ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6

Тема: Дослідження інвертуючої та неінвертуючої схем включення операційного

підсилювача.
Мета: Вивчити принцип роботи, основні параметри і характеристики операційного
підсилювача (ОП), дослідження ОП як масштабного підсилювача інвертуючого та
неінвертуючого.
ЗАГАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Досліджуваний підсилювач називається операційним тому, що він може
використовуватися для виконання різних математичних операцій над сигналами:
алгебраїчного додавання, віднімання, множення на постійний коефіцієнт, інтегрування,
диференціювання, логарифмування і т.д. Операційним часто називають підсилювач
напруги з великим коефіцієнтом підсилення, охоплений колом негативного зворотного
зв'язку, що визначає основні якісні показники і характер виконуваних підсилювачем
операцій. Сучасний ОП виконується на базі інтегральної мікросхеми операційного
підсилювача (ІМС ОП), до виводів якої, крім кола негативного зворотного зв'язку,
під’єднуються джерела живлення, вхідних сигналів, опір навантаження, кола корекції
частотних характеристик ОП в інтегральному виконанні та інші кола.
ОП – це підсилювач постійного струму (ППС), його амплітудно-частотна
характеристика не має завалу в області низьких частот, оскільки ОП не містить
розділових конденсаторів. Для того щоб під час відсутності вхідних сигналів потенціал
виходу можна було привести до нуля (до потенціалу землі), живлення ОП роблять
двополярним і,зазвичай, симетричним (в стенді ±12 В).

а) б) в)
Рисунок 1 – Умовне зображення ОП з одним виходом і двома входами
(прямий і інверсний)

На рисунку 1, а показано умовне зображення ОП з одним виходом і двома входами –

прямим і інверсним. Інверсний вхід 2 позначають знаком інверсії (кружком) або
позначають знаком «–». Прямий вхід 1 не має знака інверсії або його позначають
знаком «+». У загальному випадку на вхідні виводи ОП 1 і 2 надходять напруги Uвх1 і
Uвх2, що називають напругами загального виду. З них виділяють
 Uвх1 Uвх 2
Uсф 
синфазний 2 і диференціальний Uдиф = Uвх1 – Uвх2 сигнали (рисунок 1,
б). Відносно Uсф потенціал на вхідному виводі 1 вище, та на вхідному виводі 2 — нижче
на значення ΔU, а диференціальний (різницевий) сигнал U диф = 2ΔU. Операційний
підсилювач призначений для підсилення невеликого різницевого (диференціального)
сигналу. Синфазний сигнал для схеми ОП має бути максимально ослаблений. Вихідна
напруга Uвих знаходиться у фазі (синфазна) з напругою на вході 1 (Uвх1) і протифазна
напрузі на вході 2 (Uвх2).
На рисунку 1 приведені амплітудні характеристики ОП для випадків: а — вхідний
сигнал подається на вхід 2, що інвертує, а вхід 1, що не інвертує, заземлений Uвих
(протифазна Uвх2); б – вхідний сигнал подається на вхід, що не інвертує, 1, а вхід, що
інвертує, 2 заземлений Uвих (Uвх2 синфазна). Вихідна напруга Uвих знімається відносно
середньої точки джерел живлення ЕП1 і ЕП2 (землі). Якщо Uвх = 0, то і Uвх1 і Uвих=0, що
відображує умову балансу ОП. За відсутності зовнішнього кола зворотного зв'язку
нахили амплітудних характеристик 1, 2 визначаються
Uвих
KUOП 
UДИФ
коефіцієнтом підсилення напруги ОП . Характерною для амплітудних
характеристик ОП є наявність двох областей насичення: +Uвих.нас. і –Uвих.нас., при
досягненні яких вихідна напруга залишається постійною і не залежить від змін вхідної
напруги. ОП в інтегральному виконанні характеризується великим коефіцієнтом
підсилення напруги, високими вхідними і низьким вихідним опорами.
В залежності від того, на які входи ОП подаються вхідні сигнали, розрізняють дві
схеми включення ОП в інтегральному виконанні: інвертуюча, неінвертуюча. Ці схеми
мають ряд загальних особливостей: 1 – наявність елементів негативного зворотного
зв'язку (НЗЗ); 2 – при виведенні аналітичних виразів для оцінки основних
Uвих
UДИФ = 0
параметрів ОП приймають значення KUOП , тому що ІМС ОП має дуже
високий коефіцієнт підсилення напруги (KUоп → ∞); 3 – вхідний струм вважають рівним
нулеві, тому що ІМС ОП має високий вхідний опір (RВХоп → ∞).
Схема включення операційного підсилювача в інвертуючому режимі представлена на
рисунку 2, а. У цій схемі вхідний сигнал подається на вхід, що інвертує, ІМС ОП, а
його вхід, що не інвертує, заземлений. Підсилювач називається інвертуючим, тому що
вихідна напруга Uвих інвертована (протифазна) стосовно вхідної напруги UBX.
Негативний зворотний зв'язок створюється за допомогою резисторів R2>R1
(рівнобіжна НЗЗ по напрузі). Тому що вхідний струм ІМС ОП
вх ОУ    0  
, то справедливе співвідношення вх ОС .
Оскільки диференційна вхідна напруга ІМС ОП Uдиф ≈ 0, KUоп → ∞, а Rвирх оп → ∞, то:
вх  Uвх / R1,
ОС  Uвих / R2 .
(6.2)
 а) б) в)
Рисунок 2 – Схема включення операційного підсилювача в інвертуючому режимі

