ТЕМА: ВИЗНАЧНИКИ

Означення. Визначником (детермінантом) другого порядку називається вираз виду

а а а а
  11 12 і обчислюється   11 12  а11  а22  а12  а21 . Символи аij  елементи
а21 а22 а21 а22
визначника.
  головна діагональ , а11 , а22  елементи головної діагоналі;
 побічна діагональ , а12 , а21  елементи побічної діагоналі.
4 6
Приклад:    4  2  (6)  ( 3)  8  18  10.
3 2

1) Обчислити визначник:

3 -4 5 0
а) = б) =
9 5 11 22
Означення. Визначником третього порядку називається вираз виду
a11 a12 a13
  a21 a22 a23 Символи аij  елементи визначника
a31 a32 a33 .
  головна діагональ , а11 , а22 , а33  елементи головної діагоналі;
 побічна діагональ , а13 , а22 а31  елементи побічної діагоналі.
Визначник третього порядку можна обчислити:
1) за правилом трикутника: значення визначника рівне сумі добутку елементів головної
діагоналі та добутку елементів, що лежать на вершинах трикутника зі стороною,
паралельною головній діагоналі, від якої віднімається добуток елементів побічної діагоналі
та добутку елементів, що лежать на вершинах трикутника зі стороною, паралельною
побічній діагоналі;

2) За правилом Саррюса: справа від визначника дописують перших два стовпця

визначника, тоді такий детермінант дорівнює сумі добутку елементів на головній діагоналі
та на діагоналях, що їй паралельні, та віднімають добуток елементів побічної діагоналі та
діагоналей, що їй паралельні:
 5 7 1
Приклад: Обчислити визначник 4 1 0 .
2 0 3
Розв’язання.
5 7 1 5 7 1 5 7
4 1 0 = 4 1 0 4 1  5 1 3  7  0  2  1 (4)  0 
2 0 3 2 0 3 2 0
 11 2  5  0  0  7  (4)  3  15  0  0  2  0  84  97.

5 1 -2
2) Обчислити визначник: а) 2 -1 2 =
2 1 4

1 -1 -3
б) 2 -1 7 =
4 -5 -10

x2 4 9
в) Розв’яжіть рівняння: x 2 3  0.
1 1 1

x2 4 9 х2 4 9 х2 4
x 2 3 х 2 3 х 2  2 х  12  9 х  18  3 х  4 х   х  5 х  6;
2 2 2

1 1 1 1 1 1 1 1
 х  2, Відповідь: 2; 3.
 х 2  5 х  6  0; х 2  5 х  6  0; 
 х  3.

ВЛАСТИВОСТІ ВИЗНАЧНИКІВ
1. Величина визначника не зміниться, якщо його рядки замінити стовпчиками, причому
кожен рядок замінюють стовпчиком з тим же самим номером (транспонування).
2. Якщо у визначнику поміняти місцями лише два рядки (або два стовпчики), то визначник
змінює знак на протилежний, зберігаючи своє абсолютне значення.
3. Якщо визначник має два однакових стовпчики або два однакових рядки, то він рівний
нулеві.
4. Якщо визначник містить два пропорційних рядки (стовпчики), то його значення дорівнює
нулю. Якщо елементи деякого рядка (стовпчика) дорівнюють нулю, то і сам визначник
дорівнює нулю.
5. Якщо всі елементи деякого рядка (стовпчика) помножити на стале число, то значення
визначника також помножиться на це число. Звідси слідує, що спільний множник всіх
елементів рядка (стовпчика) можна винести за знак визначника.
Означення. Мінором M ij елемента  аij визначника називають визначник, утворений із даного
визначника викресленням i рядка та j стовпця.
Означення. Алгебраїчним доповненням  Aij елемента  аij називають його
i j
мінор M ij , помножений на (1) :
Aij = ( 1)i  j  M ij

Теорема Лапласа.Визначник n -го порядку дорівнює сумі добутків елементів довільного

рядка або стовпця, на відповідні алгебраїчні доповнення.

Приклад: Обчислити визначник 3-го порядку, розклавши його за елементами першого рядка.

