зірочки записати найменше невідємне число, щоб конгруенція
була правильна

№ 9.8(3).
Знайдіть остачу від ділення числа m на 6, якщо при діленні числа m на
18 остача дорівнює 11.
Подамо число m у вигляді m=18q+11, m=18q+6+5=6(3q+1)+5=6q1+5.
Таким чином остача від ділення числа m на 6 дорівнює 5.
№ 9.12.
Число а при діленні на 6 дає в остачі 3, а при діленні на 4 дає в остачі 1.
Знайдіть остачу при діленні числа а на 12.
При діленні числа а на 12 можуть бути отримані остачі 0,1,2,…,11.
Тобто а=12к або
а=12к+1 або
а=12к+2 або
….
а=12к+11
Оскільки при діленні числа а на 6 остача 3, то залишаються числа
а=12к+3, а=12к+9
Оскільки при діленні числа а на 4 остача 1, то залишається число
а=12к+9
Отже, остача 9.
Опр. П.9; розв. № 9. 2; № 9.9(2); № 9.16
VІІ. Домашнє завдання
№ 9. 2

№ 9.9(2) Знайдіть остачу від ділення числа n на 4, якщо при діленні числа n на
16 остача дорівнює 9.
7
 Подамо число n у вигляді n=16q+9 =16q+8+1=4(4q+2)+1=4q1+1. Таким
чином остача від ділення числа n на 4 дорівнює 1.

№ 9.16