Вихідна напруга в останньому виразі входить зі знаком мінус, тому що вона протифазна
вхідній напрузі.
На підставі співвідношення (6.2) одержимо вираз для визначення коефіцієнта підсилення
напруги схемою інверсного підсилювача:
R2
КUОП  
R1 . (6.3)
Якщо ввести позначення глибини НЗЗ:
  R1
ООС
R1  R2 , (6.4)
яка при виконанні умови R2 > R1 дорівнює: R1
 
ООС
R
2,
то 1
К 
UОП
OOC . (6.5)
Якщо R1=R2, то KUоп = –1 і ОП стає інвертуючим повторювачем напруги, у якого:
 Uвх
Uвих . (6.6)
Вхідний опір що інвертує ОП: а
RвхОП  R1
, (6.7)
вихідний опір:
RвихОП  RвихОП

1 OCC KОП
. (6.8)
Вхід, що не інвертує, ІМС ОП через резистор R3 з'єднаний із землею, R1R2
R3 
тому його потенціал дорівнює нулеві а, отже, дорівнює нулеві і R1  R2 .
потенціал входу, що інвертує, тому що Uдиф ≈ 0. Тому на входах даної
ІМС ОП синфазний сигнал відсутній. Тому що Rвх реальної мікросхеми
ОП не дорівнює нескінченності, то через її входи протікають незначні
вхідні струми, що при Uвх = 0 можуть викликати випадкові зміни
вихідного сигналу. Для їхньої компенсації потрібно забезпечити
рівність опорів входів ІМС ОП. Тому в схему введений резистор
Інвертуюча схема включення ОП (рис. 2, а) може використовуватися для зміни
 R2 
 
R
масштабу вхідної напруги множенням його на постійний коефіцієнт (  1 
, а також
для алгебраїчного підсумовування вхідних сигналів (як аналоговий суматор, рис. 2,
б). Напруга на виході такої схеми:
R2
U  (U U U ... U )
вих 1 2 3n
R
1 . (8)
Якщо R1=R2=R, то:
Uвих  (U1 U2 U3 ... Un )
(6.9)
Схема включення операційного підсилювача в неінвертуючому режимі представлена на
рис. 3, а. У цій схемі вхідний сигнал подається на вхід, що не інвертує, ІМС ОП, а на
його вхід, що інвертує, за допомогою дільника вихідної
U R
UOOC  вих 2
R1  R2
напруги, виконаного на резисторах Rl, R2, подається напруга НЗЗ . У
схемі діє послідовна НЗЗ по напрузі, глибина якого:
ООС  R2
R R, (6.10)
1 2