.
Розв’язання. Обчислимо визначник, розклавши його за елементами першого рядка.

Приклад: Обчислити визначник 4-го порядку, розклавши його за елементами другого

стовпця. 

Розв’язання. Розкладемо визначник за елементами другого стовпця 

Далі перший визначник розкладемо за першим рядком:

Другий обчислимо за правилом трикутника ( можна за правилом Саррюса або за розкладом

елементів стовпця чи рядка):

Тоді:  
2 3 -1 2
1 2 -3 1
Приклад: Обчислити визначник 4-го порядку , накопиченням нулів у рядку або
4 -2 1 0
3 2 2 3
стовпці.
Розв’язання.
Перетворимо визначник так, щоб всі елементи 3-го рядка, крім одного, обертались в нуль.
Для цього до елементів 1-го стовпця додамо елементи 3-го, помножені на -4, а до елементів
2-го стовпця додаємо елементи 3-го, помножені на 2. Тоді будемо мати

Додаємо до елементів першого рядка елементи 2-го рядка, помножені на -2, і до елементів 3-
го елементи 2-го, помножені на -3. Тоді

1 0 -1 2 1 -3 -1 3
1 2 -2 0 -1 4 -1 -1
3) Знайти визначник 4-го порядку: а) ; б) .
-1 3 0 2 1 0 27 20
2 1 -1 3 2 -11 10 -3
Розв’язання.
 1 0 -1 2
1 2 -2 0
а) 
-1 3 0 2
2 1 -1 3
1 -3 -1 3
-1 4 -1 -1
б) 
1 0 27 20
2 -11 10 -3

Формули Крамера

ТЕОРЕМА КРАМЕРА. Якщо визначник   системи N лінійних алгебраїчних рівнянь

з N невідомими відмінний від нуля    0 , то ця система має єдиний розв'язок, який
знаходиться за формулами Крамера:

- визначники, утворений із   заміною j-го стовпця, стовпцем із вільних

членів.
Зауваження: метод Крамера доцільно використовувати, коли кількість рівнянь та
невідомих системи  . Даний метод можна застосовувати і для великих значень  , але він
потребує більшої кількості розрахунків.

Приклад:  Розв’язати систему двох лінійних рівнянь з двома невідомими методом Крамера:

Розв’язання.
2 3 12  3 2 12
  10; х   36; у   64 .
-4 1 8 1 4 8

x 36 y 64
x   3, 6; y   6, 4.
 10  10
Відповідь: (-3.6; -6.4).
Приклад:   Використовуючи формули Крамера розв'язати систему лінійних алгебраїчних
рівнянь :

Розв’язання. На першому кроці знаходимо визначник системи:

Виходячи з того, що знайдений визначник відмінний від нуля, то задана система є сумісною,
тобто має єдиний розв'язок. Далі переходимо до обчислення допоміжних визначників:
Пісял цього, використовуючи формули  знаходимо розв'язок заданої системи:

Відповідь: (1,432; 2,459; -1,784).

Приклад:   Розв'язати систему за формулами Крамера.

Розв’язання. Знайдемо визначник матриці коефіцієнтів при невідомих.

Так як  , то задана система рівнянь сумісна і має єдиний розв'язок. Обчислимо
визначники:

За формулами Крамера знаходимо розв'язок системи рівнянь

Отже x1=1; x2=3; x3=5 єдиний розв'язок системи. Відповідь: (1; 3; 5).

4) Розв'язати систему за формулами Крамера.
 2 x1  3 x2  9 x3  17,

а)  x1  2 x2  x3  2,
 2 x  3 x  x  13;
 1 2 3
   x1  3 x2  x3  1,

б) -2 x1  x2  4 x3  19,
 3x  x - x  3.
 1 2 3

Домашня робота № 1

3 1 0
1. Обчислити визначник   0 2 1
2 3 4

а) 10; б) 12; в) 15; г) 17; д) інша відповідь.

4 2 0
2. Обчислити визначник  7 3 1
0 2 3

а) -22; б) -14; в)12; г)24; д) інша відповідь.