а диференціальна напруга, прикладена до ІМС ОП:

UДИФ  Uвх UООС
. (6.11)
Тому що коефіцієнт підсилення напруги ІМС ОП KUOП  UДИФ  0
, те і
Uвх  UOOC U R
 вих 2
R1  R2
. (6.12)
З цього співвідношення випливає, що коефіцієнт підсилення напруги схемою що не
інвертує ОП
КUОУ  R1  R2  1 R1  1
R2 R2 OO (6.13)
 C
 а) б)
Рисунок 3 – Неінвертуюча схема включення ОП
Вхідний опір ОП, що не інвертує:
Rвх ОУ  Rвх ОУ (1 OOC КUОУ )
, (6.14)
а вихідний опір:
Rвих ОУ
Rвих ОУ 
1 OOC КUОУ
(6.15)
У даному включенні ІМС ОП потенціали його входів як і раніше приблизно однакові,
U 0
тому що ДИФ , і дорівнюють значенню Uвх, тобто на входах ІМС ОП діє синфазний
сигнал, значення якого близько до Uвх. При виконанні умов R1= 0, R2 = ∞ вираз (6.13)
прийме вид:
КUОП  1
,
тому як операційний підсилювач буде виконувати функцію повторювача напруги, що
не інвертує, у якого Uвих =Uвх (рис. 3, б).
Неінвертуюча схема включення ОП (рисунку 3, а) може використовуватися для
зміни масштабу вхідної напруги множенням його на постійний коефіцієнт
 R2 
 
R
(  1 
, а також для алгебраїчного підсумовування вхідних сигналів (як аналоговий
суматор, рис. 2, в). Напруга на виході такої схеми:

Uвих   R4 1U  U  U  ...  U (6.16)
R 1 2 3 n

 
 3 

ОБЛАДНАННЯ: лабораторна макетна плати OpenSystem OpAmp,

вольтметр типу В3-38 (або Щ4300), осцилограф типу С1-72.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1 Ознайомитися зі стендом OpenSystem OpAmp.
2 На наборному полі схему в полі Inv Amplifier за допомогою
з’єднувальних перемичок зібрати схему підсилювача, що відповідає рисунку
2.
3 Зняти частотні характеристики каскаду при різних значеннях
елементів схеми. При знятті частотної характеристики на виході звукового
генератора необхідно піддержувати напругу постійною і змінювати
частоту в межах F = 20 ... 50000 Гц. Потрібно вибрати частоти: 2, 5, 10, 20,
50, 100, 200, 500 Гц; 1, 2, 5,
10, 15, 20, 50 кГц. Результати вимірювань занести в таблицю 1. По них
необхідно побудувати частотні характеристики.
4 На лабораторному стенді в полі Non-Inv Amplifier зібрати схему
підсилювача, приведену на рис. 3, а, опори взяти згідно розрахованих
значень.
5 Зняти частотні характеристики каскаду при різних значеннях
елементів схеми. Результати вимірювань занести в таблицю 1. По них
необхідно побудувати частотні характеристики.
Таблиця 1 – Дані спостережень
Uвx = const
Частота F, R1 = 1 кОм, R2 R1 = 2 кОм, R2 R1 = 5 кОм, R2 R1 = 10 кОм, R2
Гц lg F = 10кОм = 15 кОм = 20 кОм = 100 кОм
(поз. 1) (поз. 2) (поз. 3) (поз. 4)
U вих, B Y U вих, B Y U вих, B Y U вих, B Y
2 0,3 1,12 0,941 0,83 0,954 0,44 0,978 1,11 0,957
5 0,7 1,15 0,966 0,85 0,977 0,45 1,000 1,14 0,983
10 1,0 1,15 0,966 0,85 0,977 0,44 0,978 1,15 0,991
20 1,3 1,15 0,966 0,85 0,977 0,44 0,978 1,15 0,991
50 1,7 1,15 0,966 0,85 0,977 0,44 0,978 1,15 0,991
100 2,0 1,15 0,966 0,85 0,977 0,45 1,000 1,15 0,991
200 2,3 1,15 0,966 0,85 0,977 0,44 0,978 1,15 0,991
500 2,7 1,11 0,933 0,85 0,977 0,44 0,978 1,11 0,957
1 кГц 3,0 1,18 0,992 0,85 0,977 0,44 0,978 1,16 1,000
2 кГц 3,3 1,14 0,958 0,87 1,000 0,45 1,000 1,16 1,000
5 кГц 3,7 1,19 1,000 0,84 0,966 0,44 0,978 1,15 0,991
10 кГц 4,0 1,16 0,975 0,86 0,989 0,44 0,978 1,15 0,991
20 кГц 4,3 0,96 0,807 0,85 0,977 0,44 0,978 1,1 0,948
50 кГц 4,7 0,58 0,487 0,6 0,690 0,45 1,000 0,65 0,560
U вих
 U вих. max .
Примітка: Y=

Частотна характеристика
1.0

0.9

0.8

0.7

0.6

0.5

0.4

0.3

0.2

0.1

0.0
0 0.2 0.4 0.6 0.8 1 1.2 1.4 1.6 1.8 2 2.2 2.4 2.6 2.8 3 3.2 3.4 3.6 3.8 4 4.2 4.4 4.6 4.8 5

R1 = 1 кОм, R2 = 10кОм (поз. 1) R1 = 2 кОм, R2 = 15 кОм (поз. 2)

R1 = 5 кОм, R2 = 20 кОм (поз. 3) R1 = 10 кОм, R2 = 100 кОм (поз. 4)

Частотна характеристика
R1 = 5 кОм, R1 = 10 кОм, R2
R1 = 1 кОм, R2 = 10кОм R1 = 2 кОм, R2 = 15 кОм
R2 = 20 кОм = 100 кОм
Min Max Min Min Max
Max Min Max
lg F 4.45 Визна 4.7
4.58
Визначити Визначити Визначити чити
неможливо 28183.83 неможливо 50118.72 неможливо немож 38018.94
F, Гц ливо
Діапазон 28183.829 50118.723 0.000 38018.940
 Таблиця 2 – Дані спостережень
Uвx = const
Частота F, R1 = 1 кОм, R2 R1 = 2 кОм, R2 R1 = 5 кОм, R2 R1 = 10 кОм,
Гц lg F = 10кОм = 15 кОм = 20 кОм R2 = 100 кОм
(поз. 1) (поз. 2) (поз. 3) (поз. 4)
U вих, B Y U вих, B Y U вих, B Y U вих, B Y
2 0,3 0,26 1,000 0,43 0,956 1,45 0,954 1,77 0,967
5 0,7 0,26 1,000 0,44 0,978 1,49 0,980 1,83 1,000
10 1,0 0,26 1,000 0,45 1,000 1,49 0,980 1,83 1,000
20 1,3 0,26 1,000 0,45 1,000 1,5 0,987 1,83 1,000
50 1,7 0,26 1,000 0,45 1,000 1,5 0,987 1,83 1,000
100 2,0 0,26 1,000 0,45 1,000 1,5 0,987 1,83 1,000
200 2,3 0,26 1,000 0,45 1,000 1,5 0,987 1,83 1,000
500 2,7 0,26 1,000 0,45 1,000 1,42 0,934 1,83 1,000
1 кГц 3,0 0,25 0,962 0,43 0,956 1,48 0,974 1,83 1,000
2 кГц 3,3 0,26 1,000 0,43 0,956 1,52 1,000 1,83 1,000
5 кГц 3,7 0,26 1,000 0,43 0,956 1,51 0,993 1,76 0,962
10 кГц 4,0 0,26 1,000 0,43 0,956 1,47 0,967 1,73 0,945
20 кГц 4,3 0,22 0,846 0,41 0,911 1,2 0,789 1,37 0,749
50 кГц 4,7 0,1 0,385 0,24 0,533 0,6 0,395 0,64 0,350

Частотна характеристика
1.1

1.0

0.9

0.8

0.7

0.6

0.5

0.4

0.3

0.2

0.1

0.0
0 0.2 0.4 0.6 0.8 1 1.2 1.4 1.6 1.8 2 2.2 2.4 2.6 2.8 3 3.2 3.4 3.6 3.8 4 4.2 4.4 4.6 4.8 5