1 -2 3
3. Обчислити визначник   4 5 -4
2 3 1

а) 21; б) 35; в) 47; г) 58; д) інша відповідь.

4. Обчислити визначник при k = 0,5:

k -1 17k 11
 k k+3 -16
-3 19 21

а) 266; б) 350; в) 400; г) 484; д) інша відповідь.

 1 4 0 3
3 2 3 4
5. Обчислити визначник  
1 0 1 3
2 4 2 1

а) 10; б) 15; в) 20; г) 30; д) інша відповідь.

2 -5 1 2
-3 7 -1 4
6. Обчислити визначник  
5 -9 2 7
4 -6 1 2

а) 7; б) –3; в) 10; г) –9; д) інша відповідь.

1 -2 -1 3
-1 3 -1 -1
7. Обчислити визначник  
3 -8 22 12
2 -4 -10 7

а) 35; б) 64; в) 77; г) 98; д) інша відповідь.

3 -5 -2 2
-4 7 4 4
8. Обчислити визначник  
4 -9 -3 7
2 -6 -3 2

а) 13,5; б) 15,5; в) 27; г) 29; д) інша відповідь.

9. Знайдіть дійсні корені рівняння:

1 - 2х -2 1 3 х -4
а) 3 -1 1 0; б) 2 -1 3 0.
-1 -3 + х 2 х+10 1 1

До практичного заняття № 2

Знання на рівні понять, означень, формулювань, якими повинен володіти

студент:
 Поняття матриці
 Розмір матриці
 Квадратна, прямокутна матриця
 Одинична матриця
 Транспонована матриця
  Матриця вектор – стовпець, вектор – рядок
 Невироджена та вироджена матриці
 Узгоджені матриці
 Дії над матрицями
 Обернена матриця

Лабораторне заняття № 1
з дисципліни «ВИЩА МАТЕМАТИКА»
(в пакеті Microsoft Excel та онлайн-калькуляторі WolframAlpha:
https://www.wolframalpha.com)
Тема: Визначники, їх властивості, обчислення визначників.
Правило Крамера

a − номер групи на потоці (1, 2, 3, …);

b − порядковий номер студента у групі;
c − кількість літер у прізвищі студента.

a 5b
Завдання 1. Обчислити визначник 3-го порядку b 2 4
7  c  a
а) в пакеті Microsoft Excel;
б) за допомогою онлайн-калькулятора WolframAlpha;
в) вручну за правилами трикутників та Саррюса.

c 1 0 -b
-a -3 4 1
Завдання 2. Обчислити визначник 4-го порядку
3 05 a
b c 2 b
а) в пакеті Microsoft Excel;
б) за допомогою онлайн-калькулятора WolframAlpha;
в) вручну, використовуючи метод накопичення нулів.
 Завдання 3. Обчислити в пакеті Microsoft Excel визначник 8-го порядку

a 1 c 1 a 0  c  2
b 0 4a 0 c 0 1
c2 0 2 1 4 a c
1 a 1 b 0 b 2  b
.
0  b 0 1  b 0 1 8
2c 5c 02 4a
03 a 4 7 5 b 0
3 0 b 1 c  a 1 3

Завдання 4. Розв’язати систему лінійних алгебраїчних рівнянь (СЛАР)

 ax1  x2  bx3  a,

 x1  cx2  2 x3  b,
ax  2 x  bx  c.
 1 2 3

а) за правилом Крамера в пакеті Microsoft Excel;

б) за допомогою онлайн-калькулятора WolframAlpha;
в) за правилом Крамера вручну.

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

Лабораторне заняття № 1
з дисципліни «ВИЩА МАТЕМАТИКА»
(в пакеті Microsoft Excel та онлайн-калькуляторі WolframAlpha:
https://www.wolframalpha.com)
Тема: Визначники, їх властивості, обчислення визначників.
Правило Крамера

Виконання студентом завдань (пункти а)) лабораторного заняття № 1

відбувається у робочому файлі Excel.
У клітини B1-B3 введіть значення параметрів задач:
a − номер групи на потоці (1, 2, 3, …);
b − порядковий номер студента у групі;
c − кількість літер у прізвищі студента.
Після введення цих значень усі умови завдань заповняться автоматично.