R1 = 1 кОм, R2 = 10кОм R1 = 2 кОм, R2 = 15 кОм

R1 = 5 кОм, R2 = 20 кОм R1 = 10 кОм, R2 = 100 кОм
 Частотна характеристика
R1 = 1 кОм, R2 = R1 = 2 кОм, R2 = 15 R1 = 5 кОм, R2 = 20 R1 = 10 кОм, R2 =
10кОм кОм кОм 100 кОм
Min Max Min Max Min Max Min Max
lg F Визначити 4.45 Визначити 4.52 Визначити 4.4 Визначити 4.35
F, Гц неможливо 28184 неможливо 33113 неможливо 25119 неможливо 22387
Діапазон 28183.829 33113.112 25118.864 22387.211

6 На лабораторному стенді в полі Inv Summing Amplifier та Non-Inv

Summing Amplifier, приведені на рис. 2,б та рис. 2,в, подати на входи суматора
різні напруги, зняти залежності вихідної напруги від суми вхідних напруг,
порівняти отримані характеристики із теоретичним значенням. Результати
вимірювань занести в таблицю 3.
Таблиця 3 – Дані спостережень
Inv Summing Amplifier Non-Inv Summing Amplifier
Uвх1, В Uвх2, В Uвих, В Uвх1, В Uвх2, В Uвих, В
–5 0 -5,58 –5 0 5,58
–3 –1 -4,48 –4 –1 5,58
–2 –2 -4,48 –2 –2 4,46
0 –3 -3,35 0 –3 3,34
2 –4 -2,24 2 –4 2,23
6 –5 -1,11 6 –5 -1,09

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1 Охарактеризуйте призначення, параметри, характеристики й

особливості застосування ОП.
2 Наведіть схеми, що інвертують, що не інвертують ІМС ОП,
визначте їхні основні параметри та порівняйте їх характеристики.
3 Охарактеризуйте повторювачі, що не інвертує й інвертує напруги і
приведіть їхню схемну реалізацію.
4 Накресліть суматор напруг і охарактеризуйте його особливості.
5 Накресліть амплітудно-частотну характеристику ІМС ОП й
операційного підсилювача, виконаного на ІМС ОП, що вміщує елементи
негативного зворотного зв'язку. Порівняєте ці характеристики і зробіть
висновки.
6 Як здійснюється і для чого призначена корекція частотних
характеристик ІМС ОП?
1. Призначення: ОП використовуються для підсилення слабких сигналів.
Вони можуть бути використані в аналогових схемах, таких як фільтри,
інтегратори та диференціатори.
Параметри:
Коефіцієнт підсилення: Це відношення вихідного сигналу до вхідного
сигналу. Він зазвичай вимірюється в децибелах.
Вхідний опір: Це опір, який відчуває сигнал при вході в ОП. Він зазвичай
дуже високий, щоб мінімізувати вплив на сигнал.
Вихідний опір: Це опір, який відчуває сигнал при виході з ОП. Він зазвичай
дуже низький, щоб максимізувати передачу сигналу до наступного етапу.
Особливості застосування: ОП використовуються в широкому спектрі
застосувань, включаючи системи зв’язку, медичне обладнання, системи
обробки сигналів та багато іншого. Вони можуть бути використані для
підсилення аудіо, відео або даних.
Характеристики: ОП мають декілька важливих характеристик, таких як
ширина смуги пропускання, швидкість наростання, вхідний та вихідний опір,
які визначають їхню ефективність та придатність для конкретних
застосувань.

2. I. Схеми, що інвертують (інвертувальні підсилювачі):

Основні параметри:
Коефіцієнт підсилення (Ku): Ku = -R2/R1 (від'ємний, тому інвертує сигнал)
Вхідний опір (Rin): Rin = R1
Вихідний опір (Rout): Близький до нуля (завдяки великому підсиленню по
напрузі ОП)
Частотна характеристика: Визначається внутрішніми параметрами ОП та
зовнішніми ємностями
Переваги: Висока вхідна напруга, низький вихідний опір, відносна простота.
Недоліки: Інвертує сигнал, обмежене підсилення через петлю негативного
зворотного зв'язку.
II. Схеми, що не інвертують (неінвертувальні підсилювачі):
Основні параметри:
Коефіцієнт підсилення (Ku): Ku = 1 + R2/R1 (додатний, не інвертує сигнал)
Вхідний опір (Rin): Rin = R1 || R2 (паралельне з'єднання R1 та R2)
Вихідний опір (Rout): Близький до нуля (завдяки великому підсиленню по
напрузі ОП)
Частотна характеристика: Визначається внутрішніми параметрами ОП та
зовнішніми ємностями
Переваги: Не інвертує сигнал, високий вхідний опір, низький вихідний опір.
Недоліки: Максимальне підсилення обмежене через петлю негативного
зворотного зв'язку.
Порівняння характеристик:
Схеми, що інвертують, мають більш високий вхідний опір (Rin = R1), але
інвертують сигнал.
Схеми, що не інвертують, не інвертують сигнал, але мають нижчий вхідний
опір (Rin = R1 || R2).
Обидві схеми мають низький вихідний опір завдяки великому підсиленню по
напрузі ОП.
Максимальне підсилення в обох схемах обмежене через петлю негативного
зворотного зв'язку.
Вибір схеми залежить від конкретного застосування та вимог до фази
сигналу, вхідного опору та необхідного коефіцієнта підсилення.

3. I. Повторювач, що не інвертує напругу (буферний підсилювач):

Коефіцієнт підсилення (Ku): Ku = 1 + (R2/R1) Завдяки негативному
зворотному зв'язку через резистори R1 та R2, вхідна напруга підсилюється з
коефіцієнтом більшим за одиницю. Коефіцієнт підсилення залежить від
співвідношення опорів R2 та R1.
Вхідний опір (Rin): Rin = R1 || R2 Вхідний опір є паралельним з'єднанням
опорів R1 та R2. Зазвичай бажано, щоб R2 був набагато більшим за R1, щоб
мінімізувати вплив на вхідний опір.
Вихідний опір (Rout): Rout ≈ 0 Ом Завдяки дуже високому підсиленню за
напругою ОП, його вихідний опір є надзвичайно малим.
Не інвертує сигнал: На відміну від інвертувального підсилювача, ця схема не
інвертує фазу вхідного сигналу.
Частотна характеристика: Визначається внутрішніми параметрами ОП та
зовнішніми ємностями, пов'язаними з резисторами R1 та R2.
Переваги:
Не інвертує сигнал
Високий вхідний опір (залежить від R2)
Низький вихідний опір
Можливість регулювання підсилення шляхом зміни співвідношення R2/R1
Недоліки:
Максимальне підсилення обмежене через петлю негативного зворотного
зв'язку
Вхідний опір залежить від R1 та R2, що може впливати на вхідне коло

II. Повторювач, що інвертує напругу (інвертувальний повторювач):

Коефіцієнт підсилення (Ku): Ku = -(R2/R1) Вхідна напруга підсилюється з
від'ємним коефіцієнтом підсилення, пропорційним співвідношенню опорів
R2 та R1. Знак мінус означає, що сигнал інвертується на 180 градусів.
Вхідний опір (Rin): Rin = R1 Вхідний опір дорівнює опору резистора R1,
оскільки інвертувальний вхід ОП є віртуальною землею.
Вихідний опір (Rout): Rout ≈ 0 Ом Завдяки дуже високому підсиленню за
напругою ОП, його вихідний опір є надзвичайно малим.
Інвертує сигнал: На відміну від неінвертувального підсилювача, ця схема
інвертує фазу вхідного сигналу на 180 градусів.
Частотна характеристика: Визначається внутрішніми параметрами ОП та
зовнішніми ємностями, пов'язаними з резисторами R1 та R2.
Переваги:
Високий вхідний опір (Rin = R1)
Низький вихідний опір
Можливість регулювання підсилення та інвертування сигналу
Недоліки:
Інвертує сигнал
Підсилення обмежене через петлю негативного зворотного зв'язку
Інвертувальний підсилювач часто використовується в аналогових колах, де
потрібно підсилити сигнал з інвертуванням його фази, наприклад, у фільтрах,
суматорах, диференціальних підсилювачах тощо. Регулювання коефіцієнта
підсилення досягається зміною співвідношення опорів R2/R1.