Визначник знаходиться за допомогою функції МОПРЕД(массив),

аргументом якої є масив елементів визначника. Тому:
Завдання 1. а) У клітину C13 введіть формулу:
=МОПРЕД(B7:D9)
Завдання 2. а) У клітину C25 введіть формулу:
=МОПРЕД(B18:E21)
Завдання 3. У клітину C39 введіть формулу:
=МОПРЕД(B30:I37)

Завдання 4. а)
Розв’язок невиродженої СЛАР можна знайти за формулами Крамера:

i
xi  ( i  1,2,3 ), де   0 −головний визначник, який складається із

коефіцієнтів при змінних, а  i − визначник, який одержується з визначника 
заміною i -го стовпця стовпцем вільних членів.
Обчислення  :
У клітину B49 введіть формулу:
=МОПРЕД(B44:D46)
Обчислення x1 :
У клітини C51-C53 копіюємо значення клітин G44-G46 відповідно, а в клітини
D51-E53 копіюємо значення клітин C44-D46 відповідно. У клітину G52 введіть
формулу:
=МОПРЕД(C51:E53)
У клітину L52 введіть формулу:
=G52/B49
Обчислення x2 :
У клітини C55-C57 копіюємо значення клітин B44-B46 відповідно, у клітини
D55-D57 копіюємо значення клітин G44-G46 відповідно, а в клітини E55-E57
копіюємо значення клітин D44-D46 відповідно. У клітину G56 введіть формулу:
=МОПРЕД(C55:E57)
У клітину L56 введіть формулу:
=G56/B49
 Обчислення x3 :
У клітини C59-D61 копіюємо значення клітин B44-C46 відповідно, а в клітини
E59-E61 копіюємо значення клітин G44-G46 відповідно. У клітину G60 введіть
формулу:
=МОПРЕД(C59:E61)
У клітину L60 введіть формулу:
=G60/B49

ЗРАЗКИ ВИКОНАННЯ завдань (пункти б))

за допомогою онлайн-калькулятора WolframAlpha:
https://www.wolframalpha.com
Завдання 1, 2. б)
Перейшовши за посиланням на сайт онлайн-калькулятора WolframAlpha,
вводимо у пошукове вікно операцію det (або determinant), відкриваємо
загальні фігурні дужки і у фігурних дужках вводимо елементи кожного рядка,
записуючи їх через кому. Натискаємо Enter.
Приклад:
 Завдання 4. б)
Вводимо у пошукове вікно СЛАР, записуючи кожне рівняння через кому.
Для зручності перепозначимо невідомі: x1  x , x 2  y , x3  z . Натискаємо
Enter.
Приклад:

a=   - номер групи на потоці (1, 2, 3, ...)          

b=   - порядковий номер студента у групі          
c=   - кількість літер у прізвищі студента          
                         
Завдання 1. а)                    
                         
  0 -5 0                 
A= 0 2 4                 
  -7 0 0                 
                         
Розв'язання:                    
                         
det A =                    
                         
                         
Завдання 2. а)                    
                         
  0 1 0 0               
B= 0 -3 4 1               
  3 0 -5 0               
  0 0 2 0               
                         
Розв'язання:                    
                         
det B =                    
                         
                         
Завдання 3.                    
                         
  0 -1 0 1 0 0 0 -2       
C= 0 0 4 0 0 0 0 1       
  0 -2 0 2 1 4 0 0       
  1 0 -1 0 0 0 2 0       
  0 0 0 1 0 0 -1 8       
  2 0 5 0 0 -2 4 0       
  0 -3 0 -4 7 5 0 0       
  3 0 0 1 0 0 1 -3       
                         
det C =                    
                         
                         
Завдання 4. а)                    
                         
  0 1 0    0           
A= 1 0 2  B= 0           
  0 2 0    0           
                         
Розв'язання:                    
∆=                      
                         
                     
∆1 = det       =      x1   
                     
                         
                     
∆2 = det       =      x2   
                     
                         
                     
∆3 = det       =      x3 