4.

Схема інвертуючого суматора виконується на основі схеми

інвертуючого підсилювача з декількома паралельними
входами, які приєднуються до інверсного входу ОП.
Кількість входів визначається кількістю m сигналів, які потрібно
додати. Всі вхідні сигнали uвх1…uвхm подаються через резистори R1…Rm.
Операційний підсилювач має великий вхідний опір, через це входи
ідеального ОП не споживають струми від джерела сигналу: iвхS = 0 . Отже,
із рівняння за першим законом Кірхгофа для вузла 1 : iвхS=iвх+iзз
виходить iвх=-iвз .
Записуючи вхідний струм як суму струмів на всіх входах схеми,
приєднаних до інвертуючого входу ОП, маємо:
Вихідний сигнал суматора дорівнює інвертованій сумі
вхідних сигналів з певними коефіцієнтами, звідси назва схеми – масштабний
суматор. Точка з’єднання резисторів має нульовий потенціал, чим
виключається взаємний вплив джерел вхідних напруг.
Переважно в схемах масштабних суматорів опори вхідних резисторів
приймають однаковими за величиною R1=R2=…=R m =R , тоді вихідна

6. Корекція частотних характеристик інтегральних мікросхем операційних

підсилювачів (ІМС ОП) є важливим аспектом їх проектування та
застосування. Вона необхідна для забезпечення стабільності та
передбачуваної поведінки ОП у широкому діапазоні частот. Основні причини
та цілі корекції частотних характеристик ІМС ОП:

Компенсація паразитних ємностей На високих частотах паразитні ємності,

присутні в конструкції ІМС ОП та зовнішніх компонентах, можуть призвести
до зменшення підсилення, зміщення фази та нестабільності. Корекція
частотних характеристик дозволяє компенсувати вплив цих паразитних
ємностей.
Забезпечення стабільності Без належної корекції частотних характеристик
ОП може стати нестабільним, що призведе до самозбудження та осциляцій.
Корекція гарантує, що підсилювач залишається стабільним у заданому
діапазоні частот.
Формування бажаної смуги пропускання Корекція дозволяє налаштувати
смугу пропускання ОП відповідно до вимог конкретного застосування. Це
дозволяє уникнути перевантаження підсилювача на високих частотах або
забезпечити достатню швидкодію для певних застосувань.
Покращення характеристик перехідного процесу Правильна корекція
частотних характеристик також впливає на характеристики перехідного
процесу ОП, такі як час наростання, час встановлення та перерегулювання.
Це важливо для забезпечення належної роботи в імпульсних та цифрових
схемах.
Методи корекції частотних характеристик ІМС ОП:

Внутрішня компенсаційна ємність: Більшість сучасних ІМС ОП мають

вбудовану компенсаційну ємність, яка забезпечує стабільність у широкому
діапазоні частот.
Зовнішня компенсаційна ємність: У деяких випадках може знадобитися
додавання зовнішніх компенсаційних ємностей для налаштування частотних
характеристик відповідно до вимог конкретного застосування.
Налаштування зворотного зв'язку: Використання відповідних схем
негативного зворотного зв'язку може допомогти в корекції частотних
характеристик ОП.
Вибір типу ОП: Виробники пропонують різні типи ІМС ОП, оптимізовані для
різних діапазонів частот та застосувань, що дозволяє вибрати найбільш
підходящий варіант.
Правильна корекція частотних характеристик ІМС ОП забезпечує
стабільність, передбачувану поведінку та оптимальні характеристики
підсилювача в заданому діапазоні частот, що є критично важливим для
багатьох аналогових та змішаних аналогово-цифрових схем.